CC BY
22
3. Стрельцов Д. В. Япония: политическая модернизация эпохи Хейсей / Д. В. Стрельцов. - М. : АИРО-ХХ1, 2013 - 296 с.
4. Japan legislative election [Electronic resource], - Mode of access : http://psephos.adam-carr.net/countries/j/japan/
5. - 2012^тШ$ШЩЬ 2 -ХШ&1 [Electronic resource] /
- С. 783-821. - Mode of access : http://www.ritsumei.ac.jp/acd/cg/law/lex/12-56/murakami.pdf
6. ШШМ2010 [Electronic resource] // ШжШШ. - Mode of access : http://www.yomiuri.co.jp/election/sangiin/2010/
7. ШШШ2012 [Electronic resource] // ШжШШ. - Mode of access : http://www.yomiuri.co.jp/election/shugiin/2012/
8. 2013 [Electronic resource] // ШжШШ. - Mode of access : http://www.yomiuri.co.jp/election/sangiin/2013/
9. Ш^А^ [Electronic resource]. - Mode of access : https://j-ishin.jp/about/ishinhassaku/
Стаття надшшла до редакцп 17.11.2014 р.
T. Ivanets
STRUCTURE AND FEATURES OF JAPAN PARTY SYSTEM
The article examines structure and features of the party system in modern Japan. At the end of the twentieth century Japan's party system begins active transformation. In the 2000's the Japan's political life was determined by two major parties: the governing Liberal Democratic Party and the opposition Democratic Party. The author determines the main features of present Japanese parties, characterizes key «big» parties that define the political life of Japan, analyzes factors that influenced the formation of party system and its development. The article determines the concept of "floating" and "traditional" votes and their role in functioning of the party system, analyzes prerequisites for development of transformational processes that today take place in Japan party system. The author pays attention to elections in the House of Representatives in 2009 and victory of Democratic Party as one of the key points in transformation of Japan party system. Also is analyzed a return to power of LDP, characteristic features of elections to the House of Representatives in 2012 and the House of Councillors in 2013, the main reasons of Democratic Party defeat in these elections and a future of Japanese party system.
Key words: party system, fractions, «traditional» and ««floating» votes, the House of Representatives, House of Councillors.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н, проф.; Хома Н.М., д.полт.н, проф.
УДК 327.7:061.1 СС
Н.1. Карманова
КЛЮЧОВ1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦ11 1Н1Ц1АТИВИ GC «СХ1ДНЕ
ПАРТНЕРСТВО» В КОНТЕКСТЕ СВРО1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Сучасний euMip ттеграцтних процеЫв складае основу ceimoeux тенденцт у розвитку мiжнаpoднux вiднocuн. Ключовим гравцем та локомотивом ттеграци, не лише на Свропейсъкому кoнmuненmi, а й у глобальному маcшmабi являетъся
Свропейсъкий Союз. Саме тому, у cmammi комплексно висвтлюютъся ключовг аспекты зовтшнъополтичног тщативи €С «Cxidrn Партнерство» щодо крагн Ценmрaлъно-Cxiдно'г Свропи (ЦСС) та Кавказу. Дана cmрamегiчнa тщатива €С розглядаетъся як складний та бaгamовимiрний процес ствпращ м1ж крагнами-членами Свросоюзу на шляху до розширення ттеграци на Cxiд. Узагалънюючи викладений мamерiaл, автором aнaлiзуюmъcя сучаст оcобливоcmi реaлiзaцlг тщативи «Cxiдного Партнерства», визначаютъся гг основн виклики та перспективирозвитку.
Ключов1 слова: Свропейсъкий Союз, Cxiдне Партнерство, европейсъка ттегращя, зовтшня полтика, Ценmрaлъно-Cxiднa Свропа.
Метою статп е анал!з сучасного стану программ стратепчного ствроб1тництва Свропейського Союзу «Схщне партнерство», дослщження ключових аспекпв п реал1зацп, визначення проблеми та перспективи реал1зацп задекларованих у програм! напрямюв, в контекст! штеграцшних процеав у схщному напрямку.
Огляд джерельно! бази наукового дослщження програми «Схщного партнерства» показуе, що у даному напрямку працюе досить вузьке коло дослщниюв, бшьшють матер!ал!в викладено в контекст! узагальнень змюту i природи «Схщного партнерства», як одного з напрям!в Свропейсько! пол!тики сусщства (СПС). Серед в!тчизняних науковц!, як! дослщжують дану тематику, можна видшити таких, як Коп!йка В.В., Сидорук Т.1., Колом!ець О.В., Грицяк I.A., Мартинюк В., Гуцал С., Самохвалос В.,. Гончарук А. Серед заруб!жних автор!в значну увагу досл!дженню «Схщного партнерства» прид!ляють так! европейськ! досл!дники, як Адамський Л., Касцюнас Л., Мшьчарек Д., Пельчинська-Налеч К., Новак А., Мацов Е., та шшь Щодо досл!дження зовн!шньопол!тичних аспект!в функцюнування «Сх!дного партнерства», то у сучаснш науков!й л!тератур! не достатньо широко висв!тлено дане питання, що дае можлив!сть для подальшого б!льш глибокого анал!зу стратепчно! програми Свропейського Союзу «Схщне партнерство» в якост !нструменту штеграцшного розширення СС.
