CC BY
31
УДК 378.14: 379.85: 378.4(73)
H. I. ЗАКОРДОНЕЦЬ
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ ТУРИСТСЬКОГО I ГОТЕЛЬНОГО ПРОФ1ЛЮ В ШВЕЙЦAРIÏ
Розглянуто суттсть управлтня нaвчaльнuмu зaклaдaмu туржтського i готельного профтю в Швейцары. Зазначено, що оргатзащя навчального процесу в освттх закладах крamu зумовлена децентрaлiзовaною та федерaлiстською структурою швейцaрськоï сuстемu освiтu. Розкрuто полiтuку управлтня на рiзнuх ieрaрхiчнuх рiвнях: федеральному, кантональному i комунальному. З'ясовано, що особлже значення в сuстемi туржтсь^ освiтu Швейцарй займае aкредuтaцiя, оскыьт замтюе сжтему державного контролю. Показано дiяльнiсть Aсоцiaцiï швейцарсьшх готельнт шюл та ïïроль у вдосконаленш туржтсьmï освiтu. Встановлено, що модертза^я швейцaрськоï сuстемu тдготовт майбутшх фaхiвцiв сферu туртму здшснюеться шляхом децентрaлiзaцiï управлтня освтою та вuкорuстaння мiжнaродноï aкредuтaцiï як засобу вuмiрювaння якостi туржтсьmï освiтu. Запропоновано вuкорuстaння передового швейцарського досвiду упрaвлiння нaвчaльнuмu зaклaдaмu туржтського профтю у вuщuх навчальнт закладах (ВНЗ) Украшу
Ключовi слова: управлтня, децентрaлiзaцiя, мiжнaроднa aкредuтaцiя, сжтема освiтu, навчальнт заклад, турызм, туржтська освта..
Н. И. ЗАКОРДОНЕЦ
СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ УЧЕБНЫМИ ЗАВЕДЕНИЯМИ ТУРИСТИЧЕСКОГО И ГОСТИНИЧНОГО ПРОФИЛЯ В ШВЕЙЦАРИИ
Рассмотрена сущность управленш учебнымu зaведенuямu туржтского профшя в Швейцарт. Указано, что органтацш учебного процесса в образовательных учрежденшх страны обусловлена децентралызованной u федералжтской структурой швейцарской сжтемы образованш. Раскрыта полuтuкaуправленш на разлтных жрархтестхуровнях: федеральном, кантональном u коммунальном. Выяснено, что особое значенж в сжтеме туржтского образованш Швейцарт занкмает aккредuтaцuя, поскольку заменяет сжтему государственного контроля. Показана деятельность Aссоцuaцuu швейцарсш.х гостштных школ u ее роль в усовершенствовaнuu туржтского образованш. Установлено, что модерншацш швейцарской сжтемы подготовт будущжх спещалжтов сферы туршма осуществляется путем децентрaлuзaцuu управленш образованжм u жпользованш международной aккредuтaцuu как средства тмеренш качества туржтского образованш. Предложено жпользованж передового швейцарского опыта управленш учебнымu зaведенuямu туржтского профшя в вузах Украты.
Ключевык слова: управленж, децентрaлuзaцuя, международная aккредuтaцuя, сжтема образованш, учебное заведенж, туртм, туржтское образованж.
N. I. ZAKORDONETS
MANAGEMENT SYSTEM OF EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS IN THE SPHERE OF TOURISM AND HOSPITALITY IN SWITZERLAND
The essence of the management system of educational establishments in the sphere of tourism and hospitality in Switzerland has been reviewed. It has been noted that the organization of the educational process in educational institutions of the country is determined by the decentralized and federalist structure of the Swiss education system. Management policies at different hierarchical levels have been considered: federal, cantonal and communal. It has been found that the accreditation system of tourism education in Switzerland holds a special significance, since replacing the system of federal control. Much attention has been paid to the Swiss Hotel Schools Association and its role in politics of increasing excellence in tourism education. It has been noted that the modernization of the Swiss system of training of future specialists in tourism is being made by decentralization of education management in tourism and the usage of international accreditation as a means of measuring the quality of tourism education. Examples of the applying of exceptional management practices of Swiss tourism and hospitality management programs in higher education institutions of Ukraine have been verified.
