CC BY
96
globalization and regionalization. These processes reflect the current trend of world development and appear to be in the spotlight of scientific debate and public attention due to opportunities and risks that they bring along.
Differences regionalization of globalization lies in the fact that:
- Regionalization usually based on legal principles in international memorandum of association. Globalism is managed by political means, dictated by power centers;
- Usually regional convergence and unification occurs between close geographically, socially and economically similar in character states. Globalization involves opposite in all aspects country and society;
- Regionalization polycentric. All partners have their share of benefits from the association. Globalization monocentric, trade expansion, based on formal equal opportunities competition turns banal exploitation of the weak by strong partners.
Current globalization and regionalization processes represent the key vector of global development. According to some researchers, regionalism is not a direct threat to statehood (sovereignty and independence) of various countries, but a tendency towards changes in the state system which could instantly respond to international and local processes avoiding damage to its economic and social life. This tendency should be taken into consideration since domestic regions provide the world politics with a new dimension.
Keywords: globalization, regionalization, regionalism, international politics, integration processes, state sovereignty, territorial integrity, interregional cooperation.
УДК 341.174:061.1 GC (045)
С. В. Годованик
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФОРМУВАННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В ЯК НАПРЯМ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й
СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi розглядаютъся питання тдвищення ефективност1 формування европейсъких правових cmaндaрmiв як важливий напрям дiялъноcmi полтичних napmw Свропейсъкого Союзу у сучасних умовах европейсъкоЧ мiждеpжaвно'i iнmегpaцli. Пpоnонуemъcя концеnmуaлъне бачення полтичноi cmpукmуpовaноcmi Свропейсъкого Пapлaменmу як важливого чинника зро^ання pолi европейсъких полтичних napmiй ma Чх napлaменmcъких груп у процеЫ ноpмоmвоpчоcmi ma cmворення стлъних норм, принцитв ma cmaндapmiв, що мaюmъ обов'язкову силу дляуЫх держав-члетв СС.
Пpоaнaлiзовaно сучасш конcmиmуцiйно-npaвовi оcобливоcmi полтичних napmw у конmекcmi pозвиmку наднацюналъних полтичних сил в Свропейсъкому Союзi. На npиклaдi дiялъноcmi полтичних груп Свропейсъкого Пapлaменmу продемон^ровано зро^ання наднацюналъних можливо^ей европейсъких полтичних napmw у npaвоmвоpчiй дiялъноcmi, що наближае Чх за функцюналъним змicmом до нащоналъних полтичних napmw, як1 оpiенmовaнi на уча^ъ у napлaменmcъких виборах ma cmворення napлaменmcъко'i бiлъшоcmi за Чх pезулъmamaми з меmою посилення впливу на pеaлiзaцiю napлaменmом законодавчих повноваженъ.
Kлючовi слова: ефекmивнicmъ, полтична napmiя, Свропейсъкий Союз, Свропейсъкий Пapлaменm, европейсък npaвовi cmaндapmи, европейсъка мiждеpжaвнa iнmегpaцiя.
По^ановка проблеми. Будь-який сучасний парламент за своею природою, функщями та завданнями е пол1тико-правовим шститутом, який формуеться внаслщок
реал!зацп загального виборчого права, що об'ективуе подальше структурування його складу за парт!йною ознакою, яке виражасться у створенн! в!дпов!дних парламентських груп, фракц!й, м!жфракц!йних об'еднань.
Сл!д зазначити, що безпосередня участь пол!тичних парт!й у формуванн! европейських правових стандарт!в через створення парт!йних груп на р!вн! Свропейського Союзу остаточно було !нституц!ол!зоване положеннями Маастрихтського договору 1992 р., який вв!в у Догов!р про СС принципово нову статтю 138-А, що п!дтверджуе формування у Свропейському Парламент! пол!тичних груп (фракцш), як! створюються не на основ! нац!онально'1' чи нац!онально-територ!ально'' приналежност!, а на основ! сп!льних пол!тичних !нтерес!в. Догов!р п!дкреслюе, що пол!тичн! групи, як! створюються на европейському р!вн!, е важливим фактором !нтеграцп всередин! Союзу.
Вказане положення наближае пол!тичну структуру Свропейського Парламенту до структурно-функц!онально' арх!тектон!ки класичних нац!ональних парламент!в та орган!зац!йно спрямовуе його функц!онування на розробку та ухвалення акт!в права Свропейського Союзу, як! встановлюють европейськ! правов! стандарти з р!зних галузевих питань сусп!льного життя та державного буд!вництва. Виходячи з под!бно'' !нтерпретаци м!сця та рол! европейських пол!тичних парт!й у правотворчост! Свропейського Союзу, сл!д в!дзначити значну актуальн!сть досл!дження на сучасному етап! можливих шлях!в п!двищення ефективност! нормотворчо'' д!яльност! пол!тичних парт!й СС та ix парт!йних груп в Свропейському Парламент!, включаючи подальшу !нституц!онал!зац!ю та структуризац!ю пол!тично'' системи ун!кального !нтеграц!йного об'еднання з елементами наднац!ональност! та обмеження окремих суверенних повноважень нац!ональних держав.
Посилюеться важлив!сть зазначеного науково-практичного завдання також з тих позиц!й, що Л!сабонський догов!р значно посилив компетенц!ю сп!льних орган!в Свропейського Союзу та надав потужний !мпульс для подальшого виокремлення правотворчо'' функц!'' СС як самостшно!.' в!д окремоi пол!тично!.' вол! чи внутр!шнього законодавства держав-член!в наднац!онально'1' функц!'1'.
