CC BY
72
European political parties and their parliamentary groups in the process of law-making and the creation of common norms, principles and standards for all Member States.
Analysis of modern constitutional law features of political parties in the context of supranational political forces in the European Union. In the example of the political groups of the European Parliament demonstrated growth opportunities supranational European political parties in the law-making that brings them the functional content of the national political parties which oriented to participate in the parliamentary elections and the establishment of a parliamentary majority for their results in order to gain exposure to the implementation of Parliament legislative powers.
Based on the proposed theoretical approaches concluded conceptual nature of paramount importance improve the performance of political parties in the formation of the European Union European legal standards as the national legal systems of all Member States should be tailored specifically to these common law rules and principles.
Specifies that the relevant provisions for future party politicization institutional system of the European Union and the emergence of truly European political parties supranational character is the prohibition of membership in multiple groups simultaneously political, and most such political parties and groups should be seen as a result of the integration process relevant and real convergence of political and legal systems of the Member States.
The author believes that current trends increase the place and role of political parties in EU lawmaking Legislative Drafting and should be taken into account by national political parties to strengthen cooperation with relevant European parties that will bring the legal position of the Ukrainian state and its separate political forces on specific sectoral issues into institutional centers decision-making in the European Union.
Keywords: efficiency, political party, the European Union, the European Parliament, the European legal standards, European intergovernmental integration.
УДК 341.17(4)"1951"(045)
M. Кацин
1СТОРИКО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕНИЯ еВРОПЕЙСЬКОГО СШВТОВАРИСТВА ВУГШЛЯ ТА СТАЛ1 В ПРОЦЕС1 1НСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗАЦ11 еВРОПЕЙСЬКО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦ11
Стаття присвячена досл1дженню icmopuKO-правового значения Свропейсъкого Cniemoeapucmea Вугшля та Сmалi (€СВС) в процеЫ европейсъког екoнoмiчнoi мiждеpжaвнoi ттеграцИ. Особлива увага придшена нормативно-правовому aнaлiзу положення Договору про створення Свропейсъкого ствтовариства вугшля та cmaлi 1951 р.
Ключов1 слова: Генералъна угода з mapuфiв i mopгiвлi (ГАТТ), План Шумана -Монне, Дoгoвip про створення Ствтовариства Вугшля та Cmaлi.
Постановка проблеми. Важливим викликом сучасносп постае глобал1защя, яка, розширюючи сво'1 географ1чш кордони, продовжуе охоплювати нов1 сфери суспшьного буття, сприяючи поступовому поглибленню штеграцшних зв'язюв м1ж кранами, зокрема й в галуз1 економши. Так, починаючи з друго'1 половини XX ст., в уах регюнах св1ту постшно виникають та розвиваються економ1чш блоки, яю вщр1зняються м1ж собою ступеням штегрованосп та масштабом визначених перед ними завдань, у д1апазош вщ звичайно'1 л1берал1зацп руху товар1в до створення повного економ1чного та валютного союзу, шляхом забезпечення вшьного руху результат та фактор1в
виробництва разом з проведениям едино! макроеконом!чно!, торг!вельно!, валютно!, та соц!ально! пол!тики.
У цьому контекст! варто навести приклад Свропейського Союзу (£С), який репрезентуе найб!льш поглиблену модель м!ждержавних !нтеграц!йних в!дносин. Так, головну роль у процес! його функц!онування та розвитку в!д!грае !нституц!йна структура, яка в!дпов!дно до процедури формування та порядку ухвалення р!шень, мае наднац!ональний характер. Незважаючи на економ!чн!, ф!нансов! та пол!тичн! труднощ! з якими стикаеться €С, на зростаючу кризу лег!тимност! його !нститут!в, частина експерт!в продовжуе вважати !снування !нституц!йного механ!зму, под!бного до державного (state-like) необх!дною умовою м!ждержавного !нтеграц!йного процесу.
Разом з тим, !снуе й !нший п!дх!д щодо м!ждержавно! штеграцп, який можна про!люструвати на приклад! «Торг!вельно! угоди щодо т!сн!шого економ!чного сп!вроб!тництва м!ж Австрал!ею та Новою Зеланд!ею» (Australia New Zealand Closer Economic Relations Trade Agreement) [1], в процес! виконання яко! були усунути ус! перепони на шляху до формування единого ринку та проведена гармон!зац!я регуляторних практик, митних процедур, урядових тендер!в та техшчних стандарт!в. Необх!дн!сть укладання ц1е! угоди була викликана бажанням стор!н !нтенсиф!кувати товарооб!г м!ж собою на основ! дотримання норм та правил справедливо! конкуренц!!. Так, для зазначено! модел! економ!чно! !нтеграцп характерна в!дсутн!сть наднац!онально! !нституц!йно! структури, у той час як двигунами !нтеграц!йного процесу виступають безпосередньо !нституц!йн! структури держав-член!в.
Сл!д визнати, що !снуе певна конкуренц!я м!ж цими двома моделями м!ждержавно! економ!чно! !нтеграц!!. Тим не менш, обидв! з них мають потенц!ал демонструвати однаково високу ефективн!сть. Отже, виб!р найб!льш оптимально! !з них буде залежати в!д характеру об'еднання, держав-член!в та !сторичних умов до формування такого об' еднання.
