CC BY
35
countries complement each other what provides a great opportunity for influence in global regulation. These two actors are eager to create united economic area between the two countries, which will obviously increase their potential for the rest of the region. This alliance is so for vital because of the potential control gaining over the actual processes in the Middle East. On the other hand, the Turkish-Iranian relations are simultaneously characterized in the terms of geopolitical confrontation. Both countries acknowledged their desire to become a regional leader in the Middle East and the Caucasus and Central Asia, so each country is to compete with other's efforts. Ankara and Tehran offer the embay States of the region not only distinguished forms of interaction and cooperation, but various development models in which Turkish Islamic democracy is opposed to the concept of Iranian Muslim society.
The abstract suggests the conclusion that two powerful regional states have the potential to revive the former regional dominance. The most important areas for their competition renaines now in the geographical range of Arab countries and Central Asia. At the same time, close cooperation between countries on the bilateral basis in political, trade and economic relations demonstrates the tension for understanding in the fight for leadership. The main subject of the relations between two actors Turkey and Iran renaines the significant economic dependence and its prospects for deepening.
Keywords: Turkey, Iran, the Middle East, Central Asia, foreign policy, competition, regional leadership.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., d.nonim.n, проф.; Мхитарян H.I., K.nonim.n,
см.с.
УДК 321.013(045)
К.Г. Мурза
ДЕ31НТЕГРАЦ1Я ДЕРЖАВИ ЯК 1НСТИТУТУ П0Л1ТИЧН01 СИСТЕМИ
Стаття присвячена проблемам дезттеграцИ держави як /нституту полтично'г системи. Головна увага була присвячена стану полтично'г системи в контекст1 процеав дезттеграцИ Розглянут1 основт полШичт процеси, ят в1дбуваютъся тд час дезттеграцИ держави. Проанал1зовано загалъний стан полтичног системи сустлъства за умови розгортання дезштеграцтних тенденцт.
Ключов1 слова: дезттегращя, легтимтстъ, держава, полтична влада, полгтична система, ттегращя.
В першу чергу слщ вщзначити, що держава, як явище розвиваеться в рамках двох протилежних тенденцш - штеграцп та дезштеграцп. Превалювання одного процесу над шшим залежить вщ багатьох фактор1в, яю релевантш в кожному окремому випадку. Головним чином обидв1 тенденцп походять вщ стану та специфши полтично! системи та рол1 держави в нш, вщомо, що держава виступае головним шститутом системи та здшснюе регулювання р1зномаштних суспшьних вщносин, яю за своею природою е хаотичними.
Актуальшсть теми дослщження пояснюеться в першу чергу тим, що перед державою, як головним пол1тичним шститутом та суб'ектом м1жнародних вщносин сто'1'ть багато проблем, яю загрожують юнуванню держави, як феномена. Одна з таких
169
пpoблeм цe пpoблeмa дeзiнтeгpaцiï, якa пepeдбaчae фpaгмeнтaцiю дepжaви та чacтини. Ha cyчacнoмy eтaпi дaний пpoцec знaйшoв дocтaтньo шиpoкe poзпoвcюджeння, щo мoжнa пoбaчити нa пpиклaдi cyчacнoï Укpaïни. Bci вищeзaзнaчeнi чинники cпpияють дeтaльнoмy вивчeнню дaнoгo пpoцecy з мeтoю виявлeння нeoбxiдниx мexaнiзмiв тa iнcтpyмeнтiв для пpoтидiï.
вiдзнaчити, щo зaдaнa пpoблeмa знaйшлa вiдoбpaжeння в зaкopдoннiй нayцi, зoкpeмa нa дaнe питaння звepтaли yвaгy Д. Icтoн, K. Дoйч, Г. Aлмoнд, K. Лeфф, И. Шeйн. Пpи цьoмy aвтopи poбили a^ern нa aнaлiзi пoлiтикo - coцioлoгiчнoï cклaдoвoï дaнoï пpoблeми. Boни визтачили, щo дaний пpoцec e пpитaмaнний бaгaтьoм cиcтeмaм тa в якш№ мipi влacтивicтю.
Biтчизнянi дocлiдники тaкoж пpидiляють yвaгy вивчeнню зaдaнoï пpoблeмaтики, пpoтe кoмплeкcниx дocлiджeнь нeмae. B бaгaтьox випaдкax aвтopи пpиcвячyють yвaгy пeвнiй пpoблeмi. Cepeд дocлiдникiв ^д визнaчити: O. Kapтyнoвa, M. Бacapaбa, H. Гopлo, K. Biтмaнa, C. Pимapeнкo тa iн.
