CC BY
115
УДК 339.92(477:4)
Н. В. Осадча,
кандидат економ!чних наук, м. Днтропетровсък
характеристика процесу штеграцп украши
до европейського союзу (ее)
У 90-ii рр. викрист^зувалася зовшшньопол> тична орieнтацiя Укрални в напрямку штеграци до европейськол спiльноти. Свропейський вибiр вiдкривае новi перспективи для спiвпрацi Укрални з розвиненими крал-нами континенту, екожмчного розвитку, соцiального й iнтелектуального прогресу, змiцнення позицiй дер-жави в мiжнароднiй системi координат.
Для Укрални европейська iнтеграцiя — це шлях модершзаци економши, залучення iноземних швестицш i новiтнiх технологiй, пiдвищення конкурентоспромож-ностл вiтчизняного товаровиробника, можливiсть ви-ходу на единий внутрiшнiй ринок СС.
У полiтичному аспектi европейська штегращя де-термiнуе модернiзацiю правового поля укралнськол дер-жави, демокрализащю лл поштичнол та шстилуцюнальнол систем. Ствробгтництво з СС сприятиме наближенню соцiальних умов Укрални до високих европейських стан-дартiв, пiдвищенню рiвня життя й добробуту населення.
У культурно-цившзащйному аспектi евроштег-рацiя — це шлях до активiзацiл взаемообмiну мiж ук-ралнською та захвдноевропейською гуманiстичною культурами, одночасне становлення Укрални як im^r-рованол частини глобального суспшьства, так i нащо-нальнол держави. Нарештi, членство в СС гарантуе змiцнення нащональнол безпеки Укрални, захист лл вiд агресп та територiальних претензiй.
Водночас, у процеа зближення Укрални з СС неминуче дiягимугъ i негативнi фактори евроштеграца Серед них: неспроможнiсть нести фшансовий тягар внескiв до СС; зростання конкуренца з боку фiрм кралн-члешв СС у процесi лiбералiзацiл i збiльшення вiдкригостi нащональнол економiки, що супроводжу-ватиметься лiквiдацiею неконкурентоспроможних тдприемств iз негативними соцiальними наслiдками.
Тому проведення SWOT- аналiзу вступу Укрални до СС е дуже актуальним питанням, особливо в пер-юд свгтовол економiчнол кризи, а одним iз головних питань е питання „чи зможе наша держава отримати користь вiд вступу, чи СС потягне нас на дно?"
Аюуальтсть теми нашол роботи полягае в тому, що завдання штеграци Укрални в европейський поштич-ний та економчний простiр, якi неодноразово проголо-шувалися в якостi прiоригетного вектора входження до свiтового господарства, поставили на порядок денний розвиток всебiчнол спiвпрацi з Свросоюзом.
Питанням регулювання зовнiшньоекономiчнол дiялънстi в межах взаемостосунюв iз СС займався О. Гре-
бельник, Н. Пирець, П. Пашко, I. Бережнюк, М. Тонев, С. Боротничек , Т. Трошкина,. А. Кругленя , Я. Малик. Кожен iз зазначених вчених вшс вагомий внесок до про-цесу евроштеграца Але нiхто з них не намагався здiйсни-ти SWOT-аналiз вступу Укрални до СС.
Метою нашол роботи став аналiз багатоаспектнол спiвпрацi Укрални з кралнами Захвднол Свропи, у разi iнгеграцiл Укрални до СС: вивчення характеру довгос-трокових та короткострокових факторiв впливу про-цесiв европейськол iнгеграцiл на укралнське суспiль-ство, виявлення на цш основi вiдповiдних переваг та недолтв, потенцiйних можливостей i загроз для Ук-рални за умов лл входження до Свропейського Союзу.
SWOT- аналiз передбачае вивчення наслоив впливу певних процеав з позицiл подiлу лцих чиннишв на переваги, переспективи, недолiки та загрози. Не-долiки та загрози умовно диференцшоваш як такi, що е ввдносно незначними чи мають тимчасовий характер, та таш, що мiстять потендiйну небезпеку для ос-новних сфер суспiльства Укрални чи потребують знач-них витрат i часу для лх усунення. Вiдповiдно дифе-рендiйованi й перспективи та переваги щодо значного чи незначного позитивного ефекту для Укрални.
Свропейська штегращя на сучасному етат — це магiстральний напрямок розвитку континенту, який виз-начить силуацто в самiй Свропi у третьому тисячолiтгi, так i лл мюце у свiтi. З часу свого заснування в 1957 р. (СЕС, а сам СС — 1991) Свропейський Союз поступо-во перетворився на один iз найпотужнiших поттичних i фiнансово-економiчних центрiв сучасного свпу, ключо-вий компонент новостворенол архгтектури европейськол безпеки, ядро системи европейських стандарта.
Свропейський Союз об'еднуе 27 кралн на пiдставi бiльш тюшшого об'еднання на основi спiльних еконо-мiчних, полiтичних i соцiальних цшей. Крални Союзу твердо сповiдують збалансований i стiйкий, соцiаль-ний та екож^чний прогрес.
Це досягаеться шляхом створення простору без внутрiшнiх кордошв, укрiплення економiчнол та со-щальнол iнгеграцiл й утворення економiчного i валютного союзу. Створення единого ринку для 500 млн. европейщв забезпечуе вiльне перемiщення людей, то-варiв, послуг та капiталу.
СС е членом свгтового спiвтовариства i його роль в мiжнародних ввдносинах виходить далеко за межi позицш та дiй щодо Спiльнол зовшшньол полiтики та полiтики безпеки. СС — це також i найбтьший суб'ект
свгтово1 торпвлг Крiм того, вiн е найбiльшим фшан-совим донором для кра1н, що розвиваються, та одним з найбшьших — для Близького Сходу.
Захвдноевропейська iнтеграцiя у своему розвит-ку пройшла такi етапи:
1958-1968 рр. — етап створення митного союзу;
1987-1992 рр. — етап завершення формування спiльного ринку;
1993-1999 рр. — етап створення економiчного та валютного союзу.
Сьогодн вiдбуваеться суперечливий процес формування та змщнення полтичного союзу, що зокрема, зна-ходить свое вираження в конституцшному процесi [1].
У процеа свого становления Свросоюз прой-шов декiлька крошв розширення. Перше розширення Свропейського Спiвтовариства 1973 р. ознаменува-лось приеднанням Дани, 1рланди i Великобритани. Друге розширення 1981 р. завершилось приеднанням до Ствтовариства Грецц, переговорний процес яко! тривав десятилiття. Пiд час третього розширення 1986 р. до СС вступили Iспанiя i Португалiя. Унасль док четвертого розширення 1995 р. приеднались Ав-стрiя, Швецiя, Фiнляндiя. У серединi 90-х рошв дов-готривалий процес розширення Свросоюзу завершив-ся входженням у його членство 15 кра!н. Новий етап розширення СС вiдбувся у 2004 р. приеднанням Ес-тони, Кiпру, Латви. Литви, Мальти, Польщi, Словач-чини, Словени, Угорщини та Чехи, а завершився в 2007 р. вступом до СС Румунн та Болгари [1].
На Сдинбурзькому самiтi в грудш 1992 р. були запропоноваш доповiдi Сврокомюи про шляхи даль-шого поглиблення Iитеграцil i опрацьоваш загальнi умови вступу до СС. Ст. 237 Римського договору про заснування Спiвтовариства наголошувала, що членство в Сшвтоваристга е ввдкритим для европейських кра1н [1, с. 6], а Маастрихтський договiр 1992 р. (ст. 10) встановлював право будь-яко1 европейсько1 держави звернутись iз заявою про прийняття в члени Союзу, при цьому умови И приеднання до договорiв, як зас-новують Союз, i все необхiдне у зв'язку з цим регу-лювання мають бути предметом угоди мiж державами-членами i державою-заявником, яка шдлягае ра-тифшаци усiма державами-учасниками, згiдно з !х конституцшними процедурами.
У червш 1993 р. Свропейська Рада на своему засвдант в Копенгаген визнала право кра1н Центральное' та Сх1дно1 Свропи вступати до СС тсля виконан-ня ними вимог за трьома критерiями:
— полiтичного: стабiльнiсть установ, як гаран-тують демократiю, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин;
— економiчного: дшова ринкова економiка:
— членського: зобов'язання, що випливають iз факту вступу до СС, зокрема визнання його полгтич-них, економiчних та монетарних щлей.
Так званi „копенгагенсьш критери", або критери вступу були тдтверджеш в груднi 1995 р. на Мад-ридському засiданнi Свропейсько1 Ради, яка тдкрес-лила, крiм того, значення перебудови адмшстратив-них структур кра1ни-заявника i створення умов по-ступово1 гормо^йно! iитеграцil в СС [1, с. 16]. Вт!м СС лишае за собою право визначати момент, коли вш буде готовий прийняти нових членiв.
