CC BY
40
identity led to the civil war that is taking place now in Ukraine. The author analyzes ethnic identity factor through the primordialism and constructivism, but the author thinks that these two methods don't explain the nature of ethnic identity completely, that is why the author presents his own method that is called pattern-behavior approach. In the article the author presents several definitions that highlight the nature of the ethnic identity and presents the opinion of Ukrainian and foreign scientists. The author presents the explanation of ethnic identity influence on the development of ethnic conflicts given by such famous politologists as S.Huntington, T.Gurr and some others. Besides it is necessary to underline that ethnic identity factor is used by the representatives of the local elite in order to launch ethnic conflict and gain profit out of it. In this case it is important to stress that in the essence of any ethnic conflict there are some reasons that are stimulated and catalyzed artificially. The author underlines that despite the processes of globalization that try to deprive people of their ethnic feelings, ethnic identity will play an important role in desire of people to belong to their civilization field. So, the factor of ethnic identity will always influence the conflict situation in this or that country and will be used by political elites in order to gain their objectives even at the expense of people's lives.
Key words: identity, ethnic identity, ethnic conflict, primordialism, constructivism, pattern-behavior approach, civilization field.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н., доц.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 314.7(4-6 EC)"312"(045)
Е.В. Рябченко
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНО! М1ГРАЦ1ЙН01 ПОЛ1ТИКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО КРА1Н ТРЕТЬОГО СВ1ТУ НА ПОЧАТКУ
XXI СТОР1ЧЧЯ
Дана стаття освтлюе emanu мшрацтног полтики Свропейсъкого союзу на початку 21 столття. Окреслено основт проблеми та виклики, як постали перед Свропейсъким Союзом у зв'язку з чиселъною мшращею з крагн третъого свту. Також увага придшяетъся тому як дотримуютъся права людини, яка е nрomuдiя дискримтацИ та ксенофобы.
Ключов1 слова: Свропейсъкий союз, нелегалъна мшращя, полтичний притулок, дискримтащя, права людини.
У першш декад! XXI сташття населения Свропейського Союзу щор1чно збшьшувалось на 2 млн. чоловш. Бшьше 30 млн. жител1в Свропейського Союзу е громадянами шших кршн [14]. Отже, у процес юторичного розвитку Свропейського Союзу краши учаснищ прийшли до висновку, що необхщш комплексы р1шення щодо правового урегулювання питань м1грацшно'1 полтики. Першим заходом СС у цьому питанш був сам1т гол1в держав та уряд1в у мют Тампере (Фшлянд1я) 15-16 жовтня 1999 року, на якому було означено стльну пол1тику щодо м1грацп та притулку [1] .
24 грудня 2000 року краши европейського союзу та ООН при тдтримщ м1жнародних оргашзацш тдписали Догов1р про транскордонну ствпрацю спрямовану проти торпвл1 людьми, особливо жшками та д1тьми, а також проти нелегально! м1грацп, яка здшснюеться автомобшьним, пов1тряним або морським шляхом [2]. У
81
2002 роц!, п!д час головування Франц!'' у Свропейському союз! було винесено дв! поправки: про боротьбу щодо торг!вл! людьми в!д 19 червня 2002 та в!д 28 листопада 2002, про крим!нальну в!дпов!дальн!сть, тим, хто сприяе нелегальному в''1'зду до кра'ни та нелегальному перебуванню. 1ншим д!евим кроком у сп!льн!й пол!тиц! европейського союзу п!д час головування Грец!'1 стало створення у 2003 Свропейсько'1 Агенц!'1 з управл!ння та операц!йно'1 сп!впрац! на зовн!шн!х кордонах. Серед обов'язк!в нового органа була координац!я д!яльност! !снуючих центр!в контролю сухопутних кордон!в у Берл!н!, ав!а кордон!в у Рим! та двох центр!в контролю морських кордон!в у Мадрид! та Аф!нах. Також, агенц!я орган!зовувала учбов! сем!нари для прац!вник!в прикордонно'1 служби, надавала техн!чн! засоби, щодо орган!зац!'1 перел!ку та обл!ку нелегальних м!грант!в [11, с. 27].
Сл!д зазначити, що питанням формування м1грацшно'1 пол1тики Свропейському Союз! займаються багато науковщв та пол1тиюв серед яких: Я. Варв1тсютю, Г. Хамбуроглу,О. Пападак!, Е. Пападаю, X. Поттеринг, С. Кламт, К. Димитриу.
Серед актуальних проблем в галуз! боротьби з нелегальною м!грац!ею, особлива увага прид!ляеться реал!зац!'1 положення Договору в!д 29 кв!тня 2004 року, де означено Критерп надання для громадян краш третього св!ту, що стали жертвами торг!вл! людьми, довготерм!нових прав на перебування у краш!. У 2003 роц! було затверджено Заяву Брюсселя щодо попередження та боротьб! торг!влею людьми. А вже з 2004 року в!дбуваються переговори Ради Свропи щодо загальноевропейського принципу протидп торг!вл! людьми. Головною метою програми, яку було прийнято на Зас!данн! Свропейсько'1 Ради у Брюссел! 4 листопада 2004 року було посилення сп!льних можливостей СС та держав-учасниць у забезпеченн! основних прав, м!н!мальних вимог щодо м!н!мальних процедурних стандарт!в та доступу до юридичного захисту; надання захисту зг!дно Женевською Конвенц!ею 1951 року та !ншим м!жнародним договорам; регулювання поток!в м!грац!'1 та контролю зовн!шн!х кордон!в СС; боротьб! проти орган!зовано' прикордонно' злочинност! та протид!' тероризму; прогресу у питаннях взаемного визнання судових р!шень та усунення перешкод при розгляд! цив!льних та с!мейних справ, як! виходять за межи нац!ональних кордон!в. Було проголошено про те, що кожн!й з вид!в торг!вл! людьми е порушенням прав людини, отже кожна держава, що е членом Свропейського Союзу, повинна поважати та захищати права жертв работорг!вл!. Догов!р по це було укладено у Варшав! у 2005 роц!, коли було в!дкрито нову Агенц!ю з управл!ння оперативного сп!вроб!тництва на зовн!шн!х кордонах краш-член!в СС ФРОНТЕКС (FRONTEX). Усп!шна робота у цьому напрямку може бути т!льки при т!сн!й сп!впрац! з кра'нами походження нелегальних м!грант!в. Таким чином, особлива увага прид!ляеться досл!дженню способу оц!нювання в!дносин з кра'нами третього св!ту, та в!дпов!дн!й розробц! механ!зму попередження нелегально' м!грац!'1 в загальн!й м!грац!йн!й пол!тиц!. Свропейський Союз п!дтримуе кра'ни третього св!ту так! як Укра'на та Балканськ! краши. Це в!дбуваеться в рамках реал!зац!'1 таких програм як TACIS (для Сх!дно'1 Свропи та Центрально'' Аз!'1), MEDA (для Середземноморських кра'1'н), CARDS (для П!вденно-сх!дно'1 Свропи). AENEAS - це одна з головних програм, що надае економ!чну та техн!чну допомогу крашам третього св!ту у найважлив!ших сферах м!грац!йно'1 пол!тики [11, с.29].
