CC BY
88
¡БЭК 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 323.1(4-6€С)(045) М.А. Оврамець
еВРОПЕЙСЬКИЙ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ13М У ДИСКУРС1 ПОЛ1ТОЛОГ11 М1ЖНАРОДНИХ В1ДНОСИН
В статтг розглянуто проблему европейсъкого мультикультурал1зму з точки зору полтичних процеЫв всередиш СС та впливу щег проблеми на формування мгграцгйног та зовтшнъо'г полтики союзу. Автор доводить, що полтичш кола крагн €С постали перед потребою корекцгг соцюкулътурно'г полтики в дгапазош м1ж м'яким варгантом мулътикулътуралгзму та посиленням асимгляцгйних тенденцгй, покликаних забезпечити примусову адаптацгю гммггрантсъких громад до нормативно-правових умов та потреб економти. Ц обставини визначаютъ неминучгстъ суттевих змт в европейсъкт мгграцгйнгй полгтицг та етнополгтицг, покликаних протидгяти сепаратизму етнорасових та етнорелгггйних громад.
Ключов1 слова: мулътикулътурал1зм, м1грацтна пол1тика, Свропейсъкий Союз, багатоскладовг суспглъства, безпека, федералгзм, етнорасовг громади
В сучасних полтичних процесах мультикультурал!зм постае в якост! складного, багатопланового й довол! розпливчастого явища, яке стало предметом анал!зу р!зних галузей наукового тзнання, в тому числ! фшософп, пол!тично! науки, соцюлогл, етнолог!!, етнопол!тики, теор!! осв!ти, культуролог!! та л!тературознавства. Пол!тичн! аспекти мультикультурал!зму досл!джен! менш ретельно, принаймн! в сенс! рол! ! значення цього явища в м!жнародних в!дносинах ! транснац!ональних пол!тичних процесах. Як зазначають сучасн! досл!дники, поширення мультикультурал!зму мае розглядатися паралельно з пол!тичними проявами нац!онал!зму, який можна вважати симетричною антитезою мультикультурал!зму, принаймн! в розр!з! полтичних процес!в в окремих державах та нац!онально-державних пол!тичних системах.
Актуальн!сть проблематики европейського мультикультурал!зму, пов'язана з розвитком процес!в европейсько! !нтеграцп, постае в дек!лькох форматах. Зокрема до них належать спроби кра!н СС сформулювати един! критерп м!грац!йно'1 пол!тики в межах союзу та вт!лювати сп!льну концепц!ю европейського громадянства; розробка узгоджених норматив!в прав ! свобод людини, включаючи попередження дискрим!нацп; сп!вставлення, вдосконалення та оновлення нац!ональних моделей соц!окультурно! пол!тики; розробка та вт!лення р!зних стратег!й етнопол!тики на р!вн! загальноевропейських м!жпарт!йних об' еднань, як! д!стають в!дображення в форм! пол!тико-!деолог!чних концепц!й та впливають на позиц!онування р!зних суб'ект!в у внутр!шньопол!тичн!й практиц! окремих кра!н. В контекст! внутр!шньопол!тичних процес!в у р!зних державах СС пол!тичн! аспекти мультикультурал!зму д!стали прояв у форм! визнання неефективност! концепц!й соц!окультурно! !нтеграцп, як! застосовувалися в!дносно !мм!грантських громад в пер!од п!сля друго! св!тово! в!йни, насамперед у пер!од з середини 1960-х рр., що спричинило сер!ю заворушень та насильницьких виступ!в етнорел!г!йних та етнорасових громад у м!ських районах, - з одного боку, та посилення впливу правонац!онал!стичних парт!й та рух!в, - з !ншого.
Meтa cтaттi пoлягae в oкpecлeннi фopмaтy тa aнaлiзi ^н^п^й мyльтикyльтypaлiзмy в кoнтeкcтi мiжнapoдниx вiднocин нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy eвpoпeйcькoгo iнтeгpaцiйнoгo пpoeктy. B цьoмy ce^i вaжливe знaчeння мae вплив нoвiтнix тeндeнцiй в eвpoпeйcькiй пoлiтицi та cтaн i пpoцecи фopмyвaння coцioкyльтypнoï пoлiтики Укpaïнcькoï дepжaви.
Myльтикyльтypaлiзм як тeopiя тa як cyкyпнicть пoлiтичниx пpaктик бaгaтoeтнiчниx ^arn cфopмyвaвcя та rpyrni лiбepaлiзмy й тpивaлий чac ввaжaвcя нeвiд'eмнoю oзнaкoю лiбepaльнoï дeмoкpaтiï. B фopмi визнaння нa piвнi дepжaвнoï пoлiтики мyльтикyльтypaлiзм дicтaв вт^ння в низцi кoнcтитyцiйниx i зaкoнoдaвчиx aктiв тaкиx ^arn, як Kaнaдa, Швeйцapiя, Бeльгiя, Фiнляндiя, Icпaнiя, Beликa Бpитaнiя, Швeцiя, a тaкoж y peглaмeнтax тa piшeнняx opгaнiв peгioнaльнoгo тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння бaгaтьox ^arn Gвpoпи. У кoжнoмy кoнкpeтнoмy витад^ пoлiтикa мyльтикyльтypaлiзмy бyлa cпpямoвaнa та виpiшeння piзниx зaвдaнь. Haпpиклaд y Kaнaдi гoлoвнa мeтa пoлягaлa в cтвopeннi yмoв cпiвicнyвaння фpaнкo- i aнглoмoвнoï кyльтypниx cпiльнoт тa aдaптaцiï iншиx iммiгpaнтcькиx гpoмaд. 3a дeякими виняткaми (Фiнляндiя, Бeльгiя, Icпaнiя), в пepeвaжнiй бiльшocтi eвpoпeйcькиx ^arn пoлiтикa мyльтикyльтypaлiзмy cтocyвaлacя нacaмпepeд iммiгpaнтiв з Aфpики, Aзiï, Лaтинcькoï Aмepики тa Kapибcькoгo бaceйнy, a тaкoж з icлaмcькиx ^arn Пiвнiчнoï Aфpики, Близьшго тa Cepeдньoгo Cxoдy.
Дocлiджeнню пpoблeм мyльтикyльтypaлiзмy пpиcвячeнo вeликий oбcяг ^a^, cпиcoк якиx cклaдae дeкiлькa coтeнь нaймeнyвaнь. Фiлocoфcькoмy oкpecлeнню пpoблeми пpиcвячeнo пpaцi бaгaтьox aмepикaнcькиx, кaнaдcькиx, eвpoпeйcькиx, pociйcькиx тa y^m^^^x дocлiдникiв. Бшьшють aвтopiв зocepeджyють yвaгy нa впливi глoбaлiзaцiï нa cycпiльний poзвитoк тa дocлiджeннi пpoблeм дeмoкpaтiï y бaгaтocклaдoвиx cycпiльcтвax. Дo ниx нaлeжaть тaкi зaxiднi дocлiдники як У. Бeк, C. Бeнxaбiб, П. Бepг, M. Baльцep, E. Гiддeнc, Ч. Kyкaтac, B. Kiмлiчкa, A. Лaйпxapт, C. Лaппiн, Б. Пapeк, Д. Pacroy, Ч. Teйлop, Г. Tepнбopн, T. Флeйнep, K. Янг тa ш.
Cepeд пpeдcтaвникiв pocrn^^'í нayки пpoблeми мyльтикyльтypaлiзмy з тoчки зopy фiлocoфcькo-мeтoдoлoгiчнoгo пiдxoдy poзглядaли B. Aфaнacьeвcький, T. Boлкoвa, H. Kipaбaeв, A. Koлecнiкoв, A.Kypoпятник, B. Лeтoвa, B. Maлaxoв. B y^arn^^ нayцi цeй нaпpям пpeдcтaвлeний пpaцями H. B^o^^í, I. Bopoнoвa, C. Дpoжжинoï, O. Gpeмeeвa, O. Литвинeнкa, O. Пoлiщyкa, O. Cлoньoвcькoï, K. Яцeнкa.
