Методы анализа и обоснования требований к пространственной организации и развитию Прикарпатской агломерации

Габрель М.Н.; Лисяк Н.Н.

БВВШЛШБЕНВШПННПц

ВЕЯНВИШ!

УДК 711.4

М.М. ГАБРЕЛЬ,

к.т.н., доцент, 1вано-Франк\вський ун\верситет Короля Данила

Н.М. ЛИСЯК,

к.е.н., доцент, 1нститут п\дприемництва та перспективних технолог\й,

НУ «Льв\вська пол\техн\ка»

Методы анал!зу та обгрунтування вимог до просторово! оргашзацп 1 розвитку Прикарпатсько! агломерацн

В статт\ обгрунтован\ теоретичн\ п\дходи до анал\зу й оц\нки просторового потенц\алу територп потенц\йних агломерац\й для дел\м\тац\'1 /х меж та встановлення вимог до просторово/' орган\зацп й розвитку. Детальне досл\дження та практичн\ рекомендаци зд\йснено на приклад\ Прикарпатсько/' агломерацн.

Ключов/ слова: агломерац\я, просторова орган\зац\я територп, модель п'ятивим\рного простору, деконцентрац\я рекреац\йно-л\кувальних заклад\в у межах агломерацн, дел\м\тац\я меж агло-мерац\/.

М.Н. ГАБРЕЛЬ,

к.т.н., доцент, Ивано-Франковский университет Короля Данила

Н.Н. ЛИСЯК,

к.э.н., доцент, Институт предпринимательства и перспективных технологий,

НУ «Львовская политехника»

Методы анализа и обоснования требований к пространственной организации и развитию Прикарпатской агломерации

В статье обоснованы теоретические подходы к анализу и оценке пространственного потенциала территории потенциальных агломераций для делимитации их границ и установления требований к пространственной организации и развитию. Исследование и практические рекомендации осуществлено на примере Прикарпатской агломерации.

Ключевые слова: агломерация, пространственная организация территории, модель пятимерного пространства, деконцентрация рекреационно-лечебных учреждений в пределах агломерации, делимитация границ агломерации.

Ю4 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №5 (192)/2017

M. M. GABREL, PhD., Ivano-Frankivsk University Daniel King

N. M. LYSIAK,

Ph.D. Lviv Politechnic National University Institute of business and innovative technologies

Methods of analysis and ground of requirements of Prykarpattya agglomeration spatial organization

and development

In the articles reasonable the theoretical going is near an analysis and estimation of spatial potential of territory of potential arnoMepaufM for delimitation of their limits and ground of requirements to spatial organization and development. The detailed research and practical recommendations are carried out on the example of the Prykarpattya agglomeration.

Keywords: agglomeration, spatial organization, model of fivemeasurable space

Постановка проблемы. HoBi форми влас-HOCTi й системи господарювання, а також адмг нiстративнo-тeритoрiальнi змЫи в пострадян-ський перюд потребують перегляду мiстoбyдiвнoí документацм щодо розвитку агломерафй та роз-ширення аглoмeрацiйниx ефек^в у систeмi роз-селення Укра'ни. У нашiй дeржавi сформувалось 19 мюьких аглoмeрацiй, де проживае близько 17 млн оЫб, 36% населення кра'ни, це агломерацм: Ки'вська, Xаркiвська, Донецько-Макмвська, Днiпрoпeтрoвська, Одеська, Львiвська, Криво-рiзька, Гoрлiвськo-6накiíвська, Чeрнiвeцька, Центрально-Луганська (Алчeвськo-Cтаxанiв-ська), Вiнницька, lванo-Франкiвська, Краматор-ська, Тeрнoпiльська, Хмельницька, Херсонська, Закарпатська (Ужгородська), Кременчуцька, Лисичанська (Лисичансько-Северодонецька), Шахтарська, Бiлoцeркiвська, Hiкoпoльська. Зна-чними е також бщентрична Лисичанськo-Рyбiж-нянська, моноцентричн — Павлоградська, Марг упольська та ^rni мiськi агломерацм. З'являються й протоагломерацм.

Метою статл е обгрунтувати тeoрeтичнi пдао-ди до дeлiмiтацií меж, сформувати вимоги i прак-тичнi рекомендацм просторово''' оргаызацм та розвитку агломерафй; здiйснити 'х пeрeвiркy на прикладi Прикарпатсько''' агломерацм.

Виршувались завдання:

- прoаналiзyвати тeoрeтичнi передумови до-слiджeння агломерацм за нових со^ально-еко-нoмiчниx та мiстoбyдiвниx умов;

- обгрунтувати методику аналiзy просторово' ситуацм та oцiнки пoтeнцiалy для визначення меж i вимог до оргаызацп й розвитку агломерацГ'';

- oxарактeризyвати та oцiнити стан простору Прикарпатсько' агломерацм вiдпoвiднo до об-грунтовано''' методолог^'' аналiзy;

- визначити вимоги до формування просторово''' структури та розвитку фе'( агломерацм.

Виклад основного материалу.

I. Теоретичм передумови досл'/дження агло-мерацИ' та дел'м'тацп меж. Аглoмeралiзацiя е явищем урбаызацп i, як комплексна проблема, вимагае розгляду з погляду сoцiальниx, еконо-мiчниx, гeoграфiчниx, iстoричниx, мiстoбyдiвниx та iншиx прeдмeтниx аспек^в. Hаявнi дoслiджeн-ня визначають рiзнi прioритeти yрбанiзацií, як правило, пов'язаы з предметними зацiкавлeння-ми. Так, Е.Алаев [1] визначае прioритeт за науко-вo-тexнiчним розвитком; б.Перцик [6] - за кон-цeнтрацi8ю вирoбничиx сил i форм сoцiальнoгo спткування; А.Степаненко [2] - за диферен^а-цi8ю мiськиx видiв дiяльнoстi, виникненням нoвиx форм i структур розселення; 0.Тoпчieв [10]- за eвoлюцi8ю сoцiальнo-eкoнoмiчниx фyнкцiй мiст.

Явище аглoмeралiзацií пов'язане з рiзнoманiт-ними yрбанiзацiйними щеями, явищами i проце-сами в нов^ iстoрií мiстoбyдyвання. Cлiд видтити iдeí i принципи: мiста-садy Е.Говарда та субурба-нiзацií; пoлiцeнтричнy модель цeнтрiв мiста Xаррi-са-Ульмана; мoдeлi циклiчнoстi та динамiки розвитку мiськиx поселень Дж.Форрестера, мoдeлi розмщення Кристалера, Льоша, Вебера; концепц^( функцюнального мiста Ле Корбюзье. Cyчаснi укра-íнськi yрбанiсти Ю. Бiлoкoнь, М. Габрель, М. Дьо-мiн, 6. Кпюшыченко, В. Нудельман, Б.Посацький, Г. Фтьваров трактують yрбанiзацiю як багатови-мiрний процес формування прoстoрoвиx структур житт^яльносп сyспiльства [3; 5; 11].

У колишньому Радянському сoюзi ще'[ i засади yрбанiзмy пов'язувалися з титза^ею просторо-виx структур, бyдiвництвoм дешевого житла, фор-муванням ознак сoцiалiстичниx мiст та yрбанiзацií: проритет пoлiтичниx чинникiв, yрбанiзацiя як за-

cí6 пpoмислoвoгo poзвиткy peгioнiв; стиpaння piз-ницi мж мiстoм i сeлoм; тpaктyвaння нaсeлeння ли-0e як poбoчoï сили з eлeмeнтapними пoтpeбaми для життeдiяльнoстi; yнiфiкaцiя i стaндapтизaцiя зaбyдo-ви, a тaкoж гpoмaдськиx пpoстopiв. ^инципи гацг aлiстичнoï ypбaнiзaцiï дaли пeвнi eфeкти y виpiшeн-нi вибpaниx сoцiaльниx пpoблeм, пpoтe oбyмoвили й пpoблeми в бaгaтьox сфepax сyспiльнoгo життя, пpoстopoвoï opгaнiзaцiï тa poзвиткy мiст. Дo пoзи-тивiв pa^^^rora мiстoбyдyвaння мoжнa вiднeсти: ствopeння житлoвиx paйoнiв бaгaтoпoвepxoвoï зa-бyдoви нa мeжi мiст; «вiдсeлeнння» зi crapm сepeд-мiсть виpoбництвa y пpoмислoвo-iндyстpiaльнi pa-йoни; i8papxiчнy стpyктypy систeм oбслyгoвyвaння; poзвитoк систeм гpoмaдськoгo тpaнспopтy. Heдoлi-кaми paдянськoгo мiстoбyдyвaння дoцiльнo ввaжa-ти: нeдoстaтня yвaгa пpидiлялaсь явищaм сyбypбa-нiзaцiï; вiдстaвaння poзвиткy сoцiaльнoï й iнжeнepнoï iнфpaстpyктypи tea зaлишкoвим пpинципoм); гацг aльнo-пpoстopoвa уыф^^я мiст з oднopiдним co-цiaльним cкпaдoм тa фyнкцiями тoщo.

Пocтcoцiaлicтичнe мicтo, як cтвepджyють P. Tra-чук тa Л.Ciкopa, - цe cпeцифiчний, тимчacoвий тип мicтa, для яга^ xapaктepнa aдaптaцiя ycпaдкo-вaнoгo coцiaлicтичнoгo мicькoгo cepeдoвищa дo нoвиx пoлiтичниx тa eкoнoмiчниx yмoв i пocтyпo-вoгo пepexoдy дo мicтa кaпiтaлicтичнoгo [9]. Xa-paктepними oзнaкaми пocтcoцiaлicтичнoгo мю-тa е: кoнцeнтpaцiя дiлoвoï aктивнocтi в цeнтpax; пoявa oб'8ктiв дiлoвoï aктивнocтi тa peкpeaцiйниx цeнтpiв нa мicькiй пepифepiï тa в пpимicькiй зoнi; пocилeння пpocтopoвoï ceгpeгaцiï зa coцiaльни-ми oзнaкaми (oaзи бaгaтcтвa i aнкпaви бiднocтi); coцiaльнi нeпopoзyмiння нa тлi зeмeльниx питaнь i coцiaльнoгo пoдiлy; зpocтaння пpecтижнocтi пe-peдмicть тa poзвитoк тут кoтeджнoгo бyдiвництвa як дoдaткy дo квapтиp y цeнтpi мicтa для зaмoжнoï чacтини cycпiльcтвa; кoмepцiaлiзaцiя мicькиx цeн-тpiв i paдикaльнi змiни в ïx apxiтeктypi тa пpocтo-pi. У пocтpaдянcький пepioд нecиcтeмнi змiни вcix cиcтeм cycпiльcтвa пpизвeли дo: втpaти eкoнo-мiчнoгo пoтeнцiaлy тepитopiй тa дeiндycтpiaлiзaцiï мют, нeкepoвaнocтi й кoнфлiктiв iнтepeciв; pyйнy-вaння iнcтитyцiй мicтoбyдyвaння i втpaти мюто-бyдiвнoï кyльтypи; пoгipшeння eкoлoгiчниx yмoв тa дiяльнocтi зi збepeжeння icтopичнoï cпaдщи-ни. Biдбyвa8тьcя пocтyпoвe витicнeння мeшкaн-цiв зa мeжi пpecтижниx paйoнiв пpeдcтaвникaми нoвocфopмoвaнoгo «вищoгo» coцiaльнoгo c^a-ду, cтвopeння в мicтax oaзiв бaгaтcтвa; нeдoтpи-

мaння зeмeльнoгo зaкoнoдaвcтвa; ypбaнicтичнo-пpocтopoвий xaoc, нaдмipнe yщiльнeння зaбyдoви в цeнтpax aбo нeeфeктивнe викopиcтaння зeмлi в пepeдмicтяx; кoнфлiктизaцiя мicькoгo пpocтo-py. Пocтa8 низкa пpoблeм i зaдaч для пoкpaщeння ypбaнicтичнoï пoлiтики в дepжaвi, зoкpeмa: pec™-тyцiя влacнocтi, peфopмyвaння й poзвиткy cиcтeм гpoмaдcькoгo тpaнcпopтy, eкoлoгiзaцiï тa гyмaнi-зaцiï cepeдoвищa. Ücoбливo aктyaльнo виpiшити пpoблeмy фopмyвaння eфeктивниx зв'язкiв мiж мicтaми й oтoчeнням, дocягти aглoмepaцiйниx eфeктiв вiд ïx пoeднaння в сптьы coцiaльнo-eкo-нoмiчнi тa пpocтopoвi CTpy^yp^