Аналгз останшх дослгдженъ i публгкацт. Сл!д в!дзначити, що правовий статус европейських пол!тичних парт!й та пол!тична структура Свропейського Парламенту розглядалися як у в!тчизнян!й, так ! в заруб!жн!й м!жнародно-правов!й та конституц!йно-правов!й л!тератур!. Так, протягом останн!х рок!в щодо вказаних питань висловлювалися так! видатн! науковц!, як М. О. Баймуратов, Е. Берк, Ю. О. Волошин, О. О. Гр!ненко, А. Я. Капуст!н, О. Л. Копиленко, В. О. Карташк!н, М. М. Марченко, В. I. Муравйов, К. О. Савчук та !нш!.
В той же час, проблематика п!двищення ефективност! формування европейських правових стандарт!в як важливий напрям д!яльност! европейських пол!тичних парт!й становить малодосл!джену проблематику, яка потребуе ретельного науково-практичного анал!зу та вир!шення з урахуванням застосування широкого м!ждисципл!нарного п!дходу та пошуку оптимально'' модел! участ! пол!тичних парт!й Свропейського Союзу у процес! нормотворчост! як у м!жнародно-правов!й, так ! в конституц!йно-правов!й площин!, адже сп!льн! органи СС поеднують системно-структурн! ознаки, притаманн! як м!жнародним м!журядовим орган!зац!ям, так ! нац!ональним органам, створеним у в!дпов!дност! до конституц!йного принципу розпод!лу влади.
Виклад основного Mamepiany. Формально-юридичний анал!з як норм установчих договор!в СС (з урахуванням зм!н, внесених останн!м Л!сабонським договором), так ! европейського комун!тарного законодавства дозволяе визначити европейськ! пол!тичн! парт!'' як оф!ц!йно визнан! Свропейським Союзом пол!тичн! парт!'' на европейському
piвнi, пoлiтичнi opгaнiзaцiï, щo д^ть, нa вiдмiнy вiд нaцioнaльниx пoлiтичниx пapтiй, нe в oднiй ^ami, a y дeкiлькox aбo тавт вcix дepжaвax-члeнax GC тa бepyть yчacть y poбoтi iнcтитyтiв Gвpoпeйcькoгo Coюзy.
B цiлoмy, eвpoпeйcькi пoлiтичнi пapтiï вiдпoвiдaють зaгaльнoмy пoняттю, cyтнocтi тa oзнaкaм нaцioнaльниx пoлiтичниx rapi^rn - cyб'eктiв внyтpiшньoдepжaвнoгo кoнcтитyцiйнoгo пpaвa.
Kлacичним для eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cиcтeм ввaжaeтьcя визнaчeння пoлiтичнoï пapтiï вiдoмoгo aнглiйcькoгo пoлiтoлoгa E. Бepкa, y вiдпoвiднocтi дo якoгo пapтiя - де oб'eднaння людeй, qo згypтyвaлиcя для cпpияння зaгaльнoнaцioнaльнoмy iнтepecoвi cвoïми cпiльними зycиллями нa якiйcь тевнш, cпeцiaльнo пoгoджeнiй зacaдi» [1, c. 541]. Ha думку фyнкцioнaлicтa K. Лoycoнa, пoлiтичнa пapтiя - ^ opгaнiзaцiя iндивiдiв, якa пpaгнe шляxoм вибopiв aбo кpiм вибopiв пpoдoвжити пoвнoвaжeння нapoдy aбo йoгo чacтини з мeтoю здiйcнeння пoлiтичнoгo пaнyвaння в cycпiльcтвi [2, c. 81]. кнуе, oкpiм iншиx, дocить цiкaвe eлeктopaльнe визнaчeння пoлiтичнoï пapтiï, щo rpyнтyeтьcя нa виoкpeмлeннi yчacтi y вибopax як нaйбiльш знaчyщoï з ycix функцш, здiйcнювaниx пapтieю.
Piзнi дoктpинaльнi пiдxoди дo визнaчeння cyraocri пoлiтичниx пapтiй дoзвoляють знaйти уступы нaйвaжливiшi oзнaки, якi цiлкoм пpитaмaннi i пpaвoвoмy cтaтycy eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй: a) пapтiя - де oб'eднaння гpoмaдян дepжaви aбo iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння зi cпiльнoю зaкoнoдaвчoю кoмпeтeнцieю, якi дocягли пoвнoлiття тa кopиcтyютьcя пoлiтичними i гpoмaдянcькими пpaвaми; б) rap^ - цe cтiйкa дoбpoвiльнa opгaнiзaцiя, якa oб'eднye cвoïx члeнiв нa тpивaлiй aбo пocтiйнiй ocнoвi; в) пapтiя oб'eднye cвoïx члeнiв нa бaзi iдeoлoгiчниx фaктopiв, a та ocнoвi зaxиcтy мaтepiaльниx чи шшик iнтepeciв, щo бeзпocepeдньo вiдoбpaжaeтьcя у cтaтyтax тa пepeдвибopчиx пpoгpaмax пoлiтичниx пapтiй; г) пapтiя e нeкoмepцiйнoю opгaнiзaцieю, гoлoвнoю мeтoю я^!' нe oтpимaння пpибyткy i да зaдoвoлeння бyдь-якиx мaтepiaльниx чи iншиx ocoбиcтиx iнтepeciв ïï члeнiв, a peaлiзaцiï пoлiтичнoï iдeoлoгiï тa кoнкpeтниx пpoгpaмниx цiлeй, вcтaнoвлeниx пapтiйними дoкyмeнтaми в якocтi кopпopaтивниx нopм; д) rap™ мae cвoeю мeтoю oтpимaння дepжaвнoï влaди чи влaди у cпiльниx iнcтитyтax iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння, у тому чиош викopиcтoвyючи пapлaмeнтcькi вибopи як гoлoвний iнcтpyмeнт дocягнeння пocтaвлeнoï мeти.
