CC BY
29
23.Кара - Мурза С. Г. Советская цивилизация. От Великой Победы до наших дней / С. Г. Кара - Мурза. - М. : Изд-во Эксмо, Изд-во Алгоритм, 2005. - 768 с.
24.Метлок Д. Смерть империи:взгляд американского посла на распад Советского Союза / Д. Метлок. - М. : Издательство Рудомино, 2003. - 575 с.
25.Кремень В. Г. Пол1толопя: наука про пол1тику : тдруч. / В. Г. Кремень, М. I. Горлач - К. : Центр учбово'1 л^ератури, 2009. - 840 с.
26.Пол1толопя. Кн. перша : Пол1тика i суспшьство. Кн. друга : Держава i пол^ика / А. Колодш, Л. Климанська, Я. Космша, В. Харченко. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Ельга, Ика - Центр, 2003. - 664 с.
Стаття надшшла до редакцп 15.12.2014 р.
К. Murza
THE STATE DISINTEGRATION AS THE POLITICAL SYSTEM INSTITUTION
The article devotes the specificity of the state disintegration process. Many states around the world have experienced such trends for instance The Soviet Union and Yugoslavia. These events influenced the international relation system drastically changing it. What is more the state disintegration process gives rise to negative trends in different countries for example the collapse of the Soviet Union lead to serious separatism problem in former republics. Speaking about the political system and its institutions, these elements are very important in this context because state as the political institution plays significant role in the field of the political process regulation. It should be noted that the disintegration weakens many important state abilities like the state sovereignty realizing in addition the state institution cannot provide effective policy concerning state territory. Every state faced such trends lose control over its main activities.
In author opinion, during the communist states disintegration serious changes were in the political system. For instance the adoption of the new constitution in Yugoslavia in 1974 led to serious consequences because this document created some new political institutions like the collective presidency. These alterations weakened political system and increased ethnic differences. In The Soviet Union case such process concerned the communist party that played significant role, the abolition of the 6 th article of The Soviet Union constitution accelerated the state disintegration.
Key words: disintegration, legality, state, political power, political system, integration.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Римаренко С.Ю., д.полт.н, проф.
УДК 329.17.055.2 (480) (045)
С.П. Пахоменко
ПАРТ1Я «СПРАВЖН1Ф1НИ» (PERUSSUOMALAISET): B ТРЕНД1 ПШШЧНОеВРОПЕЙСЬКОГО ПОПУЛ1ЗМУ
У cmammi охарактеризовав pi3ni погляди на типологт napmiï «Справжт фти» та визначеш шляхи еволюци ïï iдеoлoгïï, noлimичнo'ï npaкmики i pиmopики. З'ясовано, що «<Справжт фти» являюmъ собою приклад твтчноевропейсъкого вapiaнmy нацюнал-nonyлiзмy, який хapaкmеpизyemъcя певною гiбpиднicmю iдеoлoгïï i noлimичнo'ï npaкmики. Сoцiaлънo-екoнoмiчнa nлamфopмa «<Справжтх фШв» е лiвoценmpиcmcъкoю i спрямована на збереження i укртлення cкaндинaвcъкo'ï мoделi cycniлъcmвa загалъного
177
добробуту, яка дедалг бглъше потерпае вгд глобалгзацгйних процесгв та фтансово-eKOHOMiHHO'i кризи. Натомжтъ iдеолог1чна i полтична складова е правоцентристсъкою i вiдзначаетъся критичним тдходом щодо СС, iммiграцii i мулътикулътуралiзму, консервативним ставленням до питання нацюналъних цтностей i кулътури. В той же час правий або лiвий радикалiзм, етнонацiоналiзм чи то расизм не притамант загалъному курсу парти.
Ключов1 слова: «Справжш фти», популiзм, радикалiзм, нацiоналiзм, консерватизм, iммiграцiя.
У KBiTHi 2011 р. европейськ мед1а та експертна спшьнота захоплено коментували вражаючий результат виборiв у парламент (Ескуданту) Фiнляндii. За ix тдсумками трете мiсце посiла партiя «Справжш фши» (Perussuomalaiset, PS), яка характеризувалася як нацюналютична, популiстська, праворадикальна, антиевропейська й антшмм^антська. У порiвняннi з парламентськими виборами 2007 р «Справжш фши» збшьшили свое представництво у парламент у 5 (!) разiв i враховуючи 19 % отриманих голоав зайняли 39 мiсць iз 200 (у 2007 р. у них було лише 4 мюця). З подачi лiдера партп ^мо Сойнi цей успix у ЗМ1 назвали «Jytky», що можна перекласти як «Вибух» [1]. Залишаючись дос парламентською партiею «Справжнi фiни» для багатьох оглядачiв стали символом тднесення праворадикального нацiоналiстичного популiстського руху, що досягло i Швшчно'1 Свропи. Але чи повшстю вiрною е така оцшка щеологп i полiтики партп? Чи не варта вона уточнення i коригування? I чи мае сучасний фшський популiзм свою специфшу i еволюцiю? На такi питання ми i спробуемо вiдповiсти у данш статтi.
