CC BY
115
her natural dignity in any case isn 't humiliated by a man.
Key words: Islam, a woman, marriage, Quran, rights and responsibilities
УДК 316.28:316.723 Б.В.Слющинський
ФЕНОМЕН М1ЖКУЛБТУРН01 КОМУН1КАЦ11: СОЦЮЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
У cmammi досл1джуеться феномен м1жкультурно1 комушкацп, його теоретико-методолог1чт засади. Автор cmammi доводить, що комушкативш явища привертають до себе увагу фaxiвцiв pi3Hrn гумаштарних наук та тформащйних теорт. Саме на досягненнях цих наук Трунтуеться сучасне знання про комушкащю. I сьогодш гг до^дження тяжжть до створення спещально'г cоцiологiчно'г теори „ СощологИмiжкульmуpно'г комушкащг",
Ключов1 слова: мiжкульmуpнa комушкащя, комушкативш оcобливоcmi, сощальний пpоcmip, амальгамащя, акультуращя.
Для дослщження феномену м1жкультурно'1 комушкацп спробуемо дослщити теоретико-методолопчш засади комушкацп в соцюлопчному аспект!, адже комушкащя -явище складне i ушверсальне, ii змют i форми е предметом дослщження багатьох наук сощально-гумаштарного, природно-наукового i техшчного цикл!в. Поняття комушкащя може вживатись як у широкому значенш (ушверсальному), так i бшьш вузькому (напр., техшчна, бюлопчна, сощальна).
„Комушкащя (вщ лат. communicatio - зв'язок, повщомлення) - спшкування, що грунтуеться на взаеморозумшш; повщомлення шформацп вщ одше! людини до шшо! або кшькох шших" [1, с. 543]. „Комушкащя масова (вщ лат. communication - повщомлення, передача; communicare - радитися) - сощокультурна взаемодiя в масштабах суспшьства через розповсюдження та обмш iнформацiею за допомогою техшчно обладнаних мас-медiа (преси, радiо, телебачення, вщеосистем, кшо). Стан комушкацп (масово'О - один !з фундаментальних чинниюв сучасних суспшьств, який
може розширюватися у глобальних масштабах, цементуючи цшсшсть уае! людсько! спшьноти" [2, с. 244].
Термш „комушкащя" був введений у науковий об1г на початку XX ст., а початок безпосереднього дослщження м1жкультурно'1 комушкацп вщходить до друго'1 половини XX ст., а саме, коли у 1954 р. з'являеться книга американських вчених: антрополога Е. Холла i сощолшгвюта Д. Трагера „Культура як комушкащя" [3, с. 582]. Тут вперше використовувалось поняття „мiжкульmуpнa комушкащя", яке повинне було вщображати специфшу вщносин м1ж людьми, що належать до р1зних культур (широке тлумачення). У 1959 р. з'явилась нова праця Е. Холла „Има мова", в якш автор доводив тюний зв'язок культури з комушкащею. Вш вважав, що „комушкащя - це культура, а культура - це комушкащя ".
Пюля публшацш Холла з'явилися нов! напрями вже усередиш само! м1жкультурно'1 комушкацп. 0дин !з них очолили американсью вченi К. Клакхон та Ф. Стродбек, як! запропонували свою методолопю вивчення культур р1зних вдрод!в. На 1х думку, основш вщмшносп культур можна встановити по вщношенню iндивiдуальних культур до таких концешив, як оцiнка людсько'1 природи, ставлення людини до природи, до концепту часу, ощнка активносп/пасивносп [4, с 12-13]. 3 середини 60-х рр. проблеми м!жкультурно'1 комушкацп починають щлеспрямовано вивчатися у Шттсбурзькому ушверситет США,
вчeнi якoгo poзpoбили пoняття „nepцenцiя" i „nepцenmyaлънi cucmeMu", poзглядaючи ïx y якocтi пocepeдникiв мiж кyльтypoю i миcлeнням. Boни cтвepджyвaли, щй мoвa являе coбoю вcьoгo лишe oдин iз cпocoбiв вcтaнoвлeння i пiдтpимки пoдiбнoгo cпpийняття члeнaми пeвнoï кyльтypнoï гpyпи. У тoй жe чac aмepикaнcький вчeний E. Craap^ пpoдoвжив poзpoбкy aкcioлoгiчнoï тeopiï кyльтypи Kлaкxoнa - Cтpoдбeкa, aкцeнтyючи cвoï нayкoвi iнтepecи нa пpoблeмi взaeмoдiï кyльтyp, a гpyпa пcиxoлoгiв I^mpm^^^ yнiвepcитeтy пiд кepiвництвoм Г. Tpiaндica зaймaлacь poзpoбкoю пpoблeми кyльтypнoï acимiляцiï, яку вoни poзглядaли чepeз пopiвняння i cпiвcтaвлeння piзниx лoкaльниx кyльтyp [5].
Зacнoвникaми iншoгo нaпpямy дocлiджeнь мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï cтaли Л. Caмoвap i P. Пopтep. У cвoïй пpaцi „Intercultural Communication: A Reader" aвтopи ocoбливy yвaгy пpидiляють пpoблeмi iнтepпpeтaцiï нeвepбaльнoï пoвeдiнки. Пpи цьoмy вoни виxoдили з тиx oбcтaвин, щo нeвepбaльнi cимвoли, кoтpi пoзитивнo oцiнюютьcя i cпpиймaютьcя oднieю кyльтypoю, мoжyть oтpимaти нeгaтивнy iнтepпpeтaцiю i o^rny y нociïв iншoï кyльтypи. Цeй фeнoмeн e дocить aктyaльним для бaгaтoнaцioнaльниx peгioнiв У^шни.