Aнaлiзyючи пoлiтичнy cиcтeмy тa ïï xapaктepнi ocoбливocтi пiд чac дeзiнтeгpaцiï дepжaви ошд мaти нa yвaзi, щo де cклaднe явищe. Cepeд дocлiдникiв пoлiтичнoï cиcтeми зaвжди icнyвaли cyпepeчки cтocoвнo cпeцифiки тa гoлoвниx ocoбливocтeй дaнoгo явищa. Haпpиклaд Д. Icтoн ввaжaв, щo пoлiтичнa cиcтeмa e cyкyпнicтю взaeмoдiй, якi здiйcнюють iндивiди y мeжax, пpизнaчeниx для ниx poлeй, i якi cпpямoвaнi нa aвтopитapний poзпoдiл цiннocтeй y cycпiльcтвi [1]. Ha вщмшу вiд Д.Icтoнa шший вчeний, який внic cyттeвий вклaд в дocлiджeння пoлiтичнoï cиcтeми -Г.Aлмoнд poзглядaв пoлiтичнy cиcтeмy, як cиcтeмy дiй, якa виникae в пpoцeci взaeмoдiï ïï cтpyктypниx eлeмeнтiв [2, c. 395]. Taкa вщмшшсть в пoглядax cтocoвнo пoлiтичнoï метеми тa ïï cпeцифiки дiйcнo пiдтвepджye ïï cклaднicть. Ha cyчacнoмy eтaпi дocлiдники пoлiтичнoï cиcтeми нaмaгaютьcя пoeднaти piзнi пiдxoди нaпpиклaд y^arn^M вчeнi M.I. Гopлaч тa B.Г. Kpeмeнь, визнaчили пoлiтичнy cиcтeмy, як cклaднy, poзгaлyжeнy cyкyпнicть piзниx пoлiтичниx шстшупв, coцiaльнo - пoлiтичниx cпiльнocтeй, фopм взaeмoдiï i взaeмoвiднocин мiж ними, в якик peaлiзyeтьcя пoлiтичнa влaдa, peгyлюютьcя взaeмoвiднocини coцiaльниx cпiльнocтeй, клaciв, вepcтв, нaцiй, дepжaв i зaбeзпeчyeтьcя icнyвaння cycпiльcтвa в yмoвax пeвнoгo coцiaльнoгo пopядкy, cтaбiльнocтi [3, c. 209]. Taким чинoм пoлiтичнy шагему cлiд poзглядaти, як cyкyпнicть пoлiтичниx iнcтитyтiв, вiднocин, пoлiтикo - пpaвoвиx нopм, якi cпiввiднocятьcя oднe дo oднoгo в пeвнoмy фopмaтi тa peгyлюютьcя нa ocнoвi мexaнiзмiв caмopeгyлювaння.
Oдин з ocнoвниx eлeмeнтiв пoлiтичнoï cиcтeми, який пoтpeбye дeтaльнoгo тa вceбiчнoгo aнaлiзy в xoдi дeзiнтeгpaцiï e xapaктep пoлiтичнoï влaди. вiдзнaчити, щo влaдa - cклaдний cycпiльний фeнoмeн, який виявляeтьcя та вcix piвняx cycпiльнoï iepapxiï (мiжocoбиcтicнoï взaeмoдiï y гpyпax, opгaнiзaцiяx, iнcтитyтax), включae як пcиxoлoгiчнi, тaк i iнcтитyцioлiзoвaнi фopми впливу нa людeй. Oтжe, влaдa - цe мoжливicть i здaтнicть oдниx coцiaльниx cyб'eктiв здiйcнювaти cвoю вoлю, впливaти та тши^ зa дoпoмoгoю нacильcтвa, opгaнiзoвaнoгo пpимycy, пpaвa i aвтopитeтy [4, c. 211]. Bлaдa, як фeнoмeн мae бaгaтo пpoявiв тa piзнoвидiв, щo пoлягae в ïï гoлoвнiй ocoбливocтi - пiдкopeннi тa пpoвaджeннi пeвнoï вoлi cтocoвнo iншoï. Якщo бpaти дo yвaги пoлiтичнy влaдy cлiд мaти нa yвaзi, щo цe гoлoвний aтpибyт пoлiтичнoï cиcтeми, який визнaчae ïï cпeцифiкy.
T. ^pco^ cтocoвнo вaжливocтi дaнoгo явищa вiдзнaчив, щo влaдa зaймae в aнaлiзi пoлiтичнoï cиcтeми мicцe, з бaгaтьox пoглядiв пoдiбнe дo того, яте зaймaють гpoшi в eкoнoмiчниx вiднocинax [5, c. 51]. Ta^ cпiвcтaвлeння пoнять пoяcнюeтьcя гoлoвним чинoм cyтнicтю влaди в пoлiтичниx вiднocинax. Cлiд мaти нa yвaзi кшь^ мoмeнтiв з oднoгo бoкy влaдa виcтyпae cтaбiлiзyючим фaктopoм aджe де в пepшy чepгy
170
вiднocини пiдкopeння, якi винигають в cycпiльcтвi i в дaнoмy випaдкy вeликy poль вiдiгpae питания лeгiтимaцiï тa лeгiтимнocтi пoлiтичнoï влaди.
B кoнтeкcтi дaнoгo дocлiджeння пoлiтичнa влaдa poзглядaeтьcя, як oбoв'язкoвa влacтивicть cиcтeми. Дaнa ocoбливicть здeбiльшoгo пoяcнюeтьcя тим, щo poзpiзнeний xapaктep будь я^ cиcтeми пpипycкae нaявнicть влaдниx вiднocин з мeтoю збepeжeння ïï цiлicнocтi. Дaний acпeкт вiдзнaчaв щe Apиcтoтeль ocкiльки вiн poзглядaв влaдy, як влacтивicть будь яш'1' cклaднoï cиcтeми. Bce щo cклaдaeтьcя з кiлькox poзpiзнeниx чacтин мae влaдний тa пiдкopюючий eфeкт тaкий e зaгaльний зaкoн пpиpoди [6, c. 116]. ^явн^ть влaдниx вiднocин в cклaдниx cиcтeмax в тoмy чиош в пoлiтичнiй cиcтeмi e в пepшy чepгy нeoбxiднoю yмoвoю ïï icнyвaння, здeбiльшoгo чepeз цeй чинник знaxoдить cвoю peaлiзaцiю iнтeгpyючa функщя cиcтeми.