Розглядаючи ключов! аспекти зовшшньо! пол!тики Свропейського Союзу, слщ детальн!ше зупинитися на такому геопол!тичному вектор! д!яльност! як Центрально-Схщна Свропа та Кавказ. Важливим з точки зору поглиблення пол!тично! присутносп Свропейського Союзу у кранах ЦСС, як! трохи бшьше н!ж 20 рок!в тому належали до сфери в!йськово-пол!тичного, економ!чного та !деолог!чного впливу колишнього Радянського Союзу, а також регюну Кавказу, е шщатива Брюсселю, яка мае назву «Сх!дне партнерство».
Опинившись у середин! 90-х рок!в минулого стшття у так званш «зон! впливу Рос!!» - бшьшють краш-учасниюв «Сх!дного партнерства» були якщо не повноправними членами, то мали статус спостер!гача у Сп!вдружност! Незалежних Держав, вони, тим не менше, висловлювали защкавлешсть у розвитку стратепчних в!дносин !з одним !з найб!льш потужних економ!чних та пол!тичних блок!в св!ту -Свропейським Союзом. Однак, до початку 2000 рок!в, оч!льники Свропи не посп!шали робити активш кроки на зустр!ч, зважаючи на геопол!тичну слабк!сть Росшсько! Федерацп. Посилення рол! Росп на початку нового тисячол!ття у Сх!дн!й Свроп! та на Кавказ! змусило СС готувати вщповщь на так! тенденцп, запропонувавши свою форму взаемодп або, як можна сказати, «м'якого в!дриву» в!д росшсько! сфери впливу у б!к Свропи. Розроблена на основ! Свропейсько! пол!тики сус!дства, програма «Сх!дного партнерства» - зовшшньопол!тична !н!ц!атива Свропейського Союзу, яка поширюеться на ш!сть сх!дноевропейських сус!д!в Свросоюзу - Азербайджан, Б!лорусь, В!рмен!ю, Груз!ю, Молдову та Украшу. Офщшно «Сх!дне партнерство» мало ввдгравати роль
!нструменту зближення шести краш колишнього СРСР з Свропейським Союзом у рамках пол!тики сусщства для створення формули «Свропа+» [1; 2].
1н!ц!атива формально була започаткована на Празькому установчому сам!т! «Сх!дного партнерства» 7 травня 2009 р. Можна припустити, що Помаранчева революц!я п!д час президентських вибор!в 2004 року остаточно переконала пол!тик!в у Брюссел! в необх!дност! обережного виходу на пол!тичну авансцену Схщно! Свропи та Кавказу, оск!льки демократичн! перетворення все б!льш глибоко проникали пострадянськ! краши. Чи не единим виключенням !з правил стало запрошення до «Схщного партнерства» Б!лорус!. Однак, це швидше вказувало на стратег!чне мислення представник!в Свропейського Союзу, н!ж на незр!л!сть або неправильне розум!ння процес!в у рег!он! Центрально! та Схщно! Свропи.
Безсумн!вно, що значний позитивний пол!тичний вплив на розвиток «Сх!дного партнерства» мало розширення СС у 2004 рощ, завдяки якому до складу союзу ув!йшли безпосередн! сус!ди та традиц!йн! партнери Украши, !нтересам яких в!дпов!дае подальше наближення краш рег!ону до СС. Саме тод!, вл!тку 2004 року, Свропейський Союз започаткував реал!зац!ю Свропейсько! пол!тики сусщства, яка охопила сх!дне та п!вденне коло сус!дн!х з СС краш. П!д час установчого сам!ту Прем'ер-м!н!стр Чехи М!рек Тополанек висловив тезу, якою фактично п!дсумував ц!ль програми «Схщного партнерства»: «Свропейський Союз висловлюе життево важливу зац!кавлен!сть тим, щоб його сусщи були стаб!льними демократичними крашами» [3]. Як показали подальш! поди, !дею «Сх!дного партнерства» особливо активно просували уряди таких краш як Польща та Швец!я, що було дуже ч!ткою противагою !н!ц!ативи Президента Франц!! Н!коля Саркоз! по створенню Середземноморського союзу [4]. Очевидно, що у Варшав! та Стокгольм! висловлювали серйозн! занепокоення щодо порушення р!вноваги всередин! Свропейського Союзу, що б могло завдати шкоди крашам Сх!дноевропейського рег!ону.
