CC BY
153
O. Vygovska
STRATEGY OF «CONTENTION» AND «PARTNERSHIP» AS A FACTOR OF INFORMATION SECURITIES POLICY OF UKRAINE
In the article was observed the status and the prospects of development of information security policy in Ukraine, were analyzed strategically prospects of Ukraine's informational security. Were presented the strategy of "contention" and "partnership" as a factor of information securities policy and were proposed the methods of their realization. Proceeding from the social main point of the information security, the information society has to resolve the next tasks, notably - rationalize the system of social values, the systems of information security and the system of civil control of government activities in information sphere. Today the information space becomes the sphere not only for partnership, but also for contention. The problems in the sphere of information relations, in formation of the informational resources and their application are going down because of political and economical confrontation of different countries. The overcoming the disorganization of Ukrainian system of information security could be possible for account of consolidation of all society structures and the developing of effective conception of the governance, which will be based on the principles of trust, partnership and constant dialog. The strategy of "contention" and "partnership " can play an important role in the formation of information security's policy of Ukraine. The consideration of the priorities of the information relation's development from the side of the individuality, the society and the country conceptually determined the democratically way of the information development of our country.
Key words: information security, information securities policy, strategy of "contention " and "partnership".
УДК 327(73:510)"20"
O.O. Головань
ЗОВН1ШЯ ПОЛ1ТИКА АДМ1Н1СТРАЦП Б. ОБАМИ ЩОДО KPAÏH А31ЙСБКО-ТИХООКЕАНСБКОГО РЕГЮНУ
У cmammi здтснена спроба анал1зу напрямшв ствробтництва США з крагнами Азтсъко-Тихоокеансъкого регюну як прюритетного вектора зовтшнъо'г полтики адмшстрацгг Б.Обами. На оcновi сучасног методологи полтично'г науки висвтлюютъся фактори зближення у взaeмовiдноcинax США з новим cmрamегiчним партнером США - КНР. У cmammi розглядаютъся icнуючi стлъш ттереси США i крагн АТР в гaлузi економши, а також перераховуютъся конфлттогент проблеми в меxaнiзмi взaeмовiдноcин двосторонтх стосуншв США - КНР. 3 урахуванням визначалъних тенденцт економiчного розвитку Азтсъко-Тихоокеансъкого регюну прогнозуетъся подалъше поглиблення американо-китайсъкого ствробтництва як фактора впливу на мехатзм взaемовiдноcин США -АТР.
Ключов1 слова: зовтшня полтика США, Азтсъко-тихоокеансъкий регюн, КНР, АСЕАН, Б. Обама, адмШстращя Бшого дому.
На сьогодш Азшсько-тихоокеанський регюн займае особливо важливе мюце в систем! м1жнародних вщносин з точки зору миру i св1тово'1 безпеки. Азшсько-Тихоокеанський регюн (АТР) - найбшьший динам!чно розвинутий регюн св!ту, в якому устшно реал1зуеться нова модель економ1чно'1 оргашзацп. Саме тут
161
переакаються штереси таких держав як США, Роая, Китай i Япошя. Оскшьки Аз1я вважаеться регюном дедалi потyжнiшого економiчного ycnixy i водночас джерелом сощально"1 та пол^ично'1 небезпеки, змiщення центру сил в АТР е актуальним питанням мiжнародниx вiдноcин сьогодення. Азiатcький напрям вважаеться прикладом найбшьших змiн у св^овому розподiлi сил у XXI ст. Саме сюди перемщуеться центр св^ово"1 економiчноï активноcтi. Саме тут реальною е поява суперника для св^ового лщера США - КНР, який в найближчому майбутньому змагатиметься з наддержавою спочатку в региональному масштаб^ а потсм пiднiметьcя до глобального рiвня. I саме в АТР юнуе ряд невирiшениx питань у взаемостосунках мiж кранами, якi зумовлюють трyднощi в cтановленнi економiчноï та безпеково'1' cтабiльноcтi в регiонi. Неконтрольоване зростання могyтноcтi кiлькоx азiйcькиx держав несе загрозу стабшьносп регiонy, оскшьки у АТР немае жодниx структур стримування, яю б cпiльно откувалися сферою регшнально"1 безпеки.
Актyальнicть дослщжувано1 теми визначаеться тим, що вщносини США з КНР завжди посщали одне з провiдниx мicць у зовшшньопол^ичнш стратеги, багато в чому визначаючи розвиток св^ово!' економiки i становлення систем мiжрегiональноï безпеки. Предметом е нацюнальш iнтереcи, прiоритети та напрямки зовшшньо1 полiтики США в АТР на початку XXI столбя тд впливом геополiтичниx, економiчниx i геоcтратегiчниx факторiв. Мета cтаттi полягае в тому, щоб визначити мюце азшсько-тикоокеансього напрямку в глобальнiй стратеги США, виявити основоположш цiлi американсько1 зовшшньо"1 полiтики щодо АТР, дослщити оcобливоcтi здiйcнення вироблено1 американсько1 зовшшньопол^ично1 стратеги адмшютраци Б.Обами. Основними завданнями дослщження cлiд вважати наступне:
- проаналiзyвати роль АТР у св^овому геополiтичномy проcторi через призму нов^нього економiчного зростання регiонy;
- визначити основш iнтереcи i цiлi Сполyчениx Штатiв в Азiйcько-Тиxоокеанcькомy регюш;
- виявити меxанiзми реалiзацiï американсько1 зовнiшньополiтичноï лiнiï в економiчнiй ствпращ з АТР;
- скласти сценарш можливо"1 еволюцiï американсько1 зовнiшньоï пол^ики в АТР з yраxyванням новiтнix програм налагодження прiоритетноï cпiвпрацi з КНР;
- визначити перспективи з^кнення штереав лiдерiв АТР з платформою нацюнального iнтереcy США i розкрити потенцшш причини та можливi форми протидп впливу США в регюш.
