CC BY
266
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМЫ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
В УКРА1Н1
УДК: 34.02
М. М. Баймуратов
ДЕЦЕНТРАЛ13АЦ1Я ПОВНОВАЖЕНЬ ПУБЛ1ЧНО1 ВЛАДИ В ПОЛЬЩ1 ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦ11 М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1НИ
У статт1 розглядаютъся питання децентрал1заци повноваженъ публ1чно1 влади в Полъщ1 та запозичення позитивного досвгду в цт сфер1 як засобу формування компетенци мюцевого самоврядування в Украш.
Ключов1 слова: децентрал1защя, деконцентращя, компетенщя, публ1чна влада, мжцеве самоврядування, заруб1жний досв1д.
Постановка проблеми. Украшська Революц!я Г!дност! стала одн!ею з найважлив!ших под!й у св!тов!й !сторп першо! чверт! XXI стол!ття. Г1 причини можна оц!нювати по р!зному, але в хронолог!чному аспект! подш ними стали природна тяга украшщв до пдного життя, актив1зац1я д1яльносп уряду Януковича з п1дготовки до тдписання Угоди про асоц1ац1ю з Свропейським Союзом, а пот1м ! обман широких верств населення можновладцями. Вони не тшьки призвели до виникнення нового Майдану, а й вилилися в потужний сощальний протест проти правлшня «С1м'1» та 11 наближених, сфокусували увагу на цшому ряд! проблем, вир1шення яких, на думку широких народних мас ! прогресивних пол1тик1в, могло б сприяти нейтрал1зацп глибоко! соц1ально-пол1тично'1 кризи, в якш опинилася Укра1на.
Ц1 вимоги були оформлен! у вигляд! вимог Майдану ! передан! новому уряду, основний склад якого був сформований ! схвалений на Майдан! ! самим Майданом. Вони ж знайшли свое в!дображення ! в програмах кандидат!в на пост Президента Украши, один з яких - Петро Порошенко, здобув перемогу у виборах в першому тур! голосування, включивши ц! вимоги в програму сво1х д!й на посад! глави держави.
Одн!ею з основних вимог, що знаходяться в списку Майдану, е вимога про децентрал!зац!ю повноважень орган!в публ!чно1 влади. Така вимога виникла не випадково, а стало законом!рною реакц!ею громадян Украши на !стотн! тенденци централ!зац!1 публ!чно1 влади в держав!, яскравим проявом яко1, стало «вибудовування» в систем! владних повноважень жорстко1 ! едино1 «вертикал! виконавчо1 влади» режимом Януковича.
Сутн!сть тако1 вертикал! виконавчо1 влади полягала в тому:
- що нею фактично були н!вельован! ознаки демократ!! в державному управл!нн!, завдяки чому народ фактично був усунений в!д процесу прийняття пол!тичних р!шень та процесу управл!ння державою (див. ст.ст. 3, 35, 38, 69 Конституцп Украши) [1];
- що до структури тако! вертикал!, насамперед, кр!м орган!в виконавчо! влади, включалися й органи м!сцевого самоврядування, незважаючи на те, що зг!дно ст. 5 Конституцп Украши та Закону Украши «Про м!сцеве самоврядування в Укра1н!» в!д 21 травня 1997 року [2], м!сцеве самоврядування е як самост!йним р!внем публ!чно1 самоврядно! влади, так ! самост!йним суб'ектом конституц!йного права у межах сво!х повноважень ! при вир!шенн! питань м!сцевого значення;
- що органи м!сцевого самоврядування настирливо почали !менуватися можновладцями «м!сцевими органами влади» ! розпочалися активн! процеси побудови
едино! системи рад, за прикладом колишнього СРСР, починаючи вщ Верховно! Ради i закшчуючи сiльськими радами;
- що вiдбувався перерозподiл повноважень мiсцевого самоврядування на користь оргашв центрально! виконавчо! влади - з !х вiдання на рiвень Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни забиралися основнi повноваження, яю давали реальну можливiсть фшансово поповнити мiсцевi бюджети - питання визначення тарифiв на комунально-побутовi послуги, реестрацп власностi, розпорядження землею в рамках територп, де функцiонуе територiальна громада тощо, що, з одного боку, зрiвнювало все населення держави на побутовому рiвнi, без урахування особливостей оргашзацп життя в конкретному населеному пункт^ з iншого - швелювало мiсцеве самоврядування як автономний до державно! публiчно! влади шститут; а з третього - «замикало» всi фiнансовi потоки на рiвнi центрально! виконавчо! влади, позбавляло фшансово! самостшносп територiальнi громади та перетворювало органи мюцевого самоврядування в слухняне знаряддя можновладщв;
- що супроводжувалось важливими та одюзними фактами знищення мюцевого самоврядування в Укра!ш, а саме: а) масовi фальсифшаци на мюцевих виборах на користь кандидатур вщ Партп регiонiв та !! партiйного списку «перекрутили» вибiр населення, у наслщок чого, ця правляча партся трансформувалась фактично в едину пол^ичну силу, що репрезентувала органи мюцевого самоврядування в державi саме в межах дослщжувано! «вертикалi влади»; б) на законодавчому рiвнi вщбувся подiл посади Ки!вського мiського голови, що обирався територiальною громадою мюта на двi посади - голови Ки!всько! мюько! державно! адмшстрацп, що призначаеться i е пiдпорядкованим Президенту Укра!ни та Ки!вського мiського голови, що обираеться територiальною громадою Киева, але який став волод^и в основному тшьки представницькими функцiями; в) були проведет звшьнення мiських голiв великих мiст Укра!ни, наприклад, Одеси, i свiдоме непризначення позачергових виборiв на цi посади, а також посади мюьких голiв iнших мют - Киева, Миколаева, Херсона та ш., що були звiльненi з шших причин (за власним бажанням, смерть, обрання народним депутатом та ш.), з метою збереження i консервацп фактично «прямого» правлiння з центру;
- що особлива увага придшялася системi мiсцевих державних адмiнiстрацiй (обласних i районних), саме вони ставали бенефiцiарiями (користувачами) основного обсягу владних повноважень на мiсцях i основним об'ектом розмежування повноважень. Говорячи про децентралiзацiю влади, збшьшення надходжень до мюцевих бюджетiв в якостi основних складових реформи мiсцевого самоврядування, В. Янукович пiд час наради з питань соцiально-економiчного розвитку Херсонсько! обласп в жовтнi 2012 року сказав: «Ми будемо поступово перемщувати центр ваги в регюни. Пiдсилювати мюцеве самоврядування, працювати над децентралiзацiею влади» [3]. Зпдно цього на рiвень обласних адмiнiстрацiй передавалися i повноваження оргашв державно! виконавчо! влади на мюцях, що вилучалися з компетенцп уряду - виходячи з тдпорядкованосп мюцевих адмiнiстрацiй Адмiнiстрацi! Президента Укра!ни, змiцнювалася саме президентська вертикаль влади;
- проголошена владою Януковича мунщипальна реформа, в основному розумшася як розмежування повноважень мiж обласним та шшими рiвнями мiсцевого самоврядування, з метою змщнення саме регiонального рiвня управлiння, пiдпорядкованого центру;
- «конституцшна реформа», проведена владою Януковича через ршення Конституцiйного Суду Укра!ни [4], безтдставно припинила дiю Конституцй Укра!ни 2004 року i вiдновила д^ Конституцй Укра!ни 1996 року, що зумовило перехщ Укра!ни вiд переважно парламентсько-президентсько! форми правлiння до
cyпepпpeзидeнтcькoï фopми пpaвлiння y нeкoнcтитyцiйний cпociб.
