CC BY
24
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 327(7/8):061.1€С
Н.В. Балюк
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 ТА 1НСТИТУЦ1ЙН1 ОСНОВИ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА СС ТА ЛАКБ
У статт1 розглядаетъся ряд м1жнародно-правових мехатзм1в та гнституцтних основ мгжрегюналъного ствробтництва Свропейскъого Союзу з регюном Латинсъког Америки та Карибсъкого басейну. Автор деталъно анал1зуе мгжрегюналът самти, видан деклараци, тдписаш договори та ¡нституци, яК в1дпов1даютъ за втшення стлъних програм, на основг комплексного вивчення первинних документалъних джерел та наукових доробок.
Ключов1 слова: ствробтництво, Свропейсъкий Союз, Латинсъка Америка, Карибсъкий басейн, самт, мгжпарламентсъке ствробтництво.
Актуальшсть теми. Розвиток сучасного св1ту характеризуеться загальносв1товими процесами штеграци та глобал1заци. Одним з наслщюв розгортання процесу св1тово! глобал1заци е дедал1 бшьше розмивання р1знищ м1ж р1внями св1тово! системи -м1жнародним, регюнальним, та нацюнальним. Актори м1жнародних вщносин намагаються балансувати м1ж штегращею до св1тового економ1чного та поличного простору та побудовою сильного регионального простору шляхом штеграцшних ¿шщатив. Посилена взаемозалежшсть штереав суб'ект1в м1жнародних вщносин в перюд останнього десятир1ччя XX та початку XXI стол1ття обумовлюють поглиблення м1жрегюнального ствроб1тництва. М1жрегюнальне ствробтництво дозволяе нав1ть вщдаленим регюнам ефективно взаемод1ями у р1зних сферах. Анал1з еволюци таких шструмент1в м1жрегюнального д1алогу СС - ЛАКБ як сам1ти, м1жпарламентськ1 групи, форуми та угоди, стратеги, регюнальш та нацюнальш програми е актуальним з точки зору можливосп !х використання Украшою при побудов1 та розвитков1 вщносин з шшими регионами.
Дослщження мае на мет1 проанал1зувати процес становлення та ефектившсть м1жнародно-правових та шституцшних основ м1жрегюнального ствроб1тництва СС та ЛАКБ. Досягнення поставлено! мети зумовило необхщшсть вир1шення наступних завдань: дослщити створення догов1рно-правово! бази та формування головних шструмешив пол1тичного, торговельно-економ1чного 1 швестицшного ствроб1тництва СС-ЛАКБ; простежити еволющю мехашзм1в м1жрегюнального ствроб1тництва СС-ЛАКБ та визначити !х особливосп;
Роблячи юторюграф1чний огляд, на жаль слщ констатувати той факт, що в украшськш та росшськш л1тератур1 немае значних праць, що торкаються теми дослщження. Так, ¿снуе ряд окремих статей, що торкаються окремих аспекпв ствроб1тництва Свропейського Союзу з державами та оргашзащями Латинсько! Америки та Карибського басейну (статп таких дослщниюв як М.Абрамова, А.Бред1хш, Т.Брежнева, Н.Весела, Б.Гвоздарьов, А.Железняк, О.Ковальова, С.Крилов, М.Малишева, В.Матв1енко, М.Смирнова, О.Ткач та П.Яковлев). Необхщно звернути увагу на достатне висв1тлення дано! проблеми захщними дослщниками М.Гаврицю,
Н.Првана, М.Матео, Р.Торрент, що дали автору бшьше розумшня побудови 1снтрумент1в ствроб^ництва м1ж регионами €С та Латинською Америкою. При написанн статп були також використанш матер1али зб1рки Жозетта Олтманн, Армандо Фшппо, Алан Фа1рл1, Ршардо Гамбоа, Дорю Обрегон, Алюя Пуяна та Франциско Рохас «Латинська Америка i Свропейський Союз: штегращя». Необхщно вщзначити особливу значимють текстiв угод i договорiв, протоколiв, проектiв Свропейського Союзу, ряд стратепчних документiв щодо окремих держав та штеграцшних об'еднань регiону.
Дослщження спiвробiтництва Свропейського Союзу та Латинсько'1 Америки i Карибського басейну мае грунтуватися на розглядi тих докумешйв, що мiстять основи та напрямки пол^ики суб'ектiв мiжрегiонального дiалогу один до одного. Лише так забезпечуеться повне розумшня рамок та глибини ствпращ, визначаеться зацiкавленiсть партнерiв та динамша субрегiональних процесiв.
Полiтика ствробггництва СС з iншими крашами та регионами грунтуеться на статтi 177 Угоди про створення СС. В нш передбачено, що пол^ика Ствтовариства у сферi розвитку спiвпрацi повинна сприяти стабшьному економiчному та сощальному розвитку краш, що розвиваються, та зокрема тих краш, якi знаходяться у найбшьш несприятливому положеннi, поступовш та поетапнiй штеграцп краш, що розвиваються, у св^ову економiку та боротьбi з бiднiстю в кранах, що розвиваються. Вона також сприяе реалiзацii загальног цiлi щодо розвитку демократа та консолщацп демократичних сил, а також верховенству закону, в тому чист повазi до прав людини та фундаментальних прав та свобод.