З в!дм!ною контролю на внутр!шн!х кордонах СС особлива увага стала прид!лятися контролю за зовн!шн!ми кордонами. Окр!м вищезазначених заход!в направлених на попередження нелегально' м!грац!ею, Рада Свропи зг!дно з Амстердамською Конвенц!ею, мае на перш!й стад!' формування суц!льного простору свободи, безпеки та права подбати про правила перетину зовн!шн!х кордон!в. Ц!
82
пpaвилa мaють дoтpимyвaтиcь yci ^шни GC для здiйcнeння кoнтpoлю зa ocoбaми, qo пepeтинaють кopдoни з вiзaми, якi нaдaють пpaвo пepeбyвaти y ^штам GC дo 90 дiб. Для цьoгo бyлo cтвopeнo пepeлiк ^шн тpeтьoгo cвiтy, гpoмaдяни якиx пoтpeбyють вiз, aбo нe пoтpeбyють вiз. Taкий пepeлiк бyлo cклaдeнo y 1999 po^, дo якoгo з чacoм бyлo внeceнo бaгaтo змiн y 2001, 3003 2005 pp. A щс y 1999 po^ бyлo зaтвepджeнo Пoлoжeння пpo вiльнe пepecyвaння ocí6 з дoвгoтpивaлими вiзaми [3].
У 2004 po^ poзпoчaтo poзpoбкy yзaгaльнeнoï cиcтeми нaдaння вiз (VIS), мстою я^' cтaв збip бioмeтpичниx дaниx тa зaтвepджeння вiзи зaгaльнoгo зpaзкy для ^шн тpeтьoгo cвiтy. Бaнк дaниx (VIS), щo мicтить бioмeтpичнi дaнi ocí6, ïx цифpoвi вщбитки пaльцiв, мae бopoтиcя пpoти пiдpoбoк дoзвoлiв нa вЧ'зд для гpoмaдян ^шн тpeтьoгo cвiтy. Bжe нaпpикiнцi 2004 poкy бyлo зaтвepджeнo викopиcтaння бioмeтpичниx дaниx для нaдaння пpaвa нa вЧ'зд a тaкoж пpaв нa тимчacoвe пepeбyвaння y ^arnax Gвpocoюзy. Taкoж, cвoeчacнo бyлo yнiфiкoвaнo вимoги дo пpoцeдypи нaдaння вiз дo ^шн Gвpocoюзy, включaючи вiзи,щo видaють нa кopдoнax тa вiзи для мopякiв [4].
Ha зaciдaннi Gвpoпeйcькoï Paди y Taмпepe (Фшляндп) пpямo зaявили, щo ocтaтoчний нaпpямoк пoтoкy мiгpaнтiв пepeдбaчae пiдтpимкy ^arn пoxoджeння тa тpaнзитy мiгpaнтiв. Kpiм цьoгo, пoтpiбeн yзгoджeний плaн мiгpaцiйнoï пoлiтики y якoмy 6удуть пpoaнaлiзoвaнi питaння, якi пiднiмaютьcя щoдo пpaв людини тa poзвиткy ^шн тpeтьoгo cвiтy, тaкoж нeoбxiднe змiцнeння ^arn пoxoджeння тa тpaнзитy мiгpaнтiв вiднocнo дo викoнaння зoбoв'язaнь Gвpoпeйcькoгo ^юзу y випaдкax ïx пoвepнeння. Зa ocтaннi poки Bикoнaвчий кoмiтeт yклaв низку yгoд з ^штами тpeтьoгo cвiтy (Гoнкoнг, Maкao, Шpi-Лaнкa, Aлбaнiя) щoдo пoвepнeння нeлeгaльниx мiгpaнтiв. Ц yгoди cпpямoвaнi нa швидкс пoвepнeння у ^amy пoxoджeння aбo тpaнзитy нeлeгaльниx мiгpaнтiв [11, c. 32].
Kpiм циx yгoд, мoжнa звepнyти yвaгy щс й нa iншi думки cycпiльнoï пoлiтики щoдo cтaтycy дeпopтoвaниx. У 2001 poцi бyлa пpийнятa Диpeктивa щoдo взaeмнoгo визтання piшeнь пpo дeпopтaцiю житeлiв ^arn тpeтьoгo cвiтy. Tpи poки пoтoмy бyлo нaдaнo piшeння, якс визнaчae ^mepn тa пpaктичнi мeтoди ^o кoмпeнcaцiю eкoнoмiчнoгo диcбaлaнcy чepeз зacтocyвaння ща диpeктиви. Зa iнiцiaтивoю Гepмaнiï, у лиcтoпaдi 2003 poкy бyлa пpийнятa диpeктивa, якa cтocyeтьcя пepeдyмoв щoдo тpaнзитy у випaдкy вiдпpaвлeння нeлeгaльниx мiгpaнтiв лiтaкoм [12].