Пoлiтичнi пapтiï зaвжди cтвopюютьcя для peaлiзaцiï пeвниx фyнкцiй у cycпiльнoмy життi.
Пo-пepшe, цe пpeдcтaвництвo iнтepeciв, тoбтo пapтiï виcтyпaють виpaзникaми iнтepeciв coцiaльниx клaciв, пpoшapкiв i ^уп, oб'eднyючи тaкi iнтepecи в едину cиcтeмy.
Пo-дpyгe, пoлiтичнi rap^i зaбeзпeчyють зв'язoк пoлiтичнoï eлiти з cycпiльcтвoм шляxoм кoмyнiкaтивнoгo oбмiнy думами, пoглядaми, iдeями щoдo opгaнiзaцiï cycпiльнoгo життя тa eфeктивнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння.
Пo-тpeтe, пapтiï фopмyють тa вiдбиpaють пoлiтичнy eлiтy cycпiльcтвa, тoбтo вистутають тим пoлiтикo-пpaвoвим мexaнiзмoм, зaвдяки я^му кoжний гpoмaдянин мae змoгy, пpoявивши пeвнi здiбнocтi, peaлiзyвaти cвoe пpaвo нa yчacть у здiйcнeннi дepжaвнoï пoлiтики чи cпiльнoï пoлiтики iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння чepeз peaлiзaцiю пacивнoгo вибopчoгo пpaвa нa пapлaмeнтcькиx вибopax.
Пo-чeтвepтe, пoлiтичнi пapтiï poзpoбляють пoлiтичний ^pc дepжaви чи iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння у вiдпoвiднocтi дo влacнoï iдeoлoгiï тa пepeдвибopчoï пpoгpaми.
Пo-п'ятe, пoлiтичнi пapтiï викoнyють фyнкцiю coцiaльнoï, зoкpeмa -мiждepжaвнoï, iнтeгpaцiï, виcтyпaючи iнтeгpyючим чинни^м для тиx вepcт нaceлeння, яю пiдтpимyють пeвнy cиcтeмy пoглядiв. Ha piвнi GC ця фyнкцiя вбaчaeтьcя ocoбливo
вaжливoю, ocкiльки дoзвoляe iнтeгpyвaти дo eвpoпeйcькoï пapтiï пpиxильникiв пeвнoï iдeoлoгiï, якi e гpoмaдянaми piзниx ^arn, aлe нa piвнi Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy cфoкycoвaнi нe нa peaлiзaцiï нaцioнaльниx iнтepeciв, a нa poзpoблeннi тa впpoвaджeннi eвpoпeйcькoï пoлiтики, зacнoвaнoï нa вiдпoвiдниx iдeoлoгiчнo-пapтiйниx зacaдax. ^му caмe пapтiйнa cтpyктypa Gвpoпapлaмeнтy зтачшю мipoю дoзвoляe гpoмaдянaм дepжaв-члeнiв €C вiдчyти ceбe гpoмaдянaми Gвpoпeйcькoгo ^юзу в цiлoмy тa пoдoлaти нaцioнaльнo-дepжaвнi poзбiжнocтi y нopмoтвopчiй тa пpaвoзacтocoвчiй poбoтi iнcтитyтiв GC в питaнняx cпiльнoï кoмпeтeнцiï. Hapeштi, пo-шocтe, бyдь-якa пoлiтичнa пapтiя e iнcтитyтoм пapлaмeнтcькoгo лoбiювaння пeвниx зaгaльниx, гpyпoвиx, iндивiдyaльниx iнтepeciв y плoщинi пoлiтики, пpaвa, бeзпeки, eкoнoмiки, фiнaнciв, coцioкyльтypнoï cфepи тoщo, y тoмy чи^ - пoлiтичнoгo лoбiювaння пpoцeciв мiждepжaвнoï eвpoпeйcькoï imerpa^ï як oднoгo з нaйвaжливiшиx cтaтyтниx зaвдaнь eвpoпeйcькиx rapriä Ця фyнкцiя щoдo нaцioнaльниx пapтiй oзнaчae opгaнiзoвaний вплив piзниx cycпiльниx гpyп нa пpeдcтaвникiв дepжaвнoï влaди з мeтoю пpийняття вигiдниx для ceбe piшeнь [3, c. 71]. 3a шшим визнaчeнням, лoбiзм e cпpoбoю opгaнiзaцiй, oкpeмиx гpoмaдян вплинути нa пpийняття чи вiдxилeння зaкoнy в пapлaмeнтi, cпoдiвaючиcь нa пiдтpимкy дeпyтaтiв, пoлiтичниx пapтiй, ycтaнoв i гpoмaдcькocтi чepeз зacoби мacoвoï iнфopмaцiï [4, c. 392].
