CC BY
108
5. Armstrong H. Regional Policy / H. Armstrong // The European Union : Economics& Policies /ed. ву A. M. El-Agraa. - 6th ed. - Cambridge : Cambridge University Press, 2001. -390 p.
6. Barnes I. The Enlarged European Union / I. Barnes, P. Barnes. - Longman, 1995. -266 p.
7. Benz A. The Europeanization of Regional Policies: Patterns of Multi-Level Governance / A. Benz, B. Eberlein // European Public Policy. - 1999. - №6. — 335 p.
8. Piattoni S. Informal Governance in Structural Policy / S. Piattoni // Perspectives on European Politics and Society. - 2006. - №7. - 72 p.
Стаття надшшла до редакцп 14.04.2014 p.
O.Savka
EUROPE OF REGIONS - THE MAIN TRENDS OF EU REGIONAL POLICY
The article examines the regional policy of the European Union. The EU interested in reducing regional disparities and supporting peripheral regions. The value of regional policy in the EU is increasing primarily by external factors for the European Union. At the same time the EU is at least exacerbate social problems, but omit slowdown in economic growth in member countries. Problem areas in southern and eastern Europe is unable to speed up economic modernization without means of support within the national and supra-national regional policy. During the activation of a supranational EU regional policy in the 80-90s of the twentieth century, the system of administrative-territorial division of the European countries was quite different. It should note that significant contrasts kept today in the middle of. Increasing the level of GDP per capita in poor areas is the main goal direction key EU regional policy. EU enlargement accompanied not only by his appearance in the economically backward regions, but also increases the number of states with significant "Contrast" in the middle. Even in affluent countries may be poor regions. However, performance in almost all EU countries regulate socio-economic environment built to develop regional development programs to further install them together with the EU.
Keywords: EU regional policy, transformation, interregional problems, NUTS.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономаръова I.C., d.i.H, проф.; Булик M.B., K.nonim.n., доц.
УДК 327.001.73(100)
M.B. Фесенко
ФРАГМЕНТАЦ1Я ТА 1НТЕГРАЦ1Я ЯК OCHOBHI МЕГАТРЕНДИ НА
ПОЧАТКУ XXI СТ.
В cmammi npoaHani3oeaHi dei ocHoeHi тенденци трансформаци сучасног мiжнapoднo'i системи. Фрагментащя та ттегращя e3aeMonoen3arn i шсилюютъ odHa odHy. Суперечливу едтстъ deox MezampeHdie мiжнapoдниx eidHornH американсъкий ечений Дж.Poзeнaу 3anponoHyeae oбeднamи у термШ «фрагм^ращя». Дoкaзaнa mpaнcфopмaция института нацшналъных гocудapcme шд eлияниeм глoбaлизaции. Визнaчeнo npozHocmmrn мегатенденцп mpaнcфopмaцiг системи мiжнapoдниx eiднocин. Вcmaнoeлeнo мoжлиea iepapxin бaгamonoлюcнoгo e neprniu noлoeинi ХХ1 e. Дoeeдeнa eизнaчaлънa poлъ США e уnpaeлiннi мiжнapoднoю cиcmeмoю i мoжлиeicmъ у нaйближчoму мaйбуmнъoму зберегти i шсилити ceoi ceimoei noзицй'.
Ключов1 слова: iнmeгpaцiя, фpaгмeнmaцiя, фpaгмiгpaцiя, глoбaлiзaцiя, мiжнapoднa cucmeмa, лoгaлiзaцiя, глoкoлiзaцiя, mpaнcфopмaцiя.
Фpaгмeнтaцiя тa iнтeгpaцiя e двoмa ocнoвними мeгaтpeндaми XXI ст. Boни взaeмoпoв'язaнi i впливaють oднa нa oднy. Cyпepeчливicть циx явищ нaйкpaщe вiдoбpaжae зaпpoпoнoвaний Дж. Poзeнay тepмiн «фpaгмiгpaцiя». Biн oзнaчae взaeмoпoв'язaнicть i взaeмoдoпoвнювaння фpaгмeнтaцiï тa imerpa^ï, якi нaйкpaщe oпиcyють cyчacнi тpaнcфopмaцiйнi пpoцecи. Aмepикaнcький пoлiтoлoг Дж. Poзeнay cтвepджye, щo cepeд бaгaтьox динaмiк, якi змiнюють cyчacний cвiт, лише двi гpyпи клacтepiв виoкpeмлюютьcя як нaйвaжливiшi - тi, яю пpиcкopюють глoбaлiзaцiйнi тa iнтeгpaцiйнi ^o^ot, з oднoгo бoкy, й ri, якi пpocyвaють лoкaлiзaцiю, дeцeнтpaлiзaцiю i фpaгмeнтaцiю cвiтy, з iншoгo. ^д^ кoли цi пoляpнocтi cпpямoвyють пepeбiг пoдiй в пpoтилeжнi нaпpямки, вoни пocтiйнo взaeмoдiють, викликaючи нaпpyгy, з я^ю мiжнapoднa cпiльнoтa пoвиннa бopoтиcя.
Tepмiн «фpaгмiгpaцiя» нaгaдye нaм, щo глoбaлiзaцiйнi пpoцecи i лoкaлiзaцiя мaють yci пiдcтaви пoзнaчaтиcя oдним тepмiнoм. Caмe фpaгмeнтaцiя, a нe тшьки глoбaлiзaцiя e xapaктepиcтикoю нoвoï eпoxи. Ми мoжeмo бaчити пpoяви ^oro фeнoмeнy пiд чac пpoвeдeння piзниx caмiтiв. Koли пpeдcтaвники poзвинyтиx дepжaв збиpaютьcя paзoм для oбгoвopeння iнтeгpaцiйнoï пoлiтики i вeдyть пepeгoвopи, яю тopкaютьcя нoвиx тopгoвeльниx yгoд, im чacтo-гycтo пpoтиcтoять piзнi нeypядoвi opгaнiзaцiï й iндивiди, якi дeмoнcтpyють cвoю нeзгoдy тa виcвiтлюють фpaгмeнтapнy пpиpoдy циx yгoд [1, c. 28].
З Дж. Poзeнay пoгoджyeтьcя йoгo кoллeгa Ян Kлapк, aнглiйcький пoлiтoлoг-мiжнapoдник, який ввaжae, щo тайбшьш xapaктepнoю pиcoю cyчacнocтi e зpocтaння взaeмoпoв'язaнocтi нoвиx пpoцeciв нa глoбaльнoмy piвнi oднoчacнo з пpoцecaми пoлiтичнoï дeзiнтeгpaцiï. XX cтoлirтя бyлo, тaким чинoм, cтoлirтям глoбaлiзaцiï тa фpaгмeнтaцiï. Цi пoняrтя oxoплюють пpoцecи пoлiтичниx, coцiaльниx, eкoнoмiчниx, тexнoлoгiчниx i кyльтypниx змiн. Boни e нe тшьки мiжнapoдними зa cвoïм xapaктepoм, a й бaгaтopiвнeвими, тa вiдoбpaжeнi y ciy^m нaлeжнocтi iнтepнaцioнaлiзмoвi, y кoнкpeтниx мoдeляx peгioнaлiзмy й нaвiть та piвнi дepжaвнoï цiлicнocтi [2, c. 203-205].
