CC BY
88
удк 378.633.848 :37.014.53
н. е. жорняк
ОСОБЛИВОСТ1 КАНАДСЬКО1 СФЕРИ ТУРИЗМУ I ТУРИСТСЬКО1 ОСВ1ТИ
Розглянуто oco6nueocmi канадськог сфери туризму та туристськоЧ oceimu, зокрема таю ii риси як децентралiзованiсть, вплив культурно-eтнiчноi неоднорiдностi i Mi^e студентiв кортного населення в освтнш систeмi. Окрему увагу придыено трьом основным принципам рeалiзацii вищоi освти (доступ, рiвнi можливостi, врахування рiзноманiтностi). Подано основт напрямки дiяльностi Канадськог Ради з питань розвитку людських ресур^в у сфeрi туризму. Вивчено структурну специфк канадських туристських галузевих стандартiв. Проаналiзовано сneцифiку профeсiйноi дiяльностi канадського туристського сектору та його взаемозв 'язок з туристською профеЫйною тдготовкою.
Ключовi слова: туристська галузь, туристська профеЫйна освта, рiвнi можливостi, рiзноманiтнiсть, доступ, туризм кортного населення, канадсьт галузeвi стандарти.
н. е. жорняк
ОСОБЕННОСТИ КАНАДСКОЙ СФЕРЫ ТУРИЗМА И ТУРИСТСКОГО
ОБРАЗОВАНИЯ
Рассмотрены особенности канадской сферы туризма и туристского образования, в частности такие ее черты, как децентрализованность, влияние культурно-этнической неоднородности и место студентов коренного населения в образовательной системе. Отдельное внимание уделено трем основным принципам реализации высшего образования (доступ, равные возможности, учет разнообразия). Представлены основные направления деятельности Канадского Совета по вопросам развития человеческих ресурсов в сфере туризма. Изучена структурная специфика канадских отраслевых туристических стандартов. Проанализирована специфика профессиональной деятельности канадского туристского сектора и его взаимосвязь с туристской профессиональной подготовкой.
Ключевые слова: индустрия туризма, туристское профессиональное образование, равенство, разнообразие, доступ, туризм коренного населения. Канадские стандарты туризма.
n. zhorniak
SPECIAL FEATURES OF CANADIAN TOURISM INDUSTRY AND TOURISM
VOCATIONAL EDUCATION
The article discusses the features of the Canadian tourism industry and tourism vocational education, including such features as its decentralization, the impact of cultural and ethnic heterogeneity and the role of Aboriginal students in educational system. Special attention is given to three basic principles of higher education (access, equity, diversity). The basic activities of the Canadian Tourism Human Resource Council are presented. The structural specificity of Canadian tourism industry standards was concerned. Analysis of specific professional activities of the Canadian tourism sector and its relationship with the tourist professional training was made.
Keywords: tourism industry, tourism vocational education, equity, diversity, assessment, aboriginal tourism, Canadian tourism standards.
Входження Укра!ни в свгговий освггнш проспр вимагае ввд не! здшснення модершзацп освиньо! дiяльностi в контекст свтових вимог i стандарпв, що неможливо без врахування мiжнародного досввду, в тому чи^ канадського досвiду професшного навчання пращвникш.
Мета статп - проаналiзувати i визначити особлив риси канадсько! сфери туризму i туристсько! освии. Об'ектом до^дження е канадська сфера туризму i канадська туристська освиа, а предметом - !хш особливосп.
Проблеми теорп фундаментально! туристично! науки та професшно! освии у туристичнш галузi до^джували В. Федорченко, Л. Кнодель, З. Зязюн, А. Конох, М. Галицька, Н. Фоменко, Я. Олшник, А. Карамашева, С. Красна, О. Кузьмш, Л. Ортон, Г. Роусон та ш.
Сучасна модель професшно1' дiяльностi, зокрема туристсько1', розвиваеться як результат науково-практичного пошуку, в процесi якого вивчаеться та аналiзуеться вiтчизнянi i зарубiжнi надбання науки i освии, зокрема i в Канадi.
Канада ведома сво1'м неоднорiдним етнiчним, расовим та культурним складом, полiкультуралiзм тут е офщшною полiтикою вже понад 30 роив та тдкршлюеться законодавчою базою. Ця краша мае багаторiчнi освiтнi традицiï у сферi професшно1 пiдготовки загалом та пiдготовки фахiвцiв туристськоï сфери зокрема. У Канадi освiта покликана ввести студенпв у свгт культури i пiдготувати ïx до своеï ролi в сустльстш, повинна зробити майбутнix фаxiвцiв здатними до вдумливих суджень i прийняття вiдповiдальниx рiшень [1, с. 21]. За такоï пiдготовки цi майбутш дорослi зможуть впоратись iз глобальними проблемами i будуть здатнi устшно адаптуватися до змiн, з якими вони зустрiнуться на цьому шляху.
