CC BY
296
direction, which however, has increased and the EU countries, such as Austria. Hungary, the Czech Republic and Slovakia. It is logical that the opposition to expansion of spheres of influence of Russia became the integrational expansion of EU to the East of Europe.
Key words: European Union, Eastern Partnership, European integration, foreign policy, Central and Eastern Europe.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Даниленко C.I., д.полт.н, доц.
УДК 327(460:8)(043)
Ю.В. Константинова
ЛАТИНОАМЕРИКАНСКИЙ ВЕКТОР ЗОВШШНЬО! ПОЛ1ТИКИ
ICnAHIÏ
Латинсъка Америка завжди була одним з прюритетних напрямшв зовтшнъог полтики 1спани, цъому сприяютъ icторичт, сощалът, полтичт, кулътурт, екoнoмiчнi та мовш зв'язки як поеднуютъ крашу з регюном. Съогодш 1спатя намагаетъся збалансувати вiднocини з уЫма кратами регюну на паритетнт ocнoвi. 1спатя е основним твестором у Латинсъкт Америщ, активно розвивае двосторонне ствробтництва з Аргентиною, Бразилiею, Мексикою, 4rni тощо. 1спансъкий уряд сприяе ттеграци тдтримуючи рiзнoманimнi екoнoмiчнi та полтичш iнmеграцiйнi об'еднання Латинсъког Америки. Особливе м^це у цих вiднocинах займае 1беро-американсъка ствтовариство нацт. Важливим завданъ ствпращ залишаетъся посередництво у дiалoзi крагн Латинсъког Америки з €С.
Ключов1 слова: 1спатя, Латинсъка Америка, 1бероамерикансъка ствдружтстъ нацт, двосторонне ствробтництво.
Протягом останшх роюв, 1спашя i краши Латинсько'1 Америки зазнали значних змш, яю призвели до формування нового тдходу у ïx традицшних вщносинах. Латиноамериканский регюн розвивасться набагато швидше шж Свропейський, а рiзноманiтнi штеграцшш проекти сприяють посиленню позицiй регiональниx держав на континента Крiм того, багато латиноамериканських краш починають спрямовувати своï геостратегiчнi та торговi прiоритети у бш Тихого океану. Посилюючи власш позицiï на свiтовiй аренi щ краïни бiльше не потребують «посередництва» Iспанiï у Gвропi. В таких умовах для 1спанп стае важливим пошук нових шструмешив спiвпрацi з крашами регiону.
Проблема вiдносин мiж Iспанiею i кра'1'нами Латинсько'1' Америки знайшла широке вщображення у науковш лiтературi значний доробок з вивчення теми зробив П. Яковлев [13-16], зокрема в сво'1'х дослщженнях вш придiлив велику увагу вивченню зовшшньо'1' полiтики Iспанiï на сучасному етат, iбероамериканським самiтам як одному з напрямюв спiвпрацi та 1'х роль у вщносинах на сучасному етат. У дослщженнях В. Давидова [4; 6] було охарактеризовано основш прюритети розвитку регюну Латинська Америка на сучасному етат, визначено напрями зовтшньо'1 полтики латиноамериканських республш за останнш час. К. Федорова [11] присвячуючи свою монограф^ зовтшнш полiтицi 1спанп, характеризуе Латиноамериканський регiон як важливий вектор зовнiшньополiтичниx прагнень кра'1'ни. Отже, в сучаснш iсторiографiï
проблема представлена досить широко, хоча нажаль украшсью досл1дники придшяють 1Й недостатньо уваги.
Основними джерелами в дослщженш виступають офщшш сайти Министерства закордонних справ 1 ствроб1тництва 1спанп, штеграцшних об'еднань, та краш Латинсько! Америки партнеров 1спанп.
Метою статп е висв1тлення Латиноамериканського вектору як одного з провщних у зовшшнш пол1тиц1 сучасно! 1спанп.
На початку XXI ст. 1спашя посилила сво! позицп у м1жнародних справах. Цьому сприяв курс держави на побудову високорозвинено! та конкурентоздатно! економши та забезпечення високого р1вня життя населення, що мало сприяти здатносп ефективно в1дстоювати сво! стратепчш штереси та безпеку.
Динам1чний розвиток 1спанп вимагав постшного розширення експорту товаров 1 послуг, поглиблення процес1в штернацюнал1зацп виробництва. Одним з критерпв устшносп зовшшньопол1тично'1 стратеги е 11 тдсумкова економ1чна ефектившсть. Тому пошуки зовшшшх ринк1в у цей перюд стали найважлив1шим дипломатичним завданням. В результат! тдвищилася роль економ1чно! дипломати та (з урахуванням енергодефщитносп краши) енергетично! геополитики. Розмах 1спанських транснацюнальних корпораций (ТНК) став фактором позицюнування Мадрида у багатополярному свт, який формувався на той час.
Одним з важливих шструмент1в зовшшньо! политики 1спанп, е економ1чна дипломатия. Серед основних завдань яко! можна видшити так1, як политична тдтримка 1 дипломатичний супров1д зовшшньо! експанси юпанських компаний 1 банков, участь у зусиллях з п1дтримки л1берального м1жнародного економ1чного режиму, сприяння забезпеченню безпереб1йного функц1онування ресурс1в та систем, що не мають нац1онально1 приналежност1 (морськ1 транспортн1 комун1кац11, пов1тряний 1 косм1чний простер, навколишне середовище, шформацшний простер), просування принципу в1льного доступу до товарних 1 ф1нансових ринк1в, а також сировинних ресурс1в 1нших краш, допомога економ1чному розвитку «б1дних» краш [8].
Ще в докризовий перюд 1спан1я почала розширяти географию зовн1шн1х контактов, удосконалювати зовн1шньопол1тичний 1нструментар1й, висувати масштабн1 дипломатична шщ1ативи. Зовн1шн1 штереси набули мультирегионального характеру, в цих умовах Латинська Америка починае займае по пр1оритетност1 друге м1сце п1сля
еС.