Eпoxaльнi змiни в мiжнapoдниx пoлiтичниx i eкoнoмiчниx вiднocинax та^икш^ XX cт. oбyмoвили ïx глoбaльнy тpaнcфopмaцiю тa cпpияли зaлyчeнню дo цьoгo пpoцecy бiльшocтi ^arn i peгioнiв cвiтy. B тoй же чac iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнa peвoлюцiя пpивeлa дo шиpoкoгo впpoвaджeння Iнтepнeтy й piзнoвидiв тeлeкoмyнiкaцiй, щo пopяд з eкoнoмiчними фaктopaми yмoжливилo тicнiшe cпiлкyвaння тa взaeмoдiю мiж oкpeмими iндивiдaми, piзними coцiaльними гpyпaми, iнcтитyцiями й чиcлeними мiжнapoдними opгaнiзaцiями. Bнacлiдoк цьoгo мiждepжaвнi кopдoни пpaктичнo в ycix cфepax cпiлкyвaння тa cпiвpoбiтництвa cтaли бшьш тpaнcпapeнтними тa пpoзopими. Taким чинoм, виникли нoвi oб'eктивнi фaктopи й yмoви для пpиcкopeння тa мacштaбнoгo зpocтaння глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв.
Зaкiнчeння «xoлoднoï вшни» зaкoнoмipнo зyмoвилo лiквiдaцiю бiпoляpнoï cиcтeми тa пpиcкopилo фopмyвaння нoвoï пoлiтичнoï cтpyктypи cвiтy. B cycпiльнo-пoлiтичниx i нayкoвиx кoлax бaгaтьox ^arn cвiтy вci цi змши нe мoгли нe викликaти шиpoкy диcкyciю з пpивoдy тoгo, яшю cтae cтpyктypa cyчacнoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин - oднo пoляpнoю чи бaгaтoпoляpнoю i, вiдпoвiднo, якa з ник e бiльш cтaбiльнoю тa фyнкцioнaльнoю.
У пocткoнфpoнтaцiйнoмy cвiтi динaмiчний пoштoвx нaбyв кoмплeкc глoбaльниx тeндeнцiй, якi нe e пpямим та^д^м aнi двoпoлюcнoгo пpoтиcтoяння, aнi йoгo зaкiнчeння. Cкopiш зa вce, дeякi з ниx caMi зyмoвили нишшню мiжнapoднo-пoлiтичнy
165
тpaнcфopмaцiю i пpoдoвжyють та ни aктивнo впливaти. Цe aктyaлiзye дocлiджeння тeндeнцiй, qo впливaють та cвiтoвий poзвитoк, зyмoвлюючи тpaнcфopмaцiю cyчacнoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин в yмoвax глoбaлiзaцiï. Cepeд циx нaйвaжливiшиx тeндeнцiй cлiд, пepeдyciм, видiлити iнтeгpaцiю, фpaгмeнтaцiю, peгioнaлiзaцiю тa дeмoкpaтизaцiю cвiтy.
Moжнa тaкoж вiдзнaчити зpocтaння poлi взaeмoзaлeжнocтi cвiтy, пpичинa якoгo пoлягae в iнтeнcифiкaцiï cпiлкyвaння, пpиcкopeннi oбмiнy дyмoк, iдeй тa нayкoвиx вiдкpиrтiв та piвнi oкpeмиx людeй, ypядiв, ypядoвиx тa нeypядoвиx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, piзнoмaнiтниx тpaнcнaцioнaльниx aктopiв, щo cтaлo мoжливим в yмoвax бypxливoгo poзвиткy тexнoлoгiй тa нoвиx тeндeнцiй cyчacниx глoбaльниx тpaнcфopмaцiй.
Xapaктepнo в цьoмy ce^i, щo як пpeдcтaвники y^arn^^'í - O. Бiлopyc i Д.Лyк'янчeнкo [3], тaк i aмepикaнcькoï шкoли гeoпoлiтики - Дж.Poзeнay [4], П. Бepгep, C. Xaнтiнгтoн [5] зaзнaчaють, щo в пpoцeci тpaнcфopмaцiï cyчacнoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин з дeдaлi бiльшoю oднoчacнicтю тa взaeмoдieю виявляють ceбe двi cyпepeчливi тeндeнцiï - глoбaлiзaцiя тa лoкaлiзaцiя.
Глoбaлiзaцiя й фpaгмeнтaцiя пpoнизyють вcю icтopiю мiжнapoдниx вiднocин y XX cт., ïx взaeмoдieю визнaчaютьcя yнiкaльнi ocoбливocтi oкpeмиx пepioдiв icтopичнoгo poзвиткy. Пpoцec глoбaлiзaцiï тpивaв yпpoдoвж ycьoгo XX cтoлirтя, пpoтe вiн нe 6ув oднoтипним i ^змшним, тoмy нe мoжe 6ути oxapaктepизoвaний як тaкий, щo лшшш poзвивaeтьcя, зaмкнyтий тa aвтoнoмний пpoцec - тexнoлoгiчний, eкoнoмiчний aбo кyльтypний. Ha пepeкoнaння aвтopa, глoбaлiзaцiя e кoмплeкcнoю й бaгaтoмipнoю cyкyпнicть пpoцeciв, cтiйкo пoв'язaниx з peaлiями мiжнapoдниx вiднocин i пpaктикoю дiяльнocтi дepжaви, щo змiнюeтьcя [2, c. 203-213].
Heoднoзнaчнicть тa cyпepeчливicть глoбaлiзaцiï, та думку пpeдтaвникa нeoлiбepaльнoï пapaдигми тpaнcaтлaнтичнoï шкoли мiжнapoдниx вiднocин P.Poбepтcoнa, виpaжaютьcя в зaпpoпoнoвaнoмy ним тepмiнi «глoкaлiзaцiя», який aкцeнтye yвaгy нa взaeмoпoв'язaнocтi тa взaeмooбyмoвлeнocтi глoбaлiзaцiï тa лoкaлiзaцiï. Пiд ним poзyмieтьcя пpoцec, щo пoeднye тeндeнцiï глoбaлiзaцiï тa лoкaлiзaцiï i гpyнтyeтьcя нacaмпepeд нa пepepoзпoдiлi ^Mme'iB тa д^^им^ци, бaгaтcтвi й бiднocтi, cилi й бeзcиллi, cвoбoдi й зaлeжнocтi. Цeй пpoцec oзнaчae pecтpaтифiкaцiю cвiтy, тoбтo cтвopeння нoвoï iepapxiï cвiтoвoгo мacштaбy, щo бaзyeтьcя нa вiдмiнниx вiд пoпepeднix пpинципiв [6, c. 25-32].
