CC BY
14
Вюник Придшпровсько! державно! академй' будiвництва та архпектури, 2017, № 4 (231-232) ISSN 2312-2676 УДК 711.27:911.372.32:719(477.46)
АРХ1ТЕКТУРНО-М1СТОБУД1ВН1 ОСОБЛИВОСТ1 АГЛОМЕРАЦ1ЙНОГО ПЛАНУВАННЯ
еГОРОВ Ю. I., к. арх., доц.
Кафедра лгсового господарства, Уманський нацiональний ушверситет садгвнщтва, вул. 1нститутська, 1, Умань, 20305, Укра!на, тел. (04744) 3-43-79, e-mail: [email protected]
Анотащя. Розглянуто юторичш етапи становлення, планувальну структуру територш та адмшстративно-правовий статус агломерацп на прикладi Уманщини. Обгрунтовано цшшсть природно! та культурно! спадщини, сформульовано методи мiстобудiвних перетворень, рекомендовано удосконалення системи управлiння планувально!' структури агломерацп. Запропонована структурна модель - програма вiдродження архггектурно-ландшафтного потенцiалу та оргашзацп системи туристичного огляду середовища Уманщини.
Knm4oei слова: Уманщина; спадщина; охорона; управлтня
АРХИТЕКТУРНО-ГРАДОСТРОИТЕЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ АГЛОМЕРАЦИОННОГО ПЛАНИРОВАНИЯ
ЕГОРОВ Ю. И., к. арх., доц.
Кафедра лесного хозяйства, Уманский национальный университет садоводства, ул. Институтская, 1, Умань, 20305, Украина, тел. (04744) 3-43-79, e-mail: [email protected]
Аннотация. Рассмотрены исторические этапы становления, планировочная структура территории и административно-правовой статус агломерации на примере Уманщины. Обоснована ценность природного и культурного наследия, сформулированы методы градостроительных преобразований, рекомендовано усовершенствование системы управления планировочной структуры агломерации. Предложена структурная модель - программа возрождения архитектурно-ландшафтного потенциала и организации системы туристического осмотра среды Уманщины.
Ключевые слова: Уманщина; наследие; охрана; управление
ARCHITECTURAL AND URBAN PLANNING FEATURES OF AGGLOMERATIVE PLANNING
YEGOROV Yu. I., Cand. Sc. (Arch.), Ass. Prof.
Department of Forestry, Uman National University of Horticulture, 1, Instytutska str., Uman, 20305, Ukraine, tel. (04744) 3-43-79, e-mail: [email protected]
Abstract. The historical stages of formation, planning structure of the territories, administrative and legal status of the agglomeration, on the example of Uman region had been considered. The value of natural and cultural heritage had been grounded, methods of urban development were formulated. Improvement of the management system of the planning structure of the agglomeration had been recommended. Structural model as a program for the revival of architectural and landscape potential and the organization of a tourist survey of Uman region's environment had been proposed.
Keywords: Uman region; heritage;protection; management
Вступ. У сучасний теорп i практищ мютобудування впроваджуються
демократичш форми значних пол^ичних та соцiально-економiчних змш, як формують новий сучасний св^огляд i вщповщне архггектурне мислення. За таких умов виникае потреба в теоретичному обгрунтуванш ново! державно!
мiстобудiвно!' полынки, врахування наслщюв минулих перiодiв, а також сучасних та перспективних проблем. Наведене дослщження присвячене однш i3 найактуальшших проблем агломерацшного
планування Уманщини, спрямованого на просторову оргашзащю мiстобудiвних процеав, як в сукупносп визначають рiвень життедiяльностi населення.
Постановка проблеми. Ниш правовi професшш норми щодо державного регулювання, планувального розвитку, системи охорони та управлшня об'екпв культурно! спадщини ще! агломерацп, у тому чит юридичне визначення поняття «Уманщина» не легiтнмiзованi в державному законодавствi. Для здшснення управлiння тернторiямн Уманського краю,
зoкpемa, пpoстopoвoï opram3a^ï
сеpедoвищa, питання пiдвищення естетичних яшстей дoвкiлля, гapмoнiзaцiï великих пpoстopiв aглoмеpaцiï
кoмпoзицiйними зaсoбaми, як пpaвилo, не пopyшyвaчись. Iгнopyвaння кyльтypнo-лaндшaфтнoгo свoepiднoстi
нaцioнaльнo-aглoмеpaцiйнoгo дoсвiдy й естетичнoï пpивaбливoстi iстopичнoгo сеpедoвищa пoселень Уманщини викликають на пpaктицi знaчнi apхiтектypнo-мiстoбyдiвнi пoмилки.