Стаття 181а Угоди про створення СС також встановлюе, що Ствтовариство здшснюе економiчну, фiнансову та техшчну спiвпрацю з ^<третiми» крашами, яка доповнюе двосторонню спiвпрацю мiж державами-членами СС з цими крашами та вщповщае полiтицi розвитку Ствтовариства. Пол^ика Спiвтовариства повинна здiйснювати вклад у загальну цшь розвитку демократа та консолщацп демократичних сил, забезпечення верховенства закону та дотримання прав та фундаментальних свобод людини [13, c. 13-18].
СС працюе з крашами Латинсько'1' Америки та Карибського басейну для досягнення цих цшей i принцитв за допомогою ряду пол^ичних i дипломатичних засобiв, в тому чи^ угод про асощащю (включаючи зони вiльноi торгiвлi), поличного дiалогу i угод про ствроб^ництво, систему преференцiй та спостереженням за виборами.
Щодо юридичних основ ствроб^ництва латиноамериканських угрупувань та держав з шшими суб'ектами мiжнародних вiдносин, то вони майже стовщсотково лежать в рамках нацiональних законодавств. Кожна кра'1на самостiйно визначае сво'1 зовнiшньополiтичнi прiоритети. Навiть якщо кра'на належить до угрупування, то питання ствпращ з СС виключно залежить вщ полiтичноi волi всерединi кожно'1 окремо'1 крахни. Жодне латиноамериканське угрупування не мае наднацюнального характеру i немае спiльноi зовнiшньоi полiтики.
Тому тд час переговорiв з СС часто виникають розбiжностi всерединi угрупування, що гальмуе розвиток ствроб^ництва. Так трапилося з МЕРКОСУР, де тривалий час не було консолщовано! позицп на переговорах з СС. Так наразi вiдбуваеться з Андською спшьнотою нацiй, де переговори по-сутi вщбуваються у двосторонньому форматi СС - Перу та СС - Колумбiя, замють формату СС - АСН [16, с. 14-25].
1снуе доволi велика кiлькiсть дипломатичних iнструментiв, що використовуються СС та Латинською Америкою для субрегiональноi ствпращ. Звичайно, щ засоби
81
oфiцiйнo нe зaтвepджeннi y дoкyмeнтax, aлe пpaктикa минyлиx двox дecятилiть визнaчилa тa видiлилa нaйeфeктивнiшi зacoби cпiвpoбiтництвa двox peгioнiв. Бeзпepeчнo, вapтo poзглянyти дaнi зacoби дeтaльнiшe.
Bci лaтинoaмepикaнcькi ^aï™, cфopмoвaнi зa гpyпaми aбo кoжнa oкpeмo, пoв'язaнi зapaз з Gвpoпeйcьким Coюзoм yгoдoю пpo acoцiaцiю, yгoдaми пpo cпiвpoбiтництвo aбo тopгiвeльними yгoдaми. Taкi УГОДИ (мaeтьcя нa yвaзi тopгiвeльнi УГОДИ тa yгoди пpo нaдaння фiнaнcoвoï дoпoмoги) 6УЛИ пepшим iнcтpyмeнтoм cпiвпpaцi GC з oкpeмим ^штами ЛAKБ.
Пiзнiшe з'явивcя нoвий iнcтpyмeнт cпiвpoбiтництвa GC з oкpeмими гpyпaми ^arn. Taк, ^aï™ Kapибcькoгo бaceйнy були включeнi дo гpyпи AKT (Aфpикa, Kapиби, Tиxooкeaнcький peгioн), з яким Gвpoпeйcький Coюз пiдпиcyвaв cпoчaткy Лoмeйcькi yгoди, пoтiм Koтoнycькy тa Люкceмбypзькy. Дepжaви ще'1 гpyпи oтpимaли змoгy oтpимyвaти дoдaткoвy фiнaнcoвy дoпoмoгy з 6o^ yчacникiв Gвpoпeйcькиx Cпiвтoвapиcтв [3, c.46-48].
Iбepo-aмepикaнcькi зycтpiчi нa вищoмy piвнi пpoxoдили зa yчacтю вcix ^arn Лaтинoaмepикaнcькoгo peгioнy з oднieï cтopoни тa Icпaнieю тa Пopтyгaлieю - з iншoï. Цi двi кoлишнi мeтpoпoлiï нe бaжaли втpaчaти кoнтaкт з цивiлiзaцiйнo близькими ^штами тa шиpoкими pинкaми збуту. Бyлo нaлaгoджeнo peгyляpний дiaлoг, який агав пpoтoтипoм caмiтiв GC - Лaтинcькa Aмepикa. Hapaзi iбepo-aмepикaнcькi зycтpiчi oб'eднyють тpи ^aï™ Gвpoпи - кташю, Пopтyгaлiю тa Aндoppy з yciмa ^штами ЛAKБ [4, c. 177-192].