Keywords: management, decentralization, international accreditation, the education system, education institution, tourism, tourism education.
Сучасна економша базуеться на штелектуальному капiталi, знаннях та iнформацiï. За таких умов людськ ресурси та розумовий потенщал нацiï стають головним багатством будь-якоï краïни i визначальним шструментом у забезпеченнi нацiональноï конкурентоспроможносл в свiтi. Збiльшення широкого визнання економiчного значения туризму зумовлюе необхiднiсть розвитку туристсько1' освiти. Конкурента переваги краш у свiтовiй економщ все бiльше залежать вiд наявносп квалiфiкованоï робочо1' сили, що стосуеться i галузей, пов'язаних з туризмом. Отож, вивчення структури, особливостей функцюнувания та здiйснения навчально1' дiяльностi державних i приватних освiтнiх закладiв туристського профiлю нинi актуальне питання.
У Швейцари туризм е четвертим iз найвагомших джерел експортних доходiв пiсля електронного обладнання, побутово1' технiки та хiмiчноï промисловостi. В цiй краïнi одна людина з одинадцяти прямо чи опосередковано зайнята у сферi туризму; понад 300 000 робочих мюць генеруються щею галуззю [12]. Система тдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму Швейцари займае у свт проввдт позицiï з розробки та впровадження освiтнiх iнновацiй i вирiзияеться практико-орiентованим пiдходом, який полягае в оптимальному поеднанш теоретичного та практичного компонента навчания. У цьому контекстi швейцарський досвiд для туристсько1' освiти Украши становить значний iнтерес. Дослiджения тенденцш пiдготовки майбутнiх фахiвцiв iндустрiï туризму Швейцари та врахування ïï передового досв^ сприятиме впровадженню якiсних змш у вiтчизияну систему туристсько1' освии.
Аналiз сучасних вiтчизияних наукових праць, в яких започатковано вирiшения проблем туристсько1' освiти, дае можливiсть визначити так напрями дослiджень: фiлософiя туризму (В. Антоненко, I. Зязюн, В. Лях, В. Пазенок, Т. Пархоменко, П. Яроцький); стандартизащя туристсько1' осв^и (Н. Фоменко); теоретичнi та методичш засади пiдготовки фахiвцiв сфери туризму (А. Конох, Л. Лук'янова, В. Федорченко); мошторинг якосп туристсько1' освии (Г. Цехмiстрова); теоретичнi основи штенсифшаци навчания в системi професiйноï туристсько1' освiти (П. Олiйник); пiдготовка фахiвцiв зi спортивно-оздоровчого туризму (В. Шафранський); формувания комунiкативноï культури майбутнiх фахiвцiв сфери туризму (М. Галицька, I. Кухта); педагопчш умови органiзацiï навчально1' практики майбутнiх фахiвцiв туристично1' сфери (Н. Хмшярчук, М. Пальчук, Л. Поважна); принципи i завдания туристського виховання (Л. Мороз, М. Скрипник); зарубiжний досвiд пiдготовки фахiвцiв сфери туризму (Л. Кнодель, Л. Чорна).
Мета дослщження полягае у виявленш сутносп та особливостей управлiния навчальними закладами туристського профiлю в Швейцари, до^дженш дiяльностi Асоцiацiï швейцарських готельних шил i можливостей використания передового швейцарського досвiду в Украïнi.
Потреби туризму значною мiрою базуються на необхiдиостi рiвноцiнного кадрового забезпечения вих складових цiеï галузi. Основна суперечшсть полягае в багатопрофiльному характерi туристсько1' дiяльностi, яка, з одного боку, потребуе фахiвцiв рiзних професiй, спещальностей, квалiфiкацiй, а з iншого - принципово нових технологiй обслуговувания туриспв. Названi потреби виникають у зв'язку з розвитком сумiжних галузей господарства та формування фахiвцiв iз сумiжних видш професiйноï дiяльностi [1, с. 45-47].