Аналiз публiкацiй. Mетoдoлoгiчне значення для ^.oro дoслiдження мають фyндaментaльнi пpaцi в гaлyзi apхiтектypи та мiстoбyдyвaння Ю. М. Бiлoкoня, M. М. Дьoмiнa, Т. Ф. Панченш.
Дoслiдженням пpoблем збеpеження та oхopoни кyльтypнoï спадщини пpисвяченo нayкoвi npari В. В. Вечеpськoгo, О. А. Пламен^ь^". Зaкoнoмipнoстi
iстopичнoгo poзвиткy Уманщини дoслiджyвaли Т. П. Бевз, Ю. I. Бoдpoв. Кoмпoзицiйнi oснoви мiстoбyдiвнoгo poзвиткy шиpoкo пpедстaвленi y ^ацях зapyбiжних yчених M. Г. Бapхiнa, А. В. Iкoннiкoвa, К. Лшча.
Мета CTaTTi - oбгpyнтyвaння цiннoстi пpиpoднoï та кyльтypнoï спадщини, фopмyлювaння метoдiв мiстoбyдiвних пеpетвopень, yдoскoнaлення системи yпpaвлiння плaнyвaльнoï стpyктypи Уманщини.
Виклад матерiалу
Назва об'екта. Пoняття «Уманщина» y свiдoмoстi сyчaснoгo мiськoгo мешканця а^щюеться i3 знaчнoю теpитopieю з центpoм y мiстi Умань, сyкyпнiстю пpиpoдних, сoцiaльних та кyльтypних кoмпoнентiв, ушкальшю iстopичнoю дoлею.
На думку iстopикiв, пiд Умaнщинoю poзyмieться не тшьки сучасний Уманський paйoн, адже шго ствopенo пopiвнянo недaвнo, а й Уманський пoвiт y склaдi Киïвськoï гyбеpнiï, Уманський oкpyг вiйськoвих пoселень, Уманський кoзaцький пoлк, Уманський пoвiт Бpaцлaвськoгo вoeвoдствa.
У бiльшoстi нау^вих пpaць ствеpджyeться, щo назва сaмoгo мiстa Умань пoв'язaнa з нaзвoю piчки Ума, пpo яку л^пис згадуе ще в 1497 po^. Moжнa пpипyстити, щo згoдoм piчкy Уму стали називати Умaнкoю, а пoбyдoвaне бiля не"1 мiстo Уманню. Але таке пoяснення небездoгaнне, тому щo «пустиня Гумань» oбмеженa на ^pri piчкaми Удич, Пiвденний Буг, Синюха, Ятpaнь i Ревуха, там ^or^ae piчкa Уманка, знaчнo менша ïx за poзмipaми.
Нaйiмoвipнiшим слщ вважати таке пoxoдження назви мюта Умань. Iз кiнця II ст. на твдш Уманщини в степах ^чували кумани, там була Куматя. ^ - латинська назва, мюцеве населення мoглo гoвopити Кумань (Вoлинь, Кшв, Пoзнaнь). Як y бaгaтьox нapoдiв Сxoдy, звiдки пpикoчyвaли кумани, буква к часто тpaнсфopмyeться в букву г. ^му oднi люди називали oднy й ту ж мюцевють Кyмaнieю, а iншi Гуманню (нaпpиклaд, Кapaдax - Гapaдax, Кубань -Губань). Кoлись i саме мюто називали не Уманню, а Гуманню. Aнaлiзyючи вкaзaнi та деяю iншi вiдoмoстi, iстopики дoxoдять виснoвкy, щo назва мiстa мoглa виникнути в pезyльтaтi таких пеpетвopень: Кумашя -Кумань - Гумань - Умань [2].
Адмтттративний статус об'екта. У сучасний теopiï i ^акти^ мютобудування пpoблеми poзселення людей на певнш теpитopiï пoв'язyються з лoкaльними системами poзселень, якi являють сoбoю меж пoселень, poзмiщениx y меpежax кoмпaктниx теpитopiй, тpaнспopтнa дoстyпнiсть я^ вiд центpy дo кpaйньoгo пункту не пеpевищye 1-1,5 гoд. в oдин кiнець (100-150 км). Пpиклaдoм тaкoгo yтвopення е мiськa aглoмеpaцiя, яка ствopюe мoжливiсть пoстiйнoгo спшкування населення [1].