Пiднесенню праворадикального популiзму у сучаснiй Gвропi присвяченi роботи шдерландського дослiдника К. Мьюда [2]. Пол^ичш процеси у сучаснiй Фiнляндii, зокрема iдеологiя i полiтична платформа «Справжшх фiнiв» ставали предметом аналiзу британського полiтолога Д. Адлера [3] та його фшських колег Ю. Рахконена [4], Ю.Куханена [5], П. Ювюто [6], росiйського полiтолога - нордиста С. Рябиченка [7] тощо.
Метою даною статп е з'ясування рiзниx поглядiв на типологiю партii «Справжш фши» та визначення шляxiв еволюцп ii iдеологii, полiтичноi практики i риторики.
Основною причиною «вибуху» «Справжшх фшв» у 2011 р. став 1'х вiдвертий евроскептицизм, що як нiколи влучно спiвпав iз загальноевропейськими тенденщями i настроями у фшському суспiльствi. Свiтова фiнансово-економiчна криза наочно поставила питання про ефектившсть як европейських iнститутiв, так i традицшних полiтичниx партiй Фiнляндii, якi йшли у ру^ економiчноi полiтики СС i не змогли ефективно протистояти негативним сощальним наслiдкам кризи. У конкретнш полiтичнiй ситуацii початку 2011 р. «Справжшм фiнам» посприяло масове невдоволення виборщв рiшенням СС надати фшансову допомогу Грецii та Португалп, якi опинилися на меж1 фшансового колапсу. Фiнляндiя поряд з шшими 27 державами е членом Свропейського фонду фшансово'1 стабiльностi (EFSF, European Financial Stability Facility), мета якого полягае у шдтримщ фшансово'1 стшкосп в Свропi шляхом надання грошово'1 допомоги державам Свросоюзу, що потрапили в умови економiчноi кризи. Частка Фiнляндii в загальному капiталi фонду склала 7,9 млн евро (1,8% загального кашталу). Пюля того як Грещя оголосила про кризу, ш був негайно наданий пакет допомоги, в якому брала участь i Фiнляндiя. Коли ж криза охопила Португалп i лiдери фiнськиx правлячих партш заговорили про участь у формуванш чергового пакету, це викликало хвилю обурення [8] Отже, PS заявивши, що немае потреби
фiнaнcyвaти «мapнoтpaтiв», cтaли гoлoвним виpaзникoм iнтepeciв нeвдoвoлeнoï чacтини cyra^o^a.
Дpyгa пpoблeмa, зaвдяки якiй зpocлa пoпyляpнicть пapтiï - цe iммiгpaцiя. Дepжaвa витpaчae нa пiдтpимкy iммiгpaнтiв мiльйoни eвpo нa piк, opгaнiзoвyючи зaxoди, нaцiлeнi нa iнтeгpaцiю ^ypra ф^^ш! мoви, пpoгpaми вoзз'eднaння ciмeй i т.iн.), i вибyдoвyючи пoлiтикy якicнoгo coцiaльнoгo зaбeзпeчeння (дoпoмoги пo бeзpoбiттю, дoпoмoги нa дiтeй). Cepeд кopiнниx фiнiв шиpoкoгo пoшиpeння нaбyлa дyмкa пpo тe, щo зa cвiй paxyнoк !м дoвoдитьcя гoдyвaти нeпpaцюючиx iммiгpaнтiв, якi зoвciм да acимiлюютьcя i yтвopюють cвoю ocoбливy кyльтypy пoзa фiнcькoгo кyльтypнoгo cepeдoвищa. A cпiвpoбiтники cлyжб бeзпeки вкaзyвaли нa pизики, пoв'язaнi з бypxливим зpocтaнням чиcлa пpиïжджиx з Coмaлi, Ipaкy тa Pyмyнiï (фopмyвaння злoчинниx yгpyпoвaнь, пopyшeння гpoмaдcькoгo пopядкy, зaгocтpeння кpимiнoгeннoï oбcтaнoвки)[9]
Toмy «Cпpaвжнi фiни» тa х^нш лiдep Tiмo Coйнi взяли нa oзбpoeння пoпyляpнi ^eï пpo кoнтpoль нaд мiгpaцieю, cкopoчeння чиcлa iммiгpaнтiв i пpипинeння пiдтpимки xx^o! кyльтypи зa paxyнoк плaтникiв пoдaткiв.
