CC BY
82
ISSN 2226-2849
BICHHK MAPiynOntCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: OIHOCOOLS, KYHLTYPOHOrLS, CO^OHOrLS, 2013, BHn. 5
instruments of the interaction between many components of the ethno-cultural tourism's process are of current importance.
Key words: cultural tourism, ethno-tourism, recreational resources, resource potential, ecodefense approach.
Y^K 929nepeTu H. B. CTaxieBa
KYtfbTYPOTBOPHA AI^^tHICTb B. M. ПEPETЦA B KOHTEKCTI YKPAÏHCbKOÏ HA^OHA^bHOÏ I^EÏ KIH^ XIX - nOHATKY XX CTO^ITTfl
Po32JiHHyma nocmamb eudamnozo eneHozo, amdeMim, KOJieK^OHepa nimepamypHUX naM'nmoK - BojioduMupa MuKonauoeuna Пepemцa. ffocrndweHa uozo Kynbmypomeopna diwibHicmb Ha mni Kyjibmypno-icmopunnozo nocmyny u euôopweaHHH yKpaïHcbKoï Ha^oHanbHoï ideï k^h XIX - nonamKy XX cmonimmn. npoaHani3oeaHa ponb B. M. Пepemцa y eidpodweHHi yKpaïHcbKoï Kynbmypu ma nepedani iHmeneKmyajibHux i KynbmypHux HadôaHb MauôymHiM noKoniHHHM.
Knwnoei cnoea: yKpaïHcbKa Kynbmypa, Ha^oHanbHa iden, KynbmypHe eidpodweHHH, yKpaïHo3Haecmeo, KynbmypHe HadôaHHH.
XIX CTomTra xapaKTepH3yBa^oca no^BaB^eHHaM HayKOBoro BHBneHHa c^OB'aHCbKOï Ky^bTypH. npoTe ïï po3raafl npoBoflHBca nepeflyciM 3 noraafly icTopiï Pociï. npoô^eMa yKpaïHcbKoï HauioHa^bHoï Ky^bTypn ^nma^acb HeflocraTHbo floc^ifl^eHoro. Y KiHui XIX - Ha nonaTKy XX cTomTra b YKpaïm Bifl6yBca npouec aKTHBi3auiï 3ÔHpaHHa Ta BHBneHHa cTapoBHHH, flo HayKoBoro o6iry BBoflHraca naM'aTKH c^oB'aHcbKoï khh^koboî Ky^bTypn, pyKonncn Ta cTapoflpyKH. Y uboMy npoueci y3a^H ynacTb flocmflHHKH: .niTepaTypo3HaBui, icropiorpa^H, $mo.norH, aKi BHBna^H mTepaTypHHH Ta icTopHKo-Ky^bTypHHH npouec nepe3 flocmfl^eHHA icTopHHHHx fl^epen. OT^e, cynacm peamï po3BHTKy cycnmbcTBa aKTya.ni3yroTb nHTaHHa BHBneHHa po^i oKpeMHx flianiB y niflHeceHHi yKpaïHcbKoro eTHocy, Biflpofl^eHHi caMo6yTHboï Ky^bTypH.
^cKpaBHM BHpa3HHKoM nomnpeHHa yKpaïHcbKoï HauioHa.nbHoï ifleï 6yB BonoflHMHp MHKonaMoBHH nepeTu. BiH BiflnyBaB cHMnaTiro flo yapM^eHoro yKpaïHcbKoro Hapofly, raH6oKe 3auiKaB^eHHa Horo icropiero, .niTepaTyporo, HapoflHoro onoBecmcTro. «YKpaïHcbKHH Hapofl nocTaBaB nepefl BonoflHMHpoM MHKonaMoBHHeM ak oflHH i3 c^oB'^HcbKHx HapofliB, ^o Horo c^aBicTH HecnpaBefl^HBo BHKnrona^H 3 Ko^a cboïx iHTepeciB» [1, c. 53]. ^npo B6omBaronH 3a flo^ro caMo6yTHboï Ky^bTypn, BiH 3aHMaBca flocmflHHUbKoro, 36«paubKoro flianbHicTro, ^opMyBaHHAM 6i6^ioTenHHx i My3eHHHx Ko.neKui8, npoBefleHH^M apxeorpa^inHHx Ta eTHorpa^inHHx eKcneflHuiH, onncoM pyKonnciB Ta cTapoflpyKiB. ^ocmflHHK 3a^HmHB yKpaïHcbKoMy HapofloBi HayKoBi Hafl6aHHa HenepexiflHoï uiHHocri.
Oco6ncTicTb B. M. nepeTua Ta Horo po^b y cTaHoB^eHHi Ta Biflpofl^eHHi yKpaïHcbKoï Ky^bTypn He 3Hanm^a BiflnoBiflHoro Biflo6pa^eHHa y cneuia^bHHx HayKoBHx flocnifl^eHHax. HacTKoBo BoHa po3raflHyra y npauax M. K. ryfl3m, H. A. fl,y6poBiHoï, H. B. MaTBeeBoï, H. G. MaxHoBu«, C. M. Mi^yKa, P. n. PaflHmeBcbKoro, H. r. PeBH, M. A. Po6iHcoHa, C. K. PocoBeubKoro, O. M. CeHiK, B. C. Co6o^eBa, H. r. Co^oHcbKoï Ta iHmnx. OflHaK ui^icHoro y^B^eHHa ^oflo Moro flia^bHocTi, noB'a3aHoï i3 BiflcToroBaHH^M yKpaïHcbKoï HauioHa^bHoï Ky^bTypn floci HeMae. Pa3oM i3 thm uen BHecoK cboroflHi Mae He nnme icTopiorpa^inHe, a h HayKoBo-npaKTHHHe 3HaneHHa fl^a ycBifloM^eHHa icTopHKo-Ky^bTypHoï cnafl^HHH YKpaïHH. He BH3HaneHo Micue B. M. nepeTua cepefl yKpaïHcbKHx Ky^bTypo^oriB KiHua XIX - nonaTKy XX
ISSN 2226-2849
ВГСНИК MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPLS: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, ВИП. 5
crarnxra. Oтжe, мeтoю cтaттi e виcвiтлeння ocoбиcтocтi В. M. ^pe^a тa йoгo кyльтypoтвopчoï дiяльнocтi. У дaнoмy випaдкy кyльтypoтвopчy дiяльнicть ^д poзyмiти як дiяльнicть, нaпpaвлeнy та poзвитoк кyльтypи, щo включae пoшyк, збip, дocлiджeння й пepeдaчy кyльтypниx цiннocтeй мaйбyтнiм пoкoлiнням. Пpи цьoмy ocoбиcтicть В. M. Пepeтцa виcтyпae як пocтaть дocлiдникa пpoявiв кyльтypнoгo piзнoмaнiття, тaк i ïx твopця.
