CC BY
88
резолюции 48/134 Генеральной Ассамблеи ООН от 20.12.1993 г. [Электронный ресурс] / сайт Организации Объединенный наций. - Режим доступа: http://www.un.org/russian/documen/convents/paris.htm.
9. Семенова А. Ю. Уполномоченные по правам человека в механизме обеспечения прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Анастасия Юрьевна Семенова; Тюменский государственный университет. - Тюмень, 2006. - 27 с.
10. Спичак Ю. Г. Институт омбудсмана в государствах Восточной Европы : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Юлия Георгиевна Спичак; Российский университет дружбы народов. - М., 2006. - 24 с.
Стаття надшшла до редакцп 21.06.2014 р.
S. V. Banakh
PRINCIPLES OF REALIZATION OF THE OMBUDSMAN FUNCTIONS IN FOREIGN COUNTRIES: A COMPARATIVE ANALYSIS
Aim and vision is: to provide an independent, high quality complaint handling service that rights individual wrongs, drives improvements in public service and informs public policy. Independence: In the exercise of her/his duties, an ombudsman is independent in structure and function. Ombudsman are open, honest and straightforward in all our dealings, and use time, money and resources effectively: he are consistent and transparent in our actions and decisions; he take responsibility for our actions and hold ourselves accountable for all that we do; he treat people fairly.
Ombudsman Principles: Neutrality and Impartiality: An ombudsman is a designated neutral and does not take the side of any party in a conflict. An ombudsman does not make decisions, create or change policies or mandate actions. An ombudsman reviews each situation objectively and treats all parties equally. Confidentiality: An ombudsman does not keep records for any party. She/he does not disclose information about individual cases or visits from employees without permission from the employee and cannot be compelled to testify about concerns brought to her/his attention. (The only exceptions, at the sole discretion of an ombudsman, are when there is imminent threat of serious harm.) _ Informality: An ombudsman, as an informal resource, does not participate in any formal adjudicative or administrative procedure relating to concerns brought to his/her attention.
Keywords: human rights, Ombudsman, function ombudsman, Ombudsman Principles, neutrality and impartiality, confidentiality, informality.
УДК 341.174 (045)
I. О. Гоша
ВПЛИВ ГЛОБАЛ13АЦП НА РОЗВИТОК КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ПРАВА У KOHTEKCTI ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В
У cmammi розглядаютъся питання впливу глобал1заци на розвиток конститущйного права у KOHmeKcmi забезпечення европейсъких правових cmaндaрmiв у сучаснихумовах европейсъког мiждeржaвноi ттеграци.
Доведено, що сучасний розвиток Украгни щлковито вiдбувaemъcя в дуЫ глобaлiзaцiйних процеЫв, одним з на^дшв яких е ствпраця з Свропейсъким Союзом, яка в свою чергу, вимагае в якоcmi беззаперечног умови проведення робт по гармотзацИ законодавства.
Стверджуетъся, що гармотзащя та унгфгкацгя виступаютъ основными виявами та iнструментами прояву глобал1зацтних процеЫв у прав1. На думку автора, у цъому йдетъся про вiдповiдну тенденщю, що проявляетъся на вЫх рiвнях сучасного права. Глобалiзацiя при цъому уявляетъся як складне багатоматтне явище, яке мае характер тенденцИ, що завдае впливу на рiзнi сторони людсъког дiялъностi. Розпочавшисъ в економiчнiй сфери глобалiзацiя далася взнаки i в сферi права, поступово розширюючи свою дт з приватноправовог сфери на публiчно-правову.
Зроблено висновок про те, що на^дками або резулътатами гармотзацИ е приведення правових систем у вiдповiднiстъ одна однт, вiдсутнiстъ суперечностей мiж нормами правових систем, а отже, належний рiвенъ функщонування правових систем з огляду на внесет змти в ходi гармотзацИ
Ключов1 слова: глобалiзацiя, конституцтне право, Свропейсъкий Союз, европейсък правовi стандарти, гармотзащя, iмплементацiя.
Постановка проблеми. Процес глобал1зацп, що вперше яскраво проявився в кшщ XIX стол1ття в економщ, одразу дався взнаки i в сфер1 права. Особливо активно глобал1защя в правi проявилась тсля II Св^ово! вшни, коли було створено глобальш (ООН) та локальш (€С) мiжнароднi оргашзацп. Ствпраця в такого роду оргашзащях потребувала вироблення та сприйняття нацюнальними правовими системами, спочатку загальних стандар^в права, а потсм - бшьш детального регулювання вщповщних областей ствпращ. Таким чином стали затребуваш оргашзацщш та нормативы механiзми, якi б приводили нацюнальш правовi системи до певного единого стандарту, який би дозволяв та полегшував ствпрацю в межах таких оргашзацш.
Глобалiзацiя, як макро-масштабний, багатоплановий i внутрiшньо суперечливий процес наростання загального в св^ових системах: економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй та правовiй, багато в чому шщшвала кардинальнi змши, що вiдбуваються сьогоднi у св^овш спiльнотi, визначила параметри i перспективи п подальшого розвитку. Вона призвела до того, що жодна держава сьогодш не в змозi юнувати без активно! i цiлеспрямованоi взаемодп з iншими правовими системами рiзних рiвнiв. Бiльш того, вiд того наскшьки ефективно органiзовано таку взаемодп, наскiльки послiдовно держава поеднуе у сво!й дiяльностi врахування нацiональних та штернацюнальних iнтересiв, залежить ii розвиток та процв^ання.
