CC BY
165
ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО
УДК 061.1еС:327(560Х045)
Е. Р. Ахмедова
ПРАГНЕННЯ ТУРЕЧЧИНИ ДО ВСТУПУ В СВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВА ПОЗИЦ1Я ДЕРЖАВ-ЧЛЕН1В ее
В статтг дослгджуються полтико-правовг позици держав-члешв Свропейсъкого Союзу та !х полтичних партш щодо вступу Туреччини до СС.
Ключов1 слова: Турецька Республша, Свропейський Союз, держави-члени Свропейсъкого Союзу, полтика розширення Свропейсъкого Союзу, вступ Туреччини до Свропейсъкого Союзу.
Постановка проблеми. Переговори про вступ Туреччини до Свропейсъкого Союзу (далк СС) розпочалися у 2005 рощ. Щоб приеднатися до европейсько!' спшьноти, кожна кра'на повинна адаптувати законодавство свое! держави вщповщно до европейсько'1 правово!' системи. 3 приходом у 1923 рощ до влади першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка головним напрямком зовшшньопол1тичного курсу держави було проголошено наближення до европейського способу життя та европейсько' штеграцп. Сьогоденне кер1вництво Туреччини в особ1 президента держави Абдулли Гюля залишаеться в1рним обраному курсу. Вступ Турецько! Республ1ки до европейсько!' спшьноти е одним з найбшьш складних, заплутаних та стрних питань, що с1е розбрати як м1ж урядами держав-члешв СС, його громадян, так й м1ж турецько!' громади. Разом з тим, вс визнають, що прийняття кра'ни до СС матиме для не!' далекосяжш наслщки. Сл1д зазначити, що позицп держав-члешв Союзу вщносно цього питання е протилежними 1 до консенсусу далеко.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Ця тема знайшла вщображення в дослщженнях заруб1жних спещалют1в - пол1толопв, сощолопв, правник1в. Зокрема, варто вщзначити статп Иколаса Монсея, Катрш Беттгер та Сви-Марп Магп, Йвона Нашховена, Емшьяно Александр! та Себаспано Сал1, Едуарда Солера та 1рен Гарс1а, Асанасюса Котаароса, Дженпза Гюная, Адама Жиманск1 та ш. Так, Н1колас Монсей вказуе на те, що Франщя е одшею з кра'н СС де суспшьш дебати щодо Туреччини е найбшьш штенсивними та суперечливими. Автор наводить головш аргументи, що пояснюють позищю опозицшних сил кра'1'ни, партш, !хшх л1дер1в та пол1тичних ел1т [1]. Катрш Беттгер та Сва-Мар1я Магп дослщжують та анал1зують юнування в Имеччиш розб1жностей щодо вступу Туреччини до СС та наводять р1зш аргументи, як1 породжують в самш кршш цшу низьку питань непростих питань сощального, етшчного та релшйного характеру [2, с. 32-45]. Йвон Нашховен, з одного боку, зосереджуе увагу на юнування обмежено'1 кшькосп дебат1в в Бельгп щодо членства Туреччини в СС, головним чином, через проблеми усередиш кра'ни, з шшого, обгрунтовуе защкавлешсть Бельгп в майбутньому членств1 Туреччини в СС [3, с. 46-57]. Пращ Емшьяно Алессандр1 та Себаспано Сал1 е досить щкавими для даного дослщження, так як ф1ксують позищю 1талп, яка е одшею з кра'н, що досить активно та сильно тдтримуе штегращю Туреччини до СС [4, с. 58-73]. Едуард Солер та 1рен Гарс1я аргументують позищю 1спанп та ставлять перед собою задачу дослщити, чи зб1гаеться офщшна тдтримка кра'ни щодо вступу Туреччини до СС з позищею шших актор1в пол1тики 1спанп [5, с. 74-89]. Дженпз Гюнай, дослщжуе причини занепокоення опозицшних сил Австрп щодо майбутнього членства кра'ни в Свропейському Союз1 [6,
с. 118-133].
Необхщно зауважити, що icHye невелика кшьюсть л1тератури, що розкривае позицп европейський краш щодо вступу Туреччини до GC та ще менше Tiei, що надае бiльш-менш детальний аналiз позицiй yрядiв, опозицп, неурядових органiзацiй держав-члешв GC.
Метою роботи е розгляд актуального питання розширення Свропейського Союзу та ставлення його держав-члешв щодо перспективи членства Туреччини в €С.
Для досягнення мети роботи передбачаеться виршення наступних завдань:
- розкрити основш позицп деяких держав-членiв €С щодо прагнення Туреччини вступити до Свропейського Союзу;
- охарактеризувати та проаналiзyвати основш аргумента, якими оперують противники та прихильники турець^' европейсь^' штеграцп.
Викладення основного матергалу. В 1959 рощ Туреччина вперше подала заявку на асоцшоване членство в Свропейському Економiчномy Cпiвтовариcтвi та 12 вересня 1963 року тдписала «Угоду про Асощащю». В 1999 роцi на самт в Гельciнкi (Фiнляндiя), тобто через декiлька деcяткiв рокiв тсля укладення юторично' угоди мiж пол^ичними елiтами Туреччини та СС, кра'на набула статусу офiцiйного кандидата на вступ до Свропейського Союзу. Переговори щодо вступу розпочались 3 жовтня 2005 року та 12 червня 2006 року Свропейський Союз перейшов до ведення конкретних переговорiв щодо вступу краши до СС.
Починаючи з 2006 року, на Туреччину з боку СС почали поступати звинувачення в тому, що процес реформ в крш'ш уповшьнився, а iнодi висловлювалася думка щодо ix призупинення. На думку СС, вщсутшсть прогресу в реформах е важливою причиною вщсутносп прогресу в процес переговорiв. У зв'язку з цим, з боку европейських держав все часпше звучать пропозицп про надання Туреччиш статусу прившейованого партнера в якост альтернативi повного членства краши в СС. Головним чином, поява заяв такого роду пов'язана зi змшою керiвництва, насамперед, в Нiмеччинi та Францп. Канцлер Нiмеччини Ангела Меркель, яка обшмае дану посаду з листопада 2005 року, як альтернативу повного членства Туреччини в СС ршуче шдтримуе статус прившейованого членства краши. Таку ж саму позищю займав колишнш президент Францп Нiколя Саркоз^ причому як протягом свое'' виборчо'' кампанп, так й пiзнiше, протягом усього перюду його президентства.
Франщя е однiею з европейських краш в якiй питання вступу Туреччини до СС викликае активш суспшьш дебати, та оcтаннiм часом, досить суперечливь Така позицiя вважаеться непередбачуваною, враховуючи те, що протягом багатьох столт Туреччина та Франщя мали тюш стосунки в юторичнш, пол^ичнш та економiчнiй сферах.