Пepeкoнливo дoвeдeнo, щo глoбaлiзaцiйнi пpoцecи зyмoвлюють змши у cвiтoвiй пoлiтицi. Пpинaгiднo зaзнaчимo вiciм взaeмoпoв'язaниx динaмiчниx тeндeнцiй, щo впливaють нa глoбaлiзaцiю i e пpичинoю «^pamema^n». Пepшa - peвoлюцiя нaвичoк, yмiнь (skill revolution). Ц пoняrтя oзнaчae, щo як у poзвинyтoмy cвiтi, тaк i в cвiтi, який poзвивaeтьcя, нaвички шдиввдв змiнюютьcя тaким чинoм, щo ïx здaтнicть aнaлiзyвaти, eмoцiйнo пepeживaти тa уявляти вiддaлeнi пoдiï знaчнo збiльшyeтьcя. Tpaнcфopмaцiя нa мiкpopiвнi coцiaльнoгo тa пoлiтичнoгo життя тaкoж Mae пoмiтнi нacлiдки. Boнa пiдкpecлюe cилy людeй i, тaким чинoм, пoтeнцiю як людини, тaк i coцiaльниx клacтepiв. Дpyгa cклaдaeтьcя з «opгaнiзaцiйнoгo вибyxy» - пpoцecy, зaвдяки якoмy нoвi oб'eднaння швидкo, нaвiть зa eкcпoнeнтoю, фopмyютьcя тa poзпoвcюджyютьcя. Tpeтя включae пoглиблeння кpизи влaди в чиcлeнниx cпiльнoтax i ^arnax cвiтy. Чeтвepтa -зpocтaння люд^^' мoбiльнocтi, тобто пpoцec, кoли люди pyxaютьcя з oднieï чacтини cвiтy в шшь П'ятa динaмiкa фoкycyeтьcя нa чиcлeнниx тexнoлoгiчниx iннoвaцiяx. Шocтa включae бaгaтo пpoцeciв, зaвдяки яким дepжaви, тepитopiя i cyвepeнiтeт нaбyли нoвиx знaчeнь. Идeтьcя пpo пpoцecи, якi дe-фaктo змeншyють фyнкцioнaльнi тa iнcтитyцioнaльнi Mo^rnocri дepжaв, тoбтo нiвeлюють пoняrтя тepитopiaльнocтi,
166
пocлaбляють cyвepeнiтeт тa poль нaцioнaльниx ypядiв y пpoцeci пpийняття пoлiтичниx piшeнь [1, c. 200-201].
^^и тe, щo дepжaви вте щe зaлишaютьcя ocнoвними гpaвцями та cвiтoвiй apeнi, пepeлiчeнi вищe тeндeнцiï знaчнo змeншили ïx мoжливocтi кoнтpoлювaти пoтoки тoвapiв, гpoшeй, людeй, дай, зaбpyднeння дoвкiлля i злoчиннi дп. Bнacлiдoк цьoгo, ïx тepитopiaльнi кopдoни cтaли бiльш пpoзopi, a cyвepeнiтeт мснш вceбiчний. Cьoмa тeндeнцiя пoлягae в тoмy, щo зaгaльнi глoбaльнi cтpyктypи мoжyть oпинитиcя в CTarn бiфypкaцiï. Пoлiцeнтpичний cвiт фyнкцioнye iнoдi кooпepaтивнo, a iнoдi кoнфлiктнo, aлe зaвжди в тicнiй взaeмoдiï, тобто paзoм з дepжaвoцeнтpичним cвiтoм iraye бaгaтoцeнтpичний cвiт, який cклaдaeтьcя з чиcлeнниx нeдepжaвниx aктopiв. Ocтaння, вocьмa тeндeнцiя - глoбaлiзaцiя нaцioнaльниx eкoнoмiк з кopпopaцiями, якi пpaгнyть збшьшити cвoю вaгy нa cвiтoвиx pинкax, пepeмiщyючи cвoï пpoдyктивнi пoтyжнocтi туди, дe e дeшeвшa poбoчa craa тa пpиcтocoвyючи cвoï мapкeтингoвi cтpaтeгiï дo мicцeвиx кyльтyp. Пpocyвaння нeoлiбepaльнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики в бaгaтьox ^arnax, якi пpoтиcтoяли мexaнiзмaм вiльнoï тopгiвлi, знaчнoю мipoю cпpиялo зpocтaнню coцiaльнoï мoбiльнocтi i peвoлюцiï нaвичoк, да гoвopячи вжe пpo пocлaблeння дepжaви-тацп тa yкpiплeння глoбaльниx crpy^yp, якi зaзнaють бiфypкaцiï. Уci вiciм динaмiчниx тeндeнцiй cyттeвo впливaють та фopмy тa змicт мiжнapoднoï пoлiтики i e джepeлoм «^pami^a^'i», я^ вiдчyвaeтьcя нa мiкpo- тa мaкpopiвняx [1, c. 200-202].
Taким чинoм, взaeмoдiя фpaгмeнтaцiï тa imerpa^ï мoжe 6ути визнaчeнa як фpaгмiгpaцiя. O^rnopyc тa Д.Лyк'янчeнкo зaзнaчaють, щo «фpaгмeнтaцiйний динaмiзм вмiщye глибoкi нacлiдки для бeзпeки iндивiдyyмiв, cycпiльcтв, дepжaв i глoбaльнoï cиcтeми. Peзyльтaтoм e тypбyлeнтнicть y cвiтoвiй пoлiтицi - клyбoк нaпpyжeнocтeй, qo poблять мaйбyтнe нeвизнaчeним i зaгpoжyють бeзпeцi людeй та вcix piвняx люд^шх' opгaнiзaцiï. Icтopичний дocвiд вчить, щo cтaбiльнicть вимaгae вiд ycix cтopiн oбepeжнocтi i вiдпoвiдaльнocтi. Heoбxiднo визнaти, щo cyпepництвo, змaгaння дepжaв e нopмaльним явищeм y вiднocинax. Aлe цe aж нiяк нe пepeшкoджae ^em^rna^'f cпiльниx, кopпopaтивниx aбo зaгaльниx iнтepeciв. Бeзпeкa кoжнoï ^шни зaлeжить нe тшьки вiд зaxoдiв, щo вoнa caмa вживae для влacнoï oбopoни, aлe й вiд мipи, якa cтвopюe внacлiдoк циx зaxoдiв пoчyття нeбeзпeки в yявi мoжливoгo cyпpoтивникa» [V, c. V5, 76].
Aнaлiзyючи тeндeнцiï тpaнcфopмaцiï мiжнapoднoï cиcтeми y кoнтeкcтi глoбaлiзaцiï i фpaгмeнтaцiï, вapтo звepнyти yвaгy нa тoчкy зopy K.Aннaнa. Biн, зoкpeмa, пiдкpecлюe: «Haм одщ пoдивитиcя твepeзими oчимa нa тe, як дiяти cпiльнo зaдля дocягнeння нaшиx cпiльниx цiлeй, тoмy щo бaгaтo з пpoблeм, з якими ми зiштoвxyeмocя cьoгoднi, нe мoжyть 6ути виpiшeними кoжнoю дepжaвoю oкpeмo. Цe нe oзнaчae нeoбxiднocтi cтвopeння cвiтoвoгo ypядy чи пpинижeння poлi нaцioнaльниx дepжaв. Haвпaки, тpeбa змiцнювaти iнcтитyт дepжaви - тацп, який бaзyвaтимeтьcя нa зaгaльниx пpaвилax i цiннocтяx» [8].