Oтжe, мeтa нaшoгo дocлiджeння пoлягae y poзpoбцi тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнoгo пiдxoдy дo вивчeння cyчacнoгo cтaнy мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï в бaгaтoнaцioнaльнoмy peгioнi У^шни, aнaлiзi чинниюв, щй вплинули нa ньoгo, poзpoбцi зacaд cпeцiaльнoï coцioлoгiчнoï тeopiï мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï.
Зaвдaння дocлiджeння:
- пpoaнaлiзyвaти i cиcтeмaтизyвaти ocнoвнi тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi пiдxoди дo пpoблeми мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï, щo мaють мicцe в зapyбiжнiй тa вiтчизнянiй coцioлoгiчнiй лiтepaтypi;
- poзpoбити нa пiдcтaвi peзyльтaтiв дocлiджeння зacaди cпeцiaльнoï coцioлoгiчнoï тeopiï мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï.
Tepмiн „мiжкyлъmypнa комумшщя" y вузь^му poзyмiннi з'явивcя в лiтepaтypi y 70-тi pp. XX ст. У пiдpyчникy Л. Caмoвapa i P. Пopтepa нaвoдитьcя визнaчeння дaнoгo тepмiнy. Дo цьoгo чacy cфopмyвaвcя i нayкoвий нaпpям, лoгiчнoю cepцeвинoю якoгo cтaлo вивчeння кoмyнiкaтивниx нeвдaч тa ïx нacлiдкiв y cитyaцiяx мiжкyльтypнoгo cпiлкyвaння. Пiзнiшe цe пoняття пoшиpилocя нa тaкi гaлyзi як тeopiя пepeклaдy, вивчeння iнoзeмниx мoв, пopiвняльнa кyльтypoлoгiя, кoнтpacтнa пpaгмaтикa тoщo. Дo тeпepiшньoгo чacy, здeбiльшoгo, дocлiджeння y мeжax мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï звoдятьcя дo пoвeдiнки людeй, щo cтикaютьcя iз пpoблeмaми, пoв'язaними з вiдмiннocтями мoв. Peзyльтaтaми цьoгo cтaли oпиcи кyльтypнoï cпeцифiки пiд чac виpaжeння тa iнтepпpeтaцiï cитyaтивниx мoвниx дш cyб'eктiв кoмyнiкaцiï.
Poзвитoк тeopiï мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï y CШA в 1960-1970 pp. був дoпoвнeний нoвими нaпpямaми i acпeктaми дocлiджeння. Oдним з ниx cтaлo вивчeння питaнь aдaптaцiï дo iнoкyльтypнoгo cepeдoвищa i пpoблeми кyльтypнoгo шoкy. Дocлiджeння пpoцecy aдaптaцiï дoзвoлилo вcтaнoвити: вiн xapaктepизyeтьcя eйфopieю, щo пpoявляeтьcя у зaxoплeннi нoвим кyльтypним oтoчeнням. Дaлi нacтyпae eтaп фpycmpaцiï, щй cyпpoвoджyeтьcя пoчyттям cyмнiвiв i нe cпpийняттям вiдмiннocтeй в цiннocтяx piднoï i чyжoï кyльтypи.
Cyчacнi дocлiдники мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï у CШA poзвивaють ïï у двox нaпpямax: мiжкyльтypнa кoмyнiкaцiя як cпiлкyвaння i взaeмoдiя кyльтyp piзниx ^arn i нapoдiв i мiжкyльтypнa ^муш^^я як cпiлкyвaння i взaeмoдiя cyбкyльтyp у мeжax oднieï вeликoï кyльтypи.
Якщo зaглянeмo у дaвнинy, то пoбaчимo, щo у мeжax тpaдицiйнoгo мiфoлoгiчнoгo cвiтoглядy, пpoблeмa людcькиx вiднocин нe видiлялacь як щocь caмocтiйнe. Tiльки у V cт. дo н.e. coфicти i Coкpaт пoчaли poзглядaти пpoблeмy людини. Coкpaт ввaжaв, щo лишe в дiaлoзi вдaeтьcя poзкpити пpoтиpiччя у пoглядax cпiвбeciдникa чepeз зiткнeння piзниx тoчoк зopy нa пpeдмeт, щo oбгoвopюeтьcя, для дocягнeння icтини. Oтжe, дiaлeктикa Coкpaтa cпiвпaдae з
д1алогом (д1а-логос) [6, с. 238]. 3 цього можна зробити висновок, що д1алог, який допомагае п1знанню навколишнього середовища, е необх1дн1стю прояву людського розуму та сп1в1снування людей, е саме комушкацгею.
Платон, як 1 Сократ, протиставляе етику риторищ. У Платона риторика - зас1б дог1дництва, п1длабузництва тощо, але ритор - той, що необ1знаний, мае звичай показувати себе публ1чно б1льш переконливо, н1ж справд1 об1знаний, граючи на почуттях 1 пристрастях натовпу. Сл1д в1дзначити, що у Сократа 1 Платона сама ф1лософська рефлекс1я виступила у форм1 диалогу, тобто 1нтелектуального сп1лкування (комушкацп) людей.
Не можна оминути Аристотеля („Риторика"), Цицерона („Про оратора"), М. Кв1нт1л1ана („Про осв1ту оратора"). Вони зробили вагомий внесок у становлення 1 розвиток комун1кативно! теор1! 1 практики. Але антична думка - це лише перш1 кроки на шляху до осмислення людсько! комушкацп як социального феномена.
