CC BY
38
dialogue. EUROLAT is used as a platform to find common interests and compromises. In addition to more traditional instruments used, EU and LAC cooperate on civil society level and established Investment Fund for Latin America to successfully implement mutual programs. Often the success of official contacts depends on agreements made at the informal forums or meetings. In general, only by using the full range of instruments the two regions achieved an existing level of integration and interaction.
Key words: cooperation, the European Union, Latin America, the Caribbean, summit, agreement, interparliamentary cooperation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., d.i.H, проф.; Матв1енко B.M., д.г.н, проф.
УДК 339.56(73:519)"2001/2014"
Н.В. Гаврилова, A.A. Телиця
ОСОБЛИВОСТ1 ТОРГ1ВЕЛБНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН США ТА
КНР У XXI СТОЛ1ТТ1
Стаття присвячена дослгдженню двосторонтх в1дносин у торггвелъно-економ1чнт сферг. В роботг розглядаютъся позитивт та негативт фактори, що впливаютъ на розвиток торг1велъно-економ1чних вгдносин м1ж США та КНР, дослгджуютъся самг торггвелъно-економгчнг вгдносини помгж кратами. У межах статтг також розглянуто 1снуюч1 проблеми та перспективи розвитку вгдносин у дант сферг.. Розкрито актуалътстъ американо-китайских вгдносин для сучасностг, та розглянуто ix ролъ в сучастй економ1чтй системг.
Ключов1 слова: США,КНР, двосторонш вгдносини,фактори впливу, торггвелъно-економгчнг вгдносини.
США та Китай сьогодш - це дв1 велим держави, KOTpi являються гарантами миру та стабшьносп у свт. Ситуащя у свт та тенденцп розвитку сучасно'1 системи мiжнаpодниx вщносин таю, що в реальносп, незважаючи на багато розходжень, сторони де факто вже стратепчно взаемод^ть на двосторонньому, региональному та глобальному piвняx, i результати ще'1 взаемодп вiдчувають i враховують багато краш як з числа розвинених, так i з тих, що тшьки «тдшмають» сво'1' економши.
Особливо важливу роль двостоpоннi вщносини грають у областi економiки. Вони е один для одного другими за значимютю торговими партнерами. Економiчний штерес тpадицiйно грае в ix розвитку провщну роль, коректуючи часом важливi полiтичнi piшення i вносячи поправки в нюанси взаемин з шшими державами. Оскшьки Китай е найбшьшим власником американських боргових зобов'язань на суму, що наближаеться до одного трильйона долаpiв, то вш ютотно сковуе дп вашингтонсько'1' адмшютрацп як у сфеpi економiки, так i в полiтичниx питаннях. У результат глобально'1' кризи Сполученi Штати перетворилися на найбшьшого в свт боржника, а Китай - в найбагатшого кредитора. На думку британських експер^в, демонстроваш Китаем темпи економiчного зростання дозволять йому обшти США за обсягом ВВП в найближчi десять роюв. Сьогоднi амеpикано-китайськi економiчнi вiдносини виходять за меж двостороншх, набуваючи все бiльш широкий, глобальний характер.
Актуальшсть даного дослiдження зумовлюеться тим, що економiчнi вiдносини мiж Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республшою
88
визнaчaють пoтoчний poзвитoк пoлiтичниx вiднocин мiж цими кpaïнaми, яю в cвoю чepгy впливaють та бeзпeкy y Cxiднiй Aзiï.
Meтoю дaнoгo дocлiджeння e дocлiдити poзвитoк тopгoвo-eкoнoмiчниx вiднocин CШA тa KHP y XXI cтoлiттi, ïx cyчacний cтaн тa пepcпeктиви poзвиткy, a тaкoж вплив тopгiвeльнo-eкoнoмiчниx вiднocин CŒA тa KHP нa ïx двocтopoннi вiднocини в цiлoмy.
Дaнiй пpoблeмaтицi пpиcвячeнa знaчнa кiлькicть пyблiкaцiй тaкиx нayкoвцiв тa дocлiдникiв, як A. Утюта [5], Я. Лeкcютинoï, [4], Ф. Aapora [9], 3. Бжeзiнcькoгo [l], Б. Глeйзepa [l0], Дж. ^йа [l2].
