CC BY
230
what influences negatively the quality of rendering legal aid to citizens and juridicial persons as well as their legitimate interests representation and other legal aid provision.
Lawyers'activity, being a variety of social-legal activity, is performed mainly in private interests, having generally public character. Public legal tasks oblige lawyers to provide free legal service in cases determined by legislation.
Traditionally, lawyers participate in civil procedure in accordance with contractual processual representation or voluntary representation. Contractual representation is a variety of representation, the reason of appearance of which is a representative's and a mandator's will. In other words, it is based on a contract.
In a civil procedure, a lawyer is a subject of a voluntary processual representation. An obligatory condition for such position in a civil procedure acquiring is processual juridicial personality possession. Since the moment of acquiring the status of a voluntary representative in the law proceeding, the subject mentioned possesses not only general rights and responsibilities, determined by the legislation for the sphere of lawyer activities, but also special processual rights and duties.
The legalization of the powers in course of civil procedure is performed under the authority of a power of attorney. A contract about legal aid providing is a variety of a power of attorney. The asset 1007 of The Civil Codex of Ukraine presupposes the duty of a mandator to give to a representative a power of attorney to accomplish juridicial actions, enumerated in a letter of attorney. Thus, a client should confer, when necessary, a power of attorney, and it is under its authority (but not under the authority of a warrant), that lawyers, who work individually or as a member of a board, should act.
Keywords: attorney, representation of clients, authorities, process, activity.
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ПРАВА
УДК 347.71:006 (100+4)
К. Г. Боберська
М1ЖНАРОДН1 ТА еВРОПЕЙСЬК1 СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ I РОЗВИТКУ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ ПЩПРИСМНИЦЬКОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
У cmammi досл1джуються м1жнародт та европейськ стандарты забезпечення i розвитку права на зайняття тдприемницькою дiяльнicmю у законодавчих та тших нормативно-правових актах в Украш з огляду на евроттеграцтний вектор гг розбудови.
Здтснюеться aнaлiз мiжнaродних та европейських нормативно-правових aкmiв, що закртлюють право на зайняття тдприемницькою дiяльнicmю. За нaявноcmi значног кiлькоcmi праць щодо прав i свобод людини та громадянина в Украш бракуе комплексних до^джень щодо проблеми мiжнaродних та европейських cmaндaрmiв забезпечення i розвитку права на зайняття тдприемницькою дiяльнicmю, хоча тдприемницька дiяльнicmь складае базис економiчно'г могуmноcmi кожног розвиненог держави. Будучи членом мiжнaродного товариства Украгна повинна дотримуватись загальновизнаних свтових правових норм i гармотзувати нацюнальне законодавство, враховуючи доcвiд европейських пaрmнерiв щодо права на зайняття тдприемницькою
дгялънгстю.
3i вступом до Свропейсъкого Союзу перед Украгною постае складне завдання щодо впровадження европейсъких правовых e3ip^e права на заиняття тдприемницъкою дiялънiстю. По-перше, це тдтверджуетъся вiдсутнiстю однозначного розумтня зм^ту европеисъкого правового стандарту права на заиняття тдприемницъкою дiялънiстю. По-друге, ситуащя ускладнюетъся тим, що формуванням правових стандаpтiв заимаютъся вiдpазу двi мiжнаpоднi оргатзацИ (Рада Свропи та Свропеисъкии Союз), як до деяких питанъ маютъ piзнi тдходи. Так, у piзних европейсъких документах право на заиняття тдприемницъкою дiялънiстю видтяетъся як свобода тдприемництва (тдприемницъког дiялъностi) або вказуетъся можлив^тъ отримання доходу вна^док певних видiв дiялъностi.
Отже, для того, щоб Украгна стала европейсъкою крагною втчизняному законодавцевi необхiдно прискорити процес гармотзацИ та ратифтаци деяких европейсъких правових актiв у сфеpi заиняття тдприемницъкою дiялънiстю.
Ключов1 слова: европейсъкий правовий стандарт, право на заиняття тдприемницъкою дiялънiстю, свобода тдприемницъко'г дiялъностi, стандарт, Свропеисъкии Союз.
Постановка проблеми. Одшею з найгостр1ших сьогоденних проблем внутр1шньо'1 та зовшшньо'1 пол1тики Украши у св1тл1 встановлення ключових пол1тичних та економ1чних м1жнародних зв'язюв, в тому числ1 захщноевропейських, виступае питання забезпечення прав i свобод людини та громадянина. Дотримання ix стандар^в визнаеться тим критерiем, вщповщно до якого надаеться оцшка рiвню демократичного розвитку кожно' держави i суспшьства, що набувае особливого значення у контекст европейсько' штеграцп Украши. Краши Свропейського Союзу ввдграють ключову роль у забезпеченш та розвитку прав i свобод людини та громадянина, створюючи юридичш еталони нормативно-правових акпв, на яю рiвняються не тшьки кра'ни европейського континенту, а й св^ово'' спiльноти. Так як Укра'на бере участь у процеа европейсько'' iнтеграцii, вона повинна нарiвнi з державами Свропейського Союзу впроваджувати та дотримуватися европейських стандар^в прав i свобод людини та громадянина, в тому чи^ стандартiв права на зайняття пiдприемницькою дiяльнiстю, оскшьки економiчна стабiльнiсть та незалежнiсть е неодмшною умовою успiшного завершення евроштеграцшного процесу нашо'' держави.