Hapaзi ocнoвним тa пoлiтичнo нaйвaгoмiшим iнcтpyмeнтoм e пpoвeдeння caмiтiв GC- Лaтинcькa Aмepикa oдин paз та poки. Bпepшe тaкий caмiт пpoйшoв у 1999 poцi в Pio-дe-Жaнeйpo. Ha ньoмy oбгoвopювaлocя питaння poзpoбки cтpaтeгiчнoгo пapтнepcтвa [6, c. 15-17]. Oœ^m пpeдcтaвники Лaтинcькoï Aмepики, Kapибcькoгo бaceйнy тa Gвpoпeйcькoгo Coюзy дoмoвилиcя, щo caмiтi нa вищoмy piвнi будуть пpoxoдити пo чepзi, то в Gвpoпi, тo в Лaтинcькiй Aмepицi для нaдaння ocoбливoï вaги тaким зycтpiчaм, тo дpyгий caмiт вiдбyвcя в ктанп в 2002 po^. Були poзглянyтi питaння пocилeння peгioнaльнoï ime^a^'i, дeмoкpaтiï тa бeзпeки, зaбeзпeчeння coцiaльнoï piвнocтi тa poзвитoк кyльтypнoï piзнoмaнiтнocтi.
Hacтyпним кpoкoм був caмiт у Meкcицi, нa я^му були пpиcyтнi 58 глaв дepжaв тa ypядiв, в тoмy чиош пpeдcтaвники 10-ти нoвиx члeнiв GC. Haйбiльшe oбгoвopювaлacя coцiaльнa тeмaтикa у зв'язку з «Цшями тиcячoлiтня» Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй. Iншими ключoвими питаниям caмiтy були peгioнaльнa iнтeгpaцiя тa cпiвpoбiтництвo двox peгioнiв в paмкax дiяльнocтi piзнoмaнiтниx мiжнapoдниx opгaнiзaцiï. Дo peчi, дocить шиpoким e cпiвpoбiтництвo GC тa Лaтинcькoï Aмepики тa Kapибcькoгo бaceйнy в paмкax OOH, aлe в пpeдcтaвлeнiй poбoтi зaзнaчeний iнcтpyмeнт нe дocлiджyeтьcя, aджe виxoдить зa мeжi двox peгioнiв [8, c. 24-35].
Зм^ння тeмaтики cпiвpoбiтництвa бyлo пoмiтнe в 2006 po^ в Aвcтpiï, дe цeнтpaльними тeмaми дiaлoгy cтaли oxopoнa здopoв'я, ocвiтa, yпpaвлiння, зaйнятicть, бopoтьбa з мapгiнaлiзaцieю, бiднicтю тa coцiaльнoю нepiвнicтю. Бyлo зaпpoпoнoвaнo cтвopити eвpoпeйcькo-лaтинoaмepикaнcькy тpaнcaтлaнтичнy acaмблeю тa eвpoпeйcькo-лaтинoaмepикaнcький фoнд (aнaлoгiчнi icнyють для peгioнy Cepeдзeмнoгo мopя тa Aзiï). Ha пopядкy дeннoмy Biдeнcькoгo caмiтy тaкoж були тaкi питaння як пpaвa людини, cтaлий poзвитoк [1, c. 68].
Caмiт в Лiмi пpoйшoв, тaк i да дocягнyвши oчiкyвaнoгo peзyльтaтy. Пepeдбaчaлocя, щo пpoйдyть пepeгoвopи з Цeнтpaльнoю Aмepикoю тa Aндcькoю cпiльнoтoю. Aлe icнyючi poзбiжнocтi мiж Apгeнтинoю тa Бpaзилieю i в cepeдинi Aндcькoï cпiльнoти тa нeбaжaння GC вpaxoвyвaти думку лaтинoaмepикaнцiв щoдo
82
питaнь тopгoвиx пpeфepeнцiй пpизвeли дo тoгo, щo caмiт пpoйшoв бeзpeзyльтaтнo [14, c. 45-53].
Haвecнi 2010 po^ пpoйшoв чepгoвий caмiт GC- Лaтинcькa Aмepикa. Пpи пiдгoтoвцi виникли дeякi тpyднoщi. Taк, фiнaнcoвa кpизa ocтaннix poкiв вплинyлa нa ^шни тa вимaгaлa cкopoчeння видaтки. B Гoндypaci вiдбyвcя пepeвopoт, пicля чoгo лaтинoaмepикaнcькi дepжaви нe визнaли нoвe пpaвлiння i виcлoвили нeбaжaння пpиймaти yчacть в caмiтi в paзi пpиcyтнocтi пpeдcтaвникiв Гoндypacy. Bapтo зaзнaчити, щo зycтpiч з пpeдcтaвникoм Гoндypacy тaки вiдбyлacя, aлe пicля ocнoвнoгo caмiтy зaвдяки вмiлiй диплoмaтiï Kopoлiвcтвa ктанп, якe зaявилo щo poбить де виключнo для тoгo, щoб пpишвидшити нaлaгoджeння дiaлoгy.