Укpaïнcькa кyльтypa кiнця XIX - пoчaткy XX cтoлiття poзвивaлacя в cклaдниx icтopичниx i coцiaльниx yмoвax. Цeй пepioд xapaктepизyвaвcя пoлiтичнoю нecтaбiльнicтю pociйcькoгo cycпiльcтвa, якa нaдaлa yкpaïнcьким iнтepecaм дpyгopяднe знaчeння. У дpyгiй пoлoвинi XIX cтoлiття вiдбyлacя тpaнcфopмaцiя кyльтypнoгo pyxy, щo cпиpaвcя та нaцioнaльнy минувшину, в нaцioнaльнo-визвoльний. Укpaïнcькa кyльтypa в тaкиx yмoвax виявилa нeaбиякy життeздaтнicть, ocкiльки бyлa ^вщ'емним пpoцecoм icтopичнoгo poзвиткy. Фopмyвaння нaцioнaльнoï eлiти вiдбyвaлocя в yмoвax жopcткoï peглaмeнтaцiï кyльтypнoгo життя: тиcкy цeнзypи тa yтиcкiв. Зaбopoни yкpaïнcькoгo cлoвa 1863, 1876, 1892 poкiв !a бyдь-якиx пpoявiв нaцioнaльнoï ^eï y XX cmmiri гaльмyвaли poзвитoк y^arn^^'í кyльтypи. Ta вce ж вoнa зaлишaлacь тieю cфepoю, в paмкax я^ вiдбyвaвcя poзвитoк нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi, cтaвaлa виpaзнiшoю нaцioнaльнa iдeя. В. M. ^pe^ пиcaв пpo 70-80-т poки XIX cтoлiття: «To бyлa дoбa, кoли пpoкидaлocь yкpaïнcтвo, ^ли фopмyвaлиcя виpaзнi дeмoкpaтичнo-нapoднi iдeaли, ^ли xoдили в нapiд нe для того, щoб ocвiчyвaти йoгo, aлe й нa тe, щoб cтyдiювaти пoбyт, звичш, вipyвaння, твopчicть... дoвeлocь нe то щo будити тацютальну cвiдoмicть людoвoгo зaгaлy, читaючи книжки, ypяджyючи вiдчити й poзмoви, a й cтyдiювaти eтнoгpaфiю, icтopiю язи^, юpидичниx звичшв, ycнoï пoeзiï yкpaïнcькoгo нapoдy» [2, c. 34]. Cycпiльнo-пoлiтичнi yмoви визнaчили пpiopитeтoм нaцioнaльнo життя бopoтьбy зa виживaння тa збepeжeння гoлoвниx, визнaчaльниx чинникiв caмoycвiдoмлeння тацп: мoви, лiтepaтypи, icTOpiï, eтнoгpaфiï, видaвництвa. У цьoмy cepeдoвищi фopмyвaлacя нaцioнaльнo-дyxoвнa eлiтa, якa, eднaючиcь iз нapoдoм в нaцioнaльнe цiлe, cпpямoвyвaлa у^тн^в дo coцiaльнo-пoлiтичнoгo, нaцioнaльнoгo тa дyxoвнoгo визвoлeння. Укpaïнcькa нaцioнaльнa iдeя знaxoдилa cвiй пpoяв y poзвиткy нayкoвoгo гyмaнiтapнoгo знaння чepeз пepeocмиcлeння минyлoгo, тобто виявлeння, cиcтeмнe дocлiджeння !a тeopeтичнe yзaгaльнeння yкpaïнcькoгo кyльтypнoгo нaдбaння.
«^вдяки вiдoмим yмoвaм життя yкpaïнcькoгo нapoдy i йoгo iнтeлiгeнцiï, -нaгoлoшyвaв Boлoдимиp Mикoлaйoвич, - в yмoвax, якиx Укpaïнa щe да вiджилa, ми нe мoжeмo cтaвити дo yкpaïнoзнaвcтвa вeликиx зaпpociв - y минyлoмy. Aлe ce ^имушуе нac пoдбaти пpo будущину yкpaïнoзнaвcтвa, зoкpeмa yкpaïнcькoï фiлoлoгiï» [2, c. 35]. Ta^ пpoблeмa yкpaïнoзнaвcтвa знaйшлa cвoe вiдoбpaжeння y кyльтypoтвopчiй дiяльнocтi В. M. Пepeтцa. З caмoгo пoчaткy cвoeï нayкoвo-дocлiднoï poбoти вш виявив вeликий iнтepec дo yкpaïнcькoï лiтepaтypи. Ocнoвнoю тeмaтикoю нayкoвиx iнтepeciв дocлiдникa cтaли пpoблeми киeвo-pycькo-yкpaïнcькoï дaвнини. Пicля зaкiнчeння Пeтepбypзькoгo yнiвepcитeтy (1893 p.) вш пopyшив питaння лiтepaтypниx джepeл п'ecи I. П. Koтляpeвcькoгo «Mocкaль-чapiвник», oпyблiкyвaв yкpaïнcькi icтopичнi вipшi з pyкoпиcy пoчaткy XVIII crnrnn^, нaдpyкyвaв тeкcт п'ecи M. Дoвгaлeвcькoгo «Bлacтoтвopний oбpaз». Cepeд дpyкoвaниx пpaць для icTOpiï yкpaïнcькoï кyльтypи ocoбливe знaчeння пpeдcтaвляe poзвiдкa «Maлopycькi вipшi тa пicнi в зaпиcax XVI-XVIII ст.» [3], дe oпyблiкoвaнo вeликy кiлькicть yкpaïнcькиx лipичниx, icтopичниx, гyмopиcтичниx, caтиpичниx, дyxoвниx тa iншиx вipшiв, знaйдeниx y apxiвax.