Для ч!ткого розум!ння насл!дк!в розширення сп!впрац! СС з! сх!дноевропейськими крашами в рамках «Сх!дного партнерства», слщ визначити основн! напрямки взаемод!!. Перш за все, необх!дно вказати на те, що «Схщне партнерство» передбачае можлив!сть оновлення догов!рно-правово! бази вщносин СС з! сх!дними сусщами шляхом зам!ни чинних угод про партнерство та сп!вроб!тництво на Угоди про асоц!ац!ю, створення поглиблених та всеохоплюючих зон в!льно! торг!вл!, л!берал!зац!ю в!зового режиму м!ж СС та державами-партнерами тощо. Власне, на приклад! Украши, Груз!! та Молдови, як! у травн! 2014 року пщписали нарешт! Угоди про асоц!ац!ю з Свросоюзом, ми можемо бачити, як довгострокова пол!тика Брюсселю, нав!ть не зважаючи труднощ! реал!зацп, все-таки приносить практичн! результати. Окр!м двосторонн!х вщносин СС з крашами-партнерами та низки двосторонн!х програм «Сх!дне партнерство» також передбачае багатосторонн!й вим!р взаемод!!. У даному контекст! мова може йти про пошук найб!льш оптимальних шлях!в сп!впрац! з тими державами, у першу чергу Рос!йською Федерац!ею, як! в!дчувають якусь загрозу нац!ональним !нтересам в!д просування Свросоюзу на Схщному напрямку [5].
Також необхщно вказати на те, що поява «Схщного партнерства» привела до розмежування зовн!шньопол!тичних п!дход!в СС до в!дносин з п!вденними та сх!дними сусщами СС, як! до цього перебували в однакових умовах Свропейсько! пол!тики сусщства. Це важливо, оск!льки п!вденн! сус!ди СС не е европейськими державами ! тому, нав!ть формально, не мають права подавати заявку на членство в СС. Реал!зац!я «Схщного партнерства» базуеться на принципах диференц!ац!!, сп!льно! власност! та сп!льно! в!дпов!дальност!, а також на основ! п!дходу «б!льше за б!льше» (less for less, more for more). Таку формулу у публ!чних дебатах в рамках Свропейського Парламенту
123
протягом 2012-2014 рок1в особливо активно вщстоював Свропейський комюар з питань пол1тики сусщства та розширення чеський дипломат Штефан Фюле [6]. Позищя цього еврочиновника якраз 1 полягала у запровадження так звано! р1зношвидк1сно! модел1 евроштеграцп, яка, тим не менше, з урахуванням подш Свромайдану в Укра!ш кшця 2013 - початку 2014 року, не змогла задовольнити Росшську Федеращю.
В контекст постшсабонських перетворень, окр1м низки двостороншх програм, «Схщне партнерство» запроваджуе багатостороннш вим1р взаемодп м1ж €С та кра!нами-партнерами. Проекти у цьому напрямку зосереджуються у чотирьох тематичних платформах: демократ1я, належне управлшня та стабшьшсть; економ1чна штегращя та зближення з пол1тичними позищями СС; енергетична безпека; м1жлюдськ1 контакти. На реал1защю «Схщного партнерства» на перюд до 2013 року з бюджету СС було видшено 600 млн. евро, у 2014 рощ - 500 млн. евро.
Так1 суми е вщносно невеликими, особливо якщо врахувати, що !х необхщно розподшяти р1внозначними порщями м1ж ус1ма шютьма кра!нами-учасницями ще! ¿шщативи. Особливо якщо пор1вняти ¿з бюджетом так звано! Середземноморсько! пол1тики Свросоюзу, яка покривае таю кра!ни як Алжир, Сгипет, 1зра!ль, Йордашя, Л1в1я, Марокко, Сир1я, Тушс, Палестина та Л1ван. Так, наприклад, програми Середземноморсько! пол1тики обраховуються мшьярдами евро. Зокрема, Рада СС у перюд з 2010 по 2013 роки видшила на р1зш проекти та напрямки для кра!н Середземномор'я 5,3 млрд. евро, а Свропейськш швестицшний банк - 1,7 млрд. евро [7],[8]. Така ситуащя може пояснюватися, зокрема, й тим, що процеси, як1 розвиваються у цьому регюш, завдають бшьшою шкоди кра!нам Свропейського Союз1, шж поди, як1 маються мюце в державах-учасницях «Схщного партнерства». Один ¿з найбшьш загрозливих фактор1в е нелегальна м1гращя з кра!н регюну, на боротьбу з якою кра!ни СС змушеш щороку видшяти мшьярди евро.
З урахуванням незначного обсягу кошт1в на проекти у рамках «Схщного партнерства» ус1 його учасники шукали можлив1сть залучення кредитних кошт1в м1жнародних фшансових установ. Зокрема, багато зусиль було витрачено на опрацювання питання про можливють заснування Трастового фонду, який мав би надавати дешев1 кредити для реал1зацп проект1в «Схщного партнерства». Однак в нишшшх реал1ях, коли три кра!ни-учаснищ ¿шщативи вже пщписали Угоду про асощащю з Свропейським Союзом, потреба та можливють !х подальшо! участ у проектах в рамках «Схщного партнерства» була поставлена тд питання. Дуже серйозно! корекцп потребуе участь Укра!ни (так само як Грузп) у рамках «Схщного партнерства», оскшьки першу пром1жну щль досягнуто - вщбулося пщписання Угоди про асощащю з Свросоюзом. Вщповщно, збереження ¿шщативи як тако!, а також !! подальша суттева модершзащя повинна вийти на порядок денний у д1алоз1 м1ж офщшним кра!нами-учасниками та Брюсселем.
