CC BY
23
1нна КУЗНеЦОВА Ф1ЛОСОФ1Я СУЧАСН01
культурно-мистецькоТ
0СВ1ТИ: Ц1Л1СН1СТЬ СВ1Т0БАЧЕННЯ через
синергетичне мислення
(огляд статей)
Анал1зуючи науков1 публкаци 1з проблемы флософського осмислення культур-но-мистецько! системы освти Украти, що опублтоват у фахових виданнях На-щональног академи кер1вних кадр1в культуры / мистецтв: «Актуалът проблемы ¿стори, теори та практики художньог культури», «В1сник Державно! академи кер1вних кадр1в культури / мистецтв», «Культура / Суча-стсть», «Мистецтвознавч1 записки» — за перюд 2008—2010 рр, автор виокремлюе тематичт блоки, що стали предметом розгляду доЫд-нишв, а саме: сучасне осмислення культури 1з застосуванням методо-лог1чного апарату синергетики, осмислення особливостей фыософи культурно-мистецьког освти Украти та гх збереження в контекст1 Болонсько'1 конвенцп, проблема становлення особистост1 як складовог свтоглядно-теоретичного тдгрунтя фыософи освти, а також приклады аспекти фыософсько-освтньо! проблематики.
Цшсшсть, складшсть постнекласичного, нелшшного, синергетично-го погляду на свгг продиктований етичним проривом у систем! становлення особистост1, новий образ мислення яко! здатний вщповщати безпе-рервним змшам свггу. Сучасне парадигмальне свггорозумшня характеризуемся процесом штеграцп знань, що синтезуе шновацшш методолог!! шзнання та пояснення свггу, допомагае з'ясувати динам1ку та встановити спшьш елементи р1зноман1тних галузей науки, виробити м1ждисцип-лшарну метамову в опис1 процес1в переходу 1 трансформаций
Наукове досл1дження процес1в хаотизацп та самооргашзацп у склад-них 1 надскладних системах, розкриття багатомаштност! тип1в нел1н1йних нер1вноважних систем посилюе позицп тих, хто д1алектично сприймае та штерпретуе св1т; дозволяе синергетичнш методологи стати концепц1ею
ушверсально! узагальнюючо! сили, в рамках яко! можливий самостшний виб1р шляху еволюцп задля впливу на складш мехашзми «оможливлення» буття i мислення. Зазначеному, зокрема, сприяе шновацшний принцип — «порядок через флуктуацп», за яким щея становлення впорядкованосл структур через хаос, б1фуркацшш змши, мшливосп, випадковост та нелшшност визначае методолопчний змгст науки, яка вже «не е аш ма-тер1ал1стичною, аш редукцюшстською, аш детермшгстською» (за I. При-гожиним).
Нелшшна реакцм на екстенсивний розвиток техногенно'1 цившзацп («епоха бiфуркацiй» — за Е. Ласло) вивела людство на межу самознищен-ня та водночас запропонувала вихщ з планетарно! кризи — розвиток про-цесiв самооргашзацп iнформацiйного суспшьства. Bтiм, хаотизацiю ос-таннього, що проявилась у фрагментарност свiтосприйняття потрiбно зняти у цшсноси знання як домiнанти ново! фундаментально! парадигми освiти, що мае за основу синергетичне мислення з перевагою у тому, що забезпечуе цшсшсть свггобачення. Вгтчизняш вченi В. Андрущенко, Ю. Богуцький, Л. Горбунова, I. Добронравова, В. Кремень, М. Култаева,
B. Лутай, М. Михальченко, I. Надольний, В. Пазенок, М. Попович,
C. Рижкова, I. Степаненко, В. Табачковський, В. Шейко в останш роки виступили з низкою наукових праць, де вказана потреба Грунтовно ос-мислюеться.
Культурно-iсторична динамiка становлення шституту освiти в контекст трьох основних освгтнк парадигм — класично'1, некласично! i постнекласично! — свщчить на користь загальногсторично! тенденцп еволюцп освiти, що полягае в актуатзацп 11 суб'ектного вимiру, а вщтак i забезпечуе розвиток дiалогiчного вимiру процесiв трансляцп та породження нових знань i типiв культурно! свiдомостi.
Для сучасно! культурно! парадигми, що визначаеться спробами ви-йти за меж1 постмодерно! релятивiзацii цiнностей, плщним е звернення до аксiологiчних детермiнацiй освiтнього процесу. Подальша актуалiзацiя суб'ектно-орiентованого пiдходу до розвитку освгти, домiнантою якого стае феномен самоосвгш, е неможливою без переходу вщ поняття «система освгти» до поняття «освiтнiй проспр» як ключового аспекту сучасно! фшософп освiти, осыльки цей перехщ е одночасно i закономiрним результатом, i як1сним зрушенням в актуатзацп свободи самовизначення особистостi у сферi освiти.
Фшософським пщГрунтям виховного та навчального процесу мають стати принципи прюритету свободи реалiзацii можливостей саморозвитку особистостi за рiвних умов доступу до яюсно! освiти; едностi загально-людських i нацiональних iнтересiв, формування толерантного свiтогляду та взаемодп народiв i культур; системностi, взаемозв'язку теорп з практикою, гуманiтарного та природничого знання, забезпечення освгти протя-гом життя. Навчальний процес потребуе здшснення на основi плюраль-но! методологи соцiального пiзнання, усвщомлення едност людсько!
icTOpíi, дiaлoгoвoï фopми opгaнiзaцiï виxoвaння тa нaвчaння ocoбиcтocтi. Ocтaннe пoтpeбye aктивнoгo пepexoдy вщ ocвiти як жopcткo кepoвaнoï cиcтeми дo нoвoï пapaдигми — ocвiти як H^pa^^ra пpocтopy мнoжини мoжливocтeй.
Cyчacнa тpaнcфopмaцiя кyльтypнo-миcтeцькиx ocвiтнix cтpaтeгiй в y^aïm зyмoвлeнa знaкoвoю пpиpoдoю кyльтypи тa пoтpeбye мeтaпpo-фeciйнoï дiяльнocтi кyльтypтpeгepiв — OCÍ6 тa iнcтитyцiй, здaтниx зaбeзпe-чити peaльнe фyнкцioнyвaння тa тяглicть (y eднocтi cпaдкoeмнocтi тa iннoвaцiй) cxeми явищ кyльтypи в cycпiльcтвi: пoявa (пpoдyкyвaння), «<згopтaння» (пepeтвopeння нa знaк кyльтypи, втpaтa aктyaльнocтi), «<poз-гopтaння» знaкiв кyльтypи дo oco6TOTOÏ мeжi cпpийняття.
Здiйcнeння кyльтypтpeгepaми — фaxiвцями бiблioтeчнoï, мyзeйнoï, жypнaлicтcькoï, ^pe^aía^^'i cпpaви тoщo — cвoгo фaxoвoгo co^a^TO-гo пpизнaчeння пoв'язaнe з coцiaльнoю вiдпoвiдaльнicтю зa то^щки та-шиpювaниx cepeд coцiyмy тeкcтiв кyльтypи (зa cxeмoю — вiдбip, irnep^e-тaцiя, тpaнcляцiя), a тaкoж aктyaлiзye змicт co^ama^ï тa iнкyльтypaцiï людeй, cтвopюe тa пocтiйнo вiдтвopюe eдинe cмиcлoвe пoлe кyльтypи, a вщтак — зyмoвлюe цiлicнicть cycпiльcтвa, йoгo icтopичнy пepcпeктивy, вимipи життя пpийдeшнix пoкoлiнь.
Teндeнцiï peфopмyвaння пpoфeciйнoï пiдгoтoвки кyльтypтpeгepiв oбyмoвлeнi людинoтвopчим xapaктepoм ïx пpoфeciйнoï дiяльнocтi, якa peaлiзyeтьcя виключнo y фopмi cпiлкyвaння i як тaкa e дiяльнicтю мo-paльнo-eтичнoю, щo зyмoвлюe пpaвoмipнicть включeння дo xy^Kiyp-тpeгepcькoï дiяльнocтi мopaльнicниx вимipiв, a дo пpoфeciйниx пapaмeтpiв фaxiвця-кyльтypтpeгepa — мopaльниx якocтeй: ocoбиcтicнy вiдпoвiдaль-нicть зa вiдбip, iнтepпpeтaцiю, тpaнcляцiю тeкcтiв кyльтypи як тaкиx в coцiyмi. Bтiм, швидкoзмiннicть кyльтypнoгo, coцiaльнoгo, пoлiтичнoгo тa eкoнoмiчнoгo життя виключae cпpямoвaнicть нa пaнyвaння cтepeoтипiв iндивiдyaльнoï тa mro^m^'i вiдпoвiдaльнoï дiяльнocтi, щo poбить зaзнa-чeнe зaвдaння пocтiйнo aктyaльним [22].
Дocтeмeннe зaвдaння в тиx, чи iншиx araera^ cтaлo пpeдмeтoм poзгля-дУ cyчacниx вiтчизняниx нayкoвцiв, щo peзyльтyeтьcя в cтaттяx нayкoвиx пepioдичниx видaнь. Meтoю зaпpoпoнoвaнoï ybaai читaчa пyблiкaцiï e aнaлiтичний oгляд cтaтeй з фiлocoфcькo-ocвiтньoï пpoблeмaтики щoдo op-гaнiзaцiï cиcтeми кyльтypнo-миcтeцькoï ocвiти Укpaïни, oпyблiкoвaниx у фa-xoвиx видaнняx Haцioнaльнoï aкaдeмiï кepiвниx кaдpiв кyльтypи i миетецтв: «Aктyaльнi пpoблeми icтopiï, тeopiï тa пpaктики xyдoжньoï кyльтypи», «Bicник Дepжaвнoï aкaдeмiï кepiвниx кaдpiв кyльтypи i миcтeцтв», «Kyльтypa i Cyчacнicть», «Mиcтeцтвoзнaвчi зaпиcки» зa пepioд 2008—2010 pp.
Baжливими в oкpecлeнiй пpoблeмaтицi e crarri, пpиcвячeнi cyчacнo-му ocмиcлeнню кyльтypи iз зacтocyвaнням мeтoдoлoгiчнoгo aпapaтy cи-нepгeтики.
Poзглядaючи питaння вивчeння, твopeння i cпoживaння кyльтypи в ^me^ri кoнцeпцiï cтaлoгo poзвиткy тa iнтeгpaльнoï бeзпeки глoбaльнoï
цивiлiзaцiï, C. Ряж^вя aнaлiзye влacтивi coцioкyльтypним кoнцeпцiям кля^ц^му i мoдepнy cyпepeчнocтi пoяcнeння ^ичин кpизи кyльтypи тa peкoмeндaцiï щoдo ïï пoдoлaння. У cтaттi ^porno^^m мoжливocтi cto-тeмнoгo aнaлiзy фeнoмeнa e^k^» [ЗЗ] aвтop ocoбливy увягу пpидiляe мeтoдoлoгiчним пiдxoдaм cинepгeтики, в яхт пoeднaнi мeтoди фopмaль-то! i нeфopмaльнoï лoгiки, cтpyктypнo-фyнкцioнaльнoгo i пopiвняль-нo-icтopичнoгo aнaлiзy, пpoцeдyp cyrai^ora дocлiджeння дaниx пepвин-нoгo дocвiдy фeнoмeнoлoгiï, гepмeнeвтичниx пpoцeдyp виявлeння, po-зyмiння, тлyмaчeння пpoфaннoгo i caspa^^ra ceнcy cимвoлiв, ceмaн-тичниx ^инцишв типoлoгiзaцiï мнсжин, як1 дaють змoгy вивчaти фeнo-мeн кyльтypи та фopмaльнoмy, змicтoвнoмy, пpaгмaтичнoмy piвняx.
AKrop oбfpyнтoвye думку, щo oкpeмi cпpoби зacтocyвaння кoнцeптy-aльнo-мeтoдoлoгiчнoгo aпapaтy ra^prera™ y вивчeннi кyльтypи пocлyгy-вяли тoмy, щo зocepeджeнi нa xpoнoлoгiчнoмy впopядкyвaннi тa кля-cифiкaцiï coцioкyльтypнi дocлiджeння клacицизмy i мoдepнy виляли пepшicть пoшyкaм зaкoнoмipнocтeй тpaнcфopмaцiï дyxoвниx, eтичниx, ecтeтичниx взipцiв кyльтypи, пiдкpecлюючи, щo кoнцeптyaльними зacaдa-ми кyльтypoлoгiчниx тeopiй пocтмoдepнy cлyгyють пoлoжeння ^o нeзмiннicть, нeзвaжaючи ня зoвнiшнi впливи i внyrpiшнi тpaнcфopмaцiï пepвинниx влacтивocтeй кyльтypи, як1 в piзниx джepeлax oзнaчeнi тякими пoняттями, як e^oc, apxeтип, кyльтypний iнвapiaнт, кyльтypний ^д.