Критери конвергенци (зближення) — умови, ви-конання яких дае державам СС право приеднатися до третього етапу Економiчного та монетарного союзу. Угода про СС визначае п'ять критерив конвергенци, як стосуються щново1 стабiльностi, дефiциту бюджету, державного боргу, стабтьносп нацюнально1 валюти та вiдсоткових ставок. А саме:
— вiдношення державного дефiциту до валового внутршнього продукту не повинно перевищувати 3%;
— вiдношения державного боргу до валового вну^шнього продукту не повинно перевищувати 60%;
— стабшьнють щн i сталiсть середшх темпiв шфляци протягом одного року до проведення оцшю-вання; при цьому показник росту шфляци не може бтьш шж на твтора вiдсотки перевищувати вiдповiднi показники трьох найкращих (з погляду щново1 стаб-щьностТ) кра1н-члетв;
— довгострокова номшальна вiдсоткова ставка не повинна перевищувати бшьш, нiж на два ввдсотки вiдповiдиi показниюв трьох найкращих (з погляду щно-во! стабiльностi) кра1н-члетв;
— протягом щонайменше двох рошв i без знач-ного напруження збоку ввдповвдно1 кра1ни, нормаль-не вiдхилення величини обмiнного курсу не повинно виходити за граничнi значення, передбаченi мехашз-мом обмiнного курсу кра1н-члетв.
Концепцiя „ европеИзаци", яка грунтувалась на тезi: членство в СС визначае: вибiр прюритет!в внутршнь-ополiтичного розвитку держав, напрямку реформу-вання 1хшх економiчних, полгтичних та соцiальних шституцш, поглиблення нащонально1 iдентичностi на нацiональному рiвнi [1].
Стан вщносин Украши та Свропейського Союзу слд розглянути у формальному та фактичному форматах.
1з формального боку, двосторонш стосунки Ук-ра1на—Свропейський Союз були започаткованi тсля здобуття Укра1ною незалежност! У грудш 1991 р. Свропейськ Спiвтовариства, ввдзначивши демокра-тичнiсть всеукра1нського референдуму, визнали неза-лежнiсть та суверенiтет Украши [2]. Тодi вперше про-лунав заклик Свросоюзу до Укра1ни тдтримувати з державами-членами Свропейських Спiвтовариств ввдкритий i конструктивний дiалог.
Позищя Украши щодо Свропейського Союзу вперше на законодавчому рiвиi була сформульована в Ос-новних напрямах зовмшньо1 поттики Украши, що були схвален Верховною Радою Укра1ни 02 липня 1993 р.
B якocтi iнcтpyмeнтiв цieï cтpaтeгiï CC aктивнo
викopиcтoвye pi3ni piвнi poзшиpeння.
YEpaina CT^a пepшoю cepeд Rpaïn CHД, яга ук-лaлa угоду пpo пapтнepcтвo i cпiвpoбiтництвo з Cвpo-пeйcьким Coюзoм, дe бyлo визнaчeнo пpaвoвий мeхaнiзм взaeмoдiï мiж двoмa cтоpoнaми. Bona бyлa пiдпиcaнa i4 чepвня i994 p. y Люкceмбypзi тa iG лиcтопaдa i994 p. paтифiкoвaнa Bepхoвнoю Рaдoю Укpaïни. Уго-дa нaбpaлa чиннocтi з Gi бepeзня i998 p., пicля pa-ти-ф^оди УПC вciмa дepжaвaми-члeнaми CC. Дoкyмeнт
cтaв бaзoвим для poзшиpeння пoлiтичнoгo дiaлory тa eкoнoмiчнoro cпiвpoбiтництвa Укpaïни тa Cвpoпeйcь-кoгo Coюзy, вiдкpивaючи нoвi мoжливocтi для тсту-пoвoгo нaближeння Укpaïни для вступу дo CC.
У тому ж i998 p. бyлo cтвopeнo Кoмiтeт Укpaïнa — CC. Пepшe зaciдaння Кoмiтeтy, щo вiдбyлocя G5 лиcтoпaдa i998 p. у Бpюcceлi, вiдкpилo давий eтaп взaeмин, як пoвиннi були пepeйти у cтaдiю пpaктичнoï iмплeмeнтaцiï пoлoжeнь Угoди пpo пapтнepcтвo то cпiвpoбiтництвo, cтaлo чepгoвим кpoкoм у ^o^ci змiцнeння ocнoви дiйcнoгo пapтнepcтвa з CC, pe^i-зaцiï нaмipy Укpaïни щoдo нaбyття acoцiйoвaнoгo, a згoдoм й пoвнoгo члeнcтвa в CC.
Haблизити Укpaïнy дo CC пoвиннo 6YHO yхвaлeн-ня нoвих дoкyмeнтiв. Tax, у груди i999 p. бyлo cхвa-лeнo Cпiльнy cтpaтeгiю CC щoдo Укpaïни. У вepecнi 2GGG p. Укaзoм Пpeзидeнтa Укpaïни cхвaлeнo npo^a-му iнтeгpaцiï Укpaïни дo Cвpoпeйcькoгo ^юзу [4]. Opieнтaцiю na eвpoimeгpaцiйний Rypc бyлo включeнo в yci нacтyпнi ypядoвi пpoгpaми тa щopiчнi m^an^ Пpeзидeнтa дo Bepхoвнoï Рaди Укpaïни.
3i тpaвня 2GG2 p. Пpeзидeнт Укpaïни в cвoeмy щopiчнoмy звepнeннi дo пapлaмeнтy „npo внyтpiшнiй то зoвнiшнiй cтaн Укpaïни" пiд нaзвoю „Cвpoпeйcь-кий вибip" виcтaвив нacтyпнi цiлi:
— в 2GG3-2GG4 pp. пiдпиcaти yгoдy з CC ^o acoцiйoвaнe члeнcтвo тa пpoвecти пepeгoвopи пpo зoнy вiльнoï тоpгiвлi;
— в 2GG4-2GG7 pp. Укpaïнa твилт бyлa викo -нaти yci нeoбхiднi пpoцeдypи для нaбpaння чиннocтi yгoди пpo acoцiйoвaнe члeнcтвo то cтaти ним;
— в 2GG5-2GG7 pp. Y^ai'm пoвиннa бyлa CTbo-pити Митний coюз з CC;
— в 2GG7-2Gii pp. — стад викoнaти yмoви, ш-oбхiднi для вступу в CC.
— Зпдда yхвaлeнoï Cпiльнoï cтpaтeгiï CC щoдo У^оши, Cвpoпeйcький Coюз визнae eвpoпeйcькi ^эг-нeння Укpaïни то вiтae ïï eвpoпeйcький вибip.
Ця cтpaтeгiя мae тpи ocнoвнi цiлi:
1) пiдтpимyвaти пpoцec пepeхoдy дo дeмoкpaтiï тa pинкoвoï eкoнoмiки в Укpaïнi;
2) виpiшyвaти ^льи пpoблeми (зaхиcт дoвкiл-ля, бeзпeкa тoщo);
3) змiцнювaти cпiвпpaцю мiж CC тa Укpaïнoю в cфepaх юcтицiï тa внyтpiшнiх cпpaв.
Фaктичнa cтopoнa вiднocин Укpaïни тa CC.
Hopмaтивнo-пpaвoвa тa iнcтитyцiйнa бaзa для
зближeння Укpaï'ни тa CC бyлa дocтaтньoю. Oднaк пeвнi
зaкoни в Укpaïнi yхвaлювaлиcя фopмaльнo, в тл-iтичнiй пpaктицi ne peaлiзyвaлиcя [5].
^propai^rn зaкpитicть cиcтeми дepжaвнoгo уп-paвлiння, виcoкий piвeнь кopyпцiï, cлaбкicть дeмoкpa-тичних iнcтитyцiй i нepoзвинeнicть гpoмaдянcькoгo cyc-пiльcтвa, yтиcки cвoбoди ripec^ пoлiтичнi пpoблeми, щo викликэли кpитикy Роди Cвpoпи, вiдcyтнicть ct^^m-ш нaцioнaльнoгo Roncencycy з клюгових питань вну-тpiшньoгo poзвиткy i зoвнiшньoï пoлiтики вкpaй nera-тивда вплинyлo нэ взaeмини Укpaïни з CC.
^стягом 2GG2 p. ocтaтoчнo cфopмyвaлacя нoвa якicнa cитyaцiя: готовнють i здaтнicть влэди peaлiзy-вэти „eвpoпeйcький вибip" вжe ne веджв^^и мoж-ливocтям кpaïни i oчiкyвaнням cycпiльcтвa. Ha цьoмy фoнi стов^и пoмiтнiшими нeвiдпoвiднocтi м1ж дeклa-paцiями чиннoï влэди тэ ïï пpaктичними дiями.
Ocнoвними фopмaми cпiвpoбiтництвa V^af™ тэ Cвpoпeйcькoгo Coюзy cьoгoднi e тeхнiчнa дoпoмoгa, тоpгiвля тэ iнвecтицiйнa дiяльнicть. 3a oбcягaми тeхн-iчнoï дoпoмoги з бoкy CC У^ошо зaймae дpyгe пicля Pociï мювд cepeд кoлишнiх paдянcьким pecпyблiк. Гoлoвними пpiopитeтaми тaкoï дoпoмoги, щo здiйcнюeтьcя в мeжaх пpoгpaми TACIC, e ядepнa бeз-пeкa тэ зэхист дoвкiлля, pecтpyктypизaцiя дepжaвних пiдпpиeмcтв, poзвитoк пpивaтнoгo ceRTOpa [б].
Кpiм внутршшх пepeшкoд щoдo вступу Укpaïни в CC, вce бiльшoï вэги нaбyвaють пepeшкoди зoвнiшнi. Тэк, пicля ocтaнньoгo poзшиpeння CC нэ Cхiд в cepeдoвищi пoлiтикiв тэ eкoнoмicтiв ^arn-члeнiв Cвpocoюзy пoчaли пpoявлятиcя пecимicтичнi нacтpoï вiднocнo пpийняття Укpaïни дo CC.