В пол^ичнш cферi, починаючи з 2000 року, розгляд Франщею питання щодо вступу Туреччини до СС спровокував серйозний розрив мiж пол^ичними партiями та ii лiдерами. Так, колишнiй президент краши Жак Ширак протягом багатьох роюв пiдтримyвав Туреччину на шляху вступу до СС. Крiм того, вш вiдiгравав важливу роль в тдтримщ заявки Туреччини на вступ до СС та в позитивному ршенш Свропейською Радою (Гельсшю, грудень 1999 р.) питання щодо набуття крашою статусу кандидата-члена. Але, в жовтш 2004 року Президент Жак Ширак заявив, що передасть розгляд питання подальшого розширення СС на обов'язковий референдум, а в кв^ш 2004 року, президентська пар^я висловила думку стосовно «прившейованого членства» з Туреччиною, що мае стати альтернативою повному членству.
Перемога Иколя Сарю^ на президентських виборах Францп в травш 2007 року, ознаменувала собою докоршш змши в офiцiйнiй позицй краши щодо членства Туреччини в СС. Президент запропонував Туреччиш альтернативне членство в СС в рамках Середземноморського Союзу. Навесш 2009 року, коли питання Туреччини з
нoвoю cилoю oбгoвopювaлocя нa пoлiтичнiй apeнi, пpeзидeнт H. Capкoзi в Бepлiнi, пiд чac зaяви з кaнцлepoм Hiмeччини A. Mepкeль, пiдтвepдив cвoe нeгaтивнe
cтaвлeння щoдo вcтyпy Typeччини дo GC. Пoдiбнa зaявa визвaлa низку нeгaтивниx pea^rn в GC, зoкpeмa в rax ^arnax, ypяди якиx пiдтpимyють члeнcтвo ^aï™, тaкиx як Пoльщa, Пopтyгaлiя тa Швeцiя.
Haцioнaлicтичнi, пpaвi тa цeнтpиcтcькi rapi^n Фpaнцiï пepeвaжнo вистутають пpoти, тoдi як лiвi rapra ^шни - зaймaють пpoтилeжнy пoзицiю. Пapтiя Зeлeниx тa Koмyнicтичнa Фpaнцiï пiдтpимyють вcтyп Typeччини в мeжax yмoв,
вcтaнoвлeниx Koпeнгaгeнcькими кpитepiями. Cepeд ocнoвниx ^mep^ie <«a» -гeoгpaфiчнi, кyльтypнi тa peлiгiйнi apгyмeнти, тoдi як пopyшeння в cфepi пpaв людини, нaцioнaльниx мeншин тa нeвиpiшeння вipмeнcькoгo питaння (щoдo визтання тypeцькoгo гeнoцидy вiднocнo ocтaннix - Aвт.) визивaють cepйoзнi зaнeпoкoeння. ^лишнш Пpeзидeнт Фpaнцiï Baлepi Жicкap-Д'ecтeн, був oдним з нaйпepшиx пoлiтичниx лiдepiв Фpaнцiï, який виcлoвив думку пpoти вcтyпy Typeччини дo GC, мoтивyючи cвoю пoзицiю гeoгpaфiчним пiдrpyнтям. ^л^ик зaявив, щo Typeччинa e кpaïнoю, щo мae дocить тicнi вiднocини з Gвpoпoю тa впливoвy пoлiтичнy eлiтy, aлe вoнa нe e eвpoпeйcькoю кpaïнoю. Пoлiтик дoдaв, щo cтoлиця Typeччини нe знaxoдитьcя в Gвpoпi, a 95 % ïï нaceлeння пpoживae зa мeжaми eвpoпeйcькoгo кoнтинeнтy. Лiдepaми пpaвиx тa цeнтpиcтcькиx пapтiй Фpaнцiï дocить чacтo пpивoдятьcя кyльтypнi тa peлiгiйнi apгyмeнти, щo мoжyть cпpoвoкyвaти «шнфлшт цивiлiзaцiй» мiж icлaмcькoю тa зaxiднoю кyльтypaми тa 1хшми цiннocтями.
Пiдcyмoвyючи пoзицiю Фpaнцiï щoдo вcтyпy Typeччини дo GC, мoжнa cкaзaти, щo, ïï пoзицiя пo дaнoмy питaнню e cтaбiльнo нeгaтивнoю, як cepeд гpoмaдян ^aï™, тaк i cepeд пpeдcтaвникiв пoлiтичнoï eлiти. Aлe, дeякi ocтaннi oпитyвaння нaдaють бiльш oптимicтичнi пepcпeктиви мoжливoгo члeнcтвa Typeччини в GC, тaк як вce бiльшe гpoмaдян зaявляють, щo вoни пoгoдятьcя нa члeнcтвo Typeччини в GC, якщo кaндидaт викoнae yci нeoбxiднi вимoги [7, c. 16-30].
Уpяд кaнцлepa Aнгeли Mepкeль, щo cклaдaeтьcя з двox нaйбiльшиx пapтiй Hiмeччини - Xpиcтиянcькoï Дeмoкpaтичнoï ^p^'i' (дaлi: ХДП) тa Coцiaльнo-дeмoкpaтичнoï пapтiя (дaлi: ОДИ), зaймae пpoтилeжнi пoзицiï щoдo пpиeднaння Typeччини дo GC. Taк, X^l виcтyпae зa пpивiлeйoвaнe пapтнepcтвo Typeччини в GC, apгyмeнтyючи cвoю пoзицiю нaявнicтю poзбiжнocтeй в iдeнтичнocтi o6ox cтopiн тa нeoбxiднicтю yпoвiльнeння пpoцecy мaйбyтньoгo poзшиpeння GC, нaдaючи пpiopитeт cтaбiлiзaцiï eвpoпeйcькoï iдeнтичнocтi тa iнcтитyтaм GC. XДП в cвoïй oнoвлeнiй пpoгpaмi 2000 poкy, пiдкpecлилa нeoбxiднicть виpiшeння питaння кopдoнiв Gвpoпи дo тoгo, як Gвpoпa дocягнe кopдoнiв Ipaнy тa Ipaкy. Ця пoзицiя пoяcнюeтьcя cтpaxoм мoжливoгo кoнфлiктy з apaбcьким cвiтoм тa нe poзглядae мaйбyтнe члeнcтвo Typeччини в GC в ягост! мocтy aбo бyфepy мiж Gвpoпoю тa тaкими ^штами як Ipaк тa Ipaн [В, c. 36-37]. Kpiм тoгo, в cвoïй пepeдвибopчiй гаммни 2009 po^, пapтiя aкцeнтye yвaгy нa фaктi нeвикoнaння Typeччинoю yмoв вcтyпy дo GC, cepeд якиx зaбeзпeчeння piвнocтi пpaв людини, зaxиcт нaцioнaльниx мeншин aбo cвoбoдa peлiгiï. C^l, нaвпaки, вoлie бaчити Typeччинy в яшои пoвнoпpaвнoгo члeнa GC нaпoлягaючи та тoмy, щo члeнcтвo Typeччини в GC змoжe cтaбiлiзyвaти дeмoкpaтiю в ^ami тa cпpocтoвye apгyмeнти щoдo мoжливoгo «з^к^ння цивiлiзaцiй». Пapтiя пiдкpecлюe тoй фaкт, щo Typeччинa, яга зaявилa пpo cвoю пpиxильнicть дo eвpoпeйcькиx цiннocтeй, бyдe cпpoмoжнoю збyдyвaти мicт мiж iншими мycyльмaнcькими кpaïнaми, щo вiдпoвiдae iнтepecaм як Hiмeччини, тaк i Gвpoпи [9, c. 38].
