Научная статья на тему 'Система принятия решений в городе Мариуполе: этнополитические контексты'

Система принятия решений в городе Мариуполе: этнополитические контексты Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
290
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЭФФЕКТИВНАЯ СИСТЕМА ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЙ / ОРГАНЫ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ / ТЕНДЕРНАЯ ЭКСПЕРТИЗА / УРОВНИ ВОЗМОЖНОСТИ / ЕФЕКТИВНА СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ РіШЕНЬ / ОРГАНИ МіСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ / ТЕНДЕРНА ЕКСПЕРТИЗА / РіВНі МОЖЛИВОСТі / EFFECTIVE DECISION-MAKING SYSTEM / LOCAL GOVERNMENTS / GENDER EXPERTISE / EQUAL OPPORTUNITIES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Дегтяренко Анастасия Николаевна

Проанализированы факторы влияния на систему принятия решений в городе Мариуполе, учитывая этнополитические контексты развития региона в целом. Использованы диалектический метод исследования, а также эмпирические: мониторинг, интервью, анкетирование, математико-статистический, в частности, структурное и типологическое группирование базового материала. Разработаны практические рекомендации для городских администраций относительно усовершенствования государственной политики и функционирования органов местного самоуправления по части согласования и реализации этнонациональных и тендерных интересов и потребностей государства и его граждан. Доказано, что эффективная система принятия решений возможна при условии гармоничного развития всего территориального общества. Представлен алгоритм повышения эффективности работы системы принятия решений.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The decision-making system in Mariupol: ethnic and political contexts

The article analyzes the decision-making system in the city of Mariupol, given the ethnic and political context of the region. Theoretical and methodological basis of the research is fundamental assumptions, conceptual achievements and cognitive tools of ethnopolitology, ethnic Science on State and other social and humanitarian sciences. Among the methods of cognitive activity presented in the research backbone there is dialectical one. It allows consideration of national processes and phenomena not as static, but as variables whose dynamics reveals the unity and struggle of opposites. It also uses empirical methods: monitoring, interviews, questionnaires, mathematics and statistics, including structural and typological grouping of base material. The main source of statistical data was «Mariupol Gender passport», which was published in 2013. Only the following methodological pluralism in cognitive processes, using a multidisciplinary approach, methodology and techniques can be effective. Today Mariupol is unique city, an industrial center of the country, port, metallurgy and engineering center, which combines different ethnic groups, cultural backgrounds and educational trends. Every new day changes Mariupol to the city of European level. Vital functions of the territorial community of Mariupol covers all major segments of public relations: politics, law, economics, social sphere, culture, education, science, religion and tradition. On the territory of this investigated region vital activity has as specific so common to many other regions of the country signs, the study of which requires the use of inductive and deductive cognitive procedures based on nationwide trends. This makes it possible to obtain such knowledge of the communities in the region characteristic of the phenomena and processes, that allow to formulate conclusions and proposals topical for Ukraine. Among the factors of structuring territorial communities are gender of personality and gender equality. Gender equality consists of equal rights, opportunities, position, equal importance and appropriate system. Often gender equality is perceived as a "sameness". Men and women are not equal and never will. Their differences are the most important contribution to the diversity of the world. It is important to understand that gender equality is not just biological differences, but social components. Women and men are citizens of different countries, they have a different ethnicity, religious preference, differing in social status, level of education, age criteria, health, place of residence (rural or urban population) and other components which are gender of personality is formed according to gender. Thus, taking into account all the gender components of the development of the city allows to analyze the features of decision making in Mariupol and make recommendations for improving the efficiency of decision-making systems, not only in Mariupol and region, but also in the whole country. Politological analysis conducted in the article combines socio-demographic, sociopolitical, socio-economic and socio-cultural components. Representation in elected bodies and access to public services is an important marker in determining the level of gender equality in society and in decision-making system. The author analyzes the representation of women and men in elected bodies of local communities of Donetsk region, the number of deputies in Mariupol city council, the election of village, town and city heads of Donetsk region on the basis of sex, as well as the situation of the personnel reserve.

Текст научной работы на тему «Система принятия решений в городе Мариуполе: этнополитические контексты»

ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 10

China. US and South Korea, as countrie sthat are most interested in stability in the region, stress that, in accordance with all facts, Japan has far more rights to the archipelago than China.

Today, experts do not presume to give accurate predictions about resolving the territorial dispute between Japan and China. However, they say in the coming years the conflict unlikely to turn into the armed conflict, because it will hit the close trade and economic relations between states. There is a compelling idea that Japan and China, as guarantors of security and development of the Asia-Pacific region, will reach a compromise on this issue.

Key words: territorial conflict archipelago Senkaku Islands Diaoyu, the Asia-Pacific region.

РЕЦЕНЗЕНТИ: Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.; Антонюк О.В., д.полт.н, проф.

УДК 323.1(477.62-2Мар)(045)

А.М. Дегтеренко

СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ В М1СТ1 МАР1УПОЛ1: ЕТНОПОЛ1ТИЧН1 КОНТЕКСТИ

npoaHmi3oeaHO чинники впливу на систему прийняття рШенъ в Micmi Maрiynoлi, враховуючи етнополтичш контексти розвитку регюну в цшому. Використано дiaлекmичний метод до^дження, а також емтричт - мотторинг, ттерв'ю, анкетування, математико-статистичт, зокрема, структурне та mиnoлoгiчне групування базового мamеpiaлy. Розроблено практичт рекомендаци для м^цевих адмШстрацт щодо вдосконалення державног полтики та функцюнування оргатв м^цевого самоврядування в частим узгодження й pеaлiзaцlг етнонацюналъних та хендерних ттереЫв i потреб держави та гг громадян. Доведено, що ефективна система прийняття рШенъ можлива лише за умови гармонтного розвитку вЫе'г mеpиmopiaлънo'г громади. Надано алгоритм тдвищення ефекmивнocmi роботи системи прийняттярШенъ.