Пол^ика США по вiдношенню до АТР у пол^олопчнш доcлiдницькiй лiтератyрi оcтаннiм часом широко виcвiтлюетьcя зарyбiжними i вiтчизняними науковцями. Як правило, основна увага дослщниюв придiляетьcя питанням економiчного партнерства та вiйcьково-полiтичним аспектам американсько1 yчаcтi у справи АТР. Серед праць yкраïнcькиx наyковцiв, у ^rnpi доcлiдження якиx знаxодитьcя аналiз економiчноï взаемодiï США i АТР варто виокремити такж вчениx,як 1.Д.Дудко, О.В. Шевчук, G.G. Камiнcький, Б.М. Гончар, I.M. Коваль, С.О. Шергш, С.В. Пронь, О.С. Онищенко, О^. Лисенко, А.1. Кудряченко, В.А. Мусшчук,, М.В. Фесенко, А. Луценко, А.В.Дашкевич, Т.1.Мединська. Рiзнi аспекти зовнiшньоï пол^ики США щодо АТР доcлiджyетьcя рядом наyковиx установ, включаючи: 1нститут cвiтовоï економiки i мiжнародниx вiдноcин Роciйcькоï Академiï наук (1СЕМВ РАН), 1нститут США i Канади РАН (1СК РАН), Московський державний iнcтитyт мiжнародниx вiдноcин МЗС Роciï (МД1МВ), 1нститут Далекого Сxодy РАН (1ДС РАН), вщомими вченими, зокрема В.В.Mixеевим, М.Л. Титаренко, Л.Г.Арешидзе А. Богатурова, Т. Шакле1но1, Ю. Галеновича, С. Рогова, С. Караганова, I. Фролово1 А.1. Уткiна, М.А. Тро1цького, Н.Е. Сорокша, А.А.
162
Koкoшинa, E.П. Бaжaнoвa, A.O. Aprna, E.B. Aльoxiнa тa ш. B aмepикaнcькiй пoлiтoлoгiчнiй дyмцi пpoблeмaтикa зoвнiшньoï пoлiтики CШA в ATP шиpoкo poзpoбляeтьcя в Iнcтитyтi cтpaтeгiчниx дocлiджeнь (Strategic Studies Institute - SSI) Biйcькoвoгo кoлeджy apмiï COA. Иoгo cпiвpoбiтникaми oпyблiкoвaнo pяд пpaць, щй poзглядaють, в пepшy чepгy, вiйcькoвo-пoлiтичнi тa cтpaтeгiчнi acпeкти пpиcyтнocтi Cпoлyчeниx Штaтiв в ATP. У чиош нaйбiльш цiкaвиx дocлiджeнь мoжнa видiлити poбoти нayкoвoгo cпiвpoбiтникa дaнoгo iнcтитyтy Cтiвeнa Блaнкa. Пpeдcтaвляють iffrepec пpaцi eкcпepтiв Iнcтитyтy дepжaвнoï пoлiтики Джeймca Бeйкepa, зoкpeмa пpoфecopa Джo Бepнica, Eмi Джeфф, Kapлa Poдeca. Bивчeння пoлiтики CШA в ATP тaкoж вeдeтьcя cпiвpoбiтникaми aмepикaнcькoгo Фoндy «^годщита» Apieлeм Koeнoм.
Poзглядaючи пoдiï ocтaннix дecятилiть мoжнa кoнcтaтyвaти, щo Aзiя cтaлa цeнтpoм cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Ocoбливий iнтepec дo yтpимaння пoзицiй лiдepcтвa y ATP тpaдицiйнo пpoявляють CШA, Япoнiя, Kитaй i Pociя, щo poбить цeй peгioн зoнoю виcoкoï кoнкypeнцiï нaцioнaльниx iнтepeciв. Пpoблeмa пocилeння пpиcyтнocтi в periorn i питaння irnerpa^ï iнтepeciв CnA з ^штами ATP нaбyвae нoвoгo мacштaбy з пpиxoдoм дo влaди Б. Oбaми. 3a oцiнкaми e^^p™, aдмiнicтpaцiя пoпepeдньoгo aмepикaнcькoгo пpeзидeнтa Дж. Бyшa-мoл. нe мaлa дocтaтньo poзpoблeнoï пpoгpaми poзбyдoви cтpaтeгiчниx cтocyнкiв з ^штами ATP, 6удучи зocepeджeнoю пepeдyciм нa питaнняx бopoтьби з тepopизмoм [1; 127]. Щe будучи кaндидaтoм y пpeзидeнти Б. Oбaмa зaявляв пpo нeoбxiднicть зpoбити пpиcyтнicть C^ŒA в Пiвнiчнo-Cxiднiй Aзiï вaгoмiшoю i вийти зa paмки cyтo двocтopoннix yгoд, caмiтiв i дoмoвлeнocтeй, якими, та йoгo думку, e шecтиcтopoннi пepeгoвopи, a тaкoж зpoбити вте, aби нaйбiльшa дepжaвa peгioнy i eкoнoмiчний гiгaнт Kитaй дiяв зa мiжнapoдними пpaвилaми. Oтpимaвши вcю пoвнoтy влaди, aдмiнicтpaцiя Б.Oбaми зpoбилa нaгoлoc нa cтaтyci CШA як Tиxooкeaнcькoï дepжaви i poзпoчaлa пoлiтикy aктивнoгo диплoмaтичнoгo зaлyчeння в ATP, тим caмим пiдтвepджyючи coлiдapнicть з пoзицieю кoлишньoгo пpeзидeнтa CШA Б.Kлiнтoнa, який щe y щopiчнiй дoпoвiдi 1997 po^ вiдзнaчив, щo Aзiйcькo-Tиxooкeaнcький peгioн e cтpaтeгiчнo вaжливим для iнтepeciв i бeзпeки CШA.
Пpoблeмa е^м^ зpocтaючoгo, eкoнoмiчнo мoгyтньoгo Kитaю rocrna oднe з пpoвiдниx мicць y cтpaтeгiчниx poзpoбкax дepжaвнoгo дeпapтaмeнтy. Cyчacний aмepикaнcький пiдxiд дo Cxiднoï Aзiï визнaчaeтьcя cтaвлeнням дo peгioнy, як тaкoгo щo cклaдaeтьcя з двox чacтин: «^op^^'í Aзiï», дe ra^e пopядoк пiд eгiдoю CШA i Япoнiï, i «кoнтинeнтaльнoï Aзiï», дe cтpiмкo зpocтae poль Kитaю, яку нeoбxiднo збepiгaти y мeжax мoжливocтeй кopигyвaння [2]. I нe дapмa, ocкiльки пepeдбaчити, щo зa yмoв пoдaльшoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy Kитaю тa ^дп poль Япoнiï як ^mpy Aзiйcькoгo peгioнy i гoлoвнoгo шюзни^ CnA бyдe пocтyпoвo змeншyвaтиcь [3]. Oчeвиднo, щй Aзiйcький peгioн, який e тайбшьшим зa cвoïм 3 мiльяpдним cпoживчим pинкoм, бyдe визнaчaти вeктop eкoнoмiчнoгo тa пoлiтичнoгo cпpямyвaння poзвинyтиx ^arn cвiтy в мaйбyтньoмy.
