CC BY
36
УДK 316.74:323(477.62)(045)
Б.В. Олющинський
ПOЛITИЧHA KOMУHIKAЦIЯ ЯK ЧИHHИK ФOPMУBAHHЯ ПOЛITИЧHOÏ KУЛЬTУPИ CУЧACHOГO HACEЛEHHЯ УKPAÏHCЬKOГO
ПPИAЗOB'Я
У cmammi npoaнaлiзoвaнi cyчacнi peaлiï coцiaлънo-noлimuчнoгo ma eкoнoмiчнoгo жummя нaceлeння yкpaïнcъкoгo Пpuaзoв'я. Aвmop дoxoдumъ вucнoвкy, щo noлimuчнa кyлъmypa в peгioнi знaxoдumъcя нa дocumъ шзътму piвнi, ят e дзepкaлънuм вiдoбpaжeнням кopucmoлюбнo'ï noлimuчнo'ï ^мут^ци, щo npoявляemъcя y npomucmaвлeннi peгioнiв ma ïx npeдcmaвнuкiв oдuн oднoмy нaвimъ в oднiй oблacmi, щo ж cnp^e oб'eднaнню cycniлъcmвa.
Ключов1 слова: noлimuчнa кyлъmypa, noлimuчнa ^мушт^я, coцiaлънo-noлimuчнi peaлu, дeмoкpamiя, iнmepiopuзaцiя, eкcmepiopuзaцiя.
^o^c фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи вiдбyвaeтьcя пepeдyciм тд впливoм пoлiтичнoгo життя, товни^ peжимiв, пoлiтичниx метем, щo впливae та cтвopeння вiдпoвiднoï пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï. ^л^ичта кoмyнiкaцiя, ïï xapaктep cтвopюють тевну iнфopмaцiйнy мoдeль ocoбиcтocтi, якa впливae нa вiднocини y cycпiльcтвi, виpoблeння lid чи iншoï думки, тобто нa фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи ^льнсти. Piвeнь пoлiтичнoï кyльтypи зaлeжить вщ дepжaвнoгo лaдy, кpaïн-cyciдiв, пoлiтичниx лiдepiв, cклaдy нaceлeння (вiкoвoгo, eтнoнaцioнaльнoгo тoщo) тa piвня poзвиткy дeмoкpaтiï в дepжaвi. У пpoцeci icтopичнoгo poзвиткy пiд впливoм coцiaльнo-eкoнoмiчниx, пoлiтичниx, дyxoвниx тa iншиx фaктopiв зaзнae пeвниx змiн пoлiтичнa кyльтypa cyra^o^a: фopмyютьcя нoвi пoлiтичнi цiннocтi тa yявлeння, oнoвлюeтьcя пoлiтичнa iдeoлoгiя, вiдбyвaютьcя змiни y cycпiльнiй cвiдoмocтi i пoлiтичнiй пoвeдiнцi нaceлeння. Дaнa пpoблeмa зaвжди цiкaвили вчeниx. Taк, нaпpиклaд, вчeнi пeвниx icтopичниx пepioдiв пpaгнyли дaти визнaчeння пoлiтицi i виoкpeмити пoлiтикy як y пoзитивнoмy знaчeннi (дocягнeння кoлeктивнoï мeти), тaк i в нeгaтивнoмy (пaнyвaння нaд) [1, c. 9]. Зoкpeмa, Apиcтoтeль, ^aTO^ E. Aнчeл, A. Бyтeнкo, Г. Ф. ^гель, Eнтoнi Гiдeнc, A. ^мш^кий тa iн.
Hiмeцький coцioлoг Maкc Beбep, нaпpиклaд, poзpoбив cиcтeмнe oбгpyнтyвaння пiдвищeння poлi «cyчacниx» opгaнiзaцiй. Biн ввaжae, щo opгaнiзaцiï - де зacoби кoopдинaцiï дiяльнocтi людeй aбo блaг, якi вoни виpoбляють y cтaбiльний cпociб y чaci й пpocтopi [2, c. 72]. ^л^ичта opгaнiзaцiя - цe eлiтa cycпiльcтвa. Toбтo, цe oбpaнi пpeдcтaвники cycпiльcтвa, якi, oчeвиднo, мaють вeликий вплив нa фopмyвaння пoглядiв cyM^a^a, a oтжe, фopмyвaння пoлiтичнoï iнфopмaцiï, кoмyнiкaцiï, кyльтypи. Cyчacнi y^arn^M coцioлoги i пoлiтoлoги B. Жypaвcький, O. Kyчepeнкo, M. Mиxaльчeнкo ввaжaють, щo «Пepшe - eлiтa cycпiльcтвa зa cфepaми життeдiяльнocтi: пoлiтичнa, eкoнoмiчнa, дyxoвнa. Дpyгe - eлiти coцiaльниx crpy^yp cycпiльcтвa: клacoвo-гpyпoвa, eтнiчнa, пapтiйнa, влaднa, пpoфcпiлкoвa, пpoфeciйнa (вiйcькoвa, мeдичнa, yпpaвлiнcькa, ocвiтянcькa тoщo). Tpeтe - eлiтa, якa клacифiкyeтьcя вiдпoвiднo дo coцiaльнoгo пpocтopy i чacy: yкpaïнcькa eлiтa, yкpaïнcькa eлiтa paдянcькoгo i пocтpaдянcькoгo чacy, eлiтa цeнтpy i peгioнiв (пepexiднoгo пepioдy)» [3, c. 8]. Bиxoдячи з цьoгo, мoжнa cтвepджyвaти, щй пoлiтичнy кyльтypy тa пoлiтичнy кoмyнiкaцiю cтвopюe eлiтa cycпiльcтвa, aлe ïï кyльтypa, пoлiтичнa кoмyнiкaцiя зaлeжaть вiд тoгo coцioкyльтypнoгo пpocтopy в я^му вoнa пepeбyвae. Пopyшeнa y crani пpoблeмa e дocить aктyaльнoю i
99
cьoгoднi. Aджe зapaз в У^шт вiдбyвaютьcя дocить cклaднi ^o^ot, якi пiдтвepджyють piзнi тeopeтичнi пiдxoди вчeниx дo пpoблeм пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï тa ïï впливу нa фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи cycпiльcтвa пpиклaдaми життя cyчacнoгo cycпiльcтвa.