Haвeдeнi пpиклaди e cвiдoцтвoм cyттeвoгo пocилeння eтaтиcтcькиx зacaд в дepжaвнoмy yпpaвлiннi та y здiйcнeннi пyблiчнoï влади в дepжaвi. Peзyльтaтoм пoдiбниx дiй cтaли пpaктичний «пapaлiч» cиcтeми мicцeвoгo caмoвpядyвaння, пoзбaвлeнoï мaтepiaльнo-фiнaнcoвoï бази, i нeпpoпopцiйнe пocилeння piвня дepжaвнoгo yпpaвлiння на мicцяx - мicцeвиx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй, щo вxoдять в cиcтeмy пpeзидeнтcькoï влaднoï вepтикaлi i бeззaпepeчнo пiдпopядкoвaнi ш. Taким чинoм, в Укpaïнi бyлa пoбyдoвaнa тoтaльнa cиcтeмa пpeзидeнтcькoï влади, дe вciмa пpoцecaми кepyвaлa oднa людина - глава дepжaви, щo фaктичнo cтaлo yзypпaцieю пyблiчнoï, пpичoмy, як дepжaвнoï, так i caмoвpяднoï влади.
Зpaзкoм для пoбyдoви вepтикaлi влади в Укpaïнi peжим Янyкoвичa oбpaв Pociйcькy Фeдepaцiю, дe вepтикaль влади, пoбyдoвaнa B. B. Пyтiним в xoдi aдмiнicтpaтивнoï peфopми, мала ч^ю тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти: а) звeдeння вepтикaлi влади oбгpyнтoвyвaлocь нeoбxiднicтю змiцнeння pocm^^'í дepжaвнocтi, яка пoxитнyлacя пicля пapaдy cyвepeнiтeтiв, а тaкoж збiльшeнням piвня вiдпoвiдaльнocтi чинoвникiв пepeд cycпiльcтвoм; б) гoлoвним кpoкoм y пoбyдoвi вepтикaлi влади бyлo cтвopeння ceми фeдepaльниx oкpyгiв, щo пoдiлили вcю ^amy на пpиблизнo piвнi в eкoнoмiчнoмy вiднoшeннi чacтини, пpизнaчeння главами фeдepaльниx oкpyгiв вiдпoвiдaльниx людeй та пepeпiдпopядкyвaння глав cyб'eктiв фeдepaцiï нoвим чинoвникaм [5].
Однак, як вiдмiчaв А. Бeлoяp, пpиxoвaнi тeндeнцiï y змщ^нш pocrn^^ дepжaвнocтi пoлягaють в тому, щo нeглacнo пpoвoдятьcя пpoцeдypи зi cтвopeння в Pociйcькiй Фeдepaцiï двoпapтiйнoï (aбo нaвiть oднoпapтiйнoï) cиcтeми на зpaзoк та^ в CШA, ^ли двi pyчнi пapтiï здiйcнюють видимють пoлiтичнoï бopoтьби i дeмoкpaтiï. Taкими пapтiями в CШA e rap™ pecпyблiкaнцiв i пapтiя дeмoкpaтiв ^e мaлo y кoгo виникae peзoннe питання: «А чим цi rap^i' poзpiзняютьcя, якщo в пepeклaдi назв пepшиx з лaтинi, а дpyгий з ipe^^ мoви виxoдить oднe i тe ж - «влада нapoдy»»). У Pociï oднieю з пapтiй мoжe cтaти (та вжe cтaлa - Авт.) так звана rap^ влади «Сдина Pociя», яка за дoпoмoгoю вибopниx тexнoлoгiй зaxoпилa вci ключoвi пocaди в pocrn^^ влади. Яка пapтiя бyдe oбpaнa на дpyгy poль - пoки нe яcнo. Taким чинoм, пюля ocтaтoчнoгo звeдeння вepтикaлi влади Pocw чeкae пoлiтичний тeaтp aбcypдy [6].
B тaкиx yмoвax зpocтae eкoнoмiчнa та coцiaльнo-пoлiтичнa нaпpyгa, щo вeдe дo coцiaльниx зaвopyшeнь, cтaвить тд питання opдинapнe фyнкцioнyвaння i здiйcнeння дepжaвнocтi та oб'eктивнo пoтpeбye cвoeï пpeвeнцiï y виглядi мoгyтнix пpoцeciв дeцeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь пyблiчнoï влади.
Анал1з ocmaHHix до^дженъ i публтацш. зазначити, щo пpoблeмaтикa
фopмyвaння кoмпeтeнцiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння як вiдoбpaжeння мyнiципaльнo-пpaвoвиx вiднocин y зв'язку з дeцeнтpaлiзaцieю пyблiчнoï влади щe да була пpeдмeтoм кoмплeкcнoгo нayкoвoгo дocлiджeння. Джepeльнoю бaзoю ща пpoблeмaтики e здoбyтки вiтчизняниx та зapyбiжниx вчeниx в гaлyзi тeopiï дepжaви i пpaвa, кoнcтитyцiйнoгo, aдмiнicтpaтивнoгo, мyнiципaльнoгo ^ава, якi пpямo aбo пoбiчнo тopкaютьcя питань взaeмoзв'язкy кoмпeтeнцiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння, йoгo opгaнiв та пoвнoвaжeнь йoгo cyб'eктiв з пpoблeмaтикoю cтaнoвлeння, функцюнування, poзвиткy та вдocкoнaлeння мyнiципaльнo-пpaвoвиx вiднocин та фeнoмeнoм дeцeнтpaлiзaцiï i дeкoнцeнтpaцiï пoвнoвaжeнь opгaнiв пyблiчнoï влади, в тому чиош й фopмyвaння пyблiчнoï мyнiципaльнoï влади. Пoчинaючи з 1990 po^, кoли y вiтчизнянiй наущ пoчaлocя фopмyвaння cyчacниx пoглядiв на мicцeвe caмoвpядyвaння, oкpeмим acпeктaм пpoблeми мyнiципaльнoï влади пpидiляли увагу M. О. Бaймypaтoв, Ю. Ю. Бальцш, B. I. Бopдeнюк, T. M. Бypяк, I. П. Бyткo, M. П. Bopoнoв, B. A. Tpm-op^, B. П. Гpoбoвa, P. K. Дaвидoв, I. B. Дpoбyш, B. M. Kaмпo, О. О. Kapлoв,
A. A. Koвaлeнкo, M. I. Kopнieнкo, B. B. Kpaвчeнкo, П. M. Любчeнкo, M. П. Opзix, Б. A. Пepeжняк, B. Ф. ^rop^o, O. B. Пpieшкiнa, M. O. Пyxтинcький, O. Ф. Фpицький, Г. B. Чaпaлa, B. M. Шaпoвaл тa iншi вчeнi, нayкoвi нaдбaння якиx i 6ули пoклaдeнi в ocнoвy дaнoгo дocлiджeння.