Враховуючи вищевикладене, видаеться необх!дним проанал!зувати !сторико-правову роль Свропейського сп!втовариства вуг!лля та стал! (ССВС), створення якого стало першим кроком на шляху до !нституц!онал!зац!! европейсько! економ!чно! м!ждержавно! !нтеграц!! на наднац!ональних засадах.
Аналгз останшх дослгдженъ i публжацш. Як в!домо, невдовз! п!сля проголошення незалежност!, Укра!на задекларувала курс на економ!чну та пол!тичну !нтеграц!ю до европейських структур. У цих умовах значно посилився науковий !нтерес до вивчення !стор!! розвитку европейсько! економ!чно! !нтеграц!!. З початку XXI ст. було видано ряд монограф!й, як! висв!тлювали р!зн! сторони европейського !нтеграц!йного процесу. Серед них варто в!дзначити монограф!ю укра!нських вчених П. В. Луцишино! та С. В. Федонюка «Свропейськ! !нтеграц!йн! процеси: формування единого ринку».
Серед рос!йських досл!джень останн!х рок!в, варто в!дзначити монограф!ю Ю. М. Юмашева та С. В. Постн!ково! «Экономическое право Европейского Союза».
Сл!д зазначити, що серед европейських та американських вчених, як! простежували !сторико-правовий розвиток ССВС, вагомий науковий внесок у досл!дження цього питання був зроблений, зокрема: А. М!лвардом, М. Арах, Е. Векслером, Г. Г!лингхамом, М. Г!лбертом, Д. Дайненом, М. Дедманом, Б. Ейшенгр!ном, М. Йованов!чем, А. М!лвардом, Р. МакАлистером, Ж. Пелкманом, С. Полардом, М. Своном, X. Шм!ттом, В. Хендерсоном, М. Хоганом та !н. Серед л!тературних джерел велике значення мають спогади видатних пол!тичних д!яч!в !нтеграц!йного руху, зокрема: Р. Марджол!на, Ж. Монне, А. Сп!нелл!, В. Хальштайна та !н.
Метою tyeï cmammi е висв!тлення !сторико-правово! рол! Свропейського сп!втовариства з вуг!лля та стал! в процес! !нституц!онал!зац!! европейсько! економ!чно!
мiждepжaвнoï ime^a^'L
Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти пepeдбaчeнo викoнaти нacтyпнi зaвдaння:
- виcвiтлити icтopикo-пpaвoвi пepeдyмoви yклaдeння Дoгoвopy пpo cтвopeння GCBC ^GCBC) 1951 p.;
- пpoaнaлiзyвaти ocнoвнi пoлiтикo-пpaвoвi мexaнiзми iнcтитyцioнaлiзaцiï eвpoпeйcькoï eкoнoмiчнoï мiждepжaвнoï imerpa^ï згiднo з пoлoжeннями ДGCBC;
- визнaчити ocoбливocтi вiдoбpaжeння «дoктpини вiльнoï кoнкypeнцiï» вiдпoвiднo дo пoлoжeнь ДGCBC.
Buклaд ocнoвнoгo мamepiaлy. Poзглядaючи oбpaнy пpoблeмaтикy, cлiд зaзнaчити, щo зa нacлiдкaми Дpyгoï cвiтoвoï вiйни бiльшicть eвpoпeйcькиx дepжaв oпинилиcя в дyжe cкpyтнoмy eкoнoмiчнoмy тa фiнaнcoвoмy cтaнoвищi, зoкpeмa бyлa зpyйнoвaнa coцiaльнa тa тexнoлoгiчнa iнфpacтpyктypa, cym^o впaв piвeнь виpoбництвa пpoмиcлoвoï тa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, знaчнo знизивcя piвeнь тoвapooбiгy мiж eвpoпeйcькими кpaïнaми. У той жe чac, гaлoпyючa шфлящя викликaлa пaдiння piвня cпoживaння, щo пpoвoкyвaлo coцiaльнe нaпpyжeння y cyra^cm. Ha цьoмy фoнi, знaчнo пocилилиcя пoзицiï CШA тa CPCP, яю yocoблювaли двa пpoтилeжнi пoлюcи тяжшня для iншиx дepжaв. Oтжe, дyжe швидкo cтaли пoмiтними пepшi oзнaки тoгo, щo цi двi ^ai™ мaють piзнe бaчeння cтocoвнo мaйбyтньoгo poзвиткy eвpoпeйcькoгo кoнтинeнтy. Bapтo зaзнaчити, щo пpoтягoм 1946 - 1948 pp., вiдбyлocь вcтaнoвлeння кoмyнicтичниx peжимiв y Cxiднiй Gвpoпi, щй зyмoвилo ïï вiдмeжyвaння вiд бyдь-якиx зaxoдiв щoдo poзpoбки тa yчacтi y eвpoпeйcькиx мiждepжaвниx eкoнoмiчниx iнтeгpaцiйниx пpoцeciв нa кaпiтaлicтичниx нaчaлax. Haтoмicть CPCP бyлa зaпpoпoнoвaнa cвoя мoдeль coцiaлicтичнoï ime^a^', якa бyлa peaлiзoвaнa y фopмi cтвopeння Paди Eкoнoмiчнoï Bзaeмoдoпoмoги (PEB) y 1949 p.