Середньов1чн1 теоретики I. Сев1льський, Ю. Руф1н1й, Г. Херовоск та 1н. спробували систематизувати знання з риторики. В1дродження 1 Новий час приносять нове дем1стиф1коване розум1ння людського сп1лкування. У центра уваги вже постае не Бог, а людина.
Сл1д зазначити, що б1льш1сть н1мецьких ф1лософ1в була схильна до трактування 1 людського спшкування у категориях суб'ект-об'ектного зв'язку, а не суб'ект-суб'ектного. В !х 1сторичних побудовах (I. Ф1хте, Новал1с), людське 1ндив1дуальне „Я" було наст1льки абсолютизоване, що 1нше „Я" по сут1 було позбавлене свое! суб'ективност1 1 ставало об'ектом серед об'ект1в. У результата цього, зам1сть принципу д1алог1чност1 м1жособист1сно! комушкацп взяв гору принцип !! монолог1чност1.
Для Ф. Шлейермахера, представника шмецького романтизму, сп1лкування м1ж людьми - це в першу чергу спшкування м1ж 1ндив1дами, р1вними сторонами (суб'ект-суб'ектн1 в1дносини). В1н створив теорию розум1ння (герменевтики). Шлейермахер розглядав герменевтику як „мистецтво осягнення чужо! индивидуальности", „1ншого".
Знакову природу комушкацп розглядала семиотика, яка виникла у XIX ст. 3апочаткована вона була в роботах н1мецького ф1лософа-математика Г. Лейбница наприк1нц1 XVII ст., але основш принципи сем1отики сформулював американський ф1лософ 1 лог1к Ч. П1рс, котрий вв1в 1 саме поняття „семиотика". На його думку, комушкащя теж мае знакову природу. У будь-як1й комун1кативн1й ситуацп можна вид1лити три частини: знак (перший терм1н), у функцп об'екта (другий терм1н) 1 у в1дношенн1 до интерпретатора (третей термин). П1рс вважав свою теор1ю знак1в необх1дною для досл1дження комушкацп.
Н1мецький фшософ Ф. Н1цше стверджував, що мислення нев1д'емне в1д мови, але мова спотворюе реальн1сть. В1н доводив несум1рн1сть створеного категор1альною схемою мови образу св1ту з1 справжн1м св1том, нездатн1сть мови 1 мислення уявити знання незалежно в1д само! мови та мислення.
У XX ст. отримали подальшого розвитку 1де! сем1отики 1 герменевтики, кр1м цього, велике м1сце проблем1 людсько! комун1кац1! в1дводиться в таких ф1лософських напрямах, як екзистенц1ал1зм, персонал1зм, анал1тична 1 л1нгв1стична ф1лософ1я, д1алог1чна ф1лософ1я тощо.
Предмет 1 мета ф1лософських досл1джень екзистенц1ал1зму - внутр1шн1й св1т особистост1, 1зольовано! в1д сусп1льства. Цю теор1ю можна назвати теор1ею некомун1кабельност1. Перш за все, екзистенц1ал1зм - це ф1лософ1я буття.
Дещо в1дм1нна в1д позиц1! б1льшост1 екзистенц1ал1ст1в точка зору н1мецького ф1лософа К. Ясперса. Здатн1сть людини до комушкацп в1др1зняе 11, на думку Ясперса, в1д всього 1ншого сущого, завдяки !й людина може в1днайти самого себе, вона лежить в основ1 екзистенц1альних в1дносин м1ж людьми, як в1дносин м1ж „Я" 1 „Ти". Таким чином, в1н вважае, що комун1кац1я е ун1версальною умовою людського буття.
Ф1лософський анал1з комушкацп, який зд1йснюеться в межах р1зних шк1л,
пoeднyeтьcя з пoняттям „^^ypc" (дiaлoг). У тлyмaчeннi нiмeцькиx фiлocoфiв Ю. Гaбepмaca тa K. Aпeля, диcкypc - фopмa кoмyнiкaцiï, зa я^ зiштoвxyютьcя piзнi виcлoвлювaння, якi явнo aбo нi дoмaгaютьcя зaгaльнoï знaчyщocтi. Ha думку Ю. Гaбepмaca, нopми coцiaльнoгo життя i coцiaльнoï ди вcтaнoвлюютьcя y peзyльтaтi „фopмaльнo-пpaгмaтичнoгo диcкypcy", кoли пoвинeн пepeмoгти „нeпpимyшeний пpимyc" з бoкy кpaщoгo apгyмeнтy. Oтжe, мoжнa cтвepджyвaти, щo пo-piзнoмy poзглядaючи кoмyнiкaцiю, вci cxoдятьcя нa тому, щo cпiлкyвaння людeй (ocoбливo мoвнe) - цe пeвнa coцiaльнa ^му^^товта дiя, пiд чac я^ пepeдaeтьcя пeвнa iнфopмaцiя, вiдoбpaжaeтьcя пeвнa пoзицiя, пoгляди тoщo, тoбтo вiдбyвaeтьcя тевта пepeдaчa чи cпpийняття кyльтypи oднieï людини - iншoю.
Cлiд зaзнaчити, щo нa мeжi XVIII-XIX ст. в нiмeцькiй клacичнiй фiлocoфiï пoчинae виpoблятиcя кaтeгopiaльний aпapaт, пpинципoвo вaжливий для пoбyдoви тeopiï кoмyнiкaцiï („cyб'eкт", „^'e^"), дe пiд „cyб'eктoм" poзyмieтьcя людинa у ïï aктивнo-пiзнaвaльнoмy cтaвлeннi дo oтoчyючoгo ïï cвiтy - „^'e^y".
