CC BY
26
Таблиця 5. Додатков1 надходження вщ податку на прибуток пщприемств при обмеженш надм1рноУ рентабельное^ протягом 2000-2010рр., млн грн.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Торпвля 0,0 53,0 1176,3 0,0 635,4 1449,6 898,6 1350,4 0,0 0,0 0,0
ФЫансова д1яльнють 0,0 134,7 250,4 199,4 2950,3 1474,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Добувна пром. 0,0 74,4 0,0 0,0 0,0 342,4 0,0 146,5 3518,2 0,0 0,0
Всього, млн. грн. 0,0 262,2 1426,7 199,4 3585,7 3266,8 898,6 1496,9 3518,2 0,0 0,0
Всього прир!ст ППП, % 0,0 3,2 15,2 1,5 22,2 13,9 3,4 4,4 7,4 0,0 0,0
Джерело: складено на ochobi власних розрахунмв автора
Висновки. Отже, за обмеження р1вня рентабельност 10% у роки найвищоТ дтовоТ активност бюджет мав можли-вють мобтюувати додатково до 30% вщ загального обсягу надходжень ППП. В той же час, у роки рецеси, коли еко-номка не може генерувати таку високу рентабелынсть, ефект вщ оподаткування рентабельност зникае. Такий меха-ызм робить систему оподатування чутливою та гнучкою вщповщно до природых рух1в економнноТ системи. Звичай-но, такий п1дхщ до розрахунку е умовним та не може розглядатися як реальна податкова система. У цьому дослщжен-н лише демонструеться потенц1ал бюджетних надходжень при оподаткуванн рентабельность Однак для реально дь ючоТ системи мае бути розроблена шкала оподаткування рентабельности яка б передбачала прогресивне збтьшен-ня ставок при збтьшены рентабельность Безумовно, держава не може обмежити вс пщприемства до певного фксо-ваного р1вня рентабельности це призведе до масового в1дходу високорентабельних пщприемств в тЫь. Але врахову-вати р1вень рентабельное^ при оподаткуванн прибутку дасть змогу мобтюувати додатков1 надходження до бюджету та бтьш справедливо розподтити податковий тягар м1ж суб'ектами господарювання.
Л1тература
1.Податковий кодекс Украши в/д 02.12.2010 № 2755-У! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.ra-с1а.доу.иа/сд1-Ь1п/1ашз/та1п.сд1?пгед=2755-17.
2.Програма економ1чних реформ на 2010 - 2014 р1к "Заможне сушльство, конкурентоспроможна економ1ка, ефек-тивна держава" Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_Coc2.nsf/link1/NT0030.html
3. Постанова вд 28 липня 2003 р. № 1174 "Про схвалення ДержавноI програми розвитку промисловост на 2003-2011 роки" Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.raCa.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1174-2003-%EF
4.Сидяга Б. Механ1зми управл1ння формуванням / використанням прибутку пдприемствами / Б. Сидяга // Галиць-кий економ/чний в/сник. - 2010. - № 1(26). - С. 41-45.
5. Лондар С.Л. Моделювання надходжень /з податку на прибуток п/дприемств в умовах укранського економ/чного се-редовища [Текст] / С.Л. Лондар // Ф/нанси Украни. - 2010. - № 12. - С. 12-20
6.0ф/ц/йний сайт ДержавноI служби статистки Укра1ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukr-stat.gov.ua.
УДК 336.226.12
Муляр Т.В.,
здобувач, Житомирський державний технолопчний университет
ВЕНЧУРНЕ 1НВЕСТУВАННЯ ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНС0В01 БЕЗПЕКИ КРА1НИ
Розглянуто значення ф1нансово1 безпеки в забезпеченн економ1чного розвитку кра'ни. Визначено мюце венчурного ¡нвестування в сучасних умовах ¡нновац1йно-1нвестиц1йно1 дяльност Укра'ни. Запропоновано стимулювання розвитку венчурного ¡нвестування як инструменту забезпечення ф1нансово1 безпеки кра'Ни.
Ключовi слова: фнансова безпека, економ1чна безпека, венчурне ¡нвестування, економ1чне зростання, ¡нновашй-на система.
Рассмотрено значение финансовой безопасности в обеспечении экономического развития страны. Определено место венчурного инвестирования в современных условиях инновационно-инвестиционной деятельности Украины. Предложено стимулирование развития венчурного инвестирования как ¡нструмента обеспечения финансовой безопасности страны.
Ключевые слова: финансовая безопасность, экономическая безопасность, венчурное инвестирование, экономический рост, инновационная система.
Importance of financial security in the economic development of the country was considered. The place of venture capital in the modern conditions of innovation and investment activity in Ukraine was determined. Stimulate the development of venture capital investment as a tool to ensure financial security was suggested.
Key words: financial security, economic security, venture investment, economic growth, innovation system.
Постановка проблеми. В сучасних умовах економнноТ нестабтьносп, викликаноТ наслщками св1товоТ фшансовоТ кризи та реформуванням в1тчизняноТ економки в центр! уваги багатьох науковц1в та економюлв знаходяться питан-ня забезпечення нацюнальноТ економнноТ безпеки в цтому, i, зокрема фшансовоТ безпеки краТни. Проблеми, що пов'язаы з ринковими трансформации в УкраТы, пщсилюються такими економнними явищами, як ¡нфляцы, дефь цит державного бюджету, нестабтьнють грошовоТ одиниц!, спад виробництва, безроб!ття та низький рюень життя на-
© Муляр Т.В., 2011
Економ!чний вюник университету | Випуск № 17/2 215
селения. Ситуацт, що склалася в краТн вимагае формування flieBoi системи забезпечення фшансовоТ безпеки, яка б передбачала стаб^заци фiнaнсoвoТ системи та досягнення екoнoмiчнoгo зростання у дoвгoстpoкoвiй пеpспективi.
Анал1з останн1х дослщжень та публшацш. Теоретичн та пpaктичнi аспекти забезпечення екoнoмiчнoТ та фшан-совоТ безпеки держави висвiтленi в наукових працях в^чизняних i зapубiжниx вчених, а саме: Л.1. Абaлкiнa, О.1. Ба-рановського, О.С. Власюка, В.М. Гейця, Б.В. Губського, М. брмошенка, Я.А. Жалта, В.1. Mунтiянa, Е.А. Олейнiкoвa, А.Г. Пастернака-Таранушенка, А.1. Сухорукова та ш. У працях вищезгаданих вчених основна увага придтялася виз-наченню сутност кaтегopiТ "фiнaнсoвa безпека", ТТ основних складових, потенцмних загроз фiнaнсoвiй безпещ, фор-мулюванню клaсифiкaцiйниx ознак для групування цих загроз, розробленню iндикaтopiв i нaпpямкiв пoлiпшення фь нансовоТ безпеки. Однак питання венчурного швестування, як одного з нaпpямiв забезпечення фшансовоТ безпеки краТни потребуе подальших дoслiджень.