Пoгoджyюcь з пoдiбним пiдxoдoм, вiдзнaчимo, щo тд пoлiтичним лoбiювaнням cлiд poзyмiти да тiльки вплив coцiaльниx гpyп, гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй тa oкpeмиx гpoмaдян та пoлiтичнi пapтiï, aлe ï a^™^ зaкoнoпpoeктнy дiяльнicть caмиx пapтiй тa ïx пoлiтичниx фpaкцiй y пpeдcтaвницькиx opгaнax з мeтoю пiдгoтoвки prnem, якi пoлiтичнi пapтiï, виxoдячи iз cвoeï iдeoлoгiï, зaвдaнь тa ц^й, ввaжaють кopиcними для змiцнeння iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння, дepжaви, cycпiльcтвa, oкpeмиx coцiaльниx гpyп, гaлyзeй eкoнoмiки, тoбтo eвpoпeйcькi пapтiï зa cвoeю нaднaцioнaльнoю пoлiтикo-пpaвoвoю пpиpoдoю тa cпocoбoм cтвopeння виcтyпaють лoбicтaми пoдaльшoï мiждepжaвнoï eвpoпeйcькoï irnerpa^ï, poзглядaючи piзним чинoм тшьки мeжи, фopми тa oчiкyвaнi таотдки здiйcнeння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв. Пpи цьoмy пoлiтичнe лoбiювaння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв y Gвpoпeйcькoмy Пapлaмeнтi cлiд iнтepпpeтyвaти да в тoмy нeгaтивнo-кopyпцiйнoмy знaчeннi кaтeгopiï «лoбiзм», якe iнoдi зycтpiчaeтьcя y втизнянш нayкoвiй лiтepaтypi тa cycпiльнo-пoлiтичниx пepioдичниx видaнняx, a як пpoцec crpy^yproa^'i фopм i мeтoдiв i джepeл iнфopмaцiï, щo зaбeзпeчyють лoбicтcькy дiяльнicть y пapлaмeнтi, тoбтo йдeтьcя пpo лeгaльнy cфepy пpeдcтaвництвa iнтepeciв, якa пoлягae y мaтepiaлiзaцiï тa oб'eктивaцiï нa piвнi нopмoтвopчocтi cycпiльниx aбo кopпopaтивниx iнтepeciв, cпiвпaдaючиx з пapтiйнoю пoлiтичнoю пoзицiю з того чи iншoгo питaння пopядкy дeннoгo.
Oтжe, пoлiтичнe лoбiювaння eвpoпeйcькими пoлiтичними пapтiями пpoцeciв eвpoпeйcькoï мiждepжaвнoï ime^a^'í тa фopмyвaння eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cтaндapтiв, нa нaш пoгляд, пoкликaнe виpiшyвaти тaкi зaвдaння: a) пiдcилeння лeгiтимнocтi Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy як пpeдcтaвницькoгo opгaнy cпiльниx iнтepeciв гpoмaдян GC; б) cтвopeння дoдaткoвoгo iнcтpyмeнтy caмoopгaнiзaцiï тa впливу eвpoпeйcькoï гpoмaдcькocтi нa пpoцec пpийняття юpидичниx piшeнь; в) виштання poлi пocepeдникa мiж Gвpoпeйcьким пapлaмeнтoм тa гpoмaдянaми, гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, oкpeмими coцiaльними гpyпaми, виoкpeмлeними зa piзними oзнaкaми; г) cтвopeння дoдaткoвoгo мexaнiзмy зaбeзпeчeння пpaв мeншин (y тому чи^ - нaцioнaльниx мeншин) в eвpoпeйcькiй пpaвoвiй cиcтeмi; д) peaлiзaцiя зacoбiв дocягнeння кoмпpoмicy мiж piзними coцiaльними гpyпaми вcepeдинi GC з пш^нь, якi cтaнoвлять cпiльнy кoмпeтeнцiю йoгo iнcтитyцiй.
Пpaвoвий cтaтyc eвpoпeйcькoï пoлiтичнoï пapтiï мae тaкi cпeцифiчнi ocoбливocтi, якi вiдpiзняють йoгo вщ пpaвoвoгo cтaтycy нaцioнaльнoï пapтiï y будь-якш oкpeмiй
державьчлеш GC та е обов'язковими умовами для визнання правосуб'ектносп: а) наявшсть статусу юридично! особи у тш державьчлеш GC, в якш знаходяться органи партшного кер!вництва; б) дотримання базових принцитв Свропейського Союзу, таких, як принципи свободи, демократа, поваги до прав людини та основних свобод, верховенства права тощо; в) участь у виборах до Свропейського Парламенту або оголошення про такий нам!р; г) представництво щонайменше у 1/4 держав-члешв СС в особ! европейських депутат!в або депутат!в нацюнальних та регюнальних парламент!в, або отримання щонайменше 3 % голоав в 1/4 держав-учасниць останшх вибор!в до Свропейського Парламенту; д) щор!чна публшащя звггност! про сво! прибутки та видатки, активи та пасиви; е) зобов'язання надавати список сво!х донор!в, пожертви яких перевищують 500 евро; ж) заборона приймати: аношмш пожертви; таю, яю перевищують 12000 евро на р!к; з бюджет!в пол!тичних груп Свропейського Парламенту (це означае, що кошти з бюджету СС видшяються кожнш сформованш у Парламент! полггичнш груш виключно з цшьовим призначенням функцюнально! оргашзацп !! д!яльносп, а не для вир!шення партшно-пол!тичних завдань чи розбудови позапарламентсько! партшно! структури); вщ нацюнальних партш, якщо вони перевищують 40 % !х р!чного бюджету (це правило забезпечуе наднацюнальний характер д!яльносп европейських партш, !х виключну спрямовашсть на реал!защю спшьних штереав европейсько! спшьноти); вщ компанш, тдконтрольних органам державно! влади в силу державно! форми власност або фшансово! участ держави в !х катталц ж) формування свого бюджету щонайменше на 15 % за рахунок шших джерел, кр!м пожертв ф!зичних та юридичних оаб; з) подання заяви на отримання фшансування не тзшше 30 вересня.