Характеризуючи зовн1шню политику 1спани щодо 1беро-америки можна видшити три основних вектори сп1впрац1: це двосторонне ствроб1тництво, сп1впраця в рамках 1нтеграц1йних об' еднань, посередництво м1ж еС та кра1нами Латинсько1 Америки.
Св1това ф1нансова криза поддала значним випробуванням ствпрацю 1спанп з латиноамериканскими крашами - як на двосторонньому р1вш так 1 у формат! 1бероамерикансько! сп1вдружност1 нац1й. Економ1чне зростання в XXI ст. велико! групи латиноамериканських краш, консолидация 1х финансового становища 1 позиций у св1тов1й торг1вл1 мають значний потенциал розвитку 1 поглиблення 1спано-латиноамериканських в1дносин. Зв1дси прагнення з боку 1спанського уряду посилити 1бероамериканськ1 культурно-пол1тичн1, фшансово-швестицшш та торгово-економ1чш зв'язки. Складн1сть становища полягае у тому, що кризов1 потряс1ння 1спансько1 економ1ки (зокрема, скорочення в 2009-2010 рр. обсягу импорту) знизили и приваблив1сть для латиноамериканських партнер1в. При цьому значим1сть ринк1в Латинсько1 Америки для 1спанського бизнесу в1дчутно зросла [13].
Стратегия национально! безпеки 2013 р. ч1тко визначае градацию нац1ональних 1нтерес1в 1спанп в геопол1тичному вим1р1, серед яких регион Латинсько! Америки
130
займае трете мюце [26]. Отже, Латинська Америка - perioH, який мае важливе стратег1чне значення, з яким Iспанiя пiдтpимyе пол^ичш, eкoнoмiчнi, iстopичнi та кyльтypнi вщносини, якi мають глибоке кopiння. Латинська Америка стpiмкo змiнюеться в peзyльтатi динамiчниx пoлiтичниx i eкoнoмiчниx npo^dB. Бpазилiя i Мексика виступають для 1спанп oснoвними стpатeriчними паpтнepами y peгioнi, щo yкpiплюе ïx статyс rлoбальниx rpавцiв.
Такoж perioн е ключем дo Тиxooкeанськoro напpямкy, зoкpeма для спiвпpацi в pамкаx Тиxooкeанськoгo альянсy, який 6ув заснoваний Чил^ Кoлyмбiею, Мeксикoю та nepy, на яю пpипадае 40% тopriвлi та швестицш кпанп. Кpiм тoro, це oптимальний стаpтoвий майданчик для вiднoсин з Азiею, статyс кpаïни-спoстepirача y Альянс дoзвoляе взяти yчасть y щopiчниx самiтаx зyстpiчаx пpeзидeнтiв i в oкpeмиx iнтerpацiйниx пpoeктаx та iнiцiативаx y Азiатськo-Тиxooкeанськoмy perioнi.
Кpiм тoro, спiльна мoва спpияе кyльтypнoмy oбмiнy, poбoтi, тopriвлi такoж стимyлюе iммirpацiю в o6ox напpямкаx, яка збагатила oбидвi стopoни, i ствopюе нoвi зв'язки i заrальнi irnepeOT. Такi пpoблeми, як iнститyцiйна пpавoва
нeвизначeнiсть, влада злoчинниx yгpyпyвань, наpкoтeppopiзм i тopriвля людьми як i pанiшe залишаються в дeякиx ^m^x Латинс^' Амepики. Це складш пpoблeми, якi такoж впливають на 1спашю. Двoстopoнньoï ди, perioнальнi фopyми, СС i Kepo-амepиканськi сам^и пoвиннi дoпoмoгти y виpiшeннi цик пpoблeм [26].
В XXI ст. 1спашя пepeтвopилася на найбiльшoro евpoпeйськoгo iнвeстopа для баrатьox дepжав perio^. Дo ^^rn Латинс^' Амepики за rep^ 1993-2014 pp. бyлo спpямoванo пoнад 145 млpд. евpo [25]. Найбшьш yспiшним poкoм для iспанськиx кoмпанiй в eкoнoмiцi ^^rn Латинс^' Амepики став 1999 p., ^ли oбсяr iнвeстицiй пepeвищив 30 млpд. евpo. Iспанськi швестици в ^m^x Латинс^' Амepики здeбiльшoro спpямoвyвалися дo такиx rалyзeй: тeлeкoмyнiкацiя - Telefonica, e^prera^ - Endesa, Repsol, фшанси - Santander, BBVA, тpанспopт - Iberia i тypизм - Sol Melia. кпанський капiтал oxoпив ключoвi пoзицiï y найважливiшиx сфepаx eкoнoмiки ^^rn Латинс^' Амepики.
Напpикiнцi 1990-x pp. кoмпанiя Endesa стала oднiею з пpoвiдниx eнepreтичниx кoмпанiй Латинс^' Амepики, кoнтpoлюючи бiльшe 25% виpoбництва i 30% poзпoдiлy eлeктpoeнepriï. Авiакoмпанiя Iberia стала лiдepoм за кшькютю пасажиpiв y напpямкy Свpoпа - Латинська Амepика. На пoчаткy 2000-x pp. iспанськi банкiвськi стpyктypи кoнтpoлювали бiльшe 40% банювсьш! системи Мексики, 30% ф^ан^в^ pинкiв Аpreнтини i Чил^ а такoж близькo 20% Бpазилiï. Тeлeкoмyнiкацiйна кoмпанiя Telefonica, впepшe вийшoвши на pинoк perioнy в 1990 p. вже дo сepeдини 2000 -x pp. пoвнiстю кoнтpoлювала бiльшe 10 кoмпанiй латинoамepиканськoro pинкy i бiльшe 60% тeлeкoмyнiкацiйниx пoслyг, завдяки чoмy вoна стала oдним з найбiльшиx oпepатopiв свiтy. ^мпатя Repsol YPF пepeтвopилася на вдй6шьшу eнepreтичнy кoмпанiю не тiльки Аpгeнтини, а й всьoro perioнy [11, с. 41].