Т. Б^ер i Р. Мадж1 констатують, що системi тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму в Швейцари властивi певнi ознаки, ям ускладнюють ïï грунтовний опис [2]. Це передуем наявнiсть рiзних навчальних закладiв, як1 забезпечують спершу можливють отримати базову професiйну пiдготовку, а в подальшому - вищу професшну пiдготовку вiдповiдно до мiжиародних стандарпв, диверсифiкацiя освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв та складшсть траекторiï здобуття туристськоï освiти.
Болонська реформа е лише частиною сери глибоких перетворень, ям вiдбулися y системi професiйноï пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму протягом останнiх десяти рошв [11, с. 19]. Щоб зрозумiти процес реформ i його на^дки для розвитку та формувания системи туристськоï освiти в Швейцари, доцшьно проаналiзувати основнi статистичнi дат.
Вiдповiдно до даних Оргатзацп економТчного спiвробiтництва та розвитку (The Organisation for Economic Cooperation and Development - OECD), порТвняно з Австрieю та Нiмеччинoю, Швейцаpiя мае дуже низький вiдсoтoк студенпв на академiчних середньому i вищому piвнях oсвiти, але вiднoснo високий вiдсoтoк - на piвнi докторантури [10, с. 12]. Це означае, що в кршш iснуе грунтовна академiчна кар'ерна пipамiда. Кpiм того, швейцарський уряд сприяе розвитку неперервно! oсвiти в сфеpi туризму.
Оргатзащя навчального процесу в oсвiтнiх закладах туристського пpoфiлю Швейцаpii зумовлена децентpалiзoванoю та федеpалiстськoю структурою нацioнальнoi системи освТти. Тому пoлiтика упpавлiння включае y себе piзнi iеpаpхiчнi piвнi, зокрема: федеральний, кантональний та комунальний.
Кеpiвництвo oсвiтoю в кра1ш е децентpалiзoваним, oскiльки, вiдпoвiднo до конституцп Швейцари, система oсвiти пiдпopядкoвана органам управлшня окремих кантoнiв. В зв'язку з цим, система тдготовки майбуттх фахiвцiв сфери туризму в деpжавi виpiзняеться розмаптям навчальних закладiв, освиньо-професшних програм i форм пiдгoтoвки [3, с. 30].
Змщнення pепутацii швейцарсько! готельно! iндустpii та пiдгoтoвки майбуттх фахiвцiв сфери туризму вiдбулoся завдяки створенню Асoцiацii швейцарських готельних шил (The Swiss Hotel Schools Association - ASEH) [5, c. 30]. Федеральне ввдомство з пpoфесiйнoi освгги i технoлoгiй (The Federal Office for Professional Education and Technology - OPET) мае на метт контроль якосп освитх стандарттв, прийнятих рТзними членами ASEH. Остання слугуе для доповнення процедури OPET про надання федерального визнання пpoфесiйним коледжам третього рТвня типу Б (вищого неунiвеpситетськoгo), яю pеалiзують нацioнальнo-узгoдженi навчальт плани. Суворий контроль якостг освггтх стандаpтiв, прийнятих швейцарськими установами, як працюють з навчальними закладами вищого рТвня типу А (унiвеpситетськoгo) за кордоном стосовно присудження ступенiв бакалавра та мапстра, е ще одним позитивним аспектом дТяльносп асoцiацii [7, c. 217-219].
ASEH стверджуе, що випускники швейцарських шил гoтельнoгo менеджменту i туризму можуть взяти на себе управлшсьш обов'язки, осшльки володшть навичками стpатегiчнoгo мислення. Безпосередньо тсля завершения пpoфесiйнoi тдготовки вони можуть працювати в шдустри гостинносп, у сфеpi громадського харчування, на базах ввдпочинку, в шших туристських установах [6, c. 40].
ASEH здшснюе мотторинг сво'х шил протягом 20 рошв, щоб переконатися, що навчальт заклади гарантують висок стандарти тдготовки майбуттх фахiвцiв сфери туризму. У процес тривало1' роботи асощащя розробила критери, як становлять основу яшсно! освии управлшня шдустрТею гостинностг Вс готельт школи - члени ASEH впровадили щ принципи, що дозволяе !м бути ввдомими закладами у Швейцари [8, c. 57-59].
