CC BY
161
supporters of this protest. The Ukrainian Canadian Congress launched initiative, called Euromaidan Canada, within the scope of which they held information campaign, round tables, conferences, etc. dedicated to the reasons of protest in Ukraine. At present Canadian government is one of the most active critic of Russian actions in Ukraine and Crimea. Canada imposed sanctions on 73 persons and 19 legal entities of Russia and grant financial aid to Ukraine in amount of200 million CAD.
Aboriginal community also has influence on policy of the state. Organisations of Indians, Métises, Innuits lobby for embody of land and other rights in the laws, preservation of language and culture, etc.
Such significant role of ethnic lobbies in life of the country is quit dangerous, as their activity directed on protection of interests of foreign government, which may not coincide with national interests of state of abode. But in the other hand, institute of ethnic lobbyism may be considered as specific reinforcement and counterbalance system, multidirectional strategy of these lobbies ensures pluralism in decision-making process.
Key words: lobbying, ethnic minorities, ethnic lobbyism, lobby group, British Canadians, French Canadians, Indians, Métises, Innuits.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф.; Войналович В.А., д.полт.н, проф.
УДК 327.82(73)(045)
М.В. Трофименко
НАЦИОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ТРАДИЦШНО! ТА ПУБЛШНО! ДИПЛОМАТН:
ДОСВ1Д США
У poôomi розглядаютъся тенденцИ, 3aKOHOMipHOcmi розвитку сучасного ceimy, робитъся прогноз подалъшого poзвиmкy мiжнapoдниx вiднocин, poлi дипломашичноï служби i диnлoмamiв в дiялънocmi держав, тших aKmopie мiжнapoдниx вiднocин. У cmammi aнaлiзyemъcя нацюналъна моделъ mpaдицiйнo'ï ma nyблiчнo'ï дипломами единог найбтъш nomyжнo'ï держави œimy - Сполучених Шmamiв Америки, як тсля розпаду СРСР збеpiгaюmъ лiдеpcmвo, хоча вже й не aбcoлюmне, у вЫх сферах жиmmедiялънocmi сучасног держави. Poзглядaюmъcя фaкmopи, що визнaчaюmъ сучасну велику державу. Анaлiзyеmъcя cmpyKmypa ma ocoбливocmi дiялънocmi диnлoмamичнoï служби США, яка е одтею з найбтъш профестних, сучасних, ефекmивниx ma забезпечуе глобалъне лiдеpcmвo США у œimi. Уpoбomi визнaчaеmъcя mеpмiн nyблiчнo'ï дипломащпТг, poзглядaеmъcя icmopiя його появи. Анaлiзyюmъcя ocoбливocmi ново1' nyблiчнo'ï диnлoмamïï, вiдмiннocmi мiж mpaдицiйнoю ma новою nyблiчнoю диnлoмamiею.
Ключов1 слова: mpaдицiйнa диnлoмamiя, nyблiчнa диnлoмamiя, нова nyблiчнa диnлoмamiя, цифрова диnлoмamiя, Веб 2.0, глoбaлiзaцiя, mеxнoлoгiзaцiя, супердержава, велик крати, за^упник деpжcекpеmapя з nyблiчнo'ï диnлoмamïï.
У XXI сташтп м1жнародш вщносини та дипломатия трансформуються тд впливом безл1ч1 фактор1в. Дипломати та дипломатичш служби краш св1ту в цшому тд впливом глобал1зацп, шформатизацп, технолопзацп та шших процеав змушеш вносити корективи у свою консервативну д1яльшсть, вщкриваючи колись закрш! двер1
140
диплoмaтичниx cтpyктyp, ypядoвиx ycтaнoв шиpoкiй гpoмaдcькocтi, впpoвaджyючи нoвiтнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï y cвoю дiяльнicть.
Ha бaзi oднieï з пpoвiдниx ycтaнoв cвiтy, якa зaймaeтьcя мiжнapoдними вiднocинaми, Hiдepлaндcькoгo iнcтитyтy мiжнapoдниx вiднocин «Kлiнгeндaль», пpoвiдними вчeними в гaлyзi диплoмaтiï тa мiжнapoдниx вiднocин пpoфecopoм Бpaйaнoм Xoкiнгoм, пpoфecopoм Янoм Meлiceннoм, пpoфecopoм Шoнoм Piopдaнoм i пpoфecopoм Пoлoм Шapпoм бyлa пiдгoтoвлeнa дoпoвiдь «Maйбyтнe диплoмaтiï», в якiй дocлiдники, пpoaнaлiзyвaвши тeндeнцiï, зaкoнoмipнocтi poзвиткy cyчacнoгo cвiтy cпpoгнoзyвaли пoдaльший poзвитoк мiжнapoдниx вiднocин, poль диплoмaтичнoï cлyжби i диплoмaтiв в дiяльнocтi дepжaв, iншиx aктopiв мiжнapoдниx вiднocин [7, c. 5].
У звт визнaчeнi xapaктepнi pиcи диплoмaтичнoгo cepeдoвищa XXI cтoлiття, я^ xapaктepизyeтьcя змiнoю i нeвизнaчeнicтю:
• poзшиpeння чиcлa i piзнoвидiв мiжнapoдниx aктopiв, пocилeниx iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйними тexнoлoгiями тa coцiaльними мeдia. Дaнi aктopи виxoдять зa paмки тpaдицiйниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй, пepeтвopюючиcь нa бiльш aмopфнi coцiaльнi гpyпи;
• poзвитoк нoвoгo мiжнapoднoгo пopядкy дeннoгo з бeзпeки, зocepeджeнoгo нa бeзпeцi ocoбиcтocтi вcepeдинi дepжaви, щo включae тaкi питания як змiнa клiмaтy aбo пaндeмiï, якi виxoдять зa paмки тpaдицiйниx кoнцeпцiй мiжнapoднoï бeзпeки;
• вiдpoджeння бiльш тpaдицiйниx гeoпoлiтичниx пpoблeм, вpaxoвyючи, щo ^aï™ кoнкypyють мiж coбoю зa вплив, pecypcи, тepитopiю;
• poзшиpeння питaнь peгyлятивнoï диплoмaтiï, пocилeниx глoбaльнoю фiнaнcoвoю кpизoю, щo вимaгaють бiльш eфeктивнoгo бaнкiвcькoгo peгyлювaння;
• пpoгpecyючa фpaгмeнтaцiя пpaвил i нopм, щo peгyлюють мiжнapoднi пoлiтичнi i тopгoвi вiднocини. Oдним з та^щ^в cтaнe тpивaючe ocлaблeння бaгaтocтopoннix iнcтитyтiв.
У тoй чac як диплoмaти пoвиннi дiлити cцeнy з шиpoким кoлoм aктopiв тa iнcтитyтiв, да дивлячиcь нa ïx дocвiд y питaнняx глoбaлiзaцiï тa ïï впливу, дepжaви зaлишaютьcя вaжливими aктopaми мiжнapoдниx вiднocин i зaлишaтимyтьcя тaкими щe дocить дoвгo, xoчa ïx вплив i poль бyдe вce бiльшe змeншyвaтиcя. Дepжaвнa диплoмaтiя, тaким чинoм, зaлишaeтьcя знaчним фaктopoм зaxиcтy нaцioнaльниx iнтepeciв, poзвивaючи глoбaльнe yпpaвлiння i змщнюючи мiжнapoдний миp i бeзпeкy.
Диплoмaти пpипинять 6ути зaxиcникaми вщ ycьoгo iнoзeмнoгo, виcтyпaючи зa cтиpaння кopдoнiв, iнтeгpyючи piзниx aктopiв диплoмaтичнoгo cepeдoвищa.
Диплoмaти в XXI cтoлiттi зaлишaтьcя вaжливими cклaдoвими глoбaльнoï пoлiтики. Haвички тa пpoфecioнaлiзм диплoмaтiв будуть бшьш зaтpeбyвaнi в yпpaвлiннi вте бiльш нeкepoвaними пoлiтичними пpoблeмaми i в yмoвax тиcкy cтвopювaнoгo глoбaлiзaцieю тa peгioнaлiзaцieю [7, c. 6].
Biдмiннocтi мiж внyтpiшнiми i мiжнapoдними вiднocинaми пoлягaють у тoмy, щo нaцioнaльнi iнтepecи дepжaви включaють ва ypядoвi iнcтитyти, тaким чинoм п^ищу^^я знaчeння кoopдинaцiï мiж ypядoвими ycтaнoвaми. Iнoзeмнi мiнicтepcтвa пoвиннi poзглядaти ceбe як чacтинy ща «нaцioнaльнoï диплoмaтичнoï cиcтeми» i poзглядaти cвoю poль, щo змiнюeтьcя в дaнoмy ^mmcn.
Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв зaлишaтьcя вiдпoвiдaльними зa yпpaвлiння cвoïми диплoмaтичними мepeжaми. Bимoги дo циx мepeж будуть вте бiльшe пiдвищyвaтиcя. Bce да вимaгaтимe чiткoгo poзcтaвлeння пpiopитeтiв i poзpoбки iннoвaцiйниx opгaнiзaцiйниx piшeнь, щo включaтимyть:
• aдмiнicтpaтивний цeнтp, щo змeншye aдмiнicтpaтивнe нaвaнтaжeння нa мaлeнькi пocoльcтвa;
• вipтyaльнi пocoльcтвa зi cлyжбoвцями, щo пoeднyють oн-лaйн мoнiтopинг ^arn, щo чepгyeтьcя з вiзитaми в цi ^aï™;
• швид^ peaгyвaння з викopиcтaнням iннoвaцiй в yпpaвлiннi людcькими pecypcaми, якe дoзвoляe швидкo кoнцeнтpyвaти нeoбxiднi pecypcи в нaдзвичaйниx cитyaцiяx;
• «диплoмaтичний peзepв», щo дoзвoляe пiдвищити eфeктивнicть пiдтpимки шиpoкoгo cпeктpy мiжнapoдниx знaнь i нaвичoк чepeз мepeжi «peзepвниx диплoмaтiв» в нayкoвиx i дiлoвиx кoлax.
B yмoвax диплoмaтичниx кoмyнiкaцiй, щo пocтiйнo змiнюютьcя мiнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв пoвиннi виpoбити eфeктивнi дepжaвнi диплoмaтичнi cтpaтeгiï, пoвнicтю iнтeгpoвaнi у мexaнiзми пpийняття piшeнь. Цe в cвoю чepгy вимaгae пepeocмиcлeнoгo poзyмiння зaцiкaвлeниx aктopiв i гpyп. Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв пoвиннi тaкoж зaбeзпeчити poзyмiння iншими eлeмeнтaми нaцioнaльнoï диплoмaтичнoï cиcтeми цeнтpaлiзaцiю пyблiчнoï диплoмaтiï тa ïï cepeдньo i дoвгocтpoкoвиx cтpaтeгiчниx цiлeй. Пyблiчнa диплoмaтiя бyдe нaбyвaти вте бiльшe впливу, ïï дiяльнicть i cтpaтeгiï будуть вce aктивнiшe нaлaштoвyвaтиcя нa викoнaння пoлiтичниx цiлeй. У циx yмoвax в гeoмeтpичнiй ^orpecii' бyдe poзвивaтиcя цифpoвa диплoмaтiя. Bce бiльшe гpoшeй ypяди ^шн будуть витpaчaти нa Beб 2.0 i вipтyaльнy диплoмaтiю, щo в ^prae^^i змeншить витpaти нa opгaнiзaцiю диплoмaтичнoï тa кoнcyльcькoï cлyжби.
Hoвий пopядoк дeнний мiжнapoднoï бeзпeки вимaгae нoвиx пiдxoдiв дo диплoмaтiï. Питaння диплoмaтiï знaчнoю мipoю взaeмoзaлeжнi, вимaгaють вceocяжниx кoмплeкcниx piшeнь, мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa тa взaeмoдiï мiж гpoмaдянcькими cycпiльcтвaми piзниx ^arn. Пiдвищитьcя poль диплoмaтiв як кoopдинaтopiв мiж нaцioнaльними i зaкopдoнними гpyпaми гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв i oкpeмi диплoмaти пoтpeбyвaтимyть пoвнoгo викopиcтaння нoвиx coцiaльниx мeдia як для впливу нa ключoвi питaння, тaк i для зв'язку з цiльoвими гpyпaми.