Tимo Coйнi чacтo aкцeнтye питaння ф^^ш! iдeнтичнocтi, ^жучи пpo тpaдицiйнi фiнcькi цiннocтi - кoнcepвaтизм, пpaцeлюбнicть, peлiгiйнicть тoщo. Ha думку пoлiтикa, нeoбxiднo «poзпoдiлити дepжaвнi гpoшi тaк, щoб вoни тшли нa збepeжeння ф^^ш! iдeнтичнocтi зa дoпoмoгoю кyльтypи», a «миcтeцтвo мae cлyжити iнcтpyмeнтoм пpoбyджeння нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi» [10]. Пapтiя тaкoж виcтyпae зa cкopoчeння apeaлy oфiцiйнoгo пoшиpeння швeдcькoï мoви тa cкacyвaння ïï oбoв'язкoвoгo вивчeння y шкoлi.
Пicля ycmxy «Cпpaвжнix фiнiв» y 2011 p. вoни cтaли пpeдмeтoм ocoбливoï yвaги жypнaлicтiв i пoлiтoлoгiв. I oдpaзy виявилocя, щo визнaчити мicцe rap^i' y тpaдицiйнoмy iдeoлoгiчнoмy i пapтiйнo-пoлiтичнoмy cпeктpi нe дyжe й лeгкo. Якщo зa мeжaми Фшляндп rapi^ cxильнi нaзивaти пpaвopaдикaльнoю тa нaцioнaлicтичнoю, тo нa бaтькiвщинi «Cпpaвжнix фшв» aкцeнтyють yвaгy нa ïx eвpocкeптицизмi i coцiaльнoмy пoпyлiзмi. Oтжe, бшьш дeтaльнo oxapaктepизyeмo piзнi пoгляди та iдeoлoгo-пoлiтичний кoнтeнт пpoeктy PS.
Пepeбyвaючи y зaxвaтi вiд пoлiтичнoï ce^a^f, яку cпpaвили «Cпpaвжнi фiни», eвpoпeйcькi oглядaчi oдpaзy ж пocтaвили ïx в oдин pяд з вiдoмими cвoïм пpaвим paдикaлiзмoм eвpoпeйcькими cилaми, тaкими як фpaнцyзький Haцioнaльний фpoнт, aвcтpiйcькa Пapтiя Cвoбoди, yгopcький ^ббш тoщo. Бaгaтo xтo з кoмeнтaтopiв пoзa мeжaми Фшляндп пocпiшив нaзвaти пapтiю нaцioнaлicтичнoю тa пpaвopaдикaльнoю пpи чoмy, чacтo aкцeнтyвaвcя caмe eтнiчний нaцioнaлiзм «Cпpaвжнix фiнiв» i жopcткa aнтиiммiгpaцiйнa пoзицiя1.
Biдoмий eкcпepт з пшань ф^^ш! пoлiтики Дeвiд Apтep, нaдaючи oбгpyнтyвaння iдeoлoгiчнoмy кypcy PS, тeж визнaчae йoгo як пpaвopaдикaльний i нaцioнaлicтичний. 3a cлoвaми Д. Apтepa, вiзитнoю кapткoю пapтiï вте ж e aнтиiммiгpaнтcькa пoзицiя, ^o щo cвiдчить i пepeдвибopчa pитopикa i гoлoвнe гacлo кaмпaнiï 2011 p. (фш. Maassa maan
1 B Ук^ш пoлiтичнiй cцeнi cкaндинaвcькиx кpaïн тpaдицiйнo пpидiляeтьcя дyжe мaлo yвaги, a oдин з нeбaгaтьox кoмeнтaтopiв пapлaмeнтcькиx вибopiв y Фшляндп, пoлiтичний aнaлiтик гaзeти «Дзepкaлo тижня» B. Kacпpyк визнaчив гoлoвним пpoгpaми i дiяльнocтi PS - бopoтьбy з ф^ью-
швeдcькoю двoмoвнicтю. Цe, нaтoмicть, e дocить yпepeджeним i cпpoщeним пoглядoм нa iдeoлoгo-пoлiтичнy плaтфopмy пapтiï. Див.: KampyR B. Cпpaвжнi фши пepeпиcaли вибopчy книгу icxopiï Фшляндп - [Eлeктpoнний pecypc] - Peжим дocтyпy: -
http:IIgazeta.dt.uaIPOLITICSIspravzhni_fini_perepisali_viborchu_knigu_istoriyi.html
tavalla - «У Pимi живи зa pимcькими зaкoнaми»), i жopcткa лiнiя щoдo швeдcькoï мoви, i, кpитикa мyльтикyльтypaлiзмy [11]. Дocлiдник пpoaнaлiзyвaв eлeктopaт «Cпpaвжнix фшв» i дiйшoв виcнoвкy, щo вiн являe coбoю типoвий пpoфiль eвpoпeйcькoгo пpиxильникa пpaвoгo paдикaлiзмy. Цe - чoлoвiк cepeдньoгo вiкy, нaймaний poбiтник з низьким piвнeм дoвipи дo пoлiтикiв, i ,нaтoмicть, з cepeднiм дocтaткoм [12, p. 501]. Taк, тшьки Haцioнaльнa кoaлiцiйнa пapтiя i Швeдcькa нapoднa пapтiя мaли бiльшe пpиxильникiв з дoxoдaми пoнaд 50 000 eвpo нa piк, тoбтo вибopeць «Cпpaвжнix фшв» e дoвoлi зaбeзпeчeним мaтepiaльнo i фiнaнcoвo [13, p. 511 ]. У той жe чac y ньoгo нижчий piвeнь ocвiти i мeшкae вiн пepeвaжнo y мaлeнькиx мicтax чи y аль^ий мicцeвocтi.
