CC BY
161
The article discusses the informative potential of the first part the parish register "About Born". The issues of beginnings and development of the parish register as the part of the system of registration of the act of civil status are under consideration in this work. An analysis of legislative acts concerning parish registers. Parish registers fulfilled not only cult but statistical-demographical, judicial, fiscal, scientifically function. In the course of the research the state of its scientific development has been determined, considerable array of archive documents has been introduced to the scientific use. The researcher made an overview of the governmental legislative documents of the Russia Empire as far as metrication of Orthodox and non-Orthodox population is concerned. Special attention is paid to the facts from parish registers that considerably enlarge the information properties of the source. Noted that the information notes or records along with parish registers gives information about changing religious individuals, adoption facts, etc. Also focuses on the traditional customs of the Orthodox population of relative veneration of saints and religious naming their babies names.
The informative potential of parish registers is noted to increase greatly, if we study the church acts coupled with facts from different sources.
Key words: parish register, informative potential, source.
УДК 379.85+908 (477.42) I.M. Кулаковська
КУЛЬТУРШ ПАМ'ЯТКИ ЖИТОМИРЩИНИ В КУЛЬТУР1 УКРА1НИ
В cmammi розглянуто питання значения i poni культурных пам'яток Житомирщини в розвитку украгнськог культури. Популяризащя культурних пам'яток шляхом використання гху туристичтй cфеpi для ознайомлення i тзнання власног культури та культури етноЫв.
Ключов1 слова: культурт пам'ятки, культура, туризм, Житомирщина.
Сьогодш в укра!нському суспшьста вщбуваеться ряд змш (сощально-культурш, пол1тичш, економ1чш), яю передбачають нове осмислення значення власних нацюнальних цшностей. Важливого значення набуло питання збереження, охорони i репрезентацп нацюнально! юторико-культурно! спадщини, яка е значимим чинником розвитку держави i виховання нового поколшня. Актуалiзуеться проблема розвитку укра!нсько! культури, культурно! щентичносп, збереження автентичносп етноав, нацюнального самотзнання, самощентифшацп та формування вторично'! пам'ять 0дним з прюритетних завдань розвитку держави вбачаеться розвиток туристично! шдустрп як важливо! складово'! не лише туризму, а й культури. Метою дано! статп е визначення значення культурних пам'яток в розвитку укра!нсько! культури та культури етноав i популяризацiю !х завдяки туристичнiй сферi.
Питання використання пам'яток культури у тому чи шшому обсязi цього поняття в туристськш дiяльностi порушувалося Ю. Бондарчуком, Я Верменич, В. Вечерським, В. Горбиком, В. Завадою, Д. Кетним, В. Константиновим, М. Ю. Кострицею, 0. Титовою та ш.
Бшьшють культурологiв, iсторикiв, фiлософiв зазначають, що взаемне поеднання матерiальних i щеальних елементiв культури створюе те культурне середовище, в якому юнуе кожен шдивщ i яке формуе його як особистють. Саме культурне середовище прищеплюе людиш «любов до батьювщини i людства», виховуе його пошану до предюв i нащадкiв (турбота про минуле одночасно i турбота про майбутне збереження цшностей
минyлoгo для пpийдeшнix пoкoлiнь), cтaбiлiзye людину в чaci, в icтopичнoмy пpoцeci i тим caмим poзвивae ïï вiдчyття вiдпoвiдaльнocтi пepeд минулими i мaйбyтнiми пoкoлiннями. Biдчyття icropiï i вiдпoвiдaльнocтi кoжнoгo пepeд icтopieю виxoвye в людяx вищу фopмy coцiaльнocтi.
Oтpимaти iнфopмaцiю пpo людeй, icтopичнi пoдiï, cycпiльcтвo в цiлoмy минyлoгo мoжнa, лишe oпиpaючиcь та icтopичнi джepeлa. Цю iнфopмaцiю ^cy^ oб'eкти кyльтypи cвoгo чacy, щo включaють нaoчнi, мaтepiaльнo icнyючi peзyльтaти дiяльнocтi людeй -знapяддя, cпopyди, витвopи миcтeцтвa, тoбтo вecь нaoчний, peчoвий cвiт, щo cтвopюeтьcя людьми в ^o^ci ïx цiлecпpямoвaнoï, ocмиcлeнoï дiяльнocтi.
Poзглядaючи пeвнi ocoбливocтi фyнкцioнyвaння кyльтypниx пaм'ятoк як eлeмeнтiв кyльтypи пeвнoгo eтнocy, мaючи нa yвaзi нepoзpивний зв'язoк «мaтepiaльнoгo» i «дyxoвнoгo» тa нeмoжливicть ïx iзoльoвaнoгo icнyвaння як eлeмeнтiв тypиcтичнoï ^дуе^и. Kyльтypнi пaм'ятки являють coбoю мaтepiaльнy cклaдoвy icтopикo-кyльтypнoï cпaдщини. Цe кyльтypний cпaдoк ^цп aбo eтнocy, iз яким iдeнтифiкye ceбe тypиcт, y виглядi пaм'ятoк icTOpiï, apxiтeктypи i мicтoзaбyдoви, caдoвo-пapкoвoгo, мoнyмeнтaльнoгo миcтeцтвa, icTOpiï муки i тexнiки, кyльтypи тoщo.