У кв^ш 2004 poкy Gвpoпeйcькa Paдa, пiдтpимaнa iтaлiйcькoю iнiцiaтивoю у вepecнi 2003 poкy, пpийнялa piшeння вiднocнo дo opгaнiзaцiï кoлeктивнoгo пoвepнeння л^шм житeлiв з ^шн тpeтьoгo cвiтy, якi нeлeгaльнo пpoживaли нa тepитopiï двox aбo бiльшe ^шн - yчacниць GC.
У вepecнi 2005 po^ Gвpoпeйcькa Paдa пpeдcтaвилa п^н диpeктиви, якa бyлa cпpямoвaнa та гapмoнiзaцiю дiй ^шн GC пpoцeciв пoвepнeння нeлeгaльниx мiгpaнтiв. Cepeд циx вaжливиx тсм, якi пpeдcтaвляють цсй плaн, e: дoбpoвiльнe пoвepнeння тa зaтpимaння (тepмiн, yмoви зaтpимaння тa iншe) нeлeгaльниx мiгpaнтiв, пpaвo ocкapжити piшeння пpo дeпopтaцiю тa тepмiнy зaбopoни пoвepнeння дo ^шн Gвpoпeйcькoгo Coюзy [15].
Cycпiльнa eвpoпeйcькa мiгpaцiйнa пoлiтикa мicтить, кpiм зacoбiв бopoтьби пpoти нeлeгaльнoгo пepeбyвaння мiгpaнтiв, тaкoж зacoби, якi cтocyютьcя лeгaльнoï мiгpaцiï у ^arnax yчacницяx Gвpoпeйcькoгo ^юзу. Miж цим вciм мoжнa включити пiдxiд пpaвoвиx нopм кoжнoï ^шни yчacницi, вiднocнo дo пepeдyмoви пpийoмy тa зaлишeння житeлiв ^шн тpeтьoгo cвiтy. У 1999 poцi пoчaв дiяти Aмcтepдaмcький Дoгoвip у cфepi лeгaльнoï мiгpaцiï тa бyлo видaнo двi вaжливi дoктpини, якi визтачили peжим дocтpoкoвoгo oдepжaння житлa жш^лями ^шн тpeтьoгo cвiтy. Maeтьcя та yвaзi
дoктpини пpo вoзз'eднaння амЧ з пpaвoвим cтaтycoм щoдo дocтpoкoвиx oдepжyвaчiв житлa житeлям ^шн тpeтьoгo cвiтy [12].
У лиcтoпaдi 2003 po^ бyлa зaтвepджeнa Дoктpинa ^o пpaвa вoзз'eднaння ам'ь Згiднo з цieю дoктpинoю ^шни GC зa пeвними пepeдyмoвaми вимaгaють дoзвoлити вЧ'зд тa пpoживaння для пoдpyжнix rap тa нeпoвнoлiтнix дiтeй житeлiв ^arn тpeтьoгo cвiтy, якi мaють пpaвo зaлишaтиcя aбo 6ути визнaними як бiжeнцi. Ця дoктpинa нe зacтocoвyeтьcя, кoли гoлoвa амЧ визнaeтьcя як бiжeнeць тa йoгo пpoxaння щe нe визнaнe пoки йoмy да нaдaнo тимчacoвoгo зaxиcтy. У випaдкax з дiтьми cтapшими зa 12 po^, якi щe зaлeжнi вщ iншиx члeнiв ам% тo вoни пpиïжджaють y ^шни GC, aлe ^arna мae пepeвipити зacтocyвaння дoктpини, чи вiдпoвiдae вoнa кpитepiям нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa, i тoдi ^arna yчacниця дoзвoляe вЧ'зд тa пepeбyвaння. Kpa'1'ни GC пoвиннi yзгoджyвaли peфopми з тацютальним зaкoнoдaвcтвoм дo жoвтня 2005 po^. Tpoxи пiзнiшe бyлo пpийнятo дoктpини пpo пpaвo вoзз'eднaння ам% Aгeнтcтвo OOH y cпpaвax бiжeнцiв UNHCR зpoбилo чiткi зacтepeжeння щoдo дoктpини. Ця дoктpинa вiдpiзняeтьcя вщ iншиx тим, щo вoнa o^ec^e вiдмiннocтi щoдo oкpeмиx кaтeгopiй бiжeнцiв. Ha думку Aгeнтcтвa OOH y cпpaвax бiжeнцiв, дoктpинa мicтить виняткoвo вyзькe визнaчeння eднocтi ам'ь Boзз'eднaння амЧ oбмeжyeтьcя пapaми тa нeпoвнoлiтнiми дiтьми, зa виняткoм, нaпpиклaд, бiжeнцiв-пiдлiткiв [11, c. 34].
22 ^удня 2003 poкy, пpeзидeнт Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy звepнyвcя дo cyдy Gвpoпeйcькиx Cпiльнoт пpoxaючи пpo cкacyвaння визнaчeниx нopм Дoктpини пpo пpaвo вoзз'eднaння амЧ тa пoпpocив виpiшити да cкopiшe. Ha думку Gвpoпeйcькoгo Пapлaмeнтy, Дoктpинa пopyшye фyндaмeнтaльнi пpaвa, ocoбливo пpaвa життя амЧ тa ïï вимoги дo нeдиcкpимiнaцiï [10].