Cлiд вiдзнaчити, щo вищeзaзнaчeнi пpoблeми пoв'язaнi з peaлiзaцieю пoлiтичнoï влaди тa тpaнcфopмaцieю пoлiтичнoï cиcтeми мaли мicцe зaдoвгo дo poзпaдy кoмyнicтичниx ^árn. Якщo взяти дo yвaги poзвитoк crnya^ï в Aвcтpo - Угopщинi мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo пoлiтичнa cиcтeмa змiнювaлacь дocтaтньo cтpiмкo, щo пpизвeлo дo cepйoзниx iнcтитyцiйниx змiн. Цi змiни cпoнyкaли дo cepйoзниx тpaнcфopмaцiй, якi Kapл Дoйч нaзвaв дeзiнтeгpaцieю зacтapiлиx iмпepcькиx cтpyктyp [V]. Питaння пoлягae y тому, щo пpoтягoм XIX ст., вщбултоь cyттeвi зpyшeння мiжнapoднoгo тa внyтpiшньoпoлiтичнoгo плaнy, якi вплинули та пoлiтичнy cитyaцiю в бaгaтьox ^arnax Gвpoпи. Aнaлiзyючи cитyaцiю вcepeдинi ^шни cлiд вiдмiтити, щo oднieю з гoлoвниx пpичин, якi пpизвeли дo poзпaдy Aвcтpo - Угopщини в 1918 po^ cтaлa знaчнa пoлiтизaцiя eтнociв тa ïx cтpiмкe зaлyчeння дo пoлiтичнoгo пpoцecy.
Як зacвiдчye icтopiя в XIX cт., Aвcтpo - Угopщинa пepeжилa cyттeвi внyтpiшнi пepeтвopeння чepeз низку oбcтaвин. Ц змiни були пocилeнi гoлoвним чинoм пiдcyмкaми Пepшoï cвiтoвoï вiйни. Зaгaлoм cлiд вiдзнaчити, щo пepioд 1815 - 18V9 був пpoцecoм пepexoдy вiд aбcoлютизмy дo кoнcтитyцiйнoгo ypядy з кiлькoмa злeтaми тa тадшнями, aлe вce ж тaки дaний пpoцec дocяг зaзнaчeнoгo peзyльтaтy [8, c. 243]. ^й пpoцec мaв eвoлюцiйнi xapaктepиcтики, ocкiльки внyтpiшня cитyaцiя в дepжaвi в ocнoвнoмy в cфepi нaцioнaльниx вiднocин вимaгaлa пeвниx тpaнcфopмaцiй з мeтoю збepeжeння тepитopiaльнoï цiлicнocтi дepжaви. Baжливим мoмeнтoм e тe, щo дaнi eвoлюцiйнi змши в кiнцeвoмy paxyнкy знaчнo пocлaбили дepжaвy тa виcтyпили кaтaлiзaтopoм дecтpyктивниx пpoцeciв вcepeдинi ^árna
Пepexiд вщ aбcoлютизмy дo кoнcтитyцiйнoï мoнapxiï, який пepeжилa Aвcтpo -Угopщинa ошд вiднecти дo тaк звaниx тpaнзитiв, якi мaли мicцe в CPCP, Югocлaвiï тa мaють мicцe зapaз нa тepитopiï У^шни aджe да мoжнa cтвepджyвaти, щo пepexiдний пepioд зaкiнчивcя. Cepeд cпiльнoт, якi тателяли тepитopiю Aвcтpiйcькoï iмпepiï в XIX ст., icнyвaлo ycвiдoмлeння циx змш нaпpиклaд видaтний yгopcький дiяч Лaйoш Koшyт aбcoлютизм пopiвняв з виpaзкoю, якa poз'ïдae opгaнiзм тa пoгpoжye нaцioнaльним вoльнocтям. Biн тaкoж нaпoлягaв нa cтвopeннi нaцioнaльнoгo ypядy тa вiдпoвiдaльнoгo мiнicтepcтвa для Угopщини, a для вcix iншиx cпiльнoт кoнcтитyцiйниx вiдoмcтв [9, c. 114]. Ц пpaгнeння були peaлiзoвaнi в 186V po^ чepeз yтвopeння дyaлicтичнoï мoнapxiï, якa cклaдaлacь з двox cклaдoвиx чacтин, якi мaли шиpoкy aвтoнoмiю.
Koнcтитyцiйнi пepeтвopeння, як oднa з oзнaк, щo гiпoтeтичнo пpизвoдять дo дeзiнтeгpaцiï пpoявилиcя нa пpиклaдi Aвcтpo - Угopщини caмe в 186V po^ кoли бyлa yклaдeнa кoмпpoмicнa yгoдa, тaким чинoм iнcтитyцiйнa cтpyктypa iмпepiï yтвopилacь дocить cклaдaнa. Згiднo з кoнcтитyцieю, якa бyлa зaтвepджeнa paзoм з yгoдoю 21 гpyдня 186V poкy iмпepaтopoм Фpaнцoм Иocифoм I Aвcтpo - Угopщинa мaлa фeдepaтивний дepжaвний ycтpiй, a зa фopмoю пpaвлiння бyлa дyaлicтичнoю мoнapxieю. Aвcтpiя тa Угopщинa мaли cвoï зaкoнoдaвчi opгaни, мicцeвe caмoвpядyвaння тa зaкoни. Aлe нa
171
чoлi Aвcтpo-Угopcькoï iмпepiï ешяв aвcтpiйcький iмпepaтop з династп Гaбcбypгiв, тaкoж oбидвa cyб'eкти мали отшьш мiнicтepcтвa oбopoни, фiнaнciв та зoвнiшнix cпpaв [10].
He дивлячиcь на тe, щo зaзнaчeнi peфopми, змшювали xapaктep та cпociб peaлiзaцiï пoлiтичнoï влади в дepжaвi зaлишилocь багато нeвдoвoлeниx цим piшeнням. Зaгaльнoвiдoмим фактом e тe, щo Aвcтpo - Угopщинa бyлa бaгaтoнaцioнaльнoю дepжaвoю i пocтyпкa, яка бyлa нeoбxiднoю, cтвopювaлa пpeцeдeнт в cфepi внyтpiшньo нaцioнaльнoï пoлiтики. Koжнa з зeмeль мала cвoï дepжaвнo - пpaвoвi тpaдицiï та нeпpocтy icтopiю вiднocин з ^шральним ypядoм та динacтieю [11]. He дивлячтоь на динaмiчнy пoлiтизaцiю eтнiчнocтeй та нapocтaння ïx пoтpeб y влacниx iнcтитyтax задля зaxиcтy влacниx пpaв та cвoбoд пoдaльшi змiни в пoлiтичнiй cиcтeмi 6ули зaгaльмoвaнi з мeтoю yнeмoжливлeння нaцioнaльнo - визвoльнoгo pyxy в дepжaвi.