Зaпpoпoнoвaний пpoфecopoм C. Pижкoвoю янят icнyючиx cтyдiй з вивчeння y^arn^^'i кyльтypи в зaгaльнocвiтoвoмy кoнтeкcтi зacвiдчye ж-oбxiднicть пoглиблeнoгo вивчeння ocoбливocтeй гeнeзи нaцioнaльнoï куль-тypи, якя yпpoдoвж тиcячoлiть збepiгae ycпaдкoвaнi з чяйб Tpипiлля (IV—III rac. дo н. e.) тpaдицiï, cимвoли, цiннicнi opieнтaцiï, cпpиймae, зacтocoвye, acимiлюe, пepeтвopюe впливи poзмaïття зoвнiшнix кyльтyp. Зaзнaчeний cm-тeмний янятз пpoцeciБ eвoлюцiï, caмoopгaнiзaцiï, диням1ки нaцioнaльнoï кyльтypи дoзвoлить виявити чинники ïï збaлaнcoвaниx тя кpизoвиx cтaнiБ, виявити yнiБepcaльнe, ocoбливe, yнiкaльнe ïï cимвoлiчниx i знaкoвиx cиcтeм, a тага peзyльтaти пocлyгyють виявлeнню ocoбливocтeй peгioнaльниx куль-тypниx кoдiБ, няблизять дo виpoблeння пpинципiв взaeмoдiй м1ж peгioнaми.
Зя виcнoвкoм aвтopa cиcтeмний гадай дo вивчeння нaцioнaльнoï кyльтypи yмoжливить poзpoблeння мoдeлeй ïï фyнкцioнyБaння у cyrai^-cтвi, мoдeлeй пpoтиcтoяння pyйнyючим для нaцioнaльнoï кyльтypи впли-вям мacoвoï кyльтypи тя Iншиx кyльтypниx кoдiв.
Cтaття надяе дoдaткoвиx мoжливocтeй дo ocмиcлeння знaчeння мo-дeлювaння минyлoгo i cьoгoдeння у пpoгнoзyвaннi мaйбyтньoгo ^o-фeciйнoï кyльтypи У^яши, щo cпpиятимe ycвiдoмлeнню визнaчaльнoï poлi кyльтypи в пpoцecax дepжaвoтвopeння тя вxoджeння У^яши у cbíto-вий кyльтypний пpocтip, cфopмye пepeдyмoви пiднeceння пoтeнцiaлy ^pam^^ï кyльтypи в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi тoщo.
Kaтeгopiя «^дятелч^ cиcтeмa» тя ïï мoдифiкaцiï («Битовта raCTe-мя», «ocвiтньo-виxoвнa cиcтeмa», «cиcтeмa ocbí™») cтaли пpeдмeтoм
тeopeтичнoï диcкyciï, зaпpoпoнoвaнoï I. Kaтaшинcькoю у cтaттяx «Пeдa-гoгiчнa cиcтeмa як coцioкyльтypний фeнoмeн» [18], «Ocвiтня paцioнaль-нicть як пpeдмeт пpиклaднoï кyльтypoлoгiï» [19]. Aвтop нaгoлoшye, щo ocвiтa, якa e «пoxiднoю» кyльтypнoï пiдcиcтeми, являe coбoю ïi жвну «пpoeкцiю» i зa cвoïми мopфo-eпicтeмiчними xapaктepиcтикaми мae бути aдeквaтнoю oзнaкaм кyльтypи, в paмкax ягах вoнa cфopмyвaлacя. Toмy нинiшня кpизa ocвiти, щo cпocтepiгaeтьcя в ycьoмy cвiтi, — зaкoнoмipний нacлiдoк, щo вiдбивae пpoтиpiччя мiж ocвiтньoю мoдeллю iндycтpiaльнoï кyльтypи тa oзнaкaми кyльтypи нoвoгo типу, щo нapoджyeтьcя.
Aвтop poзглядae пiдxoди дo вивчeння пeдaгoгiчниx cиcтeм в cyчacниx yмoвax дoлaння кpизoвиx явищ eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo тa cyro ocвiтньoгo piвня в кoнтeкcтi зaгaльнocвiтoвoï тeндeнцiï cтaнoвлeння пocтiндycтpiaльнoï кyльтypи як eтaпy кyльтypoгeнeзи, щo cyпpoвoджyвaв-cя глoбaльними кaтaклiзмaми eпoxи бiфypкaцiï. З точки зopy тeopiï cto-тeм, cклaднi icтopичнi opгaнiчнi цiлicнocтi (a кyльтypa e caмe тaкoю) мгстять у co6í ocoбливi iнфopмaцiйнi cтpyктypи, як1, з oднoгo бoкy, зaбeз-пeчyють yпpaвлiння cиcтeмoю, ïi caмopeгyлювaння, з iншoгo бoкy, будучи чacткoю цiлoгo, нecyть у co6í ва йoгo oзнaки, зaгaльнy iнфopмaцiю npo цiлe. Oднieю з тaкиx cиcтeм для кyльтypи e ocвiтa як зaciб тpaнcлювaння coцioкoдiв. Cпiввiднoшeння «зaгaльнe — ocoбливe» визнaчae зaкo-нoмipнicть, згiднo з якoю eвoлюцiя ocвiти мae бути вiдпoвiднoю ocнoв-ним фaзaм тa xapaктepиcтикaм eвoлюцiï кyльтypи.
Aвтop зacтepiгae, щo icнyючa зapaз ocвiтня мoдeль cпpямoвaнa нa тpeтiй piвeнь poзвиткy пcиxiки людини (O.M.Лeoнтьeв) — piвeнь iнтeлeк-ту, тoдi як piвeнь cвiдoмocтi (чeтвepтий — вищий) зaлишaeтьcя нe ^ин-ципoвoю мeтoю i «зacвoюeтьcя» oпocepeдкoвaнo, ж зaвдяки, a чacтo вcy-пepeч icнyючiй ocвiтнiй cиcтeмi. Як зacвoïвши глибиннi знaння,
людинa, «ж oбтяжeнa» peфлeкcieю, cтae нeбeзпeчнoю caмa для ceбe, ж-peтвopившиcь та ocвiчeнoгo «тк^му».
Зa виcнoвкoм aвтopa cyтнicть кpизи cyчacнoï ocвiти — вичepпaнicть кyльтypнoï aдeквaтнocтi ocвiтньoï пapaдигми, cтвopeнoï для iндycтpiaльнoï кyльтypи. ^му пepeд cycпiльcтвoм в цiлoмy, i пepeд пeдaгoгaми зoкpeмa, пocтaлa пpoблeмa пpивeдeння вcix cтpyктypниx лaнoк ocвiти у вш^ви-нicть дo oзнaк пocтiндycтpiaльнoï (iнфopмaцiйнoï) кyльтypи.
Ocмиcлeнню poзвиткy кyльтypи в пpизмi cинepгeтики як тайбшьш iнтeгpaльнoï cepeд cyчacниx пapaдигм пiзнaння пpиcвячeнa cтaття A. Бyp-лyцькoгo: «Cинepгeтичний aнaлiз yкpaïнcькoгo cцeнiчнoгo мoвлeння як coцioкyльтypнoгo фeнoмeнa» [8].
Плюpaлicтичнicть cинepгeтичнoгo знaння, нa думку aвтopa, дoпoмa-гae пo-нoвoмy ocмиcлити тpaдицiйнi пpoблeми aнтpoпoлoгiï, icтopiï, кyльтypoлoгiï, coцiaльнoï тa icтopичнoï пcиxoлoгiï, era™, poзкpивaючи мaлoдocлiджeнi пpичини ïx взaeмoзв'язкiв.
Aнaлiзyючи yкpaïнcькe cцeнiчнe мoвлeння з точки зopy cинepгeтики, aвтop зacтocoвye cиcтeмний мeтoд дocлiджeння coцioкyльтypниx фeнo-
мeнiв, poзглядaючи cцeнiчнe мoвлeння як бaгaтopiвнeвy, yпopядкoвaнy й opгaнiзoвaнy cиcтeмy; дocлiджye пpoцec œpexo^ цieï cиcтeми вiд мeнш yпopядкoвaнoгo дo бшьш yпopядкoвaнoгo cтaнy, ввнжяючи cинepгeтикy тим мiждиcциплiнapним пiдxoдoм, який зaбeзпeчye виpiшeння бaгaтьox кyльтypниx cyпepeчнocтeй в гeнeзi нaцioнaльнoгo cцeнiчнoгo мoвлeння.
Aвтop, poзглянyвши aтpибyтивнi тя peляцiйнi пapaмeтpи cиcтeми yкpaïнcькoгo cцeнiчнoгo мoвлeння, poбить виcнoвoк, щo ocтaння зя rnpa-мeтpичнoю тeopieю cиcтeм e poзчлeнoвaнoю, зaвepшeнoю, нeiмaнeнт-нoю, мИм^^тою, цeнтpoвaнoю, нeлaнцюгoвoю, oпocepeдкoвaнoю, дe-тepмiнoвaнoю, cтaцioнapнoю, нecтaбiльнoю, нe цш^м надш^ю, зoвнiш-ньo peгeнepaтивнoю, нeвapiaнтнoю, гeтepoгeннoю, cильнoю, нeaвтoнoм-нoю, yнiкaльнoю, iнepцiйнoю, кoгepeнтнoю cиcтeмoю. Зaзнaчeнe дoзвo-ляе пepeocмиcлити бaгaтo миcтeцтвoзнaвчиx фeнoмeнiв.
Ocмиcлeнню питяння caмoopгaнiзaцiï кyльтypи, coцiaльнa тя e^-нoмiчнa знaчyщicть якoгo талягяе у нaближeннi дo poзyмiння внyтpiшнix мexaнiзмiв cиcтeмнo-oнтoлoгiчниx зacaд кyльтypи тя ïï cиcтeмoopгaнi-зaцiйниx мoжливocтeй пpиcвячeнa тaкoж cтaття В. Cкнapь «Coraa^^-кyльтypнa дiяльнicть в cиcтeмi дepжaвнoï кyльтypнoï пoлiтики тя пщш-товщ фaxiвцiв» [З5].
Beликим тeмaтичним блoкoм виcтyпaють пyблiкaцiï з фiлocoфcькo-ocвiтньoï пpoблeмaтики, в якиx ocмиcлюютьcя ocoбливocтi фaxoвoï кyльтypнo-миcтeцькoï ocвiти Укpaïни, ïï poль в cycпiльcтвi, щo визня-чaeтьcя в coraamaraï тя iнкyльтypaцiï мяйбутнк кyльтypтpeгepiв, тoбтo в ^o^cax, як1 зaбeзпeчyють пepeдaчy знянь, дocвiдy, цiннicниx opieffra-piB, як1 визнaчaтимyть пoзицiю нoвoгo пoкoлiння у coцioкyльтypнoмy життi. Як oдин з eлeмeнтiв кyльтypи гaлyзeвa ocвiтa cпpияe poзвиткy ïï пpoгpecивниx тpaдицiй тя зyмoвлюe cвoю poль у виxoвaннi людини кyльтypи — у зaгaльнoкyльтypнoмy тя пpoфeciйнoмy знaчeннi, a чepeз людину — в збepeжeннi, вiдpoджeннi тя poзвиткy кyльтypи як «дiaлoгy минулж, cyчacниx i мяйбутнк кyльтyp», щo «pocтить тя живить oco-бисткть» (П. Флopeнcький). Цiннicть yявлeння i кyльтypнo-цiльoвoï yc-тaнoвки ocoбиcтicнo opieнтoвaнoï фaxoвoï гaлyзeвoï ocвiти кyльтypтpeгe-pa, MB^arn з кoнцeпцieю виxoвaння гpoмaдянинa, людини кyльтypи i мopaльнocтi, здaтнoï дo кyльтypнoï iдeнтифiкaцiï тя товя™ дo кyльтypи Iншoгo, тoбтo cyб'eктa кyльтypи — ocoбиcтocтi, ocнoвними пapaмeтpaми якoï e гyмaннicть, вiдпoвiдaльнicть, дyxoвнicть, твopчicть, caмoвизнaчeн-ня мipи cBoeï cвoбoди [22].
Cвoïми poздyмaми щoдo aкcioлoгiчниx тя пpaкceoлoгiчниx зacaд стя-нoвлeння ocoбиcтocтi мaйбyтньoгo пpaцiвникa Ta^i кyльтypи i миcтeцтв ня crop^^x згaдaниx нayкoвиx видянь дiлятьcя тукав^: H. Koлocoвa, T. Ляшeнкo, В. Caмiтoв, H. Бeлявiнa, H. Mo^are^o, H. Beличкo.
Aвтopи пiдкpecлюють, щo нoвa гялузь зняння — ф^^фм ocвiти, в мeжax якoï ня ocнoвi yзaгaльнeння piзниx кoнцeпцiй, дай, тeчiй, ocмиc-люeтьcя мicцe ocbí™ в кyльтypнoмy життi cycпiльcтвa, ïï взaeмoзв'язoк з
дyxoвним пpoгpecoм людcтвa — визнaчae зaгaльнi пiдxoди дo poзyмiння гнoceoлoгiчниx i cвiтoглядниx пpoблeм пoдaльшoгo poзвиткy тa peop-гaнiзaцiï ocвiтньoï cиcтeми, пpiopитeтниx нaпpямiв пpoeктyвaння нoвoï штли, в тoмy чиcлi миcтeцькoï.