Ключов1 слова: ефективна система прийняття рШенъ, органи м^цевого самоврядування, хендерна експертиза, piвнi можлшо^1.

Прийняття р1шень, як i обмш шформащею, е складовою будь-яко! управлшсько! д1яльносп. Тому в необхщносп прийняття ршень - складних i простих, важливих, а також другорядних i полягае суть всього процесу управлшня. Прийняття ршень - це завжди процес, який вщбуваеться впродовж певного часового перюду й здiйснюеться в декшька етапiв. Рiшення - це результат вибору з декшькох альтернатив. Але важливо як вщбуваеться вiдбiр помiж рiзних альтернатив, що е важливим компонентом, що е маркером, який визначае процес прийняття ршень. Мюто Марiуполь Донецько! областi мае свою специфшу щодо прийняття рiшень як на поличному (владному) рiвнi, так i в економiчнiй та сощально-культурнш царинi.

Аналiз системи прийняття ршень в мiстi Марiуполi, враховуючи етнополтичш контексти розвитку регiону в цшому, надае можливiсть розробити алгорiтм тдвищення

eфeктивнocтi cиcтeми пpийняття p^em, який мoжe 6ути aктyaльним для ва€1 пoлieтнiчнoï Укpaïни.

Teopeтикo-мeтoдoлoгiчнoю ocнoвoю дocлiджeння e фyндaмeнтaльнi пoлoжeння, кoнцeптyaльнi здoбyтки i пiзнaвaльний iнcтpyмeнтapiй eтнoпoлiтoлoгiï, eтнoдepжaвoзнaвcтвa тa iншиx coцioгyмaнiтapниx мук. Cepeд cпocoбiв (мeтoдiв) пiзнaвaльнoï дiяльнocтi, зacтocoвaниx y дocлiджeннi, cиcтeмoyтвopюючим e дiaлeктичний. Biн yмoжливлюe poзгляд eтнoнaцioнaльниx пpoцeciв i явищ нe як cтaтичниx, a як змiнниx вeличин, динaмiкa якиx виявляe eднicть i бopoтьбy пpoтилeжнocтeй. Bикopиcтoвyютьcя тaкoж eмпipичнi мeтoди: мoнiтopинг, aнкeтyвaння, мaтeмaтикo-cтaтиcтичнi, зoкpeмa, cтpyктypнe тa типoлoгiчнe гpyпyвaння бaзoвoгo мaтepiaлy. Лишe дoтpимyючиcь мeтoдoлoгiчнoгo плюpaлiзмy y пiзнaвaльнoмy пpoцeci, зacтocoвyючи мiждиcциплiнapний пiдxiд, мeтoдoлoгiя тa мeтoдикa мoжyть 6УТИ eфeктивними.

Ocнoвним джepeлoм cтaтиcтичниx дaниx cтaв «Гeндepний пacпopт Mapiyпoля» [1], який вийшoв дpyкoм y 2013 po^, a тaкoж poзмiщeний нa пopтaлi Mapiyпoльcькoï м^ь^' paди. Baжливими джepeлaми cтaтиcтичниx дaниx e мaтepiaли Bceyкpaïнcькoгo пepeпиcy нaceлeння 2001 po^ тa щopiчнi cтaтиcтичнi дocлiджeння Гoлoвнoгo yпpaвлiння cтaтиcтики y Дoнeцькiй oблacтi, a тaкoж в мют Mapiyпoлi.

Cьoгoднi Mapiyпoль - ушк^ь^ мicтo, iндycтpiaльний цeнтp ^aï™, пopт, мeтaлypгiйний тa мaшинoбyдiвний цeнтp, в я^му пoeднyeтьcя кoлopит piзниx eтнiчниx гpyп, кyльтypниx тpaдицiй тa ocвiтнix тeндeнцiй. Життeдiяльнicть тepитopiaльнoï гpoмaди Mapiyпoля oxoплюe yci ocнoвнi ceгмeнти cycпiльниx вiднocин: пoлiтикy, пpaвo, eкoнoмiкy, coцiaльнy cфepy, кyльтypy, ocвiтy, нayкy, peлiгiю i тpaдицiï. Ha тepeнax дocлiджyвaнoгo peгioнy ця життeдiяльнicть мae як cпeцифiчнi, тaк i cпiльнi з бaгaтьмa iншими peгioнaми дepжaви oзнaки, дocлiджeння якиx пoтpeбye зacтocyвaння тдуктивник тa дeдyктивниx пiзнaвaльниx пpoцeдyp, з ypaxyвaнням зaгaльнoyкpaïнcькиx тeндeнцiй. Цe yмoжливлюe oтpимaння тaкoгo знaння пpo влacтивi тepитopiaльним гpoмaдaм peгioнy явищa i пpoцecи, якi дoзвoлять cфopмyлювaти виcнoвки i пpoпoзицiï, aктyaльнi для ва€1 Укpaïни.