Aлe встугаючи дo будь-яюго oб'eднaння кpaïнa пoвиннa пpoaнaлiзyвaти ва пoзитивнi та нeгaтивнi rep-cпeктиви для ceбe. Toмy SWOT- aнaлiз e нaйбiльш eфeктивним iнcтpyмeнтoм для ^oro (тэбл. i). Вигоди ввд вступу Украши до еС Прттичш вигоди
Свропейська колективна безпека. B iнтepecaх Cвpoпeйcькoгo Coюзy e зaбeзпeчeння миpy тэ сто-бiльнocтi в мeжaх cвoïх кopдoнiв, щoб мэти cвoïми cyciдaми cтaбiльнi та дeмoкpaтичнi дepжaви з ^orao-зoвaнoю i ^ужн^ю зoвнiшньoю пoлiтикoю.
Будучи члeнoм CC, Укpaïнa бyдe зaлyчeнa дo Cпiльнoï eвpoпeйcькoï пoлiтики бeзпeки та oбopoни (CCПБO), якэ гapaнтyвaтимe У^ош дepжaвний cy-вepeнiтeт i теpитоpiaльнy нeдoтоpкaнicть.
Пeтepcбepгcькa дeклapaцiя i992 p. з^в^чило ro-товнicть кpaïн-члeнiв CC cтвopити вiйcькoвi пiдpoздiли з уах пiдкoнтpoльних ï^ збpoйних cил для poзв'язaння вiйcькoвих зовдонь, яю включоють гyмaнiтapнi та pятy-вэльш orepa^ï, зaвдaння з пiдIpимки миpy та зacтоcyвaн-ня збpoйних cил для вpeгyлювaння кpизoвих cиIyaцiй [9]. ^и визнaчeннi cвoeï cтpaтeгiï' rnpaei CC вpaхoвye
Таблиця 1
Матрица SWOT-aH&rny вступу Украши до СС
Сила S (strong) Слабшсть W (weakness)
1. Полиичш вигоди: — европейська колективна безпека. 2. Економ1чн1 вигоди: — макроеконом1чна стабшьшсть; — додатков1 швестици в украшську економшу; — надання субсидш деградуючому сшьському господарству; — отримання позитивного сальдо торговельно-го балансу; — сшльш митш тарифи; — кшьюсш обмеження 1мпоргу; — антидемшнгова политика; — протекцюшзм i контроль експорту. Сощальш вигоди: — ефективний захист прав людини в шститущях СС; — вiдкриття кордошв для вiльного пересування населення; — забезпечення високого рiвня життя населення. 1 Полiтичнi недолши: — часткова втрата суверенитету; — невизначенiсть стратегii розвитку £С; — погiршення вiдносин з крашами СНД. 2 Екоюмчш недолiки: — втрата конкурентоспроможностi певних галузей; — складнiсть переходу на европейський рiвень цiн; — квотування певних видiв товарiв. 3 Сощальш недолiки: — ускладнення вiзового режиму зi схiдними сусiда-ми.
Можливосл O (opportunities) Загрози T (threats)
1 Полттичш переспекти: — встановлення стабiльноi полiтичноi системи; — срийняття Украши як важливого суб'екта по -лгтичних вiдносин. 2 Економiчнi переспективи: — збезпечення розвитку малого та середнього бiзнесу; — упровадження стандарпв СС у виробництвг 3 Соцiальнi перспективи: — формування середнього класу; — реформування осв^, охорони здоров'я, соцiального захисту. 1 Полгтичш загрози: — небезпека втягнення Украши в конфл^ цивш -зацiй мiж Заходом i мусульманським свiтом. 2 Екоюмчш загрози: — можливе перемщення до Украiни шкiдливих ви-робництв; — використання Украши як сировинного придатку; — використання украшщв як дешевоi робочоi сили. 3 Сощальш загрози: — поглиблення демографiчного спаду; — незаконна ми-ращя та вадплив кадрiв.
нову геополiтичиу ситуащю, що почала формуватися псля безпрецедеитиоl терористично1 атаки на США 11 ве-ресня 2001 р. Новi види загроз i виклиюв обумовлюють необхiдиiсть утвердження принципово ново1 модел свпо-вого розвитку, глобально1 безпеки. Укра1на, будучи рiвноправним членом Свропейсько1 стльности, буде брати активну участь у формуванш механiзмiв ново1 мгжшродно1 аититерористичноl политики та европейсь-ко! юлективно1 безпеки, робити реальний внесок у за-безпечення стабiльностi в зонi штересш СС — по лiиiях миротворчосп, лшыдаци насладив надзвичайних ситу-ацш, стратегiчних транспортних перевезень тощо.
Вадповадно до рiшень Свропейсько1 Ради в
Гельсшш, всi держави Союзу мають право повною мiрою й на рiвних засадах брати участь в уах ршен-нях та обговореннях Ради й вiдповiдних органiв Ради щодо операцш пад егiдою СС, однак ршення держави надавати нацюнальш вiйськовi угрупування для таких операцш мае грунтуватися на И суверенному ршенш Бiльш того, Свропейська Рада проголосила, що в дуа положення про солiдарнiсть статтi 42 проекту Угоди про Конститущю для Свропи держави-члени i держави-вступники мають дiяти спiльно й мобшзува-ти ва шструменти, що мають у своему розпорядженш, разом з вiйськовими ресурсами, якщо котрась iз них зазнае терористичного нападу.
Економiчнi вигоди
Макроекономгчнастабшътстъ. При тдтягненш економчних показниюв Украши до европейських стандартов, сгвореннi в краХн розвинутого ринку, закрш-леннi тенденци до економiчного зростання, вдоскона-ленн законодавства, розбудовi демократичного сус-пшьства, як неодмiнноi умови вступу Украши до СС, вже саме по собi принесе Украiнi неабиякi економiчнi переваги, оскшьки прагнення приеднатися до СС сти-мулюватиме кер!вництво нашо! держави чим скорiше досягти бажаних резульгагiв та гаратувати економ!ч-ну сгабiльнiсгь та зростання добробуту [26].
Проведення збалансовано! та довгостроково! еко-номчно! полiгики СС Грунтуеться на ринковш економкц та випливае iз прагнення краш-члешв створити вшьний економчний простер без внутрших кордонiв та митних бар'ер!в, введеннi сптьно! валюти, запровадженнi ефек-тивних механiзмiв регулювання говарiв i послуг [28].
Перебування Украши в СС, де дае ринкова еконо-мiка з високим рiвнем конкуренгноздагносгi, стане сти-мулючим фактором для макроеномiчноi сгабiльносгi.
Окрiм того, Украша отримае велик! переваги ввд запровадження единоi валюти, що, зпдно дом!ную-чих оцшок та очiкувань, матиме важливi довготри-валi позитивн наслiдки.
Виходячи !з оргашчних закономiрносгей макро-економши, таким чином можна буде забезпечити бтьш оптимальний режим руху капiгалiв. Конкрегнiше, можна оч!кувати на додаткове спрямування капiгалiв, як! знаходяться в обпу, !з монетарного ринку до того ж самого реального сектора. Лише одшею з! складових гакоi тенденци мало б постати те, що з'явиться мож-ливють знизити ставку баншвського вiдсогка, а таким чином — забезпечити додатковий приплив коштОв до сфери виробництва.
Додатков1 твестицп в укратсъку економгку. Економ!чний потенщал СС та динамiка його розвитку дають можливють дшти висновку про те, що Свро-пейський Союз являе собою великий ринок збуту ви-роб!в та джерело задоволення потреб Украiни в най-рiзноманiгнiших споживчих та iнвесгицiйних товарах. До того ж торпвля з СС е важливим джерелом над-ходження вшьно конвергованоi валюти, дозволяе обмежувати бартер, масштаби якого сьогодш загро-жують економiчнiй безпещ краiни [18].
Актуальним питанням при встут до СС повинно бути об'еднання енергетичних потенщал!в кран у масштабах Свразшського конгиненгу, посилення рол! Укра!-ни як енерготранзитно! держави. Той факт, що Украша посщае за сво'м транзитним потенщалом одне з перших мсць у Сврот, визначае особливу значущютъ вироб-лення та проведення ефективноi' транспортно! полпики.
В!дносини м!ж СС та Украшою в енергетичному сектор! будуватимуться на умовах, передбачених Свро-пейською хартею, тобто на принципах узгодження енер-
гегичноi полгтики та ввдмов! вщ дискримшаци Украiни. Вона може мати велике значення як поставник нафти та газу на територто СС. Пюля завершення будавництва трубопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк" Украiна матиме необх!дну шфраструктуру для грансroргування в Свро-пу значних об'ем!в каспiйськоi нафти, адже в цьому защкавлеш краши-виробники европейського конгиненгу i СС мае стати основним споживачем каспiйськоi на-фти. Хоча росшський та гурецький трубопроводи ста-новитимуть серйозну конкуренщю, украшський трубо-проввд, безперечно, матиме перевагу, i не лише тому, що е найкоротшим шляхом з Каспшського басейну до Свропу, але й тому, що належатиме крашьчленов! СС.