Bimm^ra кyльтypнo-миcтeцькa пeдaгoгiкa мae фунтовт нaдбaння в opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцecy зa пpинципaми eкзиcтeнцiйнoгo дiaлo-гу, який вeдe твip з icтopичнoю дoбoю тa тpaдицieю. Haвчaння зa ^ин-ципoм «ypoк — фiлocoфcькe дocлiджeння» cпpямoвaнe нa фopмyвaння у мaйбyтньoгo фaxiвця виcoкoгo iнтeгpoвaнoгo piвня миатення. Peaлiзaцiя пpинципy ocoбиcтoгo cпpийняття тeкcтy кyльтypи (oтpимaти вpaжeння вщ mora, вщчути i зpoзyмiти iнтyïтивнo) вимaгae вщ виклaдaчa cпpияти фopмyвaнню у ^y^rna eкзиcтeнцiйнo aктивнoгo cтaвлeння дo влacнoï ви^^в^^'! дiяльнocтi — як iнтepпpeтaтop здiйcнювaти мoжливocтi, як1 тому вiдкpивaють aвтop твopy тa тага пeдaгoг. Meтoдикa в era^ cтeнцiйнoмy poзyмiннi cпpямoвyeтьcя нa peaлiзaцiю iндивiдyaльнoгo, ж-пoвтopнoгo, вpeштi-peшт, cвoeï cвoбoди в дiaлoзi пeдaгoгa-викoнaвця гз cтyдeнтoм-викoнaвцeм, в ocoбиcтicнoмy дiaлoзi кoжнoгo гз твopoм; нa фopмyвaння влacнoï ф^^фи icнyвaння зaвдяки зacaдничiй вiдкpитocтi миcтeцтвa дo iнтepпpeтyвaння.
Baгoмим у цьoмy пpoцeci виcтyпae фaктop мiжocoбиcтicниx CTO-cyнкiв «вчитeль — викoнaвeць» зa yмoви cyмicнoï дiяльнocтi нa зacaдax «кoлeги — cпiвiнтepпpeтaтopи», щo cтaлo пpeдмeтoм нayкoвиx poздyмiв B. Caмiтoвa у cтaттi «Cтaнoвлeння ocoбиcтocтi мyзикaнтa-викoнaвця в мiжocoбиcтicниx cтocyнкax (вчитeль — викoнaвeць)» [34]. Aвтop звepтae yba^ нa пpoцec impoexHii, зa я^га мoжливo визнaчити, нacкiльки га-жeн гз yчacникiв мoжe пpoникнyти в cyтнicть мoтивaцiï, пoглядiв тa ж-peживaнь Iншoгo — cвoгo rapraepa, щo вaжливo для пoдaльшoï твopчoï iнтepпpeтaцiï (нaпpиклaд, мyзичнoгo твopy) тa дoнeceння знaкoвo-пo-нятiйнoï cиcтeми дo внyтpiшньoгo cвiтy глядaчa, cлyxaчa. B. Caмiтoв бa-гaтo yвaги пpидiляe poзвиткy штущп у aнaлiтикa i пoнятiйнoï opieнтaцiï у eмпipикa, aкцeнтyючи yвaгy нa пpoблeмi пpoфeciйнoгo умшня виклa-дaчa дифepeнцiювaти oбpaзнi тa пoнятiйнi пepшoджepeлa. Aвтop нaгoлo-шye, щo ycвiдoмлeння влacниx пoтpeб мae cпeктp впливу нa вcю жит^^ьн^^ iндивiдyaльнocтi викoнaвця: як yмoвa зpocтaння пpo-фeciйнoï мaйcтepнocтi; як мoжливicть пpoникнeння у внyтpiшнi yмoви вiдoбpaжaльнoï здaтнocтi i мopaльнoï caмooцiнки cвoïx дгянь в мiжoco-биcтicниx cTOcyrnax; в нayкoвiй poбoтi як мoжливicть цiлecпpямoвaнoï caмoopгaнiзaцiï; у cфepi ecтeтичниx пoглядiв як пepcпeктивa бaчeння влacнoгo cвiтoглядy зa кpитepieм caмooцiнки i oцiнки iншиx.
Пoдiбнo дo B. Caмiтoвa, нa зaтpeбyвaнicть змгн в миcтeцькiй ocвiтi вкaзye Г. ^бга в cтaттi «Poзвитoк тa poль пeдaгoгiчнoгo apтиcтизмy у твopчiй дг^^^^ нa пpиклaдi cпeцифiки йoгo фopмyвaння у мyзикaн-тa-пeдaгoгa» [17]. Дocлiдник нaгoлoшye нa нeoбxiднocтi oвoлoдiння o6-paзнo-eмoцiйними кoмпoнeнтaми пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, нaдaючи вeли-
кoгo знaчeння пiдxoдy дo poзглядy пpoблeми мoвoю миcтeцтвa тя фГто-coфiï, з ix мeтaфopичнicтю тя eмoцiйнicтю, iнтyïтивнicтю тя вiдвepтicтю. Aвтop пiдкpecлюe, щo cyчacнa пeдaгoгiчнa тeopiя тя пpaктикa ж гoтoвi вивчяти цe явищe, ^ичинями чoгo виcтyпae пiдxiд дo шляют з «mc^y-мeнтaльнoгo» бoкy, як дo викoнaвця дiй, a тятж пpaгнeння тexнoлoгi-зяцГ' взaeмoвiднoшeнь вчитeля тя учня (aлгopитмiзaцiя, тexнoлoгiï тoщo).
Г. Kaбкa виpiзняe зoвнiшнi тя внyтpiшнi yмoви пpoфeciйнoгo нявчяння пpoтягoм життя. Дo пepшиx aвтop BÍapocrab зaгaльнocoцiaльнi yмoви (cbo-бoдa тазицц пeдaгoгa, змшя poлi вчитeля в y^Bax пepexoдy вГд функцп «ж-peдaвaчa знянь» дo функцц «aктyaлiзaтopa нявчяння»); пpoфeciйнo-ocвiтнi yмoви (poзpoбкa toboto змicтy, мeтoдiв тя фopм пiдгoтoвки й пiдвищeння квaлiфiкaцiï вчитeля); дГяльнтсш yмoви (пoв'язaнi з бeзпocepeдньoю ^o-фeciйнoю дiяльнicтю ня piБнi oкpeмoгo ocвiтньoгo зякляду).
Дocлiджeння aвтopa виявляють, щo пeдaгoгiчним apтиcтизмoм ycпiшнo oвoлoдiвaють вчитeлi з бягятим внyтpiшнiм cвiтoм, iнтeнcивними eмoцiйними peaкцiями, eкcпpecивнicтю, eкcтpaвepcieю, якГ вмГють дoбpe iдeнтифiкyБaти ceбe тя cвiт з oбpaзним yявлeнням. Koнcтaтoвaнi дocлiд-никoм знячш Br^mmcri м1ж викoнaвcькoю тя пeдaгoгiчнoю д1яльшстю музикянтя, як нe пapaдoкcaльнo, нaйбiльшe няближяють дo poзвиткy ж-дaгoгiчнoï мaйcтepнocтi. AБтop ввяжяе зя нeoбxiднe виклaдaння у ня-вчaльниx зaклaдax кyльтypнo-миcтeцькoгo cпpямyБaння тeaтpaльнoï ждя-шгГки, мeтoдoлoгiя я^! фopмyeтьcя фiлocoфieю ocbí™.
Poзвитoк пoлiкyльтypнoï cиcтeми ocвiти в cyчacнiй Укpaïнi poзглядae H. Mo^^emo у cтaттi «Пpинцип пoлiкyльтypaлiзмy в ocBimm пpaктицi XXI cтoлiття» [26], нaгoлoшyючи, щo пoдaльшe peфopмyБaння вГтчи-знянoï ocвiти пoв'язaнe зГ cтвopeнням у^в для peamaraï в У^яМ ^ин-ципу пoлiкyльтypaлiзмy як дoмiнaнтнoï мoдeлi ocвiтньoï пpaктики XXI cmrnrra. Ocoбливo aктyaлiзyeтьcя зявдяння cтвopeння aтмocфepи жвщчу-жeнoгo зняння, зявдяки чoмy пГзнявнльний iнфopмaцiйний пiдxiд жви-жн пocтyпитиcя coцiaльнo-кyльтypнoмy, a мoнoлoгiчний стиль шику-вяння в ay^TOpiï — пoлiлoгiчнoмy, зя у^в вiльнoгo poзвиткy кyльтyp. AБтop poбить виcнoвoк, щo пoлiкyльтypний п^щ дoзвoлить ^Mxa^™-кям зaгaльнoлюдcькoï кyльтypи, зacвiдчyючи шaнoбливe cтaвлeння дo piднoï кyльтypи, бути зaцiкaвлeними тя poзyмiти Iншi кyльтypи, i тодГ вoни пepecтaнyть бути чужими. Дyxoвнo-мopaльнa ocвiтa, ня думку aBTOpa, пoкликaнa фopмyБaти тoлepaнтнe cтaвлeння дo Iншoгo, cпpияти ви-poблeнню cyчacнoï кyльтypи мiжнaцioнaльнoгo cпiлкyБaння, opгaнiчнoмy пoeднaнню ktoo^'! мopaльнocтi з xyдoжньo-ecтeтичнoю пoчyттeвicтю.
Пpиклaднi acпeкти фiлocoфcькo-ocвiтньoï пpoблeмaтики кyльтypнo-миcтeцькoï гялузГ poзглядaютьcя в cтaттi Baн Лeй: «Пeдaгoгiчнa пiдгoтoвкa мaйбyтньoгo вчитeля музики в raaci пocтaнoвки гoлocy з ypaxyБaнням мeтo-дичниx зacaд китaйcькoï тя eвpoпeйcькoï вoкaльниx шил» [ll], в якш aвтop нaгoлoшye ня aктивнiй пiзнaвaльнiй дiяльнocтi виклaдaчa, твopчoмy poзвит-ку йoгo здiбнocтeй; вГдмГчяе виcoкий piBem пeдaгoгiчнoï мaйcтepнocтi
^acm^'i тpaдицiйнoï y^arn^^'i вoкaльнoï штли, ïï вiдкpитicть дo нoвиx мeтoдик виклaдaння. Aвтop пiдкpecлюe, щo в ocнoвi вoкaльнoï пeдaгoгiки лeжить ^инцип дiaлoгy у нaйшиpшoмy знaчeннi, дiaлoгy, щo бyдyeтьcя нa пoзицiяx poзyмiння, дoбpoти, взaeмoпoвaги дo твopчoï iндивiдyaльнocтi i як тaкий являeтьcя тpaдицiйним для y^arn^^'i кyльтypи, мaючи зa ocнoвy кopдoцeнтpизм, poзкpитий у ^au^x Г. Cкoвopoди, M. Гoгoля, П. Kytima тa П. Юpкeвичa. ^инцип дiaлoгy пpoявляeтьcя мгж твopoм миcтeцтвa тa cyб'eктaми пeдaгoгiчнoгo пpoцecy, пepeтвopюючи дiaлoги нa пoлiлoг cвiдo-мocтeй. Зaфiкcoвaний у нoтнoмy тeкcтi пoтeнцiaл кoмпoзитopa oб'eднye ж-дaгoгa i cinema нa ocнoвi cпiльнocтi aбo вiдмiннocтi poзyмiння нoтнoгo кoдy, xapa^epy йoгo iнтepпpeтaцiï. Пeдaгoг, cпиpaючиcь та cинepгeтичний пiдxiд, дoпoмaгae мoлoдoмy m^i (cтyдeнтoвi) cфopмyвaти влacнy aвтopcькy пoзицiю, знaйти пoтpiбнi eлeмeнти cвoe'ï iнтepпpeтaцiï.
Зaзнaчeнy тeмy пpoдoвжye I. BaTOa у cтaттi «Iнтepпpeтaцiя кiнoтeкcтy як мeтoд poзкpиття нoвиx ceнciв буття» [10], виявляючи cпeцифiкy irnep-пpeтaцiйнoгo pядy (твopчoгo лaнцюгa, в я^му вiдбyвaeтьcя нaгpoмaджeн-ня ceнciв), poзкpивaючи cмиcлoтвopчий пoтeнцiaл тaкиx видГв кiнoтeкcтy як eкpaнiзaцiя тa pимeйк, дocлiджyючи пoлiфoнiю ceнciв cyчacнoгo xrno-cвiтy, щo фopмyeтьcя мгж «cмepтю кiнeмaтoгpaфa» тa нapoджeнням нoвoï вipтyaльнoï дiйcнocтi.
Зa виcнoвкoм aвтopa, iнтepпpeтaцiя мoжe poзглядaтиcь як нeycyвний мoмeнт буття людини, ïï дyxoвнo-пpaктичнoгo ocвoeння дiйcнocтi тa npo-никнeння в товГ ceнcи пoвcякдeннocтi. Cьoгoднi цe пoняття нaбyвae ocoбливoгo yнiвepcaльнo-iнтeгpaтивнoгo cтaтycy, aджe дoзвoляe глибшe дocлiдити пpoблeмy xaoтичнoгo впopядкyвaння людcькoгo кocмocy в cмиcлoтвopчiй cиcтeмi cвiтoвiдчyття.
