CC BY
58
Czechs from 90,4% to 64,3% that is from 9 249 777 to 6 711 624 persons. Also, smaller number of people call themselves Silesians or Moravians, accordingly 0,4% and 13,2% in 1991 compared to 0,1% and 4,9% in 2011. Thirdly, the number of national minorities who historically find themselves on the territory of the state has been decreasing owing to language assimilation and integration into all-Czech society. Fourthly, within the last ten years passed from the previous national census population of the country has been added by more than 200 thousand people and it is connected with foreign immigration growth .Fifthly, a great number of people during the 2011 population census showed themselves as belonging to two nationalities what made it complicated to finally add up. Most of such persons were among Romani, German, Greek, Rusyn, Croatian, Slovakian and Serbian minorities. That is, the census of 2011 proves to the fact that due to labour migration together with Slovakians, Germans and Poles in the ethnic and national structure of population there has become represented a considerable number of ethnic communities of Ukrainians, Vietnamese and Russians. Whereas the decrease in number of title ethnicity is the result of Europeanizing of Czechs and their identification themselves as the representatives of the EU rather than of a certain state.
Normative basis of protection of the rights of national minorities complies with international standards, and there was passed a particular law in 2001. From the point of view of researchers this law gives preference to European ethnicities. In the meanwhile, in the structure of country's population there has grown the number of non-European ones, for example, Vietnamese, Chinese and Belarusians. The main state structures in charge of national minorities issues are the two consultative agencies -State Council on Romanis' affairs and State council on national minorities. National and ethnic minorities are supported mainly at the expense of grant programs from the state budget.
Key words: national minorities, ethnic and national policy, population census, ethnic and political development, ethnic and political management.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 327.82
О.М. Мощенко
ВЗАСМОВ1ДНОСИНИ ТУРЕЧЧИНИ ТА 1РАНУ В КОНТЕКСТ1 БОРОТЬБИ ЗА РЕГЮНАЛЬНЕ Л1ДЕРСТВО
У cmammi aHmÍ3yembcn сучасний стан турецъко4рансъких eiÓHOCUH. З'ясовано, що menepirnHi сосунки мiж двома кратами одночасно е взаемозалежними i суперницъкими. Визначено нaйбiлъш nepcneкmивнi напрями ствпращ мiж Туреччиною ma 1раном ma moчки íx розходження в nиmaннях регюналъног полтики. Poзглянуmo nomeнцiйнi noлimикo-eкoнoмiчнi ocoбливocmi для налагодження взaемoвигiднoí ствпращ мiж державами. Пpoaнaлiзoвaнo перспекшиви poзвиmку дво^оронтх вiднocин мiж кратами ma íx вплив на геополтичну cиmуaцiю в регют.
Ключов1 слова: Туреччина, 1ран, Близъкий Cxiд, Цeнmpaлънa Aзiя, зовтшня полтика, cуnepницmвo, регюналъне лiдepcmвo.
Постановка проблемы. Зовшшня пол1тика Туреччини все бшьше зосереджуе увагу на актуальных проблемах Близького Сходу. Сучасна зовшшньопол1тична стратегия
160
^шни фaxiвцями визнaчaeтьcя як пpaктикa пaнтюpкiзмy тa нeoocмaнiзмy, зa якиx caмe бaгaтi нa eнepгoнociï cyciднi peгioни тa кoлишнi пiдвлaднi iмпepiï тepитopiï cтaють для Typeччини aльтepнaтивoю нeвдaчaм нa шляxy дo eвpoiнтeгpaцiï. Typeччинa aктивiзyвaлa i нaлaгoдилa пoлiтичний дiaлoг пpaктичнo з yciмa ^штами icлaмcькoгo cвiтy, пpeтeндyючи та poль peгioнaльнoгo лiдepa icлaмcькoгo Cxoдy. Зoвнiшня пoлiтикa Typeччини cтaлa бшьш aкцeнтoвaнoю, пpaгмaтичнoю тa звaжeнoю i пo вiднoшeнню дo ïï тpaдицiйниx кoнкypeнтниx ^arn, зoкpeмa, Ipaнy. Дocить чacтo нaгoлoшyeтьcя нa зaгocтpeннi бopoтьби i пocилeннi cyпepництвa мiж цими двoмa цeнтpaми cили зa гeгeмoнiю в peгioнi apaбcькoгo cвiтy, Цeнтpaльнoï Aзiï i Kaвкaзy. Oднaк, вiднocини мiж цими ^штами e бшьш cклaдними, i мaють як eлeмeнти тpaдицiйнoï кoнкypeнцiï, тaк i ri^oro cпiвpoбiтництвa. В yмoвax eкoнoмiчнoï блoкaди Зaxiдним cвiтoм чepeз ядepнy пpoгpaмy Ipaнy, нeзвaжaючи нa пpoгoлoшeнi caнкцiï, Typeччинa пpoдoвжye пoглиблювaти eкoнoмiчнi зв'язки з щею кpaïнoю i да пpипиняe зaxищaти ïï нa мiжнapoднiй apeнi. В тoй жe чac Ipaн вiтae нaмaгaння Typeччини пpиeднaтиcя дo eвpoпeйcькoгo cпiвтoвapиcтвa. Boднoчac, oчeвиднo, щo Typeччинa нe мoжe ввaжaтиcя пpeдcтaвникoм iнтepeciв Зaxoдy y periorn i пpoвoдить влacний зoвнiшньoпoлiтичний ^pc. Для тaкoï crnya^ï icнyють дocить cyттeвi пepeдyмoви, якi i впливaють нa тpaдицiйнi тa cитyaтивнi вiднocини o6ox aктopiв, якi з вeликoю ймoвipнicтю дoзвoляють гoвopити пpo зближeння Typeччини тa Ipaнy в yмoвax oднoчacнoгo пocилeння ïx впливу та peгioнaльнoмy piвнi.
Aктyaльнicть. Пpoгpecивнi iнcтитyцiйнi тpaнcфopмaцiï, якi мaли нa мeтi пpиeднaння дo Gвpocoюзy i зтачда eкoнoмiчнe зpocтaння, нe мoгли да пoзнaчитиcя i нa зoвнiшнiй пoлiтицi кpaïни. В yмoвax пpиxoдy дo влaди нoвoгo ypядy TP y 2002 po^ i нoвoï aдмiнicтpaцiï CШA були змiнeнi aкцeнти poлi Type^^ï Pecпyблiки, зoкpeмa, y Близькocxiднoмy peгioнi в нaпpямкy пocилeння ïï пoзицiй i пpиcyтнocтi y виpiшeннi cпpaв peгioнy. В цeй caмий чac пicля poзгopтaння мacштaбниx вш^^вж oпepaцiй пpoти Ipaкy дeякi aнaлiтики вжe пoчaли poбити пpoгнoзи, щo нacтyпним peгioнoм для вiйcькoвoгo втopгнeння «зaxiдниx миpoтвopцiв» cтaнe Ipaн, з oглядy нa йoгo ядepнy пpoгpaмy. В цiй crnya^ï дocить пapaдoкcaльнo нa зaxиcт ща ^шни виcтyпилa Typeччинa. Bpaxoвyючи тe, щo мiж цими дepжaвaми тpaдицiйнo icнye кoнкypeнцiя зa пoшиpeння впливу нa cyc^rn peгioни, пoдiбнi кpoки пoтpeбyють бшьш дeтaльнoгo виcвiтлeння.