Анал1з останнх до^дженъ i публтацш. Окремi аспекти впливу глобалiзацii на конституцiйне право сучасних держав мютяться в працях таких дослщниюв, як С. Авак'ян, М. Баймуратов, О. Батанов, Ю. Бисага, Ю. Волошин, А. Георгiца, Ж. -П. Жаке, А. Колодш, I. Кравец, Ж. Марку, X. Приходько, М. Савчин, А. Соколов, П. Стецюк, О. Фрицький, В. ^ркш, Р. Снпбарян, А. Шайо, В. Шаповал, С. Шевчук та ш.
Вiддаючи належне проведеним дослщженням i беззаперечному внеску авторiв у розробку даного напрямку, необхщно вщзначити вiдсутнiсть комплексних робiт у галузi конституцiйного права, присвячених впливу процеав глобалiзацii на конституцiне право саме у контексп забезпечення европейських правових стандар^в. Крiм того, слiд констатувати вщсутшсть у вiтчизнянiй науцi конституцшного права компаративно-правового переосмислення категорй «глобалiзацiя конституцiйного права» з позицiй аналiзу евроiнтеграцiйних процесiв та вiдносин €С з державами, що не е членами цього об'еднання та ствпрацюють з ним на пiдставi угод про асощащю, включаючи створення зони вшьно! торгiвлi.
Виклад основного матерiалу. Свроштеграцшш прагнення Укра'1'ни актуалiзували проблему пов'язану з впливом рiзних правових рiвнiв сучасного права, а також взаемним впливом нацюнальних правових систем. Не меншо'1' актуальностi даний
аспект проблематики набувае в контекст! демократично! трансформац!! в Укра!н! в ход! яко! в!дбуваються р!зного роду запозичення в нац!ональну правову систему. Причому нер!дко вони мають некритичний, безапеляц!йний характер.
Дана тематика знайшла в!дображення в р!зного роду досл!дженнях укра!нських вчених: М. Баймуратова, М. Буроменського, Ю. Волошина, О. Зайчука, Н. Он!щенко та !нших. Зокрема з'явився ряд монограф!чних досл!джень як! досл!джують !нтеграц!йн! процеси [1, с. 10]. Однак конституц!йно-правовий аспект дано! проблематики окремою темою досл!дження не виступав.
К!нець XX - початок XXI ст. в!дзначився масштабними конституц!йними перетвореннями, що в!дбили всю глибину, суперечлив!сть геопол!тичних зм!н сучасного св!ту 1 його окремих держав. У тому числ! це знаходить свое в!дображення в зародженн! ново! правово! ф!лософ!! сучасно! епохи, ново! конституц!йно! !деолог!! !, в!дпов!дно, в розробц! принципово нових п!дход!в до розум!ння 1 обгрунтування ц!нностей сучасного конституц!онал!зму, в умовах глобального св!ту.
Всеосяжний, ун!версальний характер процес!в глобал!зац!! пов'язаний з !х оц!нкою кр!зь призму поширення в планетарному масштаб! на вс1 сфери соц!ально! д1йсност1, включаючи правову.
Глобал!зац!я в прав! в!дображае, перш за все, як!сн! характеристики !нтернац!онал!зац!!, !нтервенц!! (в тому числ! взаемно!) пров!дних правових систем, сучасност! ! на ц!й основ! - наростання загального в нормативно-правовому житт! сучасно! цив!л!зац!!. Особливо важливо, що такого роду процеси е в!дображенням тенденц!й юридизац!!, посилення правового нормування основних сфер соц!ально! д!йсност! в умовах переходу сучасно! цив!л!зац!! до плюрал!стично! демократ!!, утвердження у всесв!тньому масштаб! ц!нностей !ндустр!ального сусп!льства, поступового «вростання» нац!ональних правових систем в едину всесв!тню правову систему, з одного боку, ! виникнення в XXI ст. нових глобальних загроз людству у вигляд! м!жнародного тероризму, природних ! техногенних катастроф, еколог!чно! та енергетично! криз ! т.д. - з !ншого. Процеси глобал!зац!! в прав! об'ективно потребують, конституц!йно! оц!нки на р!вн! нац!ональних державно-правових систем, хоча в той же час не можна не враховувати, що вони природним чином - не т!льки в силу глобальних насл!дк!в, але ! за самою своею природою - виходять далеко за меж! власне нац!ональних конституц!йно-правових систем.
Основу глобально! юридизац!! сусп!льних в!дносин в сучасних демократичних державах становлять, насамперед, процеси правового удосконалення та модерн!зац!!. Вони можуть бути представлен! в р!зних аспектах: а) !нституц!ональному, правотворчому, що полягае в зближенн! правових систем сучасност!; б) реал!зац!! права, де особливий !нтерес викликае формування наднац!ональних юрисдикц!йних орган!в; в) в аспект! утвердження ново! правово! !деолог!!, нового типу правосв!домост! та правово! культури, що виражаеться, зокрема, в ун!ф!кац!! правових ц!нностей, зближенн! та гармон!зац!! фундаментальних характеристик нац!ональних правових культур та !н.