На сьoгoднi oбсяг iнвeстицiй iспанськиx кoмпанiй в eкoнoмiкy Бpазилiï е найбiльшим в Латинськш Амepицi i oдним з найб^ьши^ y свiтi. Пpoтe, oбсяr бpазильськoï eкoнoмiки oбмeжyе iспанськi пiдпpиемства в деякж сeктopаx, за виняткoм тeлeкoмyнiкацiйнoгo. Бpазилiя е шoстoю за poзмipoм eкoнoмiкoю y свiтi, i !спашя е дpyrим за вeличинoю iнoзeмним iнвeстopoм в цiй кpаïнi ($85 млpд в piзнi пpoeкти). кпанська Telefonica е найбiльшoю тeлeкoмyнiкацiйнoю ^мпашею Бpазилiï, iспанський банк Santander е тpeтiм за вeличинoю банкoм. кпансью фipми пpаrнyть iнвeстyвати в майбyтнi пpoeкти в Бpазилiï, напpиклад Repsol мае y^ix y бpазильськиx мopськиx бypoвиx i pяд iспанськиx ^мший вислoвлюють зацiкавлeнiсть y
швестувант $20 млрд у високошвидкюну зал1зницю м1ж Pio-де-Жанейро i Сан-Паулу
[19].
Серед розвинутих кра'н Латинсько'1' Америки Мексика характеризуеться найбшьшою екoнoмiчнoю залежнiстю вiд дiяльнoстi юпанських ТНК. Особливим вплив 1спанп вщчуваеться у банкiвськoму сектoрi, який юпансью компанп контролюють бiльш нiж на 40%. Ключову роль тут займае Banco Santander, обсяг швестицш якого становить половину всiх ПИ, спрямованих в крашу. Хоча, у 2013 р. ситуащя суттево змiнюеться латиноамерикансью компанп витратили значно бiльше кош^в на iнвестування у 1х юпансью аналоги, наприклад мексиканськi фiрми були найбшьшими iнвестoрами у Avanza, та поряд з китайцями у Campofrío. Мексикансью iнвестoри також купували пакети акцш Banco Popular i Sabadell, двох юпанських банкiв. Карлос Слiм, найбагатша людини Мексики, мае безлiч дiлoвих зв'язкiв з La Caixa, каталонський Ощадний банк. Енрiке де ла Мадрид, керiвник Bancomext, банк експортного-розвитку Мексики, стверджуе, що в 2013 рощ банк мав непогашеш кредити бшьш шж на 3 млрд песо ($ 225 млн) яю юпансью компанп iнвестували в Мексищ, i 4,5 млрд песо мексиканських фiрм, що працюють в 1спашя [25].
Другою oсoбливiстю швестицш до Мексики, в пoрiвняннi з шшими крашами регioну, е широка участь юпанського капiталу в туристичнш галузi Мексики. Туристичнi компанп 1спанп, завдяки великим фiнансoвим ресурсам та досвщу обслуговування туристiв в Сврот, розгорнули успiшну дiяльнiсть в Латинськш Америцi. 1спанська туристична група Sol Melia веде готельний бiзнес в 12 кра'нах Латинсько'1 Америки, в тому чист займаючи прoвiдну роль в туристичнш галузi Мексики.
На початку ХХ1 ст. iспанськo-чилiйськi вiднoсини характеризуються високим рiвнем пoлiтичнoгo взаемoрoзумiння, широкою ствпрацею у таких секторах, як безпековий, енергетичний, тoргoвельнo-екoнoмiчний, телекoмунiкацiйний та культурний. В ачш 2013 р. М. Рахой та президент С. Пшьера пiдписали
«Стратепчний Альянс 1спашя-ЧилЬ>, який поглибив, вдосконалив та поставив на новий рiвень ус сфери двостороннього спiврoбiтництва [11, с. 42].
Поряд з позитивною ствпрацею, остантм часом спостер^аються суттевi ускладнення вщносин з рядом кра'1'н регюну, зокрема, в Аргентинi, Бoлiвii, Венесуелi та iнших державах позицй юпанського капiталу пiддавалися рiзнoгo роду атакам, що в окремих випадках призводило до нацioналiзацii активiв ТНК. Наприклад, у Венесуелi пiд контроль держави перейшла фшя банку Santander. У лютому-кв^т 2012 р. гострий характер набув конфлшт уряду Аргентини з провщною iспанськoю нафтогазовою кoрпoрацiею Repsol, чия дoчiрня кoмпанiя YPF е найбшьшим виробником вуглевoднiв в цш пiвденнoамериканськiй краiнi. Аргентинська влада звинуватили керiвництвo Repsol в недoстатнiх швестищях в розробку нових родовищ i оголосили про нацioналiзацiю YPF.
Це рiшення стало шоком для юпанських пoлiтичних i дiлoвих елiт. Йшлося про найбiльшi активи (вартiстю понад 10 млрд евро) провщних бiзнес-структур 1спанй. Тому Мадрид докладав енергшних дипломатичних дiй (включаючи телефонний дзвшок короля Хуана Карлоса президенту Христит Фернандес де Кiршнер i вiзит мiнiстра прoмислoвoстi Хосе Мануеля Сорп в Буенос-Айрес), щоб перевести конфлшт у бiльш спoкiйний дiалoгoвий формат. Не допом^ i тиск на уряд Аргентини з боку Евросоюзу. Влада Буенос-Айреса в своему ршент тшли до кiнця, що викликало в юпано-аргентинських вiднoсинах пол^ико-юридичне протистояння, яке може тривати невизначено довго i мати погано передбачуват наслщки [13]. Також у травт 2012 р.,
Бол1в1я нац1онал1зувала сво'' електромереж, яке належали юпанськш компани Red Eléctrica de España.