Пpoблeмa збepeжeння icтopикo-кyльтypнoï cпaдщини в cyчacниx yмoвax нaбyлa вaжливoгo знaчeння. Icтopiя - цe icтopiя нapoдy, дe кoжнa людинa e yчacникoм пoдiй минyлoгo, тeпepiшньoгo тa мaйбyтньoгo, a ïï ^prnra e ocнoвoю тpaдицiй амЧ тa cвoгo нapoдy. Biдчyття cвoeï пpинaлeжнocтi дo icTOpiï ^y^e чинникoм тoгo, щo ми xoчeмo збepeгти вce тe, щй e дopoгим для нaшoï пaм'ятi. Tpaдицiя пoшиpюeтьcя з минyлoгo в тeпepiшнe i з тeпepiшньoгo в мaйбyтнe, в нiй збepeжeнo дocвiд минyлиx пoкoлiнь i cтвopeний cyчacний нoвий дocвiд, який cтaнe джepeлoм тзтання для мaйбyтнix пoкoлiнь. Koжнa icтopичнa eпoxa xapaктepизyeтьcя тим, щo зaвжди пo-нoвoмy ocмиcлюeтьcя знaчeння кyльтypниx цiннocтeй, пepeглядaютьcя ocнoвнi ïx cклaдoвi, видiляютьcя нoвi, якi мaють виpiшaльнe кyльтypнo-icтopичнe знaчeння.
Hayкoвo-тexнiчний i coцiaльний пpoгpec збaгaчye нoвими мoжливocтями, якi пocтaють пepeд cycпiльcтвoм y зв'язку з пoтpeбoю дoпoвнювaти, poзвивaти i збaгaчyвaти влacнe icтopикo-кyльтypнe нaдбaння. Aджe кyльтypнi пaм'ятки e нeзмiнним нaдбaнням кyльтypи будь-я^' eпoxи, якa нe лишe збepiгae йoгo, aлe й твopить. Cьoгoднi нoвi кyльтypнi зв'язки i c^opern цiннocтi, зaвтpa мoжyть crara кyльтypнoю cпaдщинoю нoвoгo пoкoлiння.
Kyльтypнi пaм'ятки e yнiкaльними cвiдкaми нaшoгo минyлoгo, вaжливим джepeлoм icтopичнoгo дocвiдy мaйбyтнix пoкoлiнь. Biддзepкaлюючи пpoйдeний нapoдoм шляx, вoни мaтepiaлiзyють життя i пoбyт минyлиx пoкoлiнь, ï^rn poзвитoк, кyльтypний тa coцiaльнo-eкoнoмiчний. Biдтвopюючи eтaпи poзвиткy cycпiльcтвa, бopoтьби зa нeзaлeжнicть i cвoбoдy, вoни тaкoж cлyгyють джepeлoм icтopичнoгo пiзнaння i там'ять Icтopичнa пaм'ять e вaжливим eлeмeнтoм дyxoвнoï cфepи eтнiчнoï cпiльнoти, щй пiдтpимye бeзпepepвнicть eтнiчнoï eвoлюцiï, cпaдкoeмнicть icтopичнoгo дocвiдy тa мoжливicть пepeдaти нacтyпним пoкoлiнням кyльтypнi цiннocтi. Icтopичнa пaм'ять - cвoepiдний дyxoвний пoтeнцiaл eтнiчнoï cпiльнoти i да лишe iнтeлeктyaльний, a й eмoцiйнe вiдoбpaжeння пoдiй минyлoгo, дocвiд cьoгoдeння тa мaйбyтньoгo eтнocy. Ocoбливoгo знaчeння i aктyaлiзaцiï icтopичнa пaм'ять нaбyвae в пepeлoмнi, кpизoвi чacи, ^ли буття eтнocy зaзнae змiн. Caмe зapaз в у^шн^^му cycпiльcтвi вiдбyвaeтьcя тpaнcфopмaцiя дyxoвниx цiннocтeй, coцiaльниx шстшупв i мopaльниx peгyлятopiв пoвeдiнки, фopмyютьcя нoвi coцiaльнo-eкoнoмiчнa i пoлiтичнa cиcтeми. Baжливим в нaш чac пocтae питaння збepeжeння як кyльтypниx там'яток, тaк i нaцioнaльнoï caмoiдeнтифiкaцiï, caмoпiзнaння тa icтopичнoï пaм'ятi.
У кyльтypнiй cфepi У^шни, як вжe зaзнaчaлocь, вiдбyвaeтьcя pяд змiн, якi в cyкyпнocтi cлyгyють чинникoм мoтивaцiï пoвeдiнки пeвниx eтнociв в cycпiльнoмy житп. Icтopичнa caмocвiдoмicть, будучи дyxoвним нaдбaнням eтнocy i cклaдoвoю нaцioнaльнoï
caмocвiдoмocтi, включae в ceбe зтання пpo пoдiï, тpaдицiï, ^eï, зa дoпoмoгoю чoгo нapoд ycвiдoмлюe cвoe минyлe i cтaвлeння дo icтopичнoгo нaдбaння. Haцioнaльнa caмocвiдoмicть eтнocy пiдтpимyeтьcя eлeмeнтaми тpaдицiйнo-пoбyтoвoï кyльтypи тa нaцioнaльнo ocoбливими pиcaми кyльтypи, a тaкoж yявлeнням пpo тepитopiю пpoживaння й icтopичнy пaм'ять. Зi здoбyттям Укpaïнoю нeзaлeжнocтi тa ycвiдoмлeнням ïï гpoмaдянaми мicця cвoeï ^шни в cyчacнoмy цивiлiзaцiйнoмy cвiтi icтopичнa caмocвiдoмicть crae вaжливим eлeмeнтoм нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi у^тн^в, ocнoвoю caмoiдeнтифiкaцiï. Kyльтypнa i мoвнi тpaдицiï збepiгaють цiлicнicть y^^m^^ro eraocy i cпpияють пoбyдoвi caмocтiйнoï дeмoкpaтичнoï дepжaви. Ta cьoгoднi cepeд вaжливиx зaвдaнь пocтae i збepeжeння тa poзвитoк eтнiчниx кyльтyp як y^^m^^ro, тaк i iншиx eтнociв.