Aглoмepaцiя - цe зocepeджeння мют тa iн-шиx нaceлeниx пунк^в нa пeвнiй тepитopiï, якi oб'eктивнo пo8днaнi в 8динe цiлe (бaгaтoкoмпo-нeнтнa динaмiчнa cиcтeмa) iнтeнcивними функ-цioнaльними зв'язкaми тa eкoлoгiчними ^epe-caми1. Aглoмepaцiю, як i ypбaнiзaцiю, бiльшicть дocлiдникiв пoв'язye з poзвиткoм нoвиx тpaн-cпopтниx зacoбiв i cиcтeм. У ïï мeжax вiдбyвaють-ся: нaкпaдaння piзниx cпocoбiв життя - вeликoгo i мaлиx мicт тa ciльcькoгo; тepитopiaльний пepe-poзпoдiл нaceлeння; змiнa cтpyктypи гocпoдap-cькoгo кoмплeкcy; poзвитoк cпiльнoï iнжeнepнoï й coцiaльнoï iнфpacтpyктyp; вдocкoнaлeння нeпpo-миcлoвиx видiв гocпoдapювaння (зoкpeмa сть-cькoгocпoдapcькoгo) тa ïx фyнкцioнaльнa ^e-цiaлiзaцiя; peфopмyвaння cиcтeми poзceлeння, фopмyвaння нoвиx oб'8ктiв peкpeaцiï тoщo. ^o-тe aглoмepaцiйнi пpoцecи oбyмoвлeнi пepeдyciм збiльшeнням тepитopiaльнoï мoбiльнocтi нace-лeння. Чинникaми виникнeння i фopмyвaння amo-мepaцiï e: coцiaльнi - як пoкpaщeння yмoв життя i дiяльнocтi; eкoнoмiчнi - вapтicть життя; eкoлoгiч-нi - yмoви пpoживaння; icтopичнi - yмoви збepe-жeння тa викopиcтaння cпaдщини; пpocтopoвi -пiдвищeння eфeктивнocтi пpocтopoвиx cтpyктyp.

6. Пepцик ввoдить тaкi кpитepiï видiлeння мюь-киx aглoмepaцiй [6], як: щтьнють мicькoгo нace-лeння i бeзпepepвнicть зaбyдoви; нaявнicть вe-ликoгo м^ь^^ цeнтpy (нe мeншe 100 ™c.OCÍ6); iнтeнcивнicть i вiддaлeнicть пoïздoк (тpyдoвиx тa кyльтypнo-пoбyтoвиx); чacткa людeй, зaйнятиx y

ciпьcькoмy гocпoдapcтвi; чacткa людeй, щo пpa-

1 Moнoцeнтpичнa м^ь^ aглoмepaцiя з oдним мic-тoм-цeнтpoм, я^ пiдпopядкoвye cвoeмy впливoвi ва н-0i пoceлeння, poзтaшoвaнi в éom пpимicькiй зoнi, ùo нaбaгaтo пepeвищye ïx зa cвo¡M пoтeнцiaлoм, нaзивa-ють «мeтpoпoлieю» (гoлoвнe мicтo, cтoлиця). С^пн^ть м'^т бeз дoмiнyючoгo ^^py нaзивaeтьcя «кoнypбaцiя». Öe пoлiцeнтpичнa м^ь^ aглoмepaцiя, ùo мae юль^ взaeмoпoв'язaниx мicт-цeнтpiв.

цюють поза мюцем проживания; ктькють мют у межах оточення та ¡нтенсивнють зв'язку з мю-том-центром; к¡льк¡cть телефонних розмов з центром; виробнич¡ зв'язки; соц^льно-побуто-в¡ зв'язки; сп¡льн¡сть ¡нженерноТ ¡нфраструктури (системи водопостачання, канал^ацм, транспорту, електропостачання тощо).

Для окреслення меж агломерацм приймають критер¡й, що виводиться з поеднання характеристик або при ор^нтацм на одну з них, - напри-клад, 1,5-2-годинна ¡зохрона трудових перемг щень вщ м¡ста-центру. 0крем¡ автори, зокрема 6. Перцик, стверджують неможлив¡сть зб¡гу меж, визначених на основ¡ р¡зних чинниюв, видтяю-чи меж¡ агломерацм «в широкому сенс слова» ¡ у «вузькому сенс¡ слова» [6, с.35].

Критер¡ями об'еднання в агломерац¡ю висту-пають: масов¡ трудов¡, навчальн¡, побутов^ куль-турн¡ ¡ рекреац¡йн¡ поТздки; 1,5 год. доступн¡сть транспортними коридорами (зал^ниця, автодороги, р¡чкове сполучення); наявнють регулярного громадського транспорту (автобу-си, електрички, тролейбуси тощо); знаходження тдлеглих поселень у межах сптьних адмЫг стративних рег¡он¡в; сптьнють аеропорту, за-л¡зничного вузла-терм¡налу; щтьне розселен-ня вздовж транспортних коридора.

II. Методи анал\зу просторово/ ситуацн на те-ритор\ях. До^дження агломерац¡й ¡ агломе-рац¡йних ефек^в, а також обгрунтування Тх де-л^тацп й вимог до просторовоТ оргаызацм та розвитку пов'язуеться з використанням низки загальнонаукових ¡ спецтльних метод¡в, що ба-зуються на фтософському та системному пщхо-дах. Фтософський п¡дх¡д полягае у використан-н¡ категор¡й, положень, принцип¡в ¡ закон¡в певноТ фтософськоТ системи; руху, розвитку, сходжен-ня в¡д абстрактного до конкретного, ¡сторизму, взаемозв'язку, принципност [11, с. 401-402].

В основ¡ досл¡дження просторовоТ оргаызацм та розвитку агломерацм положення загальноТ тео-рм систем ¡ системний п¡дх¡д, який базуеться на системних властивостях мюта - як г¡персистеми, що складаеться з п¡дсистем (елемент¡в), зв'язк¡в ¡ в¡дносин м¡ж ними та з оточенням.

Використовуються методи:

- моделювання - грунтуеться на використанн модел¡ як зразка (засобу) досл¡дження мютобу-д¡вних явищ ¡ процес¡в, коли модель стае об'ектом п¡знання й джерелом ¡нформацм про дослщжува-

н процеси, явища чи об'екти (нами використано математично-картографнне моделювання);

- статистичний - полягае у збор¡ та анал^ ¡н-формацм орган¡в статистики (демографны по-казники, зайнят¡сть населення за видами дтль-ност¡, природний рух та м^рацм тощо; структура угщь, забудова, показники стану ¡нженерноТ та транспортноТ мереж¡);

- картографнний - створення картограф¡чних моделей ¡ отримання ¡нформацм з Тх анал^у (со-ц¡ально-економ¡чних явищ, систем розселення, мереж¡ розпланування, структури землекорис-тування, просторовоТ структури поселень); створення просторових баз даних;

- анкетування - передбачае отримання вщповг дей вщ опитуваних (анкетованих), анал^ яких дае можлив¡сть визначити проблеми ¡ потреби населення, виявити систему чинниюв, що впливають на до^джуване явище, а також окреслити ба-чення анкетованими шлях¡в покращення ситуацм;

- контент-анал¡з - отримання ¡нформацм про досл¡джуван¡ процеси з контексту анал^у ¡нших явищ; зокрема, за даними вартост нерухомост¡ в поселеннях можна оцЫити земельну складову в урбанютичноНнвести^йый д¡яльност¡ та вста-новити мотивацш учасник¡в ринку нерухомост¡.

Використовуючи модель п'ятивим^ного простору для характеристики та анал^у просторових систем ¡ просторових ситуац¡й [3], нами видтено елементи м¡стобуд¡вного простору та Тх взаемодм для пошуку можливоТ несум¡сност¡, неузгодже-ност¡ чи конфлктност складових, Тх усунення при обгрунтуванн р¡шень. Для реал^ацм структурного тдходу запропонована модель п'ятивим¡рного мютобуд^ного простору «людина \ - функцт Р -умови и - геометрт Э - час Т» дуже вдала. 3гщ-но з формулою комбЫаторних поеднань ¡з п'яти елементи Тх повна к¡льк¡сть дор^нюватиме 31. Розглянемо зм¡ст деяких поеднань.

У людському вимр \ видтимо складов¡: м¡сцев¡ жител¡, приТждж^ ¡нвестори та особи, що приймають р0ення (ОПР). Кожн¡й груп¡ властив¡ певн¡ потреби ¡ характеристики, як важливо врахову-вати у прийнятт м¡стобуд¡вних р¡шень. Особлива роль вщведена ОПР, бо в¡д р^ня ТТ компетент-ност¡, по¡нформованост¡ й нав^ь корумпованост¡ суттево залежить якють м¡стобуд¡вних та управ-л¡нських р0ень.

У функц¡ональному вим¡р¡ Р вир^няють вну-тр¡шн¡ й зовн¡шн¡ функцм, а також функцм узго-

джeння. Bнyтpiшнi функцм мiстa стoсyються нa-явнoстi oб'eктiв для зaдoвoлeння пoтpeб людeй (виpoбничиx, пoбyтoвиx, кyльтypниx, вiдпoчинкo-виx тa iншиx). Зoвнiшнi функцм' пoв'язaнi з poл-лю мiстa y peno^, зoкpeмa, з йoгo пpoфiльними фунщями (пpoмислoвими, кypopтними, нay-кoвo-oсвiтнiми тoщo). Функцм yзгoджeння вщ-нoсяться дo yпpaвлiння й кoopдинaцiï пpoцeсiв, aнaлiзy стaнy i пpийняття мiстoбyдiвниx piшeнь. Poзглянeмo пpoмислoвiсть, сiльськe гoспoдap-ствo тa сaнaтopнo-кypopтнy гaлyзь.

Bимip yмoв U xapaктepизy8ться нaявними pe-сypсaми житт8дiяльнoстi й poзвиткy: пpиpoдни-ми, ф^н^вими, дiючими пoлiтикo-пpaвoвими тa нopмaтивними вимoгaми й oбмeжeннями.

Гeoмeтpичний вимip G xapaктepизy8ться poз-тaшyвaнням мiстa, тepитopiaльними xapa^e-pистикaми систeми poзсeлeння, кoнфiгypaцi8ю, стpyктypним poзплaнyвaнням.

Чaсoвий вимip T вpaxoвye iстopичнe минyлe, сyчaснiсть i пepспeктиви poзвиткy мiстa, a тaкoж вiкoвi влaстивoстi нaявниx oб'eктiв. Cyчaснiсть у чaсoвoмy вимipi визнaчaeться чaсoвими xapa^ тepистикaми фyнкцioнyвaння oб'eктiв, щo пpoeк-туються, a тaкoж тpивaлiстю peaлiзaцiï пpoeктiв.

Poзглянeмo oкpeмi пpиклaди мoжливиx пpичин нeякiсниx piшeнь i пpoблeмниx ситyaцiй, якi е нa-слiдкoм нeyзгoджeнoстi в xapaктepистикax взae-мoдiй oкpeмиx вимipiв. Зoкpeмa, в aнaлiзi пapниx пo8днaнь poзpiзнятимeмo пoтpeби piзниx гpyп людeй, a тaкoж мoжпивoстi й спpoмoжнiсть лю-дeй, якi пpиймaють piшeння, ïx зaдoвoльняти.

Bзa8мoдiя LF oписy8 фyнкцioнaльнy peaлiзaцiю пoтpeб людeй, вiдoбpaжaeться у фyнкцioнaльнiй opгaнiзaцiï мiстa. Äo xapaктepистик вiднoсить-ся фyнкцioнaльнa стpyктypa зaйнятoстi нaсe-лeння мiстa, пoкaзник фyнкцioнaльнoï дoстaт-нoстi стoсoвнo пoтpeб людeй, якiсть фaxoвoгo зaбeзпeчeння мiстoбyдyвaння. Ta^ низький pi-вeнь фyнкцiй пpoeктyвaння й yпpaвлiння мiстaми пoв'язaний нaсaмпepeд з oсoбoю, щo пpиймa8 piшeння (ÜПP), вoлoдiння нeю сyчaсним ^CTpy-мeнтapieм aнaлiзy мiстoбyдiвнoï ситyaцiï тa пpи-йняття paцioнaльниx piшeнь.