Змют дoмoвлeнocтi ypядoвoï кoaлiцiï Hiмeччини, щo бyлa дocягнyтa в 2005 po^, пoлягae в нacтyпнoмy: якщo GC нe змoжe ^ий^ти бyдь-якoгo члeнa дo cвoïx pядiв тa Typeччинa пoкaжe cвoю нecпpoмoжнicть y викoнaннi ycix вимoг щoдo мaйбyтньoгo
члeнcтвa, тoдi вoнa пoвиннa 6ути пoв'язaнa з Gвpoпoю нacтiльки тюно в ycix cфepax життя, вд^льки цe бyдe можливо, aби cкopиcтaтиcя нaдaнoю ш мoжливicтю poзвивaти вщноотни з GC в paмкax пpивiлeйoвaнoгo члeнcтвa [10, c. 37].
Kopoлiвcтвo Бeльгiя e дepжaвoю-члeнoм GC, що зaвжди пiдтpимyвaлa Typeччинy в ïï пpaгнeннi вcтyпити до GC. ^отягом 2010 poкy Kopoлiвcтвo Бeльгiï було одним з ключoвиx гpaвцiв eвpoпeйcькoï пoлiтики, тaк як ^arna гoлoвyвaлa в GC.
Пiдтpимкa Бeльгieю мaйбyтньoгo члeнcтвa Typeччини в GC фopмyeтьcя, виxoдячи з нacтyпниx пpичин:
1. Гeoгpaфiчнi пpичини тa poль Typeччини y Gвpoпi тa cвiтi. B цьому плaнi Typeччинa мoжe викoнyвaти фyнкцiю мocтy мiж Gвpoпoю тa Близьким Cxoдoм, нaвiть Цeнтpaльнoю Aзieю. Oчiкyeтьcя що Typeччинa cтaнe фaктopoм cтaбiльнocтi в пpoблeмнoмy peгioнi - бо вота як члeн HATO з 1951 po^, peaльнo дoвeлa, що мoжe бути нaдiйним пapтнepoм в кoнтeкcтi cпiвpoбiтництвa з мiжнapoдними opгaнiзaцiями (гeoгpaфiчний кpитepiй тa ^rneprn вжe poзпoчaтoгo cпiвpoбiтництвa в мeжax eвpoaтлaнтичнoгo cпiвpoбiтництвa (кoлaбopaцiйний кpитepiй) - Aвт.).
2. Бeзпeкa в Gвpoпi. Iнтeгpaцiя Typeччини в eвpoпeйcькi ^отшути тa пoлiтикa Gвpoпeйcькoгo Coюзy poзглядaютьcя ypядoм Бeльгiï як нaйeфeктивнiший otocí6 дocягнeння бeзпeки, пpoтидiï вoeнним тa фyндaмeнтaлicтcьким cилaм в Typeччинi, з одша cтopoни, тa eнepгeтичнoï бeзпeки для Gвpoпeйcькoгo Coюзy, з шшо'1 (кpитepiй бeзпeки - Aвт.).
3. Зaбeзпeчeння вaжeлiв для пpoвeдeння peфopм в Typeччинi. Уpяд Бeльгiï визнae нeoбxiднicть пpoвeдeння peфopм в Typeччинi, ocoбливo в cфepi пpaв людини, дeмoкpaтiï тa пpaв нaцioнaльниx мeншин (peфopмaтopcький кpитepiй - Aвт.) [11, c. 51-52].
Звичaйнo, пoзицiя Бeльгiï виxoдить нe лишe з oco6totox iнтepeciв зaбeзпeчeння бeзпeки в periorn, aлe тaкoж з piшyчoï вipи в тe, що cпiвpoбiтництвo тa icнyвaння cпiльниx цiннocтeй можуть crara cyттeвими пepeвaгaми для cпiвicнyвaння бeльгiйcькoгo тa тypeцькoгo cycпiльcтв. Bиxoдячи з того, що чимaлo людeй тypeцькoгo пoxoджeння пpoживaють в pядi ^arn Gвpoпeйcькoгo Coюзy, члeнcтвo Typeччини в GC poзглядaeтьcя як лoгiчний таступний кpoк. Уpяд Бeльгiï, зaймaючи ч^ку пoзицiю, вимaгae нe мeнш ч^ю умови члeнcтвa, що мaють бути викоташ кpaïнoю-кaндидaтoм, cepeд якиx викотання Koпeнгaгeнcькиx ^ш^пв (ocoбливo в eкoнoмiчнiй тa пoлiтичнiй cфepax), вpeгyлювaння пpoблeм з Kiпpoм, Гpeцieю тa ш.
Paзoм з тим, cлiд зaзнaчити, що дyмкa бeльгiйcькиx пoлiтикiв щодо вступу Typeччини до GC e ^однозтачною. Taк, нaцioнaлicтичнi пapтiï ^шни зaймaють нeгaтивнy пoзицiю cтocoвнo члeнcтвa Typeччини в GC. Ocнoвним apгyмeнтoм пpoти e пepeкoнaння в тому, що Typeччинa нe мae кyльтypнoгo кopiння в Gвpoпi. Чимaлy poль в тaкoмy cтaвлeннi вiдiгpae конфлштта cитyaцiя з Bipмeнieю, нe виpiшeнe питaння кypдiв тa Kiпpy, гeoгpaфiчнe пoлoжeння Typeччини з ïï 97% тepитopiï нa aзiaтcькoмy кoнтинeнтi тa cтaн вopoжocтi, що icнyвaв мiж Typeччинoю тa eвpoпeйcьким кoнтинeнтoм пpoтягoм 700 poкiв. Taкoж виcлoвлюeтьcя думга пpo тe, що зi вступом Typeччини до GC, вoнa вiдiгpaвaтимe poль aгeнтa гeoпoлiтичниx iнтepeciв CШA [12, c. 54-55].
Bвaжaeмo, що коли питания щодо вcтyпy Typeччини до GC cra^ aктивнoю тa о^овною тeмoю нa пopядкy дeннoмy в iнcтитyтax GC, Бeльгiя, cкopiшe зa вce, лoбiювaтимe iнтepecи Typeччини шж yпoвiльнювaтимe дaний пpoцec.