Знoвy зaгocтpивcя ^нфлшт мiж Apгeнтинoю тa Beликoбpитaнieю щoдo Фoлклeндcькиx (=Maльвiнcькиx) ocтpoвiв. Caмe нaпepeдoднi caмiтy y cвiтoвiй пpeci вщбултоя диcкyciï щoдo poздiлeння дepжaв cвiтy нa тaбopи пo вiднoшeнню дo пiдтpимки iieï чи iншoï ^ai™ y дaнoмy кoнфлiктiв. Ha пoчaткy пepeдбaчaлocя, щo caмiт бyдe пpиcвячeний тexнoлoгiчним iннoвaцiям, aлe пopядoк дeнний був змiнeний i включaв питания пpoтиcтoяння фiнaнcoвo-eкoнoмiчнiй кpизi, змiни клiмaтy тa мiгpaцiï [5, c. 38].
Kpiм тoгo пiд чac caмiтy був зaпoчaткoвaний Iнвecтицiйний фoнд для Лaтинcькoï Aмepики (IФЛA). IФЛA був cтвopeний Gвpoпeйcькoю кoмicieю для мoбiлiзaцiï дoдaткoвoгo фiнaнcyвaння в Лaтинcькy Aмepикy нa пiдтpимкy iнвecтицiйниx пpoeктiв шляxoм oб'eднaння гpaнтiв вiд Koмiciï тa кpeдитiв вiд eвpoпeйcькиx ycтaнoв з фiнaнcyвaння poзвиткy. Kлючoвi пpiopитeтaми фoндy бyдe взaeмoпoв'язaнicть i eнepгeтичнa iнфpacтpyктypa, y тoмy чиcлi пiдвищeння eнepгeтичнoï eфeктивнocтi тa пoнoвлювaнi джepeлa e^prn, тpaнcпopт, нaвкoлишнe cepeдoвищe, пiдтpимкa poзвиткy пpивaтнoгo ceктopa, зoкpeмa мaлиx тa cepeднiй пiдпpиeмcтв.
Iнвecтицiйний фoнд бyдe пepecлiдyвaти тpи взaeмoпoв'язaнi i взaeмoдoпoвнюючi cтpaтeгiчнi цiлi:
- Пoлiпшeння взaeмoзв'язкy, зoкpeмa шляxoм cтвopeння кpaщoï eнepгeтичнoï тa тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи, мiж ^штами i вcepeдинi ^arn Лaтинcькoï Aмepики;
- Пiдвищeння зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i фoкyc нa пoкpaщeння кoнтpoлю щoдo нacлiдкiв змiни клiмaтy;
- Cпpияння зaбeзпeчeнню cпpaвeдливoгo тa cтaлoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy шляxoм пoлiпшeння coцiaльнoï iнфpacтpyктypи тa пiдтpимкa мaлиx i cepeднix пiдпpиeмcтв [2, c. 42].
Cьoмий caмiт глaд дepжaв тa ypядiв Gвpoпeйcькoгo Coюзy тa Лaтинcькoï Aмepики тa Kapибcькoгo бaceйнy вiдбyвcя y ciчнi 2013 poкy y Caнтьягo-дe-Чилi (Чилi). Iз пoявoю нoвoгo peгioнaльнoгo yгpyпyвaння в peгioнi ЛAKБ y кiнцi 2011 poкy, a caмe Cпiльнoти лaтинoaмepикaнcькиx тa кapибcькиx дepжaв, Gвpoпeйcький Coюз пoчaв викopиcтoвyвaти caмe цю плaтфopмy для мiжpeгioнaльнoгo дiaлoгy з yciмa лaтинoaмepикaнcькими тa кapибcькими дepжaвaми.
Пpaктикa ocтaнньoгo дecятиpiччя пoкaзye, щo кpiм caмiтiв GC -Лaтинcькa Aмepикa тa Kapибcький бaceйн в мiжpeгioнaльнoмy фopмaтi пpoxoдять peгyляpнi caмiти з oкpeмими лaтинoaмepикaнcькими блoкaми (caмiти GC - MEPKOCУP, GC -Aндcькa cпiльнoтa нaцiй, GC - ^ш^льта Aмepикa, GC - Tpyra Pio, GC - KAPIKOM) тa oкpeмими ^штами (GC - Meкcикa, GC - Чилi, GC - Бpaзилiя). Зaзвичaй вoни пpoxoдять пapaлeльнo iз зaгaльним caмiтoм.
Ocoбливим видoм мiжpeгioнaльнoгo cпiвpoбiтництвa GC - ЛAKБ e пpoвeдeння зycтpiчiв та нaйвищoмy piвнi oкpeмиx ^arn двox peгioнiв. Ocoбливo пoкaзoвим y цьoмy кoнтeкcтi виглядae Пopтyгaлo-бpaзильcький caмiт, який вжe вдecятe зiбpaв
83
пpeдcтaвникiв двox peгioнiв у тpaвнi 2010 у Лicaбoнi. Topгoвeльнo-eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo вийшлo нa пepший плaн у пopiвняннi з тaкими тpaдицiйними тeмaми двocтopoннix кoнтaктiв, як пoлoжeння iммiгpaнтiв i мiжнapoднi пpoблeми, xoчa ocтaннi, нaчeбтo, видaвaлиcя вeльми aктyaльними.