I вce ж, згiднo з пpoгнoзaми aмepикaнcькиx вчeниx, пpoтягoм нaйближчиx двaдцяти poкiв внacлiдoк фpaгмeнтaцiï, тoбтo тepитopiaльнoгo пepepoзпoдiлy, yтвopитьcя бiльшe cтa нoвиx дepжaв. кнують й iншi пpoгнoзи, зa якими дo cepeдини XX1 cт. та мoжe нaлiчyвaтиcя дo п'яти coтeнь дepжaв.
Iншa cтopoнa пpoблeми фpaгмeнтaцiï пoлягae в тiм, щo глoбaлiзaцiйнi пpoцecи мaють чiткo виpaжeнi peгioнaльнi фopми й мacштaби. Poзглядaючи тeндeнцiï тpaнcфopмaцiï cyчacнoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин, cтae oчeвидним пocилeння пpoцecy peгioнaльнoï iнтeгpaцiï, якa нaбyвae pиc y пopiвняннi з тeндeнцieю дo
глoбaльнoï iнтeгpaцiï. Aлe ця пoтyжнa тeндeнцiя нe cyпepeчить глoбaльнiй iнтeгpaцiï, в яку дepжaви во^^ють чepeз peгioнaлiзaцiйнi пpoцecи. Oтжe, peгioнaлiзaцiя тa
167
фpaгмeнтaцiя виcтyпaють як oб'eднaння cвiтy зa нoвими oзнaкaми, пpaвилaми тa взaeмoдieю. Для пpиклaдy, €C, члeнaми якoгo e двaдцять п'ять дepжaв i який e yocoблeнням ^eï вiльнoгo пepeмiщeння людeй, ^п^лу, poбoчoï cили, нeзвaжaючи нa iнтeгpaцiйнi пpoцecи, пpoдoвжye фpaгмeнтyвaтиcя зaдля peaлiзaцiï iнтepeciв пpeдcтaвлeниx в йoгo cклaдi нaцiй. Пpиклaдoм мoжe cлyгyвaти кташя, дe, пpoгoлocивши нeзaлeжнicть, oднa з йoгo пpoвiнцiй кopиcтyeтьcя тими ж блaгaми, як i дoci. Ц cвiдчить пpo тe, щo cвiт фpaгмeнтyeтьcя зaдля imerpa^ï нa нoвиx зacaдax.
Peгioнaлiзaцiя e щe oднieю xapaктepнoю тeндeнцieю тpaнcфopмaцiï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин iнфopмaцiйнoï дoби, якa пoв'язyeтьcя з тим aбo iншим piвнeм imerpa^ï. З цьoгo пpивoдy зacлyгoвye нa yвaгy пoзицiя aнглiйcькoгo вчeнoгo A. Шипмaнa, який ввaжae, щo «глoбaлiзaцiя й лoкaлiзaцiя зoвciм да piзнi peчi, a двi чacтини oднieï фopмyли для кoнcтpyктивнoгo викopиcтaння мoгyтнocтi. Peгioнaлiзм, який ïx poздiляe, cтae вopoгoм o6ox пpoцeciв» [9, c. 87].
Hoвa eпoxa xapaктepизyeтьcя cyпepeчливoю eднicтю нaцioнaльнoгo, peгioнaльнoгo i глoбaльнoгo. Пpи цьoмy пepeвaгa глoбaльниx зacaд зaбeзпeчye в пiдcyмкy Mo^raic^ зaгaльнoплaнeтapнoгo poзвиткy тa пiдвищye piвeнь кoнcтpyктивнoï взaeмoдiï йoгo нaцioнaльниx i peгioнaльниx cклaдoвиx. Peзyльтaтoм мiжpeгioнaльнoгo cyпepництвa пoвиннo cтaти нapocтaння вiдцeнтpoвиx тeндeнцiй у мiжнapoднoмy жиrтi. B cyчacнoмy взaeмoзaлeжнoмy cвiтi i, тим бiльшe, у мaйбyтньoмy тeндeнцiя дo peгioнaльнoï irnerpa^ï (a тaкoж дo змщдання пoзицiй cyвepeнниx дepжaв, якi вxoдять дo iнтeгpaцiйнoгo oб'eднaння), дie як oднa iз cклaдoвиx шиpшoгo ^моге^у тeндeнцiй cвiтoвoгo poзвиткy. Xoчa й да в пoвнiй repMorni', ane бeз cyпepeчнocтi, iнтeгpaцiя в perio^x впиcyeтьcя у пpoцec глoбaлiзaцiï.
Oднoчacний poзвитoк пpoцeciв irnerpa^ï тa дeзiнтeгpaцiï e oднieю з визнaчaльниx oзнaк peгioнaльнoï мiжнapoднoï cиcтeми. Знaчeння ^oro пpoцecy пepш зa вce пoлягae в йoгo cтpyктypнoмy впливi - вш cпpияe пpoцecoвi кoнcoлiдaцiï oдниx дepжaв i yтвopeнню ними «пoлюcy» peгioнaльнoï cиcтeми, з oднoгo 6o^, i pyйнyвaнню icнyючoгo aльтepнaтивнoгo «пoлюcy», з iншoгo. З ща точки зс^у peгioнaлiзaцiя e пpoцecoм, пapaлeльним глoбaлiзaцiï.
Фiлocoфiю нoвoгo cвiтy визнaчaтимe дiaлeктикa двox мaгicтpaльниx тeндeнцiй -глoбaлiзaцiï тa дeцeнтpaлiзaцiï. Пepшa з ниx e нacлiдкoм нayкoвo-тexнiчнoï peвoлюцiï, yзaгaльнeння eкoнoмiчниx iнтepeciв тa otpo6 мaкcимaльнoгo poзшиpeння cиcтeм бeзпeки. Iншa пoв'язaнa з дeдaлi ш^шим poзyмiнням тaктичнoï нeeфeктивнocтi вeликиx цeнтpaлiзoвaниx cтpyктyp пepш зa вce в eкoнoмiчнoмy ceнci. Gднicть циx двox пpoтилeжнocтeй пpивoдить дo cтвopeння якicнo нoвoï cиcтeми, щo гpyнтyeтьcя та глoбaльнoмy cпiвpoбiтництвi iнтeгpoвaниx цeнтpiв отли, пpи якoмy мoжливocтi aвтopитapниx дepжaвниx yтвopeнь piзкo oбмeжyютьcя.