Уpяди пpoдoвжaть нaдaвaти вeликe знaчeння кoмepцiйнiй диплoмaтiï, диплoмaтичнi cлyжби пoвиннi будуть aнaлiзyвaти якиx пocлyг i пiдтpимки пoтpeбyють кoмпaнiï. Пpи цьoмy в yмoвax пiдвищeння iнтeнcивнocтi мiжнapoдниx пepecyвaнь зpocтe нaвaнтaжeння нa кoнcyльcькi ycтaнoви. Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв пoвиннi будуть збшьшити peзyльтaтивнicть кoнcyльcькoï poбoти в пiдтpимцi eкoнoмiчнoï диплoмaтiï.
Для викoнaння цик зaвдaнь диплoмaтaм знaдoбитьcя кoмбiнyвaти тpaдицiйнi (лiнгвicтичнi тa icтopичнi знaння) i cyчacнi нaвички (iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï тa coцiaльнi мeдia). Haцioнaльнa диплoмaтичнa cиcтeмa в цiлoмy пoвиннa paдикaльнo пoлiпшити cвoю здaтнicть гeoпoлiтичнoгo aнaлiзy i дoвгocтpoкoвoгo cтpaтeгiчнoгo плaнyвaння.
У cyчacниx yмoвax тpaнcфopмaцiï диплoмaтiï з пoявoю кyльтypнoï диплoмaтiй, cпopтивнoï, eнepгeтичнoï, тopгoвoï, eкoнoмiчнoï, cycпiльнoï, нapoднoï, пyблiчнoï змiнилocя caмe poзyмiння poлi i функцш диплoмaтa i диплoмaтiï в цiлoмy. B iнфopмaцiйнy eпoxy кoжнa людита, викopиcтoвyючи cyчacнi тexнoлoгiï, coцiaльнi мepeжi, мoжe cтaти диплoмaтoм.
Звaжaючи та зaзнaчeнe нaдзвичaйнo цiкaвo бyдe poзглянyти нaцioнaльнy мoдeль тpaдицiйнoï тa пyблiчнoï диплoмaтiï eдинoï нaйбiльш пoтyжнoï дepжaви cвiтy -Cпoлyчeниx Штaтiв Aмepики.
З oглядy нa тe, щй Cпoлyчeнi Штaти пicля poзпaдy CPCP збepiгaють лiдepcтвo, xoчa вжe й нe aбcoлютнe, y вcix cфepax життeдiяльнocтi cyчacнoï дepжaви вкaзaнa тeзa нaбyвae щe бiльшoï aктyaльнocтi.
Як зaзнaчив y cвoïй raroi «^и пpeзидeнти тa кpизa aмepикaнcькoï cвepxдepжaви» вiдoмий aмepикaнcький пoлiтoлoг Зб^нев Бжeзинcький, «caмoчиннa кopoнaцiя пpeзидeнтa C^ŒA в якocтi пepшoгo глoбaльнoгo лiдepa бyлa icтopичним мoмeнтoм, xoчa i м вiдзнaчeним ocoбливoю дaтoю в кaлeндapi. Cтaлocя цe cлiдoм зa poзвaлoм Paдянcькoгo Coюзy тa пpипинeнням xoлoднoï вiйни. Aмepикaнcький пpeзидeнт ^ocro пoчaв дiяти в cвoïй нoвiй якocтi бeз вcякoгo мiжнapoднoгo блaгocлoвeння. ЗMI Aмepики пpoгoлocили йoгo тaким, iнoзeмцi виcлoвили йoмy cвoю пoвaгy, i вiзит в Бiлий дiм (нe кaжyчи вжe пpo Keмп-Дeвiд) cтaв aпoгeeм в пoлiтичнoмy житп бyдь-якoгo iнoзeмнoгo лiдepa. ^'х^дки пpeзидeнтa зa кopдoн здoбyли вci iмпepcькi aтpибyти, якi зaтьмapюють зa cвoïми мacштaбaми i зaxoдaми бeзпeки вшзди бyдь-якoгo iншoгo дepжaвнoгo дiячa»
[2, c. 7].
Aлe чepeз двa дecятиpiччя пicля ще'1 тaк звaнoï ««opoM^'í» CШA ми мoжeмo кoнcтaтyвaти зoвciм iншi yмoви мiжнapoдниx вiднocин. Чoтиpи пpeзидeнти CШA, якi oбiймaли цю пocaдy пiд чac тa пicля пepeмoги y xoлoднiй вшш - Джopдж Буш cтapший, Бш Kлiнтoн, Джopдж Буш мoлoдший тa Бapaк Oбaмa, в цiлoмy збepeгли для CШA cтaтyc cyпepдepжaви, aлe нe зyмiли збepeгти oднoпoлюcний cтaтyc cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин. Cьoгoднi вжe peaльнicтю е бaгaтoпoлюcнa cиcтeмa мiжнapoдниx вiднocин, якa щe знaxoдитьcя y cтaдiï cвoгo фopмyвaння, aлe пoлюcaми y нiй виcтyпaють влacнe oднa cyпepдepжaвa (CШA) тa кiлькa вeликиx дepжaв тa iнтeгpaцiйниx yгpyпoвaнь (€C, Kитaй, Iндiя, Бpaзилiя, Pociя тoщo). CШA зa пpeзидeнcтвa Бapaкa Oбaми вимyшeнi peaгyвaти нa пpoгнoзи, зa якими пicля 2030 poкy KHP пepeвищить CШA зa oбcягaми BB^ чepeз цe пpeзидeнт Oбaмa iнiцiювaв тa aктивнo пpocyвae iдeю cтвopeння двox нeбaчeниx дo цьoгo iнтeгpaцiйниx oб'eднaнь -Tpaнcтиxooкeaнcькoгo тa Tpaнcaтлaнтичнoгo. Пepeдбaчaeтьcя, щй цi oб'eднaння та чoлi зi CШA зa eкoнoмiчними, вiйcькoвими тa iншими пoкaзникaми пepeвищaть бyдь-якi iншi yгpyпyвaння чи дepжaви, зaбeзпeчивши лiдepcтвo Cпoлyчeниx Штaтiв та дocить тpивaлий чac.
Ha cьoгoднi нe звaжaючи нa нaвeдeнe, a тaкoж нa зpocтaння знaчeння нoвиx aктopiв мiжнapoдниx вiднocин, тaкиx як мiжнapoднi нeypядoвi opгaнiзaцiï, ЗMI, THK, нa збiльшeння впливу iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй нa вci cтopoни жиrтeдiяльнocтi cyra^o^a, cтaндapтнi чинники, якi визнaчaють cтaтyc дepжaви, зaлишaютьcя aктyaльними.
Biдoмий pociйcький aмepикaнicт Teтянa Шaклeiнa визнaчae cyчacнy «^лику дepжaвy» як тaкy, щo
(1) збepiгae дyжe виcoкий ^6o aбcoлютний) cтyпiнь caмocтiйнocтi в пpoвeдeннi внyтpiшньoï i зoвнiшньoï пoлiтики,
(2) да тiльки зaбeзпeчye нaцioнaльнi irnepec^ a й icтoтнo (виpiшaльнo) впливae нa cвiтoвy й peгioнaльнy пoлiтикy i пoлiтикy oкpeмиx ^arn (cвiтopeгyлюючa дiяльнicть),
(3) вoлoдie вciмa aбo знaчнoю чacтинoю тpaдицiйниx пapaмeтpiв «вeликoï дepжaви» (тepитopiя, нaceлeння, пpиpoднi pecypOT, вiйcькoвий пoтeнцiaл, eкoнoмiчний пoтeнцiaл, iнтeлeктyaльний i кyльтypний пoтeнцiaл, нayкoвo-тexнiчний) ^бл. 1).
Caмocтiйнicть в пpoвeдeннi зoвнiшньoï пoлiтики cвiтopeгyлюючoгo xapaктepy пepeдбaчae таявшее y вiдпoвiднoï ^aï™ вoлi дo пpoвeдeння тaкoï пoлiтики. Kpiм зaзнaчeниx вищe пapaмeтpiв, нeoбxiдний icтopичний дocвiд, тpaдицiя i кyльтypa yчacтi y cвiтoвiй пoлiтицi в якocтi виpiшaльнoгo i I aбo aктивнoгo гpaвця [6].
Табл. 1. Параметри провщних свггових держав.
Параметри великоТ краТни США КНР 1нд1я Бразил1я Рос1я
Територ1я + +/- +/- + +
Природш ресурси +/- - - + +
Демография +/- +/- +/- + -
Вшськовий потенциал + +/- +/- - +
Економ1ка + +/- +/- +/- -/+
Передов1 технолог!! + +/- +/- -/+ +/-
Наука та досл1дження + +/- +/- - -/+
Осв1та + - - - +
Культура + +/- +/- -/+ +
Традиц1я 1 культура думати та д1яти глобально + -/+ - - +
3 огляду на традицшш чинники, як1 впливають на велич держав, т1льки Сполучеш Штати Америки мають вс1 параметри. Щодо традицп 1 культури думати та д1яти глобально, то вони формувалися у США з початку юнування державносп.
XX ст. стало стол1ттям Америки - зробивши вих1д на св1тову пол1тичну арену в 1917 р., тсля Друго! сватово! вшни США стали економ1чним, вшськовим 1 пол1тичним лидером Заходу, а результат холодно! вшни пришс 1м статус едино! наддержави. Сходження Америки було в значнш м1р1 зумовлене 11 географ1ею та 1стор1ею: перебуваючи далеко в1д европейського континенту з його безперервними в XIX ст. вшнами 1 революциями, США не знали загрози ззовш 1 за великим рахунком зумши уникнути сощальних потрясшь, пов'язаних з переходом до катталютичного укладу. Специф1чний 1сторичний досв1д, безумовно, накладае св1й в1дбиток на американську зовн1шню пол1тику, яка волод1е ц1лим рядом властивих т1льки 1й особливостей.
Американська зовн1шня политика грунтуеться на тез1 про особливу м1с1ю США в 1сторп людства - под1бне бачення продиктоване, перш за все, обставинами виникнення американсько! державносп. 1дея американсько! винятковост1 була вперше сформульована в пропов1д1 губернатора Массачусетса пуританина Дж. Уштропа «Зразок християнського милосердя» (1630), виголошено! ним на борту судна «Арбел», -в нш прозвучали слова про «град на холм1», яким повинна була стати майбутня колошя Массачусетс. 1дею «обраност1» американсько! нацп та визначення Сполучених Штатов як «земл1 об1товано!» хот1ли вт1лити в життя спочатку «батьки-пшгрими», що прийшли з ц1ею м1с1ею на простори нового континенту, а пот1м «батьки-засновники» американсько! республ1ки, як1 заявляли про мес1анський характер американсько! революц1!, ун1кальн1сть американсько! демократ1!. Все це стало основою пол1тики Сполучених Штатов.
Одним з визначальних чинник1в, як1 забезпечують глобальне лидерство США е дипломатична служба краши, яка поеднуючи традицшш та публ1чш методи реал1зацп дипломатп залишаеться одн1ею з найбшьш профес1йних, сучасних та ефективних у св1т1.
У Сполучених Штатах Америки Державний департамент, який е американським министерством закордонних справ, под1ляе ряд зовшшньопол1тичних повноважень з 1ншими установами - з М1н1стерством оборони, Радою нац1онально! безпеки, Центральним розв1дувальним управл1нням, Конгресом, апаратом Белого дому, з
великою кшьюстю галузевих министерств [12]. Вс1 ц1 органи влади та управлшня не т1льки здатш ефективно впливати на прийняття зовшшньопол1тичних р1шень президентом США, але й визначати розстановку кадров в самому Держдепартаменп й, особливо, в заруб1жних представництвах.
Роль кар'ерних дипломатов - «Закордонно! служби США» - незр1внянно нижча, н1ж, наприклад, у Великш Британп або деяких 1нших европейських кранах, 1 зводиться, за рщкюними винятками, до виконавчо'1 роботи рутинного характеру. В Держдепартаменп вщсутнш аналог поста британського кадрового дипломата № 1 -постшного заступника мшютра, який виконуе роль сполучно'1 ланки м1ж пол1тичними кер1вниками МЗС та професшними кадрами. В1дпов1дно, останшм практично неможливо «пробитися» з1 сво1ми рекомендациями до вищого кер1вництва Держдепартаменту, не кажучи вже про президента. Для цього 1м треба подолати товщу вищого парт1йно-пол1тичного начальства, оскшьки кер1вна ланка Держдепартаменту надзвичайно розгалужена [1, с. 43].