Нapaзi сьoгoднi дoслiдники називають Уманщину pегioнoм, paйoнoм,
aглoмеpaцieю, мiжpaйoннoю системoю poзселення. Aглoмеpaцiйне планування Уманщини, oбмежене тiльки oблaсними i paйoнними кopдoнaми, вже не дае мoжливoстi в^шувати нaйвaжливiшi питання, пoв'язaнi з екoнoмiчнoю,
екoлoгiчнoю, сoцiaльнoю i кyльтypнoю пpoблемaтикoю.
Вpaxoвyючи xapaктеp теpитopiaльнoï цiлiснoстi i фyнкцioнaльнo взaeмoпoвя'зaнoï ^упи пoселень, мiж якими iснye poзпoдiл сoцiaльниx, екoнoмiчниx та кyльтypниx зв'язюв, щo iстopичнo склалися, з геoгpaфiчним центpoм У^аши в мiстi Умань, Уманщину слiд вiднести дo етнoкyльтypнoï aглoмеpaцiï деpжaви, pезyльтaтy пpoявy ушкальних пpoстopoвиx, ландшафтних та мистецьких чинниюв.
Опис об'екта. Tеpитopiaльний aнaлiз планувальшх стpyктypи Уманщини, пpoведений aвтopoм, виявив певш спiльнi pиси та poзбiжнoстi в нayкoвиx пpaцяx щoдo визначення меж дoслiджyвaнoгo yтвopення. На думку К. Лшча, «,..меж1, aбo кopдoни -цi лiнiйнi елементи oтoчення, якi глядач не викopистoвye як шляхи i не poзглядae ïx y цiй якoстi. Це меж мiж двoмa станами» [5]. Ус визначення oднoзнaчнo являють Уманщину як непoдiльний, пеpвинний елемент ( y склaдi декiлькox oблaстей) планувальшх стpyктypи У^аши - тoбтo теpитopiю, oбмеженy певними кордонами.
Кopдoни Умaнськoгo ^за^шю пoлкy на час йoгo сташвлення на зaxoдi межували iз Кальницьким (Вшницьким) та Бpaцлaвським пoлкaми, ^анична межа пpoxoдилa в paйoнi piчoк Co6 та Буг. На пiвнoчi та пiвнiчнoмy сxoдi y 1649 po^ вiн межував з Бiлoцеpкiвським, а 1654 poцi -Пaвoлoцьким i Бiлoцеpкiвським пoлкaми. З твдня межi пoлкy дoxoдили дo степу i були дуже неpiвними, а на твдень вiд бpaцлaвськoгo кopдoнy пo p. Удич пpoстягaвся вузький клин. 3i сxoдy нaйвiддaленiшoю ^тнею пoлкoвoï теpитopiï була Уманська штня з належними дo не"1 Псapiвкoю та Сyшкiвкoю y paйoнi p. Ятpaнь
[3].
Вiдпoвiднo дo теpитopiaльнoгo aнaлiзy центpaльнoï частини Укpaïни, яка включае сеpедню Нaдднiпpянщинy та ^дшля, iстopичниx дoкyментiв, тoпoгpaфiчниx кapт зaпpoпoнoвaнo метoдикy визначення меж oб'eктa дoслiдження - Уманщини, яка визначаеться двoмa фaктopaми: пpиpoдними межами piчoк та aдмiнiстpaтивними
межами. На зaпpoпoнoвaнiй теpитopiï Уманщини цi два piзнi за свoeю пpиpoдoю типи меж не зб^аються: межi Чеpкaськoï, Вiнницькoï, Киïвськoï, Кipoвoгpaдськoï, Оде^^ та Mикoлaïвськoï aдмiнiстpaтивниx oблaстей пpoxoдять y сеpединi дoслiджyвa-нoгo yтвopення, яке з пiвнoчi oбмежене бaсейнoм p. Рoсь, а з твдня, сxoдy та зaxoдy - aдмiнiстpaтивними межами paйoнiв. Таким чишм, уманська aглoмеpaцiя вoдoзбipниx теpитopiй piчoк Рoсь та Пiвденний Буг вiдпoвiдae частинам шести oблaстей фис.).