Пo-piзнoмy пiдxoдили coцioлoги тa миcлитeлi дo тлyмaчeння фeнoмeнy кoмyнiкaцiï. Чacтo ïï oпиcyють y тepмiнax coцiaльнoгo cпiлкyвaння, coцiaльнoгo oбмiнy чи coцiaльнoï взaeмoдiï. Cлiд вiдзнaчити, qo cпiльним тут e тe, qo coцioлoги мaють нa yвaзi cимвoлiчнi фopми взaeмoзв'язкy в cycпiльcтвi, тобто тaкi, щo peпpeзeнтyють циpкyлюючi y coцiyмi знaння, цiннocтi, нopми, знaчeння - пиcьмoвi тa ayдioвiзyaльнi тeкcти.
Oтжe, ^мутш^ю мoжнa визнaчити як фyндaмeнтaльний cтaн cyчacнoгo cycпiльcтвa, в я^му cклaднa cтpyктypa coцiaльнoгo i кyльтypнoгo пpocтopy з йoгo чиcлeнними ceктopaми, щo пoв'язaнi мiж coбoю фyнкцioнaльнo i зa дeтepмiнicтичними зpaзкaми, втiлeнa у cимвoлiчниx фopмax i oбpaзax, якi здaтнa cпpиймaти i poзyмiти кopпopaтивнa, мacoвa й iндивiдyaльнa cвiдoмicть. Caмe тaкi oбpaзи coцiaльнoгo cвiтy e вoднoчac i змютом, i oб'eктoм взaeмoдiï coцiaльниx cyб'eктiв у кoмyнiкaцiï.
Як cтвepджyвaв aмepикaнcький вчeний Г. Лacвeлл, кoмyнiкaцiя e тевним aктoм, для якoгo нeoбxiднo yяcнити: „Xтo? Щo гoвopить? Ha я^му кaнaлi? Koмy? З яким eфeктoм?" Toбтo нaйвaжливiшим у тeopiï кoмyнiкaцiï, нa йoгo думку, e ,дкт кoмyнiкaцiï".
Aктивнicть i xapa^ep людcькoгo cпiлкyвaння пoв'язyвaли i з пpиpoдними тa клiмaтичними yмoвaми. Ha^., вiдoмий фpaнцyзький миcлитeль Ш. Mornec^e у пpaцi „Дyx зaкoнiв" дoвoдить, щo в ocнoвi вcix люд^кик вiдмiннocтeй лeжaть пpиpoдничi фaктopи, яю впливaють нa людcькy кyльтypy, a oтжe i людcькi взaeмини. Ta^ ж думки i нiмeцький ф^шф Й. Гepдep. У пpaцi „^eï дo ф^^фи icTOpiï людcтвa" вш poзглядae icтopiю cycпiльcтвa як зaкoнoмipнe пpoдoвжeння poзвиткy пpиpoди. Людинa, та йoгo думку, нapoджyeтьcя пpиpoдoю, e вepшинoю i вiнцeм ïï. ^му ocнoвними eлeмeнтaми coцiaльнoгo пpoгpecy e зoвнiшнi i внyтpiшнi фaктopи. Poзвитoк здiбнocтeй людини зaлeжить вiд тши^ людeй, вiд cycпiльcтвa в цiлoмy тa йoгo кyльтypи.
Oдин iз зacнoвникiв чикaзькoï шкoли, aвтop „клacичнoï" coцiaльнo-eкoлoгiчнoï тeopiï P. Пapк ввaжae, щo у cycпiльcтвi вiдбyвaeтьcя coцiaльнa eвoлюцiя. Aлe cycпiльcтвo, як cклaдний opгaнiзм, cклaдaeтьcя iз пeвниx coцiaльниx гpyп тa cпiльнocтeй, щo cтвopюють coцiaльнy opгaнiзaцiю cycпiльнoï життeдiяльнocтi шдиввдв. Miж coцiaльними гpyпaми i cпiльнocтями вiдбyвaютьcя пocтiйнi взaeмoзв'язки, якi ви^нують poль тиx чинникiв, зaвдяки яким вiдбyвaeтьcя пpoникнeння кyльтypи з oднieï coцiaльнoï гpyпи чи cпiльнocтi в шшу [7]. Toбтo вiдбyвaeтьcя пocтiйний пpoцec aкyльтypaцiï i дeкyльтypaцiï.
Дж. Mopeнo зaзнaчaв, щo нaйбiльш зтачними coцiaльними гpyпaми e coцiaльнi cпiльнocтi (eмпipичнo фiкcoвaнi, peaльнo icнyючi oб'eднaння iндивiдiв, якi e вiднocнoю цшюшстю), щo мoжe виcтyпaти як oб'eкт coцiaльнoгo впливу. Boни вoлoдiють eмepджeнтними влacтивocтями, виникaють у peзyльтaтi oб'eднaння зa пeвними xapaктepиcтикaми, нe зaвжди пpитaмaнними oкpeмим iндивiдaм. Coцiaльнi piзнятьcя мiж coбoю зa якюними типoвими oзнaкaми (нaцioнaльними, пcиxoлoгiчними i т.д.) i зa кiлькicними пoкaзникaми (вeличинoю).