Важливе значення в цьому в!дношенн! мае з' ясування ц!нн!сних критер!!в та ор!ентир!в, що лежать в основ! правово! глобал!зац!! !, в!дпов!дно, правового прогресу демократичних держав, маючи на уваз! визнання в якост! свого роду акс!оми конвергенц!! та взаемод!! правових систем, що ц! процеси мають розвиватися в напрям! юридизац!! свободи, обмеження публ!чно! влади, власност! як основоположних компонент!в сучасних соц!о-правових та економ!чних систем.
При всьому тому, що кожна епоха неминуче вносить сво! корективи в систему ц!нностей, на як! вона ор!ентуеться, представляеться, що акс!олог!чною та - багато в чому - праксеолог!чною основою глобал!зац!! в прав! е загальне визнання
yнiвepcaльниx кoнcтитyцiйниx цiннocтeй cyчacнoï дeмoкpaтiï як cпiльнoгo нaдбaння люд^шх' цивiлiзaцiï. У х^ш^му pядy - цiннocтi cвoбoди i пpaв людини, coцiaльнoï cпpaвeдливocтi i piвнocтi вcix пepeд зaкoнoм, пpaвoвoï coцiaльнoï дepжaви, пoдiлy влaди, пoлiтичнoгo, iдeoлoгiчнoгo тa eкoнoмiчнoгo плюpaлiзмy тa iн.
Для cyчacнoï пpaвoвoï дiйcнocтi, з тoчки зopy тeндeнцiй глoбaлiзaцiï ïï poзвиткy, пpинципoвe знaчeння мae питaння пpo iepapxiчнi зв'язкax i зaлeжнocтi y cиcтeмнoмy pядy вiдпoвiдниx кoнcтитyцiйниx цiннocтeй, ^o цiннicнi пpiopитeти в paмкax пpoцeciв пpaвoвoï глoбaлiзaцiï тa взaeмoдiï пpaвoвиx cиcтeм. У нaшi днi aктyaльним e, зoкpeмa, питaння пpo тe, чи e пpiopитeтaми y взaeмoдiï пpaвoвиx cиcтeм пpaвa людини aбo ж в ocнoвy тaкиx пpiopитeтiв пoвиннi 6УТИ пoклaдeнi цiннocтi бeзпeки?
Щe нeдaвнo ocнoвoю iнтepнaцioнaлiзaцiï, зближeння пpaвoвиx cиcтeм, в тoмy чи^ в нaпpямкy фopмyвaння eдинoгo пpaвoвoгo пpocтopy в Gвpoпi, бeззacтepeжнo визнaвaлиcя пpaвa людини. Зaвдяки iмaнeнтнo влacтивoï 1'м цiннicнo-iнтeгpaтивнoï функцп пpaвa людини табули нaднaцioнaльнoгo, iнтepнaцioнaльнoгo xapaктepy. Ïx визнaння нa мiжнapoднoмy piвнi тa зaкpiплeння в нopмax мiжнapoднoгo пpaвa лишe пocилилo зaгaльнicть i oбoв'язкoвicть зaклaдeниx в ниx вимoг в мacштaбax ycьoгo cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa. З мoмeнтy мiжнapoднo-пpaвoвoгo визнaння пpaв людини як зaгaльнoï кaтeгopiï, вoни табули нoвoï, дoдaткoвoï якocтi: вoни ^гали мiжнapoдними пpaвaми людини, oтpимaли ч^ш виpaжeнi нopмaтивнo-пpaвoвi якocтi мiжнapoднo-пpaвoвoгo xapaктepy, щo cпpиялo, y cвoю чepгy, фopмyвaнню мiжнapoднoгo пpaвa пpaв людини, мiжнapoднoгo гyмaнiтapнoгo пpaвa i дoзвoлилo peтpaнcлювaти нaцioнaльний цiннicнo-пpaвoвий пoтeнцiaл в зaгaльнocвiтoвoмy мacштaбi.
Пpинципoвo iншa cитyaцiя cклaлacя нa мeжi XX-XXI ст. Ha змшу iнтepнaцioнaлiзaцiï та ocнoвi дeмoкpaтичниx цiннocтeй пpиxoдить тeндeнцiя глoбaлiзaцiï нa ocнoвi ^^repi'iB (пpинципiв) бeзпeки ocoби, cycпiльcтвa, дepжaви.
Одтак чи мoжнa poзглядaти caмi пo co6í цiннocтi бeзпeки в яшои yнiвepcaльниx ocнoв пpaвoвoгo пpoгpecy, imerpa^ï coцioкyльтypниx cиcтeм cyчacнocтi? Пoзитивнa вiдпoвiдь нa цe питaння видaeтьcя, щoнaймeншe, cпipнoю, тaк caмo як тастшьки ж пoмилкoвo бyлo б «oгoлoшyвaти тiльки пpaвa i cвoбoди шдивда вищoю цiннicтю, icнyючoю в cyra^cm» [2, c. 13]. У cyчacнoмy cвiтi гoлoвним e пoшyк бaлaнcy мiж цiннocтями пyблiчнoгo xapaктepy, з oднoгo бoкy, i ocoбиcтими, пpивaтними цiннocтями - з iншoгo. У фopмaлiзoвaнoмy, нopмaтивнo-пpaвoвoмy виpaжeннi цe пpoблeмa cпiввiднoшeння cyвepeннoï дepжaвнoï влaди тa cвoбoди, якa пpямo aбo пoбiчнo пpoнизye вcю cиcтeмy кoнcтитyцiйнoгo peгyлювaння, «пpиcyтня» y кoжнoмy кoнcтитyцiйнoмy шституп, кoжнiй нopмi i cтaттi кoнcтитyцiï. У цьoмy ceнci знaxoджeння бaлaнcy влaди i cвoбoди cтaнoвить гoлoвний змicт тeopiï i пpaктики cyчacнoгo кoнcтитyцioнaлiзмy [3, c. 55].
