CC BY
18
3. Лугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва як фактор ефективних структурних реформ / О. Лугопольський // Екож^чний Часопис - XXI. - 2003. -№ 2. - С. 1-8.
4. Марков Л.С. Экономические кластеры: понятия и характерные черты / Л.С. Марков // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых. - Новосибирск : Ин-т экономики РАН, 2004. - С. 139-147.
5. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. -
608 с.
6. Соколенко С.1. Проблеми i перспективи посилення конкурентоздатносп економ^ Укра1ни на основi кластерiв / С.1. Соколенко // Сощально-екож^чш проблеми сучасного пе-рюду Укра1ни. Кластери та конкурентоспроможшсть прикордонних регюшв : зб. наук. праць / НАН Укра1ни / вщп. ред. G.I. Бойко. - Львiв : Вид-во 1РД. - 2008. - Вип. 3 (71). - С. 18-30.
7. Стельмащук А.М. Використання кластеризацп у формуванш конкурентоспроможнос-тi нацюнально! економiки / А.М. Стельмащук // 1нновацшна економжа. - 2009. - № 13. -С. 54-57.
8. Чужиков В.1. Глобальна регюналютика: iсторiя та сучасна методолопя : монографiя / В.1. Чужиков. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 272 с.
Колодийчук А.В. Кластеры - новейшая форма организации промышленности
Определена сущность кластеров в промышленности как географически сконцентрированных объединений предприятий для достижения синергического эффекта в виде повышения конкурентоспособности их участников, путем широкого внедрения инновационных технологий, с привлечением органов местной власти и научных и образовательных учреждений. Также приведена классификация кластеров в промышленности. Определена теоретическая почва кластерной теории. Исследованы пути формирования кластеров и их роль в активизации развития промышленности инновационным путем.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, инновационная деятельность, промышленность, инновационные кластеры, диверсифицированные кластеры.
Kolodiychuk A. V. Clusters - newest form of organization of industry
Essence of clusters in industry is certain at the article as geographically concentrated association of enterprises for achievement of sinergistical effect as an increase of competitiveness of his participants, by wide introduction of innovative technologies, with bringing in of organs of local-authority and scientific and educational establishments. Classification of clusters in industry is also resulted. Theoretical soil of cluster theory is certain. Ways of forming of clusters and their role in activation of development of industry investigational an innovative way are investigational.
Keywords: innovations, innovative development, innovative activity, industry, innovative clusters, diversified clusters.
УДК 65.012.8:33(477) Ст. викл. Н.В. Наконечна, канд. екон. наук -
Львгвський ДУВС
ВХОДЖЕННЯ УКРА1НИ ДО ЕВРОПЕЙСЬКОГО АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРОСТОРУ: ПЕРСПЕКТИВИ I ПРОБЛЕМИ
1нтегращя у свгговий економiчний прос^р вимагае створення ефективно! нащ-онально! системи протиди легалiзацii кримшальних доходiв. Дослщжено заходи, що вживають у кра!нах Свропи iз запоб^ання та лжвщаци незаконних дш у фшансовш сфер^
Ключовг слова: екож^чна безпека держави, фшансова безпека держави, зло-чини у кредитно-фшансовш система
Постановка проблеми. Зважаючи на позитивний досвiд проведення реформ у фшансово-кредитнш сферi окремих кра!н ЦС€, необхiдно викорис-тати досвщ кра!н, що мали найкращi результати реформ у кожному з секто-рiв: банювському, податковому, валютному, швестицшному, кредитному та iн. При цьому важливо зважати й на т заходи, що вживають у кра!нах Свро-пи iз запобшання та лжвщацп незаконних дiй у фшансовш сферi. Зокрема, це стосуеться европейського законодавства, де закрiплена вщповщальшсть за скоення протиправних дiй.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Одним iз найважливiших питань запобiгання нелегальны дiяльностi е протидiя злочинам у кредитно-фiнансовiй системi (КФС), проблема вщмивання грошей та iншi транснащ-ональнi злочини у цiй сфер1 Iнтеграцiя у свiтовий економiчний проспр вима-гае створення ефективно1 нацюнально! системи протидп легалiзацп кримь нальних доходiв. Невiдповiднiсть законодавчо1 бази вимогам мiжнародноl спiльноти вже призводила до внесення Укра1ни в списки кра1н, якi належним чином не сшвпрацюють у сферi протидп вказаному виду злочишв [1, 2]. Фю-кальна та кримшально-правова полiтика зокрема, протягом останшх двадця-ти рокiв призвела до поглиблення кризових явищ у КФС, ще бiльше кримша-лiзуючи 11.