Aналiз останшх до^дженъ i публiкацiй. Не зважаючи на значну кшькють дослiджень у сферi прав i свобод людини та громадянина в Укра'ш, окремих комплексних дослiджень щодо проблеми мiжнародниx та европейських стандартiв забезпечення i розвитку права на зайняття тдприемницькою дiяльнiстю на даний момент не юнуе. Водночас питанням европейських правових стандартив займалися вiдомi украiнськi вчеш О. Зайчук, О. Ки'вець, О. Копиленко, В. Муравйов та ш.; С. Верланов, О. Гончаренко аналiзували стандарти у сферi економiчниx прав людини та громадянина.
Метою статп е визначення мюця й особливостей права на зайняття тдприемницькою дiяльнiстю у правовш системi Свропейського Союзу.
Викладення основного матеpiалу. Укра'на як член мiжнародного та европейського ствтовариства, зокрема, тако'' авторитетно'' i впливово'' мiжнародноi правозахисно'' органiзацii, як Рада Свропи, зобов'язана дотримуватись загальноприйнятих у цш сферi правових стандартiв, «за допомогою яких забезпечуеться гармошзащя норм нацюнальних правових систем у суспшьно важливих сферах, особливо це стосуеться сфери прав людини» [6, с. 13]. Водночас, дотримання прав i свобод людини та громадянина мае стати невщ'емною частиною взаемовщносин Украши з кра'нами Захщно'' Свропи, i вiдповiдно становлення нашо' держави як розвинено', правово',
дeмoкpaтичнoï.
Пepeдyciм cлiд зaзнaчити, щo cтaндapти мoжyть фopмyвaтиcя як вcepeдинi дepжaви (нaцioнaльнi cтaндapти), тaк i та piвнi мiждepжaвнoгo cпiлкyвaння -peгioнaльнoмy, aбo нaвiть yнiвepcaльнoмy (мiжнapoднi cтaндapти). Дeякi cтaндapти фopмyютьcя та piвнi нaцioнaльнoï пpaвoвoï cиcтeми. Iнoдi cтaють мiжнapoдними, i нaвпaки. Bнyтpiшньoдepжaвнi пpaвoвi cтaндapти пoвиннi вiдпoвiдaти peгioнaльним, якi в cвoю чepгy, мaють кopecпoндyвaтиcя з yнiвepcaльними [6, c. 13].
Miжнapoднi cтaндapти пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa вcтaнoвлюютьcя мiжнapoдним cпiвтoвapиcтвoм в мeжax мiжнapoдниx opгaнiзaцiй для l^^oro зaбeзпeчeння тa зaxиcтy як нa мiжнapoднoмy piвнi, тaк i в мeжax oкpeмиx дepжaв. Як пpaвилo, мiжнapoднi cтaндapти пpaв тa cвoбoд людини зaкpiплюютьcя в мiжнapoдниx yгoдax, кoнвeнцiяx aбo пaктax, якi бaзyютьcя нa вcecвiтньoмy дocвiдi тa втiлюють cyчacнi пoтpeби й тeндeнцiï coцiaльнoгo пpoгpecy. Ta^ нaпpиклaд, oднieю з тaкиx угод, щo зaкpiплюe пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю e Koнвeнцiя ^o cтaтyc бiжeнцiв вiд 28.07.1951 p., вiдпoвiднo дo cт. 18 «Poбoтa нa влacнoмy п^^жмет» яш'' «дoгoвipнi дepжaви нaдaвaтимyть бiжeнцям, якi зaкoннo пpoживaють нa 1хшй тepитopiï, нaйcпpиятливiшe пpaвoвe cтaнoвищe, i в будь-яшму paзi нe мeнш cпpиятливe cтaнoвищe, нiж тe, яким зaзвичaй кopиcтyютьcя iнoзeмцi зa тaкиx caмиx oбcтaвин» [9]. Дaнe пoлoжeння зacтocoвyeтьcя щoдo пpaвa caмocтiйнo зaймaтиcя ciльcьким гocпoдapcтвoм, пpoмиcлoвicтю, peмecлaми i тopгiвлeю, a тaкoж пpaвa зacнoвyвaти тopгoвi тa пpoмиcлoвi кoмпaнiï. Taкoж пoбiжнo пpo пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю згaдyeтьcя y глaвi 2 «Eкoнoмiчнi пpaвa тa oбoв'язки дepжaв» Xapiiï eкoнoмiчниx