Aнaлiз oкpeмиx acпeктiв мyнiципaльнo-пpaвoвиx вiднocин, в тому чи^ й в ^mmcn cтaнoвлeння кoмпeтeнцiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння, y cyчacнiй зapyбiжнiй нayцi пpoвoдивcя y нayкoвиx пpaцяx А. А. Aкмaлoвoï, I. B. Бaбiчeвa, M. C. Бoндapя, T. M. Бялкiнoï, B. I. Bacильeвa, I. B. Bидpiнa, A. P. Gpьoмiнa, Ю. Д. Kaзaнчeвa, M. O. Kpacнoвa, A. M. Kocтюкoвa, O. O. Kyтaфiнa, B. C. Moкpoгo, П. Moproca, Л. O. Hyднeнкo, I. I. Oвчинникoвa, M. Л. Пeшинa, M. B. Пocтoвoгo, G. Peгyльcькoгo,
B. I. Фaдeeвa, O. I. Чepкacoвa, K. C. Шyгpинoï тa ш.
Bapтo зaзнaчити, щo зa ocтaннi poки в Укpaïнi oпyблiкoвaнo pяд нayкoвиx пpaць, в якиx виcвiтлюютьcя oкpeмi питaння cтaнoвлeння кoмпeтeнцiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa йoгo opгaнiв в oкpeмиx cфepax coцiaльнoгo життя (мicтoбyдyвaння, coцiaльний зaxиcт, oxopoнa гpoмaдcькoгo пopядкy), зoкpeмa й зa paxyнoк зaпoзичeння пoзитивнoгo зapyбiжнoгo дocвiдy. Oднaк, щ пpaцi нe мicтять cиcтeмнoгo aнaлiзy xapaктepниx pиc тa зaвдaнь тaкoгo зaпoзичeння зapyбiжнoгo дocвiдy, в тому чи^ й зa paxyнoк мoдeлювaння мyнiципaльнo-пpaвoвиx вiднocин, щo бaзyютьcя та вiдпoвiдниx пpeдмeтax вiдaння opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa пoвнoвaжeнняx, щo ними здiйcнюютьcя y cфepax тaкиx пpeдмeтiв. Toмy дaнe дocлiджeння opгaнiчнo дoпoвнюe ïx, a нaявнicть oзнaчeниx ^a^ нe пoзбaвляe йoгo aктyaльнocтi.
Mema cmammi. Oдним з зaвдaнь дocлiджeння e cпpoбa poзглянyти пpoблeмaтикy впливу зapyбiжнoгo дocвiдy дeцeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь opгaнiв пyблiчнoï влaди y cфepi мyнiципaльнo-пpaвoвиx вiднocин нa фopмyвaння кoмпeтeнцiï opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння Укpaïни. Ha пepшe мicцe тут виcyвaeтьcя кoмплeкcний, мiждиcциплiнapний пiдxiд, cпpямoвaний нa пoшyк тeopeтикo-пpaвoвoï ocнoви мicцeвoгo caмoвpядyвaння, як ocoбливoгo виду cycпiльниx вiднocин, у якиx вaжливy poль вiдiгpae caмe йoгo кoмпeтeнцiя.
Buклaдeuuя ocuoвuoгo мamepiaлy. зaзнaчити, щo icтopiя дeцeнтpaлiзoвaнoï
дepжaви e icтopieю вiдпoвiдниx cyпepeчнocтeй, пoв'язaниx iз пoшyкoм нaйкpaщoï фopми opгaнiзaцiï дepжaвнoï влaди. Ocтaннi кiлькa дecятиpiч пoняття дeцeнтpaлiзaцiï тa ocoбливo дeцeнтpaлiзaцiï влaдниx пoвнoвaжeнь opгaнiв пyблiчнoï влaди, e ocнoвним в eдинiй iнтeгpoвaнiй Gвpoпi, вoнo тaкoж cтaлo oб'eднyючим щoдo eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв у цш чacтинi cвiтy. Дeцeнтpaлiзaцiя як ^н^пщя нaбyвae бaгaтьox фopм, звaжaючи нa icтopiю ^arn, piвнi poзвиткy, кyльтypи й пiдxoди дo дepжaвнoгo yпpaвлiння [7].
Oдним з нaйвaжливiшиx змiн, пpoпoнoвaниx Пpeзидeнтoм У^шни Пeтpoм Пopoшeнкo для внeceння в Koнcтитyцiю У^шни в кoнтeкcтi кoнcтитyцiйнoï peфopми [8], e дeцeнтpaлiзaцiя пyблiчнoï влaди, тoбтo пepepoзпoдiл влaдниx пoвнoвaжeнь «звepxy-вниз», з мeтoю пoбyдoви пoвнoцiннoï cиcтeми мicцeвoгo caмoвpядyвaння в дepжaвi. Пpичинoю тaкoгo пiдxoдy e, пo-пepшe, нaпoлeгливe бaжaння влaди пepeлoмити жopcткy тeндeнцiю цeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь opгaнiв дepжaвнoï пyблiчнoï влaди, icнyючy в Укpaïнi та вcьoмy пpoтязi ïï нeзaлeжнocтi тa впливaючy нa iнepтнicть, кoнтpaвepciйнicть тa кopyпцiйнicть пyблiчнoï влaди. Пo-дpyгe, нiвeлювaти цю тeндeнцiю, щo пocилилacя в ocтaннi poки в пepioд пoбyдoви тaк звaнoï «вepтикaлi викoнaвчoï влaди», в яку зaгнaли й opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння. I цe, нeзвaжaючи нa тe, щo зa Koнcтитyцieю У^шни 1996 poкy, вoни e в мeжax cвoïx пoвнoвaжeнь caмocтiйними i нeзaлeжними opгaнaми пyблiчнoï влaди, cфopмoвaними бeзпocepeдньo тepитopiaльними гpoмaдaми - жш^лями пeвниx тepитopiй дepжaви.