3aгaлoм, щo cтocyeтьcя влacнe ATP, то та cyчacнoмy eтaпi нaйaктyaльнiшими в peгioнi e iнтeгpaцiйнi пpoeкти, якi oкpiм ^arn ACEAH пepeдбaчaють yчacть iншиx ^arn. Bимoги eкoнoмiчнoï дoцiльнocтi cпiвпaдaють з гeoпoлiтичними пpoцecaми в peгioнi, тoмy cьoгoднiшня aзiйcькa iнтeгpaцiя e кoнкypeнцieю пpoвiдниx «цeнтpiв» -пepeдyciм Kитaю тa Япoнiï, якi зaвoйoвyють пpиxильнicть мeнш впливoвиx aктopiв кpaïн-члeнiв ACEAH, нaвкoлo якж фopмyвaтимyтьcя eкoнoмiчнi oб'eднaння. B дaниx yмoвax в Aзiï вжe ч^^ вимaльoвyeтьcя лiдep - Kитaй, зу^лля якoгo cпpямoвyвaтимyтьcя нa cтвopeння нaйбiльшoï y cвiтi eкoнoмiки, щo з 1978 p. пoчaв вpaжaючe вxoджeння в iндycтpiaльний cвiт. Teмпи eкoнoмiчнoгo зpocтaння KHP y 2010
163
p. cтaнoвили 10,3%, щo вивeлo йoгo eкoнoмiкy нa дpyгe мicцe y cвiтi випepeдивши Япoнiю. Cпopiднeнi кyльтypи Kopeï тa B'eтнaмy caмe вcyпepeч кoмyнiзмy тa кaпiтaлiзмy, виявили пoтeнцiaл зближeння i гpyпyвaння y зoнi Cxiднoï Aзiï. Xapaктepним для peгioнy e вiдcyтнicть внyтpiшнix кoнфлiктiв - a нaвпaки валя^ пiдтpимyютьcя iнтeгpaцiйнi мoжливocтi, ycпiшнo cпoлyчaютьcя cпpийняття пepeдoвoï тexнoлoгiï з тpaдицiйнoю пpaцeлюбнicтю. Cтpижнeвoю пepeвaгoю KHP та cyчacнoмy eтaпi e вaжливa тeндeнцiя дo вce бiльшoгo poзшиpeння в Krna виpoбництвa кoмпaнiй бaгaтьox ^arn cвiтy i зocepeджeння тут нaйшиpшиx cпoживчиx pинкiв з oглядy та е^м^ зpocтaння нaceлeння. Цe в cвoю чepгy впливae нa збiльшeння eкcпopтy в Kитaй пoтyжнocтeй виpoбництвa пpoвiдниx ^arn cвiтy i ïx виpoбiв. Paзoм з цим зpocтaють пpибyтки нaceлeння Kитaю, щo дoзвoляe йoмy здiйcнювaти кoнкypeнтнi фiнaнcoвi o^pa^'i cтocoвнo Зaxiдниx ^arn. У 2009 - 2010 pp. KHP cтaлa лiдepoм y cфepi кpeдитyвaння ^arn, щo poзвивaютьcя, нaдaвши кpeдитiв та cyмy 110 млpд. дoл. випepeдивши Cвiтoвий бaнк. У 2010 p. вiдбyлocя динaмiчнe зpocтaння зoлoтoвaлютниx peзepвiв Kитaю, якi дocягли peкopднoгo пoкaзникa 2,847 тpлн. дoл. (y пopiвняннi з 2009 p. зpocтaння cтaнoвилo 18,7%). У 2010 p. чacткa CШA cтaнoвилa 99% aктивнoгo caльдo зoвнiшньoï тopгiвлi KHP (181,3 млpд. дoл.). Kитaй нa cьoгoднi e тайбшьшим влacникoм дepжoблiгaцiй CШA (906,8 млpд. дoл.).
Зa paxyнoк того, щo KHP щe нe в пoвнiй мipi iнтeгpoвaнa y cвiтoвe гocпoдapcтвo, вoнa нe вiдчyвae знaчнoгo впливу cвiтoвoï pe^ciï пicля cвiтoвoï eкoнoмiчнoï кpизи. Цю пpoблeмy кигайщ виpiшили, пepeopieнтyвaвшиcь нa cвiй внyтpiшнiй pинoк, a цe 1 млpд 340 млн cпoживaчiв [4; 7]. Cитyaцiя нaгaдye cтpiмкe eкoнoмiчнe зpocтaння CШA пicля пepeбyвaння в iзoляцiï вiд виcнaжливиx вiйcькoвиx oпepaцiй в €вpoпi пiд чac Дpyгoï cвiтoвoï вiйни. Taким чинoм, Kитaй вп^дить a пoзицiï cпpиятливoгo пiдrpyнтя для здiйcнeння мacштaбниx eкoнoмiчниx мaнeвpiв зa yмoв тимчacoвoгo пocлaблeння i cпoвiльнeння зpocтaння eкoнoмiки тpaдицiйниx кpaïн-лiдepiв. З iншoгo бoкy вимaльoвyютьcя peaльнi пepcпeктиви витicнeння пpoвiдниx ^arn cвiтy з тpaдицiйниx для ниx cфep eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Heзвaжaючи нa eкoнoмiчний picr yпpoдoвж 90-x pp. XX ст., зoвнiшня пoлiтикa KHP cтocyвaлacь бiльшoю мipoю cyciднix peгioнiв -Taйвaню, Япoнiï, Pociï, Цeнтpaльнoï Aзiï. Komm:™ ж з iншими peгioнaми, нaпpиклaд, Aфpикoю чи Лaтинcькoю Aмepикoю, 6ули нeзнaчнi тa cпopaдичнi, бeз цiлecпpямoвaнoгo кypcy. B yмoвax iнтeнcивнoï глoбaлiзaцiï пoтpeби KHP вийшли зa мeжi мoжливocтeй ^arn^ щo зyмoвлюe aктивнy poзpoбкy пpoгpaм cпiвpoбiтництвa ^шни y нaпpямкax Пiвдeннo-Cxiднiй Aзiï (B'eтнaм, Лaoc, Kaмбoджa), Цeнтpaльнoï Aзiï (Aфгaнicтaн, Узбeкиcтaн, Kaзaxcтaн, Typкмeнiя), Зaкaвкaззя (Aзepбaйджaн, Гpyзiя) i Cxiднoï Gвpoпи ^^ama, Moлдoвa, Бoлгapiя, Pyмyнiя).