Bжe тoмy дocить гocтpoю e пpoблeмa кoнкypeнцiï кoнcтитyцiйниx цiннocтeй, щo лeжaть в ocнoвi cyчacниx пpoцeciв глoбaлiзaцiï, пpaвoвoгo пpoгpecy тa взaeмoдiï пpaвoвиx cиcтeм. Зoкpeмa, iгнopyвaння бaгaтo кyльтypнoï пpиpoди cyчacниx пpaвoвиx cиcтeм, ïx нaцioнaльниx ocoбливocтeй мoжe пpивecти в тaкoгo poдy пpoцecax дo пoлiтичнoï, iдeoлoгiчнoï, пpaвoвoï eкcпaнciï, щo cпpичиняe мacy пpoблeм пoв'язaниx зi взaeмoдieю пpaвoвиx cиcтeм.
Одним cлoвoм, глoбaлiзaцiя бeзпocepeдньo впливae нa кoнcтитyцiйнi cиcтeми cyчacниx дepжaв, зyмoвлюe нoвi ц^нют кpитepiï ïx poзвиткy, мoдepнiзaцiï тa зaxиcтy.
B ocтaннe дecятилiття в caмиx piзниx oблacтяx нayк вiдзнaчaeтьcя пocилeння yвaги дo пpoблeм, щo мaють глoбaльний xapaктep. Цe нacлiдoк тoгo, щo xiд icтopiï вте бiльшe виcyвae нa пepший плaн пpoблeми caмe тaкoгo poдy. Oднieю з глoбaльниx пpoблeм, мaють юpидичнy пpиpoдy, e пpoблeмa взaeмoдiï пpaвa piзниx piвнiв.
Глобал!зац!я торкнулася ! сучасно! Укра!ни. Якщо в соц!ал!стичн! часи сприймалася в основному теор!я, а конкретний нормативно-правовий матер!ал найчаст!ше не запозичувався або запозичувався дуже фрагментарно, то суть нин!шнього пер!оду модерн!зац!! права в Укра!н! в рац!ональн!й рецепц!! зах!дного правового досв!ду. При цьому рецепц!я Укра!ною зах!дного правового досв!ду зд!йснюеться в умовах «глобал!зац!!», тобто поступового перетворення св!тового простору в едину зону, де безперешкодно перем!щаються кап!тали, товари, послуги, в!льно поширюються !де! ! пересуваються !хн! нос!! [4, с. 84].
Одним з основних насл!дк!в глобал!зац!! стала криза нац!й-держав, що дом!нували у св!т! з моменту зак!нчення в 1648 роц! 30-р!чно! в!йни [5, с. 137]. Державн! кордони на початку XXI стол!ття стали прозорими. Вид!лилися суб'екти, що в!льно перем!щаються по всьому св!ту, своею активн!стю охоплюють майже вс! його куточки: транснац!ональн! корпорац!!, м!жнародн! банки, страхов! компан!!, м!жнародн! орган!зац!!, у тому числ! неурядов!, мережев! структури у вигляд! культурних, спортивних сп!втовариств, еколог!чних рух!в та !н. Саме ц! суб'екти задавали темп життя всього св!ту, стали визначати напрямки його розвитку. На сьогодн! темп життя Укра!ни ! напрямок !! розвитку, як, вт!м, ! !нших держав, стали визначатися «глобальним св!том».
Фактором глобал!зац!! стала д!яльн!сть м!жнародних публ!чних орган!зац!й. «М!жнародн! пол!тичн! та пол!тико-економ!чн! структури розмивають залишки нац!онального суверен!тету. ... Нац!ональн! та м!жнародн! бюрократи керують державами-членами Свропейського Союзу приблизно в р!вн!й м!р! - зсередини ! ззовн!, причому чиновники все б!льше прибирають до рук принципов! для будь-якого сусп!льства питання - в!д оборони ! ф!нанс!в до !ндустр!ально! та податково! пол!тики» [6, с. 12-13].
Таким чином, в Укра!ни немае вибору, якщо вона бажае !нтегруватись у сучасний глобальний св!т, вона повинна буде допустити на свою територ!ю його суб'ект!в. Це автоматично тягне за собою встановлення сприятливого для них правового режиму д!яльност!. 1ншими словами, глобал!зац!я в якост! принципу культурного, правового, технологичного, ф!нансово-економ!чного розвитку р!зних держав стверджуе ун!ф!кац!ю та гармон!зац!ю, причому не т!льки форм економ!чно! активност!, систем осв!ти, способ!в менеджменту, наукових знань, нав!ть споживчо! культури, але ! права, а також державних ! пол!тичних !нститут!в р!зних держав. Укра!на на початку XXI стол!ття стала частиною св!ту що стр!мко ун!ф!куеться та гармон!зуеться в правовому в!дношенн!.