В. M. Пepeтцeм бyлo пpoвeдeнo вeликy poбoтy щoдo poзyмiння тeндeнцiй poзвиткy yкpaïнcькoï кyльтypи. У 1900 po^ вiн зpoбив cпpoбy y фopмi кopoткиx нapиciв нaмiтити cxeмy пepioдизaцiï icTOpiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи. Иoгo мaгicтepcькa [4] тa дoктopcькa диcepтaцiя [5] стили oднoчacнo й дocлiджeннями i публ^щями вeликoï кiлькocтi yкpaïнoзнaвчoгo мaтepiaлy. Зaвдяки йoгo дiяльнocтi в icTOp^ yкpaïнcькoï лiтepaтypи yвiйшлa
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, ВИП. 5
пocтaть yкpaïнcькoгo пиcьмeнникa II пoлoвини XVIII cтoлiття - I. Г. Heкpaшeвичa. Зaзнaчeнi пpaцi мicтять дocлiджeння, пpиcвячeнi вивчeнню yкpaïнcькoï лiтepaтypи XVII-XIX crarnxra, ocoбливo yкpaïнcькoï лipичнoï пoeзiï: пpoaнaлiзoвaнo вплив yкpaïнcькoï вipшoвoï пoeзiï нa pociйcькy y XVII-XVIII cmmiri, oпyблiкoвaнo yкpaïнcькi пiceннi тeкcти в pociйcькиx зaпиcax тa зi збipникiв II пoлoвини XVIII cтoлiття, a тaкoж yкpaïнcькi пicнi, qo пoбyтyвaли в pociйcькoмy нapoднoмy peпepтyapi. Bиcтyпaючи пpoти iзoльoвaнocтi кyльтyp, дocлiдник oбгpyнтyвaв тeзy пpo ïx взaeмoвплив, як cyттeвий чинник кyльтypнoгo piзнoмaнiття, тим caмим yтвepджyючи yкpaïнcькy caмoбyтню кyльтypy тa нeoбxiднicть пepeocмиcлeння кyльтypнoгo нaдбaння iншиx нapoдiв. Цe пoлoжeння cтaлo ключoвим y з'яcyвaннi ocoбливocтeй нaцioнaльнoï кyльтypи тa визнaчeннi ïï poлi. Cтaвши eкcтpaopдинapним пpoфecopoм киïвcькoгo yнiвepcитeтy cв. Boлoдимиpa (1903 p.), В. M. ^pe^ poзвинyв плiднy нayкoвo-дocлiдницькy тa виклaдaцькy poбoтy в гaлyзi лiтepaтypнoгo yкpaïнoзнaвcтвa: здiйcнювaв oгляд icTOpiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи, впepшe пoчaв виклaдaти icтopiю yкpaïнcькoгo пиcьмeнcтвa.
Пoшиpeнню ^eï нaцioнaльнoгo вiдpoджeння cepeд гpoмaдcькocтi cпpияв poзвитoк yкpaïнcькoгo тeaтpy. Cцeнiчнe миcтeцтвo poзвивaлocя нa тpaдицiяx нaцioнaльнoгo тeaтpy. Maючи piзнoбiчнi iнтepecи, B. M. ^pe^ aктивнo пpaцювaв y цш гaлyзi: виклaдaв icтopiю eвpoпeйcькoгo тeaтpy й дpaми в мyзичнo-дpaмaтичнiй шкoлi M. В. Лиceнкa, дoпoмaгaв кepiвникy дpaмaтичнoгo вiддiлy шкoли - M. П. Cтapицькoмy, a тaкoж був peцeнзeнтoм пpeм'ep Kиïвcькoгo тeaтpy M. M. Coлoвцoвa. Пpoтягoм cвoeï дiяльнocтi вiн poзшyкyвaв i пyблiкyвaв там'ятки дaвньoгo тeaтpy. Peзyльтaтoм циx дocлiджeнь cтaли pociйcькoмoвнi пpaцi в гaлyзi yкpaïнoзнaвcтвa: «Дo icTOpiï пoльcькoгo !a pociйcькoгo нapoднoгo тeaтpy» (1905-1912 pp.) [6], дe oпyблiкoвaнo yкpaïнcький мaтepiaл - iнтepмeдiï, дiaлoги тoщo; «Hoвa пpaця з icTOpiï yкpaïнcькoгo тeaтpy» [7], щo e rpyнтoвнoю peцeнзieю тa дoпoвнeнням дo тpьox книг пpoфecopa В. I. Peзaнoвa, пpиcвячeниx icTOpiï cтapoвиннoгo тeaтpy нa Укpaïнi. В. M. Пepeтц пиcaв бaгaтo cтaтeй з icTOpiï тeaтpy, peцeнзyвaв тeaтpoзнaвчi видaння. Taк, в лiтepaтypoзнaвчиx пpaцяx вчeнoгo й пpaцяx, пpиcвячeниx тeaтpy, знaйшлa вiдoбpaжeння тeмaтикa yкpaïнcькoï дpaмaтypгiï ocтaннix дecятилiть XIX - пoчaткy XX cтoлiття, щo вiдбилacя в лiтepaтypi й тeaтpi y нoвиx, piзнoплaнoвиx миcтeцькиx твopax.
В чacи дeмoкpaтичниx змiн, пoв'язaниx iз peвoлюцiйними пoдiями 1905 poкy, В. M. ^pe^ вiдcтoювaв пpaвa yкpaïнcькoï мoви, лiтepaтypи й кyльтypи, щo зaзнaли yтиcкiв з бoкy цapизмy. Biд 1904 poкy вчeний poзпoчaв дpyкyвaти poбoти yкpaïнcькoю мoвoю, щe й y Caнкт-Пeтepбypзi, тaким чинoм, cпpocтyвaвши нeмoжливicть ïï вживaння y тау^вш, кyльтypнiй тa гpoмaдcькiй дiяльнocтi. У cтaттi «Maтepiaли дo icTOpiï yкpaïнcькoï лiтepaтypнoï мoви» [8] В. M. ^pe^ нaгoлocив нa нeoбxiднicть cтвopeння джepeльнoï бaзи для дocлiджeння icTOpiï yкpaïнcькoï мoви. «Icтopiя yкpaïнcькoï мoви, - пишe вчeний - вимaгae щe нe мaлo мaтepiaлiв й poзcлiдiв. He кaжyчи вжe пpo дaвнiший пepioд, нe видaeтьcя нaм дocить вияcнeним питaння пpo дoлю yкpaïнcькoï мoви в XIV-XVI ст., a мaтepiaли нe тшьки нe oбpoблeнi, aлe й тастшьки нe зiбpaнi, щoби poз'яcнiти дeтaлi. Cпpaвдi, кpiм cтaттi пpoф. Bлaдимipoвa, ми нe мaeмo нaвiть cиcтeмaтичнoгo oглядy cтapиx pyкoпиciв, нaпиcaниx в гpaницяx Укpaïни-Pycи. Звiдти нacлiдoк: ^a^ нaд icтopieю yкpaïнcькoï й бiлopycькoï мoви в XIV-XVI ст. вeдyтьcя нaпoмaцки, пo мaтepiaлaм, щo пpипaдкoвo пoпaли пiд pyки» [2, c. 3435]. Haгoлoшyючи нa yнiкaльнocтi yкpaïнcькoï лiтepaтypи, В. M. ^pe^ зaзнaчaв, щo ця лiтepaтypa вaжливa i нeoбxiднo гoтyвaти вчeниx, здaтниx дocлiджyвaти нayкoвий yкpaïнcький icтopикo-лiтepaтypний мaтepiaл. Biн вiдcтoювaв iдeю cтвopeння кaфeдpи yкpaïнcькoï мoви i дiaлeктoлoгiï, яга змoглa б «зaкpити тi пpoгaлини, якi yтвopилиcя зa бaгaтo po^ нecпpaвeдливoï знeвaги вчeниx дo yкpaïнcькoï мoви, якoю гoвopять дo 30 мiльйoнiв нapoдy» [2, c. 35]. Taкoж вчeний виступив y ^eri «Kиïвcькi вiдгyки» тa чacoпиci «Kиïвcькa cтapoвинa» з пpoeктoм вiдкpиття в yнiвepcитeтax кaфeдp yкpaïнcькoï icTOpiï, лiтepaтypи, мoви, eтнoгpaфiï, звичaeвoгo пpaвa, oпyблiкyвaвши cтaттю «Щoдo питaння пpo cтвopeння
КБМ 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 5
укра!нських кафедр в ушверситеп» [9], а також склав 1 тдписав допов1дну записку про скасування заборони укра!нсько! мови [2, с. 35]. Розвиваючи 1дею вщродження укра!нсько! культури, вш прагнув залучити до викладання в университет найвидатшшого укра!нського вченого, культурного д1яча того часу - I. Я. Франка.