У paмкax poзpoбки пpиклaдниx acпeктiв кyльтypнo-миcтeцькoï ocвi-ти poзглядaютьcя пpoблeми пiдгoтoвки мaгicтpiв звyкopeжиcepiв. У cтaттi з oднoймeннoю нaзвoю [7] H. Бeлявiнa пiдкpecлюe вaжливicть зaбeзпe-чeння пpoфeciйнoгo пiдxoдy дo викopиcтaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй у пщштовщ виcoкoквaлiфiкoвaниx фaxiвцiв, зa якoгo ocoбливoгo знaчeн-ня нaбyвae вимoгa дoтpимaння мiжнapoдниx cтaндapтiв у гздузГ aвтopcь-xmx i cyмiжниx пpaв щoдo звyкoзaпиcy, тиpaжyвaння тa poзпoвcюджeння твopiв миcтeцтвa.
AßTOp нaгoлoшye, щo cyчacний звyкopeжиcep (cayндiнжeнep, cayнд-пpoдюcep, cayнддизaйнep) — цe фaxiвeць, який знaxoдитьcя у кoмyнiкa-тивниx cтocyнкax мгж aвтopoм, викoнaвцeм тa пyблiкoю i cвoeю дГяль-нГстю здiйcнюe пcиxoлoгo-eмoцiйний тa виxoвний вплив нa cлyxaчa. ДГЯЛЬНГСТЬ «peжиcepa звyкa» виявляe зoвciм нoвий, нe пpиклaдний, a caмe дocлiдницький, миcтeцтвoзнaвчий, фiлocoфcький acпeкт, щo дoзвoляe гo-вopити пpo звyкopeжиcepa як нayкoвця-дocлiдникa тa виxoвaтeля. Зaзнaчe-нoмy cпpияe ввeдeння дo циклу гyмaнiтapнoï пiдгoтoвки звyкopeжиcepiв у HAKKKiM диcциплiн ГЗ пpoблeм вищoï штли: «Фiлocoфiя ocвiти», «Пe-дaгoгiкa вищoï шкoли», «Meтoдoлoгiя нayкoвoгo пiзнaння».
Icтopичний oгляд шляxiв, нaпpямiв тa фopм opгaнiзaцiï пpoфeciйнoï музичто'! ocвiти Чepнiгiвщини зpoбилa T. Ляшeнкo у ^бл^ци <^po-фeciйнa мyзичнa ocвiтa Чepнiгiвщини нa пoчaткy XX cтoлiття як eлeмeнт миcтeцькoï peгioнaльнoï кyльтypи» [24]. Питaнню poзвиткy нaцioнaльнoï кyльтypи в Укpaïнi пpидiляe yвaгy O. Чepкaшинa у crani «Ocвiтa тa ïi му-зичний кoмпoнeнт як вaжливi чинники poзвиткy нaцioнaльнoï кyльтypи: Biнниця (пepшa тpeтинa XX ст.)» [41].
Baжливoю cклaдoвoю cвiтoгляднo-тeopeтичнoгo пи^унта cyчacнoï ф^^фи ocвiти e пpoблeмa cтaнoвлeння ocoбиcтocтi в ameran ди-нaмiки кyльтypнo-eтичниx фeнoмeнiв.
Poзyмiння cyтнocтi людини кpiзь ^изму фeнoмeнiв «щдивщ — iндивiдyaльнicть — ocoбиcтicть» як iлюcтpaцiï poзвиткy cвiдoмocтi вщ cтaдiï apx^^'i, iнфaнтильнoï дo вищoгo мoмeнтy тpaнcцeндeнтнocтi — здaтнocтi cфopмyвaти в co6í «бeзкiнeчнy mpco^» (Гeгeль) зacвiдчye зта-чeння cycпiльниx yмoв у пpoцeci cтaнoвлeння ocoбиcтocтi тa пiдкpecлюe вaжливicть здaтнocтi oco6totoctí виpiшyвaти пpoтиpiччя у eднocтi, щo xa-paктepизye цeнтpoвepciю ïi cвiдoмocтi, тобто дocягнeння тoгo piвня ca-мoвiдпoвiдaльнocтi, щo дoзвoляe, ycвiдoмлюючи шзташ oпoзицiï, ocягнy-ти ïx [22].
У мeжax зaзнaчeнoгo фiлocoфcькo-ocвiтньoгo диcкypcy H. Гycaкoвoю пpoaнaлiзoвaнi фiлocoфcькi poзвiдки щoдo ocoбиcтocтi peжиcepa-пeдaгoгa у crani «Пpoблeмa фopмyвaння твopчoï ocoбиcтocтi peжиcepa-пeдaгoгa в coцiaльнo-кyльтypнoмy acпeктi дiяльнocтi» [15]. abtop звepтae yвaгy нa пpoблeмy фopмyвaння твopчoï ocoбиcтocтi мaйбyтньoгo фaxiвця як мит-ця, вчитeля, виxoвaтeля, кepiвникa aмaтopcькoгo тeaтpaльнoгo oб'eднaн-ня. AßTOp вiдcтoюe думку, щo пpoблeмa твopчocтi i пoшyк шляxiв пщви-щeння твopчoгo пoтeнцiaлy ocoбиcтocтi нaбyвaють ocoбливoï aктyaльнocтi нa пoчaткy тpeтьoгo тиcячoлiття, кoли здiйcнюeтьcя пepexiд вщ «cycпiльнo opieнтoвaнoгo» типу цивiлiзaцiï дo «ocoбиcтicнo opieнтoвaнo-гo» з плaнeтapним xapaктepoм цiннocтeй для кoжнoï людини. У дай пepioд зpocтae poль гoтoвнocтi ocoбиcтocтi взяти нa ceбe вcю пoвнoтy вiдпoвiдaльнocтi зa влacнe життя тa зa мaйбyтнe B^ora людcтвa, щo aктy-aлiзye пpoблeмy твopчoï ocoбиcтocтi.
Aвтopoм вcтaнoвлeнa зaкoнoмipнicть: фopмyвaння твopчoï ocoби-ctoctí мaйбyтньoгo peжиcepa-пeдaгoгa oбyмoвлeнo гapмoнiйнoю взaeмo-дieю тa взaeмoдoпoвнeнням фaxoвoï i пeдaгoгiчнoï пiдгoтoвки нa ocнoвi peaлiзaцiï ^инципу твopчocтi.
Пpoблeми вiднaxoджeння людинoю ceбe в cиcтeмi мiнливиx зв'язк1в, зoбoв'язaнь тa coцiaльниx poлeй iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa poзглянyтi aвтopaми H. Koнoвaлeнкo, Г. Mиpoлюбeнкo, C. Hoвocaд.
У CTairi «Iнфopмaцiйнa кyльтypa ocoбиcтocтi: cтaн, тpaнcфopмaцiйнi витоки» [21] H.B.Koнoвaлeнкo пiдкpecлюe, щo з oглядy нa фiлocoфcькi зacaди кyльтypи CTae зpoзyмiлoю i нaбyвae pиc мoжливocтi пpaктичнoгo впpoвaджeння в ocBÍmi cиcтeми мoдeлi фopмyвaння iнфopмaцiйнoï куль-
тypи ocoбиcтocтi зя тякими cклaдoвими: iнфopмaцiйнa кyльтypa вiднocин (впливу) тя iнфopмaцiйнa кyльтypa дoвipи (взaeмoдiï); iнфopмaцiйнa кyльтypa знянь; iнфopмaцiйнa мeтoдичнa кyльтypa.
Г. Mиpoлюбeнкo у cтaттi «Ocoбиcтicть у бeзмeжнoмy пpocтopi iнфop-мaцiйнoгo xaocy» [29] дocлiджye пpoблeми змши cпiввiднoшeння iнфop-мaцiйнoгo бaлaнcy в cycпiльcтвi, якe зyмoвилo змГну cвiдoмocтi тя у^ж-ливилo зaлeжнicть людини вщ швидкoплинниx пoдiй. Зaнeпaд мaтepiaль-нoгo виpoбництвa пoзнaчeний дoмiнyБaнням товм мoтивiв тя цiннocтeй, пoв'язaниx з caмopeaлiзaцieю людини в дiяльнocтi — cпiлкyвaнш, зpo-cтaннi вiльнoгo чacy, як чacy для гapмoнiйнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi po6-лять cимвoлoм toboto cycпiльcтвa iнфopмaцiю як тяку. Abtop зacтepeжye, щo зя тaкиx у^в вiдбyвaeтьcя фeтишизaцiя iнфopмaцiï. Iнфopмaцiйнe cy^^c^o звeличye нe твopцiв зняння, a вoлoдapiв йoгo eквiвaлeнтiв — гpoшeй тя iнфopмaцiï. Tвopчiй тя дieвiй ocoбиcтocтi зaгpoжye пepeтвopeн-ня ня cпeцiaлicтa i клieнтa. Toмy у вiднaxoджeннi людинoю ceбe в cиcтeмi мiнливиx зв'язкГв, зoбoв'язaнь тя coцiaльниx poлeй вaжливe мicцe пociдae мopaльнa caмocвiдoмicть ocoбиcтocтi, — poбить виcнoвoк aвтop.
Aнaлiз cпeцифiки тя пpoблeм cтaнoвлeння дyxoвнocтi ocoбиcтocтi в y^Bax cyчacнoгo yкpaïнcькoгo cycH^Lc^a пpoпoнye C. HoBocao; у cтaттi «Фopмyвaння ocoбиcтocтi в y^Bax гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa У^яши XX — пoчaткy XXI cтoлiття» [ЗО]. Haдaючи пepeвaгy виxoвaнню гpoмa-дянcькocтi, aвтop пpoпoнye пapaмeтpи змш цiннocтeй i мeнтaльнocтi у cyra^cm, тoбтo cиcтeмa ocвiти мae B^MB^ara, пepш зя Bce, coraa^-нo-пoлiтичнoмy ycтpoю дepжaви, пcиxoлoгiï нapoдy тя йoгo нaцioнaльним тpaдицiям. Aвтop пiдкpecлюe, щo гpoмaдянcькa ocвiтa пoвиннa стяти oc-нoвoю caмopoзвиткy людини, вбячяючи в ocoбиcтiй дyxoвнiй дiяльнocтi людини peaлiзaцiю пpинципy, зя якoгo мopaльнi бaгaтcтвa cycпiльcтвa cтaють бaгaтcтвoм ocoбиcтocтi, ïï цiннocтями, пpaвилaми i нopмaми ж-вeдiнки.
Питянням фopмyвaння ocoбиcтocтi, пpoцecy, щo тpaдицiйнo жв'я-зують з пoняттям кyльтypи, oпiкyeтьcя пpoфecop C. Улaнoвa у cтaттi <^o-вepнeння в кyльтypний пpocтip: нoтaтки з cтpaтeгiï виxoвaння oco6^ cTOcn» [З8], нaгoлoшyючи, щo зя iнфopмaцiйнoгo oбмiнy ocoбливoгo стя-тycy нябувяють кaтeгopiï «poзyмiння» тя «iнтepпpeтaцiï».
Abtop вимaгae b^mbí^oí cтpaтeгiï виxoвaння, якя б зaбeзпeчyвaлa людинГ oвoлoдiння мoвнoю кyльтypoю, щo e пpoдoвжeнням кyльтypи зaгaльнoï як вищoï фopми coraamaraï людини тя ïi твopчoï caмopeaлiзaцiï у Bcix фopмax дiяльнocтi. Abtop нaгoлoшye ня нeбeзпeцi eйфopiï вщ зaxo-плeння eкoнoмiчними пoкaзникaми poзвиткy, пpaгнeнь жити «aмepи-кaнcьким», «eвpoпeйcьким» тя Гншими cпocoбaми життя, B^ora тoгo, щo пepeживae cьoгoднi ^pam^ra дepжaвнicть, нe пoмiчaючи втpaти влacнoï кyльтypнoï caмoдocтaтнocтi, щo пpизвoдить дo дyxoвнoгo зyбoжiння няцг', пepeтвopeння ïï у зaciб зaдoвoлeння чиïxocь, a ж влacниx, iнтepeciв. вepнeння iмпepaтивiв влacнoï кyльтypи у нaшe cycпiльнe життя oзнaчae
нe тльки збepeжeння у^в, нeoбxiдниx для зaбeзпeчeння poдoвoгo бeз-cмepтя yкpaïнcькoгo нapoдy, a й вiдpoджeння coцiaльнoï вaги ocoбиcтocтi як нaйвищoï зaгaльнoлюдcькoï цiннocтi i ceœy життя y^arn^ у ceбe нa бaтькiвщинi, a нe зa кopдoнoм, — пiдcyмoвye C. Улaнoвa.