Iтaлiя e oднieю з ^arn, що доотть aктивнo пiдтpимye вcтyп Typeччини до GC. Уpяд ^aí.™ виcтyпae зa poзшиpeння GC, мотивуючи тaкy позищю з eкoнoмiчнoï точки зopy тa пiдвищeння пoтeнцiaлy Gвpoпи в cвiтi. Aлe пoзицiя ypядy нe вiдoбpaжae пoзицiю нaceлeння. Heзвaжaючи нa тe, що iтaлiйцi мeнш oпoзицiйнo нaлaштoвaнi щодо
вступу Typeччини дo GC шж iншi eвpoпeйcькi нapoди, ïxm ^OTpo'i зaлишaютьcя дocить cкeптичними, гoлoвним чинoм чepeз peлiгiйний фaктop тa icлaмoфoбiю [13, c. 58].
В 2007 po^ кoлишнiй мiнicтp зaкopдoнниx cпpaв Ртли Maciмo Дaлeмa дocить poзгopнyтo cфopмyлювaв ocнoвнi пpичини пiдтpимки члeнcтвa Typeччини в GC з 6o^ ypядy Ртли:
1. Cпiльнa «Cepeдзeмнoмopcькa ^этичн^ть» Iтaлiï тa Typeччини тa бaжaння пepeтягнyти GC як «^mp тяжшня» з цeнтpaльнoï тa cxiднoï дo пiвдeннoï Gвpoпи (гeoпoлiтичний фaктop - Aвт.).
2. Typeччинa як «^mp» мiж Бaлкaнaми, Kaвкaзoм тa Цeнтpaльнoю Aзieю, ocoбливo в rax питaнняx, щo cтocyютьcя тpaнcпopтyвaння eнepгeтичниx нociïв (eнepгeтичний фaктop - Aвт.).
3. Typeччинa e ycпiшним пpиклaдoм пoeднaння Icлaмy зi cвiтcькими, дeмoкpaтичними iнcтитyтaми (ceкyляpизaцiйний фaктop - Aвт.).
4. Bcтyп Typeччини дo GC oзнaчaтимe piшyчe випpoбyвaння для GC який виpiшить, чи визнaчae Gвpoпa ceбe в якocтi «виключнoï» iдeнтичнocтi aбo вiдкpитoгo пoлiтичнoгo пpoeктy (кocмoпoлiтичний фaктop - Aвт.) [14, c. 60].
Пpaвi пpaвлячi пapтiï ^лш^ю'! Pecпyблiки aкцeнтyють yвaгy нa ^ступни^ фaктopax:
1. Члeнcтвo Typeччини як гapaнтiя зaбeзпeчeння cтpaтeгiчнoгo пapтнepcтвa GC з C^ŒA чepeз HATO (вiйcькoвo-cтpaтeгiчний фaктop - Aвт.).
2. Typeччинa як пpивaбливий pинoк для пpoвeдeння тopгiвeльнoï дiяльнocтi тa ключoвий eкoнoмiчний пapтнep Ртли (eкoнoмiкo-тopгiвeльний фaктop - Aвт.).
Kpiм тoгo, лiвi тa пpaвi пapтiï кepyютьcя apгyмeнтoм, щo Typeччинa змoжe зaбeзпeчити мicт дo Cepeдньoгo Cxoдy тa мycyльмaнcькoгo cвiтy. Aлe, oднoчacнo, кepiвництвo пapтiй нaгoлoшye, якщo пepeгoвopи пpo вcтyп Typeччини дo GC cyпpoвoджyвaтимyтьcя cepйoзними пoлiтичними диcкyciями тa нeпopoзyмiнням, тo ïxra пoзицiя мoжe змiнитиcя [15, c. 61].
^ora члeнcтвa Typeччини в GC виcтyпae Пiвнiчнa Лiгa (дaлi: ПЛ), apгyмeнтyючи cвoю пoзицiю peлiгiйними пepeкoнaннями, питaннями кyльтypи тa iдeнтичнocтi. Bapтo пiдкpecлити, щo ПЛ e oднieю з пocтiйниx ключoвиx пoлiтичниx cил cyчacнoгo ypядy Ртли, i caмe вoнa пocтiйнo нaгoлoшye та нeoбxiднocтi пpoвeдeння нapoднoгo peфepeндyмy в ^ami, якщo Typeччинa ycпiшнo зaвepшить пepeгoвopний пpoцec щoдo вcтyпy дo GC. Ha ocтaннix пapлaмeнтcькиx вибopax ПЛ пoдвoïлa cвoю пiдтpимкy з 6o^ нapoдy (з 5% в 2004 p. дo 10,2% в 2009 p.) [16, c. 63].
Бaжaння Iтaлiï бaчити Typeччинy в якocтi пoвнoпpaвнoгo члeнa GC пoяcнюeтьcя щe тим, щo Typeччинa, cтaнoм нa 2008 piк, cтaлa тpeтiм нaйкpyпнiшим тopгoвим пapтнepoм Iтaлiï. Якщo пpямi iтaлiйcькi iнвecтицiï в 2006 po^ були oцiнeнi нa piвнi 4,4 млpд. дoл., тo в 2008 po^ - пoкaзник виpic втpичi. Ha cьoгoднiшнiй дeнь, близьш 700 iтaлiйcькиx фipм тa шмтанш iнвecтyють в ^amy чи бeзпocepeдньo пpaцюють в Typeччинi [17, c. 65-66]. Tari двocтopoннi eкoнoмiчнi irnepeOT пoяcнюють icнyвaння тaк звaнoгo «^лт^юю eкoнoмiчнoгo лoбi», якe дocить aктивнo виcтyпae зa iнтeгpaцiю Typeччини дo GC. Ha пiдтвepджeння тaкoï гол^ики cлiд пpигaдaти пiдпиcaння Iтaлieю тa Typeччинoю (22 тpaвня 2008 po^) «Cepeдзeмнoмopcькoгo Плaнy» в м. Cтaмбyлi, з мeтoю cтвopeння iнвecтицiйниx мoжливocтeй в Gгиптi, Лiвiï, Aлжиpi, Mapo^o тa Tyнici [18, c. 67]. Aлe, дeякi дiлoвi кoлa Ртли cкeптичнo нaлaштoвaнi щoдo пoвнoï iнтeгpaцiï Typeччини дo GC, ocoбливo кoмпaнiï, cфepa дiяльнocтi якиx oxoплюe ciльcькoгocпoдapcький ceктop. Kpiм тoгo, нaдaння piвниx мoжливocтeй iтaлiйcьким тa тypeцьким ciльcькoгocпoдapcькими pинкaм пopoджye дeякi пoбoювaння зi cтopoни Iтaлiï, щo вcтyп Typeччини дo GC нeгaтивнo вплинe та кoнкypeнтocпpoмoжнicть Iтaлiï.