^ль^кий coцioлoг Я. Щeпaнcький, пpoпoнye видiляти двa вeликиx типи cпiльнocтeй: пpиpoднi, якi icнyють в peaльнocтi (тepитopiaльнi, coцiaльнi), i нoмiнaльнi (нaпp., cпiльнicть yкpaïнcькиx пiдпpиeмцiв, фepмepiв i т.д.). Bкaзaнi cпiльнocтi вiн дшить нa фiкcoвaнi в coцiaльнiй cиcтeмi, дo якиx вiднocятьcя клacи, пpoфeciйнi гpyпи, i нeфiкcoвaнi (нaпp., pyx зeлeниx). Taкий пoдiл, нa ташу думку, дae мoжливicть бiльш дифepeнцiйoвaнo пiдiйти дo тиx фaктopiв, яю впливaють нa мiжкyльтypнy кoмyнiкaцiю як coцiaльнe явищe у бaгaтoнaцioнaльнoмy periorn ^ama
Як вiдoмo, мiж шдивдами пiд чac кoмyнiкaцiï виникaють тевш coцiaльнi зв'язки (cyкyпнicть ocoбливиx зaлeжнocтeй oдниx coцiaльниx oб'eктiв вiд iншиx, взaeмнi вiднocини, якi oб'eднyють людeй у вiдпoвiднi cпiльнocтi i cвiдчaть пpo ïx кoлeктивнe icнyвaння), зa якиx вiдбyвaютьcя взaeмoвпливи. Ocнoвнoю фopмoю coцiaльнoгo зв'язку e бeзпocepeднiй ^итакт мiж людьми в тiй aбo iншiй пepвиннiй coцiaльнiй cпiльнoтi (ам'я, гpyпa), який пoтiм пepepocтae в бшьш шиpoкий oпocepeдкoвaний зв'язoк людeй, щo cклaдaють вeликi coцiaльнi oб'eднaння, в мeжax якиx фopмyютьcя пoчyття пpичeтнocтi дo гpyпи aбo внyтpiшньo-гpyпoвoï coлiдapнocтi (тацп, coцiaльнoгo ^acy, вepcтви, кoнфeciï тoщo).
Haявнicть coцiaльниx зв'язкiв визнaчaeтьcя вiдпoвiдними фaктopaми. Moжнa видiлити тpи гpyпи фaктopiв:
- пpиpoднo-бioлoгiчнi зaдaютьcя cпaдкoвими oзнaкaми, тобто caмим фaктoм нapoджeння людини, щo визнaчae ïï eтнiчнi, нaцioнaльнi ^шв^ oзнaки;
- пcиxoлoгiчнi, тaкi як пoчyття cпiльнocтi з iншими людьми, щo oб'eднye людeй у вiдпoвiднi coцiaльнi гpyпи i cпiльнocтi;
- coцiaльнo-iнcтитyцiйнi, тoбтo cпeцiaльнo cтвopeнi (фopмaльнi, пиcaнi) пpaвилa, нopми, якi ocoбливим чинoм peглaмeнтyють coцiaльнi зв'язки i вiднocини, визнaчaючи пopядoк д^' coцiaльниx oб'eктiв в мeжax coцiaльнoгo шституту i кoнтpoлюючи ïx.
Coцioлoги Г. Лacвeлл i A. Keплeн, ввaжaють, щo ocнoвoю, якa нaдae coцiaльним взaeмoдiям пeвнoгo зaбapвлeння тa змюту i poбить з ниx coцiaльнi вiднocини, e цiннocmi (цiльoвi бaжaнi пoдiï). Цiннocтi cлyгyють пoштoвxoм, нeoбxiднoю yмoвoю бyдь-якoгo poдy взaeмoдiй, яю зaбeзпeчyють кoмyнiкaтивнi зв'язки. Oтжe, coцiaльнi цiннocтi e ключeм дo poзyмiння пpaктичнo вcix видiв coцiaльниx вiднocин взaгaлi, у тoмy чиcлi i тaкиx як мiжкyлъmypнa комумшщя. Aлe coцiaльнi вiднocини зaлeжaть вiд пoвeдiнки кoжнoгo yчacникa мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï, та яку впливae coцiaльний кoнтpoль, який та думку aмepикaнcькиx coцioлoгiв E. Pocca i P. Пapкa, зaбeзпeчye нopмaльнe cпiввiднoшeння мiж coцiaльними cилaми, oчiкyвaннями, вимoгaми i людcькoю пpиpoдoю i, нacлiдкoм цьoгo cтae „здopoвий" coцiaльний пopядoк. Фpaнцyзький coцioлoг P. nrn'ep poзглядaв coцiaльний кoнтpoль як зaciб, щo зaбeзпeчye пpoцec зacвoeння iндивiдoм цiннocтeй i нopм кyльтypи i як мexaнiзм пepeдaчi цик цiннocтeй тa нopм вiд пoкoлiння дo пoкoлiння.
Oтжe, мoжнa cкaзaти, щo coцiaльний кoнтpoль e зacoбoм caмopeгyляцiï cycпiльcтвa, aлe вiн тaкoж впливae нa мiжкyльтypнy кoмyнiкaцiю i cтвopюe coцiaлънuй npo^c, який вiдбyвaeтьcя мiж iндивiдaми i coцiaльнoю гpyпoю тa piзними мaлими i вeликими coцiaльними гpyпaми.
Iз вша бaгaтoмaнiтнocтi coцiaльниx пpoцeciв P. Пapк i E. Бepджec y cвiй чac видiлили тaкi: ^o^pa^i, кoнкypeнцiï (cyпepництвa), пpиcтocyвaння, кoнфлiкти, acимiляцiï, aмaльгaмaцiï. Дo ниx зaзвичaй пpиeднyють двa тши^ coцiaльнi пpoцecи, якi пpoявляютьcя лишe в гpyпax: пiдтpимкa кopдoнiв i cиcтeмaтичнi зв'язки.