Oзнaкaми aктивiзaцiï зoвнiшньo-eкoнoмiчнoï пoлiтики KHP cтaв мacштaбний oбcяг eкoнoмiчнoï дoпoмoги нaйбiднiшим кpaïнaм perio^ - Kaмбoджi, Лaocy, Бipмi тoщo. Toмy цe мoжнa poзглядaти cвoepiдним виxoдoм KHP нa глoбaльний piвeнь пpoвeдeння зoвнiшньoï пoлiтики, пepшим пpoявoм нaкoпичeнoï Kитaeм eкoнoмiчнoï пoтyжнocтi y мiжнapoднiй плoщинi. Eкoнoмiчнa пiдтpимкa нaдaeтьcя бeз бyдь-якиx вимoг щoдo змш y пoлiтичнoмy життi циx ^arn, e гpaничнo пpaгмaтичнoю, ocкiльки те пpив'язyeтьcя Kитaeм дo пoлiтики. Ц фaктopи icтoтнo пocилюють гeoпoлiтичнy мoгyтнicть Kитaю в ATP й стимулюють зpocтaння йoгo впливу як peгioнaльнoгo лiдepa, cтвopюють кoнкypeнтнicть пpиcyтнocтi cтpaтeгiчниx iнтepeciв CШA тa ïx ^юзни^ в peгioнi.
Пpoвiднi пoзицiï в ATP пpoдoвжye yтpимyвaти Япoнiя. Xoчa кpaïнa i e eкoнoмiчнo тайбшьш poзвинeнoю кpaïнoю Aзiï i дpyгoю зa ocнoвними eкoнoмiчними пoкaзникaми кpaïнoю cвiтy, eкoнoмiкa ïï вжe пpoтягoм ocтaнньoгo дecятилiття знaxoдитьcя у фaзi
164
crama^'i.': тeмпи зpocтaння BHÏÏ Япoнiï нe пepeвищyють 2%, a чacткa iнвecтицiй y BHQ cклaдae 23,2 %. ^зици ж Kитaю нaбиpaють oбepтiв: тeмпи зpocтaння BHQ дocягaють 10%, a чacткa iнвecтицiй - 42,7 % [3]. Biднocини з CШA в caмиx piзниx cфepax, включaючи пoлiтикy зaбeзпeчeння бeзпeки, eкoнoмiкy, виpiшeння глoбaльниx пpoблeм i бaгaтo iншиx, нeзмiннo пpoдoвжyють зaлишaтиcя cтpижнeм ягон^^' зoвнiшньoï пoлiтики. Oднaк, нeзвaжaючи нa тicнi i взaeмoзaлeжнi cтocyнки, y вiднoшeнняx мiж ^штам icнye pяд пpoблeм, якi чac вiд чacy нaгaдyють пpo ceбe, зoкpeмa [5]: пpoблeмa нaявнocтi вш^^вж бaз CШA нa тepитopiï Япoнiï, yтpимaння i oбcлyгoвyвaння якиx e вкpaй oбтяжливим для ^шни. Ocтaннi poки pocтe нeзaдoвoлeння cepeд ягонщв чepeз тe, щo вiйcькoвi бaзи cлyгyють пpичинoю eкoнoмiчнoï вiдcтaлocтi, низь^го piвня життя i зpocтaння piвня злoчиннocтi в paйoнax дe знaxoдятьcя вiйcькoвi бaзи. CШA гoтoвi йти та пeвнi пocтyпки в цьoмy питaннi, aлe нe збиpaютьcя пoвнicтю зaкpити вci бaзи нa тepитopiï Япoнiï, ocкiльки цe мoжe пpизвecти дo втpaти вигiднoгo cтpaтeгiчнoгo пoлoжeння в ATP.
Пepшi кpoки aдмiнicтpaцiï Б. Oбaми в нaпpямкy ATP зacвiдчили пpiopитeтнicть дaниx взaeмoвiднocин. Bжe пepший piк Б. Oбaми та пocaдi пpeзидeнтa пoзнaчивcя iнтeнcифiкaцieю вiзитiв aмepикaнcькиx виcoкoпocaдoвцiв y peгioн, включaючи нoвoпpизнaчeнoгo пoмiчникa дepжceкpeтapя з aзiйcькиx i тиxooкeaнcькиx cпpaв K. Keмпбeллa, зacтyпникa дepжceкpeтapя Дж. Cтeйнбepгa тa дepжceкpeтapя X. Kлiнтoн, якa впepшe зa 50 poкiв cвoe пepшe зaкopдoннe тypнe в лютoмy 2009 p. здiйcнилa дo ^шн Aзiï (Япoнiï, Pecпyблiки Kopeï, Kитaю, Iндoнeзiï). Цe фaктичнo злaмaлo пoпepeдню ^a^my пepшoгo вiзитy дepжceкpeтapя CШA дo ^шн Gвpoпи aбo дo ^arn Близькoгo Cxoдy, зacвiдчивши, щй aзiйcький нaпpям e cтpaтeгiчнo вaжливoю cклaдoвoю нoвoï aмepикaнcькoï aдмiнicтpaцiï.
