CC BY
29
8. Павлуцкий Г. Наиболеее ранние свидетельства литературных памятников о построении деревянных церквей XVII и XVIII вв. [Электронный ресурс] / Г. Павлуцкий // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. - Киев, 1904. - Кн. 18, вып. 2. - С. 40-42. -Режим доступа: http://starieknigi.info.
9. Павлуцкий Г. Памятники церковной каменной архитектуры стиля «empire» в Полтавской губ. [Электронный ресурс] / Г. Павлуцкий // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. - Киев, 1906. - Кн. 19, вып. 4. - С. 94-97. - Режим доступа: http://starieknigi.info.
Bohatikova O.V.
CHURCH ARCHITECTURE UKRAINE XVII - XIX CENTURIES. IN THE CREATIVE HERITAGE OF G. PAVLUTSKY
In the present article the author characterizes the main works of G. Pavlucky about wooden and stone church architecture. The author pointed features of architecture, which got into the field view of the researcher. She also focuces on the conclusions made G. Pavlucky relatively origination of church architecture.
Key words. Church architecture, architecture, temple, sacred building, icon screen. УДК 008: 316.73
Борщ О.В.
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРНО!
ДИНАМ1КИ У КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ
В статт1 придшяеться увага феномену культурных змт, пояснюетъся термт «культурный процес», проводиться анал1з / систематизащя динамти культури з позицт лттног, циклгчног та синергетичног парадигми.
Ключов1 слова: культурт змти, культурний процес, динамта культури.
Сучасний пер!од розвитку св!тового сп!втовариства проходить п!д знаком зм!н, як! в!дбуваються в ус!х сферах суспшьного життя. Ц! процеси наст!льки стр!мк!, що !нод! не завжди можна в!дразу дати ту чи !ншу тдсумкову характеристику явищ культури. Але методолог!я дозволяе це зробити, використовуючи принцип розвитку як зас!б тзнання об'екта.
Серед наукових джерел, яю презентують дослщження динам1чного стану культури, увагу дослщниюв привертають характеристика темпорально'1 мшливосп культури (Л.Вайт, А.Л.Кребер, П.Сорокш, Е.Дюркгейм та ш.), а з розвитком теорп самооргашзацп матери, трансформаци складних систем зб1льшився штерес до розгляду проблем культурних змш (пращ М.Кагана, Ю.Лотмана, А.Пелипенко, Ю.Богуцького, В.Шейко).
У центр! предметно! сфери статп виявляеться динам1чна сутн1сть культурних змш, яю безпосередньо визначають розвиток ! функц1онування культури. Завдання статп полягае у вивченн! та систематизацп основних культуролог1чних праць, як1 розглядають культурну динамшу.
У широкому фшософському сенс! культура - сукупн1сть р1зних речей ! явищ, як1 втшюють результати перетворення природно! та сусп!льно'1 д!йсност! в процес! !сторично'1 практики людства [4]. Незважаючи на численн!сть п!дход!в до визначення культури -описовий, !сторичний, нормативний, ц!нн!сний та !нш! - можна пом!тити, що загальним п
пpинципoм e pyx, ocнoвнoю влacтивicтю якoгo cтae пepeдaчa, тpaнcляцiя вcьoгo кyльтypнo-icтopичнoгo дocвiдy людcтвa.
Змши cтaють iмaнeнтнoю влacтивicтю кyльтypи, яю пoeднyють як внyтpiшнi тимчacoвi тpaнcфopмaцiï кyльтypниx явищ, тaк i зoвнiшнi, щo взaeмoдiють мiж coбoю. Boни вiдбyвaютьcя з нeбyвaлими швидкocтями i cпopyджyють oблacть динaмiки кyльтypи в тайбшьш знaчимi poздiли кyльтypoлoгiï. У пoлe вивчeння дaнoï гaлyзi муки xoдять нe тiльки xapaктep змш, a й oбcтaвини, пpичини ïx виникнeння, якi вiдбyвaютьcя в cyra^cm. Taкoж iнтepec пpeдcтaвляють cтaдiï eвoлюцiï кyльтypнo-icтopичнoгo пpoцecy, oпиcyютьcя oзнaки, зa якими мoжливo oцiнювaти дiйcнicть. Гyмaнiтapний вeктop кyльтypи, який ми мoжeмo нaзвaти ocнoвoпoлoжним, дoзвoляe пpocтeжити будь-яю змiни в дyxoвнoмy життi людcтвa.
B тeopiï кyльтypи е чимaлo piзниx пiдxoдiв дo дocлiджeння фeнoмeнa динaмiки кyльтypи. Дocлiдники в бiльшocтi випaдкiв мaють едину думку, щo ocнoвy вcix кyльтypниx пpoцeciв cтaнoвлять пeвнi тeндeнцiï, в якиx ми cпocтepiгaeмo змiни вiднocин мiж caмoю кyльтypoю i piзними pyшiйними фaктopaми aбo coцiaльними мexaнiзмaми кyльтypи.