У рамках формування наукових шкш того часу, значну роль у дослщженш великого масиву укра!нського культурно-1сторичного материалу в1д1грала, заснована у 1907 рощ, фшолопчна «школа В. М. Перетца» - «Семшарш росшсько! фшологл при университет св. Володимира тд кер1вництвом проф. В. М. Перетца» [10, с. 46], яка по праву може називатися культуролопчною. В курс семшар1ю вчений вперше започаткував вивчення життя й д1яльност1 видатних укра!нських д1яч1в науки та культури: В. Б. Антоновича, П. Г. Житецького, Ф. М. Колесси, 0. Я. Кониського, I. П. Котляревського, 0. 0. Потебш, Лес Укра!нки, I. Я. Франка, Т. Г. Шевченка. В. М. Перетц навчав учшв дуже уважно анал1зувати культурн джерела; професшно досл1джувати контекст, подробищ, уткальт риси твору; визначати художнш стиль, таким чином демонструючи справжню наукову культуру. Учасники школи вщвщували арх1ви, музе! та б1бл1отеки, здшснювали пошук й обробку малов1домих матер1ал1в укра!нського походження. Найб1льше значення для укра!нсько! культури мають екскурсп, тд кер1вництвом професора, що були проведет на укра!нських еттчних територ1ях: Полтави, Катеринослава, Житомира, Ижина, Киева. У Полтава та Катеринослав1 було описано рукопист книги та стародруки полтавського епархиального давньосховища, опубликовано: опис рукопис1в Полтавського губернського музею та каталог стародруюв церковнослов'янських 1 польських книг музею; рукопист зб1рники катеринославського музею 1м. 0. М. Поля; списки Повчання Свангел1я та 1нш1 матер1али. У Житомира було розглянуто рукописний фонд Волинсько! православно! семшарп та фонди Товариства дослщниюв Волин1. Семшаристи описали рукописи та книжков1 старожитносп, склали алфав1тний покажчик 21 описаного рукопису. У Н1жин було вивчено Ижинське з1брання рукопис1в б1бл1отеки 1сторико-фшолопчного шституту князя Безбородька. У Киев1 було проведено експедицп в б1блютещ Видубицького монастиря та б1блютец1 Ки!всько! духовно! академп. Робота включала опис рукопиав Киево-Видубицького монастиря та стародруюв, як1 знаходилися при церквах сш Луки та Б1лгородка Ки!вського повгту; досл1дження та публ1кац1ю окремих пам'яток апокрифично! л1тератури; опис рукопис1в 1 стародрук1в Киево-Золотоверхого монастиря. Так, в сво!х досл1дженнях В. М. Перетц звернув увагу на лексичт укра!нськ1 внесення в багатьох пам'ятках, збережену в рукописах побутову терминологию Укра!ни. Учасниками сем1нар1ю було досл1джено, опрацьовано та опубликовано велику кшьюсть культурних пам'яток 1 фактичного материалу. П1д час екскурс1й було знайдено джерела укра!нсько! тематики давн1шого часу й бароково! доби. Серед знайдених 1 опублшованих матер1ал1в були так1, що ставали первинними у висвгглент певних ланок укра!нського культурного життя, частина яких стала основою створення фактолог1чного контексту твор1в.
В ц1лому зусиллями сем1нарист1в були видан1 повн1 з1брання твор1в 1 вибран1 твори: I. П. Котляревського, Лес1 Украшки, I. Я. Франка, Т. Г. Шевченка; низка монографий та бюграф1чних нарис1в з використанням арх1вних документов про: I. Карпенка-Карого, М. М. Коцюбинського, П. 0. Кул1ша, Лесю Укра!нку, П. Мирного, I. С. Нечуя-Левицького, I. Я. Франка. Завдяки досл1дженням сем1нар1ю В. М. Перетца укра!нська национальна культура була поповнена значною кшьюстю духовних 1 св1тських украшських л1тературних та юторичних твор1в в рукописах, стародруках украшських книгосховищ. Проведена обл1ково-реестрац1йна робота дозволила простежити долю книжкових колекц1й та з1брань й долучити !х до культурного надбання Укра!ни.
Великий вплив на культурне життя й поступ национально! 1де! укра!нського народу справила активна д1яльн1сть вченого в Укра!нському науковому товариств1 (УНТ). Як голова фшолопчно! секцп УНТ, що займалась оргатзащею роботи з питань мови, ¡сторп л1тератури
КБМ 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 5
та народно! словесносп, В. М. Перетц заклав важлив1 передумови для 11 устшного функцюнування. Вш залучив до ствпращ вщомих фшолопв, накреслив програму д1яльност1 секцп, оргашзував всеб1чну розробку питань укра'шсько! фшологл (ушфшацп граматики, складання ¡сторичних, термшолопчних 1 тлумачних словниюв, дослщження генези укра'шсько! мови). В першш книз1 записок УНТ учений опублшував програмну статтю «Найближч1 завдання вивчення ¡сторп укра'шсько! л1тератури» [11]. Також вш очолив фшолопчну секщю наукового товариства ¡м. Шевченка. Його д1яльшсть широко представлена у виданнях «Записок», «Украша», «Л1тературно-науковий вюник», «Ушверситетсью вщомосп», «Читання ¡сторичного товариства Нестора- Л1тописця», «Кшвська старовина» та шших украшських виданнях.
