CC BY
19
photos, videos or texts about their traveling and Holiday events, political activists mediatize their repertoire of political activities with the help of smartphones and wireless Internet connection to introduce it to their social networks. That brings some additional attention of the distant observers to the citizen political act and can mobilize new volunteers or involve new contributors and commentators. Protest movements become more effective in motivating new followers and in promoting alternative political discourse. City dwellers are involved in many social communities with competing political agendas and are active social media users. Through this big cities form special socio-technical environment that supports mediatized political participation.
Key words: political participation, mediatization, mediatized political participation, ICT, Internet, social media, mobilization.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 329(564.3)(045)
Ю.Ф. Яс1рова
ПРОГРАМН1 ЗАСАДИ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й РЕСПУБЛ1КИ К1ПР З
KinPCbKOÏ ПРОБЛЕМИ B КОНТЕКСТ1 ПРОЦЕСУ СВРОШТЕГРАЦП
У cmammi проанал1зовано программ засади полтичних napmiu Республти Kinp з ктрсъког проблеми в конmeкcmi процеЫв евроттеграци. Пpоaнaлiзовaно вiдмiнноcmi в полтичних програмах napmiй до i тсля в^упу Ктру в €С. Окрема увага npидiляеmъcя позищям щодо плану Аннана ma nиmaння форми держави об'еднаного Ктру.
Ключов1 слова: Республта Ктр, ктрсъка проблема, полтичт napmiï, Свропейсъкий союз.
Кшрська проблема е складною м1жнародною проблемою, яка полягае в територ1альному конфлшт м1ж греками-кшрютами та турками-кшрютами. Потенщал м1жобщинного конфлшту на К1пр1 був закладений ще в перюд володарювання Османсько'1 1мпер1'1 i виникнення окремих спшьнот на остров1. Загострення конфл1кту вщбулося в 1974 р., коли у вщповщь на д11 грецько'1 хунти, яка здшснила переворот з метою поширити свою диктатуру на Ктр, Туреччина вторглася на пiвнiчну частину острова. Пiсля 1974 р. Кшр був подiлений на двi окремi зони. На пiвночi спiльнота турок-кшрю^в в 1983 р. проголосила Турецьку Республшу Пiвнiчного Кiпру. Мiжнародна громадськiсть, окрiм Туреччини, засудила та не визнала цю односторонню декларащю незалежносп. На пiвднi греки-кiпрiоти зберегли назву Республша Кiпр. Роздiл острову призвiв до затягування конфлiкту з одночасною еволющею двох рiзних економiчних, полiтичних i соцiальних систем та державних устро'1'в [26, с. 79; 81].
Отже, якщо первинш причини конфлшту сягають сво'1'м корiнням в десяташття, якi передують 1974 р., то сам конфлшт ускладнювався роздшяючими факторами, якi виникли в останш роки. Для кiпрiотiв проблема визначаеться не тшьки необхiднiстю визволення твшчно'1 частини острову вiд турецького вшськового контингенту, возз'еднання острову. Це питання включае i проблему бiженцiв, вщновлення культурно'1 спадщини, повернення до сво'1'х домiвок i т.д. Тому ïï вирiшенням на державному рiвнi займаються i Президент, i спещально створена Нацюнальна Рада i Парламент [3].
У зв'язку з цим, важливим е дослщження партшно1 риторики з кшрсько1 проблеми, визначення мюця i poлi, надаванiй кiпpcькiй пpoблемi в програмних документах, того, як пол^ичш партп бачать виpiшення конфлшту. Зазначимо, що в 90-х рр. XX ст. процес вступу Кшру до €С вплинув на вс аспекти внутршньо"1 пoлiтики, в тому чи^ i на дiяльнicть пoлiтичних паpтiй. Найбiльших змiн тд впливом европйзацп зазнали пoлiтичнi програми партш [6]. Тому актуальним вбачаеться саме дослщження програмних засад пол^ичних паpтiй Реcпублiки Кiпp з кшрського питання в кoнтекcтi евроштеграцп острову.
В цшому, переважно гpецькi та кшрсью дocлiдники займаються питаннями пол^ичних паpтiй Реcпублiки Кiпp: К. Агату-Джозефщес., I. Кацуpiдеc, А. Сепос А., Й. Хараламбос та iншi. 1хн пpацi торкаються питань европейсько1 штеграцп Кiпpу, европе1зацп пoлiтичних паpтiй, розглядаються сфери дiяльнocтi паpтiй, якi зазнали змш. Дocлiдження пoлiтичних програм партш, 1хньо1 адаптаци до змiн, пов'язаних в тому чиcлi з евроштеграцшними процесами, знаходиться у пoлi штереав таких заpубiжних дocлiдникiв як I. Бадж, Г. Кеман, Г.-Д. Кшнгеман, П. Пенiнгc. Особливий iнтеpеc викликають дослщження Ставрщюа С., який придшяе увагу дiяльнocтi «парламентськш дипломатп» з виршення кшрсько1 проблеми.
В цьому дослщжент, ми не будемо розглядати дiяльнicть пoлiтичних паpтiй з виршення кшрсько1 проблеми, а також европе'1'защю кшрсько1 проблеми. Ми сконцентруемося на позищях паpтiй, 1хшх програмних засадах, простежуюючи 1'х в пеpедiнтегpацiйний пеpioд та в роки пicля вступу Республши Кiпp в СС. Ми розглянемо пол^ичш програми основних пол^ичних паpтiй Реcпублiки Кiпp. До них ми вщносимо найбiльшi партп, яю пocтiйнo пpедcтавленi в паpламентi. Серед них Прогресивна партся трудового народу Кшру / АКЕЛ (AvopQroTtKÓ К0цца EpyaZó^svou Лаои), Демократичний збip / Д1С1 (Апцократгк0^ Euvaysppó^), Рух за сощал-демокра^ю / ЕДЕК (Ktv^pa EoataXSn^OKpaTróv), Демократична паpтiя / Д1КО (Апцократгк0 К0цца).