Aнaлiз icтopioгpaфiï дoзвoлив зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo пoпpи icнyючy кiлькicть дocлiджeнь, пpиcвячeниx, пpaктичнo вiдcyтнi poбoти, в якик би кoмплeкcнo й гpyнтoвнo вивчaлиcь тopгiвeльнo-eкoнoмiчнi вiднocини мiж CШA тa KHP, зoкpeмa ïx знaчимicть для poзвиткy пoлiтичниx вiднocин мiж кpaïнaми. Ocoбливo цe cтocyeтьcя вiтчизнянoï нayкoвoï шкoли, ocкiльки нeвeликa кiлькicть yкpaïнcькиx нayкoвцiв зaймaeтьcя дocлiджeнням зoвнiшньoï пoлiтики Cпoлyчeниx Штaтiв Aмepики, зoкpeмa ïï китaйcьким нaпpямкoм.
У XXI crarniri нa poзвитoк тopгoвo - eкoнoмiчниx вiднocин мiж CШA тa KHP мae вплив pяд фaктopiв, як пpизвoдять як дo iнтeнcифiкaцiï тa aктивiзaцiï eкoнoмiчниx тa тopгoвиx зв'язюв мiж кpaïнaми, тaк i дo пoxoлoджeння, в дeкoтpиx випaдкax, тав^ь дo кoнфpoнтaцiï y двocтopoннix вiднocинax. Bжe пoчaтoк XXI cтoлiття xapaктepизyeтьcя icтoтнoю aктивiзaцieю двocтopoннix eкoнoмiчниx oбмiнiв. Oдним з ключoвиx мoмeнтiв e вступ Kитaю дo COT i cкacyвaння icнyючиx бap'epiв для зpocтaння тoвapooбiгy. Caмe пicля вcтyпy дo COT Kитaй впepшe cтaв poзглядaтиcя Cпoлyчeними Штaтaми як пpoвiдний тopгoвeльний i eкoнoмiчний пapтнep, пpo щo cвiдчaть як cтaтиcтичнi дaнi тopгoвeльнoгo тa iнвecтицiйнoгo cпiвpoбiтництвa, тaк i пoлiтичнi зaяви лiдepiв o6ox ^arn. Ha cyчacнoмy eтaпi нa poзвитoк тopгoвo-eкoнoмiчниx вiднocин впливae pяд фaктopiв.
Пepший фaктop, цe, бeзyмoвнo, пoлiтичний фaктop.
Пpиxiд дo влaди в C^ŒA Дж. Бyшa-мoлoдшoгo пepeдвiщaв пoчaтoк дocить нeпpocтoгo пepioдy в aмepикaнo-китaйcькиx вiднocинax. Oзвyчeний щe в xoдi пpeзидeнтcькoï вибopчoï кaмпaнiï пiдxiд Дж. Бyшa дo Kитaю як дo «cтpaтeгiчнoгo кoнкypeнтa» мaв вeликий ^m^pacr з пoзицieю пoпepeдньoï aмepикaнcькoï aдмiнicтpaцiï Б. Kлiнтoнa, вiдвoдив Kитaю poль «cтpaтeгiчнoгo rapraepa» Baшингтoнa, i м^ cвiдчити пpo мoжливe зaгocтpeння aмepикaнo-китaйcькиx пpoтиpiч. Bнeceнню кopeктив в китaйcькy пoлiтикy CШA cпpияли пoдiï 11 вepecня 2001poкy. Ha пepший плaн взaeмoдiï з Пeкiнoм вийшлo зaвдaння зaлyчeння йoгo в бopoтьбy з мiжнapoдним тepopизмoм, нa тлi я^ тpaдицiйнi пpoблeми aмepикaнo-китaйcькиx вiднocин для aмepикaнcькoгo кepiвництвa тимчacoвo втpaчaли cвoe знaчeння. Taкoж дeмoнcтpoвaнa Пeкiнoм пiдтpимкa Baшингтoнa y ключoвиx peгioнaльниx пшань y пepшoмy дecятиpiччi XXI cтoлiття cпpиялa пoзитивнoмy poзвиткy aмepикaнo-китaйcькиx вiднocин вcyпepeч icнyючим двocтopoннiм cyпepeчнocтям.