Як кyльтypнi пaм'ятки ми cпpиймaeмo ri мaтepiaльнi yтвopeння, якi збepiгaють в co6í зpимi pиcи мaтepiaльнoï кyльтypи минyлoгo. Caмe y дaнiй я^ел пoдiбнi мaтepiaльнi oб'eкти cтaють пpeдмeтoм нayки пaм'яткoзнaвcтвa, щo фaктичнo дocлiджye poзпpeдмeчeння cycпiльнoï cвiдoмocтi, oпpeдмeчeнoï пpaщypaми в циx oб'eктax. Taкe poзпpeдмeчeння здiйcнюeтьcя щoдo бyдь-якиx пaм'ятoк icTOpiï тa кyльтypи, в якиx cвoгo чacy бyлa oпpeдмeчeнa кyльтypa того aбo iншoгo минyлoгo icтopичнoгo пepioдy. Зaгaльнi пpoблeми poзпpeдмeчeння кyльтypнoгo змюту rid чи iншoï пaм'ятки, ïx виду aбo гpyпи i включeння oтpимaнoï iнфopмaцiï в зaгaльний кyльтypний кoнтeкcт cyчacнocтi i в yявлeння пpo гeнepaльнy лiнiю cycпiльнoгo poзвиткy cклaдae oднe з гoлoвниx зaвдaнь пaм'яткoзнaвcтвa як нayки.
Baжливим в дaний чac, пocтae питaння «Яку ж poль кyльтypнi пaм'ятки вiдiгpaють y жиrтi людини тa cyra^o^a?». Знaчeння кyльтypниx пaм'ятoк пoлягae в тому, яким caмe чинoм вiдбyвaeтьcя тaкe включeння минyлoгo в cyчacнicть. Якщo oтpимaння вичepпниx вiдoмocтeй пpo минyлe для збepeжeниx з дaвнix чaciв apтeфaктiв y poлi там'яток icTOpiï тa кyльтypи (нa вщмшу вiд ïx викopиcтaння як icтopичниx джepeл) e визнaчaльним, тo ця poль гoлoвним чинoм пoлягae y виштанш пeвниx фyнкцiй, в тaкoмy вaжливoмy для cycпiльcтвa пpoцeci, як coцiaлiзaцiя iндивiдa.
У шиpoкoмy ceTOi пiд coцiaлiзaцieю poзyмieтьcя пpoцec включeння iндивiдa в cиcтeмy cycпiльниx вiднocин. Coцiaлiзaцiя - пpoцec cтaнoвлeння oco6^ ïï нaвчaння, виxoвaння i зacвoeння coцiaльниx нopм, цiннocтeй, ycтaнoвoк, зpaзкiв пoвeдiнки, влacтивиx дaнoмy cycпiльcтвy. Зa дoпoмoгoю coцiaлiзaцiï чepeз зacвoeння ним вiдпoвiдниx eлeмeнтiв кyльтypи, нopм i цiннocтeй iндивiд iнтeгpyeтьcя в cycпiльcтвo взaгaлi i в piзнi типи coцiaльниx cпiльнoт зoкpeмa [1, 42].
Cюди вxoдить, зoкpeмa, й пoтpeбa пocтiйнoгo визнaчeння людинoю cвoгo мюця в coцiyмi, cвoïx пoтoчниx «кoopдинaт» як в бeзпocepeдньo coцiaльнoмy, тaк i coцiaльнo-icтopичнoмy кoнтинyyмi, y тому чиаш й зa paxyнoк iдeнтифiкaцiï ceбe cтocoвнo пeвниx coцiaльниx гpyп. Koжнa людинa пoтpeбye oнoвлeння, щoдeннoгo пoшyкy тoгo, щo кoнкpeтизye i yтoчнюe ïï мicцe в жита, бeз чoгo нeмoжливe у^ш^ виpiшeння нeю cвoïx як cycпiльниx, тaк i ocoбиcтиx пpoблeм. Зoкpeмa, з пoглядy coцiaльнoï пcиxoлoгiï для шдивда нaдзвичaйнo вaжливoю e пoтpeбa нaлeжaти дo coцiyмy, cпpиймaти, oцiнювaти i ocмиcлювaти йoгo, iдeнтифiкyвaти ceбe з кoнкpeтнoю coцiaльнoю гpyпoю. Звщот й пpaгнeння дo вiдпoвiднoï caмoiдeнтифiкaцiï, ycвiдoмлeння влacнoï нaлeжнocтi дo пeвниx кoнкpeтниx coцiaльниx cпiльнoт. Цeй мoмeнт e вaжливoю cклaдoвoю coцiaлiзaцiï шдивда.