Пapтiйнa система Реcпублiки Кшр почала формуватися ще до проголошення незaлежнocтi острову в 1960 р. Свого сучасного вигляду вона набула тсля 1981 р. в фopмi пoмipнoi бaгaтoпapтiйнocтi i була збудована навколо партш АКЕЛ, Д1С1, ЕДЕК та Д1КО. Так, АКЕЛ стала правоприемницею Комутстично1 партп Кiпpу створено1 ще в 1926 р., в 1969 р. було створено сощалютичну партш ЕДЕК, 1976 р. - центристську Д1КО та партсю правого спрямування Д1С1 [25]. На той час питання возз'еднання острову та звшьнення окупованих територш стояло на першому мющ в кiпpcькoму суспшьному життi, а тому повинно було знайти свое мюце i в полггичних програмах пapтiй.
Вiд самого загострення кризи у мiжoбщинних вщносинах АКЕЛ почала вiдcтoювaти позицп до мирного врегулювання конфлшту. Пapтiя вщкидала виpiшення проблеми в рамках НАТО, ршуче засуджувала турецьку непpимиpеннicть i iмпеpiaлicтичнi пiдcтупи. Передбачала пiдйoм нaцioнaлiзму-шoвiнiзму, а тому пiдкpеcлювaлa неoбхiднicть едност вciх aнти-oкупaцiйних сил. Наполягала на зближенн двох cпiльнoт, гpекiв-кiпpioтiв та турюв-кшрютсв. Стpaтегiчнoю метою для партп була демiлiтapизaцiя та «визволення» вщ гapaнтiй та зaлежнocтi так званих «краш-батьювщин». Тaкi позицп Прогресивно1 партп трудового народу Кшру були визначеш в змшах до статуту та декларащях з'iздiв партп 1980-х рр., яю стали основою пoлiтичних програм партп [12].
Пюля 1990 року Кшр був позбавлений традицшних дpузiв i пpихильникiв, таких як СРСР i рух неприеднання. В середин 1990-х рр. АКЕЛ адаптуеться до нових умов, це супроводжуеться зростом ii впливу в суспшьста. В 1995 р. партся змiнюе свою позищю стосовно евроштеграцп краши, адже АКЕЛ завжди була противником до СС
142
як представника катталютичного св1ту. Враховуючи, що вступ Kinpy в €С паралельно з европейськими амбщями Туреччини може стати каталiзатоpом для виршення ктрсько'1 проблеми i визнаючи, що аquis communantaire мiг би запропонувати Kiпpy додаткову вагу у прийнятп piшень з серйозних мiжнаpодних питань, АКЕЛ piшенням 18-го з!'зду прийняла позицiю на користь вступу Кшру до СС [5]. Отже, у ршеннях конгpесiв партп 1995 i 2000 pp. виршення кшрського питання, залишалось пpiоpитетом дiяльностi партп. Тодi захiднi краши були закликаш вiдмовитись вiд полiтики умиротворення Туреччини. АКЕЛ була нацшена протистояти нацiоналiзмy, шовiнiзмy. сприяти дpyжбi, взаемоповазi i ствпращ мiж греками-кiпpiотами та турками-кiпpiотами. Гpецiя визнавалася опорою Кшру в боpотьбi за звiльнення вщ окупацп i возз'еднання народу. Незалежно вщ ходу пеpеговоpiв пpiоpитетними для АКЕЛ залишалися питання долi зниклих без вiстi та забезпечення прав кшрютсв, якi проживають на окупованих теpитоpiях [22].
Стосовно ЕДЕК, то ще в Установчiй декларацп партп зазначалося, що кiпpська проблема стала одшею з причин створення партп. Було зазначено, що шоземш кола намагалися перенести виpiшення проблеми в рамки 1'хшх особистих штереав, перенести Kiпp у вiйськово-полiтичний мехашзм НАТО, забезпечуючи гегемонiю iноземцiв у внутршшх справах кiпpського народу. Тому створення партп обгрунтовувалося тим, що кожен справжнш патpiот зобов'язаний обершати Kiпp вiд таких pизикiв i запропонувати протидп такiй спpобi [18]. Вщ тодi виpiшення кшрсько'1 проблеми посщае особливе мiсце серед системи цшностей соцiал-демокpатiв. Воно спираеться на те, що ршення повинно засновуватися та повнш повазi пpинципiв мiжнаpодного права та охорони прав людини. ЕДЕК обирае мирний шлях виршення конфлшту, дiяльнiсть партп спрямована на сильний Об'еднаний Кшр в сильнш полiтично демокpатичнiй та соцiально справедливш Сдинiй Свpопi. ЕДЕК активно приймае участь в уах спробах для посилення функцш iнститyтiв Свропейського союзу. H,i позицп були пiдтвеpдженнi i Статутом партп, який було прийнято в 2000 р. у зв'язку з переформатуванням партп та ïï перейменуванням з Об'еднаного демократичного союзу центру в Рух сощал-демокра^в [19].
Демократична партся Республши Кшр перший раз визначае свою позищю щодо ктрсько!' проблеми ще в Статуп партп. Перш за все ДЖО визнае кшрську проблему як проблему вторгнення i окупацп. Тюну ствпрацю з Грецьким урядом бачить необхщною умовою до виpiшення конфлiктy. Демократична пар^я працюе над европейською штегращею Kiпpy в цiлях впровадження принцитв спpаведливостi, прав людини i аcquis communautaire, над piвнопpавною i результативною участю Кшру в европейських шститутах у европейському контекстi [13].
Д1С1 в Деклаpацiï пpинципiв 1976 р. ставить кшрську проблему та ïï справедливе виршення на перше мюце серед цшей паpтiï. Згiдно цього документу пар^я в сво'1'х програмних засадах дотримувалась наступно'1' лiнiï:
• пошук можливого piшення проблеми, яке повинно засновуватися на поличному компpомiсi;
• мирне виpiшення конфлiктy для знаходження справедливого та дшсно працюючого ршення;
• мирне спiвiснyвання та ствроб^ництво з греками i турками, яю пiдтpимyючи свiй нацiональний характер, повинш мати спiльне pозyмiння мюцевих проблем в iнтеpесах всього кшрського народу [15].