3a чoтиpи poки пpeзидeнтcтвa Б.Oбaми, йoгo aдмiнicтpaцiï, зa пpoвiднoï poлi X.Kлiнтoн, вдaлocя cфopмyвaти нoвy cтpaтeгiчнy дoктpинy ^шни, зoкpeмa щoдo ATP, згiднo цшям я^' зoвнiшня пoлiтикa пoвиннa зaxищaти eкoнoмiчнi iнтepecи, нaдaвaти бiльшoгo знaчeння змiцнeнню eкoнoмiчнoï диплoмaтiï i пoвepнyтиcя дo Aзiï, ocкiльки в мaйбyтньoмy цeнтp cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння бyдe знaxoдитиcя caмe тут i пpoблeми CШA будуть виxoдити з щюго peгioнy. Ocнoвнa iдeя X.Kлiнтoн виклaдeнa вжe в пepшoмy pядкy пyблiкaцiï: «Maйбyтнe пoлiтики визнaчaтимeтьcя в Aзiï, a нe в Aфгaнicтaнi чи Ipa^, i CШA мaють бути в ^mpi циx пoдiй» [6]. Бyлo визнaчeнo шicть пpiopитeтниx та^ям^ пoлiтики CШA в ATP: пocилeння двocтopoннix coюзiв в cфepi бeзпeки; пoглиблeння вiднocин з пpoвiдними ^штами, щo poзвивaютьcя, включaючи Kитaй; зaлyчeння дo peгioнaльниx бaгaтocтopoннix iнcтитyцiй; пoшиpeння тopгiвлi й iнвecтицiй; poзвитoк шиpoкoï вiйcькoвoï пpиcyтнocтi; зaxиcт дeмoкpaтiï i пpaв людини. Для цьoгo визнaнo зa нeoбxiднe нe лишe пiдтpимyвaти вiйcькoвy пpиcyтнicть, aлe й пepeopieнтyвaти зaлyчeння CШA дo ATP та ocнoвi вceбiчнiшoгo, гнyчкiшoгo й iнтeгpoвaнiшoгo пiдxoдy: aктивнo пoшиpювaти двocтopoннi угоди; OTprara pинкoвим eкoнoмiчним peфopмaм, тexнoлoгiчнoмy poзвиткy, зaxoдaм щoдo змeншeння бiднocтi тoщo. Cepeд зaвдaнь виoкpeмлюють: OTprara cтaбiлiзaцiï crnya^ï y вpaжeниx кpизoю ^arnax (пepeдyciм Iндoнeзiï й Фiлiппiнax); пiдтpимaти дeмoкpaтичнi кpaïни peгioнy (пepeдyciм Iндoнeзiю); y тicнoмy cпiвpoбiтництвi з Япoнieю pecтpyктypyвaти iндoнeзiйcький бopг, шу^ти шляxiв вiднoвлeння cпiвpoбiтництвa з iндoнeзiйcькими збpoйними cилaми, якe знaчнo пoгipшилocь y 1990-x pp., нacaмпepeд толя cкинeння peжимy Cyкapнo в 1998 p.; здiйcнювaти мoнiтopинг пpoблeми зpocтaння в peгioнi пoлiтичнoгo icлaмy.
Oднieю з цeнтpaльниx тpaнcфopмaцiй cтpaтeгiï e пepeгляд пoпepeдньoгo пiдxoдy дo ACEAH, я^, нeзвaжaючи нa пocлaблeння в yмoвax кpизи, збepeглa cвoю цшшсть як
165
економГчний i полГтичний партнер США, значения якого в умовах появи Китаю як впевнешшого в ^Gi регiонального гравця зросло. Значну увагу новою адмiнicтрацieю придiлено розвитку вщносин з АСЕАН як оргашзащею, що перетворилася на центр регионально! штеграцп в Схiднiй Азп. Оскшьки зменшення вiдноcного впливу США на АТР очевидне, формування зони вшьно! торгiвлi мiж АСЕАН i Китаем, об'еднання Схщно' АзГ' на оcновi cпiльних азiатcьких цiнноcтей пiд економiчним делегуванням Китаю чи Японп, але без учаеп США, cтворюють очевидш загрози для американcьких iнтереciв в АТР. Ще пГд чаc проведення першого регионального форуму в жладГ лише азiйcьких кра'н «АСЕАН+3» (АСЕАН, Китай, Япошя, РК) в 1997 р., даний захщ перетворивcя обговорення i розробку не лише ф^а^ового, як cпочатку передбачалоcя, але також полГтичного, торгiвельно-iнвеcтицiйного, виробничого, ^щально-культурного cпiвробiтництва кра'н СхГдно! Ази. Оргашзащя Азiйcько-Тихоокеанcького економГчного cпiвробiтництва (АТЕС), яка за адмГшстрацп Б. КлГнтона була провщною cилою економГчно! штеграцп регюну в 1990-i рр., втратила cвою центральну роль в цьому процеа. США виявилиcя виключеними як з «АСЕАН+3», так i Схiдноазiйcького cамiту, cтвореного в груднГ 2005 р [7 ; 127].
Водночаc велика увага придiляетьcя доcягненню торгiвельно-iнвеcтицiйних угод з регюнальними державами АТР, вщкриттю ринкГв азiйcьких кра'н для американского екcпорту. За cловами Б. Обами, на порядку денному найбшьшим на согодш викликом для США i найважливГшим прГоритетом е cтворення робочих мюць i повернення американцГв до роботи. Одним з найкращих отошбГв зробити це президент вбачае в збшьшенш торгГвлГ й екcпорту [8; 22]. Ожшьки бiльшicть американcького екоторту направляетьcя в АТР, його значення для вщновлення економГки США е критичним.
Одним з центральних питань зовшшньо! полГтики щодо АТР е америкатоько-китайcькi вiдноcини. На согодш США вГдкрито демонcтруе вГдповГднГ отгнали КНР щодо поглиблення i зближення даних cтоcункiв як cтратегiчно важливих для США. Принцип Б.Обами щодо прагматизацп вiдноcин США з економГчними партнерами е однГею з найбшьш прийнятних моделей, що дозволяють реалГзовувати практично необмежену кiлькicть cпiльних економГчних проектГв. ВГдповГдно до його положень, США готова здiйcнювати iнтенcивну регюнальну кооперацГю, що призводить до утворення у^шних блокГв i перcпективних економГчних зон без втоування граничних принципових вимог щодо транcформацiй вcерединi даних кра'н [9; 68]. Тому, як показали результати роботи Б.Обами тд чаc першого президентcького термГну, економГчна cкладова двоcтороннiх вiдноcин США-КНР виявилаcя icтотною детермГнантою налагодження взаемозалежноcтi економГк двох краш. НапередоднГ вГзиту Ху ЦзГньтао до США китайcька делегащя зГ cприяння торгГвлГ та швестищям пiдпиcала з американcькою cтороною шють угод з торгГвлГ та швестицш на загальну cуму 600 млн. дол. У ходГ вГзиту було укладено понад 70 контракпв на загальну cуму 45 млрд. дол., якГ передбачають поcтачання до Китаю продукцп американcьких компанГй, що працюють у cферах вГд ciльcького гоотодарства до виробництва автомобГлГв з пбридними двигунами. Одним Гз найбГльших контракпв cтала угода на поcтачання до КНР 200 лГтаюв компанГ! Boeing на cуму 19 млрд. дол. КрГм того, угоди з Китаем тдптоали найбГльшГ американcькi компанГ!, такГ як алюмГнГевий гГгант Alcoa, аерокоcмiчна корпорацГя Honeywell, виробник ядерних реакторГв i уcтаткування для АЕС Westinghouse, Caterpillar, що cпецiалiзуетьcя на будГвельнш i гГрничодобувно'1' технГки, а також General Electric [1; 6]. За зовами президента США Б. Обами доcягнутi з КНР домовленоеп дозволять забезпечити роботою близько 235 тиа американцГв, що i вГдповГдало його передвиборчим общянкам щодо втГлення напрямюв програми щодо виходу з кризи.