1сторичтсть планування об'екта. Iстopiя мiстoбyдiвнoгo poзвиткy Уманщини спoвненa кoнфлiктiв, деяю з них не виpiшенi дoнинi. З нaйдaвнiшиx чaсiв вoнa пеpебyвaлa в зoнi стiйкoгo заселення людьми, тут фopмyвaлися oсеpедки apxеoлoгiчнoï кyльтypи, якi спpaвили пoмiтний вплив на цивiлiзoвaний poзвитoк не тiльки у^ан^ких земель, а й yсьoгo людства. Найяс^авший слiд залишила тpипiльськa кyльтypa ( IV - сеpединa III тис. дo н. е.), яка не пoстyпaлaся poзвинyтим цивiлiзaцiям стapoдaвньoгo свiтy.
Важливу poль землi Уманщини, пеpедyсiм пoднiпpoвськi, вiдiгpaли y стaнoвленнi oднieï з нaймoгyтнiшиx деpжaв епoxи Сеpедньoвiччя - Ктвсь^ Рyсi (XI -XIII ст.), яка загочаткувала й yтвеpдилa деpжaвoтвopчi тpaдицiï yкpaïнськoгo нapoдy. Укpiпленi мiстa-фopтецi Кopсyнь, Умань, Бpaцлaв oднoчaснo були значними pемiсничo-тopгoвельними i кyльтypними центpaми деpжaви. На Уманщиш зapoдилoся i стaлo впливoвoю сyспiльнo-пoлiтичнoю силoю yкpaïнське ^защ^, а в сеpединi XVII ст. ^ай пеpебyвaв в епiцентpi Визвoльнoï вiйни yкpaïнськoгo нapoдy.
Дo ^oro слiд вiднести yнiкaльнy планувальну стpyктypy мiжнapoдниx нaцioнaльниx aвтoшляxiв: пiвнiч - твдень -Сaнкт-Петеpбypг - Умань - Одеса; схщ -захщ - Днiпpo - Умань - Львiв - Беpлiн. Як свщчать iстopики, poсiйськi мoнapxи чaстo кopистyвaлись цими шляхами, щoб пpиïxaти в Умань та вщвщати «Сoфiïвкy», aбo, пoдopoжyючи в Одесу чи Кaтеpинoслaв -тpетю пiвденнy стoлицю iмпеpiï (Олексaндp I - 1820 p., Mикoлa I - 1847 p., Олексaндp II
- 1859 p.). nepexpecra циx двox тpaнcкoнтинeнтaльниx мaгicтpaлeй,
гoлoвниx плaнyвaльниx oceй y ^mpi Укpaïни, в м. Умaнь, ^м
зaгaльнoeвpoпeйcькoгo знaчeння, мae й глибoкий cимвoлiчний ceнc.
Природт ландшафты об'екта. np^oArn кoмплeкcи Умaнщини зa xapaктepиcтикaми peльeфy пoдiляютьcя нa гopбкyвaтi тa piвниннi, cepeд ниx piчкoвi дoлини, яpи в бaceйнax piчoк Пiвдeнний Буг, Синюxa, гipcькi кaньйoни Tip^^ro Тiкичy, piвниннi cтeпoвi пpocтopи Швдня, лicocтeп Сepeдньoï Нaдднiпpянщини тa лicoвi мacиви Пoлiccя. Чиcлeннi пpиpoднi кopдoни дaвaли мoжливicть yкpиття тa пpoтиcтoяли зaзixaнню чyжинцiв. Koжeн iз цж кoмплeкciв Умaнщини мae cвoю
ут^льн^ть, цiлicнicть, yнiвepcaльнicть, щo визнaчae пepeдyмoви фopмyвaння i poзвиткy нaцioнaльнoï apxiтeктypи [4].
Piчки Пiвдeнний Буг, Po№, Синюxa, Гipcький Тiкич, ^rpam, CO6, Дaxнo - цe пpиpoднi фeнoмeни кpaю, cфopмoвaнi фiзичними i бioлoгiчними yтвopeннями (гpyпaми yтвopeнь) дoвкiлля. Мeжi бaceйнiв piчoк oxoплюють дocтaтньo зтачну тepитopiю - близькo 82,1 тиа км2, щo cклaдae 7,6 % вщ зaгaльнoï плoщi oб'eктa дocлiджeння. Kлючoвi тepитopiï бaceйнiв piчoк зaбeзпeчyють збepeжeння нaйбiльш цiнниx i типoвиx для дaнoï aглoмepaцiï кoмпoнeнтiв лaндшaфтнoгo тa бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття.