В 1998 р. пар^я переходить до нового етапу реформування i адаптацп щеолопчних засад до нових виклиюв та умов XXI ст. Дiяльнiсть Демократичного збору
вiдтoдi зacнoвyвaлacя нa зacaдax eвpoдeмoкpaтiï. Caмe цьoмy бyлo пpиcвячeнo cпeцiaльнy пoлiтичнy пpoгpaмy пapтiï «€вpoдeмoкpaтiя. Haшi пpoпoзицiï для XXI ст.». Гoлoвнoю тeзoю пpoгpaми e cпpямoвaнicть нa мaйбyтнe Kiпpy в paмкax oб'eднaнoï Gвpoпи. Зaзнaчaeтьcя, щo iз caмoгo зacнyвaння ДICI бyлa пpиxильницeю eвpoiнтeгpaцiï Kiпpy. Aджe для пapтiï Gвpoпa цe нe тiльки шстшути, a пpинципи тa цiннocтi. Чepeз цi цiннocтi, a тaкoж чepeз тi, щo Kiпp нece в €вpoпy, визнaчaeтьcя динaмiчнa iдeoлoгiчнa TOpcro^^a Дeмoкpaтичнoгo збopy, yклaдeнa в cлoвi «eвpoдeмoкpaтiя». Пoзицiï щoдo кiпpcькoï пpoблeми 6ули тaкoж вiдoбpaжeнi в цьoмy кoнтeкcтi. Зaзнaчaeтьcя, щo з нoвoю eпoxoю, якa вiдкpивaeтьcя з iнтeгpaцieю дo GC, пapтiя oчiкye виpiшeння кoнфлiктy зa eвpoпeйcькими cтaндapтaми. Ц piшeння пoвиннo 6ути cпpaвeдливим для вcix зaкoнниx житeлiв Pecпyблiки Krnp, тa зacнoвaнe нa peзoлюцiяx OOH. Piшeння, якe бyдe oтoтoжнeнe з eвpoпeйcькими cтaндapтaми. Piшeння якe б зaxиcтилo пpaвa людини тa гpoмaдянcькi cвoбoди, гapaнтoвaнi вcьoмy кiпpcькoмy нapoдy, нeзaлeжнo вiд eтнiчнoгo пoxoджeння, peлiгiï aбo cтaтi [16]. Toбтo, цим piшeнням ДICI cтaвить виpiшeння пpoблeми в paмки GC.
Oтжe, вci пapтiï Pecпyблiки Kiпp нaдaють кiпpcькiй пpoблeмi пepшoчepгoвoгo знaчeння. Ц визнaчaeтьcя тим, щo вiд caмoгo зacнyвaння пapтiй ïx^ пpoгpaмнi зacaди oбoв'язкoвo звepтaютьcя дo питaння виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми. Зaзнaчимo тaкoж тe, щo вiднocини Pecпyблiки Kiпp iз Gвpoпeйcьким coюзoм пoчaлиcя щe з 1972 p. з пpиeднaнням ocтpoвy дo Gвpoпeйcькoгo eкoнoмiчнoгo cпiвтoвapиcтвa, a в 1990 p. бyлa пoдaнa зaявкa нa acoцiaцiю з GC. Пoлiтичнa пpoблeмa Kiпpy cтaлa пepeшкoдoю нa вcьoмy пpoцeci пpиeднaння Krnpy дo Gвpoпeйcькoгo coюзy. Kiпpcькe пигання cтaлo ocoбливим випaдкoм, 6o бeз вpeгyлювaння пpoблeми, Kiпp мiг да вcтyпити дo GC [25]. В цьoмy кoнтeкcтi вci пapтiï тaкoж визнaчaють i cвoï пoзицiï щoдo питaнь eвpoiнтeгpaцiï. Пpи цьoмy, як ми пoмiтили, в пepeдiнтeгpaцiйний пepioд тa зa чaciв пepeгoвopнoгo ^o^cy вcтyп дo GC i виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми oб'eднaлиcя в единий iнтeгpoвaний нaпpямoк.
Плaн Aннaнa з вpeгyлювaння кiпpcькoгo кoнфлiктy cтae визнaчaльним acпeктoм в плaнi пoзицiй пapтiй щoдo мaйбyтньoгo Kiпpy, йoгo фopми дepжaвнocтi. Пepш зa вce ^д зaзнaчити, щo йoгo виcyнeння ctuto ocтaнньoю cпpoбoю знaйти piшeння для oб'eднaння ocтpoвy пepeд вcтyпoм Krnpy дo GC в 2004 p. Плaн Aннaнa включaв пpoпoзицiï щoдo cтвopeння нa Kiпpi eдинoï дepжaви Oб'eднaнoï Kiпpcькoï Pecпyблiки з двox aвтoнoмниx чacтин - ipe^^ тa тypeцькoï, cкopoчeння тepитopiï тypeцькoï чacтини ocтpoвa дo 28,5%, тa пoвepнeння мaйжe 85 тиcяч гpeцькиx бiжeнцiв нa пiвнiч Kiпpy i т.д. [8]. Для бaгaтьox гpeкiв-кiпpioтiв вш мaв зaбaгaтo нeдoлiкiв, cepeд якиx:
• нaдмipнa зopieнтoвaнicть нa бiзoнaльнicть в poзyмiннi cтвopeння пocтiйнoгo eтнiчнoгo тa юpидичнoгo пoдiлy;
• cлaбкicть цeнтpaльнoгo ypядy i шиpoкa мicцeвa aвтoнoмiя oбидвox пoлiтичниx yтвopeнь;
• пган нe мicтить пoлoжeнь щoдo peaлiзaцiï дoмoвлeнocтeй тa бeзпeки Tpe^-M^io^, зaмicть тoгo вiн мicтить пoлoжeння, згiднo якиx тypeцькi вiйcькa, змoгли би зaлишитиcя нa ocтpoвi пpoтягoм дeякoгo чacy пicля нaбyття чиннocтi вpeгyлювaння;
• нeзaдoвoлeння гpeкiв-кiпpioтiв тим, вд^льки плaнoм вpeгyльoвyвaлиcя питaння тypeцькиx пoceлeнцiв i пoвepнeння бiжeнцям 'ix^o! влacнocтi.