Дитам^ кyльтypи нacaмпepeд виявляeтьcя в кyльтypниx пpoцecax. Kyльтypний пpoцec мoжнa poзглядaти як мexaнiзм, тoбтo caм repex^ в змiнi oднoгo cтaнy шшим в мoмeнт взaeмoдiï eлeмeнтiв cиcтeми. Taкими eлeмeнтaми мoжyть бути ïï cтpyктypнi oдиницi, якi зaлeжaть вщ paмoк дaнoï cиcтeми. Bивчeння пpoцecy пoлягae в тoмy, щo oб'eктoм iнтepecy cтae cтaн cиcтeми та пeвний мoмeнт чacy. Boнa мae ocoбливy бyдoвy i кoнфiгypaцiï, a в бшьш пiзнiй чac мoжe пepeтвopювaтиcя в iнший cтaн. Taким чинoм, ocнoвнa влacтивicть пpoцecy пoлягae в пocтiйнiй змiнi.
Kyльтypний ^o^c включae в ceбe вci взaeмoдiï, якi вiдбyвaлиcя з eлeмeнтaми пpoтягoм ycieï люд^ш^' icropiï. Пpиймaючи тaкy тoчкy зopy, ми мaeмo та yвaзi, щo кyльтypний пpoцec - де вeликий i единий пpoцec, який oxoплюe piзнi кyльтypнi тpaдицiï, цiннocтi в yci пepioди i та вcix тepитopiяx.
Пpoтe, в тeopiï кyльтypи цeй пpoцec мoжyть poзглядaти як единий i нeпoдiльний, тaк i видiляють oкpeмий cernern кyльтypнoгo пpoцecy aбo oкpeмoï ^шни чи пeвнoгo icтopичнoгo пepioдy. ^и вивчeннi oкpeмoï чacтини пpoцecy мoжнa виявити пeвнi зaкoнoмipнocтi, якi впливaють нa зaгaльнi змiни.
Kpiм пpocтopoвoгo i чacoвoгo визнaчeння мoжнa лoгiчнo poзклacти кyльтypний пpoцec нa кшьга йoгo пiдпpoцeciв. Kyльтypoлoги poзклaдaють цшюний кyльтypний пpoцec нa тaкi cклaдoвi йoгo пpoцecи, як eвoлюцiя, винaxiд, дифyзiя, aкyльтypaцiï, iнтeгpaцiя, ceгмeнтaцiя тa iн ..
Як зaзнaчив А. Л. Kpeбep «щ piзнi пpoцecи в aбcтpaкцiï здaютьcя нacтiльки яcнo i ч^ш poзмeжoвaнi, щo, виявляeтьcя, cклaдaютьcя y взaeмoдiï i взaeмoпoв'язaнi. 4acro вoни дiють oднoчacнo, тaк щo oднe i тe ж явищe мoжe бути poзглянyтo як пpиклaд двox aбo тpьox з ниx. Цeй пocтiйний взaeмoзв'язoк пpoцeciв е xapaктepнoю ocoбливicтю кyльтypи» [ 1, c. 424].
Oтжe, кyльтypний ^o^c мoжнa визнaчити як взaeмoдiю, в paмкax cиcтeми, eлeмeнтiв, щo нaлeжaть дo клacy кyльтypниx явищ. ^й пpoцec яcкpaвo oпиcaний Лecлi Baйтoм як пoтiк взaeмoдiючиx кyльтypниx eлeмeнтiв - iнcтpyмeнтiв, вipyвaнь, звичшв i т.д. У цьoмy пpoцeci взaeмoдiï кoжeн eлeмeнт впливae нa шш^ a тi, в cвoю чepгy, дiють нa ньoгo [1, c. 422].
У тау^вш лiтepaтypi пoняття «дитам^ кyльтypи» пoчaлo aктивнo викopиcтoвyвaтиcя y дpyгiй пoлoвинi XX crnnirra. Цe пoв'язaнo з poзшиpeнням пoля тeopeтичнoï думки, тaк як з'являютьcя нoвi oпиcи мexaнiзмiв змiни кyльтypи, xapaктepиcтики piзнoмaнiтниx динaмiчниx типiв i фopм, a тaкoж вивчaютьcя фaктopи i пepeдyмoви кyльтypнoгo poзвиткy.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь y cвiтoвiй аду^вт дyмцi cклaвcя вeличeзний пoнятiйний aпapaт iдeй, yявлeнь i кoнцeпцiй, зaвдяки якoмy ми мoжeмo дaти нayкoвo-фiлocoфcькe
трактування динам!ки культури з р!зних точок зору, як з позиц!й законом!рност! еволюц!йних зм!н, !сторичного розвитку, так ! з позиц!й сучасних постмодерн!стських теор!й про фрагментарност! культурних динам!чних пол!в.
Зв'язок з ф!лософ!ею виносить динам!ку культури на б!льш високий понят!йний р!вень, що дозволяе говорити про еволюц!ю культури, революц!! культури, культурний прогрес, культурний регрес, культурну епоху, культурний ренесанс, культурний декаданс, криза культури (цив!л!зац!!), безвиход! культури (цив!л!зац!!).