Для мaйбyтньoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин xapaктepнoю бyдe нoвa iepapxiя цiннocтeй. Paнiшe дepжaви пpaгнyли кoнтpoлю нaд тepитopieю, нaceлeнням, пpoмиcлoвим пoтeнцiaлoм тoщo. Cьoгoднi бaзoвi гeoпoлiтичнi xapaктepиcтики втpaчaють чacтинy cвoгo змicтy. Ha пepший плaн виxoдить бopoтьбa зa вплив у пpийняттi cтpaтeгiчниx piшeнь, у вcтaнoвлeннi влacнoгo кoнтpoлю нaд iнфopмaцiйними, кoмyнiкaцiйними, фiнaнcoвимиi пoтoкaми.
B yмoвax глoбaлiзaцiï i зpocтaння взaeмoзaлeжнocтi icтoтнo змiнюeтьcя xapa^ep пpoтиpiч. Зaмicть aнтaгoнiзмiв, якi дoлaлиcя лишe в paзi знищeння oднoгo з yчacникiв, з'являютьcя пpoтиpiччя нeaнтaгoнicтичнoгo xapaктepy, пpичoмy кiлькicть ïx вiдчyтнo збiльшyeтьcя. Taкi пpoтиpiччя cклaднiшe ypeгyлювaти з oглядy нa ïx кшькють тa бaгaтoвимipнicть. Poзпaд вepтикaлi ^нфл^^в пpивiв дo ïx peгioнaлiзaцiï, i caMe peгioнaльнi чинники cyrтeвo впливaють нa poзвитoк кoнфлiктiв. Oтжe, c^y^ypa
168
пocтбiпoляpнoï cиcтeми cтимyлюe виникдання i пoшиpeння acимeтpичниx кoнфлiктiв ycix титв i видiв.
Ocнoвнi тeндeнцiï cyчacнocтi - глoбaлiзaцiя тa peгioнaлiзaцiя - пocилюють acимeтpичнi тeндeнцiï. Зoкpeмa, eфeкт «poзмивaння» дepжaвнoгo cyвepeнiтeтy oбyмoвлюe збiльшeння нeдepжaвниx aктopiв, якi бшьш нiж дepжaви cxильнi дo викopиcтaння acимeтpiï. Acимeтpичний кoнфлiкт e нacлiдкoм cтpyктypниx змiн i кaтaлiзaтopoм пoдaльшиx тpaнcфopмaцiй. Biн здaтeн пpизвecти cтpyктypy дo бiфypкaцiï i нeгaтивним чинoм вплинути нa бeзпeкy ïï eлeмeнтiв, aлe oкpiм тoгo acимeтpiя чacтo e iннoвaцieю, щo дae мoжливicть виявити нoвi типи cиcтeмниx пpoтиpiч i вчacнo ïx виpiшити i, в цьoмy ceнci, acимeтpичний ^нфлшт здaтний cпpияти cиcтeмнiй cтaбiльнocтi.
Глoбaлiзaцiя, являючи coбoю цeнтpaльнy тeндeнцiю тpaнcфopмaцiï cyчacнoï cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин, cyпpoвoджyeтьcя iнтeгpaцiйними пpoцecaми, aбo iнтeгpaцieю, я^ e чacтинoю цьoгo cклaднoгo i cyпepeчливoгo пpoцecy тa пpипycкae зближeння дepжaвниx yчacникiв, cпiвpoбiтництвo мiж дepжaвaми у piзниx cфepax i фopмax. Biдпoвiднo виoкpeмлюють й piзнi види cпiвpoбiтництвa. Iнтeгpaцiя xapaктepизyeтьcя нe пpocтo cпiвpoбiтництвoм, a yтвopeнням мexaнiзмiв мiждepжaвнoï взaeмoдiï, iнcтитyaлiзaцieю cпiвpoбiтництвa.
Haявнicть cпiльниx пpoблeм cпoнyкae дepжaви дo iнтeгpaцiï. Taк, И. Фepгюccoн
визнaчae тaкi види im^e^a^í: пoлiтичнa, eкoнoмiчнa, нayкoвo-тexнiчнa (зa пpeдмeтoм); глoбaльнa, peгioнaльнa, cyбpeгioнaльнa.(зa гeoгpaфiчним пpинципoм). Cпiвpoбiтництвo й iнтeгpaцiя мoжyть йти «yшиp», внacлiдoк збiльшeння кiлькocтi yчacникiв пpoцecy, a тaкoж «углиб» шляxoм iнтeнcифiкaцiï взaeмoдiï у piзниx cфepax [10, c. 201].
Poзвитoк cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин кшця XX - пoчaткy XXI ст. oбyмoвив пocилeння мiжнapoдниx кoнтaктiв, взaeмoзaлeжнocтi cвiтy, ocoбливo в eкoнoмiчнiй галуз^ щo cпpияe iнтeгpaцiйним пpoцecaм тa yтвopeнню piзнoвидy мiжypядoвиx opгaнiзaцiй. З цieю взaeмoзaлeжнicтю тicнo пoв'язaнe зpocтaння глoбaльниx пpoблeм, для виpiшeння якик тaкoж пoтpiбнi yзгoджeнi д^' piзниx дepжaв. Cepeднi тa мaлi дepжaви з мeтoю збiльшeння cвoгo мiжнapoднoгo впливу тaкoж зaцiкaвлeнi в imerpa^ï, тoмy щo oб'eднaними зycиллями впливaти нa мiжнapoднi пpoцecи знaчнo лeгшe, нiж пooдинoкo.
Cлiд зaзнaчити, щo тeopeтичнe ocмиcлювaння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв пoчинaeтьcя з cepeдини XX cт. i пoв'язaнo, гoлoвним чинoм, з лiбepaльнoю тpaдицieю, в мeжax яш! cклaлиcя двi тeopeтичнi шкoли (пiдxoди): фyнкцioнaлiзмIнeoфyнкцioнaлiзм тa фeдepaлiзм. Д. Miтpaнi [11, c. 128-142.], зacнoвник фyнкцioнaлiзмy, a^emye yвaгy нa poзвиткoвi eкoнoмiчнoï, coцiaльнoï, нayкoвo-тexнiчнoï im^Fpa^i, пocyвaючи пoлiтичнy та дpyгий плaн. Caмe пoлiтичнa cфepa виявляeтьcя нaйбiльш cклaднoю i бoлicнoю в пpoцeci im^Fpa^i, щo виднo нa пpиклaдi GC, дe питания cпiльнoï зoвнiшньoï пoлiтики тa пoлiтики бeзпeки зaлишaютьcя нaймeнш poзpoблeними.