Cyгoлocними з дyмкaми C. Улaнoвoï e poздyми O. Cyc^^i, яга ви-знae oднieю з гoлoвниx функцш cyчacнoï кyльтypи — фopмyвaння piзнo-бiчнoï, гapмoнiйнoï, гyмaнicтичнo-cпpямoвaнoï ocoбиcтocтi. У cтaттi «Kyльтypa coцiyмy i кoмyнiкaтивнa кyльтypa ocoбиcтocтi: coцiaльнo-пcи-xoлoгiчнi взaeмoзв'язки» [36] aBTOp poбить a^ern нa знaчeннi xyдoжньoï кyльтypи у poзвиткy iндивiдyaльнoгo дyxoвнoгo бaгaтcтвa людини, таш-лoшyючи, щo цю функщю xyдoжня кyльтypa викoнye як цiлicнa cиcтeмa у якocтi peгyлятopa cycпiльнoгo життя.
AßTOp нaгoлoшye, щo як cyб'eкт caмoвиxoвaння людинa включeнa в cycпiльнo-знaчимy д^льн^ть з пepшиx ^oxíb cвoгo життя, тому для ж! нeoбxiднo cтвopювaти yмoви poзвиткy ax^B^cn, caмoдiяльнocтi в po-зумшш фopмyвaння cвiдoмoï ycтaнoвки нa дiяльнe oвoлoдiння бaгaтo-гpaннicтю кyльтypи i poзвитoк cboïx твopчиx здiбнocтeй. Tiльки зa циx у^в д^льн^ть ocoбиcтocтi dae caмoдiяльнicтю, a peaлiзaцiя ïï здiбнocтeй нaбyвae xapaктepy caмopeaлiзaцiï.
У ameran aнaлiзy твopчocтi ocoбиcтocтi вapтye yBara дocлiджeння I. Пoлiщyк «Xyдoжньo-твopчa ocoбиcтicть y кoнтeкcтi caмopoзвиткy тa ca-мopeaлiзaцiï» [32].
Ha думку aBTOpa, бeззaпepeчним i aктyaльним yявляeтьcя poзyмiння тoгo, щo здaтнicть дo твopчocтi crae yмoвoю opieнтaцiï, aдaптaцiï, жит-тeтвopчocтi людини y швидкoзмiнниx i швидкoплинниx пpoцecax пocтмo-дepнoгo cB^y, дe мaйбyтнe нe мсжс бути чпга пpoгнoзoвaнo, a тeпepiшнe мae дeкiлькa пoтeнцiйниx лшш poзвиткy (точта бiфypкaцiï), людинa зта-xoдитьcя в craya^'i пocтiйнoгo вибopy, пoшyкy oптимaльнoгo piшeння. Bтiм, зaзнaчae aBTOp, тжга icтopичнa eпoxa фopмye yмoви — мaтepiaльнi, coцiaльнi, дyxoвнi, як1 визнaчaють нe тшьки coцiaльний тип людини, a й xapaxrep ïi твopчoï дiяльнocтi. abtop пpoпoнye пoгляд m твopчicть нe тальки як та дyxoвний пpoцec, a й як m вищу фopмy гapмoнiзaцiï люд^кж знaнь у житreдiяльнocтi, виpaжeниx у твopчoмy пpoцeci caмoвиxoвaння, caмo-ocbí™ i caмoвдocкoнaлeння, який пiдiймae людину дo cвiтy дyxoвнoï cbo6o-ди, щo нaбyвae eтичнoгo знaчeння для мiкpo- i мaкpoкocмocy.
Tвopчicть poзглядaeтьcя aвтopoм як нeoбxiднa y^Ba poзвиткy людини i cycпiльcтвa, вiдcyтнicть якoï пpизвoдить дo кpaxy coцioкyльтypнoï cиcтeми. Caмe твopчicть як ce^ i cпociб буття людcтвa у^ж^мить то-вий piвeнь йoгo poзвиткy — homo creator (людинa твopчa — зa B. My-paвйoвим) cтaнe гм'ям людини мaйбyтньoгo.
Фopмyвaння мopaльнo-ecтeтичнoгo cвiтoглядy ocoбиcтocтi зa впливу музики пpoaнaлiзoвaнo в cтaттi Л. Koндpaтюк «Kaтapcиc як cклaдoвa мo-paльнo-ecтeтичнoгo виxoвaння в музичнш куль^Ь [20]. AßTOp таталя-гae, щo aктyaлiзaцiя фiлocoфcькoгo oбfpyнтyвaння впливу музики та пpo-
цec cтaнoвлeння cвiдoмocтi — oднa з мoжливocтeй cтвopeння няцю-нaльнoï cиcтeми цiннocтeй. Дocлiджeння poзвиткy музи^-ф^^ф^кт тeндeнцiй ня ocнoвi кyльтypниx apxeramB, впливГв дyxoвнoï музики, icтopiï iмплeмeнтaцiï фiлocoфcькиx iдeй у музицГ cтвopить мoжливicть глибшoгo poзyмiння пpoцecy фopмyвaння зaгaльнoлюдcькиx цiннocтeй ня cyчacнoмy eтaпi.
Дiйcнo, виxoвaння твopчoï ocoбиcтocтi, якя миcлить кpитичнo i ж-cтaндapтнo; здятня пpиймaти змГни; виявляe дoпитливicть, нaпoлeг-ливicть, гнyчкicть у ташуку якicнoï iнфopмaцiï; мae кpeaтивнi здiбнocтi, aнaлiтичнe тя iнтyïтивнe миcлeння пoтpeбye пocилeння фyндaмeнтaлiзaцiï ocвiти ня octobí цiлicнocтi зняння зядля вщчуття людитою (ня мopaль-нo-пpoфeciйнoмy piвнi) взaeмoзв'язкy з нaвкoлишнiм cвiтoм. Зaзнaчeнi я^от ocoбиcтocтi cyб'eктa кyльтypи cтaнoвлять мoдeль кyльтypтpeгepa — людини кyльтypи, щo виcтyпae як cиcтeмoyтвopюючa лянкя в cтpyктypi кyльтypoлoгiчнoï, ocoбиcтicнo opieнтoвaнoï фaxoвoï ocвiти.
Bиxoвaння вiдпoвiдaльнocтi у ocoбиcтocтi пoтpeбye cтaнoвлeння ви-coкoгo piBra caмocвiдoмocтi, пoчyття влacнoï гiднocтi, гpoмaдянcькoï та-зицГ1, нeзaлeжнocтi cyджeнь у пoeднaннi з пoвaгoю дo думки Iншoгo, вмГння пpиймaти piшeння тя вiдпoвiдaти зя ниx. Зя у^в мульти-вepciйнocтi пpoфeciйнoï дiяльнocтi тя життeздiйcнeння, ocoбливicтю cy-чacнoгo ocмиcлeння фeнoмeнa вiдпoвiдaльнocтi виcтyпae poзyмiння ocтaнньoï як нaйвaжливiшoгo життeвoгo пpинципy cyчacнoï людини.
Bиxoвaння cyб'eктa кyльтypи як гyмaннoï ocoбиcтocтi пepeдбaчae вceбiчнy гyмaнiтapизaцiю змicтy фaxoвoï ocвiти тя гумянГзяцГю ïi мeтoдiв, щo cпpиятимe фopмyвaнню пoвaги дo Iншoгo; здaтнocтi дo craB-rape;™-вяння, дoбpoзичливocтi тя тoлepaнтнocтi; гyмaнicтичнoï ^зи^' дo куль-тypи нapoдiв cвiтy в ïi минутому тя cьoгoдeннi; пpaгнeння злaгoди i дoб-pocyciдcтвa.
Зя cвoeю змicтoвнoю кoмпoнeнтoю фaxoвa ocвiтa кyльтypтpeгepa та-кликaнa пiдcилити opieнтaцiю ня зaгaльнoлюдcькi цiннocтi; зняння icTOpiï (щo пiдтвepджye iдeю пpo eднicть людcтвa зя вcьoгo йoгo eтичнoгo poзмaïття), ня зaпoбiгaння нeпpaвдивoмy cвiдчeнню щoдo фякпв кyльтyp-нoгo poзвиткy людcтвa; ня цiннicнo-opieнтoвaнe пpoфeciйнe нaдзaвдaння кyльтypтpeгepa, тли тГльки зя yмoви ycвiдoмлeння знaчyщocтi ^o-фeciйнoï дiяльнocтi кoлeг дyxoвнa ocoбиcтicть нaбyдe caмo-дocтaтнocтi у cBorn кyльтypтpeгepcькiй дiяльнocтi. Зaзнaчeнa eтичнa дoмiнaнтa cвoïми iмпepaтивaми мae взaeмopoзyмiння, тoлepaнтнicть, eкoлoгiчнe виxoвaння, фopмyвaння глoбaльнoï era™ i глoбaльнoï вiдпoвiдaльнocтi як ^инцита-виx нopм нoвoгo гумяшзму для toboto eдинoгo й циктого cB^y [22].
У paмкax пoшyкy aктyaльнoгo для XXI cтoлiття змicтy ocbí™ aвтopи звepтaютьcя дo пpoблeм ïï гyмaнiзaцiï тя гyмaнiтapизaцiï. Bиcвiтлeнню тpaдицiй cтaнoвлeння пpiopитeтниx гyмaнiтapниx кoнцeпцiй нявчяль-нo-ocвiтнix зaклaдiв в У^ят в кoнтeкcтi нaцioнaльнoгo кyльтypoтвopeн-
ня присвячена стаття Л. Горенко «Гуматтарт концепцп культурно-освгг-н1х заклад1в Украши на рубеж XVIII — XIX ст.» [13].
Автор розглядае розвиток украшсько! гумаштарно! науки на рубеж1 XVIII—XIX ст., що формувалася на теоретико-методолог1чних засадах, основою яких стала концепц1я безперервност1гсторп та культури укра!н-ського автохтонного етносу. Тут далися взнаки несприятлив1 сусп1льно-пол1тичн1 умови, як1 вимагали боротьби за нац1ональну незалежн1сть та збереження основних чинник1в самоусв1домлення наци: мови, л1тератури, гсторп, фшософп, етнографп та 1нше. Одшею з найхарактерн1ших рис концепцш культурно-освггшх заклад1в Украши цього пер1оду була демо-кратичн1сть та гуман1стична спрямован1сть, в1ра в 1сторичне майбутне украшського народу.
Анал1зуючи широке коло 1сторичних документ1в, Л. Горенко доводить, що гуматтарт концепцп культурно-осв1ттх заклад1в включили то-гочасну Украину до свгтових штеграцшних процес1в, як1 у подальшому за-безпечили динам1чний культуролог1чний практикум, спрямований на цшсне розум1ння безперервност1 украшсько! нацюнально! культури.
Важлив1 аспекти формування гуман1стичних ц1нностей студентав акту-ал1зують роботи Н. Москаленко «Гумантарний пщхвд до проблеми вуз1в-ського навчання» [27], «3 югорц дослщження вищо! культуролог1чно'1 осв1ти в Украм XX — XXI стол1ть» [28]. Автор висловлюе свое бачення щлей гу-маттаризацц навчального процесу у вищих навчальних закладах осв1ти, як1 ор1ентован1 на творчий п1дх1д у вивченн1 будь-якого навчального предмета з метою становлення певних рис характеру — емощйно! зр1лост1, оптим1зму, щлеспрямованосп, самовдосконалення, допитливост1 тощо, надаючи перевагу особистасно ор1ентованим розвиваючим напрямам.
Вщтак, гуман1тарний щдхщ до проблеми вуивського навчання пере-дбачае не лише погляд на навчання як на надбання знань про св1т, а й опанування способ1в шзнання цього св1ту, р1зноман1тних особист1сних ресурс1в, коли людина сама плануе свою д1яльшсть, обирае способи активного здшснення сво!х план1в, а не ор1ентуеться т1льки на здобутий результат. 3авданням викладач1в сусп1льно-гуман1тарних дисципл1н автор визначае у навчанн1 студента самост1йно анал1зувати отриману 1нфор-мащю, формулювати власн1 думки, аргументувати 1 в1дстоювати власну позиц1ю, ув'язувати здобуга теоретичн знання з практичною д1яльшстю. Тобто гуман1тарна складова п1дготовки фах1вц1в мусить бути школою анал1тичного мислення 1 постшно! самоосв1ти, а не школою репродуктивного вщтворення шформацп. Важливим аспектом фшософсько-гу-маттарно! парадигми на сучасному етап1 е зм1на сощально! рол11 статусу освгтьо! д1яльност1.
Втрата гуман1стичних функц1й осв1тньою системою призводить до кризи в крат, — констатуе автор, — тому мистецька осв1та здатна бути тим живильним середовищем, в якому розвиваеться особист1сть у контекста ц1нн1сних ор1ентир1в украшського суспшьства.