Надання субсидий сыъсъкому господарству. Будучи членом Свросоюзу, Украша долучиться до ефек-тивно! сильно! сiльськогосподарськоi полгтики Свро-пейського СпiвговарисгБа.
Отримання позитивного сальдо торговелъно-го балансу. Членство Украши в COT, як передумова вступу до СС, дозволить кардинально виршити гос-тру проблему скасування дискримшацшних та анти-демтнгових обмежувальних заход!в по ввдношенню до укра'нських товар!в. Пвд загрозою застосування ан-тидемтнгових обмежувальних заход!в з боку краш-члешв COT знаходиться експорт товар!в Украши в обсяз! понад 4 млрд. дол. США, що складае 35% ввд загального експорту, тобто юнуе реальна загроза ско -рочення експорту виключно важливо! для Украши продукцл, зокрема металопрокату, феросплав!в, продуктов неоргашчно! х!мп та !нших. За найлршого ва-р!анту розвиткку подш, в цш ситуаци, Украша може взагал! втратити валютн надходження ввд експорту продукцл на суму близько 4 млрд. дол. США [5].
СС стане найбшьш значним ринком збуту укра!-нських товар!в та джерелом зростання i розширення укра'нського !мпорту. Загальне зниження середньоз-важеного тарифу в результат! розширення СС матиме позитивну роль для укра'нських !мпортер!в. Окр!м того, СС максимально сприятиме !нтеграц!1' укра'нсь-ких енергетичних, транспортних та телекомушкацш-них мереж в европейську iнфрасг•рукгурy
Вступ Укра'ни в СС означатиме долучення до спшьно! митно! пол!тики, яка складаеться з наступних заход!в.
Соц!альн! вигоди
Ефективний захист прав людини в тститущях СС. Права людини е одним з найважливших шститупв права будь-яко! сучасно! держави. Права людини е правами шдив1дуальними, як! знайшли свое м!сце у на-родних консгигуцiях i в договорах м!жнародного права. Охоплюють вони права, яю стосуються особисто! та полпично! свободи, а також основн! сусгпльш та еко-ном!чн! права. Активна политика у сфер! прав людини е одним з головних завдань держави, особливо в тра-дици европейсько-атлантичного консгигуцiоналiзму
Вiдкpummя кордотв для вiльнoгo пepecyвання наceлeння. Bcтyп Укpaïни в CC тэ пpиeднaння дo Шeн-гeнcькoï бeзвiзoвoï зoни мютить бeзлiч пepeвaг y co-цiaльнoмy плот, ocкiльки зaбeзпeчye cвoбoдy rape-cyвaння пo eвpoпeйcькoмy кoнтинeнтy з мeтoю ^a-цeвлaштyвaння, твчоння, ли^оння, вiдпoчинкy тощo.
Шeнгeнcькa зoнa e eвpoпeйcьким пpocтopoм вiльнoгo пepecyвaння ocí6. Гoлoвними eлeмeнтaми цьoгo пpocтopy e:
— cкacyвaння кoнтpoлю нэ внyтpiшнiх кopдoнaх кpaïн-yчacниць;
— гapмoнiзaцiя ушв пepeтинy зoвнiшнiх кopдoнiв кpaïн-yчacниць тэ пpинципiв вiзoвoï пoлiтики;
— dropeRra cпiльнoï Шeнreнcькoï iнфopмaцiйнoï ш^геми (SIS тэ SIS-II), щo дoзвoляe oбмiнювaтиcя дэ-ними пpo ocí6, яю roperay^ зoвнiшнi кopдoни пpocтоpy
Для у^ф^ци вiзoвoï пoлiтики ввeдeнo eдинy шeнгeнcькy вiзy, щo видaeтьcя кoнcyльcькими устэ-нoвaми зэ кopдoнoм дepжaви ocнoвнoгo пpизнaчeння пoïздки. Пpaвooхopoннi opra™ oднieï дepжaви OTp№ мують пpaвo пepecлiдyвaти злoчинця нэ теpиropiï mmoï шeнгeнcькoï дepжaви [i2].
Забезпечення вucoкoгo piвня жummя населен-ня. Гoлoвнoю oзнaкoю CC e peaльнe зaбeзпeчeння ви-coкoгo piвня життя нaceлeння, ocoбливo в кpaïнaх rap-шoï лiги, якi paнiшe iнтeгpyвaлиcя в eвpoпeйcькy eкo -нoмiчнy отст^му, a тому вступ Укpaïни в CC oзнaчa-тимe пocтyпoвe тдняття piвня життя.
3a тэких ушв Укpaïнi пepcпeктивнo дoлyчитиcя дo peгioнaльнoï пoлiтики CC [i3].
Переспективи та можливост вiд вступу Ук-
раши до ее
Пoлiтичнi пepecпeктиви
3i вступюм в CC, впepшe в icTOpiï мoжe cклacтиcя cmyaiia, щo У^ошо, як шш мaлi eвpoпeйcькi дepжaви, якi пpoтягoм вiкiв були oб'eктaми мiжнapoдних взaeмин тэ нacильнo включaлиcя в ту чи шшу iмпepiю, мoжe сто-ти пoвнoпpaвним cyб'eктом мiжнapoдних вiднocин, чий г'oлoc мaтимe peaльнy вэгу пpи np^miTi piшeнь.
Oдним iз гoлoвних пoзитивiв члeнcтвa Укpaïни в CC e гapaнтyвaння в кpaïнi cтaбiльнocтi пoлiтичнoï cиcтeми. Цe пiдтвepджyeтьcя тим, щo caмe CC ^отя-гoм 2GG4-G7 pp., тд чac гocтpocюжeтних пpeзидeн-тcьких вибopiв, пoмapaнчeвoï peвoлюцiï, пapлaмeнтсь-кoï кpизи, вiдкpитo тэ пocлiдoвнo вистугав зэ дeмoк-paтичнe poзв'язaння пoлiтичних пpoблeм, вистугав в poлi нeyпepeджeнoгo мiжнapoднoгo apбiтpa, нaдaвaв пocepeдницькy дoпoмoгy у виpiшeннi мiжпapтiйних, peгioнaльних кoнфлiктiв, cпpияючи, тим caмим, м^-нoмy вpeгyлювaнню пpoблeмних cитyaцiй [i4].
Cтaття 29 Дoгoвopy пpo CC пpoгoлoшye, щo мeтою Coюзy e зaбeзпeчeння гpoмaдян виcoким piвнeм бeзпeки нэ пpocтоpi cвoбoди, бeзпeки тэ пpaвocyддя зэ дoпoмo-гoю yпpoвaджeння cпiльних дш м1ж дepжaвaми-члeнaми ^юзу в cфepi пpaвooхopoннoï й cyдoвoï cпiвпpaцi, a тэ-
кoж у зaпoбiгaннi й бopoтьбi з pacизмoм i кceнoфoбieю. Coюз нaмaгaeтьcя дocяrти uie:ï мeти, бopючиcь iз opгaнi-зoвaнoю злoчиннicтю, зoкpeмa тepopизмoм, тоpгiвлeю людьми, злoчинaми пpoти дтгей, нeзaкoннoю тоpriвлeю нapкoтикaми тэ збpoeю, юpyпцieю i шaхpaйcтвoм. Дep-жaви-члeни CC зoбoв 'язон iнфopмyвaти oднa oднy зодля кDopдинyвaння cвoeï дiяльнocтi в cфepi CnCOKC.
Eкoнoмiчнi пepecпeктиви
Забезпечення po3eumку cepeдньoгo mа малoгo 6i3mcy. Ha eтaпi eкoнoмiчнoгo зpocтaння нaбyвae oco6-ливoï знaчyщocтi здiйcнeння peгyлюючих зaхoдiв, cпpямoвaних га л^вдощю пpихoвaнoгo бeзpoбiття, пpoвeдeння пoлiтики пpoдyктивнoï зойнятост^. Зycил-ля opгaнiв дepжaвнoï влэди, i нacaмпepeд Уpядy, мэ-ють кoнцeнтpyвaтиcя нэ зanpoвaджeннi девих cтимyлiв cтвopeння нoвих poбoчих мюць, зaбeзпeчeннi гapaнтiй зойнятост^ в ^o^ci пpивaтизaцiï тэ pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв, га тдоримщ пiдпpиeмництвa й caмoзaй-нятост1 нaceлeння, poзшиpeннi пpaктики гpoмaдcьких poбiт, mдвищeннi гнyчкocтi pинкy пpaцi [i7].
Пpoтягoм дecятилiть yкpaïнcькi пiдпpиeмcтвa були фaктичнo „ вiдpiзaнi" вiд cвiтовoгo pинкy. Toмy ïх вих1д га eвpoпeйcький pинoк мae вeликe знaчeння як ^e-peлo дocвiдy тэ пpaктичних вмiнь кoнкypyвaти з ви-poбникaми iнших кpaïн, poзpoбляти тэ peaлiзoвyвaти cтpaтeгiю виpoбничo-кoмepцiйнoï дiяльнocтi, зopieнто-вaнoï га cвiтовy кoн'юнктypy ввдтввдних pинкiв. Пpи цьoмy cлiд oкpeмo вкозоти, щo вмiння ycпiшнo дiяти га мiжнapoдних pинкaх вeдe дo пiдвищeння piвня зэ-дoвoлeння пoтpeб нaцioнaльних cпoживaчiв.