Звepнeмo yвaгy та тaкий мoмeнт - мaтepiaльний дoбpoбyт eлeктopaтy «Cпpaвжнix фiнiв. Цe нaдae apгyмeнтaцiï для тиx eкcпepтiв, яю ввaжaють нeoбxiдним cпpocтyвaти cтepeoтипний пoгляд нa вибopця пpaвиx paдикaлiв як та бiлoгo бeзpoбiтнoгo мoлoдикa-eкcтpeмicтa, щo живe y нeблaгoпoлyчнoмy пepeдмicтi. Taкий ceгмeнт, бeзyмoвнo, e пpиcyтнiм y eлeктopaльнoмy пoлi пpaвopaдикaльниx raprí^ aлe вiн нe e визнaчaльним. A бiльшicть вибopцiв пoдiбниx пapтiй - цe чacтинa cepeдньoгo ^acy тa зaмoжнi нaймaнi poбiтники, яю нaмaгaютьcя збepeгти влacний дoбpoбyт тд тиcкoм глoбaлiзaцiï, a кoнкpeтнiшe вщ eкoнoмiчнoï кpизи i нaпливy iммiгpaнтiв [14]. Oтжe, «б^ людинa пoчaлa бopoтьбy зa пpивiлeï ^шн Пiвнoчi» [15].
Boднoчac, Д. Apтep вкaзye нa тe, щo caмi вибopцi «Cпpaвжнix фiнiв» cпpиймaють ceбe як тайбшьш лiвиx cepeд вибopцiв пpaвиx пapтiй [16, p. 499 ].
Pociйcький пoлiтoлoг-нopдиcт A. Pябичeнкo нaзивae «Cпpaвжнix фiнiв» cкaндинaвcькoю пapтieю «нoвoгo типу», якa пoeднye y co6í як pиcи eтнoкpaтичнoï пapтiï, як i пapтiï «oднoгo питaння», тобто iммiгpaцiйнoгo. Цe зближye PS iз пoдiбними пoлiтичними cилaми cyciднix ^arn - «Швeдcькими дeмoкpaтaми» i Дaтcькoю нapoднoю пapтieю [17].
Boднoчac, фш^ю aнaлiтики ввaжaють, щo iнoзeмним жypнaлicтaм, дocтyпнa лише мaлa чacтинa iнфopмaцiï aнглiйcькoю мoвoю, якa дaлeкo да пoвнicтю вiдпoвiдae дiйcнocтi1. Boни дaлeкo нe cxильнi вiднocити «Cпpaвжнix фшв» дo нaцioнaлicтiв [18]. Цiкaвий з ^oro пoглядy блoг Юккi Kyxa^M нa caйтi iнтepнeт-видaння «Уyci Cyoмi». «Caмe пpoтидiя пoлiтицi Gвpocoюзy, - та думку Юкю Kyxaнeнa, - cтaлo oб'eктивнoю пpичинoю ycпixy «Cпpaвжнix фiнiв». A зoвciм нe aнтиiммiгpaнтcькa лiнiя Coйнi, яку пiдтpимaв лишe нeвeликий пpoшapoк нaceлeння - в ocнoвнoмy мaлoocвiчeнi фiни, якi живуть y пpoвiнцiï, aбo paдикaльнi пpoтивники iммiгpaцiï» [19] .