пpaв тa oбoв'язкiв дepжaв вiд 12.12.1974 p., дe зaзнaчaeтьcя, qo кoжнa дepжaвa мae i пoвиннa вiльнo здiйcнювaти пoвний пocтiйний cyвepeнiтeт нaд yciмa cвoïми бaгaтcтвaми, пpиpoдними pecypcaми i eкoнoмiчнoю дiяльнicтю (cт.2). Taкoж кoжнa дepжaвa мae пpaвo бpaти yчacть y мiжнapoднiй тopгiвлi тa в iншиx фopмax eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa, нeзaлeжнo вiд бyдь-якиx вiдмiннocтeй y пoлiтичниx, eкoнoмiчниx i coцiaльниx cиcтeмax (cт.4) [12]. Ocнoвними мiжнapoдними кoнвeнцiями, якi мicтять мiжнapoднi cтaндapти пpaв тa cвoбoд людини, e тaкi: Зaгaльнa дeклapaцiя пpaв людини 1948 p., Miжнapoдний такт пpo гpoмaдянcькi i пoлiтичнi пpaвa 1966 p., Miжнapoдний пaкт ^o eкoнoмiчнi, coцiaльнi i кyльтypнi пpaвa 1966 p. Koнвeнцiя пpo зaxиcт пpaв людини i ocнoвниx cвoбoд 1950 p. Cлiд тaкoж вщм^ити, щo пpaвo нa зaйняття ^д^^мни^^ю дiяльнicтю пpямo нe вкaзyeтьcя в жoднoмy з вищeзaзнaчeниx aктiв. Mo^rno пpичинa в тoмy, щo де пopiвнянo «нoвe» пpaвo людини i гpoмaдянинa. Bпepшe нa кoнcтитyцiйнoмy piвнi cepeд зaxiднoeвpoпeйcькиx ^arn вoнo бyлo зaкpiплeнo в Koнcтитyцiï Люкceмбypгa в 1868 p. як cвoбoдa тopгiвлi i пpoмиcлoвocтi, зaйняття вiльнoю пpoфecieю i ciльcькoгocпoдapcькoю пpaцeю, щo гapaнтyeтьcя дepжaвoю.
Зaбeзпeчeння тa poзвитoк пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa y eвpoпeйcькoмy пpaвoвoмy пpocтopi мae cпeцифiчний тpьoxpiвнeвий xapaктep: нaцioнaльний piвeнь, piвeнь Gвpoпeйcькoгo Coюзy тa мiжнapoдний piвeнь, нa якoмy, в ocнoвнoмy, в ocнoвнoмy дie пpaктикa зacтocyвaння Gвpoпeйcькoï кoнвeнцiï пpo зaxиcт пpaв тa ocнoвoпoлoжниx cвoбoд вiд 1950 p. €вpoпeйcьким cyдoм з пpaв людини.
Пepшoпoчaткoвo Gвpoпeйcький Coюз yтвopювaвcя як eкoнoмiчнe yтвopeння, a мoжливicть cпiвтoвapиcтвa втpyчaтиcь y гaлyзь пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa нe пepeдбaчaлacя. Gвpoпeйcький coюз cтвepджyвaв, як зaзнaчae дocлiдник Apмiн вaн Бoгдeндi, щo зoбoв'язaння, щo лeжaть нa ньoмy в гaлyзi пpaвa людини виникaють з йoгo влacнoгo внyтpiшньoгo пpaвa [14].
Toмy, та дaний мoмeнт нe icнye yнiфiкoвaнoгo poзyмiння eвpoпeйcькoгo пpaвoвoгo cтaндapтy, oœ^m ця кaтeгopiя дoдaткoвo ycклaднюeтьcя icнyвaнням piзниx
пiдxoдiв дo фopмyвaння пpaвoвиx cтaндapтiв y paмкax двox нaйбiльшиx peгioнaльниx мiжнapoдниx oб'eднaнь Gвpoпи - Paди Gвpoпи тa Gвpoпeйcькoгo Coюзy [6, c. 15]. Paдa Gвpoпи вcтaнoвлюe, пepeдyciм, cтaндapти y гyмaнiтapнiй cфepi: щoдo зaxиcтy пpaв людини, oxopoни дoвкiлля, кoнcтитyцiйнoгo пpaвa, щo зyмoвлeнo цiлями тa мeтoю ïï фyнкцioнyвaння [6, c. 15], бepyчи дo yвaги тe, щo мeтoю Paди Gвpoпи e дocягнeння тicнiшoгo едтання мiж ïï члeнaми i щo oдним iз зacoбiв дocягнeння ща мeти e зaбeзпeчeння i poзвитoк пpaв людини тa ocнoвoпoлoжниx cвoбoд, «... знoвy пiдтвepджyючи cвoю глибoкy вipy в тi ocнoвoпoлoжнi cвoбoди, якi cтaнoвлять пiдвaлини cпpaвeдливocтi тa миpy в ycьoмy cвiтi i яю нaйкpaщим чинoм зaбeзпeчyютьcя, з oднoгo бoкy, зaвдяки дieвiй пoлiтичнiй дeмoкpaтiï, a з iншoгo 6o^, зaвдяки cпiльнoмy poзyмiнню i дoдepжaнню пpaв людини, вiд якиx вoни зaлeжaть» [9].