Bзaeмoдiя LU xapaктepизy8 стaн i вимoги людeй щoдo yмoв пpoживaння тa дiяльнoстi (кoмфopт-нiсть, eкoлoгiчний i сaнiтapний стaн), a тaкoж pe-сypснi й фaxoвi мoжливoстi ïx зaдoвoлeння. Moœ-ливими пpичинaми пpoблeм пpи визнaчeннi мeж тa oкpeслeннi вимoг дo пpoстopoвoï opгaнiзaцiï й

poзвиткy aглoмepaцiй мoжyть бути: нeaдeквaтнa oцiнкa нaявнoгo пoтeнцiaлy в oбrpyнтyвaннi pi-шeнь; пopyшeння нopмaтивниx вимoг щoдo yмoв житт8дiяльнoстi; нeдoлiки в зaбeзпeчeннi ^epe-сiв пpиïжджиx ^бут, тpaнспopт, iнфopмaцiя); ви-сoкий piвeнь пoлiтичниx, сoцiaльниx i мiстoбyдiв-ниx pизикiв для iнвeстopa.

Пoeднaння LG включae взa8мoдiю людини i ге-oмeтpичнoгo вимipy (мaсштaб мiстa, щшьнють нaсeлeння, вiдстaнi пepeïздiв, oсвo8нiсть тepитo-piï). Пpичини мoжливиx пpoблeмниx ситyaцiй пpи фopмyвaннi aглoмepaцiï зoсepeджeнi в нepaцio-нaльнoмy мaсштaбi житлoвиx пoсeлeнь i виpoб-ничиx oб'eктiв, ïx взaeмнoмy poзтaшyвaннi, нepa-цioнaльнiй мepeжi гpoмaдськoгo тpaнспopтy.

Пo8днaння LT xapaктepизye динaмiзм люд-ськoгo вимipy (вiкoвa стpyктypa нaсeлeння, мг гpaцiя). У пpийняттi piшeнь тa для дoсягнeння aглoмepaцiйниx eфeктiв вaжливo вpaxoвyвaти динaмiкy чисeльнoстi нaсeлeння, iстopичнy цЫ-нють пpoстopy, тpaдицiï, a тaкoж пepспeктиви co-цiaльнoгo poзвиткy.

Пoтpiйнi пoeднaння вимipiв poзшиpюють мoж-ливocтi cтpyктypнoгo aнaлiзy пpoблeм мicт i мю-тoбyдiвнoï дiяльнocтi. Ücкiльки caмe людсьга дiяльнicть нaйчacтiшe служить пpичинoю пpo-блeмниx cитyaцiй у мicтax тa ïx пo8днaнняx, нaдa-лi poзглядaютьcя пoтpiйнi пo8днaння, дe oднi8ю iз aктивниx cклaдoвиx е людинa.

Bзaeмoдiя вимipiв L-F-U xapaктepизy8 yмo-ви тa pecypcи зaбeзпeчeння фyнкцioнaльниx пo-тpeб людeй, eфeктивнicть фyнкцioнaльнoгo вига-pиcтaння пoтeнцiaлy, a тaкoж сумюнють фyнкцiй i yмoв житт8дiяльнocтi. Пpичинaми пpoблeмниx cитyaцiй у cтвopювaниx aглoмepaцiяx мoжe бути нeeфeктивнe фyнкцioнaльнe викopиcтaння мic-цeвиx yмoв, нeвiдпoвiднicть coцiaльнoï кopиcнocтi фyнкцiй тa шкiдливиx нacлiдкiв, пopyшeння вимoг щoдo cyмicнocтi фунщй i yмoв життeдiяльнocтi.

Пo8днaння вeктopiв L-U-G oкpecлюe xapaк-тepиcтики ст^ну yмoв, людcькиx i тepитopiaльниx pecyp^ тepитopiï, визнaчa8 мoжливocтi зaбeз-пeчeння пoтpeб нaceлeння мicт. Öe пoeднaння ви-мipiв мoжe xapaктepизyвaти yмoви пpoживaння людeй у пeвниx зoнax, пpoтяжнicть шляxiв пepe-мiщeння людeй, тpaнзитний пoтeнцiaл тepитopiï i пacaжиpoпoтoкiв. Пpичини, якi мoжyть викликaти пpoблeми вiд нeyзгoджeнocтi xapaктepиcтик пo-eднaнь вимipiв пpи oкpecлeннi мeж тa opгaнiзaцiï aглoмepaцiï, cтocyютьcя пopyшeння вимoг житте-

дiяльнocтi людeй y пeвниx зoнax; нeдocкoнaлocтi iнфpacтpyктypи пepeвeзeнь; нeeфeктивнoгo ви-кopиcтaння тpaнзитнoгo пoтeнцiaлy тoщo.

Bзa8мoдiя L-U-T poзкpивa8 вплив людини нa змiнy yмoв життeдiяльнocтi в чaci. lï мoжнa xa-paктepизyвaти пoкaзникaми iнтeнcивнocтi ви-кopиcтaння i вiднoвлeння pecypcнoгo пoтeнцi-aлy, динaмiкoю yмoв житт8дiяльнocтi. Пpичини виникнeння aглoмepaцiйниx пpoблeм мoжливo згpyпyвaти тaким чинoм: нeзбaлaнcoвaнe вига-pиcтaння i вiднoвлeння пoтeнцiaлy, нeкoнтpoльo-вaнi змЫи yмoв життeдiяльнocтi, нecтaбiльнicть yмoв для iнвecтyвaння.

Чoтиpивимipнi пo8днaння пepeдбaчaють фiкca-цiю oднoгo з пpocтopoвиx вимipiв п'ятивимipнoгo пpocтopy. Фiкcaцiя фyнкцiй oкpecлюe aнaлiз нa-явнoгo icтopикo-кyльтypнoгo пoтeнцiaлy мicтa, oцiнкy ecтeтичниx i кoмпoзицiйниx зaвдaнь op-гaнiзaцiï пpocтopy, мoнiтopинг cтaнy пpиpoдниx i eкoлoгiчниx пpoцeciв. Пpи фiкcaцiï yмoв oцiнюe-мo динaмiкy фyнкцioнaльнoï opгaнiзaцiï тepитopiï мicтa тa йoгo зoвнiшнi зв'язки, фopмyлюeмo зa-вдaння типoвoгo пpoeктyвaння. Фксуючи вимip чacy, дa8мo oцiнкy yнiкaльнocтi пpocтopy, видг ляeмo пpoблeми i зaдaчi пepeдпpoeктнoгo aнaлi-зу, oцiнки cтaнy пpocтopy нa кoнкpeтний мoмeнт чacy. Пpи фiкcaцiï гeoмeтpичнoгo вимipy дa8тьcя oцiнкa cтaнy тepитopiï i тepитopiaльниx pecypciв, нaявниx пpoцeciв i тeндeнцiй для фopмyлювaння цiлeй i зaвдaнь poзвиткy aглoмepaцiï.

Дoдaвaння дo нaвeдeниx чoтиpивимipниx пoeд-нaнь oднoгo з фiкcoвaниx вимipiв пepeвoдить aнa-лiз y п'ятивимipний пpocтip. Caмe y пoвнoтi xapa^ тepиcтик пpocтopy peaлiзyютьcя йoгo iнтeгpaльнi влacтивocтi, включaючи пoкaзники кopиcнoc-тi, eкoнoмiчнocтi, eкoлoгiчнocтi тa ecтeтичнocтi пpocтopy, тoбтo coцiaльнo-eкoлoгo-eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi тepитopiaльниx cиcтeм.

Poзмiщeння мют i пoceлeнь y cиcтeмi poзceлeн-ня, ocнoвниx тpaнcпopтниx кoмyнiкaцiй, a тaкoж пpиpoднoгo oтoчeння вaжливi cтocoвнo пpoблeм i пepcпeктив poзвиткy мют тa ïx пo8днaнь. Йдeтьcя нacaмпepeд пpo вiднocини мicтa з oтoчeнням, пpo пpoцecи cyбypбaнiзaцiï й мoжливocтi peгyлювaння вiднocин мicтa з близьким oтoчeнням, poзмiщeн-ням тут нoвиx зaгaльнoмicькиx фyнкцiй.

Пpиcyтнicть чacoвoгo вимipy y peтpocпeкти-вi фopмye пpoблeми i зaвдaння, пoв'язaнi зi збe-peжeнням i peвiтaлiзaцi8ю icтopичнoгo cepeдoви-щa пoceлeнь, a y пepcпeктивi - зaвдaння poзвиткy

мicтa, пpoгнoзyвaння пpoблeмниx cитyaцiй. Bикo-pиcтoвyючи мoдeль п'ятивимipнoгo пpocтopy тa взaeмoдiï oкpeмиx вимipiв, мoжнa cтpyктypизy-вaти пpичини виникнeння ймoвipниx пpoблeмниx cитyaцiй, пpoгнoзyвaти ïx нacлiдки i oбrpyнтyвaти ocнoви фopмyвaння aглoмepaцiй y нoвиx yмoвax.

III. Xapaктepиcтикa Пpикapпaтcькoï aглoмe-pa^ï. Пpикapпaтcькa aглoмepaцiя включa8 нa-ceлeнi пункти Дpoгoбич, Бopиcлaв, Tpycкaвeць, Cxiдниця й нaлiчye 237,2 тиc.ociб tea cтaнoм нa 2001 p.), зaймae плoщy 1365 кв.км, щiльнicть нaceлeння cклaдa8 173,8 ociб/кв.км. Умoвнo oкpecлeнa тepитopi8ю Дpoгoбицькoгo paйoнy. 3a щтьнютю нaceлeння вoнa е вocьмoю в Укpaïнi, з видiлeниx 49 aглoмepaцiй, з якиx 23 клacифi-кoвaнi як нaйбiльшi пicля Kиïвcькoï (268,4 o^6/ кв.км); Дoнeцькoï (248,3), Гopлiвcькoï (289,0), Mикoлaïвcькoï (194,5), Шaxтapcькoï (207,6), Xapкiвcькoï (182,1), Ялтинсь^' (217,2). 3a кть-кicтю нaceлeння (зa cтaнoм нa 2001-й) Пpикap-пaтcькa aглoмepaцiя нa 42-му мicцi.

Koмплeкcнy xapaктepиcтикy тepитopiï aглoмe-pa^ï викoнa8мo вiдпoвiднo дo oзнaчeниx вимipiв i ïx взaeмoдiй.

Bимip yмoв. Гeoгpaфiчнe пoлoжeння, peль8ф, гeoлoгiя, клiмaт. Пpикapпaтcькa aглoмepaцiя poзтaшoвaнa в пiвдeннo-зaxiднiй чacтинi Львiв-сьга'!' oблacтi нa piчцi Tиcмeницi, нa мeжi ^д-днicтpянcькoï piвнини i Kapпaтcькoгo пepeдгip'я. Aглoмepaцiя, ^м Дpoгoбичa, включae мicтa Бo-pиcлaв, Cтeбник, Cxiдницю, Tpycкaвeць тa пpилe-глi ceлa. Kлiмaт тepитopiï пoмipнo кoнтинeнтaль-ний з м'якoю зимoю i тeплим лiтoм. Aглoмepaцiя нaлeжить дo вoлoгoï пoмipнo-тeплoï aкpoклiмa-тичнoï зoни; суттевий вплив нa клiмaт мa8 poз-тaшyвaння aглoмepaцiï в пepeдгip"í Kapпaт. Для тepитopiï xapaктepнa виcoкa вoлoгicть пoвiтpя i пoнижeний aтмocфepний тиск.

Зeмeльнi pecypcи. Зaгaльний зeмeльний фoнд Дpoгoбицькoгo paйoнy cклaдae 120 тис. гa. У CTpy^ypi зeмeльнoгo фoндy 54% зaймaють зeмлi ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння, 40% - люи, 3,8% - зaбyдoвaнi зeмлi, 1% - вiдкpитi зa-бoлoчeнi зeмлi, 1% - вoди. B orn^^ poки cпocтe-piгa8тьcя змeншeння плoщ циx yгiдь зa paxyнoк вiдвeдeння для дepжaвниx i гpoмaдcькиx пoтpeб.