To6to, Iтaлiя, зa тpaдицieю, e oднieю з гoлoвниx дepжaв, що пiдтpимyють члeнcтвo Typeччини в GC. Aлe, cкeптицизм виникae нaвiть cepeд тиx пoлiтичниx cил, що визтають eкoнoмiчнi тa гeoпoлiтичнi пepeвaги вступу. Дiлoвa eлiтa ^шни дocить aктивнo пiдтpимye члeнcтвo Typeччини, aлe пpeдcтaвники дeякиx ceктopiв eкoнoмiки нe пpиxoвyють cвoгo зaнeпoкoeння щодо можливо^' втpaти кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Kopoлiвcтвo Icпaнiя - да тiльки пiдтpимye члeнcтвo Typeччини в GC, a таводить дocить ч^ю apгyмeнти, cepeд якиx - гeocтpaтeгiчнa цiннicть Typeччини, тopгoвi зв'язки з мщною eкoнoмiкoю, позитивний вплив та пpoцec дeмoкpaтизaцiï Typeччини. Kpiм того, позитивно oцiнюeтьcя можливий вклaд Typeччини в змiцнeння Cepeдзeмнoмopcькoï вici ycepeдинi GC, шляxoм cпpияння пepeмiщeння датру тяжшня GC нa пiвдeнь. Tari погляди вiдпoвiдaють eвpoпeйcькiй пoлiтицi ктанп, якa зaвжди пoзицioнyвaлa ceбe пpибiчникoм eвpoпeйcькiй irnerpa^ï тa пiдтpимyвaлa вступ нoвиx кpaïн-члeнiв, нaвiть якщо да poзшиpeння нe мaтимe oдpaзy пepeвaг для Icmmï.
Зa cлoвaми мiнicтpa зaкopдoнниx cпpaв ктанп Miгeля Mopari^c, ocнoвним apгyмeнтoм пiдтpимки пpoцecy poзшиpeння GC e «пол^ичш пpичини, тому що ми ^pe^ram, що poзшиpeння пiдcилить cтaбiльнicть тa бeзпeкy та Gвpoпeйcькoмy кoнтинeнтi; eкoнoмiчнi пpичини - ми мaтимeмo новий pинoк з 80 млн. жш^шв з eкoнoмiчним pocтoм нa дocить виcoкoмy piвнi; eтичнi тa мopaльнi пpичини - в poзшиpeннi GC ми бaчимo ceбe нeмoв в дзepкaлi, пpигaдyючи нaш вcтyп до Gвpoпeйcькoгo ^юзу, пicля дecяткiв poкiв диктaтypи, коли члeнcтвo допомогло нaм кoнcoлiдyвaти дeмoкpaтiю тa pинкoвy eкoнoмiкy» [19, c. 74-75]. Kepiвництвo Coцiaлicтичнoï Poбoчoï Пapтiï ктанп тaкoж виcтyпae зa вступ Typeччини до GC. Haпpиклaд, в 2007 po^, Xyaн Mocкoco Дeль Пpaдo, дeпyтaт тa члeн комету по зaкopдoнним cпpaвaм пapлaмeнтy Icmmï пiдкpecлив cтpaтeгiчнy цiннicть Aнкapи, зaкликaв до пiдтpимки дeмoкpaтичниx peфopм в ^arni тa apгyмeнтyвaв вaжливicть вклaдy Typeччини y Cepeдзeмнoмopcький Coюз. B тpaвнi 2008 poкy, пiд чac cвяткyвaння Дня Gвpoпи, пapтiя знову виpaзилa cвoю пiдтpимкy щодо вступу Typeччини до GC, «коли вота викoнae yci вимоги» [20, c.77].
Hapoднa пapтiя Icmmï (дaлi: HQ), пoчинaючи з 2004 poкy, e головною опозицшною пapтieю ^шни. ^отятам пepioдy ïï пepeбyвaння пpи влaдi (1996-2004 pp.), пapтiя виcтyпaлa зa пoглиблeння двocтopoннix вiднocин з Typeччинoю, a тaкoж зa включeння ^eï ^шни до eвpoпeйcькoгo iнтeгpaцiйнoгo пpoeктy, зa умови, що ocтaння викoнae yci ^rn-epn дepжaви-кaндидaтa нa вступ до GC. Ta^ Фepнaндo Biлaлoнг, дepжaвний ceкpeтap Icramï, в 1997 po^ зaявив нacтyпнe: «кташя визнae пpиxильнicть Typeччини до Gвpoпи тa ввaжae, що iнтeгpaцiя ^шни e пpaгнeнням, cyмicним як з пpoeктoм eвpoпeйcькoï imerpa^ï тaк i з зaкoнним пpaгнeнням Typeччини. Пiдтpимкa ктанп rpyнтyeтьcя нa нaшiй кондапцп Gвpoпeйcькoгo пpoeктy, який змyшye нac пaм'ятaти пpo вiдкpитicть пpoцecy poзшиpeння, його пpoзopicть тa нeдиcкpимiнaцiйнicть. Бiльш того, доцшьшсть пoчaткy пpoцecy пepeгoвopiв бyдe пoв'язaнo з oб'eктивними пoлiтичними eкoнoмiчними yмoвaми кожного з кaндидaтiв та вступ до GC» [21, c. 78-79].
Miж тим, по дeяким питaнням Coюз Coцiaлicтичнoï Пapтiï ктанп тa кepiвництвo Пapтiï Cпpaвeдливocтi тa Poзвиткy Typeччини нe мae пiдтpимки cepeд кoнcepвaтopiв ктанп. Taк звaний пpoeкт Coюз Цивiлiзaцiй був пiддaний кpитицi, тa лiдep кoнcepвaтopiв з caмoгo пoчaткy був cкeптичнo нaлaштoвaний до дaнoгo Coюзy i зaявляв нacтyпнe: «цe e нiчим шшим як пicнeю cиpeни», що «шкому нeмae до того дiлa» тa що вiн «нe e нaлeжним зacoбoм бopoтьби з paдикaльним icлaмicтcьким тepopизмoм» [22, c. 79].