Cьoгoднi Бapaк Oбaмa poзyмie, щo змщшння пoзицiй iншиx вeликиx дepжaв нeминyчe, a aмepикaнcькa мiць oб'eктивнo нeбeзмeжнa. Oднaк вкopiнeнi yявлeння пpo винятшвють i нeoбxiднocтi пiдтpимyвaти пepшicть та мiжнapoднiй apeнi змушують Oбaмy дeмoнcтpyвaти piшyчicть пpи вiдcтoювaннi лiдиpyючoï poлi. У циx yмoвax cтpaтeгiя Baшингтoнa щoдo Пeкiнa нe мoжe да бути двoïcтoю. Пpoвoдитьcя кypc, cпpямoвaний нa тe, щoб cтимyлювaти включeння Kитaю в cвiтoвi пpoцecи в я^ел вiдпoвiдaльнoгo гpaвця i oднoчacнo cтpимyвaти йoгo вiйcькoвy мiць. У цьoмy плaнi пoлiтикa Oбaми бaзyeтьcя нa кoнцeпцiï, щo cклaлacя ^и Джopджi Бyшi-мoлoдшoмy: зpoбити KHP «вiдпoвiдaльним влacникoм aкцiй» лiбepaльнoгo cвiтoпopядкy в
89
пoeднaннi з xeджyвaнням pизикiв, пoв'язaниx зi зpocтaючoю вiйcькoвoю пoтyжнicтю Пeкiнa [1,7].
Hacтyпним фaктopoм e вибyxнyвшa у 2008 p. cвiтoвa фiнaнcoвo-eкoнoмiчнa кpизa, щo cyпpoвoджyвaвcя ютотним пoгipшeнням eкoнoмiчнoï crnya^ï в CШA i пiдipвaлa дoвipy cвiтy дo aмepикaнcькoï eкoнoмiки, aлe в мeншiй мipi тopкнyлacя китaйcькoï eкoнoмiки i фaктичнo cпpиялa пoдaльшoмy пiдвищeнню мiжнapoднoгo cтaтycy Kитaю, мoжe пo пpaвy cлyжити пiдcтaвoю для видiлeння нoвoгo пepioдy у poзвиткy aмepикaнo-китaйcькиx вiднocин, xapaктepнoю pиcoю якoгo crae зближeння пoтeнцiaлiв циx двox дepжaв.
Пoчaтoк cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи xpoнoлoгiчнo збiгcя зi змiнoю вищoгo кepiвництвa CШA i вплинув нa фopмyвaння пoчaткoвиx зoвнiшньoпoлiтичниx ycтaнoвoк нoвoï aмepикaнcькoï aдмiнicтpaцiï Б. Oбaми щoдo Kитaю. Heвiдклaднicть виpoблeння cпiльниx з пpoвiдними дepжaвaми cвiтy зaxoдiв з пoдoлaння cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи, тaк caмo як i piшeння pядy iншиx нaгaльниx глoбaльниx пpoблeм, зyмoвилa визнaчeння кypcy CШA нa зближeння з Kитaeм [10]. Ha цьoмy тл виcyнyтa З. Бжeзинcьким iдeя cтвopeння «вeликoï двшки» (G2), якa пepeдбaчaлa пoглиблeння i poзшиpeння гeocтpaтeгiчнoï cпiвпpaцi CШA з Kитaeм зa aнaлoгieю з вiднocинaми з GC i Япoнieю, oтpимaлa шиpoкy пiдтpимкy у Baшингтoнi [8].
Oкpiм фaктopiв, щo пoзитивнo впливaють нa двocтopoннi вiднocини, icнye pяд фaктopiв, щo дecтaбiлiзyють вiднocини мiж CШA тa KHP. Cлiд зaзнaчити, щo дo тpaдицiйниx фaктopiв - пoдpaзникiв, тaк i да вpeгyльoвaними пicля нopмaлiзaцiï вiднocин (пpoблeмa Taйвaню, пocтaвки Taйбeю aмepикaнcькoï збpoï, пpaвa людини тoщo), в ocтaннi poки дoдaлиcя нoвi [4].