Мета досл1дження. На основi викладеного можна сформулювати мету дослщження, яка полягае в тому, що головним напрямом розвитку та роз-будови Укра1ни як правово! держави е адаптацiя законодавства Укра1ни до законодавства кра!н Свропейського Союзу, особливо на сучаснш стадп узго-дження асоцiйованого членства Укра1ни в €С.
Виклад основного матер1алу. Протягом останнього десятилтя здiйснюеться систематизацiя европейського права зi запобiгання злочинностi та створення концепцп "европейського карного (кримшального) права" [3]. Новий Кримiнальний кодекс Укра!ни визнаний таким, що повнютю вiдповiдае европейському досвiду, мiжнародним нормам права, проте виникають сумшви щодо вiдповiдностi його стандартам цивiлiзованих демократичних кра!н.
Вiдповiдальнiсть за злочини в КФС закршлено кримшально-правови-ми нормами, розмщеними у роздiлi VII "Злочини у сферi господарсько! дь яльносп" КК Укра1ни. Окремого видiлення розд^ злочинiв проти КФС у Кодекс не передбачено. Для бiльш яюсного проведення порiвняльного аналь зу таю злочини можна систематизувати за тотожшстю вщповщних ознак без-посереднiх об'екпв: (1) злочини, що посягають на встановлений порядок ви-готовлення й використання грошей, цшних паперiв, знаюв поштово! оплати та iнших паперiв, що мають вартiсний вираз; (2) злочини, що посягають на суспшьш вщносини у сферi валютного регулювання; (3) злочини, що посягають на суспшьш вщносини забезпечення штерешв юридичних чи фiзичних осiб i держави, пов'язаних iз неплатоспроможнiстю; (4) злочини, що посягають на суспшьш вщносини забезпечення законносп здшснення певних видiв дiяльностi в КФС. Види злочишв у фшансовш сфер^ за як передбачено кри-мшальну вiдповiдальнiсть, та статтi кримiнального кодексу Укра!ни, до яких вони належать, подано в табл.
Табл. Систематизация злочишв у кредитно-фшансовш cucmeMi Украгни
№ з/п Види злoчинiв CxaiTi Кpимiнaльнoгo ro^e^ cy Укpaïни, щo ïx cтocyютьcя
1 Злoчини, щo пocягaюгь na вcтaнoвлeний дoк вигoгoвлeння й викopиcтaння гpoшeй, цш-ниx пaпepiв, зшюв пoшгoвoï oплaги гa iншиx m^pis, щo мaюгь вapгicний виpaз cx.cx. 199, 200, 215, 223, 224 КК У^ни
2 Злoчини, щo пocягaюгь na cycпiльнi вiднocини у cфepi вaлюгнoгo peгyлювaння ст. 208 КК Укpaïни
3 Злoчини, щo пocягaюгъ na cycпiльнi вiднocини зa-бeзпeчeння iнтepeciв юpидичниx чи фiзичниx oci6 i дepжaви, пoв'язaниx iз нeплaтocпpoмoжнicтю cx.cx. 218, 219, 220, 221 КК Укpaïни
4 Злoчини, щo пocягaють na cycпiльнi вiднocини зaбeзпeчeння зaкoннocтi фiнaнcyвaння, кpeдитy-вaння, здiйcнeння пeвниx видiв дiяльнocтi в КФС cт. cx. 202, 205, 209, 209-1, 222 КК У^ни
Джepeлo: cклaв aвтop.