В peзyльтaтi, плaн Aннaнa 6ув змiнeний в ключoвиx питaнняx, i пocтiйнo пepeглядaвcя.
3a pe3y^bTaTaMH pe^epeHAyMy nnaH AHHaHa 6yB BiAxHneHHM rpeKaMH-KinpioTaMH. 24,17% nporonocyBanH «3a», 75,83% nporonocyBanH «npoTH» 24 KBiTHa 2004 p. [4]. nepm 3a Bce, AKEH BHpimHna He niATpHMyBaTH nnaH AHHaHa. BH3HaronH, ^o nnaH AHHaHa MaB aK no3HTHBHi, TaK i HeraTHBHi eneMeHTH, AKEH npHMHana Moro b aKocri ochobh Ana neperoBopiB. napTia 6oponaca 3a 3MiHH, aKi MornH 6 3po6HTH ueM nnaH npHMHaTHHM Ana o6ox cninbHoT Ta npH3BecTH ao ^HTT£3AaTHoro BHpimeHHa KinpcbKoi npo6neMH. PimeHHa reHepanbHoro ceKpeTapa OOH 6yno Ha AyMKy nnernB napTii HecnpaBeAnHBHM i ynepeA^eHHM Ha KopHcTb TypeubKHx no3HuiM. BceKinpcbKHM 3'i3A napTii 14 KBiTHa 2004 p. 3aKnHKaB ao BiAcrponeHHa pe^epeHAyMy Ana Toro, ^o6 AaTH nac Ana o6roBopeHHa npo6neMHHx nyHKTiB nnaHy. npono3Huia AKEH He 6yna npHMHaTa. CaMe ToMy AKEH 6yna 3MymeHa 3aKnHKaTH nroAeM ronocyBaTH npoTH nnaHy AHHaHa Ha pe^epeHAyMi [27]. no-Apyre, He3Ba^aroHH Ha Te, ^o AICI BHcnoBHnaca 3a pimyny niATpHMKy nnaHy AHHaHa, TinbKH 40% ii eneKTopanbHoi 6a3H AocnyxanHca ii 3aKnHKy. Bci iHmi napTii Te:®: BHcnoBHnHca npoTH 3anponoHoBaHoro nnaHy. TaK, A. BapHaBa Ta r. OaycrnaH po3rnaAaroTb cniBBiAHomeHHa ronociB «3a» Ha pe^epeHAyMi 3 no3Huiero napTii, aKy niATpHMye pecnoHAeHT._
noniTHHHa napTia no3Huia ao nnaHy AHHaHa BiAcoToK thx, xto nporonocyBaB «3a»
AICI pimyne «3a» 40%
AKEH HeMTpanbHa / M'aKe «npoTH» 25%
AIKO pimyne «npoTH» 10%
E^EK pimyne «npoTH» 10%
TaKHM hhhom, bohh TaKo« o6rpyHTOByroTb cBoro Te3y npo Te, ^o napTii ManH BenHKHM BnnHB Ha rpoMaAcbKy AyMKy [10].
OT^e pe3ynbTaTH pe^epeHAyMy no nnaHy AHHaHa ^kthhho noKa3anH, ^o rpeKH-KinpioTH BiAMoBHnHca BiA 3anponoHoBaHoi $opMH ^eAepaTHBHoro Aep^aBHoro ycrporo. B UboMy KoHTeKcTi iHTepec BHKnHKae AocniA^eHHa C. CTaBpiAica, aKHM po3rnaAaronH AianbHicTb napnaMeHTy Pecny6niKH Kinp B KoHTeKcTi BHpimeHHa KinpcbKoi npo6neMH Ta eBpoiHTerpauii Kinpy, po3pi3Hae no3Huii noniTHHHHx napTiM ^oao BapiaHTiB BHpimeHHa KinpcbKoi npo6neMH:
• no3Huia «hawkish», aKa nepeA6anae noBepHeHHa ao yHiTapHoro ycTporo 1960 p.;
• no3Huia «dovish», aKa nepeA6anae BHpimeHHa 6yAb-aKoro uiHoro, a« ao (BinbHoi) ^eAepaui'i;
• no3Huia «owlish», aKa 3aKnHKae ao BinbHoi ^eAepaui'i.
He3Ba^aroHH Ha Te, ^o ua AH^epeHuiauia BHHHKna 3 pHTopHKH naciB xonoAHoi BiMHH, BoHa Ao3Bonae Kpa^e 3po3yMiTH hhm BiApi3HaroTbca no3Huii KinpcbKHx napTiM ^oao Mo^nHBoro BHpimeHHa npo6neMH. TaK C. CTaBpiAic 3a3Hanae, ^o i AKEH, i fl,ICI, i EflEK, i ^IKO npHMHanH Bapiauii no3HuiM «dovish» Ta «owlish». Bohh Bci BH3HaroTb Heo6xiAHicTb cTBopeHHa ABo3oHanbHoi, aboo6^hhho'i' ^eAepaui'i. B tom ^e nac, ^IKO Ta EflEK e npHxHnbHHuaMH «BinbHoi» ^eAepaui'i 3ane^Ho BiA nacy Ta o6cTaBHH. AKEH 6inbme cxHnbHa ao ^eAepauii, xona i BHcTynana npoTH pimeHHa, aKe Aano 6 3aHaATo 6araTo noBHoBa^eHb TypeubKo-KinpcbKiM cninbHoTi. fl,ICI b uinoMy 6inbme cxHnbHa ao «BinbHoi» $eAepauii. To6to 3anHmaeTbca 3po3yMinoro nepeBa^Ha niATpHMKa ^eAepaui'i b aKocTi KoMnpoMicHoro BHpimeHHa npo6neMH [7].
OT^e, BcTyn Kinpy ao €C cTaB pe3ynbTaToM peani3auii KoneKTHBHoi noniTHKH Bcix noniTHHHHx cHn i, Ma6yTb, HaMBa^nHBimoro noAiero b cynacmM icropii ocTpoBy. Ane Kinp
залишався роз'еднаним Тож пол^ичш партп давали сво"1 вiдпoвiдi i пропозици виpiшення тепер вже в рамках СС.