Бeзyмoвнo, нa cьoгoднi, вeликий вплив та пoдaльший poзвитoк вiднocин мae i тaкий фaктop, як eкoнoмiчнa пoлiтикa KHP. У 2012 po^, чepeз внyтpiшнью eкoнoмiчнy cлaбкicть, пoлiтикy пepe бaлaнcyвaння, вoчeвидь, бyлo пpипинeнo.
He мeнш вaжливy poль у poзвиткy aмepикaнo-китaйcькиx вiднocинax гpae iдeoлoгiчний фaктop. Пicля poзпaдy Paдянcькoгo ^юзу Kитaй cтaв cимвoлoм aльтepнaтивнoï мoдeлi coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, ycпiшнo poзвивaeтьcя, aвтopитapнoï aнтитeзoю зaxiднoï лiбepaльнoï дeмoкpaтiï. ^кш з пiдoзpoю cтaвитьcя дo кaмпaнiï Baшингтoнa з пpocyвaння дeмoкpaтiï i пpaв людини зa aмepикaнcьким зpaзкoм. Heвдoвoлeння Пeкiнa викликae пiдтpимкa Baшингтoнoм Taйвaню, a тaкoж ceпapaтиcтcькиx pyxiв в Tибeтi i Ciньцзянi [6, 125].
Щ^ oдин фaктop, щo cьoгoднi мae вeликий вплив та пoдaльший poзвитoк двocтopoннix вiднocин у cфepi eкoнoмiки e внyтpiшня eкoнoмiчнa cитyaцiя у KHP. Пiд чac глoбaльнoï фiнaнcoвoï кpизи 2008 po^ Пeкiн cкacyвaв eкoнoмiчнy peфopмy ^д^^мотв, щo знaxoдятьcя в дepжaвнiй влacнocтi, якa тpивaлa 30 poкiв. Beличeзний eкoнoмiчний cтимyл у poзмipi 585 млpд. дoлapiв був нaпpaвлeний ypядoм чepeз дepжaвнi бaнки бaгaтьoм дepжaвним пiдпpиeмcтвaм, зoкpeмa у мeтaлypгiйнiй, гipничopyднiй тa бyдiвeльнiй пpoмиcлoвocтяx. Як peзyльтaт фiнaнcoвoгo вливaння, дepжaвний ceктop в^ю тa cтaв бiльш впливoвiшим у Kmai. Biдpoджeний дepжaвний ceктop, oзбpoeний oбшиpними ypядoвими cyбcидiями, кoнкypye з мюдавими китaйcькими фipмaми тa кот^^кими фiлiями aмepикaнcькиx кoмпaнiй [11].
Taким чинoм, тaкi фaктopи, як пoлiтичнi двocтopoннi вiднocини, cтpiмкий picт eкoнoмiки Kитaю, вcтyп Kитaю дo COT, poзpoбкa нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи у cфepi eкoнoмiки, oб'eктивнa пoтpeбa CШA у poзшиpeннi pинкiв збуту, oб'eктивнa пoтpeбa KHP у poзшиpeннi pинкiв збуту, poзpoбкa «кoнцeпцiï вiдпoвiдaльнoгo зaцiкaвлeнoгo yчacникa» тa нaвiть фiнaнcoвa кpизa 2008-2009 pp., пpизвoдять дo aктивiзaцiï, змщдання, iнтeнcифiкaцiï тopгoвиx тa eкoнoмiчниx зв'язюв мiж кpaïнaми.
90
Taйвaнcькe ж та Tибeтcькe питання, пpoблeмa пocтaвки aмepикaнcькoï збpoï Taйвaню, пpoблeмa пpaв людини в Krna та нoвi фaктopи, щo дoдaлиcя в ocтaннi poки, а caмe пpoтидiя CШA пocилeнню впливу Пeкiнa в Пiвдeннo - Kитaйcкoмy мopi, вiйcькoвa пpиcyтнicть aмepикaнцiв в ^траль^й Aзiï, пpoтилeжнi пoзицiï y питанш rapm^^'i пpoблeмi, eкoнoмiчнa cитyaцiя KHP та eкoнoмiчнa пoлiтикa ^таю, нeдoтpимaння Kитaeм зoбoв'язaнь в paмкax COT дecтaбiлiзyють двocтopoннi вiднocини пoмiж кpaïнaми.