Примтка. Вpaxoвyючи xapaктep тepитopiaльнoï цiлicнocтi тa фyнкцioнaльнo взaeмoпoвя'зaнoï гpyпи
пoceлeнь, м1ж якими icнye poзпoдiл coцiaльниx, eкoнoмiчниx тa кyльтypниx зв'язшв, як! icтopичнo cклaлиcя, з гeoгpaфiчним цeнтpoм Укpaïни в мют1 Умaнь, Умaнщинy cлiд вiднecти дo eтнoкyльтypнoï aглoмepaцiï дepжaви, peзyльтaтy пpoявy yнiкaльниx пpocтopoвиx, лaндшaфтниx тa миcтeцькиx
чиннишв.
Рис. Планувальна модель кyльтypниx та npocтopoвиx зв 'язюв уманськоХ аглoмеpацiï
Як пoкaзaли дocлiджeння, oзeлeнeнi тepитopiï Умaнщини являють coбoю cвoepiднi peкpeaцiйнi yтвopeння, як! включaють зoни вiдпoчинкy тa лicoпapкoвi мacиви. Зoни вiдпoчинкy клacифiкyютьcя зaлeжнo вщ poзтa-шyвaння в cиcтeмi aглoмepaцiï aбo нaceлeнoгo мicця. Лicoпapки являють coбoю oб'eкти лaндшaфтнoï apxiтeктypи, пepeдбaчeнi для кopoткoчacoвoгo вiдпoчинкy. B мeжax Умaнщини знaчнi лicoпapкoвi мacиви плoщeю пoнaд 290 тиc. гa включaють piзнi лaндшaфтнi oб'eкти, в тому чи^ caдoвo-пapкoвi кoмплeкcи в мicтax Умaнь, Kopcyнь-Шeвчeнкiвcький, Taльнe, Звeнигopoдкa, Бepшaдь тa ш.
Культурне надбання об'екта. Ha тepитopiï Умaнщини craopern дocтaтньo poзгaлyжeнa, iepapxiчнo cтpyктypoвaнa, типoлoгiчнo piзнoмaнiтнa цiлicнa cиcтeмa icтopичниx мюць (18 мicт тa двa ceлищa мicькoгo типу). Пaм'ятки piзниx erox , мeмopiaльнi oб'eкти aглoмepaцiï тa лaндшaфтнi пapки вxoдять дo чoтиpьox icтopикo-кyльтypниx зaпoвiдникiв, двoм ¡З якж нaдaнo cтaтyc нaцioнaльниx. Зaпoвiдники Умaнщини - цe cпeцiaльнo вiдoкpeмлeнi тepитopiï, нa якиx мicтятьcя icтopичнi кoмплeкcи, aнcaмблi, щo cтaнoвлять визнaчнy таутову, icтopичнy тa миcтeцькy цiннicть.
Cepeд ниx - Дepжaвний icroprno-кyльтypний зaпoвiдник «Tpипiльcькa кyльтypa» в c. Лeгeдзeнe (cтвopeний 2003 p.), який oпiкyeтьcя пpoтoмicтaми тpипiльcькoï кyльтypи, poзтaшoвaними в шecти ceлax Taльнiвcькoгo paTO^ (Beceлий Kyт, Глибoчeк, Мaйдaнeцькe, Онoпpiвкa, Пищaнa, Taльянки) в paдiyci 7-12 км; 10 там'яток icтopiï cвiтoвoгo знaчeння, poзплaнoвaнa cтpyктypa пoceлeнь
apxeoлoгiчнoгo xapaктepy мaють видaтнy yнiвepcaльнy цшнють з тoчки зopy icтopiï тa нayки.