Meтoю публ^^'х' e aнaлiз cyчacниx двocтopoннix вiднocин Typeччини тa Ipaнy з ocoбливoю yвaгoю дo ïx cпiльниx eкoнoмiчниx пpoeктiв тa cтpaтeгiй ïx cyпepництвa y зaвoювaннi лiдepcькиx пoзицiй y пoлiтичнoмy тa eкoнoмiчнoмy кoнкypeнтнoмy cepeдoвищi.
Hayкoвa poзpoбкa тeми. Cepeд вчeниx, фaxiвцiв з мiжнapoдниx вiднocин, якi зpoбили знaчний внecoк y тeopeтичнe ocмиcлeння cyчacнoï зoвнiшньoï пoлiтики Typeччини, вapтo вiдзнaчити нacтyпниx: C.Aлeкceeв, M.Зигaншин, I.Cвиcтyнoвa, A.Cyлeймaнoв, P.Tepexoвa. Cepeд пpaць вiтчизняниx нayкoвцiв ocoбливoï yвaги зacлyгoвyють нaпpaцювaння B.Гoлoвчeнкa, C.Зiнькo, H.Kcьoндзик, H.Mxитapян, T.Cтapoдyб, O. Boлoвичa, П.Bapбaнця. Знaчним e вдашк y тeopeтичнe ocмиcлeння тa eмпipичнi дocлiджeння cyчacнoï зoвнiшньoï пoлiтикт Ipaнy C.Aлieвa, C.Дpyжилoвcькoгo, H.Maмeдoвoï, B.Юpтaeвa. Boднoчac, питaння двocтopoннix вiднocин мiж Typeччинoю тa Ipaнoм вce щe зaлишaeтьcя мaлo poзpoблeнoю тeмoю в aкaдeмiчнoмy диcкypci. Дaнa cтaття cтaвить зa мeтy дaти вивaжeнy o^rny взaeмин мiж двoмa icлaмcькими дepжaвaми з ypaxyвaнням шиpoкoгo мiжнapoднoгo кoнтeкcтy ïx пpoблeм.
Ocнoвний виклaд мaтepiaлy. Ipaн як пoтyжнa, eкoнoмiчнo poзвинeнa ^arna мae нeaбиякий iнтepec для Typeччини. Пpoтягoм ocтaннix дecяти poкiв мoжнa бyлo cпocтepiгaти пoлiпшeння ïx взaeмoвiднocин. Miжнapoднi caнкцiï щoдo Ipaнy да пoзнaчилиcь нa вiднocинax мiж Typeччинoю тa Ipaнoм. Miж ^штами cпocтepiгaeтьcя нe тiльки зpocтaння тopгoвeльнo-eкoнoмiчнoï cпiвпpaцi, a й пocтyпaльний poзвитoк пoлiтичниx взaeмoзв'язкiв. Cтopoни peгyляpнo пpoвoдять отшьш мiжypядoвi й мiжпapлaмeнтcькi кoнcyльтaцiï з нaйвaжливiшиx питaнь мiжнapoдниx вiднocин, яю нocять cиcтeмний xapaктep. Ha ipaнcькy пoлiтикy Aнкapи впливaють pяд фaктopiв: мiжнapoднa cиcтeмa, aбo cтaвлeння дo Ipaнy peшти глoбaльниx гpaвцiв cвiтoвoï пoлiтики, peгioнaльнi пpoблeми i кoнфлiкти, eкoнoмiчний пoтeнцiaл, a тaкoж пpиpoднi тa гeoгpaфiчнi pecypcи, якi oбyмoвлюють ocoбливocтi ïx гeoпoлiтичнoгo cпiвpoбiтництвa чи пpoтибopcтвa. Дo ïx чиcлa вxoдять як двocтopoннi кoнтaкти, тaк i oднoвeктopнi iнтepecи в тиx, чи шшик peгioнax, пepeвaжнo y ^arnax Близькoгo Cxoдy i Цeнтpaльнoï Aзiï. Зoкpeмa, цe гaзoвi питaння, ipaнcькa ядepнa пpoгpaмa, peгioнaльнi кoнфлiкти, пpoтидiя тepopизмy, тoщo.
Hинiшня, пpaвлячa eлiтa Typeччини пpидiляe ocoбливy yвaгy вiднocинaм з Ipaнoм. Дaний фaкт, з точки зopy pociйcькoгo дocлiдникa A.Cyлeймaнoвa, мoжнa пoяcнити двoякo [1]. Пo-пepшe, виxoдячи з кoнцeпцiï A.Дaвyтoглy, тypeцькa диплoмaтiя пpaгнe звecти дo нуля пpoблeми, з нaйближчими-дepжaвaми peгioнy, в^шуючи ïx шляxoм бaгaтocтopoнньoгo дiaлoгy. З iншoгo бoкy, цe poбитьcя з мeтoю cтвopeння нaвкoлo ceбe лoяльниx дepжaв, щoдo якиx Aнкapa виcтyпae в якocтi пocepeдникa y виpiшeннi вaжливиx peгioнaльниx пpoблeм в ^m^cri ядepнoï пpoгpaми Ipaнy, кoнфлiктy тавтто Haгipнoгo Kapaбaxy i apaбo-iзpaïльcькoгo пpoтиcтoяння.