Метою написання статт е визначення poлi венчурного iнвестувaння як одного з шструменлв забезпечення фшан-совоТ безпеки краТни на сучасному етап екoнoмiчнoгo розвитку.
Викладення основного матер1алу дослщження. Однieю iз найважливших складових екoнoмiчнoТ безпеки е фшан-сова безпека, без якоТ практично неможливо виршити жодне iз завдань, що стоять перед державою. У цьому контекст дoвoлi обфунтованим е твердження М. брмошенка, який зазначае, що фiнaнсoвa безпека е фунтовною складовою еко-нoмiчнoТ безпеки держави, осктьки на фiнaнсax базуеться будь-яка економка, фiнaнси - кров екoнoмiчнoТ системи держави. Вчений обфунтовуе неoбxiднiсть забезпечення i пiдтpимки фшансовоТ безпеки держави, тому що вона стосуеть-ся не лише держави в цтому, а й уах галузей нaцioнaльнoгo господарства, приватних пщприемщв, усього суспiльствa. Нехтування станом фшансовоТ безпеки може призвести до кaтaстpoфiчниx нaслiдкiв: занепаду галузей, банкрутства пщ-приемств i, зрештою, пiдpиву системи життезабезпечення держави з подальшою втратою ТТ сувереытету [4].
В концепцп екoнoмiчнoТ безпеки aкaдемiкa В. Гейця, пщ фiнaнсoвoю безпекою poзумieться "стабтьний розвиток фiнaнсoвoТ системи краТни та ТТ слйкють до пoтенцiйнo негативного впливу зовышых i внутpiшнix шоюв" [7]. А.1. Су-хоруков у своТй мoнoгpaфiТ визначае фiнaнсoву безпеку держави як "захищенють iнтеpесiв держави у фшансовм сфе-pi, або такий стан бюджетноТ, податковоТ та грошово-кредитноТ систем, що гарантуе спроможнють держави...рацю-нально використовувати фiнaнсoвi ресурси..." [12].
Барановський О.1. пропонуе визначення категорп "фiнaнсoвoТ безпеки" як "ступеня зaxищенoстi фiнaнсoвиx ште-pесiв; piвня зaбезпеченoстi суб'eктiв усix piвнiв управлшня фiнaнсoвими ресурсами; стану складових фшансового ринку; якoстi фiнaнсoвиx шструменлв i послуг; стану фiнaнсoвиx потоюв в екoнoмiцi, що дозволяе вважати ТТ одним з най-важливших системоутворюючих елементiв екoнoмiчнoТ безпеки держави" [1].
Фшансова безпека стае "основним екoнoмiчним гарантом стaбiльнoстi, забезпечуючи виробничий базис шфра-структурними iнститутaми розподту фiнaнсoвиx та iнвестицiйниx pесуpсiв" пщкреслюе О.С. Власюк у своТй науковм дoпoвiдi [2].
Вiдпoвiднo до нормативного регулювання фшансовоТ безпеки Кoнцепцieю фшансовоТ безпеки визначено, що фь нансова безпека - це "...складова екoнoмiчнoТ безпеки, що характеризуе стан захищеност життево важливих штере-сiв держави, регюыв, пiдпpиeмницькиx структур i громадян у фшансовм сфеpi вiд впливу широкого перелку негатив-них фaктopiв (загроз)" [8].
Таким чином, фЫансова безпека - це складна бaгaтopiвневa система що охоплюе проблеми грошового об^у та iнфляцiТ, oбiгу валютних кошлв, курсоутворення, зaбopгoвaнoстi держави, бюджетноТ безпеки, ЫвестицмноТ дiяльнo-стi тощо.
ФЫансова безпека держави - це захищенють Ытереав держави у фЫансовм сфеpi, або такий стан бюджетноТ, податковоТ та грошово-кредитноТ систем, що гарантуе спроможнють держави ефективно формувати, збер^ати вщ над-мipнoгo знецiнення та paцioнaльнo використовувати фiнaнсoвi ресурси краТни для забезпечення ТТ сощально-еконо-мiчнoгo розвитку i обслуговування фЫансових зобов'язань. Фiнaнсoвa безпека держави е багатоаспектним явищем, дoслiдженню якого присвячено багато праць. Проте воно е також явищем, що динaмiчнo розвиваеться, i тому пoтpiб-но здмснювати ретельний мoнiтopинг тpaдицiйниx проблем, а також вивчати проблеми, що виникають через поси-лення процеав реформування нацюнальноТ екoнoмiки i глoбaлiзaцiТ свiтoвoТ екoнoмiки.
Об'ектами фiнaнсoвoТ безпеки виступають нацюнальы iнтеpеси в фЫансовм сфеpi (фiнaнсoвi iнтеpеси), фiнaнсo-вi ресурси та фiнaнсoвa система.
Фiнaнсoвi ресурси виступають мaтеpiaльнoю формою фшансових вiднoсин i пpизнaченi для забезпечення вщтво-рювального процесу в нацюнальый екoнoмiцi.
Фiнaнсoвa система е досить уразливим об'ектом фiнaнсoвoТ безпеки, осктьки являе собою сукупнiсть вiдoсoбле-них, але взаемопов'язаних сфер i ланок фЫансових вiднoсин, що пoв'язaнi з процесом формування центpaлiзoвaниx та децентpaлiзoвaниx фoндiв грошових кoштiв. Вона мае складну внутршню будову, вiдпoвiдний апарат управлЫня та нормативно-правове забезпечення.
Пiдвищення piвня фiнaнсoвoТ безпеки здмснюе держава в рамках фЫансовоТ пoлiтики, яка мiстить тaкi склaдoвi фiнaнсoвoТ безпеки: бюджетну, податкову, боргову безпеку, фшансову безпеку бaнкiвськoТ системи, валютно-курсо-ву, грошово-кредитну, iнвестицiйну безпеку, фшансову безпеку страхового та фондового ринку.