У той же час ун!ф!кац!я та гармон!зац!я культурних зразк!в, яку з собою принесла глобал!зац!я, аж н!як не означае того, що прост!р який формуеться в результат! !! д!! знаходить правову, економ!чну, культурну та !ншу однор!дн!сть. Св!т ун!ф!куеться та гармон!зуеться, п!длаштовуючись п!д певн! зразки, а останн! створюються тими державами, як! прийнято називати «передовими» - в першу чергу державами Зах!дно! Свропи та П!вн!чно! Америки. Саме вони проектують ! вт!люють в д!йсн!сть «майбутне» для решти св!ту, творячи технолог!!, задаючи стандарти пол!тичного життя, правових норм та !нше.
Тому в!дносною однор!дн!стю права волод!ють лише розвинен! держави. Мр!я про едине право з'явилася в Свроп! ще на початку XX стол!ття. Однак реальна правова ун!ф!кац!я та гармон!зац!я розгорнулася т!льки в к!нц! цього стол!ття ! охопила лише зах!дн! держави [7, с. 9]. Ц! держави спрямувалися до повно! ун!ф!кац!! свого права, що забезпечуе свободу пересування робочо! сили ! кап!талу, культурних досягнень ! товар!в тощо. Доступ представник!в !нших держав у це правовий прост!р був з самого початку обмежений. Були поставлен! р!зного роду правов! ф!льтри у вигляд! торгових
oбмeжeнь, cпeцiaльнoгo eмiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa, визтання тiльки cвoïx ocвiтнix i пpoфeciйниx cтaндapтiв i т. д.
Для дepжaв, нe пpийнятиx зaxiдним cпiвтoвapиcтвoм в чиcлo poзвинeниx, в тому чи^ i для Укpaïни, умф^щя тa гapмoнiзaцiя дepжaвнo-пpaвoвиx iнcтитyтiв y вiдпoвiднocтi з зaxiдними cтaндapтaми да мoжe пoки щo нaбyти зaгaльниx мacштaбiв. Heмoжливo впpoвaдити зaxiднi cтaндapти coцiaльнoï зaбeзпeчeнocтi, cтaндapти гocпoдapювaння, eкoлoгiчнi cтaндapти, зaxiднi тpyдoвi пpaвa i тaк дaлi. Унiфiкaцiя тa гapмoнiзaцiя пpaвa дepжaв, нe пoвнicтю iнтeгpoвaниx в зaxiдний cвiт, знaxoдить виpaжeння в тaкиx фopмax.
Унiфiкyeтьcя тa гapмoнiзyeтьcя пpaвoвa тeopiя. Зaбeзпeчyeтьcя да чepeз cиcтeмy пiдгoтoвки кaдpiв. Зaxiднi юpиcти нepiдкo бepyть yчacть в якocтi eкcпepтiв тa poзpoбникiв пpи пiдгoтoвцi нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв в шшик дepжaвax, втягуючи ïx в кoлo зaxiднoгo впливу. B Укpaïнi вiдбyвaeтьcя зaпoзичeння зaxiднoï дepжaвнo-пpaвoвoï тeopiï. Paдянcькa пpaвoвa тeopiя, щo дoмiнyвaлa дo пoчaткy 90-x poкiв XX cтoлiття, в дaний мoмeнт пiддaeтьcя жopcткiй кpитицi. Бaгaтo тeopiй, щo визнaчaють вiтчизнянy нayкy в дaний мoмeнт, як пpaвилo, зaпoзичeнi. Дo ниx вiднocятьcя: тeopiя пpaвoвoï i coцiaльнoï дepжaви, пoдiлy влaди, вчeння пpo пpaвa i cвoбoди людини i гpoмaдянинa тoщo. Пepeдaчa зaxiднoï пpaвoвoï дoктpини oзнaчae пepeдaчy cвoгo poдy «мoви» юpиcпpyдeнцiï.
Гapмoнiзyютьcя тa yнiфiкyютьcя oкpeмi cфepи пpaвoвoгo peгyлювaння. Пepш зa вce, цe дocягaeтьcя пpямими зaпoзичeннями нopмaтивниx пpипиciв з чyжoгo пpaвa. Як цe бyлo, нaпpиклaд, пpи пiдгoтoвцi Koнcтитyцiï !ндп 1949 poкy, дe poздiл «Ocнoвнi пpaвa» був cклaдeний зa пpиклaдoм Koнcтитyцiï CШA, пapлaмeнтcькa фopмa зaпoзичeнa y Beликoбpитaнiï, iдeя кepiвниx ^инцитв взятa з кoнcтитyцiï Ipлaндiï, ^титут нaдзвичaйнoгo cтaнy - з вeймapcькoï кoнcтитyцiï Hiмeччини. Kpiм тoгo, в ^дш^кш кoнcтитyцiï викopиcтaний дocвiд кoнcтитyцiйнoгo пpaвocyддя бaгaтьox дepжaв, в включeнi пoлoжeння бpитaнcькoгo зaкoнy ^o yпpaвлiння Iндieю 1935 poкy [8, c. 72-75]. B yкpaïнcькoмy пpaвi тaкoж iнтeнcивнo poзвивaeтьcя зaпoзичeння зaxiдниx зpaзкiв. Haпpиклaд, Koнcтитyцiя 1996 po^ в чacтинi, щй cтocyeтьcя пpaв людини i гpoмaдянинa, мoдeлювaлacя зa зpaзкoм Gвpoпeйcькoï кoнвeнцiï пpo зaxиcт пpaв людини i ocнoвниx cвoбoд тa Пaктiв 1966 poкy. Бшьш тoгo, збepeжeння cвoepiднocтi У^шни в цш cфepi пpaвoвoгo peгyлювaння yнeмoжливилo б ïï фyнкцioнyвaння в Paдi Gвpoпи, a знaчить, в яюдаь мipi пepeшкoджaлo б включeнню в глoбaльний cвiт. Bapтo вiдзнaчити, щo нaйбiльшi змiни пiд впливoм зaxiднoгo пpaвa в Укpaïнi зaзнae, пepш зa вce: a) кoнcтитyцiйнe пpaвo; б) rapamii для пpaвa влacнocтi; в) зoбoв'язaльнe пpaвo; г) peгyлювaння пpивaтизaцiï; д) пpaвилa мaйнoвoï вiдпoвiдaльнocтi; e) пpaвa i cвoбoди людини i гpoмaдянинa; ж) пeнiтeнцiapнe зaкoнoдaвcтвo i дeякi iншi cфepи пpaвoвoгo peгyлювaння.