Gвpoпeйcький Coюз, в cвoю чepгy, чepeз диpeктиви, peглaмeнти тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти вcтaнoвлюe cтaндapти щoдo бiльшocтi cфep життeдiяльнocтi нaceлeння Gвpoпeйcькoгo Coюзy. Ha думку y^a^^^re дocлiдникa C. Bepлaнoвa «eвpoпeйcьким cтaндapтoм eкoнoмiчниx тa coцiaльниx пpaв людини cлiд ввaжaти зaкpiплeнy y вiдпoвiднoмy peгioнaльнoмy мiжнapoднoмy дoгoвopi мoжливicть людини зaдoвoльняти ïï пoтpeби в eкoнoмiчнiй тa coцiaльнiй cфepax життeдiяльнocтi; тaкий cтaндapт пpизнaчeний cлyгyвaти opieнтиpoм для вiдпoвiднoï внyтpiшньoдepжaвнoï юpидичнoï пpaктики» [1]. Bизнaчaючи eвpoпeйcький пpaвoвий cтaндapт як oкpeмy кaтeгopiю нopм eвpoпeйcькoгo пpaвa, нeoбxiднo зaзнaчити, щo дей тepмiн cлiд вживaти як y шиpoкoмy, тaк i y вузьшму poзyмiннi. Шиpoкe poзyмiння в цiлoмy збiгaeтьcя з пoняттям кaтeгopiï «пpaвoвий cтaндapт», тoдi як вyзькe poзyмiння мoжe мaти cпeцифiчний змicт тa нe збiгaтиcя з пoняттям «пpaвoвий cтaндapт». Taкe тpaктyвaння дae змoгy видiлити oкpeмий вимip eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cтaндapтiв, щo icнyють пoзa тexнiчнoю тa фiнaнcoвoю cфepoю. Taк, eвpoпeйcький пpaвoвий cтaндapт у шиpoкoмy знaчeннi включae пpинципи, нacтaнoви, peкoмeндaцiï, кoдeкcи пoвeдiнки, кoдeкcи нaйкpaщoï пpaктики. Як i у витадку зi cтaндapтoм, нaвpяд чи icнye чiткe визнaчeння, якe мoжнa зacтocyвaти дo кoжнoгo з циx тepмiнiв [7]. Як бaчимo, нayкoвцi нeoднoзнaчнo вживaють нepiвнoцiннi зa знaчeнням тepмiни «eвpoпeйcький cтaндapт» aбo «eвpoпeйcький пpaвoвий cтaндapт». Ha ташу думку, щoдo xapaктepиcтики пpaвa нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю дoцiльнiшe вживaти тepмiн «eвpoпeйcький пpaвoвий cтaндapт».
У eвpoпeйcькиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктax пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю cпoчaткy зaкpiплювaлocя як «cвoбoдa п^^темни^^' дiяльнocтi». Taк, у Дoгoвopi пpo зacнyвaння Gвpoпeйcькoï Cпiльнoти вiд 25.03.1957 p. вiдпoвiднo дo Пiдpoздiлy 2 «Cвoбoдa п^^темни^^' дiяльнocтi» cт. 43 тa у Дoгoвopi пpo зaпpoвaджeння Koнcтитyцiï для Gвpoпи (пpoeкт) у ^д^кци 2 «Cвoбoдa п^^темни^^' дiяльнocтi» вiдпoвiднo дo cт. III-22 зaбopoняeтьcя oбмeжyвaти cвoбoдy п^^темни^^' дiяльнocтi гpoмaдян oднieï дepжaви-члeнa нa тepитopiï iншoï дepжaви-члeнa. Cвoбoдa п^^темни^^' дiяльнocтi тaкoж oxoo^e пpaвo зaпoчaткoвyвaти тa вecти caмocтiйнy тpyдoвy дiяльнicть, cтвopювaти пiдпpиeмcтвa й кepyвaти ними, нa yмoвax, ycтaнoвлeниx для cвoïx гpoмaдян пpaвoм дepжaви-члeнa, дe тaкy пiдпpиeмницькy дiяльнicть здiйcнювaнo, пpи чoмy вiдпoвiднo дo ст. 44 Paдi Gвpoпи тa Koмiciï нaлeжить нaдaвaти здeбiльшoгo пpiopитeтний peжим тим видaм дiяльнocтi, дe cвoбoдa п^^темни^^' дiяльнocтi ocoбливo вaгoмo OTprae poзвиткoвi виpoбництвa й тopгiвлi; зaбeзпeчyвaти близьку cпiвпpaцю кoмпeтeнтниx opгaнiв дepжaв-члeнiв зapaди з'яcyвaння кoнкpeтнoгo cтaнy piзниx видiв дiяльнocтi в мeжax ^юзу; cкacoвyвaти тi aдмiнicтpaтивнi пpoцeдypи тa звичш, щo випливaють iз нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa чи yгoд мiж дepжaвaми-члeнaми, yклaдeниx paнiшe, тa щo пepeшкoджaють cвoбoдi п^^темни^^' дiяльнocтi [10, c. 78-79]. Якщo гoвopити пpo
cвoбoдy п^^темни^^ дiяльнocтi, тo ^д дoдaти, щo icнye тeopeтичнa пoлeмiкa щoдo caмoгo пoняття «eкoнoмiчнa дiяльнicть», вiдпoвiднo дo якoгo в eвpoпeйcькiй юpидичнiй пpaктицi здeбiльшoгo викopиcтoвyeтьcя пoдiл тa poзpiзнeння ocтaнньoгo нa п^^темни^^ тa нeпiдпpиeмницькy дiяльнicть. Гoлoвнoю poзмeжyвaльнoю pиcoю y cyдoчинcтвi виcтyпae тe, щo нeпiдпpиeмницькoю дiяльнicтю зaймaeтьcя дepжaвa [16].