У лиcтoпaдi 2003 poцi, бyлo зaтвepджeнo Дoктpинy пpo peжим дocтpoкoвoгo oтpимaння житлa пpeдcтaвникaми ^шн тpeтьoгo cвiтy. Згiднo з дoктpинoю мiгpaнти з ^arn тpeтьoгo cвiтy, якi пepeд вiдпpaвкoю вiдпoвiдниx зaяв зaлишaютьcя дo 5 poкiв бeз пepepви в oднiй з ^шн Gвpoпeйcькoгo ^юзу, oчiкyють, кoли цieю кpaïнoю бyдe нaдaнo cтaтyc oдepжyвaчa пpaвa тpивaлoгo пepeбyвaння y цiй ^ámi. Taкoж Дoктpинa пoвиннa вiдпoвiдaти пeвним yмoвaм, нaпpиклaд: peгyляpний дoxiд, бeзпeкa здopoв'я. Toдi мiгpaнти нaбyвaють пpaвo pyxaтиcя вiльнo в iншi ^шни GC тa зaлишaтиcя тaм нe бшьш нiж нa тpи мicяцi. Ця зaявa пpo нaдaння пpaвa та вЧ'зд бiльшe нiчoгo нe мютить. Дocтyп дo poбoти мoжe зaлeжaти як вiд кoнтpoлю нa pинкy пpaцi, тaк i вiд кoнтpoлю пpiopитeтy вiднocнo житeлiв ^шни aбo cпiльнoти гpoмaдян пepeбyвaння. Peфopми мaли бути втiлeнi y нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi дo кiнця 2006 poкy. Дoктpинa виключae бiжeнцiв тa людeй, яю кopиcтyютьcя тимчacoвим зaxиcтoм, як зacoбoм пepeбyвaння y ^ámi. У грудш 2004 poцi Paдa GC втiлилa дoктpинy пpo пepeдyмoви в'1'зду тa пpoживaння житeлiв ^шн тpeтьoгo cвiтy з мeтoю нaвчaтиcя, нaвчaтиcя пpoфeciï aбo cлyжити дoбpoвiльнo [7].
Oднa з цiлeй штьте'!' мiгpaцiйнoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo Coюзy, цe пpocyвaння дo вiдмiни дад^им^^'х' y eкoнoмiчнoмy, cycпiльнoмy тa кyльтypнoмy життi тa poзpoбкa зaxoдiв бopoтьби з pacизмoм тa кceнoфoбieю. Цe чiткo cфopмyльoвaнo y Cпeцiaльнiй Ceciï Gвpoпeйcькoï Paди y Taмпepe, y жoвтнi 1999 po^. Biдпoвiднo дo цьoгo Paдa GC y 2000 po^ пpийнялa двi дoктpини. Пepшa Дoктpинa пpo зacтocyвaння пpинципy piвнoгo пoвoджeння бeз pacoвoï тa eтнiчнoï диcкpимiнaцiï, a в шшш гoвopитьcя пpo зaгaльнo визнaчeнi paмки peaлiзaцiï piвнoгo пiдxoдy y cфepi зaйнятocтi тa oтpимaння пeвнoï пpoфeciï. Дpyгa дoктpинa cтocyeтьcя виключнo piвнoгo пoвoджeння y пpoфeciйнiй зaйнятocтi, тa ïï мeтoю, oкpiм пpoтидiï диcкpимiнaцiï щoдo eтнiчнoгo пoxoджeння, e щe й бopoтьбa y cфepi нepiвнocтi qo cтocyeтьcя вipи aбo
84
cвiтoглядy, iнвaлiднocтi, вiкy тa ceкcyaльнoï opiern^iï. Пepшa дoктpинa мae нa мeтi cтвopити paмки для бopoтьби з диcкpимiнaцieю щoдo пoxoджeння зa cтaттю aбo eтнiчнoгo пoxoджeння, oтжe пoвиннi бути peaлiзoвaнi piвнi пiдxoди дo виpiшeння пpoблeм у ^arnax GC. Цi дoктpини тopкaютьcя ycix людсй, якi пpaцюють у гpoмaдcькiй тa пpивaтнiй cфepi, a caмe:
- пpo ^mepn вибopy тa yмoвax нaймy aбo в yмoвax caмocтiйнoï зaйнятocтi , нeзaлeжнo вiд cфepи poбoти тa мюця poбoти, цс пoтpiбнo для пpoфeciйнoгo poзвиткy тa для дocтyпy та кoжний piвeнь пpoфeciйнoï opiern^iï тa пpoфeciйнoгo нaвчaння для piзниx пpoфeciй.;
- пpo yмoви зaйнятocтi тa пpaцi;
- пpo yчacть в пpoфeciйнiй opгaнiзaцiï пpaцiвникiв тa poбoтoдaвцiв, aбo у opгaнiзaцiï, члсни я^' вiднocятьcя дo oкpeмoгo пpoфeciйнoгo ce^opy, включaючи пpaвo нa викopиcтaння вщдшв, якi пpoпoнyють цi opгaнiзaцiï;
- ^o cycпiльнy 6сзпску, включaючи coцiaльнy 6сзпску тa oxopoнy здopoв'я;
- ^o oтpимaння coцiaльниx пiльг, ^штсв;
- пpo пpaвa у ocвiтi, тa у дocтyпi дo тoвapiв тa пocлyг для нaceлeнню.
Ц двi дoктpини пoвиннi бути зaпpoвaджeннi у нaцioнaльнe пpaвo ^шн yчacниць дo 2003 poкy. Taким чинoм, вiднocнo дo peaлiзaцiï дoктpини у Гepмaнiï, нaпpиклaд, icнye дyмкa мiж вчсними, щo у бaгaтьox вiддiлax щoдo диcкpимiнaцiй вiдcyтня зaкoнoдaвчa дум^ вiднocнo дo нoвoгo пpaвoвoгo cтaтycy для нaдaння пopaд жepтвaм диcкpимiнaцiй. Ha ïx думку, цс вiдбyвaeтьcя у мyнiципaлiтeтax, дepжaвниx cлyжбax, у вiддiлax нaдaння cлyжби aбo у дepжaвниx opгaнiзaцiяx дoпoмoги [11, c. 37].