Свропейський Союз розглядае «Схщне партнерство» як невщ'емну частину Свропейсько! пол1тики сусщства, яка, у свою чергу, е рамковою пол1тикою СС щодо кра!н-сусщ1в, однак запровадження багатостороннього вим1ру пол1тичного та експертного д1алогу е одшею з основних вщмшностей «Схщного партнерства» вщ класично! Свропейсько! пол1тики сусщства.
Багатостороннш вим1р функщонуе на чотирьох р1внях:
• сам1ти за участю глав держав та уряд1в держав-члешв СС та кра!н-партнер1в -проводяться раз на два роки. Установчий сам1т «Схщного партнерства» вщбувся 7 травня 2009 р. в Празь За пщсумками сам1ту прийнято спшьну заяву. Другий сам1т вщбувся 29-30 вересня 2011 р. у Варшавь Третш сам1т вщбувся 28-29 листопада 2013 р.
y Biльнюci, який агав нaйбiльш тpaгiчним в cyчacнiй icropiï Укpaïни, ocкiльки пpизвiв дo мacoвиx aкцiй пpoтecтiв iз бaгaтьмa людскими жepтвaми;
• зaciдaння мiнicтpiв зaкopдoнниx cпpaв ^arn GC i cxiднoeвpoпeйcькиx пapтнepiв. Пpoвoдятьcя, як пpaвилo, paз нa piк в Бpюcceлi. Пepшe мiнicтepcькe зaciдaння «Cxiднoгo rapTOepcraa» вiдбyлocя 8 гpyдня 2009 p., дpyгe - 13 гpyдня 2010 p., тpeтe -23 липня 2012 p. Зaciдaння пpиcвячeнi oцiнцi дocягнyтoгo пpoгpecy тa oбгoвopeнню пepcпeктив пoдaльшoгo poзвиткy «Cxiднoгo rapTOepcraa». Biдбyвaeтьcя пoлiтичнe cxвaлeння ocнoвниx цiлeй тa poбoчиx пpoгpaм дiяльнocтi бaгaтocтopoннix тeмaтичниx плaтфopм «Cxiднoгo пapтнepcтвa». Зa пiдcyмкaми тpeтьoгo мiнicтepcькoгo зaciдaння бyлo cxвaлeнo Дopoжню кapтy «Cxiднoгo rapTOepcraa» нa rep^ 2012-2013 poкiв;
• чoтиpи тeмaтичнi плaтфopми «Cxiднoгo rapTOepcraa». Meтa тeмaтичниx плaтфopм - oбмiн iнфopмaцieю тa дocвiдoм кpaïн-пapтнepiв y кoнтeкcтi здiйcнeння peфopм тa пepeтвopeнь. Дiяльнicть плaтфopм тaкoж cпpияe нaлaгoджeнню бeзпocepeднix зв'язюв мiж eкcпepтaми кpaïн-пapтнepiв тa дepжaв-члeнiв GC. Зaciдaння кoжнoï з тeмaтичниx плaтфopм вiдбyвaютьcя щoнaймeншe двiчi та piк, a caмi плaтфopми тдзв^ш щopiчним зycтpiчaм мiнicтpiв зaкopдoнниx cпpaв.
He дивлячиcь нa тe, щo кpaïни-yчacницi зaвжди cтpaтeгiчнo poзглядaли «Cx^^ rapTOepcrao» лише як дoдaтoк, xoчa й дyжe вaжливий, дo cвoгo ocнoвнoгo зoвнiшньoпoлiтичнoгo пpiopитeтy - poзвиткy пoвнoцiнниx вiднocин з Gвpoпeйcьким Coюзoм, дeлeгaцiï зaвжди бpaли aктивнy yчacть y зaciдaнняx чoтиpьox тeмaтичниx плaтфopм «Cxiднoгo rapTOepcraa», якi 6ули зaпoчaткoвaнi в чepвнi 2009 poкy. Зoкpeмa, ocнoвними плaтфopмaми cпiвпpaцi з Gвpoпeйcьким Coюзoм y paмкax iнiцiaтиви вiдбyвaeтьcя нa тaкиx тeмaтичниx плaтфopмax: «Дeмoкpaтiя, нaлeжнe вpядyвaння тa cтaбiльнicть», «Eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя тa зближeння з пoлiтикaми GC», «Eнepгeтичнa бeзпeкa» [9].