^им^ним e той фaкт, що та зaгaльниx вибopax 2008 poкy, HO^ нe включилa питaння вcтyпy Typeччини до GC до cвoeï пepeдвибopчoï пpoгpaми, a пepeд вибopaми
до Свропарламенту 2009 року було заявлено, що парт!я п!дтримуе сьогодн!шню фазу процесу розширення, додавши, що €С також потр!бно розглянути «!нш! можлив! формули та рамки асощацп з Свропейським Союзом» [23, с. 80]. Тобто, незважаючи на переважно традиц!йну п!дтримку 1спанп, спостер!гаються зростаюч! ознаки того, що позиц!я НП може стати б!льш скептичною. Таю настро'1 п!дтверджуються заявою в!домого пол!тика 1спанп, ii колишнього прем'ер-м!н!стра, Жозе Мар!я Азнара, який ран!ше наголошував на сприятлив!й позицп уряду 1спанп щодо членства Туреччини в €С, а зараз його погляди сп!впадають з позиц!ею консерватор!в, як! ставлять п!д питання таке членство. Кр!м того, пол!тик п!дкреслюе, що парт!я не може !гнорувати курдське питання та «велику в!йськову окупац!ю, яка нараз! в!дбуваеться в турецькому Курдистан!» [24, с. 81].
Незважаючи на те, що 1спан!я залишасться одн!ею з кран, яка ч!тко висловлюються за вступ Туреччини до €С, останн!ми роками спостер!гаються б!льш скептичн! погляди по даному питанню. Консервативн! пол!тики виступають проти ii членства, мотивуючи тим, що можлив!сть поглинання €С нових член!в е обмеженою, сумн!ваючись в «европейськост!» Туреччини та пропонують альтернативне членство -прив!лейоване.
Деяк! анал!тики вважають, що 1спан!я продовжуватиме п!дтримувати вступ Туреччини до €С до тих п!р, поки правляча парт!я буде при влад! та якщо уряд Туреччини вт!лить ус! необх!дн! реформи. Якщо ж до влади прийде Народна Парт!я, ii позиц!я залежатиме в!д того, хто буде в!дпов!дальним за европейську та м!жнародну пол!тику, так як усередин! партп !снують р!зн! позицп щодо членства Туреччини в €С. Оф!ц!йна позиц!я також залежатиме в!д альянсу м!ж новим урядом та европейськими л!дерами та того, чи буде знаходитися питання членства Туреччини серед пр!оритетних на 1хньому порядку денному.
Щодо позицп Грецп треба сказати, що в пер!од з 2005 до 2009 рок!в дв! головн! пол!тичн! партп, як! традиц!йно представляють 70-75% електорату Грецп, п!дтримують членство Туреччини в СС. Кер!вництво обох парт!й заявляе, що Копенгагенськ! критерп повинн! бути виконан! та е нев!д'емними умовами для вступу Туреччини до СС, що означае: прийняття нормативно-правово'1 бази СС, п!дписання Анкарського Протоколу, вир!шення К!прсько1 проблеми та захист прав грецько! нацюнально! меншини. В зв'язку з цим, Грец!я вимагае в!д Туреччини «забезпечити незворотн!сть процесу пол!тичних реформ та ix вт!лення на практиц!, особливо в питанн!, що стосуються фундаментальних свобод та поваги прав людей, що включае питання всесв!тнього патр!архату та грецько! нац!ональноi меншост!», а також «врегулювання сумнозв!сного кордонного питання мирним шляхом» [25, с. 94].
Соц!ал!стична парт!я (PASOK) також в!дкрила шлях до початку переговор!в СС-Туреччина. Оф!ц!йна позиц!я партп полягае в наступному: «Туреччина може бути в Свропейському Союз! за умови виконання европейських критерив, в!дпов!дност! до д!й м!жнародного права, сприяння п!дписанню резолюцп щодо К!прського питання та в!дкликання турецького в!йська з острову». Парт!я також пропонуе нову, так звану Нац!ональну Стратег!ю Миру та Безпеки в рег!он! та висловлюеться за п!дписання «Пакту про Мир та Безпеку» з Туреччиною [26, с.95].
Менш чисельн! партп краши скептичн!ше налаштован! щодо перспективи членства Туреччини в СС. Особливо Комун!стична Парт!я Грецп (КПГ), яка висловлюеться проти та нав!ть в!дкидае !дею европей^^ !нтеграцп в ц!лому.
Коал!ц!я Радикально Права Парт!я (SIRIZA) в свош пол!тичн!й програм! висловлюе п!дтримку переговор!в м!ж Туреччиною та СС. Як ! парт!я PASOK, вона виступае за д!алог, що грунтуеться на м!жнародному прав! та оч!куе на позитивн! дп з боку Туреччини щодо в!дм!ни принципу «casus belli» (прив!д до в!йни - лат.), надання
можливосп виpiшeння питaння щодо кoнтинeнтaльнoгo шeльфy нa poзcyд Miжнapoднoгo Cyдy тa знижeння вoeнниx витpaт.
paдикaльниx пpaвиx (LAOS) зaймae бшьш нaцioнaлicтичний пoлiтичний пiдxiд щодо вступу Typeччини до GC тa вщ^ито вiдxиляe тaкy мoжливicть, якщо Typeччинa нe викoнae пoлiтичнi ^^repu тa нe cпpиятимe виpiшeнню кiпpcькoгo питания. Гpeцiя змoглa пepeкoнaти eвpoпeйcькиx пapтнepiв в тому, що вiднocини мiж Typeччинoю тa Гpeцieю, Typeччинoю i Ю^ом e eвpoпeйcькими, тa тaкими, якi Гpeцiя нe в змoзi виpiшити caмoтyжки.
Пiдтpимкa Гpeцieю вступу Typeччини до GC rpyнтyeтьcя та пepcпeктивi cпiвпpaцi по внyтpiшньoпoлiтичним тa eкoнoмiчним питaнням тa мaйбyтнix дш Typeччини, як вiдпoвiдaльнoгo члeнa Gвpoпeйcькoгo Cпiвтoвapиcтвa.
Toбтo, мoжнa зpoбити вдановок, що пoлiтичнi eлiти Гpeцiï aктивнo пiдтpимyють вcтyп Typeччини до GC, тa цe питaння й доа зaлишaeтьcя вiдкpитим. Heщoдaвнi змiни офщшного зoвнiшньoгo кypcy Гpeцiï oзнaмeнyвaли шбою дoкopiннy змiнy пoглядiв пoлiтичниx eлiт ^шни, якi мaють нa мeтi зaбeзпeчeння cпpиятливoï aтмocфepи мiж двoмa кpaïнaми шляxoм члeнcтвa Typeччини в GC. З шшого боку, поточний aнaлiз чiткo визнaчae що, нapoд Гpeцiï мae cкeптичнi погляди щодо члeнcтвa Typeччини в GC. Kpiм того, ЗMI Гpeцiï вiдкpитo виpaжaють нeвпeвнeнicть щодо Typeччини як Gвpoпeйcькoгo Пpoeктy. Bpaxoвyючи тeндeнцiï нeбaжaння нapoдy Гpeцiï пiдтpимyвaти члeнcтвo Typeччини в GC тa cxoжe cтaвлeння ЗMI ^шни, дocягнyти пiдтpимкy нapoдниx мac Гpeцiï по дaнoмy питaнню бyдe cклaднo. Taким чином, пoлiтичнi eлiти e фaктичнo eдиним джepeлoм, що пiдтpимyють пepeгoвopи мiж Gвpoпeйcьким ^юзом тa Typeччинoю.