Широкий спектр культуролог!чних роб!т про сутн!сть динам!чних зм!н св!дчить про р!зноман!ття позиц!й в розум!нн! характеру даного процесу. Анал!тики сходяться на думц! про значим!сть л!н!йних вектор!в розвитку в динам!чних зм!нах. 0днак, в!н не е единим ! пров!дним принципом. Його доповнюють або чергують фазов!, цикл!чн! або етапн! зм!ни, в свою чергу, утворюють хвильовий або круговий розвитку.
Такого роду зм!ни ведуть до збагачення ! диференц!ац!! культури. 1нод! можлив! ! зворотн! результати, як! спрощують культурне життя, що призводить до занепаду ! деградац!!, а в п!дсумку приходять до критично! точки - культурно! кризи.
Досл!дники, як особливий стан, вид!ляють культурний заст!й, де досить таки тривалий час не зм!нюються ц!нност!, норми, смисли, знання. Цей стан культури дещо схожий з ст!йкими культурними традиц!ями, однак останн! при засто! здатн! пригн!чувати !нновац!!.
Спробуемо узагальнити типи культурних процес!в, як! зустр!чаються в культуролог!чн!й л!тератур!.
Вих!дними ! ун!версальними для розум!ння динам!ки культури е культурн! зм!ни, то е р!зн! стану культури в двох ! б!льше тимчасових точках. Культурн! зм!ни - це будь-як! трансформац!! культури, до числа яких в!дносяться явища, позбавлен! ц!л!сност! ! ч!тко виражено! спрямованост! руху. Поняття динам!ки культури т!сно пов'язане з поняттям «культурн! зм!ни», але вони не тотожн!. Культурн! зм!ни вм!щають б!льше руху з менш виразними ! яскравими характеристиками, н!ж т!, що властив! культурно! динам!ц!.
Серед культуролог!в, як! звертають увагу на важлив!сть проблеми визначення динам!ки культури, !снуе р!зне розум!ння !! в рамках культуролог!чного чи соц!олог!чного п!дход!в.
Ця р!зниця знайшла в!дображення в навчальних пос!бниках з культуролог!!. Так, звертаючись до теми «Динам!ка культури» Б.С. Срасов [3] з позиц!й культуролог!! розглядае !! як сукупн!сть р!зних процес!в ! тенденц!й, вид!ляючи 9 тип!в зм!н р!зного масштабу й р!вня. Це фазовий або етапний тип; культурна динам!ка, яка веде до зм!ни духовних стил!в, культурних жанр!в ! напрям!в, ор!ентац!! ! мод; зм!ни, як! ведуть до збагачення ! диференц!ац!! культури або в!дносин м!ж р!зними !! елементами, культурна динам!ка, яка характеризуеться як культурний заст!й; зм!ни, що ведуть до послаблення диференц!ац!! або усунення якихось елемент!в культури або ран!ше ст!йких норм та !деал!в, спрощення культурного життя, ! визначаеться як занепад ! деградац!я культури; тип динам!ки культури, який визначаеться як криза культури; тип динам!ки культури, якому властив! цикл!чн! зм!ни; в!дродження; перетворення, або трансформац!я.
Так! вар!анти культурних зм!н, що вид!ляються культурологами, як правило, поодинц! не можуть охопити культуру в ц!лому. Навпаки, особлив!стю будь-яко! культури е !! синтетичний, багатошаровий характер, тому в н!й можуть в!дбуватися одночасно зм!ни, направлен! в р!зн! сторони ! з р!зною швидк!стю.
Якщо розглядати соц!окультурну динам!ку, то досл!дники Я. Фл!ер [10], Б.Срасов [3], Н.Багдасар'ян [7] дотримуються едино! думки про джерела, як! формують ! п!дтримують зм!ни рис культури в час! ! простор! в результат! впливу зовн!шн!х ! внутр!шн!х сил:
- Культурогенез або !нновац!я - процес м!нливост!, як!й властив! народження нових форм культури. В!н прот!кае пост!йно, а не т!льки на етап! зародження культури.
- Cпaдкyвaння тpaдицiй як нacтyпнicть y пepeдaчi дocвiдy вiд oднoгo пoкoлiння дo нacтyпнoгo (y дeякиx poбoтax цeй мoмeнт xapaктepизyeтьcя як «кyльтypнa cпaдщинa»).
- Tpaнcмyтaцiя винигае пpи виxoдi зa кopдoн зaгaльнoгo oбcягy знaкoвoгo втiлeння кyльтypи, тобто кyльтypa виявляeтьcя шиpшe ïï фpaгмeнтoвaнoгo зacтocyвaння, виникae пpoтиpiччя, в peзyльтaтi якoгo в дeякиx фpaгмeнтax coцioкoдa з'являютьcя нoвi aбo мoдифiкyютьcя вжe нaявнi eлeмeнти знaння.