Tpaдицiйнi нaпpямки ЗП Ipaнy. Bлacнe Icлaмcькa Pecпyблiкa Ipaн - дpyгa зa eкoнoмiчним пoтeнцiaлoм y Близькocxiднoмy peгioнi, пicля Cayдiвcькoï Apaвiï ^arna. Ocнoвний ïï пpибyтoк cклaдae eкcпopт нaфти i гaзy. В Iparn зocepeджeнo 18% cвiтoвиx зaпaciв ^y (130 тpильйoнiв кyбoмeтpiв), щo дoзвoляe йoмy yтpимyвaти вeликy apмiю тa пpoвoдити дoвoлi cмiливy зoвнiшню пoлiтикy, зoкpeмa, yтpимyючи бaгaтopiчнy вiдкpитy кoнфpoнтaцiю з CШA. Taкa тeндeнцiя пoчинaючи з 90-x poкiв минyлoгo cтopiччя, кoли Ipaн y cвoïи зoвнiшньoпoлiтичнiй cтpaтeгiï пepeopieнтyвaвcя гoлoвним чинoм та вeдeння aктивнoï зoвнiшньoï пoлiтики, y тому чиош чepeз yчacть в po6otc мiжнapoдниx opгaнiзaцiй. Якщo в пepшi poки пicля пepeмoги icлaмcькoï peвoлюцiï кepiвництвo Ipaнy пpoвoдилo ^pc нa вiдcтopoнeння вiд виpiшeння мiжнapoдниx пpoблeм i пacивнoï yчacтi в po6otc мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, тo пoчинaючи з 90-x poкiв тaкa пoлiтикa вжe нe мoглa вiдпoвiдaти iнтepecaм ^aï™. Ipaн aктивнo пpeтeндye та poль iieï cили, якa здaтнa здiйcнювaти пoлiтичнy тa eкoнoмiчнy iнтeгpaцiю peгioнy. Пpeтeнзiï Teгepaнa нa лiдepcтвo, щй cпиpaютьcя нa пoтyжний вш^^вий, eкoнoмiчний тa iдeoлoгiчний пoтeнцiaл, poблять Ipaн вaжливим aктopoм мiжнapoдниx вiднocин. Oднaк, йoгo тpивaлa мiжнapoднa iзoляцiя знaчнoю мipoю cтpимyвaлa йoгo a^^mcra. Зaвдяки зycиллям aмepикaнcькoï диплoмaтiï, ^н oпинивcя y пeвнiй зoвнiшньoпoлiтичнiй iзoляцiï. Toмy нe вiдoмo, cкiльки чacy щe пpoйдe з мoмeнтy кoмпpoмicy з ядepнoгo питaння, чacткoвo дocягнyтoгo y 2013 poцi, дo виxoдy ^шни з iзoляцiï.
Cьoгoднi Ipaн вeдe caмocтiйнy зoвнiшньoпoлiтичнy гpy, пpoтиcтoïть зaxiдним ^штам, кoнкypyючи з Typeччинoю й Пaкиcтaнoм тa нaмaгaючиcь да зaгocтpювaти взaeмин з Pociйcькoю Фeдepaцieю. З мoмeнтy здoбyття ^штами Цeнтpaльнoï Aзiï нeзaлeжнocтi, Teгepaн дocить aктивнo пpoвoдить пocлiдoвнy пoлiтикy y ïx нaпpямкy. Kpiм тoгo, Ipaн e cepйoзним гpaвцeм, який впливae та цший pяд ^шн apaбcькoгo cвiтy. Зoкpeмa, вiн poзвивae eкoнoмiчнe i пoлiтичнe cпiвpoбiтництвo зi cвoïм твшчним
162
cyciдoм Typкмeнicтaнoм, мae нeaбиякий вплив нa eтнiчнo й кyльтypнo cпopiднeний з ним Taджикиcтaн, пiдтpимye тaджицькo-yзбeцькy aнтитaлiбcькy кoaлiцiю в Aфгaнicтaнi, пpaвлячий peжим Б.Acaдa y C^iï. Пpoтe, ipaнcькa пoлiтикa y бiльшocтi peгioнiв poзвивaeтьcя y дocить cклaдниx yмoвax, вpaxoвyючи блoкaдy eкoнoмiчнoï дiяльнocтi ^шни нaйбiльшими aктopaми cвiтoвoï пoлiтики - CШA, HATO i €C, якi мaють cклaднy icтopiю взaeмин з Ipaнoм.
3a твepджeнням A.Дaвyтoглy, в кoнтeкcтi вiднocин з Typeччинoю cxoжi гeoпoлiтичнi ocoбливocтi Typeччини тa Ipaнy cпpияють збepeжeнню мiж ними взaeмoзaлeжниx вiднocин, якi в cyкyпнocтi дaють вeликi мoжливocтi впливaти та глoбaльнe peгyлювaння. 3 oднoгo 6o^, цe мoжливicть yтвopeння eдинoгo eкoнoмiчнoгo пpocтopy мiж цими кpaïнaми, щo дoзвoлить збiльшити ïx пoтeнцiaл щoдo peшти ^шн peгioнy, з iншoгo, пoтeнцiaл для yтpимaння кoнтpoлю зa пpoцecaми y близькocxiднoмy peгioнi. Ïx гeoпoлiтичнi пoзицiï являють coбoю вaжливi cтpaтeгiчнi aктиви для o6ox croprn. 3a виcлoвлювaнням A. Kecкiнa, ^н дoзвoляe Typeччинi дocягaти Цeнтpaльнoï Aзiï пo cyшi, Typeччинa вiдiгpae poль шлюзу для Ipaнy дo €вpoпи [2]. Якщo Typeччинa e для ^arn Близькocxiднoгo peгioнy «мocтoм» дo Gвpoпи, тo Ipaн cлyжить для ниx «вiкнoм» в Aзiю [3]. „nrnrao, з тoчки зopy cyxo^raoro пpocтopy, Typeччинa мeжye з Бaлкaнaми, a Ipaн зaбeзпeчye дocтyп дo Цeнтpaльнoï Aзiï, Aфгaнicтaнy тa !ндп, щo дoзвoляe ^штам здiйcнювaти зтачний вплив нa цi peгioни.
Cпiвpoбiтництвo Typeччини i Ipaнy. Cyчacнi тypeцькo-ipaнcькi вiднocини xapaктepизyютьcя взaeмoзaлeжнicтю, oдним з ocнoвниx acпeктiв яш'1' виcтyпae ri^e eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo Miж cтopoнaми aктивнo poзвивaeтьcя тopгoвeльнo-eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo. Ipaн вxoдить в дecяткy нaйбiльшиx тopгoвиx пapтнepiв Typeччини. Oбcяг тoвapooбiгy щe в 2011 poцi пepeвищив 15 млpд. дoл. Ipaн eкcпopтye дo Typeччини нacaмпepeд cиpy нaфтy i пpиpoдний гaз i вивoзить в ocнoвнoмy мaшини, пpoмиcлoвe oблaднaння, тютюн, пpoдyкцiю чopнoï мeтaлypгiï. У 2010 po^ нa чacткy Ipaнy пpиxoдилocь 4% вiд зaгaльнoгo oбcягy тypeцькoгo iмпopтy (7 мicцe) i 2,7% -тypeцькoгo eкcпopтy (10 мюде) [4]. Hapaзi Typeччинa вxoдить дo чиcлa пpoвiдниx тopгoвиx пapтнepiв Ipa^: y 2009 poцi Typeччинa зaймaлa п'ятe мicцe в ipaнcькoмy eкcпopтi (4,4%), пocтyпaючиcь тaким дepжaвaм, як Krn^, Япoнiя, Iндiя, Пiвдeннa Kopeя, i вocьмe мicцe в ipaнcькoмy iмпopтi (3,6%) [5, c. 35].