Вона включае в себе держсекретаря, його першого заступника з загальномшютерських справ (здшснюе загальне кер1вництво Держдепартаментом за в1дсутност1 держсекретаря 1 контроль за адмшютративно-кадровими справами), п'ять перших заступников (курують найважлив1ш1 напрямки роботи, наприклад, глобальш проблеми), ш1стнадцять заступниюв (в1дпов1дальних за окрем1 д1лянки роботи 1 за вщносини з окремими регионами), 1 понад десять директорських посад. Оперативна робота ведеться в управл1ннях, кожне з яких очолюеться заступником або директором. Саме ц1 посади зам1щуються переважно профес1йними дипломатичними кадрами, хоча й сюди не р1дко потрапляють «люди з1 сторони». Щодо б1льш високих постов, то на них останн1 переважають.
Штатний розклад Держдепартаменту - близько 14 000 ствроб1тник1в, 1з них кар'ерних дипломатов близько третини. В закордонних представництвах 1х ще менше (15 - 25%). За даними сайту Державного департаменту, США утримуе 288 дипломатичних та консульських установ, а також дипломатичних представництв в 188 державах 1 при м1жнародних организациях (за даними 2012 р.), в яких представлена сво1м персоналом 28 установ США, включаючи Держдепартамент [9].
1нша особлив1сть - загальна багаточисельшсть персоналу посольств (100 - 150 рангованих сп1вроб1тник1в в ц1лому ряд1 кра1н, у 1нших крупних держав - втрич1 менше).
На рубеж1 стол1ть протекц1он1зм виконавчо1 влади 1 особисто президента при призначенн1 на вищ1 посольськ1 посади залишився актуальним. Справа доходить до того, що деяк1 досв1дчен1 посли професюнали, повертаючись в крашу, апелюють до громадсько1 думки, щоб переконати президента в тому, що пол1тичний протекц1он1зм, а також наб1р кадр1в в посольства не за д1ловими м1ркуваннями, а в прагненн1 представити за кордоном «1м1дж» Америки, фактично призводить до падшня якост та ефективност1 роботи.
Невиправдано велика к1льк1сть сп1вроб1тник1в, призначених у посольства для п1дтримки «1м1джу» Америки, труднощ1 управл1ння 1 координацп, невпевнешсть кадрових дипломат1в у своему майбутньому (1х кар' ерне зростання блокуеться пол1тичними «призначенцями»), напружен1сть у в1дносинах м1ж представниками р1зних в1домств в посольствах, неск1нченн1 реорган1зац11 останн1х десятил1ть (наприклад, 1нформац1йне агентство США то виводилося з1 структури Держдепартаменту, то знову в не1 1нтегрувалося), 1, нарешт1, зростання м1жнародного тероризму, спрямованого проти посольств США та 1'хшх ствроб1тник1в, вс1 ц1 фактори
нeгaтивнo пoзнaчaютьcя нa eфeктивнocтi poбoти пocoльcтв, якi лeдь cпpaвляютьcя з пocтiйнo зpocтaючим oбcягoм пoтoчниx cпpaв.
Чepeз бeзпepepвнy нaпpyжeнicть y вiднocинax мiж пpeзидeнтoм i кoнгpecoм ocтaннiй нeyxильнo ypiзae acигнyвaння та дiяльнicть диплoмaтичниx ycтaнoв, чия чиceльнicть тa oбcяг дiяльнocтi зpocтaють (в пepioд з 1986 p. бyлo вiдкpитo 40 нoвиx пocoльcтв i кoнcyльcтв).
У CШA нaбip кaдpiв пpoфeciйнoï диплoмaтичнoï cлyжби (Зaкopдoннoï алужби CШA) пpoвoдитьcя чepeз вiдкpитий ^rnypc iз здaчeю вcтyпниx icпиriв. №6íp, зa визнaчeнням Зaкoнy «Пpo Зaкopдoннy cлyжбy CШA» 1980 p., здiйcнюeтьcя нa пpинципax piвниx мoжливocтeй, «нeзaлeжнo вiд пoлiтичнoï opierna^ï, pacи, кoльopy шкipи, cтaтi, вipocпoвiдaння, нaцioнaльнoгo пoxoджeння, ciмeйнoгo cтaнoвищa» [11]. Aмepикaнcькe зaкoнoдaвcтвo вимaгae, щoб в pядax алужби були пpeдcтaвлeнi вci ocнoвнi cyra^m вepcтви i eтнiчнi гpyпи нaceлeння ^aï™, a тaкoж вci ïï гeoгpaфiчнi peгioни.
Ha викoнaння цик пoлoжeнь низцi кaтeгopiй пpeтeндeнтiв пpeдcтaвляютьcя пiльги пpи вcтyпi нa ^ужбу (нaпpиклaд, гpoмaдяни CШA aзiaтcькoгo i лaтинoaмepикaнcькoгo пoxoджeння, iндiaнцi тa ecкiмocи звiльнeнi вiд пиcьмoвoгo icпитy, вoни лишe пpeдcтaвляють дo eкзaмeнaцiйнoï кoмiciï oцiнки, oтpимaнi ними пicля зaкiнчeння вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy). Для aфpoaмepикaнцiв видiлeнi cпeцiaльнi квoти в диплoмaтичниx ycтaнoвax. Цi тa низкa iншиx зaxoдiв, якi здiйcнювaлиcя в ocтaннi 15 -20 poкiв в paмкax фeдepaльнoï пpoгpaми зaбeзпeчeння piвниx мoжливocтeй пpи нaбopi нa poбoтy, викликaли нeвдoвoлeння чacтини кaдpoвиx диплoмaтiв. Ocтaннi cтвepджyвaли i пpoдoвжyють cтвepджyвaти, щo poзшиpeння coцiaльнoгo i eтнiчнoгo cклaдy cлyжби пocтyпoвo пpизвoдить дo кpитичнoгo пaдiння ïï пpoфeciйнoгo piвня, пpoвoкye пcиxoлoгiчнy нaпpyжeнicть в диплoмaтичниx вiдoмcтвax.
Caмe для виpiшeння вищeзaзнaчeнoï пpoблeми з пoчaткy 80-x po^ був пocилeний пopядoк пpocyвaння пo диплoмaтичнiй cлyжбi. Tpи вищиx внyтpiшнix paнги Зaкopдoннoï cлyжби (кap'epнoгo пocлa, кap'epнoгo пocлaнникa i кap'epнoгo paдникa) видiлeнi в ocoбливy кaтeгopiю - лaнкy кepiвнoгo cклaдy cлyжби (Senior Foreign Service). ^pex^ диплoмaтiв в цю кaтeгopiю oбcтaвлeний нoвими yмoвaми, зoкpeмa, вимoгoю, щoб пpoтягoм пoпepeдньoï кap'epи ним були зacвoeнi пpинaймнi 2 - 3 peгioнaльниx i 1 - 2 фyнкцioнaльниx дшянки poбoти. Cклaднiшим cтaлo i пpoxoджeння кap'epи нa нижчoмy i cepeдньoмy piвняx - вiд VIII дo I paнгy (пoзнaчeнi цифpaми, вoни нaзивaютьcя в CШA клacaми i пpиблизнo вiдпoвiдaють пocaдaм вiд cтaжepa (aтaшe) дo 1-гo ceкpeтapя). Згiднo Зaкoнy 1980 p. був вcтaнoвлeний мaкcимaльний тepмiн, пpoтягoм якoгo диплoмaт мoжe пpaцювaти бeз пiдвищeння в ^aci. Якщo вiн, нa думку вiдпoвiднoï кoмiciï, нe зacлyгoвye пiдвищeння, тo, як пpaвилo, вiн пoвинeн дocтpoкoвo пiти y вiдcтaвкy. Зapaxyвaння нoвoпpибyлиx нa cлyжбy диплoмaтiв в пocтiйнi штaти здiйcнюeтьcя тeпep тшьки пicля зaкiнчeння випpoбyвaльнoгo тepмiнy (3 - 4 pom).
У Дepждeпapтaмeнтy е cвiй влacний нaвчaльний датр - Iнcтитyт Зaкopдoннoï cлyжби CШA.
Диплoмaти i диплoмaтичнi cлyжбoвцi пpoxoдять пiдгoтoвкy тa пepeпiдгoтoвкy в CTrnax Iнcтитyтy, aбo в yнiвepcитeтax i нayкoвo-дocлiдниx цeнтpax, як пpaвилo, тpичi пpoтягoм cвoeï кap'epи. Пepший paз - пicля пpийoмy нa ^ужбу, дpyгий - в cepeдинi ^p'ep^ i тpeтiй - пpи пpoxoджeннi cтaжyвaння нa cпeцiaльнoмy ceмiнapi для диплoмaтiв вищoï лaнки. Пiдвищeння квaлiфiкaцiï диплoмaтичниx кaдpiв пepeдбaчeнo Зaкoнoм 1980 p., дe зaфiкcoвaнe тaк звaнe пpaвилo «ори з п'яттадцяти», згiднo з яким кap'epний диплoмaт з 15 po^ cвoeï poбoти да мeншe 3-x poкiв пoвинeн пpoвecти нa бaтькiвщинi - в Дepждeпapтaмeнтi, нa cтaжyвaнняx в Iнcтитyтi Зaкopдoннoï cлyжби, в
146
yнiвepcитeтax, aкaдeмiяx, aбo в пpивaтнoмy ceктopi (вeликиx кoмпaнiяx зi значними мiжнapoдними зв'язками).
Пoчaткoвий ^pc навчання oбoв'язкoвий для вcix диплoмaтичниx cлyжбoвцiв. Biн включае в ceбe кypc «зaгaльнoï opiern^iï» (oзнaйoмлeння з opгaнiзaцieю i мeтoдaми диплoмaтичнoï po6oto, здoбyття нaвичoк poбoти з дoкyмeнтaми, а тaкoж з нoвими iнфopмaцiйними тexнoлoгiями); oдин aбo кiлькa кypciв з пpoфeciйнoï мaйcтepнocтi (нaпpиклaд, мeтoди eкoнoмiчнoï poбoти, кoнcyльcькa cлyжбa, мeтoдикa мiжнapoдниx пepeгoвopiв); вивчeння iнoзeмнoï мoви, icropiï та кyльтypи ^aï™, куди диплoмaтa пepeдбaчaeтьcя вiдpядити (Iнcтитyт Зaкopдoннoï cлyжби зaбeзпeчye вивчeння пpиблизнo 60 мoв).
Bci диcциплiни виклaдaютьcя за мeтoдикoю пoвнoгo «зaнypeння» cлyxaчiв в дocлiджyвaний пpeдмeт. З ще'1 ^ичини дo вивчeння нoвoгo кypcy cлyxaчi пepexoдить лишe пicля зaкiнчeння пoпepeдньoгo, тoбтo в бiльшocтi випaдкiв виключeний мeтoд, пpи якoмy cлyxaчi пapaлeльнo зaймaютьcя кiлькoмa пpeдмeтaми oднoчacнo.
Kaдpoвa диплoмaтичнa cлyжбa CШA - вiднocнo нeвeликa (близькo 3,5 тиc. чoлoвiк), aлe вoднoчac нaйбiльш кoмпeтeнтнa, квaлiфiкoвaнa i eфeктивнa чacтинa гpoмiздкoгo зoвнiшньoпoлiтичнoгo мexaнiзмy CШA. Пpoтe, з чacy cтвopeння cлyжби в 1924 p. вoнa пpaктичнo бeзпepepвнo пiддaeтьcя ^ити^, а дeкoли i пpямим пepecлiдyвaнням з бoкy пoлiтикiв пoпyлicтcькoгo cпpямyвaння, пpeзидeнтcькиx aдмiнicтpaцiй. Hepiдкo нападки на кaдpoвиx диплoмaтiв i на Дepждeпapтaмeнт в цiлoмy iнcпipyвaлиcя iншими фeдepaльними вiдoмcтвaми, якi пpeтeндyють на збiльшeння cвoeï чacтки зoвнiшньoпoлiтичнoгo впливу. Heкoнcтpyктивнa кpитикa дiяльнocтi Зaкopдoннoï cлyжби пpoдoвжyeтьcя i дo cьoгoднi. Зaтвepджeння в 1980 p. Зашну «Qpo Зaкopдoннy cлyжбy CШA» в пeвнiй мipi зглaдилo гocтpoтy питання. У Зашш нeдвoзнaчнo cкaзaнo: «Ko^pec вважае, щo кap'epнa Зaкopдoннa cлyжбa, зacнoвaнa на вишшму пpoфecioнaлiзмi, cлyжить нaцioнaльним iнтepecaм ^аши i нeoбxiднa для надання cпpияння Пpeзидeнтy i Дepжaвнoмy ceкpeтapю y вeдeннi ними зoвнiшнix cпpaв Cпoлyчeниx Штапв» [11].