Зaцiкaвлeнicть кyльтypними пaм'яткaми як вaжливими cклaдoвими icтopикo-кyльтypнoï cпaдщини e зpoзyмiлим i пoтpiбним в cьoгoднiшньoмy poзвиткoвi кyльтypи i тypизмy зoкpeмa. Kyльтypнi пaм'ятки вaжливi в знaчeннi збepeжeння i poзвиткy caмoбyтнocтi У^шни, ïï eтнociв тa ïxньoгo вклaдy y cвiтoвy кyльтypy. Звiдcи, кyльтypнi пaм'ятки мoжyть викopиcтoвyвaтиcя i бути пpизнaчeнi для пeвнoï мeти, в дaнoмy випaдкy, виcтyпити aтpaкцiями eтнoкyльтypнoгo тypизмy. Aджe нaявнi пaм'ятки збepiгaють y co6í aвтeнтичнi
pиcи eтнiчнoï кyльтypи минyлoгo, oпpeдмeчeнoï пeвними eтнocaми в циx oб'eктax.
Cepeд ocнoвниx чинникiв пoпoляpизaцiï влacнoï кyльтypи i кyльтypи eтнociв в cвiтi e пaм'ятки мiжнapoднoгo знaчeння - icтopикo-кyльтypнi oб'eкти, якi e витвopaми apxiтeктypнoгo чи мoнyмeнтaльнoгo миcтeцтвa, icTOpiï, кyльтypи aбo дeмoнcтpyють тexнiкo-тexнoлoгiчнi нaдбaння людcтвa тa вивчeння якиx внocить вaгoмий вклaд y тзтання пpoцeciв icтopичнoгo poзвиткy людcтвa, дoпoмaгae з'яcyвaти якicь нeзpoзyмiлi лaнки чи cтyпeнi цьoгo poзвиткy. Boни мoжyть бути тicнo пoв'язaними з виникданням пeвниx кyльтypниx cпiльнoт, eтнociв, дepжaв, пepeмiщeнням нapoдiв тoщo. Як пpaвилo, вoни пpивepтaють вeликy yвaгy нayкoвцiв ycьoгo cвiтy тa й кyльтypниx людeй зaгaлoм, мiжнapoдниx пaм'яткooxopoнниx тa icтopикo-кyльтypниx ycтaнoв[2, 92].
Oднaк, тypиcтичнa cфepa зaлишaeтьcя oднieю з пepcпeктивниx y cyчacнoмy poзвиткoвi cycпiльcтвa. Зaвдяки пoдopoжaм тa eкcкypciям, ми дiзнaeмocь пpo цiкaвi фaкти з кyльтyp iншиx нapoдiв, ïx пoбyтy, тpaдицiй, cпoглядaeмo ^^ню кyльтypнo-icтopичнy тa пpиpoднy cпaдщинy. Typизм мoжнa poзглядaти як cиcтeмy, кoтpa знaйoмить з icтopieю, кyльтypoю, звичaями, дyxoвними тa мaтepiaльними цiннocтями 'rieï чи iншoï ^aí.™ aбo peгioнy. Ocнoвy тypизмy cклaдae, як вжe нaгoлoшyвaлocь, caмe icтopикo-кyльтypний пoтeнцiaл ^aí.™ чи perio^, щo здaтний викликaти зaцiкaвлeння y пoдopoжyючиx.
Kyльтypнo-пiзнaвaльнa мoтивaцiя e гoлoвнoю cepeд iншиx в cтpyктypi тypизмy. Caмe з цieю мeтoю, згiднo дaниx OOH, в тeпepiшнiй чac пoдopoжye 10% тypиcтiв cвiтoвoгo тypпoтoкy. Якщo взяти Gвpoпy, тo тут пoкaзник cклaдae 25% пoдopoжyючиx в ^ai™ Gвpoпeйcькoгo Coюзy. Зa oцiнкaми eкcпepтiв, чepeз дecять poкiв дaний пoкaзник cклaдaтимe 50% в ^arnax Gвpoпeйcькoгo Coюзy. Зa ocтaннi pom пiдвищивcя iнтepec дo icTOpiï, кyльтypи пeвниx нapoдiв, щo cпoнyкae дo пoдopoжi i poзвиткy кyльтypнo-пiзнaвaльнoгo тypизмy. Знaчний пoтiк тypиcтiв нaпpaвлeний в eкoлoгiчнo чиcтi тa eтнiчнi мicцeвocтi, дe збepeжeннi пaм'ятки тa пoбyт eтнociв пeвнoï кyльтypи.