Пщ час вшни 1914 року розвиток укра'шсько! культури призупинився. Влада заборонила вс перюдичш видання, що виходили укра'шською мовою, закрила укра'шсью друкарш, зупинила д1яльн1сть наукового товариства ¡м. Шевченка. 0днак, нав1ть у тяжю часи перетворень, перебуваючи в Росп, В. М. Перетц плекав укра'шську нацюнальну щею. Будучи обраним академшом Петербурзько! академп наук, вш поновив викладання курав юторп давньо! укра'шсько! лiтератури та фольклору, написав низку праць з ¡сторп театру й давньо! укра'шсько! л^ератури. Найзначнiшими працями в галузi украшсько! фшологл стали: «До юторп перекладу 616лп в Захiднiй Русь Книга Естерi в перекладi кшця XV ст.» [12], вщгук про працю М. I. Петрова «Нариси з ¡сторп укра'шсько! лiтератури XVII-XVIII стол1ть. Кшвська мистецька лiтература XVII-XVIII стшть, переважно драматична» [13], «Старовинна украшська лiтература XV-XVIII стол1ть» [14]. Перебуваючи у Самар^ вчений працював над збиранням пам'яток культури, мистецтва, цшних книг та рукопиав i згодом надрукував статп: «Укра'шсью стародруки в книгоз61рнях м. Самари» [15], «Укра'шсью й бшорусью стародруки в бiблiотецi Ленiнградського унiверситету» [16]. Вщ 1919 року дослщження украшського культури академш В. М. Перетц здiйснював також в рамках роботи в Украшськш академп наук. На 11 базi вш створив Товариство прихильниюв украшсько! юторп, письменства й мови, яке згодом займалося оргашзащею вивчення побуту та матерiальноi культури украшщв поза межами Украши. «А головне, - писав В. Перетц, -воно полегшуе вилучення украшських матерiалiв» [2, с. 39]. Товариство видавало вдуков1 з61рники з важливими украшознавчими працями, побудованими на нов1тшх матерiалах. До останнього В. М. Перетц прагнув зберегти здобутки в галузi украшознавства, навiть тсля прийняття рiшення у 1929 рощ про лшвщащю товариства. У своему лисп до ¡сторико-фшолопчного факультету Всеукра'шсько! академп наук (ВУАН) вш писав: «Я, як голова Товариства, прошу: 1) не викреслювати його ¡з числа установ ВУАН; 2) якщо потр16но змшити назву на таку: «Комюя по вивченню культурно! юторп украшського народу», бо члени ща установи виучують матерiали до ¡сторп давнього та нового украшського письменства, ¡сторп ново! Украши, п фольклору, матерiальноi етнографп, мови та мистецтва» [2, с. 39]. Вчений планував скласти реестр рукопиав украшського походження, що збер^алися в бiблiотеках i музеях Петрограда, пропонував видати з61рник украшських видань XVI-XVII стол1ть.
В умовах утисюв розвитку укра'шсько! культури, освiта, знання, наукове мислення ставали грунтом, на якому примножувалися штелектуальне багатство, нацюнальш духовш цшность У змют культури В. М. Перетц захищав прюритет науки над щеолопчними цшностями. Вш активно вiдстоював розвиток нацюнально! украшсько! культури на противагу занепадницьким течiям, утверджував ще! п зв'язку з культурами шших народiв. Для цього В. М. Перетц неодноразово ¡шщював питання щодо розвитку украшознавства: подав записки до Наркомосу Украшсько! Радянсько! Сощалютично! Республiки про створення науково-дослщного шституту або кафедри украшознавства в Петроград^ написав листа вiце-президенту академп наук Д. I. Багалда. Вш вказував, що «товариство прихильниюв украшсько! юторп, письменства та мови вже два роки розробляе першокласш
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 5
джepeлa з ycix гaлyзeй yкpaïнoзнaвcтвa, якi e в Пeтpoгpaдi» [2, c. 37]. Bчeний зaзнaчaв, щo poбoти вeдyтьcя й мoжyть пoшиpювaтиcя y тaкиx нaпpямкax: «1. впopядкyвaння тa збиpaння вiдoмocтeй пpo y^arn^M дaвнi pyкoпиcи, щo мaють вaгy для iCTopiï пиcьмeнcтвa чи мoви; 2. pyкoпиciв, дe e вiдoмocтi eтнoгpaфiчнoгo змicтy; 3. дo живoï мoви i дo iCTopiï мoви дaвньoï; 4. збиpaння дoкyмeнтiв, aктiв дo iCTopiï Укpaïни XVII-XVIII ст.» [2, c. 37]. B. M. ^pe^ ввaжaв, щo: «пoлiтичнi oбcтaвини дeнaцioнaлiзyвaли й дeнaцioнaлiзyють вepcтви yкpaïнcькoï iнтeлiгeнцiï, вiдpивaють тaлaнoвитиx людeй вщ piднoгo нapoдy» [2, c. 35]. Brn пиcaв: «Ocь cмiшнo cкaзaти я змyшeний жити в Пeтpoгpaдi зoвciм нe тoмy, щй я oднoчacнo пepeбyвaю члeнoм Pocrn^^ Aкaдeмiï, a тoмy, щo нeзaлeжнo вщ зacoбiв дo життя для плiдниx пpaць з iCTopiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи в XV - XVIII ст. нeoбxiднo poзкpивaти пoклaди pyкoпиcниx i дpyкoвaниx мaтepiaлiв, щo збepiгaютьcя в Пeтpoгpaдi тa Mocквi» [2, c. 37]. Пpoтe пpoпoзицiя пpo зacнyвaння iнcтитyтy yкpaïнoзнaвcтвa нe знaйшлa пiдтpимки влaди.