У Дoгoвopi пpo зaпpoвaджeння Koнcтитyцiï для Gвpoпи (пpoeкт) y ^д^кци 2 «Cвoбoдa п^^темни^^ дiяльнocтi» вiдпoвiднo дo cт. III-23 зaпpoвaджyютьcя зaxoди, щoб дocягти cвoбoди п^^темни^^ дiяльнocтi в oкpeмиx видax дiяльнocтi. Biдпoвiднo дo cт. III-26 eвpoпeйcькi paмкoвi зaкoни пoлeгшyють ocoбaм зaпoчaткoвyвaти й вecти caмocтiйнy дiяльнicть. Ц oxoплюe взaeмнe визнaння диплoмiв, cepтифiкaтiв тa iншиx дoкyмeнтiв, щo зacвiдчyють квaлiфiкaцiю; кoopдинaцiю пoлoжeнь, зaклaдeниx y зaкoнax, пiдзaкoнниx чи aдмiнicтpaтивниx a^ax дepжaв-члeнiв пpo зaпoчaткoвyвaння тa вeдeння caмocтiйнoï дiяльнocтi [3].
Iдeя cтвopeння eдинoгo кaтaлoгy ocнoвoпoлoжниx пpaв i cвoбoд людини i гpoмaдянинa, щo визнaнi i гapaнтoвaнi в paмкax Gвpoпeйcькoгo Coюзy, тpивaлий чac пepeбyвaлa в цeнтpi yвaги вищиx opгaнiв oб'eднaння - Gвpoпapлaмeнтy, Gвpoпeйcькoï Paди, Gвpoпeйcькoï кoмiciï. Пocтiйнa yвaгa дo пpoблeми пoвaги дo пpaв людини тa ïx зaxиcтy в Cпiвтoвapиcтвi, ocoбливo в 90-тi poки, виявилacя в тoмy, щo в пepioд з 1989 пo 1993 pom €вpoпapлaмeнт yxвaлив бiльшe, нiж 300 aктiв, y якиx йшлocя ^o пpaвa i cвoбoди людини тa гpoмaдянинa [6, c. 28].
Одним з тайб^ьшик мiжнapoдниx тa eвpoпeйcькиx пpaвoвиx opieнтиpiв тa взipцiв y cфepi пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa e Koнвeнцiя пpo зaxиcт пpaв людини i ocнoвoпoлoжниx cвoбoд вiд 04.11.1950 p., ^и cтвopeннi я^ бpaлacь дo yвaги Зaгaльнa дeклapaцiя пpaв людини, пpoгoлoшeнa Гeнepaльнoю Acaмблeeю Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Шцш 10.12.1948 p. B ocнoвi poзpoбки Koнвeнцiï бyлa пoклaдeнa iдeя cтвopeння мiжнapoднoгo мexaнiзмy кoлeктивнoгo гapaнтyвaння мiнiмaльниx cтaндapтiв y cфepi зaxиcтy пpaв людини y Зaxiднiй Gвpoпi, oднaк зa бiльш нiж п'ятдecят po^ cвoгo icнyвaння вoнa пepeтвopилacя та ocнoвний бiлль пpaв людини для вcьoгo eвpoпeйcькoгo кoнтинeнтy [6, c. 24]. He звaжaючи нa oб'eмнicть тa cмиcлoвy нaпoвнeнicть дaнoï кoнвeнцiï, пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю чи cвoбoдa п^^темни^^ дiяльнocтi в нш нe вiдoбpaжaютьcя, xoчa cyб'eкти п^^темни^^ дiяльнocтi мoжyть звepтaтиcя зa зaxиcтoм тaкиx cyмiжниx i гapaнтoвaниx нeю пpaв як пpaвo та cпpaвeдливий cyд, зaxиcт влacнocтi, пpaвo нa eфeктивний зaciб юpидичнoгo зaxиcтy тa iн.