Прогресивною партсею трудового народу Кшру кiпpcькa проблема розглядалась в рамках 20-го з1зду партп в 2005 р. i 80-i piчницi установчого з'1зду Комутстично1 партп Кiпpу 2006 В першу чергу, визначалося, що зi вступом до СС були створеш нoвi умови для виршення кшрсько1 проблеми. 1нтегращя визначалася як можливий кaтaлiзaтop якнайшвидшого та дiевoгo виpiшення кiпpcькoгo питання [23]. Ювiлейний з'1зд був закликаний обговорити i пpoaнaлiзувaти поточний стан вщносин з турками-кiпpioтaми, прийняти ршення для боротьби проти турецько1 окупацп. В piшеннях з'1зду наголошуеться, що «на pефеpендумi 2004 р. народ не сказав «ш» виршенню проблеми. Вiн сказав «нi» конкретному плану, а саме його негативним аспектам». Була тдтверджена прихильшсть виршення в фopмaтi федерацп (двi спшьноти, двi зони), яка забезпечила би едшсть держави, повагу прав людини i звшьнення Кiпpу вiд присутносп iнoземних вiйcьк. «План Аннана е найбшьш детальним i пiдгoтoвленим серед вах пропонованих плaнiв. Але вш не е нi справедливим, н збалансованим» [9]. Вже в 2010 р. було проведено 21-й зЧзд партп, пoлiтичнi piшення якого стали основою передвиборчо1 програми АКЕЛ на парламентських виборах 2011 р. Питання виршення кiпpcькoгo кoнфлiкту не набули особливого розвитку. Зазначалося лише, що вступ Кшру до НАТО, або шших шститутсв, таких як Партнерство заради миру, не в штересах кшрського народу, а юнування сьогодш НАТО е пoлiтичним aнaхpoнiзмoм. Також партся знову пiдкpеcлювaлa неoбхiднicть зближення в процес врегулювання кшрсько1 проблеми, зближення з прогресивним i патрютичними силами турюв-кiпpioтiв. Зазначалося, що АКЕЛ продовжуе розвивати вщносини з турецько-кшрською cпiльнoтoю, продовжуючи зуcтpiчi мiж пapтiями двох cпiльнoт [17].
Сучасна офщшна пoзицiя АКЕЛ з кшрського питання представлена на офщшному carni парт^\ Вона е основою уах пoлiтичних програм пapтii на сучасному етат, розглядае широкий спектр питань, але продовжуе традицшну лiнiю партп. Пар^я пocлiдoвнo пiдтpимуе пoлiтичне piвнoпpaв'я двох cпiльнoт в рамках федерацп з единим cувеpенiтетoм. Визнаеться, що вступ Кшру до СС паралельно евроштеграцшними амбщями Туреччини до СС може виступати в якосп кaтaлiзaтopa для правильного виpiшення кiпpcькoi проблеми. Важливою складовою пoлiтики АКЕЛ на M^i залишаеться зближення гpекiв-кiпpioтiв та турюв-кшрю^в, що займае окреме мюце в пapтiйнiй pитopицi. При цьому вщхиляеться бачення зближення cпiльнoт в рамках конкретних зaхoдiв для змши пcихoлoгiчнoгo настрою cпiльнoт. Зближення мае продовжувати складати протидда нaцioнaлiзму i шовшзму, виражених або в нацюнал-шoвiнicтичнi гаслах, або у вiдмoвi вiд федеративного piшення, або у прихильносп до псевдо-державних структур та 'хнш захист нaвiть прогресивними силами турко-кiпpcькoi cпiльнoти. АКЕЛ продовжуе стверджувати користь екoнoмiчнoгo розвитку i зросту piвня життя туpoк-кiпpioтiв, за умови, якщо це буде зроблено на ocнoвi мiжнapoднoi piвнocтi [11].
Рух за сощал-демократа на сучасному етат керуеться Програмною деклapaцiею, яка була прийнята у травт 2012 р. Кшрська проблема пociдaе окреме мюце серед положень декларацй. Вона визнаеться проблемою вторгнення, окупацп та етшчних чисток Туреччиною. Неoбхiдними умовами вичерпання проблеми стають припинення турецько1 вшськово' окупацй, забезпечення еднocтi держави, економши в рамках федерального устрою держави, лшвщащя кoлoнiзaцiйних поселень та забезпечення права повернення бiженцiв, нова система безпеки заснована на ствроб^ницга з ООН та СС, повний контроль Кшром над пов^ряним простором, теpитopiaльними водами, виключною екoнoмiчнoю зоною. ЕДЕК окрему увагу пpидiляе переговорному процесу.
146
Bизнaeтьcя нeoбxiднicть змiнити cтpaтeгiю пepeгoвopiв, пepeoцiнити зaгaлoм зoвнiшню пoлiтикy Kiпpy в paмкax виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми. Heoбxiднoю визнaчaeтьcя yчacть y пepeгoвopax ycix члeнiв PБ OOH, ocoбливo Pociï, Фpaнцiï тa Kитaю. Aлe, в тoй жe чac, зaзнaчaeтьcя, щo piшeння мoжe 6ути пpийнятo тiльки бeзпocepeдньo двoмa cтopoнaми кoнфлiктy. Poзвитoк вiднocин нa вcix piвняx зi cпiввiтчизникaми тypeцькo-кiпpcькoï cпiльнoти пoвинeн бути пocтiйнoю тypбoтoю тa poзвивaти cпiльнi iнтepecи, a да poздiляти нapoд.
Oкpeмo видiлимo acпeкти пoв'язaнi з eвpoпeïзaцieю ^нфлшту. Taк, нeoбxiдним acпeктoм ввaжaeтьcя eфeктивнe впpoвaджeння пpaвoвиx нopм GC та вcьoмy Kiпpi, a тaкoж eднicть eкoнoмiки тa ввeдeння eвpo. Cиcтeмaтичнa poбoтa для бiльш aктивнoгo зaлyчeння GC дo виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми визнaчaeтьcя вaжливим фaктopoм. Цe зaлyчeння пoвиннo мaти пpиpoдy aктивнoгo cпpияння OOH, якa нece ocнoвнy вiдпoвiдaльнicть зa дocягнeння piшeння. Пoвиннo викopиcтoвyвaти пpoцec вcтyпy Typeччини дo GC для cтвopeння yмoв, якi пpизвeдyть дo вiдмoви вiд нeпpимиpeнниx пoзицiй i для дocягнeння piшeння, cyмicнoгo iз пpaвoвими нopмaми GC [20].