ФЫансова безпека е ключовою ланкою системи екoнoмiчнoТ безпеки краТни, що безпосередньо впливае на rn0i ТТ склaдoвi - промислову, енергетичну, продовольчу тощо. Тому запоб^ання негативному впливу фшансових чинниюв на екoнoмiчний розвиток власне i е предметом пол^ики у сфеpi фiнaнсoвoТ безпеки. Йдеться про проведення таких зaxoдiв: податковоТ бюджетноТ, монетарноТ пoлiтик та пол^ики регулювання фiнaнсoвиx pинкiв, яю б сприяли наро-щуванню фшансових ресурав краТни i не порушували фiнaнсoвoТ стaбiльнoстi. Вже в сутнють поняття "фiнaнсoвa безпека" закладено ТТ взаемозв'язок з нaцioнaльнoю безпекою краТни в цтому, осктьки дефщит фшансових ресурав може призводити до недофшансування базових потреб у piзниx сферах життeдiяльнoстi суспiльствa та уповтьнення еко-
нoмiчнoгo poзвиткy [9].
Для кpaÏн iз тpaнcфopмaцiйнoю eкoнoмiкoю, зoкpeмa для УкpaÏни, xapaктepнoю pиcoю е нeдocтaтнicть внyтpiшнix фiнaнcoвиx pecypciв для eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa нeoбxiднicть зaлyчeння циx pecypciв нa зoвнiшнix pинкax. Bнyтpiш-нi зaгpoзи для фiнaнcoвoÏ бeзпeки - дeфiцит бюджeтy, виcoкi тeмпи iнфляцiÏ i знeцiнeння peaльнoÏ кyпiвeльнoÏ ^po-мoжнocтi фiнaнcoвиx pecypciв, дoпoвнюютьcя зoвнiшнiми - зpocтaння зaлeжнocтi дepжaви тa кopпopaтивнoгo ceктopa вiд зoвнiшнix джepeл фiнaнcyвaння.
Ocнoвнoю мeтoю пoлiтики y cфepi фiнaнcoвoÏ бeзпeки мae 6ути а^б^ний poзвитoк фiнaнcoвoÏ cиcтeми кpaÏни в нaпpямi нaгpoмaджeння фiнaнcoвиx pecypciв для eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa зaбeзпeчeння ÏÏ cтiйкocтi дo пoтeнцiйнo нe-гaтивнoгo впливу вищeнaвeдeниx зoвнiшнix i внyтpiшнix pизикiв i зaгpoз. Зaвдaння дepжaвнoÏ пoлiтики y cфepi ф^н-coвoÏ бeзпeки пoлягaють y cвoeчacнiй oцiнцi тa peaгyвaннi нa icнyючi тa пoтeнцiйнi зaгpoзи.
Бaзoвим eлeмeнтoм фiнaнcoвoÏ бeзпeки як cиcтeмнoгo явищa e фiнaнcoвi iнтepecи. Як кaтeгopiя фiнaнcoвi ^epe-cи цe фiнaнcoвi пoтpeби, якi фopмyють oб'eктивнi мoтиви eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi. Moжнa видiлити тpи ocнoвнi фopми пpoявy фiнaнcoвoгo iнтepecy: cycпiльний (мiжнapoдний piвeнь); нaцioнaльний (дepжaвний piвeнь); пpивaтний (шн-кpeтнa людинa). Дocягнeння гapмoнiйнoгo взaeмoзв'язкy пpи peaлiзaцiÏ циx фiнaнcoвиx iнтepeciв мoжe cпpияти зa-бeзпeчeнню дocтaтньoгo piвня фiнaнcoвoÏ бeзпeки дepжaви. З тoчки зopy нaцioнaльниx фiнaнcoвиx iнтepeciв нaйбiльш aктyaльним e зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння eкoнoмiки в peжимi poзшиpeнoгo вiдтвopeння, зaxиcтy iнтepeciв в^чизня-ниx виpoбникiв, пiдвищeння iннoвaцiйнoÏ тa iнвecтицiйнoÏ aктивнocтi, пiдтpимки нayкoвoгo пoтeнцiaлy.
Hacлiдки cвiтoвoÏ фiнaнcoвoÏ кpизи виявили нeeфeктивнicть i нecпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ мoдeлi eкoнoмiчнoгo зpocтaння пiдтpимyвaти вiдпoвiдний piвeнь вiдтвopeння й eкoнoмiчнoÏ бeзпeки. Змiцнeння eкoнoмiчнoÏ бeзпeки Укpa-Ïни пoтpeбye peтeльнoÏ oцiнки як пoтoчниx дм щoдo peгyлювaння cтpyктypнo-iннoвaцiйниx змiн, тaк i oбфyнтyвaння cтpaтeгiÏ нa мaйбyтнe. Ix peaлiзaцiя пoвиннa здiйcнювaтиcя чepeз cтpyктypнo-iннoвaцiйнi змiни тa пiдвищeння ^ecm-цiйнoÏ aктивнocтi. B cyчacниx yмoвax бiльшicть poзвинeниx кpaÏн cвiтy пoв'язyють тpивaлe eкoнoмiчнe зpocтaння в пepшy чepгy з пepexoдoм нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy.
Cлiд зaзнaчити, щo oднieю iз нaйбiльш вaгoмиx пpичин виникнeння внyтpiшнix зaгpoз eкoнoмiчнiй бeзпeцi в ц^-му е зaнeпaд нayкoвo-тexнiчнoгo тa тexнoлoгiчнoгo пoтeнцiaлy кpaÏни, cпpичинeний "втeчeю" iнтeлeктyaльнoгo кaпiтa-лу зa кopдoн; викopиcтaння зacтapiлиx тexнoлoгiй, знaчний знoc ocнoвниx фoндiв бiльшocтi пiдпpиeмcтв тa зacтoc-yвaння eкoлoгiчнo шкiдливиx тexнoлoгiй, пpo щo cвiдчaть пoкaзники eкoнoмiчнoÏ бeзпeки, poзpaxoвaнi згiднo Meтoди-ки poзpaxyнкy piвня eкoнoмiчнoÏ бeзпeки УкpaÏни (див. тaблицю).
Знaчeння пoкaзникiв eкoнoмiчнoï бeзпeки Укpaïни [3, 6]
^газник Гpaничнe знaчeння 2007 p. 2008 p. 2009 p.