Oтжe, в циx yмoвax нa дoвгий чac eвpoпeйcькa мiждepжaвнa eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя cтaлa acoцiювaтиcя лишe iз зaxiднoю чacтинoю кoнтинeнтy. Пepший кpoк та цьoмy шляxy 6УВ зpoблeний iз пiдпиcaнням шicтнaдцятьмa eвpoпeйcькими кpaïнaми Koнвeнцiï «Qpo eвpoпeйcькe eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo» [4] тa cтвopeнням Opгaнiзaцiï Gвpoпeйcькoгo Eкoнoмiчнoгo Cпiвpoбiтництвa (OGEC) з мeтoю peaлiзaцiï ocнoвoпoлoжнoгo пpинципy Плaнy Mapшaллa [6], a caмe - вiднoвлeння eкoнoмiчнoгo дoбpoтy Gвpoпи, шляxoм зacтocyвaння кoлeктивниx зycиль. Taк, зoкpeмa, вжe y пepшi poки ïï дiяльнocтi був пpийнятий Koдeкc лiбepaлiзaцiï тopгiвлi (1950 p.), вiдпoвiднo дo якoгo дepжaви-члeни згoлoшyвaлиcь нa пocтyпoвe ycyнeння кiлькicниx oбмeжeнь y тopгiвлi тa пiдтвepджyвaли cвoю вiддaнicть взятим нa ceбe зoбoв'язaнням в paмкax cт. 3 TATT [5] щoдo дoтpимaння нeдиcкpимiнaцiйнoгo peжимy y тopгiвлi.
Aнaлiзyючи дiяльнicть ща opгaнiзaцiï, видaтний дiяч iнтeгpaцiйнoгo pyxy тa пepший гoлoвa Bepxoвнoгo opгaнy GCBC Ж. Moннe пiдкpecлювaв, щo ïï знaчним нeдoлiкoм зaлишaвcя caмe ïï cyтo мiжypядoвий xapa^ep. Taк, нa йoгo думку, з якoю e пiдcтaви чacткoвo пoгoдитиcь, eфeктивнicть ща opгaнiзaцiï oбмeжyвaлacь стимулящею eвpoпeйcькoï мiждepжaвнoï тopгiвлi шляxoм ycyнeння квoт в тopгiвлi, зaпpoвaджeння cиcтeми бaгaтocтopoннix poзpaxyнкiв, тa iнфopмyвaнням кpaïн-пapтнepiв пpo влacнi pecypcи з мeтoю кoopдинaцiï зycиль y пpoцeci виpoбництвa. У тoй жe чac Ж. Moннe ввaжaв нepeaлicтичним вимaгaти бiльшoгo вiд cиcтeми, якa нe пepeдбaчae дeлeгyвaння cyвepeнiтeтy дepжaв-yчacникiв нa тадтацютальний piвeнь. Toмy, нa йoгo думку, OGEC пepeжилa Плaн Mapшaллa, тшьки зaвдяки тoмy, щo вoнa cтaлa викoнyвaти cyтo тexнiчнi, iнфopмaцiйнi функцп [14, c. 270].
Oцiнюючи piвeнь втpyчaння CШA в eвpoпeйcькi iнтeгpaцiйнi пpoцecи y цeй пepioд, pocm^M дocлiдники Ю. M. Юмaшeв тa G. B. Пocтнiкoвa ввaжaють, щй eвpoпeйcькi дepжaви пepeбyвaли нe тшьки y зaлeжнocтi вiд мaкpoeкoнoмiчнoï тa
ISSN 2226-3047 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ПPABO, 2014, BИП. 7
фiнaнcoвoï дoпoмoги CШA, a щe й пiд впливoм тeopeтичниx дай, якими cлiд бyлo кepyвaтиcя зa для дocягнeння eкoнoмiчнoгo poзвиткy [11, c. 9].
Haтoмicть, вiдoмий ^лш^кий пoлiтик тa iдeoлoг eвpoпeйcькoï imerpa^ï А. Cпiнeллi iз cyмoм визнaвaв: <^o, CШA мaли нaпoлягти caмe нa нeoбxiднocтi cтвopeння пoлiтичнoï фeдepaцiï y Gвpoпi, з якoю eвpoпeйcькi дepжaви нe мoгли нe пoгoдитиcь, пepeбyвaючи y cкpyтнoмy eкoнoмiчнoмy тa фiнaнcoвoмy cтaнoвищi» [17, c. 24].
зaзнaчити, щo вiдпoвiднo дo cт. 5 Koнвeнцiï «Qpo eвpoпeйcькe eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo», дepжaви-пiдпиcaнти зaдeклapyвaли бaжaння пocилити eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo шляxoм yтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi aбo митнoгo coюзy, кoли для цьoгo 6УДУТЬ cтвopeннi нaлeжнi yмoви.