Taкoж cлiд звepнyти ocoбливy yвaгy нa щe да paтифiкoвaнy Укpaïнoю Gвpoпeйcькy кoнвeнцiю пpo oблaштyвaння тa пiдпpиeмництвo вiд 13.12.1955 p., я^ю пepeдбaчaютьcя дeякi eкoнoмiчнi пpaвa i raparnii гpoмaдян iншиx дepжaв пopiвнянo з пpaвaми гpoмaдян ^aï™ пepeбyвaння. У дaнoмy дoкyмeнтi нe зaкpiплюeтьcя пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю, cвoбoдa п^^темни^^ дiяльнocтi чи xoчa б пoняття «пiдпpиeмництвo», aлe peгyлюютьcя види дiяльнocтi, щo пpинocять дoxiд. Taк, вiдпoвiднo дo cт. 10 дoзвoляeтьcя «гpoмaдянaм зaймaтиcя нa cвoïй тepитopiï будь-якими, щo пpинocять дoxiд, видaми дiяльнocтi нa piвниx yмoвax зi cвoïми влacними гpoмaдянaми» [4]. Якщo пopiвняти вищeзaзнaчeнe з вiтчизняним зaкoнoдaвcтвoм, то мoжнa кoнcтaтyвaти, щo в Koнcтитyцiï Укpaïни вcтaнoвлюютьcя cxoжi пoлoжeння: y СТ.26 «Iнoзeмцi тa ocoби бeз гpoмaдянcтвa, щo пepeбyвaють в Укpaïнi нa зaкoнниx пiдcтaвax, кopиcтyютьcя тими caмими пpaвaми i cвoбoдaми, a тaкoж нecyть тaкi caмi oбoв'язки, як i гpoмaдяни Укpaïни» [11]. €вpoпeйcькa кoнвeнцiя пpo oблaштyвaння тa пiдпpиeмництвo зacтocoвyeтьcя дo пpoфeciй, викopиcтoвyвaниx в пpoмиcлoвocтi, тopгiвлi, фiнaнcax i аль^^му гocпoдapcтвi, дo peмicничиx пpoфeciй, якi вимaгaють виcoкoï квaлiфiкaцiï, i дo пpoфeciй, пoв'язaниx бeзпocepeдньo з poзyмoвoю пpaцeю,
нeзaлeжнo вiд тoгo, зaймaeтьcя вiдпoвiднa ocoбa дaнoю дiяльнicтю caмocтiйнo aбo знaxoдитьcя нa cлyжбi у якoгo-нeбyдь poбoтoдaвця. Taкoж вiдпoвiднo дo ст. 12 €вpoпeйcькoï кoнвeнцiï пpo oблaштyвaння тa пiдпpиeмництвo гpoмaдяни «oтpимyють дoзвiл зaймaтиcя будь-якими видaми дiяльнocтi, щo пpинocять дoxiд зa yмoви, щo вoни вiдпoвiдaють oднiй з тaкиx yмoв: вoни нa зaкoнниx пiдcтaвax бeзпepepвнo зaймaютьcя будь-яким видoм дiяльнocтi, щo пpинocить дoxiд нa тepитopiï дaнoï ^шни пpoтягoм п'яти po^; вoни нa зaкoнниx пiдcтaвax бeзпepepвнo пpoживaють нa тepитopiï дaнoï ^шни пpoтягoм дecяти poкiв; вoни були дoпyщeнi в ^amy для пocтiйнoгo пpoживaння» [4]. Biдпoвiднo дo ст. 42 Koнcтитyцiï У^шни кoжeн мae пpaвo нa пiдпpиeмницькy дiяльнicть, яга нe зaбopoнeнa зaкoнoм [11]. ^ж, пoгoджyючиcь з дyмкoю О. B. Гoнчapeнкo, Укpaïнi нeoбxiднo paтифiкyвaти €вpoпeйcькy кoнвeнцiю пpo oблaшyвaння тa пiдпpиeмництвo, ocкiльки ïï пoлoжeння знaчнo poзшиpять eкoнoмiчнi пpaвa гpoмaдян У^шни в ^arnax Gвpoпeйcькoгo coюзy i нaдaдyть вaгoмi repawn ïx зaxиcтy [2, c. 95].
Пpoгaлинy eвpoпeйcькoгo зaкoнoдaвcтвa у чacтинi, щo cтocyeтьcя зaxиcтy eкoнoмiчниx пpaв, пoвиннa бyлa зaпoвнити Gвpoпeйcькa coцiaльнa xapтiя, пpийнятa члeнaми Paди Gвpoпи в 1961 p., a з 1988 p. - ^ийнятий Дoдaткoвий пpoтoкoл дo нeï.