- Kyльтypнa дифyзiя (кyльтypнe зaпoзичeння) - дей пpoцec oxoплюe пpocтopoвo-чacoвi paмки poзпoвcюджeння зpaзкiв кyльтypи, щo вeдe дo oбмiнy eлeмeнтaми coцiaльнoгo дocвiдy, взaeмoдiï тa взaeмopoзyмiння.
Пpи вивчeннi caмoбyтнocтi кyльтypи, ми aкцeнтyeмo yвaгy да тiльки нa мoжливocтi пepeдaчi дocвiдy вiд oднoгo пoкoлiння дo iншoгo вcepeдинi cycпiльcтвa (тoбтo гopизoнтaльнa пepeдaчa). Hac тaкoж цiкaвить здaтнicть того чи iншoгo coцioicтopичнoгo opгaнiзмy дo пepeдaчi кyльтypи в paмкax eдинoгo пpocтopy cвiтoвoï кyльтypи, кoли, зapoдившиcь y кyльтypнoмy cepeдoвищi, явищe кyльтypи здaтнe зaкpiпитиcя в iншoмy cyra^cm.
Oдним з oкpeмиx випaдкiв кyльтypнoï дифузп мoжнa ввaжaти дiaлoг, який пepeдбaчae нe нaвчaння вcix кyльтyp oднieю мoвoю i, вiдпoвiднo, единш cиcтeмi цiннocтeй, як цe бyлo в eпoxy пaн'eвpoпeйcькoгo гeгeмoнiзмy. Дiaлoг oзнaчae вмiння нaйбiльш poзвинeнoï кyльтypи гoвopити з кoжним кyльтypним cyб'eктoм нa йoгo влacнiй мoвi.
- Tpaнcфopмaцiя кyльтypниx фopм: мoдepнiзaцiя, poзвитoк, дeгpaдaцiя, кpизa. Oдним з мeтoдiв тpaнcфopмaцiï cyчacнoï кyльтypи е cвiдoмe нacaджeння кyльтypниx cтepeoтипiв, якi зcepeдини здaтнi cтимyлювaти цi пpoцecи тpaнcфopмaцiï ваа cиcтeми кyльтypи. Boнa peaлiзyeтьcя нe чepeз pyйнyвaння oкpeмиx лaнoк cиcтeми (як цe вiдбyвaeтьcя в peвoлюцiï), a нacтae фpoнтaльнo, пocлiдoвнo мoдифiкyючи вcю cиcтeмy.
- Peiнтepпpeтaцiï, тoбтo змiнa cмиcлiв i cимвoлiчниx xapaктepиcтик кyльтypниx явищ -пocтiйнa динaмiкa i тpaнcфopмaцiï ceмioтiчнocтi i цiннicниx cиcтeм, a тaкoж ïx внyтpiшня peлятивнicть в paмкax кyльтypи зaбeзпeчyють динaмiзм i пepмaнeнтнo poзшиpeння ceмaнтичниx тiлa кyльтypи.
- ^mes - змicтoвний зcyв в peзyльтaтi з'eднaння piзнopiдниx eлeмeнтiв. Biн являе coбoю взaeмoдiю i з'eднaння кyльтypниx eлeмeнтiв. У peзyльтaтi з'являeтьcя нoвe кyльтypнe явищe, якe пocтae з шшими якicними xapaктepиcтикaми, щo вiдpiзняe йoгo вiд пoчaткoвиx cклaдoвиx. ^итю пpoявляeтьcя в тoмy випaдкy, якщo бyдь-якa кyльтypa ocвoюe дocягнeння в rax cфepax, нeдocтaтньo poзвинeниx в нш caмiй, aлe пpи цьoмy виpoбляe нoвi xapaктepиcтики, щo нaдae caмoбyтнicть, пpи збepiгaeтьcя виxiднiй ocнoвi.
Oзнaчeнi типи кyльтypнoï динaмiки дoтpимyютьcя лiнiйнoгo poзвиткy, aлe кyльтypнi фopми, якi виявляютьcя iнiцiaтopaми пoдaльшoгo pyxy, мaють piзнy eнepгiю, тoмy ^prn^ змiни мoжнa cпocтepiгaти тaм, дe кyльтypнi явищa пocтaють з нoвими якicними xapaктepиcтикaми. Ha нaш пoгляд, кopiннi змiни яcкpaвo пpocтeжyютьcя в тpaнcфopмaцiï тa peiнтepпpeтaцiï.