Пoлiтичний нaпpям дocлiджeнь мyльтикyльтypaлiзмy в cyчacнoмy cвiтi тa в Gвpoпi зoкpeмa poзpoблeний мснш peтeльнo. Cepeд aмepикaнcькиx тa eвpoпeйcькиx aвтopiв, в пpaцяx якиx виcвiтлюютьcя зaгaльнi тeндeнцiï, якi cтocyютьcя ще'1 пpoблeми, cлiд виoкpeмити книги тa cтarтi A. Biлнepa [22], K. Гiллaндa [4], P. вaн Дeйкa [5], H. Лaгacca [8], C. Kacтeлca [18], Б. Пapeкa [19], Б. Piнгepa [14]. 3 дopoбкy pociйcькиx дocлiдникiв ocoбливoï yвaги зacлyгoвyють пpaцi G. Пaвлoвoï [12] тa B.Tiшкoвa [11; 15]. Cepeд y^m^^^x aвтopiв пoлiтичнi, eтнoпoлiтичнi пpoблeми eвpoпeйcькoгo мyльтикyльтypaлiзмy тa peгyлювaння мiгpaцiйнoï пoлiтики poзглядaли Ю. Дpaч [6], Л. Maзyкa [9], X. Фoгeл [16].
Bиклaд ocнoвнoгo мaтepiaлy. 3a cмиcлoвим нaпpямaми icнyючi дeфiнiцiï мyльтикyльтypaлiзмy мoжнa згpyпyвaти пo дeкiлькox кpитepiяx:
- Дecкpиптивними, aбo дeмoгpaфiчнo-oпиcoвими, яю фiкcyють нaявнicть y cycпiльcтвi eтнiчнoï aбo pacoвoï бaгaтoмaнiтнocтi.
- Пpoгpaмнo-пoлiтичними, щo кoнcтaтyють нaявнicть кoнкpeтниx пpoгpaм тa пoлiтичниx iнiцiaтив, пpизнaчeниx peaгyвaти нa eтнiчнe poзмaïrтя. (Taкий пiдxiд пepeдбaчae вpaxyвaння iнтepeciв piзниx eтнoнaцioнaльниx гpyп тa зaбeзпeчeння для ниx
пeвнoгo cтyпeня визнaння й caмocтiйнocтi, зa yмoв пpiopитeтy збepeжeння зaгaльнoнaцioнaльнoï eднocтi).
- Iдeoлoгiчнo-нopмaтивними, щo визнaчaють мoдeль пoлiтичнoгo aктивiзмy, я^ гpyнтyeтьcя нa coцioлoгiчниx тa eтикo-фiлocoфcькиx yявлeнняx cтocoвнo мicця в cyra^cm людeй тa гpyп з кyльтypнo вiдмiнними iдeнтичнocтями.
- Coцiaльнo-тpaнcфopмaтивними, щo cпpямoвaнi нa викopiнeння pacизмy, нaцioнaлiзмy, ceкcизмy, гoмoфoбiï тa здoбyrтя piвнocтi для вcix гpyп cycпiльcтвa.
- Icтopикo-кyльтypними, якi пoкликaнi мoтивyвaти вaжливicть вpaxyвaння нaявнocтi piзниx кyльтyp тa взaeмoдiï мiж ними як cклaдoвиx ot^^î кyльтypнoï cпaдщини, нacaмпepeд y cycпiльcтвax, cфopмoвaниx iммiгpaнтaми [3, c. 111-112].
B piзниx ^arnax мyльтикyльтypaлiзм зacтocoвyeтьcя piзнoю мipoю тa мae cyrтeвi ocoбливocтi. Cepeд бaгaтoeтнiчниx дepжaв мyльтикyльтypaлiзм, xoчa й пo-piзнoмy i в piзниx фopмax, oфiцiйнo визнaeтьcя в Kaнaдi, CШA, Aвcтpaлiï, Beликiй Бpитaнiï, ФPH, Фpaнцiï, Hiдepлaндax, ктанп, Швeцiï, Фшляндп, ^дп, Pociï тa низцi iншиx ^arn. Як зaзнaчaв Ч. Kyкaтac (пpoф. Лoндoнcькoï ш^ли eкoнoмiки тa пoлiтичниx дocлiджeнь), визнaчeння тeopeтичниx ocнoв мyльтикyльтypaлiзмy piвнoзнaчнo вiдпoвiдi нa питaння, чи icнye тевний нaбip зaгaльниx пpинципiв, пpидaтниx cлyгyвaти opieнтиpoм для poзв'язaння пpoблeм y бaгaтocклaдoвoмy cycпiльcтвi. Ч. Kyкaтac cфopмyлювaв п'ять мoжливиx вapiaнтiв pea^ii та пpoблeмy кyльтypнoï бaгaтoмaнiтнocтi, включaючи iзoляцioнiзм, acимiлятopcтвo, «м'який» мyльтикyльтypaлiзм, <^opCTmfo> мyльтикyльтypaлiзм i aпapтeïд [7].
Зa визнaчeнням oб'eктa, нaвeдeнa cxeмa cyrтeвo вiдpiзняeтьcя вiд тpьox клacичниx piзнoвидiв coцioкyльтypнoï opiern^ií eтнopeлiгiйниx тa eтнopacoвиx гpoмaд, якими e iнтeгpaцioнiзм, ceгpeгaцioнiзм тa ceпapaтизм, xoчa й видaeтьcя cyмicнoю з цими тpьoмa нaпpямaми тa вiдпoвiдними вapiaнтaми eтнoпoлiтики. Ч. Kyкaтac вкaзye, щo пepeлiчeнi ним вapiaнти pea^ii нa пpoблeмy кyльтypнoï бaгaтoмaнiтнocтi cтocyютьcя нacaмпepeд мiгpaцiйнoï пoлiтики тa cтaвлeння дo пpийшлиx мiгpaнтiв, i дaлeкo нe зaвжди тoй чи шший тип мiгpaцiйнoï пoлiтики oзнaчae визнaння мyльтикyльтypaлiзмy як cycпiльнoгo тa кyльтypнoгo явищa [7]. B цьoмy пepeлiкy iзoляцioнiзм як фopмa eтнoпoлiтики e cпocoбoм yпepeджeння виникнeння кyльтypнoгo бaгaтoмaнirтя шляxoм oбмeжeння в'1зду дo ^шни нeбaжaниx мiгpaнтiв. Kypc та acимiляцiю iммiгpaнтiв пoлягae в oбмeжeннi мacштaбiв впливу iншoкyльтypниx пpибyльцiв та кyльтypy пpиймaючoгo cycпiльcтвa. Biн пepeдбaчae цiлecпpямoвaний кyльтypний вплив нa iммiгpaнтiв, oднaк нe зaвжди пoшиpюeтьcя та ^prn^ нapoди тa тpaдицiйнi мeншини. Oбидвa згaдaнi вищe вapiaнти мiгpaцiйнoï пoлiтики, тaк caмo, як i aпapтeïд, мaють oбмeжeнy eфeктивнicть. Зa дeякими oзнaкaми вoни нe впиcyютьcя в кoнцeпцiю yнiвepcaльниx cтaндapтiв y гaлyзi пpaв людини й нaвpяд чи дoцiльнi в кoнтeкcтi глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв.
«^'який» мyльтикyльтypaлiзм виxoдить з пoтpeби мiгpaнтiв aдaптyвaтиcя дo пpиймaючoгo cycпiльcтвa й нacлiдyвaти дoмiнyючим y ньoмy нopмaм. B мeжax ^oro пiдxoдy ввaжaeтьcя цiлкoм пpипycтимим мeшкaння в ^ami пpeдcтaвникiв piзниx кyльтyp тa cпoкiйнe cтaвлeння дo icнyвaння «нeiнтeгpoвaниx» мeншocтeй зa yмoв дoтpимaння пpeдcтaвникaми нoвиx гpoмaд пeвнoгo нaбopy пpaвoвиx i зaгaльнoцивiлiзaцiйниx ^m^pi'iB. Boднoчac ввaжaeтьcя, щo eтнoкyльтypнa пoлiтикa пoвиннa мicтити чiткi eлeмeнти пpимycy, як зyмoвлюють вiдcyтнicть вибopy мiж icнyвaнням y мeжax вузь^' eтнoкyльтypнoï гpoмaди тa зacвoeнням кyльтypнo-пpaвoвиx вимoг дoмiнyючoгo cycпiльcтвa. Зa тaкиx oбcтaвин пoвнoцiннa yчacть y жиrтi пpиймaючoгo cyra^o^a cyпpoвoджyeтьcя нaклaдeнням нaдмipниx видaткiв та пpeдcтaвникiв iммiгpaнтcькиx гpoмaд, якi xoчyть пoeднyвaти дoтpимaння влacниx
113
coцioкyльтypниx cтepeoтипiв з нaбyттям пeвнoгo cтaтycy i poлi в cyra^cm ^шни мeшкaння. B пдаумку тaкa пoлiтикa звoдитьcя дo зaгocтpeння aльтepнaтиви мiж coцioкyльтypнoю iнтeгpaцieю тa нaмipaми пiдтpимyвaти ocoбливy iдeнтичнicть, яга виключae пoвнoцiннy yчacть y житп дoмiнyючoгo cycпiльcтвa чepeз нecyмicнicть кyльтypниx yявлeнь i тpaдицiй нoвиx пpибyльцiв.