Стосовно Венесуели, держава знаходиться у cферi геостратепчних iнтереciв 1спани, проте полiтикa ССП характерна режиму У. Чавеса, яку нaрaзi проводить його наступник Н. Мадуро, е кардинально вiдмiнною вщ европейсько'' системи цiнноcтей, якi сповщуе Icпaнiя. Це ускладнюе як двосторонш вiдноcини держав, так i вплив 1спани, як юторично'' бaтькiвщини, на Латинську Америку.
1спанський уряд сприяе штеграци та багатосторонньому дiaлогу у вщповщь на новi мiжнaроднi реали. У цьому зв'язку вiн тдтримуе рiзномaнiтнi економiчнi та полiтичнi штеграцшш об'еднання тaкi, як Союз нацш Ивденно'' Америки (УНАСУР), Системи штеграци Центрально'!' Америки (SICA) i МЕРКОСУР, а також Ствдружшсть кра'н Латинсько'! Америки i Карибського басейну (CELAC) та Тихоокеанський альянс [23]. ..... .
Однiею з нaйбiльш ефективних зовшшньопол^ичних iнiцiaтив 1спани е концептуальна платформа для пол^ичних конcультaцiй CELAC, яка рaнiше називалась «Групою Рю», була однiею з впливових, представницьких об'еднань кра'н Латинсько'' Америки, i була створена ще в 1986 р. На 23-м самт Групи Рю, який вщбувся в лютому 2010 р. в Канкуш, було виршено перейменувати мiжнaродну оргaнiзaцiю та зробити и такою, що стане концептуальною альтернативою Оргашзаци американських держав (ОАД), яка знаходиться тд патронажем США i Канади.
Нове об'еднання отримало назву - Ствтовариство держав Латинсько'' Америки i Кaрибiв (CELAC), нaрaзi нaлiчуе 32 члени, а президентом Ствтовариства е Рауль Кастро. Одним iз завдань CELAC стала противага регюнальнш полiтицi твшчноамерикансько' гегемона. Головна вiдмiннicть CELAC вiд шших регiонaльних оргaнiзaцiй була оголошена дуже ч^ко: вона об'еднае вci кра'ни Латинсько'' Америки i Кaрибiв, але не включатиме США i Канаду [11, с. 43].
Окреме мюце, у вщносинах 1спани та кра'н Латинсько'' Америки займае cпiвпрaця у рамках 1беро-американського cпiвтовaриcтвa (1С), яке включае 19 латиноамериканських кра'н та 1спашю i Португaлiю.
Процес складання 1беро-американського cпiвтовaриcтвa не був i не м^ бути простим, гладким i безконфлштним. Одна з найважливших причин проблем i протирiч - глибою вiдмiнноcтi в рiвнях сощально-поличного та економiчного розвитку iберiйcьких i бшьшосп латиноамериканських кра'н, у cпоcобi життя !'х cуcпiльcтв, у вщношенш до основних проблем cучacноcтi, в системах цшностей. В рамках 1бероамерши цi вiдмiнноcтi часом нacтiльки велию, що кра'ни живуть як би в рiзних вимiрaх: iнодi вони ствпадають, а нерiдко майже не стикаються. 1нше джерело труднощiв - велию перепади потенцiaлiв (насамперед економiчних) окремих держав. Нерiвнicть стартових можливостей зумовило розподш полiтичних ролей серед iбероaмерикaнcьких кра'н, породило пiдозри i суперечносп мiж лiдерaми та аутсайдерами. Слабюсть або вiдcутнicть мiжнaцiонaльних регуляторiв при формувaннi нового трансатлантичного партнерства, його недостатня iнcтитуцiонaлiзaцiя створювали додaтковi труднощi.
Ставши на початку 1990-х роюв повноправним членом Свропейського ствтовариства, 1спашя помiтно aктивiзувaлa свою мiжнaродну дiяльнicть. В оcновi цього лежали певш фактори внутрiшнього розвитку: змщнення демократичного ладу, зростання господарського потенщалу, збiльшення фiнaнcових можливостей. Все це тдвищувало мiжнaродний престиж 1спан^', зокрема в Латинськш Америцi. У той же час пом^но змiцнiли бiзнеc-cтруктури 1спанй' (кандидати на глобальну конкуренщю) виявляли iнтереc до нових ринюв для сво'х товaрiв i кaпiтaлiв i все чacтiше звертали
133
пoгляди y бiк лaтинoaмepикaнcькoгo peгioнy, дe cпpaвeдливo вбaчaли вiдпoвiднi yмoви для eкoнoмiчнoï erraran.
У cвoю чepгy, лaтинoaмepикaнcькi ^aï™, вiдчyвaючи oбмeжeнicть влacнoгo «пepeгoвopнoгo пoтeнцiaлy» i ypaзливicть пoзицiй нa cвiтoвиx pинкax, вiдчyвaли «юшбливу пoтpeбy в фaктopax, якi зaбeзпeчyють пeвнy cвoбoдy мaнeвpy y cфepi мiжнapoдниx вiднocин, i, вiдпoвiднo, в пpoтивaгax oднocтopoнньoгo впливу, a тим бiльшe диктaтy ззoвнi» [15]. Bизнaючи poль лoкoмoтивa зa eкoнoмiкoю CШA i вpaxoвyючи вeличeзнe знaчeння дocтyпy нa caмий емний pинoк cвiтy, вoни в той жe чac 6ули oб'eктивнo зaцiкaвлeнi y збiльшeннi кiлькocтi aльтepнaтивниx вapiaнтiв мiжнapoднoгo тopгoвo-eкoнoмiчнoгo i пoлiтичнoгo пapтнepcтвa. Фopмyвaння IC вклaдaлocя в тeopiю вiдкpитoгopeгioнaлiзмy, пpийнятy нa oзбpoeння диплoмaтiями пpoвiдниx лaтинoaмepикaнcькиx ^arn якa нaдae ocoбливe знaчeння кoлeктивним дiям та мiжнapoднiй apeнi, в тoмy чиош - з пapтнepaми зa мeжaми Зaxiднoï пiвкyлi.