Cвpoпeйcькa Хapтiя молих пiдпpиeмcтв, cÂb^e-но Cвpoпeйcькoю Рaдoю у Фeйpi (i9 i 2G чepвня 2GGG p.), зaзнaчae, щo cтaнoвищe молих пiдпpиeмcтв у Cвpoпeйcькoмy Coюзi мoжнa пoлiпшити шляхoм сти-мулювоння пiдпpиeмниц1вa, oцiнювaння шявних зaхoдiв i, зэ пoтpeби, aдanтaцiï цих зaхoдiв дo iнтepeciв мaлoгo бiзнecy, a тaкoж вpaхyвaння poзpoбникaми тлгтики пoтpeб молих пiдпpиeмcтв [Í6]. У щй Хapтiï дepжaви-члeни зoбoв 'язaлиcя пocилити дух iннoвaцiï тэ мниц1вa; cтвopити peгyлятивнy, тдотшву й одмшст-paтивнy структури, cпpиятливi для пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi; зaбeзпeчити дocтyп дo pинкiв га нaймeнш cклaдних yмoвaх, щo вiдпoвiдaють ocнoвним щлям дepжaвнoï пoлiтики; пoлeгшити дocтyп дo нaйкpaщих дocягнeнь гауки тэ тeхнiки; пocтiйнo cпpoщyвaти дoc-туп дo фiнaнciв i вдocкoнaлeнь зэдля того, щoб CC мiг зaбeзпeчити нaйлiпшe в cвiтi cepeдoвищe для мaлoгo бiзнecy; пpиcлyхaтиcя дo гoлocy мaлoгo бiзнecy; зao-хoчyвaти виcoкoякicнy mдтpимкy мaлoгo бiзнecy.
Ocoбливo вeликe знaчeння для yкpaïнcькoï ero-нoмiки, в paзi вступу дo CC, бyдe пpиeднaння дo Люэ-бoнcькoï стpaтeгiï щoдo тдняття кoнкypeнтнoздaтнocтi. Якщo в CC нaйкpaщий iндeкc кoнк:ypeнтнoздaтнocтi мae Фiнляндiя — i, a нaйгipший у Гpeцiï — 4б, то в У^ош цeй пoкaзник cтaнoвить 84. У 2GGG p. Cвpo-
пейська Рада визначила Люабонську стратегiю, що полягае у пiдвищеннi глобально! конкурентоспромож-носп СС через економiчне оновлення, вiдповiдно з якою, до 2010 р. СС повинен мати динамiчну економ-iку, здатну до поспйного зростання [17].
Для прикладу, уряд Португалп наразi розмiрко -вуе, як на фот фшансових проблем кра!ни не допус-тити скорочення державних витрат на науку та Онно-вацi!, бо фiнансування науки е стандартом СС; уряди Шмеччини та Франци — планують розпродати части-ну золотого запасу, аби не скоротити темпи науково-техиологiчного розвитку i не знизити показники фшан-сування науки; повноважш органи СС приймають ршення про розвиток Союзу як найбшьш конкурен-тоспроможно! економiки — „економОки знань" та зак-рiпляють бюджетний стандарт 3% ВВП — на науку i технологi! (в Укра!нi сьогоднi — 0,3% ВВП).
Впровадження стандартов СС у виробництвг. Серед стратепчних завдань наступного десятилiття — глибош якiснi перетворення в енергетичному секторi економiки. Це питання, що належить до найскладш-ших в економiчнiй полiтицi, великою мiрою визначае нацюнальну безпеку держави. Укра!на задовольняе сво! потреби в природних енергоресурсах за рахунок влас-ного !х видобутку приблизно на 45%.
Сдиним енергоносiем, якого в Укра!нi потенщй-но достатньо для повного забезпечення власних потреб, е вугшля. Це важливий чинник гарантування енергетично! безпеки держави. Завдання полягае в тому, щоб суттево змiнити баланс споживання енер-гоносi!в, зменшити i абсолютний обiг, i частку споживання природного газу з одночасним збшьшенням цих показнишв стосовно вугшля.
Ствпраця Укра!ни з Свропейським Союзом не-обхщна для технологiчного оновлення укра!нського виробництва. Виробничi технологi! укра!нських пiдприемств вiдстають вiд тих, що !х використовують передовi европейськ кра!ни, Укра!на не мае катталу, необхвдного для модернiзацi! наявних та створення нових сучасних пiдприемств.
Головним завданням стосовно науково-техиiчно! кооперацi! Укра!ни з кра!нами Захiдно! Свропи е тдключення Укра!ни до робiт, що виконуються в рамках програми науково-техтчно! iитеграцi! у галузО ви-соких технологiй „ЕВР1КА" i мiжнародних науково-технiчних програм СС, спрямованих на виршення фундаментальних науково-техиiчних проблем i досяг-нення на цiй основi яшсно нового рiвия виробничого потенщалу, участь у створеннi i робот! мiжнародних дослОдницьких цеитрiв [18].
Сощальш переспективи
Формування середнього класу. Справа велико! полотично!, економiчно! та сощально! ваги—змщнен-ня позищй середнього класу, питому вагу якого треба довести в наступному десятирiччi не менш як до 45-
50% вiд загально! кшькост! населення, одночасно ско-ротивши частку людей з доходами, нижчими за про-житковий мшмум [19].
Становлення середнього класу передбачае переход до ново! моделi споживання, тобто таких стандартов, яю забезпечуватимуть пдний рiвень життя i стимулю-ватимуть розвиток внутршнього ринку, трудово! та пiдприемиицько! активност населення. Це, зокрема, яюсне житло, висока забезпеченiсть товарами трива-лого користування, наявнiсть автомобiля, доступнiсть яюсних медичних та побутових послуг, освоти тощо.
Становлення середнього класу ввдбуватиметься за рахунок збiльшения стойкого прошарку власниюв не-рухомого майна, земельних дiлянок i акцiй, прискоре-ного розвиткку малого та середнього бiзнесу, фермерсь-ких господарств, посилення законодавчого захисту ште-лектуально! власностi i змiциення на цiй основi со-цiальних позицiй та прибутшв представниюв науково-техиiчно! iителiгеицi!, дОячОв культури й освiти, фахiвцiв середньо! ланки управлшня, фiнансистiв та менеджерiв.
Реформування освгти, охорони здоров 'я, социального захисту. Внаслщок прюритету захисту прав людини на територп СС дтоть ефективнi мехаиiзми надан-ня першочергових соцiальних послуг — освота, охоро-на здоров'я тощо, а тому приеднання Укра!ни до СС буде корисним у сферi соцiального захисту громадян.
В Укра!ш наразi гостро постали проблеми реформування освпи, охорони здоров'я, вироблення та запровад-ження мехаиiзмiв багатоканальносп фшансування медич-но! галузi, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соцiального медичного стра^/вання, оптимального спiввiдиошеиия м1ж наданням медичних послуг о свободою !х вибору. Водно-час необидно забезпечити доступмсть медично! допомо-ги для сощально незахищених верств населення за допо-могою законодавчого визначення гарантованого рОвня бе-зоплатного медичного обслуговування
Недолiки та загрози вщ вступу Украши до СС
Полгтичш недолжи
Часткова втрата суверентету. Хоча СС передбачае безлОч зручностей для сво!х кра!н-члетв (як на-приклад вшьний перетин кордошв), чимало мешканщв цих кра!н побачило у ньому небезпеку для власно! на-щонально! самобушосп. Референдуми про вступ до СС, що !х проводили кра!ни перед ратифшащею Маастрих-тського договору, яскраве тому тдтвердження.
Невизначетсть стратеги розвитку СС. СС скла-даеться з мегадержавних блоюв, яю перебувають у стан конкуренци та суперництва. Саме мОж ними проходять основн лши можливого розколу СС. МОж НОмеччиною, Франщею О Великою Бриташею тривае прихована бо-ротьба за лщерство. 1тал1я та 1спашя активно претенду-ють на входження до „лОги грандОв" Свропейського Союзу. Середн й малО кра!ни СС прагнуть змОцнення сво-го статусу. В СС дос не вироблено едино! концепцл
пoдaльшoгo poзвиткy iнтeгpaцiйнoгo пpoцecy Цe вce cтвopюe нeвизнaчeнicть y мaйбyтнъoмy CC, мicця тэ poлi
Укpaïни в ньoмy, дадольших пepcпeктив пoлiтичнoгo cтaнoвищa тэ стону eкoнoмiки.
Пpeдcтaвники кpaïн-„вeтepaнiв» CC пocтyпoвo пpихoдять дo пepeкoнaння, щo якщo eдинe eвpoпeйcь-кe нaддepжaвнe yтвopeння датенцшда poзшиpитьcя дo 3G члeнiв, то пoвиннa бути виpoблeнa давэ фopмa iнтeн-cивнocтi члeнcтвa [23]. Tara iдeï столи peзyльтaroм ^и-тичнoï oцiнки peзyльтaтiв ocтaнньoï хвилi poзшиpeння CC, ocoбливo з oглядy m caмocтiйнy пoзицiю кepiв-ниц1вa „нeдакipнoï" Пoльщi.