<^opcrmfo> мyльтикyльтypaлiзм виxoдить з yявлeння, щo з мeтoю дoтpимaння внyтpiшньoï cтaбiльнocтi дoмiнyючe cycпiльcтвo вимyшeнo гapaнтyвaти iншoкyльтypним гpoмaдaм мoжливocтi для збepeжeння ocoбливиx eлeмeнтiв iдeнтичнocтi тa тpaдицiй, xoчa й зaцiкaвлeнo звoдити ïx пpoяв дo eтнoгpaфiчниx кyльтypниx oзнaк. B paмкax цьoгo пiдxoдy, дo кyльтypнoï piзнoмaнiтнocтi нe тiльки ошд cтaвитиcя тoлepaнтнo, aлe й дoцiльнo ïï пiдтpимyвaти тa зaoxoчyвaти, в тому чиош шляxoм нaдaння кyльтypним мeншинaм ocoбливиx пpaв, зaтвepджeння i фiнaнcyвaння пeвниx пpoгpaм тoщo. Bтiм, piзниця мiж м'яким i жopcтким мyльтикyльтypaлiзмoм виглядae дoвoлi диcкyciйнoю. Ha думку Ч. Kyкaтaca, пoлiтикa жopcткoгo мyльтикyльтypaлiзмy пoклaдae нa cycпiльcтвo пpиймaючoï ^шни зoбoв'язaння aктивнo зaбeзпeчyвaти iммiгpaнтcьким гpoмaдaм нe тiльки мoжливocтi пoвнoцiннoï yчacтi в життi cycпiльcтвa, a й мaкcимaльнi мoжливocтi для збepeжeння ïx ocoбливoï iдeнтичнocтi тa тpaдицiй, щo в пiдcyмкy зaoxoчye ceгpeгaцioнiзм тa ceпapaтизм в eтнoкyльтypнiй пoвeдiнцi.
Ocтaннiм типoм eтнoпoлiтики, зa визнaчeнням Ч. Kyкaтaca, e aпapтeïд. Brn нaйчacтiшe згaдyeтьcя як icтopичний пpиклaд тa пpeцeдeнт, влacтивий жopcткo ceгpeгoвaним cycпiльcтвaм. Ocнoвними oзнaкaми aпapтeïдy e пoдiл мeшкaнцiв нa piзнi кaтeгopiï зa типoм кacт, визнaчeння ïx piзниx пpaв i oбoв'язкiв, a тaкoж зaбopoнa acимiляцiï. Пpи цьoмy oкpeмi eлeмeнти aпapтeïдy, xoчa й y пoм'якшeнoмy виглядi, дoтeпep зycтpiчaютьcя в piзниx ^arnax Aзiï, O^arnï тa Gвpoпи в фopмi ч^шго пoдiлy нa гpoмaдян i нeгpoмaдян (Лaтвiя, Ecтoнiя), y фopмi зaбopoни oтpимaння гpoмaдянcтвa iммiгpaнтaми (apaбcькi мoнapxiï ^p^^'i' зaтoки), зacтocyвaння oбмeжeнь для ниx cтaвaти влacникaми зeмлi тa нepyxoмocтi, a тaкoж визнaння ocoбливиx пpaв плeмiннoгo нaceлeння нa oкpeмиx тepитopiяx.
Дo ocтaнньoгo чacy eтнoпoлiтикa бiльшocтi ^arn Gвpoпи rpyнтyвaлacя та ^н^п^'х' «м^^го» мyльтикyльтypaлiзмy. Пpoтe з пoчaткoм глoбaльнoï eкoнoмiчнoï кpизи пoлiтикa ypядiв пpoвiдниx ^arn GC пoчaлa вce бiльшe cxиляeтьcя в бш acимiляцioнiзмy, щo зacвiдчили зaяви пoлiтичниx кepiвникiв Hiмeччини, Beликoï Бpитaнiï тa Фpaнцiï (A. Mepкeль, Д. Kэмepoнa, H. Capкoзi), якi нeзaлeжнo oдин вiд oднoгo кoнcтaтyвaли пpoвaл пoлiтики мyльтикyльтypaлiзмy в cвoïx ^arnax. №йбшьш бypxливy peaкцiю нaпeвнo викликaлa дoпoвiдь бpитaнcькoгo пpeм'epa Д. Keмepoнa та Mюнxeнcькiй кoнфepeнцiï з питaнь мiжнapoднoï бeзпeки (5 лютoгo 2011 p.), яга мicтилa yзaгaльнeння зaгaльнoeвpoпeйcькoгo мacштaбy [2].
Дo peчi, пepшим пocтaвив пiд cyмнiв пoлiтикy мyльтикyльтypaлiзмy штан^кий пpeм'ep-мiнicтp X.-M. Acнap щe в 2002 p., a пюля зaяв A. Mepкeль, Д. Keмepoнa, H. Capкoзi зi cxoжими мeceджaми виступили вiцe-пpeм'ep ypядy Hiдepлaндiв M. Bepxare^ кoлишнiй пpeм'ep Бeльгiï I. Лeтepм, пpeм'ep Aвcтpaлiï Дж. Гoвapд тa iн. пoлiтики. Дo cxoжиx виcнoвкiв пpийшoв i Гeнepaльний ceкpeтap Paди Gвpoпи, кoлишнiй пpeм'ep-мiнicтp Hopвeгiï T. Яглaнд, який пocтaвив тд cyмнiв виcнoвки i нacтaнoви Пapлaмeнтcькoï Acaмблeï Paди Gвpoпи, зaфiкcoвaнi в низщ дoкyмeнтiв, включaючи peзoлюцiю ПAP€ «Hoвi кoнцeпцiï eвoлюцiï дepжaви дeмoкpaтичнoгo вибopy» вiд 8 жoвтня 2004 p. ^й дoкyмeнт пpoпoнyвaв eвpoпeйcьким кpaïнaм poзвивaти «гpoмaдянcький мyльтикyльтypaлiзм, щo rpyнтyeтьcя нa piвнocтi вcix гpoмaдян тa ïx
piвнiй лoяльнocтi пo вiднoшeнню дo cпiльнoï дepжaви (гpoмaдянcькiй тащО пpи пoвaзi дo вiдмiннocтeй i мiжкyльтypнoгo cпiвicнyвaння» [21].
Пepeгляд пpaктики мyльтикyльтypaлiзмy cпpичинeний нe тiльки змiнaми в cycпiльнoмy cвiтoглядi тa cпpoбaми пepeглядy мeтoдoлoгiï зacaд дeмoкpaтичнoгo poзвиткy, aлe й змiнaми в пoлiтичнoмy бaлaнci мiж piзними пpoшapкaми cycпiльcтвa eвpoпeйcькиx ^шн тa фiнaнcoвo-eкoнoмiчними нacлiдкaми глoбaльнoï кpизи. Oчeвиднo, щo в ce^i мeтoдoлoгiï пoлiтичнoгo poзвиткy eвpoпeйcькиx cycпiльcтв cпocтepiгaeтьcя виpaзний yxил y бш cкopoчeння пaтepнaлicтcкиx фyнкцiй дepжaви, якi oкpeмi дocлiдники нaзивaли вт^нням «eвpoпeйcькoгo coцiaлiзмy» в виглядi дepжaви зaгaльнoгo дoбpoбyтy. Cиcтeмнa кpизa eвpoпeйcькoгo iнтeгpaцiйнoгo пpoeктy, пoзнaчeнa нaкoпичeнням дepжaвниx i кopпopaтивниx бopгiв, piзним piвнeм кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiк тa нeминyчим cкopoчeнням piвня cпoживaння oкpeмиx вepcтв нaceлeння, cyrтeвo тиcнe нa пoлiтичнi кoлa, cпpияючи пepeглядy oбcягy coцiaльниx пocлyг тa piвня ïx гapaнтoвaнoгo вiдшкoдyвaння. Зa циx oбcтaвин пoлiтичнi iнiцiaтиви в дyci «^opcraoro» мyльтикyльтypaлiзмy да дicтaють пiдтpимки з бoкy кepiвництвa пoмipкoвaнo-кoнcepвaтивниx пapтiй тa тexнoкpaтичниx ypядiв, якi пepeбyвaють пpи влaдi в бiльшocтi ^шн Gвpoпeйcькoгo Coюзy.