Тим не менше освiта залишаеться прiоритетом як iнвестицiя для уряду краши i вiдображае високу прихильшсть канадцiв до навчання. Витрати на освгту на всix рiвняx становлять 7% валового внутршнього продукту Канади, що е найвищим рiвнем серед краш «вшмки». Присвоения наукового ступеня, отримання диплома, сертифiкату до 25 - 34 рошв зросла з 44% у 1981 р. до 59% у 1991 р. [8, с. 14].
Незважаючи на те, що кожна з провшцш i територш Канади розробила власну освггаю структуру, що ввдображае особливоста регюну, роздiлениx великими вiдстанями i рiзноманiтнiстю iсторико-культурноï спадшини краши, iï тринадцять систем освiти мають бiльше спшьного, тж вiдмiнного. Всi системи тдгримують трир1вневу структуру початково1', середньо1' та вищо1' освiти. Остання забезпечуеться уншерситетами та коледжами, коледжами спiльнот, CEGEPs (коледж D'enseignement général in Professionnel) чи теxиологiчними iнститутами [9, с. 4].
З переходом на штелектуальну глобальну економiку людський капiтал стае все бшьше цiнним ресурсом. За цих умов вагомшого значення набувае мобшьшсть високо освiченоï верстви населення. Освiта вiдiграе вирiшальну роль у розвитку особистосл i суспiльства, у розробщ навчального та науково-дослiдного середовища мiжнародного масштабу.
Федеральне мiнiстерство розвитку людських ресурсiв Канади (HRDC) прагне, щоб усi жителi краши мали доступ до можливостей навчання, бо освиа та навчання забезпечують канадщв необxiдними навичками для повноцiнноï участ в економiчному i соцiальному житп.
Багатоетнiчна Канада виявилася серед пюнерш у справi реального впровадження засад полiкультуралiзму в державне життя, де поруч з европейськими, африканськими, ааатськими iммiгрантами та ïxнiми нащадками живуть численнi корiннi народи - шданщ, ескiмоси, алеути. В 1988 р. канадський федеральний парламент прийняв «Закон про канадську багатокультуршсть» (The Canadian Multiculturalism Act). У ньому завдання держави формулюються так:
• визнавати й поширювати розумiния, що полшультуршсть вiдображае культурне й расове рiзноманiття канадського суспiльства;
• визнавати для вих членiв суспiльства свободу збертати, збагачувати та подiляти з шшими свою культурну спадщину;
• забезпечувати, аби суспiльнi, культурнi, господарськi й полггачш iнституцiï Канади визнавали й враховували у свош дiяльностi багатокультурний характер краши;
• поширювати багатокультуршсть у Канадi згiдно з ввддашстю канадськiй нацiï та офiцiйним мовам [4, с. 15].
З огляду на це канадська система вищо1' освии розглядаеться через призму доступу, рiвниx можливостей та врахування рiзноманiтностi [2, с. 24].
Доступ. Важливим завданням для будь-яко1' системи осв^и е мiра, якою вона служить для всього населення. Ввдмшнють у рiвнi освiти впливае на можливють для окремих осiб конкурувати за робочi мiсця i дiяти ефективно в суспiльствi. На шляху до цього бувае багато перешкод, деяш пов'язаш з економiчним становищем оиб, iншi - з сiмейними ситуациями, а деякi - з обмеженими можливостями.
У своему бюджетi на 1998 р. уряд краши оголосив про введення нових заxодiв щодо стимулювання канадцiв заощаджувати на вищу освiту. Були розробленi стратегiï, введет певт заходи, зокрема: податок без вилучення iз зареестрованих пенсiйниx накопичень та новi економнi освiтнi гранти (CESG) для заохочення сiмей заощаджувати на майбутню вищу осв^ дией. 1ншою перешкодою для успiшного переходу до здобуття вищо1' освiти були труднощi з
отриманням доступу до шформацп про вищу освгту та професшну тдготовку через вiдсутнiсть систематизаци шформаци [5, с. 73].