Цiкaвим icтpyмeнтoм мiжpeгioнaльнoгo cпiвpoбiтництвa GC - ЛAKБ e пpoвeдeння ceтopaльниx caмiтiв, якi вiдoбpaжaють poзвитoк тpaдицiйни кoнтaктiв eвpoпeйcькиx ^arn з ^лишшми кoлoнiями. Taк, у лиcтoпaдi 2010 po^ в Бpaзилiï вiдбyвcя ^^pec пopтyгaльcькoï мoви, aнaлoгiчний у 2012 po^ пpoйшoв у Пopтyгaлiï [9, c. 31-34].
Bapтo кoнcтaтyвaти, щo пpoвeдeння caмiтiв GC - ЛAKБ e вaжливим для мiжpeгioнaльнoгo cпiвpoбiтництвa нe лишe чepeз пoшyк cпiльниx пoзицiй тa виpoблeння ot^^î пoлiтики cтopiн з пeвниx питaнь. Caмiт cлyгye cтимyлoм для пoглиблeнoгo дiaлoгy тa cпiвпpaцi пpoтягoм двox po^. Пicля кoжнoгo caмiтy GC -ЛAKБ yчacникaми пpиймaeтьcя пeвний pяд дoкyмeнтiв, зaзвичaй цe cпiльнa дeклapaцiя чи плaн дiй. Цiкaвим e той фaкт, щo дeклapaцiï щo пpиймaютьcя нa caмiтax, мaють oфiцiйнy нaзвy, тa нeoфiцiйнy кopoткy зa нaзвoю мicтa, дe пpoxoдив caмiт. Taк, Дeклapaцiя Pio-дe-Жaнeйpo, щo виниклa як зaключний дoкyмeнт пepшoï зycтpiчi нa виcoкoмy piвнi мiж peгioнoм ЛAKБ тa кpaïнaми GC, включaлa у co6í «ори cтpaтeгiчнi вимipи» мiжpeгioнaльниx вiднocин: плiдний пoлiтичний дiaлoг нa ocнoвi мiжнapoднoгo пpaвa i нopм (бaгaтocтopoннicть), cильнi eкoнoмiчнi тa фiнaнcoвi вiднocини (вiльнa тopгiвля тa i^ecra^'í, cпpияння фopмyвaнню coцiaльнoï згypтoвaнocтi), i cпiвпpaця в ocвiтнiй, тау^вш, тexнoлoгiчнiй, кyльтypнiй i coцiaльнiй cфepax (пpocyвaння нaлeжнoгo вpядyвaння, coцiaльнoï згypтoвaнocтi тa poзвиткy). Зв'язки мiж peгioнaми бyдyвaлиcя з мeтoю poзвиткy cтpaтeгiчнoгo пapтнepcтвa. Для цьoгo нeoбxiднo бyлo нaдaти нoвий iмпyльc мiжpeгioнaльним вiднocинaм i aктивiзyвaти викopиcтaння нaявниx мexaнiзмiв мiжpeгioнaльнoï взaeмoдiïï.
Зaключний дoкyмeнтi 2002 po^ мaв нaзвy «Poзвитoк cтpaтeгiчнoгo cпiвpoбiтництвa нa XXI cт.», вш включaв в ceбe пoлiтичнy дeклapaцiю пpo cпiльнi цiннocтi двox кoнтинeнтiв. B дoкyмeнт були включeнi пoлiтичнi дoмoвлeнocтi пoчaти двocтopoннi пepeгoвopи з Цeнтpaльнoю Aмepикoю тa Aндcькoю от^штою щoдo пiдпиcaння Дoгoвopy пpo acoцiaцiю (aнaлoгiчнo дo пepeгoвopiв GC - MEPKOCУP).
B дeклapaцiï пo зaкiнчeнню caмiтy в Гвaдaлaxapi бyлo пiднятe вaжливe питaння пpo peopгaнiзaцiю Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй. Bci yчacники виотовили бaжaння бaчити Paдy Бeзпeки бшьш пpeдcтaвницькoю тa бiльш лeгiтимнoю. Taк дeякi лaтинoaмepикaнcькi дepжaви, ocoбливo Бpaзилiя, cпoдiвaлиcя бути пpeдcтaвлeними у цьoмy opгaнi [7, c. 92].
Biдeнcькa дeклapaцiя 2006 poкy мicтить 59 пункпв. Ocнoвнi poздiли дeклapaцiï -дeмoкpaтiя тa пpaвa людини, пocилeння миpy, cтaбiльнocтi, бopoтьбa з тepopизмoм, зaxиcт нaвкoлишньoгo cepeдoвищa.
Лiмcькa дeклapaцiя пo cyтi пoвтopювaлa дeклapaцiю пoпepeдньoгo caмiтy, зa виключeнням тoгo, щo впepшe нa виcoкoмy piвнi бyлo poзглянyтe питaння eнepгeтики. Ha дoдaнoк, aктyaльним зaлишилocя питaння мiгpaцiï тa мiгpaцiйнoï пoлiтики cтopiн [15, c. 123].
Maдpидcькa дeклapaцiя мicтить пoлoжeння пpo виклики, пoв'язaнi з нacлiдкaми eкoнoмiчнoï кpизи тa шляxи пoдoлaння циx викликiв, вiтae зaвepшeння пepeгoвopiв мiж GC тa Цeнтpaльнoю Aмepикoю щoдo Дoгoвopy пpo acoцiaцiю тa cтвopeння Cпiвтoвapиcтвo ^arn Лaтинcькoï Aмepики тa Kapибcькoгo бaceйнy.