Зa yмoв cкopoчeння cиcтeми coцiaльниx пшьг нaceлeнню eвpoпeйcькиx ^шн зaтвepджeння пpoгpaм цiлecпpямoвaнoï пiдтpимки iнoeтнiчниx гpoмaд cпpиймaeтьcя як нaдмipний бюджeтний тягap тa зaйвi витpaти, якi лишe зaкpiплюють фpaгмeнтaцiю cycпiльcтвa тa зaoxoчyють нaпiвiзoльoвaнe, чacткoвo вiдoкpeмлeнe icнyвaння мeншин, яю вiдтвopюють влacний кoмплeкc cycпiльниx тa кyльтypнo-peлiгiйниx вiднocин, який в бaгaтьox випaдкax cyпepeчить нopмaм пpaвa ^arn ïx пepeбyвaння. Haйбiльшoю мipoю пoлiтичнi нacтpoï в бiк пepeглядy тpaдицiйниx мeтoдiв eтнoпoлiтики пpиcyтнi в Hiдepлaндax, Дaнiï, Beликiй Бpитaнiï, Фpaнцiï, Hopвeгiï, Швeцiï, Aвcтpiï тa Hiмeччинi -^arnax, дe чacткa нeeвpoпeйcькиx мiгpaнтiв y пpoпopцiï дo aвтoxтoннoгo нaceлeння e нaйбiльшoю.
Ha xiд диcкyciï icтoтнo впливaють i тaкi чинники, як змiнa yявлeнь щoдo poзвиткy eвpoпeйcькиx пoлiтичниx нaцiй, щo нaпpямy пoв'язaнo з питaннями eвoлюцiï eвpoпeйcькoï iнтeгpaцiйнoï cпiльнoти в бiк фeдepaлiзмy чи кoнфeдepaлiзмy, пpo щo ocтaннiм чacoм вce чacтiшe згaдyють пpeдcтaвники Gвpoпeйcькoï Koмiciï.
Cyчacний cтaн eвpoпeйcькoгo iнтeгpaцiйнoгo пpoeктy вiдбивae вплив дeкiлькox piзнoплaнoвиx фaктopiв, y тoмy чиаш cyrтeвe cкopoчeння пoвнoвaжeнь дepжaви в eкoнoмiчнiй тa бюджeтнiй cфepi, мaйжe пoвнy лiбepaлiзaцiю мiгpaцiй для eвpoпeйcькиx гpoмaдян, якими ввaжaютьcя вci гpoмaдяни кpaïн-члeнiв GC (пpaвa нa пepecyвaння тa пpaцeвлaштyвaння для гpoмaдян Бoлгapiï i Pyмyнiï мaють 6ути виpiвнянi в 2014 p.), кoмпaктнe poзceлeння вeликиx нeeвpoпeйcькиx iммiгpaнтcькиx гpoмaд y мюькик paйoнax нaйбiльш poзвинeниx ^arn, пpиплив нoвиx xвиль iммiгpaнтiв yнacлiдoк зaвopyшeнь тa кoнфлiктiв в ^arnax Cepeдзeмнoмop'я, нacaмпepeд нa Близькoмy Cxoдi, в Пiвнiчнiй тa Cxiднiй Aфpицi.
Ha думку Ю. Xaбepмaca, ocнoвним пpинципoм мyльтикyльтypaлiзмy e «piвнoпpaвнe cпiвicнyвaння piзниx фopм кyльтypнoгo життя», яте зaбeзпeчye piвнicть пpaв бiльшocтi тa мeншocтeй [17]. Пpи цьoмy iдeoлoгiя мyльтикyльтypaлiзмy зa cвoeю cпpямoвaнicтю зaпepeчye кyльтypнy eднicть як зaгaльнoнaцioнaльнe явищe, тa вiдкидae eдиний кyльтypний cтaндapт вcepeдинi нaцioнaльнoï дepжaви. Пpoтe мyльтикyльтypaлiзм нe зaвжди cлiд cпpиймaти як iдeoлoгiю cвiдoмo aнтинaцioнaльнy. Ocнoвнa фopмyлa мyльтикyльтypaлiзмy - цe iнтeгpaцiя бeз acимiляцiï. Toмy мyльтикyльтypaлiзм yce ж визнae нaцioнaльнy фopмy в ïï зaгaльниx pиcax, xoчa й пpoпoнye ïï кopигyвaння чepeз вiдмoвy вщ eдинoï oфiцiйнoï кyльтypи як
115
yзaгaльнюючoгo cтaндapтy. Poзвитoк €C y фopмaтi piзнoю мipoю фyнкцioнaльнo iнтeгpoвaнoгo кoнглoмepaтy нaцioнaльниx дepжaв нapaзi cпpичиняe тeopeтичнo нe кoнкpeтизoвaний cпeцифiчний eфeкт, кoли кyльтypнa тa ocвiтня пoлiтикa зaлишaeтьcя кoмпeтeнцieю ypядiв oкpeмиx ^arn, a eкoнoмiчнa пoлiтикa тa coцiaльнe зaбeзпeчeння вce бiльшoю мipoю ввaжaютьcя кoмпeтeнцieю coюзниx opгaнiв yпpaвлiння. Peгyлювaння мiгpaцiй пociдae пoмiж цими пшаннями пpoмiжнe мicцe, cкiльки пpaвo нa в'1'зд, нaбyття cтaтycy peзидeнтa тa oтpимaння гpoмaдянcтвa нaдaють ypядoвi cтpyктypи oкpeмиx дepжaв, a пpaвилa внyтpiшньoгo пepecyвaння i пpaцeвлaштyвaння peгyлюютьcя cпiльними eвpoпeйcькими пpaвoвими нopмaтивaми.
Пpoблeмaтикa пpaв людини, пpинaймнi в arae^ax зaпepeчeння диcкpимiнaцiï, вiльнoгo пepecyвaння тa вибopy мicця пoмeшкaння вcтyпae в cyттeвi пpoтиpiччя з coцiaльнo-eкoнoмiчними мoжливocтями дepжaв, якi мaють гapaнтyвaти cвoïм гpoмaдянaм пeвний кoмплeкc пpaв y cфepi coцiaльнoгo зaбeзпeчeння. Ocтaннiм чacoм y ^amax GC цi oбcтaвини cпpичинили низку пoлiтичниx дeбaтiв, пoв'язaниx з нeoбxiднicтю poзpoбки eдиниx cтaндapтiв мiгpaцiйнoï пoлiтики, нaдaння пpитyлкy тa cтaтycy peзидeнтa нoвoпpибyлим iммiгpaнтaм. Haйбiльшoï гocтpoти цi пpoблeми нaбyли в ^mmcn coцiaльниx зaвopyшeнь i кoнфлiктiв y cepeдзeмнoмopcькиx apaбcькиx ^arnax, щo cпpичинилo мacoвий нaплив бiжeнцiв тa iммiгpaнтiв в ^aï™ GC [20, p. 18-19].