У зв'язку з цим, наприклад, департамент освии Пiвнiчно-захiдних територiй прагне зробити освгту i навчання достyпнiшими в громадах за рахунок ефективного використання технологш i пiдвищення якост та ефективност системи освiти шляхом И реструктуризации Вiн також залучае iнформацiйнi мереж! для пiдтримки особистгсного розвитку та навчання у стльнотах. У рамках цього тдходу, департамент освии плануе розробити комп'ютернi операцшш системи мовами аборигетв i таким чином збшьшити к1льк1сть людей, як1 мають доступ до шформацшних мереж [8, с. 154].
Pieni можливостг. Канадськ осв!тш системи прагнуть пiдтримати стyдентiв, як стикаються з додатковими проблемами при здобутп професшно1 освии, через спещальш програми, мову програми й розумшня того, як культурт i мовш характеристики системи можуть вплинути на студенпв.
З розвитком глобал!заци зросло бажання визнати i значення внеску р!зних культур. Це особливо в!рно стосовно культур коршних народiв. Вони вторично стикаються з багатьма проблемами переважно некоршно1 системи освии. Одшею з трудностей е мова; рвдною мовою багатьох коршних народiв не е англшська або французька, яку вони повинш вивчати. Ранiше було насильницьке розлучення дiтей аборигенiв ввд сво1х сiмей i культур. Школи-штернати, ера яких почалася в 1892 р. i зак1нчилася в 1983 р. з закриттям останньо! з них, були основним негативним впливом на перш1 наци Канади [7, с. 21].
Врахування pi3noMaHimnocmi. 1нш! труднощ! пов'язанi з культурними в!дмшностями або негативними стереотипами. Студенти коршного населення мають менше можливостей i потреб скористатися в подальшому житп навичками, здобутими в yнiверситетi. Кр!м того, багато коршних громад географiчно в!ддалеш i не в змоз! залучати та утримувати висококвалiфiкованих вчителiв для сво1'х шкш.
Ключовим фактором, що впливае на учшв, е мобшьшсть студенпв. Канадськi студенти мають можливють шукати кращi програми, доступш як у свош кра!ш, так i за кордоном. Кр!м того, студенти з шших краш, можуть вступити до канадських yнiверситетiв. Навчальнi програми останшх мають бути конкурентоспроможними на м!жнародному р!вт, щоб залучити iноземних студенпв i зберегти канадських стyдентiв, а також справедливими, щоб забезпечити внутршнш доступ ус!м до вищо1' освии. У Канадi iноземнi студенти становлять 20% загально! шлькосп у тслядипломних дослвдницьких програмах, 7% - в ушверситетах та 4% - у професшнш освт [9, с. 21]. Щодо назви, то в Канад! намагаються не вживати термiн «шоземш студенти», його замiняють на «м!жнародш студенти».
Iнтернацiоналiзацiя i глобалiзацiя людсько! та економ!чно1 д!яльносп буде спонукати канадське суспшьство до конкуренцп з шшими крашами. Ясно, що яшсть осв!ти, яку надають молодим людям, допоможе Канад! ввдповюти на виклики ХХ1 столгття..
Канадськi yнiверситети мають давш традицп мiжнародного спiвробiтництва. Але, як зазначае Асощащя yнiверситетiв i коледж1в Канади, iнтернацiоналiзацiя yнiверситетiв означае зм!ну тдходу до викладання i навчання. Це перетворення, що мае важливе значення для майбутнього якост вищо! освии в кра1ш [6, с. 59].
У канадському туристичному секторi задiяно 1,67 млн. людей (дат EMERIT 2005). Це динамiчна, конкурентоспроможна галузь, що пропонуе широкий спектр можливостей працевлаштування. Для ll тдтримки та постшного покращення в кра1ш фyнкцiонyе багато органiзацiй. Серед них CTHRC - Canadian Tourism Human Resource Council (Канадська Рада з питань розвитку людських ресурив у сферi туризму). Вона слугуе нацiональним форумом, який сприяе розвитку людських ресурав, що, вщповвдно, тдтримуе глобальну конкyрентоспроможнiсть канадського туристичного сектору.
Основш цш, як! ставить перед собою CTHRC включають: встановити напрямок розвитку канадських туристичних людських ресурив, заохочувати культурний аспект тдготовки кадр!в для туристичного сектору, координувати нацюнальш стандарти туристичних спещальностей [7, с. 54]. Вона виступае захисником з питань розвитку туристських людських ресурив на нацюнальному та м!жнародному р!внях.
Рада тюно сшвпрацюе з бiзнесовими, робочими, провiнцiйними та територiальними туристсько-освiтнiми радами, нацюнальними промисловими органiзацiями освiтньою, третнговою сп1льнотою та урядами по всш кра!т. Цi туристичнi партнери дшяться ресурсами та сп1льно розробленими i впровадженими у туристичний сектор нацюнальними проектами та програмами.