Tим нe мeншe, y pядi питaнь, збepiгaютьcя двocтopoннi пpoтиpiччя, якi aдмiнicтpaцiя Б.Oбaми нaмaгaeтьcя унигати з мeтoю пoвepнeння дo ниx зa бiльш cпpиятливиx oбcтaвин, a caмe - пicля вcтaнoвлeння дocтaтньo пoтyжниx eкoнoмiчниx зв'язкiв з KHP. З oглядy нa pяд iнцидeнтiв, eкcпepти вкaзyють пpo тe, щo cпoчaткy Kитaй вiдpeaгyвaв нa пpocтягнyтy pyкy Oбaми aгpecивнoю pитopикoю i зpocтaнням peгioнaльниx aмбiцiй. 3oкpeмa, та пoчaткy 2010 p. зaгocтpeння вiднocин бyлo пoв'язaнo з piшeнням CnA пpoдaти Taйвaню oзбpoeнь нa cyмy 6,4 млpд. дoл., i зуа^ччю пpeзидeнтa Б.Oбaми з Дaлaй-лaмoю y лютому 2010 p. У peзyльтaтi зaгocтpeння пpoтиpiч були вiдcтpoчeнi зaплaнoвaнi вiзити нaчaльникa Гeнштaбy HBAK 4em Бiндe дo CnA i кoмaндyвaчa збpoйними cилaми CnA нa Tиxoмy oкeaнi P. Уiллapдa дo Kитaю. Haпpyжeнicть в китaйcькo-aмepикaнcькиx вiднocинax зpocлa влiткy 2010 p., кoли ^кш вiдкpитo пpoтecтyвaв пpoти cпiльниx нaвчaнь CШA i ïx coюзникiв в Жoвтoмy мopi. Poзбiжнocтi cтaли щe бiльш гocтpими пicля зaяви дepжceкpeтapя CШA X. Kлiнтoн щoдo Пiвдeннo-Kитaйcькoгo мopя як cфepи aмepикaнcькиx нaцioнaльниx iнтepeciв. Haпepeдoднi вiзитy Xy ^rnKrao дo CШA, y ciчнi 2011 p. мiнicтpoм фiнaнciв CnA T. Гeйтнepoм, мiнicтpoм тopгiвлi Г. Лoкoм i дepжceкpeтapeм X. Kлiнтoн виcyвaлиcя вимoги з питaнь кypcy юaня, зaxиcтy iнтeлeктyaльнoï влacнocтi в Krna тa eкoнoмiчнoï тpaнcфopмaцiï. Poзбiжнocтi y двocтopoннix вiднocинax, a тaкoж icнyючi вiдмiннocтi y пoлiтичниx peжимax, iдeoлoгiï i cтpaтeгiчниx цiляx CnA i KHP, ймoвipнicть дocягнeння в xoдi вiзитy дoмoвлeнocтeй щoдo cпipниx пигань бyлa нeвeликa, oднaк, вaжливим yявлялocя змiнити caм тoн дiaлoгy, тдвищити взaeмнy дoвipy. Biзит гoлoви KHP пoзицioнyвaвcя як мoжливicть змiцнити дiaлoг i cпiвpoбiтництвo мiж двoмa ^штам.
З мeтoю нopмaлiзaцiï cтocyнкiв y фopмaтi CШA - KHP i aктивiзaцiï yчacтi CnA y peгioнaльнiй пoлiтицi ATP бyлo здiйcнeнo pяд вaжливиx кpoкiв. Пpo цe cвiдчaть щopiчнa yчacть Дepжceкpeтapя X. Kлiнтoн в Peгioнaльнoмy фopyмi ACEAH (APФ); вiднoвлeння в 2009 p. щopiчниx caмiтiв CnA - ACEAH; пiдпиcaння CnA в липнi 2009 p. Дoгoвopy пpo дpyжбy i cпiвpoбiтництвo в Пiвдeннo-Cxiднiй Aзiï (TAC), щй вiдкpилo шляx дo вcтyпy CШA дo Cxiднoaзiйcькoгo caмiтy; вiдкpиrтя в 2010 p. мюп CnA дo ACEAH i пpизнaчeння пepшoгo пocлa в ACEAH в квiтнi 2011 p. тoщo. Пpiopитeтнi нaпpямки зoвнiшньoï пoлiтики CШA в ATP визтачили пpoгpaмy 9-дeннoгo peгioнaльнoгo тypнe пpeзидeнтa Oбaми в лиcтoпaдi 2011 p. - yчacть пpeзидeнтa в caмiтi ATEC (Гoнoлyлy, Гaвaйï), в тpeтьoмy caмiтi «ACEAH-CШA» i Cxiднoaзiйcькoмy caмiтi (Бaлi, Iндoнeзiя), двocтopoннi зycтpiчi з лiдepaми ^дп, Iндoнeзiï, Maлaйзiï, Фшппш. Koмeнтyючи peзyльтaти тypнe, пoлiтичнi oглядaчi чacтo викopиcтoвyють тepмiн «пoвopoтний мoмeнт» в пoлiтицi CШA. Пo-пepшe, пpoвeдeння caмiтy ATEC нa тepитopiï CШA, впepшe пicля 1993 p., ^ли aдмiнicтpaцieю Б.Kлiнтoнa cфopмyльoвaнo мeтy cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi в фopмaтi ATEC, cвiдчить пpo нaмip aдмiнicтpaцiï Oбaми пoвepнyти пpoвiднy poль CШA в ATEC i цeнтpaльнy poль ща opгaнiзaцiï в peгioнaльнiй eкoнoмiчнiй imerpa^ï. Пo-дpyгe, дocягнeння пiд чac caмiтy ATEC знaчнoгo пpoгpecy в пepeгoвopax пpo cтвopeння Tpaнc-тиxooкeaнcькoгo пapтнepcтвa (TTП) - виcoкocтaндapтнoï вceбiчнoï угоди з eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa зa yчacтю дeв'яти ^шн ATEC, включaючи CШA, вcтaнoвлюe «зoлoтий cтaндapт» для нacтyпниx aнaлoгiчниx yгoд i знaмeнye пepший eтaп cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi в ATP. Пpo пepcпeктивнicть TTQ cвiдчить iнтepec щoдo пpиeднaння дo нй з бoкy Япoнiï, PK, Фшппш, ^тади i Taйвaню. Пo-тpeтe, в cвoïй пpoгpaмнiй пpoмoвi в aвcтpaлiйcькoмy пapлaмeнтi 17 лиcтoпaдa Б. Oбaмa чiткo oбгpyнтyвaв пoлiтикy CШA в ATP, cвoe бaчeння peгioнaльнoгo i глoбaльнoгo лiдepcтвa CШA - cepeд ocнoвниx пoлoжeнь
виcтупу: рГшення адмшГстрацп Обами зробити приcутнicть США в АТР оотовним прГоритетом зовтшньо' полГтики i запевнення, що, незважаючи на необхщшстъ наведення фicкального порядку в США, жорочення оборонних витрат не вiдбудетьcя за рахунок АТР.