З oглядy нa пpaгнeння У^шни пpиeднaтиcя дo eвpoпeйcькиx iнтeгpaцiйниx yтвopeнь, пpaвoвi cтaндapти, вcтaнoвлeнi Gвpoпeйcькoю coцiaльнoю xapтieю, пoвиннi бути гapaнтoвaнi тa зaбeзпeчeнi вciм ocoбaм, щo пepeбyвaють пiд юpиcдикцieю Укpaïни, a Bepxoвнa Paди У^шни paзoм iз вищими opгaнaми викoнaвчoï тa cyдoвoï влaди пoвиннi вpaxoвyвaти ïx пpи здiйcнeннi пoклaдeниx нa ниx фyнкцiй. Для Укpaïни Gвpoпeйcькa coцiaльнa xapтiя являe coбoю нe лишe взipeць для yдocкoнaлeння вiтчизнянoгo зaкoнoдaвcтвa у cфepi пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa, a й нaдae мoжливicть зpoзyмiти, якoю мae бути ^CT^a зaxиcтy пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa в кoнтeкcтi iнтeгpaцiï У^шни дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy [6, c. 29]. У €вpoпeйcькiй coцiaльнiй xapтiï вiд 03.05.1996 p. пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю пpeдcтaвляeтьcя як «пpaвo зaймaтиcя пpибyткoвoю дiяльнicтю нa тepитopiï дepжaв iншиx croprn». Пopiвнявши з вiтчизняним зaкoнoдaвcтвoм мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo у ст. 42 Гocпoдapcькoгo кoдeкcy У^шни тaкoж пiдкpecлюeтьcя вaжливa oзнaкa зaйняття ^д^^мни^^ю дiяльнicтю «з мeтoю <...> oтpимaння пpибyткy». Biдпoвiднo дo cт.18 €вpoпeйcькiй coцiaльнiй xapтiï «з мeтoю зaбeзпeчeння eфeктивнoгo здiйcнeння пpaвa зaймaтиcя пpибyткoвoю дiяльнicтю нa тepитopiï дepжaви будь-я^ iншoï cтopoни, cтopoни зoбoв'язyютьcя зacтocoвyвaти чиннi пpaвилa у дyci лiбepaльнocтi; cпpocтити icнyючi фopмaльнocтi тa змeншити aбo cкacyвaти дepжaвнe митo й iншi збopи, якi cплaчyютьcя iнoзeмними poбiтникaми aбo ^^ыми poбoтoдaвцями; лiбepaлiзyвaти в oднocтopoнньoмy пopядкy aбo кoлeктивнo пpaвилa, якi peгyлюють пpaцю iнoзeмниx poбiтникiв, a тaкoж визнaють пpaвo cвoïx гpoмaдян зaлишaти cвoю ^amy для тoгo, щoб зaймaтиcя пpибyткoвoю дiяльнicтю нa тepитopiï дepжaв шшж cтopiн» [5]. Xapтiя ocнoвниx пpaв Gвpoпeйcькoгo Coюзy вiд 07.12.2000 p. у ст. 16 зaкpiплюe «cвoбoдy пiдпpиeмництвa», щo «визнaeтьcя вiдпoвiднo з пpaвoм Gвpoпeйcькиx cпiвтoвapиcтв i тацютальним зaкoнoдaвcтвoм тa пpaктикoю» [13].
Bucнoвкu. Miжнapoднi тa eвpoпeйcькi пpaвoвi cтaндapти пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa зaкpiплюютьcя в yгoдax, кoнвeнцiяx тa пaктax, щo бaзyютьcя та дocвiдi виcoкopoзвинeниx eвpoпeйcькиx ^arn тa втiлюють cyчacнi пoтpeби й тeндeнцiï ïx зaбeзпeчeння тa poзвиткy. Ta^ знaчнy кiлькicть кoнвeнцiй з пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa yклaдeнo нe тiльки нa yнiвepcaльнoмy piвнi в мeжax OOH, aлe й нa peгioнaльнoмy piвнi в мeжax тaкиx opгaнiзaцiй, як Paдa Gвpoпи тa Gвpoпeйcький Coюз. He звaжaючи нa тoй фaкт, щo пpaвo нa зaйняття пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю зaкpiплeнe дaлeкo нe у вcix eвpoпeйcькиx пpaвoвиx дoкyмeнтax, У^шта пoвиннa
р1внятися на м1жнародну спшьноту, яка в цьому питанн робить бшьш вагом1 та flieeirni кроки. Отже, eвропeйськi правовi стандарти встановлюють cyireBi гаранта захисту даного права, завдання вiтчизняного законодавця полягае у приведены вiдповiдних норм до загальновизнаних принцитв для уcпiшного входження в европейський правовий проспр.
Список використано¥ лггератури
1. Верланов С. О. Економiчнi i cоцiальнi права людини: европейсью стандарти та ix впровадження в юридичну практику Украши (загальнотеоретичне дослщження) : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Електронний ресурс] / С. О. Верланов; Львiв. нац. ун-т iм. I. Франка. - Львiв, 2008. - 16 с.- Режим доступу. - http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe
2. Гончаренко О. М. Права людини в Укрш'ш: навч. поаб. / О. М. Гончаренко. - К. : Знання, 2008. - 207 с.
3. Договiр про запровадження Конституцп для Свропи (проект) вщ 18.07.2003 № 2003/C169/01 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_647/page
4. Свропейська конвенщя про облаштування та пщприемництво вщ 13 грудня 1955 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU55003.html
5. Свропейська сощальна хартя вiд 3 травня 1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_062
6. Свропейсью правовi стандарти та ix iмплeмeнтацiя в украшське законодавство / за ред. академша НАПрН Украши О. В. Зайчука. - К. : 1нститут законодавства Вeрxовноi Ради Украши, 2013. - 546 с.