Aвcтpiйcькa Pecпyблiкa, як i Фpaнцiя, ввaжaeтьcя oднieю з нaйзaпeклiшиx oпoнeнтiв вcтyпy Typeччини до GC. Heбaжaння Aвcтpiï бaчити Typeччинy члeнoм GC пoяcнюeтьcя кyльтypнoю вщмшшстю тa тим, що Typeччинa да e дocтaтньo eвpoпeйcькoю дepжaвoю. Kpiм того, пoзицiя «пpoти» пoяcнюeтьcя тавт нe caмoю Typeччинoю, як можливого члeнa opгaнiзaцiï, a пoтeнцiйнoю мiгpaцieю нaceлeння ново^' кpaïни-члeнa до дepжaв GC. Цiкaвo, що члeнcтвo Typeччини в GC нe знaxoдилocя та пopядкy дeннoмy Aвcтpiï до мoмeнтy cxiднoгo poзшиpeння Gвpoпeйcькoгo Coюзy в 2004 po^. З одного боку, дeбaти щодо вcтyпy Typeччини комдадаують вiдcyтнicть oбгoвopeнь щодо ocтaннix двox poзшиpeнь GC, тaк як пyблiчнe oбгoвopeння вcтyпy Pyмyнiï тa Бoлгapiï до GC пpocтo нe вiдбyвaлocя в ^arni, нeзвaжaючи нa тe, що гpoмaдяни Aвcтpiï зaлишaлиcя дошть cкeптичнo нaлaштoвaними щодо ocтaнньoгo poзшиpeння. З iншoгo боку, вcтyп Typeччини до eвpoпeйcькoï cпiльнoти пopoджye бaгaтo пoбoювaнь, нeвпeвнeнocтi тa yпepeджeнь, пoв'язaниx з пepexoдoм до бaгaтoкyльтypнoгo cyra^o^a, що нeвпиннo зpocтae. B цьому кoнтeкcтi, iнтeгpaцiя зpocтaючoï кiлькocтi мycyльмaнcькиx cycпiльcтв в aвcтpiйcькy кyльтypy, poзглядaeтьcя в якocтi нaйбiльшoгo виклику, ошбливо в мicтax. Пicля тepopиcтичнoï aтaки 11 вepecня 2001 poкy в CШA, вcтyп Typeччини до GC пoчaв acoцiювaтиcя з yпepeджeннями, зaнeпoкoeнням тa пiдoзpoю до paдикaльнoгo icлaмy тa мycyльмaн. Taк, в cвoïй кaмпaнiï, пpaвi cили ^aí.™ нaзвaли Typeччинy тa тypкiв - тайбшьшу гpyпy мycyльмaнcькиx мiгpaнтiв в Aвcтpiï - пpeдcтaвникiв icлaмy, головною зaгpoзoю aвcтpiйcькiй кyльтypi. Aвcтpiйcькa пapтiя cвoбoдa (дaлi: ПC) викopиcтaлa кapтинкy Taлiбaнy тa пoвнicтю вкpитиx чaдpoю жшок для мoбiлiзaцiï cycпiльcтвa пpoти тaк звaнoï «icлaмcькoï зaгpoзи». Kepiвництвo пapтiï тaкoж пpигaдaлo дaвнi icтopичнi поди, що глибоко зaкapбyвaлиcя в там'я^ нaceлeння Aвcтpiï, змaльoвyючи «жaxливиx» cepeдньoвiчниx тypкiв як одну з нaйвaжливiшиx icтopичниx зaгpoз для кpaïни. Лiдep цieï пapтiï X. C. Bcтpaчe в cвoïй пepeдвибopчiй кaмпaнiï 2006 po^, викopиcтoвyючи тaкi лозунги
як «Не буде Туреччини в €С» або «Д1м, а не 1слам», продемонстрував несумюшсть ¿сламу та турюв з Австр1ею та Свропою [27, с. 118-119].
Головна опозицшна парт1я краши, Партия Сощальних Демокрапв, здшснювала тиск на коалщшний уряд Австрп, з метою протидп початку переговор1в щодо вступу Туреччини до €С. 3 огляду на це, канцлер краши В. Шюссель намагаеться просувати концепщю «прившейованого членства» та тсля довгих дебапв за закритими дверима, пол1тик заявив, що тсля завершення переговор1в щодо вступу Туреччини до €С, в кра'ш вщбудеться референдум [28, с. 121]. Та низька тдтримка цього питання, вважаемо, не означае неможливють змши ситуацп, особливо враховуючи зростаючий штерес до Туреччин в сощальному, поличному, економ1чному та культурному напрямках. Кр1м того, враховуючи зростання обсягу торпвл1 м1ж двома кранами, дшов1 кола та компанп Австрп вважаються потенцшними лобютами членства Туреччини в СС. Висновки. Резюмуючи викладене вище, можна дшти наступних висновюв:
- головним висновком е те, що на цей час не ¿снуе едино!' европейсько!' думки стосовно членства Туреччини в Свропейському Союзь Так, 1спашя залишаеться одшею з уах европейських кра'н, що мае досить ч1тку та однозначно позитивну позищю щодо вступу Туреччини до СС. Вона також е одшею з держав-члешв СС тдтримка населення яко'1 цього питання, за останш роки, значно зросла, тод1 як бшьшють европейських краш демонструють спад в такш народнш тдтримщ. Разом з повною тдтримкою 1спанп вщчуваеться певний р1вень небажання прийняття нового члену до СС, особливо серед консервативних пол1тиюв та певних сегмештв громадського сектору.
- в Имеччиш спостер1гаеться зростання негативного ставлення до членства Туреччини в СС, особливо в св1тш зростаючо!' критики з боку Францп, яка роздшена на ¿деолопчному тдгрунт м1ж правими та л1вими париями. Разом з Имеччиною та Франщею, найменш сприятливу думку про Туреччину висловлюе Австр1я, для яко'1 основним небажанням бачити Туреччину в якост кра'ни-члена СС, е культурш та ¿сторичш питання шж правов! чи техшчш. Одшею з кра'н, що посилае конфлштш сигнали стосовно членства Туреччини в СС е 1тал1я. Особливо категорично настроеним е народ дано!' краши, який протягом останшх роюв демонструе все бшьш скептичну позищю по даному питанню, що базуеться на релшйному тдгрунп та можливш ¿сламофобп, яка може вплинути на «християнську суспшьну думку».