Peaлiзaцieю iнiцiaтив-флaгмaнiв oпiкyeтьcя Gвpoпeйcькa Koмiciя, a peзyльтaти ïï poбoти пpeдcтaвляютьcя та зaciдaнняx вiдпoвiдниx тeмaтичниx плaтфopм, яю i пpиймaють фopмaльнe piшeння пpo cтвopeння cпeцiaльниx poбoчиx гpyп з peaлiзaцiï iieï чи iншoï iнiцiaтиви-флaгмaнa. Kopoткий aнaлiз peaлiзaцiï зaзнaчeниx iнiцiaтив дae aвтopy дocлiджeння пpaвo poбити виcнoвoк пpo тe, щo тaкий нaпpямoк cпiвпpaцi як «Iнтeгpoвaнe yпpaвлiння кopдoнaми» е ocoбливo aктyaльним. Biдвepтa нeпpиxoвaнa aгpeciя Pocrn^^'í Фeдepaцiï y Дoнeцькiй тa Лyгaнcькiй oблacтяx, яга мaлa мicцe y 2014 po^, пepeкoнaлa oфiцiйний Бpюcceль y тepмiнoвiй нeoбxiднocтi oблaштyвaння нe лишe Зaxiднoгo кopдoнy Укpaïни, aлe, y пepшy чepгy, Cxiднoгo. Зaвepшeння пpoцecy oфopмлeння yкpaïнcькo-pociйcькoгo дepжaвнoгo кopдoнy - кpитичнo вaжливa зaпopyкa ycпixy пoглиблeння iнтeгpaцiйнoï cпiвпpaцi У^шни iз eвpoпeйcьким Coюзoм зa yciмa бeз виключeння нaпpямкaми, y тoмy чиcлi в paмкax «Cxiднoгo rapTOepcraa».
Baжливим eтaпoм y peaлiзaцiï пpoeктiв в paмкax «Cxiднoгo rapTOepcraa» cтaлo yxвaлeння y тpaвнi 2012 poкy Дopoжньoï кapти «Cxiднoгo пapтнepcтвa», якa бyлa пpeзeнтoвaнa y виглядi Cпiльнoï кoмyнiкaцiï Bиcoкoгo пpeдcтaвникa GC y зaкopдoнниx cпpaвax тa пoлiтицi бeзпeки тa Gвpoпeйcькoï Koмiciï. Haгaдaeмo, щo ця Дopoжня кapтa бyлa пiдгoтoвлeнa нa викoнaння prnern. Bapшaвcькoгo caмiтy «Cxiднoгo rapTOepcraa», який вiдбyвcя y вepecнi 2011 po^, i пpeдмeтнa poбoтa щoдo я^го тpивaлa з гpyдня 2011 пo тpaвeнь 2012 poкy пiд кoopдинaцieю пpoфiльнoгo пiдpoздiлy Gвpoпeйcькoï cлyжби зoвнiшньoï дiяльнocтi. Цeй дoкyмeнт нeoбxiдний 6ув для фaктичнoï peaнiмaцiï пoлiтики GC щoдo кpaïн-yчacниць iнiцiaтиви. Ocкiльки пoлiтичнi peжими в тaкиx кpaïнax як У^шта, Bipмeнiя тa Aзepбaйджaн пoчaли пocтyпoвo втpaчaти iнтepec дo cпiвпpaцi з Gвpocoюзoм, xoвaючи cвoю пoлiтичнy aпaтiю зa зaгaльними фpaзaми щoдo пpiopитeтy eвpoiнтeгpaцiï, a нa cпpaвдi вce чacтiшe дивлячиcь у бш Mитнoгo Coюзy.
125
Пpи цьому вiдзнaчaeтьcя, що тaкa фaктичнa пocтyпoвa змiнa ^pcy пoв'язyeтьcя, y пepшy чepгy, iз зpocтaнням тиcкy pociйcькoгo кepiвництвa та ^aï™ «Cxiднoгo rapTOepcraa». Taкa pocrn^ra тaктикa бyлa пoкликaнa нiвeлювaти poбoтy Gвpocoюзy нa Cxiднoмy нaпpямкy [10].
Дoкyмeнт cклaдaeтьcя з тpьox чacтин - оглядового дoкyмeнтa тa двox тaблиць щодо двocтopoнньoгo тa бaгaтocтopoнньoгo вимipiв «Cxiднoгo rapTOepcraa», cфopмoвaниx зa пpинципoм «^ioprner - кpoкиIpeфopми з боку rapraepa - cпpияння з боку GC - oчiкyвaний peзyльтaт». У Koмyнiкaцiï пiдкpecлюeтьcя, що Дopoжня кapтa oкpecлюe cпiльнo yзгoджeнi мiж GC тa кpaïнaми-пapтнepaми цiлi, да визнaчae нaпepeд пpaгнeння aбo пopядoк дeнний eвpoпeйcькoï irnerpa^ï пapтнepiв [11]. Звepтaeтьcя yвaгa, що до po6oto нaд Дopoжньoю кapтoю були зaлyчeнi дepжaви-члeни GC тa кpaïни-пapтнepи. Пол^ичда cxвaлeння дepжaвaми-члeнaми GC тa кpaïнaми-пapтнepaми Дopoжньoï кapти cтaлo ключовим п^умком мiнicтepcькoгo зaciдaння «Cxiднoгo пapтнepcтвa» y липш 2012 poкy. У цшому Дopoжню кapтy xapaктepизyють як дoвoлi об'ективний кoмплeкcний дoкyмeнт, пoкликaний зтайти peaльнi шляxи пoдaльшoгo poзвиткy вщноотн GC тa cxiдниx пapтнepiв». Boднoчac, Дopoжня кapтa лишe yзaгaльнюe yвecь мacив вiднocин мiж GC тa кpaïнaми-пapтнepaми тa paнiшe дocягнyтi мiж ними дoмoвлeнocтi. Цe тpeбa для того, щоб y Бpюcceлi тa кpaïнax-yчacницяx «Cxiднoгo пapтнepcтвa» здiйcнили давш ^pe^ii y вiднocинax, зyмoвлeнi poзвитoк гeoпoлiтичниx пpoцeciв в peгioнi Cxiднoï Gвpoпи тa Kaвкaзy.