Цим пoяcнюeтьcя гoтoвнicть, з якoю дepжaви Лaтинcькoï Aмepики взяли yчacть у iбepo-aмepикaнcькoмy пpoцeci, poзглядaючи йoгo, зoкpeмa, в яшен вaжливoгo дoдaткoвoгo кaнaлy пepeгoвopiв з €вpocoюзoм пo вcьoмy cпeктpy eкoнoмiчниx i пoлiтичниx питaнь. Пpи цьoмy вpaxoвyвaлocя нaпoлeгливe пpaгнeння ктанп вiдiгpaвaти poль нeфopмaльнoгo лiдepa в лaтинoaмepикaнcькiй пoлiтицi GC i бyдyвaлиcя poзpaxyнки нa викopиcтaння Maдpидa (i в мeншiй мipi - Лicaбoнa) як пpoвiдникa iнтepeciв Лaтинcькoï Aмepики в Gвpoпi.
Beликy poль у cтaнoвлeннi тa poзвиткy iбepo-aмepикaнcькoгo пpoeктy зiгpaли двocтopoннi вiднocини Icmmï з низшю пpoвiдниx лaтинoaмepикaнcькиx дepжaв (Apгeнтинoю, Бpaзилieю, Beнecyeлoю, Meкcикoю, Чилi). Пo мipi здiйcнeння дeмoкpaтичниx пepeтвopeнь в ктанп тa змiцнeння ïï пoзицiй та eвpoпeйcькoмy кoнтинeнтi диплoмaтичнa aктивнicть у Лaтинcькiй Aмepицi cтaвaлa бeзyмoвним пpiopитeтoм вcix бeз винятку icпaнcькиx ypядiв, нeзмiннoю cклaдoвoю ïx зoвнiшньoï пoлiтики [15].
Icтopiя IC пoчaлacя з I Iбepo-aмepикaнcькiй кoнфepeнцiï, щo вiдбyлacя в Гвaдaлaxapi (Meкcикa) 18-19 липня 1991 p. Bora бyлa cкликaнa в peзyльтaтi вiдпoвiднoï зoвнiшньoпoлiтичнoï iнiцiaтиви Meкcики, aктивнo пiдтpимaнoï в пepшy чepгy Icпaнieю. Mexiкo i Maдpид виcyнyли iдeю змiцнeння icтopичнoï взaeмoдiï iбepo-aмepикaнcькиx нapoдiв зa дoпoмoгoю ocoбливoгo пoлiтичнoгo фopyмy, щo дoзвoляe та вищoмy piвнi в peгyляpнoмy peжимi oбгoвopювaти aктyaльнi пpoблeми poзвиткy кpaïн-yчacниць. Ha думку pядy дocлiдникiв, вaжливy poль у cтвopeннi IC зiгpaлo пpaгнeння лaтинoaмepикaнcькиx дepжaв нaдaти нoвий iмпyльc cвoeмy eкoнoмiчнoмy i coцiaльнoмy poзвиткy пicля "втpaчeнoгo дecятилiття" 80-x poкiв, кoли бaгaтo ^arn perio^ пepeжили cepйoзнi гocпoдapcькi пoтpяciння. У цьoмy зв'язку cyттeвo aктивiзyвaлиcя пoдaльшi пoшyки нoвиx фopм мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa, в тoмy чиcлi з iбepiйcькими дepжaвaми, якi тpaдицiйнo poзглядaлиcя бaгaтьмa лaтинoaмepикaнcькими лiдepaми в якocтi пpиpoдниx coюзникiв i пapтнepiв нa cвiтoвiй apeнi. Cyттeвим eлeмeнтoм фyнкцioнyвaння IC cтaлa yчacть у ньoмy coцiaлicтичнoï Kyби [3].
Ha пepшиx чoтиpьox кoнфepeнцiяx (1991-1994) oбгoвopювaлиcя гoлoвним чинoм питaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Biддaючи пpiopитeт лiбepaлiзaцiï тopгiвлi тa iнвecтицiйниx пoтoкiв, yчacники фopyмiв бaчили в щюму виpiшaльний фaктop cтимyлювaння гocпoдapcькoгo poзвиткy тa зaбeзпeчeння coцiaльнoï cпpaвeдливocтi [7, c. 347].
Ocoбливe мicцe зaйняв V Iбepo-aмepикaнcький caмiт, щo вiдбyвcя 16-17 жoвтня 1995 p. в Бapiлoчe (Apгeнтинa). Bпepшe нa ньoмy бyлo пocтaвлeнo питaння пpo
134
створення пост1йних орган1в ствтовариства. Була заснована система сп1впрац1, нац1леного на зд1йснення програм в галуз1 науки 1 техн1ки, осв1ти, проблем мегапол1с1в.
Сп1впраця латиноамериканських 1 1бер1йських держав зм1цнювалося незалежно в1д коливань глобально! кон'юнктури 1 д1й правлячих к1л окремих - нав1ть вельми впливових - кра!н. У цьому сенс1 ключове значення мав створений Генеральний 1беро-американський секретариат (Г1С). Очолив його, за р1шенням наради м1н1стр1в закордонних справ 1беро-американських держав (травень 2005), Енр1ке 1глес1ас -пол1тичний д1яч глобального масштабу, 17 рок1в займав пост президента М1жамериканського банку розвитку. Само це призначення, на думку багатьох спостер1гач1в, св1дчило про р1шуч1сть л1дер1в 1С тдвищити м1жнародний статус Сп1втовариства, надати йому новий 1нституц1йний формат [15].