В ycix КК eвpoпeйcькиx кpaïн зaкpiплeнa вiдпoвiдaльнicть 3a злoчини, пoв'язaнi з вигoтoвлeнням, пpидбaнням, пepeвeзeнням, пepecилaнням, ввeзeн-ням з мeтoю з6уту a6o з6утом пiдpoблeниx гpoшeй, цiнниx пaпepiв, тшт плaтiжниx зacoбiв, якi нaдaють пpaвo na oтpимaння гpoшoвиx cyм: ст. 310, 311, 312 КК Шльщц 146-149, 152 a, 266 b КК Нiмeччини; 232-239 КК Aвcтpiï; 386, 389 КК 1швнй; 166, 168-170 КК Двнп; 148, 240-245, 247, 328 КК Швeйцapiï [4-8]. n^^era yвaгa кpимiнaльнo-пpaвoвoï пoлiтики дepжaв cвiдчить пpo ocoбливy aктyaльнicть пpoтидiï цьoмy виду злoчинiв. Оcoбливa нeбeзпeчнicть тaкиx злoчинiв пiдтвepджyeгьcя й cyвopicтю кpимiнaльнo-пpa-вoвиx caнкцiй. Bepxня мeжa пoзбaвлeння вoлi (Укpaïнa, Пoльщa, Нiмeччинa, Aвcтpiя), тюpeмнoгo yв'язнeння (Icпaнiя, Дaнiя, Швeйцapiя) у caнкцiяx КК cтaнoвить бiльшe 10 poкiв у КК Нiмeччини, Aвcтpiï, Швeйцapiï, 12 po^ у КК Укpaïни, Icпaнiï, Дaнiï i дo 25 poкiв у КК Шльщ1
Лишe в КК Укpaïни зaкpiплeнo вiдпoвiдaльнicть зa нeзaкoннe вiдкpит-тя a6o викopиcтaння зa мeжaми Укpaïни вaлютниx paxyнкiв (ст. 208 КК Укpa-ïни). У КК iншиx eвpoпeйcькиx кpaïн зaзнaчeнe нe ввaжaeтьcя кpимiнaльнo кapним. У paзi вчинeння злoчинiв, пoв'язaниx iз нeплaтocпpoмoжнicтю, шта-дa зaвдaeтьcя в oдниx випaдкax кpeдитнo-фiнaнcoвим вiднocинaм, a в iншиx -пeвним видaм гocпoдapcькиx вiднocин. Дo тaкиx злoчинiв вiднocять: фжтив-нe бaнкpyтcтвo (ст. 218 КК Укpaïни, cт. 257 КК Icmm^, дoвeдeння дo 6a^ кpyтcтвa (cт. 219 КК Укpaïни, cт. 301 КК Пoльщi, п. 2, 8 (2) ст. 283 КК Нiмeч-чини, ст. 159 КК Aвcтpiï, ст. 260 КК Icmmï, ст. 165 КК Швeйцapiï), пpиxoвy-вaння cтiйкoï фiнaнcoвoï нecпpoмoжнocтi (cт. 220 КК Укpaïни, п. 7(a), (б) ст. 283 КК Нiмeччини, ст. 156 КК Aвcтpiï), нeзaкoннi дiï у paзi бaнкpyтcтвa (cт. 221 КК Укpaïни, cт. 300 КК Пoльщi, п. 1, 4, 5, 6 ст. 283 КК Нжччини, ст. 159 КК Aвcтpiï, cт.cт. 259, 261 КК Icmmï, cт. 164 КК Швeйцapiï) [4-8].
Дo злoчинiв, щo пocягaють нa cycпiльнi вiднocини в cфepi зaбeзпeчeн-ня зaкoннocтi фiнaнcyвaння, кpeдитyвaння, здiйcнeння пeвниx видiв дiяль-нocтi, у КФС (вiдпoвiдaльнicть зa якi зaкpiплeнo в бiльшocтi КК ^po^fc^ киx кpaïн), вiднocять тайбшьш нeбeзпeчнi пocягaння, зoкpeмa: 1) лeгaлiзaцiя
(вiдмивання) грошових коштiв (Кримiнальнi кодекси Укра1ни, Польщ^ Нь меччини, Австрп, 1спанп, Швейцарп); 2) шахрайство з фiнансовими ресурсами (КК Укра1ни, Польщi, Шмеччини, Австрп, 1спанп, Данп, Швейцарп) (рис.). Вщмивання коштiв е найбiльш небезпечним злочином ще! групи.
Злочини, що посягають на сусшльш ыдносини в сфер! забезпечеиия законност! фшансувания, кредиту вання, зшйснення пев них вид! с шяльносп
Видп ЗЛОЧИН1В С татт! закон! в, щош вщповщають
* *
легалЬащя (вщмивання) ГрОШОВИХ КОШТ1В — ст. 209, 209-1 КК Укражи, ст. 299 КК Полый, ст. 261 КК Н1меччини, ст. 165 КК Австрп, ст. 301 КК [спанп, ст. 305Ыз КК Швейцарп
шахрайство з фшансовими ресурсами — ст. 222 К К УкраГни, ст. 297 КК Польщ1, ст ст 264-1, 265 КК Ншеччини, ст.ст. 152, 153Ь КК Австрп. ст.ст. 308, 309 КК 1спани, ст. 298(1) КК Дани', ст. 3051ег КК Швейцарп
Рис. Систематизацiя злочишв у сферi забезпечення законностг здшснення фшансових операцш у законодавствi европейських крат (розробив автор)
За даними ОЕСР, обсяг "вщмитих" кошпв щорiчно становить вщ 2 до 5 % свггового валового продукту, тобто вщ 600 до 1500 млрд дол. США [9]. Експерти зазначають, що найближчим часом цей показник ютотно зросте як наслщок впровадження едино! европейсько! валюти у кра!нах СС-12 i недос-татшм регулюванням фiнансових операцiй у сферi нових електронних техно-логiй [10]. Мiжнародний характер такого злочину, заподiяння надто великих матерiальних збиткiв, дестабЫзащя нормального функцiонування свиово! КФС стали тдгрунтям кримiналiзацil цих дiянь бшьшосп кра!н Свропи. Кри-мiналiзацiя "вщмивання" коштiв в Укра!ш вiдбулась у зв'язку з пiдписанням нашою державою вщповщних мiжнародно-правових документiв [11].