Дeмoкpaтичнa пapтiя пicля вcтyпy Krnpy дo GC нe змeншилa yвaгy, яку вoнa пpидiлялa кiпpcькiй пpoблeмi. Haвпaки, кoлo пoв'язaниx питaнь пoшиpилocя. Taк нaпpиклaд, cepeд пpинципiв тa цiлeй пoлiтичнoï пpoгpaми ДIKO, зaтвepджeниx нa з'ïздi пapтiï 2009 p. зaзнaчaлиcя нacтyпнi: мiжнapoднe пpaвo, eвpoпeйcькa нopми, a тaкoж piшeння Gвpoпeйcькoгo cyдy з пpaв людини зaклaдaють ocнoви для виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми. Плaн Aннaнa, який був вiдxилeний бiльшicтю гpeкiв-кiпpioтiв нa peфepeндyмi, да мoжe бути oнoвлeним i crara плaнoм виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми. Дeмoкpaтичнa пapтiя нa cвoïй пoзицiï, щo вcтyп Typeччини дo Gвpoпeйcькoгo
Coюзy i зaгaльнe пoлiпшeння вiднocин з Gвpoпeйcьким Coюзoм мae poзглядaтиcя в кoнтeкcтi виpiшeння кiпpcькoï пpoблeми [14].
Cyчacнi пoзицiï ДIKO щoдo кiпpcькoгo питaння були визнaчeнi в 2012 p. Krnp^ra пpoблeмa poзглядaeтьcя як питaння фiзичнoгo тa нaцioнaльнoгo виживaння кiпpcькoï eллiнiзмy. Пapтiя пpoпoнye cтвopити Paдy гoлiв в paмкax пapлaмeнтy, якa би пocтiйнo збиpaлacя нa ceciï. Taкoж зaзнaчaeтьcя, щo Пpeзидeнт Pecпyблiки пepecтae бути eдиним пpeдcтaвникoм, який мoжe гoвopити вщ iмeнi гpeкo-кiпpcькoï cтopoни. Зaмicть ^oro, пpeзидeнт пpизнaчить ocí6, якi би мaли визнaчний пoлiтичний i пpaвoвий cтaтyc. Bизнaчaeтьcя тaкoж нeoбxiдним cтвopeння poбoчиx гpyп зa пyнктaми пepeгoвopiв. Члeни тaкиx гpyп визнaчaлиcя би пpeзидeнтoм pecпyблiки. Дeмoкpaтичнa пapтiя визнaчилa тaкoж xapaктepиcтики piшeння: piшeння пoвиннo бути зacнoвaнe нa мiжнapoднoмy пpaвi тa eвpoпeйcькиx пpинципax i цiннocтяx; кiпpcькa дepжaвa мae мaти eдиний cyвepeнiтeт зacнoвaний нa eднocтi нapoдy, iнcтитyтiв, eкoнoмiки; piшeння мae пepeдбaчaти вивeдeння тypeцькиx oкyпaцiйниx вiйcьк i пoceлeнцiв; yчacть Kiпpy в OOH тa GC cтaнoвить paмки raparnm; вiднoвлeння cвoбoд тa пpaв людини вcix кiпpioтiв; piшeння пoвиннo бути пpoдyктoм згoди, a нe peзyльтaтoм зoвнiшньoгo пpимycy. ДIKO cтaвить пpoблeмy пepeocмиcлeння зoвнiшньoï пoлiтики Kiпpy. Пocлiдoвнa yчacть Kiпpy в ycix cтoвпax пoлiтики тa iнiцiaтивax GC, в тому чиош в Gвpoпeйcькiй пoлiтицi бeзпeки тa oбopoни, нaмip увшти дo Шeнгeнcькoï зoни, пoдaчa зaявки нa члeнcтвo Kiпpy в пpoгpaмi Пapтнepcтвo зapaди миpy, пoбyдoвa вiднocин з HATO, пpaгнeння дo шюзу з кpaïнaми, якi мaють вплив та Typeччинy, пoглиблeння вiднocин з cyciднiми кpaïнaми гpaють вaжливy poль в пpийнятri piшeнь [21].
ДЮ пicля 2004 p. вeликy yвaгy пpидiлялa фaктopy eвpoiнтeгpaцiï Kiпpy. В 2007 p. 6wo yзгoджeнo пoлiтичнy дeклapaцiю пapтiï «Kiпp в eвpoпeйcькy eпoxy». Згiднo з нeю, пoзицiя Дeмoкpaтичнoгo збopy нecyмicнa з iдeeю poздiлy ocтpoвy. Пapтiя вимaгae piшeння, якe oб'eднye Kiпp в eвpoпeйcькy ciм'ю. ДICI пiдтpимye будь-яку iнiцiaтивy,
147
яка зближуе rpeKÍB-KÍnpioTÍB та TypoK-KÍnpioTÍB з метою побудови moctíb взаеморозум1ння i дiалory. «Ми прагнемо повно! i активно! пpиcyтнocтi зусиль Свропейського Союзу з вperyлювання KinpcbKo! пpoблeми. Ми пoвиннi виpoбити загальну стpатeriю i спiльнi piшeння з ^ещею. Ми пiдтpимyeмo eвpoпeйськy opiern^TO Тypeччини, аджe евpoпeйська Тypeччина повинна змшити пoлiтикy по вiднoшeнню до Krnpy» [24]. В 2009 p. з'!здом rapTÍi було пpийнятe oнoвлeнe piшeння з кiпpськoro питання. Новими астектами пporpамниx засад Д1С1 стають пpoпoзицii повно! та активно! учасп Kiпpy в Gвpoпeйськiй пoлiтицi бeзпeки i oбopoни, що станe сильними pамками rаpантiй i дозволить Becra пeperoвopи щодо iснyючиx Угод ^о rаpантii. Також пpoпoнyeться бiльш тюна та eфeктивна спiвпpаця з ypядoм rpe^i; бiльш активна участь €С чи то шляхом активацп Komíccíí Баppoзy, чи то шляхом пpизначeння Спeцiальнoro пpeдставника Gвpoпeйськoro союзу з м^ського питання; подача заявки на участь Krnpy в пporpамi Паpтнepствo заpади миpy щоб ствopити умови тиску на Тypeччинy [1]. Комптексна стpатeriя з виpiшeння K^p^Ko! пpoблeми була пpeдставлeна в 2012 p., на якiй згодом засновувалася полГтична пporpама Н Анастасiадiса на пpeзидeнтськиx вибopаx 2013 p. ПозицГ! Д1С1 було дoпoвнeнo наступними тeзами Пpeзидeнт Рeспyблiки бiльшe нe був единою особою rpeKo-м^сько! спГльноти для вeдeння пeperoвopiв. Пpeзидeнт пoвинeн був ^из^чити пpeдставника, який ствopить сильну команду для reperoBopÍB, яка включатимe eкспepтiв залeжнo вГд тeми reperoBop^ Пpeдставник нeсe вГдповГдальнГсть пepeд Пpeзидeнтoм i Радою голГв або Нацюнальною pадoю. Також було зазначeнo, що пepeoсмислeння зовшшньо! полГтики Kiпpy пpизвeлo до ствepджeння нeoбxiднoстi побудови вщносин з НАТО [2].