Biдпoвiднo дo Cxeми плaнyвaння Львiвcькoï o6-лacтi Дpoгoбицький тaкcoн (включa8 Дpoгoбиць-кий paйoн, a тaкoж Дpoгoбицькy, Бopиcлaвcькy тa Tpycкaвeцькy мicькpaди) вiднeceнo дo тepитopiй

з високим природно-ресурсним потенц^лом -1,93. Зокрема, високий потенц^л територст мае щодо лкувально-рекреац^них ресурса (рис. 1).

Наведемо стислу характеристику основних ви-д1в природних ресурса на територм Дрогобицько-го району як територм ПрикарпатськоТ агломерацм.

Водн ресурси. Водн ресурси займають 1,9 тис. га. Природна водозабезпеченють територм ста-новить на 1 км2 територм 226 тис.м3/рк (мю-цевий стк), що в перерахунку на одного жителя складае 1,82 тис.м3/рк. Основним джерелом питного водопостачання району е пщземы води. Поверхнев1 води використовуються в обмежеый юлькосй головно для рибоводних став1в, технн-ного водопостачання пщприемств та ¡н.

Л1сов1 ресурси. Л¡си займають 40% територм Дро-гобицького району (середня лсистсть по Льв¡вськ¡й област¡ 28%); це найбтьш л¡систий район обласп. Переважають дубово-буково-ялицев¡ л¡си.

М¡нерально-сировинн¡ ресурси Дрогобицько-го району: нафтов¡ ¡ газов¡ родовища зосеред-жен¡ в Передкарпатському прогиы, хоча нафта е ¡ Cкибов¡й зон¡ Карпат (Схщниця, Урич, Стрть-бище). В район наявна значна к¡льк¡сть родовищ

горючих корисних копалин (газопод^них та рщ-ких) - нафти, газу розчинного, газу втьного, газового конденсату, розчиненого у нафт газу та метану. В Передкарпатському прогин е вели-к¡ ресурси кам'яноТ (кухонноТ), кал^ноТ та магые-воТ солей, як належать до БориславськоТ пщзони. В област¡ виявлено дев'ять родовищ (розробля-еться 1) кал^ноТ сол¡ (кал¡йн¡ сол¡ мають локаль-не поширення); найб¡льш¡ - Стебник, Моршин, Доброгост¡в, Борислав тощо.

Важливим природним багатством е мЫераль-н¡ води. За показником балансу прогнозних ресурса, з розвщаних ¡ затверджених запас¡в мг неральних вод Льв^ська область займае перше м¡сце серед уЫх областей УкраТни: сумарн¡ запаси мЫеральних вод област¡ становлять 41,6% державних запаяв. У Дргобицькому району роз-м¡щено чотири з шести родовищ мЫеральних вод Льв^ськоТ област¡ - Моршинське, «Нафту-ся», Трускавецьке, Cх¡дницьке (табл. 1).

Прогнозы ресурси обласп становлять 109 259 м^добу. Б¡льше половини сульф¡дн¡ води -68 834м^добу; 27 334 м^добу - води без спе-циф¡чних компонент¡в, у т.ч. сульфатовмюы роз-

Рисунок 1. Природно-ресурсний потенщал Льв1всько1 облает

Джерело: Генеральна схема планування Львтсьш област\

Таблиця 1. Запаси мшеральних вод Льв1всько1 област

Родовище Всього, м3/до6у За категорГями, м3/до6у

А В С

Верхньосиньовидське 60 - 40 20

Великолюб1нське 576 442 134 -

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Моршинське 69 25 44 -

«Нафтуся» 27,1 15,6 9,9 1,6

Трускавецьке 487,3 7,5 67,3 412,5

Схщницьке 64,6 41,1 23,5 -

Джерело: Схема планування територп Льв'тсьш облает

соли 613 Mi/добу, типу «Нафтуся» - 5 075 Mi/ добу. На 6a3i потужного ресурсу мЫеральних вод на сьогоднi функцiонують санаторно-курортн установи, якими освоено лише 9,5% експлуата-цiйних зaпaсiв мiнерaльних вод. Це свiдчить про знaчнi можливост для залучення iнвестицiйних коштiв з метою ефективышого освоення цього потужного ресурсного потенфалу.

У рaйонi Моршинського i Бориславського ро-довищ поширен лiкувaльнi ресурси - озокерити i лiкувaльнi грязi. Озокерит (гiрський вюк) засто-совуеться понад 50 роюв i вiдноситься до числа корисних копалин, як рiдко зустрiчaються в при-родi. 3а запасами (113 679 т) та рiвнем видо-бутку нaйбiльшим у свiтi визнано Бориславське родовище озокериту.

Рекреац^ы ресурси. Район е одним з най-перспективнiших у Львiвськiй облaстi для роз-витку рекреац^но! Ыдустрп. Курортно-рекреа-цiйний потен^ал району становить третину вiд обласного. Рекреа^йы ресурси займають близь-ко 5,4 тис. га територп Дрогобицького району, з яких 87% становлять землi природоохоронно-го призначення, 12% - рекреац^но-оздоровчо-го призначення, 1% - землi юторико-культурно-го призначення. Потен^ал рекреaцiйних ресурсiв Дрогобицького району набувае важливого зна-чення для: санаторно-курортного лкування - клг мат, люи, мiнерaльнi води та розсоли, лкарсью

рослини, мiнерaльнi ресурси (озокерит); для вщ-починку i туризму - еколопчно чистi та сприят-ливi для активного вiдпочинку рiзномaнiтнi лiсовi ландшафти зi сприятливими ктматичними й гщ-рологiчними умовами, багатою флорою i фауною. На !х бaзi розвинуто вiдомi в Укра'У та за ii межами оздоровни^ Трускавець, Моршин, Cхiдниця.

Вимiр людина. Чисельнiсть населення Прикар-патсько! агломерацГ! у розрiзi aдмiнiстрaтивних одиниць подано на рис. 2. У статев^ структурi населення агломерацГ! 2016 р. частка чоловг кiв i жiнок становила, вiдповiдно, 47,4% i 52,6% (по Львiвськiй облaстi - 47,3% i 52,7%). У вков^ структурi частка осiб, молодших за працездатний вк, у 2016 р. склала приблизно 19%, частка оЫб працездатного вiку - 58%, частка о^б старше працездатного вiку збтьшилася до 21%.

Функц^. До основних сфер економiчноi' дiяльнос-тi агломерацм вiднесено: а) промисловiсть, б) сть-ське господарство; в) санаторно-курортну галузь.

а) Промисловiсть. м.Дрогобич. Виробничий по-тенцiaл мiстa складаеться з 22 промислових пщ-приемств, з яких два - державы. Основну частку становлять пщприемства харчово!, легко! галу-зi та iншоi' неметалево! продукцм. Пiдприeмствaм переробно! промисловостi належало 79,8% усг е! реaлiзовaноi' продукцГ(; з постачання елек-троенергГ(, газу, пари й кондифйованого повiтря - 13,5%; з водопостачання, кaнaлiзaцii, пово-

Рисунок 2. Населення Прикарпатсько1 агломерацГ| в po3pi3i адм1н1стративних одиниць, тис. oci6

Джерело: [4]

джeння з вiдxoдaми - 6,4%. Üбсяг peaлiзoвa-нoï пpoмислoвoï пpoдyкцiï y poзpaxyнкy нa oднy oco6ó зa 2015 p. ск^в 6928,8 гpн (в oблaстi -21161,5 гpн). Haйбiльшими е: Дpoгoбицький нa-фтoпepepoбний зaвoД| TÜB «Унiвepсaльнa 6ÓPO-вa тexнiкa» (галиш^й «Дpoгoбицький дoлoтний зaвoд»)| ПAT «Дpoгoбицький зaвoд aвтoмoбiль-ниx кpaнiв»| BAT «Дpoгoбицький мaшинoбyдiв-ний зaвoд» (oблaднaння для тpaнспopтyвaннЯ| дoбyвaння тa пepepoбки нaфти й гaзy)| бицький сoлeвивapювaльний зaвoд» (нaйстapi-0e пoстiйнoдiючe пiдпpи8мствo Укpaïни) [8].

Miстo Бopислaв. Пpoмислoвий пoтeнцiaл мiстa в пoстpaдянський пepioд знaчнoю мipoю зpyйнo-вaний. У 1995 p. oбсяги виpoбництвa стaнoвили тiльки 30% дo piвня 1990-гo. Haйбiльшoгo пa-дiння пpoмислoвiсть мiстa зaзнaлa 1999 p. - то-дi бyлo виpoблeнo пpoдyкцiï 17% дo piвня 1990 po^. Змiнилaся i стpyктypa пpoмислoвoï пpoдyк-ц||", щo вигoтoвля8ться в мютк У 1990 p. чaсткa HГBУ «Бopислaвнaфтoгaз» склaдaлa лишe 3,3% вщ зaгaльнoгo oбсягy виpoбництвa пpoмислoвoï пpoдyкцiï; фaбpики клe8ниx нeткaниx мaтepiaлiв - 22,6%; фapфopoвoгo зaвoдy - 4,8%; xiмзaвo-дУ -24,7%; зaвoдy штyчниx aлмaзiв i aлмaзнo-гo iнстpyмeнтy - 4,0%. 3i вЫе!" виpoблeнoï y мiстi пpoмислoвoï пpoдyкцiï нa HГBУ «Бopислaвнaф-тoгaз» тa ОТ «Бopислaвськa нaфтoвa кoмпaнiя» пpипaдaлo 72%, цe пpи тoмy| щo видoбyтoк нa-фти i гaзy зa цeй пepioд скopoтився нa 55,2 % [4].

Baжливe мiсцe y CTpy^ypi eкoнoмiки aглoмepaцiï зaймae мaлe пiдпpи8мництвo. Üдним iз oснoвниx пoкaзникiв poзвиткy мaлoгo пiдпpиeмництвa| ши-pora викopистoвyвaнoгo y пopiвняльнoмy aнaлiзi| вистyпae кiлькiсть мaлиx пiдпpи8мств y poзpaxyн-ку нa 10 тис. нaсeлeння. 4ac^a мaлиx пiдпpи-емств у зaгaльнiй кiлькoстi пiдпpи8мств стaнoвить 90-95%, тут зaйнятo вiд 9,6 дo 56% пpaцeздaт-нoгo нaсeлeння. Miстo Tpyскaвeць зa пiдсyмкaми 2014 p. пepeбyвaлo нa дpyгoмy мiсцi у Львiвськiй

oблaстi зa кiлькiстю мaлиx пiдпpиeмстB| дe нa 10 тис. o^6 пpипaдa8 122 oд. (тaбл. 2).

б) □льсь^ гoспoдapствo. Ciльськoгoспoдap-ськ зeмлi зaймaють 54,0% тepитopiï Дpoгo-бицькoгo paйoнy| у т.ч. 58% - piллЯ| peштa 42% - с^гаси, пoсoвищa тoщo. Cтpyктypa пoсiвниx плoщ нaвeдeнa нa pис. 3. пiдкpeслити знa-чну чaсткy пoсiвiв зepнoвиX| кapтoплi тa кopмo-виx кyльтyp. У твapинництвi oснoвнa гaлyзь ^e-цiaлiзaцiï - м'ясo-мoлoчнe скoтapствo.

У 2016 p. вaлoвa пpoдyкцiя сiльськoгo ro^o-дapствa paйoнy стaнoвилa 4292,7 млн гpH| щo склaдa8 4,8% виpoблeнoï сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï у Львiвськiй oблaстi.

Bнaслiдoк peфopмyвaння зeмeльниx вiднoсин в aглoмepaцiï вщбувся iстoтний пepepoзпoдiл зe-мeль мiж гpyпaми влaсникiв зeмлi й зeмлeкo-pистyвaчiв. Зoкpeмa| змiнилoсь спiввiднoшeння зeмeлЬ| щo пepeбyвaють у кopистyвaннi стьсь^-гoспoдapськиx пiдпpиeмств i гpoмaдян: якщo в 1990 p. нa зeмлi гpoмaдян пpипaдaлo 11,2% yсix зeмeлЬ| тo нa пoчaтoк 2015-гo - 63,9%. B^o-вiднO| змeншилaсь чaсткa зeмeль у сiльськoгoс-пoдapськиx пiдпpиeмствax з 88,8 дo 26,1%. Оль-ськe гoспoдapствo aглoмepaцiï спeцiaлiзy8ться нa виpoщyвaннi зepнoвиX| кapтoплi| кopмoвиx куль-ryp, пpoдyкцiï м'ясo-мoлoчнoгo скoтapствa.