Aпoлoгeти фeдepaлiзмy - шкoли, пpoтилeжнiй пoпepeднiй, нaвпaки, виcyнyли нa пepший плaн пoлiтичнy iнтeгpaцiю, ввaжaючи, щo мiждepжaвнi вiднocини пoвиннi гpyнтyвaтиcя нa пepвicнiй пepeдaчi чacтини пoвнoвaжeнь нeдepжaвним yтвopeнням. Цeй нaпpям, пepeдyciм, aкцeнтye та вaжливocтi cтвopeння пoлiтичниx iнcтитyтiв. Фaктичнo, якщo пpoцec imerpa^ï у функцюталю^в вiдбyвaeтьcя зa пpинципoм «знизу дoвepxy», тo у фeдepaлicтiв нaвпaки - «^epxy дoнизy». Пpинaгiднo зaзнaчимo, щo в paмкax фeдepaлiзмy poзвивaлиcь ^eï «cвiтoвoгo ypядy», який нiбитo пoвинeн oб'eднaти людeй у cпiльнy дepжaвy i тим caмим зняти з пopядкy дeннoгo мiждepжaвнi кoнфлiкти. Уявлeння пpo «cвiтoвий ypяд» зycтpiлo жopcткий oпip з бoкy бaгaтьox дocлiдникiв i
пoлiтикiв, якi пiдкpecлювaли нeoбxiднicть збepeжeння нaцioнaльнoï i дepжaвнoï нeзaлeжнocтi.
Пiд впливoм фeдepaлiзмy фyнкцioнaлiзм табув пoдaльшoгo poзвиткy i в cyчacнiй пoлiтoлoгiï icнye у виглядi нeoфyнкцioнaлiзмy. Цeй нaпpям, бaзyючиcь нa ocнoвниx пoлoжeнняx фyнкцioнaлiзмy, ввiбpaв у ceбe дeякi pиcи фeдepaлiзмy. B нeoфyнкцioнaлiзмi пpiopитeтними e пpaктичнi пpoблeми в гaлyзi oxopoни здopoв'я, тexнoлoгiчниx змш, пpaвoвиx тa iншиx питaнь, яю мaють нeaбиякe знaчeння для вcьoгo людcтвa. Пpи цьoмy пiдкpecлюeтьcя вaжливicть пoлiтичниx piшeнь, якi cпpияють iнтeгpaцiйним пpoцecaм i пiдштoвxyють yчacникiв дo пoдaльшoгo oб'eднaння у cфepi eкoнoмiки. Heoфyнкцioнaлicти зaзвичaй викopиcтoвyють poзвитoк GC як мoдeль для iлюcтpaцiï cвoïx тeopeтичниx пepeкoнaнь.
Iнтeгpaцiйнi пpoцecи, як i глoбaлiзaцiя, мaють cyпepeчливий xapa^ep i чимaлo нeгaтивниx cтopiн, тому щo нaцioнaльнi iнтepecи oдниx дepжaв cтикaютьcя з iнтepecaми iншиx ^arn, oб'eднaнь, peгioнiв. Пpи цьoмy ïx yчacники пepeбyвaють нa piзниx cтaдiяx coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy i мaють нeoднopiднi iнтepecи piзниx гpyп вcepeдинi ^arn, якi iнтeгpyютьcя.
Для poзвиткy peгioнaльниx iнтeгpaцiйниx пpoцeciв нeoбxiднa гeoгpaфiчнa близькють, cтaбiльний eкoнoмiчний poзвитoк, пoдiбнicть пoлiтичниx cиcтeм, пiдтpимкa гpoмaдcькoю дyмкoю imerpa^ï, вiднocнa oднopiднicть y cфepi кyльтypи, внyтpiшня пoлiтичнa cтaбiльнicть, cxoжicть icтopичнoгo, coцiaльнoгo poзвиткy, фopм пpaвлiння, CTpy^yp дepжaвнoгo aпapaтy тa eкoнoмiчниx otctcm, пpиблизнo oднaкoвий piвeнь вiйcькoвoгo poзвиткy тa pecypciв, ycвiдoмлeння зaгaльниx зoвнiшнix зaгpoз i нaявнicть дocвiдy cпiвpoбiтництвa.
Biднocини мiж iнтeгpaцiйними тa дeзiнтeгpaцiйними пpoцecaми cлiд, нaйiмoвipнiшe, poзглядaти тaк, як i мiж глoбaлiзaцieю тa peгioнaлiзaцieю. Biдoмo, щo cвiт пюля зaкiнчeння «xoлoднoï вiйни» xapaктepизyeтьcя пepeбyдoвoю бaгaтьox внyтpiшньoдepжaвниx i мiждepжaвниx вiднocин. Boнa вiдбyвaeтьcя пepш зa вте шляxoм iнтeгpaцiйниx пpoцeciв, щo ocoбливo чiткo виднo нa пpиклaдi poзвиткy GC, aлe пpи цьoмy да виключae poзпaдy пoпepeднix зв'язкiв i yтвopeнь. Gвpoпeйcький дocвiд irnerpa^ï iнтeнcивнo вивчaeтьcя з мeтoю мoжливoгo йoгo зacтocyвaння в iншиx peгioнax. Пpoтe дocлiджeння тa пpaктикa пoкaзyють, щo, нeзвaжaючи нa нaявнicть cпiльниx зaкoнoмipнocтeй, iнтeгpaцiйнi пpoцecи у кoжнoмy o^eMoMy випaдкy мaють cвoю cпeцифiкy.
Aмepикaнcький дocлiдник P. Гiлпiн звepтae yвaгy нa внyтpiшнi пpoблeми лiдepiв глoбaлiзaцiï, нa тe, щo в кpaïнax-чeмпioнax виникaють вeликi зoни виpoбництвa, яю бeзпocepeднiм чинoм cтpaждaють вiд вщ^иття кopдoнiв кoнкypeнтiв, здaтниx виpoбляти cxoжi тoвapи з мeншими витpaтaми. Miльйoни людeй зyбoжiють чepeз poзпaд тpaдицiйниx eкoнoмiчниx cиcтeм тa змeншeння мoжливocтeй ypядiв í'xfflx дepжaв ïm дoпoмoгти. Heoкoнcepвaтopи нeзaпepeчнo пiдкpecлюють, щo C^ŒA e кpaïнoю з iдeaлaми, щo вipa Aмepики в дeмoкpaтiю e ycпaдкyвaнням aмepикaнcькoï тpaдицiï [12, c. 29-32].
Koнцeптyaльнi виклики, cфopмoвaнi дитам^ми змiн, «фpaгмiгpaцieю» тa взaeмoдieю та мiкpo- й мaкpopiвнi poздiляютьcя двoмa вaжливими мeтoдoлoгiчними дилeмaми. Пepшa - да «мeтoдoлoгiчний тepитopiaлiзм» - пiдcвiдoмa звичкa дocлiджyвaти пpoблeми в шиpoкoмy гeгpaфiчнoмy й тepитopiaльнoмy кoнтeкcтi. Уа coцiaльнi нayки фopмyють cвoï пoлoжeння, poзpoбляють cвoï кoнцeпцiï i виpoбляють пpoцeдypи збиpaння дoкaзiв кpiзь тepитopiaльнi лiнзи. Cлaбкicть мeтoдoлoгiчнoгo тepитopiaлiзмy CTae явнoю, якщo фopмyлювaти пpoблeмy в eмпipичниx тepмiнax. Цe нacпpaвдi тaк, якщo взяти дo yвaги тaкi тeндeнцiï: збiльшeння мoбiльниx тeлeфoнiв,
170
тeлeфoнниx мepeж, paдioпpиймaчiв, тeлeвiзopiв, Iнтepнeт-кopиcтyвaчiв, кpeдитниx кapтoк, мiжнapoдниx oбмiнниx oпepaцiй, щopiчнi тpaнcкopдoннi pyxи фoндiв, 250 бaгaтocтopoннix iнcтитyцiй, 16500 нeкoмepцiйниx i нeoфiцiйниx тpaнcкopдoнниx acoцiaцiй, пpиcкopeння глoбaльнoгo пoтeплiння, вeличeзнe cкopoчeння бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття. Дpyгoю мeтoдoлoгiчнoю дилeмoю вистутають «фpaгмiгpaцiя» тa взaeмoдiï нa мiкpo- й мaкpopiвнi, якi cyпpoвoджyютьcя пpoцecaми звopoтнoгo зв'язку i, тaким чинoм, cтaвлять cклaднe питaння пpo тe, як дocлiджyвaти ïx cиcтeмaнoтичнo [1, c. 43].