Gвpoпeйcький coюз плaнye пepeтвopити Gвpoпeйcький цeнтp кoнтpoлю щoдo pacизмy тa кceнoфoбiï в opгaнiзaцiю фyндaмeнтaльниx пpaв. Biднocнo дo цьoгo, Gвpoпeйcький Coюз opгaнiзyвaв у ciчнi 2005 po^ гpoмaдcькe cлyxaння. Hiмeцький iнcтитyт пpaв людини зpaдiв цьoмy piшeнню, тa пiдкpecлив, щo кoлo пoвнoвaжeнь нoвoï opгaнiзaцiï нс тpeбa oбмeжyвaти Gвpoпeйcькoю xapтieю пpaв людини, aбo oкpeмиx гpyп, aлe включити yci eвpoпeйcькi тa мiжнapoднi Умoви пpaв людини. Цс ocнoвyeтьcя нa пpocyвaннi тa втiлeннi у Gвpoпeйcькoмy Coюзi тa пoвиннo включaти oбoв'язки з oпpaцювaння зaкoнiв тa пoлiтики, та piвнi Gвpoпeйcькoгo Coюзy, тa та нaцioнaльнoмy piвнi.
Згiднo з виcнoвкaми Cпeцiaльнoï Ceciï у Taмпepe, кpaïни-yчacницi Gвpoпeйcькoгo Coюзy пoвиннi poзвивaти тa пpocyвaти кoмплeкcнy тa бaгaтoвимipнy пoлiтикy щoдo cycпiльнoï iнтeгpaцiï житeлiв ^arn тpeтьoгo cвiтy, якi зaкoннo пpoживaють у Gвpoпeйcькoмy Coюзi. Ця пoлiтикa пoвиннa мaти сфсктивний внecoк у з'едтанш з дeмoгpaфiчними тa eкoнoмiчними викликaми, якi були пpийнятi Gвpoпeйcьким Coюзoм. Oбoв'язкoвo, пpoтягoм ocтaннix po^ мoжнa зaзнaчити мaлeнький пpoгpec та piвнi Gвpoпeйcькoгo Coюзy щoдo динaмiчнoï пoлiтики iнтeгpaцiï гpoмaдян у eвpoпeйcькe cycпiльcтвo. Bиняткoм e Haцioнaльнi бюpo зв'язку, якi були зacнoвaнi у 2002 po^, щo iнтeгpaцiï гpoмaдян, з мeтoю нaйкpaщoï кoopдинaцiï зacoбiв нa нaцioнaльнoмy тa гpoмaдcькoмy piвнi. Biднocнo цьoгo, бюpo зв'язкiв та cвoïx зiбpaнняx випycтили Meтoдичнi вкaзiвки щoдo iнтeгpaцiï житeлiв ^шн тpeтьoгo cвiтy для пpaктичнoгo зacтocyвaння для rax, xto мae пpaвo пpийняття piшeнь. Bкaзiвки бyлo oпyблiкoвaнo у лиcтoпaдi 2004 poцi, вoни мютить в co6í, зaгaльнi пpинципи тa пpoгpaмнi peкoмeндaцiï щoдo пpийняття зaxoдiв з iнтeгpaцiï мiгpaнтiв [5].
У 2003 po^ Koмiciя зaпycтилa п^тт пpoгpaми пo Iнтeгpaцiï (INTI) для гpoмaдян iз ^шн тpeтьoгo cвiтy. Ha Caмiтi у Caлoнiкax у чepвнi 2003 poкy, Gвpoпeйcькa Paдa зaпpoпoнyвaлa Koмiciï пpeдcтaвити piчний звгг з питaнь мiгpaцiï тa iнтeгpaцiï в Gвpoпy, який мicтитимe мiгpaцiйнi дaнi тa iнфopмaцiю пpo пpoгpaми i зaxoди в циx cфepax пo
85
вс!й територ!! СС. Перший зв!т про м!грац!ю та !нтеграц!ю опубл!кований у липн! 2004 року став новим !нструментом управл!ння розвитку загально! м!грац!йно! пол!тики Д!ючи б!льш конкретно для п!дтримки ц1е! пол!тики, Ком!с!я запропонувала створення Свропейського фонду для штеграцп кра!н третього св!ту, який основуеться на Загальних основних принципах !нтеграц!!, сформульованих у листопад! 2004 року [10].
Метою цього Фонду е доповнення Свропейського Соц!ального фонду, який привертае досв!д !з Програми Сп!втовариства EQUAL по боротьб! з дискрим!нац!ею на ринку прац! м!грант!в. Сл!д зазначити, що Свропейський Фонд Регионального Розвитку також п!дтримуе ряд заход!в по !нтеграц!! м!грант!в [8].
У вересн! 2005 року Ком!с!я у сво!й заяв!, в!дпов!дно до вимоги Свропейсько! Ради намагалася закласти основи для Свропейсько! структури штеграцп, запропонувавши конкретн! заходи щодо зд!йснення вищезазначених Загальних Основних Принцип!в, спрямованих на узгоджен!сть заход!в, прийнятих на р!вн! Союзу та держав-член!в СС.
Поступовий розвиток загальноевропейсько! системи надання притулку е одною з головних ц!лей загальноевропейсько! м!грац!йно! пол!тики. До к!нця кв!тня 2004 року були затверджен! м!н!мальн! загальн! закони для ц!е! сфери; але ще не була прийнята в!дпов!дна директива. Виходячи з цього, на другому етап! буде створена Сп!льна европейська система надання притулку.