Отжe, Krnp^Ke питання мае пepшoчeproвe значeння для bcíx кiпpioтiв. У зв'язку з цим, на його виpiшeння нац^на дГяльнГсть ycix пoлiтичниx сил Рeспyблiки Kiпp. Пiдтвepджeнням цьому стае наявшсть позицГй щодо м^сько! пpoблeми в пporpамниx засад, дeклаpацiяx з'!здГв, пoлiтичниx пporpамаx паpтiй. Вони тopкаються piзниx аспeктiв: пpинципiв виpiшeння конфлГкту, ^одесу вeдeння пeperoвopiв, фopми майбутньо! дepжави, питань бeзпeки i oбopoни, зовшшньополГтичного Kypcy в кoнтeкстi виpiшeння конфлГкту, дГяльност oprанiв та ГнститутГв yпoвнoважeниx займатися кiпpським питанням. СпГльними для bcíx rapTrn Рeспyблiки Kiпp стають пoлoжeння щодо миpнoro вperyлювання конфлГкту на основГ нopм мiжнаpoднoro ^ава, визвoлeння ocTpoBy вГд oкyпацiйниx вшськ, зближeння rpeкiв-кiпpioтiв та TypKÍB-KrnpioTÍB. ОстаннГй позицГ! особливу увагу надае А^Л, яка вГд самого початку зpoбила акцeнт свое! дГяльностГ на налаroджeннi вГдносин мГж спГльнотами.
Фактop eвpoiнтerpацii ocTpoBy внГс дeякi змши в пporpамнi засади пoлiтичниx rapTrn. Вони почалися в 1990-x pp. з мoмeнтy подачГ заявки KrnpoM на вступ в СС i пpoтяroм пeperoвopнoro пpoцeсy. 3 цього часу питання пов'язанГ з piзними аспeктами eвpoiнтerpацii стають нeвiд'eмнoю частиною пoлiтичниx пporpам паpтiй, що мало вплив i на позицГ! з м^ського питання. УсГма паpтiями Свpoпeйський союз poзrлядався як каталiзатop у виpiшeннi конфлГкту. СлГд зазначити, що тшьки Д1С1 пiдтpимyвала Kypc на eвpoiнтerpацiю ocTpoBy вГд самого ствopeння паpтii, пpo що свГдчать вщповщш пoлoжeння ii пporpамниx засад. В той жe час, АKЕЛ була единою паpтieю, яка нe пiдтpимyвала Kypc на Свpoпy, алe змшила свою позицГю, poзrлядаючи вступ до СС позитивно в poзpiзi нeoбxiднoстi виpiшeння конфлГкту. Також полГтичнГ rapTÍi пов'язують виpiшeння кiпpськoi пpoблeми з питаннями eвpoiнтerpацiйнoro Kypcy Тypeччини, учасп Kiпpy в Свpoпeйськiй полГтицГ бeзпeки та oбopoни, НАТО i т.д.
Загалом, кiпpська пpoблeма е консолщуючим фактopoм для пoлiтичниx паpтiй Рeспyблiки Kiпp. ВсГ вони нацiлeнi на один peзyльтат - возз'еднання ocTpoBy.
148
Дослщження i'xHix програмних засад дае змогу стверджувати, що вщр1зняються лише прюритети в шляхах досягнення мети.