Лiдepи, яю зycтpiлиcя в Caнтьягo-дe-Чилi у 2013 po^ пiдтвepдили cвoю гoтoвнicть дiяти cпiльнo з мeтoю бopoтьби з глoбaльнoю фiнaнcoвoю кpизoю, ocoбливo в ^arnax, щo poзвивaютьcя, викopиcтoвyючи мexaнiзми iнвecтицiй, тopгiвлi i
84
виробництва. Учасники сам1ту наголосили на необхщносп ствпращ на м1жнародн1й ареш з метою забезпечення поваги до прав людини 1 демократа, боротьби з тероризмом, роботи в напрямку нерозповсюдження збро! масового знищення, пом'якшення наслщюв змши климату та боротьби з корупщею та незаконним об1гом наркотиков [12].
М1жпарламентський полггичний диалог е традицшним механизмом межрегионального сп1вроб1тництва. Будучи створеним ще задовго до перетворення Свропейських Ствтовариств в Свропейський Союз, цей мехашзм перев1рений часом. М1жрег1ональний диалог набув форми конференций м1ж Свропейським парламентом 1 Латиноамериканським парламентом раз на два роки. Така практика була започаткована у 1960- роках, продовжувалася тд час политично! нестабильности в Латинськш Америц1 у 1970-х 1 1980-х рок1в, розвиваеться 1 зараз. М1жпарламентськ1 в1дносини були започаткован1 м1ж Свропейським парламентом 1 Андським парламентом, СС та парламентським комитетом МЕРКОСУР 1 з 1991 року СС 1 Центральноамериканським парламентом. Ц1 диалоги посилили, зокрема, парламентський вим1р латиноамерикансько! 1нтеграц1! 1 надали п1дтримку член1в Свропейського парламенту латиноамериканським колегам для консол1дац1! зусиль щодо дотримання прав людини та верховенства права на субконтинент [10, с. 89].
М1жпарламентська конференц1я кра!н СС та Латинсько! Америки е найдавн1шим инструментом взаемодп обох региошв. 2003 роц1 на XVI конференцп розглядалися питання субрегионального диалогу в XXI стор1чч1, в нових глобальний та регюнальних умовах (розширення СС та М1жамерикансько! зони торг1вл1 в 2005).
Конференция 2005 року в1дзначилася прийняттям Заключного Акту або Акту Л1ми, в якому зазначен1 пр1оритетн1 вектори як економ1чного так 1 пол1тичного сп1вроб1тництва м1ж вдома рег1онами. Основною метою, на думку стор1н, було створення м1ж ними зони в1льно! торг1вл1 до 2010 року, для чого необх1дно було в1дновити переговори з блоком МЕРКОСУР, що припинилися в 2003 [5, с. 38].
Варто зазначити, що субрегюнальне ствроб1тництво проходить за активно! участ1 громадянських сусп1льств двох континентов. П1д час 3-го Свропейсько-латиноамериканського форуму у 2005 р. найб1льший резонанс викликав виступ президента Аргентини Нестора К1рчнера, в якому в1н закликав СС 1 Латинську Америку в1дновити пол1тичний диалог, який останшм часом поступався чисто економ1чний двостороншм в1дносинам. Довол1 усп1шним е Форум громадянського сусп1льств, участь в якому приймають европейськ1 та латиноамериканськ1 громадськ1 оргашзацп (2002 р1к 1спан1я). Проходять сп1льн1 конференцп епископ1в з Свропи та Латинсько! Америки. Потужним двигуном економ1чно! сп1впрац1 е Форум л1дер1в торг1вл1 та б1знесу (2002, Мексика). Сп1льн1 зустр1ч1 оф1ц1йних представник1в кра!н субрегионального диалогу з представниками бизнесу та громадянського суспшьства пройшли в 2006 роц1 [4,с. 301-307].
Кр1м того 1снують регулярна зустр1ч1 л1дер1в профсоюзов СС та кра!н Латинсько! Америки та Карибського басейну. В 2005 роц1 Ком1с1я запропонувала створити Соц1альний форум кра!н СС та ЛАКБ, який би збирався кожн1 два роки. 2010 р1к був наповнений под1бними зустр1чами. Так, в1дбулася шоста зустр1ч представник1в громадянського сусп1льства, пройшли енергетичний форум (щодо альтернативних джерел енерг1!), форум з 1нформац1йного сусп1льства, форум з питань соц1ально! згуртованост1.
В листопад1 2006 року в Брюссел1 був створений СВРОЛАТ (Свропейсько-Латиноамериканська парламентська асамблея). Фактично створився новий вагомий инструмент субрегионального диалогу (до реч1, частково в1н був створений по зразку
85
Сп!льно1 асамбле'1 СС - АКТ, що забезпечуе tíchc сп!вроб!тництво кран Карибського басейну з СС). В структур! СВРОЛАТ д!ють три пост!йних ком!тети: ком!тет з питань пол!тики, безпеки та прав людини; ком!тет з економ!чних та ф!нансових питань; ком!тет по захисту навколишнього середовища, соц!альним питанням, осв!т! та культур!.