в) Caнaтopнo-кypopтнa сфepa. Paйoн вoлoдi8 знaчним пpиpoднo-peсypсним пoтeнцiaлoм для фopмyвaння й пoдaльшoгo poзвиткy кypopтнo-peкpeaцiйнoгo кoмплeксy зaгaльнoeвpoпeйськo-гo i свiтoвoгo знaчeння. TepитopiЯ| зaйнятa зeм-лями oздopoвчoгo й peкpeaцiйнoгo пpизнaчeннЯ| згiднo зi стaтистичнoю фopмoю 6-зeм склaдa8 1,9 тис.^.

Caнaтopнo-кypopтнa сфepa пpeдстaвлeнa зa-клaдaми: oздopoвчими (сaнaтopнe лiкyвaння) тa peкpeaцiйними (тpивaлoгo вiдпoчинкy тypизмy| гoтeлямИ| мoтeлямИ| кeмпiнгaмИ| вiдпoчинкy дi-тeй). Зaгaльнa eмнiсть oздopoвчo-peкpeaцiй-

Taблиця 2. ^^зники дiяльнocтi пiдпpиcмcтв нa тepитopiï Дpoгoбицькoï aглoмepaцiï

Aдмiнicтpaтивнi цeнтpи Кшькють пiдпpиcмcтв нa 10000 нaявнoгo нaceлeння Maлi пiдпpиcмcтвa % Кшькють зaйнятиx, ociá У т.ч. зa-йнятиx нa мaлиx пiдпpиcмcтвax, %

м. Дpoгoбич 61 95 8729 34,4

м. Mopшин 105 88 3245 9,6

м. Бopислaв 70 95 2312 59,9

м.Tpyскaвeць 130 94 8753 20,6

Дpoгoбицький paйoн 27 98 1588 56,0

Âœepeëo: [4]

Pиcунoк 3. Crpy^ypa пociвниx плoщ Дpoгoбицькoгo paйoну в ycix кaтeгopiяx гocпoдapcтв (ça дaними 2014 p.)

Джepeлo: [4]

нoï бaзи склaдa8 33553 мiсцЬ| y т.ч. 1B929 мюць (50|5%) - в oздopoвчиx зaклaдax тa 1BB24 мюць (49|5%) - y peкpeaцiйниx зaклaдax. Зaклaди œ-нaтopнoгo лiкyвaння poзтaшoвaнi гoлoвнo в нaсe-лeниx пyнктaX| вiднeсeниx вiдпoвiднo дo пoстaнo-ви №1391 KM Укpaïни вщ 15 гpyдня 1997 p. дo кypopтниx. Öe нaсaмпepeд м. TpyскaвeцЬ| 8мнiсть зaклaдiв сaнaтopнoгo лiкyвaння яга^ стaнoвить 9|9 тис. мiсць (58|5 % вiд yсieï 8Mнoстi сaнaтopнo-гo лiкyвaння)| м. Mopшин - 3|0 тис. мiсць (17|7%).

Kypopт «Tpyскaвeць» poзтaшoвaний y зoнi пo-шиpeння мiнepaльниx нeспeцифiчниx вoд типу «Haфтyся» (дeбiт poдoвищa склaдae 47|2 м3/ дoбy)| Cxiдниця (64|6 м3/дoбy)| Bepxньoсинe-виднeнськe poдoвищe тa близькo 40 iншиx пpo-явiв джepeл «Haфтyсi» з зaгaльними poзвiдaни-ми й пpoгнoзними peсypсaми пoнaд 5 000 м3/ дoбy. Kypopт Mopшин poзтaшoвaний y зoнi пo-шиpeння лiкyвaльниx poзсoлiв з пiдвищeним вмiстoм сyльфaтiв (79|0 м3/дoбy); сyмapнi тa пpoгнoзнi peсypси лiкyвaльниx poзсoлiв склaдa-ють пoнaд B00 м3/дoбy| з якиx нa сьoгoднi вига-pистoвy8ться лишe пpиблизнo 1 м3/дoбy.

Гeoмeтpичний вимip. Tpaнспopтнa iнфpaстpyк-тypa Дpoгoбицькoгo paйoнy склaдaeться з сис-тeм зaлiзничнoгO| aвтoмoбiльнoгo (aвтoдopoги) тpaнспopтy. Дoвжинa зaлiзничниx кoлiй стaнo-вить 62|6 км| щiльнiсть 52|2 км\тис. км2. Ü^o-ву aвтoдopoжньoï мepeжi Дpoгoбицькoгo paйoнy склaдaють дopoги мiсцeвoгo знaчeння (тepитo-piaльнi| paйoннi й сшьсьм) дoвжинa якиx piвнa 403|1 км ^бл. 3).

Bимip чaсy. Дpoгoбич - мiстo з дaвньoю юто-pi8Ю| зaснoвaнe нaпpикiнцi XI ст. нa тepитopiяX| бaгaтиx сoляними джepeлaмИ| з якиx видoбyвa-ли сть. З XV ст. мiстo poзвивaлoся пepeдoвсiм як яpмapкoвий i сoлeвapний цeнтp. У сepeдинi XIX ст. пepeтвopився нa нaйбiльший у 6вpoпi нaфтo-вий цeнтp| щo спpиялo швидкoмy йoгo poзвиткy. У 1939 p. yвiйшoв дo Paдянськoгo ^юзу^™-pикo-apxiтeктypний пoтeнцiaл Дpoгoбичa вклю-чae пaм'ятки apxiтeктypи нaцioнaльнoгo знaчeння: цepквa св. Юpa - пaм'яткa сaкpaльнoï apx^^-pи XVI-XVII ст.; дзвЫиця цepкви св. Юpa - XVII ст.; цepквa Boздвижeння Чeснoгo Xpeстa - пaм'яткa apxiтeктypи XVII ст.; дзвЫиця цepкви Здвижeн-ня 4e^o^ Xpeстa - пaм'яткa apxiтeктypи XVII ст.; кoстeл св. Bapфoлoмiя - пaм'яткa apxiтeктypи юн-ця XIV- пoчaткy XVI ст. ^тичний кoстeл зaснoвa-ний як фopпoст фeoдaльнoï Пoльщi нa зeмляx Ta-лицькo-Boлинськoгo князiвствa; збyдoвaний нa мюц тepeмy княжoгo B08B0ди. Дзвiниця кoстeлy св. Bapфoлoмiя - пaм'яткa apxiтeктypи кiн. XIII -пoч. XV ст.| цe нaйстapiшa спopyдa мiстa. ^p-вiснo слyжилa oбopoннoю вeжeю зaмкy pyськoгo вoeвoдИ| з пoбyдoвoю пopяд кoстeлy св. Bapфo-лoмiя; пaм'ятки apxiтeктypи мiсцeвoгo знaчeння: Xopaльнa синaгoгa (1842-18B5 pp.); мoнaстиp св. Пeтpa i Пaвлa - вeличний вaсилiaнський мo-нaстиp| звeдeний 1825-1828 pp.; oднa з нaй-

Таблиця 3. Перелш автодорк територ1ального значения Дрогобицького району

№ 1ндекс та № а\д Найменування автодор1г Довжина Км л .ЕЕ .1 о к S « (В 1- * Тип по-криття Ор1ентовна ¡нтенсив-шсть руху (авт\доб)

9 Т-14-10 Льв1в-Пустомити-Меденич1 47,0 11-111 А\б 3100-2500

10 Т-14-11 Нижанкович1-Самб1р-Дрогобич-Стрий 95,7 11-111 А\б 2500-2000

12 Т-14-13 Турка-Трускавець-Дрогобич-П1сочне 91,4 11-111 А\б 3000-2500

18 Т-14-19 Мостиська-Самб1р-Борислав-Дрогобич 68,5 11-111 А\б 3000-2500

21 Т-14-22 пщ'Тзд до м.Моршин 6,3 III А\б 2000

*Джерело: Схема планування територп' Льв1всько'( облаетi

розюшыших культових споруд MicTa i краТни за-галом; церква св. Трiйцi XVII-XIX ст.

Зупинимося на хaрaктериcтицi взa8Mодiй ви-мiрiв, зокрема подвiйних поеднань.

Взaeмодiя вимiрiв LG. Розселення населен-ня. Дрогобицький район нaйбiльш урбaнiзовaний серед райоыв Львiвcькоí облacтi, де частка мюь-ких мешкaнцiв складае 48,5%. Щтьнють насе-лення у район - 187 оciб на км2. На територп агломерацп зберiгa8тьcя тенден^я до зменшен-ня чиcельноcтi стьського населення, що скла-лося впродовж попереднiх рокiв. Тенденцiя до збтьшення чиcельноcтi мicького населення призупинена. Стввщношення ciльcького i мюь-кого населення у розрiзi aдмiнicтрaтивних оди-ниць Дрогобицького району наведено у табл. 4.

Взaeмодiя вимiрiв LF. Зaйнятicть населення. Анaлiз динaмiки найманих прaцiвникiв по Дрогобицького району за 2010-2016 рр. вказуе на с^йку тенденцiю до зменшення протягом остан-нiх п'яти роюв. Розподiл населення в агломерацп за статусом зaйнятоcтi засвщчуе, що в регiонi держава неютотно впливае на процеси праце-використання. Деформованють софальноТ, га-лузевоТ й територiaльноí структур зaйнятоcтi населення породжуе пiдвищену напругу в cферi регiонaльного працевикористання. Важливою

формою реaлiзaцiТ економiчноí aктивноcтi населення е самозайнятють (як в особистих селян-ських господарствах, так i поза ними). Хоч рiвень зареестрованого безроб^я залишаеться низь-ким, розбaлaнcовaнicть попиту й пропозицп на районному ринку прац не зменшуеться (рис. 4).

Загальний прирют населення на територп агломерацп протягом оcтaннiх рокiв мав вщ'емне значення й у 2016 р. становив 397 оЫб. Загаль-не скорочення населення вiдбулоcя переважно у мюьких поселеннях агломерацп (м. Борислав, Дрогобич, Трускавець, Моршин). Незначним бу-ло зменшення населення у м. Дрогобич^ причина чого у вищ^ мiгрaцiйнiй aктивноcтi: коефщен-ти прибуття й вибуття значно вищi середньоо-бласних, що пов'язано з наявнютю у мicтi великоТ юлькост промислових пiдпри8мcтв i вищих на-вчальних зaклaдiв порiвняно з Ышими районами й мicтaми облacтi.

Проведений aнaлiз людського вимiру дозволяе зробити висновки:

• на територп агломерацп мае мюце кшьмсне зменшення чиcельноcтi як мюького, так i ciль-ського населення;

• у cклaдi поcтiйного населення cпоcтерiгa8Tьcя зменшення частки о^б працездатного вiку; зрос-тання частки оciб, старших за працездатний вк.

Таблиця 4. Територ1я та кшьмсть наявного населения у адмЫстративних одиницях Дрогобицько! агломерацп

АдмЫстративш центри Дрогобицько! агломерацп Територ1я, км2 Кшьмсть населення У т.ч. Частка мюького населення Щшьшсть населення, оЫб на 1 км2

м1ське сшьське

м. Дрогобич 45 97,7 97,7 - 100% 2171,8

м. Моршин 2 6,0 6,0 - 100% 2999,5

м. Борислав 38 36,9 36,9 - 100% 970,9

Трускавець 8 29,3 29,3 - 100% 3657,0

Дрогобицький район 1206 74,6 ,7 6, 67,9 - 61,9

Джерело: Статистичний щорчник Львiвськоí облает за 2015 р.

2010 2011 2012 2013 2014 2015

• Борислав (мкькрада) » Дрогобич (ммськрада) -Ф- м. Моршин

• м. Трускавець —Дрогобицький район

2016

Рисунок 4. Динамша змши кшькост найманих пращвнимв по Дрогобицькому району за 2010-2016 рр.

Джерело: [4]

Особливо несприятлива вкова структура населения сформувалась у стьсьюй мюцевосд де пито-ма вага людей вком старше працездатного в 1,4 рази перевищуе частку молодо що призводить до зростання демографнного й економнного наван-таження на працюючу частину населення;

• на територм району збер^аеться вщ'емне сальдо м^рацм, що вплинуло на демографны процеси й на зайнятють населення;

• тенденцт зменшення чисельност населення в район досить стабтьна й у найближч1 роки збережеться.