Розглянемо детальтше структуру ASEH. Це асощащя провщних швейцарських шил готельного менеджменту, яка складаеться з 12 шкш члетв та комггету. В нш також беруть участь деяк професшт оргатзацп, зокрема, Gastro Suisse та Hotel & Gastro Union. ASEH е консолвдащею швейцарських шкш готельного менеджменту i надае освТту нащональним та шоземним студентам. Навчання в школах проводиться тмецькою, англшською, французькою чи иалшською мовами. ASEH прагне забезпечити професшну, практичну, сучасну i полиично правильну тдготовку в галузТ гостинностг Основна мета асощаци - дотримуватися стандарпв якосп, встановлених в академТчнш, професшнш та шфраструктурнш сферах [9].
ASEH встановлюе i пропонуе бшьше 120 критерив якосп туристсько1' освии, яких повинт дотримуватися члени асощаци. У результат ^р^дично! верифТкаци фахТвцями цих критерив, ASEH гарантуе, що школи пропонують i реалТзовують вТдповвдну освггу в сферТ туризму. Зв'язок мТж членами школи завжди вщкритий i вТдвертий. КрТм того, ASEH ствпрацюе з органами влади та особами, котрТ приймають ршення в галузТ шформування громадськосп про рТзт пропозици шкш, що готують майбуттх фахТвщв сфери туризму. Цей факт вимагае регулярного розгляду навчальних програм шкшьними органами управлшня i вони самТ моделюють ринковТ дшовТ стосунки зТ сво'ми студентами [9].
Полиика тдвищення досконалосп у сферТ освТти вимагае тгсшшо! ствиращ, проте одночасно створюе значну конкуренщю мТж утверситетами. Нацюнальний центр компетенци в галузТ наукових дослТджень (The National Centres of Competence in Research - NCCR), який е
частиною Швейцарського Нацюнального наукового фонду (Swiss National Science Foundation -SNSF), - яскравий приклад такого процесу. Для досягнення цieï мети створенi фiнансовi стимули. Вiдповiдно до нового федерального закону про допомогу ушверситетам та сшвробиництво в галузi вищоï освiти, який вступив в силу в 2000 р., яшсть послуг е виршальним фактором для надання федеральних субсидш кантональним унiверситетам [4].
Обсяг фшансових кошт!в, що видiляеться на освггу, залежить вiд кiлькостi зареестрованих студенпв. Зазначимо, що кiлькiсть iноземних студенпв е особливо важливим фактором. У сферi наукових дослiджень розмiр субсидш залежить ввд обсягу коштiв, як видiляють SNSF, Агентство сприяння iнновацiям (Commission for Technology and Innovation -CTI), рiзнi мiжнароднi програми (особливо в рамках GC) та приватш джерела [4].
Заслуговуе на увагу той факт, що новий федеральний закон про допомогу ушверситетам покращив ствпрацю мiж урядом краши i кантонами шляхом створення Швейцарсь^' конференцiï унiверситетiв (Swiss University Conference - SUC). Вона визначае i здшснюе загальну полiтику щодо ВНЗ на нацюнальному рiвнi. Надiлена владою приймати рiшення в межах певних секторiв, SUC вiдiграе важливу роль у дгяльносп унiверситетiв вiдповiдно до принцитв спiвробiтництва i конкуренцiï. Асощащя вiдповiдае за прийняття директив щодо термiну навчання та визнання отриманих знань, а також здiйснюе сертифшацш установ i курсiв, керуе Центром з акредитацп i забезпечення якосп швейцарських унiверситетiв [12].
Конфедерацiя надае фшансову пiдтримку проектам, якi мають загальнодержавне значения. До них належать ствпраця ушверсителв та iнновацiйнi проекти, а також фонд Наука i мюто (Science et Cité), який сприяе дiалогу мiж наукою i суспшьством. З метою досягнення важливих стратегiчних цiлей в унiверситетах Конфедерация контролюе i пiдтримуе двi програми: <^ртуальний кампус Швейцарп» - проект, призначений для трансформацiï потенцiалу шформацшно-комушкацшних технологiй у вищу освiту, i <^вш можливостi для жiнок i чоловтв» - програма, яка спрямована на полiпшения iснуючоï ситуацiï, насамперед за рахунок збшьшення числа жiнок-професорiв [11, с. 20].