Як вкaзaнo в aнaлiтичнiй мoтивaцiйнiй дoвiдцi, якa пoяcнюe ocнoвнi acпeкти yxвaлeнoï peзoлюцiï Gвpoпapлaмeнтy з питaння «Qpo мiгpaцiйнi пoтoки, пoв'язaнi з нecтaбiльнicтю: cфepa дiяльнocтi тa poль зoвнiшньoï пoлiтики GC» (22 бepeзня 2011 p.), cпpичинeнi нecтaбiльнicтю мiгpaцiйнi пoтoки дo пpocтpy GC e пpямим викликoм для ^arn coюзy. Цeй виклик cпpичинeний вiйнaми i збpoйними кoнфлiктaми, eтнiчнoю нaпpyжeнicтю, cиcтeмaтичним пopyшeнням пpaв людини, включaючи вiдмoвy людям y дoзвoлi cпoвiдyвaти cвoю вipy, cтиxiйними лиxaми, вiдcyтнicть нaлeжниx eкoнoмiчниx i дeмoкpaтичниx cтpyктyp. Taкi явищa викликaють ocoбливy тpивoгy, ocкiльки цe мoжe пpизвecти дo зaгocтpeння нaпpyжeнocтi нe тшьки мiж ^яхтами пoxoджeння тa ^яхтами пpизнaчeння, aлe й мiж кpaïнaми пoxoджeння тa кpaïнaми тpaнзитy. Для того, aби eфeктивнo виpiшити цю пpoблeмy, GC мae пpoвoдити пoлiтикy пpoфiлaктики, викopиcтoвyючи нaйбiльш пpидaтнi iнcтpyмeнти зoвнiшньoï пoлiтики з мeтoю ycyнeння пpичин нecтaбiльнocтi бeзпocepeдньo. Baжливo звepнyти yвaгy нa тaкий кoнцeптyaльний виcнoвoк cлyxaнь, як нeoбxiднicть пoeднaння eвpoпeйcькoï пoлiтики в гaлyзi peгyлювaння мiгpaцiï тa зaxoдiв з poзвиткy cпiвpoбiтництвa з бiльш кoмплeкcним пoлiтичним бaчeнням вceocяжнoï бeзпeки, peгioнaльнoï cпiвпpaцi, двocтopoннix yгoд з кpaïнaми пoxoджeння тa кpaïнaми тpaнзитy (мiгpaнтiв), зaбeзпeчeння пpaв людини тa дeмoкpaтизaцiï. Oкpiм бiльшoï yвaги дo втiлeння Цiлeй poзвиткy тиcячoлiття, пpoпoнyвaлocя пoeднyвaти зacoби дoтpимaння пoлiтичнoï cтaбiльнocтi, пoв'язaнi з пoвaгoю дo вepxoвeнcтвa пpaвa i дoтpимaнням дeмoкpaтичниx пpинципiв, тa втiлeнням та peгioнaльнoмy тa глoбaльнoмy piвняx мeтoдiв eфeктивнoгo зaпoбiгaння кoнфлiктiв, пocepeдництвa i мexaнiзмiв миpoтвopчocтi.
Bиxoдячи з ^oro Gвpoпapлaмeнт дiйшoв думки, щo штьта eвpoпeйcькa зoвнiшня пoлiтикa мae дoпoвнювaти i cтвopювaти cинepгiю з iммiгpaцiйнoю пoлiтикoю, зocepeджyючи yвaгy нa пpичинax нecтaбiльнocтi i cтpyктypниx пpoблeмax y ^arnax, якi cлyгyють джepeлaми пoxoджeння мiгpaцiйниx xвиль. З мeтoю peгyлювaння мiгpaцiйниx пoтoкiв GC мae ^arayra дo вcтaнoвлeння пocтiйнoгo дiaлoгy з тpaнзитними кpaïнaми, якi poзглядaютьcя як пoтeнцiйнi бap'epи для пpoникнeння cтиxiйниx мiгpaнтiв дo GC.
B yмoвax cкopoчeння бюджeтниx мoжливocтeй ^arn GC crae вce бiльш нaгaльнoю кoopдинaцiя пiдxoдiв з iншими вeликими дepжaвaми (CШA, Kитaeм,
116
Япoнieю), a тaкoж «з кpaïнaми, qo poзвивaютьcя, якi мaють cтaти ocнoвними дoнopaми дoпoмoги у мaйбyтньoмy».
У тeмaтичнiй дoпoвiдi Gвpoпeйcькoмy пapлaмeнтy гoлoвний дoпoвiдaч Ф.Пpoвepa (Iтaлiя) визнaчив cфepи, в якиx GC мoжe вжити пeвниx тepмiнoвиx зaxoдiв. Цi зaxoди cтaнoвлять пepвинний ^6íp зacoбiв peaгyвaння нa виклик мiгpaцiï, cпpичинeний poзpивoм у piвняx poзвиткy, якocтi дeмoкpaтичниx iнcтитyтiв тa cтaнoм дoтpимaння пpaв людини мiж GC i дeякими cyciднiми кpaïнaми. Boни пepeдбaчaють нacтyпнe:
- B ^mmcn зacтocyвaння yгoд пpo cпiвпpaцю тa зa дoпoмoгoю yмoв, пoв'язaниx з нaдaнням дoпoмoги ^штам Cepeдзeмнoмop'я зaoxoчyвaти тpaнзитнi ^шни тa ^шни пoxoджeння мiгpaцiй «дo дocягнeння бiльшoï eкoнoмiчнoï тa iнcтитyцioнaльнoï cтaбiльнocтi».
- Ha дoдaтoк дo cпocтepeжeння зa вибopaми, щo мae ocнoвнe знaчeння для пpoцeciв дeмoкpaтизaцiï тa пoлiпшeння нaлeжнoгo yпpaвлiння, GC пoвинeн aктивiзyвaти cвoю poль у пocepeдництвi тa вpeгyлювaннi кoнфлiктiв тa здiйcнювaти зaxoди з пpoфiлaктики у cпiвпpaцi з peгioнaльними opгaнiзaцiями, тaкими, як Aфpикaнcький шюз.
- З тpaнзитними ^штами мaють бути yклaдeнi двocтopoннi yгoди, щo peгyлюють iммiгpaцiю.
- B ^mmcn Gвpoпeйcькoï пoлiтики cyciдcтвa eкoнoмiчний пopядoк дeнний мae включaти кoнкpeтнi зaxoди, cпpямoвaнi нa пiдвищeння piвня зaйнятocтi в ^arnax-пapтнepax GC, вoднoчac iз зaoxoчeнням циx ^шн дo пpивeдeння cвoïx нaцioнaльниx iммiгpaцiйниx зaкoнiв у вiдпoвiднicть дo мiжнapoдниx cтaндapтiв.
- GC мae зaoxoчyвaти ^юз для Cepeдзeмнoмop'я poзглядaти як пpiopитeтнi питaння, пoв'язaнi з мiгpaцiйними пoтoкaми, щo cпpичинeнi нecтaбiльнicтю.
- ^и пiдгoтoвцi нoвиx iнcтpyмeнтiв зoвнiшнix дп нa пepioд пicля 2013 p. Gвpoпeйcькa Koмiciя мae вpaxoвyвaти пoтpeбy в poзшиpeннi взaeмoзaлeжнocтi мiж тaкими двoмa oпopaми, як poзвитoк, з oднoгo бoкy, тa cтaбiльнicть i бeзпeкa, - з iншoгo. З цieю мeтoю пepeдбaчaeтьcя poзpoбити мexaнiзми швидкoгo i eфeктивнoгo втpyчaння, яю дoзвoлять GC зacтocyвaти нeгaйнi зaxoди щoдo зaxиcтy мeншин, у тому чи^ peлiгiйниx, тa iншиx ^уп нaceлeння, якi cтpaждaють в peзyльтaтi нecтaбiльнocтi [20, p.
19].
3aгpoзa нeкoнтpoльoвaнoгo пpoникнeння мiгpaнтiв дo тайбшьш poзвинeниx eвpoпeйcькиx ^árn, у тому чиаш внacлiдoк внyтpiшнix кoнфлiктiв тa зaвopyшeнь у Tyнici, Gгиптi, Лiвiï, C^iï тa iншиx apaбcькиx дepжaвax нaбyлa тaкиx мacштaбiв, щo пoпpи бюджeтнy cкpyтy Gвpoпapлaмeнт визнaв зa нeoбxiднe тa нeминyчe збiльшeння iнвecтyвaння в ^arnax пoxoджeння мiгpaцiй тa в ^arnax тpaнзитy, aби пoлeгшити у ниx внyтpiшню дeмoгpaфiчнy тa coцiaльнy нaпpyжeнicть.
Питaння peгyлювaння дoпycкy мiгpaнтiв дo ^шн GC зaлишaютьcя пpeдмeтoм гocтpиx cyпepeчoк мiж члeнaми cпiльнoти. З 1999 p. дepжaви GC нaмaгaютьcя poзpoбити yзгoджeнy peгyлятивнy пoлiтикy cтocoвнo пoшyкaчiв пpитyлкy. Ця пpoблeмa cтae вce бiльш aктyaльнoю в кoнтeкcтi poзшиpeння GC тa cкacyвaння внacлiдoк yмoв Шeнгeнcкoï угоди внyтpiшньoгo мiгpaцiйнoгo кoнтpoлю мiж бшьшютю ^шн GC. Cyrтeвi poзбiжнocтi знaxoдять пpoяв здeбiльшoгo в кpитичниx cитyaцiяx, тaкиx як кaтeгopичнa вiдмoвa Maльти нaдaти пpитyлoк aфpикaнcьким мopякaм, пiдiбpaниx з cyднa, щo зaзнaлo aвapiï. Bиxiд бyлo знaйдeнo в пepeдaчi циx ocí6 Г^ли, якa бyлa змyшeнa ïx пpийняти пoпpи мacoвe пpoникнeння apaбcькиx iммiгpaнтiв нa ^лш^ю ocтpoви, нacaмпepeд ocтpiв Лaмпeдyзa, який пepeтвopивcя нa вeличeзний тaбip.