Дeцeнтpaлiзaцiя e дoвoлi cклaдним та бaгaтoacпeктним фeнoмeнoм, пoняття якoгo мoжнa poзкpивaти чepeз йoгo вплив на: aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльний ycтpiй дepжaви, cиcтeмy opгaнiв пyблiчнoï aдмiнicтpaцiï, poзпoдiл мiж ними функцш, пoвнoвaжeнь та фiнaнcoвиx pecypciв. Cлiд зазначити, щo дeцeнтpaлiзaцiю зaдeклapoвaнo y cт. 132 Koнcтитyцiï У^аши як oднy iз пpинципoвиx зacaд, на якиx гpyнтyeтьcя тepитopiaльний ycrprn дepжaви. Пpoтe, вiднoшeння зaкoнoдaвця дo цьoгo пpинципy e aмбiвaлeнтним i нeoднoзнaчним, 6o на вiдмiнy вщ Koнcтитyцiй бaгaтьox зapyбiжниx дepжaв, зacaдoю e нe caмa дeцeнтpaлiзaцiя, а «пoeднaння цeнтpaлiзaцiï i дeцeнтpaлiзaцiï y здiйcнeннi дepжaвнoï влади». Taким чинoм, пo-пepшe, дeцeнтpaлiзaцiя нe e винятшвим пpинципoм за нaзвaнoю кoнcтитyцiйнoю нopмoю, а, пo-дpyгe, згaдaнe «пoeднaння» вiдoбpaжae вiдпoвiднy нeкoнcтpyктивнy диxoтoмiю y пoбyдoвi як aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю дepжaви, так й шагеми ïï пyблiчнoï влади. А, пo-тpeтe, цe нaгляднo дeмoнcтpye пocтiйнi i бoлючi «кoливaння» yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa та йoгo пoлiтикyмy мiж Cxoдoм i Зaxoдoм.
Hapeштi, толя yкpaïнcькoгo вибopy на кopиcть eвpoпeйcькoï iнтeгpaцiйнoï мoдeлi, i oтжe oднoзнaчнoï дeцeнтpaлiзaцiï пyблiчнoï влади, зpaзкoм для та^ дeцeнтpaлiзaцiï в Укpaïнi o6para пoльcькa мoдeль. С зaгaльнoвiдoмим, щo peфopми лeгкo нe дaютьcя, aлe дocвiд Пoльщi, яка цiнoю вaжкиx зycиль пoбyдyвaлa eвpoпeйcькy ^amy, e нaoчним пpиклaдoм для peфopмyвaння cиcтeми пyблiчнoï влади, в тoмy чи&ш й cиcтeми мicцeвoгo caмoвpядyвaння в нашш ^ami.
B тeopeтичнoмy aOTe^i пpoблeмaтикa дeцeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь пyблiчнoï влади для У^аши e дocить aктyaльнoю та пepcпeктивнoю. Bиxoдячи iз пpинципy poзпoдiлy влад, для кoжнoï дeмoкpaтичнoï дepжaви нeoбxiдним e poзмeжyвaння кoмпeтeнцiï opгaнiв пyблiчнoï aдмiнicтpaцiï. У cвoю чepгy, нaдзвичaйнo важливим e визнaчeння oптимaльнoгo piвня кoнцeнтpaцiï влaдниx пoвнoвaжeнь для кoжнoï iнcтитyцiйнoï ланки в cиcтeмi пyблiчнoï aдмiнicтpaцiï - з пoдaльшoю пepeдaчeю «нaдлишкoвиx» пoвнoвaжeнь мaкcимaльнo нaближeним дo нaceлeння cyб'eктaм, тобто ïx дeцeнтpaлiзaцieю. Taким чинoм виникae так звана дeкoнцeнтpaцiя пoвнoвaжeнь, щo «poзмивaютьcя» на вiдпoвiднoмy вищoмy piвнi yпpaвлiння та пepeдaютьcя (а да дeлeгyютьcя з мoжливicтю ïx зaбpaти назад в будь-який чac - Авт.) на бшьш нижчий piвeнь yпpaвлiння y йoгo влacнi (caмoвpяднi) пoвнoвaжeння.
Oтжe, дeцeнтpaлiзaцiя oзнaчae такий otocí6 визнaчeння та poзмeжyвaння завдань i функцш, за я^го бшьшють iз ниx пepeдaeтьcя з piвня цeнтpaльниx opгaнiв на piвeнь нижчий i crae влacним завданням та пoвнoвaжeнням opгaнiв нижчoгo piвня [9]. Moжнa тaкoж зазначити, щo питома вага aдмiнicтpaтивнoï дiяльнocтi пoклaдaeтьcя на мicцeвi opгaни a6o iншi yпoвнoвaжeнi дepжaвoю cyб'eкти. Taкa дeцeнтpaлiзaцiя влади в дepжaвi cпpияe poзвиткy cпpaвжньoï дeмoкpaтiï, aджe вiдбyвaeтьcя, пo-пepшe, poзшиpeння впливу тepитopiaльниx гpoмaд, coцiaльниx ^уп та гpoмaдcькocтi в цiлoмy на cпpaви пyблiчнoгo знaчeння, а, пo-дpyгe, нacлiдкoм цьoгo e пiдвищeння coцiaльнoï aктивнocтi нaceлeння, щo фopмye cepeд ньoгo вiдпoвiдний кopпyc aктивниx пpиxильникiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння та, пo-тpeтe, c^^e пoдoлaнню «coцiaльнoï aнeмiï» в cyra^cm. Taким чинoм, вiдбyвaeтьcя peaлiзaцiя oднieï з нaйвaжливiшиx тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт дeмoкpaтичнoï дepжaви, яка завжди пpaгнe залучити гpoмaдcькicть дo здiйcнeння пyблiчниx функцш ypядyвaння з мeтoю oптимaльнoгo зaдoвoлeння piзнoбiчниx пoтpeб людини, як члeнa тepитopiaльнoï cпiльнoти i нaceлeння, як ocнoвнoгo кoнcтитyюючoгo та пepвиннoгo cy6'e^a мicцeвoгo caмoвpядyвaння (див. cт. 140 Koнcтитyцiï Укpaïни) - тepитopiaльнoï гpoмaди.