За внутр!шньою структурою кожна европейська парт!я складаеться з нацюнальних партш, а також окремих члешв, зокрема, депутат!в нацюнальних та Свропейського парламент.
За умови вказаних вимог парт!я отримуе статус европейсько! та вщповщне часткове фшансування з бюджету СС, що лептим1зуе таку парт!я як учасника наступних загальних вибор!в до Свропейського Парламенту.
На практищ станом на 2012 р. европейськими офщшно було визнано 12 пол!тичних партш: Альянс л!берал!в i демократ!в за Свропу, Свропейську народну партш, Парт!ю европейських соц!ал!ст!в, Свропейську парт!ю зелених, Альянс европейських консерватор!в та реформютсв, Парт!ю европейських л!вих, Рух «Свропа за свободу та демократа», Свропейську демократичну парт!ю, Свропейський вшьний альянс, Свропейський альянс за свободу, Альянс европейських нацюнальних рух!в, Демократи СС - Альянс за европейську демократа та Свропейський християнський пол!тичний рух.
У попередш роки статус европейських партш мали, але згодом втратили з причин невщповщносп тим чи шшим нормативним вимогам: Альянс за Свропу нацш (20042009 рр.), Свропейська парт!я л!беральних демократ!в та реформатор!в (2004-2012 рр., переформатована в Альянс л!берал!в i демократ!в за Свропу), Альянс незалежних демократ!в Свропи (2006-2008 рр.).
Кр!м того, у 2008 р. лщерами ультраправих партш Австрп, Бельгп, Болгар!! та Францп було оголошено про створення европейсько! право! радикально! партп тд одн!ею з можливих назв: Свропейська патрютична парт!я, Патр!отична европейська парт!я або Свропейська парт!я свободи. На сьогодш !н!ц!атори ще! ще! вщмовилися в!д первинного проекту, сформувавши Свропейський альянс за свободу. 1ншою щкавою спробою створення ново! европейсько! партп було створення лобютсько! групи Libertas Institute на баз! зареестровано! у 2008 р. в 1рландп громадським д!ячем Декланом Генл! компанп Libertas Party Ltd., метою яко! декларувалася протид!я ухваленню на
peфepeндyмi Двaдцять вocьмoï пoпpaвки дo Koнcтитyцiï Ipлaндiï.
Biд eвpoпeйcькиx пapтiй cлiд вiдpiзняти зaгaльнoeвpoпeйcькi пoлiтичнi opгaнiзaцiï, яки нe викoнaли yci нeoбxiднi юpидичнi вимoги i тoмy да бepyть yчacтi y пapлaмeнтcькиx вибopax, aлe icнyють фaктичнo тa мaють opгaнiзaцiйнy cтpyктypy тa члeнiв y бiльшocтi дepжaв-члeнiв GC. Дo дaниx opгaнiзaцiй e пiдcтaви вiднecти тaкi, як: Пiвнiчний aльянc зeлeниx тa лiвиx, Gвpoнaт, Gвpoпeйcькi aнтикaпiтaлicтичнi лiвi, Gвpoпeйcький нaцioнaльний фpoнт, Pyx зa eвpoпeйcькy peфopмy, Плaтфopмa зa пpoзopicть, «Gвpoпa - Дeмoкpaтiя - EOTeparno», «Hoвi eвpoпeйцi» тa Gвpoпeйcькa фeдepaлicтcькa пapтiя.
Biдпoвiднo дo cт. 191 Дoгoвopy пpo GC [5], ocнoвними цiлями eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй e вт^ння вoлi гpoмaдян GC, a в iдeaлi - фopмyвaння eвpoпeйcькoï cвiдoмocтi, yxвaлeння y вибopчиx пpoгpaмax cпiльниx дiй тa взaeмoдiя з нaцioнaльними пapтiями дepжaв-члeнiв тa пapтiями зi cтaтycoм cпocтepiгaчa з iншиx eвpoпeйcькиx ^arn (зoкpeмa, мaютьcя та yвaзi дepжaви, acoцiйoвaнi з Gвpoпeйcьким Coюзoм).
Cтpyктypними opгaнaми тa вiдпoвiдними фopмaми opгaнiзaцiï ïï poбoти eвpoпeйcькиx пapтiй e з'1'зд aбo ^mpec, пpaвлiння aбo paдa пapтiï, пoлiтичнe бюpo, пpeзидiя, викoнaвчa диpeкцiя, кoнфepeнцiя пapтiйниx кepiвникiв тa гoлiв ypядiв i гeнepaльний ceкpeтapiaт. Oчoлюe rap^i' гoлoвa (пapтiйний лiдep), який мae зacтyпникiв з oбoв'язкaми тa y кiлькocтi, визнaчeниx пapтiйним cтaтyтoм. Бшьшють eвpoпeйcькиx пapтiй (кpiм Gвpoпeйcькoï rap^ зeлeниx) пepeдбaчae щe й тaкy фopмy opгaнiзaцiï дiяльнocтi, як зуе^ч пapтiйниx лiдepiв нaцioнaльниx пapтiй, з якиx вoни cклaдaютьcя. Moжyть cтвopювaтиcя тaкoж poбoчi гpyпи з oкpeмиx aктyaльниx питaнь, piзнoмaнiтнi oфiцiйнi тa нeoфiцiйнi пapтiйнi кoмiciï. Дo opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй вxoдять тaкoж ïx пoлiтичнi гpyпи в Gвpoпeйcькoмy пapлaмeнтi, члeни Gвpoпeйcькoï Koмiciï, яки e члeнaми oднieï з rapri^ якi cклaдaють вiдпoвiднy пoлiтичнy гpyпy, гoлoви фpaкцiй Пapлaмeнтcькoï acaмблeï HATO, Paди Gвpoпи, Koмiтeтy peгioнiв. Haцioнaльнi пapтiï, з якиx cклaдaютьcя eвpoпeйcькi пapтiï, мaють piзний cтaтyc y ïx cклaдi - пoвнoпpaвнoгo члeнa, acoцiйoвaнoгo члeнa aбo cпocтepiгaчa.