Ha жaль, цi нaмipи нe були здiйcнeнi, ocкiльки Beликoбpитaнiя тa Cкaндинaвcькi дepжaви oпoнyвaли yciм плaнaм iнcтитyцioнaлiзaцiï iнтeгpaцiï, якi б пepeдбaчaли oбмeжeння нaцioнaльнoгo cyвepeнiтeтy. Taк, y 1949 p. з 6o^ Фpaнцiï бyлo зaпpoпoнoвaнo вiднoвити Eкoнoмiчний Coюз мiж Фpaнцieю тa Beликoбpитaнiю, який був iнiцiйoвaний зa дeкiлькa днiв дo кaпiтyляцiï Фpaнцiï y 1940 p., aлe Beликoбpитaнiя нe пpиcтaлa нa щ пpoпoзицiï. Taкoж Фpaнцiя y 1949 p. cтaлa iнiцiaтopoм yклaдaння дoгoвopy щoдo cтвopeння митнoгo coюзy з Iтaлieю, aлe вiн зaлишивcя нepaтифiкoвaним. Oтжe, единим peaлiзoвaним peгioнaльним iнтeгpaцiйним пpoeктoм в цeй пepioд був Mитний Coюз мiж Бeльгieю, Hiдepлaндaми тa Люкceмбypгoм (БEHIЛЮKC), який був yтвopeний y 1948 p. згiднo з Лoндoнcькoю Mитнoю Koнвeнцieю 1944 p. [7] пюля зaвepшeння нeoбxiдниx paтифiкaцiйниx пpoцeдyp.
Cyпepeчливим зaлишaлocь тaкoж eкoнoмiчнe тa пoлiтичнe cтaнoвищe Hiмeччини, ocкiльки зaxiднi coюзники (Beликoбpитaнiя, Фpaнцiя, CШA) нe мoгли дocягти eдинoï тoчки зopy щoдo ïï мaйбyтньoгo. Фpaнцiя вимaгaлa пoвнoï дeiндycтpiaлiзaцiï Hiмeччини тa пepeтвopeння ïï в aipap^ дepжaвy. Haтoмicть, Beликoбpитaнiя тa C^ŒA ввaжaли, qo бeз aктивнoгo зaлyчeння пoтeнцiaлy виpoбничoгo тa людcькoгo пoтeнцiaлy Hiмeччини нeмoжливo пocтaвити eвpoпeйcькy eкoнoмiкy нa peйки poзвиткy.
Taк, y 1947 p. бyлo здiйcнeнo oб'eднaння бpитaнcькoï тa aмepикaнcькoï зoн o^ra^'i' в «Бiзoнiю». Oднaк Фpaнцiя да бaжaлa пpиeднyвaти cвoю зoнy вiдпoвiдaльнocтi дo да!, aлe швидкo зpoзyмiлa, щo бeз цьoгo кpoкy, вoнa нe змoжe кoнтpoлювaти Pyp - iндycтpiaльнe cepцe Hiмeччини. Toмy y 1948 p. ypяд Фpaнцiï пoгoдивcя пpиeднaти cвoю зoнy вiдпoвiдaльнocтi дo Бiзoнiï, в нacлiдoк чoгo бyлa yтвopeнa «Tpизoнiя».
Paзoм з тим, y кв^ш 1949 p. cepeд coюзникiв бyлo дocягнyтo кoмпpoмicy щoдo cтвopeння Miжнapoднoгo opгaнy кepyвaння Pypoм (MOKP), який пoвинeн був oпiкyвaтиcь видoбyткoм вyгiлля, зaлiзнoï pyди тa cтaлeливapнoï пpoмиcлoвicтю. Дo cклaдy ^oro opгaнy yвiйшли пpeдcтaвники ОША, Beликoбpитaнiï, Фpaнцiï, тa БEHIЛЮKCy. Згoдoм, толя фopмyвaння нa тepитopiï Tproornï - Фeдepaтивнoï Pecпyблiки Hiмeччини, ocтaння пpиeднaлacя дo cклaдy Miжнapoднoгo opгaнy кepyвaння Pypoм, oтpимaвши тaкy ж caмy кiлькicть гoлociв як CШA, Beликoбpитaнiя тa Фpaнцiя.
Haтoмicть, як зayвaжye aмepикaнcький пpoфecop X. Шмiтт, вiдвepтo oцiнюючи cитyaцiю, cлiд пoгoдитиcь з тим, щo ФPH зaлишaлacя y нepiвнoмy cтaнoвищi, тaк як мaлa лишe тpи гoлocи iз п'яттадцяти в кepiвнoмy opгaнi, щo кoнтpoлювaв виpoбництвo ФPH, якe пpaцювaлo зaвдяки нiмeцьким poбiтникaм тa мeнeджмeнтy, тa здeбiльшoгo зa paxyнoк нiмeцькoгo iнвecтицiйнoгo кaпiтaлy [17, c. 53].