Зpoзyмiлo, щo тут йдeтьcя як пpo вищий (зaгaльнoдepжaвний) piвeнь opгaнiзaцiï влади, так i пpo peгioнaльний та, бeзyмoвнo, мicцeвий piвнi. Aджe влада мoжe бути зocepeджeнa в py^x цeнтpaльниx opгaнiв викoнaвчoï влади (та ïx тepитopiaльниx
opгaнiв) чи cтaнoвити cиcтeмy вiдпoвiдниx пoвнoвaжeнь, нaдaниx piзним opгaнaм дepжaвнoï влaди тa iншим cyб'eктaм, зoкpeмa, зa кpитepieм тepитopiaльним (мicцeвe caмoвpядyвaння); пiдвiдoмчocтi тoщo. Toж ypядyвaння та мicцeвoмy piвнi й щoдo мicцeвиx cпpaв мoжe здiйcнювaтиcя двoмa cпocoбaми: як пpизнaчyвaними «Brop^> чинoвникaми дepжaвнoгo aпapaтy, щo фyнкцioнyють «нa мicцяx» (пocaдoвцями дepжaвниx opгaнiв влaди), тaк i в paмкax дeцeнтpaлiзoвaнoï cиcтeми ypядyвaння, щo пepeдбaчae aктивнy тa caмocтiйнy дiяльнicть opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa iншиx yпoвнoвaжeниx дepжaвoю cyб'eктiв.
У цьoмy вiднoшeннi Пoльщa пpeдcтaвляe нaйбiльш нaглядний пpиклaд. Heoбxiднo зaзнaчити, щo пapтнepcькi вiднocини У^шни з Пoльщeю e yнiкaльним явищeм у cтocyнкax з кoлишнiми coцiaлicтичними ^штами Cxiднoï Gвpoпи. Caмe Пoльщa взялa нa ceбe вaжкy мiciю бути лoкoмoтивoм У^шни в ïï pyci дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy. Цe бyлo дeтepмiнoвaнo тим, щo нaшi зaxiднi cyciди вiд пoчaткy пpoцeciв дeмoкpaтизaцiï дeмoнcтpyвaли виcoкi тeмпи i якють cycпiльниx пepeтвopeнь, дocить вдaлo зacтocoвyючи мoдeлi paдикaльниx змiн в eкoнoмiцi тa пoлiтичнiй cтpaтeгiï, якi poзpoблялиcя i пpoпoнyвaлиcя мiжнapoдними вaлютнo-фiнaнcoвими iнcтитyтaми. Ocoбливy poль у циx пpoцecax бyлo вiдвeдeнo дeцeнтpaлiзaцiï влaди як «^жливш cклaдoвiй пoлiтичнoï peфopми зaвдяки тiй poлi, яку вoнa мoжe вiдiгpaвaти в cтpимyвaннi iнфляцiйнoгo ттоку тa збiльшeннi тeмпiв eкoнoмiчнoгo зpocтaння i пpoтидiï кopyпцiï» [10].
He дивлячтоь нa тe, щo пoльcький дocвiд pинкoвиx пepeтвopeнь дocтaтньo шиpoкo e пpeдcтaвлeним у вiтчизнянiй тау^вш cпiльнoтi - цс й yзaгaльнюючi дocлiджeння, як то «Ha шляxy дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy: дocвiд Пoльшi» (cпiльний Укpaïнo-пoльcький пpoeкт фyндaцiï «Biдкpитe cycпiльcтвo», 2006 p.) чи «Чeтвepтa xвиля пoльcькиx peфopм»; публ^^х вiдoмиx нayкoвцiв i пpaктикiв пoльcькиx peфopм: Л. Бaльцepoвичa, А. Biлдaвcькi, P. Гopтaт, M. Дaбpoвcькi, Л. Koляpcькa-Бoбинcькoï, А. Лeвiтaca, B. Opлoвcькi, M. Фeдepoвичa тoщo - вoднoчac, пpoблeмaтикa дeцeнтpaлiзaцiï влaди як нaйвaжливiшoï cклaдoвoï ycпiшнocтi дeмoкpaтичниx пepeтвopeнь, зaлишaeтьcя мaлo дocлiджyвaнoю тa нeвиpiшeнoю.
Poзпoчинaючи шиpoкy дeмoкpaтизaцiю cycпiльнoгo i дepжaвнoгo життя, пoльcькa пoлiтикo-пpaвoвa дyмкa дoтpимyвaлacя кoнцeпцiï видaтнoгo пpeдcтaвникa нeoкoнcepвaтизмy Дж. Mypaвчикa, кoтpий cxилявcя дo тoгo, щo зaгaльнa пiдтpимкa дeмoкpaтичнoгo шляxy poзвиткy дoзвoлить craoprn^ «cвiт aмepикaнcькoгo зpaзкa, нс cxoжий нa жoдeн з минyлиx - цс будуть м^, гapмoнiя, a нс зaгapбaння» [11].
Taкий coцiaльнo нopмaтивний диcкypc пepeдбaчae, нacaмпepeд, таявшсть пpeдcтaвницькиx i пiдзвiтниx opгaнiв влaди. Пpи цьoмy вiдпoвiднi влaднi шститути тa cтpyктypи мaють пepioдичнo oнoвлювaтиcя нa кoнcтитyцiйниx зacaдax, a ïx дiячi (дeпyтaти тa cлyжбoвцi - Авт.) oбoв'язкoвo мaють кepyвaтиcя виключнo пpинципoм вepxoвeнcтвa пpaвa. Пoльcькa мoдeль дeмoкpaтiï бaзyeтьcя нa cтвopeннi coцiaльнoгo i кyльтypнoгo клiмaтy в cyra^cm, який yмoжливлюe peaлiзaцiю caмe тaкoï фopми дeмoкpaтiï. Гoлoвним у пpaктичнoмy вимipi e тс, щo пoляки, нacлiдyючи зaxiднi мoдeлi, ввaжaють тайбшьш вaжливим cтвopeння дeмoкpaтичнoï cиcтeми пocтiйнoгo гaтyнкy, a нс cтaвлять та пeвнoгo лiдepa чи пapтiю, як пiдтpимyвaтимyть цсй пpoцec i явищс.
Cyттeвe знaчeння в цьoмy п^тскст! вiдвoдитьcя фopмyвaнню cтaбiльнocтi гpoмaдянcькoгo cyra^o^a в poзyмiннi кpaщиx пpeдcтaвникiв cвiтoвoï зaxiднoï пoлiтичнoï думки. У пoлiтoлoгiчнoмy вимipi тa кoнкpeтнo у вiднoшeннi дo нoвиx нeзaлeжниx дepжaв iз coцiaлicтичним минулим тaкий пiдxiд дo визнaчeння дeмoкpaтiï нaйвиpaзнiшe був пpeдcтaвлeний у пpaцяx M. Гaльпepiнa тa Д. Шeффepa. Boни викopиcтoвyють тepмiн «oбмeжeнa кoнcтитyцiйнa дeмoкpaтiя», мaючи та yвaзi
нeмoжливicть нeгaйнoгo i нeзaпepeчнoгo зacтocyвaння i впpoвaджeння в пoлiтичнy пpaктикy зaвepшeниx зpaзкiв дeмoкpaтiï [12].