Boчeвидь, близькють пapтiï дo eтнiчнoгo нaцioнaлiзмy пepeбiльшyвaлacя eвpoпeйcькими eкcпepтaми з caмoгo пoчaткy. Зa цим cтoялo, нa ташу думку, нaмaгaння впиcaти «Cпpaвжнix фшв» y зaгaльнy мaтpицю пiднeceння пpaвopaдикaльнoï нaцioнaлicтичнoï xвилi y Gвpoпi. Бeзyмoвнo, виcлoвлювaння дeякиx члeнiв пapтiï да зaвжди вiдpiзняютьcя пoлiтичнoю кopeктнicтю. Aлe T. Coйнi дyжe пocлiдoвнo вiдмeжoвyвaвcя вiд тaкиx пoглядiв cвoï кoлeг, yтiм дoпycкaючи пoдiбний плюpaлiзм.
He вapтo зaлишaти пoзa yвaгoю coцiaльний пoпyлiзм PS, який e вaжливoю cклaдoвoю пpoгpaми пapтiï. Tyт мoжнa згaдaти i ïï icтopичнi i opгaнiзaцiйнi кopeнi, aджe «Cпpaвжнi фши» були cтвopeнi нa ocнoвi пapтiï Фшлянди» пicля ïï poзпaдy
y 1995 p. Цe бyлa пapтiя ciльcькиx фepмepiв, ф^ь^ пpoвiнцiï з дocить кoнcepвaтивними пoглядaми та eвpoiнтeгpaцiйнi пpoцecи i, вoднoчac, cxильниx пiдтpимyвaти дepжaвy зaгaльнoгo дoбpoбyтy. У cвoïи внyтpiшнiй пoлiтицi PS
1 Boчeвидь цe зayвaжeння нe ^винго cтocyвaтиcя Д. Apxepa, який xoчa i e бpитaнцeм, aлe чyдoвo вoлoдie фiнcькoю мoвoю i oбiзнaний нa фiнcькiй пoлiтицi
дoтpимyeтьcя дocить лiвиx пoглядiв, зoкpeмa пpoпoнye piзкe зpocтaння пoдaткiв нa дoxoди кoмпaнiй i ^д^ибу^и, збiльшeння aкцизiв нa мщш ^^rai нaпoï, збiльшeння дepжaвниx дoтaцiй ^лятам, пocилeння piзнoгo poдy дoпoмoги i взaгaлi пiдтpимки бiдниx (нaпpиклaд, мiнiмaльнa дoпoмoгa з бeзpoбiття нe пoвиннa бути нижчe 900 eвpo) [20].
3a cлoвaми caмoгo T. ^йш в ycпixy вибopчиx кoмпaнiй йoгo пapтiï бyлo чимaлo «мaлиx фaктopiв», як! дeмoнcтpyвaли oбiзнaнicть «Cпpaвжнix фшв» !з пoвcякдeнними тypбoтaми pядoвoгo мeшкaнця пpoвiнцiï. Taк, нaпpиклaд, пapтiя виcтyпaлa пpoти пpoпoзицiй пepeoблaднaння дoмiв y аль^ий мicцeвocтi, щo бyлo б зaнaдтo дopoгo для нaceлeння [21]. ^й caмий Д. Apтep зaзнaчae, щo чимaлa дoля ycпixy PS пoлягae в opгaнiзaцiйнo-тexнoлoгiчнoмy зaбeзпeчeннi пepeдвибopчoï кaмпaнiï. «Cпpaвжнi фши» мaють кaндидaтiв нa кoжнoмy з oкpyгiв, вoни дoбpe знaйoмi вибopцям, бшьш того, вoни вeдyть тaкий caмe ctocí6 життя як i звичaйнi фши, i cтикaютьcя з тими caмими пpoблeмaми [22]. Boни нe e пoлiтичними чи тo мeдiйними «зipкaми», утсм ïx внecoк y пepeмoги пapтiï e нe мeншим, шж poль y нeï poзкpyчeнoгo i xapизмaтичнoгo лiдepa T. Coйнi.