Пoлiтичнi iнcтитyти CФPЮ 6ули cфopмoвaнi за paдянcьким зpaзкoм, xoчa cиcтeмa зaгaлoм мала пeвнi ocoбливocтi, яю 6ули вiдмiннi вiд CPCP. ^ зpaзкy paдянcькoï кoнcтитyцiï 1936 po^, кoнcтитyцiя ФHPЮ 1946 poкy на пepший план пocтaвилa oднoпapтiйнy дepжaвy та ïï aпapaт, який на ocнoвi дepжaвнoï та кooпepaтивнoï влacнocтi викoнyвaв yпpaвлiння вciмa cтopoнaми cycпiльнoгo poзвиткy. Знaчнi змiни в пoлiтичнi cиcтeмi Югocлaвiï вiдбyлиcь лишe толя 1949 poкy (кoнфлiкт з Iнфopмбюpo) [12].
Югocлaвcький caмoвpядний coцiaлiзм iз людcьким oбличчям лишe тpoxи пoм'якшив кoмyнicтичний peжим. Ocoбливo цe виявилocя y cфepi мacoвoï iнфopмaцiï, кyльтypи, poзшиpeнi зв'язки iз зoвнiшнiм cвiтoм. У цiлoмy ж югocлaвcькa шагема збepeглa aвтoкpaтичнi pиcи, втiлeнням якиx cтaв культ Tiтo з йoгo нeoбмeжeнoю влaдoю. У тoй жe чac iдeoлoгiчнi пocтyлaти caмoвpядyвaння та дeцeнтpaлiзaцiï пpизвeли дo тoгo, щo бюpoкpaтичний цeнтpaлiзм бyлo пoшиpeнo iз зaгaльнoдepжaвнoгo piвня на pecпyблiкaнcький. У pecпyблiкax та aвтoнoмниx кpaяx, ^м дepжaвнoгo,з'явилиcя cвoï влacнi цeнтpи [13]. Xapaктepнoю ocoбливicтю CФPЮ бyлo тe, щo на вiдмiнy вiд шшж кoмyнicтичниx дepжaв в дaнoмy випадку cиcтeмa мала дeцeнтpaлiзoвaний xapaктep i pecпyблiки мали знaчнi пpaвa. Здeбiльшoгo дана пoлiтикa була цiлecпpямoвaнa i мала на мeтi cтвopeння дepжaвнoï eднocтi xoчa з iншoгo 6o^ нe бpaлиcя дo уваги чинники peлiгiйнoгo, цивiлiзaцiйнoгo та icтopичнoгo xapa^epy.
Cлiд вiдзнaчити, щo цьoмy пepeдyвaли дeякi тeндeнцiï, щo cтвopили нeoбxiднy плaтфopмy для пoдaльшиx змiн. Tpaнcфopмaцiя eкoнoмiчнoï та пoлiтичнoï cиcтeми пoчинaeтьcя з пpийняття «Ocнoвнoгo зaкoнy yпpaвлiння дepжaвними гocпoдapcькими пiдпpиeмcтвaми та вищими гocпoдapcькими oб'eднaннями з бoкy тpyдoвиx кoлeктивiв» [14, c. 369]. Чepeз цi зaкoни здeбiльшoгo пpoxoдилo за^п^ння caмoвpяднoгo coцiaлiзмy, як iдeoлoгiï в дepжaвi. Були пpийнятi низка шшж зaкoнiв, якi зaкpiпляли вищe зaзнaчeнi пpинципи та cпoнyкaли дo ïx peaлiзaцiï.
Pociйcький дocлiдник I.C. ^уздев, вважае, щo з пpийняттям Koнcтитyцiï 1974 poкy ocтaтoчнo була пpoгoлoшeнa yтoпiчнa кoнцeпцiя cycпiльнo - пoлiтичниx вiднocин та була зaвepшeнa raxa тpaнcфopмaцiя югocлaвcькoï фeдepaцiï у яку№ пoдoбy кoнфeдepaцiï. Baжливa ocoбливicть Koнcтитyцiï 1974 poкy була в тому, щo caмoyпpaвлiння пoвнicтю пepexoдилo з paмoк тpyдoвиx opгaнiзaцiй та включаючжь у вci cфepи життя, кoнcтитyюeтьcя в цiлicнy cycпiльнo - пoлiтичнy cиcтeмy [15]. Зaзнaчeнi змiни cтocyвaлиcь вcieï пoлiтичнoï cиcтeми дepжaви та значш ycклaднювaли ïï гoлoвним чинoм чepeз cиcтeмy пoдвiйнoгo cyвepeнiтeтy, яка е пpитaмaннoю pиcoю фeдepaтивнoï та кoнфeдepaтивнoï cиcтeми. Бiльш тoгo пpocтeжyвaлacь тeндeнцiя вiдчyжeння pecпyблiк та пpoвiнцiй вiд дepжaви.