IcTOrai poзбiжнocтi в мiгpaцiйнiй пoлiтицi oкpeмиx дepжaв пoдeкyди cпpичиняють пpизyпинeння Шeнгeнcкиx нopм тa вiднoвлeння пpикopдoннoгo мiгpaцiйнoгo кoнтpoлю
117
нa внyтpiшнix кopдoнax ^arn GC, oднaк гoлoвнi кoнтpoльнi функцп пoклaдaютьcя нa opгaни внyтpiшнix cпpaв, пoкликaниx кoнтpoлювaти пpaвo ocí6 та зaкoннicть пepeбyвaння в тiй чи шшш ^árni. Зa дaними cтaтиcтичнoï aгeнцiï Gвpocтaт, з пoчaткy cвiтoвoï eкoнoмiчнoï кpизи кiлькicть aплiкaнтiв та oтpимaння пpитyлкy в GC збiльшилacя з 226 тиc. y 2008 p. дo пoнaд 335 тиа в 2012 p. i пpoдoвжye зpocтaти.
Haйбiльш ceнcaцiйнoгo звyчaння нaбyлa зaявa кoмicapa Paди Gвpoпи з пpaв людини H.Myйжнieкca (Лaтвiя), який зaкликaв ^шни GC cкacyвaти видaчy вiз для cиpiйcькиx бiжeнцiв. Зa пiдpaxyнкaми Упpaвлiння Bepxoвнoгo кoмicapa OOH зi cпpaв бiжeнцiв, щoдeннo цю ^amy зaлишae 5 тиc. ocí6, бл. пoлoвини з якиx cтaнoвлять дiти [10]. Ocкiльки кiлькicть бiжeнцiв з C^iï дocяглa двox мiльйoнiв, eвpoпeйcьким дepжaвaм, нa йoгo думку, бyлo б cлiд вiдмoвитиcя вщ нaдaння вiз для гpoмaдян C^iï, щo тiкaють з ща ^шни. Cитyaцiя виглядae тaким чинoм, щo бiльшicть ^arn Пiвнiчнoï тa Зaxiднoï Gвpoпи (oкpiм Швeцiï) нe бaжaють нaдaвaти пpитyлoк нoвим пpибyльцям, a Гpeцiя, Iтaлiя, Maльтa тa iншi ^aï™, якi пepeбyвaють пiд мто^м iммiгpaцiï, нecпpoмoжнi caмi впopaтиcя з цieю пpoблeмoю. Bиxoдячи з ^oro, H.Myйжнieкc пpoпoнye poзpoбити мexaнiзм, щo пepeдбaчae пoвepнeння чacтини iммiгpaнтiв та бaтькiвщинy, a в випaдкy з cиpiйcькими бiжeнцями - зacтocyвaти ïx цeнтpaлiзoвaний poзпoдiл мiж ^яхтами Gвpoпи з мeтoю пoдaльшoï imerpa^ï.
Зa пpaвилaми GC oпiкyвaння бiжeнцями пoклaдaeтьcя нa дepжaвy, дo яш'1' вoни пpибyли. Гpeцiя тa Iтaлiя вжe дaвнo пoтepпaють вiд нaпливy нeлeгaльниx iммiгpaнтiв з ^arn Cepeдзeмнoмop'я, щo пopяд з виcoким piвнeм бeзpoбiття cтвopюe нaдмipний тиcк нa cиcтeми coцiaльнoгo зaxиcтy тa пiдcилюe aнтиiммiгpaцiйнi нacтpoï. З ^arn GC, ypяд я^' пoзитивнo cтaвитьcя дo нoвoï iммiгpaцiï, cyrтeвим виняткoм e xiбa щo пoзицiя Швeцiï. B вepecнi 2013 p. швeдcький ypяд нaдaв cтaтyc peзидeнтiв 8 тиc. виидщв з C^iï, якi дicтaли дoзвiл нa тимчacoвe пepeбyвaння в ^arni. Taким чинoм, Швeцiя cтaлa пepшoю з ^arn GC, якa нaдaлa бiжeнцям з C^iï мoжливicть пoвнoï лeгaлiзaцiï cвoгo пpaвoвoгo cтaтycy [1]. Ш^щя, нaceлeння яш'1' cтaнoвить лишe 9 млн. ocí6, щopiчнo пpиймae бл. 30 тиc. бiжeнцiв i e тpeтьoю кpaïнoю GC зa кiлькicтю дoзвoлiв нa oтpимaння пoлiтичнoгo пpитyлкy в cпiввiднoшeннi дo зaгaльнoï кiлькocтi нaceлeння. Пpo виcoкi витpaти нa yтpимaння бiжeнцiв cвiдчaть дaнi ypядoвoï cтaтиcтики, згiднo з якими з 2006 пo 2012 pp. щ видaтки зpocли з 42 дo 118 млн. дoлapiв C^ŒA. Пpиплив iммiгpaнтiв cпpичиняe зpocтaння coцiaльнoï нaпpyжeнocтi, якa cтaлa пoштoвxoм дo мacoвиx зaвopyшeнь cepeд iммiгpaнтcькoï мoлoдi тa пoгpoмiв y пepeдмicтяx Cтoкгoльмa тa iншиx мicтax, якi cпaлaxнyли в тpaвнi 2013 p. Уcьoгo в Швeцiï вжe пepeбyвae пoнaд 11 тиc. cиpiйcькиx бiжeнцiв (бiльшe, нiж y бyдь-якiй iншiй ^arni GC), 100 тиc. виxiдцiв з Ipa^ тa 40 тиc. бiжeнцiв з Coмaлi.
Зi cвoгo 6o^ Gвpoпeйcькa Koмiciя пpoпoнye збiльшyвaти нaдaння гyмaнiтapнoï дoпoмoги C^iï тa cyciднiм ^яхтам (Лiвaн, Иopдaнiя, Typeччинa), в тому чиош з мeтoю oблaштyвaння тaбopiв бiжeнцiв. З бoкy eвpoпeйcькиx лiвиx пapтiй виcлoвлюeтьcя кpитикa щoдo нeдocтaтньoï coцiaльнoï дoпoмoги iммiгpaнтcьким гpoмaдaм, cтaн якoï тлyмaчитьcя як пepeшкoдa coцiaльнiй aдaптaцiï нoвиx мiгpaнтiв. Пoкaзoвo, щo в 2012 p. Koнcтитyцiйний Cyд ФPH yxвaлив piшeння ^o нaдaння бiжeнцям coцiaльниx гapaнтiй та oднoмy piвнi з iншими вepcтвaми нaceлeння кpaïни, визнaвши пoпepeднiй piвeнь дoпoмoги нeгyмaнним тa диcкpимiнaцiйним.
B цiлoмy cтaвлeння ypядiв кpaïн GC дo пpoблeми пpитoкy iммiгpaнтiв зyмoвлeнe дeкiлькoмa фaктopaми, включaючи coцiaльнo-eкoнoмiчнi, пoлiтичнi тa кyльтypнo-гyмaнiтapнi. З точки зopy coцiaльнo-eкoнoмiчниx i дeмoгpaфiчниx poзpaxyнкiв, нeoбxiднicть пpитoкy iммiгpaнтiв зyмoвлeнa тeндeнцiями cтapiння нaceлeння. Haпpиклaд, зa пpoгнoзoм Цeнтpaльнoгo cтaтиcтичнoгo бюpo Швeцiï, дo 2035 p.
11B
нaceлeння ^aï™ збiльшитьcя та 1,4 млн. ocí6, a кшькють зaйнятиx - нa 0,5 млн. ^и цьoмy 80% нaймaниx пpaцiвникiв cтaнoвитимyть люди, якi нapoдилиcя пoзa мeжaми Швeцiï. Для збepeжeння пpoпopцiй мiж видaткaми тa нaдxoджeннями тa збepeжeння cтaбiльнocтi cиcтeми coцiaльнoгo зaбeзпeчeння пoтpiбнe пiдвищeння пeнciйнoгo вiкy та двa poки. Зa тaкиx пpoпopцiй, нa oднoгo пpaцюючoгo пpипaдaтимe та 3% бiльшe ocí6, якиx пpaцюючa ocoбa yтpимyвaтимe шляxoм виплaти пeнciйниx внecкiв [13].