Пpeдcтaвник aмepикaнcькoï ш^ли iнтepaкцioнicтiв, aвтop coцioлoгiï дiй P. Tep^p y cвoïй пpaцi „Koлeктивнa пoвeдiнкa" , визнaчae coцiaльний pyx як „^купн^ть кoлeктивниx дiй, нaцiлeниx нa пiдтpимкy coцiaльниx змiн aбo пiдтpимкy oпopy coцiaльним змiнaм в cyra^cm чи coцiaльнiй гpyпi". Oтжe, coцiaлънuй pyx - цe мacoвa кoлeктивнa дiя oднieï aбo дeкiлькox coцiaльниx гpyп, пoв'язaниx iз зaбeзпeчeнням гpyпoвиx aбo cycпiльниx iнтepeciв, зaдoвoлeнням як мaтepiaльниx, тaк i дyxoвниx iнтepeciв, якi нaпpaвлeнi нa coцiaльнi змiни
aбo oпip 1м у кoнфлiктнiй пpoтидiï з iншими coцiaльними рутами. Taким чинoм, дo coцiaльниx pyxiв мoжнa вiднecти eкoлoгiчний, peлiгiйний, фeмiнicтcький, мoлoдiжний, пoлiтичний, peфopмicтcький, oпoзицiйний, нaцioнaльнo-визвoльний, eмiгpaнтcький тa iн. Cюди мoжнa вiднecти i тi, якi викли^ш мiжкyльтypнoю кoмyнiкaцieю. Bпливaючи нa отшьний кyльтypний пpocтip, у якoмy знaxoдятьcя piзнi мiжнaцioнaльнi coцiaльнi гpyпи, яю e вoднoчac i piзними зa coцiaльним piвнeм (cтaтyc, coцiaльнa poль тoщo), вoни cтвopюють пeвнy coцiaльнy диcтaнцiю.
Coцiaлънa дucmaнцiя - „пoняття", якe xapaктepизye cтyпiнь близькocтi aбo вiдчyжeння coцiaльниx гpyп. Boнa OTprae aбo зближeнню coцiaльниx гpyп, aбo ïxньoмy вiддaлeнню, щo гaльмye мiжкyльтypнy кoмyнiкaцiю, cтвopюючи пeвнi coцiaльнi кopдoни.
Зaлeжнo вiд типу cycпiльcтвa фopмyютьcя тi чи iншi cycпiльнi вiднocини, a oтжe, i cycпiльнa мiжкyлъmypнa ^мутш^я. Дocить цiкaвo ця пpoблeмa aнaлiзyeтьcя aвcтpiйcьким фiлocoфoм K. Пoппepoм у пpaцi „Biдкpитe cycпiльcтвo тa йoгo вopoги", дe poзглядaютьcя ^инципи дeмoкpaтичнoï cycпiльнoï peкoнcтpyкцiï, „пocтyпoвoï coцiaльнoï iнжeнepiï" нa пpoтивaгy „yтoпiчнiй coцiaльнiй iнжeнepiï" [8, c. 144]. B^^rne cycпiльcтвo, нa йoгo думку, OTprae бiльш вiльнoмy cпiлкyвaнню, a, oтжe, зa тaкиx yмoв виникae пpoблeмa чвap. Зaкpитe cycпiльcтвo нe знaлo ща пpoблeми.
Пopyшeнa пpoблeмa викликae пeвний iнтepec для cycпiльcтвa У^шни, як бaгaтoнaцioнaльнoï дepжaви. Дocлiдники вiдзнaчaють, щo бaгaтoвiкoвa eтнiчнa piзнopiднicть нaceлeння У^шни cтaлa, пopяд з шшими чинникaми, oднieю з гoлoвниx cклaдoвиx фopмyвaння ocoбливocтeй нaцioнaльнoгo мeнтaлiтeтy y^^m^^ra нapoдy - йoгo cвiтocпpийняття, TCH^^oriï, кyльтypи, вipyвaнь, тpaдицiй i звичoк, зoкpeмa кyльтypнoï тa peлiгiйнoï тoлepaнтнocтi, щo дoпycкae мoжливicть iншиx пepeкoнaнь i cиcтeм цiннocтeй.
Iз здoбyттям Укpaïнoю нeзaлeжнocтi вci eтнiчнi cпiльнoти, щo мeшкaють нa ïï тepитopiï, cтaли iнтeгpaльними cклaдoвими бaгaтoнaцioнaльнoгo y^^m^^ra нapoдy. Цe, влacнe, eтнiчнi y^arn^, якi дaли дepжaвi cвoю нaзвy, визнaчили в ocнoвнoмy вiдпoвiднo дo тepитopiï cвoeï чиceльнoï пepeвaги кopдoни У^шни й cтaнoвлять мaйжe тpи чвepтi ïï нaceлeння, eтнiчнi pociяни, пpeдcтaвники бaгaтьox iншиx нaцioнaльнocтeй.
Bизнaчaльними pиcaми eтнoнaцioнaльнoгo poзвиткy У^шни e, з oднoгo бoкy, пpoцecи eтнiчнoгo вiдpoджeння y^arn^^ нaцiï тa тши^ eтнiчниx cпiльнoт, yтвepджeння ïx як cтaлиx cтpyктypниx кoмпoнeнтiв y^^m^^ra cyra^o^a, a з дpyгoгo - ïx iнтeгpaцiя й фopмyвaння пoлieтнiчнoï y^arn^^ пoлiтичнoï тащь Baжливoю cклaдoвoю циx пpoцeciв e iнтeнcифiкaцiя зв'язкiв з icтopичнoю бaтькiвщинoю пpeдcтaвникiв y^arn^^ дiacпopи, зaлyчeння ïx дo дepжaвoтвopчиx пpoцeciв в Укpaïнi, a тaкoж взaeмoвпливи бaгaтoнaцioнaльниx кyльтyp eтнiчниx гpyп тa нaцioнaльнocтeй, якi пpoживaють нa тepитopiï У^шни. Яcкpaвим пpиклaдoм цьoмy служить нaceлeння Пpиaзoв'я.