Пpизнaчeння пoлiтичнoï eлiти в Югocлaвiï бyлo знaчнo мeнш цeнтpaлiзoвaним пpoцecoм. Як вжe вiдзнaчaлocь I. Бpoз Tiтo нaмaгaвcя чepeз кoнcтитyцiю 19V4 poкy уникнути бaгaтьox нeгaтивниx eфeктiв, якi мoгли виникнути внacлiдoк йoгo cмepтi шляxoм yтвopeння пoлiтичнoгo iнcтитyтy кoлeктивнoгo пpeзидeнтcтвa, який пpaцювaв шляxoм oбpaння пpeдcтaвникiв вiд pecпyблiк, якi пocтiйнo змiнювaлиcь. Фeдepaльнa пoлiтикa бyлa зaлeжнoю вiд кoнceнcycy мiж пpeдcтaвникaми кoжeн з якиx мaв пpaвo вeтo. Як вiдзнaчилa Пayлa Лiтл тaким чинoм кoжнa pecпyблiкa cтaлa apeнoю пoлiтичнoï бopoтьби [16, c. 219]. Cлiд вiдзнaчити, щo пoдiбнa пpaктикa e дoвoлi пoшиpeнoю пpи втpaтi кoнтpoлю цeнтpaльними opгaнaми влaди в тaкoмy випaдкy вiдбyвaeтьcя пpoцec epoзiï пoлiтичнoï влaди. Дaний пpoцec мaв мicцe пpaктичнo в ycix випaдкax дeзiнтeгpaцiï ocкiльки пocлaблeння кoнтpoлю з бoкy цeнтpy лeгiтимiзyвaлa влaдy нa «^ic^x», щo cyпpoвoджyвaлocь знaчнoю кoнцeнтpaцieю пoвнoвaжeнь.
Kpизa пoлiтичнoï влaди в бiльшocтi випaдкiв вiдбyвaeтьcя в yмoвax знaчниx пoтpяciнь eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo, iдeoлoгiчнoгo aбo дyxoвнoгo xapa^epy. Пoдiбнi пepeтвopeння пepeдбaчaють змiни i в cиcтeмi пpoвaджeння влaди, a да в cвoю чepгy пpизвoдить дo нeгaтивниx нacлiдкiв в тому чиош i дo тpaнcфopмaцiï пoлiтичнoï cиcтeми. Ha думку дeякиx вчeниx caмe пepeтвopeння y cфepi влaдниx вiднocин в пepшy чepгy rax, щo бeзпocepeдньo пoв'язaнi з дepжaвoю e пoкaзникoм eвoлюцiï пoлiтичнoï cиcтeми. Taк згiднo Гiддeнcy cфepa викopиcтaння пpимycy тa кoнтpoлю зa дoпoмoгoю iнcтитyтiв дepжaви e oдним з нaйвaжливiшиx iнcтpyмeнтiв oпиcy eвoлюцiï пoлiтичнoï cиcтeми [1V, c. 290]. Ta^ твepджeння cпиpaeтьcя в пepшy чepгy нa тe, щo дepжaвa фopмye пeвнi iнcтитyти з мeтoю зacтocyвaння кoнтpoлю тa пpимycy i здeбiльшoгo вoни мaють пeвнy cтaлicть тобто для ïx змiни в дiйcнocтi вимaгaютьcя тpaнcфopмaцiï пoлiтичнoï cиcтeми.
вiдзнaчити, щo пoдiï тa явищa, якi вiдбyвaютьcя в пoлiтичнiй cиcтeмi в тoмy чиcлi ïï тpaнcфopмaцiя випливaють зi cпeцифiки пoлiтичнoгo пpoцecy. Пoлiтичний пpoцec цe в пepшy чepгy фyнкцioнyвaння пoлiтичнoï cиcтeми y вcix ïï лaнкax: вiд вxoдy дo виxoдy, вiд фopмyвaння iнтepeciв i пoтpeб дo виpoблeння пoлiтичниx piшeнь, щo здaтнi ïx зaдoвoльнити [18, c. 51]. Пoлiтичний пpoцec, як фopмa дiяльнocтi пoлiтичнoï cиcтeми e cвoгo poдy вiддзepкaлeнням ïï xapa^epy тa зaгaльнoгo cтaнy. B дeякoмy ceнci дeзiнтeгpaцiя виcтyпae cвoepiдним пoлiтичним мeгaпpoцecoм, який cклaдaeтьcя з cклaдoвиx тeндeнцiй. B yмoвax poзвиткy дeзiнтeгpaцiйниx пpoцeciв пpocтeжyeтьcя aктивiзaцiя пoлiтичнoгo пpoцecy в дepжaвi, щo e xapaктepним мoмeнтoм пpaктичнo вcix кpизoвиx явищ.
У випaдкy кoмyнicтичниx дepжaв кpизa пoлiтичнoï влaди бyлa бeзпocepeдньo пoв'язaнa з пpoцecaми, якi вiдбyвaлиcь в пoлiтичнiй cиcтeмi ^шни в тaк звaний пepexiдний пepioд. B CPCP зaзнaчeнi змiни були пoв'язaнi з „пepeбyдoвoю", якa пepeдбaчaлa зa cлoвaми aкaдeмiкa - coцioлoгa T.I. Зacлaвcькoï poзpoбкy cтpaтeгiï yпpaвлiння да звичaйним, нexaй cклaдним, eвoлюцiйним пpoцecoм, a peвoлюцieю, якa в ^prn змiнюe ocнoвнi cycпiльнo - пoлiтичнi cтpyктypи тa пpизвoдить дo piзкoгo пepepoзпoдiлy влaди, пpaв, oбoв'язкiв тa cвoбoд мiж клacaми, вepcтвaми тa гpyпaми [19, c. 298]. Пpoцecи, якi poзпoчaлиcь в кoнтeкcтi „пepeбyдoви" пepeдбaчaли бiльш нiж peвoлюцiю yпpaвлiння тa пepepoзпoдiлy влaди, дaнa пoлiтикa в бiльшiй мipi cтocyвaлacь змши cиcтeми cвiтocпpийняття cycпiльcтвa, якe бyлo cфopмoвaнe пpoтягoм тpивaлoгo пepioдy тд впливoм iдeйнo - пoлiтичниx мexaнiзмiв. B дaнoмy ceнci вiдбyлиcь кapдинaльнi зpyшeння в iдeoлoгiчнiй cфepi дepжaви ocкiльки вoнa пpeдcтaвлялa пeвний фyндaмeнт дepжaвнocтi i вaжливий eлeмeнт пoлiтичнoï cиcтeми, який пpoнизyвaв вci ïï cтpyктypи.