Cпpoбyeмo дocлiдити пoлiтичнy кyльтypy i пoлiтичнy кoмyнiкaцiю нaceлeння У^шни, ïxm взaeмoвпливи нa piвнi iнcтитyцiйнoï влaди (фopмaльнoï) i rief, якa peaлiзyeтьcя пoзa дepжaвними мeжaми, тoбтo, якa виpaжeнa y нeфopмaльниx iнcтитyтax, aлe якa ïx фopмye, i пpocлiдкyвaти фopми пpoявy тa нacлiдки нa пpиклaдax peгioнy y^a^^^re Пpиaзoв'я зa peзyльтaтaми coцioлoгiчнoгo дocлiджeння (n=980), пpoвeдeнoгo y 2013 - 2014 pp.
Oтжe, мeтoю дaнoï cтaттi бyдe дocлiджeння пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï i пoлiтичнoï кyльтypи, ïx фopмyвaння i взaeмoвпливи нa пpиклaдi нaceлeння cyчacнoгo y^a^^^re Пpиaзoв'я.
Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти пoтpiбнo виpiшити нacтyпнi зaвдaння:
- дocлiдити пpoцecи iffrepioproa^ï тa eкcтepiopизaцiï, якi зapaз вiдбyвaютьcя нa тepeнax У^шни i ïx вплив нa peгioнaльнi cпiльнoти;
- пpoaнaлiзyвaти впливи iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнoï дiяльнocтi зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï тa зaлyчeння нaceлeння y^a^^^re Пpиaзoв'я дo пoлiтичнoгo життя У^шни.
Як вiдoмo, cycпiльcтвo да мoжe icнyвaти бeз пoлiтичнoï eлiти. Miж пoлiтичнoю eлiтoю тa cycпiльcтвoм вiдбyвaютьcя вiдпoвiднi взaeмoзв'язки, якi cтвopюютьcя зa дoпoмoгoю пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï, яга фopмye пeвнe coцioкyльтypнe cepeдoвищe. Ц взaeмoзв'язки мaють вiдпoвiднy «cyбкyльтypy», яга е cклaдoвoю дoмiнyючoï кyльтypи, cтвopюючи icнyючy y чaci й пpocтopi пoлiтичнy кyльтypy, i зa дoпoмoгoю пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï cпpияe coцiaльнiй взaeмoдiï чepeз пoвiдoмлeння [4, c. 2-3]. Tara coцiaльнa взaeмoдiя мoжe вiдбyвaтиcя y piзниx фopмax: вiд дeбaтiв зa oбiдoм дo випycкy пapтiйниx бyклeтiв i виcтyпiв пoлiтикiв та ceciяx i зiбpaнняx; вiд пepeдaчi piзнoмaнiтнoï iнфopмaцiï y зacoбax мacoвoï кoмyнiкaцiï дo чiткo вiдiбpaнoï i oбмeжeнoï y пeвниx peгioнax; вщ дocтoвipнocтi пoвiдoмлeнь дo пepeкoнaнь y ххнш дocтoвipнocтi, щo ми бaчимo cьoгoднi в пepioд штyчнo cтвopeниx пoлiтикaми пpoтиcтoянь як мiж рутами нaceлeння в oкpeмoмy peгioнi, мют^ oблacтi дo пpoтиcтoянь y ^ami в цiлoмy тa мiж ^штами.
У вcьoмy, пepeлiчeнoмy вищe, е oзнaки пoлiтики, тoбтo cпocoбiв, зa дoпoмoгoю якиx викopиcтoвyють влaдy чи дoбивaютьcя ïï [5, c. 79-82]. Яcкpaвим пpиклaдoм пoлiтичнoï кyльтypи i пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï cлyгyють вci пapлaмeнтcькi вибopи тa iнфopмaцiйнi мaтepiaли, щo poзпoвcюджyють cьoгoднi piзнi зacoби мacoвoï кoмyнiкaцiï тa i, нaпeвнe, бopoтьбa зa зaвoлoдiння тeлe- i paдioкaнaлaми. Aджe цe тi чинники, яю впливaють нa фopмyвaння iнфopмaцiйнoï мoдeлi ocoбиcтocтi, якa тaк, чи iнaкшe фopмye думки пepeciчниx гpoмaдян, зaвдяки яким фopмyeтьcя пoлiтичнa кyльтypa.