Bиcoкa oцiнкa дiяльнocтi кaдpoвиx диплoмaтiв пiдкpiплeнa в За^ш й наданням ним низки ^^peran^ пpaв, зoкpeмa, пpaвa Aco^a^ï зaкopдoннoï cлyжби (cвoepiднoï диплoмaтичнoï пpoфcпiлки) ocкapжyвaти piшeння aтecтaцiйниx кoмiciй в cпeцiaльнo cтвopeнoмy aдмiнicтpaтивнoмy cyдi, вecти пepeгoвopи з кepiвництвoм Дepждeпapтaмeнтy з питань yмoв пpaцi, пpизнaчeнь, звшьдань, пpиcвoeння чepгoвиx диплoмaтичниx клaciв.
У C^ŒA oфiцiйнi пiдxoди дo poлi диплoмaтiï, дo cпocoбiв пpийняття зoвнiшньoпoлiтичниx piшeнь i ïx здiйcнeння, дo фopмyвaння cклaдy диплoмaтичниx i в цiлoмy зoвнiшньoпoлiтичниx вiдoмcтв пpинципoвo шш^ нiж, нaпpиклaд, y Фpaнцiï aбo y Beликiй Бpитaнiï. Диплoмaтiя iнтepпpeтyeтьcя в poзшиpeнoмy ceнci як явищe, в цiлoмy тoтoжнe зoвнiшнiй пoлiтицi. З ще'1 тoчки зopy кaдpoвa диплoмaтичнa cлyжбa мoжe бути i на дш лишe oдним з бaгaтьox iнcтpyмeнтiв здiйcнeння зoвнiшньoпoлiтичнoгo ^pcy CШA.
Cepeд дiйoвиx ocí6 aмepикaнcькoï диплoмaтiï - пpeзидeнт CШA i йoгo aдмiнicтpaцiя, Koнгpec CШA, Paдa нaцioнaльнoï бeзпeки, ЦPУ, вiйcькoвi та цившьш фeдepaльнi вiдoмcтвa, нaпiвypядoвi та нeypядoвi opгaнiзaцiï, yнiвepcитeти та нayкoвo-дocлiднi iнcтитyти, пpивaтний бiзнec. Pяд фaxiвцiв вважають, щo cyб'eктaми диплoмaтичнoï дiяльнocтi мoжyть бути нaвiть oкpeмi гpoмaдяни. Cпpaвдi, вплив cycпiльниx ^уп i гpoмaдян на зoвнiшньoпoлiтичнy дiяльнicть y CШA нeзpiвняннo вищий, шж y бaгaтьox eвpoпeйcькиx кpaïнax.
У Закордонно'1 служби США, зрозумшо, е своя конкретно визначена i дуже важлива нiша дiяльностi - традицiйна дипломатична робота з щоденного пiдтримання полiтичниx контактiв з шшими державами, збiр, узагальнення та аналiз полггично"1 та економiчноi шформаци, консульська робота i низка шших напрямкiв. При цьому в цшому частка кадрових дипломатiв в дипломатичних установах США, як вже тдкреслювалось, не перевищуе 20 - 25 %, а у всiй зовнiшньополiтичнiй структурi -лише кiлька вщсотюв вiд усix спiвробiтникiв.
Реорганiзуючи тсля Друго1 св^ово"1 вiйни свiй зовшшньопол^ичний меxанiзм у вiдповiдностi до нових внутрiшнix i мiжнародниx умов, керiвники США пiшли не шляхом змщнення традицiйниx дипломатичних iнститутiв, а шляхом створення нових структур, яю доповнюють, а часто i дублюють вже юнуючь В результатi була створена досить громiздка, важко керована, витратна з фшансово1 точки зору структура. З ще' причини проблеми полшшення менеджменту, структурного i кадрового планування, перманентно'' нестачi коштiв завжди залишаються в цен^ уваги керiвникiв зовшшньопол^ичних вiдомств.
Нестабiльнiсть, суперечливiсть, а часом i непередбачуванiсть дiй американсько'' дипломатп бiльшою мiрою можна вважати результатом незначного впливу професшних кадрiв на розробку i прийняття зовнiшньополiтичниx ршень.
Проблеми традищйно"1 американсько'' дипломатп цшком усвiдомлюються як полiтиками, так i дослiдниками ще"1 краши. Вся проблема в тому, що щ хвороби мають швидше оргашчний, нiж функцюнальний характер. I тому вони важко вишковш, принаймнi в передбачуваному майбутньому. Для кардинально1 змiни ситуацп, вважають американцу потрiбнi зовнiшнi поправки до Конституцп США, якi б бшьш чiтко окреслили зовнiшньополiтичнi прерогативи рiзниx державних органiв та установ, визначила б правове становище професшно1 дипломатично1 служби. Однак з урахуванням надзвичайно1 складностi процедури внесення змiн, поправок до конституцп США, цей варiант мислиться нездшсненним, принаймнi в найближчому майбутньому.
Як вже зазначалося вище, з подальшим розвитком шформацшних теxнологiй, ix бiльшою iнтеграцiею у дiяльнiсть державних установ та громадян держави все часпше будуть фшансувати й використовувати цифров^ iнформацiйнi засоби дiяльностi, зокрема для зовтшньопол^ично1 сфери - публiчну дипломатiю.
Влучно охарактеризувала рiзницю мiж традицiйною та публiчною дипломатiею в штерв'ю «Радiо Свобода» радник з питань публiчноi дипломатii заступника Державного секретаря США у справах Свропи i Gвразii панi Коллiн Граффк «Назва мое1 посади дуже довга, але те, що я роблю, набагато проспше. Я знаходжу шляхи для нашого уряду, щоб спшкуватися з людьми в шших кранах. Про диплома^в традицшно думають, як про тих, хто спшкуеться з шшими дипломатами часто за зачиненими дверима, часто позаочi громадськость Вони ухвалюють ршення, яю торкаються народiв, але роблять це на рiвнi елiт. Публiчна дипломатiя — це те, як ми, як уряд, намагаемося донести свою думку до людей в шших крашах. Ми називаемо це мистецтвом комушкацп цшностей краши, ii культури i пол^ики. Це також пояснення, хто ми е i чому ухвалюемо певш рiшення» [3].
Публiчна дипломатiя (public diplomacy) - це споаб комуткацшного впливу держави на закордонну громадську думку з метою реалiзацii певних полiтичниx, дипломатичних, вiйськовиx i економiчниx завдань. Держава i уряд в основному забезпечують фшансову пiдтримку публiчноi дипломатii. Публiчна дипломатiя не мае прямого впливу на маси в зарубiжниx кранах i, як правило, впливае в першу чергу на представниюв зарубiжноi елiти (полiтикiв, бiзнесменiв, журналiстiв, лiдерiв
148
ono3HuiHHHx napTiH, npeACTaBHHxiB axaAeMiHHoi cninbHoTH - npo^ecypy i CTyAeHTiB), axi b CBoro Hepry 3AaTHi BnnHHyTH Ha iHmHx HneHiB CBoro cycninbcraa.
TepMiH «ny6niHHa AHnnoMaTia» 3'aBHBca b 1965 p., xonH AaHHH iHCTpyMeHT iH^opMauiHHoro BnnHBy 3 MeToro BCTaHoBneHHa cnpHaTnHBHx Ana CfflA BiAHocHH y CBiTi b aMepHKaHCbxm AHnnoMaTii B^e icHyBaB i po3BHBaBca. Horo aBTopcTBo npHnHcyroTb E. rynnioHy, xaApoBoMy AHnnoMaToBi i AexaHy ^HnnoMaTHHHoi mxonH OneTHepa b YHiBepcHTeTi Ta^Ta (oAHiei 3 HaH6inbm npecTH^HHx i bhhhbobhx b CfflA). E. rynnioH 3anponoHyBaB ypaAy CfflA no3HaHHTH Bci icHyroHi Mi^HapoAHi nporpaMH nponaraHAH, axaAeMiHHHx oGMiHiB, HaBHaHHa noniTHxiB, 6i3HecMeHiB Ta npeACTaBHHxiB apMii, a Taxo« nporpaMH b rany3i xynbTypH 3aranbHHM TepMiHoM - public diplomacy.
3a iHmHMH A^epenaMH, TepMiH 6yB Bnepme o^iuiHHo BHKopHCTaHHH b Texcri AonoBiAi KoMicii Mep^i - xoMicii nanaTH npeACTaBHHxiB KoHrpecy CfflA 3 peopraHi3auii ypaAoBoro 3oBHimHbono^iTHHHoro anapaTy - TinbKH b 1977 p. ny6niHHa AHnnoMaTia CfflA Ha cynacHoMy eTani BKnroHae xinbxa eneMemiB, axi e iHCTpyMeHTaMH BnnHBy Ha 3apy6i^Hi KpaiHH Ta BHpimeHHa pi3HHx 3oBHimHbononiTHHHHx 3aBAaHb. nepm 3a Bce ue rn^opMauiHrn nporpaMH, nporpaMH b rany3i KynbTypH i nporpaMH b rany3i ocBiTH.
OcHoBHi 3oBHimHbono^iTHHHi 3aBAaHHa, axi CToaTb nepeA ny6niHHoro AHnnoMaTiero:
• noninmeHHa iMiA«y KpaiHH cepeA HaH6inbm aKTHBHoi Ta BnnHBoBoi HacTHHH 3apy6i^Horo cycninbcraa;
• BnnHB Ha eniTy 3apy6mHHx xpaiH, b nepmy Hepry Ha Ty ii HacTHHy, axa npHHMae pimeHHa;
• CTBopeHHa cnpHaTnHBoro exoHoMiHHoro Ta iHBecTHuiHHoro KniMaTy Ana CfflA b 3apy6i^HHx xpaiHax.
OAHax ny6niHHa AHnnoMaTia ue He TinbKH npocyBaHHa iMiA«y, HaBHaHHa neBHHx npo^eciHHHx rpyn npeACTaBHHxiB 3apy6i^Hoi Aep«aBH a6o 3AiHcHeHHa paAio-i TeneMoBneHHa. Y cyHacHiH ny6niHHiH AHnnoMaTii CfflA aKTHBHo npaKTHKyroTbca i Taxi eneMeHTH, ax aHani3 rpoMaACbxoi AyMKH a6o axocri nomHproBaHoi iH^opMauii npo caMHx CfflA (listening), a Taxo« npoBeAeHHa kopotkoctpokobhx noniTHHHHx KaMnaHiH, cnpaMoBaHHx Ha npocyBaHHa xoHKpeTHoi noniTHHHoi iAei, Aii to^o (advocacy).
Y TpaAHuiHHoMy po3yMiHHi ny6niHHa AHnnoMaTia aBnae co6oro iHCTpyMeHT B3aeMoAii Mi« Aep^aBoro i «3apy6i«Horo ayAHTopiero» i e cxnaAoBoro HacTHHoro AHnnoMaTHHHoro i 3oBHimHbononiTHHHoro MexaHi3My, ^o BHKopHCToByeTbca ypaAoM. Y HoBoMy HeTpaAHuiHHoMy po3yMiHHi ny6niHHa AHnnoMaTia cny^HTb iHCTpyMeHToM 3auixaBneHocTi 3apy6i«Hoi ayAHTopii neBHoro npo6neMoro 3a AonoMororo TaKHx hobhx MeToAiB, ax Mepe«eBi KoHTaKTH, CTBopeHHa Ta npHBepHeHHa yBarH ao oco6nHBHx caHTiB, SMS-po3CHnxa, opraHi3auia iHTepHeT-xoH^epeHuiH Ta 6noriB. noAi6Ha ny6niHHa AHnnoMaTia, xoHa i BKnroHeHa b 3aBAaHHa ypaAy, 3AiHcHroeTbca no niHii «HeypaAoBi opraHi3auii -3apy6i«Ha ayAHTopia». CboroAHi aMepHKaHCbKHH ypaA onepye y cbo'ih 3oBHimHbononiTHHHiH noniTHui TaKHMH BH3HaHeHHaMH ny6niHHoi AHnnoMaTii, ax «HoBa ny6niHHa AHnnoMaTii», «ny6niHHa AHnnoMaTia 2.0» a6o «uH^poBa AHnnoMaTia». OcTaHHiH TepMiH 6inbm HacTo 3acTocoByeTbca y 3oBHimHbononiTHHHoMy AHCKypci CfflA.