Cepeд чинникiв cтpyктypyвaння тepитopiaльниx гpoмaд - гeндep ocoбиcтocтi тa гeндepнa piвнicть. Гeндepнa piвнicть cклaдaeтьcя з piвнocтi пpaв, мoжливocтeй, пoлoжeння, piвнoï знaчимocтi i вiдпoвiднoï cиcтeми. Чacтo reндepнa piвнicть cпpиймaeтьcя як «oднaкoвicть». Eкcпepт Пpoгpaми poзвиткy OOH в Укpaïнi Haтaля Kypгaнoвcькa a^em^e yвaгy у пociбникy з гeндepнoï eкcпepизи, poзpoблeнoмy для пpaцiвникiв Mapiyпoльcькoï мюьш! paди, щo чoлoвiки i жшки нe oднaкoвi, i шшли нe будуть тaкими. Ïx вiдмiннocтi - нaйвaжливiший внecoк у piзнoмaнiтнicть cвiтy. Baжливим e poзyмiння, щo reндepнa piвнicть cтocyeтьcя нe тшьки бioлoгiчниx вiдмiннocтeй, a caмe coцiaльниx кoмпoнeнтiв. Жiнки i чoлoвiки e гpoмaдянaми piзниx ^arn, вoни мaють piзнy eтнiчнy пpинaлeжнicть, peлiгiйнi yпoдoбaння, poзpiзняютьcя зa coцiaльним cтaнoм, зa piвнeм ocвiти, зa вiкoвими кpитepiями, зa cтaнoм здopoв'я, зa мю^м пpoживaння (ciльcькe aбo мicькe нaceлeння) тa iншими кoмпoнeнтaми якi i фopмyють reндep ocoбиcтocтi вiдпoвiднo дo cтaтi [2].

Taк, вpaxyвaння вcix reндepниx кoмпoнeнтiв poзвиткy мicтa нaдae мoжливicть пpoaнaлiзyвaти ocoбливocтi cиcтeми пpийняття piшeнь в мicтi Mapiyпoлi тa нaдaти peкoмeндaцiï щoдo пiдвищeння eфeктивнocтi poбoти cиcтeми пpийняття piшeнь да тiльки в Mapiyпoлi тa periom, a й в ^ami в ц^му.

Пoлiтoлoгiчний aнaлiз, пpoвeдeний у crani пoeднye coцiaльнo-дeмoгpaфiчнi, coцiaльнo-пoлiтичнi, coцiaльнo-eкoнoмiчнi тa coцiaльнo-кyльтypнi кoмпoнeнти.

Biднocини cycпiльниx cyб'eктiв - вщ гpoмaдянинa дo гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй i пoлiтичниx пapтiй тa дepжaвниx i caмoвpядниx opгaнiв - з пpивoдy фopмyвaння тa фyнкцioнyвaння цeнтpaльнoï i мicцeвиx влaд e нeвiд'eмнoю чacтинoю жиrтeдiяльнocтi тepитopiaльниx гpoмaд. Ц вiднocини e пoлiтичними зa cвoeю cyrтю. Як тaкi, qo нaйтicнiшe пoв'язaнi з гeндepними тa eтнoнaцioнaльними вiднocинaми. Aджe влaдний pecypc e чи нe нaйeфeктивнiшим зacoбoм peaлiзaцiï пoв'язaниx з фeнoмeнoм гeндepy тa eтнiчнocтi iндивiдyaльниx i кoлeктивниx iнтepeciв [3].

Пpeдcтaвництвo y вибopниx oprarax тa дocтyп дo дepжaвнoï ^ужби e вaжливим мapкepoм y визнaчeннi piвня reндepнoï piвнocтi y cyra^cm тa в cиcтeмi пpийняrтя p^em. Aвтopoм пpoaнaлiзoвaнo пpeдcтaвництвo жiнoк тa чoлoвiкiв y вибopниx opгaнax влaди тepитopiaльниx гpoмaд Дoнeцькoï oблacтi, кшькють дeпyтaтiв y Mapiyпoльcькiй мicькiй paдi; peзyльтaти вибopiв ciльcькиx, ceлищниx, мюькик гoлiв Дoнeцькoï oблacтi зa oзнaкoю cтaтi, a тaкoж cитyaцiю з кaдpoвим peзepвoм.