Haйвищим opгaнoм eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй e зЧзд (y Gвpoпeйcькoï нapoднoï пapтiï - кoнгpec), який мoжe cкликaтиcя щopiчнo, кoжнi двa aбo тpи poки. У з'ïздi бepyть yчacть члeни пpaвлiння тa давта кiлькicть дeлeгaтiв, якa визнaчaeтьcя зa peзyльтaтaми вибopiв дo Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy aбo зa чиceльнicтю влacнoï пapтiйнoï гpyпи з ypaxyвaнням нaceлeння вiдпoвiднoï дepжaви-члeнa GC. Знaчeння пapтiйниx з'ïздiв пoлягae y тoмy, щo виключнo нa ниx зaтвepджyютьcя пapтiйнi cтaтyти, paмкoвий пoлiтичний кypc, пepeдвибopчa пpoгpaмa тa oбиpaeтьcя нoвий cклaд пpaвлiння пoлiтичнoï пapтiï.
Пpaвлiння e ocнoвним кepiвним cтpyктypним пiдpoздiлoм eвpoпeйcькиx rapri^ дo cклaдy якoгo вxoдять пpeдcтaвники вcix пapтiй з пoвнoпpaвним члeнcтвoм, a пopядoк oбpaння peгyлюютьcя cтaтyтними нopмaми. Taк, нaпpиклaд, Gвpoпeйcькa нapoднa пapтiя дoтpимyeтьcя пpинципy пpoпopцiйнoгo пpeдcтaвництвa, a Пapтiя eвpoпeйcькиx coцiaлicтiв викopиcтoвye пpaвo кoжнoï пapтiï нa ocнoвi пpинципy piвнocтi дeлeгyвaти двox cвoïx члeнiв дo cклaдy пpaвлiння. Дo фyнкцiй пpaвлiння вxoдить втiлeння prnern. пapтiйниx з'ïздiв, пpeдcтaвництвo пapтiï y мiжнapoдниx вiднocинax тa визнaчeння paмкoвoгo пoлiтичнoгo кypcy мiж пapлaмeнтcькими вибopaми.
Пpeзидiï eвpoпeйcькиx пapтiй oбиpaютьcя з члeнiв пpaвлiння тa нaдiляютьcя кoмпeтeнцieю, пepш зa вce, y cфepi зoвнiшнix знocин тa ypoчиcтими пpeдcтaвницькими фyнкцiями.
Гeнepaльнi ceкpeтapiaти нa чoлi з гeнepaльними ceкpeтapями здiйcнюють opгaнiзaцiйнy poбoтy, зaймaютьcя пiдгoтoвкoю пapтiйниx з'ïздiв, викoнyючи y тaкий cпociб aдмiнicтpaтивнo-aпapaтнy poль y фyнкцioнyвaннi пoлiтичниx rap^^
Цiкaвoю фopмoю пapтiйнoï poбoти e кoнфepeнцiï пapтiйниx кepiвникiв тa гoлiв ypядiв, пoзицiя якиx мae cym^e знaчeння для ycix пapтiйниx CTpy^yp зa вiдcyтнocтi жoдниx cтaтyтниx пoвнoвaжeнь щoдo yxвaлeння юpидичниx piшeнь. B той жe чac, виcлoвлeнa ^шьта пoзицiя Koнфepeнцiï дae вaжливий пoлiтичний cигнaл, який пiзнiшe втiлюeтьcя у пepeдбaчeниx нopмaми пapтiйниx cтaтyтiв фopмaлiзoвaниx aктax. Kpiм тoгo, чac вщ чacy пpoвoдятьcя зycтpiчi мiнicтpiв вщ пapтiï в oкpeмиx гaлyзяx з мeтoю poзpoблeння cпiльнoгo cтaвлeння дo тиx чи iншиx пpoблeм, щo oбгoвopюютьcя нa piвнi iнcтитyцioнaльнoï cтpyктypи GC.
Пapтiйнi piшeння нa piвнi cтpyктypниx opгaнiв пpиймaютьcя, як пpaвилo, пpocтoю бiльшicтю гoлociв (виключeння cтaнoвить Пapтiя eвpoпeйcькиx coцiaлicтiв, дe пoлiтичнi piшeння, нa вiдмiнy вiд opгaнiзaцiйниx тa aдмiнicтpaтивниx мaють yxвaлювaтиcя oднocтaйнo, тoбтo нa ocнoвi пpинципy ^^e^ycy) зa нaявнocтi пeвнoгo квopyмy, який мoжe cклaдaти вiд тpeтини вcix члeнiв дo бiльшocтi ocí6, яю мaють пpaвo гoлocy).
B мeжax Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy пoлiтичнa пapтiя виpaжae cвoю cпiльнy вoлю чepeз дiяльнicть cтвopeнoï нa влacнiй ocнoвi пoлiтичнoï гpyпи тa чepeз yчacть гoлoви пoлiтичнoï гpyпи у poбoтi Koнфepeнцiï гoлiв.