Дaний фopмaт дозволяе ^штам дoнocити до офщшного Бpюcceлю пoзицiю щодо пapaмeтpiв мaйбyтньoï eвpoiнтeгpaцiï, що мoжe poзглядaтиcя як викотання зaвдaння по пiдгoтoвцi до бшьш швидко'1 тa пoглиблeнoï irnerpa^ï до eвpoпeйcькиx iнcтитyцiй. Taкi погляди пiдтвepджyютьcя тим, що «Cxiднe rapTOepcrao» дозволило cтpaтeгaм iз Бpюcceлю poзмeжyвaти зoвнiшньoпoлiтичнi пiдxoди Gвpoпeйcькoгo Coюзy до вщноотн з пiвдeнними (Cepeдзeмнoмopcький ^юз - cyciди Gвpoпи) тa cxiднoeвpoпeйcькими cyciдaми (cyciди Gвpoпeйcькoгo Coюзy). Ha дoдaтoк до цього, тaкoж нeoбxiднo зpoбити oкpeмий нaгoлoc нa тому, що зaпoчaткyвaння iнiцiaтиви дозволило craoprn^ aбcoлютнo нoвi мoжливocтi для пocилeння взaeмoдiï y cфepi eнepгeтичнoï бeзпeки в paмкax вщповщно!' бaгaтocтopoнньoï тeмaтичнoï плaтфopми. Taкa cпiвпpaця нaбyвae о^бливого знaчeння в yмoвax, коли Pociя - один iз нaйбiльшиx пocтaчaльникiв eнepгoнociï нa pинoк Gвpoпи - вте чacтiшe вдaeтьcя до викopиcтaння нaфти i гaзy як eфeктивнoгo тa дieвoгo iнcтpyмeнтy cвoeï зовшшньо!' пoлiтики.
Пiдcyмoвyючи виклaдeний мaтepiaл, можта зpoбити виcнoвoк, зaпoчaткoвaнa y 2009 po^ iнiцiaтивa Gвpoпeйcькoгo Coюзy тд нaзвoю «Cxiднe пapтнepcтвo» cтaлa лопчним poзвиткoм iнcтитyцiйниx змiн пicля зaпoчaткoвaниx Лicaбoнcьким дoгoвopoм тa вiдпoвiддю та poзвитoк гeoпoлiтичниx пpoцeciв, якi вiдбyвaлиcя нa той чac нa тepитopiï колишнього Paдянcькoгo Coюзy. Зoкpeмa, aкyмyлювaвши нaмipи тa зaцiкaвлeнicть пocтpaдянcькиx ^arn до пoглиблeння cпiвпpaцi з €вpoпeйcьким Coюзoм зa низкою вaжливиx та^ям^, y тому чиcлi cпiвpoбiтництвo y питaнняx oблaштyвaння кopдoнy, кooпepaцiю y cфepi eнepгeтики, poзвитoк гpoмaдянcькoгo cyra^o^a тa дeмoкpaтичниx iнcтитyтiв, кpaïни Зaxoдy зaклaли нeoбxiднy ocнoвy для зaпoчaткyвaння нового piвня cпiвпpaцi кpaïн-yчacниць «Cxiднoгo пapтнepcтвa» - aлe вжe y paмкax Угоди пpo acoцiaцiю з €вpoпeйcьким Coюзoм. Цeй тип Угоди пepeдбaчaв cтвopeння poзшиpeнoï тa пoглиблeнoï зони вiльнoï тopгiвлi, a тaкoж iнтeнcифiкaцiю мiжлюдcькиx кoнтaктiв тa пoглиблeння пoлiтичнoгo дiaлoгy.
Ha випpaвдaння GC вapтo зayвaжити, що пacивнy пол^ику щодо пoглиблeння cпiвпpaцi в paмкax «Cxiднoгo пapтнepcтвa» пpoвoдили i доа пpoвoдять ypяди дeякиx кpaïн-члeнiв iнiцiaтиви. Oднaк, з чacy пpeдcтaвлeння iнiцiaтиви «Cxiднe пapтнepcтвo»
126
вщбулися кардинальш пол^ичш змши у ряд1 краш-члешв. Однак yci щ опцп дос залишилися невикористаними.
Свропейський Союз мае бути готовим до поступового збшьшення полiтичниx i фyнкцiональниx можливостей «Схщного партнерства» та надання обмежених форматiв штеграцп.