^м нe мeнш, нeзвaжaючи нa cвoю cтpyктypнy тa eкoнoмiчнy нeeфeктивнicть Miжнapoдний opгaн кepyвaння Pypoм вiдiгpaв зтачну пoлiтичнy poль тa зaбeзпeчив
ISSN 2226-3047 BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ
CEPIЯ: ПPABO, 2014, BИП. 7
тpaнcфep вiд cтaнy пicлявoeннoï o^ra^i Hiмeччини дo пoчaткy eвpoпeйcькoï ceктopaльнoï iнтeгpaцiï.
Taк, вжe зa дeкiлькa мicяцiв пicля cтвopeння MOKP, фpaнцyзький ypяд зaпpocив y eкoнoмiчнoï кoмiciï OOH для Gвpoпи aнaлiтичнy дoвiдкy cтocoвнo poзвиткy cтaлeвapнoï пpoмиcлoвocтi y кopoткocтpoкoвiй пepcпeктивi, тa oтpимaв вiдпoвiдь, щo нaцioнaльнi iнвecтицiйнi плaни eвpoпeйcькиx дepжaв в cфepi виpoблeння cтaлeвapнoï пpoдyкцiï були нeпpoпopцiйнo зaвищeнi пo вiднoшeнню дo пoпитy нa pинкy. Toбтo, нecкoopдинoвaнe виpoбництвo мoглo пpизвecти дo пepeвиpoбництвa i як нacлiдoк - дo зpocтaння бeзpoбiття. Cпиpaючиcь нa цю aнaлiтичнy дoвiдкy y фpaнцyзькoмy кoмicapiaтi зaгaльнoгo плaнyвaння пoчaли гoтyвaти iнтeгpaцiйнy eкoнoмiчнy пpoпoзицiю для iншиx гpaвцiв нa pинкy cтaлeливapнoï пpoдyкцiï, пepeдyciм ФPH.
Bжe 9 тpaвня 1950 p., мiнicтpoм зaкopдoнниx cпpaв Фpaнцiï P. Шyмaнoм бyлo зaпpoпoнoвaнo кapдинaльнo нoвий пpoeкт фpaнкo-нiмeцькoгo зближeння, зoкpeмa зaмicть нaцioнaлiзaцiï aбo iнтepнaцioнaлiзaцiï пpaвa влacнocтi нa зacoби виpoбництвa вyгiлля, зaлiзнoï pyди тa cтaлi пepeдбaчaлocь cтвopeння cпiльнoгo pинкy циx пpoдyктiв зa дoпoмoгoю ycyнeння митниx збopiв, квoт тa шшик зaxoдiв диcкpимiнaцiйнoгo xapaктepy. Oтжe, ^жний yчacник cпiльнoгo pинкy мaв мoжливicть piвнoгo дocтyпy дo пpoдyкцiï зaзнaчeниx iндycтpiй в нeзaлeжнocтi вiд мюця poзтaшyвaння. Taк, диcкpимiнaцiя нa пiдcтaвi дepжaвнoï пpинaлeжнocтi бyлa зaбopoнeнa [3].
Як зaзнaчae гpeцький пpoфecop G. Ciœoc, ycyнeння мiждepжaвниx бap'epiв тa кoopдинaцiя eкoнoмiчнoï пoлiтики пoвиннi були зaбeзпeчити ycпiшнe фyнкцioнyвaння oб'eднaниx гaлyзeй, a пoтiм вiдпoвiднo дo ^инципу «зчeплeння» (engrenage) пpивecти дo poзпoвcюджeння пpoцeciв iнтeгpaцiï нa cyмiжнi cфepи, cпoнyкaючи нaцioнaльнi eкoнoмiки дo пepexoдy нa бiльш виcoкy cтaдiю кoнвepгeнцiï [9, c. 17].
Ha думку B. B. ^гайки тa T. I. Шинкapeнкo, нaйopигiнaльнiшим acпeктoм пpoeктy бyлa пpoпoзицiя cтвopeння нaднaцioнaльнoгo нeзaлeжнoгo yпpaвлiння, якe oтpимaлo б peaльнi мoжливocтi пpийняття piшeнь в cфepi дiяльнocтi зaплaнoвaнoгo Cпiвтoвapиcтвa. Hoвi шституцп мaли пocтyпoвo aкyмyлювaти кoлeктивний дocвiд y cпpaвi пoдaльшoï тpaнcфopмaцiï Gвpoпи [10, c. 87].
Як, зaзнaчae aмepикaнcький пpoфecop Д. Дaйнeн, тaкa iнiцiaтивa з бoкy фpaнцyзькoгo ypядy cтaлa нacлiдкoм змiни нacтpoю y фpaнцyзькиx пoлiтичниx кoлax, зoкpeмa вщ aнтaгoнiзмy пo вiднoшeнню дo ФPH, дo poзyмiння нeoбxiднocтi eкoнoмiчнoгo oб'eднaння [8, c. 35]. B cвoю чepгy, cepбcький вчeний M. Иoвaнoвiч ввaжaв, щo пpoпoнyвaння тaкoï iнiцiaтиви cтaлo «пoвopoтним мoмeнтoм фpaнцyзькoï icTOpiï» [13, c. 8].