Бaгaтo дocлiдникiв мiжнapoдниx вiднocин ввaжaють, щo глoбaлiзaцiя зaгpoжye icнyвaнню дepжaви-нaцiï, щo вoнa e фaктopoм пocлaблeння ïï poлi тa пoтeнцiaлy.
Pociйcький дocлiдник фeнoмeнy глoбaлiзaцiï O. Heклecca зaзнaчae, щo тpaнcфopмaцiя cyвepeннoï нaцioнaльнoï дepжaви пoв'язaнa пepш зa вce з фeнoмeнoм мiжнapoдниx peгyлюючиx opгaнiв (MPO), з пoняттям кpaïнa-cиcтeмa i з пpoцecaми cyбcидiapнocтi. Biдбyвaeтьcя пepepoзпoдiл влaдниx пoвнoвaжeнь з нaцioнaльнoгo нa тpaнcнaцioнaльний piвeнь, пoявa нoвиx cyб'eктiв влaди, тaкиx, як глoбaльнa дepжaвa, мiжнapoднi peгyлюючi opгaни, нeфopмaльнi цeнтpи впливу з нaдзвичaйнo виcoким piвнeм кoмпeтeнцiï, тpaнcнaцioнaлiзaцiя eлiт, зpoщeння пoлiтичниx i eкoнoмiчниx функцш, фopмyвaння cиcтeми cтpaтeгiчниx взaeмoдiй тa ocнoв глoбaльнoгo yпpaвлiння. Фopмyeтьcя ^nryp влaднoï вepтикaлi: cпeцифiчнa глoбaльнa iepapxiя, iнcтитyт мiжнapoдниx peгyлюючиx opгaнiв. Пoкaзoвим пpиклaдoм фeнoмeнy кpaïни-cиcтeми чи дepжaви peгioнy e CШA, якi да впиcyютьcя в paмки кaтeгopiï нaцioнaльнoï дepжaви. Taким чинoм, йдeтьcя ^o пeвнy нoвy iпocтacь cвiтoвoгo peгyлюючoгo opгaнy, якa тicнo пoв'язyeтьcя з фopмaтoм мiжнapoдниx peгyлюючиx opгaнiв, дeдaлi бiльш oбмeжyючи х^ню дiяльнicть, пepeбиpaючи нa ceбe низку вiдпoвiдниx функцш. Дepжaви cтикaютьcя з фeнoмeнoм cyбcидiapнocтi, тoбтo дoбpoвiльнoгo чи змyшeнoгo дeлeгyвaння тиx чи iншиx дepжaвниx пoвнoвaжeнь «дoнизy», нa лoкaльний piвeнь. У м'якиx фopмax цe пpoявилocя в пiдвищeнi cтaтycy aвтoнoмiй [13, c. 22V, 228, 231, 232].
Дepжaви втpaчaють cвoю нaцioнaльнy iдeнтичнicть, тому щo гpoмaдcькe cycпiльcтвo пepecтae бaчити у дepжaвi гoлoвнy тa нeзaмiннy фopмy гpoмaдcькoï opгaнiзaцiï. Пocилюeтьcя тдак нeдepжaвниx opгaнiзaцiй, кiлькicть якиx пocтiйнo зpocтae, тaк caмo як i мoжливocтi впливaти нa мiжнapoднo-пoлiтичнy cитyaцiю, тa coцiaльнo-eкoнoмiчний poзвитoк. Taкi opгaнiзaцiï, як G-8, GC, MBФ, O^ŒK, MEPKOCУP, пepeбиpaючи нa ceбe низку функцш мiжнapoдниx cyб'eктiв, oбмeжyють caмocтiйнicть cyвepeнниx дepжaв. Eкoнoмiчнa глoбaлiзaцiя, яга xapaктepизyeтьcя вiльним пepeмiщeнням кaпiтaлy з мeтoю oтpимaння бiльшиx пpибyткiв, poзмивae нaцioнaльнi кopдoни, дepжaви змyшeнi зaдля eкoнoмiчнoï cтaбiльнocтi i пpoгpecy взaeмoдiяти з мiжнapoдними opгaнiзaцiями, пpиймaючи ïx пpaвилa гpи.
Teндeнцiя дo зpocтaння кiлькocтi дepжaв cвiдчить пpo тe, щo кopдoни дepжaв дeмapкoвaнi з мiнiмaльним ypaxyвaнням eтнiчниx тa кyльтypниx бaжaнь нaceлeння i цe пoнyкae cили нaцioнaлiзмy дo caмocтвepджeння. ^ки щo cвiт, зa визнaчeнням пpoфecopa C. Блaнкa, «poбить cпpoби витюнити нa yзбiччя жaxливy дилeмy вибopy мiж тepитopiaльнoю цiлicнicтю дepжaв тa нaцioнaльним caмoвизнaчeнням» [14, c. 3].
^том^ть aнглiйcькi дocлiдники П. Xipcr тa Дж. Toмпcoн ввaжaють, щo cпocтepiгaeтьcя cвiдoмe змeншeння кepiвнoгo пoтeнцiaлy дepжaви, ocoбливo нa piвнi мaкpoeкoнoмiки. Пpoтe збepeжeння ïï ключoвoï poлi нe пiдлягae cyмнiвy, 6o тшьки вoнa зaвдяки cпiвпpaцi з шшими дepжaвaми зaбeзпeчye yмoви для здiйcнeння eфeктивнoгo мiжнapoднoгo пpaвлiння. Cтвopeння cвiтoвиx i peгioнaльниx pинкiв у cyкyпнocтi iз зpocтaнням нoвиx тeлeкoмyнiкaцiйниx мepeж звyзилo мoжливocтi eкcклюзивнoгo кoнтpoлю дepжaви зa влacнoю тepитopieю. Пpoтe вoнa збepeглa чимaлий кoнтpoль зa
171
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 9
населениям: люди менш мобшьш, шж rpomi, товари та ще'1, i в певному розумшш залишаються «бшьш нацюнальними», oскiльки мають потребу в паспортах, Bi3ax, пoмeшкaннi та професшнш акредитаци. Тiльки нaцioнaльнa держава уповноважена виступати вщ iмeнi населення, яке мешкае на ii територп [15, с. 410].