IV. Анал1з агломерац1йно-утворювальних чин-ник1в Прикарпатсько! агломерацИ'. 3 усю! множи-ни взаемод^ вимрв виокремимо й що мають агломерац^ну дш. Видтено 20 показникв про-сторовий потенц^л, зайнятють населення, роз-виток пасажирського транспорту, транспортна ¡нфраструктура, структура маятникових м^ран-т1в, ¡нженерна ¡нфраструктура, тенденцм забудови на територм, соц¡альна ¡нфраструктура, структура землекористування та землегосподарюван-ня, земельн¡ в¡дносини, темп урбаызацм, демо-граф¡чн¡ процеси, маятникова мграцт, зовн¡шня трудова м¡грац¡я, комфортн¡сть проживання, змг на чисельност¡ населення в поселеннях, структура зайнятостк Стисло охарактеризуемо окрем¡ з них.

1) Зайнятють населення. Розподт зайнято-го населення за галузями, зд^снений державною статистикою, виконано стосовно трьох на-прямю виробництва: виробництво промислове (добувна, обробна галуз^ енергетика, буд^ни-цтво); непромислове (стьське, л¡сове, курорт-но-рекреац¡йна галузь), сфера послуг (торпвля, готельно-ресторанне господарство, транспорт-н¡ послуги, ф¡нансова дтльнють, операцм з не-

рухом¡стю, державне управлЫня, осв¡та, охорона здоров'я, громадсью й соц¡альн¡ послуги). Вста-новлено, що в бшьшост новостворених тери-тор¡альних громадах району переважае непро-мисловий напрям зайнятост¡ населення - понад 50%; до 30% зайнято в промисловост^ 20% - у сфер¡ послуг. Вщсуты громади та мюьк поселен-ня з р^ном^ним розпод¡лом на три галузев¡ на-прями. В межах анал^овано! територм видте-но територ¡альн¡ громади залежно вщ зайнятого населення: промислов¡, промислово-аграрн й не¡ндустр¡альн¡, де люди зайнят переважно у сфер¡ курортно-рекреац¡йних послуг.

Структура маятникових м^рантщ. У держав-них органах статистики в¡дсутня ¡нформацт щодо цю! характеристики. Можна застосувати синтетичний показник, пов'язаний ¡з пасажиро-перевезеннями й станом пасажирського (гро-мадського) транспорту.

Розвиток пасажирського транспорту. Регуляр-нють транспортного сполучення в межах дослщжу-вано! територм е не лише ¡ндикатором маятниково! мграцй, а й характеристикою агломерац^но-утво-рювального потенц¡алу. Вона важлива у визначенн¡ залежност¡ життедстльносп населення в¡д центр¡в притягання - прац та послуг. Нормативн¡ витрати часу на перемщення в¡д мюць проживання до пра-ц¡, включаючи сумарн¡ витрати часу на пщ'!зд (пщ-х¡д) до станц¡й чи зупинок громадського транспорту, не перевищують 30 хв.

Приватний транспорт - статистична база не дае змоги виявити точн показники приватних автомобов у межах окремих поселень Т терито-р¡альних громад, але мютить дан¡ щодо динам¡ки легкових автомобов в адм¡н¡стративних районах. Динамка залежить вщ кутвельно! спроможнос-

тi нaсeлeннЯ| стaнy тpaнспopтнoï iнфpaстpyктy-pИ| кoнкypeнцiйнoстi з гpoмaдським тpaнспop-т0м| a тaкoж вiд сyспiльниx yпepeджeнь ст0с0вн0 вeлoтpaнспopтy| якoстi дopiг тa iнфpaстpyктypИ| eкoлoгiчнoï свiдoмoстi нaсeлeннЯ| сп0с0бу жит-тя т0щ0. B цiлoмy пpивaтний тpaнспopт у мeжax тepитopiï poзвивa8ться динaмiчнiшe пopiвнянo з iншими тepитopiями oблaстi.

Гpoмaдський мiжмiський тpaнспopт: нaйвaж-лив0ими видaми е aвтoбyси й eлeктpoпoтяги. Зaлiзничнe спoлyчeння в мeжax тepитopiй a^o-Mepa^ï нeзнaчнe| xoч i вик0нуе вaжливy с0цг aльнy poлЬ| oскiльки дoстyпнe для мaлoзaбeз-пeчeниx гpyп нaсeлeння. Ha 15-ти зaлiзничниx стaнцiяX| щ0 мiстяться в мeжax тepитopiï| сepeдня кiлькiсть зупин0к п01здв пpoтягoм д0би склaдa8 10. Bиxoдячи з кpитepiю 4-кiлoмeтpoвoï п00-x^o'i' дoстyпнoстi зaлiзничнoю стaнцi8Ю| кть-кють нaсeлeннЯ| щ0 мoжe скopистaтись п0слу-гaми ць0г0 виду тpaнспopтy| склaдae д0 230 тис. oсiб нa д0бу. Moжнa poздiлити нaсeлeнi пункти в мeжax тepитopiï| щ0 aнaлiзyються як гpyпи: нaй-кpaщe зaбeзпeчeнi гpoмaдським тpaнспopтoм (спoлyчeння в iнтepвaлi д0 20 xb.; дoбpe зaбeз-пeчeнi (iнтepвaл 20-50); зaбeзпeчeнi (iнтepвaл pyxy 50 xb. д0 1 г0д.); пoгaнo зaбeзпeчeнi (^ep-вaл pyxy пoнaд 1|5 г0д.).

Для 0цЫки тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypи Baœ-ливi пoкaзники кiлькoстi вулиць з твepдим п0-кpиттям тa щiльнiсть вуличн0'[ мepeжi. B^y-вa8ться спopyджeння вулиць нe зa пpинципoм пepeдyвaння бyдiвництвy| a зa фaктoм н0В0г0 бyдiвництвa oб'8Kтiв i спopyд.

Teндeнцiï зaбyдoви в мeжax тepитopiï (тeмпи ypбaнiзaцiï). Aнaлiз стaтистичниx дaниx з BBe-дeння нepyxoмoстi вкaзye нa iнтeнсивнiсть жит-л0В0г0 бyдiвництвa.

a) Üднopoдиннa зaбyдoвa| для яш xapaктepнi: пpoцeс пepeсeлeння мiськиx мeшкaнцiв iз цeнтpiв мiст у пepeдмiстя; збiльшeння чaстки «чyжиx» сepeд мiсцeвoгo нaсeлeння пoсeлeнь нa тepитopiï aнaлiзy; зpoстaння цЫи нa зeмeльнi дiлянки з нaближeнням д0 oснoвниx мiст a^oMepa^ï; злиття мiськиx пoсe-лeнь з н0В0ю oднopoдиннoю зaбyдoвoю; фopмy-вaння лiнiйниx стpyктyp poзсeлeння взд0вж 0сн0-вниx aвтoмoбiльниx кoмyнiкaцiй тa взд0вж piчкoвиx д0лин; збiльшeння д0вжини вулиць пoсeлeнь й Ы-тeнсифiкaцiя ïx зaбyдoви. У мeжax видiлeниx тepи-TOptà нeмa8 пoсeлeнЬ| дe скopoчyeться чисeльнiсть зaсeлeниx житлoвиx бyдинкiв.

б) Бaгaтoпoвepxoвa зaбyдoвa е нeвiд'8Mнoю чaстинoю лaндшaфтy тepитopiй i poзвивa8ться лишe в мiстax-цeнтpax| пpичoмy нижчими пopiв-нян0 з oблaстю тeмпaми.

в) Зaбyдoвa сeзoннoгo викopистaннЯ| зaстoсo-вyвaнa влaсникaми| як пpaвил0| у лiтнiй пepioд. Taкe житл0 poзтaшoвyeться в сeлax пoзa з0н0ю житл0В01' зaбyдoви; вiдбyвaeться пpивaтизaцiя зeмeльниx дiлянoк i ïx пepeвeдeння в житл0вий ф0нд. Дaчнi дiлянки мoжнa poзглядaти як сутте-вий peзepв для н0В0г0 житл0В0г0 бyдiвництвa.

Iнжeнepнa iнфpaстpyктypa: гaзифiкaцiЯ| eлeктpo-тa тeплoпoстaчaннЯ| oчищeння стoкiв i yсyнeння п0-бyтoвиx вiдxoдiв. Poзвитoк iнжeнepнoï ^paorpy^ тypи е 0дним iз вaжливиx пapaмeтpiв кoмфopтнoстi пpoживaння. 3a тaкими пoкaзникaми вiдзнaчa8M0 пpoстopoвy дифepeнцiaцiю тepитopiй тa пoсeлeнь amoMepa^ï. Бiльшiсть iз тepитopiaльниx гpoмaд i пoсeлeнь мaють гoстpy пoтpeбy в peфopмyвaннi тa poзвиткy iнжeнepнoï iнфpaстpyктypИ| зoкpeмa сис-тeми кaнaлiзaцiï й oчисниx спopyд.

Cтpyктypa зeмлeкopистyвaння визнaчa8ться спiввiднoшeннями Miœ piллeЮ| пaсoвищaмИ| сi-нoжaтямИ| лiсoвими yгiддямИ| ypбaнiзoвaнимИ| пpoмислoвими тepитopiями. Biдпoвiднo д0 юну-юч0'( систeми poзпoдiлy зeмeль зa пpизнaчeння-ми сiльськиx paд видтяються: зeмлi пiд бyдiвлями для oбслyгoвyвaння житлoвиx бyдинкiв i г0сп0-дapськиx спopyд; зeмлi 0с0бист0г0 сeлянськoгo гoспoдapствa; зeмлi для тoвapнoгo виpoбництвa. Bfl0Ma мoдeль Й.Tюнeнa пpo спeцiaлiзaцiю п0-сeлeнь (як пpaвил0| сiльськиx) в oкpeмиx кoнцeн-тpoвaниx зoнax зaлeжнo вiд вiддaлeнoстi мiськoгo цeнтpy спoстepiгaeться i в Meœax тepитopiï ^и-кapпaтськoï aглoмepaцiï - в Mipy вiддaлeння вiд

основних поселень на ц1й територп зменшуеться частка ртл1 й садв збтьшуеться ктькють пасо-вищ та малоефективного використання земель.

Земельн вщносини й цЫи на земельн дтян-ки. Рют цЫи на земельн дтянки в межах агло-мерацп свщчить про зацкавлення потен^йних ¡нвесторю щодо власност на територп. Спосте-р^аеться диференц¡ац¡я цЫ на земельн¡ дтян-ки. Пковим роком за р¡внем ц¡н на нерухомють ¡ земельн¡ д¡лянки став 2009-й, пюля чого став-ся обвал ¡ незначне пожвавлення ринку земл¡ в 2011-му. Отже, анал^ ринку земл¡ й нерухо-мост засв¡дчу8, що найб¡льшу ц¡нн¡сть з погля-ду забудови д¡лянки мають земл¡ в Трускавц¡ та Схщнищ а також земл¡, розташован¡ в межах ра-д¡усу до 5 км вщ центр¡в.

Землегосподарювання. Стьське господарство (р¡льництво ¡ тваринництво); люо- та водогос-

подарювання, використання природних ресурса (рекреац¡йних), корисних копалин е основними видами землегосподарювання в межах земель агломерацп. Загалом ефективн¡сть землегоспо-дарювання низька.

Для обгрунтування вимог ¡ концепцп просто-рово''' оргаызацп та розвитку ПрикарпатськоТ агломерацп, кр¡м анал¡зу процесс ¡ ресурс¡в на вид¡лен¡й територп, анал^увались проектн¡ про-позицп минулих роюв, а також стратеги й локаль-н¡ пропозицп соц¡ально-економ¡чного розвитку поселень цгёУ зони. Зокрема: проекти радянсько-го пер¡оду; концепц¡я Курортополюу Великого Трускавця; в¡дновлення вузькокол¡йок у фй час-тин¡ рег¡ону та 1х використання для рекреац¡йних потреб; Стратеги соц^льно-економнного розвитку району; проекти оновлено' мютобуд^но' документацп Дрогобича, Трускавця, Борислава

Рисунок 5. Просторова структура основних поселень Прикарпатсько! агломерацп: Дрого-бич - Трускавець - Борислав - Попел1 - Рихтич1 - Добросташв

тa пpилeглиx д0 ниx сiльськиx пoсeлeнь (pис. 5); лoкaльнi iнвeстицiйнi пpoпoзицiï тa пpoeкти.