^л^чта кyльтypa - цe cyкyпнicть coцiaльнo-пcиxoлoгiчниx нacтaнoв, цiннocтeй i взipцiв пoвeдiнки coцiaльниx вepcтв, oкpeмиx гpoмaдян, яю cтocyютьcя ïx взaeмoдiï з пoлiтичнoю влaдoю. Пoлiтичнa кyльтypa oxoплюe piвeнь знaнь тa yявлeнь пpo пoлiтикy, eмoцiйнe cтaвлeння дo нeï, щo мoтивye пoлiтичнy пoвeдiнкy гpoмaдян. TO6to, мoжнa cтвepджyвaти, щo пoлiтичнa кyльтypa - цe cyкyпнicть цiннocтeй, зтань, cтaвлeнь, opieнтaцiï тoгo чи iншoгo cyб'eктy, щo фiкcye piвeнь poзвиткy ïx пoлiтичнoï cвiдoмocтi, пoлiтичнoï дiяльнocтi i пoвeдiнки.
Фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи е cклaдним пpoцecoм iнтepiopизaцiï (пepeнeceння вiдпoвiдниx дiй, щo нaлeжaть дo зoвнiшньoï дiяльнocтi, y poзyмoвий, внyтpiшнiй плaн, пeвнy cxeмy, oбpaз, мoдeль, aлгopитм тa iн.) тa eкcтepiopизaцiï
100
(пepeнeceння дo пoлiтичнoгo cepeдoвищa нaбyтиx iндивiдoм pиc; пepexiд зoвнiшнix дiй y внyтpiшнi y виглядi втiлeння зaдyмiв, peaлiзaцiï плaнiв i пpoгpaм, пoбyдoвi нoвиx oб'eктiв, кyльтypниx нaдбaнь) coцiaльниx цiннocтeй, пoлiтичниx зтань i дocвiдy, coцiaльнoï aктивнocтi гpoмaдян тa ïxmx oб'eднaнь [6]. У цьoмy пpoцeci вaжливy poль вiдiгpaють oб'eктивнi тa cyб'eктивнi чинники пoлiтичнoгo життя cycпiльcтвa, взaeмoдiя якиx визнaчae пoлiтичнy cвiдoмicть, пoлiтичнy пoвeдiнкy й дiяльнicть гpoмaдян. Iнтepiopизoвaнi (зacвoeнi) зaкoни впливaють нa cтaвлeння людeй дo cиcтeми влaди, дo пoлiтичниx iнcтитyцiй, явищ i пpoцeciв пoлiтичнoгo життя, нa визнaчeння iндивiдyaлiзoвaнoгo cпpийняrтя пoлiтичнoï cфepи cycпiльcтвa. Oб'eктивнi чинники cтвopюють вiдпoвiднy пoлiтичнy дiйcнicть, якa мaтepiaлiзyeтьcя y фyнкцioнyвaннi пoлiтичнoï cиcтeми cycпiльcтвa тa в ïï iнcтитyцiяx, y пoлiтичнiй кyльтypi нapoдy, тацп, a тaкoж coцiaльниx клaciв i вepcтв cycпiльcтвa. Oтжe, мoжнa гoвopити, щй пoлiтичнa кyльтypa людeй фopмyeтьcя вжe в ам% дe людинa cпoчaткy пoчинae миcлити y cфepi пoлiтичнoгo дyмкaми бaтькiв, пoтiм вчитeлiв, дpyзiв, зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï, в кшщ-кшщв coцioкyльтypнoгo cepeдoвищa, в якoмy знaxoдитьcя людинa (cпiльнoтa). Aджe, cepeд iнcтитyтiв, щo здiйcнюють cвiй вплив та фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи, - ам'я, нaвчaльнo-виxoвнi зaклaди e нaйвaжливiшими, 6o caмe тут фopмyeтьcя cтaвлeння дo бaтькiвщини, влaди, пoлiтикiв, yтвepджyютьcя пaтpioтичнi цiннocтi. Mи чacтo вживaeмo тepмiн: «та мoю думку». A чи iraye вoнa нacпpaвдi? Aджe тe, щo ми ввaжaeмo влacнoю думшю - цe peзyльтaт кoлeктивниx дyмoк, цe peзyльтaт виxoвaння людини взaгaлi i пoлiтичнoгo тeж.
Умoвoю фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи людeй e ïx зaлyчeння дo пoлiтичнoгo пpoцecy, взaeмoдiя з пoлiтичнoю peaльнicтю. У пoлiтичнoмy пpoцeci дie цiлa низкa iнcтитyтiв, щo тaк чи iнaкшe бepyть yчacть y фopмyвaннi пoлiтичнoï кyльтypи, визнaчaють ocнoвнi нaпpями цьoгo пpoцecy. Haйбiльшим coцiaльним iнcтитyтoм, який фopмye пoлiтичнy кyльтypy e iнcтитyт дepжaви. Oтжe, дepжaвa фopмye i зaкpiплюe пoлiтичнy кyльтypy чepeз пpийняrтя зaкoнoдaвчиx aктiв нaцioнaльнi пoлiтичнi cимвoли, oфiцiйнi cвятa, кoнcтитyцiю, iншi зaкoни, бepe нa ceбe iдeoлoгiчнi функцп тoщo. Toбтo дepжaвнa eлiтa фopмye «лaнцюжoк», який oб'eднye думки i пoгляди людeй, cпiльнoти. Дo cклaдy тaкoгo «лaнцюжкa» вxoдять гpoмaдcькi opгaнiзaцiï (пapтiï), якi пpoвoдять пoлiтичнy, iдeoлoгiчнy, виxoвнy й opгaнiзaцiйнy дiяльнicть, чим зaклaдaють ocнoви пoлiтичнoï cвiдoмocтi гpoмaдян, xx^ora миcлeння i пoвeдiнки, фopмyють y гpoмaдян cтaвлeння дo пapтiй i пapтiйниx cиcтeм, yявлeння пpo мюде пapтiй y пoлiтичнiй cиcтeмi cycпiльcтвa, пpo вiднocини мiж пapтiями i дepжaвoю. Hacтaнoви, мoдeлi пoвeдiнки, щo мiцнo вxoдять дo нaцioнaльнo-пoлiтичнoï кyльтypи, нepiдкo пopoджye cтиxiя cycпiльнo-пoлiтичниx pyxiв. Гpoмaдcькi opгaнiзaцiï тeж yтвopюютьcя лiдepaми, тoбтo - eлiтoю (oбpaними).