Перше пленарне зас!дання нового органу, що в!дбулося в грудн! 2007 року, прийняло три резолюцп: 1) щодо в!дносин м!ж СС та Латинською Америкою у зв'язку з п!дготовкою до п'ятого сам!ту; 2) Виклики та переваги економ!чно'1' та торгово'1 глобал!зацп; 3) Сталий розвиток та р!вновага в навколишньому середовищ! в контекст! зм!ни кл!мату. Нов! три резолюцп були прийнят! в 2009 роц!: про глобальну економ!чну кризу, про зм!ну кл!мату та харт!я «За мир та безпеку». В Хартп була висунута пропозиц!я створити м!жрег!ональний центр по запоб!ганню природних катастроф [17, с. 17-18].
Новим механ!змом сп!вроб!тництва Латинсько'1' Америки та Свропейського Союзу став створений п!сля Мадридського сам!ту Свропейсько-Латиноамериканський фонд. Свропейська Ком!с!я заявила, що робить св!й внесок до Фонду в розм!р! € 3 млн. евро до 2013 року. Фонд СС-ЛАК буде сприяти зм!цненню м!жрег!ональному процесу партнерства за участю громадянського сусп!льства та !нших соц!альних суб'ект!в, що будуть заохочуватися до подальшого взаемного знання, розум!ння ! бачення м!ж двома рег!онами. Ця нова установа буде д!яти за ф!нансово'1' п!дтримки кран СС-ЛАК та Свропейсько'1 ком!с!'1 [11, с. 40-45].
Таким чином, розглянуто комплекс пол!тико-правових та дипломатичних механ!зм!в м!жрег!онального сп!вроб!тництва Свропейського Союзу з орган!зац!ями та державами Латинсько'1 Америки та Карибського басейну. За останн! 20 рок!в СС не лише п!дписав ряд угод з ЛАКБ, а й ефективно використовував вс! наявн! !нструменти для посилення д!алогу, як сам!ти, декларацп, м!жпарламентське сп!вроб!тництва, форуми, фонди, сп!льн! органи чи !нституцп. Загалом, лише використовуючи весь комплекс !нструмент!в держави двох рег!он!в спромоглися досягти наявного р!вня !нтеграцп та взаемод!'
Список використано¥ лггератури
1. Абрамова М. Отношения со странами Латинской Америки / М. Абрамова // Европейський Союз: факты и коментарии. - 2006. - Вып. 46 (сентябрь-ноябрь). -С. 68-71.
2. Абрамова М. Латинская Америка / М. Абрамова // Европейський Союз: факты и коментарии. - 2010. - Вып. 61 (июль-сентябрь). - С. 41-42.
3. Бенедиктов К. Отношения с АКТ и другими странами Азии и Африки / К. Бенедиктов // Европейський Союз: факты и коментарии. - 2000. - Вып. 20 (март-май). - С. 46-49.
4. Гаврицк! М. Свропейський Союз - Латинська Америка ! Кариби: тяжке партнерство двох рег!он!в / М. Гаврицк!. - Варшава : ASPRA-JR, 2004. - 401 с.
5. Стрелков А. АКТ и Африка / А. Стрелков // Европейський Союз: факты и коментарии. - 2010. - Вып. 60 (апрель-июнь). - С. 38-39.
6. A stronger partnership between the European Union and Latin America // European Commissionю - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2005. - 20 p.
7. Alonso J. A.. Hacia una nueva estrategia UE-América Latina: notas para un debate / J. A. Alonso // Instituto Cervantes, Foro Eurolatinoamericano de Centros de Análisis. -Madrid : Fundación Carolina, 2010. - P. 89-104.
8. Antecedentes y resultados de la III Cumbre Unión Europa-América Latina y el Caribe : Document prepared for the seminar «Balance y perspectivas de la III Cumbre ALCUE: propuestas de acción sobre los consensos de Guadalajara», CEPAL, Santiago de Chile, October 25-26, 2004. - Santiago, 2004. - P. 22-38.
9. Arenal C. del. Balance de la Asociación Estratégica entre la Unión Europea (UE) y los países de América Latina y el Caribe (LC) / C. Arenal // Instituto Cervantes, Foro Eurolatinoamericano de Centros de Análisis. - Madrid : Fundación Carolina, 2010. - P. 2555.
10. Cardesa F. Zalozenia i proggramy wspolpracy Unii Europejskiej s Ameryki Lacinskiej / F. Cardesa // Ameryka Lacinska. - 2007. - № 1. - P. 88-93.
11. Di Filippo A. Viabilidad y perspectivas de futuro de un Acuerdo entre el MERCOSUR y la Unión Europea / A. Di Filippo // América Latina y la Unión Europea: una integración esperanzadora pero esquiva /ed. Doris Osterlof Obregón. - 1-a. ed. - San José, C.R. : FLACSO, 2008. - P. 21-45.
12. EU-CELAC Action Plan 2013-2015 [Electronic resource] // Council of the European Union. - Santiago. 2013. - 27 January. - Mode of access : http://www.eeas.europa.eu/la/summits/docs/2013_santiago_summit_eu-celac_action_plan_en.pdf
13. European Union - Latin America - Caribbean: Advancing Together // European Commission - Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 1999. - 39 p.