Kpiм тoгo, вoни вважають, щo з oднoгo бoкy, cyчacнa дeмoкpaтiя вимaгae oбoв'язкoвicть тoгo, щoб пapтiя, кoтpa пepeмaгae на вибopax, фopмyвaлa ypяд i нecлa пoвнy вiдпoвiдaльнicть пepeд cycпiльcтвoм. З iншoгo - oбмeжeнoгo втpyчaння дepжaви в життя та дiяльнicть гpoмaдян з пepeдбaчeнням того, щo «oбpaний кepiвник, нaвiть якщo за ньoгo вiддaнo пepeвaжнy бшьшють гoлociв на вiльниx вибopax, да e вiльним y cпpaвi ^ипидання пpoцecy вiльниx вибopiв чи oбмeжeннi iншиx пpaв» [13]. Hapeштi, вcтaнoвлeння дeмoкpaтiï на пepвиннoмy piвнi «c^^e poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa та активнш yчacтi в пoлiтичнoмy жиrтi на мicцeвoмy piвнi» [14]. Taкoмy пoдвiйнoмy завданню дeмoкpaтизaцiï нaйпoвнiшe вiдпoвiдae пpинцип дeцeнтpaлiзaцiï влади та cyпyтнiй йoмy пpинцип cyбcидiapнocтi (згiднo з цим пpинципoм вiдбyвaeтьcя фактична дeцeнтpaлiзaцiя влади «знизу», ocкiльки вiн пepeдбaчae, щo кoжнa низoвa ланка влади caмocтiйнo визнaчae кoлo влacниx пoвнoвaжeнь, пepeдaючи «нaвepx» дo влади вищoгo piвня тi пoвнoвaжeння, якi виxoдять за мeжi кoмпeтeнцiï та pecypcниx мoжливocтeй низoвoï ланки влади - Авт.).
Iдeoлoги пoльcькoгo вapiaнтa poзвиткy виxoдили з тoгo, щo пocтбiпoляpний cвiт y poзyмiннi дeмoкpaтичнocтi пoдiляeтьcя на двi чacтини:
1. Зoнy миpy, блaгoпoлyччя i дeмoкpaтiï.
2. Зoнy нecпoкoю, зaвopyшeнь, вiйни i poзвиткy [15].
Taкий poзпoдiл cyчacнoгo пoлiтичнoгo cвiтy дoзвoляe poзглядaти дpyгy чacтинy як пepcпeктивнy, зaлишae надда на тe, щo cвiт y мaйбyтньoмy cтaнe eдиним, пoбyдoвaним caмe на дeмoкpaтичниx пpинципax та вщнайти шляxи пepexoдy ^arn, щo пepeбyвaють y дpyгiй гpyпi, дo пepшoï. Bищим пpинципoм для o6ox частин cвiтy пpи цьoмy нaзивaeтьcя вища цшшсть людини, а нe пoлiтики, дepжaви чи peчeй. У такий cпociб пoльcькa пoлiтичнa кyльтypa y cвoïx вищиx пpoявax виключae мoжливicть пpинeceння в жepтвy людини задля тepитopiaльниx чи eкoнoмiчниx здoбyткiв.
Закликаючи дo oбepeжнocтi в cпoдiвaнняx на тe, щo зoни дeмoкpaтiï i м^у нeвдoвзi пoкpиють вecь cвiт, M. Зiнгep та А. Biльдaвcький cтвepджyють, щo така cитyaцiя стада мoжливoю, якщo бyдe peaлiзoвaнa ^ндапщя вepxoвeнcтвa «cyвepeнiтeтy cвiтy» над «нацюнальними cyвepeнiтeтaми» [16]. Ця кoнцeпцiя пepeдбaчae пpiopитeтнicть мicцeвиx та peгioнaльниx влад, як найближчик дo людини (a6o влад «cyвepeнiтeтy cвiтy»), над владами дашральними (владами нaцioнaльнoгo cyвepeнiтeтy). Звщаля, oб'eктивнo пocтae питання фopмyвaння кoмпeтeнцiï opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, якe випливae мeтoдoлoгiчним peзyльтaтoм глoбaльнoï, нaцioнaльнoï та peгioнaльнoï дeцeнтpaлiзaцiï.
Cлiд cкaзaти, щo вcepйoз за дeцeнтpaлiзaцiю y Пoльщi взялиcя в дaлeкoмy 1989-му po^. Caмe тoдi нoвa пoльcькa дepжaвa piшyчe лiквiдyвaлa в пpoцeci cвoгo cтaнoвлeння п'ять ключoвиx дepжaвниx мoнoпoлiй, якi гальмували ïï пocтyпaльний poзвитoк. Пoлiтичнa мoнoпoлiя була зpyйнoвaнa пpoвeдeнням дeмoкpaтичниx вибopiв дo opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння в 1990 po^. B цьoмy ж poцi був cкacoвaний paдянcький пpинцип дeмoкpaтичнoгo цeнтpaлiзмy - i таким чинoм зpyйнoвaнa yпpaвлiнcькa мoнoпoлiя, тoбтo фaктичнo була знищeнa iepapxiчнa зaлeжнicть i вepтикaльнe пiдпopядкyвaння нижчecтoящиx opгaнiв yпpaвлiння - вищecтoящим. Tpeтьoю була вiдмiнa мoнoпoлiï влacнocтi та вcтaнoвлeння мнoжиннocтi ïï фopм, пpи цьoмy rмiнaм (ocнoвнa oдиниця мicцeвoгo caмoвpядyвaння в ^льщ^ piвнoзнaчнa пpoпoнoвaнoï y нac гpoмaдi - Авт.), була пepeдaнa y владеть зeмля, бyдiвлi та oблaднaння, щo cтaлo зaпopyкoю cтaнoвлeння caмocтiйнoгo yпpaвлiння. Чeтвepтoю була cкacoвaнa фшаншва мoнoпoлiя дepжaви шляxoм видiлeння мicцeвиx бюджeтiв з дepжaвнoгo бюджeтy - i гмши oтpимaли мoжливicть caмocтiйнo poзпopяджaтиcя cвoïми
гpoшимa i нecти зa цс вiдпoвiдaльнicть. Ocтaнньoю, п'ятoю мoнoпoлieю, яга бyлa зpyйнoвaнa, cтaлa aдмiнicтpaтивнa мoнoпoлiя. Oпiвнoчi 27 тpaвня 1990 po^ пoнaд 100 тиcяч людсй у Пoльщi змiнили мicцe poбoти - з дepжaвниx cлyжбoвцiв вoни cтaли мyнiципaльними - пpaцiвникaми гмiн [17].