Haйбiльш вaжливим в opгaнiзaцiï eтнoкyльтypнoгo тypизмy e oзнaйoмлeння yчacникiв з тpaдицiями тa кyльтypoю piзниx eтнociв. Tpaдицiя e cиcтeмoю пoзицiй, цiннocтeй, нopм пoвeдiнки i пpинципи вiднocин мiж людьми в ^arni, pитм i пyльc ïï життя. Xapaктepиcтикa тpaдицiй включae aнaлiз icнyючиx тpaдицiй, ïx мюда в жиrтi кpaïни тa ïx ^ив'язку дo кoнкpeтниx eтнociв i тepитopiй. Poль тpaдицiï нeoднaкoвa в piзниx cфepax coцiaльнoгo життя. У мeншiй мipi тpaдицiя пpoявляeтьcя в eкoнoмiцi, дocягae мaкcимyмy в peлiгiï. Toвapиcтвa i coцiaльнi гpyпи, бepyчи oднi eлeмeнти coцioкyльтypнoï cпaдщини, в той жe чac визнaють шш^ тoмy тpaдицiï мoжyть бути як пoзитивними (щo i як тpaдицiйнo пpиймaeтьcя), тaк i нeгaтивними ^o i як тpaдицiйнo вiдкидaeтьcя) [3, 426].
Kpiм тoгo, тpaдицiя виpaжeнa y coцiaльнo-opгaнiзoвaниx cтepeoтипax гpyпoвoгo дocвiдy, який шляxoм пpocтopoвo-чacoвoï тpaнcмiciï aкyмyлюeтьcя i вiдтвopюeтьcя в piзниx люд^кж кoлeктивax. Дaнe визнaчeння дoзвoляe виключити з тpaдицiï iндивiдyaльний дocвiд як нeкoлeктивнe явищe, тим caмим вiдpiзняeтьcя тpaдицiя вiд миcтeцтвa, якe являe coбoю iндивiдyaльнy ocoбиcтicнy твopчy дiяльнicть. Hapoднa твopчicть тa мacoвa кyльтypa, нaвпaки, e кoлeктивними видaми твopчoï дiяльнocтi, ocнoвy якиx cклaдaють piзнi типи, piзнi тpaдицiï [4, 119].
Зв'язoк пoкoлiнь в нaцioнaльниx тpaдицiяx здiйcнюeтьcя зa дoпoмoгoю нaвчaння, a збepiгaння i poзпoвcюджeння eлeмeнтiв cпaдщини - зa дoпoмoгoю пиceмнocтi, я^ зaвдaлa вeличeзнoï шкoди фoльклopy. Xoчa дo нaцioнaльниx тpaдицiй вiднocятьcя ва звичш, aлe нe вci pитyaли i oбpяди, тoмy щo чacтинa ïx зaфiкcoвaнa в пpoтoкoлi aбo iншиx зacoбax iнфopмaцiï i вiдтвopюeтьcя тiльки в ocoбливиx випaдкax.
Ha ocнoвi виклaдeнoгo мoжнa cкaзaти, щo нaцioнaльнi тpaдицiï - цe cиcтeмa нaцioнaльниx cтaндapтiв, щo зaкpiплюють y cвiдoмocтi людини ^eï гiднocтi, вeличi йoгo тацп, repo^^o^' i cлaвнoï нaцioнaльнoï icTOpiï, блaгopoдcтвa йoгo нapoдy в ycix минyлиx i
TenepirnHix д1яннях, його видатних постатей (по св^овш значущосп) в л1тератур1 , мистецтв^ наущ тощо [4, 121].
Культуpнi пам'ятки Житомирщини пpeдставлeнi широким спектром наявних пам'яток (археологи, юторп, аpxiтeктуpи i мiстобудування, юторп науки i техшки, монументального та садово-паркового мистецтва, ландшафты), якi пов'язанi як з культурою украшського, так i iншиx етноав.
На територп Житомирсько'' областi нараховусться 2314 одиниць пам'яток юторико-культурних ресурав [5, 147].
До Державного реестру нерухомих пам'яток Украши занесено 20 пам'яток, яю pозташованi на теренах Житомирсько'1' область 3 них нацюнального значення: археологи -12; юторп - 3; монументального мистецтва - 1. До пам'яток юторп мюцевого значення вщнесено пам'ятку юторп (садиба Ганських-Ржевуцьких, де бував французький письменник 0норе де Бальзак, с. Вepxiвня).
Десять населених пунктiв Житомирсько'1 обласп включeнi до Списку юторичних населених мiсць Украши: м. Житомир (1240 р.), м. Бepдичiв (1430 р.), м. Коростень (945 р.), м. Коpостишiв (1399 р.), смт. Любар (XIV ст.), смтМиропшь (XVII ст.), м. Новоград-Волинський (1275 р.), м. 0вруч (946 р.), м. 0левськ (1488р.), м. Радомишль (близько 1150р.) [6, 107].
До Державного реестру нацюнального культурного надбання з юторико-арх^ектурних пам'яток Житомирсько'1' обласп занесено Спасо-Преображенський монастир у м. Житомир, церкву Рiздва Богородиц та дзвшицю у с. Жубpовичi 0левського району, церкву Святого Василя у м. 0вруч, церкву свято'' Тршщ у с. Тpоковичi Ружинського району [7, 103-107].
Зпдно постанови Ради Мiнiстpiв УРСР «Про впорядкування справи облшу та охорони пам'ятникiв архгтектури на територп Укра'шсько' РСР» вщ 24.08.1963 р. на територп Житомирсько' областi знаходились об'екти культурно'' спадщини нацюнального значення, що були взят на облш вiдповiдно до законодавства Украшсько! РСР. Серед них: Кармел^ський монастир (м. Бepдичiв), Паpаскiвська церква (с. Рясне), Микола'вська церква та дзвшиця (с. Мeжиpiчка), Василькiвська церква та монастирсью споруди (м. 0левськ), Палац XVII ст. (с. Вepxiвня), Здвиженська церква та дзвiниця (с. Кам'яний брщ), Миxайлiвська церква (с. Кра'вщина). Всi пам'ятники, вiдповiдно до 'хньо' групи класифшаци можливо було використовувати для культурних або господарських цшей i передавати в орендне використання установам та оргашзащям.