Нацiональнi, провшцшш та територiальнi асоцiацii' туристично! галузi спiвпрацюють з 1987 р., щоб впровадити галузевi стандарти спецiальностей та сертифшаци, якi б визнавалися на територп вие! Канади. CTHRC координуе досягнення провiнцiйниx i територiальниx рад. Цей процес пiдтримуе розвиток единого нацюнального стандарту та сертифшацшно! програми для будь-яко! туристсько! спецiальностi [8, с. 27].
У документ! стандарту спещальносп прописат знання, вмшня та ставлення, необxiднi, щоб бути компетентним у спещальносп. Цi стандарти були розроблет галузевими професiоналами та охоплюють колективний професiйний досвiд фахшщв туристичного сектору вае! Канади.
Стандарти - це положення, як1 визначають обсяг знань i виконання професшних обов'язк1в та необxiднi осо61, щоб вважатись компетентною у сво!й специальности [8, с. 21]. Вони необхвдт як для покращення структури галуз^ так i для пiдвищення !мщжу сектора серед громадськостi. Загалом визначають чотири основн1 групи, для яких галузевi стандарти е найбшьш корисними:
1. Галузевi спецiалiсти:
• стандарти допомагають визначити напрям кар'ерного зростання;
• стандарти тдвищують престиж туристичних професш в очах громадськостi та спещалюпв;
• стандарти забезпечують основу для самовдосконалення та просування кар'ерною драбиною;
• стандарти е основою для сертифшаци.
2. Роботодавщ та власники:
• стандарти окреслюють межi компетентностей пращвнишв, що допомагае у найш, перепiдготовцi (пiдвищеннi р1вня) та розвитку пров1нц1!;
• стандарти забезпечують роботодавщв i власнишв високопрофесшною робочою силою, яка може тдвищити продуктивн1сть та зменшити витрати, пов'язанi з високим плином кадрiв.
3. Осв1тяни:
• стандарти забезпечують основу для розробки змюту та програм професшно! тдготовки,
• стандарти визначають межi, де необхвдно застосувати спецiальнi осв1тн1 компетентность
4. Студенти:
• стандарти формують основи зм1сту туристсько! осв1ти та просувають професшну п1дготовку до ввдповщних галузевих р1вн1в;
• ч1тк1сть стандарпв сприяе покращенню 1м1джу галузi як надшного вибору спецiальностi, вони;
• стандарти вносять ясшсть при ви6ор1 конкретно! спецiальностi в межах туристсько! голуз1 [3, с. 101-109].
Канада зробила гостиншсть та туризм мистецтвом, багато навчальних закладiв кра!ни спецiалiзуються на п1дготовц1 людей для роботи в цьому динамiчному секторi. Легко зрозумии, чому. Туризм завжди ввдгравав важливу роль в економiцi Канади, осшльки впродовж стол1ть люди насолоджувалися вiдвiдуванням цiе!' величезно!, гарно! кра!ни. Тепер кожен р1к м1льйони людей в1дв1дують готелi, ресторани, курорти та клуби по всш ^шд! - i це м1льйони доларiв для сектора, який пiдтримуе тисяч1 тдприемств i робочих м1сць.
Комiтет з питань туризму Канади СТС (Canadian Tourism Council) називае 5 особливостей, яш виокремлюють цю кра!ну на свиовому ринку турстичних послуг.
1. Сповнет життя мiста, що межують з неосвоеною природою. Мандр^вники можуть вiдвiдати знаменитий театр у Торонто - одне з найбiльш культурно^зноматтних м1ст чи спуститися п1нними водами (зайнятись рафтингом) р1ки Сент-Лоренс у Монреалi - пров1дн1й культурн1й метрополи. На територИ' Канади розташованi 14 об'екпв св1тово! спадщини ЮНЕСКО [8, с. 54].
2. Однооабт мандрiвки морем, пов1трям чи сушею. Це досв1д, який змiнюе погляд на життя: подорож дикими безкрайшми просторами Юкону на санях, запряжених собаками чи випробування п1шим переходом по узбережжю Ньюфаундленда [8, с. 61].
3. Активн пригоди серед чудес природи - споглядати загадкове швшчне сяйво, вiдчути могутню силу Шагарського водоспаду, спостерiгати за бшими ведмедями з BiKHa юрти, адже 25% свиово! дико! природи е на територп Канади [8, с. 67].