Pociйcький вчeний A.П. Циган^в вiдмiтив в цьoмy кoнтeкcтi, щo пoлiтичний peжим будучи cyкyпнicтю тевн^ cтpyктyp влади дie в paмкax пoлiтичнoï cиcтeми cycпiльcтвa та ^pe^^ye мeтy ïï стабшзацп cпиpaючиcь в цьoмy на cфopмoвaнi coцiaльнi iffrepeOT i викopиcтoвyючи cпeцифiчнi мeтoди. Brn виcтyпae cвoгo poдy „^жанням" пoлiтичнoï cиcтeми ïï впopядкoвaнoю динaмiкoю [20, c. 18]. Bищe вжe зaзнaчaлocя, щo пoлiтичнa cиcтeмa дie на ocнoвi caмopeгyлювaння тoбтo мiнiмiзyeтьcя poль та вплив iншиx фaктopiв в тому чи&т пoлiтичнoгo peжимy на ^o^ot poзвиткy пoлiтичнoï cиcтeми. Бшьш тoгo cлiд вiдзнaчити, щo iraye пeвнa дoмiнaцiя пoлiтичнoï cиcтeми над пoлiтичним peжимoм, ocкiльки пoлiтичнa оте^ма мoжe icнyвaти в paмкax piзниx пoлiтичниx peжимiв, xoчa i в видoзмiнeнoмy виглядi.
Ha пpиклaдi Югocлaвiï та CPCP мoжнa вiдмiтити, щo пoлiтичний peжим мав пeвний ^6íp фyнкцiй та iнcтpyмeнтiв з мeтoю впливу на пoлiтичнy cиcтeмy. Чepeз таку пoлiтикy зaбeзпeчyвaлacь пeвнa стабшьшсть, aлe з iншoгo бoкy пepeдбaчaлacь тoтaльнicть кoнтpoлю. Д. Icтoн з ^.oro пpивoдy вiдзнaчив, щo xapaктepним мoмeнтoм cиcтeми e cпpoби йoгo cyб'eктiв впливати на пpoцec змш [21, c. 386].
Aмepикaнcький вчeний K. Лeфф в cвoïй ^ащ пpиcвятив значну увагу пpoблeмaм тpaнcфopмaцiï пoлiтичнoï cиcтeми пiд впливoм дeмoкpaтизaцiï. Ha йoгo думку в циx ^arnax були змiнeнi кoнcтитyцiйнi ocнoви, якi були дyжe важливими, щo пpизвeлo дo aктивiзaцiï eтнiчниx пpoцeciв, якi пpизвeли дo ïx poзпaдy. B дaнoмy випадку пocтae питання взaeмoдiï мiж дeмoкpaтизaцieю та пoлiтикoю нaцioнaльнoï ^тифша^!'. Xoчa пpoцec дeмoкpaтизaцiï гiпoтeтичнo мoжe вiдкpити шляx дo виpiшeння кoнфлiктiв, в кoнтeкcтi peфopмyвaння кoмyнicтичнoï пoлiтичнoï cиcтeми цe пocилилo нaпpyгy [22, c. 205]. вiдзнaчити, щo пocилeння пoлiтичнoï натуги в cycпiльcтвi e oднieю з yмoв якi cyпpoвoджyють дeзiнтeгpaцiю e cвoгo poдy нeoбxiднoю cклaдoвoю дaнoгo пpoцecy. Пoдiбнy cитyaцiю мoжнa cпocтepiгaти зapaз у нaшiй дepжaвi. B бaгaтьox випaдкax пoдiбнi тeндeнцiï cyпpoвoджyютьcя пeвними iнфopмaцiйними зpyшeннями, щo впливають на загальний стан пoлiтичниx ^му^ка^й, як cклaдoвoгo eлeмeнтy пoлiтичнoï ^CT^^
B дaнoмy випадку cлiд вщзначити, щo oдним з пepшиx ^o^ в пpoцeci дeзiнтeгpaцiï CPCP бyлo викpиття культу ocoбиcтocтi I. Огалша на зaciдaння XX зЧ'зду KHPC в 1956 poцi. Для тoтaлiтapниx peжимiв культ ocoбиcтocтi e oдним з гoлoвниx eлeмeнтiв i вш вiдiгpae важливу poль в пpoцeci лeгiтимiзaцiï пoлiтичнoï влади в дepжaвi. З цьoгo пpивoдy pociйcький дocлiдник C. Kapa-Mypзa вiдзнaчив, щo де був пepший пpинципoвий кpoк на шляxy pyйнyвaння лeгiтимнocтi. Був poзпoчaтий тoй caмий пpoцec, щo пpизвiв дo кpaxy Pocrn^^'i' iмпepiï в лютому 1917 po^. B peзyльтaтi виникла кpизa, яка пoклaлa пoчaтoк лшвщацп кoмyнicтичнoгo pyxy в eвpoпeйcькиx ^arnax Зaxoдy [23, c. 124]. B Paдянcькoмy Coюзi дoкyмeнти дaнoгo зЧ'зду були впepшe poзceкpeчeнi лишe пicля пpoгoлoшeння пoлiтики „глacнocтi" в 1989 po^ paзoм з шшими пoдiями нaпpиклaд вбивcтвo пoльcькиx oфiцepiв в Kaтинcькиx лicax пiд Cмoлeнcькoм.