Bpaxoвyючи, щй oбpaнi, цe зaвжди eлiтa cycпiльcтвa, мoжнa гoвopити i ^o мoдeль кoнкypeнтнoгo eлiтизмy, якa пepeдбaчae пoлiтичнy cтaбiльнicть i зaxиcт вщ тиpaнiï дepжaви як гoлoвнoгo зaвдaння дeмoкpaтiï, дo чoгo i ^arae cycпiльcтвo зaвжди i вcюди. Aлe e тaкoж iншa мoдeль дeмoкpaтiï - мoдeль yчacтi i poзвиткy, якa пepeдбaчae нe тiльки дoбip лiдepiв, a й фopмy cycпiльcтвa, щo yocoблюe пoзитивнi, гyмaнicтичнi цiннocтi: poзвитoк люд^^ ocoбиcтocтi, гpoмaдcькoï caмocвiдoмocтi, вiдчyrтя нaцioнaльнoï гopдocтi, cпpияння шиpoкoмacштaбнoмy зaлyчeнню людeй дo пpямoï yчacтi y пoлiтичнoмy жиrтi ^шни тoщo. Людинa, як пoкaзaли peзyльтaти coцioлoгiчнoгo дocлiджeння, мoжe дoлyчaтиcя дo пoлiтичнoгo життя зa yмoв, щo вoнa мae вiдпoвiдний cтyпiнь зaxищeнocтi. Як пoкaзaли дaнi дocлiджeнь, 40,2 %; нaceлeння y^a^^^re Пpиaзoв'я (Mapiyпoль, Capтaнa, Cтapий Kpим, Maлoяниcoль, Maнгyш, Уpзyф) ввaжaють, щo зa ocтaннi pom зaxищeнicть вiд cвaвiлля влaди, чинoвникiв,
101
мшцп, cyддiв пoгipшилacь. Зoкpeмa, цe cтocyeтьcя «вceдoзвoлeнocтi» пpeдcтaвникiв влaди, нeпoвaги дo тиx, xтo ïx oбиpae тa нeвикoнaння «oбpaнoю eлiтoю» cвoïx пepeдвибopниx oбiцянoк. Лишe 1,4 % ввaжaють, qo тpoxи пoлiпшилacь зaxищeнicть, a 0,5 % - знaчнo пoгipшилacь. Ha зaпитaння: чи мae мoжливicть нaceлeння якимcь чинoм впливaти нa пoлiтичнy cитyaцiю в ^ami, дepжaвнe yпpaвлiння, дepжaвнe бyдiвництвo тoщo? - pecпoндeнти вiдпoвiли таступда: 58,2 % - «ш», 17,8 % - «гак», «^жш вiдпoвicти» - 5,2 % i 18,8 % да вiдпoвiли. Ha зaпитaння: якi coцiaльнi гpyпи вiдiгpaють пpoвiднy poль y дepжaвнoмy бyдiвництвi? - pecпoндeнти дaли тaкy вiдпoвiдь: мaфiя, злoчинний cвiт - 44.3 %, пpaцiвники дepжaпapaтy - 27,3 %, тд^иемщ тa бiзнecмeни -26,1 %, пpaцiвники cлyжби бeзпeки, мшщя, вiйcькoвi - 1.7 %, poбiтники, ceляни, iнтeлiгeнцiя - 0,6 %.
Cyттeвoю cтopoнoю фeнoмeнy влaди е вiднocини пaнyвaння - пiдпopядкyвaння. Ц дae пiдcтaви poзглядaти влaдy тa ïï здiйcнeння як кoмyнiкaцiйний пpoцec, щo пepeдбaчae iнфopмaцiйнy взaeмoдiю «кepyючиx» i «кepoвaниx», a тoчнiшe, iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнa дiяльнicть. Taкa дiяльнicть здiйcнюeтьcя чepeз пpec-цeнтpи, cпeцiaльнi вiддiли, яю oпpaцьoвaнy iнфopмaцiю нaдaють y зacoби мacoвoï кoмyнiкaцiï.
Iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнa дiяльнicть зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï (3MK) cпpияe фopмyвaнню пoлiтикo-кyльтypниx цiннocтeй гpoмaдян, cтepeoтипiв пoлiтичнoï пoвeдiнки. Aлe cьoгoднi дo ^oro дoдaeтьcя щe бiзнec, 6O вш фaктичнo пoв'язaний iз дepжaвним yпpaвлiнням Бiзнec cyттeвo впливae нa пoлiтичнi вiднocини тa пoлiтикy в ^arnax з pинкoвoю eкoнoмiкoю. Haшa ^arna ceбe тaкoж вiднocить дo ^arn з pинкoвoю eкoнoмiкoю. Oтжe, cьoгoднi тут тeж вiдчyвaютьcя взaeмний oбмiн i взaeмoвпливи бiзнecy i пoлiтики, щo пpизвoдить дo пpийняття вiдпoвiдниx зaкoнiв, якi нe cпpияють пiдвищeнню пoлiтичнoï кyльтypи нaceлeння. Пoтpiбнo зaзнaчити, щo i фopмyвaння apмiï, вipнiшe, пepeнeceння мoдeлeй дiяльнocтi apмiï та пoлiтичнe життя ^árn, щo ми зapaз дocить cильнo вiдчyвaeмo, зoкpeмa, y ^arnax iз тoтaлiтapним чи aвтopитapним вiйcькoвим peжимoм cпpияe фopмyвaнню ïx пoлiтичнoï кyльтypи. Бaгaтo в чoмy якicть пoлiтичнoï кyльтypи визнaчae icтopичний дocвiд тa пoдiï зi знaчними нacлiдкaми: вiйни, peвoлюцiï, тацютальш кpизи тoщo. Mи мoжeмo да бaчити нa пpиклaдax Дoнeцькoгo тa Лyгaнcькoгo peгioнiв. 3a чac пoдiй думки нaceлeння кapдинaльнo мiняютьcя то в oдин тo в дpyгий бiк, щo нe cпpияe фopмyвaнню пoзитивнoгo cтaвлeння дo пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï, a oтжe, i дo piзниx вepcтв чи гpyп нaceлeння, вoни poздiляють ïx.
Cпpoбyeмo пpoaнaлiзyвaти чи зaдoвoлeнe нaceлeння y^a^^^re Пpиaзoв'я cвoïми cyчacними взaeмoвiднocинaми iз cycпiльcтвoм? C^prne нe зaдoвoлeнe, нiж зaдoвoлeнe - 36,3 %, c^prne зaдoвoлeнe - 13,5 %. Щoдo oтpимaння дocтoвipнoï iнфopмaцiï, тo 28,9 % нaceлeння ввaжaють, щo зa ocтaннiй чac вoнa пoгipшилacь i лишe 14,4 % ввaжaють ïï тaкoю, щo пoкpaщилacь i якiй мoжнa вipити. Щe 6,9 % pecпoндeнтiв, ввaжaють, щo cьoгoднi вжe нe мoжнa вipити жoднiй iнфopмaцiï. Цe дocить вaжливий фaктop, який фopмye cyчacнy пoлiтичнy кyльтypy.
Ha фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи cyттeвo впливaють гeoпoлiтичнi чинники, cepeд якиx cпeцифiкa гeoпoлiтичнoгo пoлoжeння ^árn, ïx вiднocини iз cyciднiми кpaïнaми, yчacть aбo нe yчacть y вiйнax тa мiждepжaвниx кoнфлiктax тoщo. Taкi чинники pyйнyють cтaлicть пoлiтичнoï кyльтypи нaceлeння, poблять ïï нecтiйкoю, змiннoю. Ocкiльки пoлiтикa здiйcнюeтьcя пepш зa вce в iнфopмaцiйнoмy пpocтopi, тo y тaкoмy витадку (випaдкy нecтaбiльнocтi) виxoвyeтьcя пoвнa нeдoвipa дo пoлiтичниx iнфopмaцiй. Aджe, iнфopмaцiя - цe нe тiльки тexнoлoгiчнa ocнoвa кoмyнiкaцiï, aлe й cyбcтpaт cycпiльниx вiднocин, y тoмy чи^ в пoлiтицi, a цi вiднocини фopмye нaявнa y cпiльнoти пoлiтичнa кyльтypa, нa яку ж знoвy тaки впливaють вci вищe пepeлiчeнi
102
чинники. Звичайно, все це «виховуе» вщповщш, випдш для тих чи шших кер1вних oci6 (кандидате) погляди, а з часом i переконання. Цi погляди залежать i вiд рiвня пoлiтичнoï культури, який, на жаль, у нашому cуcпiльcтвi дoвoлi низький.
Важливу роль у формуванш пoлiтичнoï культури вiдiграють екoнoмiчнi чинники:
екoнoмiчна cтабiльнicть у суспшьсга, система закoнiв, що регулюють екoнoмiчнi процеси в cуcпiльcтвi, екoнoмiчна свобода (у розумних межах), позицп середнього класу тощо. Як вщомо кожна людина мрie про покращення життя, а без cтабiльнocтi в економщ його добитися неможливо. Тому цей фактор теж досить суттево впливае на формування пoлiтичнoï культури регюну.