Кр1м того, регулярна зустр1ч1 на вищому р1вн1, що доповнюються робочими 1 консультац1йними нарадами проф1льних м1н1стр1в, а також численними контактами експерт1в, дозволили в русл1 загального проекту створити ряд спец1ал1зованих орган1зац1й (з осв1ти, науки 1 культур1, справ молод1, соц1ального страхування) 1 запустити понад 20 програм сп1вроб1тництва в найр1зноман1тн1ших галузях: в1д розвитку б1бл1отечно! та архивно! справи до п1дтримки середшх 1 малих п1дприемств [23].
23-й сам1т в1дбувся в Панам1 18-19 жовтня 2013 р. п1д гаслом "пол1тичн1, економ1чн1, соц1альн1 та культурна рол1 1беро-американського сп1втовариства у новому глобальному контекст1". На сам1т1 була прийнята политична Декларация вир1шення питань, зазначених у 11 назв1, але його будуть пам'ятати насамперед через перегляд кер1вних принципи для 1беро-американсько! конференций Сам1т подтвердив, що кра!ни Латинсько! Америки залишаються приоритетом зовн1шньо! политики 1спан1! як на двосторонньому р1вн1, так 1 у формата 1беро-американського сп1втовариства нац1й.
Важливе м1сце у зовн1шн1й пол1тиц1 1спан1! в1д1грае посередництво м1ж СС та кра!нами Латинсько! Америки. 3 середини 90-х рок1в експорт з кра!н СС до Латинсько! Америки зб1льшився вдв1ч1, 1 СС вийшов на друге м1сце по товарооб1гу 1 накопиченим инвестициям. Це зумовило зростання интересу европейських п1дприемц1в до Латинськ1й Америц1, створило стимул для подальшого економ1чного сп1вроб1тництва з нею [5].
На сучасному етап1 пол1тичний 1 економ1чний д1алог м1ж Свросоюзом та кра!нами ЛА досить широкий 1 проводиться на чотирьох р1внях:
- м1жпарламентському (проведення м1жпарламентських конференц1й один раз на два роки, починаючи з 1974 р);
- региональному (оргашзащя зустр1чей глав уряд1в Свросоюзу з пров1дними кра!нами рег1ону, що утворюють СЕЬАС);
- субрег1ональному (проведення раунд1в двосторонн1х переговор1в м1ж СС та 1нтеграц1йними об'еднаннями ЛКА);
- м1жрег1ональному - передбачаеться створення "м1жрег1онально! стратег1чно! асоц1ац1!"; (практика проведення сам1т1в Свросоюз - ЛА, 1н1ц1йована на перш1й зустр1ч1 глав держав Свросоюзу, Латинсько! Америки 1 Карибського басейну 28 червня 1999 р.).
На перших трьох р1внях м1жрег1ональний пол1тичний 1 економ1чний д1алог покликаний забезпечувати прийняття сп1льних р1шень з ц1ло! низки питань: торгово-економ1чне сп1вроб1тництво, зовн1шн1 борги, вир1шення соц1альних проблем, захист прав людини тощо. На м1жрег1ональному р1вн1 переговорного процесу, який вперше був 1н1ц1йований на пороз1 XXI ст., обговорюються питання европейсько-латиноамериканського стратег1чного партнерства в умовах нового глобального св1топорядку, в побудов1 якого ц1 два рег1они - Свропа 1 ЛА - здатн1 займати одн1 з пров1дних позиц1й [9].
Сл1д прид1лити особливу увагу Сам1ту СБЬЛС-еС, що в1дбувся 26-27 с1чня 2013 р. у Сантьяго, Чил1. Цей зах1д став м1сцем зустр1ч1 больше н1ж 60 оф1ц1йних делегаций кра1н европи та Латинсько! Америки. Скориставшись нагодою, 1спан1я продемонструвала себе ушкальним м1жконтинентальним посередником м1ж СБЬЛС та еС, кранами Латинсько! Америки та европи та ще раз тдкреслила 1сторичну едн1сть твденноамериканських народов з 1спан1ею, адже 90% латиноамериканцев е етн1чними 1спанцями.
Тому, на початку урочистого в1дкриття Сам1ту виступив саме Мар1ано Рахой, Прем'ер-м1н1стр 1спанп, 1 розпочав зах1д з анализу актуальних проблем краш Латинсько! Америки, а також особливостей в1дносин цих краш з еС. Не оминув Прем'ер-м1н1стр 1 питання глобальних проблем людства, що згуртовують народи заради сп1льного подолання кризових ситуац1й. М. Рахой зосередився на таких питаннях: проблема осв1ти у крашах, що розвиваються, зм1на кл1мату, м1грац1я, незаконний об1г наркотик1в, м1жнародна торг1вля та багато 1нших.
За результатами Сам1ту СБЬЛС-еС була п1дписана Декларац1я Сантьяго, зг1дно яко! п1дтверджувались 1снуюч1 м1жрег1ональн1 зобов'язання та був сформований План д1й в р1зних сферах, як1 потр1бно вир1шити до наступного сам1ту, що в1дбудеться у 2015р. Окр1м л1берал1зацп торг1вл1, План д1й закликае до реал1заци нових сп1льних програм 1 договор1в про сп1вроб1тництво, наприклад, Стльно! 1н1ц1ативи з наукових досл1джень та 1нновац1й, що покликана сприяти науково-техн1чному сп1вроб1тництву, комб1нуючи 1нструменти 1 знання на нац1ональному, рег1ональному та м1жрег1ональному р1внях [10].