Бyлo би пoмилкoю iгнopyвaти eвoлюцiю, щo вiдбyвaлacя з пoлiтичнoю pитopикoю i пpaктикoю cпpaвжнix фшв з мoмeнтy пapлaмeнтcькoгo тpiyмфy 2011 p. Caм Tiмo Coйнi oдpaзy ж пюля вибopiв пocпiшив вiдxpecтивcя вщ будь яшго eкcтpeмiзмy. I xoчa rap^ пicля дeякиx вaгaнь вce ж тaки вiдмoвилacя взяти yчacть в кoaлiцiйнoмy ypядi (чepeз питaння щoдo фiнaнcoвoï дoпoмoги Пopтyгaлiï) i e та paзi oпoзицieю, ïï лiдepи oчoлили pяд вaжливиx пapлaмeнтcькиx ^мюш, дe пpoвoдять лшда, щo з дeякими кopeгyвaннями, aлe вce ж тaки cпiввiднocитьcя з ypядoвoю пoлiтикoю. Taк, Tiмo Coйнi oчoлюe пapлaмeнтcькy кoмiciю з iнoзeмниx cпpaв, a йoгo зacтyпник пo пapтiï - кoмiciю з питaнь oбopoни.
Чим дaлi пapтiя вxoдить дo op6íto пoлiтичнoгo icтeблiшмeнтy, тим пoмipкoвaнiшими crae ïï oфiцiйнa пoзицiя. Пapтiя пpийнялa влacнy пpoгpaмy пpoтидiï pacизмy, a T. ^йш y poзлoгиx iнтepв'ю нe втoмлюeтьcя cпpocтoвyвaти cвoю aнтиiммiгpaнтcькy пoзицiю. Бшьш тoгo, нa мyнiципaльниx вибopax кшця 2012 p. вщ «Cпpaвжнix фшв» йшлo 30 кaндидaтiв, щo мaли iммiгpaнтcькe пoxoджeння [23]. Як i пoдiбнi нoвi пapтiï Пiвнiчнoï Gвpoпи, «Cпpaвжнi фши» cвiдoмo тшли нa пoдoлaння тpaдицiйнoгo !мщжу нaцioнaлicтiв i, cтpимaвши cвoï вимoги, тим caмим, дocягли ^в! pecпeктaбeльнocтi, якa дoпoмaгae пoзбyтиcя 1мщжу мapгiнaлa i увшти дo чиcлa пapлaмeнтcькиx пapтiй.
Aлe eвpocкeптицизм «Cпpaвжнix фшв» нe зaзнaв пoм'якшeння. T. ^йш тa йoгo пapтiя пocлiдoвнo нaмaгaютьcя блoкyвaти нaдaння дoпoмoги кpизoвим ^штам i зaлишaютьcя зa виcлoвoм тoгo ж caмoгo T. ^йш «пoгaними xлoпцями з Пiвнoчi для CC» [24]. Biн ввaжae, щo GC мae бути cпiльнoтoю нeзaлeжниx нaцioнaльниx дepжaв, взaeмoдiючиx в paмкax GC, нacaмпepeд, y питaнняx вiльнoï тopгiвлi. У питaннi caнкцiй пpoти Pociï «Cпpaвжнi ф!ни», xoчa i да кaтeгopичнo, aлe вce ж тaки зaпepeчyють ïx дoцiльнicть, a ocoбливo нaпoлягaють нa шкoдi тaкoï пoлiтики для фiнcькoï eкoнoмiки. «Pociя зaвжди бyлa i бyдe cyciдoм Фiнляндiï. Пpиpoднo, дeмoкpaтичнa дepжaвa i м^та мiciя - вaжливi, aлe нe тpeбa бути «кopиcним щютом» i нacтyпaти нa м!ну зa iншиx» -цe виcлoвлeння T. ^йш cтaлo мaлo нe дeвiзoм для пpoтивникiв eвpoпeйcькиx caнкцiй i нaбyлa нaдзвичaйнoгo пoшиpeння y pociйcькoмy мeдia-пpocтopi [25] .
Дocить пocлiдoвними зaлишaютьcя «Cпpaвжнi ф!ни» y cпpaвi зaxиcтy тpaдицiйниx кoнcepвaтивниx цiннocтeй. Ïx пapлaмeнтcькa фpaкцiя виcтyпилa мaйжe пoвним cклaдoм пpoти лeгaлiзaцiï oднocтaтeвиx шлюб1в y лиcтoпaдi 2014. ут!м, як
вiдзначили оглядачi, медiйна i публiчна реакцiя партп проти цього закону була досить помiркованою [26].
Поступовий дрейф «Справжшх фiнiв» в бш помiркованостi позначився i на рiвнi Свропарламенту. Тут навеснi 2014 р. «Справжш фiни» отримали 2 мюця i спочатку увiйшли до праворадикально!' нацюналютично'1 фракцп «Свропа за свободу i демократiю». Але потм два депутати вiд PS перейшли до фракцп «Свропейськi консерватори i реформiсти», яку очолюють британськi консерватори [27]. I хоча змша фракцп аргументувалася прагматичними сподiваннями на отримання бшьш впливових позицiй у парламентських комiсiяx, вочевидь, не останню роль з^ала i все бiльша щеолопчна вiддаленiсть «Справжнix фiнiв» вiд европейських радикашв i нацiоналiстiв.