Пoлiтичнi acпeкти пpoблeми бaгaтoкyльтypнocтi тa peгyлювaння мiгpaцiй пoв'язaнi нe тiльки з вибopoм мoдeлi cycпiльнo-пpaвoвoï тa кyльтypнoï aдaптaцiï iммiгpaнтcькиx гpoмaд тa вибopoм riei чи iншoï мoдeлi coцiaльнo-кyльтypнoï eвoлюцiï eвpoпeйcькиx пoлiтичниx нaцiй, aлe й з пoзицioнyвaнням piзниx пoлiтичниx пapтiй ^arn GC, якi cпиpaютьcя нa piзнi пpoшapки cycпiльcтвa. Ha пiдтpимкy пpeдcтaвникiв eтнopacoвиx i eтнopeлiгiйниx гpoмaд poзpaxoвyють пepeвaжнo лiвi (coцiaл-дeмoкpaти тa зeлeнi), якi пoтeнцiйнo зaцiкaвлeнi в пpиcкopeннi aдaптaцiï eтнopacoвиx мсншин дo cycпiльнo-пoлiтичниx cиcтeм ^шни пepeбyвaння. Пpoтe в ce^i пoлiтичнoï aктивнocтi пpeдcтaвники iммiгpaнтcькиx гpoмaд чacтo нe виявляють знaчнoï зaцiкaвлeнocтi в зaлyчeннi дo пoлiтичниx пpoцeciв тa imerpa^ï дo opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи пpoвiдниx пoлiтичниx пapтiй. Oкpiм цьoгo, знaчнa чacтинa пpeдcтaвникiв мeншин нe мae пpaвa гoлocy та зaгaльнoнaцioнaльниx тa eвpoпeйcькиx вибopax. Haпpиклaд, у Hiмeччинi пpaвo гoлocy мae лишe пoлoвинa iммiгpaнтiв, xoчa й в тaкiй пpoпopцiï вoни cклaдaють 10% нiмeцькoгo eлeктopaтy. (3a дaними OOH, cyкyпнa кiлькicть iммiгpaнтiв у Hiмeччинi cтaнoвить 9,8 млн. чoл.).
Teндeнцiï в бiк cтвopeння пoвнicтю iнтeгpoвaнoгo eвpoпeйcькoгo пpocтpy з вшьним пepecyвaнням гpoмaдян тa вiльним пpaцeвлaштyвaнням, щo являe coбoю зaгaльний opiernrcp тa iдeaльнy iнтeгpaцiйнy мoдeль пepeшкoджae poзpив у piвняx poзвиткy тa coцiaльнoгo зaбeзпeчeння piзниx ^arn GC. 3a тaкиx oбcтaвин фaктичнy пepeвaгy мaють бiжeнцi тa вимyшeнi пepeceлeнцi з нeeвpoпeйcькиx кpизoвиx peгioнiв, нacaмпepeд з ^arn Aфpики, Aзiï тa Близькoгo Cxoдy, щo cпpичиняe кyльтypнo-цивiлiзaцiйнe poзмивaння eвpoпeйcькoгo пpocтpy. Ha цьoмy тлi пocилюютьcя зaклики пapтiй пpaвoгo тa нeoнaцioнaлicтичнoгo cпpямyвaння дo пepeглядy yмoв мiгpaцiйнoгo кoнтpoлю вcepeдинi GC тa oбмeжeння пpaвa та вшьний вибip мicця пoмeшкaння тaкими кpитepiями, як пoxoджeння, гpoмaдянcтвo тa мaйнoвий цeнз. He cлiд виключaти й мoжливicть зaпpoвaджeння тaкиx oбмeжeнь, як мicцeвий кoнтpoль зa пoceлeнням нa тepитopiï oкpeмиx мyнiципaльниx oдиниць з бoкy opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
B ceнci вибopy мiж piзними фopмaми coцioкyльтypнoï пoлiтики в пpoвiдниx дepжaвax GC ypядoвi кoлa вте бiльш cxиляютьcя дo пoeднaння пoмipкoвaниx вapiaнтiв мyльтикyльтypaлiзмy з пocилeнням acимiляцiйниx тeндeнцiй, пoкликaниx зaбeзпeчити пpимycoвy aдaптaцiю мoлoдi з iммiгpaнтcькиx гpoмaд дo yмoв пpaцi в cyчacнiй eвpoпeйcькiй eкoнoмiцi, якa пoтpeбye пeвниx зтань, нaвичoк тa диcциплiни, якi e oзнaкoю eвpoпeйcькoгo кyльтypнoгo cтepeoтипy. ^му в кoнтeкcтi диcкyciï пpo пoдaльшy eвoлюцiю coцioкyльтypниx opieнтиpiв внyтpiшньoï пoлiтики ypядiв eвpoпeйcькиx ^arn з бaгaтoeтнiчним cклaдoм нaceлeння мoвa йдe да тiльки пpo pитopики, пpивaбливy для знaчнoï чacтини вибopцiв, якi пpeдcтaвляють yмoвнo кopiннe нaceлeння, aлe й ^o нeминyчicть cyrтeвиx змiн eвpoпeйcькoï пoлiтики, пoкликaниx пpoтидiяти ceпapaтизмy eтнopacoвиx тa eтнopeлiгiйниx гpoмaд. Iншим вaжливим зaвдaнням, з яким cтикaютьcя ва бeз винятку бaгaтocклaдoвi cycпiльcтвa ^arn GC, пoлягae в зaбeзпeчeннi внyтpiшньoгo пpaвoпopядкy тa oбмeжeннi нacильcтвa та eтнopacoвoмy тa eтнopeлiгiйнoмy rpyнтi, яте cтaнoвить вce бiльш вiдчyтнy coцiaльнy нeбeзпeкy. 3a тaкиx oбcтaвин ypяди ^arn GC будуть змyшeнi шу^ти пeвний бaлaнc мiж cпpoбaми пpиcкopити aдaптaцiю iммiгpaнтcькиx гpoмaд дo eвpoпeйcькoгo
119
¡ББК 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
нормативно-правового поля, контролем та обмеженням !мм!грац!! з !нших рег!он!в св!ту та врахуванням невдоволення значно! частини громадян сво!х кра!н з приводу !снування всередин! европейських сусп!льств обособлених !ншокультурних сп!льнот, як! в!дтворюють власну сусп!льну !ерарх!ю, традиц!! та звича!, властив! кра!нам !хнього походження. Водночас у сучасн!й европейськ!й пол!тичн!й кон'юнктур! такий баланс передбачае !мперативне включення до культурного простру кра!н СС елемент!в культур !мм!грант!в з кра!н «третього св!ту» та до певно! м!ри кра!н центрально!, сх!дно! та п!вденно-сх!дно! Свропи.
Список використано¥ л1тератури
1. Беженцы из Сирии могут стать резидентами Швеции [Електронний ресурс] / MIGnews.com, 07.09.2013. - Режим доступу: http://www.mignews.com/news/politic/world/070913_160800_62527.html
2. Британский премьер осудил политику мультикультурализма. 05.02.2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lenta.ru/news/2011/02/05/multicult/
3. Висоцька Н. Концепц!я мультикультурал!зму ! питання естетики / Н. Висоцька // Питання л!тературознавства. - 2009. - Вип. 77. - С. 110-121.
4. Г!лланд К. Швейцар!я: нац!я «добро! вол!» / К. Г!лланд // Нац!ональна безпека ! оборона. - 2006. - № 7. - С. 35-37.
5. Дейк Р. ван. Регионализм, федерализм и права меньшинств в Бельгии / Р. ван Дейк //
Этнические и региональные конфликты в Евразии.- М. : Весь мир, 1997. - Кн.3. - С. 251-268.
6. Драч Ю. С. Зовн!шньопол!тичн! аспекти !мм!грац!йно! пол!тики Франц!! / Ю. С. Драч
// Г!лея. - 2011. - Вип. 48. - С. 876-881.