4. Знаменита нащональна кухня канадських мюцевостей. Рiзномaнiття кухнi та напо!в кра!ни - це досввд, який варто спробувати на смак. О^м знаменитих на весь сви кленового сиропу та вiскi, туристам запропонують холоднi вина Онтaрiо, покажуть, як виготовляють сири Квебеку, та навчать виймати устриц на островi Принца Едварда [8, с. 71].
5. Зв'язок з канадшцями. Канада ведома сво!ми спiльнотaми, тому багато мaндрiвникiв виявляють бажання взяти участь у житп одше! з них. Наприклад, у церемонп очищення шданщв - щось подiбне на вщтдини парно!, але з бiльшою кшьюстю ритуaлiв; чи вiдкрити для себе культуру Акадп з i! неповторною сумшшю французького шарму та мюцевого колориту; чи навчитись ловити лобстерiв у мiсцевого рибалки з острова Принца Едварда [8, с. 78].
СТС сшвпрацюе з приватним сектором, урядом кра!ни, провшцш та територш, щоб пiдтримувaти туристичний сектор конкурентоздатним та зберегти Канаду як мюце, де мaндрiвники можуть здобути неймовiрного особистого досвiду.
Канада постшно вдосконалюе та оновлюе сво! туристичш об'екти. Нaйсучaснiшi зимовi та лггт курорти пiдтримуються належно i постшно вдосконалюються. Уряд кра!ни особливо сприяе розвитку спортивного туризму, агротуризму, пригодницького туризму та екотуризму. Не менш важливою вiзитною карткою е культура перших нацш, яку поступово залучають у туристський сектор. Унiкaльний стиль життя коршного населення, !хне мистецтво та фольклор у поеднанш з неймовiрною природою та iсторичними взаемоввдносинами корiнних жителiв i поселенцiв - все це створюе передумови для приваблення туристiв до Канади.
Коледж1 та унiверситети кра!ни, вiдповiли на зростаючу потребу у висококвaлiфiковaних сшвробиниках з великим розма!ттям програм вщ базово! пiдготовки у сферi гостинносп до докторських наукових ступенiв. Через свое нацюнальне значення навчання гостинносп та туризму в Кaнaдi досягае високих мiжнaродних стaндaртiв. Навчання часто поеднуе в собi як европейськ i мiжнaроднi традицп якосп й сервюу, так i моделi швшчноамерикансько! ефективностi та використання передових технологш.
Туризм нинi став одним iз значущих фaкторiв протистояння сучасним викликам свiту i стрaтегiею соцiaльно-економiчного розвитку кра!н та регiонiв на довгострокову перспективу в умовах глобaлiзaцi! i мiжкультурно! комунiкaцi!, тому виконуе важливу мiсiю у свiтовому гумaнiтaрному розвитку. Таким чином, вш е надзвичайно бaгaтомaнiтним явищем, як i багатомаштна дiяльнiсть людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bean Robert. Cross-cultural Training and Workplace Performance. - Adelaide, 2008. - 48 p.
2. Bernier Judith. The Complacent Acceptance of Diversity: Human Resource Development in a Culturally Diverse Environment / COERC 2002: Appreciating Scholarship. Proceedings of the Annual College of Education Research Conference (1sd, Miami, Florida, April 27, 2002). - P. 24 - 29. 126 p.
3. Carter Norvella P. Diversity and Standards: Defining the Issues. / Convergence or Divergence: Alignment of Standards, Assessment and Issues of Diversity.//ed. by Carter Norvella. - Washington DC, 2003. -P. 97 - 112. 154 p.
4. Clendenning Donald. Federal Legislation Relating to Teaching and Vocational Education in Canada. -Ottawa: Department of Labour, 1965. - 74 р.
5. Cultural Context of Learning: East Meets West./ed by Baijin Yang. - P. 204 - 219. / Integrating Lifelong Learning Perspectives. /edited by Medel-Anonuevo Carolyn. - Hamburg, 2002. - 296 p.
6. Insights from the Field: Understanding Geography, Culture, and Service./ edited by Paul D. J. Coverdell. - Washington DC, 2002. - 187 p.
7. Promising Practices in Career and Technology Studies (CTS). - Alberta Learning, Edmonton. Learning and Teaching Resources Branch, 2000. - 74 p.
8. Rossing, Rainer C. Parameters for an Effective Entrepreneurial, Regional, Hotel/Restaurant Management Training Program in Manitoba. - Canada, 1997. - 222 p.
9. Sectoral Skills Needs: The Role of Universities, Task Force on Labour Market Issues: Office for Partnerships for Advanced Skills. - Council of Ontario Universities, Toronto, 1998. - 40 p.