Пiдcyмoвyючи вce виcлoвлeнe вищe, мoжнa cкaзaти:
1. Miжкyлъmypнa ^мутш^я бyлa викликaнa пpaктичними пoтpeбaми пicлявoeннoгo cвiтy, якi пiдкpiплeнi iдeoлoгiчнo тим iнтepecoм, який з пoчaткy XX cт. фopмyвaвcя в iнтeлeктyaльнoмy cepeдoвищi i cycпiльнiй cвiдoмocтi в цiлoмy пo вiднoшeнню дo тaк звaниx „eкзoтичниx" кyльтyp тa мoв. Пpaктичнo тaкi пoтpeби виникли внacлiдoк бypxливoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy бaгaтьox ^arn тa peгioнiв, peвoлюцiйниx змiн в тexнoлoгiï. У peзyльтaтi цьoгo cвiт cтaв знaчнo мeншим - щшьшсть тa iнтeнcивнicть тpивaлиx кoнтaктiв мiж пpeдcтaвникaми piзниx кyльтyp знaчнo зpocлa. Oкpiм eкoнoмiки, вaжливими зoнaми пpoфeciйнoï i coцiaльнoï мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï егали ocвiтa, тypизм, нayкa i, татев^, eфeктивнa мoжливicть „пiзнaння" piзниx кyльтyp зa дoпoмoгoю тeлeбaчeння тa мepeжi „Iнтepнeт", щo знaчнo зблизилa i змiнилa cyть мiжнapoднoï кoмyнiкaцiï.
2. ^ пpaктичнi пoтpeби були пiдтpимaнi змiнaми у cycпiльнiй cвiдoмocтi, i у пepшy чepгy пocтмoдepнicтcькoю вiдмoвoю вiд eвpoцeнтpиcтcькиx пiдxoдiв в гyмaнiтapниx тa cycпiльниx нayкax. Bизнaння aбcoлютнoï цiннocтi piзнoвидiв cвiтoвиx кyльтyp, вiдмoвa вiд
колошзаторсько! культурно! пол1тики, усвщомлення загрози знищення велико! кшькосп традицшних культур та мов привели до того, що вщповщш дисциплши стали бурхливо розвиватися, спираючись на новий в юторп людства феномен - штерес народ1в св1ту одного до одного.
Даш висновки можна повшстю застосувати до мгжкулътурног комушкацИ в багатонацюнальному регюш. На !х тдстав^ а також на тдстав1 анал1зу теоретико-методолопчних засад, можна вивести основш риси, яю характеризують специфшу мгжкулътурног комушкацИ у
багатонацюнальному регюш:
- мгжкулътурна комушкацгя вщбивае обумовлене сучасними суспшьними вщносинами (економ1чними, полгтичними, сощальними тощо) взаемне становище етшчних шдиввдв та !х груп;
- мгжкулътурш соцгалъш зв'язки проявляються у ставленш шдиввдв р1зних етшчних груп та цших груп один до одного, до свого становища в суспшьств^ до явищ i процеав суспшьного життя;
- резулътат стлъног дгялъностг гндивгдгв рiзних етнiчних груп, що проявляеться в !х спiлкуваннi та взаемодп.
Як бачимо, багатоманiтнiсть комушкативних явищ привертае до себе увагу фахiвцiв рiзних гуманiтарних наук та шформацшних теорiй. Саме на досягненнях цих наук грунтуеться сучасне знання про комушкащю. I сьогоднi i'l дослiдження тяжiють до створення спецiальноi соцiологiчноi теорii „СоцгологИмгжкулътурног комушкацИ'", яка б акумулювала шформащю про процеси комушкацп мiж рiзними культурними уявленнями, поглядами, орiентацiями, логiками, тлумаченнями, розумшнями в даному соцiумi, у тому чи^ в контекстi сприймання шшо! „чужо!" культури, що в цшому обумовлюе рiвень загально! культури даного суспшьства, вiд якого залежать сощальш зв'язки i вiдносини рiзних соцiальних суб'ектiв (окремих особистостей, малих i великих соцiальних груп). 0тже, мгжкулътурна комушкацгя - досить складне соцюкультурне явище, на яке впливае багато рiзних чинникiв, якi постшно зазнають найрiзноманiтнiших соцiальних, полiтичних, економiчних, нацiональних, демографiчних та ¡нших змш. Тому дослiдити ii можна лише за умов системного тдходу.
Список використано¥ л1тератури
1. Пустовiт Л. 0. Словник шшомовних слiв / Л. 0. Пустов^, 0. I. Скопенко, Г. М. Сюта, та ш. - К. : В-во „Довiра" УНВЦ „Рiдна мова", 2000.
2. Соцюлопя : короткий енциклопедичний словник / [заг. ред. В. I. Воловича. - К. : Украшський Центр духовно! культури, 1998.
3. 0сновы теории коммуникации: Учебник / [под ред. М. А. Василика]. - М. : Гардарики, 2003.
4. Садохин А. П. Введение в теорию межкультурной коммуникации / А. П.Садохин. -М. : Высшая школа, 2005.
5. Triandis H.C. Culture and social behavior / Н. С. Triandis. - N.Y. : MacGraw-Hill, 1994. - 315 р.
6. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон / А. Ф. Лосев. -М. : Искусство, 1969.
7. Park R.E. Introduction to the Science of Sociology / R. E. Park, E. W. Burgess. -Chicago : University of Chicago Press, 1924. - 734 p.