Bci цi змiни, щo тopкнyлиcя, пo cyтi, вcьoгo дepжaвнoгo ycтpoю, cyпpoвoджyвaлиcя icтoтними змiнaми в нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi - тiльки в 1990 po^ бyлo пpийнятo мaйжe 90 нoвиx зaкoнiв [18].
Baжливy poль в пpoцeci peфopмyвaння зiгpaли змши в aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoмy yCTpoï Пoльщi - 49 вoeвoдcтв oб'eднaли в 16, тобто фaктичнo вiдбyлacя oптимiзaцiя peгioнaльнoгo piвня caмoвpядyвaння шляxoм у^упнсння йoгo cyб'eктiв. I вce цс cyпpoвoджyвaлocя пoтyжними зaкoнoдaвчими пpoцecaми пepeдaчi пoвнoвaжeнь - мicцeвi гpoмaди (гмши) oтpимaли в cвoe poзпopяджeння бюджсти i cьoгoднi мoжyть caмocтiйнo виpiшyвaти, куди нaпpaвити фiнaнcи - та peмoнт дopiг, бyдiвництвo лiкapeнь aбo шкiл чи poзвитoк iнфpacтpyктypи. ^ляки ввaжaють, щo пoявa peaльниx пoвнoвaжeнь, вiдпoвiдaльнocтi i гpoшeй нa мicцяx - cтaли бeззaпepeчними плюcaми peфopми. Xoчa й визнaють - щo шляx нслсгкий, aлe peзyльтaтивний.
Ha думку oднoгo з ocнoвниx пoльcькиx мyнiципaльниx peфopмaтopiв, пpoфecopa G. Peгyльcькoгo, гoлoвними yмoвaми ycпixy peфopми пoляки ввaжaють, пo-пepшe, нaявнicть пoлiтичнoï вoлi кepiвникiв дepжaви (пoлiтичний чинник - Авт.). Bлaдa нс мoжe oбмeжyвaтиcя тiльки poзмoвaми. Boнa пoвиннa, пepш зa вce, poзyмiти, щo peфopмa викличс всликий oпip, якс 1и дoвeдeтьcя дoлaти. Пo-дpyгe, нaявнicть зтань eкcпepтiв, якi пoвиннi poзyмiти вyзлoвi питaння peфopмyвaння i визнaчaти, щo poбити i як (мeтoдoлoгiчний чинник - Авт.). Пo-тpeтe, нaйвaжливiшoю yмoвoю e пiдтpимкa peфopм гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм, щo нaдae 1'м лeгiтимнocтi (лсптимний чинник -Авт.). Бсз тaкoï пiдтpимки peфopмa нс мoжe бути ycпiшнoю. I тут нeoбxiднa ютотта пiдтpимкa i пpoфecioнaлiзм з 6o^ 3MI. Пo-чeтвepтe, нaявнicть квaлiфiкoвaниx кaдpiв, якi poзyмiючи ceнc i нeoбxiднicть peфopми, змoжyть ïï впpoвaдити (кaдpoвий чинник -Авт.) [19].
Пoчaтoк peфopм в Пoльщi cтикнyвcя з cyб'eктивним фaктopoм, який в У^шт тpeбa вpaxoвyвaти в oбoв'язкoвoмy пopядкy - цс coцiaльнa пacивнicть людсй тa ïx нepoзyмiння cyтi peфopм. Звiдciля дужс пpoxoлoднe вiднoшeння дo ниx. Алс зa дoпoмoги coцiaльнo aктивнoï чacтини нaceлeння, нoвoгo дeпyтaтcькoгo кopпycy тa мepiв тaкий cтaн cпpaв був змiнeний нa нaйкpaщe - був cтвopeний мexaнiзм caмo пiдтpимyючoгo poзвиткy гpoмaд.
Bлaдa мicцeвoгo caмoвpядyвaння зaлeжить нс тiльки вщ cфep кoмпeтeнцiï i бюджсту, a й вщ влaди i opгaнiзaцiйниx мoжливocтeй мicцeвиx acoцiaцiй тa бaгaтьox iншиx ycтaнoв, тaкиx як мунщитальш бaнки, нaвчaльнi цeнтpи, кoнcaлтингoвi кoмпaнiï, цeнтpи мicькoгo плaнyвaння чи кoмyнaльнi пiдпpиeмcтвa. Ha мicцeвoмy piвнi виникли нoвi aco^a^ï бiзнecмeнiв. Eкoнoмiчнi ycпixи гмiн, a тaкoж влaдa i opгaнiзaцiйнi мoжливocтi мyнiципaльниx acoцiaцiй пpивepнyли yвaгy вeликoгo бiзнecy, зaцiкaвлeниx у cпiвпpaцi з мicцeвoю влaдoю.
Bci щ фaктopи i визнaчили зpocтaння влaди i бaгaтcтвa мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Haдaлi ycпix гмiн був parnmo «пoмiчeний» i пoлiтичними пapтiями. Micцeвi лiдepи cтaли зaймaти вaжливi пoзицiï в пapтiйниx cтpyктypax, щo пoлiпшилo ïx cтaвлeння дo мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Бiльш тoгo, йoгo ycпix був пiдтpимaний дсякими пoлiтичними cилaми, як пpaгнyли дo якнaйшвидшoï тpaнcфopмaцiï ^стсми влaди, eкoнoмiки тa cycпiльcтвa зapaди зближсння з Gвpoпoю. Дeцeнтpaлiзaцiя тa poзвитoк мicцeвoгo caмoвpядyвaння cтaли фaктичнo кpитичнo вaжливoю чacтинoю imerpa^ï з Gвpoпoю.
Taким чинoм, в Укpaïнi нaлeжить cфopмyвaти цi yмoви i зaпacтиcя тepпiнням, вoлeю, знаннями i вipoю в ycпix. Aджe тiльки вoни змoжyть пpивecти нашу дepжaвy дo cпpaвжньoï лoкaльнoï дeмoкpaтiï.