B. Cкнapь, янялГзуючи гyмaнicтичний пoтeнцiaл кyльтypи, пpeдcтaв-лeний мopaльними, ecтeтичними, coцiaльними тя пoлiтичними цiннocтя-ми, зacвoeння якиx пoвиннo cтaти ocнoвoю фopмyвaння caмoopгaнiзaцiï кyльтypи, poзкpивae у cbom cтaттi «Coцiaльнo-кyльтypнa дiяльнicть в rac-тeмi дepжaвнoï кyльтypнoï пoлiтики тя пiдгoтoвцi фaxiвцiв» [З5] точку зopy, згiднo з якoю гyмaнiзaцiя дyxoвнoгo життя cycпiльcтвa пoтpeбye oб'eднaння вcьoгo кoмплeкcy зaxoдiв, щo вiдoбpaжaють пpoгpecивний poзвитoк кyльтypи, ocкiльки ocтaння являe coбoю пpoцec мшГмГзяци co^a^rn нeгaтивниx явищ. Зя циx у^в coцioкyльтypнa дiяльнicть ^и-знaчeнa зaбeзпeчити pyx вщ нeoбxiднocтi дo cвoбoди, вщ пacивнoгo cпpийняття дiйcнocтi дo aктивнoï дiяльнocтi в ycix cфepax coцiaльнoгo життя. Biдпoвiднo, в мeжax пiдгoтoвки фaxiвцiв з мeнeджмeнтy зoв-нiшньo-кyльтypнoï дiяльнocтi пoтpeбye ocoбливoï увяги цикл пpoфiльниx диcциплiн, cepeд якж нe ocтaнню пoзицiю зaймae ф^^фм ocвiти.
Ocoбливoï увяги зacлyгoвye oбгoвopeння ня cтopiнкax нayкoвиx ви-дянь нaдзвичaйнo a^ya^^i пpoблeми — виpoблeння мexaнiзмy збepe-жeння нaцioнaльниx ocoбливocтeй кyльтypнo-миcтeцькoï ocвiти У^яши в кoнтeкcтi пpиeднaння дo Бoлoнcькoï кoнвeнцiï з мeтoю пiдгoтoвки дo кyльтypнo-гpoмaдянcькoгo тя пpoфeciйнoгo caмoвизнaчeння мaйбyтнix фaxiвцiв кyльтypтpeгepcькoï дiяльнocтi.
Bищa ocвiтa Зaxiднoï Gвpoпи зaзнaвaлa peфopмyвaння зя eпoxи Ce-peдньoвiччя, Biдpoджeння, Пpocвiтництвa, poзбyдoви iндycтpiaльнoгo cy^^^Ka, нacлiдyючи мeтy дocягнeння вiдпoвiднocтi мГж змicтoм, op-гaнiзaцieю, нopмaтивнoю бaзoю нaвчaльнoгo пpoцecy тя cтaнoм coцiyмy, няуки, тexнoлoгiй. ЗмГни в ocтaннix пoтpeбyвaли змГн у змгстГ i opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцecy, cтвopeння зaгaльнoeвpoпeйcькoгo ocвiтньoгo ^o-cтopy, щo oбyмoвилo пiдпиcaння Бoлoнcькoï yгoди (1999 p.).
Bararni acпeкти yчacтi У^яши у фopмyвaннi eвpoпeйcькoгo ^octo-py ocbí™ poзкpивae poбoтa C. Дич^в^^го тя H. Koлocoвoï «B^oBa-датня eвpoпeйcькиx cтaндapтiв ocвiти — гoлoвнe зявдяння вищoï шкoли Укpaïни» [16]. Aвтopи янялГзують пepeвaги i нeдoлiки пpиeднaння вищoï ocвiти У^яши дo Бoлoнcькoï дeклapaцiï, дocлiджyють ocoбливocтi ïï впpoвaджeння у вищиx нaвчaльниx зaклaдax кyльтypи i миcтeцтв, нaгoлo-шують ня вaжливocтi cтaндapтизaцiï ocвiти, дoxoдять виcнoвкy, щo ocвiтянcькi здoбyтки вищoï шкoли У^яши в oкpeмиx нaпpямax мяють пepeвaги пopiвнянo Гз зaxiднoeвpoпeйcькoю вищoю шкoлoю, тoмy пepшi нeoбxiднo збepeгти.
Bизнaчaючи cтaндapти ocвiти Гоготним eлeмeнтoм бyдь-якoï няцю-нaльнoï cиcтeми ocвiти, тип якoï визнaчaeтьcя пoлiтичними, co^a^rn-eкoнoмiчними yмoвaми, тpaдицiями ^Broi кpaïни тoщo, aвтopи зязнячя-ють, щo тип cиcтeми ocвiти BHraBae ня функци, вид тя c^y^^y ocвiтнix cтaндapтiв. Aлe нeзaлeжнo вщ цьoгo ня пiдcтaвi зaгaльниx пiдxoдiв дo стян-дapтизaцiï нaцioнaльнi craTOap™ зя oзнaкaми кoмпeтeнцiï poзpoблюютьcя тя зaтвepджyютьcя ня piвнi дepжaви, гялузГ aбo opгaнiзaцiï.
Poзpoблeння пpийнятнoï для Bcix кpaïн-yчacниць Бoлoнcькoгo npo-^cy, пpoцeдypи вcтaнoвлeння eквiвaлeнтнocтi ocвiтнix cтaндapтiв, тобто aкaдeмiчниx квaлiфiкaцiй, нaвчaльниx ^pciB, диплoмiв, cвiдoцтв тoщo, нeмoжливe бeз гapмoнiзaцiï вимoг cиcтeми cтaндapтiв вищoï ocвiти Укpaïни зГ cтaндapтaми фaxoвиx acoцiaцiй тa вимoгaми пpoфeciйниx от^ток eвpoпeйcькиx кpaïн i ocвiтнix cтaндapтiв пpoвiдниx yнiвepcитeтiв зa пpийнятими в GBpom кpитepiями, мexaнiзмaми тa мeтoдaми oцiнювaн-ня якocтi фaxoвoï подготовки тa ocвiти.
Poзмipкoвyвaння щoдo бeззacтepeжливoгo вxoджeння в пpocтip Бoлoнcькoï кoнвeнцiï знaxoдимo у дocлiдницi B. MrnaüroBm, якa, aнaлiзyючи зaгaльнoцивiлiзaцiйнi тa eтнoнaцioнaльнi тeндeнцiï кyльтypнoï пoлiтики кpiзь ^изму ocвiтянcькиx пpoцeciв, ocнoвнoю нaцioнaльнoю пepeшкoдoю нa шляxy пpиeднaння дo eдинoгo ocвiтньoгo пpocтopy BBa-жae ж cитyaцiю кoнкpeтнo у cфepi вищoï ocвiти, a cклaднe coma^-нo-eкoнoмiчнe cтaнoвищe в ^ami в цГгому. Toмy у випaдкy Укpaïни дoцiльним бyдe гoвopити нe пpo пepcпeктивнicть aбo нeпepcпeктивнicть cтвopeння тaкoï cиcтeми вищoï ocвiти, якa б вiдпoвiдaлa вимoгaм Бoлoнcькoï дeклapaцiï, a ^o cтpoки peaлiзaцiï цьoгo пpoцecy, ^o т iнcтpyмeнти кyльтypнoï пoлiтики, якг б дoзвoлили збepeгти нaцioнaльнy iдeнтифiкaцiю в y^Bax глoбaлiзoвaнoгo cвiтy, are в той жe чac a^amysara нaйпepcпeктивнiшi iннoвaцiï ocвiтнix тexнoлoгiй.
Cy^^c^o Укpaïни пoтpeбye тaкoï пepeбyдoви Bcix кoмпoнeнтiв cBoeï cиcтeми вищoï ocbí™, щoб нe втpaтити влacнi ocBÍmi тpaдицiï y cлiпiй гoнитвi зa eвpoпeйcькoю cиcтeмoю ocвiти, нe мaючи для цьoгo aнi b^mbí^oi мaтepiaльнo-фiнaнcoвoï бaзи, aнi пoтpiбнoï iнфpacтpyктypи, — poбить виcнoвoк aBTOp у crani «Укpaïнcькi pearni кyльтypнoï пoлiтики в ameran poзвиткy cyчacнoï вiтчизнянoï ocbí™» [25].
Ha згубнгсть впливу унГф^кади нa твopчi cпeцiaльнocтi в ^измГ Бo-лoнcькиx yгoд тaкoж вкaзye B. Tкaчeнкo у cтaттi «Cтaнoвлeння тa cyчac-ний cтaн ocbí™ в гадузГ нapoднoгo пiceннoгo викoнaвcтвa» [37].
Дo aнaлiзy динaмiки poзвиткy cвiтoглядy вiдoмиx пeдaгoгiв-митцiв звepтaютьcя, зoкpeмa, Ю. Шyткo у дocлiджeннi «Ocнoвoпoлoжник cyчac-нoï ^pam^raï флeйтoвoï штли пpoфecop A.Ф.Пpoцeнкo» [43], вивчaю-чи пeдaгoгiчний дocвiд вiдoмoгo yкpaïнcькoгo ви^тв^ i пeдaгoгa. Ю. Шyткo зocepeджye yвaгy нa poздiлi «eтикa opкecтpaнтiв», який bbíb дo cвoгo ^pcy мeтoдики A.Ф.Пpoцeнкo, a^e був mpe^^™^ щo мo-paльнi нopми пoвeдiнки людини нaдзвичaйнo вaжливi для мyзикaнтiв-aн-caмблicтiв, звaжaючи нa нeoбxiднicть yзгoджyвaти cвoю xyдoжню Гнди-вiдyaльнicть з тдивадугльними пpийoмaми викoнaвцiв-пapтнepiв.
O. Бeзpyчкo, дocлiджyючи пoшyки ceбe O.Й.Гaвpoнcьким та шляxy вщ фiлocoфa Гз дoктopcьким cтyпeнeм тa нayкoвими мoнoгpaфiями дo митця eвpoпeйcькoгo piвня, вщ тeaтpaльнoгo peжиcepa дo oднoгo з morapiB paдянcькoï кiнoпeдaгoгiки, у cтaттi «O.Й.Гaвpoнcький: фiлocoф, peжиcep, пeдaгoг» [2] пoвepтae дo нayкoвoгo oбiгy нaцioнaльнoï юто-
ocвiти нaдзвичaйнo oбдapoвaнy людину, якя зялишиля пpиклaд caмoтвo-peння. Щкявим e дocлiджeння O. Бeзpyчкoм нябуття пpoфeciйнoï мяй-cтepнocтi дгячями ^parn^^ra кiнeмaтoгpaфa пгд opyдoю I.^KaBa-лepiдзe, дiяльнicть якoгo зaбeзпeчилa бeзпepepвний лянцюг, щo пoeднaв piзнi пoкoлiння yкpaïнcькoгo кiнeмaтoгpaфa. Зaзнaчeнe cтaлo пpeдмeтoм poзглядy cтaтeй «Пoчaтoк кiнoпeдaгoгiчнoï дiяльнocтi I ^KaBarepi^e» [З], «»Iндивiдyaльнi» учнГ L^KaBarepi^e» [l], в якиx дocлiдник ня octobí вceбiчнoгo янялГзу шиpoкoï джepeльнoï бязи i зaлyчeння дo нayкoвoгo oбiгy paнiшe нeвiдoмиx apxiвниx джepeл, peкoнcтpyюe пpoцec cтaнoвлeн-ня I.П.Kaвaлepiдзe як ждятеи i митця в кoнтeкcтi cтaнoвлeння миcтeцькoï кiнoocвiти в У^яшь У poбoтi «Eкcпepимeнти i ташуки кpacи як ocнoвa твopчocтi кiнoпeдaгoгiки Юpiя Iллeнкa» [4] O. Бeзpyчкo poз-кpивae вимoги вiдoмoгo кiнoпeдaгoгa щoдo caмoдocкoнaлeння, твopчoгo pocтy, зняння iнoзeмнoï мoви cтyдeнтaми. CBoe життя у виxoвaннi мoлo-диx митщв тя poзвиткy кiнoмиcтeцтвa в У^яМ пpиcвятив C. Гiляpoв, мaлoвiдoмi cTOprn™ дiяльнocтi якoгo виcвiтлeнi у cтaттi «Зябутий дaгoг Cepгiй Oлeкciйoвич Гiляpoв» [5]. Гoлoвним внecкoм C. TirapoBa бyлo виxoвaння гpoмaдянcькoï тази^! у cтyдeнтiв, пpищeплeння 1м oco6totoï вiдпoвiдaльнocтi зя збepeжeння мyзeйниx cкapбiв Hpa™. Tвopчiй дiяльнocтi нaшoгo cyчacникa, дoктopa миcтeцтвoзнaвcтвa, пpoфe-copa B. ^proma пpиcвячeнa cтaття «Kiнoпeдaгoгiчнa дгяльшсть пpoфe-copa B.Г.Гopпeнкa» [6], в якГй aвтop пiдкpecлюe, щo зaпopyкoю npo-фeciйнocтi, яку B. ^p^rno пpищeплюe cвoïм cтyдeнтaм, e вмшня cпpиймaти чужий бгль як cbm i лишe пicля тoгo пpинocити paдicть з e^ paнiв тeлeбaчeння чи cцeни. Kiнoпeдaгoг B. Гopпeнкo ввaжae, щo Hpa-щим вapiaнтoм oпaнyвaння cтyдeнтaми icTOpii кiнo e poзyмiння тиx змГн, як1 вiдбyвaлиcя в peжиcypi у piзнi пepioди poзвиткy кiнo i тeлeбaчeння. Haдзвичaйнo eфeктивним для виклaдaчa B. ^p^ma у нявчяннГ e cпiльнe oпaнyвaння cтyдeнтaми cyмiжниx пpoфeciй, щo дae мoжливicть пpaвильнo oбpaти cвiй миcтeцький фax.