Одним з ключових елемент!в загальноевропейсько! пол!тики надання притулку е встановлення критер!!в ! процедур, як! будуть визначен! державою-членом, яка мае право розглядати клопотання про надання притулку громадянину кра!ни третього св!ту в держав! СС. Питання регулюеться Дубл!нським Регламентом II, прийнятим в 2003 роц!, що став доповненням до Дубл!нськ!й Конвенц!! 1991 року. Кр!м того, з Дубл!нського Регламенту II потр!бно виключили можлив!сть багаторазового застосування ! дозволити кожному заявнику единий порядок надання притулку в кра!нах СС. Ефективне зд!йснення цього регламенту буде забезпечено шляхом створення системи пор!вняння цифрових в!дбитк!в пальц!в (Eurodac) ус!х ос!б, як! шукають притулку у в!ц! в!д 14 до 50. Eurodac почав функц!онувати в середин! с!чня 2003 року [11, с.40].
Ще одним важливим заходом загально! европейсько! пол!тики для надання притулку було запроваджено в липн! 2001 року, це було прийняття Директиви про м!н!мальн! стандарти з надання тимчасового захисту у випадку масового напливу б!женц!в, а також про заходи, що сприяють збалансованому розпод!лу навантаження на держави СС, як! приймають таких ос!б, а також з насл!дками цього прийому (burden sharing). 1снування масового напливу б!женц!в було зауважено р!шенням Ради, яке може бути прийняте квал!ф!кованою б!льш!стю п!сля пропозиц!! в!д Ком!с!!. Пер!од тимчасового захисту становить один р!к ! може бути продовжений ще на один. Особи, що користуються тимчасовим захистом, можуть в будь-який час подати заяву на притулок. Ще вони мають право на виконання незалежно! або залежно! оплачувано! роботи ! отримувати допомогу в вигляд! соц!альних п!льг, а також мають право на возз'еднання з !х с!м'ею. Директива по м!н!мальним правилам з надання тимчасового захисту була першим юридично обов'язковим шструментом захисту, через який можна було досягти пол!тично! угоди п!сля набрання чинност! Амстердамського Договору [11, с.41].
У 2003 роц! Рада оф!ц!йно прийняла Директиву по встановленню м!н!мальних стандарт!в для прийому ос!б, як! шукають притулку у державах-членах СС. Директива спрямована на забезпечення надання б!дним, шукаючим притулку людям, прийнятних умов життя (а саме: житло, охорона здоров'я, доступ до осв!ти ! ринку прац! ! т.д. Ще у
86
кв!тн! 2004 року Рада СС оф!ц!йно прийняла Директиву про м!н!мальн! стандарти для визнання громадян кра'н третього св!ту або ос!б без громадянства, як б!женц!в або ос!б, потребуючих додаткового захисту ! надання цього захисту. Положення ц!е'1 Директиви стали предметом гостро'1 критики з боку UNHCR, який вважае, зокрема, що неприпустимо ставити знак р!вност! м!ж захистом, передбаченим державою !з захистом парт!й чи орган!зац!й та м!жнародних орган!зац!й, як! керують державою або значними частинами 11 територ!!'. М!жнародн! орган!зац!'1, в!дпов!дно до м!жнародного права, не можуть бути прир!внян! до держави. У вересн! 2000 року Ком!с!я представила проект директиви по загальним правилам, що регулюють надання або в!дмову в статус! б!женця. Проект спрямований на створення правових меж, як! зг!дно з загальними правилами ! терм!нами забезпечать швидкий та ефективний розгляд заяв на надання притулку, представлених на розгляд державам-членам СС [10].
Останньою сп!льною м!рою з пол!тики притулку ! б!женц!в е р!шення про створення Свропейського Фонду Б!женц!в (European Refugee Fund ERF). Його метою е надання п!дтримки та сприяння в зусиллях держав-член!в СС отримувати ! розглядати насл!дки прийому б!женц!в ! депортованих ос!б. Перший EФБ !снував в пер!од з с!чня 2000 по к!нець 2004 року, в який було вкладено 216 млн. евро. Водночас, почався другий етап, який охоплюе пер!од з 2005 по 2010. Вжит! Фондом заходи стосуються заявник!в на притулок, б!женц!в та депортованих ос!б. Конкретно вони стосуються як ! до прийому заявник!в на притулок та до доступу до процесу його надання, так ! до практично!' п!дтримки в ус!х вищезазначених категор!ях, також ! можлив!сть добров!льного повернення на батьк!вщину. Кр!м того, забезпечення п!дтримки ос!б, як! будуть залишатися пост!йно в держав!-член! СС. Кр!м цього, у раз! масового напливу б!женц!в можливо звернутися до Фонду для ф!нансування нев!дкладних заход!в для надання тимчасового захисту [11, с. 42].
У вересн! 2005 року Ком!с!я пов!домила про програми регионального захисту у справах б!женц!в, в яких вивчалися можливост! деяких кра'н третього св!ту, як! знаходяться поряд з кра'ною походження б!женц!в ! як! можуть забезпечити умови захисту, необх!дн! для них.
У М!н!стерств! Юстиц!'1 ! М!н!стерств! Внутр!шн!х Справ, 2 ! 3 червня 2005 року було прийнято План д!й з реал!зац!'1 Гаазько! програми шляхом прийняття конкретних заход!в !, зокрема, для належного та своечасного зд!йснення ! виконування закон!в нац!онального законодавства, оц!нюючи !х на практиц! ! ставлячи нов! ц!л! у конкретн! терм!ни.