Федеральний департамент внутрiшнiх справ (Federal Department of Home Affairs - DHA) i федеральний департамент економ^ (Federal Department of Economic Affairs - DEA) ввдповвдають за реалiзацiю освттх реформ i лсно сшвпрацюють у визначенш та здiйсненнi полiтики в галузi науки. Державний секретарiат з осв^и та дослiджень (State Secretariat for Education and Research - SER), який працюе в межах DHA, е компетентним органом для виршення вих нацiональних i мiжнародних питань, пов'язаних з освiтою загалом, ушверситетською освiтою, фундаментальними i прикладними дослвдженнями.
На нацiональному рiвнi SER допомагае кантональним ушверситетам, шститутам та сприяе науковим дослщженням, зокрема, SNF, а також майже 20 дослiдницьким шститутам. Мiжнародна дiяльнiсть секретарiату включае в себе фшансування науково1' дiяльностi в рамках мiжнародних дослiдницьких органiзацiй - таких, як ESA та CERN, й участь у мiжнародних освишх та дослвдницьких програмах, передусiм в крашах GC. Крiм того, SER розробляе двосторонш зв'язки Швейцарiï для науково-техшчного спiвробiтництва за допомогою Швейцарського наукового консульства i мережi науково-технiчних консультанпв [3, с. 87-88].
У структурi DEA, дiе OPET, яке е компетентним органом Конфедераци стосовно вих питань професiйноï освiти i тдготовки, дiяльностi унiверситетiв прикладних наук та шновацшно1' полiтики Швейцарiï. Також фшею цього вiдомства е CTI [4]. Федеральна комгая унiверситетiв прикладних наук (Federal Commission for Universities of Applied Sciences -FCUAS) теж е частиною DEA. Це консультативний орган Ради Федераци з уих питань, стосовно дiяльностi ушверсителв прикладних наук, особливо щодо офщйного затвердження UAS та визнання 1'х дипломiв [4].
Швейцарська науково-технiчна рада (Swiss Science and Technology Council - SSTC) складаеться з визнаних учених i е незалежним консультативним органом Ради Федерацiï з ушх питань науки, освiти, дослiджень i технологш Iï члени обираються безпосередньо Радою Федераци [9].
Варто зазначити, що кантони та ун1верситети створили необхвдш органи для забезпечення нацюнально1' координацiï в 1'х зош вiдповiдальностi, а також щоб бути в змозi прийняти едину позищю з питань полiтики у галузi науки.
KaHTOHH MaMTb enigbHy opram3a^ra - fflBen^pcbKy KOH^epeH^ra KaHTOHagbHHx mîhîctpîb ocbîth (Swiss Conference of Cantonal Ministers of Education / Konferenz der kantonalen Erziehungsdirektoren - EDK/CDIP), ochobhhm 3aBgaHHaM aKOÏ e KOopguHa^a Ta rapMOHÎ3a^a KaHTOHagbHOÏ nogÎTHKH Ha piBHi nonaTKOBOÏ i eepegHbOï ocbîth. EDK CTBopuga BgacHy pagy 3 nrnaHb bh^oï ocbîth aK opraHy 3 KOopgHHa^ï UAS Ta ymBepemeriB negarorinHOÏ ocbîth [9].
3 MeTOM 3aoxoneHHa Koonepa^ï i 3axHCTy cboïx iHTepeciB yHißepcHTeTH CTBopugu KoH^epeH^ra peKTopiB mBen^pcbKux ymBepemeriB (Rectors' Conference of Swiss Universities / Conférence des Recteurs des Universités Suisses - CRUS), ge npegcTaBgeHi Bei peKTopu i npe3ugeHTH ymBepemeriB. CRUS 6epe ynacTb b KOopgHHa^ï Ta enÎBnpa^ b ragy3i ocbîth, goegig®eHb i noegyr. Iï 3aBgaHHaM e CTpaTerinHe ngaHyBaHHa Ta ynpaBgÎHHa ymBepemeTaMH, a TaKO® norog®eHHa peagÎ3a^ï EogoHCbKoi' geKgapa^ï b цнх ycTaHOBax. Onepa^nm gupeKTopH eeMH yHiBepeuTeTÎB npuKgagHux HayK npuegHaguea go Heï Ta yTBopugH fflBen^pcbKy KOH^epeH^ra ymBepemeriB npuKgagHux HayK (Swiss Conference of Universities of Applied Sciences/Konferenz der Fachhochschulen der Schweiz - KFH), aKa Mae exo®i KOMneTeH^ï.