H. Beличкo у cтaттi «Kyльтypoтвopчi зacaди пeдaгoгiчнoï тeopiï i пpaктики K.Д.Ушинcькoгo» [l2] звepтae увягу ня ocмиcлeння видятним пeдaгoгoм кГнця 6O-x poríb XIX cт. poлi ocвiти як p^mmï cили у пщго-тoвцi нoвиx пoкoлiнь дo життя, iнтepпpeтyючи ocтaннe як плaнeтapнe явищe i ocнoвoпoлoжнy cклaдoвy cтpyктypи cвiтy. Дocлщжyючи людину, K.Д.Ушинcький oднoчacнo poзглядaв cвiтoгляднo-мeтoдoлoгiчнi питяння ïi шзняння тя виxoвaння i викляв у зв'язку з цим влacний тагляд ня лю-динoзнaвчi пpoблeми, щo дae пустяки ввaжaти йoгo oдним Гз фyндaтopiв yкpaïнcькoï фíлocoфcькo-ocвiтньoï думки тя кyльтypoлoгiчнoï ampo™-лoгiï, oc^B^ увягя я^! зocepeджeнa ня пpoблeмi життя i виxoвaння лю-дини як в cиcтeмi плaнeтapнoгo юнувяння, тяк i в кoнкpeтнo-нaцioнaль-тому yкpaïнcькoмy cy^^^Ki.
Baжливoмy acпeктy кyльтypoтвopчoï дíяльнocтi — пpocвiтництвy — пpидíлили увягу у cboïx пyблiкaцiяx pяд aвтopiв.
Зaвдaння — oxapaктepизyвaти пpocвiтництвo як piзнoвид кyльтypo-твopчoï дiяльнocтi нa пpиклaдi мyзичнoгo пpocвiтництвa, виявити йoгo ocoбливocтi, a функцп, якг вoнo викoнye у фopмyвaннi кyльтypнoгo
пpocтopy, — викoнaлa Я. Фpiдpiк у пyблiкaцiï «^узич^ пpocвiтництвo як piзнoвид кyльтypoтвopчoï дiяльнocтi» [39].
Poзpiзняючи пoняття ocвiтa i ^ocK^ra, aBTOp пiдкpecлюe, щo в oc-нoвi ocвiти лeжить npo^c зacвoeння cиcтeмaтизoвaниx знaнь, вмшь i та-вичoк, a в octobí пpocвiти лeжить пpoцec пoпyляpизaцiï, poзпoвcюджeння знaнь шляxoм opгaнiзaцiï вiдпoвiдниx зaxoдiв пyблiчнoгo xapaктepy — лeкцiйнoï, видaвничoï дiяльнocтi, збepeжeння iнфopмaцiï нa cпeцiaльниx нociяx. I тому aBTOp poзpiзняe фiлocoфcькo-ocвiтню, зaгaльнo-кyльтypo-лoгiчнy, icтopичнy, дepжaвнo-пpaвoвy cклaдoвi пpocвiтництвa, зacoбaми якoгo фopмyeтьcя ecтeтичнa тa eмoцiйнa (мopaльнi пoчyття) пaм'ять.
ABTOp дoxoдить виcнoвкy, щo нaвiть у cyчacний пepioд нacтyпy мacoвoï кyльтypи, клacичнe, пoзбaвлeнe cпpoщeння й пpoфaнyвaння, пpocвiтництвo пoвиннe зaлишaтиcя нa oднoмy з пpoвiдниx мкць у куль-тypoлoгiчнiй дiяльнocтi дepжaви тa митцiв-пpoфecioнaлiв, нacaмпepeд у cфepi виxoвaння caмocвiдoмocтi yкpaïнcькoï нaцiï чepeз нaлeжнe фopмy-вaння i зaдoвoлeння ïï ecтeтичниx пoтpeб.
Пpaктичний acrn^ ^ocKri^^^i дiяльнocтi дocлiджeнo Л. Шум^-кoю у cтaттi «Moлoдiжний xop «Cвiтич» — ocepeдoк мyзичнoгo пpocвiт-ництвa Hiжинcькoï вищoï шкoли» [42].
^ocb^^^^ дгяльшсть Пoлтaвcькoгo вiддiлeння Iмпepaтopcькoгo pociйcькoгo мyзичнoгo тoвapиcтвa пщ кepiвництвoм Д. Axшapyмoвa cтaлa пpeдмeтoм дocлiджeння «Gвpoпeйcькi тpaдицiï пpoфecioнaлiзaцiï тa му-зичнo-пpocвiтницькa дгяльнГсть Пoлтaвcькoгo вiддiлeння IPMT» [23], ви-кoнaнoгo A. Литвинeнкo. Abtop зocepeджye yвaгy нa вiдcтoювaннi Д. Ax-шapyмoвим xyдoжньoï знaчимocтi клacичнoï cпaдщини, вбaчaючи пpocвiтницьким зaвдaнням opкecтpy фopмyвaння мyзичниx cмaкiв шиpo-кж cлyxaцькиx кгл зacoбaми тpaдицiйнoгo музичтош peпepтyapy. З пep-шиx ^oxíb cBoeï дiяльнocтi Д. Axшapyмoв poзпoчaв пyблiкaцiю пoяcню-вaльниx пpoгpaм дo кoжнoгo кoнцepтy opкecтpy, випepeдивши тавоть тaкi кyльтypнi цeнтpи, як MocxBa, Пeтepбypг тa Khïb. Гpyнтoвнicть викгаду, iнфopмaцiйнa нacичeнicть циx aнoтaцiй здoбyли виcoкy oцiнкy. Peзyльтa-том пpocвiтницькoï дiяльнocтi opкecтpy cтaлo пiднeceння гpoмaдcькoï aк-тивнocтi пoлтaвчaн i, як peзyльтaт, opгaнiзaцiя твopчиx cпiлoк.
Думку щoдo нeoбxiднocтi вивчeння пpocвiтницькoгo pyxy як вaжли-вoгo pecypcy у фopмyвaннi гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi пpoдoв-жye H. Xaмiдoвa у пyблiкaцiï «Coцioкyльтypнa кoнцeпцiя тoвapиcтвa ^pocK^ra» у кoнтeкcтi pyxiB тa дей Cxiднoï Гaличини (кiнeць XIX — та-чaтoк XX ст.)» [40].
Зaпpoпoнoвaний yвaзi читaчa aнaлiз ^yxoBm пyблiкaцiй Гз пpoблeми фiлocoфcькoгo ocмиcлeння кyльтypнo-миcтeцькoï cиcтeми ocвiти дoзвo-ляe виoкpeмити пoлoжeння пpo тe, щo пpoвiднy poль в cyчacнoмy куль-
тypнoмy пpoцeci нaбyвae дiяльнicть, бeзпocepeдньo пoв'язaнa нe з ^oAy-кувянням, a з тpaнcляцieю тя iнтepпpeтaцieю тeкcтiв кyльтypи, щo зу^в-лeнo цГлями, динaмiкoю тя cклaднicтю кyльтypнo-iнфopмaцiйниx пoтoкíв.
Biд здiйcнeння кyльтypтpeгepaми cboto фaxoвoгo coцiaльнoгo ^и-знaчeння — виpoблeння тя poзпoвcюджeння (тpaнcляцiï) тeкcтiв кyльтypи, ïx iнтepпpeтaцiï, вiдбopy, кoмплeктyвaння — зaлeжить нe лишe aктyaльний змicт coцiaлiзaцiï тя iнкyльтypaцiï oкpeмиx ocí6 тя вiкoвиx гeнepaцiй, ж лишe cтвopeння i пocтiйнe вiдтвopeння eдинoгo cмиcлoвoгo пoля культу-p^ a вГдтяк — i цiлicнocтi cycпiльcтвa, a й йoгo, cycпiльcтвa, icтopичнa пepcпeктивa, вимipи життя ^и^^шни пoкoлiнь [l6].
Ocмиcлeння змГн цiннicнo-opieнтaцiйниx xapaктepиcтик oбpaзy cвiтy, вiднaйдeння «пopядкy вiднaйдeння «пopядкy з xaocy», дae мoж-ливicть вiдпpaцювaти cиcтeмy ocBira, cпpoмoжнy зaбeзпeчити нeoбxiднy пiдгoтoвкy людини дo життя. Ocвiтнiй пpoцec ^и цьoмy мae B^^ep^-лювяти peaльний xapaктep, cyпepeчнocтi, пoзитивнi i нeгaтивнi cклaдoвi peaльнoгo життeвoгo пpoцecy.
Cyчacнoю фiлocoфcькoю пapaдигмoю кyльтypнo-миcтeцькoï ocвiти e пoвepнeння 1й кyльтypoтвopчoгo cтaтycy, пocилeння ïï кyльтypнo-гy-мaнicтичнoï функцГ1 тя upaErm^'i знaчyщocтi. Фaxoвa гaлyзeвa ocBira у кoнтeкcтi coцiaльнoгo iнcтитyтy cy^^^Ka пoкликaнa здiйcнювaти няв-чaльнo-виxoвнy дГяльнють в iнтeлeктyaльнoмy тя зaгaльнoкyльтypнoмy нaпpямax, виcтyпaти кaнaлoм тpaнcляцiï cпaдкoeмниx фopм i чинникoм poзвиткy iннoвaцiй кyльтypи.
Лiтepaтypa:
1. Бeзpyчкo O.B. «Iндивiдyaльнí» учнГ I. П. Kaвaлepiдзe Z Oлeкcaндp BÍCTopoBm Бeзpyчкo ZZ Ky^Mypa Г cyчacнícть. — 2OO8. — № 2. — C. ИЗ—ll8.
2. Бeзpyчкo O.B. O.Й.Гaвpoнcький: фiлocoф, peжиcep, пeдaгoг Z Oлeкcaндp Bíктopoвич Бeзpyчкo ZZ Bícник ДAKKKiM. - 2OO9. - № З. - C. 9O-94.
3. Бeзpyчкo O.B. Пoчaтoк пeдaгoriчнoï дiяльнocтí I.П.Kaвaлepiдзe Z Oлeкcaндp Bíктopoвич Бeзpyчкo ZZ A^ya^m пpoблeми icTOpu, тeopíï тя пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. - 2OO9. - № 2l. - C. 286-294.
4. Бeзpyчкo O.B. Eкcпepимeнти Г тошуки кpacи як ocнoвa твopчocтí кíнoпeдa-шгГки Юpiя Iллeнкa Z Oлeкcaндp BÍCTopoBm Бeзpyчкo ZZ Mиcтeцтвoзнaвчí зя-пиcки: Зб. няук. щяць. - K.: Miлeнíyм, 2OlO. - № l8. - C. ЗЗ5-З4З.
5. Бeзpyчкo O.B. Зябутий кíнoпeдaгoг Cepriй Oлeкcíйoвич Гiляpoв Z Oлeкcaндp Bíктopoвич Бeзpyчкo ZZ Bícник ДAKKKiM. - 2OlO. - № З. - C. 87-9l.
6. Бeзpyчкo O.B. Kiнoпeдaгoriчнa дíяльнícть пpoфecopa B.Г.Гopпeнкa Z Oлeк-ca^Ap Bíктopoвич Бeзpyчкo ZZ Bícник ДAKKKíM. - 2OlO. - № 4. - C. 84-88.
7. Бeлявíнa H... Пpoблeми пiдгoтoвки мaricтpíв звyкopeжиcepíв Z Haтaлiя Дмитpíвнa Бeлявíнa ZZ A^yam^ пpoблeми icTOpu, тeopíï тя пpaктики xyío;x-ньoï кульки. - 2OO9. - № 22. - C. З1З-З15.
8. Бypлyцький A.B. Cинepгeтичний aнaлiз yкpaïнcькoгo cцeнiчнoгo мoвлeння як coцioкyльтypнoгo фeнoмeнa Z Aндpiй Boлoдимиpoвич Бypлyцький ZZ Aктyaль-ш пpoблeми icTOpiï, тeopiï тa пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2010. — № 25. — C. 210—215.
9. Бypяк Л.!. Жгига в ram^cri твopeння нoвoгo нaцioнaльнo-кyльтypнoгo !a iнтeлeктyaльнoгo cepeдoвищa: студи пepшoï тpeтини XX ст. Z Лapиca ¡BamB^ Бypяк ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2010. — № 2. — C. 121—126.
10. Baндa I.C. Iнтepпpeтaцiя кiнoтeкстy як мeтoд poзкpиття нoвиx ceнciв буття Z Ipинa Cepгiïвнa Baндa ^ Kyльтypa i c^aOTicm — 2010. — № 1. — C. 115—119.
11. Barn Лeй. Пeдaгoгiчнa пiдгoтoвкa мaйбyтньoгo вчш^ля музики в xnaci пoстa-товки гoлocy з ypaxyвaнням мeтoдичниx зacaд китaйcькoï тa eвpoпeйcькoï bo-кaльниx шкгл Z Baн Лeй ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2008. — № 3. — C. 69—73.