Haйбiльш тeopeтичнo вичepпнe дocлiджeння, пpиcвячeнe кyльтypнoï дитамщ, виклaдeнi в poбoтi A. Kapмiнa «Kyльтypoлoгiя». Aвтop дae xapaктepиcтикy oб'eктaм, якi opгaнiзoвyють pyшiйнi cили кyльтypи - cycпiльcтвy, твopчocтi; вiдзнaчae фopми взaeмoдiï мiж кyльтypoю тa icтopieю, i oпиcye мexaнiзми кyльтypнoï дитамши. A. Kapмiн [5] видiляe 10 пoзицiй, якi iнiцiюють кyльтypнy дитамшу. A caмe тpaдицiйнa тa iннoвaцiйнa кyльтypи; пocтфiгypaтiвнa, кoфiгypaтiвнa i пpeфигypaтивнa кyльтypa; тeмпopaльнi poзшapyвaння кyльтypи; pm^rna кyльтypниx пpoцeciв; пocтyпoвicть тa вибyxи; cинepгeтичнe тpaктyвaння кyльтypнoï динaмiки; дитам^ iдeaлiв; ceмioтичнi пpoцecи; cтpyктypнi зcyви в кyльтypнoмy пpocтopi; взaeмoдiя кyльтyp.
Ha нaш пoгляд, тaкa пoзицiя пpи вивчeннi динaмiки кyльтypи е вичepпнoю, i oxoплюe пpaктичнo ва вapiaнти, якi нeoбxiднi для здiйcнeння кyльтypниx змiн. Aлe, нa жaль,
досл!дник не глибоко торкаеться механ!зм!в окремих процес!в, а т!льки нам!чае загальн! тенденц!! динам!чно! зм!ни.
Б!льш!сть соц!олог!в ! вчених-сусп!льствознавц!в XIX стол!ття розглядали динам!ку соц!окультурних зм!н головним чином з позиц!й виявлення ! визначення р!зних л!н!йних тенденц!й, посл!довних стад!й розвитку, !сторичних тенденц!й ! закон!в еволюц!! досл!джуваних явищ. В результат! б!льш!сть в!дкритих ними «однакових зм!н» набували л!н!йний характер. У такому русл! представлен! досл!дження засновник!в американсько! та европейсько! культуролог!чно! думки Лестера Ф. Уорда, Г.Т. Бокля, Г.Спенсера, Е.Дюркгейма та !нших [9].
У XX стол!тт! стала розширюватися критика положень л!н!йно! теор!! соц!окультурних зм!н та л!н!йних закон!в, сформульованих б!осоц!альними науками минулого стор!ччя.
У сучасн!й критиц! л!н!йних теор!й вчен! акцентують увагу, що такий принцип динам!чних зм!н - один з багатьох можливих, ! щоб л!н!йний рух в!дбулося в «чистому вигляд!», необх!дно обмежити об'ект в!д впливу зовн!шн!х сил. Можливо тому або !ншим под!бним причин, теор!я в!чних л!н!йних тенденц!й все част!ше в!дкидалася ! зам!нювалося на !ншу, яку можна було б назвати принципом меж в л!н!йно! тенденц!! зм!ни. Як зазначае П.Сорок!н, зг!дно з цим принципом, л!н!йно розвиваються лише деяк! соц!окультурн! явища впродовж обмежених в!др!зк!в часу, як! в!др!зняються для р!зних соц!окультурних одиниць. Через пост!йн! зм!ни самих одиниць, зм!ни ! безперервного впливу величезного числа зовн!шн!х по в!дношенню до них сил, тимчасово л!н!йний характер !х руху порушуеться ! зм!нюеться «поворотами ! в!дхиленнями»; в результат! глобальний процес соц!окультурно! зм!ни набувае нел!н!йний характер.
Проанал!зувавши !стор!ю культуролог!чно! думки, П.Сорок!н дае характеристику п!дход!в до вивчення л!н!йних соц!окультурних явищ, ! фактори, яким прид!лялася увага досл!дник!в.
Вчений вказуе на ретельне вивчення пост!йних сил, або фактор!в, соц!окультурн! зм!ни та пост!йн! прояви соц!окультурного життя ! орган!зац!!. Це могли бути р!зн! форми енерг!! або косм!чн! сили, як! могли впливати на соц!альн! та культурн! явища починаючи з економ!чних зм!н ! зак!нчуючи п!дйомом ! пад!нням нац!й (В. 0ствальд, Е. Солвей, Л. Винарський, В. Бехтерев, 0. Хан!нгтон, В . С. Дж!ванс, Г-Л.Мур та !н. [9].
Другий п!дх!д зводиться до вивчення пост!йних ! повторюваних рис соц!окультурно! зм!ни, що проявилися в глибокому вивченн! пост!йних ! завжди повторюваних процес!в соц!окультурного ун!версуму. Значне м!сце в соц!олог!! XX стол!ття займають досл!дження таких завжди повторюваних процес!в, як !золяц!я, контакт, взаемод!я, амальгамац!я, культивац!я, винах!д, !м!тац!я, адаптац!я, конфл!кт, в!дчуження, диференц!ац!я, !нтеграц!я, дез!нтеграц!я, орган!зац!я, дезорган!зац!я, дифуз!я, конверс!я, м!грац!я, моб!льн!сть, метабол!зм та !н. (Габр!ель Тард, Георг З!ммель, Леопольд фон В!зе, Роберт Е. Парк, Ернст У. Берджесс, С. А. Росс, Емор! Богардуса, Коррадо Джин!, П. Карл!).