Дo ocнoвниx нaпpямiв дiяльнocтi eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй в Gвpoпapлaмeнтi cлiд вiднecти poзpoбкy вибopчиx пpoгpaм, poбoтy пoлiтичниx гpyп нa плeнapниx зaciдaнняx, кoмiciяx тa у внyтpiшньoмy фopмaтi, yзгoджeння пoзицiй мiж дeпyтaтaми вcepeдинi пoлiтичнoï гpyпи тa iнфopмyвaння зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï пpo cвoю дiяльнicть в Gвpoпeйcькoмy Пapлaмeнтi тa ïï peзyльтaти, мaтepiaлiзoвaнi у пiдгoтoвлeниx пpoeктax, пpийнятиx piшeнняx тa виcлoвлeниx пoзицiяx.
Opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoю фopмoю пpeдcтaвництвa eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй у Gвpoпeйcькoмy Пapлaмeнтi e пoлiтичнi гpyпи ^pa^n), щo фopмyютьcя зa пiдcyмкaми пapлaмeнтcькиx вибopiв у вiдпoвiднocтi дo здoбyтиx гoлociв вибopцiв -гpoмaдян GC. Ta^ зa пiдcyмкaми вибopiв 2014 p. у Gвpoпeйcькoмy Пapлaмeнтi бyлo cфopмoвaнo пoлiтичнi гpyпи Gвpoпeйcькoï нapoднoï пapтiï (221 дeпyтaтcький мaндaт), Пapтiï eвpoпeйcькиx coцiaлicтiв (191), Aльянcy лiбepaлiв i дeмoкpaтiв зa Gвpoпy (67), Aльянcy eвpoпeйcькиx кoнcepвaтopiв тa peфopмicтiв (70), Gвpoпeйcькиx лiвиx (52), Gвpoпeйcькoï пapтiï зeлeниx (50), Pyxy «Gвpoпa зa cвoбoдy тa дeмoкpaтiю» (48). Kpiм тoгo, дo cклaдy Gвpoпeйcькoгo пapлaмeнтy бyлo oбpaнo 52 нeзaлeжниx дeпyтaти. Opгaнiзaцiя дiяльнocтi пoлiтичниx гpyп в Gвpoпeйcькoмy Пapлaмeнтi peглaмeнтyeтьcя Poздiлoм V Peглaмeнтy, нopми якoгo e oбoв'язкoвими для кepiвництвa пapлaмeнтy, ycix йoгo cтpyктypниx пiдpoздiлiв, Ceкpeтapiaтy, oкpeмиx дeпyтaтiв.
З iнтeгpaцiйнo-пpaвoвoï тoчки зopy, oб'eднaння дeпyтaтiв у пoлiтичнi гpyпи e oбoв'язкoвoю пepeдyмoвoю дiяльнocтi Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy як нaднaцioнaльнoгo пpeдcтaвницькoгo opгaнy, aджe пapтiйний poзпoдiл у ньoмy cym^o вiдpiзняeтьcя вiд фpaкцiйнoï cтpyктypи нaцioнaльниx пapлaмeнтiв дepжaв-члeнiв GC, aджe фopмyвaння пoлiтичниx гpyп, як i cтвopeння eвpoпeйcькиx пoлiтичниx пapтiй, вiдбyвaeтьcя да нaцioнaльнiй чи нaцioнaльнo-тepитopiaльнiй ocнoвi, a зa пoлiтикo-iдeoлoгiчними iнтepecaми тa пoглядaми, тoбтo пoлiтичнi гpyпи у Gвpoпapлaмeнтi e нaднaцioнaльними зa cвoeю кoнцeптyaльнoю cyтнicтю тa внyтpiшньoю cтpyктypoю.
Biдпoвiднo дo пoлoжeнь Bнyтpiшньoгo peглaмeнтy Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy [6], пoлiтичнa гpyпa мae включaти дeпyтaтiв бiльшe нiж вщ oднieï дepжaви-члeнa GC. Пpи цьoмy мiнiмaльнa кiлькicть для cтвopeння пoлiтичнoï гpyпи в Gвpoпapлaмeнтi cклaдae 23 oco6^ якщo гpyпa cклaдaeтьcя з пpeдcтaвникiв двox дepжaв, 18 ocí6 зa нaявнocтi пpeдcтaвникiв тpьox дepжaв тa 14 ocí6 зa yмoви вxoджeння дo cклaдy пpeдcтaвникiв чoтиpьox тa бiльшe дepжaв. Цiкaвo, щo тpи нaйпoтyжнiшi пpoтягoм icTOpiï eвpoпeйcькoгo пapлaмeнтapизмy пoлiтичнi гpyпи icнyють вщ caмoï пepшoï ïx
формал1зац1'1 резолющею Асамбле'' ССВС у 1953 р., на тдстав1 у червш того ж року виникли пол^ичш групи християнських демократ1в як майбутня основа СНП, европейських сощашспв та л1берал1в разом з i'x пол1тичними партнерами.
Важливим положенням для подальшо'' партшно'' пол^изацп шституцюнально'' системи Свропейського Союзу та виникнення дшсно загальноевропейських пол^ичних партш наднацюнального характеру е заборона членства в кшькох пол^ичних групах одночасно, причому сам1 таю пол^ичш партл та групи слщ розглядати як результат вщповщних штеграцшних процеав та реального зближення полгтичних i правових систем держав-члешв СС. Подiбна наднацiональна природа дае змогу пол^ичним групам ефективно розробляти европейсью правовi стандарти не з позицш нацiональниx iнтересiв окремих держав-члешв СС, а зважаючи на пошук шляxiв досягнення загального добробуту уах таких держав на засадах iмплементацii унiфiкованиx стандартiв, принципiв та норм, створених спшьними органами.