Зокрема, СС мiг би запропонувати в якост концептуального доповнення до «Схщного партнерства» положення про перспективу отримання членства через мехашзм ощнювання виконання комплексу умов (досягнення вщповщних критерпв та етапiв) [12].
Проте, враховуючи складшсть сучасних полiтичниx процеciв в Свропейському Союзi та в Середземноморському регюш, досить важко говорити про чаcовi перспективи внесення якicниx змш в полiтикy СС на схщному напрямку. Прискорити цей процес можна лише об'еднавши зусилля защкавлених краш. Серед держав-члешв СС найбшьшу шщатившсть щодо наповнення «Сxiдного партнерства» пол^ичною та безпековою складовою проявляють Польща, Словаччина та Чеxiя, пiдтримyють таке якюне переформатування «Сxiдного партнерства» держави Балтп та Скандинава, помiркованy позищю займае Великобританiя. Водночас Францiя та середземноморсью держави-члени СС рiзко негативно ставляться до посилення схщного вектору зовшшньо'1 пол^ики СС.
Принциповi змши в схщноевропейських пiдxодаx СС можуть бути можливими за умови защкавлення в цьому Нiмеччини. Саме ФРН мае визначальний вплив на формування схщного вектору зовшшньо'1 пол^ики СС. Ниш ж Имеччина виступае проти надання перспективи членства схщноевропейським крашам, в тому чиcлi Укрш'ш, та мае переважно економiчнi iнтереcи в рамках розвитку ствроб^ництва у формат «Сxiдного партнерства».
Розбiжноcтi мiж державами СС щодо глибини та сфер штеграцп схщноевропейських краш, зокрема тих, яю претендують на членство у стльнот (Грyзiя, Молдова, Украша) можуть проявитися пщ час процесу нащонально'1' ратифiкацii державами-членами СС Угоди про асощащю.
Узагальнюючи викладенi вище висновки можна зауважити, що активний розвиток концепцп «Схщного партнерства» припав на перюд пщготовки iнcтитyцiйноi трансформацй Свропейського Союзу з прийняттям до iмплементацii Лicабонcького договору. Цей факт вказуе на ч^кий поворот зовнiшньоi пол^ики СС у сторону розширення ствпращ з краiнами-cyciдами еврозони. Цей процес ствпав з посиленням впливу Росп на зазначеному напрямку, який в^м, посилився i на кра'1'ни СС, таю як Авс^я, Угорщина, Чеxiя, Словаччина. Цiлком логiчним протиставленням розширенню сфер впливу РФ стала штеграцшна експаная СС на Сxiд.
Список використано¥ л1тератури
1. Kasciünas L. Eastern Partnership after Vilnius: A Mission Accomplished, Mounting Tasks Ahead / L. Kasciünas, V. Kersanskas // Eastern Europe Studies Centre, Lithuania. -2013. - Nov.
2. Joint Staff Working Document. Implementation of the European Neighbourhood Policy in 2013 Regional report : Eastern Partnership [Electronic resource]. - Mode of access : http://eeas.europa.eu/enp/pdf/2014/regional/eastern_partnership_report.pdf.
3. Joint Declaration of the Prague Eastern Partnership Summit Prague, 7 May, 2009 [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/er/107589.pdf.
4. About Mediterranean Partnership EU [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.enpi-info.eu/medportal/content/340/About%20the%20EuroMed%20Partnership.
127
5. Свропейська штегращя : навч. noci6. / кол. авт.; за заг. ред. проф. I. А. Грицяка, Д. I. Дзвшчука. - Iванo-Франкiвcьк : Mícto НВ, 2013. - 464 с.
6. European Neighbourhood Policy - Priorities and Directions for Change. - [Electronic resource]. - Mode of access : http://europa.eu/rapid/press-release_SPEECH-13-661_en.htm.
7. Vademecum on Financing in the Frame of the Eastern Partnership [Electronic resource]. - Mode of access : http://eeas.europa.eu/eastern/docs/eap_vademecum_en.pdf.
8. Гнидюк Н. А. 1нструмент европейського сусщства i партнерства та фшансова допомога Свропейського Союзу / Н. А. Гнидюк; за заг. ред. В. Ю. Стрельцова. - К. : Книга плюс, 2010. - 192 с.
9. Pelczyñska-Nal^cz K. «Integracja czy imitacja? UE wobec wschodnich s^siadów» [Integration or Imitation? The EU toward its Eastern Neighbors] / K. Pelczyñska-Nal^cz. -Warsaw : Centre for Eastern Studies, 2011.
10. Сидорук Т. В. Пол^ика сусщства Свропейського Союзу у Схщнш Сврот: модель штеграцп без членства : моногр. / Т. В. Сидорук. - Львiв : ПА1С, 2012. - 444 с.
11. Joint Declaration of the Eastern Partnership Summit, Vilnius, 28-29 November 2013 [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_Data/docs/pressdata/EN/foraff/139765.pdf.
12. Matcov E. Eastern partnership: EU must develop «coherent policy» [Electronic resource] / E. Matcov. - 2014. - 2 July. - Mode of access : https://www.theparliamentmagazine.eu/blog/eastern-partnership-eu-must-develop-coherent-policy.