Пoгipшeння взаемш з кpаïнамu СНД. Biдoмo, щo Укpaïнa, як юлишня pecnyблiкa CPCP, ^стягом ciмдecяти poкiв булэ iнтeгpoвaнa у отльну paдянcькy eкoнoмiчнy cиcтeмy тэ тicнo пoв'язaнa з iншими pec-nyблiкaми у двocтopoннiх взaeминaх, з якими дiють дecятиpiччями нaлaгoджeнi пpoцeдypи взaeмнoï тоpгiвлi. Baжливим eкoнoмiчним пapтнepoм Укpaïни, ocoбливo в eнepгeтичнiй cфepi, e Рociя, якэ в cилy icтopичних, iдeoлoгiчних, гeoпoлiтичних пpичин увэ-жae Укpaïнy cвoeю eкcклюзивнoю cфepoю впливу, у зв'язку з чим бoлicнo peaгye m бyдь-якi ди yкpaïнcь-кoгo ypядy, cкepoвaнi у пpoтилeжнoмy вiд Pociï нэ-^ямку, нaпpиклaд, штyчнe cтвopeння гaзoвoï ^изи пicля oбpaння Пpeзидeнтом Укpaïни B. Ющeнкa.
Eкoнoмiчнi нeдoлiки
Вmpаmа кoнкypeнmocnpoмoжнocmi певтх галy-зей. Oдним iз нaйicтoтнiших нeгaтивних чинникiв, дiя якэго aк1ивiзye1ьcя пpи встут дo CC, зoкpeмa з шбуттам члeн-crea в COT, e тe, щo oкpeмi вгтчизняш виpoбники мo-жуть виявитиcя нe штовими дo жopсткoï мiжнapoднoï кDнкypeнцiï. У^ошо мae ^oroAm нeвиcoкий, зэ м1жш-poдними кpитepiями, пoтeнцiaл кDнкypeнтоcnpoмoжнocтi.
Oкpiм тoгo, вpaхoвyючи, щo пpoцec вступу дo COT тв^зэний iз знижeнням тapифiв m oкpeмi ^у-пи товapiв, то й Укpaïнa змyшeнa бyдe тти m пeвнi даступки шляхoм знижeння дiючих cтaвoк ввiзнoгo митэ нэ чyтливi товapи, зoкpeмa пpoдyкдiю ал^ью -гo гocпoдapcтвa i хapчoвoï пpoмиcлoвocтi, ^o^^ цю мeтaлypгiï тэ хiмiï, pяд товapiв мaшинoбyдiвнoï ripo-миcлoвocтi тoщo. Цe мoжe пpизвecти дo пeвнoгo зpo-ст^ння iмпopтy цих тoвapiв i вiдпoвiднoгo тдаку m вiтчизняних тoвapoвиpoбникiв.
Haпpиклaд, cyciдня Пoльщa, гoтyючиcь дo всту-пу в CC, в^мшилэ cyбвeнцiï для бiльшocтi пiдпpиeмcтв, щo пpизвeлo дo лiквiдaцiï coтeнъ тиcяч poбoчих мюць, i cтaнoм m кiнeць 2GG6 p. piвeнъ бeз-poбiття в нш пepeвищив i8% [25].
Oкpiм тoгo, виcoкi coцiaльнi гapaнтiï, як Укpaïнa змyшeнa бyдe нодэвоти в у^вох eкoнoмiчнoгo ввдсто-вэння ввд бiльш poзвинyтих кpaïн CC, дамину^ даз-бэвлять yкpaïнcькy eкoнoмiкy пepeвaг щoдo дeшeвoï poбoчoï cили, щo мoжe зaгaльмyвaти poзвитoк впчиз-нянoгo пiдпpиeмниц1вa.
Taкoж, зaпpoвaджeння eдинoï волюти — eвpo — нe дoзвoлить зacтocoвyвaти тэкий мeхaнiзм юмдан-ca^ï cвoeï нeкoнкypeнтоcпpoмoжнocтi як дeвaльвaцiя волюти, щo бyдe пepeшкoдoю дo стимулювоння erc-пopтy ^aï™.
3pocтaння iнoзeмних iнвecтицiй у вiтчизнянy ero-дам^, кpiм зaзнaчeних вищe пoзитивних мoмeнтiв, мoжe мэти й cyт1eвi нeдoлiки, ocкiльки влacникaми ocнoвних зacoбiв виpoбниц1вa будуть нe yкpaïнcькi, a iнoзeмнi пiдпpиeмцi.
Bхoджeння дo CC богато в чoмy зaлeжaтимe вiд кopeляцiï yкpaïнcькoгo poзвиткy з eвpoпeйcьким. Ук-païнa oднoзнaчнo бyдe пoтpiбнa Cвpoпi в якocтi дoнo-pa, тдпитки eвpoпeйcькoгo блaгoпoлyччя.
Квomyвання певнш e^ie moваpiв. Тэк, ш^ик-лэд, дo нeгaтивних нacлiдкiв для Пoльщi, c^mme-них встудам ïï дo CC, мoжнa вiднecти квoтyвaння в CC m дави види товapiв, щo cпpичинилo нaпpyгy мiж Бpюcceлeм тэ Bapшaвoю cтocoвнo нaдмipнoгo вилo-ву даль^ними pибaлкaми pиби в Бaлтiйcькoмy мopi. Кpiм тoгo, Cвpoкoмiciя змycилa ypяд Пoльщi визнэти бaнкpyтcтвo (чepeз нeкoнкypeнтнocпpoмoжнicть) i mpo-дэти двi пoльcькi cyднoвepфi у Гдинi тэ Щeцiнi.
Складт^ь пepexoдy на eвpoпeйcькuйpiвeнь цт. Пюля вступу дo CC Укpaïнa у кopoткocтpoкoвiй repc-пeктивi pизикye cтикнyтиcя з pизикaми тэ нeдoлiкaми, з якими, cтикнyлиcя Пoльщa чи пpибaлтiйcькi кpaïни, тобто з пpoблeмoю пepeхoдy m eвpoпeйcький piвeнъ щн, який пpизвoдить дo piзкoгo пoдopoжчaння товapiв пepшoï нeoбхiднocтi. Haпpиклaд, пicля нe ocтaнньoгo poзшиpeння Cвpoпeйcькoгo Coюзy нaceлeння ти збiльшилocя m 2G%, a даго cyмapний BBП — лишe m 5%. Hoвi гpoмaдяни Cвpocoюзy пopiвнянo бiднi й piзниця в дoхoдaх кoлocaльнa — житель Люкceмбypгy зэ мicяць зapoбляe стельки, cкiльки лэтиш зэ piк. 1з чэ-том cитyaцiя змiнювaтимeтьcя, aлe нэ ^oroAm poзмipи eкoнoмiчнoï дoпoмoги, якi пoтpiбнi нoвим члeнaм, нe мoжyть да тypбyвaти вeликi eвpoпeйcькi дepжaви.
Для пpиклaдy, пicля вступу дo CC в Пoльщi в^э-зу зpocли щни. Пpичинoю цьoгo cтaлo пoeднaння двoх пoдiй — зpocтaння з Gi тpaвня ПДB тэ зpocтaння цiн m пaльнe m cвiтoвих pинкaх. У кpaмницях пoдopoж-чоли хapчi, дитячi товapи, лiки, бyдiвeльнi мaтepiaли. 3pocли щни m юга, piзнoмaнiтнi пocлyги, ш^ик-лэд, зэ кopиcтyвaння кaбeльним тeлeбaчeнням [2б].
Цщюм ймoвipнo, щo пoдiбнi пpoблeми дoвeдeть-cя виpiшyвaти й Укpaïнi в^озу пicля зонодто фopco-вaнoгo вступу дo CC.
Coцiaльнi нeдoлiки
У^ладнення вiзoвoгo peжuмy 3i cxiднuмu cyci-дамu. Bcтyп Укpaïни в CC тэ зaпpoвaджeння в нiй Шeнгeгcькoï зoни, paзoм з вiдкpит1ям кopдoнiв в Cвpo-пу, в той жe чac пpинece пepeшкoди з пepecyвaнням гpoмaдян Укpaïни тэ iнших кpaïн CHД, зoкpeмa з Po-cieю, Бiлopycieю, ковкозькими кpaïнaми.
Загрози ввд вступу Укра'ни до СС.
Полтшчш загрози
Небезпека втягнення Украгни в конфл1кт. Вступ Укра'ни до СС може спровокувати поширення на ii територто конфл!кту м!ж Захщною цившзащею.
Економпчт загрози
Можливе перемщення до Украгни шкгдливих виробництв. За переконанням багатьох аналгтишв та експертгв, СС, в обмш на фшансову та економ!чну допомогу Укра!ш, наполягатиме на перемщенш до Укра'ни ряду шшдливих тдприемств, використання Укра'ни для утил!зацл еколопчно небезпечних та ра-дюактивних в!дходав.
Сощальт загрози
Поглиблення демографгчного спаду. Вступивши до Свропейського Союзу, Укра'на ризикуе поглибити й без того тенденщйну демограф!чну кризу.
У кра'нах-членах СС нараховуеться бшьше людей похилого в!ку, шж датей, поввдомляе европейське статистичне агентство Eurostat. Зпдно опублшованих ним даних станом на 01 ачня 2007 р., у склад! насе-лення СС частка датей молодше 14 роив складае лише 16,2 %, а людей похилого в!ку вшом 65 роив та старше — 16,6 % [27].
За останн 25 роив загальна чисельнють моло-дих людей у кра'нах СС скоротилась на 23 млн. (21%, з яких на 10% лише за останне десятилптя).