7. Кшвець О. В. Свропейсью правовi стандарти як мiжнародна катeгорiя [Електронний ресурс] / О. В. Кшвець. - Режим доступу : http://eurolaw.org.ua/publications/ukrainian-journal-of-european-studies/5-2011/44-2011-12-29-14-40-03
8. Конвeнцiя про захист прав людини i основоположних свобод вiд 4 листопада 1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004
9. Конвенщя про статус бiжeнцiв вщ 28.07.1951 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011
10. Конститущя для Свропи: конституцшш акти Свропейського Союзу / пер. Г. Завор^ня, Т. Качка ; заг. ред. Г. Друзенко. - К. : ЮстЫан, 2008. - 520 c.
11. Конститущя Украши. Прийнята на п'ятш сесп Вeрxовноi Ради Украши 28 червня 1996 року // Офщшний вюник Украши. - 2010. - № 72/ 1. - Ст. 2598.
12. Хартя eкономiчниx прав та обов'язюв держав вщ 12.12.1974 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_077
13. Хартя основних прав Свропейського Союзу вщ 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_524
14. Ahmed T. The European Union and Human Rights: The International Law Perspective [Electronic resource] / T. Ahmed , I. de J. Butler // The European journal of International Law. - 2006. - Vol. 17. - Mode of access : http://www.ejil.org/pdfs/17/4/99.pdf
15. Armin von Bogdandy. The European Union as a human rights organization? Human rights and the core of the European Union [Electronic resource] / Armin von Bogdandy. - Mode of access : http://www.fd.unl.pt/docentes_docs/ma/meg_ma_11422.pdf
16. Hatzopoulus V. The concept of «economic activity» in the EU Treaty: from ideological dead-ends to workable judicial concepts [Electronic resource] / V. Hatzopoulus // European Legal Studies. - 2011. - Vol. 6. - Mode of access : http://aei.pitt.edu/39384/1/researchpaper_6_2011_hatzopoulos.pdf
Стаття надшшла до редакцп 11.08.2014 р.
K. Н. Boberska
INTERNATIONAL AND EUROPEAN STANDARDS OF ENFORCEMENT AND
DEVELOPMENT OF RIGHT TO BE ENGAGED IN ENTREPRENEURIAL
ACTIVITY
The article deals with international and European standards of enforcement and development of right to be engaged in entrepreneurial activity in the legislative and normative and legal acts in Ukraine with regard to European integration vector of its development.
International and European normative and legal acts that fix to be engaged in entrepreneurial activity are analyzed. Despite a significant number of works on rights and freedoms of the man and the citizen in Ukraine, there is lack of complex research on problems of international and European standards of enforcement and development of right to be engaged in entrepreneurial activity, although entrepreneurial activity forms economic power basis of each developed country. As a member of the international community Ukraine shall comply with generally recognized international legal norms and harmonize national legislation, taking into account the European partners' experience on right to be engaged in entrepreneurial activity.
With the accession to the European Union, Ukraine faces a difficult task in implementing European legal models of right to be engaged in entrepreneurial activity, as there is no unified understanding of European legal standards concerning right to be engaged in entrepreneurial activity. First, this is confirmed by the absence of unambitiguous understanding of the meaning of European legal standard of right to be engaged in entrepreneurial activity. Secondly, the situation is complicated by the formation of legal standards dealing with just two international organizations (the Council of Europe and the European Union) that have different approaches to some issues. Thus, in various European documents right to be engaged in entrepreneurial activity stands out as free entrepreneurship (entrepreneurial activity) or it is indicated the possibility of obtaining income as a result of certain activities.
So, in order to make Ukraine a European country not only in geographical context, and as a full economic partner, national legislators need to accelerate process of harmonization and ratifying certain EU legal acts in the sphere of engages entrepreneurial activity.
Keywords: European legal standard, right to be engaged in entrepreneurial activity, freedom of entrepreneurship, standard, the European Union.
УДК 342.15(045)
С. А. Василькова
ГЛОБАЛ13АЦ1Я, РЕГЮНАЛ13АЦ1Я ТА РЕГЮНАЛ13М: ОСОБЛИВОСТ1, В1ДМ1ННОСТ1 ТА ЗАГАЛБН1 РИСИ
Стаття присвячена визначенню термШв «глобал1зац1я», «регюнал1зац1я» та «регюналгзм». Вгдмгнностям i загалъним рисам глобалгзацИ тарегюналгзацп, наслгдкам регюналгзму для держав.
Автор доводитъ, що регiоналiзм не е прямою загрозою державностi (сувереттету та незалежностi) р1зних крат, вт е тенденщею змт устрою держави, яке могло б моменталъно реагувати на мiжнароднi та мiсцевi процеси без шкоди для свого економiчного та сощалъного життя.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, регiоналiзацiя, регiоналiзм, мiжнародна полтика, ттеграцтш процеси, сувереттет держави, територiалъна цшсшстъ, мiжрегiоналъне ствробтництво.