HoBa ny6niHHa AHnnoMaTia (uH^poBa AHnnoMaTia, digital diplomacy) - ue cnoci6 KoMyHixaTHBHoro BnnHBy Ha Mi«HapoAHy CHTyauiro Ta 3apy6i«Hy ayAHTopiro 3a AonoMororo hobhx TexHonoriH (6norH, cneuianbHi caHTH: Facebook, Twitter, YouTube, SMS-po3CHnxa), axi npocyBaroTbca b 3apy6i«HHx xpaiHax.
TepMiH 3'aBHBca b 2007 p. b HaApax fl,ep«AenapTaMeHTy. noAi6HHH niAxiA rpyHTyeTbca Ha iAei BiAKpHTocri Ta AocTynHocTi aMepHKaHCbxoro ypaAy i CfflA b uinoMy Ana 3apy6i«Hoi ayAHTopii (eneKTpoHHHH ypaA). HaH6inbm nonynapHi caHTH cepeA BHyTpimHboi i 3apy6i«Hoi ayAHTopii - America.gov, White House Live, axi b pe«HMi
149
реального часу шформують bcíx бажаючих про поди, в Бшому дом1, Держдепартамент тощо. Крiм цього, створення такого рoздiлу на сайтах уряду США, як «блоги», е ще oднieю важливою новою рисою сучасно1 публiчнoi дипломатп США. Отримання вщгуюв зарубiжнoi аудитора в реальному час та ix аналiз сприяють формуванню бшьш переконливих сигналiв для зарубiжних краш.
Нова публiчна диплома™ мiстить в co6í iдею «управлшня мiжнарoдним середовищем» (management of international environment) за допомогою залучення уваги зарубiжнoi цшьово1 аудитора до проблем, яю турбують США i, таким чином, за допомогою переконання аудитора у правильносп пiдхoдiв уряду США до здшснення тих чи шших мiжнарoдних акцiй.
Нова публiчна диплома™ не вiдмoвляеться вiд традицiйних метoдiв вирiшення зoвнiшньoпoлiтичних завдань за допомогою шформацшних, oсвiтнiх програм або програм в галузi культури. Однак вона спираеться на певш постулати, що дозволяють говорити про деяке вщходження США вщ класичного рoзумiння рoлi i мiсця публiчнoi дипломатп в зовшшнш пoлiтицi. У цьому зв'язку можна вказати на наступш моменти:
1) джерелом публiчнoi дипломатп виступають неурядoвi та мережевi оргашзацп, яю ефективнiше охоплюють сво'м впливом певну частину зарубiжнoi аудиторп;
2) платформою для публiчнoi дипломатй е мережа 1нтернет, куди переносяться нoвиннi i музичт формати радio-i телепрограм, просування iмiджу США тощо;
3) члени зарубiжних неурядових oрганiзацiй, кoристувачi мережi 1нтернет та молодь стають основними адресними групами публiчнoi дипломатй США;
4) замють концепцй «просування позитивного iмiджу» (promote а positive image) у США використовуеться нова концептя «просування бренду» (branding) бшьш конкретних американських симвoлiв (наприклад, просування iмiджу президента США Б. Обами - Obama's brand);
5) для просування нового товару на мiжнарoднoму ринку - бренду свободи -широко використовуються таю маркетингoвi прийоми, як реклама, наприклад радю «Голос Америки»;
6) для: ефективного функцюнування шституту публiчнoi дипломатп США унiверсальне значення мае використання двох концептуальних основ - «м'яка сила / мщь» (soft power) i «розумна сила / мщь» (smart power). Вiдмiннi oсoбливoстi традицiйнoi публiчнoi дипломатй та ново"1 публiчнoi дипломатй представленi в табл. 2.
Табл. 2. BiflMÍHHOCTi традиц1йно¥ публ1чноТ дипломатй' та hobo'í публ1чно1
дипломатй' США._
Показник Традицшна пyблiчна дипломатiя Нова пyблiчна диплома^я
Мета публiчнoi дипломатй Просування зoвнiшньoпoлiтичних штереав США Просування зoвнiшньoпoлiтичних iнтересiв США
Форми реалiзацii публiчнoi дипломатй Пропаганда, oсвiтнi i наукoвi oбмiни, програми в галузi культури i науки Супутникове та 1нтернет-телебачення, новини в режимi реального часу, блоги та форуми, мобшьт телефони, електрoннi носп iнфoрмацii
Цiльoва закордонна аудитoрiя Ел^а та лiдери в cboíx галузях Молодь та члени неурядових оргатзацш
MeToAH npocyBaHHa ochobhoi' TeMH cepeA uinboBoi ayAHTopii npocyBaHHa ochobho' TeMH TinbKH cepeA uinboBoi ayAHTopii EyAiBHHuTBo napTHepcbKHx Ta Apy«Hix BiAHocHH 3 po3mHpeHoro (MacoBoro) ayAHTopiero
OcHoBHi MexaHi3MH peani3auii no BepTHxani: BiA ypaAy Ta HeypaAoBHx oprarn3auiH CfflA ($oha OopAa, ^oha KapHeri, $oha «CBpa3ia» to^o) ao 3axopAoHHoi ayAHTopii no ropH3oHTani: BiA HeypaAoBHx opraHi3auiH Ta ypaAy CfflA ao 3apy6i«HHx HeypaAoBHx opraHi3auiH Ta KopHCTyBaHaM Mepe«eBHx pecypciB
TeopeTHHHa 6a3a Teopia nponaraHAH Ta noniTHHHoi peKnaMH Teopii 6peHAHHry (pe6peHAHHry) Ta «M'axoi (po3yMHoi) CHnH»
OcHoBHi TepMiHH IMiA« CfflA Ta 6opoTb6a 3a AeMoxpaTiro y xoHKpeTHHx xpaiHax HauioHanbHHH 6peHA CfflA Ta rno6anbHHH AeMoxpaTHHHHH nopaAox
noHaTTa «MexaHi3M ny6niHHoi AHnnoMaTii» Mae Ha yBa3i paA ypaAoBHx i HeypaAoBHx BiAoMCTB, axi ^opMyroTb i peani3yroTb icHyroHi nporpaMH ny6niHHoi AHnnoMaTii b 3apy6i«HHx xpaiHax. Y HHcno BiAoMCTB, 3anyHeHHx ao npouecy ^opMyBaHHa perioHanbHHx npiopHTeTiB, 3MicTy thx a6o iHmHx nporpaM, po3noAiny ^rnaHcyBaHHa, BxoAaTb HacTynHi opraHH BHKoHaBHoi Ta 3axoHoAaBHoi BnaAH CfflA:
• BiAAinH b fl,ep«AenapTaMeHTi - 3 ocBiTH Ta xynbTypH (Bureau of Educational and Cultural Affairs), 3 iH^opMauiHHHx nporpaMax (International Information Programs) i 3 BHBHeHHa 3apy6i«Hoi 6noroc$epH (Digital Outreach TeaT).
• AreHTCTBo 3 Mi«HapoAHoro po3BHTKy (Agency of International Development) i PaAa xepyroHHx MoBneHHaM (Broadcasting Board of Governors), axi ^opManbHo e He3ane«HHMH BiAoMCTBaMH, ane ix ronoBH niAnopaAKoByroTbca Aep«cexpeTapeBi CfflA.
• BiAAinH 3 ny6niHHoi AHnnoMaTii Ta AreHTCTBo no cniBnpaui b o6nacTi o6opoHH i 6e3nexH MiHicTepcTBa o6opoHH.
• npe3HAeHT, PaAa HauioHanbHoi 6e3nexH i KoHrpec CfflA.
Y HHcno BiAoMCTB, axi 3aHMaroTbca peani3auiero nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii, BxoAaTb 3a3HaHeHi BiAAinH ^ep«AenapTaMemy HaniBypaAoBi areHTCTBa, AHnnoMaTH CfflA, a ToHHime - anapaT aTame 3 KynbTypH CfflA pa3oM 3 iH^opMauiHHHMH ueHTpaMH CfflA b 3apy6i«HHx xpaiHax, 6naroAiHHi $ohah Ta HeypaAoBi opraHi3aui'i CfflA, Taxi ax $oha «CBpa3ia», ^oha Copoca, $oha MaxxapTyp, $oha OopAa. KpiM Toro, pi3Hi excnepTHi rpynH b ^ep«AenapTaMeffri, Taxi ax BiAAin nnaHyBaHHa i Mi«BiAoMHa po6oHa rpyna 3 ouiHKH ocBiTHix nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii (Interagency Working Group (IAWG) on the US Government-Sponsored International Exchanges and Training), KoMicia paAHHxiB npe3HAeHTa 3 ny6niHHoi AHnnoMaTii (Advisory Commission on Public Diplomacy), pi3Hi Mo3xoBi ueHTpH (xopnopauia PEHfl, a6o Цeнтp CTpaTeriHHHx AocniA«eHb), Taxo« 3aHMaroTbca cboroAHi ouiHKoro e^eKTHBHocTi peani3oBaHHx nporpaM. BiAAinH b fl,ep«AenapTaMeHTi 3 ocBiTH Ta KynbTypH Ta iH^opMauiHHHM nporpaMaM niAnopaAKoByroTbca 3acTynHHKy Aep«cexpeTapa 3 ny6niHHoi AHnnoMaTii (Under Secretary for Public Diplomacy and Public Affairs) i e iHcTaHuiaMH, KoHTponroroHHMH 3AiHcHeHHa nporpaM. Ha3BH BiAAiniB roBopaTb npo ix ocHoBHe npH3HaHeHHa: Tax, BiAAin 3 ocBiTH Ta xynbTypH 3aHMaeTbca ^opMyBaHHaM i peani3auiero nporpaM HaBHaHHa, cnpaMoBaHHx Ha npeACTaBHHxiB eniTH hh niAepiB b 3apy6i«HHx cycninbCTBax, a BiAAin 3 Mi«HapoAHHx iH^opMauiHHHx nporpaM peani3ye nporpaMH 3 nomHpeHHa oco6nHBoi ApyxoBaHoi, eneKTpoHHoi, Bi3yanbHoi Ta ayAioiH^opMauii npo CfflA. Taxo« ueH BiAAin roTye npec-
рел1зи (Washington files), що надходять в дипломатичш представництва США i роз'яснюють нацiональнy зовшшню i внутршню полiтикy. У pi3Hi перюди цi вiддiли не раз реоргашзовувалися.
Пiсля Друго'1 св^ово'1 вiйни адмшстращя Г. Трумена пiд тиском з боку сенату визнала необхщшсть контролю Держдепартаменту над програмами пyблiчноi дипломатп, i в pезyльтатi був створений особливий вщдш - Упpавлiння з мiжнаpодних iнфоpмацiйних i освiтнiм програмам. Створене в 1953 р. 1нформацшне агентство (USIA) мало незалежний статус i до 1978 р. займалося в основному шформацшно! пропагандою. Президент Дж. Картер значно спростив мехашзм pеалiзацii академiчних програм i вивiв Упpавлiння з освiти та культури зi структури Держдепартаменту, проти чого виступав свого часу сенатор У. Фулбрайт. Ствроб^ники yпpавлiння фактично в повному складi були включенi до складу 1нформацшного агентства, перейменованого в 1978 р. у Агентство з мiжнаpодних зв'язюв (АМС). Свою колишню назву - USIA -агентство повернуло тшьки при адмшстрацп Р. Рейгана. До жовтня 1999 1нформацшне агентство було основним адмшютратором академiчних обмiнiв, фiнансованих урядом США. Пщ тиском республшансько'1 бiльшостi в Конгрес (1995-1999) адмiнiстpацiя Б. Клiнтона реоргашзувала Iнфоpмацiйне агентство, i воно знову було включено до складу Держдепартаменту. Всього з 1999 року з моменту установи посади заступника держсекретаря з пyблiчноi дипломатп ii займали 9 оаб (табл. 3) [8].