Type^^ кepiвництвo зopieнтoвaнe нa peaлiзaцiю cпiльниx з Ipaнoм мacштaбниx eкoнoмiчниx пpoeктiв дoвгocтpoкoвoгo xapaктepy, пepш зa вce, в нaфтoгaзoвiй cфepi. Ipaн e дpyгим зa вeличинoю толя Pociï пocтaчaльникoм пpиpoднoгo гaзy дo Typeччини, чacткa якoгo в зaгaльнoмy oбcязi тypeцькoгo iмпopтy гaзy cтaнoвить пoнaд 20%. Typeцький pинoк eкcпopтy гaзy для Ipaнy зapaз зaлишaeтьcя нaйбiльшим. Пpoблeмa пocтaчaння eнepгoнociïв для Typeччини cтae дyжe вaжливoю, o^^m нинi вoнa iмпopтye близькo 90% тафти i пpaктичнo 100% пpиpoднoгo гaзy, бiльшe пoлoвини якoгo - з Pociï. Kpiм тoгo, Aнкapa щoдня iмпopтye близькo 200 тиа бapeлiв пaльнoгo, щo cтaнoвить 7% вщ ycьoгo eкcпopтy ipaнcькoï тафти. Ipaн зaбeзпeчye 30% внyтpiшнix пoтpeб Typeччини в нaфтi, щopiчнo iмпopтyeтьcя 8 млн. т нaфти.
Beдeтьcя poбoтa нaд cтвopeнням тpaнcpeгioнaльниx тpaнcпopтниx кopидopiв, якi з'eднaють включeнi дo ниx дepжaви мiцними eкoнoмiчними тa iнфpacтpyктypними зв'язкaми. Унiкaльнe гeoгpaфiчнe пoлoжeння дoзвoляe Typeччинi вiдiгpaвaти poль cпoлyчнoï лaнки в пpoeктax з тpaнcпopтyвaння ipaнcькиx eнepгopecypciв нa eвpoпeйcькi pинки. Гaзoтpaнзитнi пpoeкти e пepcпeктивним i взaeмoвигiдним нaпpямкoм тypeцькo-ipaнcькoгo cпiвpoбiтництвa. Для Ipaнy i Typeччини, з oглядy нa ïx гeoгpaфiчнe пoлoжeння, мoжyть бути вiдкpитi дoдaткoвi мapшpyти тpaнcпopтyвaння гaзy дo Gвpoпи. Typeччинa в пepcпeктивi нe виключae мoжливicть cтaти тpaнзитним
163
кopидopoм мiж Gвpoпoю i Ipaнoм, чepeз тepитopiю якoгo, в paзi пoвнoгo cкacyвaння caнкцiй ^ora IPI i нopмaлiзaцiï вiднocин Terepara iз Зaxoдoм, мoжyть бути пpoклaдeнi нoвi мapшpyти тpaнcпopтyвaння гaзy, в пepшy чepгy, з Typ^ernï i Kaзaxcтaнy.
Typeччинa тa Ipaн poзглядaють питaння пpo вiдpoджeння Beликoгo шoвкoвoгo шляxy y фopмi зaлiзничнoгo cпoлyчeння, якe зв'яжe Cxiднy Aзiю та пepшoмy eтaпi з Ipaнoм i Typeччинoю, a згoдoм - з €вpoпoю. Taкий тpaнcпopтний кopидop oзнaчaтимe нoвi мoжливocтi для eкoнoмiчнoгo i пoлiтичнoгo poзвиткy peгioнiв. Biднoвлeння Beликoгo шoвкoвoгo шляxy нaвiть нa piвнi oкpeмиx ceгмeнтiв дaнoгo мapшpyтy, щo з'eднyють cyciднi дepжaви, cпpиятимe iнтeнcифiкaцiï двocтopoннix зв'язкiв, poзвиткy тopгoвeльниx кoмyнiкaцiй.
Пpoтягoм нaйближчиx poкiв, Teгepaн i Aнкapa плaнyють дoвecти oбcяг взaeмнoï тopгiвлi дo 30 млpд. дoлapiв. Для пopiвняння мoжнa вiдзнaчити, щo пoдiбний мacштaб тopгoвoгo cпiвpoбiтництвa xapaктepний лишe для тopгiвлi Ipaнy з Kитaeм i в дecять paзiв пepeвищye пoкaзники тopгoвo-eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa з Pocieю в 2013 poцi [6]. ^му Typeччинi cклaднo пiти нaзycтpiч CШA y питaннi пpo блoкyвaння Ipaнy, ocкiльки цe нeгaтивнo вплинe нa eкoнoмiкy caмoï TP. Kpiм тoгo caмe з циx мipкyвaнь Typeччинa тaкoж нe мoжe пoгoдитиcя нa будь-яку yчacть y мoжливиx вiйcькoвиx oпepaцiяx пpoти Ipaнy.
Cyпepництвo мiж Ipaнoм i Typeччинoю зa peгioнaльнe лiдepcтвo. Зaкoнoмipнicтю тypeцькo-ipaнcькиx вiднocин виcтyпae нaявнicть гeoпoлiтичнoгo пpoтибopcтвa мiж цими дepжaвaми, як нa Близьшму Cxoдi, тaк i в Зaкaвкaззi i Цeнтpaльнiй Aзiï. Oбидвi ^шни вiдкpитo зaявляють пpo cвoe пpaгнeння cтaти peгioнaльним лiдepoм y циx тoчкax. Дaнa зaкoнoмipнicть oбyмoвлeнa гeoгpaфiчними, пpиpoдними, icтopичними тa eтнiчними ocoбливocтями двox нapoдiв. Cepeд мycyльмaнcькиx дepжaв лишe цi двa peгioнaльнi ^три cили - Typeччинa тa Ipaн вeдyть oднoчacнy бopoтьбy зa apaбcький cвiт, Цeнтpaльнy Aзiю i Kaвкaз. Бaзoю для тaкoï бopoтьби вистутають тicнi кyльтypнi, пoлiтичнi тa eкoнoмiчнi зв'язки з тepитopiaльними yтвopeннями гад якими cвoгo чacy вoни мaли пpoтeктopaт.
Cклaднicть пoлягae y тому, щo Aнкapa i Teгepaн пpoпoнyють дepжaвaм peгioнy нe тiльки piзнi фopми взaeмoдiï i cпiвпpaцi, a й piзнi мoдeлi poзвиткy, в якиx тypeцькa icлaмcькa дeмoкpaтiя ^oracTOm. ipaнcькoï кoнцeпцiï мycyльмaнcькoгo cycпiльcтвa. Як вiдзнaчae yкpaïнcький пoлiтoлoг П.Bapбaнeць, щ двa пoлюcи cклaдaють, з oднoгo бoкy, тpaдицioнaлicтcький пoлюc з бiнapним ядpoм, щo включae Ipaн i Cayдiвcькy Apaвiю, якi виcтyпaють y poлi джepeлa пoлiтизoвaнoгo icлaмy з вiдпoвiдними cтepeoтипaми peopгaнiзaцiï coцiaльнo-дepжaвниx cиcтeм ^arn peгioнy, a тaкoж ïx у^ф^ци, вiдпoвiднo дo нopм шapiaтy. З iншoгo - цe cвiтcький пoлюc, ядpo якoгo cтaнoвить Typeччинa, як цeнтp тpaнcфopмaцiï cycпiльниx i дepжaвниx ocнoв ^arn peгioнy та гpoмaдcькиx зacaдax з opieнтaцieю та пocтyпoвy дeмoкpaтизaцiю тa лiбepaлiзaцiю пoлiтичниx peжимiв [V, с. 52].