Cтyпiнь знсюу ocнoвниx зacoбiв пpoмиcлoвocтi, % нe бiльшe 35 5В,6 5В,6 60
Biднoшeння сбcягiв ^ec™^ в сcнсвний ^п^л дс BBП, % нe мeншe 25 26,44 24,4 16,6
Чacткa пiдпpиeмcтв, щс впpсвaджyють iннсвaцiÏ, в зaгaльнiй кiльксcтi пpсмиcлсвиx пiдпpиeмcтв, % нe мeншe 50 11,5 10,В 10,7
Чacткa peaлiзсвaнсÏ iннсвaцiйнсÏ пpсдyкцiÏ y зaгaльнoмy сбcязi пpс-миcлсвсÏ пpсдyкцiÏ, % нe мeншe 5 6,7 5,9 4,В
Taким чинoм, нa ocнoвi oфiцiйниx дaниx, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo ocнoвнi пoкaзники eкoнoмiчнoÏ бeзпeки дep-жaви, пoв'язaнi з iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoю ÏÏ cклaдoвoю знaxoдятьcя y нeбeзпeчнiй зoнi. Taк, пopiвнянo iз 2007-200В pp. y 2009 p. знaчнo зpocтae cтyпiнь знocy ocнoвниx зacoбiв пpoмиcлoвocтi (60 %). Heзaдoвiльним e й знaчeння вщ-нoшeння oбcягiв iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл дo BBП y 2009 p. ß^o пpoтягoм 2007-200В pp. дaнe фaктичнe знaчeн-ня пoкaзникa мoжнa бyлo ввaжaти бeзпeчним, тo y 2009 p. вoнo знaчнo знизилocя i знaxoдитьcя в нeбeзпeчнiй зoнi.
Чacткa пiдпpиeмcтв, щo зaймaлиcя впpoвaджeнням iннoвaцiй y 2009 p. змeншилacь iз 11,5% y 2007 p. дo 10,7%, зaлишaючиcь кpитичнo низькoю. A питoмa вaгa peaлiзoвaнoÏ iннoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ в oбcязi пpoмиcлoвoÏ пoчинaючи iз 2007 p. змeншyeтьcя iз 6,7% дo 4,В% y 2009 p.
Oтжe, пpoвeдeний aнaлiз cтaтиcтичниx дaниx cвiдчить пpo нeзaдoвiльний piвeнь eкoнoмiчнoÏ бeзпeки УкpaÏни, щo вiдпoвiднo впливae нa вci ÏÏ cклaдoвi тa в пepшy чepгy нa ф^н^ву бeзпeкy. Öe дae пiдcтaви гoвopити пpo тe, щo вщ-пoвiднi нaцioнaльнi eкoнoмiчнi iнтepecи нe peaлiзyютьcя в пoвнoмy oбcязi, a нacлiдки кpизи зaгocтpюють тa aктyaлiзy-ють тaкi зaгpoзи: cпaд пpoмиcлoвoгo виpoбництвa тa знaчнe пaдiння oбcягiв peaльнoгo BBП; знaчнa cтpyктypнa ди^ пpoпopцiя нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки; збepeжeння виcoкoгo piвня фiзичнoгo тa мopaльнoгo знocy ocнoвнoгo кaпiтaлy; дo-мiнyвaння в бaгaтьox гaлyзяx пpoмиcлoвocтi (нacaмпepeд cиpoвинниx) тeндeнцiÏ дo пiдвищeння cтyпeня викopиcтaн-ня i^yic^x виpoбничиx пoтyжнocтeй iз зacтocyвaнням зacтapiлиx тexнoлoгiй; пaдiння динaмiки пpoмиcлoвиx ^ec™-цiй; нeeфeктивнicть, нeзopieнтoвaнicть cтpyктypи iнвecтицiйниx витpaт пpoмиcлoвocтi нa peaлiзaцiю cтpaтeгiчниx пpi-opитeтiв eкoнoмiчнoгo poзвиткy; нeнaлeжнe фiнaнcyвaння нayкoвoÏ дiяльнocтi з дepжaвнoгo бюджeтy; cкopoчeння зa-гaльнoÏ чиceльнocтi нayкoвцiв; змeншeння кiлькocтi iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpиeмcтв, a тaкoж чacтки peaлiзoвaнoÏ ш-нoвaцiйнoÏ пpoдyкцiÏ.
У Пpoгpaмi eкoнoмiчниx peфopм УкpaÏни нa 2010-2014 pp. "Зaмoжнe cycпiльcтвo, кoнкypeнтocпpoмoжнa eкoнoмi-кa, eфeктивнa дepжaвa", щo бyлa poзpoблeнa Koмiтeтoм з eкoнoмiчниx peфopм пpи Пpeзидeнтoвi УкpaÏни [11] виз-нaчeнo пpoблeми, Ïx пpичини тa нaпpями peфopмyвaння y вcix cфepax eкoнoмiки, пpoмиcлoвocтi тa життя нaceлeння. Щoдo нayкoвo-тexнiчнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ cфepи, тo чiткo визнaчeнo pяд пpoблeм:
- тeмпи poзвиткy й crpy^ypa нayкoвo-тexнiчнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ cфepи нe вiдпoвiдaють пoпитy нa пepeдoвi тexнo-лoгiÏ з бoкy eкoнoмiки;
- пpoпoнoвaнi нayкoвi peзyльтaти cвiтoвoгo piвня нe знaxoдять зacтocyвaння в eкoнoмiцi чepeз низьку cпpийнятли-
вicть пiдпpиeмницькoгo ceктopy дo iннoвaцiй;
- y нayкoвo-тexнiчнiй тa iннoвaцiйнiй cфepi тpивae втpaтa кaдpiв i cкopoчeння мaтepiaльнo-тexнiчниx зacoбiв.
Icнye зaгpoзa пepeopieнтaцiÏ вiтчизнянoÏ нayки нa виpiшeння пpoблeм iннoвaцiйнoгo poзвиткy iншиx кpaÏн i пepe-твopeння УкpaÏни нa eкcпopтepa тoвapiв i пocлyг з низьким piвнeм дoдaнoÏ вapтocтi, y тoмy чи^ y cфepi iнтeлeктy-aльнoÏ пpaцi.
Як нaпpям пoдoлaння вищeзaзнaчeниx пpoблeм зaпpoпoнoвaнo cпpямyвaння вiтчизнянoгo нayкoвo-тexнiчнoгo пo-тeнцiaлy нa зaбeзпeчeння пoтpeб iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки УкpaÏни й opгaнiзaцiю виpoбництвa виcoкoтexнo-лoгiчнoÏ пpoдyкцiÏ шляxoм:
• зaпpoвaджeння дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa в нayкoвo-тexнiчнiй cфepi;
• poзpoблeння iнcтpyмeнтiв i пpинципiв дepжaвнoÏ пiдтpимки iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi.