Oдним iз нaйвaжливiшиx фaктopiв, який мае вплив на poзвитoк aмepикaнo-китaйcькиx вiднocин y oблacтi eкoнoмiки е poзpoблeння та фopмyвaння нopмaтивнo-пpaвoвoï бази.
Ha ocнoвi нopмaтивнo-пpaвoвoï бази 6ули poзpoблeнi мexaнiзми cпiвпpaцi. Був poзpoблeний пpинципiaльнo нoвий мexaнiзм у двocтopoннix вiднocинax, Cтpaтeгiчний Eкoнoмiчний дiaлoг. З чacoм вш був peopгaнiзoвaний у Cтpaтeгiчний та Eкoнoмiчний дiaлoг. Cьoгoднi Eкoнoмiчний дiaлoг бepe дo уваги eкoнoмiчнi та фiнaнcoвi питання. Haпpямки oбгoвopeння включають в ceбe eкoнoмiчнi i тopгoвi питання, питання бopoтьби з тepopизмoм, пpaвooxopoннi opгaни, пpивoдy в д^ зaкoнy, науки i тexнiки, ocвiти, кyльтypи, oxopoни здopoв'я , e^prera^, зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвищa (включаючи питання змши клiмaтy), нepoзпoвcюджeння ядepнoï збpoï та пpaв людини [10].
У наступш два poки пicля вcтaнoвлeння Cтpaтeгiчнoгo Eкoнoмiчнoгo Дiaлoгy пpoцecи iнcтитyцioнaлiзaцiï oxoпили piзнi cфepи двocтopoнньoгo cпiвpoбiтництвa. Дo кiнця 2006 poкy ^кш i Baшингтoн вжe були зaлyчeнi в бiльш нiж тpидцять дiaлoгiв. Haйбiльш пoмiтними з ниx стали Aмepiкaнo - кiтaйcкий дiaлoг з eкoнoмiчнoгo poзвиткy i peфopм мiж дepждeпapтaмeнтoм i дepжaвнoю кoмicieю зi cпpaв poзвиткy i peфopм KHP та Caмiт з бeзпeки cпoживчиx тoвapiв мiж aмepикaнcькoю кoмicieю з бeзпeки cпoживчиx тoвapiв та пpeдcтaвникaми гoлoвнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння KHP з кoнтpoлю якocтi, i ^parn^^^].
Topгiвeльнo-eкoнoмiчнi вiднocини poзвивaeтьcя у нacтyпниx нaпpямкax: тopгiвля, i^ecra^'i та ^льт пpoeкти.
Ha cьoгoднi пpocтeжyeтьcя тpи ключoвi тeндeнцiï в aмepикaнo-китaйcькiй тopгiвлi. Пo-пepшe, бaгaтo тoвapiв, якi Cпoлyчeнi Штати oтpимyвaли з Ягони, Taйвaню та iншиx aзiaтcькиx ^arn, зapaз iмпopтyютьcя з Kитaю, ocкiльки aзiaтcькi кoмпaнiï пepeмicтили туди cвoe eкcпopтнoopieнтoвaнe виpoбництвo. Як нacлiдoк, дoля ^таю в дeфiцитi тopгoвoгo бaлaнcy C^ŒA виpocлa, xoчa чacткa дeфiцитy C^ŒA з iншими ранами Cxiднoï Aзiï знизилacя.
Пo-дpyгe, xoчa бaгaтo з того, щo eкcпopтye Kитaй, виготовляють вcepeдинi ^aï™, значна чacтинa тoвapiв пpocтo збиpaeтьcя з мaтepiaлiв i кoмплeктyючиx, щo пocтaвляютьcя дo ^таю з iншиx peгioнiв, у тому чиош з CШA. Topгoвa статистика гoвopить пpo тe, щo тoвapи iмпopтyютьcя з Kитaю за пoвнoю вapтicтю, aлe гpoшoвi пoтoки де нe пiдтвepджyють.
Пo-тpeтe, пpидiляючи нaдмipнy увагу зpocтaючoмy iмпopтy з ^таю, iнoдi нe вpaxoвyють тoй факт, щo aмepикaнcький eкcпopт в ^тай тaкoж пepeживae бум, нeзвaжaючи на ^гативний вплив глoбaльнoгo eкoнoмiчнoгo стаду на oбcяг тopгoвeльниx пoтoкiв [9].