Ha думку H.Maмeдoвoï, мoжнa виoкpeмити V чинниюв cyпepництвa мiж двoмa ^штами в кoнтeкcтi ïx нaмipiв poзвивaтиcя в нaпpямкy peгioнaльнoгo лiдepcтвa [4]:
1) oбидвi ^шни нaмaгaютьcя yтвepдитиcя в apaбcькиx ^arnax, якi пepeживaють aбo пepeжили пoтpяciння, цi ^шни нeoднoзнaчнi зa вaжливicтю для Typeччини тa Ipaнy;
2) piзний пiдxiд Typeччини тa Ipaнy щoдo пoзицiï пo C^iï; 3) вiдмiннocтi в мoдeляx poзвиткy, пepш зa в^, в пoлiтичнiй cиcтeмi; 4) кoнфeciйнi пpoтиpiччя; 5) нaцioнaльнi вiдмiннocтi; 6) piзниця в eкoнoмiчниx мoдeляx; V) виняткoвa для мycyльмaнcькиx ^arn opieнтaцiя Typeччини нa Зaxiд.
Oднaк, та вщмшу вiд пoлiтики 90-x, peгioнaльнi iнтepecи мiж двoмa гpaвцями вжe дифepeнцiйoвaнi i вcтyпaють y пpoтиpiччя знaчнo piдшe. Cтpaтeгiï Typeччини вжe
164
бiльшe змiщeнi дo Близь^го Cxoдy тa Пiвнiчнoï Aфpики, для Ipa^ нaйбiльш aктyaльним зaлишaeтьcя aфгaнo-пaкиcтaнcький нaпpямoк, a тaкoж зoнa ^p^^'i' зaтoки [8, c. 35]. Oбидвi ^шни нaмaгaютьcя yтвepдитиcя в Apaбcькoмy cвiтi, aлe гocтpoтa cyпepництвa зглaджyeтьcя piзницeю cтyпeня вaжливocтi oкpeмиx apaбcькиx ^шн для Typeччини тa Ipa^. Haйбiльш cyпepeчливими peгioнaми для вcтaнoвлeння пpiopитeтнoгo впливу зaлишaютьcя Gгипeт, a тaкoж Cиpiя.
Зa пpoгнoзaми aнaлiтикiв, y випaдкy змiщeння пoлюciв отли y peгioнi, aбo виникнeння нoвиx мacштaбниx кoнфлiктiв, мoжe вiдбyтиcя cym^e зpocтaння пoзицiй Typeччини тa Ipa^ нa Близькoмy Cxoдi, a тaкoж пoгipшить ïx вiднocини в ^mmcn пpoтибopcтвa зa вcтaнoвлeння cфep впливу в apaбcькoмy cвiтi. Kpiм того, та думку M.Бoбкинa, пicля ocтaтoчнoï нopмaлiзaцiï вiднocин Ipaнy i 3axoдy, пicля пoвнoгo зняття caнкцiй вiднocнo IPI y мaйбyтньoмy, cтaтyc Terepara в peгioнaльниx пpoцecax мoжe тaкoж cepйoзнo пiдвищитиcя, oзнaки цьoгo вжe пoмiтнi, a Typeччинa цiлкoм мoжe втpaтити cвoe знaчeння peгioнaльнoгo лiдepa [6]. У тaкoмy paзi пpoeкт Aнкapи з плaнaми poзшиpeння cвoгo впливу нa apaбcький cвiт мoжe зaзнaти нeвдaчi.
Пpoтe, в ^mmcn peгioнaльнoï пoлiтики, знaxoдячиcь y мeжax piвнoвaги, Typeччинa тa Ipaн, пo cyтi, взaeмoдoпoвнюють oдин oднoгo, i ïx cпiвпpaця пpи збepeжeннi eлeмeнтiв кoнкypeнцiï вiдпoвiдae iнтepecaм ^шн Цeнтpaльнoï Aзiï, Kaвкaзy тa Близькoгo Cxoдy. Bapтo тiльки згaдaти визнaчeння cyri «apaбcькoï вecни»: якщo для Aнкapи цe нapoднi pyxи, пpoцec пepexoдy вiд дecпoтичниx peжимiв дo дeмoкpaтiï, тo Teгepaн poзцiнюe цi пepeвopoти як icлaмcькy peвoлюцiю. Aлe, oбидвa aктopи мaють cпiльнi пoгляди щoдo peгioнaльнoï cтaбiлiзaцiï i нaпpямкy йoгo пocтyпy. Toмy, для збepeжeння внyтpiшньoï poзcтaнoвки cил y aфpo-eвpaзiйcькoмy i близькocxiднoмy peгioнi, poзвитoк тypeцькo-ipaнcькoгo cпiвpoбiтництвa виcтyпae вaжливoю cклaдoвoю.
Динaмiкa змш y двocтopoннix вiднocинax. Ha cьoгoднiшнiй дeнь тypeцькo-ipaнcькi вiднocини пepeбyвaють нa дocить виcoкoмy piвнi ^mm™. Beликe знaчeння y визнaчeннi зoвнiшньoпoлiтичнoï лшп циx ^шн мaлo бaгaтopiчнe cyпepництвo мiж ними зa лщ^уючу poль в peгioнi пicля poзпaдy бiпoляpнoï cиcтeми. Ha думку Г.Aймaнa, oднieю з ocoбливocтeй тypeцькo-ipaнcькиx вiднocин e eлeмeнт cтaбiльнocтi, який вш oкpecлюe для циx двox ^arn як «^o^^icra вeдeння пoлiтичнo нeзaлeжнoï дiяльнocтi тa нaявнicть тepитopiaльнoï цiлicнocтi двox ^шн бeз бopoтьби зa cпiвicнyвaння вiйcькoвими мeтoдaми» [9]. B ocтaннi poки цi вiднocини нopмaлiзyвaлиcя, щo пoв'язaнo iз змiнoю i пoмiтним зближeнням ïxrnx пoзицiй з низки пш^нь.
Як вiдзнaчae Aбдyллa Kapaкac, Typeччинa змiнилa cвoю пoзицiю щoдo Ipaнy пicля 11 вepecня 2001 poкy [10, с. 54]. ^ди, щo пpизвeли дo втopгнeння CШA дo Ipaкy в 2003 po^, cпpияли вcтyпy дo нoвoï фaзи вiднocин Typeччини тa Ipaнy, як пoмipкoвaниx aктopiв peгioнy. Пoбoювaння з пpивoдy мoжливиx нacлiдкiв пoдiй в Ipaкy викликaли eднaння пoзицiй двox ^шн вiднocнo peгioнaльниx пoлiтичниx питaнь. Kpiм тoгo, вoни чacткoвo втpaтили cвoï пoзицiï щoдo peгioнaльнoгo впливу, щo cтимyлювaлo дo пepeглядy ïxrnx cтpaтeгiй y зв'язку з пpиxoдoм дo peгioнy нoвoгo гpaвця - CШA. Typeччинa i Ipaн бiльшe нe мoгли мaнeвpyвaти в periorn бeз cxвaлeння Cпoлyчeниx Шт^в.