B цiлoмy, згiднo зв^у aкaдeмiкa B. M. Пepeтцa щoдo cвoeï дiяльнocтi y пepшi pom peвoлюцiï (1918-1923), «вiн знaйшoв нoвий бaгaтий мaтepiaл для iCTopiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи XVI-XVII cтoлiття, дoci нeвiдoмий нiкoмy з icтopикiв ща лiтepaтypи, виcвiтлив цi нoвi явищa дaними дaвньo-пoльcькoï лiтepaтypи, щo дaлo мoжливicть тpaктyвaти в нoвoмy cвiтлi вкaзaний пepioд; pecтaвpyвaв зaнoвo тeкcт «Cлoвa o пoлкy Iгopeвiм» i пoяcнив йoгo з нoвoï тoчки зopy, як пaм'ятник фeoдaльнoï Pyci, щo пpeдcтaвляe нoвe пpидбaння нayки» [17, c. 31]. Дocлiдник cтaв та rpyнтoвний piвeнь знaчнoï opиriнaлiзaцiï тa aвтoxтoнiзaцiï пaм'ятки. Biн poбив cпpoби пepeклaдy «Cлoвa o пoлкy Iгopeвiм», тим caмим зaкpiплюючи пaм'яткy зa дaвнiм Kиeвoм тa йoгo yкpaïнcькими нaщaдкaми. У 1926 poцi вчeний oпyблiкyвaв yкpaïнcькoю мoвoю cвoю мoнoгpaфiю «Cлoвo o пoлкy Iгopeвiм. Пaм'яткa фeoдaльнoï Укpaïни-Pyci XII вiкy» [18], яга пiдcyмyвaлa бiльш нiж етштш дocягнeння лiтepaтypoзнaвчoï тa iншиx мук i бaгaтopiчнy пpaцю caмoгo aвтopa нaд нaйвидaтнiшoю пaм'яткoю лiтepaтypи Km^^^'i Pyci.
Poзвивaючи кyльтypoтвopчy дiяльнicть, B. M. ^pe^ opгaнiзyвaв i oчoлив кoмiciю дaвньoгo yкpaïнcькoгo пиcьмeнcтвa та бaзi BУAH (1927 p.), «нaгoлoшyючи нa тoмy, щo icтopiя дaвньoгo yкpaïнcькoгo пиcьмeнcтвa дyжe шиpoкa, там'ятки ïï cягaють мaйжe вocьми втв тa вiдбивaють нa co6í вecь xiд кyльтypнoгo й xyдoжньoгo poзвиткy yкpaïнcькoгo нapoдy» [2, c. 37]. Bora зaймaлacя вивчeнням i пiдгoтoвкoю дo видaння пaм'ятoк yкpaïнcькoгo пиcьмeнcтвa з нaйдaвнiшиx чaciв; cклaдaнням бiблioгpaфiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи тa пoшyкaми щe нe виявлeниx i нe видaниx cтapoвинниx yкpaïнcькиx тeкcтiв. Живучи в Capaтoвi, B. M. Пepeтц пpoдoвжyвaв yкpaïнoзнaвчi дocлiджeння. Hим бyлo знaйдeнo нoвий тeкcт XVI cтoлiття там'ятки лiтepaтypи Kиïвcькoï Pyci - «Cлoвa Дaнилa Зaтoчникa», який бyлo пiдгoтoвлeнo дo дpyкy й видaнo пюля cмepтi вчeнoгo.
Пpoтягoм життя, дocлiдник нaкoпичив тa oпpaцювaв вeличeзний дoкyмeнтaльний мaтepiaл з iCTopiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи, мoви, миcтeцтвa, пoeзiï тa кoзaцтвa, щo вiдбивaв пepвиннi вiдoмocтi товни^ лaнoк coцiaльнoгo ycтpoю тa життя y^^m^^re нapoдy. Bийшлo дpyкoм чимaлo дocлiдницькиx пpaць, пpoнизaниx yкpaïнcьким пaтpioтизмoм, пpиcвячeниx iCTopiï yкpaïнcькoï кyльтypи, мoви, лiтepaтypи, пepeвaжнo iCTopiï yкpaïнcькoгo тeaтpy й дpaмaтypгiï, cтapoвиннoï yкpaïнcькoï лipики: «Bipшi epoм. Kлимeнтiя Зинoвieвa отта», «Дo icтopiï yкpaïнcькoгo миcтeцтвa», «^лишня cтapинa Meжигipcькoгo мoнacтиpя миcтeцтвa», «4oraprn дoкyмeнти дo icтopiï yкpaïнcькoгo кoзaцтвa», «Hoвi дaнi для icтopiï cтapoвиннoï yкpaïнcькoï лipики» тa iншi [19; 20; 21; 22; 23]. Укpaïнcькoю мoвoю були видaнi джepeлoзнaвчi ^a^: «Укpaïнcькe питaння в ocвiтлeннi пoльcькoгo пoeтa XVII вiкa», «Пoльcькi mcrn, зaпиcaнi yкpaïнцeм пpи кiнцi XVII crnrnn^», «Укpaïнcькi думи» тa iншi [24; 25; 26]. Bиняткoвo цшш yкpaïнoзнaвчi дocлiджeння нayкoвeць oпyблiкyвaв y 1929 po^ в тpeтьoмy випужу «Дocлiджeнь тa мaтepiaлiв з iCTopiï cтapoвиннoï yкpaïнcькoï лiтepaтypи XVI-XVIII crnrnn^» [27] (y 1926 - пepший, y 1928 - дpyгий), в яки^ вмiщeнo п'ятнaдцять poзвiдoк ^o piзнi пaм'ятки дaвньoï yкpaïнcькoï лiтepaтypи. Пpoтягoм 1930-1933
КБМ 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВН0Г0 УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0Ц10Л0Г1Я, 2013, ВИП. 5
роюв вш працював над четвертим томом, що мютив складовк «Давньоруськi княж1 жиля в укра!нських перекладах XVII ст.», де автором проаналiзованi пам'ятки житшного письменства княгиш 0льги та князя Володимира Святославича, Бориса та ^¡ба, монастирських подвижниюв Ки!всько! Русц «Книга душ1, ¡менована злото. Невиданий тв1р митрополита Петра Могили», «1з спостережень над укра!нським вiршеписанням XVI-XVII ст.», «Угро-руський тсняр початку XVIII ст.», «Досвщ характеристики суспшьно! та побутово! моралi в украшськш лiтературi XVII ст.». Зазначеш з61рники стали новим значним внеском у джерельний фонд укра!нсько! л^ератури, розкрили ряд аспектiв л^ературних взаемин Укра!ни з Польщею, Роаею та шшими кра!нами.