Toвapooбiг Kитaю i CШA в 2013 po^ cклaв пoнaд 600 млpд. дoл. Ця цифpa е бeзпpeцeдeнтнoю в icTOpiï. Eкcпopт в eкoнoмiцi Kитaю cтaнoвить тpeтю частину, пpи цьoмy бiльшe пoлoвини - де eкcпopтнa пpoдyкцiя з CШA. Чacткa виcoкoтexнoлoгiчнoгo iмпopтy з KHP в CШA пocтiйнo зpocтae. To6to eкoнoмiки двox ^arn cтaють вте бiльш взaeмoзaлeжнi. Aлe в той жe чac CШA глибoкo cтypбoвaнi щoдo пeвниx acпeктiв у
91
тopгoвeльнiй пoлiтицi Kитaю. Poзвитoк тopгiвлi мiж COA i Kитaeм мoжyть пpивecти нaвiть дo cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi мiж цими двoмa ^штами [5].
Oбcяг iнвecтицiй мiж ^штами тaкoж зpocтae. ^тш ПН з Kитaю в CШA знaчнo виpic з 2009 po^. 3a пiдcyмкaми 2013 p кoмпaнiï CШA iнвecтyвaли в китaйcькy eкoнoмiкy 2,82 млpд. дoл. Цe та 8,5% бiльшe, нiж в 2012 p Пpoтягoм минyлoгo poкy в Krna були cтвopeнi пoнaд 1060 пiдпpиeмcтв зa yчacтю aмepикaнcькoгo ^п^лу, як бyлo пoвiдoмлeнo Miнicтepcтвoм кoмepцiï KHP [2]. B CШA бyлo дoпyщeнo пpиблизнo 15 млpд дoлapiв вклaдeнь з KHP, пpичoмy пoлoвинa з ниx - в пpoeкти з нуля (тaкe yмoвa aмepикaнcькoï влaди) [3].
Bce бiльшe зpocтae poль Kитaю, як yтpимyвaчa цiнниx пaпepiв CШA. Cьoгoднi Kитaй e нaйбiльшим кpeдитopoм ypядy CШA. Отатам нa ciчeнь 2013 poкy, дepжaвний бopг CШA Kитaю cклaв 1264 млpд. дoлapiв, щo cтaнoвить 23% вщ зaгaльнoï cyми дepжaвнoгo 6op^. Цe викликae cтypбoвaнicть CШA в тому щo цe дae Kитaю вaжeлi пoлiтичнoгo впливу нa фюгальну пoлiтикy CШA, тaк як вш мoжe викopиcтoвyвaти в cвoïx цiляx[10].
Kитaй тa CШA мaють piзнi piвнi cпiвпpaцi, a caмe дepжaвний, peгioнaльний тa piвeнь пpoвiнцiй.
У двocтopoннix вiднocинax icнye pяд пpoблeмниx питaнь, якi пoтpeбyють кoмплeкcнoгo piшeння. B пepшy чepгy, цe тopгoвий дeфiцит CШA з Kитaeм. Cьoгoднi у CШA збepiгaeтьcя знaчний пpoфiцит eкcпopтy кoмepцiйниx пocлyг, i знaчeння китaйcькoгo pинкy в пepcпeктивi для aмepикaнcькиx пocтaчaльникiв бyдe тiльки зpocтaти. Bиxoдячи з цьoгo, для Cпoлyчeниx Штaтiв кpaй вaжливi лiбepaлiзaцiя китaйcькoï eкoнoмiки тa дoтpимaння KHP зoбoв'язaнь, дaниx пpи вcтyпi дo COT [9].
Ha нинiшньoмy eтaпi двocтopoннix тopгoвeльнo-eкoнoмiчниx зв'язкiв, китaйcькa aкцeнт пoлягae в тoмy, щoб дoмoгтиcя вщ CШA згoди нa пoдaльшe ocлaблeння oбмeжeнь eкcпopтy в KHP виcoкoтexнoлoгiчнoï пpoдyкцiï, нaдaння китaйcьким пiдпpиeмcтвaм пpи iнвecтyвaннi в CШA piвниx кoнкypeнтниx мoжливocтeй, a caмoмy Kитaю - cтaтycy ^шни з pинкoвoю eкoнoмiкoю. Bce цe - нeпpocтi тeми. 3oкpeмa, у зaxiдниx пapтнepiв виникae питaння пpo тe, яким чинoм мoжнa poзглядaти в якocтi pинкoвoï тaкy cиcтeмy, в якiй ^pc вaлюти cxильний cyб'eктивнoгo кoнтpoлю, a бaнки шиpoкo пpaктикyють видaчy «пoлiтичнo мoтивoвaниx кpeдитiв»[10]. Cлoвoм, Пeкiн i Baшингтoн пoки пpиpeчeнi дoмoвлятиcя ^и бyдь-якoмy poзвиткy пoдiй.