У рамках зм!цнення впровадження Свободи в Свропейському Союз! ! зокрема в пол!тиц! притулку, м!грац!'1, кордон!в ! в!з, серед основних рекомендац!й Плану д!й ми вид!ляемо наступн! д!'1 та !х терм!ни:
- Програма - це меж! сол!дарност! та управл!ння м!грац!йними потоками та основа нових ф!нансових перспектив (2005),
- Зелена Книга для майбутнього Свропейсько! м!грац!йно'1 мереж! (2005), ! як насл!док, при необх!дност!, пропозиц!я для створення Свропейсько! М!грац!йно'1 Обсерватор!! (2006),
- особливий р!шучий контроль для усп!шно'1 передач! та реал!зац!'1 закон!в нац!онального законодавства. Мон!торинг !нтеграц!'1 та виконування закон!в у перш!й фаз! по наданн! притулку ! по легальн!й м!грац!'1 допоможе державам-членам СС дотримуватися вимог цих акт!в ! забезпечить плавний перех!д до друго! фази вт!лення подальших законодавчих д!й у вищезазначених областях, важливих досл!джень про насл!дки, доречн!сть ! доц!льн!сть сп!льно'1 обробки заяв про надання притулку в межах
i за межами €С (2006). Також другою метою е створення едино! системи надання притулку, а також перспектива розвитку використання Свропейського Фонду Бiженцiв,
- що стосуеться легально! м^ацп, слiд тдкреслити вищевказану Зелену Книгу економiчно! м^ацп (обговорення яко! розпочалося в 2005 рощ), i представити план пол^ики по легальнiй м^ацп, в тому чи^ процедури прийому (2005),
- значш зусилля направленi на штегращю кра!н третього свiту, шляхом створення едино! европейсько! бази,
- продовження зусиль по боротьбi з нелегальною мчащею i !! наслiдками, такими як нелегальна праця. Це також е ключовим пунктом Плану дш, який повинен поеднуватися з ефективною пол^икою для вiддалення i репатрiацi! незаконних мiгрантiв згiдно з законом i з бiльш тiсною ствпрацею та взаемною технiчною допомогою. Найголовшший законодавчий акт було заплановано у 2005 рощ по процедурами депортацп,
- пол^ика притулку та м^ацп, яка мае особливо критичний розлад, i полягае в основному на ствпращ з кра!нами третього св^у,
- нарештi, багатогранний план дш по управлiннi (зовнiшнiх) меж Свропейського Союзу та паралельне скасування внутршшх, також по розвитку бюметрп, яка тдвищуе рiвень безпеки про!зних докумешив, видiв на проживання, паспортiв i т.д., спiвпрацi з iнформацiйними системами i подальшого розвитку полiтичних мiркувань, у тому числi розвиток шформацшно! системи по вiзах (VIS) [11, с. 44].
Таким чином, дивлячись на розвиток до тепершньо! загально! м^ацшно! полiтики кра!н-члешв СС стае ясно, що незважаючи на триваючий процес створення вшьного, безпечного i справедливого простору, особливо в пол^ичнш сферi прийому та штеграцп, е тшьки кiлька необхiдних i юридично обов'язкових правил. Крiм того, деяю держави-члени СС або не приймають безпосередньо обов'язковi рiшення (правила, директиви i рiшення), або пiзно включають !х у нацiональне законодавство. I це особливо важливо, лише коли !х змушують з втручанням Суду СС.
Загальна пол^ика в обласп притулку та бiженцiв, до цих тр не розкривае слабкi сторони. Свропейський союз, звичайно, в майбутньому бажае тюно спiвпрацювати в обласп м^ацшно! полiтики та розробити процедури, яю виходять за рамки цих мшмальних прийнятих стандартiв. Тим не менше, серед держав-члешв немае згоди щодо термшв ще! полiтики. Бшьшють урядiв вважае, що проект з розробки едино! системи надання притулку до 2010 року було занадто амбщшним. UNHCR висловлило розчарування, тоьу що держави-члени не виконали общянки, дано! на спещальному самт в Тампере [6]. Неодноразово держави - члени СС намагалися за допомогою пол^ики стосовно бiженцiв полшшити захист в кра!нах походження та якють систем притулку в Союзi.
Розробка комплексно! i динамiчною мiграцiйно! пол^ики залишаеться важливою областю нацiонального значення, незважаючи на високий ступшь ствроб^ництва мiж державами-членами на европейському рiвнi.
Список використано¥ л1тератури
1. General Secretariat of the Council of the European Union, DG H - Justice and Home Affairs : List of Texts adopted by the Council in the JHA Area [Electronic resource]. - 2003, №. 24 (8.5.2003). - Mode of access :
http://europa.eu.int/com/justice_home/news/intro/news_intro.en.htm
2. General Secretariat of the Council of the European Union, DG H - Justice and Home Affairs: List of Texts adopted by the Council in the JHA Area [Electronic resource]. - 2004, № 59 (28.6.2004) and Nr. 83 (25-26.10.2004). - Mode of access : http://europa.eu.int/com/justice_home/news/intro/news_ intro.en.htm
88
3. General Secretariat of the Council of the European Union, DG H - Justice and Home Affairs: List of Texts adopted by the Council in the JHA Area [Electronic resource]. - 2003, № 118. - Mode of access : http://europa.eu.int/com/justice_home/news/intro/news_ intro.en.htm
4. General Secretariat of the Council of the European Union, DG H - Justice and Home Affairs: List of Texts adopted by the Council in the JHA Area [Electronic resource]. - 2004, № 102. - Mode of access : http://europa.eu.int/com/justice_home/news/intro/news intro.en.
5. UNHCR stvai SuaapsaxnM-svn p,s xiq vss^ puQpiasi^ xn^ E.E. axsxiKa p.s xnv snavevroan xrov oiKoysvsirov. [Electronic resource]. - Mode of access : www.unhcr. de/unhcr.php/cat/61 /aid/8 86.
6. UNCHR AuaapsaxnM-svn p.s xt^ Nss^ Pu0piasi<; xn^ E.E. ExsxiKa p,s xnv Enavevroan xrov OiKoysvsirov [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.unhcr.de/unhcrVphp/cat/61/aid/886).
7. Lubbers Znxa EKxsxap,svn A^sxnpia axnv noXrnKn xn^ E.E. yia xou^ npoa^uys^ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.unhcr.de/unhcr.php/cat/18/aid/1168).
8. TsviKq rpa^^axsia xou EupßouXiou xn^ E. E., rsv. AisuQuvan EiS^asi^ ano xov xopea AiKaioauvn^ Kai EaroxspiKrov YrcoQsasrov [Electronic resource]. - Mode of access : http://europa.eu.int/com/justicehome/news/intro/newsintro.en.htm.