Не меншо! актуальностi в европейських кра!нах набула кримiналiзацiя дiянь, пов'язаних iз шахрайством з фiнансовими ресурсами. Крiм класичного розумiння цього злочину (надання суб'ектом господарсько! дiяльностi завщо-мо неправдиво! шформацп органам влади, кредитно-фшансовим установам з метою одержання кредипв, субвенцiй, дотацiй, тощо), у деяких КК кра!н Свропи закрiплено статп, як встановлюють вiдповiдальнiсть за рiзнi заву-альованi форми вчинення фшансового шахрайства. Прикладом цього е шахрайство з фальсиф^ванням страхового випадку (ст. 298 КК Польщi, ст.ст. 263 (5), 265 КК Шмеччини, ст. 151 КК Австрп), шахрайство при катталов-кладеннi (ст. 264 а КК Шмеччини), ланцюговi ^и та створення фiнансових пiрамiд (ст. 168 а КК Австрп), шахрайство з використанням заборонених че-юв, строкових зобов'язань, векселiв (ст. 250 (3) 1спанп) тощо.
В умовах розростання тшьово! економiки, поширення оргашзовано! злочинностi, набуття такими злочинами мiжнародного характеру, потрiбна належна систематизацiя кримшального законодавства, яка мала б важливе значення. За змiстом чинники детерм^вання злочинностi у кредитно-фшан-совiй системi подiляють на соцiально-економiчнi, полiтичнi, нормативно-пра-
BOBi, оргашзацшно-управлшсью та iншi кримiногеннi фактори. Взаемозалеж-шсть та взаемопов'язанiсть таких чинниюв лише пiдсилюе !х вплив на кшь-кiсно-якiснi показники цього виду злочинносп. Аналiз таких детермшанпв, ix рiзностороннiсть та взаемообумовленiсть шкiдливиx наслщюв свiдчать про iстотнi недолiки юнуючо! системи запобiгання злочинностi та окремих злочи-нiв у кредитно-фiнансовiй систем^
Висновки. З наведеного вище можна стверджувати, що система орга-шзацшно-управлшських заxодiв запобiгання злочинам у кредитно-фшансо-вiй системi мае передбачати посилення уваги сустльства до проблеми запо-бiгання злочинам у цiй систем^ удосконалювати органiзацiйно-управлiнську структуру всix суб'еклв, якi причетнi до цього процесу, створювати належнi умови дiяльностi державних i недержавних кредитно-фiнансовиx установ.
Перспективи подальших досл1джень. Незважаючи на юнування пе-редумов запобiгання злочинам у кредитно-фшансовш систем^ практично вщ-сутш теоретичш, законодавчi основи, специфiчна комплексна система запо-бiжноl дiяльностi. Висока сустльна небезпечнiсть злочинностi у кредитно-фшансовш системi потребуе запровадження скоординованих полггичних, со-щальних, правових, оргашзацшно-управлшських заxодiв комплексного характеру на вшх рiвняx та етапах запобшання.
Л1тература
1. Свропейський виб1р: Виступ Президента Украши Л. Д. Кучми у Верховнш Рад1 Украши 18 червня 2002 року // Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши -2002 рж. - К. : Вид-во "Преса Украши", 2002. - 96 с.
2. Баюра Д. Украина выполнила требования FATF / Д. Баюра // Украинская инвестиционная газета. - 2002. - № 48. - С. 23-26.
3. Жданов Ю.Н. Европейское уголовное право. Перспективы развития / Ю.Н. Жданов, Е.С. Лаговская. - М. : Международные отношения, 2001. - С. 7.
4. Уголовный кодекс Республики Польши : пер. с польск. Д.А. Барилович. - СПб. : Изд-во "Юридический центр Пресс", 2001. - 234 с.
5. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии : пер. с нем. - СПб. : Изд-во "Юридический центр Пресс", 2003. - 524 с.
6. Уголовный кодекс Австрии : пер. с нем. - М. : ИКД "Зерцало-М", 2001. - 144 с.