Сучасний перioд cуcпiльнoгo розвитку в Укршш вiдбуваетьcя в умовах розбудови плюралютично'1' демократично'1' пoлiтичнoï системи та радикального подолання старо'1' пoлiтичнoï культури, яка дониш пануе в широких верствах суспшьства, на rрунтi сучасного поличного дocвiду народу, що поеднуе стихшш oрганiзoванi чинники. Оcтаннi набирають сили, коли полггичш суб'екти усвщомлюють важливicть формування й утвердження нацюнально'1' культури як гаранта незвoрoтнocтi суспшьно-пoлiтичних змiн i можуть реально впливати на цей процес. Серед оргашзованих чинниюв формування пoлiтичнoï культури таю, як лiбералiзацiя i демократизащя cуcпiльних вiднocин, внаcлiдoк чого створюються умови для пол^ично!' твoрчocтi ел^и i широких верств населення; пропаганда знань про юторичний дocвiд украшського та iнших нарoдiв i про сучасш досягнення cвiтoвoгo cпiвтoвариcтва; тдтримка рiзнoманiтних iнiцiатив, нoвацiй, екcпериментiв, вивчення i поширення втизняного пoлiтичнoгo досвщу; залучення наукoвцiв до розробки пол^ичних технoлoгiй i програм; поширення джерельно1 бази формування нoвiтньoï пoлiтичнoï культури i створення умов для прояву позитивних тенденцш у пoлiтичнoму житп; законодавче закрiплення продуктивних пoлiтичних щей, норм, шституцш та розробка системи захoдiв ix повсюдного використання.
Слщ пiдкреcлити, що зростання значення та рoлi пoлiтичнoï культури народу в суспшьному життi е об'ективною закoнoмiрнicтю розвитку й функцioнування демократичного суспшьства i держави. Суспшьна практика переконливо свщчить, що чим вищим е рiвень пoлiтичнoï культури громадян, чим повшше люди пoiнфoрмoванi про те, що наcправдi вiдбуваетьcя в кршш та за ïï межами, тим вщповщальшше вони ставляться до власних справ, до справ держави та суспшьства. Потреби пoлiтичнoï системи у засобах комушкацп прямо залежить вщ ïï функцп в суспшьсга, чисельносп агентiв пoлiтики, cпocoбiв прийняття пол^ичних рiшень, рoзмiрiв держави i деяких шших фактoрiв. Але зажди i всюди пол^ика мае бути шформащею для рoздумiв. G бiльш потужш й менш cильнi «машини» для породження шформацп, прив'язанi в тому чи^ й до деяких кран, i це дае змогу бшьш адекватно готувати пiдrрунтя для майбутшх дiй, ocкiльки важливим правилом сьогодення стало наступне: «Жодна дiя не мае сенсу без вiдпoвiднoï iнфoрмацiйнoï пiдгoтoвки» [7, с. 61].
Сьогодш можна iз впевненicтю стверджувати, що не тшьки вoлoдарi, а й людство перейшло до нового (комушкацшно-шформацшного) типу мислення (особливо молодь). На сучасному етат розвитку суспшьства виграють ri краши, якi мають можливють входити вiдкритo у будь-якi шформацшш потоки, тобто «систему контролю» у вах сферах життедiяльнocтi замiнила «система вщкритосп». Система вiдкритocтi створюе новий тип комушкацп - «комушкацп без обмежень». Але тут все-таки на першому мющ (впливовому) будуть знаходитись ri краши (правшеш), яю мають мoжливicть швидше реагувати, швидше вщпрацьовувати отриманий матерiал та швидше «вщправляти» його в iнфoрмацiйний просйр у вигiднoму для себе варiантi (форматування новин). Адже першi шформацшш потоки краще завойовують пол^ичну
103
нaлeжнicть дo тoгo чи iншoгo iнфopмaцiйнoгo пpocтopy, тoбтo вoни пepшi фopмyють пoлiтичнy кyльтypy випдну пoлiтикy. Aлe пoтpiбнo вpaxoвyвaти, щo бyдь-якe cycпiльcтвo мae cвoï цiннocтi тa нopми пoвeдiнки, cвoe бaчeння мaйбyтньoгo, cвoe тлyмaчeння «дoбpa» i <^a» i х^ню cпpямoвaнicть та «блaгo чoгo». Цe вce, звичaйнo впиcyeтьcя в iнcтитyт кyльтypи, щo вiдпoвiдae cycпiльнoмy лaдy, мeнтaлiтeтy cyra^o^a тoщo. Toмy нe мoжнa вiдкидaти i знaчeння кyльтypи як cyкyпнocтi eлeмeнтiв людcькoгo буття, piвня людcькиx вiднocин тoщo, a oтжe, вiдпoвiднoï пoлiтичнoï кyльтypи. Пpиpoднo, щo в тpaдицiйниx дepжaвax минyлoгo пoтpeби y зacoбax кoмyнiкaцiï були oбмeжeнi. Poль тaкиx зacoбiв гoлoвним чинoм викoнyвaли гiнцi, кyp'epи i пocлaнцi. Cьoгoднi цe вce змiнилocя.
Пepшy пoлiтичнy cиcтeмy як iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивнy зaпpoвaдив aмepикaнcький вчeний K. Дoйч. Ha йoгo думку, «пpoцec yпpaвлiння е пpoцecoм влaди, ocнoвoю якoгo виcтyпae ^муш^^я» [8, c. 87]. Дoйч пpoпoнyвaв poзглядaти пoлiтичнy cиcтeмy як мepeжy кoмyнiкaцiйниx тa iнфopмaцiйниx пoтoкiв. Фpaнцyзький coцioлoг P. Ж. Швapцeнбepг ввaжaв, щo пoлiтичнa iнфopмaцiя - да пpoцec пepeдaчi пoлiтичнoï iнфopмaцiï, зaвдяки якoмy вoнa циpкyлюe вiд oднieï чacтини пoлiтичнoï cиcтeми дo iншoï i мiж пoлiтичнoю cиcтeмoю [9, c. 97].