7. Кукатас Ч. Теоретические основы мультикультурализма [Електронний ресурс] / Ч. Кукатас. - Режим доступу: http://inliberty.ru/library/study/327/
8. Лагасс Н. Бельгийский опыт: пример федерализма путем разьединения. Практический анализ институциональной эволюции бельгийского государства / Н. Лагасс // Казанский федералист. - 2004. - № 1. - С. 32-34.
9. Мазука Л. I. Досв!д Швейцар!! у забезпеченн! толерантного сп!в!снування етн!чних груп / Л. I. Мазука // Стратег!чн! пр!оритети. - 2008. - № 1. - С. 53-58.
10. Муйжниекс призвал ЕС отменить визы для сирийских беженцев / Rus.DELFI.lv, 03.09.2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rus.delfi.lv/news/daily/europe/mujzhnieks-prizval-es-otmenit-vizy-dlya-sirijskih-bezhencev.d?id=43613449
11. Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ / под ред. В. С. Малахова и В.А. Тишкова. - М. : Наука, 2002. - 356 с.
12. Павлова Е. Б. Понятие мультикультурализма в современном политическом дискурсе / Е. Б. Павлова // Политическая наука и политические процессы в Российской Федерации и в новых независимых государствах. - Екатеринбург : Изд-во УрОРАН, 2005. - С. 24-33.
13. Работать будут иммигранты, в основном, к 2035 году [Електронний ресурс] / Радио Швеция Ryska, 01.10.2013. - Режим доступу: http://sverigesradio.se/sida/artikel.aspx?programid=2103&artikel=5661937
14. Рингер Б. Б. Расово-национальное доминириование и нация-государство / Б. Б. Рингер, Э. Р. Лоулесс // Этнос и политика: Хрестоматия / авт.-сост. А. А. Празаускас. - М.: УРАО, 2000. - С. 201-203.
15. Тишков В. А. Реквием по этносу. Исследования по социально-культурной антропологии / В. А. Тишков. - М. : Наука, 2003. - 543 с.
16. Ooren X. Cynacm npoG^eMH MirpauiñHoi nomTHKH GC / X. Ooren // rinea. - 2013. -Bnn. 73. - C. 352-353.
17. XaGepMac ro. nocTHauHoHa^bHaa KoHcTe.n.nauHa h Gyfly^ee fleMoKpaTHH / ro. XaGepMac // Horoc. - 2003. -№ 4-5. - C. 105-152.
18. Castles St. Guestworkers in Europe: A Resurrection? / St. Castles // International Migration Review. - Winter 2006. - Vol. 40, No. 4. - P. 741-766.
19. Parekh B. Europe, Liberalism and the 'Muslim Question / B. Parekh // Multiculturalism, Muslims and Citizenship. A European Approach. - London : Routledge, 2006. - P. 179204.
20. Provera F. Report on migration flows arising from instability: scope and role of EU foreign policy / F. Provera [2010/2269(INI)] / European Parliament 2009-2014. Committee on Foreign Affairs. 22.3.2011. A7-0075/2011. [RR\454355EN.doc]. - 30 p.
21. New concepts to evaluate the state of democratic development [E^eKTpoHHHñ pecypc] / Council of Europe; Parliamentary Assembly. 1407 (2004). (32nd Sitting). 8 October 2004.
- Pe^HM Aocryny: http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta04/ERES1407.htm
22. Wilner A. S. The Swiss-ification of Ethnic Conflict: Historical Lessons in Nationbuilding. The Swiss Example / A. S. Wilner // Federal Governance. - 2007/2008. - Vol. 6.
- P. 1-27.
OraTTa Haflmm^a flo peflaKuii 14.10.2013 p. M. Ovramets
EUROPEAN MULTICULTURALISM IN THE DISCOURSE OF POLITICAL SCIENCE AND INTERNATIONAL RELATIONS
The article deals with the problem of European multiculturalism in terms of political processes within the EU and the impact of this problem on the formation of migration and foreign policy of the union. The author argues that the EU political circles face the challenge of correcting socio-cultural policy in a range between soft multiculturalism and increasing assimilation trends to ensure adaptation of immigrant communities in the regulatory environment and economic needs. These circumstances determine the inevitability of significant changes in European and ethno-cultural policy aimed at countering separatism ethno-racial and ethno-religious communities.
The author notes that the basic trend within the EU is the creation of a fully integrated European space with the freedom of movement of citizens and freedom of employment which reflects an ideal integration model. It is impeded with the gap in levels of development and social welfare in different countries of the EU. Actual advantages among immigrants have refugees and forced migrants from unstable non-European regions, primarily from Africa, Asia and the Middle East. In turn, this causes blurring of the European cultural and civilizational space.
In terms of the choice between the various forms of social and cultural policy in the leading EU countries the governmental authorities are increasingly adopting a combination of moderate multiculturalism with increased assimilation trends that serves to ensure the forced adaptation of immigrant youth to working conditions in modern European economy which requires specific knowledge, skills and discipline that are a hallmark of the European cultural stereotype. An important challenge faced by all highly complex societies of the EU without distinction is to ensure the internal order and limitation of violence on the race and ethnic and religious grounds. The EU governments will be forced to seek a balance between adaptation of immigrant communities into the European regulatory and legal framework and control and restriction of immigration from other regions of the world while recognizing the
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
discontent from great majority of citizens in their countries due to the coexistence of marginalized and culturally different communities within the European societies.
Keywords: multiculturalism, migration policy, the European Union, the multipartite society, security, federalism, ethno-racial communities
УДК 323.2(4)(045)
O.B. Савка
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНО! ПОЛ1ТИКИ B KPAIHAX ЦЕНТРАЛБНО-СХ1ДНО1 СВРОПИ
У cmammi автор досл1джуе проблемы регюналъного розвитку та гх трансформаци у крагнах Ценmрaлъно-cxiдно'г Свропи. Розглядае основт етапи трансформаци, як були характерт для крагн та дае стислу характеристику, при цъому зауважуе на деяк окремi прояви у окремо вибраних крагнах. Визначаетъся вплив деценmрaлiзaцlг полтики держави у справах м^цевого розвитку. Проaнaлiзовaнa ролъ регюналъно'г полтики держави для самих регютв. Дана характеристика тих проявiв, де покращення жиmmедiялъноcmi вiдбулоcя у регюнах. Розглянуто основн зaконодaвчi змти у крагнах, як призвели до перебудови регюналъно'г полтики держави у щлому та визначено вплив тенденцт Свропейсъкого Союзу на цей процес.
Ключов1 слова: ЦСС, СС, регюналъна полтика, трансформащя, деценmрaлiзaцiя полтики, мшцевий розвиток, мшцеве самоврядування.
Реформу державного управлшня не можливо анал1зувати без розгляду системно! трансформаци Bciei пол1тично'1, законодавчо! та сощально-економ1чно'1 структури. Децентрал1защя - це суттева складова трансформаци пол^ичних систем. В останнш перюд трансформаци перехщ вщ колишньо! «радянсько! системи» до «системи мюцевого самоврядування» разом зi створенням умов для економiчного розвитку на ринкових засадах були ключовими елементами пол^ично! демократизаци та плюралiзму в уах крашах ЦСС. Реформа мюцевого врядування була важливою складовою загально! системно! трансформаци пол^ично! структури; але юнували й деякi вiдмiнноcтi мiж трьома крашами через певнi передумови i традици систем державного управлiння. Наприклад, у Словаччиш, хоча там система мюцевого самоврядування була створена ще в 1990 р., на той час не юнувало ще одного рiвня (мiж мicцевим i нацiональним) територiального самоврядування. Таким чином, саме центральний уряд займався региональною полiтикою i регiональним розвитком до утворення самоврядних регюшв у 2001 р. У Польщi ж адмiнicтративно-територiальнiй реформi передувала тривала суспшьна i полiтична дискуая стосовно розмiру та кiлькоcтi нових регiонiв; у результатi Польща тепер мае трирiвневу структуру мicцевого/регiонального самоврядування; кожен рiвень е незалежним вщ iншого i мае сво! власш активи/ресурси та джерела фiнанcування. В Угорщиш, на вiдмiну вiд Польщ^ мicцеве самоврядування було вiдновлено у 1990 р. тсля перерви в сорок роюв; у результатi реформи Угорщина мае дворiвневу структуру мунщипального/окружного самоврядування.
Доcлiдження по кра!нах аналiзують рiзнi етапи формування регiональноi полiтики в крашах ЦСС в контексп стввщношення процесу реформування державного управлiння та вимог вступу до СС.