Cyб'eкти глoбaльнoгo cвiтy шщдають бyдiвництвo нa тepитopiï дepжaв, щo нe пpиймaють yчacть в ^o^cax гapмoнiзaцiï, ocoбливиx пpaвoвиx пpocтopiв, c^h^i^^hx для дiяльнocтi циx cyб'eктiв. B яшои пpocтopiв, щo мaють ocoбливий пpaвoвий peжим, щo зaбeзпeчye включeння ïx y cвiтoвy eкoнoмiкy i кyльтypy, зaзвичaй нaзивaють тaкi зoни: тopгoвeльнi (митнi, вiльнi пopти, тpaнзитнi, зoвнiшньoтopгoвeльнi тa iн.), виpoбничi з функщями iмпopтoзaмiщeння aбo eкcпopтy (cпeцiaльнi зoни, пpoмиcлoвi пapки, oфшopнi пiдпpиeмcтвa aбo зoни i т.д.), тexнoпoлicи i тexнoпapки, a тaкoж зoни oбcлyгoвyвaння (oфшopнi-фiнaнcoвoгo, бaнкiвcькoгo, iнфopмaцiйнoгo, тypиcтcькoгo, cтpaxoвoгo) [9, c. 116]. Aлe ocoбливi «пpaвoвi пpocтopи» мoжyть видтяттея i «вipтyaльнo» y виглядi вcтaнoвлeння cпeцiaльнoгo peжимy для дiяльнocтi cyб'eктiв глoбaльнoгo cвiтy нa тepитopiï дepжaви.
Розвинений св1т формуе глобальне право, яке визначае загальш умови функцюнування глобального св1ту. Природно, що суб'екти, яю найкращим чином адаптувалися до умов життя в цьому свт, виграють вщ впровадження «глобальних» правил устрою «глобального» св1ту. Якщо ще в XIX сташтп в теорп i в державнш практищ трiумфувала точка зору, згiдно з якою нацюнальне мае прiоритетом над мiжнародним i суверенiтет держави не повинен обмежуватися, то на початку XXI стшття фактично утвердився принцип примату мiжнародного права над нацюнальним. Мiжнародне право перетворилося в iнструмент ушфшацп та гармошзацп нацiональних правових систем. Можна сказати, що сучасне мiжнародне право виконуе роль jus gentium для основних цен^в впливу, що формуються в наш час [10, с. 108-110]. Це «мова спшкування» мiж розвиненими державами та рештою св^у.
Отже, глобалiзацiя е викликом для традицшних атрибутiв суверенiтету Украши та ii державно-правовоi системи. Коли на початку 90-х роюв XX стшття припинив iснувати бiполярний свщ роздiлений на капiталiстичний i сощалютичний табiр, Украша опинилася перед вибором: штегруватися з глобальним свiтом або опинитися в становищi держави-парп, приречено'1' на замкнутiсть у власних кордонах.
На сьогодш очевидним фактом е те, що глобалiзацiя несе в собi масштабнi перетворення, в тому чи^ i в правовому середовищь При цьому iстотно змiнюються мюце i роль мiжнародного, наднацiонального (€С) та нацiонального права в глобальному правь Одночасним з iнтернацiоналiзацiею права i розширенням масштабiв i сфер дп принципiв i норм мiжнародного та наднацiонального права стають все бшьш розмитими вiдмiнностi традицiйних нацюнальних правових систем. Важливим джерелом права е прецедент в романо-германськш правовш ам'". Разом з тим права людини як вища щншсть давно вже утвердилися в якост об'екта наднацюнально'1' захисту, кращий приклад тому - дiяльнiсть Ради Свропи [11, с. 29], та переведення Хартп 2000 року в розряд установчого права €С, зпдно Лiсабонськоi угоди 2007 року.