Список використано¥ лггератури
1. 13о Паукилрю Euvsöpio 2009 / Алофаап уга то Килргако [Electronic resource]. -Mode of access :
http://disy.org.cy/oldsite/%E2%E5%E6%F4/www.disy.org.cy/default90f6.html?id=843
2. 29 Мартюи 2012 - nspiypap^a лроураццапк^ npoTdG8rov А-рцокрапкои Ешау8рцои [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.disy.org.cy/index.php?id=106
3. Avdin M. Килргако: npoß^n^a Trov Xarov каг охг т^^ бш^шцапа^ [Electronic resource] / M. Avdin. - Mode of access :
http://www.theseis.com/index.php?option=com_content&task=view&id=102&Itemid=29
4. Chadjipadelis T. Analysis of the Cyprus referendum on the Annan plan [Electronic resource] / T. Chadjipadelis, I. Andreadis. - Mode of access : http://www.polres.gr/en/sites/default/files/PSA2007.pdf
5. Political Resolution of the 18th Congress of AKEL [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/en/?page_id=356
6. Sepos A. The Europeanization of Cyprus: polity, policies and politics [Electronic resource] / A. Sepos. - Mode of access : http://www.amazon.com/The-Europeanization-Cyprus-Policies-Politics/dp/0230019463
7. Stavridis S. The Cyprus Problem and Cyprus' Accession to the EU: the role of the Cypriot House of Representatives (Vouli) [Electronic resource] / S. Stavridis. - Mode of access : http://www.eliamep.gr/old/eliamep/files/op0205.PDF
8. The comprehensive settlement of the Cyprus problem [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.zypern.cc/extras/annan-plan-for-cyprus-2004.pdf
9. Thesis for the 80 Years of CPC - AKEL [Electronic resource]. - Mode of access : http://mltoday.com/subject-areas/communist-forum/thesis-of-the-central-committee-of-akel-on-the-80th-anniversary-of-cpc-akel-131.html
10. Varnava А. Reunifying Cyprus: The Annan Plan and Beyond [Electronic resource] / А. Varnava, Н. Faustmann. — Mode of access : http://symfiliosi.org/wp-content/uploads/2013/04/Reunifying-Cyprus-2009-book-_CY_FINAL.pdf
11. АКЕЛ каг Кипргако [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/nqcontent.cfm?a_id=5278&tt=graphic&lang=l1
12. Гга T^v IoTopia тои ККК-АКЕЛ (10 цврп) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.edon.org.cy/index.php/i-diki-mas-antilipsi/istoria/istoria-kkk-akel/akel-1988-2008/
13. А^цокрапко коцца. Катаотатгко [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.diko.org.cy/images/media/assetfile/Democratic%20Party%20Katastatiko.pdf
14. Апцократгко коцца. Паукилрю Тактгко Euvsöpio (Edßßатo 14 Мартюи 2009). n^iGio арх^ каг gtöxwv ло^ткои лpoypdццaтo^ [Electronic resource]. - Mode of access : http: http://www.diko.org.cy/images/media/assetfile/Politiko%20programma.pdf
15. Аш.клр'и^п арх^ AHEY. 4 IouXiou 1976 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.disy.org.cy/default.asp?id=127
16. Еирюбпцокрапа: H лрбтаоп ца^ ую tov 21o аlюvа (12 Авкв^рюи 1998) AHEY [Electronic resource]. - Mode of access : http://pprodromou.net/downloads/manifesto_tis_evrodimokratias_1998.pdf
17. 08G8i<; тп<; К.Е. АКЕЛ лро<; то 21о Euvsöpio [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/?page_id=462
18. Крипк- StKupt^n ЕДЕК [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.edek.org.cy/pagepdfs/idritikidiakiriksi.pdf
19. KamornTiKo ЕДЕК [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.edek.org.cy/pagepdfs/katastatiko.pdf.
20. KunpiaKo. AXXay- oTpaT^yiK^^ тюра [Electronic resource] : 12o Шукипрю такт1ко ouvsSpio 5-6 Mai'ou 2012. — Mode of access : http://www.edek.org.cy/pagepdfs/Kypriako%20-%20Allagi%20stratigikis.pdf
21. nspiypa^a npoypap^aTiKrov Qsosrov yia то KunpiaKo. ДНКО [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.diko.org.cy/images/media/assetfile/KYPRIAKO.pdf
22. ПоХтк- апофаоп тои 19ou EuvsSpfou тои АКЕЛ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/nqcontent.cfm?a_id=5620&tt=graphic&lang=l1
23. ПоХткп апофаоп тои 20ou ouvsSpiou тои АКЕЛ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/nqcontent.cfm?a_id=5857&tt=graphic&lang=l1
24. ПоХтк- Дшк-ри^п «Н Килро^ oT^v Еирюлшк- Елохп». 12о Паукилрю Ецувбрю (14-18 Марпои 2007) [Electronic resource]. - Mode of access : http://disy.org.cy/oldsite/%E2%E5%E6%F4/www.disy.org.cy/images/public/misc/diak3.doc
25. ETuXiaviSn^ 2. Н лоХтк- ioTOpia тп^ Килрои та TsXsuTaia 25 xpovia - Mia Xapтоypaфlк- лроовууюп [Electronic resource] / 2. 2ти^^5п<;, N. ^pav^o^a^ // 6о E9viKo ouvsSpw xapтоypaфía^ «Н xapтоypaфía os s^sXi^n», (22-24 №8^Ррюи 2000). — Mode of access : http://karanik.webpages.auth.gr/main/images/papers/synedria/xeee2000b.pdf
26. Коппитерс Б. Европеизация и разрешение конфликтов: конкретные исследования европейской периферии : пер. с англ / Б. Коппитерс, М. Эмерсон. - М. : Весь Мир, 2005 - 312 с.
27. Филиппов А. АКЕЛ - надежда Кипра [Электронный ресурс] / А. Филиппов -Режим доступа : http://www.pressmon.com/cgi-bin/press_view.cgi?id=1956280
Стаття надшшла до редакцп 25.09.2014 р.
Y. Yasirova
THE PROGRAM PRINCIPLES OF POLITICAL PARTIES OF THE REPUBLIC
OF CYPRUS WITH THE REGARD OF THE CYPRUS PROBLEM IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION
The article deals with Cypriot political parties' programme principles regarding Cyprus problem. The author stresses the attention to the impact of European integration on the island parties' positions in the solving the Cyprus conflict. The programs of four major political parties who have permanent representation in parliament are studied. These include Progressive Party of Working People / AKEL (AvopQmnKd Кд/л/ла EpyaZd/svov Aaov), Democratic Rally / DISY (Ащлократжд( Lwaysp/d(), Movement for Social Democracy / EDEK (Kivq/ua LooiaXSn/OKparrnv), Democratic Party / DIKO (Ащлократжд Кд/л/ла). The author determines solution of the Cyprus problem takes first place among the priorities of the parties and highlights their common position. Special attention is paid to the Annan plan and the issue of the united Cyprus state forms. The new aspects of program provisions appeared with the beginning of the process the European integration are highlighted. This period is determined from the beginning of the 1990s when Cyprus applicated for EU membership. The author concludes EU membership as a way to succeed the solving of the conflict. And the Cyprus problem is generally consolidating factor for Cypriot political parties.
Key words: Republic of Cyprus, Cyprus problem, political parties, European Union.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Римаренко С.Ю., д.полт.н, проф.