Як бaчимo, cyтнicнoю cтopoнoю пoлiтикo-iнфopмaцiйниx пpoцeciв е пepeдaчa, пepeмiщeння, oбiг пoлiтичнoï iнфopмaцiï, rax вiдoмocтeй, якими пiд чac кoнкpeтнoï cycпiльнo-пpaктичнoï дiяльнocтi oбмiнюютьcя «джepeлa» i «oдepжyвaчi» - взaeмoдiючi y cyra^cm iндивiди, coцiaльнi гpyпи, вepcтви, ^aca Зa ïï дoпoмoгoю пepeдaeтьcя пoлiтичний дocвiд, зycилля людeй, вiдбyвaeтьcя ïx пoлiтичнa coцiaлiзaцiя i aдaптaцiя, cтpyктypyeтьcя пoлiтичнe життя, фopмyeтьcя пoлiтичнa кyльтypa.
Oтжe, пiдcyмoвyючи виклaдeнe вищe, мoжнa cкaзaти, щo фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи зaлeжить вiд тoгo, нacкiльки вмiлo, пoлiтичнo гpaмoтнo зa дoпoмoгoю пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï вiдбyвaeтьcя пepeнeceння iз зoвнiшньoгo пoлiтичнoгo cepeдoвищa y poзyмoвий, внyтpiшнiй плaн iндивiдa, як cтвopюeтьcя iнфopмaцiйнa мoдeль ocoбиcтocтi, a вiд нeï вiдбyвaeтьcя пepeнeceння дo пoлiтичнoгo cepeдoвищa нaбyтиx нeю pиc, цiннocтeй, пoлiтичниx знaнь i дocвiдy. Цe cпpияe cтвopeнню coцiaльнoï aктивнocтi нaceлeння бeз я^ нeмoжливe фopмyвaння пoлiтичнoï кyльтypи. Cьoгoднi cycпiльcтвy пoтpiбнa пoлiтичнa кyльтypa, якa б вiдпoвiдaлa poзвинeнoмy гpoмaдянcькoмy cycпiльcтвy, якa мae cyпpoвoджyвaтиcя звшьданням ïï вiд дoгмaтизмy тa yтoпiчниx yявлeнь, yтвepджeнням y cycпiльнiй cвiдoмocтi кoнцeпцiï пpaвoвoï дepжaви. Для ycпiшнoгo здiйcнeння цьoгo пpoцecy нeoбxiднo чepeз cиcтeмy нaвчaльниx зaклaдiв тa caмoocвiти, викopиcтaння 3MK тa мepeжi Iнтepнeт шиpoкo пpoпaгyвaти cepeд нaceлeння ^eï cвoбoди й гiднocтi ocoби, пaтpioтизмy, coцiaльнoï piвнocтi тa cпpaвeдливocтi, бepeжливoгo cтaвлeння дo пoлiтичнoгo й кyльтypнoгo минyлoгo нaшoгo нapoдy, дo йoгo icтopичнoгo дocвiдy бopoтьби зa coцiaльнe тa нaцioнaльнe визвoлeння, дo пpoгpecивниx пoлiтичниx тpaдицiй; зaoxoчyвaти гpoмaдян дo caмocтiйнoгo aнaлiзy явищ пoлiтичнoгo життя як y ^ami, тaк i зa pyбeжeм i зaлyчaти ïx дo yчacтi в пoлiтичнoмy житп дepжaви.
Oтжe, мoжнa cтвepджyвaти, щo пoлiтичнa кyльтypa cycпiльcтвa, a oтжe, ïï лiдepiв-пpeдcтaвникiв peгioнiв piзнитьcя, щo дoвoдять peзyльтaти coцioлoгiчнoгo дocлiджeння тa тi пpoцecи, якi вiдбyвaютьcя зapaз нa тepeнax У^шни, ocoбливo y Пiвдeннo-Cxiднoмy peгioнi, знaxoдитьcя нa дocить низькoмy piвнi, щo i cтвopюe вiдпoвiднy кopиcтoлюбнy пoлiтичнy кoмyнiкaцiю, якa пpoявляeтьcя y пpoтиcтaвлeннi peгioнiв oдин oднoмy, нe згypтoвaнocтi y вибopi мeти i виpoблeннi пepшoчepгoвиx зaвдaнь y бyдiвництвi дeмoкpaтичнoï дepжaви тa пoкpaщeння тиx от^дат, якi пpoживaють нa дaнiй тepитopiï i вoчeвидь пoвиннi ïï poзвивaти, a нe нищити.
104
Список використано¥ лггератури
1. Крое К. Пол1тична комушкащя i висв1тлення новин у демократичних суспшьствах: перепективи конкуренцп / К. Крое, В. Гакет. - К. : Оенови, 2000. - 142 е.
2. Слющинеький Б. В. Суепшьетво. Культура, Бюрокра^я / Б. В. Слющинеький. -Марiуполь : Приазовекий рабочий, 2005. - 156 е.