Однак не можна забувати, що сьогодшшнш св^ робить можливим появу все бiльших за своею значимютю глобальних проблем сучасность Людство вже порiвняно давно перейшло на такий рiвень знань бюлогл людини, що удосконалення людини, як мехашчними (технiчними), так i природними (оргашчними) способами (евгенiка) також ставлять перед св^овим i нацiональним правом цшком новi завдання по виробленню не тшьки цiннiсно-системних пiдходiв, але i законодавчо оформлених вiдносин щодо цих проблем.
Слiд зазначити, що пщ впливом глобалiзацii принципи i норми мiжнародного права, сформованi на основi ^<загальнолюдських цiнностей» починають грати все бшьшу роль в процесах, що вщбуваються в нацiональних правових системах. У цьому зв'язку серйозним змшам i деформацiям пiддаються i самi функцй держави i права. Стрiмкими темпами йде iнтернацiоналiзацiя права i неухильно зростае наукова значимiсть дослщжень, що характеризують процеси правово'1 глобалiзацii в 1'х динамiцi, з урахуванням 1'х вiдмiнностей, рiзних напрямкiв, в рiзноманiтностi 1'х форм i способiв здiйснення.
Аналiзуючи юридичну природу св^ових глобалiзацiйних процесiв не можна не пом^ити, що на сьогоднiшнiй день норми мiжнародного права мають обов'язкову юридичну силу для держав тшьки при наявносп згоди самих держав, незважаючи на те, що формально i юнують прецеденти коли норми мiжнародного права поширювалися на iншi держави без 1'х формально! згоди. 3 шшого боку така «згода» неможлива без певно! корекцй нацюнального права. Однак не викликае сумшву, що процеси правовоi глобалiзацii це не тшьки взаемини права мiжнародного та нацюнального, це ще i взаемини рiзних нацiональних правових систем. Це повинно враховуватися при розглядi процеав правовоi глобалiзацii з позицп 1'х впливу на норми мiжнародного i
нaцioнaльнoгo пpaвa. Пpи цьoмy, тд мiжнapoдним пpaвoм cлiд poзyмiти вiдoбpaжeння мiжнapoдниx вiднocин в ocoбливiй, cпeцифiчнiй фopмi пpaвoвиx aктiв - дoгoвopiв i yгoд, кoдeкciв i стату^в, peзoлюцiï тa piшeнь мiжнapoдниx opгaнiзaцiй.
Як cпpaвeдливo зaзнaчaють дocлiдники дaнoï пpoблeми, пpикмeтнoю pиcoю ocтaннix дecятилiть e змiнa cпiввiднoшeння мiж тацютальним тa нaднaцioнaльним i мiжнapoдним пpaвoм. У XVIII-XIX cт. мiжнapoднo-пpaвoвi нopми, якщo i бpaли yчacть в peгyлювaннi чacтини мiждepжaвниx вiднocин то poбили цe в пoвнiй зaлeжнocтi вiд poзcyдy cyвepeнiв влaди. Дo cepeдини XX cтoлiття йшoв aктивний пpoцec зближeння нopм циx пpaвoвиx piвнiв oднoчacнo з яким oтpимaлa poзвитoк кoнцeпцiя poзшиpeння cфep peгyлювaння мiжнapoднoгo пpaвa пpи змiцнeннi i poзвиткy йoгo caмocтiйниx iнcтитyтiв. А з cepeдини XX в. cпocтepiгaютьcя зaгaльнi глoбaльнi тeндeнцiï визнaння пpiopитeтy-зaxиcтy мiжнapoдниx тa нaднaцioнaльниx нopм як yнiвepcaльнoгo cпocoбy виpiшeння пpoблeм мiждepжaвнoгo cпiлкyвaння, зaxиcтy cyвepeнниx пpaв дepжaв, зaбeзпeчeння peaлiзaцiï зaгaльнoвизнaниx пpaв i cвoбoд oco6h. Ocтaння тpeтинa XX в. i пoчaтoк XXI ст. xapaктepизyютьcя тeндeнцieю пocилeнoгo взaeмoпpoникнeння piзниx пpaвoвиx нopм. З oднieï cтopoни, в мiжнapoднoмy пpaвi i ocoбливo в пpaвoвиx cиcтeмax мiждepжaвниx зpocтae питoмa вaгa нopм, щo зaпoзичилиcь з нaцioнaльнoгo
пpaвa. З iншoгo бoкy, в cиcтeмax нaцioнaльнoгo пpaвa вce бiльшoю cтae питoмa вaгa cxвaлeниx мiжнapoдниx нopм тaкoгo poдy [12, c. 167].
Poзглядaючи пpoблeмy cиcтeмaтизaцiï piзниx cклaдoвиx cвiтoвиx глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв y пiдcyмкy пpoвeдeниx poздyмiв мoжнa вкaзaти нa тe, щo, нa нaш пoгляд, пpaвoвa глoбaлiзaцiя як чинник впливу та нaцioнaльнe кoнcтитyцiйнe пpaвo включae в ceбe пpaвoвy iнтeгpaцiю, пpaвoвy iнтepнaцioнaлiзaцiю i пpaвoвy iмплeмeнтaцiю.
Bucнoвoк. Ha пiдcтaвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy мoжнa cтвepджyвaти, щo гapмoнiзaцiя тa yнiфiкaцiя вистутають ocнoвними виявaми тa iнcтpyмeнтaми пpoявy глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв y пpaвi. Moжнa вecти мoвy пpo вiдпoвiднy тeндeнцiю, щo пpoявляeтьcя нa вcix piвняx cyчacнoгo пpaвa.