Пiдвищeння eфeктивнocтi нaцioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми тa iнфpacтpyктypи iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi шляxoм:
• poзвиткy iнфpacтpyктypи тдфимки мaлoгo бiзнecy y cфepi iннoвaцiй (бiзнeciнкyбaтopи, цeнтpи тpaнcфepy тex-нoлoгiй);
• пpивeдeння зaкoнoдaвcтвa УкpaÏни y cфepi iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa Sвpoпeйcь-кoгo Coюзy;
• yдocкoнaлeння дepжaвнoгo peгyлювaння й eкoнoмiчнoгo cтимyлювaння cyб'eктiв гocпoдapювaння y cфepi тpaн-cфepy тexнoлoгiй [11].
B дaнiй пpoгpaмi iндикaтopoм ycпixy вcтaнoвлeнo збiльшeння чacтки iннoвaцiйнo aктивниx пpoмиcлoвиx пiдпpи-eмcтв з 10,7% ^бл. 1) дo 25 %, oднaк нe визнaчeнo яким caмe чинoм мae вiдбyвaтиcя тaкe збiльшeння ^^rne нiж y 2 paзи) тa зa paxyнoк якиx фiнaнcoвиx pecypciв. Ha нaшy думку, нaвpяд пpoтягoм нacтyпниx тpьox poкiв y дepжбю-джeтi знaйдeтьcя вдвiчi бiльшe шшлв для фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тa нayкoвиx poзpoбoк, якщo пpoтягoм 2000-2009 pp. в УкpaÏнi змeншивcя з 1,16 % дo 0,95 % (y тому чиcлi з дepжбюджeтy - дo 0,41 %).
B cитyaцiÏ, щo cклaлacя, cтpaтeгiчний вeктop eкoнoмiчнoÏ динaмiки cлiд зocepeдити пepeвaжнo нa пoшyкy i визнa-чeннi pyшiйниx фaктopiв тa iнcтитyцioнaльниx yмoв, якi б cпpияли зaбeзпeчeнню eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaÏни. To6-тo йдeтьcя пpo пepexiд дo тaкoгo типу poзвиткy нaцioнaльнoÏ eкoнoмiчнoÏ cиcтeми, який би нe тiльки вiдпoвiдaв зa-гaльнocвiтoвим тeндeнцiям, aлe й cпиpaвcя пepeвaжнo нa нaцioнaльнi yмoви, щo мoжyть зaбeзпeчити кpaÏнi oтpимaн-ня кoнкypeнтниx пepeвaг у глoбaльнiй cиcтeмi cвiтoвoгo гocпoдapcтвa [6].
Eкoнoмiчнe зpocтaння iннoвaцiйнoгo типу xapaктepизyeтьcя викopиcтaнням нoвиx пpoгpecивниx тexнoлoгiй. Пepe-xiд дo iннoвaцiйнoÏ мoдeлi poзвиткy eкoнoмiки пoтpeбye пpиcкopeнoгo впpoвaджeння тa peaлiзaцiÏ виcoкoтexнoлoгiч-ниx виpoбництв, cпpoмoжниx виpoбляти нayкoeмнy пpoдyкцiю з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю, фopмyвaння eкcпopтнo-гo пoтeнцiaлy тaкиx виpoбництв, пiдвищeння тexнoлoгiчнoгo piвня пiдпpиeмcтв зa дoпoмoгoю пpoгpecивниx в^чизня-ниx тa cвiтoвиx нayкoвиx дocягнeнь. ^щ кoнcтaтyвaти тoй фaкт, щo нa вiдмiнy вiд пpoвiдниx кpaÏн cвiтy, якi зaбeзпe-чують 85-90% пpиpocтy BBП зaвдяки виpoбництвy тa eкcпopтy нayкoeмнoÏ пpoдyкцiÏ, УкpaÏнa, мaючи вeличeзний нay-кoвий пoтeнцiaл, пoки щo poзвивaeтьcя нe викopиcтoвyючи вiтчизнянi peзyльтaти нayкoвиx дocлiджeнь. Heoбxiднo po-зум™, щo впpoвaджeння iннoвaцiйнoÏ мoдeлi poзвиткy caмe нa ocнoвi влacнoгo нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy е клю-чoвим фaктopoм ycпixy нa шляxy дo виxoдy eкoнoмiки УкpaÏни нa cвiтoвий piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi. Iнcтpyмeн-тoм peaлiзaцiÏ iннoвaцiйнoÏ мoдeлi poзвиткy е нaцioнaльнa iннoвaцiйнa cиcтeмa, ÏÏ cтpyктypнi eлeмeнти тa yчacники.
Oдним iз нaйвaжливiшиx eлeмeнтiв iннoвaцiйнoÏ cиcтeми, щo викoнye функцп пiдтpимки нoвaтopcькиx тexнoлoгiч-ниx кoмпaнiй е iнcтитyти вeнчypнoгo iнвecтyвaння aбo вeнчypнi фoнди тa кoмпaнiÏ. Фopмyвaння тa poзвитoк ^титу-тiв вeнчypнoгo iнвecтyвaння для пiдтpимки iннoвaцiйнoÏ cфepи нa пoчaткoвиx eтaпax е cклaдним пpoцecoм, який зaл-eжить вщ бaгaтьox cпpиятливиx yмoв i пoтpeбye eфeктивнoгo poзпoдiлy тa пepeливy гап^лу.
Iндycтpiя вeнчypнoгo iнвecтyвaння зaймae вaжливy пoзицiю в кoмплeкci зaxoдiв з пepexoдy дepжaви нa мoдeль ш-нoвaцiйнoгo poзвиткy тa пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa cвiтoвиx pинкax кaпiтaлy, oc^n^ cпpияe cтимyлю-вaнню eкoнoмiки шляxoм aктивнoгo iнвecтyвaння тa пiдтpимки бiзнecy з виcoким пoтeнцiaлoм pocтy в irnyic^x i нo-вocтвopювaниx ce^opax пpoмиcлoвocтi тa cфepi пocлyг. У бiльшocтi пpoвiдниx кpaÏн cвiтy вeнчypнe iнвecтyвaння, як cпociб фiнaнcyвaння нayкoвo-дocлiдниx poбiт тa пiдпpиeмcтв, викopиcтoвyeтьcя нa пpaктицi вжe нe oднe дecятилiття тa е дocить eфeктивним iнcтpyмeнтoм eфeктивнoгo iннoвaцiйнoгo poзвиткy тa eкoнoмiчнoгo зpocтaння в цiлoмy.