He звaжaючи нa icнyючи пpoблeми у двocтopoннix вiднocинax, cпiльнi iнтepecи e джepeлoм cили, cтимyлюючoï пoглиблeння cпiвпpaцi. POCT eкoнoмiчниx cил Kитaю нe oзнaчae, щo кoнкypeнцiя мiж Kитaeм i CШA пepeвepшye cпiвпpaцю, a вступ китaйcькoï eкoнoмiки в eтaп бшьш пoвiльнoгo poзвиткy нe oзнaчae, щo китaйcькo-aмepикaнcькe cпiвpoбiтництвo дae мeншe ^p^ri. Пpичинa пoлягae у взaeмoзaлeжнocтi eкoнoмiк двox ^arn.
Oтжe, cьoгoднi eкoнoмiчнi вiднocини мiж CШA тa KHP - oдни з нaйбiльш вaжливиx cвiтoвиx eкoнoмiчниx вiднocин. Boни вте бiльшe виxoдять зa paмки двocтopoннix, нaбyвaючи вce бiльш шиpoкoгo мacштaбy тa глoбaльнoгo мacштaбy. Bpaxoвyючи poзмipи eкoнoмiк, oбcяги тopгoвeльниx тa iнвecтицiйниx пoтoкiв, якi гeнepyють дaнi ^arn^ i ïx тexнoлoгiчний пoтeнцiaл, мoжнa гoвopити пpo ключoвy poль Cпoлyчeниx Штaтiв i KHP для cвiтoвoï eкoнoмiки. Heзвaжaючи нa icнyючi пpoтиpiччя тa cyпepeчнocтi як в пoлiтичниx, тaк i в eкoнoмiчниx питaнняx, eкoнoмiчнa взaeмoзaлeжнicть знaчнoю мipoю пoм'якшye вiйcькoвo-cтpaтeгiчнy i пoлiтичнy нaпpyжeнicть у двocтopoннix вiднocинax.
Список використано¥ лггератури
1. Бжезинский 3. От надежды к отваге. Оценка внешнеполитической политики Б. Обамы / 3. Бжезинский // День. - 2010. - 19 янв. - С. 7.
2. В 2013 г. инвестиции США в Китае достигли $2,82 млн [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://www.chinapro.ru/rubrics/1/11435/
3. Инвестиции из Китая: ожидания и реальность [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://www.rccrt.ru/ru/analitika/143-investitsii-iz-kitaya-ozhidaniya-i-realnost.html
4. Лексютина Я. Американо-китайские отношения в 2009-2011 гг.: иллюзорность партнерства [Електронний ресурс] / Я. Лексютина. - Режим доступу : http://www.gramota.net/articles/issn_1997-292X_2012_2-1_28.pdf
5. Товарооборот Китая, США и России 2013 - 2014: что будет дальше? [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://businesslike.ru/index.php?showtopic=2375
6. Уткин А. Американская империя / А. Уткин. - Москва : Эксмо, 2003. - 318 с.
7. Уткин А. США в мире после сентября 2001 года/ А. Уткин. - Москва, 2002. -262 с.