Трет!м проявом уваги до повторюваних процес!в було !нтенсивне вивчення ст!йких ! повторюваних значимо-причинно-функц!ональних зв'язк!в м!ж р!зними космосоц!альн!ми, б!осоц!альними та соц!окультурними зм!нами, ! виступають в соц!окультурному св!т! як пост!йно м!нлив!.
Нарешт!, четвертим проявом уваги до ст!йких ! повторних аспект!в соц!окультурно! зм!ни стало вивчення пост!йно повторюваних ритм!в, осциляц!!, флуктуац!й, цикл!в ! пер!одичност! в ход! соц!окультурного процесу. (Л. Вайт, П.Сорок!н)
На противагу л!н!йно! концепц!!, широке поширення одержали !де! цикл!чност! (у деяких роботах такий п!дх!д називаеться пол!л!нейн!й), де досл!дники виявляють ряди ритм!в з двома, трьома, чотирма ! б!льшим числом фаз, пер!одичних ! не пер!одичних, коротких !
тpивaлиx, y вyзькиx i шиpoкиx, пpocтиx i cклaдниx coцioкyльтypниx пpoцecax. Kyльтypнi змiни пpoявляютьcя в caмиx piзниx пocлiдoвнocтяx: cпipaляx, кpyгoвopoтax, чoвникoвoмy (iнвepciйнoмy) i xaoтичнoмy pyci. Ци^чний pyx бyлo вiдзнaчeнo в миcтeцтвi - П.Copoкiним,
0.Шпeнглepoм, в eкoнoмiчниx пpoцecax - M.Tyгaн-Бapaнoвcьким, M.Koндpaтьeвим,
1.Шyмпeтepoм, в кyльтypниx зpaзкax - A.Л.Kpeбep; в icTOpiï фyнкцioнyвaння вeликиx coцioкyльтypниx cиcтeм i cyпepcиcтeм - O.Шпeнглepoм, Apнoльдoм Дж.Toйнбi, П.Copoкiним, E.Toффлep тa iншими.
Cинepгeтичнa пapaдигмa, якa пoяcнюe зaкoни пpиpoдoзнaвчиx нayк, caмoï пpиpoди, ocтaннiм чacoм cтaлa пoпyляpнoю для oпиcy змiн y кyльтypoлoгiчниx дocлiджeнняx. Бaгaтo aнaлiтикiв виявляють cxoжicть мiж poзвиткoм пpиpoди i кyльтypи, тaкi як бaгaтoвapiaнтнicть, нeлiнiйнicть (ми гoвopили вжe пpo циклiчнicть в paмкax oднieï i rid ж кyльтypи i пpo piзнi тeмпи кyльтypнoъ eвoлюцiï), нeoбopoтнicть (кoли нeпoмiчeнi фaктopи мoжyть викликaти piзкi тa нeзвopoтнi змiни).
Moжнa вiдзнaчити, щo ocтaннiм чacoм вce бiльшe yвaги пpидiляeтьcя poзpoбцi cинepгeтичнoгo пiдxoдy в oцiнцi кyльтypниx змiн. Haйбiльш дoклaднo вш poзpoблeний в пpaцяx A. Axieзepa [2], G.Kнязeвoï, C. Kypдюмoвa [6], Г. Maлiнeцькoгo [8] тa ш.. Cинepгeтикa нaдae нoвy мoдeль poзвиткy cвiтy i poзxитye ycтaлeний пoгляд poзвиткy icTOpiï з пoзицiй cтaдiaльнo-лiнiйниx кoнцeпцiй.
Cинepгeтичнa мoдeль coцioкyльтypнoï дитамши являе coбoю пocтiйнy змiнy егашв пopядкy i xaocy з бeзпepepвним виникнeнням нaпpyжeниx мoмeнтiв пepeлoмy - тoчoк бiфypкaцiï. Пcиxiкa, iнтeлeкт, кyльтypa вивчaютьcя як нaдcклaднi динaмiчнi cиcтeми i як aнтieнтpoпiйний фaктopи. Kyльтypy, cпiввiднoшeння кyльтypи i cycпiльcтвa в paмкax cинepгeтичнoï мoдeлi мoжнa пpeдcтaвити як нepiвнoвaжнi cиcтeми ocoбливoгo типу.
Heлiнiйнicть, бiфypкaцiйнi мexaнiзми poзвиткy i eвoлюцiйнi кpизи випливaють iз глoбaльнoï cyпepeчливocтi coцioпpиpoдниx i внyтpiшньocoцiaльнix вiднocин. Cинepгeтичний пiдxiд дoзвoляe нe тшьки пoяcнити бaгaтo фeнoмeнiв кyльтypи як cиcтeми, a й пepeдбaчити pяд ïï cyтнicниx влacтивocтeй i нaпpямкiв poзвиткy. Bлacтивa людинi cвoбoдa вибopy мoжe icтoтнo, ocoбливo, в тoчкax бiфypкaцiï, змiнювaти тpaeктopiю pyxy coцioкyльтypнoï cиcтeми.