Ha тepитopiï Kopcyнь-Шeвчeнкiвcькoгo нaцioнaльнoгo icтopикo-кyльтypнoгo
зaпoвiдникa (cтвopeний 1994 p.) poзтaшoвaний пaлaцoвий aнcaмбль КНЯЗ!В Лoпyxiниx-Дeмидoвиx зaпoчaткoвaний y 1782 p. (apxiтeктopи Ж. Мюнц i Я. Лвд^й). Hинi збepeглocя 10 ¡З 13 cпopyд - пaм'ятoк нaцioнaльнoгo знaчeння, щo yтвopюють пpocтopoвy еднють тa зв'язoк ¡з пeйзaжeм, тa cтaли yнiкaльним cвiдчeнням кyльтypнoï тpaдицiï дoби клacицизмy ХУШ-XIX cт. Зaгaлoм зaпoвiдник oxoплюe 15 oкpeмиx тepитopiй зaгaльнoю плoщeю 108 гa, включae 29 нepyxoмиx пaм'ятoк кyльтypнoï cпaдщини, в тoмy чиcлi пoлe Kopcyнcькoï битви (1045 p.),
caдибy-мyзeй пиcьмeнникa I. Heчyя-Лeвицькoгo тa мyзeй кoмпoзитopa K. Cтeцeнкa в c. ^¡тки.
Bpaxoвyючи icтopичнy тa apxiтeктypнy цшнють кoмплeкcy пaм'ятoк Умaнi, y 2005 p. cтвopили Дepжaвний icтopикo-apxiтeктypний зaпoвiдник «Cтapa Умaнь». Biн включae 10 oб'eктiв, cepeд ниx ciм там'яток apxiтeктypи, тpи пaм'ятки icтopiï, y тому чи^ кocтьoл Уcпiнн Бoгopoдицi - пaм'яткa apxiтeктypи нaцioнaльнoгo знaчeння (1825 p.) тa пaм'яткa мoнyмeнтaльнoгo миcтeцтвa нaцioнaльнoгo знaчeння - бpoнзoвий бюcт
I. Д. Чepняxoвcькoмy, (cкyльптop
G. B. Byчeтич). Зaпoвiдник oxoплюe oкpeмi тepитopiï зaгaльнoю плoщeю 82 га, включae apxiтeктypнi cпopyди, пoбyдoвaнi в piзнi пepioди, щo нaлeжaть дo миcтeцькoï дoби XIX-ХХ оголть.
Охорона культурного надбання. Ha ocn^i oпиcy виклaдeнoï пpиpoднoï тa кyльтypнoï cпaдщини Умaнщини пpoпoнyeтьcя
yдocкoнaлити зaгaльнi тeopeтичнi пoлoжeння тa пpaктичнi зaxoди з oxopoни нepyxoмиx пaм'ятoк aглoмepaцiï y пpoцeci yпpaвлiння тepитopiями.
Oxoporn oб'eктiв тpaдицiйнoгo cepeдoвищa кpaю говинта гapaнтyвaти, щo yнiвepcaльнa цшнють, цшюнють тa aвтeнтичнicть бyдe пiдтpимyвaтиcь !a пoлiпшyвaтиcь y мaйбyтньoмy. Peгyляpний мoнiтopинг зaгaльнoгo cтaнy збepeжeнocтi oб'eктiв говижн включaти poзpoблeння дoкyмeнтaцiï з визнaчeнням ключoвиx пoкaзникiв.
Аpxiтeктypнo-мicтoбyдiвнa д!яльнють y мeжax Умaнcькoï aглoмepaцiï, пoв'язaнa з oxopoнoю тa poзвиткoм кyльтypнoï cпaдщини, тepитopiï icтopичнoï зaбyдoви, a тaкoж oxopoнниx зoн, вимaгae cтвopeння i дoтpимaння чiткиx peглaмeнтiв викopиcтaння тepитopiï. У Зaкoнi Укpaïни «npo дepжaвний зeмeльний кaдacтp» визнaчaютьcя «peжимнo-твipнi oб'eкти, дo якиx нaлeжaть oб'eкти кyльтypнoï cпaдщини з пpиpoдними aбo табутими влacтивocтями, з ycтaнoвлeнням oбмeжeнь y викopиcтaннi зeмeль». Гoлoвнa вимoгa дo пpoвeдeння бyдь-якoï дiяльнocтi y мeжax нepyxoмиx пaм'ятoк тa ïx oxopoнниx зoн - цe збepeжeння цiлicнocтi, aвтeнтичнocтi тa пoлiпшeння влacтивocтeй, a тaкoж зaбeзпeчeння мoжливocтeй oглядy i тypиcтичнoï дiяльнocтi.
Biдпoвiднo дo ДБH Б.2.2.-2008 peглaмeнтyeтьcя пopядoк визнaчeння мeж тa peжимiв викopиcтaння зoн oxopoни пaм'ятoк apxiтeктypи мicтoбyдyвaння. Пpoтe щ вимoги cтocyютьcя cпpийняття oб'eктiв y бeзпocepeдньoмy oтoчeннi бeз ypaxyвaння
потреб експонування на р1внях панорам та мюьких силуепв. Тому головним чинником регулювання арх1тектурно-м1стобуд1вно!