MeTOM fflBen^pcbKoro ^HTpy 3a6e3neneHHa aKOCTÎ Ta aKpegma^ï y bh^îh oeBiTi (The Swiss Center of Accreditation and Quality Assurance in Higher Education - OAQ) e 3a6e3neneHHa Ta nigBH^eHHH aKOCTÎ BHKgagaHHa Ta HayKOBHx goegig®eHb b ymBepemeTax fflBen^piï. Цeнтp npaurae He3age®HO i 6ygye cbom po6oTy BignoBigHO go MmHapogHoi' npaKTHKH i pe3ygbTaTÎB goegig®eHb, 0praHÎ30Bye giagbHÎCTb 3rigHO 3 nogo®eHHaMH CBoro CTaTyTy i Mae BgacHHH 6rag®eT.
CBponencbKa aeo^a^a ^ogo 3a6e3neneHHa aKOCTÎ bh^oï ocbîth (The European Association for Quality Assurance in Higher Education - ENQA) nomuprae iH^opMa^ra, gocBig i nepegoBy npaKTHKy b ragy3i 3a6e3neneHHa aKOCTÎ y e^epi bh^oï ocbîth eBponencbKHM ycTaHOBaM, opraHaM gep^aBHOÏ Bgagu Ta BH3.
Aeo^a^a mKig Ta Kogeg®ÎB Hoboï Amgiï (New England Association of Schools and Colleges - NEASC), ^o gie y CfflA, e HancTapimuM perioHagbHHM areHTCTBOM 3 aKpegma^ï. BoHa aKpeguTye 6igbme 1850 gep®aBHux i npuBaraux mKig, Kogeg®ÎB Ta ymBepemeriB y CfflA Ta 117 MmHapogHux mKig b ycbOMy cbîtî. Ko®eH 3 oguHaguaTH ïï CTaHgapTÎB ^opMygrae BHMÎp aKOCTi iHCTHTy^HHoro eepegoBH^a. npu 3acToeyBaHHÎ CTaHgapTÎB KOMÎeia o^Hrae i npuHMae pimeHHa Ta yxBagu npo e^eKTHBHicTb оpгaнiзaцiï. ycTaHOBa BignoBigae CTaHgapTaM, aK^o: Mae hîtko BH3HaneHÎ цigi 3a6e3neneHHa aKÎCHOÏ ocbîth; 3Î6paga h opraHÎ3yBaga pecypeu, Heo6xigHÎ gga goearHeHHa Mera; Mae MO®gHBÎCTb npogoB®yBaTH goearHeHHa nocTaBgeHHx ocbîthîx ^gen [4].
Ko®Ha ocBÎTHa nporpaMa geMOHCTpye y3rog®eHicTb nepe3 ïï цigi, CTpyKTypy i 3mîct, nogÎTHKy i npo^gypu gga npuHOMy i 36epiraHHa, HaBnagbHÎ MeTogu i npоцegypн, a TaKO® xapaKTep, aKÎCTb HaBnaHHa Ta yenimHÎCTb CTygeHTÎB. OcBÎTHa ycTaHOBa, aKa nponoHye KigbKa aKageMÎHHux nporpaM, rapamye, ^o bcî nporpaMH BÎgnoBÎgaMTb a6o nepeBepmyMTb ochobhî CTaHgapTH hkoctî HaBnagbHoro 3aKgagy i Mi® hhmh icHye po3yMHa noegigoBHÎCTb b hkoctî. ycTaHOBa Hagae gocTaTHÎ pecypeu gga nigTpuMKu i noginmeHHa CBoeï aKageMÎHHOÏ nporpaMH [12].