Taким чинoм, нa змшу yявлeнню пpo чiткo cтpyктypoвaниx динaмiчниx фopмax: лiнiйнoï, ци^чш^' пpиxoдить iншe poзyмiння. Пpи cинepгeтичнoмy poзглядi нepiвнoвaжнocтi oцiнюeтьcя як пoзитивний, твopчий чинник poзвиткy. Haвпaки, дocягнeння «piвнoвaги» для будь-яшго eлeмeнтa cиcтeми oзнaчae в^ута^ть мoжливocтi yтвopeння нoвиx cтpyктyp, i poзглядaeтьcя як пpoцec, щo пepeдye OTa^a^^' aбo нaвiть виpoджeння. Bикopиcтaння iдeй cинepгeтики i знaння зaкoнiв caмoopгaнiзaцiï дoзвoляють iнтepпpeтyвaти бyдь-якi coцioкyльтypнi yтвopeння, якi icнyвaли aбo юнують, як caмoyтвopeнi cтpyктypи. Heлiнiйний oпиc aпpiopi пepeдбaчae cпiвicнyвaння нa piзниx eтaпax icтopичнoгo poзвиткy piзниx титв тaкиx cтpyктyp, якi, poзвивaючиcь зa нeлiнiйними зaкoнaми, нapoджyютьcя, видoзмiнюютьcя, взaeмoдiють oдин з oдним, пoмиpaють.
Tari peвoлюцiйнi змiни знaмeнyють coбoю фyндaмeнтaльнi пepeлoми icтopичниx пpoцeciв, a в кyльтypi тa ф^^фи вкaзyeтьcя та змiнy пapaдигми.
Шиpoкий cпeктp oпиciв пpoблeм coцioкyльтypнoï динaмiки, яку ми пpeдcтaвили в зaгaльниx pиcax, пoкaзaлa лишe дeякi пiдxoди дo ïï визнaчeння. B цьoмy pycлi одщ зaзнaчити, щo динaмiчнi пpoцecи в кyльтypi - явищe бaгaтoфaктopнe i нocять cклaдний xapaктep. Дocлiдники пpoпoнyють cвoï мoдeлi oпиcy динaмiчниx змш, якi вiдбyвaютьcя в кyльтypi.
Oгляд тeopiй лiнiйнoï, пoлiлiнiйнoï тa нeлiнiйнoï динaмiки дoзвoляють дocлiдити кyльтypнi явищa, якi вiдбyлиcя в кyльтypнoмy ^ocropi, з piзниx cтopiн i дoпoмoжe cклacти нaйбiльш пoвнy кapтинy cyчacнoï кyльтypнoï crnya^ï.
Список використано¥ л1тератури
1. Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997. - 728 с
2. Ахиезер. А.С. Логика культуры и глобализации на рубеже тысячелетий// Культура на рубеже XX - XXI веков: глобализационные процессы Спб.: Нестор-История, 2009. 280 -304
3. Ерасов Б.С. Социальная культурология: Учебник для студентов высших учебных заведений. - Издание третье, доп. и перераб. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 591 с.
4. Закович М.М.. Культурология: украшська та заруб1жна культура. Навчальний поабник /М.М.Закович .- К.: Знання, 2007.- 567 с.
5. Кармин А.С. Культурология / А.С. Кармин [2-е изд., перераб. и доп.] - СПб.: Лань,2003. -928 с.
6. Князева Е. Синергетический вызов культуре [Електронний ресурс]/ Е.Князева. - Режим доступу. - http://spkurdyumov.narod.ru/EVOL.htm
7. Культурология: Учеб. для студ. техн. вузов / Колл. авт., под ред. Н. Г. Багдасарьян. - 3-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 2001.-511 с.
8. Малинецкий Г.Г. Нелинейная динамика - ключ к теоретической истории?/ Г.Г.Малинецкий// 0бщественные науки и современность.- 1996. - № 4. - С. 98- 112.
9. Сорокин П.А. Социокультурная динамика и эволюционизм [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://lib.rin.ru/doc/i/79635p.html
10. Флиер А.Я. Культурогенез / А.Я.Флиер. - М. : РИК, 1995. - 128 с
Borshch O.V.
CONCEPTUAL APPROACHES TO THE PROBLEM OF CULTURAL DYNAMICS IN
CULTURAL STUDIES
The modern period of development of the world community marked by the changes taking place in all spheres of public life. The subject of the article is to identify the dynamic nature of cultural change, which directly determine the development and function of culture. The ame of the article is to examine and organize major cultural works that address the cultural dynamics.
Changes are inherent characteristic of culture, combining both internal temporary transformation of cultural phenomena and external interacting. They occur with unprecedented speed and relate the dynamics of culture in the region the most significant sections of Cultural Studies. In the theory of culture there are many different approaches to the study of the dynamics of the phenomenon of culture. Researchers in most cases have a common view that the basis of all cultural processes constitute certain trends that we are seeing changes in the relationship between culture and the very different driving factors or mechanisms of social culture.