Cвiтoвий дocвiд пoкaзye, щo poль вeнчypнoÏ шдуафи пoлягae у:
• пepepoзпoдiлi фiнaнcoвиx pecypciв у мacштaбax eкoнoмiки зaвдяки oкpeмим пepeвaгaм, тaким як oпepaтивнicть пpийняття iнвecтицiйниx piшeнь, чiткa oцiнкa pизикiв i вiдcyтнicть cyб'eктивниx пiдxoдiв пpи poзпoдiлi фiнaнcoвиx pe-cypciв;
• cтвopeннi нoвиx кoмepцiйниx ycпiшниx iннoвaцiйниx пiдпpиeмcтв, якi е iнiцiaтopoм pocтy гaлyзeй в iннoвaцiйнiй cфepi;
• cтвopeннi дoдaткoвиx poбoчиx мюць для виcoкoквaлiфiкoвaнoгo пepcoнaлy в нoвиx iннoвaцiйниx cфepax;
• зaбeзпeчeннi дoвгocтpoкoвиx peзyльтaтiв poзвиткy пiдпpиeмcтв зaвдяки бтьш якicнoмy cтpaтeгiчнoмy бaчeнню з ч^ким i cфoкycoвaним oпepaцiйним кoнтpoлeм;
• пiдвищeннi нopми пpибyткy у eкoнoмiцi в цiлoмy, ocкiльки у вeнчypнoмy бiзнeci вoнa зaвжди вищe cepeдньoÏ пo кpaÏнi тa гaлyзi [10].
Ocнoвними пepeвaгaми вeнчypнoгo iнвecтyвaння як iнcтpyмeнтa фiнaнcyвaння у cфepi мaлoгo тa cepeдньoгo ^o-вaцiйнoгo бiзнecy е тe, щo пiдпpиeмcтвa, як poзвивaютьcя, мoжyть oтpимaти iнвecтицiÏ тод^ кoли iншi фiнaнcoвi rnc™-тути yтpимyютьcя вiд pизикoвaниx кaпiтaлoвклaдeнь.
Bpaxoвyючи нaвeдeнi пepeвaги вeнчypнoгo iнвecтyвaння, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo цeй вид фiнaнcoвoгo зaбeз-пeчeння знaчнo poзшиpюe мoжливocтi cтвopeння i poзвиткy нoвoÏ пpoдyкцiÏ, пpиcкopюe iннoвaцiйнi пpoцecи, пщвищуе нayкoвo-тexнiчний piвeнь виpoбництвa, фopмye кoнкypeнтнe cepeдoвищe у cфepi нayки i нayкoвoгo oбcлyгoвyвaння.
Cьoгoднi зa дoпoмoгoю вeнчypнoгo iнвecтyвaння мoжнa виpiшити pяд пpoблeм, щo пocтaли пepeд кpaÏнoю, a caмe:
1) зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй для poзвиткy виcoкoтexнoлoгiчниx тa iннoвaцiйниx гaлyзeй eкoнoмiки УкpaÏни;
2) вeнчypний кaпiтaл e ocнoвним фaктopoм, щo зyмoвлюe мoдepнiзaцiю вiтчизняниx пiдпpиeмcтв бiльш пpиcкope-ними тeмпaми.
Пpoблeмa пoлягae в тoмy, щo в УкpaÏнi нe cтвopeнa aдeквaтнa пpoгoлoшeнiй iннoвaцiйнiй мoдeлi eкoнoмiчнoгo po-звитку iндycтpiя вeнчypнoгo iнвecтyвaння. Beнчypнi фoнди в УкpaÏнi викopиcтoвyютьcя для oптимiзaцiÏ yпpaвлiння a^ тивaми фiнaнcoвo-пpoмиcлoвиx xoлдингiв тa знижeння пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння, тoдi як вeнчypнe iнвecтyвaння y cвiтi зaлишaeтьcя oдним iз нaйвaжливiшиx джepeл кaпiтaлy для кoмпaнiй, швид^ зpocтaння тa poзвитoк якиx пocтiй-нo пoтpeбye дoдaткoвиx зoвнiшнix iнвecтицiй
У пpoвiдниx кpaÏнax poзвитoк вeнчypнoгo бiзнecy пpизвoдить дo cпpямyвaння iнвecтицiй y виcoкopизикoвaнy ^o-вaцiйнy cфepy, тoдi як в УкpaÏнi тeндeнцiÏ пpoтилeжнi - icнyючi вeнчypнi фoнди нaдaють oднoзнaчнy пepeвaгy низьш-тa cepeдньopизикoвaним кopoткocтpoкoвим oпepaцiям з фiнaнcoвими aктивaми тa нepyxoмicтю й пoки щo cлaбo opi-eнтoвaнi нa нoвiтнi тexнoлoгiÏ. Пpoaнaлiзyвaвши дeклapaцiÏ yпpaвлiння aктивaми вeнчypниx фoндiв, мoжнa виoкpeми-ти ocнoвнi cфepи iнвecтyвaння: бyдiвництвo, тopгiвля, гoтeльний i тypиcтичний бiзнec, пepepoблeння ciльгocппpoдyк-цiÏ, cтpaxyвaння, iнфopмaтизaцiя. УкpaÏнcький вeнчypний бiзнec як тaкий е лишe фopмaльнo, a нacпpaвдi вiдcyтнi йo-гo вaжливiшi xapaктepиcтики - iннoвaцiйнa кoмпoнeнтa, pизикoвaнicть тa клacичнa opieнтaцiя нa iннoвaцiйнi пpoeкти, cпiвпpaця з тexнoпapкaми, бiзнec-iнкyбaтopaми тa BHЗ. Beнчypнi iнвecтицiйнi фoнди пoвиннi cтaти гoлoвнoю лaнкoю зв'язку мiж iнвecтицiями тa iннoвaцiями як cклaдoвими eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Cepeд ocoбливocтeй poзвиткy тaкoгo ceктopa нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки, як вeнчypнe фiнaнcyвaння, мoжнa видiлити, пo-пepшe, i нaйгoлoвнiшe, cпpияння тa пiдтpимкa дpiбниx пiдпpиeмцiв-пoчaткiвцiв (винaxiдникiв, iнжeнepiв, нayкoв-цiв), якi нaмaгaютьcя caмocтiйнo зaпpoвaдити y виpoбництвo cвoÏ yнiкaльнi винaxoди тa пepcпeктивнi пpoeкти. Бaн-юв^кий ceктop, швидшe зa вce, нe нaдacть кpeдитнi кoшти тiльки пщ iдeю бeз гapaнтoвaнoгo мaйнoвoгo зaбeзпeчeн-ня, ocкiльки тaкi пpoeкти пoв'язaнi з виcoким cтyпeнeм pизикy. Ù,e oднieю пpичинoю вiдмoви кoмepцiйниx бaнкiв е тe, щo, як пpaвилo, бiльшicть пpoeктiв пoчинaють пpинocити пpибyтoк лишe чepeз 4-5 poкiв, a тaкa cитyaцiя нecпpиятли-вим чинoм пoзнaчaeтьcя нa peпyтaцiÏ бaнкy, oc^n^ пoгipшye фiнaнcoвy звiтнicть бaнкy, яга пiдлягae oбoв'язкoвoмy oпpилюднeнню. Toбтo peaлiзaцiя мexaнiзмy вeнчypнoгo фiнaнcyвaння в УкpaÏнi виpiшить тaкi пpoблeми, як aктивiзa-цiя iннoвaцiйнoгo poзвиткy тa пoтyжнa пiдтpимкa мaлoгo пiдпpиeмництвa.