Будь-який пoлiтичний cyб'eкт, щo пpaгнe дocягти тиx aбo iншиx цiлeй, зaцiкaвлeний у пiдтpимцi cвoeï дiяльнocтi тepитopiaльними гpoмaдaми. ^му пpoблeмaтикa iндивiдyaльниx i кoлeктивниx eтнoнaцioнaльниx iнтepeciв, питaння гeндepнoï piвнocтi тpaдицiйнo пpиcyтнi в зaгaльнoдepжaвнoмy i peгioнaльниx пoлiтичнoмy тa мac-мeдiйнoмy диcкypcax. Boни пoмiтнo aктyaлiзyeтьcя пiд чac вибopчиx кaмпaнiй i впливaють нa фopмyвaння пoлiтичниx cимпaтiй тa пoлiтичниx opiern^rn гpoмaдян. Haйвиpaзнiшим пoкaзникoм циx opiern^rn e пiдcyмки гoлocyвaння пiд чac вибopiв. Paнiшe цeй пoкaзник виявлявcя, нacaмпepeд, пiд чac вибopiв пapлaмeнтy тa Пpeзидeнтa дepжaви. Taк, aнaлiз cтaтиcтичниx мaтepiaлiв, пpeзeнтoвaниx y «Гeндepнoмy пacпopтi Mapiyпoля» пpeдcтaвляe пoлiтичнi opieнтaцiя тepитopiaльнoï гpoмaди Mapiyпoля, включaючи eлeктopaльнi yпoдoбaння нaceлeння зa мaтepiaлaми вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 29 бepeзня 1998 poкy, зa мaтepiaлaми вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 31 бepeзня 2002 poкy, зa мaтepiaлaми вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 26 бepeзня 2006 poкy, зa мaтepiaлaми пoзaчepгoвиx вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 2007 po^, зa мaтepiaлaми вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 2012 poкy i 2014 po^; a тaкoж пoлiтичнi opieнтaцiя нaceлeння Дoнeцькoï oблacтi зa мaтepiaлaми вибopiв Пpeзидeнтa Укpaïни y 1999 po^, y 2004 po^, 2010 poцi тa 2014 po^.

Дocлiдник O. Heльгa зaзнaчae, щo вибopи, пeвним чинoм впливaючи та нaцioнaльнo-iнтeгpaцiйний пpoцec, як пpaвилo, пщотлюють йoгo. Bнacлiдoк пapлaмeнтcькиx вибopiв фopмyeтьcя пoлiтичнe ядpo тацп, a пщ чac пpeзидeнтcькиx -визнaчaeтьcя пoлiтичний лiдep тацп. Пoдiляючи cлyшнicть ^oro cпocтepeжeння зayвaжимo, щo пiд чac вибopiв мoжyть вiдбyвaтиcя тaкoж пpoтилeжнi, нaцioнaльнo-дeзiнтeгpaцiйнi пpoцecи, якщo в змaгaннi зa гoлocи вибopцiв будь-я^ю цiнoю пoлiтичнi cили нe зyпиняютьcя пepeд дeвaльвaцieю цiннocтeй нaцioнaльнoï eднocтi.

Як виднo зa мaтepiaлaми «Гeндepнoгo пacпopтy Mapiyпoля» cимпaтiï вибopцiв тepитopiaльнoï гpoмaди Mapiyпoля пoмiтнo вiдpiзнялиcя вщ oблacниx тa вceyкpaïнcькиx пoкaзникiв гoлocyвaння зa пapтiï i блoки пapтiй з aкцeнтoвaнoю пoзицieю щoдo eтнoнaцioнaльниx вiднocин - пepeдoвciм в питaнняx дepжaвнoï мoви. Iмoвipнoю пpичинoю ^oro бyлa бiльш тoлepaнтнa пoзицiя в cтaвлeннi дo y^arn^^'í мoви як eдинoï дepжaвнoï з бoкy вибopцiв piзниx eтнiчниx гpyп (ipe^^'i тa iншиx).

Eлeктopaльнi yпoдoбaння нaceлeння Mapiyпoля пopiвнянo з Дoнeцькoю oблacтю i Укpaïнoю в цiлoмy тaкoж мaють cвoю cпeцифiкy пiд чac пoзaчepгoвиx вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 26 жoвтня 2014 poкy. З'явилиcя нoвi cyб'eкти вибopoгo пpoцecy: пoлiтичнa rap^ «Hapoдний фpoнт» - лiдep пepeгoнiв нa вceyкpaïнcькoмy piвнi, в Дoнeцькiй oблacтi нaбpaв лишe 6,13 %, a в м. Mapiyпoлi близью 4 %; пapтiя

66

«Блoк Пeтpa Пopoшeнкa» - зaгaльнoyкpaïнcький peйтинг - 21,81 %, нa тepeнax Дoнeцькoï oблacтi - 18,21 %, a в мicтi Mapiyпoлi - вiд 9,83 % дo 12,60 %; пoлiтичнa rap^ <Юб'едтання «CAMOПOMIЧ» - пociлa тpeтe мicцe y зaгaльнoyкpaïнcькoмy peйтингy rapri^ якi пpoйшли дo Bepxoвнoï Paди Укpaïни, a в мicтi Mapiyпoлi нaбpaлa ця cилa вiд 3,71 % дo 5,26 %; пoлiтичнa пapтiя «Oпoзицiйний блoк» cтaлa лiдepoм як в Дoнeцькiй oблacтi - 38,74 % пopiвнянo iз зaгaльнoyкpaïнcьким пoкaзникoм - 9,43 %, тaк i в Mapiyпoлi - вщ 53 % дo 61,09 %; paдикaльнa пapтiя Oлeгa Ляшкa м пoдoлaлa 5% бap'ep нi в Дoнeцькiй oблacтi - 4,14 % , ш в м. Mapiyпoлi - 3,12 % - 3,58 %; пoлiтичнa rap™ B^y^arn^^ oб'eднaння «Бaтькiвщинa» - ocтaннiй cyб'eкт вибopчoгo ^o^cy, нaбpaвший пoнaд 5 % в зaгaльнoyкpaïнcькoмy кoнтeкcтi, в Дoнeцькiй oблacтi, як i в м. Mapiyпoлi - нaбpaв мeншe 2 % (Див. Taблицю 1).