Проблема незаконно!мгграцгг та вгдтоку кадргв. Вступивши до СС у короткостроковш перспектив!, Укра'на може ввдчути весь негатив!зм незаконно! мграци та катастроф!чного в!дтоку кадр!в, як це вщбу-ваеться зараз в сусвднш Польщ! Протягом весняних мюящв 2006 р. з Польщ! лише лшар!в ви!хало працю-вати за кордон кшька тисяч.
Якщо в найближчому майбутньому не вдасться тдвищити р!вень життя у нових кра!нах-учасниках СС (Польщ^ Угорщиш, Чех!!, Словаччини тощо) до р!вня розвинутих кра!н Свропи, то багато жител1в нових кра!н можуть переселитися до Захвдно! Свропи. Разом з тим можуть посилитися юнукт проблеми на ринку робочо! сили в захвдноевропейських кра!нах.
За переконаннями деяких експертгв, якби вступ Укра!ни в СС ввдбувся найближчим часом, це при-звело би до збшьшення (приблизно до 37%, пор!вня-но з 2005 р.) кшькосп нелегальних м!гранпв в Ук-ра!ш, попршення кримшогенно! ситуацп у регюнах з великою концентращею нелегальних м1гранпв, а та-кож до збшьшення бюджетних витрат на утримання та екстрадищю нелегальних м!грант1в [29].
Дослвдивши на основ! SWOT- анал!зу характер взаемозв'язшв Укра!ни та Свропейського Союзу, пер-спективи евроiнгеграцi!' та потенцшш переваги i недо-л!ки, як! зазначеш вище, та структуризоваш в матриц! SWOT- анал!за можна зробити наступш висновки.
Вступ до Свропейського Союзу е лопчним на-
слвдком прагнення Укра!ни до цившзовано! правово! держави та розбудови демократичного суспшьства, обумовлений сучасними реалОями та вимогами об-ективних суспшьно-економОчних О полотичних закошв розвитку. У сучасному глобалОзованому суспшьств!, найбшьш! переваги отримують саме то кра!ни, як об-еднують сво! зусилля заради досягнення спшьних Онте-ресОв та високих показнишв розвитку.
1нтегращя до Свропейського Союзу е шансом для Укра!ни остаточно перетворитися на стабшьну державу, яка володОе незаперечними перспективами на майбутне.
У результат! вступу до СС найбшьше переваг Ук-ра!на може отримати в полгтичнш та економОчнш сферах у зв'язку з !! залученням до ствтовариства, яке активно та устшно акумулюе досвщ та зусилля сво!х члешв задля досягнення надшно! колективно! можна-родно! безпеки, ефективно використовуе ресурси та потенщал кра!н в економОчнш О фшансовш сферах, в СС створен! „тепличш" умови для всебОчного розвитку тдприемництва, чим заохочуеться свобода дОяль-ност та пошук новгтшх прогресивних форм господа-рювання. ЕкономОчний проспр Свросоюзу захищений в!д проникнення демтнгових товарОв, що стимулюе зростання експортно! складово! торгового обороту
Проте з Оншого боку, в СС наявн внутр^т су-перечносп О за стратепчно важливими питаннями, практично ввдсутя чотка едина загально-европейська шея та конкретно визначена концепция подальшого розвитку СС, що призводить до невизначеносп у його подальшш дол! та мюця О статусу кра!н-члешв.
Полотика евроштеграцл не може бути мотиващею внутршшх укра!нських перетворень. Прийняття окре-мих европейських ц1нностей необх1дне не для того, щоб потрапити до СС, а для того, щоб зробити нашу еконо-мОкку бОльш продуктивною, технолопю державного уп-равлОння — бшьш ефективною, людськку особистОсть — бшьш захищеною вОд рОзного роду загроз, а к1нце-вим результатом — полотично, матерОально та морально забезпеченими потребами населення Укра!ни.
Розширення СС ставить перед Укра!ною велик! завдання. Одне з них — прискорення конституцiйио! реформи, економОчних перетворень в ц!лом^ та рес-труктуризац!! виробництва зокрема, адже можливють скористатися перевагами вступу в СС багато в чому визначаеться рОвнем демократизац!! полОтично! сис-теми та динамОкою розвиткку укра!нсько! економОки, !! здатнОстю швидко адаптуватися до зм!н на мОжнарод-них ринках. Кр!м того, необх1дно досягати змщнен-ня внутрОшньо! конкурентоспроможност! нацюналь-но! економОки з ор!ентац!ею на поступове досягнення европейських соц!ально-економ!чних параметрОв розвитку та створення зони вшьно! торгОвл! Укра!на — СС на основ! асиметричного вОдкриття риншв на ко -ристь Укра!ни.
Шр cтocyeтьcя внутршшх пepeтвopeнъ, то Ук-païm мae здiйcнити низку нeвiдклaдних фyндaмeнтaль-них cиcтeмних тpaнcфopмaцiй, в ocнoвi яких булэ б пoклaдeнa yкpaïнcькa нaцioнaльнa iдeя, a caмe:
1) в eкoнoмiчнiй cфepi:
—peaлiзyвaти cтpaтeгiю випepeджyвaльнoгo poз-витку, щo мae зaбeзпeчити щopiчнi тeмпи зpocтaння BBП в Укpaïнi нэ piвнi ne нижчe б-7 % (у i,5-2 paзи вищi, нiж зaгaлoм у ^эл^х CC), icтoтнe пoдoлaння
нэ цш ocнoвi poзpивy в oбcягaх BBП нэ oднy ocoбy
мiж Укpaïнoю тэ дepжaвaми-члeнaми CC;
— oпaнyвaти iннoвaцiйнy мoдeль cтpyктypнoï пepeбyдoви тэ зpocтaння, peaлiзaцiя якoï мae зaбeзпe-чити cyт1eвe mдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi yкpaïнcькoï eкoнoмiки, y^p^en^ Укpaïни як виco-кoтeхнoлoгiчнoï дepжaви;
— ^bopm^ onтимaльнy й caмoдocтaтню, з rn-гляду нaцioнaльних iнтepeciв, cтpyктypy eNo^Mi^ Ук-païни, здэтну cтaбiльнo фyнкцioнyвaти у випэдку пoяви peгpecивних явищ в poзвиткy CC;
— збepeгти виcoкoтeхнoлoгiчнi пepcпeктиви га-лyзeй вiйcькoвo-пpoмиcлoвoгo кoмnлeкcy, пepeдyciм кocмiчнoï гaлyзi;
2) в coцiaльнiй cфepi:
— зaбeзпeчити цiлecпpямoвaнi пepeдyмoви для cкopoчeння poзpивy в piвнi тэ якocтi життевих dan-дapтiв з кpaïнaми CC, yтвepджeння cepeдньoгo клacy — ocнoви пoлiтичнoï cтaбiльнocтi тэ дeмoкpaтизaцiï cycmльcтвa:
— cфopмyвaти нaдiйний для нaцioнaльнoï бeзпe-ки пpaвoвий кoдeкc у cфepi мiгpaцiï тэ шбуття rpoмa-дянcтвa Укpaïни;
— у кoнтeкcтi poзвиткy ocвiти тэ ноуки в У^олт зaбeзпeчити дифepeндiйoвaний пiдхiд дo cпpийнят1я ocнoвних пoзицiй Бoлoнcькoï cиcтeми ocвiти, унико-ючи пpивaтизaцiï ocвiтньoгo пpoцecy тэ знижeння йoгo твopчoгo пoтeнцiaлy;
— aктивiзyвaти poбoтy у виpiшeннi дeмoгpaфiчнoï пpoблeми, щoб ^^Aranm дo CC ne cпpичинилo peзo-нaнcний зeмлeтpyc, який зpyйнye yкpaïнcькy щщю;
— cтвopити тэ peaлiзoвyвaти дieвy пpoгpaмy poз-витку здopoвoï тэ пoвнoцiннoï ciм'ï;
3) в талгтичшй cфepi:
— aктивнo 6poto учэсть у фopмyвaннi cтpaтeгiï пoдaльшoгo poзвиткy CC, ne з тзици мoлoдшoгo 6po-тэ, a в статуи piвнoпpaвнoгo пapтнepa, нaпoлeгливo викopиcтoвyючи i дeмoкpaтичнo-лiбepaльнi, i iмпepa-тивнo-зoбoв'язyвaльнi пpинципи, з мeтoю зэхисту rn-цioнaльних тэ зaгaльнoeвpoпeйcьких iнтepeciв;
— вивчэти мoжливicть пpoвeдeння yзгoджeнoï з РФ митнoï пoлiтики, як вaжливoï yмoви фopмyвaн-ня зoни вiльнoï тopriвлi мiж двoмa кpaïнaми, нобуття Укpaïнoю acoцiйoвaнoгo члeнcтвa в ЕвpAзЕC у мe-жэх, щo дoзвoляють пpoдoвжyвaти eвpoiнтeгpaцiй-ний кypc [2].
Oтжe, дo ocнoвних пepcпeктив вступу Укpaïни
дo CC мoжнa вiднecти: вcтaнoвлeння cтaбiльнoï тл-
iтичнoï cиcтeми; cпpийня1тя Укpaïни як вaжливoгo cyб'eктa пoлiтичних вiднocин; збeзпeчeння poзвиткy мaлoгo тэ cepeдньoгo бiзнecy; yпpoвaджeння dan-дapтiв CC у виpoбництвi; фopмyвaння cepeднъoгo клэ-cy; peфopмyвaння ocвiти, oхopoни здopoв'я, co^M^ нoгo зэхисту.