У Житомирськш областi до пepeлiку пам'яток культурно'' спадщини, що не тдлягають приватизацп, внесено 11 об'ектiв культурно'' спадщини Украши. Так у мю^ Житомиpi це будинок, у якому перебувала Мала Рада УНР(1870); будинок, у якому народився С. Корольов (1907); будинок, у якому жив В. Короленко (1853-1866); будинок, у якому навчався М. Скорульський (1905-1910). В обласп: Андpушiвський район - будинок, у якому розмщувався штаб Першо'' кшно" армп i працював Волревком (1919-1920), м. Андpушiвка; Бepдичiвський район - будинок, у якому вщбувався надзвичайний з'"зд peволюцiйниx представниюв Пiвдeнно-заxiдного фронту (1917), м. Бepдичiв; Бpусилiвський район -будинок, у якому розмщувався командний пункт мшометного дивiзiону «Катюша» П. Колeснiкова (1943), с. Ставище; Коpостишiвський район - будинок, у якому народився С. Васильченко (1895-1899), м. Коpостишiв; будинок школи, у якому вщбувалися наради тдпшьниюв на чолi з М. Музикою (початок XX ст.), с. Слобщка; примщення школи, уякiй навчалася Л. Мирончук (30-ri p. XX ст.), с. Старосшьщ; Попiльнянський район - примщення школи, у якш навчався М. Шпак (1918-1926), с. Липки.
В. Вечерський, перераховуючи юторико-культурш ресурси обласп, видшяе аpxiтeктуpно-мiстобудiвнi, зазначаючи, що вони належать переважно до XVII - початку XX ст. i представлеш католицькими i православними церковними спорудами доби бароко,
apxa'1'чними типaми нapoдниx дepeв'яниx xpaмiв, клacициcтичними caдибaми. G й oднa пaм'яткa княжoï дoби. Ha дepжaвнoмy oблiкy пepeбyвae 49 пaм'ятoк apxiтeктypи oблacтi, з ниx 47 - зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння [8].
Ha думку B. Cтaфiйчyкa, «нaйвaжливiшoю cклaдoвoю icтopикo-кyльтypнoï cпaдщини e пaм'ятки apxiтeктypи i мicтoбyдyвaння» [9, 134]. Biн нaвoдить дaнi пpo тe, щй та Житoмиpщинi 210 icтopикo-apxiтeктypниx пaм'ятoк, iз якиx 64 - зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння, a тaкoж 10 icтopичниx мют тa ceлищ, 5 мyзeïв [9, 135].
O. Любiцeвa, гoвopячи пpo пaм'ятки apxiтeктypи i мicтoбyдyвaння Житoмиpщини, пoвтopюe цi цифpи [10].
Apxeoлoгiчними дocлiджeннями нa тepитopiï У^шни вщ^ито бaгaтo пaм'ятoк дaвнини (пoнaд 70 тиа), i щopoкy кiлькicть ïx зpocтae. Знaчнy чacтинy пaм'ятoк, ocoбливo нeвeликиx тa вжe пoшкoджeниx, бyлo виявлeнo в пpoцeci пiдгoтoвки «Звoдy пaм'ятoк icTOpiï тa кyльтypи Укpaïни». Toдi бyлo пpoвeдeнo cyцiльнi poзвiдки тa cклaдeнo peecтpи пaм'ятoк кoжнoï oблacтi, нaйпoвнiшi нa cьoгoднiшнiй дeнь. Дocлiджeння циx пaм'ятoк нaдae мoжливicть вiдтвopити кapтинy icтopичнoгo poзвиткy кoнкpeтниx peгioнiв тa мicцeвocтeй Укpaïни. З Щ€1 тoчки зopy вaжливим e визнaчeння мeж пoшиpeння пaм'ятoк oкpeмиx apxeoлoгiчниx кyльтyp, вияв ïx зaгaльнoï кiлькocтi [2, 93].
Haпpиклaд, вeличeзнoю пoпyляpнicтю y Фpaнцiï кopиcтyютьcя peгioнaльнi мyзeï apxeoлoгiï, якi cтвopeнo та мicцi poзкoпoк aбo пoблизy дocлiджeниx тa дocлiджyвaниx пaм'ятoк y зaмкax aбo cпeцiaльнo збyдoвaниx бyдинкax. Зa видaми eкcпoзицiй цe peгioнaльнi apxeoлoгiчнi мyзeï-cтoянки (пepeвaжнo пaлeoлiтичнoгo, мeзoлiтичнoгo тa нeoлiтичнoгo чacy).
B Pociï poзpoбляютьcя пpoeкти, мeтoю якиx e cтимyлювaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy гpoмaд кopiннoгo нaceлeння зa дoпoмoгoю eтнoeкoлoгiчнoгo тypизмy як виду eкoнoмiчнoï дiяльнocтi кopiнниx нapoдiв, щй здiйcнюeтьcя ними нa тepитopiяx íx^oro тpaдицiйнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння.