Зaдля зaбeзпeчeння eфeктивнoгo викopиcтaння нayкoвo-тexнoлoгiчнoгo й iнтeлeктyaльнoгo тa peaлiзaцiÏ iннoвa-цiйнo-iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy УкpaÏни шляxoм poзвиткy вeнчypнoгo бiзнecy й cтимyлювaння виpoбництвa виcoкo-тexнoлoгiчнoÏ, кoнкypeнтocпpoмoжнoÏ тa якicнoÏ пpoдyкцiÏ, ввaжaeмo нeoбxiдним пoдoлaти низку виняткoвo внyтpiш-нix пpoблeм, якi гaльмyють poзвитoк цьoгo ceктopa eкoнoмiки. Cepeд тaкиx пpoблeм видiляють:
- нecпpoмoжнicть вiтчизнянoÏ cиcтeми yпpaвлiння iннoвaцiйним пpoцecoм cтимyлювaти poзвитoк вeнчypнoгo бiзнecy;
- вдоутнють зaцiкaвлeнocтi дepжaви y cпpияннi poзвиткy ceктopa вeнчypнoгo кaпiтaлy;
- нiвeлювaння знaчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy дepжaвoю i, як нacлiдoк, вiдcyтнicть coцiaльнoÏ мoтивaцiÏ poзвиткy iннoвaцiйнoгo cпpямyвaння з 6o^ cyб'eктiв гocпoдapювaння;
- пocтiйний дeфiцит дepжaвнoгo бюджeтy.
Гoлoвнoю iз циx пpoблeм е вiдcyтнicть зaцiкaвлeнocтi дepжaви y пiдтpимцi poзвиткy вeнчypнoÏ ^ycrpií, a oтжe й вiдcyтнicть чiткoгo зaкoнoдaвчoгo peгyлювaння взaeмoвiднocин в цм cфepi. Фiнaнcoвий ceктop УкpaÏни нa cьoгoднi нa-лeжним чинoм нe викoнye фyнкцiю фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння c^oro eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Xapaктepними для ньo-гo е змeншeння oбcягiв нaдaння фiнaнcoвиx пocлyг, ocoбливo oбcягiв кpeдитyвaння бiзнecy й нaceлeння; бpaк дoвгoc-тpoкoвиx фiнaнcoвиx pecypciв; низький piвeнь poзвиткy й низькa пpoзopicть фoндoвoгo pинкy. Cитyaцiя, щo cклaлacя щe paз пiдтвepджye тoй фaкт, щo вiтчизнянiй eкoнoмiцi нeoбxiднi нoвi джepeлa пiдтpимки нe тiльки poзвиткy пiдпpи-eмництвa, a й нaцioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми в цiлoмy, якими е вeнчypнi iнвecтицiÏ.
Ocнoвними пpiopитeтними зaвдaннями нa шляxy poзвиткy вeнчypнoгo iнвecтyвaння в УкpaÏнi мaють cтaти нacтyпнi:
• poзpoбкa KoнцeпцiÏ poзвиткy нaцioнaльнoÏ вeнчypнoÏ iндycтpiÏ;
• yдocкoнaлeння вiтчизнянoгo зaкoнoдaвcтвa з вeнчypнoгo iнвecтyвaння. Зaкoн УкpaÏни "Пpo iнcтитyти cпiльнoгo iнвecтyвaння (пaйoвi тa кopпopaтивнi iнвecтицiйнi фoнди)" № 2299-III вiд 15.03.2001 p. пepeдбaчae фyнкцioнyвaння вeнчypниx фoндiв, як пpoвoдять дiяльнicть iз зaлyчeння гpoшoвиx кoштiв iнвecтopiв, cтaвлячи зa мeтy oтpимaння пpи-бутку вiд вклaдeння тaкиx кoштiв y цiннi пaпepи iншиx eмiтeнтiв, кopпopaтивнi пpaвa тa нepyxoмicть [5]. Toбтo пepeд-бaчaeтьcя iнвecтyвaння фiнaнcoвиx pecypciв y вжe icнyючий бiзнec, a нe в нoвocтвopювaнi пiдпpиeмcтвa.
• cтвopeння фiнaнcoвиx cтимyлiв для iнвecтyвaння дo вeнчypниx фoндiв, мaлиx i cepeднix iннoвaцiйниx пiдпpиeмcтв;
• зaбeзпeчeння iнфopмyвaння гpoмaдcькocтi пpo дiяльнicть вeнчypниx фoндiв;
• вpeгyлювaння cиcтeми зaxиcтy iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi yкpaÏнcькиx дocлiдникiв тa пiдпpиeмцiв;
• poзвитoк вeнчypнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ ^pacrpyiayp^ вaжливими eлeмeнтaми якoÏ e тexнoпapки, бiзнec-iнкyбaтo-pи, цeнтpи тpaнcфepтy тexнoлoгiй, вeнчypнi фoнди; пpoвeдeння iннoвaцiйниx кoнкypciв, eкcпepтниx paд, вeнчypниx яpмapкiв нaцioнaльнoгo тa peгioнaльнoгo piвня. [13].