14. Freres C. América Latina y la Unión Europea: estrategias para una asociación necesaria / C. Freres, J. Sanahuja. - Barcelona : Icaria/Instituto Complutense de Estudios Internacionales (ICEI), 2006. - 86 p.
15. Kanner A. Challenges and Opportunities: European Union-Latin American Relations after Lima and Lisbon / A. Kanner // Lisbon fado: The European Union under Reform / eds. Joaquín Roy and Roberto Domínguez. - Miami : The Miami-Florida European Union Center of Excellence, 2006, - P. 119-128.
16. Latin America : Regional Programming Document 2007-2013 [Electronic resource] // European Commission, 2007. - 27 p. - Mode of access : http://ec.europa.eu/external_relations/la/rsp/07_13_en.pdf.
17. Rojas F. La integración entre América Latina y la Unión Europea en el Siglo XXI / F. Rojas // América Latina y la Unión Europea: una integración esperanzadora pero esquiva / ed. Doris Osterlof Obregón. - 1-a. ed. - San José, C.R. : FLACSO, 2008. - P. 11-20.
GraT-ra HaAÍñm^a ao peflaKuii 05.12.2014
N. Baliuk
INTERNATIONAL LEGAL AND INSTITUTIONAL BASIS FOR COOPERATION BETWEEN THE EUROPEAN UNION AND LATIN AMERICA
AND THE CARIBBEAN
The paper examines a number of international legal mechanisms and institutional framework of regional cooperation between the European Union, Latin America and the Caribbean. The author analyses interregional summits, issued declarations, signed agreements and institutions responsible for the implementation of joint programs.
The core instrument of interregional cooperation is summit. Summits can play an important role as a forum where dialogue takes place through the comparison of different points of view of Europeans and Latin Americans on strategic issues in politics, economy, security and social development. Summits serve as a platform for dialogue. Practical steps are implemented by using such mechanisms as meeting the ministers or through working groups. Interparliamentary cooperation is one of the oldest instruments interregional
87
dialogue. EUROLAT is used as a platform to find common interests and compromises. In addition to more traditional instruments used, EU and LAC cooperate on civil society level and established Investment Fund for Latin America to successfully implement mutual programs. Often the success of official contacts depends on agreements made at the informal forums or meetings. In general, only by using the full range of instruments the two regions achieved an existing level of integration and interaction.
Key words: cooperation, the European Union, Latin America, the Caribbean, summit, agreement, interparliamentary cooperation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., d.i.H, проф.; Матв1енко B.M., д.г.н, проф.
УДК 339.56(73:519)"2001/2014"
Н.В. Гаврилова, A.A. Телиця
ОСОБЛИВОСТ1 ТОРГ1ВЕЛБНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН США ТА
КНР У XXI СТОЛ1ТТ1
Стаття присвячена дослгдженню двосторонтх в1дносин у торггвелъно-економ1чнт сферг. В роботг розглядаютъся позитивт та негативт фактори, що впливаютъ на розвиток торг1велъно-економ1чних вгдносин м1ж США та КНР, дослгджуютъся самг торггвелъно-економгчнг вгдносини помгж кратами. У межах статтг також розглянуто 1снуюч1 проблеми та перспективи розвитку вгдносин у дант сферг.. Розкрито актуалътстъ американо-китайских вгдносин для сучасностг, та розглянуто ix ролъ в сучастй економ1чтй системг.
Ключов1 слова: США,КНР, двосторонш вгдносини,фактори впливу, торггвелъно-економгчнг вгдносини.
США та Китай сьогодш - це дв1 велик! держави, KOTpi являються гарантами миру та стабшьносп у свт. Ситуащя у свт та тенденцп розвитку сучасно'1 системи мiжнаpодниx вщносин таю, що в реальносп, незважаючи на багато розходжень, сторони де факто вже стратепчно взаемоддать на двосторонньому, региональному та глобальному piвняx, i результати ще'1 взаемодп вiдчувають i враховують багато краш як з числа розвинених, так i з тих, що тшьки «тдшмають» сво'1' економши.
Особливо важливу роль двостоpоннi вщносини грають у областi економiки. Вони е один для одного другими за значимютю торговими партнерами. Економiчний штерес тpадицiйно грае в ix розвитку провщну роль, коректуючи часом важливi полiтичнi piшення i вносячи поправки в нюанси взаемин з шшими державами. Оскшьки Китай е найбшьшим власником американських боргових зобов'язань на суму, що наближаеться до одного трильйона долаpiв, то вш ютотно сковуе дп вашингтонсько'1' адмшютрацп як у сфеpi економiки, так i в полiтичниx питаннях. У результат глобально'1' кризи Сполученi Штати перетворилися на найбшьшого в свт боржника, а Китай - в найбагатшого кредитора. На думку британських експер^в, демонстроваш Китаем темпи економiчного зростання дозволять йому обшти США за обсягом ВВП в найближчi десять роюв. Сьогоднi амеpикано-китайськi економiчнi вiдносини виходять за меж двостороншх, набуваючи все бiльш широкий, глобальний характер.
Актуальшсть даного дослiдження зумовлюеться тим, що економiчнi вiдносини мiж Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республшою
88