12. Beличкo H.A. Kyльтypoтвopчi зacaди пeдaгoгiчнoï тeopïï i пpaктики ^Д^шин-cькoгo Z Heля Aнaтoлiïвнa Beличкo ZZ Aктyaльнi пpoблeми icTOpiï, тeopïï тa
пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2009. — № 21. — C. 294—302.
13. Topernra Л.I. Гyмaнiтapнi кoнцeпцiï кyльтypнo-ocвiтнix зaклaдiв У^мни нa pyбeжi XVIII — XIX ст. Z Лapиca bamB^ Гopeнкo ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2009. — № 3. — C. 41—46.
14. ^и^нта MB. Ф^тоф^^й вимip piBrnora дoстyпy дo якicнoï ocвiти в Ук-païнi Z Mapинa Bac^mBrna Гpицeнкo ZZ Kyльтypa i c^acmc^. — 2010. — № 2. — C. 46—49.
15. Tyca^Ba H.M. Пpoблeмa фopмyвaння твopчoï ocoбиcтoстi peжиcepa-пeдaгoгa в coцiaльнo-кyльтypнoмy acпeктi дiяльнoстi Z Hiнa M^mnaiBrn Гycaкoвa ZZ Aктyaльнi пpoблeми iCTopiï, тeopiï тa пpaктики xyдoжньoï кульки. — 2010. — № 25. — C. 185—193.
16. Дич^в^^й C.I. B^oBa^ernM eвpoпeйcькиx cтaндapтiв ocBrra — гoлoвнe зaвдaння вищoï штали У^мни Z Cтeпaн Iвaнoвич Дич^в^^й, Haтaлiя Aнaтoлiïвнa Koлocoвa ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2010. — № 4. — C. 159—163.
17. ^бга Г.M. Poзвитoк тa poль пeдaгoгiчнoгo apтистизмy y твopчiй дiяльнoстi нa пpиклaдi cпeцифiки йoгo фopмyвaння y мyзикaнтa-пeдaгoгa Z Гeннaдiй M^o-лaйoвич Kaбкa ZZ Aктyaльнi пpoблeми icTOpiï, тeopiï !a пpaктики xyдoжньoï
кyльтypи. — 2009. — № 22. — C. 336—341.
18. Kaтaшинcькa I.B. Пeдaгoгiчнa cистeмa як coцioкyльтypний фeнoмeн Z Iвaннa Biктоpiвнa Kaтaшинcькa ZZ Aктyaльнi пpoблeми icTOpiï, тeopïï тa ^a^ra^ xyдoжньoï кyльтypи. — 2010. — № 24. — C. 299—305.
19. Kaтaшинcькa I.B. OcBmM paцioнaльнicть як пpeдмeт пpиклaднoï кyльтypo-лoгïï Z Iвaннa Biктopiвнa Kaтaшинcькa ZZ Aктyaльнi пpoблeми iCTopiï, тeopïï !a пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2010. — № 25. — C. 343—351.
20. Koндpaтюк Л-C. Kaтapcиc як cxnaAoBa мopaльнo-ecтeтичнoгo виxoвaння в му-зичнш кyльтypi Z Лecя Cepгïïвнa Koндpaтюк ZZ Aктyaльнi пpoблeми iCTopiï, тeopïï тa пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2009. — № 22. — C. 199—206.
21. Koнoвaлeнкo H.B. Iнфopмaцiйнa кyльтypa ocoбиcтocтi: cтaн, тpaнcфopмaцiйнi витoки Z Haтaлiя Bacилiвнa Koнoвaлeнкo ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2OlO. — № 4. — C. l5—2O.
22. ^з^давя IB. Heлiнiйнe миcлeння як cтpaтeгiя poзвиткy кyльтypнo-миcтe-ць^! ocBira Укpaïни Z Iннa Boлoдимиpiвнa ^з^^вя ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2OO9. — № l. — C. 7—1З.
23. Литвинeнкo A.I. Gвpoпeйcькi тpaдицiï пpoфecioнaлiзaцiï тя мyзичнo-пpocвiтни-цькя дiяльнicть Пoлтaвcькoгo вiддiлeння IPMT Z Aллa Iвaнiвнa Литви^н^ ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2OO8. — № l. — C. 55—59.
24. Ляшeнкo TB. Пpoфeciйнa музичня ocвiтa Чepнiгiвщини ня пoчaткy XX cтoлiття як eлeмeнт миcтeцькoï peгioнaльнoï кyльтypи Z Teтянa Baлepiïвнa Ля-шeнкo ZZ Mиcтeцтвoзнaвчi зaпиcки: Зб. няук. пpaць. — K.: Miлeнiyм, 2OO9. — Bип. l5. — C. 228—2З2.
25. Mиxaйлoвич B.A. Укpaïнcькi peaniï кyльтypнoï пoлiтики в кoнтeкcтi poзвиткy cyчacнoï вiтчизнянoï ocвiти Z Baлeнтинa ABApi^^ Mиxaйлoвич ZZ Kyльтypa i cyчacнicть. — 2OO8. — № 2. — C. 45—5O.
26. Mocкaлeнкo H.M. Пpинцип пoлiкyльтypaлiзмy в ocвiтнiй пpaктицi XXI cтoлiття Z Haдiя Mикoлaïвнa Mocкaлeнкo ^ Kyльтypa i cyчacнicть. — 2OlO. — № l. — C. lll—ll4.
27. Mo^are^o H.M. Гyмaнiтapний пiдxiд ao пpoблeми вyзiвcькoгo нявчяння Z Haдiя Mикoлaïвнa Mocкaлeнкo ^ Bicник ДAKKKiM. — 2OlO. — № 2. — C. 52—55.
28. Mo^are^o H.M. З icTOpiï дocлiджeння вищoï кyльтypoлoгiчнoï ocвiти в Y^arni XX — XXI cTO^hb Z Haдiя Mикoлaïвнa Mocкaлeнкo ZZ Aктyaльнi npo-блeми icтopiï, тeopiï тя пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2OlO. — № 24. — C. З19—З24.
29. Mиpoлюбeнкo RA. Ocoбиcтicть y бeзмeжнoмy пpocтopi iнфopмaцiйнoгo xaocy Z Гяння Aнaтoлiïвнa Mиpoлюбeнкo ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2O1O. — № 2. — C. 28—З2.
30. HoBocaA C.O. Фopмyвaння ocoбиcтocтi в yмoвax гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa Yкpaïни XX — пoчaткy XXI cтoлiття Z Cвiтлaнa Oлeкcaндpiвнa HoBocaA ZZ Aктyaльнi пpoблeми icтopiï, тeopiï тя пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2O1O. — № 24. — C. 199—2O7.
31. Opлoвa T.B. Пocтмoдepнiзм y^E^^^x пиcьмeнниць i cyчacнi гeндepнi npo-блeми Yкpaïни: icтopioгpaфiчнi нoтaтки Z Teтянa Boлoдимиpiвнa Opлoвa ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2O1O. — № 2. — C. 118—121.
32. ^лщук I.B. Xyдoжньo-твopчa ocoбиcтicть y кoнтeкcтi caмopoзвиткy i caмo-peaлiзaцiï Z Ipинa Boлoдимиpiвнa Пoлiщyк ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2OO8. — № 2. — C. 1O9—11З.
33. Рыжк^вя C.A. Пpoгнocтичнi мoжливocтi cиcтeмнoгo янелГзу фeнoмeнa куль-тypи Z Cвiтлaнa Aнaтoлiïвнa Pижкoвa ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2OO9. — № 1. — C. З—7.
34. Caмiтoв КЗ. Cтaнoвлeння ocoбиcтocтi мyзикaнтa-викoнaвця в мшсте-биcтicниx cтocyнкax (вчитeль — B^ornBe^) Z Biктop Зaxapoвич Caмiтoв ZZ Mиcтeцтвoзнaвчi зaпиcки: Зб. нayк. Dpa^. — K.: Miлeнiyм, 2008. — Bип. 13. — C. 186—194.
35. Cкнapь B.K. Coцiaльнo-кyльтypнa дгяльшсть в cиcтeмi дepжaвнoï кyльтypнoï талиики тa пiдгoтoвцi фaxiвцiв Z Banern^rn Kиpилiвнa Cкнapь ZZ Aктyaльнi пpoблeми icTOpiï, тeopiï тa пpaктики xyдoжньoï кyльтypи. — 2009. — № 22. — C. 308—312.
36. Cyc^ra O.O. Ky^Mypa coцiyмy i кoмyнiкaтивнa кyльтypa ocoбиcтocтi: coцiaль-нo-пcиxoлoгiчнi взaeмoзв'язки Z Oльгa Oлeкcaндpiвнa Cyc^ra ZZ Kyльтypa i cyчacнicть. — 2008. — № 2. — C. 165—170.
37. Tкaчeнкo B.B. Cтaнoвлeння тa cyчacний cтaн ocвiти в гaлyзi нapoднoгo mcern нoгo викoнaвcтвa Z BÍCTopiH Boлoдимиpiвнa Tкaчeнкo ZZ Mиcтeцтвoзнaвчi зa-пиcки: Зб. нayк. пpaць. — K.: Miлeнiyм, 2008. — Bип. 14. — C. 232—239.
38. Улaнoвa C.I. Пoвepнeння в кyльтypний пpocтip: нoтaтки з cтpaтeгiï BraoBarnrnH ocoбиcтocтi Z Cвiтлaнa Iвaнiвнa Улaнoвa ZZ Kyльтypa i cyчacнicть. — 2008. — № 1. — C. 3—10.
39. Фpiдpiк Я-O. Myзичнe пpocвiтництвo як piзнoвид кyльтypoтвopчoï дiяльнocтi Z Янiнa Oлeгiвнa Фpiдpiк ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2008. — № 2. — C. 114—119.
40. Xaмiдoвa H.M. Coцioкyльтypнa кoнцeпцiя тoвapиcтвa «^pocB^» y кoнтeкcтi pyxiB тa дей Cxiднoï Гaличини (кiнeць XIX — пoчaтoк XX ст.) Z HaAia M^ xaйлiвнa Xaмiдoвa ZZ Ky^Mypa i cyчacнiсть. — 2008. — № 1. — C. 78—84.
41. Чepкaшинa O.B. Ocвiтa тa ïï музичний кoмпoнeнт як вaжливi чинники poз-витку нaцioнaльнoï кyльтypи: Biнниця (пepшa тpeтинa XX ст.) Z Oлecя Baлeн-тинiвнa Чepкaшинa ZZ Bicник ДAKKKiM. — 2010. — № 2. — C. 67—71.
42. Шум^та Л.Ю. Moлoдiжний xop «CBmm» — ocepeдoк мyзичнoгo пpocвiтниц-твa Hiжинcькoï вищoï шкoли Z Людмилa Юpiïвнa Шyмcькa ZZ bíot^ ДAKKKiM. — 2010. — № 4. — C. 104—108.
43. Шуга Ю.I. Ocнoвoпoлoжник cyчacнoï yкpaïнcькoï флeйтoвoï шкoли пpoфe-cop A.Ф.Пpoцeнкo Z Юpiй IBarnoBm Шyткo ZZ Mиcтeцтвoзнaвчi зaпиcки: Зб. тук. пpaць. — K.: Miлeнiyм, 2008. — Bип. 14. — C. 212—217.
Инна Кузнецова. Философия современного культурно-художественного образования: целостность мировоззрения на основе си-нергетического мышления (обзор статей).
Анализируя научные публикации по проблеме философского осмысления культурно-художественной системы образования Украины, опубликованные в профессиональных изданиях Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств: «Актуальные проблемы истории, теории и практики художественной культуры», «Вестник Государственной академии руководящих кадров культуры и искусств», «Культура и Современность», «Искусствоведческие записки» — за период 2008—2010 гг., автор выделяет тематические блоки, которые стали предметом рассмотрения исследователей, а именно: современное осмысление культуры с применением методологического аппарата синергетики, осмысление особенностей философии культурно-художественного образования Украины и их сохранения в контексте Болонской конвенции, проблема становления личности как составляющая мировоззренческо-теорети-ческие основы философии образования, а также прикладные аспекты философско-образовательной проблематики.
Inna Kuznetsova. Philosophy of Contemporary Cultural and Artistic Education: Integrity of Outlook through Synergetic Thinking (a review of articles).
Analysis of scientific publications about the problem of philosophical understanding of cultural and artistic education system of Ukraine, published in special editions of the National Academy of Administration of Culture and Arts: «Actual problems of history, theory and practice of culture», «Bulletin of the Academy of State Administration of Culture and Arts» «Culture and Modernity», «Art criticism notes» (for the period 2008—2010) is presented in the given paper. The author identifies themes that have become the subject of research, namely: the modern understanding of culture using a synergetic methodology, understanding characteristics of the philosophy of cultural and artistic education in Ukraine and conservation in the context of the Bologna Convention, the problem of personality as part of ideological and theoretical foundations of philosophy of education and applied aspects of philosophical and educational issues.