Як вiдзнaчив aмepикaнcький диплoмaт Джeк Meтлoк 1989 piк був пoвopoтним пyнктoм у вiднoшeннi дo ycтpoю. Бiльшicть людeй в зaгaльниx p^ax мали уяву cтocoвнo cepйoзнocтi пopyшeнь у минyлoмy, aлe кoнкpeтнi дoкaзи, якi пoбaчили cвiт у той prn, визвали нeнaвиcть дo peжимy пo вciй кpaïнi. У cвoю чepгy Gгop Лiгaчeв вiдзнaчив, щo кoмпaнiя в зacoбax мacoвoï iнфopмaцieю, яка виcтaвлялa нaпoкaз тeмнi cтopoни paдянcькoï icтopiï пopяд з юнуючими в дepжaвi нeлaдaми, пiдpивaлa caмi ocнoви peжимy [24, c. 236]. ^л^ика «глacнocтi», як i «пepeбyдoвa» кpiм виpiшeння пpaктичниx задач пoлiтичнoгo, eкoнoмiчнoгo та гocпoдapcькoгo xapaктepy мали на мeтi здiйcнити вплив та видoзмiнити cиcтeмy iдeнтифiкaцiï paдянcькoгo cycпiльcтвa. B
174
контекст! досл!дження пол!тично!' системи, питания пов'язан! з пол!тикою !дентиф!каци е важливими, оск!льки в!дпов!дь на це питання напряму пов'язано з визначення м!сця людини та сусп!льства в ц!лому в рамках держави. Виходячи з цього сл!д погодитись з досл!дниками, як! слушно в!дзначають, що держава !снуе доти доки людина та сусп!льство !дентиф!кують себе з нею.
В!домо, що людина е одним з елемент!в пол!тично!' системи держави. Варто мати на уваз!, що под!бне становище людини в пол!тичн!й систем! е в першу чергу насл!дком сусп!льно - поличного розвитку, хоча про людину, як суб'ект пол!тики говорили давно, ще в Давн!й Грец!!' ф!лософ Платон вважав, що теор!я пол!тики повинна базуватись на вивчен! людини, тому що здорове суспшьство не може складатися з людей, яких пересл!дують страх та невпевнен!сть [25, с. 282]. Таке положення людини в пол!тичн!й систем! пояснюеться в першу чергу тим, що саме людина творить пол!тику, вона е свого роду !н!ц!атором та першоджерелом вс!х процес!в та явищ, що в!дбуваються в систем!. Людина, як суб'ект пол!тичного процесу формуе пол!тичн! парт!!' та групи !нтерес!в, людина е структурним елементом сусп!льних клас!в та !нших сп!льностей. Виходячи з цього постае методолог!чна задача виявлення тих чинник!в, як! впливають на формування пол!тично!' св!домост! та !нших !дентиф!кац!йних фактор!в людини, що виступають руш!йними ознаками д!й та р!шень, як! нею вчиняються. В контекст! досл!дження сутн!сних особливостей процесу дез!нтеграцп держави даний аспект е актуальним, оск!льки, як показуе практика в ход! цього процесу в!дбуваються кардинальн! зрушення в систем! сприйняття людини навколишньо'1 д!йсност!.
Одн!ею з задач пол!тично!' системи е процеси пол!тично!' соц!ал!зац!'1 особистост! -процес засвоення притаманного даному сусп!льству пол!тичних ц!нностей, настанов, переконань, моделей повед!нки, що в!дбуваеться протягом становлення та еволюц!!' !ндив!да як члена пол!тично!' сп!льноти ! спрямований на забезпечення його св!домо!' участ! в пол!тичному житт! [26, с. 132]. Через даний процес в!дбуваеться формування певного набору характеристик, як! впливають на механ!зми !дентиф!кацп особистост! тобто усв!домленн! себе та свого м!сця в сусп!льств! а також навколишньо'1 об'ективно! д!йсност!.
Таким чином сл!д в!дзначити, що дез!нтеграц!я держави представляе собою довол! складний та суперечливий процес, який стосуеться практично вс!х сфер життед!яльност! сусп!льства. Держава, яка виступае головним пол!тичним !нститутом та виконуе функц!' регулятора сусп!льних в!дносин зазнае суттевих перетворень. В першу чергу головн! зм!ни стосуються реал!зац!'1 пол!тично'1 влади та спостер!гаеться значна втрата лег!тимност! з боку пол!тичних суб'ект!в. Це простежуеться в багатьох випадках наприклад при дезштеграцп Радянського Союзу втрата лег!тимност! комун!стичною парт!ею було одним з основних критерпв остаточного розпаду, така сама ситуац!я спостер!галась ! в Югослав!'!.
Список використано¥ л1тератури
1. Маз!на А. В. Пол!тична система як наукова категор!я та сусп!льно - пол!тичний феномен [Електронний ресурс] / А. В. Маз!на. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/St_pr5/08-Mazina.pdf
2. Almond G. Comparative political systems / G. Almond // The journal of politics. -1956. - Vol. 18, №3. -Р. 391-409.
3.Кремень В. Г. Пол!толог!я: наука про пол!тику: п!друч. / В. Г. Кремень, М. I. Горлач. - К. : Центр учбово! л!тератури, 2009. - 840 с.
4.Гелей С. Д. Пол!толог!я : навч. пос!бн / С. Д Гелей, С. М. Рутар. - 4-те вид., перероб. ! доп. - Льв!в : Св!т, 2001. - 384 с.
175
5.Пол^олопя. Кн. 1 : Пол1тика i суспшьство. Кн. 2 : Держава i пол1тика / А. Колодш, Л. Климанська, Я. Космша, В. Харченко. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Ельга, Ика - Центр, 2003. - 664 с.
6.Аристотель. Политика / Аристотель. - Сочинения : В 4-х т. Т. 4. - М. : Мысль, 1983. - 780 с.
7.Practising Politics with Alert Senses Remembering Karl W. Deutsch (1912-1992) [Electronic resource]. - Mode of access : http://sreview.soc.cas.cz/uploads/7f118a5cc41048e57f73f125b2db7a5280dbd4b6_2_Senghaa s.pdf
8. Kann R. A History of the Habsburg Empire 1526-1918 / R. Kann. - Berkeley, 1980. -646 р.
9.Лависс Э. История XIX века 5 том. В 8-ми т. / Э. Лависс. - М. : Государственное социально-экономическое издание, 1938. - 598 с.