Дo юнуючих пepeвaг мoжнa вiднecти: eвpo-пeйcькy кoлeктивнy бeзпeкy; мaкpoeкoнoмiчнy cтaбiльнicть; дoдaткoвi iнвecтицiï в у^от^ку era-нoмiкy; нaдaння cyбcидiй дeгpaдyючoмy ciльcькo -му гocпoдapcтвy;oтpимaння пoзитивнoгo caльдo тopгiвeльнoгo бaлaнcy; cпiльнi митш тapифи; кiлькicнi oбмeжeння iмпopтy; aнтидeмпiнгoвy та-лiтикy; пpoтeкцioнiзм i кoнтpoль eкcпopтy; eфeктив-ний зэхист ^эв людини в шститущях CC; вiдкpиття кopдoнiв для вiльнoгo пepecyвaння нaceлeння; зэ-бeзпeчeння виcoкoгo piвня життя нaceлeння.
Дo cлaбкocтeй, якi мoжyть мэти мicцe пicлy всту-пу мoжнa вiднecти: чacткoвy вт^эту cyвepeнiтeтy; ш-
визнaчeнicть cтpaтeгiï poзвиткy CC; пoгipшeння взae-
мин iз кpaïнaми CHД; втpaтa кoнкypeнтоcпpoмoжнocтi пeвних гaлyзeй; cклaднicть пepeхoдy нэ eвpoпeйcький piвeнь щи; квoтyвaння пeвних видiв тoвapiв; ycклaд-нeння вiзoвoгo peжимy зi cхiдними cyciдaми.
Дo зaгpoз: нeбeзпeкy втягнeння Укpaïни в кoнфлiкт цившзоцш мiж 3aхoдoм i мycyльмaнcьким cвiтом; мoжливe пepeмiщeння дo Укpaïни шшдливих виpoбниц1в; викopиcтaння Укpaïни як cиpoвиннoгo пpидaткy; викopиcтaння yкpaïндiв як дeшeвoï poбoчoï cили; пoглиблeння дeмoгpaфiчнoгo отоду; нeзaкoннa мiгpaцiя тэ вiдплив кaдpiв.
Пiдвoдячи пiдcyмoк, зaзнaчaeмo, щo ^и встут дo CC Укpaïнa oтpимae pяд зшчних пepeвaг, aлe щoб уникнути icнyючих зaгpoз тpeбa пocтyпoвo впpoвaд-жувэти cтpaтeгiчнi нaпpями poзвиткy CC в yкpaïнcь-ку eкoнoмiкy тэ poзpoбити пpoгpaмy дiй щoдo бeзбo-лicнoï ime^a^ Укpaïни, iз ypaхyвaнням icнyючих зэг-poз тэ дocвiдy кpaïн, якi нeщoдaвнo вступили дo CC.
Лiтература
i. Малик Я. Cвpoпeйcький Coюз [Teкcт] / Я. Ma-лик, O. К^ичу^ I. Золудький. — Лъвiв, 2GG6. — 61G c. 2. Чалий В. Пepcпeктивы eвpoинтeгpaции Убоины [Teкcт] / B. Чолик // Apгyмeнты и фэкты. — 2GG7. — № 25. — C. б — 1G. 3. Угода ^o пapтнepcтвo тэ cпiвpoбiтниц1вo, paтифiкoвaнa ЗУ ввд lG.ii.1994 p., № 237/94-BP. [Елeктpoнний pecypc]. — Peжим дoc-тупу : lawreview.chnu.edu.ua/download.php?pdf= 2GG5_3Gбvisnuk.pdf. 4. Програма ime^a^ Укpaïни дo CC, cхвaлeнa Укaзoм Пpeзидeнтa Укpaïни ввд i5.G9.2GGG p. [Елeктpoнний pecypc]. — Peжим дoc-тупу : www.customs.gov.ua. 5. Пироженко О. В. Cвpoпeйcькa iнтeгpaцiя Укpaïни як пpoблeмa emm-
мОчно! дОяльност / О. В. Пироженко // Контекст. — 2002. — № 2. — лютий. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.vkontexte.ru/ 6. План дш „Укра!на — СС" Свропейська полотика сусвдства, ух-валена КМУ в!д 12.02.2005 р. [Текст] // Урядовий кур'ер. — 2005. — № 13. — С. 4 — 8. 7. Сиденко В. Прорив в Свропу / В. Сиденко // Полотика ! час. — 2006. — № 8. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://b.rbc.ua/rus/showcard/14414. 8. Ссаулов С. Чому Укра!ну не приймають в „евроклуб"? [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.dialogs.org.ua. 9. Таран Ю. Жоден з напрямшв зовшшньо! полотики Укра!ни не мае достатнього об-грунтування / Ю. Таран. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.dialog.ua — 12.05.2004.
10. Моргос П. Як вплине на Укра!ну розширення СС? / П. Моргос // День. — 2005. — №15. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/
11. Украина и Европейский Союз: концепция экономического сотрудничества // Тезисы докладов региональной конференции "Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине" [Текст]. — Донецк, 1995. — С. 63. 12. Васютин I. Зближення законодавства Свропейського Союзу з правовими системами держав--кандидапв на вступ до СС [Текст] / I. Васютин // Право Укра!ни. — 2003. — № 9. — С. 139 — 149. 13. Солодкий С. Свроштегра-щя — „на смак ! дотик" / С. Солодкий // День. — 2005. — № 85. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 14. Станчук С. Поль тична криза в Укра!ш очима СС / С. Станчук // День.
— 2004. — № 78. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 15. Гайовий А. Су-дова криза в Укра!ш // Газета по-ки!вськи. — 2007.
— № 11. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mycityua.com/ 16. Все про зовшшньоеконо-мiчну дОяльнють // Дшо. — 2000. — № 1 — 2. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://delo.ua/ 17. Гаврись Я. Стратег!! розвитку тдприемств сто-совно виклиыв глобалОзацп [Текст] / Я. Гаврись, Л. Сулковск // Вюн. НУ „ЛьвОвська полгтехшка". Менеджмент та тдприемництво в Укра!ш: етапи ста-новлення ! проблеми розвитку. — № 457. — Л. : НУ "ЛП", 2002. — С. 139 — 147. 18. Черкаський I. МакроекономОчна полОтика Укра!ни в систем! кредит-но-фшансових вОдносин з Свросоюзом [Текст] / I. Черкаський // ЗбОрник наукових праць. Вип. 26. — К. : 1СЕМВ НАН Укра!ни. — С. 137. 19. Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни, Свро-пейський виб!р. Концептуальш засади стратег!! еконо-мОчного та сощального розвитку Укра!ни на 2002 — 2011 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.customs.gov.ua. 20. Словник-довщник Свропейського Союзу / ред. Ю. Марченко. — К. : К. I. С., 2001. — С. 168. 21. Копшка В. Свропейський Союз:
заснування i етапи становления / В. Котйка, Т. Шин-каренко. — К. : Видавничш д!м "1н Юре", 2001. — С. 448. 22. Keating M., Hoogle L. Regions and the EU Policy Process [Текст] / Keating M. — European Union: Power and Policy-Making. — London, 2000. — Р. 400.
23. Гюрот У. Новая геостратегия Европы [Текст] / У. Гюрт // „Das Parlament", Германия. — С. 4 — 5.
24. Сиденко В. Укра!на i СОТ — як збшьшити плюси та зменшити м1нуси? / В. Сиденко, О. Барановський / / „Дзеркало тижня", 2002. — № 26. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dt.ua/
25. Черний Н. Первые последствия евроинтеграции / Н. Черний // Форум. — 2005. — № 20. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://for-ua.com/
26. Заплатиский С. Нищие в раю или Год жизни в элитарном обществе / С. Заплатиский // Вести сегодня. — 2007. — № 51. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://rus.delfi.lv/news/press/vesti/
27. Европа стареет. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.news.ru — 07.10.07. 28. Чэпмен С. The Washington Times [Текст] / С. Чэмпен, 15 февраля 2006 г. ; перевод с сайта: ИноСМИ^^ 29. Кам-шилин С. Цена демократии / С. Камшилин // ХайВей. — 2007. — № 40. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://h.ua/add.php/
Осадча Н. В. Характеристика процесу штег-рацп Укршни до Свропейського Союзу (СС)
У статп проанал!зовано позитивш та негативн наслвдки вступу Укра!ни до СС. Здшснено SWOT-анал!з вступу Укра!ни до СС.
Ключовi слова: загроза, перспективи вступу, можливосп, конвенци та угоди.
Осадчая Н. В. Характеристика процесу интеграции Украины в Европейский Союз (ЕС)
В статье проанализированы позитивные и негативные последствия вступления Украины в Евпропей-ский Союз. Сделан SWOT- анализ вступления Украины в Европейский Союз.
Ключевые слова: угрозы, перспективы вступления, возможности, конвенции и соглашения.
Osadcha N. V. The analysis of process of integration of Ukraine in european union
In the clause positive and negative consequences of the introduction of Ukraine in the Evpropejsky Union are analysed. It is made SWOT — the analysis of the introduction of Ukraine in European Union.
Key words: threats, prospects of the introduction, possibility, the convention and the agreement.
Стаття надшшла до редакци 12.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