7. Уголовный кодекс Испании / под ред. д-ра юр. наук, проф. Н.Ф. Кузнецовой и доктора юр. наук, профессора Ф.М. Решетникова. - М. : Изд-во "Зерцало", 1998. - 218 с.
8. Уголовный кодекс Дании / Научное редактирование и предисловие С.С. Беляева : пер. с дат. канд. юр. наук С.С. Беляева, А.Н. Рычевой. - СПб. : Изд-во "Юридический центр Пресс", 2001. - 230.
9. Уголовный кодекс Швейцарии : пер. с нем. канд. юр. наук А.В. Серебренниковой. -СПб. : Изд-во "Юридический центр Пресс", 2002. - 366 с.
10. Протид1я вщмиванню доход1в, здобутих злочинним шляхом : зб. нормат.-прав. актив, м1ж нар. док., коментарг - К. : Вид-во "Атжа", 2003. - С. 6.
11. Гуторова Н.О. Кримшально-правова охорона державних фшанав Украши. - Харгав : Вид-во НУ внутр. справ, 2001. - С. 90.
Наконечная Н.В. Вступление Украины в европейское административное пространство: перспективы и проблемы
Интеграция в мировое экономическое пространство требует создания эффективной национальной системы противодействия легализации криминальных доходов. Исследованы меры в странах Европы по предотвращению и ликвидации незаконных действий в финансовой сфере.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, финансовая безопасность государства, преступления в кредитно-финансовой системе.
Nakonechna N.V. Entry Ukraine to European Administrative Space: prospects and problems
Integration into the world economy requires an effective national system for combating money laundering. We study the measures taken in Europe to prevent and eliminate malpractices in the financial sector.
Keywords: economic security of the state, financial security of the state, crimes in the credit and financial system.
УДК339.9 Аспгр. В.В. Крет1 -Лъвысъкий НУ 1м. 1вана Франка
ЗНАЧЕННЯ ДИВЕРСИФ1КАЦН У СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ТРАНСНАЦЮНАЛЬНИХ КОМПАН1Й
Розглянуто диверсифжащю як економiчне явище, класифжовано рiзноманiтнi способи дивереифжаци у транснащональних компашях, наведено приклади вико-ристання рiзних стратегш дивереифжаци, порiвняно шдходи до розширення асорти-менту двох сучасних тдприемствах, запропоновано пiдхiд до вимiрювання диверси-фiкацii в глобальних компашях.
Ключовг слова: транснащональш компанii, дивереифжащя, глобалiзацiя, еко-номiчна стратегiя, асортимент товарiв.
Постановка проблем. Сучасш транснащональш корпорацп вже стали основою св1тово! економжи. Устшнють тако! форми оргашзацп б1знесу по-яснюють р1зними чинниками: вщ економп масштабу до вдалого менеджменту, але в цш публжацп ми запропонуемо шший тдхвд, в якому основою еко-ном1чно! устшносп буде диверсифжащя. Через сво! значш розм1ри тд-приемство мае можливють ствпрацювати з великою кшьюстю постачальни-юв та ктенлв. Те ж стосуеться 1 р1зномаштносп товар1в. Диверсифжащя для сучасних транснацiональних компанш вже не питання пiдвищення прибутку, а запорука продовження устшного юнування.
Метою роботи е визначення основних способ!в диверсифжацп влас-них ризиюв, яю застосовують мiжнароднi компанп.
ОбГрунтування отриманих наукових результат1в. Передушм варто пояснити, чим е диверсифжащя з погляду ведення бiзнес-дiяльностi. Вмшня диверсиф!кувати означае роздшяти джерела свого прибутку та ризику м1ж незалежними одиницями. В такому випадку, якщо одне джерело зникне, це не поставить тдприемство в скрутне становище [1, с. 589]. Багато в чому ТНК мають перевагу у використанш цього шструменту над шшими способами оргашзацп тдприемницько! д1яльност1
Диверсифжащя виробництва за галузями - це один 1з спосо61в змен-шення ризиюв, яю можуть со61 дозволити лише по-справжньому великi компанп, осюльки для цього необхiднi значш кошти та людський потенцiал. У свиовш економiцi е пор1вняно небагато приклад!в використання цього методу. Вш полягае у розширеннi виробництва за межами звичного ринку. Зпдно з цим методом, компашя, будучи виробником певного виду продукцп, почи-нае виходити не просто на шший географiчний ринок чи цшову шшу товару, а бере участь у виробницв принципово шшого товару чи послуги, яю не
1 Наук. к^вник: доц. Л.Р. Москалик, канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