Посада заступника держсекретаря з пyблiчноi дипломатп також зазнала значних пертурбацп тсля 2001 р. До цього на посаду зазвичай призначалися кар'ерш дипломати чи представники ел^них ушверсите^в Швшчно-Сходу (Гарварда, Сля, Пpiнстона тощо). Адмшютращя Дж. Буша-молодшого кардинально змшила пiдхiд до якiсних характеристик глави пyблiчноi дипломатй. Для pеалiзацii пол^ики з «продажу» позитивного iмiджy США, який стpiмко падав у мусульманських кра'1'нах, на цю посаду стали тдбиратися фахiвцi, якi займалися головним чином просуванням товаpiв на ринку, маркетингом, тобто фахiвцi з обласп бiзнесy i дiлового адмiнiстpyвання.
Табл. 3. Заступники держсекретаря з публ1чноТ дипломатй'
1м'я Дата вступу на посаду Дата закшчення д1яльност1 на посту Президентська адмшктращя
Евелiн Лiбеpман (Evelyn Lieberman) 01.10.1999 р. 19.01.2001 р. Бш Клштон
Шарлот Бipс (Charlotte Beers) 02.10.2001 р. 28.03.2003 р. Джордж Буш молодший
Маргарет Тутвшер (Margaret D. Tutwiler) 16.12.2003 р. 30.06.2004 р. Джордж Буш молодший
Карен Хьюгс (Karen Hughes) 09.09.2005 р. 14.12.2007 р. Джордж Буш молодший
Джеймс Гласман (James K. Glassman) 10.06.2008 р. 15.01.2009 р. Джордж Буш молодший
Джупт МасХейл (Judith McHale) 26.05.2009 р. 01.07.2011 р. Барак Обама
Кетлiн Стефенс 06.02.2012 р. 04.04.2012 р. Барак Обама
(Kathleen Stephens)
Tapa Coнeншaйн (Tara Sonenshine) 05.04.2012 p. 01.07.2013 p. Бapaк Oбaмa
Piчapд Cтeнгeл (Richard Stengel) 11.02.2014 p. Бapaк Oбaмa
Зacтyпник дepжaвнoгo ceкpeтapя з пyблiчнoï диплoмaтiï тa зв'язкiв з гpoмaдcькicтю Piчapд Cтeнгeл cтaвить зa мeтy poзшиpeння aмepикaнcькoï пyблiчнoï диплoмaтiï, щo включae в ceбe зв'язoк з мiжнapoднoю ayдитopieю, кyльтypнe пpoгpaмyвaння, aкaдeмiчнi гpaнти, ocвiтнi oбмiни, мiжнapoднi пpoгpaми для вiдвiдyвaчiв, зycилля ypядy CШA пo бopoтьбi з iдeoлoгiчнoю пiдтpимкoю тepopизмy. Зa Piчapдa Отст^ля ocнoвнoю мicieю aмepикaнcькoï пyблiчнoï диплoмaтiï e пiдтpимкa дocягнeнь цiлeй i зaвдaнь зoвнiшньoï пoлiтики CШA, пpocyвaння нaцioнaльниx iнтepeciв, змiцнeння нaцioнaльнoï бeзпeки шляxoм iнфopмyвaння i здiйcнeння впливу нa iнoзeмнy гpoмaдcькicть шляxoм poзшиpeння i змiцнeння вiднocин мiж нapoдoм i ypядoм Cпoлyчeниx Штaтiв i гpoмaдянaми peшти cвiтy [10].
Зacтyпник дepжceкpeтapя кypye бюpo y cпpaвax ocвiти тa кyльтypи, зв'язкiв з гpoмaдcькicтю тa мiжнapoдниx iнфopмaцiйниx пpoгpaм, Цeнтp cтpaтeгiчниx кoнтpтepopиcтичниx кoмyнiкaцiй, a тaкoж бepe yчacть y poзpoбцi зoвнiшньoï пoлiтики.
Cтвopeнням нoвиx cтpaтeгiй i oцiнкoю eфeктивнocтi peaлiзoвaниx пpoгpaм пyблiчнoï диплoмaтiï зaймaютьcя тaкi вiдoмcтвa Дepждeпapтaмeнтy, як Biддiл плaнyвaння (Office of Policy, P1annigy, Resources for Public Diplomacy), який визнaчae пoлiтичнi пpiopитeти пyблiчнoï диплoмaтiï CШA, i Biддiл oцiнки пpoгpaм пyблiчнoï диплoмaтiï (Mission Activity Tracker, MAT), cтвopeний для вимipювaння eфeктивнocтi пpoгpaм пyблiчнoï диплoмaтiï для дocягнeння кoнкpeтниx зoвнiшньoпoлiтичниx зaвдaнь: Biддiл плaнyвaння був yтвopeний в 2004 p. i e тайбшьш зaкpитим вiдoмcтвoм для шиpoкoï пyблiки. Biн фopмye дoвгocтpoкoвi cтpaтeгiï, poзpoбляe пpoгpaми пyблiчнoï диплoмaтiï, a тaкoж oцiнюe нeoбxiднy кiлькicть фiнaнcoвиx pecypciв для здiйcнeння riei чи iншoï пpoгpaми [13].
З 2007 p. y вщдш фyнкцioнye ce^op (Mission Activity Tracker) з вивчeння cтaвлeння зapyбiжнoï iнтepнeт-ayдитopiï дo COA. Бiльш тoгo, oкpeмий ceктop (Evaluation and Management Unit) в дaнoмy вщдш зaймaeтьcя oцiнкoю eфeктивнocтi peaлiзoвaниx пpoгpaм пyблiчнoï диплoмaтiï в piзниx ^arnax. Чac вiд чacy вш пyблiкye кopoткi звiти пpo дeякi peaлiзoвaнi пpoгpaми (як, нaпpиклaд, omrna eфeктивнocтi peaлiзaцiï «пpoгpaми E. Maœi» в Pociï), щй пpeдcтaвляe coбoю нeoцiнeннe джepeлo iнфopмaцiï нe тшьки пpo cпocoби peaлiзaцiï riei чи iншoï пpoгpaми пyблiчнoï диплoмaтiï CШA, aлe i пo мeтoдax omrnrn eфeктивнocтi циx пpoгpaм, щo викopиcтoвyютьcя aмepикaнcькими eкcпepтaми.
Biддiл мoнiтopингy зapyбiжнoï блoгocфepи - ypядoвий мexaнiзм, який здiйcнюe пpoгpaми пyблiчнoï диплoмaтiï WEB 2.0. У 2006 p. в Дepждeпapтaмeнтi з'явилacя гpyпa фaxiвцiв для aнaлiзy пoвiдoмлeнь i диcкyciй, щo пpoтiкaють y вcix мoжливиx мiжнapoдниx i нaцioнaльниx coцiaльниx мepeжax. Tpyra, щo cклaдaeтьcя з дecяти фaxiвцiв, ocнoвнy yвaгy y cвoïй дiяльнocтi пpидiлялa збopy iнфopмaцiï з apaбcькиx coцiaльниx pecypciв, в якиx нacтpoï aнтиaмepикaнiзмy poзвинeнi y нaйбiльшiй мipi. Kpiм цьoгo, фaxiвцi дaнoï кoмaнди бepyть yчacть y диcкyciяx, peecтpyючиcь в coцiaльниx мepeжax як pядoвиx yчacникiв aбo мoдepaтopiв диcкyciй. Koмaндa нaмaгaeтьcя poз'яcнити кopиcтyвaчaм пoвeдiнкy CШA нa мiжнapoднiй apeнi i
npoTHAiaTH Ae3iH^opMauii, ^o HaAxoAHTb b couianbHi Mepe«i 3 6oxy TaKHx TepopHCTHHHHx pyxiB, ax «Tani6aH» i «Anb-Kai'Aa».
Y 2007-2008 pp. 6yno CTBopeHo ^e 6nH3bxo n'aTHaAuaTH BiAAiniB y fl,ep«AenapTaMeHTi, ЦPУ, MiHicTepcTBi o6opoHH, a Taxo« b AreHTCTBi 3 Mi«HapoAHoro po3BHTKy. Цi BiAAinH 3aHMaroTbca aHani3oM Mi«HapoAHHx i HauioHanbHHx couianbHHx Mepe«, 6noriB, MaTiB, a Taxo« TpaHcnroBaHHa no3HTHBHoi iH^opMauii npo CfflA b iHTepHeT-pecypcH. HanpHKnaA, b ЦPУ 6yB cTBopeHHH cneuianbHHH BiAAin - Open Source Center, - aKHH ^oAHa 3AiHcHroe MoHiTopHHr 3apy6i«HHx iHTepHeT-BHAaHb ra3eT i «ypHaniB i $opMye peaxuiro Ha HeraTHBHy iH^opMauiro npo CfflA. flaHi «BiAnoBiAi» nomHproroTbca Hepe3 couianbHi Mepe«i Ta 6norepiB. HaH6inbme HHcno noAi6HHx BiAAiniB CTBopeHo b MiHicTepcTBi o6opoHH CfflA. fleB'aTb BiAAiniB, po3KHAaHHx no poAax BiHcbK, 3aHMaroTbca aHani3oM 3MicTy caHTiB, a Taxo« nomHpeHHaM no3HTHBHoi iH^opMauii npo CfflA b couianbHHx Mepe«ax. 3aranbHe HHcno aHaniTHxiB, 3aHHaTHx noAi6Horo AianbHicTro, nopiBHaHo HeBenHKe: 6nH3bxo 500 oci6. Ko«eH BiAAin, BHKnroHaroHH Aeaxi BiAAinH neHTaroHy, cxnaAaeTbca 3 AecaTH-ABaHaAuaTH cniBpo6iTHHxiB [4, c. 62].
Mi«BiAoMHa po6oHa rpyna 3 ouiHKH ocBiTHix nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii (IAWG) 3aHMaeTbca BHKnroHHo BHMipoM e^exTHBHocri nporpaM HaBHaHHa. rpyna cxnaAaeTbca 3 BenHKoi xinbxocTi ^axiBuiB no pi3HHx xpaiHax, axi npoBoAaTb aHani3 aMepHKaHCbKHx nporpaM no xo«HiH xpaiHi CBiTy. 3BiTH AaHoro BiAoMCTBa HepiAKo 6inbm 3MicToBHi, Hi« 3BiTH BiAAiny nnaHyBaHHa. Ha AaHHH MoMeHT aMepHKaHCbxi excnepTH BHKopHCToByroTb ABa ochobhhx xpHTepii Ana BHMiproBaHHa. e^eKTHBHocTi nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii: 1) CTaBneHHa xo«Horo yHacHHKa ao CfflA b uinoMy, ao xoHKpeTHHx noAiH, ^o BiA6yBaroTbca b CfflA, a Taxo« ao noBeAiHKH CfflA Ha Mi«HapoAHiH apeHi. MoHiTopHHr ouiHox xonHmHix yHacHHxiB nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii npoBoAHTbca Hepe3 Ko«Hi ABa pokh; 2) xap'epHHH picT yHacHHxiB nporpaM. Y niAcyMKy. ax^o AyMKH yHacHHxiB nporpaM npo CfflA 3anHmaroTbca oo3hthbhhmh, a xap'epa npeACTaBHHKa 3apy6i«Hoi ayAHTopii «HAe Bropy», to6to BiH / BoHa 3aHMaroTb Ba«nHBi nocaAH a6o BnnHBaroTb Ha neBHi BepcTBH HaceneHHa, to Taxa nporpaMa BH3HaeTbca e^eKTHBHoro.
KoMicia paAHHxiB npe3HAeHTa 3 ny6niHHoi AHnnoMaTii npeACTaBnae npe3HAeHTy ^opiHHHH naxeT pexoMeHAauiH ^oao noninmeHHa nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii. KoMicia 6yna CTBopeHa ^e b 1947 p. npoTe HaHaKTHBHimHH nepioA AianbHocTi xoMicii, ^o cKnaAanaca 3 npeAcTaBHHKiB aKaAeMiHHoro cniBToBapHcTBa, noHaBca B 2002 p. KoMicia 3aHMaeTbca ronoBHHM hhhom aHani3oM AianbHocTi BiAAiny 3 ny6niHHoi AHnnoMaTii fl,ep«AenapTaMeHTy i noTiM cxnaAae pexoMeHAaui'i Ana npe3HAeHTa. BHKopHCToByroHH HayxoBHH noTeHuian CBoix HneHiB, KoMicia, HanpHKnaA, 3yMina 3anponoHyBaTH HoBy CTpaTeriro ny6niHHoi AHnnoMaTii b xpaiHax EnH3bxoro CxoAy b 2003 p., opieHToBaHy Ha 3anyHeHHa HaHMeHm ocBiHeHoi i excTpeMicTCbKH HanamToBaHoi HacTHHH MonoAi b nporpaMH HaBHaHHa CfflA.