Oднaк одщ зaзнaчити щo мoжливicть yчacтi y цьoмy пpoeктi виявилacь тaкoж дyжe пpивaбливoю i для ФPH, oœ^m члeнcтвo y мaйбyтнiй cпiльнiй opгaнiзaцiï мoглo б cтaти ключeм дo oтpимaння мiжнapoднoï pecпeктaбeльнocтi. Taкoж, вoнo мaлo пpиcкopити пpoцec пpипинeння o^ra^i тa як нacлiдoк poзшиpити мoжливocтi для poзвиткy нiмeцькoï eкoнoмiки.
зaзнaчити, щo aвтopoм тa нaтxнeнникoм цьoгo плaнy cтaв нa той чac гoлoвa фpaнцyзькoгo кoмicapiaтy зaгaльнoгo плaнyвaння Ж. Moннe, гoлoвнoю мeтoю якoгo бyлo cтвopeння фeдepaцiï в Gвpoпi. Oднaк, вiн poзyмiв, щo y кopoткocтpoкoвiй пepcпeктивi, цьoгo да мoжнa дocягнyти в нacлiдoк нeпpийняття ^eï щй нaceлeнням eвpoпeйcькиx дepжaв. Toмy cxeмa ceктopaльнoï iнтeгpaцiï я^ бyлa хм зaпpoпoнoвaнa, мaлa бшьш пoмipкoвaний xapaктep aлe пpи цьoмy вiн нe вiдмoвлявcя вiд дoвгocтpoкoвoï aмбiтнoï мeти.
Bapтo cкaзaти, щo iдeя cтвopeння cпiльнoгo pинкy - бyлa нoвeлoю тoгo чacy. Ta^ зoкpeмa чecький вчeний Я. Пoлaк звepтae yвaгy нa тe, щo тepмiн «cпiльний pинoк» як
фopмa eкoнoмiчнoï imerpa^ï дo ^oro мoмeнтy був вiдcyтнiй y юpидичнiй тa eкoнoмiчнiй нoмeнклaтypi [16, c. 155].
З мeтoю втiлeння Пину Шyмaнa - Moннe y життя, y квiтнi 1951 p. був пiдпиcaний Дoгoвip пpo cтвopeння GCBC [2], яким зaбopoнявcя pяд ^a^rn тa зaxoдiв, cпpямoвaниx нa зaпoбiгaння фopмyвaнню cпiльнoгo pинкy, зoкpeмa:
- cтягyвaння мит тa eквiвaлeнтниx збopiв, ввeдeння кiлькicниx oбмeжeнь (4a);
- зacтocyвaння зacoбiв тa пpaктик, яю cтвopюють диcкpимiнaцiйнi yмoви y cepeдoвищi виpoбникiв тa пoкyпцiв пpи здiйcнeннi пoлiтики цiнoyтвopeння, вcтaнoвлeння тpaнcпopтниx тapифiв (4b);
- зacoбiв тa пpaктик, якi впливaють нa cвoбoдy вибopy пocтaчaльникa пoкyпцeм (4b); _
- нaдaння cyбcидiй тa дepжaвнoï дoпoмoги (4c);
- викopиcтaння пpaктик, cпpямoвaниx нa oбмeжeння кoнкypeнцiï (4d).
Taкoж, ДGCBC пepeдбaчaв, щo втpyчaння Cпiвтoвapиcтвa мae нocити oбмeжeний xapaктep (ст. 5) тa здiйcнювaтиcя в «^льюй гapмoнiï» з eкoнoмiкoю oкpeмиx дepжaв-члeнiв, нe пpoвoкyючи в ни «фyндaмeнтaльниx тa дoвгocтpoкoвиx xвилювaнь» (ст. 2). Зaвдaння eкoнoмiчнoгo тa пpaвoвoгo aдмiнicтpyвaння пoклaдaлacя нa Bepxoвний opra^ який мaв пoвнoвaжeння нaднaцioнaльнoгo xapa^epy (cт. 9), включaючи мoжливicть пpиймaти нopмaтивнo-пpaвoвi aкти, oбoв'язкoвi дo ви^тання дepжaвaми тa cyб'eктaми кoмepцiйниx вiднocин (cт. 14). Bepxoвний opгaн пoвинeн був cпpияти тa кoopдинyвaти зуотлля пo гapмoнiзaцiï ïx пpaвoвиx отст^м (cт. 69). У cилy того, щo ДGCBC нe пepeдбaчaв фopмyвaння митнoгo coюзy тa йoгo гoлoвнoгo aтpибyтa - ^льш^' зoвнiшньoï тopгiвeльнoï пoлiтики, пoвнoвaжeння Bepxoвнoгo opгaнy в дaнiй cфepi мaли здeбiльшoгo кoнcyльтaцiйний тa кoнтpoльний xapaктep (cтcт. 72, 74, 75). Bepxoвний opгaн пoвинeн був пpиcкopювaти викoнaння iнвecтицiйниx пpoгpaм (cт.54), вcтaнoвлювaти cиcтeмy виpoбничиx квoт y випaдкy oчeвиднoï кpизи (ст. 58).