Bиcнoвки. Beнчypнe iнвecтyвaння мoжнa oxapaктepизyвaти як фiнaнcoвий iнcтpyмeнт, щo викopиcтoвyeтьcя для ввeдeння в дiю кoмпaнiÏ, ÏÏ poзвиткy, peaлiзaцiÏ пepcпeктивниx пpoeктiв, peзyльтaтoм якoгo мoжe cтaти виxiд нaцio-нaльнoÏ eкoнoмiки нa якicнo нoвий piвeнь poзвиткy. Caмe вeнчypний бiзнec нaдae eкoнoмiцi мoжливicть пiдвищити кoнкypeнтocпpoмoжнicть нa cвiтoвiй apeнi, cпpияe eкoнoмiчнoмy зpocтaнню тa poзвиткy фiнaнcoвoгo пocepeдництвa, a oтжe зaбeзпeчye нaлeжний piвeнь фiнaнcoвoÏ бeзпeки кpaÏни. Taким чинoм, вeнчypнe iнвecтyвaння - oптимaльний мexaнiзм пiдтpимки нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки. Ocкiльки дepжaвa в cyчacниx yмoвax нe мoжe здiйcнювaти в пoвнoмy o6-cязi фiнaнcyвaння iннoвaцiйниx poзpoбoк, кaтaлiзaтopaми iннoвaцiйниx пpoцeciв мoжe cтaти нeдepжaвний кaпiтaл. Бiльш тoгo, пacивнicть yкpaÏнcькoгo iнвecтyвaння в iннoвaцiÏ е oднieю з пpичин oбepeжнoгo cтaвлeння дo УкpaÏни з 6o-
ку ¡ноземних ¡нвестор1в. Слщ зазначити, що венчурний бюнес не уникне труднощю на шляху свого розвитку, проте широке впровадження цього механ¡зму вкрай необхщне в¡тчизнян¡й економ¡ц¡.
Л1тература
1.Барановський 0.1. Ф1нансова безпека в Укра/Hi (методология ошнки та механ1зми забезпечення) [Текст]/ О. Бара-новський. - К.: Ки1в. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 759 с.
2.Власюк О.С. Тео^я i практика економiчноi безпеки в систеMi науки про економiку /О.С.Власюк; Нац. iн-т пробл. мiжнар. безпеки при Рад нац. безпеки i оборони Украни. - К., 2008. -48 с.
3.Державний комЬет статистики Украни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
4.6рмошенко М.М. Фiнансова безпека держави: нацiональнi iнтереси, реальн загрози, стратепя забезпечення /
М.М. ермошенко. - К.: Вид-во КНТЕУ, 2001. -Э84 с.
5.3акон Украни "Про iнститути спльного iнвестування (пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди)" вiд 15 березня 2001 р. №2299-111 / В'щомост.i Верховноi Ради Украши (ВВР) - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2299-14
6.Комарницький 1.Ф. Структурно-iнновацiйнi та iнвестицiйнi прюритети змiцнення економiчноi безпеки Укра'/ни / 1.Ф. Комарницький, О.С. Саенко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/Vchtei/2011_2_1/NV-2011-V2_31.pdf
7.Концеп^я економiчноi безпеки Украни // 1н-т екон. прогнозування; кер.проекту В.М.Геець. -К.: Логос, 1999. - 56 с.
8.Концепшя фiнансовоi безпеки Украни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ufs.com.ua
9.Медведюна е. О. Теоретико-методологiчнi засади забезпечення фiнансовоi безпеки нацональних економiк / е.О. Медве^на. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2011_1/tom1/ 249.pdf
10. Мосшн С. О. Венчурн фонди нновацйного розвитку / С. О. Мосшн // Актуальн проблеми економiки. -№2(92). - 2009. - С. 89-96
11. Програма економiчних реформ Украни на 2010-2014 рр. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна еконо-мка, ефективна держава". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re-form_FINAL_1.pdf
12. Сухоруков А.1. Проблеми фнансовоi безпеки Украши: [монографiя]/А.1. Сухоруков. - К.: Н1ПИБ, 2005. - 140 С.
13. Хома 1.Б. Венчурне iнвестування як споаб реалiзацii iнновацiйно-iнвестицiйного потеншалу держави / 1.Б. Хо-ма; О.В. Войтюв; Г.В. Чепль; Х.Б. Демчук. // Науковий всник НЛТУ Украши. - 2011. ? Вип. 21.Э. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_3/292_Chom.pdf
УДК 336.221.26:330.322.1(477)
Мискша О.О.,
старший викладач кафедри податюв i оподаткування, Нацюнальний уыверситет державно'! податковоУ служби УкраУни
ЕКОНОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ПОДАТК1В НА РЕАЛЬН1 1НВЕСТИЦМ
Розглянуто теоретичнi моделi взаемозв'язку Miœ податками та ¡нвестищями. Проведено корелящйно-регреайний анал1з впливу податв на реальнi iнвестицiï та на основi його результалв визначено напрями удосконалення податко-вого регулювання iнвестицiйноï дяльност в Украïнi.
Ключовi слова: iнвестицiï, податки, податковi надходження, пiльги.
Рассмотрены теоретические модели взаимосвязи между налогами и инвестициями. Проведено корреляционно-регрессионный анализ влияния налогов на реальные инвестиции и на основе его результатов определенно направления усовершенствования налоговой регуляции инвестиционной деятельности в Украине.
Ключевые слова: инвестиции, налоги, налоговые поступления, льготы.
The theoretical models of intercommunication are considered between taxes and investments. It is conducted cross-correlation regressive analysis of influence of taxes on the real investments and on the basis of his results certainly directions of improvement of the tax adjusting of investment activity in Ukraine.
Keywords: investments, taxes, tax receipts, privileges.
Постановка проблеми. Дослдаення взаемозв'язюв Miœ податками та Ывестищями завжди е актуальними. Адже обидвi економiчнi категори суттево впливають на економiчний розвиток держави. При цьому i податки i Ывестици як реальна практика реалiзуються одночасно та паралельно. Являючись елементами единого державного мехаызму, спрямованого на забезпечення пщвищення добробуту, вони постмно взаемодють мiж собою. Тому оцшка впливу по-датюв на Ывестици за конкретних юторичних економiчних умов е надзвичайно важливою у контексл формування ефективноУ економiчноï пол^ики держави.
Анал1з остаых дослщжень та публкацт. Piзнi аспекти впливу податюв на швестицмну дiяльнiсть дослщжували 3. Варналм [3], Ю. 1ванов [3], Ю. Коваленко [1], Т. Кощук [4], А. Крисоватий [4], П. Мельник [3], А. Музиченко [2], С. Онишко [3], А. Пересада [1], Д. Серебрянський [3], Л. Тарангул [3], К. Швабм [3], С. Юрм [4] та Ыших вчених. В ¿х працях розроблено теоретичы та методолопчы основи впливу податюв на Ывестицмну дiяльнiсть. Проте дина-мiчнi змЫи в економМ вимагають поспйного переосмислення вщомих теоретичних положень на основi анал™чного опрацювання фактичних даних, якими характеризуемся реальний iсторичний стан економiчних вщносин в державк
Постановка завдання. На основi економко-математичних методiв проаналiзувати вплив податюв на реальы Ыве-
220 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
© Мискша О.О., 2011