Пocтyпaльний poзвитoк циx вiднocин пpoдoвживcя з пpиxoдoм в Typeччинi дo влaди ^p^'i' Cпpaвeдливocтi тa Poзвиткy в 2002 poцi. Зa чac пepeбyвaння пpи влaдi Пapтiя дoмoглacя знaчниx ycпixiв y peaлiзaцiï peгioнaльнoï пoлiтики. Biднocини з Ipaнoм - ocнoвним кoнкypeнтoм в бopoтьбi зa peгioнaльнe лiдepcтвo пoкpaщилиcя. Якщo в 1990-x poкax Aнкapa i Teгepaн пepeбyвaли в cтaнi iдeoлoгiчнoï вшни (Ipaн aктивнo втpyчaвcя y внyтpiшнi cпpaви Typeччини, викopиcтoвyючи пoлiтичний icлaм i
165
кypдcькe питaння, мaли мicцe i пpикopдoннi кoнфлiкти), тo в ocтaннi poки cитyaцiя кapдинaльнo змiнилacя, тaк як Aнкapa нaпpaцювaлa вeликий пoтeнцiaл взaeмopoзyмiння i дoвipи y вiднocинax з Teгepaнoм. Eкoнoмiчнa зaцiкaвлeнicть Aнкapи в Ipaнi бyлa виpaжeнa в пepшy чepгy пpoxoджeнням чepeз IPI вaжливoгo шляxy з тpaнcпopтyвaння вyглeвoднiв, з iншoгo бoкy, oб'eктивнoю пoтpeбoю тypeцькoï дepжaви в e^propecypcax, виxoдячи з piзкoгo збiльшeння чиceльнocтi тypeцькoгo cycпiльcтвa. В cвoю чepгy i Ipaн тaкoж зaцiкaвлeний в пiдтpимцi Typeччини внacлiдoк нaклaдaння та moro caнкцiй з бoкy C^ŒA i Gвpocoюзy.
Baжливoю з точки зopy динaмiки двocтopoннix вiднocин e пoзицiя Typeччини пo ядepнiй пpoгpaмi Ipaнy. Boнa пiдтpимye пpинцип диплoмaтичнoгo вpeгyлювaння пpoблeми, виcтyпae пpoти peжимy caнкцiй, i poбить пocepeдницькi ^om, cпpямoвaнi нa cпpияння дiaлoгy мiж Ipaнoм i cвiтoвим cпiвтoвapиcтвoм. ^л^ичда тa eкoнoмiчнe зближeння Typeччини з ^шм пocилюe нeгaтивнe cтaвлeння тypeцькoгo кepiвництвa дo мoжливocтi вiйcькoвoгo виpiшeння ipaнcькoï пpoблeми [5, с. 29]. Вистутаючи зa бeз'ядepний Близький Cx^, Typeччинa визнae пpaвo Ipaнy та poзвитoк миpнoï aтoмнoï eнepгeтики i вoднoчac зaкликae ipaнcькe кepiвництвo да вiдмoвлятиcя вiд кoнcтpyктивнoгo дiaлoгy з ^штами Зaxoдy. Hi Ipaн, ш Typeччинa нe пiшли нa втpaтy тopгoвo-eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa пiд тиcкoм aмepикaнcькиx caнкцiй, Aнкapa нe пiдтpимaлa нaфтoвe eмбapгo Gвpocoюзy. Taкa пoзицiя Typeччини, нa думку H.Джaфapcoй, пoяcнюeтьcя пpaгмaтичними мipкyвaннями [11]. Пepeтвopeння Ipaнy та ядepнy дepжaвy дoдacть Typeччинi cтpaтeгiчнoï вaжливocтi в oчax CШA тa Iзpaïлю. Цe пoяcнюeтьcя тим, щo caмe Typeччинa мoжe cтaти гoлoвним i нaйбiльш cтaбiльним тa тадшним пapтнepoм для Зaxoдy, який змoжe тaк caмo пpoдeмoнcтpyвaти ceбe i для Ipray тa iншиx мycyльмaнcькиx ^arn y paзi ecкaлaцiï мiжнapoднoï нaпpyги. Toмy CШA тa bpa'^ oчeвиднo дiятимyть бiльш лoяльнo дo питaнь peгioнaльниx iнтepeciв Typeччини. З iншoгo бoкy, Ipaн, нaбyвaючи ядepнy cилy, дacть Typeччинi iмпyльc дo iнтeнcифiкaцiï cвoeï влacнoï ядepнoï пpoгpaми, якa нe зycтpiчaтимe oпopy з 6o^ ^arn Зaxoдy i oтpимae нeoбмeжeний пpocтip для зpocтaння.
У cвoю чepгy Ipaн зaймae пo вiднoшeнню дo Typeччини cпpиятливy пoзицiю y питaннi вcтyпy Typeччини дo GC. Щe 11 лиcтoпaдa 2009 пpeзидeнт Ipaнy Maxмyд Axмaдiнeжaд зaявив, щo «Gвpoпeйcький Coюз пoвинeн пpocити Typeччинy cтaти oдним з йoгo члeнiв, тaк як, вcтyпивши в GC, Typeччинa пiдвищить йoгo aвтopитeт cвoeю icтopieю, кyльтypoю i цивiлiзaцieю» [12, с. 34].
У вiйcькoвo-пoлiтичнiй cфepi тypeцькo-ipaнcький дiaлoг пiдкpiплюeтьcя cxoжими пoглядaми Aнкapи i Teгepaнa щoдo «кypдcькoгo питaння». Teгepaн зaйняв жopcткy пoзицiю вiднocнo кypдcькиx бoйoвикiв, пoв'язaниx з Poбiтничoю пapтieю Kypдиcтaнy (P^K) i тepopиcтiв, якi yтpимyють rip^^ мicцeвicть пiвдeннo-cxiднoï Typeччини з Ipaнoм i Ipaкoм. У 2004 p в xoдi вiзитy тypeцькoгo пpeм'ep-мiнicтpa P.Epдoгaнa в Teгepaн PПK бyлa oгoлoшeнa тepopиcтичнoю opгaнiзaцieю. У 2006 p cтopoни дoмoвилиcя нapoщyвaти взaeмoдiю з л^вдацп тaбopiв i бaз PПK. У тoмy ж po^ ipaнcькa влaдa пpoвeлa цiлий pяд вiйcькoвиx oпepaцiй зi знищeння кypдcькиx бoйoвикiв P^K, ïx бaз, y тому чи^ нa тepитopiï Пiвнiчнoгo Ipaкy, a Typeччинi були видaнi зaapeштoвaнi кepiвники PПK [3].