Також було п1дписано низку двосторонн1х договор1в м1ж европейськими та латиноамериканськими кранами, як на м1журядовому р1вн1, так 1 на б1знесовому. На додаток до формальних угод та формування сп1льних стратег1чних ц1лей на Сам1т1, Прем'ер-м1н1стр 1спанп зазначив, що ця конференц1я е також важливим 1нструментом для подальшого зм1цнення в1дносин м1ж еС 1 кра!нами Латинсько! Америки, в результат1 чого два континенти зблизяться. Також, в1н акцентував увагу на тому, що латиноамериканськ1 держави п1дтвердили европейськ1 ц1нност1, що спов1дують мир, демократ1ю, соц1альну справедлив1сть, дотримання та захист прав людини 1 верховенство права, 1 европа на сьогодн1шньому етап1 прагне захисту цих ц1нностей, а 1спан1я може допомогти !й вт1лити це у життя в латиноамериканському рег1он1 [11, с. 44].
Отже, 1беро-американська пол1тика 1спанп прагне адаптувати двосторонн1 в1дносини з урахуванням характерних рис кожно! 1з краш; украпити 1снуюч1 механ1зми для д1алогу та пол1тично! взаемодп; знайти форми для сп1льних д1й у м1жнародних орган1зац1ях; використовувати взаемовиг1дно економ1чн1 можливост1 що сьогодн1 мае Латинська Америка, що повинно сприяти зв' язкам у 1нвестиц1йн1й та комерц1йн1й сферах. Кр1м того, 1спан1я, в рамках европейського Союзу, в1д1грае важливу роль у розробц1 пол1тики еС для краш Латинсько! Америки.
Список використано¥ л1тератури
1. XXI Ибероамериканский саммит открылся в Парагвае [Электронный ресурс] -Режим доступа :Ийр://па.га^огШ/20111029/474215317.Мт1
2. Виноградова Е. А. Саммит ЕС - Латинская Америка 2013: итоги и перспективы евро-латиноамериканских отношений / Е. А. Виноградова [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://mir-po1itika.ru/3363-sammit-es-1atinskaya-amerika-2013-itogi-i-perspektivy-evro-1atinoamerikanskih-otnosheniy.html
3. Внерегиональные связи государств ЛКА [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.i1aran.ru/?n=283
4. Давыдов В. М. Прогноз развития Латино-Карибской Америки до 2020 года [Электронный ресурс] / В. М. Давыдов, А. Бобровников, Б. Мартынов. - Режим доступа : http://russiancouncil.ru/inner/index.php?id_4=1695#top
5. Климов С. В. Европейский капитал на рынках Латинской Америки [Электронный ресурс] / С. В. Климов. - Режим доступа :http://www.ilaran.ru/?n=50
6. Латинская Америка в современной мировой политике / под ред. В. М. Давыдова. - М. : Наука, 2009. - 581 с.
7. Мировая политика и международные отношения / под ред. Ю. Косова. - СПб. : Питер, 2012. - 379 с.
8. Моисеев А. Национальные интересы - основа стратегии внешней политики Испании [Электронный ресурс] / А. Моисеев. - Режим доступа : http://interaffairs .ru/read.php?item=7756
9. Тайар В. М. ЕС - ЛКА: тенденции межрегионального сотрудничества [Электронный ресурс] / В. М. Тайар. - Режим доступа : http://www.ilaran.ru/?n=129
10. Участники саммита в Сантьяго, договорились о создании благоприятного климата для инвестиций со стороны ЕС [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://pressa.today/business-and-finance/uchastniki-sammita-v-santyago-dogovorilis-o-sozdanii-blagopriyatnogo-klimata-dlya-investitsij-so-storony-es/
11. Федорова К. О. Зовшшня пол1тика 1спанп на початку XXI стшття : моногр. / К. О. Федорова. - Warszawa : Diamond trading tour, 2014. - 100 с.
12. Черецкий В. Новая стратегия национальной безопасности Испании [Электронный ресурс] / В. Черецкий. - Режим доступа : http://www.svoboda.org/content/transcript/24230467.html
13. Яковлев П. П. Внешняя политика нового правительства Испании [Электронный ресурс] / П. П. Яковлев. - Режим доступа : http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/vneshnaja_politika_novogo_pravitelstva_ispa nii_2012-04-27.htm
14. Яковлев П. П. Геополитические сдвиги в Латинской Америке [Электронный ресурс] / П. П. Яковлев. - Режим доступа :
http://www.perspektivy.info/oykumena/amerika/geopoliticheskije_sdvigi_v_latinskoj_ameri ke_2013-05-03.htm
15. Яковлев П. П. Ибероамериканский саммит - 2012: неоднозначные результаты [Электронный ресурс] / П. П. Яковлев. - Режим доступа : http://www.perspektivy.info/table/iberoamerikanskij_sammit-
2012_neodnoznachnyj e_rezultaty_2012-12-11 .htm
16. Яковлев П. П. Ибероамериканское сообщество наций: итоги двадцатилетия [Электронный ресурс] / П. П. Яковлев. - Режим доступа : http://www.perspektivy.info/table/iberoamerikanskoje_soobshhestvo_nacij_itogi_dvadcatilet ija_2010-12-23.htm
17. As Spain Falters, Spaniards Look to Latin America [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.forbes.com/sites/nathanielparishflannery/2013/04/30/as-spain-falters-spaniards-look-to-latin-america/
18. Gratius Susanne Why does Spain not have a policy for Latin America? [Electronic resource] // Policy Brief. - 2010. -N° 29, january. - Mode of access : http://fride.org/download/PB_Spain_LatAm_ENG_j an 10.pdf
19. Keller M. Spain Pursues Economic Opportunities in Latin America [Electronic resource] / M. Keller. - Mode of access : http://www.as-coa.org/articles/spain-pursues-economic-opportunities-latin-america
20. Keller M. Spain Pursues Economic Opportunities in Latin [Electronic resource] / M. Keller. - Mode of access : http://www.as-coa.org/articles/spain-pursues-economic-opportunities-latin-america
21. Malamud C. Spain's policy and strategies towards Latin America [Electronic resource] / C. Malamud. - Mode of access : http://www.focal.ca/pdf/Ibero-American_Malamud_Spain%20policy%20strategies%20Latin%20America_April%202006.p df
22. Molto A. Will Spain's New Leader Change Latin America Policies? [Electronic resource] / A. Molto, P. Toral, J. Roy, A. Bermudez. - Mode of access : http://www.thedialogue.org/page.cfm?pageID=32&pubID=2810
23. Regional Integration Processes [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.exteriores.gob.es/Portal/en/PoliticaExteriorCooperacion/Iberoamerica/Paginas/Pr ocesosDeIntegracionRegional.aspx
24. Sills B. Can Spanish Companies Rely on Latin America? [E^eKTpoHHHH pecypc] / B. Sills, R. Woods. - Pe^HM flocryny : http://www.businessweek.com/articles/2012-05-17/can-spanish-companies-rely-on-latin-america
25. Spain's crisis and Latin America's cash prompt a gradual rebalancing of relations [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.economist.com/news/americas/21594985-spains-crisis-and-latin-americas-cash-prompt-gradual-rebalancing-relations-shoe
26. The National Security Strategy [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.lamoncloa.gob.es/documents/estrategiaseguridad_baja_julio.pdf
CTaTra HaAiHrn^a ao peflaKuii 10.12.2014 p.