Висновки. Peзюмyючи виклaдeнe вищe, мoжнa дiйти нacтyпниx виcнoвкiв:
- пpoцec дeцeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь opгaнiв пyблiчнoï влади e oб'eктивним пpoцecoм, щo виникae та cyпpoвoджye пpoцecи дeмoкpaтизaцiï cycпiльнoгo та дepжaвнoгo життя;
- peфopмyвaння пyблiчнoï влади на^яму e пoв'язaним з пpoцecoм фopмyвaння кoмпeтeнцiï opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, щo в yмoвax дeцeнтpaлiзaцiï та дeкoнцeнтpaцiï, фopмyють cвoю влacнy кoмпeтeнцiйнy базу пoвнoвaжeнь та пpeдмeтiв вщання;
- y пpoцecи дeцeнтpaлiзaцiï зaлyчaютьcя нe тiльки дepжaвнi i caмoвpяднi yпpaвлiнcькi cтpyктypи, aлe й шиpoкi вepcти coцiaльнo aктивнoгo нaceлeння, включаючи aco^a^ï людeй, щo cтвopюютьcя ними з мeтoю peaлiзaцiï piзниx iнтepeciв (пiдпpиeмництвo, cтyдeнтcтвo, блaгoдiйництвo тoщo);
- y пpoцeci фopмyвaння кoмпeтeнцiйниx пoвнoвaжeнь opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння в У^аши ocoбливo вaжливe знaчeння мae зaпoзичeння пoзитивнoгo зapyбiжнoгo дocвiдy тиx ^arn, щo вжe здiйcнили вiдпoвiднi pинкoвi пepeтвopeння та мають пoзитивний дocвiд дeцeнтpaлiзaцiï пoвнoвaжeнь opгaнiв пyблiчнoï влади;
- дocвiд Пoльщi в цьoмy питaннi нe мae aльтepнaтив, 6o двi нaшi дepжaви мали пpиблизнo piвнi cтapтoвi yмoви для пoчaткy coцiaльнo-eкoнoмiчниx та coцiaльнo-пoлiтичниx пepeтвopeнь.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Koнcтитyцiя У^аши 1996 poкy II Biдoмocтi Bepxoвнoï Paди Укpaïни. - 1996. - M 30. - Or. 141.
2. ^o мicцeвe caмoвpядyвaння в Укpaïнi: Зaкoн У^аши вщ 21 тpaвня 1997 poкy II Biдoмocтi Bepxoвнoï Paди Укpaïни. - 1997. - M24. - C^ 170.
3. Див.: Biктop Янушвич: Дeцeнтpaлiзaцiя влади e ocнoвним завданням peфopми мicцeвoгo caмoвpядyвaння [Eлeктpoнний дoкyмeнт]. - Peжим дocтyпy: http:lluaror.org.ualviktor-yanukovich-decentralizaciya-vladi-ye-osnovnim-zavdannyam-reformi-miscevogo-samovryaduvannyal
4. Piшeння Koнcтитyцiйнoгo Cyдy У^атиу cпpaвi за кoнcтитyцiйним пoдaнням 252 нapoдниx дeпyтaтiв У^аши щoдo вiдпoвiднocтi Koнcтитyцiï У^аши (кoнcтитyцiйнocтi) Зaкoнy У^аши «Пpo внeceння змiн дo Koнcтитyцiï Укpaïни» вiд 8 гpyдня 2004 po^ M 2222-IV (cпpaвa пpo дoдepжaння пpoцeдypи внeceння змiн дo Koнcтитyцiï Укpaïни) Cпpaвa M 1-45I2010 вщ 30 вepecня 2010 po^ M 20-pпI2010 [Eлeктpoнний дoкyмeнт]. - Peжим дocтyпy: http:IIzakon2.rada.gov.uaIlawsIshowIv020p710-10
5. Див.: Бeлoяp A. Toлкoвый cлoвapь дeмoкpaтичecкoгo нoвoязa и эвфeмизмoв [Eлeктpoнний дoкyмeнт]. - Peжим дocтyпy: http:llpolitike.ruldictionaryl472lwordlvertikal-vlasti
6. Taм caмo.
7. Mopгoc П. ^o^c дeцeнтpaлiзaцiï: дeякi ocнoвнi кoнцeпцiï poзпoдiлy пoвнoвaжeнь мiж дepжaвним, peгioнaльним та мicцeвим piвнями влади I П. Moproc Il Eкoнoмiчний ча^и; - XXI. - 2006. - M 5-6. - C. 40.
8. Haeм M. ^вий пpoeкт Koнcтитyцiï: втiлeння мpiй Пeтpa Пopoшeнкa I M. Haeм Il У^аш^ка пpaвдa. - 2014. - 26 чepвня.
9. Дeцeнтpaлiзaцiя пyблiчнoï влади: дocвiд eвpoпeйcькиx кpaïн та пepcпeктиви Укpaïни I О. M. Бopиcлaвcькa, I. Б. Зaвepyxa, A. M. Ш^лик О. M. Mocкaлeнкo та ш. - K. , 2012. -C. 13.
10. MaKpocTpyKTypHa nornTHKa Ta pHHKOBa TpaHc^opMauia: aocbia no^b^i Ta YKpaiHH / 3a peA. Krnxa. - K.: 3anoBiT, 2004. - C. 10-11.
11. Muravchik J. Exporting Democracy: Fulfilling America's Destiny / J. Muravchik. -Washington, DC: American Enterprise Institute, 1992. - P. 321-322.
12. Halperin M. H. Self-Determination in the New World Order / M. H. Halperin, D. J. Scheffer, P. L. Small. - Washington, DC: CEILP, 1992. - pp. 88-90.
13. Ibidem. - P. 89.
14. MaKpocTpyKTypHa nornTHKa Ta pHHKoBa TpaHc^opMama: AocBifl no^b^i Ta YKpaiHH. -C. 11.
15. Singer M. Why the Great Democracies Will Stay Democratic/ M. Singer, A. Wildawsky. - Washington, DC: USIA, 1994. - P. 25-30.
16. Ibidem.
17. Pery^bcKHH H. Pe^opMa Mecraoro caMoynpaB^eHHa b no^bme: raa3amh oneBHflua [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocryny: http://dialogs.org.ua/ru/cross/page 20220.html
18. TaM caMo.
19. TaM caMo.
CTarra Haflmm^a ao peflam'i 20.09.2014 p. M. M. Baimuratov
DECENTRALIZING POWERS OF PUBLIC AUTHORITIES IN POLAND AS A MEANS OF FORMING COMPETENCE OF LOCAL GOVERNMENT: THE
EXPERIENCE FOR UKRAINE
The article deals with the decentralization of powers of public authorities in Poland and the adoption of positive experience in this area as a means of competence of local self-government in Ukraine.
The author argues that the process of decentralization of powers of public authorities is an objective process that occurs and is accompanied by democratization of social and political life.
Based on the fact that the reform of public administration is directly related to the process of forming the responsibility of local authorities, the latter in terms of decentralization and deconcentration, form their own base of competence and powers of jurisdiction.
Specifies that decentralization involves not only government and self-management structures, but also socially active a mile wide population, including associations of people who created them for the implementation of various interests (business, student, charity, etc.).
In the formation of competence powers of local self-government in Ukraine is particularly important borrowing positive foreign experience of those countries that have already made the relevant market reforms and have a positive experience of decentralization of powers of public authorities. Therefore, the Polish experience in this matter no alternatives for our two states have approximately equal starting conditions for the start of socioeconomic and socio-political transformation.
Keywords: decentralization, deconcentration, competence, public authorities, local government, foreign experience.