V. Bимoги тa пpoпoзицií з пpocтopoвoï op^-н^ци й poзвиткy Пpикapпaтcькoí amoMepa^í. Bимoги й пда0ди д0 пpoстopoвoï opгaнiзaцiï тa poзвиткy a^oMepa^ï включaють: opгaнiзaцiю й poзвитoк кypopтнo-peкpeaцiйнoï сфepи; poзбy-д0ву тpaнспopтнoï| сoцiaльнoï тa iнжeнepнoï Ыф-paCTpy^yp^ poзбyдoвy eкoлoгiчнoгo кapкaсy тe-pитopiï т0щ0. Пpaктикa нeкoмплeкснoгo 0св0ення тepитopiй| к0ли peкpeaцiйнi peсypси oцiнювaлись як нeвичepпнi| a здaтнiсть пpиpoди д0 мм0вщ-нoвлeння як нeoбмeжeнa| пpизвeлa д0 нeeфeк-тивн0г0 викopистaння зeмeль i peкpeaцiйниx peсypсiв peгioнy| д0 зaгoстpeння eкoлoгiчниx i с0-цiaльниx пpoблeм нa тepитopiï. Üднa з нaйвaж-ливiшиx вим0г - peкoнстpyкцiя peкpeaцiйнo-oсвo8Hиx тepитopiй| дa8 м0жливють ствopювaти дoдaткoвi peкpeaцiйнi пoтyжнoстi тa змeншити вилyчeння пpиpoдниx лaндшaфтiв для peкpeaцiй-н0г0 викopистaннЯ| a oтжe| п0зитивн0 впливa8 нa eкoлoгiю Kparci тa сoцiaльнi xapaктepистики. Pe-кoнстpyкцiя peкpeaцiйниx тepитopiй нa сoцiaльнo opieнтoвaниx пpинципax д0зв0литЬ| oкpiм iнш0Г0| п0лтшити сoцiaльнy iнфpaстpyктypy.

Paзoм iз тим peкoнстpyкцiя й пiдвищeння eфeктивнoстi викopистaння peкpeaцiйнo-oсвo-8ниx тepитopiй гaльмyeться:

- зaгoстpeнням eкoлoгiчниx пpoблeм у paйo-нi; нeдoстaтньoю кiлькiстю вiльниx peсypсiв (bo-дИ| eнepгiï)| a тaкoж зpyчниx тepитopiй для poз-шиpeння peKpea^f;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- пoгipшeнням peкpeaцiйниx влaстивoстeй oсвo8Hиx тepитopiй; склaдним пepeплeтiнням з0н piзнoгo фyнкцioнaльнoгo викopистaннЯ| a тa-к0ж нeдoскoнaлoю пpaктикoю видiлeння тepи-тopiй для oкpeмиx peкpeaцiйниx 0б'ек^в у Meœax спiльниx peкpeaцiйниx вyзлiв;

- пpaктикoю нepaцioнaльнoгo виpiшeння тpaн-спopтнoгo oбслyгoвyвaння peKpea^T;

- зaгoстpeнням iнжeнepнo-тexнiчниx пpoблeм. Peкoнстpyкцiя тepитopiï нeминyчe п0в'язуеться з пepeнeсeнням i зaмiнoю iнжeнepниx Mepeœ| знe-сeнням oкpeмиx спopyД| iншими iнжeнepнo-тex-нiчними пpoблeмaми.

Üднa з зaдaч peкoнстpyкцiï peкpeaцiйнoï ^CTe-ми peгioнy a^oMepa^ï - збepeгти чи пoвepнyти пpиpoднi xapaктepистики peкpeaцiйнoмy пpoстo-py. Peкpeaцiйнi 0б'екти i кoмплeкси пoчaткy XX ст. BMmo «вбyдoвaнi» в нaвкoлишнiй лaндшaфт зa

пpинципoм пiдпopядкoвaнoстi oб'8Kтiв пpиpoд-нiй стpyктypi. З пoчaткy 1990-x poKiâ цeй пpин-цип вилyчeнo з пpaктики| щ0 пpинципoвo змг нил0 oблiк peкpeaцiйниx цeнтpiв i лaндшaфтiв. Üсoбливi тpyднoщi iснyють в yM0Bax poзмiщeння peкpeaцiйниx цeнтpiв у Meœax нaсeлeниx пyнктiB| зoкpeмa Tpy^aB^ i Cxiдницi.

Iншa вимoгa - oптимiзaцiя взa8Moзв'язкy Miœ aгpapнoю й peкpeaцiйнoю систeмaми| дифe-peнцiaцiя пpoстopy peкpeaцiйнoгo сepeдoвищa| й0г0 i8papxiчнoï буд0ВИ| визнaчeння oснoвниx i дpyгopядниx лaнoк; змiнa систeми peкpeaцiйнo-г0 гoспoдapювaння i фopм влaснoстi нa зeмлю тa 0б'екти. Baжливими peзepвaми е oб'8Днaння внyтpiшнix peкpeaцiйниx iнжeнepниx i тpaнспopт-ниx систeм тa пepeстpyктypизaцiя фyнкцioнaль-нo-poзплaнyвaльнoï стpyктypи.

Baжливa й вим0^ oптимaльниx poзмipiв pe-кpeaцiйниx зaклaдiв для кoнкpeтниx видiв peKpe-aцiï i пpиpoднo-лaндшaфтниx ум0В| a тaкoж пи-тaння пpo ïx poзмiщeння. Ha пpaктицi мoжливi двa вiдмiннi пiдxoди: кoнцeнтpaцiя peкpeaцiйниx зaклaдiв пpи збiльшeннi poзмipiв peкpeaцiйниx спopyд; дpiбнa стpyктypa й диспepснe poзмiщe-ниx peкpeaцiйниx oб'8Kтiв. У peкpeaцiйнiй пpaкти-цi peгioнy пiдтpимyвaлaсь тeндeнцiя кoнцeнтpa-цГ|' peкpeaцiйнo-лiкyвaльниx зaклaдiB| щ0 мoжнa п0яснити pядoм eкoнoмiчниx (0с0блив0 з п0зи-цiï кaпiтaлoвклaдeнь) виг0д. Paзoм iз тим тaкa

пpaктикa пpизвoдить Д0 виникнeння лoкaльниx

eкoлoгiчниx кpизoвиx ситyaцiй| Mae й сoцiaль-н0 нeгaтивнi нaслiдки для peгioнy| oскiльки вeдe

Д0 диспpoпopцiй у сoцiaльнo-eкoнoмiчнoмy poз-

витку oкpeмиx тepитopiй. Пpиpoднo-лaндшaф-тнi ум0ви мiсцeвoстi| poзвинyтiсть тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypИ| склaдeнa систeмa poзсeлeння вкaзyють нa нeдoцiльнiсть твopeння в peno^ н0-виx вeликиx peкpeaцiйниx цeнтpiв.

Bимoгливiсть Д0 peкpeaцiйнo-лiкyвaльнoгo œpB^y пpивeдe Д0 зpoстaння числa людeй| зa-

дiяниx у peкpeaцiï. ^œe| пoстae вимoгa сoцiaль-н0( opieнтoвaнoстi piшeнь з пpoстopoвoï opгaнi-зaцiï тa poзвиткy aглoмepaцiï. Пoтpeби в тpyдoвиx peсypсax мaють бути зaдoвoлeнi з числa мiсцe-виx мeшкaнцiB| a в yM0Bax зpoстaння бeзpoбiття в peгioнi слiд визнaчити вeличинy peкpeaцiйниx цeнтpiв i зa цим пapaмeтpoм. Чим бiльшим тpy-дopeсypсним пoкaзникoм xapaктepизyeться pe-кpeaцiйнa зoнa| тим бiльшi 0бсяги peкpeaцiйнoгo бyдiвництвa мoжнa пepeдбaчити.

Peкoнcтpyкцiя тa poзвитoк peкpeaцiйнo-лiкy-вaльниx тepитopiй нeминyчe пoв'язyeтьcя з пe-pepoзпoдiлoм. Пocтa8 вимoгa пepeглядy cклaдe-нoï cтpyктypи тepитopiй, виxoдy нa нoвi мacштaби ïï пoдiлy, щo oбyмoвлюютьcя змiнoю фopм влac-нocтi icнyючиx peкpeaцiйниx зaклaдiв. ^ти-мiзaцiя мa8 вiдбyвaтиcь нa ocнoвi poзшиpeн-ня фyнкцioнaльнoгo змюту oзнaчeниx тepитopiй, вдocкoнaлeння лaндшaфтнo-poзплaнyвaльнoï opгaнiзaцiï, нaдaння тepитopiям вiдкpитoгo xa-pa^epy й пoлiпшeння зв'язкiв з сусщыми тepи-тopiями (внeceння eлeмeнтiв мoбiльнocтi й ди-нaмiзмy в юнугс^ peкpeaцiйнi cиcтeми), чepeз poзшиpeння фopм i видiв pe^ea^ï, якi нaйпoвнi-0e вiдпoвiдaтимyть як piзнoмaнiтним пpиpoднo-лaндшaфтним yмoвaм, тaк i вимoгaм peкpeaнтiв, - цe щe oднi вимoги для oбrpyнтyвaння piшeнь.

Peaлiзaцiю вcтaнoвлeниx вимoг пpoiлюcтpy8мo нa пpиклaдi Tpycкaвця - пpoвiднoгo бaльнeoлoгiч-нoгo кypopтy Укpaïни. Icнy8 пoтpeбa peфopмyвaння цьoгo вyзлa в кoнтeкcтi peaлiзaцiï деТ кypopтoпoлicy «Beликий Tpycкaвeць», щo пepeдбaчae виpoблeн-ня нoвиx opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx, eкoнoмiчнo-фi-нaнcoвиx i лaндшaфтнo-пpocтopoвиx пiдxoдiв дo peкpeaцiйнoï дiяльнocтi. Poзглянeмo лишe лaнд-шaфтнo-пpocтopoвий acпeкт цieï po6o™.

Пpи cтвopeннi кypopтoпoлicy «Beликий Tpyœa-вeць» y мeжax Пpикapпaтcькoï aглoмepaцiï тa для йoгo eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння cлiд вpaxoвy-вaти: пo-пepшe, нaявнicть cильнoгo ^poprno-pe-кpeaцiйнoгo цeнтpy, яким е кypopт Tpycкaвeць; пo-дpyгe, мaтepiaльний cтaн нaceлeння, йoгo o^ny, нaвички гocпoдapcькoï й peкpeaцiйнoï дiяльнocтi (людський чинник); пo-тpeт8, вiднocини, як c^na-лись мiж кypopтoпoлicoм i aглoмepaцieю ^дмУ-cтpaтивнo-yпpaвлiнcький чинник); пo-чeтвepтe, мoжnивocтi нayкoвo-iнфopмaцiйнoгo зaбeзпe-чeння фyнкцioнyвaння кypopтoпoлicy; пo-п'ятe, pi-вeнь poзвинyтocтi iнфpacтpyктypи, гocпoдapcькo-гo ocвo8ння тepитopiï, pecypcи тa ïx викopиcтaння, a тaкoж iншi yмoви й oкpecлeнi нaми вимoги.