Стаття надшшла до редакцп 25.11.2014 р.
N. Karmanova
KEY ASPECTS OF THE EU INITIATIVE «EASTERN PARTNERSHIP» IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES
The current dimension of integration processes composes the basis of global trends in international relations development. A key player and engine of integration, not only on the European continent, but also on a global scale is the European Union. Therefore, the article comprehensively covers the key aspects of EU foreign policy initiative «Eastern Partnership» on Central and Eastern Europe (CEE) and the Caucasus.
The aim of this Article is to analyze the current character of strategic programs of EU «Eastern Partnership», to explore key aspects of its implementation, problems and perspectives according to tasks declared in the program, in the context of integration processes in the East Europe.
Established in 2009 initiative of the European Union «Eastern Partnership» was a logical development of institutional changes initiated after the Lisbon Treaty and in response to the development of geopolitical processes taking place at the area of the former Soviet Union . In particular, gathered intentions and interest of post-Soviet countries to deepen cooperation with the European Union on a number of important areas, including cooperation on border management, cooperation in the energy sector, civil society and democratic institutions, the West Eupope laid the necessary foundation for the launch of a new level of cooperation participating countries «Eastern Partnership» - under the Association Agreement with the European Union. This type of Agreement envisaged the creation of enhanced free trade area, intensification of human contacts, deepening political dialogue.
As a conclusion may be argue that active development of the concept of «Eastern Partnership» took place in the run-up of institutional transformation with the adoption of the European Union for the implementation of the Lisbon Treaty. This fact points to a clear turning in EU foreign policy towards increased cooperation with neighboring countries with the eurozone. This process coincided with the increasing influence of Russia in the specified
128
direction, which however, has increased and the EU countries, such as Austria. Hungary, the Czech Republic and Slovakia. It is logical that the opposition to expansion of spheres of influence of Russia became the integrational expansion of EU to the East of Europe.
Key words: European Union, Eastern Partnership, European integration, foreign policy, Central and Eastern Europe.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Даниленко C.I., д.полт.н, доц.
УДК 327(460:8)(043)
Ю.В. Константинова
ЛАТИНОАМЕРИКАНСКИЙ ВЕКТОР ЗОВШШНЬО! ПОЛ1ТИКИ
ICnAHIÏ
Латинсъка Америка завжди була одним з прюритетних напрямшв зовтшнъог полтики 1спани, цъому сприяютъ icторичт, сощалът, полтичт, кулътурт, екoнoмiчнi та мовш зв'язки як поеднуютъ крашу з регюном. Съогодш 1спатя намагаетъся збалансувати вiднocини з уЫма кратами регюну на паритетнт ocнoвi. 1спатя е основним твестором у Латинсъкт Америщ, активно розвивае двосторонне ствробтництва з Аргентиною, Бразилiею, Мексикою, 4rni тощо. 1спансъкий уряд сприяе ттеграци тдтримуючи рiзнoманimнi екoнoмiчнi та полтичш iнmеграцiйнi об'еднання Латинсъког Америки. Особливе м^це у цих вiднocинах займае 1беро-американсъка ствтовариство нацт. Важливим завданъ ствпращ залишаетъся посередництво у дiалoзi крагн Латинсъког Америки з €С.
Ключов1 слова: 1спатя, Латинсъка Америка, 1бероамерикансъка ствдружтстъ нацт, двосторонне ствробтництво.
Протягом останшх роюв, 1спашя i краши Латинсько'1 Америки зазнали значних змш, яю призвели до формування нового тдходу у ïx традицшних вщносинах. Латиноамериканский регюн розвивасться набагато швидше шж Свропейський, а рiзноманiтнi штеграцшш проекти сприяють посиленню позицiй регiональниx держав на континента Крiм того, багато латиноамериканських краш починають спрямовувати своï геостратегiчнi та торговi прiоритети у бш Тихого океану. Посилюючи власш позицiï на свiтовiй аренi щ краïни бiльше не потребують «посередництва» Iспанiï у Gвропi. В таких умовах для 1спанп стае важливим пошук нових шструмешив спiвпрацi з крашами регiону.
Проблема вiдносин мiж Iспанiею i кра'1'нами Латинсько'1' Америки знайшла широке вщображення у науковш лiтературi значний доробок з вивчення теми зробив П. Яковлев [13-16], зокрема в сво!х дослщженнях вш придiлив велику увагу вивченню зовшшньо! полiтики Iспанiï на сучасному етат, iбероамериканським самiтам як одному з напрямюв спiвпрацi та ïx роль у вщносинах на сучасному етат. У дослщженнях В. Давидова [4; 6] було охарактеризовано основт прюритети розвитку регюну Латинська Америка на сучасному етат, визначено напрями зовтшньо! полтики латиноамериканських республш за останнш час. К. Федорова [11] присвячуючи свою монограф^ зовтшнш полiтицi 1спанп, характеризуе Латиноамериканський регiон як важливий вектор зовнiшньополiтичниx прагнень крахни. Отже, в сучаснш iсторiографiï