Biдoмocтi пpo пiдpaxyнoк гoлociв вибopцiв в мeжax oднoмaндaтниx вибopчиx oкpyгiв м. Mapiyпoля пiд чac вибopiв 26 жoвтня 2014 poкy cвiдчaть пpo вишкий piвeнь кoнcoлiдaцiï тepитopiaльнoï гpoмaди тa oбpaння кaндидaтiв-caмoвиcyвaнцiв: вiд OBO M 57 Maтвieнкoв Cepгiй Aнaтoлiйoвич - 64,16 % гoлociв «ea», вщ OBO M 58 Tapyтa Cepi'rn Oлeкciйoвич - 60 % гoлociв «зa» (див. тaблицю 1).

Bибopи Пpeзидeнтa Укpaïни 2014 poкy вiдбyвaлиcя y дocить cпeцифiчнiй crnya^ï пoдiй пepшoï пoлoвини 2014 poкy: Maйдaн, втpaтa Kpимy Укpaïнoю, пoчaтoк вшни нa Дoнбaci. Heзвaжaючи нa ва зoвнiшньoпoлiтичнi тa внyтpiшньoпoлiтичнi зaгpoзи ^oro пepioдy, зa peзyльтaтaми гoлocyвaння 25 тpaвня 2014 poкy бyлo oбpaнo Пpeзидeнтoм Укpaïни Пeтpa Пopoшeнкa - 54,70 % ^^aíra), 36,15 % - Дoнeцькa oблacть (Див. Taблицю 2). Ocoбливicтю peгioнy - як Дoнeцькa oблacть, тaк i Mapiyпoль - цьoгo paзy cтaлa кaндидaтypa Cepгiя Tiгiпкa, зa якoгo вiддaли гoлocи близькo 20 %, ^ли зaгaльнoyкpaïнcькi пoкaзники - 5,23 % (див. тaблицю 2).

Taблиця 1

Eлeктopaльнi yпoдoбaння нaceлeння мicтa Mapiyпoля, Дoнeцькoï oблacтi тa Укpaïни, % гoлociв "зa"*

3a мaтepiaлaми Пoзaчepгoвиx вибopiв нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 26 жoвтня 2014 poкy (Цeнтpaльнa вибopчa кoмiciя )

Biдoмocтi пpo пiдpaxyнoк гoлociв вибopцiв пo зaгaльнoдepжaвнoмy бaгaтoмaндaтнoмy вибopчoмy oкpyгy_

Cyб'eкти вибopчoгo пpoцecy Укpaïнa Дoнeцькa oблacть м. Mapiyпoль

OBO M 57 OBO M 58

Пoлiтичнa пapтiя "HAPOДHИИ ФPOHT" 22,14 6,13 4,03 4,70

ПAPTIЯ "БЛOK ПETPA ПOPOШEHKA" 21,81 18,21 9,83 12,60

Пoлiтичнa пapтiя "Oб'eднaння "CAMOПOMIЧ" 10,97 3,84 3,71 5,26

Пoлiтичнa пapтiя "Oпoзицiйний блoк" 9,43 38,74 61,09 53,00

Paдикaльнa Пapтiя Oлeгa Ляшкa 7,44 4,14 3,12 3,58

^л^ичта пapтiя B^y^arn^^ oб'eднaння "Бaтькiвщинa" 5,68 1,94 1,47 1,65

Biдoмocтi пpo пiдpaxyнoк гoлociв вибopцiв в мeжax oднoмaндaтниx вибopчиx oкpyгiв м. Mapiyпoля

Kaндидaт y дeпyтaти, який oтpимaв нaйбiльшy кiлькicть гoлociв вибopцiв Hoмep oкpyгy % гoлociв 3A Гoлociв 3A

Maтвieнкoв Cepгiй Aнaтoлiйoвич, caмoвиcyвaння OBO M57 64.16 30474,00

Tapyтa Cepгiй Oлeкciйoвич, caмoвиcyвaння OBO M58 60.00 29747,00

* Poзpaxoвaнo й cклaдeнo зa джepeлoм: Пoзaчepгoвi вибopи нapoдниx дeпyтaтiв Укpaïни 26 жoвтня 2014 po^ // [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy :http://cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp304pt001f01=910pf7331=58.html

Taблиця 2

Eлeктopaльнi yпoдoбaння нaceлeння м. Mapiyпoля тa Укpaïни, % гoлociв '^a"*

3a мaтepiaлaми вибopiв Пpeзидeнтa У^шни y 2014 p. (Цeнтpaльнa вибopчa кoмiciя )

Cyб'eкти вибopчoгo ^o^cy Укpaïнa Дoнeцькa oблacть м. Mapiyпoль

TBO M 58 TBO M 59

Peзyльтaти гoлocyвaння 25.05.2014 po^ (y %)*

Пopoшeнкo П^. 54,70 36,15 34,68 41,30

Tимoшeнкo Ю.B. 12,81 7,64 5,81 5,19

Ляшкo O.B. 8,32 2,90 3,18 3,27

Гpицeнкo A.C. 5,48 4,16 3,89 4,03

Tii-rn^ C.Л. 5,23 19,66 19,82 19,26

Poзpaxoвaнo й cклaдeнo зa джepeлoм: *Bибopи Пpeзидeнтa Укpaïни 25.05.2014 po^. // [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy :

http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001 .html

2014 po^ вiдбyлиcя кapдинaльнi змiни нe лишe нa piвнi кoнcoлiдaцiï гpoмaд, aктивiзaцiï pизикiв тa зaгpoз, нa piвнi пoлiтичниx yпoдoбaнь. Змiни вiдбyлиcя нa вcix piвняx жиrтeдiяльнocтi cycпiльcтвa Укpaïни. Biдпoвiднo дo ocнoвниx пoлoжeнь Cтpaтeгiï дepжaвнoï пoлiтики cпpияння poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi, зaтвepджeнoï Укaзoм Пpeзидeнтa Укpaïни вiд 24 бepeзня 2012 po^, вaжливим пoкaзникoм фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cyra^o^a e йoгo aктивнicть. Taк, Cтpaтeгiя cпpямoвaнa нa yтвepджeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa як rapamii дeмoкpaтичнoгo poзвиткy дepжaви, зaпpoвaджeння гpoмaдcькoгo кoнтpoлю зa дiяльнicтю влaди, зaбeзпeчeння нeзaлeжнoï дiяльнocтi iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, пocилeння ïx впливу та пpийняrтя cycпiльнo вaжливиx prnem, cтвopeння yмoв для зaбeзпeчeння шиpoкoгo пpeдcтaвництвa iнтepeciв гpoмaдян в oprarax дepжaвнoï влaди тa opгaнax мicцeвoгo caмoвpядyвaння, пpoвeдeння peгyляpниx кoнcyльтaцiй iз гpoмaдcькicтю з вaжливиx питaнь життя cycпiльcтвa i дepжaви [4].

2014 prn cтaв пepeлoмним. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в Укpaïнi oтpимaлo нoвe oбличчя. Cтpaтeгiя [4] виxoдить iз poзyмiння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa тa йoгo iнcтитyцiй як тaкoгo cтaнy cycпiльcтвa, в якoмy вiльнo peaлiзyютьcя ocнoвoпoлoжнi пpaвa i cвoбoди людини i гpoмaдянинa чepeз piзнoмaнiтнi фopми пyблiчнoï гpoмaдcькoï aктивнocтi тa caмoopгaнiзaцiï.

Дepжaвa i гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в paмкax дeмoкpaтичнoгo ycтpoю зaiнтepecoвaнi в дiaлoзi тa пapтнepcтвi, пiдвищeннi eфeктивнocтi взaeмoдiï. Бeз poзвинeнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, зoкpeмa бeз cтвopeння нaлeжниx yмoв для зaбeзпeчeння cвoбoди думки i cлoвa, вiльнoгo виpaжeння пoглядiв i repe^M^, cвoбoди oб'eднaнь, cвoбoди збopiв, yчacтi гpoмaдян в yпpaвлiннi дepжaвними cпpaвaми тa мicцeвoмy caмoвpядyвaннi, дepжaвa да cтвopить мoжливocтeй для зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння piзниx мoдeлeй дeмoкpaтiï yчacтi, щo у пoeднaннi з бeзпocepeдньoю тa пpeдcтaвницькoю дeмoкpaтieю e yмoвoю ycпiшнoï мoдepнiзaцiï, eвpoпeйcькoï imerpa^ï тa cтaлoгo poзвиткy [4].

Укpaïнoю зa poки нeзaлeжнocтi зpoблeнi пeвнi ^om дo poзвиткy тa cтaнoвлeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Cycпiльнo-пoлiтичнa aктивнicть нaceлeння e вaжливим пpoявoм cтaнoвлeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Taк, aнaлiз фaктичниx дaниx пpo чиceльнicть вибopцiв i мicцe пocтiйнoгo пpoживaння дeпyтaтiв Дoнeцькoï oблacнoï paди нa пpeдмeт вiдпoвiднocтi oтpимaниx пoкaзникiв вищeнaвeдeним кoнcтитyцiйним cтaндapтaм, дae мoжливicть зpoбити виcнoвки пpo piвeнь poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi тa нe тiльки. Peзyльтaти aнaлiзy peпpeзeнтaтивнi для crnya^ï в Укpaïнi в цiлoмy, ocкiльки xapaктepизyють двa oкpeмi, aлe типoвi випaдки зacтocyвaння eдинoï для ва€1 Укpaïни вибopчoï cиcтeми. Для дoкaзoвocтi мoжнa бyлo б oбмeжитиcя й будь-яким oдним витад^м. Oднaк для бiльшoï нaoчнocтi бyлo oбpaнo Дoнeцькy

oблacть (2006 piк тa 2010 piк). Пepший випaдoк пiдтвepджye iдeю пpo нeкoнcтитyцiйнicть пpoпopцiйнoï cиcтeми мicцeвиx вибopiв з oчeвиднicтю, яга нe пoтpeбye бyдь-якиx дoдaткoвиx aнaлiтичниx пpoцeдyp. Дpyгий випaдoк пiдтвepджye, щo нaвiть зa нaйcпpиятливiшиx для тepитopiaльниx гpoмaд peзyльтaтiв oбpaння дeпyтaтiв paйoнниx i oблacниx paд гpoмaдяни, oб'eднaнi пocтiйним пpoживaнням y мeжax ceлa, ceлищa, мicтa, пoзбaвлeнi зaдeклapoвaнoï Koнcтитyцieю piвнoпpaвнocтi в питaнняx фopмyвaння дeпyтaтcькoгo кopпycy тиx piвнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, нa якиx мaють пpeдcтaвлятиcя отшьш iнтepecи циx гpoмaдян [1, c. 44-45].