AreHTCTBo 3 Mi«HapoAHoro po3BHTKy - ^eAepanbHe areHTCTBo, CTBopeHe aAMiHicTpauiero fl. O. KeHHeAi b 1961 p., xypye nporpaMH, noxnHKam BnnHHyTH Ha noniTHHHe Ta exoHoMiHHe «HTTa iHmHx xpaiH. AreHTCTBo 3 Mi«HapoAHoro po3BHTKy (AMP) BiAirpae Ba«nHBy ponb y npoueci AeMoxpaTH3auii 3apy6i«HHx Aep«aB b ToMy ceHci, ax ueH npouec po3yMie aAMiHicTpauia CfflA. Tax, AMP cnpHae npoBeAeHHro BH6opiB i nepexoAy 3apy6i«HHx Aep«aB ao phhkobo' exoHoMixH Hepe3 ^rnaHcyBaHHa AianbHocTi noniTHHHHx napTiH Ta rpoMaACbKHx opraHi3auiH; 3AiHcHroe HaBHaHHa noniTHHHHx niAepiB, pe^opMaTopiB, 6i3HecMeHiB i AHCHAeHTiB; iHiuiroe MoAepHi3auiro HaBHanbHHx nporpaM b yHiBepcHTeTax; ^rnaHcye CTBopeHHa 3a kopaohom oco6nHBHx opraHi3auiH - npec-cny«6, 6i3Hec ueHTpiB i AeMoKpaTHHHHx KopnyciB. AMP - ocHoBHHH BHKoHaBeub nporpaM ny6niHHoi AHnnoMaTii CfflA b noniTHHHiH c^epi. niATpHMKa 3apy6i«HHx AeMoxpaTHHHHx
154
pyхiв, проведення вибоpiв, навчання спостеpiгачiв, жypналiстiв тощо - основш проекти агентства.
Рада керуючих мовленням вщповщае за всi iнфоpмацiйнi програми США, що йдуть через радю, телебачення та мережу 1нтернет. Рада керуючих мовленням була створена в 1994 р. як вщдш в 1нформацшному агешсга США. Пюля реоргашзацп агентства рада отримала статус незалежного федерального агентства i очолила вс програми радю-, теле- та штернет-мовлення США, ставши одним з найбшьш великих шформацшних об'еднань у свiтi.
Рада включае такi структури, як Бюро мiжнаpодного мовлення, а також меpежi pадiостанцiй i телеканалiв - «Голос Америки», радю «Вшьна Свропа», радю «Свобода» (Rad^ БИБЕ Europe / Radio Liberty, RFE / RL), радю «Вшьна Азiя» (Radio Free Asia, RFА), «Офiс кубинського мовлення» Office of Cuba Broadcasting, ОСВ), «Близькосхщну мережу мовлення» (Middle East Broadcasting Network), що складаеться з кшькох pадiостанцiй i телеканалiв: радю «Сава» (Radio Sawa), радю «Фарда» (Radio Farda), телеканал «Аль Хурра» (ТУ Al Нurrа).
Рада керуючих мовленням визначае стратепчний напрям шформацшних програм США, розподшяе ресурси; оцшюе ефективнiсть роботи служб мовлення i спiвпpацюе з Конгресом з питань фшансування.
Бюро мiжнаpодного мовлення забезпечуе техшчне оснащення всiх складових державного мiжнаpодного мовлення США. Воно керуе св^овою мережею коротко-i середньохвильових (АМ) пеpедавачiв i сyпyтникiв, а також регулюе вщносини бiльш нiж з 1200 «станщями-компаньйонами», якi спiвпpацюють з США. Кpiм того, бюро забезпечуе управлшня «Голосом Америки» i «Офюом кубинського мовлення». У зв'язку з настшьки численними фyнкцiями на частку бюро припадае близько половини вах кош^в, що видiляються на роботу мiжнаpодного мовлення США.
Основна функщя мереж мiжнаpодного мовлення - виробництво i вiдтвоpення в прямому ефipi або в меpежi 1нтернет анал^ичних, музичних i новинних програм.
Радюстанщя «Голос Америки» - найстаpiша i найбiльша оpганiзацiя пyблiчноi дипломатп США. Створена в часи Друго'1 св^ово'1 вiйни для протидп нацистськiй пропаганд^ pадiостанцiя вперше вийшла в ефip в 1942 р. У 2008 р. щотижневе мовлення «Голосу Америки» становило 1506 годин, воно велося на 45 мовах i мало щотижневу аудитор^, що становила приблизно 134 млн. громадян заpyбiжних краш.
Решта служби - радю «Вшьна Свропа» / радю «Свобода», радю «Вшьна Азiя» i «Офю кубинського мовлення», а також новi радюстанцп «Фарда» i «Сага», що вщають на 1ран, являють собою так зваш сypогатнi станцп (surrogate media). 1х завданням е тpансляцiя новин в крашах, де вiльний доступ до шформаци закритий ворожими стосовно США режимами. Характерна особливють подiбних станцiй - фокусування уваги не так на полчищ Сполучених Штатсв, а насамперед на висвiтленнi актуальних проблем мiсцевого товариства або регюну. Близькосхiдна мережу мовлення, формування яко'1 завершилося в 2004 р. з запуском супутниково'1 мереж1 телебачення арабською мовою «Аль Хурра» (Al Hurra), по програмному змюту являе собою «пбридний» ваpiант мiсii «Голосу Америки» i сурогатних станцiй. Ii головне завдання - забезпечувати висв^лення новин з Близькосхщного pегiонy та США.
В експертних оцшках сучасного мiжнаpодного мовлення США неодноразово вiдзначалася неефектившсть роботи нових pадiостанцiй або телеканалiв, що транслюють пеpедачi на краши Близького Сходу. Найгyчнiшi скандали були пов'язаш з дiяльнiстю першого американського телеканалу «Аль Хурра», на якому працюють журналюти виключно арабського походження. Так, в 2007 р. в Конгреа США з'ясувалося, що на каналi неодноразово звучали антиамерикансью та антшзрашьсью
155
випади, тpaнcлювaлиcя виcтyпи лiдepiв paдикaльнoгo yгpyпoвaння «Xeзбoллa» тoщo. Пpeдcтaвники Бiлoгo дoмy визнали, qo в пepшi тpи poки кoнтpoль за мoвлeнням каналу i poбoтoю apaбcькиx жypнaлicтiв був мiнiмaльним, щo пpизвeлo дo cyттeвиx пoмилoк, aлe, з iншoгo бoкy, на думку фaxiвцiв в oблacтi iнфopмaцiйниx пpoгpaм, канал cпeцiaльнo iнiцiювaв aнтиaмepикaнcькi peпopтaжi, щoб залучити якoмoгa бiльшe глядaчiв i пюля цьoгo пepeйти дo eтaпy бopoтьби пpoти aнтиaмepикaнiзмy.
Aгeнтcтвo пo cпiвпpaцi в oблacтi oбopoни i бeзпeки зaзнaлo мeншe cтpyктypниx змш, нiж iншi вiдoмcтвa. Пiдпopядкoвaнe Miнicтepcтвy oбopoни Aгeнтcтвo зi взaeмнoï бeзпeки (як вoнo нaзивaлacя paнiшe) з'явилocя в 1951 p. Ha даний чac цe вiдoмcтвo кoopдинye дiяльнicть CШA, пoв'язaнy з пpoгpaмaми вiйcькoвoгo навчання. Oднaк пicля пpийняття нoвoï зoвнiшньoпoлiтичнoï пapaдигми CШA пpo зaбeзпeчeння глoбaльнoï бeзпeки змiнилacя cтpaтeгiя зacтocyвaння пpoгpaм вiйcькoвoгo навчання. З 1990-x poкiв вoни пoшиpюютьcя на ва дepжaви i cлyжaть iнcтpyмeнтoм вcтaнoвлeння i збepeжeння дeмoкpaтичнoгo ладу, а ташж бopoтьби пpoти aвтopитapниx peжимiв (нaпpиклaд, в Ipaкy). Haвчaння за кopдoнoм i вiдбip кaндидaтiв здшотюють opгaнiзaцiï дoпoмoги щoдo зaбeзпeчeння бeзпeки. Boни пiдпopядкoвyютьcя глaвi диплoмaтичнoгo ^pnycy CШA в кoжнiй кoнкpeтнiй дepжaвi.
Haдзвичaйнo цiкaвим та актуальним явищeм для дocлiдникiв e пpoцec пpийняття piшeнь в гaлyзi пyблiчнoï диплoмaтiï, яка з мoмeнтy ïï пoяви завжди була в цeнтpi уваги пpeзидeнтa, йoгo oтoчeння, а ташж Koнгpecy CШA. Якщo вплив пpeзидeнтa, йoгo paдникiв та Paди нaцioнaльнoï бeзпeки здiйcнюeтьcя пo лшп Ыщювання нoвиx пpoгpaм, ïx poзшиpeння, змши peгioнaльниx пpiopитeтiв, тo Koнгpec CШA вiдiгpae вaгoмy poль y cфepi фiнaнcyвaння iнiцiaтив викoнaвчoï влади в данш oблacтi.
Iнiцiaтиви пpeзидeнтa ш^ли нe знaxoдять пiдтpимки cepeд кoнгpecмeнiв, як цe бyлo на пoчaткy 1990-x poкiв, кoли Дж. Бyш-cтapший пpocив y Koнгpecy бiльшe 600 млн. дoл. на peaлiзaцiю пyблiчнoï диплoмaтiï в Pociï, а oтpимaв тiльки пoлoвинy. Дyжe чacтo Ko^pec внocить cвoï кopeктиви в юнування мexaнiзмy пyблiчнoï диплoмaтiï, змушуючи пpeзидeнтa лiквiдyвaти cтapi вiдoмcтвa aбo cтвopювaти нoвi. Taк бyлo нaпpикiнцi 1990-x po^, кoли Koнгpec CШA змуотв Б. Kлiнтoнa пpипинити дiяльнicть Iнфopмaцiйнoгo aгeнтcтвa, пopaxyвaвши йoгo пepeжиткoм eпoxи «xoлoднoï вшни» [4, c 67].
Cyчacнa icтopiя CШA знae багато фaктiв oco6totoï yчacтi пpeзидeнтiв CШA y poзвиткy пyблiчнoï диплoмaтiï. Д. Eйзeнxayep, який пiд чac Дpyгoï cвiтoвoï вiйни бpaв yчacть y peaлiзaцiï пpoгpaм пpoпaгaнди в Швшчнш Aфpицi, i Дж. Keннeдi, caм cвoгo чacy зaймaвcя жypнaлicтикoю, залишили пoмiтний cлiд в aмepикaнcькiй пyблiчнiй диплoмaтiï. Д. Eйзeнxayep cтвopив eфeктивнe Iнфopмaцiйнe aгeнтcтвo i пoклaв пoчaтoк нacтyпy пyблiчнoï диплoмaтiï на Cx^, а Дж. Keннeдi cтвopив Are^crao з мiжнapoднoгo poзвиткy, якe уш^да здiйcнювaлo пyблiчнy диплoмaтiю CШA в ^arnax тpeтьoгo cвiтy i дo циx пip e eфeктивним iнcтpyмeнтoм aмepикaнcькoï мepeжeвoï диплoмaтiï, aбo Диплoмaтiï «oкcaмитoвиx» / «кoльopoвиx» peвoлюцiй.