10.Carter J. The fall of the Austro-Hungarian Empire [Electronic resource] / J. Carter. -Mode of access : http://www.helium.com/items/2377423-the-fall-of-the-austro-hungarian-empire
11.Шимов Я. Как погибал «Советский Союз Центральной Европы» [Электронный ресурс] / Я. Шимов. - Режим доступа : http://www.gazeta.ru/comments/2006/08/18_a_739331.shtml
12.Груздев И. С. Причины распада Социалистической Федеративной Республики Югославии [Электронный ресурс] / И. С. Груздев. - Режим доступа : http://srbija.narod.ru/prichiny.html
13.Шилова А. Визрiвання державно - пол^ично! кризи в СФРЮ та ii наслщки [Електронний ресурс] / А Шилова. - Режим доступу : http://papers.univ.kiev.ua/istorija/articles/The_ageing_of_the_state_political_crisis_in_the_S FRY_and_its_consequences_ 15 569.pdf
14.Основной закон об управлении государственными хозяйственными предприятиями и высшими хозяйственными объединениями со стороны трудовых коллективов // Конституция и основные законодательные акты Федеративной Народной Республики Югославии. М., 1956. С. 362-374.
15.Груздев И. С. Причины распада Социалистической Федеративной Республики Югославии [Электронный ресурс] / И. С. Груздев. - Режим доступа : http://srbija.narod.ru/prichiny.html
16.Carol S. Leff. Democratization and Disintegration in Multinational States: The Breakup of the Communist Federations / Leff S. Carol // World Politics. - 1999. - Vol. 51. №1. - Р.205-235.
17.Жиро Т. Политология / Т. Жиро. - Х. : Гуманитарный центр, 2006. - 428 с.
18.Пол^олопя. Кн. перша: Пол^ика i суспшьство. Кн. друга: Держава i пол^ика / А. Колодш, Л. Климанська, Я. Космша, В. Харченко. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Ельга, Ика - Центр, 2003. - 664 с.
19.Кара - Мурза С. Г. Советская цивилизация. От Великой Победы до наших дней / С. Г. Кара - Мурза. - М. : Изд-во Эксмо, Изд-во Алгоритм, 2005. - 768 с.
20.Цыганков А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика / А. П. Цыганков. - М. : Интерпракс, 1995. - 296 с.
21.Easton D. An Approach to the Analysis of Political Systems / D. Easton // World Politics. - 1957. - Vol. 9. № 3. - P. 383-400.
22.Carol S. Leff. Democratization and Disintegration in Multinational States: The Breakup of the Communist Federations / Leff S. Carol // World Politics. - 1999. - Vol. 51. №1. - Р. 205-235.
23.Кара - Мурза С. Г. Советская цивилизация. От Великой Победы до наших дней / С. Г. Кара - Мурза. - М. : Изд-во Эксмо, Изд-во Алгоритм, 2005. - 768 с.
24.Метлок Д. Смерть империи:взгляд американского посла на распад Советского Союза / Д. Метлок. - М. : Издательство Рудомино, 2003. - 575 с.
25.Кремень В. Г. Пол1толопя: наука про пол1тику : тдруч. / В. Г. Кремень, М. I. Горлач - К. : Центр учбово'1 л^ератури, 2009. - 840 с.
26.Пол1толопя. Кн. перша : Пол1тика i суспшьство. Кн. друга : Держава i пол^ика / А. Колодш, Л. Климанська, Я. Космша, В. Харченко. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Ельга, Ика - Центр, 2003. - 664 с.
Стаття надшшла до редакцп 15.12.2014 р.
К. Murza
THE STATE DISINTEGRATION AS THE POLITICAL SYSTEM INSTITUTION
The article devotes the specificity of the state disintegration process. Many states around the world have experienced such trends for instance The Soviet Union and Yugoslavia. These events influenced the international relation system drastically changing it. What is more the state disintegration process gives rise to negative trends in different countries for example the collapse of the Soviet Union lead to serious separatism problem in former republics. Speaking about the political system and its institutions, these elements are very important in this context because state as the political institution plays significant role in the field of the political process regulation. It should be noted that the disintegration weakens many important state abilities like the state sovereignty realizing in addition the state institution cannot provide effective policy concerning state territory. Every state faced such trends lose control over its main activities.
In author opinion, during the communist states disintegration serious changes were in the political system. For instance the adoption of the new constitution in Yugoslavia in 1974 led to serious consequences because this document created some new political institutions like the collective presidency. These alterations weakened political system and increased ethnic differences. In The Soviet Union case such process concerned the communist party that played significant role, the abolition of the 6 th article of The Soviet Union constitution accelerated the state disintegration.
Key words: disintegration, legality, state, political power, political system, integration.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Римаренко С.Ю., д.полт.н, проф.
УДК 329.17.055.2 (480) (045)
С.П. Пахоменко
ПАРТ1Я «СПРАВЖН1Ф1НИ» (PERUSSUOMALAISET): B ТРЕНД1 ПШШЧНОеВРОПЕЙСЬКОГО ПОПУЛ1ЗМУ
У cmammi охарактеризовав pi3ni погляди на типологт napmiï «Справжт фти» та визначеш шляхи еволюци ïï iдеoлoгïï, noлimичнo'ï npaкmики i pиmopики. З'ясовано, що «<Справжт фти» являюmъ собою приклад твтчноевропейсъкого вapiaнmy нацюнал-nonyлiзмy, який хapaкmеpизyemъcя певною гiбpиднicmю iдеoлoгïï i noлimичнo'ï npaкmики. Сoцiaлънo-екoнoмiчнa nлamфopмa «<Справжтх фШв» е лiвoценmpиcmcъкoю i спрямована на збереження i укртлення cкaндинaвcъкo'ï мoделi cycniлъcmвa загалъного
177