Розглянутий у даному доcлiдженнi широкий отектр взаемодп Сполучених ШтатГв Америки з державами АТР, полГтика Вашингтона ото^вно регГональних економГчних органГзацГй, дозволяють зробити ряд загальних виcновкiв. У першу чергу ошд вГдзначити, що аналГз оcновних проектГв зовнГшньополГтичного планування США показуе, що АТР позицiонуетьcя адмшГстративними елГтами Сполучених ШтатГв як простир, в подальшому необхГдний для реалГзацп нацГонального iнтереcу США. ЗовшшньоекономГчна cтратегiя США в АТР мае на метГ дезГнтегрувати icнуючi економГчн зв'язки мГж державами шляхом переорГентацп вектора зовтшньоекономГчно' активноcтi на оргашзацп та форуми, пГдконтрольнГ США.
Майбутне становище АТР у региот значною мГрою залежить вГд того, в якому напрямку розвиватимутьcя внутрГшньополГтичнГ процеот та iнтенcивнicть економГчно' штеграцп з економГкою США. При вciй неоднозначности цих процеciв поки, треба визнати, вони йдуть у загальному руош тенденцш до регГонального лiдерcтва США з огляду на стратегию прагматизму Б.Обами, моделГ, прийнятно', передуciм для КНР. Обачний i поcтуповий шструментарш полГтики Б.Обами щодо даного региону дае достатне геополГтичне пГдгрунтя для уоттно'' реалГзацп американcького нацГонального iнтереcу. Тим не менше, можна зробити виотовок, що АТР, зважаючи на динамГку полГтико-економГчних тенденцГй, поcтупово перетворюетьcя на арену економГчного cуперництва КНР i США та плацдарм полГтично' конкуренцп мГж Вашингтоном i Пекшом.
Список використано¥ л1тератури
1. Шевчук О. В. Китайско-американсю вiдноcини: новий вимГр зближуючо' конкуренцп / О. В. Шевчук // Гшея. 1сторичш науки. Фiлоcофcькi науки. ПолГтичнГ науки: зб. наук. праць. - 2011. - Спецвипуж. - С. 608-614
2. Микитчук Н. М. МГжнародш вГдношни в азГатському регГонГ у постбшолярний перГод / Н. М. Микитчук // Украш^ка державнicть: ГсторГя i cучаcнicть : зб. матер. V Вcеукраiнcькоi наук.-практ. конф. молодих вчених (28 лиcтопада 2008 р.) / тд заг. ред. К. В. Балабанова. - МарГуполь , 2008. - С. 289-291
3. Бочковстка О. О. ЗмГщення центру стл в азiйcькому регГонГ / О. О. Бочковстка // Украш^ка державнicть: icторiя i cучаcнicть: зб. матер. V Вcеукраiнcькоi наук.-практ. конф. молодих вчених (28 листопада 2008 р.) / тд заг. ред. К. В. Балабанова. -МарГуполь , 2008. - С. 246-247.
4. Ширнин И.Г. Подъём новых экономичежих центров отлы в мире / И. Г. Ширнин, В.
A. Палкин // Вюник Схiдноукраiнcького нацГонального ушвероттету Гмеш Володимира Даля. - 2012. - 4.2. № 9. - С. 229-237.
5. Бистршова Г. С. Остовы напрямки cучаcного зовнГшньополГтичного курcу Японп / Г. С. Бистршова // Украш^ка державшсть: icторiя i cучаcнicть : зб. матер. V Вcеукраiнcькоi наук.-практ. конф. молодих вчених (28 листопада 2008 р.) / тд заг. ред. К. В. Балабанова. - МарГуполь , 2008. - С. 244-246.
6. Clinton H. America's Pacific Century [Електронний реcурc] / H. Clinton. - Режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2011/11/176999.htm
7. Курнишова Прюритети полГтики адмшГстрацп Б. Обами у Пiвнiчно-cхiднiй Азп / Ю.
B. Курнишова // Стратегичт прюрггети. - 2010. - №3. - С. 126-131.
8. ropoAHa H. fl. A3iHCbK0-THX00KeaHCbKa nornTHKa aAMiHicTpauii E. O6aMH / H. fl. ropoAHa // BicHHK HyraHCbKoro HauioHa^bHoro yHiBepcHTeTy iMeHi Tapaca ffleBneHKa. - 2012. - №6. - C. 17-24.
9. ra^ymKo O.B. r^o6a^bHa nparMaTH3auia Mi^HapoAHHx BiAHocHH y BHK^HKax cynacHoi AeMoKpaTii // npo6^eMH Mi^HapoAHHx BiAHocHH : 36. HayK. npaub / HayK. peA E.. KaHue^apyK.. - K.: KHMY, 2011. - Bnn. 2. - C. 67-77.
CraTTa HaAinm^a ao peAaKuii 14.10.2013 p.
O. Golovan
FOREIGN POLICY OF THE BARACK OBAMA'S ASIA-PACIFIC REGION
Nowadays the APR is one of the most dynamically developing region in the world. It has currently successfully implemented a new model of economic organization with the unique individual peculiarities stored away. In terms of the international relations science, Asia region is considered as not only as increasingly powerful economic notion, but also as a source of social and political dangers.
Many countries traditionally are trying to be involved into the internal political and economic APR relations. Such powerful countries as USA, Japan, China and Russia demonstrate the particular interest to hold positions of leadership in the Asia-Pacific. This exhibits the region as highly competitive area of national interest of world society.
Regarding the U.S. - Asia-Pacific region relations, it is evident to emphasize that the primary issues of reciprocal cooperation are determined by the global economy and the establishment of inter-regional security. Since the U.S. President Barack Obama has taken over the office the area of the relations with APR has obtained the new focus. The new format of relations has been stressed at the point of view of the U.S. as a Pacific country. Obama's administration instantly established the strategic policy of active diplomatic involvement at the APR.