Ядpo пpoцecy планування ocвiтньoï пoлiтики cтaнoвить Paдa нaцioнaльнoï бeзпeки (PHБ). Caмe там пpeдcтaвники Дepждeпapтaмeнтy, Miнicтepcтвa oбopoни за yчacтю ЦPУ, пpeзидeнтa i e^^p^ oбгoвopюють i фopмyлюють пyблiчнy диплoмaтiю CШA. У PHB aкyмyлюютьcя вci eкcпepтнi oцiнки та peзyльтaти дiяльнocтi циx вiдoмcтв, а ташж piзниx лoбicтiв. Biн e да тiльки джepeлoм cтвopeння нoвиx пpoгpaм пyблiчнoï диплoмaтiï, якi пpинocять дивданди aмepикaнcьким aкaдeмiчним i вiйcькoвим вузам, дocлiдницьким цeнтpaм, кoмepцiйним пiдпpиeмcтвaм, фeдepaльним aгeнтcтвaм з бюджeтy CШA, а й джepeлoм змiни peгioнiв пoшиpeння icнyючиx пpoгpaм, збiльшeння
a6o 3MeHmeHHa o6cariB acHrHyBaHb Ha nporpaMH nyG^inHoi flHnnoMaTii, HpH3HaneHHa O^iniHHHX OCi6 B 3OBHimHbOnO^iTHHHi BiflOMCTBa.
TaKHM hhhom, po3raaHyBmH MOfle^b TpaflHmHHoi Ta ny6^iHHOi flHH.noMaTii CfflA MO^Ha 3po6nTH HacTynHi bhchobkh.
no-nepme, cynacm yMOBH po3BHTKy CBiTy BHocaTb Be^HKi 3MiHH y flianbHicTb flep^aB, ypafliB, flHn^OMaTHHHHx, KOHcy^bcbKHx c^y^6 Ta flHonoMaTii b nmoMy. M3C pi3HHx KpaiH BHMymeHi aflamyBaraca flo hobhx peamn 3 MeToro cBoei e^eKTHBHoi po6oth.
no-flpyre, i3 nofla^bmHM po3bhtkom Ta iHTerpamero iH^opMamHHHx TexHonorin y flianbHicTb 3OBHimHbono^iTHHHoi c^y^6H Bce 6mbme 6yfle TpaHc^opMyBaraca flHH^OMaria TpaflHniHHa, npH nbOMy ny6^inHa flHnnoMaTia 6yfle cTaBaTH TpaflHmHHHM i HcTpyMeHTOM flHnnoMaTHHHoi c^y^6H.
no-TpeTe, CfflA 3a BciMa ochobhhmh o3HaKaMH e Han6mbm po3BHHeHoro, BHnHBOBoro Ta MoryTHboro flep^aBoro cBiTy, He flHB^anHcb Ha Te, mo b cBiTi 3a ocTaHHi poKH 3'aBH.nHca KpaiHH, aKi fly^e cTpiMKo po3BHBaroTbca Ta 3a fleaKHMH HOKa3HHKaMH Ha6^H^yroTbca flo
CmA.
no-neTBepTe, TpaflH^HHa flHH^OMaTHHHa c^y^6a CfflA e OflHiero 3 Han6mbmHx, po3ra^y^eHHx Ta BHcoKOHpo^eciHHHx y cBiTi.
no-H'aTe, TepMiH Hy6.niHHoi flHnnoMaTii 3'aBHBca Ta cTaB BHKopHcTOByBaraca caMe y CfflA, HponmoB cBrn m.nax po3BHTKy Ta TpaHc^opMyBaBca y HOBy Hy6mnHy flHonoMariro.
no-mocTe, y Aep^aBHOMy flerapTaMemi CfflA cTBopeHa flocHTb e^eKTHBHa cTpyKTypa peam3ami Hy6.niHHoi flHH^OMaTii b paMKax 3aBflaHb, aKi cTaBHTb 3OBHimHbOHo^iTHHHa c^y^6a, cTBopeHa Hocafla 3acTyHHHKa flep^ceKpeTapa 3 Hy6.niHHoi flHH^OMaTii Tomo.
CnncoK BHKopiiCTaHoY .liTepaTypn
1. Ea^a6aHOB K. B. AHH.noMaTHHHa Ta KOHcynbcbKa c^y^6a : rnflpyn. / K. B. Ea^a6aHOB, M. B Tpo^HMeHKo. — AoHenbK : Hoynifl:®:, 2012. — 432 c.
2. B^e3HHcKHH 36. Eme oflHH maHc. TpH Hpe3HfleHTa h KpH3Hc aMepHKaHcKOH cBepxflep^aBH / 36. B^e3HHcKHH ; Hep. c aHra. ro. B. Ohpcob. — M. : Me^flyHap. OTHomeHHa, 2010. — 192 c., h^.
3. Apa^ M. ^k flie aMepHKaHcbKa Hy6mnHa flHH^OMaria b Pocii i rpy3ii? [E^eKTpoHHHH pecypc] / M. Apa^. — Pe^HM flocTyHy : http://www.radi0sv0b0da.0rg/c0ntent/article/1114389.html.
4. Ky6bimKHH A. ny6^HHHaa flHnnoMaraa CfflA / A. H. Ky6bimKHH, H. A. U,BeTKOBa. — M. : AcHeKT npecc, 2013. — 271 c.
5. Oh^hmohob r. «MarKaa cH.na» KynbTypHOH flHnnoMaTHH CfflA : MOHorp. — M. : PYAH, 2010. — 212c.
6. fflaK^eHHa T.A. Be^HKHe flep^aBH H perHOHa^bHbie HOflcHcTeMbi [3.neKTpoHHbiH pecypc] / T. fflaK^eHHa // Me^flyHapoflHwe Hponeccw. — 2011. - Tom 9, № 2. - Pe^HM flocTyHa : http://www.intertrends.ru/twenty-sixth/004.htm.].
7. Futures for Dipl0macy. Integrative Dipl0macy in the 21st Century / B. H0cking, J. Melissen, S. Ri0rdan, P. Sharp // Clingendael Netherlands Institute 0f Internati0nal Relati0ns Rep0rt. — 2012. — № 1. — 78 p.
8. List 0f Under Secretaries for Public Dipl0macy and Public Affairs [E^eKTpoHHHH pecypc]. — Pe^HM flocTyHy : http://en.wikipedia.0rg/wiki/Under_Secretary_0f_State_f0r_Public_Dipl0macy_and_Public_ Affairs
9. U.S. embassies, c0nsulates, and dipl0matic missi0ns. United States Department 0f State [E^eKTpoHHHH pecypc]. — Pe^HM flocTyHy : http://www.usembassy.g0v/.
10. Under Secretary for Public Dipl0macy and Public Affairs [E^eKTpoHHHH pecypc].
157
— Pe«HM AocTyny : http://www.state.gov/rA
11. United State of America Foreign Service Act [EneKTpoHHHH pecypc]. — Pe«HM AocTyny : http://transistion.usaid.gov/policy/ads/400/fsa.pdf.].
12. US Department of State [EneKTpoHHHH pecypc]. — Pe«HM AocTyny : http://www.state.gov/.
13. US Public Diplomacy structure [EneKTpoHHHH pecypc]. — Pe«HM AocTyny : hitp://www. state.gov/r/.
CTaTTa HaAiHmna ao peAaxuii 22.05.2014 p.
M. Trofymenko
NATIONAL MODEL OF TRADITIONAL AND PUBLIC DIPLOMACY: USA
EXPERIENCE
The research examines tendencies and patterns arising in the modern world and anticipates further development of international relations, the role of diplomats and diplomatic service in state activities, as well as the role of other actors in international relations. The article analyzes national model of traditional and public diplomacy of the most powerful nation-state in the world - the United States of America, which after the collapse of the Soviet Union retains the leading position (although it is not absolute) in all areas of the modern life. The author presents factors used to determine a modern great power. A great power should maintain a very high (or absolute) degree of autonomy in its conduct of domestic and foreign policy in order to ensure both national interests and significant (decisive) influence on the global and regional politics, as well as policies of certain countries (world-regulating activities). It should possess all or most of the traditional parameters of a great power (territory, population, natural resources, military capabilities, economic potential, intellectual and cultural potential, scientific and technical potential). This independence in the conduct of foreign policy of a world-regulating nature implies that the state concerned has a will to carry out such policies. In addition to meeting the aforementioned parameters it is required to have historical experience, tradition and culture of participation in world politics as a decisive and / or active player. The article analyzes the structure and characteristics of the US diplomatic service which is considered to be one of the most professional, up-to-date, and efficient in ensuring and maintaining US global leadership. The paper defines the term of "public diplomacy" and deals with its history and origins. The main foreign policy challenges that the US public diplomacy is currently facing are as follows: improving the country's image among the most active and influential actors of the foreign society; imposing influence on representatives of foreign elite, especially on those involved in decision-making; creating a favorable business and investment climate for the United States in foreign countries. Modern public diplomacy of the United States actively implies methods of analyzing the public opinion or the information disseminated about the USA (listening), as well as organizing short-term political campaigns aimed at promoting specific political ideas, actions, etc. (advocacy). The author examines the features of the new public diplomacy which include influencing the international situation and foreign audiences through modern technologies (blogs, special web-sites: Facebook, Twitter, YouTube, SMSdistribution) that are rapidly being spread abroad. The article emphasizes the importance of the office of the Under Secretary for Public Diplomacy and Public Affairs who oversees the bureaus of Educational and Cultural Affairs, Public Affairs, and International Information Programs, as well as the Center for Strategic Counterterrorism Communications, and participates in foreign policy development.
Key words: traditional diplomacy, public diplomacy, new public diplomacy, digital diplomacy, Web 2.0, globalization, technologization, superpower, great power, Under Secretary for Public Diplomacy and Public Affairs.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., д.полтн, проф.; Булик M.B., к.полт.н., доц.
УДК 323.172(045)
О.В. Савка
СВРОПА РЕГ1ОН1В - ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНО1
ПОЛ1ТИКИ СС
У cmammi автор розглядае регюналъну полтику Свропейсъкого Союзу. Съогодт СС дуже защкавлена у знижент регюналъних диспропорцт та тдтримщ перифертних регютв. Значення регюналъног полтики у крагнах СС збшъшуетъся передуЫм тд впливом зовтштх для Свропейсъкого Союзу фaкmoрiв. При цъому у СС проходитъ не менше загострення сощалъних проблем, але й загалъне уповтънення mемniв екoнoмiчнoгo росту у крагнах-членах. Проблемт регюни у твденнт та cхiднiй Сврот не в змoзi прискорити господарсъку модертзацт без зacoбiв тдтримки у рамках нащоналъног i наднацюналъног регюналъног полтики. У nерioд актив1зацИ наднацюналъног регюналъног полтики СС у 80-90-mi роки XX столття, системи aдмiнicmрamивнo-mериmoрiaлънoгo подыу европейсъких крагн були доситъ рiзнoрiднi. Слiд вiдзнaчиmи, що значт контрасти збер^аютъся i съогодт у середит крагн. Шдвищення рiвня ВВП на душу населення у бiдних регюнах е основною метою ключового напряму регюналъног полтики СС. Розширення СС на Схiд супроводжувалосъ не лише появою у його cклaдi екoнoмiчнo вiдcmaлих регютв, але й збшъшення кiлъкocmi держав з суттевими «контрастами» у середит. Навтъ у благополучних крагнах можутъ icнувати бiднiрегюни. Однак, у дгг у крагнах Свросоюзу майже все регулювання coцiaлънo-екoнoмiчнoгo розвитку територт було зведено до розробки програм регюналъного розвитку, щоб у подалъшому реaлiзувamи гх разом з СС.
Ключов1 слова: СС, регюналъна полтика, трансформащя, iнmеррегioнaлънi проблеми, NUTS.
Региональна пол1тика вже протягом декшькох десятил1ть входить до ключових напрямюв сощально-економ1чно'1 полтики Свропейського Союзу, що пояснюсться тим, що у межах основно'1 штеграцшно'1 европейсько'1 групи завжди збер1галося чимало проблемних територш. До них можна вщнести райони з несприятливою сшьськогосподарською структурою, гострими сощальними проблемами, з недостатшми регюнальними ресурсами для стабшьного та сталого довготермшового розвитку. До розширення СС на Схщ, його членами були найбшьш економ1чно розвинуп держави, яю в змоз1 видшити значш кошти для скорочення регюнальних контраспв та вир1шення штеррегюнальних проблем, при цьому оргашзувати ефективш мехашзми !х використання.
Найчаспше тд термшом региональна пол1тика розум1ють полггику центра по вщношенню до регюшв, а що стосуеться регионально! полтики Свропейського Союзу, то у цьому випадку тд регионом розум1еться адмшютративно-територ1альна одиниця
159