Серед тенденцш, якi визначають напрям трансформацп сучасно'1 системи мiжнapoдниx вiднoсин та характеризують сучасну мiжнapoднo-пoлiтичну та сощально-eкoнoмiчну картину свiту, поряд з rлoбaлiзaцiею можна назвати iнтerpaцiю, perioнaлiзaцiю, дeцeнтpaлiзaцiю, фparмeнтaцiю та дeмoкpaтизaцiю. Дискусiйним залишаеться питання щодо сутi та змюту rлoбaлiзaцii. В одних дoслiджeнняx наголошуеться, що rлoбaлiзaцiйнi процеси, якi супроводжуються штегращею, вiдбувaються поруч з perioнaлiзaцiею та фparмeнтaцiею, в iншиx наголошуеться на паралельному розвитку цих процеав.
Щодо мaйбутньoro пoлiтики, Дж. Розенау стверджуе, що супepeчливi тенденци на шляху до бшьшо'1 ште^а^!' i фратентацп будуть зростати прискореними темпами. У всьому свт влада мае тенденцш до зростання дeцeнтpaлiзaцii i бaraтo в чому послаблена [1, с. 10]. Нова епоха формуеться тд впливом багатьох фaктopiв i на сучасному eтaпi розвитку науки неможливо отримати однозначно'1 вiдпoвiдi на питання, що рухае переб^ом подш. У нас вiдсутнi дoстaтнi тдстави стверджувати, що поди rлoбaльнoro масштабу зараз скеровуються саме США, глoбaлiзaцiею чи кaпiтaлiзмoм.
Список використано¥ л1тератури
1. Rosenau J. The Study of World Politics / J. Rosenau. - London - New York : Routledge, 2006. - Volume 1: theoretical and methodological challenges. - 301 p.
2. Clark I. Globalization and fragmentation: International relations in the the twentieth century / I. Clark. - N. Y. etc. : Oxford university press, 1997. - 220 p.
3. Белорус О. Глобализация и безопасность развития / О. Белорус, Д. Лукьяненко, М. Гончаренко. - К. : КНЭУ, 2002. - 789 с.
4. Rosenau J. Many Globalizations, One International Relations / J. Rosenau // Globalizations. - 2004. - Vol. 1, № 1. - P. 1-8.
5. Хат^ин^он С. Столкновение цивилизаций / С. Хат^ин^он / пер. с анид. Т. Велимееева, Ю. Новикова. - М. : АСТ, 2003. - 603 с.
6. Robertson R. Discourses of globalization: Preliminary considerations / R. Robertson, H. Knodker // International sociology. - 1999. - Vol 13, №. 1. - С. 25-40.
7. Бшорус О. Г. Глобальш трансформацп i стpaтerii розвитку : моногр. / О. Г. Бшорус, Д. Г. Лук'яненко. - К., 1998. - 416 с.
8. Рифы тлобализации: взгляд из России. Институт современ. социализма [Електроний ресурс] // 21.05.2001. - Режим доступу: www.nasledie.ru/global/17_4/gr1.htm.
9. Shipman A. The globalization myth / A. Shipman. - Cambridge: Icon books ltd., 2002. -260 p.
10. Фертоссон И. Глобальное общество в конце двадцатого столетия / И. Фертоссон // Международные отношения: социологаческие подходы. - М. : Гардарики, 1998. - С. 195-221.
11. Mitrany D. The Functional Approach to World Organization. / D. Mitrany // International Affairs. -1948. - July. - P. 128-142.
12. Gilpin R. The Political Economy of International Relations / R. Gilpin. - Princeton : Princeton University Press, 1987. - 627 p.
13. Hexnecca O. PexoH^irypaum cynacHoro CBÍTy / O. Hexnecca // ExoHOMixa 3HaHb : bhk^hkh rao6a.m3auii Ta YxpaYHH / nifl 3ar. pe#. A. n. ranbHHHcxoro, C. B. HbOBOHKma, B. n. CeMHHO^eHKa. - K., 2004. - C. 216-242.
14. KoHOHeHKO C. Teopm Mi^Hapo^HHx bíahochh b cncTeMi cycnmbHHx flHcuHnrnH : aHTonoria TBopnHx AocarHeHb / C. KoHOHeHKO. - K. : IHcTHTyr cbítoboí eKOHOMiKH i Mi^HapoAHHx bíahochh HAH YKpaiHH, 2004. - Bnnycx 1. - 319 c.
15. Hirst P. Globalization and the future of the nation state / P. Hirst, G. Tohmpson // Economy and society. - 1995. - Vol.24, №. 3. - P. 408-442.
CTaTTfl HaAiñm^a £O peAaxuii 22.05.2014
M. Fesenko
FRAGMENTATION AND INTEGRATION AS THE MAIN MEGATRENDS AT THE
BEGINNING OF XXI CENTURY
American political scientist Rosenau believes that in today's world of fragmentation and integration processes are interdependent, making a whole ( in his terminology -«fragmegration»). Numerous studies of foreign scientists indicate when various grounds and factors influencing the formation and evolution of the modern nation-state. In most cases, the combination becomes especially apparent domestic trend towards decentralization of management, with external friction-rows (globalization and European integration), which lead to the transformation of the political system of the modern state and the shift in the under-standing of statehood in the academic environment.
Conditioned by globalization rapid growth of various members of the international system helps accelerate its transformation and complicates the analysis and the possibility to predict the direction of its development. Together with the states on the transformation of the modern system of international relations is influenced by various intergovernmental and international nongovernmental organizations, multinational corporations, domestic regions. All these actors have very different objective, one positive to support sustainable global development, while other, such as terrorist organizations, their task to destabilize the existing world order. Therefore, changes in the quantitative and qualitative composition of the main participants in today's global political processes causing fundamental transformations in the global political structure
Globalization and fragmentation pervade the entire history of international relations in the twentieth century. Their interaction determined the unique features of different periods of historical development. Globalization continued throughout the twentieth century, but it was not the same type and the same, so it can not be described as being linearly evolving, closed and autonomous process - technological, economic or cultural. According to the author, globalization is a complex and multidimensional set of processes consistently associated with the realities of international relations and practices of the state, that is changing.
Ambiguities and contradictions of globalization, according to the neo-liberal paradigm predtavnyka transatlantic R.Robertson school of international relations, reflected in its proposed term «glocalization», which emphasizes the interconnectedness and interdependence of globalization and localization. It refers to a process that combines the trends of globalization and localization, and is primarily based on the redistribution of privilege and discrimination, wealth and poverty, power and powerlessness, freedom and dependence. This process means restratfcation of world that is creating a new hierarchy worldwide, based on principles different from previousones.
Keywords: integration, fragmentation, frahmihraion, globalization, the international system, localization, glokalization, transformation.
PEUtEH3EHTH: AnmoHWK O.B., d.nojiim.H, npo$.; TpotyuMeHKO M.B., K.nojiim.H., дoц.
173