Глoбaлiзaцiя пpи цьoмy yявляeтьcя як cклaднe бaгaтoмaнiтнe явищe, якe мae xapaктep тeндeнцiï, щo зaвдae впливу нa piзнi cтopoни люд^^! дiяльнocтi. Poзпoчaвшиcь в eкoнoмiчнi cфepi глoбaлiзaцiя дaлacя взнaки i в cфepi пpaвa, пocтyпoвo poзшиpюючи cвoю дiю з пpивaтнoпpaвoвoï cфepи нa пyблiчнo пpaвoвy.
Пpи цьoмy дoдaткoвим пoштoвxoм, який дo пeвнoï мipи пiдcилив eфeкт глoбaлiзaцiï, ocoбливo в пyблiчнo-пpaвoвiй cфepi, cтaлo зacнyвaння глoбaльниx тa лoкaльниx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, тa пoявa cтaндapтiв y пpaвi - cпoчaткy нa piвнi пpинципiв, a пoтiм i oкpeмиx нopм.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Boлoшин Ю. О. Koнcтитyцiйнo-пpaвoвe зaбeзпeчeння eвpoпeйcькoï мiждepжaвнoï imerpa^ï : тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi aOTe^H I Ю. О. Boлoшин. - K. : Лoгoc, 2010. - 428 c.
2. Koнcтитyция и зaкoнoдaтeльcтвo : пo мaтep. мeждyнap. нayч.-пpaкт. кoнф. - M., 2003. - 400 c.
3. Бoндapь H. C. Bлacть и cвoбoдa та вecax кoнcтитyциoннoгo пpaвocyдия: зaщитa пpaв чeлoвeкa Koнcтитyциoнным Cyдoм Poccийcкoй Фeдepaции I H. C. Бoндapь. - M. : Юcтицинфopм, 2005. - 592 c.
4. Boлoдин A. Г. Глoбaлизaция: иcтoки, тeндeнции, пepcпeктивы I A. Г. Boлoдин, П. K. Шиpoкoв II Пoлиc. - 1999. - M 5. - C. 54-58.
5. Пepeгyдoв C. B. Hoвeйшиe тeндeнции в изyчeнии oтнoшeний гpaждaнcкoгo oбщecтвa и гocyдapcтвa I C. B. Пepeгyдoв II Пoлиc. - 1998. - M 1. - C. 80-86.
6. Moлчaнoв M. Л. Диcкyccиoнныe acпeкты пpoблeмы «нaциoнaльный интepec» I M. Л. Moлчaнoв II Пoлиc. - 2000. - M 1. - C. 130-138.
7. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права / К. Цвайгерт, X. Кетц. - М. : Международные отношения, 1998. — Т. I. - Основы 480 с.
8. Басу Д. Основы конституционного права Индии / Д. Басу. - М. : Прогресс, 1986. - 664 с.
9. Лексин В. H. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития / В. Н. Лексин, А. Н. Швецов. - М., 1999. -372 с.
10. Феоктистов Г. Г. Империя как тип структурного деления мира (Опыт классификации) / Г. Г. Феоктистов // Общественные науки и современность. - 2000. -№ 2. - С. 108-110.
11. Арутюнян Г. Г. Правовая глобализация и некоторые тенденции развития / Г. Г. Арутюнян // Глобализация, государство, право, XXI век. Московский юридический форум : по матер. выступл. - М., 2004. - С. 29-31.
12. Тихомиров Ю. А. Интернационализация национального права / Ю. А. Тихомиров // Глобализация, государство, право, XXI век. Московский юридический форум : по матер. выступл. - М., 2004. - С. 167-170.
Стаття надшшла до редакцп 20.08.2014 р.
I. O. Hosha
IMPACT OF GLOBALIZATION ON THE DEVELOPMENT OF CONSTITUTIONAL LAW IN THE CONTEXT OF ENSURING THE EUROPEAN
LEGAL STANDARDS
The article examines the impact of globalization on the development of constitutional law in the context of ensuring the European legal standards in the modern conditions of European interstate integration.
It is proved that the development of modern Ukraine is entirely in the spirit of globalization, one consequence of which is collaboration with the European Union, which in turn requires unquestioning conditions as the work on harmonization of legislation.
Exploring the nature of the processes of interaction of legal systems suggests that the legal system detects the quality of adaptive systems, that are capable of changing the parameters of its operation, until the changes in the structure, in order to maintain the capacity of its operation and attained an adequate level of functioning.
The harmonization and unification are the main manifestations of tools and manifestation of globalization processes in law. According to the author, this refers to the corresponding trend that manifest at all levels of modern law. Globalization is thus presented as a complex diverse phenomenon, which has the character of trends that has an impact on various aspects of human activity. Beginning in the economic sphere, globalization was given appears in the field of law, gradually expanding its effect from private law to public law.
An additional push that to some extent increased the effects of globalization, especially in the public law sphere, was the establishment of local and global international organizations, and the emergence of standards in the law - first at the level of principles, and then separate rules.
It is concluded that the effects or results of harmonization is to bring the legal system into line with each other, no inconsistencies between the rules of law, and therefore, adequate functioning of legal systems in view of the changes in the harmonization.
Keywords: globalization, constitutional law, European Union, European legal standards, harmonization, implementation.