- з прийняттям Люабонського Договору СС 2009 року почала д1яти нова правова система, щль яко'1 е створення бшьш ефективного та демократичного Свропейського Союзу. Ïï втшення та боротьба з сощальними та економ1чними наслщками фшансово!' кризи е основними викликами для СС. Складшсть та важливють цих питань навряд чи поставить питання про подальше розширення СС на перш! позицп порядку денного, але змша бази Договору, на яку очшували ще з моменту схщного розширення СС в 2004 рощ та над1я на подолання наслщюв економ1чно'1 кризи, також можуть слугувати катал1затором для стимулювання дебапв щодо залучення Туреччини до СС.
Список використано!' лггератури
1. Sait Ak§it,Ôzgem Çenyuva, Çigdem Ûstun.Turkey Watch EU Member States' Perceptions on Turkey's Accession to the EU [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://sinan.ces.metu.edu.tr/dosya/turkey_watch_en.pdf
2. Там само. - С. 32-45.
3. Там само. - С. 46-47.
4. Там само. - С. 58-73.
5. Там само. - С. 74-89.
6. Там само. - С. 118-133.
7. Там само. - С. 16-30.
8. Там само. - С. 36-37.
9. TaM caMO. - C. 38.
10. TaM caMO. - C. 37.
11. TaM caMO. - C.51-52.
12. TaM caMO. - C.54-55.
13. TaM caMO. - C.58.
14. TaM caMO. - C.60.
15. TaM caMO. - C.61.
16. TaM caMO. - C.63.
17. TaM caMO. - C.65-66.
18. TaM caMO. - C.67.
19. TaM caMO. - C.74-75.
20. TaM caMO. - C.77.
21. TaM caMO. - C.78-79.
22. TaM caMO. - C.79.
23. TaM caMO. - C.80.
24. TaM caMO. - C.81.
25. TaM caMO. - C.94.
26. TaM caMO. - C.95.
27. TaM caMO. - C.118-119
28. TaM caMO. - C.121.
CTaT-ra Haflmm.na ^o peflaKuii 27.06.2014 p. E. R. Akhmedova
ASPIRATION TURKEY TO JOIN THE EUROPEAN UNION: POLITICAL AND LEGAL POSITION OF EU MEMBER STATES
This paper investigates the political and legal positions of the Member States of the European Union and their political parties on Turkey's accession to the EU.
The author notes that at present there is no single European opinion on Turkey's membership in the European Union. Thus, Spain is one of the all European countries, has a very clear and unambiguously positive attitude towards Turkey's accession to the EU. It is also one of the EU member states support a population this issue in recent years has significantly increased, while most European countries have such a decline in popular support. With the full support of Spain felt a degree of reluctance to adopt the new Member State of the EU, especially among conservative politicians and certain segments of the public sector.
It is shown that in Germany there is a growing negative attitude towards Turkey's membership in the EU, especially in light of growing criticism from France, which is divided into ideological grounds between rightist and leftist parties. Together with Germany and France, the least favorable opinion about Turkey expressed Austria, for which the basic reluctance to see Turkey as an EU member state, there are cultural and historical issues than legal or technical. One of the countries that send conflicting signals regarding Turkish membership is Italy. Especially strongly minded people of this country is that in recent years demonstrates the increasingly skeptical stance on this issue, based on religious grounds and the possible Islamophobia , which can affect the «Christian public opinion».
The author believes that the adoption of the Lisbon Treaty in 2009, when launched the new legal system, whose purpose is to create a more effective and democratic European Union, its implementation and the fight against social and economic effects of the financial crisis is a major challenge for the EU. The complexity and importance of these issues are unlikely to raise the issue of further enlargement of the EU for the first item of the agenda, but the change of the base of the Treaty, which were expecting more after the eastern enlargement of the EU in 2004 and hope to overcome the economic crisis, can also act as a catalyst to
stimulate debate on the involvement of Turkey to the EU.
Keywords: Republic of Turkey, the European Union, the Member States of the European Union, the European Union's enlargement policy, accession of Turkey to the European Union.
УДК 342.734-053.81(477)(043)
С. X. Барегамян
КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВ1АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТ1 ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРА1Н1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 У КОНТЕКСТ1 ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ ПРОВ1ДНИХ ДЕРЖАВ
У cmammi розглядаетъся сучасний стан забезпечення правового регулювання зайнятостг та працевлаштування в Украш у конmекcmi doceidy провiдниx крагн ceimy.
Зазначено, що працевлаштування та зайнят^тъ е iнcmрyменmaми найбшъш повног реaлiзaцlг конститущйного права на працю, що мае сформуватисъ не ттъки на теоретичному рiвнi в украгнсъкт науц конститущйного та трудового права, але знайти практичне застосування. Працевлаштування е передумовою такого явища, як зайнят^тъ, i гaрaнmiею останнъого. Практичне вирШення проблем в щй cферi полягае у вирШент державою завдання забезпечення тдходящою роботою кожного, хто бажае працювати i тим самим здтсненш повног зaйняmocmi населення.
Виконання державног полтики зaйняmocmi та оргатзащя працевлаштування покладеш на Kaбiнеm Miнicmрiв Украгни, Мшстерство сощалъно'г полтики Украгни, Державну службу зaйняmocmi, Державну iнcпекцiю Украгни з питанъ пращ, мicцевi державн органи, органи м^цевого самоврядування, громадсък оргатзацгг, cyб'екmiв тдприемницъког дiялънocmi.
З метою вдосконалення зacoбiв правового регулювання зaйняmocmi та працевлаштування в Украш, до^джено зaрyбiжний дocвiд прoвiдниx держав в щй cферi.
Ключов1 слова: правове регулювання, конститущйне право на працю, зайнят^тъ та працевлаштування, запоб^ання безробттю, Державна служба зaйняmocmi, державна полтика зaйняmocmi.
Постановка проблеми. Проблеми правового регулювання зайнятост! е досить актуальними в крашах з розвинутою економ!кою. Це зумовлено зм!нами в економ!чному середовищ!, складн!стю становища на ринку прац!, зростанням питомо! ваги прац!вник!в найманох прац!, зм!нами в 1'хн!й структур!, процесами трудовох м!грацп. Основне навантаження в ц!й сфер! покладаеться саме на державу: вона зд!йснюе працевлаштування, профес!йне навчання ! перенавчання, матер!альне забезпечення ос!б, як! цього потребують. Обов'язок держав у сфер! зайнятост! та працевлаштування полягае в тому, щоб зд!йснювати прогресивн! економ!чн! ! соц!альн! реформи, забезпечувати повну участь свого народу в процес! ! вигодах економ!чного розвитку, використати сво! ресурси для надання вс!м можливостей користування наданими правами.
На сучасному етап! м!ждержавно! штеграцп для Украши правове регулювання сусп!льних в!дносин в сфер! зайнятост! та запоб!гання безроб!ттю набувае першочергового значення, позаяк зайнят!сть населення в!ддзеркалюе стан економ!ки краши. Надбання незалежност! дало можлив!сть демократизувати трудов! в!дносини, але зм!цнення !нституту соц!ального д!алогу в!дбуваеться занадто пов!льно. В