The dynamics of culture is primarily manifested in the cultural process that occurs with the elements of culture throughout human history. Culturologists laid holistic cultural process such constituent processes as evolution, emergence, diffusion, acculturation, integration, etc. .
The cultural process may be defined as the interaction in the system elements, wherein each element affects the other, and those in turn, act on it.
In the scientific literature, the concept of "cultural dynamics" began actively used during the second half of the twentieth century. Today in the world of scientific thought has developed an extensive conceptual system of ideas, beliefs and concepts by which we can give a scientific and philosophical interpretation of the dynamics of culture from different perspectives, both from a pattern of evolutionary change, historical development, and from the standpoint of contemporary postmodern theory fragmentation of the cultural dynamic fields. Analysts agree on the significance of linear vectors of dynamic changes. However, it is not the sole and leading principle. Its complementary phase, cyclic or landmark changes that form a wave or circular development. Such
changes lead to the enrichment culture and differentiation. Sometimes the reverse is also possible results that facilitate cultural life, leads to the decline and degradation, and eventually come to the critical point - a cultural crisis.
Among the cultural studies that pay attention to the importance of the problem of determining the dynamics of culture, there are different approaches. Researchers identify the following changes: innovation, cultural heritage, transmutation, cultural diffusion (borrowing), the transformation of cultural forms, reinterpretation, synthesis. These types of cultural dynamics follow a linear development, as opposed to the linear concept, widespread ideas cyclicality, where researchers discover rhythms series with two, three, four or more phases in simple and complex socio-cultural processes.
Cultural changes are manifested in a variety of sequences, spirals, the cycle, the shuttle (inversion) and chaotic motion. Cyclic movement was noted in the arts - P.Sorokin, in economic processes -M. Tugan-Baranovsky, N. Kondratyev, J. Schumpeter, cultural patterns - A. L. Kroeber; in the history of the operation of large socio-cultural systems and supersystems - O. Spengler, A. Toynbee, P.Sorokin, A. Toffler et al.
It may be noted that in recent years more and more attention is given to developing a synergistic approach to the assessment of cultural change. Most detail he developed in the works of A. Akhiezer, E.Knyazeva, S.Kurdyumov, G.Malinetskiy et al.. Synergetics provides a new model of the world, and undermines the settled view of history from the standpoint of stage-linear concepts. The wide range of descriptions of problems sociocultural dynamics that we presented in outline, showed only some approaches to its definition. In this vein, it should be noted that the dynamic processes in the culture - and multifactorial phenomenon are complex. Researchers offer their model describing the dynamic changes that occur in culture.
Key words: cultural processes, cultural changes, the dynamics of culture
УДК 371.036([470+571]+477) Винокурова H. B.
ЕВОЛЮЦ1Я ЕСТЕТИЧНО1 ОСВ1ТИ В POCII ТА УКРА1Н1: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВ1Д РОБОТИ
У cmammi, на ocHoei deopinnozo практичного doceidy роботы у PociücbKiü Федераци, розглядаетъся триеалий nepiod mpaHccpopMa^'i шкшъно'' zany3eeo'i cucmeMU oceimu, який мае 3oeHimniü ma eнympiшнiй еплие, як з боку oco6ucmocmi людини, maк i з боку coщалъних incmumymie РФ. Дocлiджyеmъcя eзaемoдiя deox гoлoeнux cmpyxmyp шкшъноi oceimu -aкaдeмiчнoi ^ради^йно'^ ma дoдamкoeo'i (ecmemuчнo'i), як мaюmъ колтання на piem rncm^ux показниme, ma мaюmъ caMocmiürn 6azamoeapiamuern cucmeMu eeoлюцi'i. Щ дei pyxлuei cucmeмu npomягoм mpueaлoгo nacy nepemeopuлucя на нoei якicнi cmpyxmypu oceimu, як мaюmъ peгioнaлънi ma нацюналъш ocoблueocmi на бaзi фeдepamueнoгo у^рою дepжaeu. Вони ompuмaлu npaeoeuü cmamym e законах ma Фeдepaлънux дepжaeнux cmaндapmax тршого, другого поколтнъ ma мaйбymнъoгo mpemъoгo.
Cmammя розглядае numaння aдanmaцiг' дimeй у шкшънт cniлънomi за допомогою cmeopeння noзumueнoгo eмoцiйнoгo omoчeння. На цъому eмoцiйнoмy npoбyджeннi фopмyюmъcя '^моц^ш фaxoei нaeuчкu" ma '^моц^ш ролГ', як мaюmъ мemy cкopeгyeamu на змeншeння rnei нeгamueнi кoмnoнeнmu нaeчaння, mam, як cmapi ma rnei помилки, ят nocm^o noemopююmъcя, а maкoж cmeopumu yмoeu noзumueнo'i eмoцiйнo'i iнmeлeкmyaлънo'i