Aнaлiзyючи тeкcт ДGCBC, мoжливo зpoбити виcнoвoк, щo йoгo aвтopи знaxoдилиcя пiд впливoм двox дoктpин: 1) «дoктpини вiльнoï кoнкypeнцiï», 2) «дoктpини нaднaцioнaльнocтi». Зoкpeмa, Ж. Moннe poзглядaв cтarтi щoдo зaбopoни кapтeлiв тa peгyлювaння злиття пiдпpиeмcтв - «пepшим aнтитpacтoвим пpaвoм Gвpoпи». Ta^ cт. 65 ДGCBC мicтилa зaбopoнy щoдo вcix «кoнцeнтpoвaниx пpaктик», яю були cпpямoвaнi нa фiкcyвaння aбo визнaчeння цiни, oбмeжeння виpoбництвa, poзпoдiлeння pинкiв збуту aбo джepeл пocтaчaння. У тoй жe чac, Bepxoвний opгaн був впpaвi дoзвoлити тaкi пpaктики, якщo вoни «мoгли c^^ra icтoтнoмy пoлiпшeнню в виpoбництвi тa poзпoдiлi пpoдyкцiï. Oтжe, cт. 65 мaлa зacтocoвyвaтиcь щoдo icнyючиx тa мaйбyтнix кapтeлiв. Bepxoвний opгaн зaбopoняв бeз cвoгo дoзвoлy злиття пiдпpиeмcтв (cт. 66), xoчa нa пpaктицi вiн cпpияв cтвopeнню кpyпниx пiдпpиeмcтв (тaк, нaпpиклaд, з'явилиcь тaкi ^ммни як Cockerill - Ougree (1955), Lorraine-Escaut (1953), Rheinhausen-Bochumer Verein (1956) тa шшь
Taким чинoм, ошд пoгoдитиcь з дyмкoю бpитaнcькoгo дocлiдникa C. Пoлapдa, щo GCBC агав «мiжнapoднoю acoцiaцiю нoвoгo типу» яга з caмoгo пoчaткy cвoгo cтaнoвлeння - «cфopмyвaлa влacнy лoгiкy cвoгo poзвиткy». Щe y пpoцeci ïï фyнкцioнyвaння cтaлo oчeвиднo, щo та цiни тa iнвecтицiйнi piшeння впливaли нe тiльки тapифи тa eкcпopтнi cyбcидiï, a щe тaкoж - вapтicть зaлiзничниx пepeвeзeнь, виплaти пo coцiaльнoмy cтpaxyвaнню, пoдaткoвa пoлiтикa. Cтaлo зpoзyмiлим, щo icнyючий фopмaт Дoгoвopy нe дoзвoляв виpiшити цi пшання, aлe цe тaк i да cпpичинилo дeзiнтeгpaцiйниx тeндeнцiй нa зpyйнyвaння Cпiвтoвapиcтвa. Haвпaки, цe cпpиялo зpocтaючoмy poзyмiнню, щo зближeння пoвиннo oxoпити нe тiльки iншi cфepи виpoбництвa, a й зaгaльнy eкoнoмiчнy тa coцiaльнy пoлiтикy дepжaв-члeнiв [15, c. 160].
3 цього приводу, перший президент Комюп Свропейського Економ1чного Ствтовариства В. Хальштайн згадуе, що ССВС, з самого початку розглядалось як експеримент та модель майбутньо! штеграцп в бшьш ширших сферах [12, с. 22]. Приблизно таку ж точку зору, висловив перший генеральний секретар ОСЕС Р. Марджолш, який незважаючи на те, що ССВС, загалом не виправдало cпoдiвань сво'1'х батьюв-засновниюв у чаcтинi iнcтитуцiйнoгo розвитку, зокрема стосовно посилено'1' рoлi наднацioнальнoгo Верховного органу ССВС, вважав, що вердикт щодо дiяльнocтi ССВС повинен бути позитивним, оскшьки воно вщкрило шлях до «бшьш амбгтних справ» [14, с. 275].
Висновки. Пщбиваючи тдсумки, cлiд зазначити, що вперше в юторп европейського контенту вiдбулаcь iнcтитуцioналiзацiя европейсько! екoнoмiчнoi мiждержавнoi штеграцп на наднацюнальних засадах шляхом передачi частини нацюнального cуверенiтету держав-членiв на наднацюнальний рiвень з метою дотримання рiвних правил гри на cпiльнoму ринку найбшьш важливих на той час cектoрiв екoнoмiки та сприяння екoнoмiчнoму, технoлoгiчнoму, та coцiальнoму прогресу. Варто визнати, що ССВС виконало ще й важливу гумаштарну та пол^ичну функщю, ocкiльки в рамках його шституцшно'1 системи вiдбулаcь кoнcoлiдацiя захщноевропейських держав на засадах поглибленого ствроб^ництва та cпiльнoгo бачення майбутнього. Це вiдкрилo шлях до вiднoвлення статусу Имеччини та 1талп як потужних екoнoмiчних та пoлiтичних актoрiв, яю мають вплив на хiд европейсько'1 юторп.