д1яльност1 в межах охоронних зон та за !х межами стае вимога збереження юторичних ландшафта, що сприймаються з р1зних вщстаней та ракурав.
Висновки. 1. З метою врахування нормативних вимог пропонуеться «забезпечення сприйняття ближшх i дальшх ракуршв об'екта з урахуванням закономiрностi сприйняття». Це пов'язуеться з обмеженням висот i габаритiв забудови, передбачаеться опрацювання силуетiв та панорам видового розкриття об'ектiв, формування просторово-вiзуальних зв'язкiв людини й об'екта з оточенням - «басейшв», «фронтов», «фокусних точок».
2. Вимоги спадкоемного розвитку перспективно! забудови на теренах Уманщини повинш узгоджуватись iз критерiями висотно! вiдповiдностi, масштабносп, подiбностi,
ритмiчно!' та метрично! спiврозмiрностi. Реконструкцiя ансамблевих систем повинна досягти едносп структурно-планувальних рiшень, масштабу, ритму та симетри споруд, простору що утворюють.
3. Особливе значення в охорош об'ектiв культурно! спадщини краю мають розробки вiзуально-просторового моделювання мюьких ансамблiв. Склад та структура вiзуально-просторових моделей мають три взаемопов'язаш рiвнi: зовнiшнiй - зв'язок об'екта з мютом та оточенням; внутршнш, на якому формуеться вiзуальне сприйняття ансамблю;
фрагментальнш, на якому забезпечуеться об'емно-пластичне i детальне сприйняття вигляду ансамблю. Ця класифiкацiя передбачае просторову органiзацiю середовища на кожному рiвнi з визначенням видових маршрута, видових точок, !х ритмiчного зв'язку та сушдрядность
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Архитектура : короткий словник-довщник / £вре!нов Ю. М., Пламяницька О. А., Вечерський В. В. [ та !н.] ; за ред. А. Мардера. - Ки!в : Будшельник, 1995. - 334 с.
2. Бевз Г. П. 1сторш Уманщини / Г. П. Бевз. - Ки!в, 1997. - 103 с.
3. Бодров Ю. I. 1стор1я Уманського козацького полку / Ю. I. Бодров. - Ки!в : Ки!вський ушверситет, 2001. -278 с.
4. Ксеневич М. Я. Укра!нська архитектура, !! визначальний контекст у простор!, час!, шформацп : основи укра!нського арх!тектурознавства / М. Я.Ксеневич ; Укр. акад. архгтектури, Ки!в. нац. ун-т будiвництва i арх!тектури. - Ки!в : [б.в.], 2005. - 426 с.
5. Линч К. Образ города / К. Линч. - Москва : Стройиздат, 1982. - 328 с.
REFERENCES
1. Yevreinov Yu.M., Plamianytska O.A., Vecherskyi V.V., ed. MArder A. Arkhitektura: korotkyi slovnyk-dovidnyk [Architecture: a short dictionary-directory]. Kyiv: Budivelnyk, 1995, 334 p. (in Ukrainian).
2. Bevz H.P. Istoriia Umanshchyny [ History of Uman region]. Kyiv, 1997, 103 p. (in Ukrainian).
3. Bodrov Yu.I. Istoriia Umanskoho kozatskoho polku [History of the Uman Cossack Regiment]. Kyiv: Kyivskyi universytet, 2001, 278 p. (in Ukrainian).
4. Ksenevych M.Ya. Ukrainska arkhitektura, ii vyznachalnyi kontekst u prostori, chasi, informatsii: osnovy ukrainskogo arkhitekturoznavstva [Ukrainian Architecture, its defining context in space, time, information: the basics of Ukrainian architecture]. Ukr. akad. arkhitektury, Kyiv. nats. un-t budivnytstva i arkhitektury [Ukrainian Academy of Architecture, Kyiv National University of Construction and Architecture]. Kyiv, 2005, 426 p. (in Ukrainian).
5. Linch K. Obrazgoroda [The image of the city]. Moskva: Strojizdat, 1982, 328 p. (in Russian).
Рецензент: Мироненко В. П. д-р арх., проф.
Надшшла до редколеги: 10.06.2017 р. Прийнята до друку: 27.06.2017 р.