y fflBen^piï gume Tpu HaBnagbHÎ 3aKgagu aKpegmoBam NEASC: iHCTHTyT bh^oï ocbîth TgioH, ^O3aHHCbKa mKoga roTegbHoro MeHeg^Memy i Mi®HapogHa mKoga roTegbHoro MeHeg®MeHTy He Pom.
nigeyMOByMHH BH^ecKa3aHe, 3a3HanuMO, ^o eucTeMÎ nigroTOBKH MaH6yTHix $axiвцiв e^epu Typu3My b fflBen^piï BgacTHBÎ neBHÎ xapaKTepucTHKH. OgHa 3 hhx - Miwnapodna aKpeduma^H naenaMbuux 3aKnadie aK 3aei6 bhmîpmbaHHa hkoctî TypHCTCbKOÏ ocbîth Ta 3a6e3neneHHa MήHapogHoro CTaTyey mKogu. NEASC, ASEH, OAQ, fflвeнцapсbкa roTegbHa aсоцiaцia (Swiss Hotel Association - SHA) 3a6e3nenyMTb nigBH^eHHa hkoctî BUKgagaHHa Ta HayKOBux goegig®eHb y BH3 fflвeнцapiï. Bohh npauMMTb He3age®HO i 6ygyMTb cbom po6oTy BÎgnoBÎgHO go MmHapogHoi' npaKTHKH i 3anHTÎB puHKy npaцi. Акpegнтaцia b eucTeMÎ TypHCTCbKOÏ ocbîth fflвeнцapiï Mae oeo6guBe 3HaneHHa, ocKigbKH 3aMÎHMe CHCTeMy gep®aBHoro Kompogw 3a piBHeM nigroTOBKH $axiвцiв, KOMngeKTyBaHHaM нayково-внкgagaцbкоrо CKgagy, giagbHÎCTM yHÎBepcHTeTÎB i mKig roTegbHoro MeHeg®MeHTy Ta Typu3My.
flpyroM O3HaKOM TypHCTCbKOÏ ocbîth e nepeeawawna KinbKicmb nedepwaenux naena^bnux 3aKMadie nopÎBHaHO 3 ypagoBHMH. Ha BÎgKpuTTa npuBaTHOÏ mKogu roTegbHoro MeHeg®MeHTy i Typu3My He noTpi6HHH go3BÎg OegepagbHOÏ pagu fflвeнцapiï. fflKoga noBHHHa 6yTH aKpeguTOBaHa NEASC a6o ASEH. 3agga nopÎBHaHHa 3a3HanuMO, ^o y MmHapogmn mKogi roTegbHoro
менеджменту Ле Рош семестр навчання обходиться студентам ввд 24 000 до 32 000 швейцарських франков. Загальна вартiсть навчання y професшних школах готельного менеджменту i туризму краши формуеться на основi цiни на освiтнi послуги та пiдручники, а також реестрацшних внесшв, проживания i харчування.
Третьою ознакою системи професшно1 пiдготовки майбуттх фахiвцiв сфери туризму в краш, як i всiеï вищо1 осв^и, е самостштстъ навчальних 3aKnadie, яка проявляеться y пiдходах до формування 1'х органiзацiйноï структури, визначення мети дiяльностi, розробки навчальних планiв професiйноï тдготовки, робочих навчальних програм дисциплш. Керiвництво системою освiти в краш е децентралiзованим.
Для пiдвищения якосл пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму у вищш школi Украïни, беручи до уваги досвщ Швейцарiï, необхiдно, на нашу думку, забезпечити виконання певних умов.
Облш запитш розвитку ринково1' економiки, соцiальноï сфери, туристського ринку i ринку пращ (зааб вирiшення - створення системи постiйного монiторингу поточних та перспективних потреб ринку пращ y фахiвцях рiзноï квалiфiкацiï, враховуючи мiжнароднi тенденцiï, а також системи сприяння працевлаштуванню випускнишв ВНЗ).
Змщнення i модернiзацiя матерiально-технiчноï бази та шфраструктури освiтнiх установ, зокрема, включенням 1'х в 1нтернет i локальт iнформацiйнi мережi, оснащення сучасним обладнанням для пiдвищения якостi навчального процесу.