Список використано¥ лггератури
1. Closer Economic Relations Treaty [Electronic resource]. - 1983. - Mode of access : www.dfat.gov.au/
2.Treaty Establishing the European Coal and Steel Community [Electronic resource]. - 1953. -Mode of access : http://www.ab.gov.tr/.
3. Schuman Declaration [Electronic resource] . - 1950. - Mode of access : http://www.cvce.eu/
Convention for European Economic Cooperation [Electronic resource]. - 1948. - Mode of access : http://www.cvce.eu/
4. The General Agreement on Tariffs and Trade [Electronic resource]. - 1948. - Mode of access : http://www.wto.org/english/docs_e/legal_e/gatt47_01_e.htm
5. Marshall G. The Marshall Plan Speech [Electronic resource] / G. Marshall. - 1947. - Mode of access : http://www.marshallfoundation.org/
6.Netherlands - Belgium - Luxembourg Customs Convention [Electronic resource]. - 1944. -Mode of access : http://www.cvce.eu/
4. Дайнен Д. Дедалi мщшший союз : пер. з англ / Д. Дайнен. - К.: К1С, 2006. - 696 с.
5. Евангелос С. Глобальны стратегии европейской интеграции / С. Евангелос; под ред. О. Г. Белоруса. - Тернопшь : Астон, 2008. - 384 с.
6. Копшка В. В. Свропейський Союз: icтoрiя i засади функцюнування: навч. пойб. / В. В. Копшка, Т. I. Шинкаренко ; за ред. Л. В. Губерського. - К. : Знання, 2009. - 751 с.
7. Юмашев Ю. М. Экономическое право Европейского Союза / Ю. М. Юмашев, Е. В. Постникова. - М. : Норма, 2014. - 384 с.
8. Hallstein W. Europe in the Making / W. Hallstein. - Lond: George Allen & Unwin Ltd, 1972. - 343 p.
9. Jovanovic M. The Economics of European integration : limits and prospects / M. Jovanovich. - Cheltenham ; Northampton : Edward Elgar Publishing, 2005. - 918 p.
10. Marjolin R. Architect of European Unity. Memoirs 1911 -1986 / R. Marjolin. - London : Weidenfeld and Nicolson, 1989. - 457 p.
11. Pollard S. European Economic Integration 1815-1970 / S. Pollard. - London : Thames and Hudson Ltd, 1974. - 180 p.
12. Polach J. Hamonisation of laws in Western Europe / J. Polach // The American Journal of Comparative law. - 1959. - Vol. 2. - P. 148 - 168
13. Schmitt H. The Path to European Union. From the Marshall Plan to the Common Market / H. Schmitt. - Louisiana : Louisiana State University Press, 1962. - 272 p.
Стаття надшшла до редакци 27.06.2014 p.
M. Katsyn
HISTORICAL AND LEGAL SIGNIFICANCE OF EUROPEAN COAL AND STEEL COMMUNITY IN THE PROCESS OF INSTITUTIONALIZATION OF EUROPEAN
ECONOMIC INTEGRATION
The article investigates the historical and legal significance of the European Coal and Steel Community (ECSC) in the process of European economic integration interstate. Particular attention is paid to the legal analysis of the provisions of the Treaty establishing the European Coal and Steel Community in 1951
The author notes that for the first time in the history of European content hosted institutionalization of European economic integration on the supranational interstate basis through the transfer of national sovereignty of member states to the supranational level to comply with a level playing field in the common market the most important at that time, economic sectors and promotion of economic, technological and social progress. It must be admitted that the ECSC performed also important humanitarian and political function because within its institutional system of the consolidation of West African States on the basis of enhanced cooperation and shared vision of the future. This paved the way for the restoration of the status of Germany and Italy as a powerful economic and political actors that have an impact on the course of European history.
Keywords: General Agreement on Tariffs and Trade (GATT), the Plan Schuman -Monne, the Treaty establishing the Coal and Steel Community.
УДК 341.24:37 (045)
С. С. Квач, Е. О. Татай
еВРОПЕЙСЬК1 ТА СВ1ТОВ1 ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ В ГАЛУ31 ОСВ1ТИ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРА1НИ
Стаття спрямована на пошук, анал1з та класифтащю м1жнародно-правових aKmie, що регулюютъ питання освти та маютъ обов'язковий характер для Украгни або е орieнmирaми для Украгни уна^док рекомендацтного характеру чи полтичного впливу. Стаття звертае увагу на те, що масив мiжнaродно-прaвових aкmiв у сферi освти не е достатнъо до^дженим.
Ключов1 слова: освтт стандарти, европейсът стандарти, освтне право, право на освту, мiжнaродний договiр.
Постановка проблеми. В умовах правово! глобал1зацп взагал^ та у процес евроштеграци зокрема, для Украши надважливими постають питання вщповщносп нацюнального законодавства м1жнародним i переважно европейським правовим стандартам та гармошзащя його i3 законодавством краш €С. Протягом минулого стоpiччя склалась така система мiжнаpодних вщносин, за яко! особливе значения набувають акти мiжнаpодних оргашзацш. Як доречно вказуе Н. Пархоменко «За таких умов нацюнальне право витримуе процес правово! акультураци, тобто вплив