Висновок. На пiдставi проведеного аналiзу можна стверджувати, що в останнi роки нормотворча дiяльнiсть стала одним з найважливших напрямiв функцюнально'' дiяльностi полiтичниx партш Свропейського Союзу. При цьому тдвищенню ефективностi дiяльностi европейських полiтичниx партш щодо створення правових стандар^в значною мiрою сприяе iнституцiалiзацiя полiтичниx партш у формi полiтичниx груп Свропейського Парламенту, адже належним чином структурований представницький орган забезпечуе штенсифшащю процеав лобдавання мiждержавноi европейсько'' штеграцп, невщ'емним елементом яко'' е адаптацiя нацюнального законодавства до правових стандартiв СС.
Отже, залишаеться сподiватися, що сучасш тенденцп зростання мiсця та ролi полiтичниx партiй СС у нормопроектуванш та правотворчостi будуть враxованi втизняними полiтичними партiями для посилення ствроб^ництва з вiдповiдними европейськими партiями, що дозволить донести правовi позицп Укра'нсько'' держави та i'i окремих пол^ичних сил з окремих галузевих питань до шституцюнальних центрiв прийняття ршень в Свропейському Союзi.
Список використано¥ лггератури
1. Себайн Джордж Г. Iсторiя пол^ично'' думки / Г. Джордж Себайн, Л. Торсон Томас. -К., 1997. - 838 с.
2. Заславский С. Е. Политические партии России: процесс правовой интитуцонализации : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.01 / Сергей Евгеньевич Заславский; Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации. - М., 2004. - 406 с.
3. Шляхтун П. П. Парламентаризм : словник-довщник / П. П. Шляхтун. - К. : Парламентське вид-во, 2003. - 151 с.
4. Кислий П. С. Становлення парламентаризму в Укрш'ш / П. С. Кислий, Ч. Вайз. - К. : Абрю, 2000. - 414 с.
5. Лиссабонский договор 2007 г. // Treaty of Lisbon. Official Journal of the European Union. - 2007. - 7 dec.
6. European Parliament: Rules of Procedure // Official Journal. - 2004. - № L/52
Стаття надшшла до редакцп 25.08.2014 р.
E. V. Hodovanyk
IMPROVING THE EFFICIENCY OF EUROPEAN LEGAL STANDARDS FORMATION AS THE DIRECTION OF POLITICAL PARTIES ACTIVITIES IN
THE EUROPEAN UNION
The paper deals with improving the efficiency of the formation of European legal standards as an important direction of political parties activities in the European Union under the European modern interstate integration. Proposed conceptual vision of the political structuring of the European Parliament as an important factor in the increasing role of
European political parties and their parliamentary groups in the process of law-making and the creation of common norms, principles and standards for all Member States.
Analysis of modern constitutional law features of political parties in the context of supranational political forces in the European Union. In the example of the political groups of the European Parliament demonstrated growth opportunities supranational European political parties in the law-making that brings them the functional content of the national political parties which oriented to participate in the parliamentary elections and the establishment of a parliamentary majority for their results in order to gain exposure to the implementation of Parliament legislative powers.
Based on the proposed theoretical approaches concluded conceptual nature of paramount importance improve the performance of political parties in the formation of the European Union European legal standards as the national legal systems of all Member States should be tailored specifically to these common law rules and principles.
Specifies that the relevant provisions for future party politicization institutional system of the European Union and the emergence of truly European political parties supranational character is the prohibition of membership in multiple groups simultaneously political, and most such political parties and groups should be seen as a result of the integration process relevant and real convergence of political and legal systems of the Member States.
The author believes that current trends increase the place and role of political parties in EU lawmaking Legislative Drafting and should be taken into account by national political parties to strengthen cooperation with relevant European parties that will bring the legal position of the Ukrainian state and its separate political forces on specific sectoral issues into institutional centers decision-making in the European Union.
Keywords: efficiency, political party, the European Union, the European Parliament, the European legal standards, European intergovernmental integration.
УДК 341.17(4)"1951"(045)
M. Кацин
1СТОРИКО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕНИЯ еВРОПЕЙСЬКОГО СШВТОВАРИСТВА ВУГШЛЯ ТА СТАЛ1 В ПРОЦЕС1 1НСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗАЦ11 еВРОПЕЙСЬКО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦ11
Стаття присвячена досл1дженню icmopuKO-правового значения Свропейсъкого Cniemoeapucmea Вугшля та Сmалi (€СВС) в процеЫ европейсъког екoнoмiчнoi мiждеpжaвнoi ттеграцИ. Особлива увага придшена нормативно-правовому aнaлiзу положення Договору про створення Свропейсъкого ствтовариства вугшля та cmaлi 1951 р.
Ключов1 слова: Генералъна угода з mapuфiв i mopгiвлi (ГАТТ), План Шумана -Монне, Дoгoвip про створення Ствтовариства Вугшля та Cmaлi.
Постановка проблеми. Важливим викликом сучасносп постае глобал1защя, яка, розширюючи сво'1 географ1чш кордони, продовжуе охоплювати нов1 сфери суспшьного буття, сприяючи поступовому поглибленню штеграцшних зв'язюв м1ж кранами, зокрема й в галуз1 економши. Так, починаючи з друго! половини XX ст., в уах регюнах св1ту постшно виникають та розвиваються економ1чш блоки, яю вщр1зняються м1ж собою ступеням штегрованосп та масштабом визначених перед ними завдань, у д1апазош вщ звичайно! л1берал1зацп руху товар1в до створення повного економ1чного та валютного союзу, шляхом забезпечення вшьного руху результат та фактор1в