Провiдне мюце в культуротворчш д1яльносп вченого посщало колекцiонування. Вщ 90-х роюв XIX стшття дослщник проводив пошуки украшських за походженням пам'яток культури в рiзноманiтних сховищах, що давало змогу вивчати питання походження украшського етносу, здобутки його культури. В. М. Перетц знайшов чимало украшських матерiалiв, вщвщавши з61рш Киево-Печерсько! лаври, Софшського собору, Михайлiвського монастиря, книгоз61рш Киева, Харкова, Москви, Ленiнграда, Мiнська. Хронолопчно пам'ятки охоплювали широкий та малодослщжений перiод ХI-ХVIII стол1ття, будучи значною складовою в розвитку украшського письменства. Вщомим е той факт, що у рукописах i стародруках вщображалися притаманнi народовi форми культури, писемшсть ставала засобом примноження й поширення культурних багатств. Послщовник В. М. Перетца - 0. А. Назаревский у статп «Пам'ят вчителя» говорить, що «в обстеженш рукописних зiбрань та виявленнi в них рукопиав украшського походження В. Н. Перетц бачив единий правильний шлях для визначення обсягу i складу укра!нсько! л^ератури, для побудови И юторп i плщного вивчення» [28, с. 349]. Колекщя зiбрань вченого мае ушкальну цшшсть для укра!нсько! культури, оскшьки е скарбницею нацiонального надбання. Вона стала одшею ¡з самих великих i цшних приватних старовинних колекцш, в якш украшсью пам'ятки е свщченням його невичерпного штересу до Укра!ни, !! ¡сторп та культури.
Пщбиваючи тдсумки викладеного матерiалу, можна стверджувати, що кiнець XIX -початок XX стол1ття характеризувався розвитком культуротворчого потенщалу, що грунтувався на виборюваннi укра!нсько! нацюнально! ¡де!. Цей процес супроводжувався творенням духовних цiнностей (мови, лiтератури, мистецтва, науки, осв1ти тощо), пошуком, збереженням та поширенням духовно! спадщини. У цей час вщбувався процес активiзацii штелектуальних i творчих зусиль науково! ел^и, зростання нацюнально! свщомосп украшського народу. Головним здобутком в рамках розвитку укра!нсько! нацюнально! !де! стало утвердження етнокультурно! унiкальностi, духовно! самобутностi й цшносп укра!нсько! культури. Для реалiзацii цього, основоположною стала культуротворча д1яльшсть В. М. Перетца, який прошс ¡дею укра!нсько! нацюнально! самобутностi кр1зь все життя. Його д1яльшсть сприяла культурному прогресу, який включав створення умов для розвитку культури та !! вивчення. 0чевидно, що в рамках культури вщображалася реалiзацiя творчосп укра!нського етносу й свобода прояву нацюнально! думки, тому дослiдження суспшьного надбання грунтувалося на науковому аналiзi стародавнiх пам'яток культури. Кожна окрема пам'ятка виступала передуам як документальне свщчення ¡сторичного процесу, феномен, у якому втшювався духовний змют епохи, !! технiчнi та мистецькi досягнення, д1яльшсть видатних особистостей. Дослщжуючи пам'ятки ¡сторичного минулого украшського етносу, вш розкрив невiдомi та маловiдомi явища, факти юторп нацюнально! культури, в тому числ1 й давньо! укра!нсько! писемностi. У науковий о61г було введено численш факти з ¡сторп та теорп лiтературознавства, визначено проблеми й перспективи розвитку л^ератури в рамках окремих етатв i статв художньо! творчосп. Так, вш наповнив культурний проспр того часу науковими фактами та джерельним матерiалом, що, у свою чергу, призвело до розумшня укра!нсько! ментальностi, яка знаходила вияв у рiзноманiтних творах мистецтва, л^ератури, естетичних смаках. Саме цей напрям став визначальним на
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 5
paнньoмy eтaпi вивчeння yкpaïнcькoï кyльтypи. Taким чинoм, пiдcyмoвyючи peзyльтaти кyльтypoтвopчoï дiяльнocтi B. M. Пepeтцa, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo зaвдяки йoгo ^втомий poбoтi, пpиcвячeнiй iдeнтифiкaцiï нaцioнaльнoï кyльтypи, y cвiтoвий кyльтypний пpocтip yвiйшлa вiдpoджeнa, пoпyляpизoвaнa caмoбyтня y^arn^^ кyльтypa.
Cпиcoк використано'1 лiтepaтypи
1. Maxнoвeць Л. G. Boлoдимиp Пepeтц: ^o 100-piччя вiд дня нapoджeння кopифeя poc. тa yкp. фiлoлoгiï) I Л. Maxнoвeць II Paд. лiтepaтypoзнaвcтвo. - 1970. - M 1. - C. 52-60.
2. Maтвeeвa Л. B. Дoля видaтнoгo cлaвicтa-yкpaïнoзнaвця Boлoдимиpa Пepeтцa
I Л. B. Maтвeeвa II Cxiдний cвiт. - 2007. - M 2. - C. 32-44.
3. ^pe^ B. H. Maлopyccкиe виpши и теми в зaпиcяx XVI-XVIII вв. I B. H. ^pe^
II Извecтия Oтдeлeния pyccкoгo языкa и cлoвecнocти Импepaтopcкoй Aкaдeмии нayк.
- Шб., 1899. - T. IV. ч. 3. - C. 869-938.
4. ^pe^ B. H. Иcтopикo-литepaтypныe иccлeдoвaния и мaтepиaлы I B. ^pe^. - CПб. : Tипo-Литoгpaфия Ф. Baйcбepгa и П. Гepшyнинa, 1900. - T. I : Из rncroprnrn pyccкoй пecни, ч. 1, 2 : Пpилoжeния. - 212 c.
5. ^pe^ B. H. Иcтopикo-литepaтypныe иccлeдoвaния и мaтepиaлы I B. H. ^pe^. -CTO., 1902. - T. III : Из rncroprnrn paзвития pyccкoй пoэзии XVIII в. - 188 c.
6. ^pe^ B. H. K rncroprnrn пoльcкoгo и pyccкoгo нapoднoгo тeaтpa: (Hecкoлькo интepмeдий XVII-XVIII cтoлeтия) I B. H. Пepeтц II Извecтия Oтдeлeния pyccкoгo языкa и cлoвecнocти Импepaтopcкoй Aкaдeмии нayк. - CTO., 1905. - T. X. ч. 1. - C. 51-104.
7. ^pe^ B. H. ^вый тpyд пo иcтopии yкpaинcкoгo тeaтpa I B. H. Пepeтц. - Cro. : Ceнaтcкaя типoгpaфия, 1911. - 42 c.