3. Журавеький В. Пол^ична ел^а Украши: теорiя i практика транеформацп /
B. Журавеький, О. Кучеренко, М. Михальченко. - К. : Логое, 1999. - 264 е.
4. Fiske J. Introduction to Communication Studies / J. Fiske. - London and New York : Methuen, 1982. - 174 p.
5. Грищенко К. К. Влада / К. К. Грищенко, Б. В. Слющинеький // Соцюлопя : короткий енциклопедичний еловник / за ред. В. I. Воловича. - К. : Украшеький Центр духовно'' культури, 1998. - С. 79-82.
6. Кирилюк Ф. М. Нов^ня пол^олопя : навч. пое. / Ф. М. Кирилюк - К. : Центр учбово'' л^ератури, 2009. - 564 е.
7. Почепцов Г. Г. 1нформацшна пол^ика: навч. посiб. / Г. Г. Почепцов,
C. А. Чукут. - К. : Знання, 2006. - 663 е.
8. Социология : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин и др. - Минек : Книжный дом, 2003. - 1312 е.
9. Шварценберг Р.-Ж. Политическая социология в 3-х ч. : пер. с фр / Р.-Ж. Шварценберг. - М., 1992. - ч. 1. - 342 е.
Стаття надшшла до редакцп 10.08.2014 р.
B. Slyuschynskyy
POLITICAL COMMUNICATION AS A FACTOR OF POLITICAL CULTURE OF MODERN POPULATION OF UKRAINIAN PRYAZOV'YE
The modern realities of socio-political and economic life of the population of Ukrainian Pryazov'ye are under consideration in the present article.
The formation of political culture is being analysed. The author argues this process to take place primarily influenced by political life, certain modes of political regimes, political systems which affect the establishment of appropriate political communication. Political communication as well as its character creates an information model of personality which influences the relations in the society, the development of an opinion consequently the formation of the political culture of the community. The level of political culture depends on the state system, neighbour countries, political leaders, population composition (age, ethnic, etc.) and the level of democracy in the state. In the historical development under the influence of socio-economic, political, religious and other factors the political culture has being changed. New political values and ideas have been worked out, political ideology has been updated as well as social consciousness and political behaviour have been changed. This problem was always interested to the scientists. For example, scientists during the certain historical periods have sought to define what is politics and to highlight it in a positive sense (to achieve collective goals) as well as in a negative (rule over) [1, p. 9]. In particular, Aristotle, Plato, E. Anchel, A. Butenko, G. Hegel, Anthony Giddens, A. Kaminskyy etc.
Modern Ukrainian sociologists and political scientists V. Zhuravskyy, O. Kucherenko, M. Myhalchenko believe that «First, the elite of society with the accordance to the spheres of human activity: political, economic and spiritual spheres. Second, the elites of social structures: the class-group, ethnical, party, ruling, union, professional (military, medical, administrative, educational, etc.) elites. Third, the elite which is classified according to the social space and time: the Ukrainian elite, the Ukrainian elite of Soviet and post-Soviet period, the elite of center and the elite of regions (transition elites)».
ISSN 2226-2830 BICHHK MAPIYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: ICTOPLS. nOHITOnOrLS, 2014, BHn. 10
Therefore, it can be mentioned that political culture and political communication are created by the elite of the society, but its culture and political communication depends on social and cultural space in which it exists. The problem under consideration is rather urgent. Complex processes taking place in Ukraine confirms the various theoretical approaches to the problem of political communication and its impact on the formation of political culture through the examples of modern human activity.
Examining the formation of political culture of the population of Ukrainian Pryazov'ye, the author has drawn the conclusion that the political culture in the region is rather low and it is a mirror image of the self-interested political communication. It is evident as a contraposition of regions and their representatives even within the same area. It does not promote the unification of the population.
Key words: political culture, political communication, social and political realities, democracy, interiorization, exteriorization.
PED,EH3EHTH: Xhkhhk I.A., d.i.H, npo$.; PHMapeHKO C.M., d.nojiim.H, npocp.
YAK 378.4(477.62-2)Mny:061.2(045)
K. Tryma
THE IMPACT OF HIGHER EDUCATION ON THE TRANSFORMATION OF CIVIL SOCIETY IN UKRAINE (evidence from MARIUPOL STATE UNIVERSITY)
The dynamics of modern cultural space makes higher educational system not only a scientific, educational or socio-cultural sphere, but also it creates its functions as a specific process which form opportunities for human adaptation in the terms of civil society, human inculturalization. The unique role of modern educational institutions is not only to provide professional knowledge, but they also transfer various patterns of social experience, combining the achievements of the past and advantages of the future. They provide the whole generations with innovative ideas, methods and technologies
One of the best examples of the transformational role the higher education institutions perform changing Ukrainian civil society is the activity hold by Mariupol State University. Specificity of study in the university and the conditions established in this higher education institution to develop cross-cultural interactions help the students which finish the high school to absorb democratic values and participate actively in the development and operation as an element of civil society in our country. It has a unique model of international relations worked out by this Ukrainian university and it contributes to the integration of both the university and some elements of domestic civil society, especially NGOs (a number of them are functioning on the basis of MSU) into the system of global civil society.
Mariupol State University created an atmosphere of tolerance, creativity and ideas, the high educational institution organized proper conditions for the implementation and development of intellectual, cultural, spiritual and creative potential of each student and students' organization of the modern type. Students who study at the university get not only professional knowledge. Mariupol State University promotes the entry of young people into the international cultural space and this allows the youth to know more about cultural values of different societies.
Key words: globalization, high educational establishment, cross-cultural exchange, civil society, Mariupol State University.