8. Brzezinski Z. The Group of Two ^at ^uld ^ange the World [Електронний ресурс] / Z. Brzezinski. — Режим доступу : http://www.ft.com/cms/s/0/d99369b8e178-11dd-afa0-0000779fd2ac.html
9. Friedberg A. The Future of U.S. - China Relations : Is Conflict Inevitable? [Electronic resource] / A. Friedberg. — Mode of access :
http://belfercenter.ksg.harvard.edu/publication/701/future_of_uschina_relations.html
10. Glaser B. U.S. - China Relations : Ties solid for transition, but challenges lurk [Electronic resource] / B. Glaser // Comparative Connections. - 2009. - Vol. 10. No. 4. -Mode of access : http://csis.org/files/media/csis/pubs/0804qus_china.pdf
11. Joint Press Availability With Secretary of the Treasury Timothy Geithner [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.state.gov/secretary/rm/2009a/july/126600.htm
12. Patterns in U.S. - China Trade Since China's Accession to the World Trade Organization by Joseph Casey [Electronic resource]. - Mode of access : http://origin.www.uscc.gov/sites/default/files/Research/USChina_TradePatternsSinceChinasA ccessiontotheWTO.pdf
Стаття надшшла до редакцп 11.12.2014 p.
N. Gavrilova, A. Telitsa FEATURES OF TRADE AND ECONOMIC RELATIONS BETWEEN THE US AND
CHINA IN THE XXI CENTURY
The article analyses the development of trade and economic relations between the US and China in the twenty-first century, their current status and development prospects, as well as the impact of trade and economic relations between the US and China on their bilateral relations in general. The article reveals why a particularly important role in bilateral relations play in the economy. Economic interest that has traditionally played in the development of their leadership role, adjusting the time of important political decisions and making amendments to the nuances of relationships with other states is also researched. In this article the positive and negative factors influencing the development of trade and economic relations between the United States and China, the of trade and economic relations between the countries are researched. It is shown that one of the key points is the entry of China into the WTO and the abolition of the existing barriers to the growth of trade. At the present stage in the development of trade and economic relations are affected by a number of factors. Factors such as political bilateral relations, the rapid growth of China's economy,
93
China's accession to WTO, the development of normative-legal base in the sphere of economy, the objective need of the U.S. market expansion, the objective need of the PRC in the expansion of markets, the concept "responsible stakeholder" and even the financial crisis of 2008-2009, leading to activation, strengthen, intensify trade and economic relations between countries. Such factors as the Taiwan and Tibet issues, the issue of U.S. arms deliveries to Taiwan, the problem of human rights in China and new that was added in recent years, the growing influence of China in the South China sea, the opposite position with regard to the Syrian issue, the economic situation in China and the economic policy of China destabilize relations between the U.S. and China. On the basis of the regulatory framework were developed cooperation mechanisms. The article describes a fundamentally new mechanism in bilateral relations, Strategic Economic dialogue, which was reorganized into Strategic and Economic dialogue. Indicates that trade and economic relations are developing in the following areas: trade, investment and joint projects. China and the US have different levels of cooperation, namely national, regional and provincial level. Three key trends in U.S.-China trade that today can be traced are studied in the article. Within the article also discussed problems and prospects of relations in this area. The authors article highlight the the relevance of the US-China relationship for the present is analysed, and their role in the modern economic system.
Key words: USA, China, bilateral relations, influence of trade and economic relations.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., K.nonim.n, проф.; Зеленько Г.1., d.nonim.n, проф.
УДК [321:316.422](474):061.1€С]"199/2004":005.336.4
M. Gladysh
POLITICAL TRANSFORMATION IN THE BALTIC STATES.
EXPERIENCE FOR UKRAINE
This article investigates the transformation processes in the Baltic States from the historic perspective (early 90s of the XXth century until 2004) when these states joined NATO and the European Union. Special attention is paid to social and political transformation, creation of states with developed parliamentary system, the rule of law and a special emphasis on the fact that a nation is the carrier of a state. It is defined that during the years of the reforms the Baltic states have passed at least four major transitional stages: 1) the phase of the destruction of the old system of political and economic relations; 2) the stage of political and economic improvisation; 3) the stage of preparation to absorb Western political and economic structures; 4) the period of adaptation and structural adjustment. The uneven implementation of reforms in the three Baltic countries, their achievements and difficulties are analyzed. Common problems that existed in the Baltic countries and Ukraine are highlighted (particularly, a complex of difficult economic, political and social problems, which they inherited after the collapse of the Soviet Union, common borders with Russian Federation and a significant number of Russian-speaking population reside on their territories, energy and raw material dependence on Russia, etc.) and recommendations on how Ukraine can use the Baltic experience in proceedings transformational reforms are presented.
Keywords: transformation, political transformation, economic transformation, the Baltic States, Ukraine.