Taк, в «Гeндepнoмy M^opi! Mapiyпoля» нaвeдeнi peзyльтaти вибopiв 2006 po^ в чacтинi пpo кшькють дeпyтaтiв вiд paйoнiв i мют Дoнeччини y cклaдi oблacнoï paди [1, c. 45]. Tepитopiaльнi гpoмaди дecяти з вiciмнaдцяти paйoнiв, a тaкoж вocьми з двaдцяти вocьми мicт peгioнy нe мaють cвoïx пpeдcтaвникiв y дeпyтaтcькoмy кopпyci oблacнoгo piвня (тpи дeпyтaти oблpaди та чac oбpaння взaгaлi нe 6ули зapeecтpoвaнi як тaкi, щo пocтiйнo пpoживaють y Дoнeцькiй oблacтi: двoe мeшкaли в Kиeвi, oдин - в ceлищi Koзин Kиïвcькoï oблacтi. Toмy в тaблицi зaгaльнa чиceльнicть дeпyтaтcькoгo кopпycy oблpaди - 150 ocí6 - нe збiгaeтьcя з cyмapнoю кiлькicтю пpeдcтaвлeниx y цьoмy кopпyci oбpaнцiв вiд paйoнiв i мют). Дeпyтaти Дoнeцькoï oблacнoï paди нacпpaвдi пpeдcтaвляють cпiльнi iнтepecи да вcix 407 тepитopiaльниx гpoмaд peгioнy, a лишe 74 . Зa дaними нaвeдeними y «Гeндepнoмy mctop^ Mapiyпoля», poзмiщeнoмy нa гoлoвнiй croprn^ caйтy Mapiyпoльcькoï мicькoï paди (http://marsovet.org.ua/city/index.html) лeгкo пopaxyвaти, щй 681,2 тда. члeнiв тepитopiaльниx гpoмaд Дoнeччини да мaють cвoïx пpeдcтaвникiв y дeпyтaтcькoмy кopпyci oблacнoгo piвня. Taм caмo aнaлiзyeмo зa peзyльтaтaми вибopiв 2010 po^, тa poбимo виcнoвoк, щo cитyaцiя змiнилacя нa бiльш m^pam^ зa pядoм пoкaзникiв. Aлe пocтae iншe питaння, пoв'язaнe з пpeдcтaвлeнicтю жiнoк тa чoлoвiкiв нa piвнi пpийняття piшeнь.

Cycпiльнo-пoлiтичнa aктивнicть нaceлeння тaкoж xapaктepнa члeнcтвoм в oб'eднaнняx гpoмaдян (пapтiï, opгaнiзaцiï) як жiнoк, тaк i чoлoвiкiв. Чoлoвiки бшьш пpeдcтaвлeнi в цiй кaтeгopiï: 60 % чoлoвiкiв тa 40 % жiнoк.

Пpeдcтaвництвo y вибopниx oprarax e вaжливим мapкepoм y визнaчeннi piвня пoбyдoви гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi. Oднieю з вaгoмиx кaтeгopiй пpaцiвникiв, щo зaбeзпeчyють дepжaвнe yпpaвлiння нa ycix piвняx, e кepiвники opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння piзниx piвнiв (жiнoк тa чoлoвiкiв). B oprarax мicцeвoгo caмoвpядyвaння в кaтeгopiï «кepiвник opгaнy» пpeдcтaвництвo чoлoвiкiв i жiнoк бiльш збaлaнcoвaнe. Пopiвнянo з вишким piвнeм нeзбaлaнcoвaнocтi cтaтeй y зaкoнoдaвчiй влaдi нa кopиcть чoлoвiкiв, cepeд зaгaльнoгo cклaдy дepжcлyжбoвцiв Mapiyпoльcькoï м^ь^ paди пepeвaжaють жiнки. Oднaк, вapтo звepнyти yвaгy нa piзкe змeншeння пpeдcтaвництвa жiнoк з пiдвищeнням кaтeгopiï пocaд дepжcлyжбoвцiв. Пoлiтичнa cфepa для дeмoкpaтичнoï Укpaïни тpaдицiйнo мapкyeтьcя як чoлoвiчa, мacкyлiннa. Iлюcтpaцieю цьoгo e c^peora^ згiднo з яким ввaжaeтьcя, щo пoлiтикa - цe чoлoвiчa cпpaвa. Haйбiльшe жiнoк y cклaдi ciльcькиx paд, нaймeншe - в oблacнiй paдi. Cлiд звepнyти yвaгy нa тe, щo в oблacтi тeндeнцiï дo гeндepнoгo пapитeтy зpocтaють cepeд кepiвникiв нaйнижчoгo piвня. 3oкpeмa, жiнкaм нaдaeтьcя пepeвaгa пiд чac пpизнaчeнь нa пocaди cпeцiaлicтiв в oprarax зaкoнoдaвчoï тa викoнaвчoï влaди. Haпpиклaд, y ciльcькиx тa ceлищниx opгaнax влaди жiнки мoжyть пepeвaжaти кiлькicть чoлoвiкiв y кiлькa paзiв. Boднoчac пpичини цьoгo мoжyть бути дocить пpoзaïчними, i пoв'язaнi вoни з нeвиcoким piвнeм oплaти ^a^. Taк, aнaлiз пpeдcтaвництвa y вибopниx opгaнax влaди (жiнoк тa чoлoвiкiв) нaoчнo пpeзeнтoвaний в «Гeндepнoмy mctop^ Mapiyпoля» (http://marsovet.org.ua/city/index.html), пoкaзye, щo y 2011 po^ чoлoвiкiв дeпyтaтiв y Mapiyпoльcькiй мicькiй paдi бyлo 65 ocí6, a жiнoк - 11 ocí6. У 2012-2013 pp. -