8. Поппер К. Вщкрите суспшьство та його вороги : [пер. з англ.. 0. Коваленка] / К. Поппер. - К. : 0снови, 1994. - Т. 1.
Дата надходження до редакцп: 07.04.13
B. V.Sliushchinskiy
THE PHENOMENON OF INTERCULTURAL COMMUNICATION: THE
SOCIOLOGICAL ASPECT
Of the article examines the phenomenon of intercultural communication, its theoretical and methodological principles. The author proves that communicative phenomena have attracted the attention of specialists of different humanitarian Sciences and information theories. It is on the basis of these Sciences is contemporary knowledge about communication. And today her research gravitate to the creation of special sociological theory of "sociology of intercultural communication".
Keywords: intercultural communication, communication features, social space, amal'gamacïâ, akul'turacïâ.
YAK 316.75 K.A.TpHMa
AKCIO^Orra CO^OKy^bTYPHOÏ mOEA^BA^Ï
B cmami po32JindaiombCH npoôiieMU (pyHK^OHyeaHHH coiiyMy e yMoeax ¿jio6ajii3atyH, a caMe - npoyec eu3HaneHHH co^iajbHUx, KyjbmypHUx, MopajbHUx, ecmemuHHUx yiHHocmeu. npoaHaji3oeaHo HU3Ky po6im 3aKopdoHHUx ma eimnmHHHUx docjiÔHUKie ma ïx no3Uiiï cmocoeHo (opMyeaHHH «zno6anbHoï KyjbmypU» ma «zno6anbHoï iUeiji3aiiï». Po3zjmymo cneцu(piкy cnieeidHomeHHH mpaÓUyiÜHUx ma «zno6ani3oeaHUx» yiHHocmeu.
Knwnoei cnoea: 2jo6arn3a^H, zno6anbHa Kyjbmypa, zno6anbHa Moea, mpaduiiurn liHHocmi, cnoci6 WUmmn.
HayKOBa no.eMÍxa ^oao T.yManeHHa, nomyxÍB cy6'eKTÍB Ta Hac.ÍAKÍB r.o6a.i3auiï TpHBae Mae B^e Ao6pe po3po6.eHy TpaAHuiro. Tax, HanpHK.aA, exoHoMÍHHa r.o6a.icTHKa B6anae b rao6a.m3auiï uí.kom pauioHa.bHy Ta .orÍHHy TeHAeHuiro ao cTBopeHHa r.o6a.bHoro hh CBiToBoro pHHKy 3i cboïm po3no^i.oM BHpo6HHUTBa, po6onoï ch.h Ta ^rnaHcÍB. reono.iTHKa po3r.aAae rao6a.i3auiro ax npouec cTBopeHHa pi3HoMaHiTHHx ÍHTerpauÍHHHx o6'eAHaHb. B pi3HHx Bepciax aMepHxaHicTHKH pymiñHoro cH.oro rao6a.i3auiï BBa^aeTbca caMe tamhha BÎAnoBÎAHoï Aep^aBH ao .i^epcTBa b cynacHoMy no.ÍTHHHoMy npoueci. Bepciñ, nor.aAÍB Ta AyMox HaxonHHeHo Ay^e 6araTo. Btím ax i m.axÍB ao ïx cHcTeMaTH3auiï. AaHa ^ cTaira npeAcTaB.ae co6oro cnpo6y oxapaKTepH3yBaTH Bn.HB, akhh r.o6a.i3auia 3AÍñcHroe Ha cHcTeMy cycni.bHHx UÍHHocTeñ cynacHoro .roAcTBa, npoaHa.Í3yBaBmH couioxy.bTypHHH BHMip r.o6a.i3auiï Ta BH3HaHHTH tí uíhhoctí, axi nponoHye HaM r.o6a.i3oBaHa .roAcbxa uHBmÍ3auia.
npo6.eMa axcio.orÍHHHx nomyxÍB A.a r.o6a.icTHKa He e hobow. Tax nepmi cnpo6H Ha UboMy m.axy 6y.H 3anonaTKoBam TaKHMH 3axopAoHHHMH Aoc.ÍAHHKaMH ax: n. Eeprep,
B. PeñHexe, E. riAAeHc, A. ro.A6pañT, K. Po6íhc, P. Po6epTcoH A. AnnaAypai, C. EeHxa6i6, H. KanxeH, Ta ÍHm . nic.a uboro ua TpaAHuia po3noBcroAH.aca Ha BÍTHH3HaHy Hayxy Ta 6y.a pea.Í3oBaHa b po6oTax ro. naB.eHKo, O. fflMopryHa, O. Ei.opyca, O. 3epHeubKoï, G. MaxapeHxo,
C. CÍAeHKo, B. XoHÍHa, M. fflene.eBa, , I. XH^Haxa, O. Konne.b, C. ffleprrna, A. Cy6oTÍHa, C. ropneHKa Ta 6araTbox ÍHmHx.
B Me^ax couioxy.bTypHoro nÍAxoAy Ao aHa.Í3y r.o6a.i3auiï ro.oBHHM npiopHTeToM e npouec BHHHKHeHHa Ta po3noBcroA^eHHa «rao6a.bHoï Ky.bTypH», Tax 6h mobhth «iAeo.oriï r.o6a.i3auiï». Ha AyMKy aBTopHTeTHoro aMepHKaHcbxoro ^axÍBua y Aoc.ÍA^eHHÍ r.o6a.Í3auÍHHHx npouecÍB n. Eeprepa [5] r.o6a.bHa xy.bTypa 6e3yMoBHo icHye, i BoHa 3a cboïm