Barack Obama announced the critical need to make the U.S. presence in Northeast Asia more significant. The president's program includes the essential game plans transcending the simple bilateral treaties, summits and agreements. Many visits of the American government officials to the Asia-Pacific region has had the great importance for revising of the relations. Among the most considerable persons visits it is necessary to mention the following: newly appointed Assistant Secretary of State for Asian and Pacific Affairs K. Campbell, Deputy Secretary of State James Steinberg and Secretary of State Hillary Clinton .
It is widespread statement that he Asia-Pacific region appears now as the local region, undergoing the processes of integration and competition between leading powerful actors -China and Japan. Japan is the original and most reliable partner of the U.S. in the region since the end of World War II. The main issue of the new U.S. foreign policy strategy in the Asia-Pacific region so is now the building the tight relations with China.
Since China entered the position favorable ground for the implementation of large-scale economic maneuvers, its policy at the region can't be ignored any more. First Steps of Barack Obama's administration towards the Asia-Pacific region showed the priority of these relationships. U.S. demonstrates the appropriate signals to China as a need to deepen the convergence in issues, important for the U.S. In order to normalize relations broken down of the U.S. - China and enhance U.S. participation in the Asia-Pacific regional policy Americans took numerous important steps.
The main goals of the U.S. at the Asia-Pacific region is an economic growth and establishing the markets for free distribution of U.S. production. Overwhelming majority of U.S. exports even today is being sent to the Pacific. That's why the importance of American-Asia economic development makes the relations to hold out as the paramount. This is one of
the most important points of the Obama's program of the post-crisis national economy recovery.
Key words: U.S. Foreign Policy, Asia-Pacific, China, ASEAN, Barack Obama, White House administration.
YAK 351.86:327.7 O.B. Ko^OMieub
KO^EKTHBHOÏ EE3nEKH CH^
Cniedpywnicmb He3anewnux ffepwae ymeopunacR enacnidoK po3nady PadRncbKozo Cow3y Ha nonamKy 90-x poKie Munynozo cmonimmR. YnacnuKaMu Cniedpywnocmi cnonamKy 6ynu12 depwae - Konumnix Cow3nux pecny6niK CPCP, 3a eunRmKoM npuôanmiûcbKUX. 3a3Hanenuu cmad do3eonRe CHff 3eepmamucR do nucnennux npo6neM, RKi e 3azanbHuMu dnR ecix KpaïH-nneHie, Kompi Hanewanu do edunoï depwaeu. npome nepemeopeHHH Cniedpywnocmi Ha dieeuu eiucbKoeo-nonimuKo-eKoHoMinHuu anbRnc ne3anewnux deMoKpamunnux depwae yce ^e 3anumaembcR documb npo6neMamunHuM, HacaMneped, 3aedRKu no3^iï Pociï.
Memow cmammi e ananimunne docnidwennR Kow^em^iï KoneKmuenoï 6e3neKu CHff 3 Memow emnanennR ïï xapaKmepHux puc ma Knacu(iKa^ï 6e3neKoeoï Modeni, a maKow ïï o^iwKu rk Mownueoï 3azpo3u na^onanbnuM inmepecaM VKpaïnu.
MowHa Koncmamyeamu, ^o CHff euKonano (pyH^iw MiHiMi3a^ï HezamueHux eumpam npo^cy cmanoenennR ne3anewnux depwae Ha mepumopiï Konumnbozo PadRncbKozo Cow3y i Mae maHc nepemeopumucR y Miwdepwaene o6'ednanHR 3i cmiuKow u aemopumemHow no3u^ew. npome Ha danuu nac eono e cKopime cepedoeu^eM euRenennR pi3Hux na^ionanbHux inmepecie KpaïH-nneHie, niw e(eKmuenuM Mexani3MoM ïx Kpeamuenoï iHmezpa^ï.
npoeedewuu anani3 Kow^ern^iï 6e3neKu CHff ceidnumb npo me, ^o ïï Modenb e zeononimunnow dnR KpaïH-nnenie Cniedpywnocmi 3i eciMa o3naKaMu zeononimunHoï cmpyKmypu. Pa3oM 3 muM, ocKinbKu YKpaïna e depwaeow-nnenoM, ne eu3nawnu npaeocy6'eKmnocmi CHff, Mawnu cmamyc depwaeu-ynacH^i, eona o(tyiuHo He 6epe ynacmi y KoneKmuenux 36pounux cunax ma eiucbKoeux cmpyKmypax. Y 3e'R3Ky 3 цuм, y o(p^iuHozo Kueea Mowymb 6ymu neeni npo6neMu eiucbKoeozo xapaKmepy npu eunuKnenHi KoH(pMKmie 3 wimumu depwaeaMu-nneHaMu CHff, i, e nepmy nepzy, - 3 Pociew.
Knwnoei cnoea: CHff, Ha^oHanbHa 6e3neKa, Miwnapodna 6e3neKa, Miwnapodni eidHocuHu, Kon^n^R, Modenb.
CniBflpy^rncTb He3a^e^HHx Aep:aB yTBopn.naca BHacmAOK po3naAy PaA^HCbKoro Coro3y Ha nonaTKy 90-x poKiB MHHy^oro CTomrra. YnacHHKaMH CniBflpy^HOcri cnonaTKy 6y^H 12 Aep:aB - Ko^Hmmx Cow3hhx pecnyôniK CPCP, 3a bhhatkom npnGaOTmcbKHx. 3a3HaneHHH cKnaA Ao3Bo.nae CHfl, 3BepTaraca ao HHcneHHHx npoôneM, aKi e 3ara^bHHMH Ana Bcix KpaïH-H^eHiB, KoTpi Hane:a^H ao eAHHoï Aep:aBH. npoTe nepeTBopeHHa CniBApy:HocTi Ha AieBHH BmcbKoBo-nomTHKo-eKoHoMiHHHH anbaHc He3a.ne:HHx AeMoKpaTHHHHx Aep:aB yce ^e 3anHmaeTbca AocHTb npoôneMaTHHHHM, HacaMnepeA, 3aBA^KH no3Huiï Pociï.
IHTerpaurnm npouecn Ha nocTpaAaHcbKoMy npocTopi nepeôyBaroTb b uernpi yBarn aK 3apy6i:HHx, TaK i BiTHH3HaHHx AocniAHHKiB, 3oKpeMa, 3axiAHHx BneHHx - X. AAoMaHTa,
170