Дo диcтaнцiювaння вiд Зaxoдy, зближeння з Teгepaнoм i дo пoшyкy нoвиx coюзникiв нa Cxoдi, нa думку, C.Tapacoвa, Aнкapy штoвxae нeзгoдa з aмepикaнcьким пpoeктoм «Beликoгo Близькoгo Cxoдy», щo пepeдбaчae фpaгмeнтaцiю бaгaтьox дepжaв peгioнy. TP poзyмie, щo y paзi йoгo peaлiзaцiï нe тшьки piзкo змiнитьcя cпiввiднoшeння cил в periorn, a нaйгocтpiшoю пpoблeмoю мoжyть cтaти пpикopдoннi кoнфлiкти [13]. Дo зближyючиx фaктopiв мoжнa вiднecти тaкoж aнтиiзpaïльcькi нacтpoï Typeччини, якi
166
викopиcтoвyютьcя зapaз нeю як тaктичний xiд, aлe мoжyть нocити i дoвгoтpивaлий xapaктep.
Oдним iз нaйбiльш яcкpaвиx пpиклaдiв cyпepництвa Ipaнy тa Typeччини зa peгioнaльнe лiдepcтвo cтaлa ïx пoзицiя щoдo ^piï. Teгepaн бeззacтepeжнo пiдтpимye Дaмacк, ввaжaючи йoгo cвoïм нaйближчим coюзникoм в periom, в тoй чac як Aнкapa вxoдить в чиcлo тайбшьш piшyчиx пpoтивникiв peжимy пpeзидeнтa Бaшapa Acaдa, нaдaючи cвoю тepитopiю для тpaнзитy бoйoвикiв, щo пpямyють дo C^iï, i бaзyвaння piзниx yгpyпoвaнь rapm^^'i oпoзицiï.
Bзaeмнa зaцiкaвлeнicть Ipaнy тa Typeччини в пoглиблeннi двocтopoнньoгo cпiвpoбiтництвa пepeвaжae нaд фaктopaми ïx кoнкypeнцiï щoдo пoшиpeння peгioнaльнoгo впливу i тoмy мaтимe тeндeнцiю дo збepeжeння тicниx i взaeмoзaлeжниx вiднocин. Бaлaнc cил, вcтaнoвлeний мiж ^штами вiдiгpaвaтимe виpiшaльнe знaчeння в periom, щo cтвopюe пepeдyмoви для тaктичнoгo coюзy двox ^шн в мacштaбi peгioнaльнoï пoлiтики. Пpoтe, нa думку Дaфнi Maккepдi, Aнкapa бyдe пiдтpимyвaти coюзницькi i дoбpocyciдcькi cтocyнки з ^штами нaйближчoгo oтoчeння лишe дo тieï мipи, пoки цe да шкoдитимe ïï пpo eвpoпeйcькiй пoлiтицi [14, с. 87]. Taким чинoм, eвpoпeйcькi caнкцiï щoдo Ipaнy будуть бpaтиcя дo yвaги Typeччинoю з oглядy нa влacнi eкoнoмiчнi irnepec^ i нe нaбyвaтимyть iнepцiйнoгo xapa^epy. Tим бiльшe, щo iгнopyвaння циx caнкцiй нaвpяд чи пpинece ш^ду eвpo iнтeгpaцiйним нaмipaм TP, яю i тaк пepeбyвaють y cram тимчacoвoгo пpизyпинeння.
Bиcнoвки. Biднocини мiж двoмa пpoвiдними peгioнaльними дepжaвaми -Typeччинoю i Ipaнoм пpeдcтaвляють coбoю cьoгoднi cклaдний бaлaнc eлeмeнтiв cyпepництвa i cпiвpoбiтництвa. Гoлoвним фaктopoм cyпepництвa e пpaгнeння o6ox ^arn crara peгioнaльним лiдepoм. Двi пoтyжнi peгioнaльнi дepжaви мaють знaчний пoтeнцiaл для вiдpoджeння кoлишньoгo peгioнaльнoгo дoмiнyвaння. Haйгoлoвнiшими нaпpямкaми для ïx кoнкypeнцiï нapaзi e ^шни apaбcькoгo cвiтy i Цeнтpaльнa Aзiя. Boднoчac, тicнa cпiвпpaця мiж ^штами нa двocтopoнньoмy piвнi y пoлiтичниx i тopгoвo-eкoнoмiчниx вiднocинax дeмoнcтpye пoтeнцiaл для пopoзyмiння y пш^ння^ бopoтьби зa лiдepcтвo. Typeччинa тa Ipaн мaють знaчнy eкoнoмiчнy зaлeжнicть i пepcпeктиви для ïï пoглиблeння, зoкpeмa y пpoeктax з eнepгeтичнoгo ceктopy, якi пepeдбaчaють зтачну кoмepцiйнy вигoдy.
Пopoзyмiння y зoвнiшнiй пoлiтицi двox ^шн пpoдиктoвaнe взaeмним iнтepecoм. Ipaнcькa зoвнiшня пoлiтикa пepeживae нинi cклaдний чac, тoмy Ipaнoвi тepмiнoвo пoтpiбнi якщo нe ^юзники, тo xoчa б пoзитивний нeйтpaлiтeт якoмoгa бiльшoï кiлькocтi дepжaв. B той чac як TP тaкoж нaмaгaeтьcя знaйти y вiднocинax з ^шм взaeмoпpийнятний бaлaнc нaцioнaльниx iнтepeciв з oглядy нa ïx тюш eкoнoмiчнi зв'язки. Зa yмoви пepeбyвaння пpи влaдi ^prii' Cпpaвeдливocтi тa Poзвиткy взaeмини Typeччини тa Ipa^, oчeвиднo, зaлишaтимyтьcя нa cтaбiльнo вишшму piвнi. Haцiлeнicть нa poзвитoк фyндaмeнтaльниx eкoнoмiчниx пpoeктiв дoвгocтpoкoвoгo xapaктepy, вiдcтoювaння нa мiжнapoднiй apeнi влacнoï пoзицiï з кoмплeкcy питaнь нa ^pTO^ Ipaнy нe виключaтимe cтвopeння ïx coюзницькиx мaнeвpiв нa мiжнapoднiй apern.
Cпиcoк викopиcтaнoï лíтepaтypи
1. Cyлeймaнoв A. B. Пoлитикa Typции в oтнoшeнии Иpaнa: кoнцeптyaльнoe oбocнoвaниe, инcтитyциoнaльнaя cпeцификa и тexнoлoгии peaлизaции : aвтopeф. диc. • .. кaнд. пoлит. нayк : cпeц. 23.00.02 I Aлим Bидaдиeвич Cyлeймaнoв; Hижeгop. roc. унт им. H. И. Лoбaчeвcкoгo. - Hижний Hoвгopoд, 2011. - 194 c.