Bиpiшaльний вплив нa фyнкцioнaльнo-poз-плaнyвaльнy cтpyктypy кypopтoпoлicy ««Be-ликий Tpycкaвeць» мaтимe йoгo пoлoжeння y пpиpoднo-лaндшaфтнiй cиcтeмi Львiвщини, зo-кpeмa «cyciдcтвo» з нaцioнaльним пapкoм «Cra-лiвcькi Бecкиди». Cтpижнeвoю лaнкoю ^popTO-пoлicy, щo cyтт8вo збтьшить гнyчкicть пpocтopy, мae cтaти пpoeкт «Tpycкaвeцький тpaмвaй», iдeя якoгo пoлягae в пepeopieнтaцïí Tpycкaвeцькo-

Cxiдницькoгo peкpeaцiйнoгo вyзлa нa Ó^a^^rá Kapпaти шляxoм бyдiвництвa тpaмвaйнoгo ^o-лyчeння вщ Tpycкaвця чepeз Бopиcлaв i Cxiдни-цю в гopи. Tpaмвaй cпoлyчaтимeтьcя з вiднoв-лювaнoю вyзькoкoлiйкoю Bepxнe Cиньoвиднe

- Maйдaн - Topa Bиcoкий Bepx - Зyбpиця тa ви-кopиcтoвyвaтимeтьcя для peкpeaцiйниx пoтpeб. Öe пpинципoвo змiнить життя в^ пoceлeнь зoни впливу вyзькoкoлiйки, i пepeдyciм мicтa-кypop-ту Tpycкaвeць. Пepeдбaчaeтьcя, щo нa пepcпeк-тиву тpaмвaй пoвинeн cтaти гoлoвним видoм гpoмaдcькoгo тpaнcпopтy в мeжax aглoмepaцiï, oб'eднaвши в cиcтeмy Дpoгoбич - Cтeбник - Бo-pиcлaв - Tpycкaвeць - Cxiдницю.

Щoдo пpoпoзицiï вiднoвлeння вyзькoкoлiй-нoï вiтки Bepxн8 Cиньoвиднe - Kopчин - Kpy-шeльнця - Пiдгopoдцi - Coпiт - Дoвгe - Pибник

- Maйдaн - Зyбpиця вiдзнaчимo нacтyпнe. Tpa-ca poзпoчинa8тьcя в ceлищi Bepxнe Cиньoвид-нe, пpoлягa8 чepeз нaзвaнi ceлa, пpoxoдячи зeм-лями гocпoдapcтв Cкoлiвcькoгo, Дpoгoбицькoгo i Typкiвcькoгo paйoнiв, a тaкoж тepитopi8ю дepж-лicфoндy. Xapaктepними ïf oзнaкaми e:

- мoжливicть пpoдoвжeння вiтки дo смт. Cxiд-ниця, щo oб'8днa8 двa вeликиx peкpeaцiйниx цeнтpи (Cxiдниця i Bepxнe Cиньoвиднe);

- caнaтopнo-кypopтний пpoфiль oб'8ктiв, щo виникaтимyтьнa тepитopiï впливу вiднoвлювaнoï BK3, opгaнiчнo пoeднyвaтимeтьcя зi cфopмoвa-нoю тут cпopтивнo-oздopoвчoю peкpeaцieю;

- cтaн тpacи пepшoï BK3 cклaдний для вiд-нoвлeння, пoтpeбye нoвиx iнжeнepнo-тexнiч-ниx cпopyд пpи пpoxoджeннi чepeз ceлa Kopчин, Kpyшeльниця i Coпiт, a тaкoж чepeз p.Cтpий пpи poзгaлyжeннi нa Cxiдницю.

Icнyють й iншi oзнaки, щo xapaктepизyють вyзькoкoлiйкy. Пo-пepшe, цe «пpив'язкa» вузь-кoкoлiйoк дo вeликиx нaceлeниx пyнктiв гipcькиx paйoнiв - смт. Bepxнe Cиньoвиднe, a тaкoж мoж-ливicть cтикyвaти вiднoвлювaльнi вiтки з зaлiз-ницями мiнicтepcтвa шляxiв cпoлyчeння. Пo-дpyгe, тexнiчнa мoжливicть пpoдoвжити BK3 дo смт. Cxiдницi, cпoлyчити двa вeликиx peкpeaцiй-ниx цeнтpи Bepxн8 Cиньoвиднe i Cxiдниця в едину cиcтeмy. Пo-тpeт8, cпoлyчити в^ тpи вyзькoкo-лiйки Львiвщини мiж coбoю, cтвopивши в тaкий кiльцe нaвкoлo нaцioнaльнoгo пapкy «Cra-лiвcькi Бecкиди», нe дoпycкaти пoпaдaння aв-тoмoбiльнoгo тpaнcпopтy зa мeжi вyзькoлiйнoгo кiльця нa пpиpoдooxopoннi тepитopiï.

Miсцi CП0pyДЖyвaH0Г0 к0лись PибHИЦЬK0Г0 В0Д0-

сxoвищa poзвинyти пляжнo-peкpeaцiйнy з0ну для вiдпoчивaльникiв Tpy^aB^ i Cxiдницi| a тaкoж op-гaнiзyвaти peкpeaцiйний цeнтp Ha мюц к0лишнь0-г0 с. Дoвгe. 3aпpoпoнoвaнi fle'í й вим0ги Д0зв0лять звузити oблaсть п0шуку мoжливиx вapiaнтiв pe-KoHCTpyK^í тa poзвиткy amoMepa^ï i oкpeмиx п0-сeлeнь. «Beликий Tpyскaвeць» бyдyвaтимeться Ha weï дeкoнцeнтpaцiï peкpeaцiйниx зaклaдiв Ha всю тepитopiю кypopтoпoлiсy. Дoнинi poзвитoк Tpy^ кaвця як мiстa-кypopтy пpoxoдив шляxoм koh-цeнтpaцiï лiкyвaльниx i peкpeaцiйниx oб'8KтiB| щ0 п0силил0 пpoцeс й0г0 ypбaнiзaцiï| спpичинилo ви-никнeння пpoтиpiч Miœ míctom i кypopтoм. TaKa си-т^^я Bœe He зaдoвoльня8 Hi вiдпoчивaльникiB| Hi мeшкaнцiв. Пpи дeкoнцeнтpaцiï peкpeaцiйнo-лiкy-вaльниx зaклaдiв y Meœax amoMepa^ï зaгoстpю-еться пpoблeмa нaдiйниx i швидкiсниx зв'язкiв Miœ oкpeмими кoмплeксaми. Tpaмвaй стaнe сaмe тa-ким тpaнспopтним зaсoбoм зв'язку.

Bиcнoвки

1. ЗмЫи в дepжaвi (сoцiaльнi| pинoк зeмлi| poзви-т0к кoмyнiкaцiй т0щ0) 0бум0влюють змiни в пpo-цeсax ypбaнiзaцiï тa peфopмyвaння систeм poз-сeлeння - включeння в мюьга сepeдoвищe aбo пiдпopядкyвaння пpимiськиx тepитopiй; зpoстaння щiльнoстi зaбyдoви пpимiськиx тepитopiй| зpoстaн-ня зaлeжнoстi сoцiaльнo-eкoнoмiчниx i пpoстopo-

виx пoв'язaнь Miœ пoсeлeннями. Пoстa8 вимoгa Д0-

слiджeння тa викopистaння aглoмepaцiйниx eфeктiв.

2. Aнaлiз тeopeтичниx пepeдyмoв з викopис-тaнням oбrpyнтoвaниx мeтoдiв aнaлiзy пpoстo-poвиx ситyaцiй дaв мoжливiсть видiлити ^CTe-му aглoмepaцiйнo-yтвopювaльниx чинникiв. Ïx aнaлiз Ha пpиклaдi Пpикapпaтськoï a^oMepa^í Д0зв0лив здiйснити дeлiмiтaцiю тa oбrpyнтyвaти вим0ги Д0 ïï пpoстopoвoï opгaнiзaцiï й poзвиткy.

3. Ha oснoвi влaсниx aнaлiзiB| вивчeння пpoeк-тниx дoкyмeнтiв i пpoпoзицiй сoцiaльнo-eкoнo-мiчнoгo poзвиткy тepитopiï aвтopи ввaжaють зa дoцiльнe вийти зa Meœi Дpoгoбицькoгo paйoнy i Д0-лучити в Meœi Пpикapпaтськoï a^oMepa^í чaсткo-В0 тepитopiï Cкoлiвськoгo тa Typкiвськoгo paйoнiв

Д0 Meœi зaпoвiдникa «Cкoлiвськi Бeскиди».

4. Üбrpyнтoвaнo вим0ги й пpaктичнi peK0MeH-

дaцiï Д0 пpoстopoвoï opгaнiзaцiï тa poзвиткy ^и-

кapпaтськoï aглoмepaцiï| зoкpeмa: peкoнстpyкцiï peкpeaцiйнoгo сepeдoвищa й пiдвищeння eфeк-тивнoстi викopистaння peкpeaцiйнoгo пoтeнцia-лу; сoцiaльнoï opi8Hтoвaнoстi пpoeктниx pirneH^ oптимiзaцiï взaeмoзв'язкy Miœ peкpeaцiйнoю тa aгpapнoю систeмaми aглoмepaцiï. Üбrpyнтoвa-hí кoнкpeтнi пpoпoзицiï пpoстopoвoï opгaнiзaцiï тa poзвиткy кypopтoпoлiсy «Beликий Tpyскaвeць»| opгaнiчнoгo пoв'язaння кypopтнo-бaльнeoлoгiч-н0г0 цeнтpy з пpиpoднoю систeмoю Д0лини piчки Cтpий тa лiсoвими мaсивaми KapпaT| динaмiзa-цГ'' пpoстopy чepeз вiднoвлeння вузьк0к0л^ки тa викopистaння í"í як peкpeaцiйнoгo тpaнспopтy.

Cпиcoк викopиcтaниx джepeл

1. Aлaeв Э. Б. Peгиoнaльнoe плaниpoвaниe в paзвивaю-щи/ся стpaнax / Э. Б. Aлaeв. - M. : HayKa| 1973. - 408 с.

2. Aнтикpизoвe yпpaвлiння eкoнoмiчнoю бeзпeкoю в yM0Bax викликГв фiнaнсoвo-eкoнoмiчнoï глoбaлiзaцiï (дepжaвний i peгioнaльний вимipи) : мoнoгp. / Xвeсик M.A.| Cтeпaнeнкo A.B.| Paльчyк Ü.M.| Дopoш É.M. - K. : Югo-BoстoK| 2010. - 323 с.

3. Гaбpeль M.M. Пpoстopoвa opгaнiзaцiя мют0будю-ни\ систeм : мoнoгp./M.M.Гaбpeль. - РД HAH Укpaïни . - K. : Bид. дГм A.C.C| 2004. - 400 с.

4. Гoлoвнe yпpaвлiння стaтистики у Львюсьюй 0б-

лaстi [Eлeктpoнний peсypс] : 0фщ. сaйт. - Peжим Д0-

ступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua

5. Дeмин H.M. Упpaвлeниe paзвитиeм гpaдoстpoитeльныx систeм / H. M. Дeмин. - K. : БудЬ вeльниK| 1991. - 184 с.

B. Г^цик E. H. Гeoypбaнистикa / E. H. Г^ци^ - M. : AкaдeмиЯ| 2009. - 432 с.

7. Пpoгpaмa сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo тa кyльтypнo-г0 poзвиткy мiстa Tpyскaвця Ha 201B piê [Eлeктpoнний peсypс] : 0фщ. сaйт. - Peжим Д0ступу : www.tmr.gov.ua

8. Caйт мГськ0' paди м. Дpoгoбичa [Eлeктpoнний pe-сypс]. - Peжим Д0ступу: www.drohobych-rada.gov.ua

9. Tкaчyк P. Л0ГГК0-К0ГНГТИВНГ мoдeлi фopмyвaн-ня yпpaвлiнськиx piшeнь iнтeгpoвaними систeмaми в eкстpeмaльниx yM0Bax : п0аб. / P. Tкaчyк| Л. Ciêopa ; ЛьвГв. дepж. ун-т бeзпeки життедГяльн0стГ [тa íh.]. — Л. : Лiгa-ПpeC| 2010. — 404 с.

10. ^пчгев Ü.t Coцiaльнo-гeoгpaфiчнi дoслiджeн-ня: мeтoдoлoгiЯ| мeтoдИ| мeтoдики / Ü.Г.Toпчieв. -Üqe^ : AстpoпpинT| 2005. - B32 с.

11. Ш^бл^ Ü.I. ^н0ви зaгaльнoï СУСПГЛЬН0' гeoгpaфiï / Ü.I. Ш^бл^. - ЛьвГв : ЛHУ ím. I.ÔpaHKa| 2003. - 423 с.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Габрель М.Н., Лисяк Н.Н.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Габрель М.Н., Лисяк Н.Н.

Methods of analysis and ground of requirements of Prykarpattya agglomeration spatial organization and development

Текст научной работы на тему «Методы анализа и обоснования требований к пространственной организации и развитию Прикарпатской агломерации»