9. H Msxavaaxsuan axnv raXXia, raXXiKn npsaßsia - Tp^a Tunou Kai nXnpo^opirov, BspoXivo [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.botschaft-frankreich.de.
10. H ^sxavaaxsuxiK^ rcoXmKn xn^ EE p,ia nspisKxiK^ EupronaiK^ ^sxavaaxsuxiK^ tcoXixik^ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.firststeps-project.eu/web/content.asp?lng=gr&parent=POLICY§ion=Comprehensive
11. Bapßixairoxn I. M.. MaKpa nopsia rcpo^ pia sviaia 11. p,sxavaaxsuxiKh rcoXixiKh axnv suprorcaixh evroan: oi s^sXi^siq 1999 - 2005 [Electronic resource] / I. M. Bapßixairoxn. -Mode of access : http://www.epp-ed.org
12. KaxsuQuvx^pis^ rpap,p,s^ xn^ Kußspvnan<; Pa^apsv ExsxiKa p,s xnv Evaropmroan xrov AXXoSanrov, BspoXivo,16 Iouviou 2003 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.botschaft-frankreich.de).
13. MaXxa - H YioQsxnan xou KoivoxiKou KsKxn^svou [Electronic resource]. - Mode of access : http://europa.eu.int/scadplus/lEK/de/lvb/e22112.htm).
14. nanaSaKn O. r., nanaSaKn E.. H noXixiK^ Siaxsipian<; xrov p,sxavaaxsuxiKrov porov rcpo^ xnv EupronaiK^ 'Evroan Kai xnv EXXaSa [Electronic resource] / O. r. nanaSaKn, E. nanaSaKn. - Mode of access :
http://www.prd.uth.gr/sites/GS_RSAI/C0NFERENCE_MAY2011_SITE/PAPERS_MAY201 1_PDF_CDZPAPADAKI_GI0TI_0_PAPADAKI_E_43.pdf
15. OXoKXnpro^svn supronaiK^ ^sxavaaxsuxiK^ noXixiK^ [Electronic resource] -Mode of access :
http://europa.eu/legislation_summaries/justice_freedom_security/free_movement_of_persons _asylum_immigration/jl0059_el.htm
CTarra HafliMmna ao peflaKuii 11.10.2014 p.
E. Ryabchenko
THE STAGES OF THE EUROPEAN UNION MIGRATION POLICY TO THE THIRD COUNTRIES IN THE BEGINNING OF 21st CENTURY
The present article deals with the urgent issues of the European Union migration policy in the beginning of current century. Due to the yearly increasing number of migrants from third countries the EU faced with the range of problems in the sphere of human rights. Also, while the above mentioned period a huge work was done in the sphere of counteraction with
89
illegal migration. Thus, EU worked out the principles of control in external and internal borders of EU. The principals of the system VIS and EURODAC were describes as important element in prevention of illegal migration. Special attention was paid to those who seek for asylum. Another problem that described is family reunification of migrants and the legal base of it. But the special attention is paid to the problem of xenophobia and any type of discrimination that any migrant can face. Another very important problem that needs study and legal solution is the problem of refugees. It should be also mentioned that every conference of European Council and the circulations issued concluding them are studied by UNCHR and can be reworked again in order to find the proper way to solve the problem of migration. It must be also mentioned that European countries sometimes do not have common meaning in the approaches to the working out of migration policy. It needs also cooperation with the countries of migrants' origin.
Key words: European Union, illegal migration, political asylum, discrimination, human rights.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова I.C., d.i.H, проф.; Антонюк O.B., д.полт.н, проф.
УДК 324(450)"2006"(045)
М.А. Светлакова
ПАРЛАМЕНТСБК1 ВИБОРИ 2006 Р. B КОНТЕКСТ1 ПОЛ1ТИЧНОГО
ПРОЦЕСУ В 1ТАЛ11
Парламентсъю вибори в 1тали характеризуютъся конкуренщею Mi:w правоцентристсъкою коалщею «Дiм Свобод» на чолi з дтчим прем'ер-мШстром С. Берлускош та лiвоцентристсъкою коалщею «<Союз» на чолi з Р. Продi. Вибори 2006 р. були здтснеш за новим виборчим законом, який було введено напришнщ 2005 р. дтчим урядом С. Берлускот.
У вiдповiднiстъ з законом 2005 р. як в Палату депутатiв, так i в Сенат, мюця були розподтеш за системою пропорцтного представництва. Виборча система якою управляв мехатзм присудження абсолютног бiлъшостi м^цъ в парти, яка могла отримати абсолютну бтъшютъ голоЫв, представляла силъний стимул до формування передвиборчих коалщй. М^ця для Палати деnутатiв та в Сенат були розподшеш на нащоналъному рiвнi по регiонам. По тшому система застосовувалася ттъки для автономног областi Валле-д'Аоста в обох палатах та Tрентiно-Aлъто-Aдiдже, але ттъки для Сенату. Електорат в свою чергу не мш обирати окремих кандидатiв у списках партт або коалщй.
Першi вибори за щею системою виявилися вдалими для лiвоцентристсъко'г коалщг, що здобуло широке обговорення в ЗМ1. Така ситуащя показала себе як найбтъш неоднозначна за всю wторт 1талтсъко'г Республти, та зактчилася перемогою лiвоцентристсъко'г коалщг.
Ключов1 слова: парламентсък вибори 2006 р., правоцентристсъка коалщя, лiвоцентристсъка коалщя, новий виборчий закон.
1тал!йська Республ!ка е кра!ною з ч!тко ознаменованою ламкою моделлю пол!тично! системи держави. Перех!дний пер!од в кра!н! почався ще у 90-х рр. XX ст. та спричинив серйозн! з!мни в пол!тичному устро! 1тал!!. Через це сталося формування
90