Отже, експертне i медiйне обговорення типологп партп «Справжнi фiни» демонструе варiативнiсть оцшок i характеристик - вiд правого радикалiзму i етнонацiоналiзму до лiвого популiзму. Мiж цими оцiночними полюсами знаходиться мюце i консерватизму, яким теж подекуди визначають курс партп. Така неймовiрна заплуташсть i сумш полiтичниx iдеологiй якими характеризують PS, зумовлеш i суспiльно-полiтичними особливостями твшчноевропейських краш, i мiнливiстю пол^ично"1 позицп партп. «Справжнi фiни» являють собою приклад твшчноевропейського варiанту нацiонал-популiзму, який характеризуеться певною пбридшстю щеологл i пол^ично"1 практики. Соцiально-економiчна платформа «Справжшх фшв» е лiвоцентристською i спрямована на збереження i укрiплення скандинавсько1 моделi суспiльства загального добробуту, яка дедалi бiльше потерпае вiд глобалiзацiйниx процесiв та фiнансово-економiчноi кризи. Натомють iдеологiчна i полiтична складова е правоцентристською i вiдзначаеться критичним тдходом щодо СС, iммiграцii i мультикультуралiзму, консервативним ставленням до питання нацюнальних цiнностей i культури. В той же час правий або лiвий радикалiзм, етнонацiоналiзм чи то расизм не притаманш загальному курсу партп.
Список використано¥ лггератури:
1. Vattulainen T. Timo Soini: "Homoliittolain" nakyva kannattaminen yksi syy kokoomuksen alamakeen [Electronic resource] / T. Vattulainen. - Mode of access : http://www.hs.fi/politiikka/a1416539413760
2. Mudde C. Populist Radical Right Parties in Europe [Electronic resource] / С. Mudde.
- Mode of access : http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1478-9302.2009.00194.x/full; Mudde С. The populist radical Right: A pathological normalcy [Electronic resource] / С. Mudde. - Mode of access :
http://works.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1026&context=cas_mudde
3. Arter D. The Breakthrough of Another West European Populist Radical Right Party? The Case of the True Finns / D. Arter // Government and Opposition. - 2010 - Vol. 45. № 4.
- P. 484-504.
4. Rahkonen J. Satumaan tango soi taas - mika selittaa perussuomalaisten rakettimaista nousua? / J. Rahkonen // Yhteiskuntapolitiikka. - № 75. - P. 508-523.
5. Kuhanen J. True Finns [Electronic resource] / J. Kuhanen. - Mode of access : http://jukkakuhanen.puheenvuoro.uusisuomi.fi/71001-true-finns
6. Kivisto P. The rise and uncertain future of the True Finns: An outsider's reflections [Electronic resource] / P. Kivisto // Research on Finnish Society. - 2014. - Vol. 7. - P. 65-70.
- Mode of access : http://finnresearch.fi/6_Kivisto_2014.pdf
7. Рябиченко А. Успех партии «Истинные финны» и его значение для России [Электронный ресурс] / А. Рябиченко. - Режим доступа : http://www.regnum.ru/news/polit/1515535.html
8. Eduskuntavaaleista tulossa erittäin tasainen taso // Heisingin Sanomat. - 2011. -Huhtikuu, 16.
9. Кряжева О. Л. Парламентские выборы в Финляндии 2011 года: традиционные и новые медиа в момент важного политического события [Электронный ресурс] / О. Л. Кряжева. - Режим доступа : http://www.mediascope.ru/node/919.
10. Vaalien 2011 kulttuuriohjelmat JAA EI // Heisingin Sanomat. - 2011. - Huhtikuu,
14.
11. «Researchers have erred about the True Finns Party»: The interview with David Arter by Heikki Laurinolli [Electronic resource]. - Mode of access : http://researchandstudy.uta.fi/2012/10/26/researchers-have-erred-about-the-true-finns-party/
12. Arter D. The Breakthrough of Another West European Populist Radical Right Party? The Case of the True Finns / D. Arter // Government and Opposition. - 2010. - Vol. 45. № 4.
- P. 484-504.
13. Rahkonen J. Satumaan tango soi taas - mikä selittää perussuomalaisten rakettimaista nousua? / J. Rahkonen // Yhteiskuntapolitiikka. - № 75. - P. 508-523.
14.Mudde С. The populist radical Right: A pathological normalcy [Electronic resource].