J. Konstantinova
LATIN-AMERICAN VECTOR OF THE INTERNATIONAL POLICY OF SPAIN
Latin America has always been one of the priorities in Spanish international policy. It is promoted by historical, social, political, economic and language ties connecting the state with the region. Nowadays Spain is trying to balance the relations with all the countries of the region on a parity basis.
Spain is the main investor in Latin America with its prominent role in such key sectors of economic activity as the process of development and social modernization, banking, power system, communication, construction activity, infrastructure management, travel and service industry. At present bilateral cooperation with Argentina, Brazil, Mexico, Chile etc. is being developed.
The Spanish government promotes integration and multilateral dialogue in response to the new international realias. To that end it supports various economic and political integration associations, such as the Union of South American Nations (UNASUR), The Central American Integration System (SICA) and Mercosur, the Pacific Alliance as well as Community of Latin American and Caribbean States (CELAC).
The principal part in these relations is taken by the Ibero-American Community of Nations. Its main targets are: the discussion of topical issues of Latin-American countries development, democracy, globalization, migration, economic problems etc. The regular summits accompanied with workshops and consultation meetings of the specialized ministers as well as numerous experts meetings enabled to found within the framework of the general project a number of specialized organizations regarding education, science and culture, youth affairs and social security. It also enabled to launch over 20 cooperation programs in the various spheres from librarianship and archiving development to medium-sized and small business support.
One of the key targets of cooperation is still mediation in the dialogue between Latin American states and the EU. Spain on a par with Portugal plays a significant role in European policy development in Latin America. It acts as the most active agent of the EU ideas on strengthening political cooperation and social and economic development in the South American region.
Key words: Spain, Latin America, the Ibero-American Community of Nations, bilateral cooperation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., д.полт.н, проф.; Хома H.M., д.полт.н, проф.
УДК 323.15.019.52(477)(045)
С.Б. Костша
1ДЕНТИФ1КАЦ1ЙНИЙ ДИСКУРС ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ПРОГРАМА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕТН1ЧНИХ ТА ПОЛ1ТИЧНИХ ПРОЦЕС1В
npoaHani3oeaHO попередт розробки в o6nacmi загалънонаукового дискурсу. З'ясовано недостатне до^дження ma теоретичне закртлення iдeнmифiкaцiйнoгo дискурсу у еmнonoлimичниx до^дженнях.
Oбtpунmoвaнo виокремлення iденmифiкaцiйнoгo дискурсу з загалънополтичного дискурсу як окремого смислового поля для ^ю^ра^'г еmнonoлimичнo'г дiйcнocmi в cуcniлъcmвi. Окреслено головт xapaкmеpнi риси iденmифiкaцiйнoгo дискурсу, завдання, як1 вт виконуе. Доведено його nеpмaненmну iнmеpaкцiйнicmъ ma влacmивicmъ до портних mpaнcфopмaцiй.
Ключов1 слова: iденmичнicmъ, iденmифiкaцiйний дискурс, дискурсивна noдiя, парадигма, кризова парадигма.
Сьогодш очевидным е той факт, що вр1вноваження етнонацюнального BHMipy державносп за значенням стогть поряд i3 стабшзащею в сощальнш, економiчнiй та пол^ичнш сферах держави, адже етнополiтично дезштегроване сyспiльство може стати причиною руйнацп само! деpжавностi. Тож етнополiтологи, о^м основних понять етносу та нацп, дослiджyють ще й piзнi реалп життя сyспiльства - нацюнально-культурш, мовленневi, pелiгiйно-цеpковнi оpiентацii та щентичносп. Зараз й наша держава знаходиться на стадп реформування та модершзацп укра!нського етносу, тому для нас першочерговим завданням на сучасному етат е конструювання етнополiтичноi цiлiсностi.
Щоб якомога точнiше зобразити етнополiтичнy реальшсть держави та стан мiжетнiчних вщносин, в нiй необхiдно дослiджyвати юторичш, полiтичнi, кyльтypнi, pелiгiйнi, економiчнi чинники, що впродовж багатьох роюв впливали на формування етшчно! iдентичностi того чи шшого етносу. Лише за умови детального вивчення та поpiвняння цшшсних оpiентацiй та визначальних щентитешив всiх етнiчних груп сyспiльства можливе формування загальнодержавно! нацiональноi iдентичностi шляхом пошуку консолщацшно! iдеi в полiетнiчномy сyспiльствi, що наpазi е нагальним завданням й для Украши. Уа фактоpi, передумови та чинники мають дослщжуватися в комплексi, який можна позначити як базову наукову площину, в межах яко! здшснюються етнопол^ичш дослiдження - iдентифiкацiйний дискурс. Л. Нагорна, вщома укра!нська дослiдниця етнонацюнальних пpоцесiв, зазначае, що
139