Пoдiбнi iннoвaцiйнi для Pociï пpoeкти cпpямoвaнi та poзвитoк cтaлoгo eтнiчнoгo тypизмy cилaми мicцeвoгo тa кopiннoгo нaceлeння, oднieю з нaймeнш coцiaльнo, eкoнoмiчнo i пoлiтичнo зaxищeниx i нaйбiльш нyждeнниx гpyп нaceлeння cyчacнoгo pociйcькoгo cycпiльcтвa [11, 15].
Зaвдяки eтнoкyльтypнoмy тypизмy людинa oтpимye мoжливicть пoбaчити тpaдицiйнi житлoвi тa гocпoдapcькi бyдiвлi, мicцeвиx житeлiв y нaцioнaльнoмy oдязi, a тaкoж взяти yчacть в тpaдицiйниx cвятax, cпpoбyвaти cтpaви нaцioнaльнoï ^xrn тa купити як cyвeнipи пpeдмeти тpaдицiйнoгo пoбyтy. Пoвepнyвшиcь з пoïздки, тypиcти пoкaзyють cвoïм poдичaм i знaйoмим пpидбaнi виpoби, дiлятьcя вpaжeннями пpo ocoбливocтi кyльтypи eтнociв вiдвiдaнoгo peгioнy. Bce цe в цiлoмy cпpияe змiцнeнню тoлepaнтниx cтocyнкiв мiж пpeдcтaвникaми piзниx eтнociв. Tим caмим пoпyляpизyючи дaний вид тypизмy, вивчaти i збepiгaти тpaдицiï, пoбyт, кyльтypy caмoгo eтнocy чи eтнiчнoï тepитopiï.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь y ташш дepжaвi викopиcтaння тa впpoвaджeння дaнoгo виду тypизмy щe нe cпocтepiгaeтьcя, oкpiм пooдинoкиx випaдкiв. Xoчa У^шта мae вci мoжливocтi для poзвиткy eтнoтypизмy, як eтнoгpaфiчнoгo, тaк i eтнoкyльтypнoгo. Умoвoю, e зoкpeмa, таявнють кiлькox eтнoкyльтypниx peгioнiв.
Пiзнaння, вивчeння влacнoï кyльтypи i eтнiчнoï вбaчaeтьcя зaвдяки poзвиткy eтнoтypиcтичнoï гaлyзi. Житoмиpщинa мae yнiкaльний кoмплeкc пpиpoдниx, кyльтypниx тa icтopичниx пaм'ятoк, знaчнi зaпacи peкpeaцiйниx pecypciв, щo дaють мoжливicть для poзвиткy eтнoкyльтypнoгo тypизмy.
Cьoгoднi лишe в Житoмиpi пpoживae близью 29 тиc. pociян, 13,8 тиа пoлякiв, близькo 1,5 тиc. бiлopyciв тa eвpeïв. Пpeдcтaвлeнi тaкoж шмщ, чexи, вipмeни, aзepбaйджaнцi, poми, мoлдaвaни, гpyзини, гpeки - зaгaлoм близью 100 нaцioнaльнocтeй.
Oдним з вaжливиx фaктopiв poзвиткy i вiдтвopeння eтнoicтopiï пeвнoгo нapoдy мoжyть
слугувати етнограф1чн1 екскурси, яю е чи не одним i3 багатьох чинниюв розвитку не лише етнокультурного туризму, а й збереження атракцiй та самопiзнання, виховання наци. Етнографiчнi екскурсп дають змогу розповюти про побут i звича! рiзних нацiй i народностей, ix iсторiю та культуру.
В Укрш'ш значно поширенi етнографiчнi музе'' як вид музе'в iсторичного профiлю, яю збирають, зберiгають, вивчають i експонують етнографiчнi колекци, що знайомлять сучасниюв iз процесами етногенезу, побутом i культурами рiзниx етнiчниx спiльнот та юторичних перiодiв. Прикладом може бути територiя музею народно'' арxiтектури i побуту у с. Пирогово, що на околиц Киева, у Львовi чи Переяслав-Хмельницькому.
0тже, наявнiсть культурних пам'яток, яю здатнi виступити важливою складовою розвитку туризму на територи Житомирсько'' областi е беззаперечно. А ix невичерпний резерв для розвитку кiлькоx видiв туризму: вiд юторико-культурного до етнiчного i етнокультурного. Саме таю етнокультурш об'екти, вивчення яких вносить вагомий вклад у тзнання процесiв iсторичного розвитку людства та допомагае з'ясувати ступеш його розвитку, що представлен iсторико-культурними, iсторичними, арх^ектурними чи пам'ятками монументального мистецтва, техшки, науки, тощо. Вони можуть бути тюно пов'язаними з виникненням певних культурних спiльнот, етносiв, держав, перемщенням народiв тощо. I тому вони привертають велику увагу науковщв усього св^у, освiчениx людей загалом, мiжнародниx культурних, мистецьких, iсторичниx пам'яткоохоронних установ.
Потреба тзнання культурного надбання, передбачае усвщомлення ii не лише суспiльством, а й наявно'' вторично'', науково'', художньо'', естетично'', тзнавально'' та сакрально'' цшносп спадщини. У зв'язку з цим, культурна спадщина повинна бути задiяна в уах сферах суспшьно'' та шдивщуально'' дiяльностi з умовою ii збереження та охорони, що буде тдкршлено законодавчо. Крiм того, хотшося б зазначити, що збереження культурних пам'яток деяких видiв не можливе без 'хнього використання та функцюнування.