- Mode of access :
http://works.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1026&context=cas_mudde
15. Mars C. The Rise of Right-wing Populism in Finland: The True Finns [Electronic resource] / C. Mars. - Mode of access : http://www.transform-network.net/journal/issue-082011/news/detail/Journal/the-rise-of-right-wing-populism-in-finland-the-true-finns.html
16. Arter D. The Breakthrough of Another West European Populist Radical Right Party? The Case of the True Finns / D. Arter // Government and Opposition. - 2010. - Vol. 45. № 4.
- P. 484-504.
17. Рябиченко А. Успех партии «Истинные финны и его значение для России [Электронный ресурс] / А. Рябиченко. - Режим доступа: http://www.regnum.ru/news/polit/1515535.html
18. Кононенко В. «Истинные финны - не националисты» : интервью с научным сотрудником Хельсинкского Института международных отношений [Электронный ресурс] / В. Кононенко; бес. Д. Пановкин. - Режим доступа : http://news.mail.ru/politics/5743464/
19. Kuhanen J. True Finns / J. Kuhanen [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://jukkakuhanen.puheenvuoro.uusisuomi.fi/71001-true-finns
20. Иванов Л. В Финляндии побеждают крайне левые националисты [Электронний ресурс] / Л. Иванов. - Режим доступа : http://svpressa.ru/world/article/42235/
21. Сойни Т. Как получить голоса на выборах в парламент - опыт «Истинных финнов» [Електронний ресурс] / Т. Сойни. - Режим доступу : http://fontanka.fi/articles/2045./
22. Researchers have erred about the True Finns Party»: The interview with David Arter by Heikki Laurinolli [Electronic resource]. - Mode of access : http://researchandstudy.uta.fi/2012/10/26/researchers-have-erred-about-the-true-finns-party/
23. На муниципальных выборах баллотируется рекордное число иммигрантов [Электронный ресурс]. - Режим доступа :
http://yle.fi/uutiset/na_munitsipalnykh_vyborakh_ballotiruetsya_rekordnoe_chislo_immigrant ov/6603863
24. 7 самых опасных политиков в Европе [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ru.delfi.lt/abroad/global/7-samyh-opasnyh-politikov-v-evrope.d?id=59283971
25. Сойни Т. Сойни о санкциях: Финляндии не стоит наступать на мину за других. [Электронный ресурс] / Т. Сойни. - Режим доступа : http://yle.fi/uutiset/soini_o_sanktsiyakh_finlyandii_ne_nado_nastupat_na_minu_za_drugikh/7 382331
26. Депутаты проголосовали за гендерно-нейтральный брак [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://yle.fi/uutiset/deputaty_progolosovali_za_genderno-nyeitralnyi_brak/7658067
27. «Истинные финны» поменяют фракцию в Европейском парламенте [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://yle.fi/uutiset/istinnye_finny_pomenyayut_fraktsiyu_v_yevropyeiskom_parlamente/727 9519
Стаття надшшла до редакцп 12.12.2014 р.
S. Pakhomenko
THE «TRUE FINNS» (PERUSSUOMALAISET) PARTY: IN TREND OF NORTHERN EUROPEAN POPULISM
In April 2011 European media and experts have enthusiastically commented on impressive results of Parliament elections in Finland: third place was taken by the party «True Finns» (Perussuomalaiset, PS) having been characterized as nationalistic, populist, right-radical, anti-European and anti-immigrant.While staying parliamentary, the party «True Finns» became for many observers a symbol of the rise of right-radical populist nationalist movement that reached Northern Europe. But is this assessment of party's ideology and policy complete? Isn't it worth clarifying and updating? Does current Finnish populism have its specificity and evolution? In this article we will try to answer all these questions.
Expert and media discussion of «True Finns» party typology demonstrates the variability of estimates and characteristics - from right radicalism and ethnic nationalism to the left populism. Conservatism, also being used to characterize the party, also has its place between these poles. This incredible mixture and complexity of political ideologies being used to describe P.S. is caused by both, social and political features of the Nordic countries as well as by variability of party's political position. «True Finns» is an example of northern European variant of national populism being characterized by a certain hybridity of ideology and political practice. Socio-economic platform of «True Finns» is left-centered and is aimed at preserving and strengthening of the Scandinavian welfare model of society that is being increasingly affected by globalization as well as by the financial and economic crisis. On the other hand, ideological and political component is right-centered and is marked by critical approach towards the EU, immigration and multiculturalism, conservative attitude to the question of national values and culture. At the same time right or left radicalism, ethnic nationalism or racism are not inherent in the general course of the party.
Key words: «True Finns», populism, radicalism, nationalism, conservatism, immigration.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.; Антонюк О.В., д.полт.н, проф.