Розвиток у вищiй школi наукових дослщжень i розробок, що суттево впливають на змiцнения кадрового i технолопчного рiвия ринково1' економiки, сощально-культурно1' сфери, сфери туризму, зокрема тдвищення конкурентоспроможносл ВНЗ на ринку освггшх послуг.
Оптимiзацiя перелiку професiй i спещальностей пiдготовки фахiвцiв сфери туризму та мережi установ професiйноï освии, вадпрадювання рiзних моделей iнтеграцiï середньо1' та вищо1' професiйноï освiти з метою забезпечення багаторiвневоï пiдготовки майбуттх фахiвцiв.
Забезпечення участi роботодавцiв та керiвникiв туристських тдприемств y розробщ освiтнiх стандартiв i формування замовлення на тдготовку фахiвцiв закладами професшно1' освiти.
Модернiзацiя швейцарсько1' системи тдготовки майбуттх фахiвцiв туристично1' галузi здшснюеться шляхом реорганiзацiï вищо1' професiйноï освии в сферi туризму зпдно з положеннями Болонсько1' декларацiï, диверсифiкацiï сфер дiяльностi та спецiальностей, посилення партнерсько1' спiвпрацi мiж навчальними закладами рiзних типiв i форм власностi, застосування полiварiантного пiдходу у формуваннi змюту, програм i технологiй пiслядипломноï освии, децентралiзацiï управлiния освiтою, використання мiжнародноï акредитацiï як засобу вимiрювания якосп туристсько1' освiти.
До перспективних напрямшв подальших дослiджень швейцарського досвiду тдготовки майбуттх фахiвцiв сфери туризму належать: проблеми органiзацiï самостiйноï роботи студенпв; науково-методичне обгрунтування системи пiдготовки фахiвцiв сфери туризму за окремими спещальностями; проблеми пiслядипломноï освiти фахiвцiв туристично1' галузi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Airey D. An international handbook of tourism education / D. Airey, J. Tribe. - Oxford: Elsevier, 2005. -538 p.
2. Bieger T. Jahrbuch der Schweizerischen Verkehrswirtschaft / T. Bieger, C. Laesser, R. Maggi. -St.Gallen, 2007. - P. 56-67. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://jtr.sagepub.com/content/44/4/397.abstract.
3. Bieger T. Travel Market Switzerland / T. Bieger, C. Laesser. - St. Gallen: IDT, 2002. - 120 p.
4. EDK/CDIP [Swiss Conference of Cantonal Ministers of Education]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bfs.admin.ch/bfs.
5. Hjalager A. Global tourism careers. Opportunities and dilemmas facing higher education in tourism / A. Hjalager // Journal of Hospitality, Leisure, Sport and Tourism Education. - 2003. - Vol. 2 (2). - P. 26-37.
6. Inversini A. MySwitzerland.com: analysis of online communication and promotion / A. Inversini, C. Brülhart, L. Cantoni // Journal of Information Technology & Tourism. - 2012. - Vol. 13-1. - P. 39-49.
7. Jenkins C. L. Tourism education systems, institutions and curricula: standardisations and certification / C. L. Jenkins // Human Capital in the Tourism Industry of the 21 st Century. - Madrid, 1997. - P. 215-221.
8. Oates T. The Role of Outcome-based National Qualifications in the Development of an Effective Vocational Education and Training System / T. Oates // Policy Futures in Education. - 2004. -Vol. 2 (1).
- P. 56-78.
9. OPET. Vocational Education and Training in Switzerland 2008 - Facts and Figures. - Berne: Federal Office for Professional Education and Technology, 2008. - Режим доступу: http://doc.rero.ch/lm.php7urlBI/maggi 2011.pdf. [Електронний ресурс].
10. Ritchie J. R. Design and development of the tourism/hospitality management curricula / J. R. Ritchie // Tourism Recreation Research. - 1995. - Vol. 20 (2). - P. 7-13.
11. Sheldon P. The Tourism Education Futures Initiative (TEFI): Activating change in tourism education / P. Sheldon, D. R. Fesenmaier, J. Tribe // Journal of Teaching in Travel & Tourism. - 2011. - Vol. 11 (1).
- P. 2-23.
12. Swiss Tourism Policy - Background report. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/cfe/tourism/33651085.pdf.