Список використано¥ лггератури:
1. Мудрик А. В. Социализация человека : уч. пособ. / А. В. Мудрик. - М. : «Академия», 2004. -304 с.
2. 0снови пам'яткознавства / [Гаврилюк 0. Н. та ш ] ; пщ заг. ред.: Л. 0. ^ффена, 0. М. Титово'1' ; Центр пам'яткознавства НАН Украши i Укр. т-ва охорони пам'яток ютори та культури. - Ки'1'в : Центр пам'яткознавства НАН Украши i УТ0П1К, 2012. - 379, [1] с. : ш., табл.
3. Кононенко Б. И. Большой толковый словарь по культурологии / Б. И. Кононенко. - М. : Вече 2000 : АСТ, 2003. - 512 с.
4. Сапожникова Е. Н. Страноведение. Теория и методика туристского изучения стран : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Е. Н. Сапожникова. - 4-е изд., стер. / Е. Н. Сапожникова. - М. : «Академия», 2007. - 240 с.
5. Титова 0. М. Деяю актуальш проблеми збереження юторико-культурно'' спадщини Украши / 0. М. Титова // 1стсря Украши. Маловiдомi iмена, поди, факти : (зб. ст.). - К. ; Донецьк, 2001. - Вип. 17. - С. 147.
6. Гаврилюк С. В. 1сторичне пам'яткознавство Волиш, Холмщини i Пщляшшя (XIX - початок XX ст.) : монографiя / С. В. Гаврилюк - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту iм. Леа Укра'нки, 2002. - 532 с.
7. Пам'ятки архггектури та мютобудування Украши : довщ. держ. реестру нац. культурного надбання // В. В. Вечерський, 0. М. Годованюк, С. В. Тиманович [та ш] - К. : Техшка, 2000. - 664 с.
8. Вечерський В. Загальт вщомосп про iсторико-культурнi ресурси в туристичних регионах Укра!ни / В. Вечерський // Туристично.-краезнавчi дослiдження. - К. : ЧП Кармалiта, 1999. -Вип. 2. - С. 99-122.
9. Стафшчук В. I. Рекреалопя : навч.поаб. / В. I. Стафшчук. - К. : Альт прес, 2006. - 264 с. : 15 картосхем.
10. Любщева 0. 0. Туристичт ресурси Укра!ни / 0. 0. Любщева, G. В. Панкова, В. I. Стафшчук - К. : Альтерпрес, 2007. - 369с. : ш., картосхеми.
11. Чумаков К. Этно-экологический туризм в сохранении природного и культурного наследия / К. Чумаков // Новая жизнь. - 2006. - № 5. - С. 15-16.
Стаття надшшла до редакцп 1.12.2013
I.M. Kulakovskaja
CULTURAL MONUMENTS ZHITOMIR REGION IN CULTURE UKRAINE
The question of meaning and role of cultural monuments in Zhytomyr region in development
of Ukrainian culture is examined in the article. Popularization of cultural monuments by using them
in tourism for introduction and identification their own culture and ethnos' culture.
Key words: cultural monuments, culture, tourism, Zhytomyr region.
УДК 008:379.8 1.В.Петрова
ДОЗВ1ЛЛЯ ЯК ОБ'еКТ НАУКОВО1 РЕФЛЕКСП (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТ.)
У cmammi охарактеризовано дозвшля як об'ект науковог рефлексы у другт половим XX ст. 1дег про дозвшля як самосттне явище та центральний елемент культури обхрунтовано за працями Ж. Дюмазедье, М. Каплана, Ст. Паркера, тших. Розкрито суттсть поняття «цившзащя дозвшля» (Ж. Дюмазедье) як мoделi нового стилю життя, в якому iндивiдуaльнicmь кожног людини уcвiдoмлюеmьcя як сощальна цтмсть. Анал1зуючи сощально-культурне значення дозвшля в cиcmемi «дозвшля - культура - виховання», Ж. Дюмазедье характеризував його як заЫб сощально'г i культурног демократизации завдяки якому можна залучити до культури якомога бшьшу кшьюсть людей.
Серед основних небезпек i застережень, як1 загрожують людиш на дoзвiллi, вченими найчастШе називаються: обмежетсть соцуму у своему духовному зростанн споживанням; дисбаланс мiж техногенним та морально-етичним розвитком людства; руйнащя piвнoвaги мiж працею i споживанням, дiяльним буттям i спокоем, природною змтою втоми й вiдпoчинку; утфтащя й стандартизащя дозвшлевих послуг та moвapiв; зростання пасивног учacmi громадян у культурному жиmmi. Водночас, наголошуеться й на позитивах масовизаци дозвшля, серед яких вiдзнaчaеmьcя: доступтсть культурних здобуттв масам, сприяння у вирШеню комплексу сощально-культурних проблем особистостi, змщнення м^цево'г економти й вiдpoдження депресивних територт, реагування комерцтних зaклaдiв дoзвiлля на нaйменшi коливання моди й споживацького попиту, кон'юнктури, збереження i розвиток культурног спадщини та актуального мистецтва в майбутньому.
Ключов1 слова: дозвшля, coцioлoгiя дозвшля, дозвшля як об'ект науковог рефлексы, масова культура, суспшьство споживання.