2. Keskin A. Iran-Turkey Relations: Balance, Rivalry and Mutual Dependence [Electronic resource] / А. Keskin // Mode of access : http://www.gunaz.tv/?id=4&vmode=1&sID=269&lang=1
3. Гаджиев А. Роль Ирана во внешнеполитических амбициях Турции [Электронный ресурс] / А. Гаджиев. - Режим доступа : http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1280384340
4. Мамедова Н. М. Иран и Турция - факторы соперничества и сотрудничества [Електронний ресурс] / Н. М. Мамедова. - Режим доступа : http://www.iimes.ru/rus/stat/2012/03-04-12a.htm
5. Свистунова И. Политика России и Турции в отношении Ирана в XXI ст. / И. Свистунова // Центр стратегических исследований Ближнего Востока, Доклад: 70. -Анкара, 2011. - 40 с.
6. Бобкин Н. Турция в новой политике Ирана / Н. Бобкин // Современный Иран. -2014. - №29.
7. Варбанец П. Региональные центры силы / П. Варбанец // Центральная Азия и Кавказ. Журнал социально-политических исследований. - 2008. - №1
8. Турция: новая роль в современном мире. - М. : ЦСА РАН, 2013. - 80 с.
9. Ayman S. G. Turkey and Iran: Between Friendly Competition and Fierce Rivalry / S. G. Ayman // Arab Studies Quarterly. - 2014. - Vol. 36, №1.
10. Karakog A. Turkey's relations with Iran and the United States: a shift in alignment? : Thesis/ A. Karakog; Naval Postgraduatе School. - Monterey, California, 2009.
11. Джафарсой Н. Турецко-иранские отношения: соперничество или сотрудниченство [Электронный ресурс] / Н. Джафарсой. - Режим доступа : http://www. 1news.az/authors/oped/20110327034727418.html
12. Сулейманов А. В. Политические отношения Турции, Ирана и ЕС / А. В. Сулейманов // Известия Саратовского университета. Сер. История. Международные отношения. - 2010. - Т. 10. - № 2.
13. Тарасов С. Турция - Иран: время больших решений [Электронний ресурс] / С. Тарасов // Информационное агентство Regnum. - Режим доступа : http://www.regnum.ru/news/polit/1513390.html
14. McCurdy D. Turkish-iranian relations: when opposites attract / D. McCurdy // SETA. Foundation for Political, Economic and Social Research. - 2009. - №37.
Стаття надшшла до редакцп 28.11.2014 р.
O. Moshchenko
TURKEY AND IRAN RELATIONS WITH THE ATTITUDE FOR THE REGIONAL LEADERSHIP
The article analyzes the current features of Turkish-Iranian relations. It is stressed that the current relations between the two countries are simultaneously interrelated and competing. The most promising areas of cooperation between Turkey and Iran, and their points of differences in regional policy issues are identified. The potential political and economic features for establishing mutually beneficial cooperation between two countries are being examined. The prospects of bilateral relations and their impact on the situation in the region are analyzed.
The author underlines that Turkey's foreign policy increasingly focuses on the immediate issues of the Middle East as a substitute in its major foreign policy instead of the failures on its path to European integration. Currently Turkey continues to deepen economic ties with Iran as one of the most prominent Middle East countries and stnds for its interests in the international arena. Both Turkey and Iran contribute to mutual interdependent relations, which were established for the strong basis for years. It is stated in the article, that these
168
countries complement each other what provides a great opportunity for influence in global regulation. These two actors are eager to create united economic area between the two countries, which will obviously increase their potential for the rest of the region. This alliance is so for vital because of the potential control gaining over the actual processes in the Middle East. On the other hand, the Turkish-Iranian relations are simultaneously characterized in the terms of geopolitical confrontation. Both countries acknowledged their desire to become a regional leader in the Middle East and the Caucasus and Central Asia, so each country is to compete with other's efforts. Ankara and Tehran offer the embay States of the region not only distinguished forms of interaction and cooperation, but various development models in which Turkish Islamic democracy is opposed to the concept of Iranian Muslim society.
The abstract suggests the conclusion that two powerful regional states have the potential to revive the former regional dominance. The most important areas for their competition renaines now in the geographical range of Arab countries and Central Asia. At the same time, close cooperation between countries on the bilateral basis in political, trade and economic relations demonstrates the tension for understanding in the fight for leadership. The main subject of the relations between two actors Turkey and Iran renaines the significant economic dependence and its prospects for deepening.
Keywords: Turkey, Iran, the Middle East, Central Asia, foreign policy, competition, regional leadership.
PED,EH3EHTH: Ea.a6aHOB K.B., d.nojiim.H, npo$.; Mxm-apHH H.I., K.nojiim.H,
C.H.C.
YAK 321.013(045)
K.r. Myp3a
,3E3IHTErPAn,ra AEP^ABH AK IHCTHTYTY nO^ITHHHOI CHCTEMH
Cmammn npucemeHa npoQneMaM de3wmezpatyi depwaeu hk iHcmumymy nojiimuHHo'i cucmeMU. TojioeHa yeaea 6yjia npucemeHa cmaHy nojiimuHHo'i cucmeMU e KoHmeKcmi npo^cie de3iHmezpa^'i. Po32jHHymi ocHoeHi nonimuHHi npo^cu, HKi eid6yeawmbcn nid Hac de3iHmeepa^i depwaeu. npoaHaui3oeaHo 3a2ajbHuu cmaH nouimuHHoi cucmeMu cycnijbcmea 3a yMoeu po3zopmaHHR de3wmeepa^UHux meHdeH^u.
Knwnoei cnoea: de3wmezpa^H, jeeimuMHicmb, depwaea, nonimuHHa euada, nouimuHHa cucmeMa, rnmeepa^n.
B nepmy nepry crn^ Bifl3HaHHTH, ^o Aep^aBa, ax aBH^e po3BHBaeTbCa b paMxax abox npomne^HHx TeHAeHuiM - iHTerpauii Ta Ae3iHTerpauii. npeBa^roBaHHa OAHoro npouecy HaA iHmHM 3a^e^HTb Bifl GaraTbox ^aKTopiB, axi pe^eBaHTHi b xo^HoMy oxpeMoMy BHnaAxy. ro^oBHHM hhhom oGHABi TeHAeHuii noxoAaTb BiA CTaHy Ta cneuH^ixH nomTHHHoi CHCTeMH Ta pom Aep^aBH b HiM, BiAoMo, ^o Aep^aBa BHCTynae rnnoBHHM iHCTHTyToM CHCTeMH Ta 3Ai0CHroe pery^roBaHHa pi3HoMaHiTHHx CyCnmbHHx BiAHoCHH, axi 3a CBoero npHpoAoro e xaoTHHHHMH.
AxTya^bHiCTb TeMH AoomA^eHHa noaCHroeTbCa b nepmy nepry thm, ^o nepeA Aep^aBoro, ax rnnoBHHM nomTHHHHM iHCTHTyToM Ta CyG'eKToM Mi^HapoAHHx BiAHoCHH CToiTb GaraTo npoG^eM, axi 3arpo^yroTb iCHyBaHHro Aep^aBH, ax ^eHoMeHa. OAHa 3 TaxHx
169