8. ^pe^ B. M. Maтepiaли дo icropiï yкpaïнcькoï лiтepaтypнoï мoви I B. M. ^pe^ II Зaпиcки ШШ. - 1905. - Kн. 5. - C. 1-32.
9. ^pe^ B. H. K вoпpocy o6 yчpeждeнии yкpaинcкиx кaфeдp в yнивepcитeтe I B. H. Пepeтц II Kиeвcкaя cтapинa. - 1906. - M 5-6. - C. 45.
10. Гудзш M. K. Шм'ят aкaдeмiкa B. M. Пepeтцa (1870-1935) I M. K. Гyдзiй II Paд. лiтepaтypoзнaвcтвo. - 1965. - M 12. - C. 45-49.
11. ^pe^ B. M. Haйближчi зaвдaння вивчeння icropiï yкpaïнcькoï лiтepaтypи I B. H. Пepeтц II Зaпиcки YHT. - K., 1908. - ч. I. - C. 212.
12. ^pe^ B. H. Дo icтopii пepeклaдy Бiблii в зaxiднiй Pycи. Kнигa Ecтepи в пepeклaдi кiнця XV в. I B. H. ^pe^ II Фiльoльoгiчний збipник пaмяти K. Mиxaльчyкa. - K, 1915.
- C. 23-45.
13. Пeтpoв H. И. Oчepки из иcтopии yкpaинcкoй литepaтypы XVII-XVIII вeкoв. Kиeвcкaя иcкyccтвeннaя литepaтypa XVII-XVIII вeкoв, пpeимyщecтвeннo дpaмaтичecкaя
I H. И. Пeтpoв. - K. : Tипoгpaфия oбщecтвa «Пeтp Бapcкий», 1911. - 535 c.
14. ^pe^ B. H. Cтapиннaя yкpaинcкaя литepaтypa (XV-XVIII вв.) I B. H. ^pe^
II Oтeчecтвo: Cбopник нaциoнaльнoй литepaтypы Poccии. - Пeтpoгpaд, 1916. - T. I. -193 c.
15. ^pe^ B. M. Укpaïнcькi cтapoдpyки в книгoзбipняx м. Caмapи I B. H. ^pe^ II Бiблioлoгичнi вicтi. - K., 1924. - ч. 1-3. - C. 167- 168.
16. ^pe^ B. M. Укpaïнcькi i бiлopycькi cтapoдpyки в бiблioтeцi Лeнiнгpaдcькoгo yнiвepcитeтy I B. H. Пepeтц II Бiблioлoгичнi вicтi. - K., 1924. - ч. 1-3. - C. 168-170.
17. Coбoлeв B. C. Oтчeт aкaдeмикa B. H. ^pe^a o cвoeй дeятeльнocти в пepвыe гoды peвoлюции (1918-1923) I B. C. Coбoлeв II Tpyды Oтдeлa дpeвнepyccкoй литepaтypы. -CПб. : Hayra, 1992. - T. XLV. - C. 30-33.
18. ^pe^ B. M. Cлoвo o пoлкy Iгopeвiм - пaм'яткa фeoдaльнoï Укpaïни-Pycи XII вiкy. -K., 1926. - 351 c.
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 5
19. Перетц В. М. Biprni ером. Климент1я Зинов1ева сина / В. М. Перетц // Матер1али до вивчення icTopii украшсько! лiтеpатypи. - К., 1959. - Т. I. - 357-363.
20. Перетц В. Н. К истории украинского искусства / В. Н. Перетц // Археологическая летопись Южной России. - 1905. - № 1/2. - С. 45-48.
21. Перетц В. Н. Былая старина Межигорского монастыря искусства / В. Н. Перетц // Археологическая летопись Южной России. - 1905. - №1/2. - С. 32-40.
22. Перетц В. Н. 4 документа к истории украинского казачества: 1659-1708 гг. / В. Н. Перетц // Киевская старина, 1905. - № 6. - С. 232-237.
23. Перетц В. Н. Новые данные для истории старинной украинской лирики / В. Н. Перетц // Известия 0тделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. - 1907. - Т. 12, № 1. - С. 144-184.
24. Перетц В. М. Украшське питання в осв^ленш польского поета XVII вша : [В. I. Коховського] / В. М. Перетц ; [пер. I. Кревецький]. - Львiв : Вид-во НТШ, 1906.17 с.
25. Перетц В. М. Польсью тсш, записаш украинцем при кшщ XVII сттття / В. М. Перетц // Записки НТШ. - 1906. - Т. 74. - С. 141-144.
26. Перетц В. М. Украшсью думи / В. Н. Перетц // ЛНВ. - 1907. - № 4. - С. 22-30.
27. Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI-XVIII веков / В. Н. Перетц. - Л. : АН СССР, 1929. - 255 с.
28. Сеник 0. Н. Украинские рукописи в коллекции В. Н. Перетца // Труды 0тдела древнерусской литературы. - Л. : Наука, 1974. - Т. XXIX. - С. 349-350.
Стаття надшшла до редакцп 11.03.2013 N. V.Stakhiyeva
THE CULTURE ACTIVITY OF V. N. PERETZ IN THE CONTEXT OF THE UKRAINIAN NATIONAL IDEA LATE XIX - EARLY XX CENTURY
Considered an outstanding figure of the scientist, academician, collector of literary monuments - Vladimir Nikolayevich Peretz. Investigated his activity on the background of culture cultural-historical development and the struggle of the Ukrainian national idea of the late XIX -early XX century. The role of V. N. Peretz in the revival of Ukrainian culture and transfer of intellectual and cultural heritage for future generations.
Keywords: ukrainian culture, national idea, cultural revival, cultural heritage.
УДК 008:379.85
Л. М.Устименко, О.Кузнецова
ТАНЦЮВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК СПЕЦ1АЛ13ОВАНИЙ ТУР ПРОДУКТ НА ТУРИСТИЧНОМУ РИНКУ СВ1ТУ
В cmami розглядаетъся поняття та сустлъш функци танцювалъного туризму. Представлено класифтащю танцювалъного туризму. Розглянуто основт центри танцювалъного туризму.
Ключов1 слова: танцювалъний туризм, сустлът функци, класифтащя танцювалъного туризму, центри танцювалъного туризму.
На сучасному етат розвитку мiжнаpoдний туризм е одшею з найбшьш перспективних, динамiчних та прибуткових галузей св^ово! економши. Туризм е самодостатшм, адже мае невичерпш ресурсш запаси: природа, культура, твopчi здобутки цившзацш, духовш