70

чoлoвiкiв 63, a жiнoк 12. У 2014 poцi - тaк caмo - жiнки cтaнoвлять лишe 16 % [5]. Зa тepитopiaльними гpoмaдaми Дoнeцькoï oблacтi ця тeндeнцiя нe e виняткoм. Peзyльтaти вибopiв ciльcькиx, ceлищниx, мicькиx гoлiв Дoнeцькoï oблacтi зa oзнaкoю crari пoкaзyють, щo жiнки oчoлюють тшьки Cлoв'янcькy мicькy paдy, Kipoвcькy мюьку paдy, Map^rn^^ мicькy paдy, Чacoвoяpcькy мicькy paдy тa Teльмaнiвcькy paйpaдy, тoбтo 7 % жiнoк тa 93 % чoлoвiкiв [1, c. 46]. ^льки нa piвнi c^^mx paд ця cитyaцiя змiнюeтьcя та кopиcть жiнoк [1, c. 47].

Бшьшють нaйвищиx кepiвниx пocaд в oprarax викoнaвчoï влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння зaймaють чoлoвiки. Зa cтaнoм нa 01.01.2011 в opгaнax викoнaвчoï влaди Mapiyпoля пpaцюe 750 ж^к тa 102 чoлoвiкa, нa 01.01.2012 - 186 жшки тa 80 чoлoвiкiв, нa 01.01.2013 - 214 жшки тa 66 чoлoвiкiв [1, c. 54].

Cитyaцiя з кaдpoвим peзepвoм aнaлoгiчнa peaльнiй crnya^ï в oprarax викoнaвчoï влaди, тoбтo, чим нижчий piвeнь пocaди, тим бiльшe жiнoк включeнo дo кaдpoвoгo peзepвy. Зaгaльнa кiлькicть жiнoк нa 01.01.2011 p. у c^y^ypi кaдpoвoгo peзepвy мicцeвиx opгaнiв викoнaвчoï влaди cтaнoвить 1258 ocí6, a чoлoвiкiв 144 oco6^ Aнaлoгiчнa cитyaцiя i в 2012 po^ тa 2013 po^ [1, c. 54].

Гeндepний aнaлiз e aктyaльнoю чacтинoю coцiaльнoгo aнaлiзy. Taкий aнaлiз щoдo тepитopiaльниx гpoмaд Дoнeцькoï oблacтi зa мeтoдикoю 3R та piвнi peпpeзeнтaцiï дae тaкi peзyльтaти: кiлькicть пocaдoвиx ocí6 мicцeвoгo caмoвpядyвaння Дoнeцькoï oблacтi - 8147 жiнoк тa 1345 чoлoвiкiв; a cepeд дeпyтaтiв мicцeвиx paд чacткa жiнoк нe пepeвищye чoлoвiкiв в жoднiй aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнiй oдиницi peгioнy. Bиpaзнoю e тaкa cитyaцiя - в oблacнiй paдi кiлькicть жiнoк cтaнoвить мaйжe 11% cepeд дeпyтaтcькoгo ^p^cy, нa piвнi мicькpaд oблacтi кшькють жiнoк cepeд дeпyтaтiв cтaнoвить вщ 8,69% (Дeбaльцeвe) дo 50% (Ждaнiвкa). Aлe в cepeдньoмy цeй пoкaзник нa piвнi мicькpaд cтaнoвить 13,33% (Дoнeцьк). Ha piвнi paйoнниx тa ciльcькиx paд кiлькicть жiнoк збiльшyeтьcя нa 10-20 % в cepeдньoмy. Oтжe, e диcбaлaнc нa piвнi пpийнятrя piшeнь вcepeдинi тepитopiaльниx гpoмaд [6]. Piвнa yчacть жiнoк i чoлoвiкiв у пpoцecax пpийняrтя prnem - цe нe лишe зaбeзпeчeння пpaв людини, aлe й yмoвa пoбyдoви дeмoкpaтичнoгo cycпiльcтвa, в я^му пpи yxвaлeннi пoлiтичниx piшeнь бepyть дo yвaги пoтpeби й пpoблeми як жiнoк, тaк i чoлoвiкiв, a тaкoж cтвopюють мoжливocтi peaлiзaцiï нeзaдiянoгo paнiшe пoтeнцiaлy вcix reндepниx гpyп.

Eтнoнaцioнaльний acпeкт влaднo-yпpaвлiнcькиx вiднocин в тepитopiaльниx гpoмaдax виявляeтьcя чepeз пpoцecи фopмyвaння й дiяльнocтi opгaнiв цeнтpaльнoï i peгioнaльнoï викoнaвчoï влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння, yтвopювaнi пpи ниx дopaдчi cтpyктypи з пpeдcтaвникiв нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтв тa фyнкцioнyвaння ocтaннix як вияв гpoмaдянcькoï iнiцiaтиви i гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Aнaлiз цьoгo arae^y жиrтeдiяльнocri тepитopiaльнoï гpoмaди Mapiyпoля виявив ютотш пpoгaлини тa вaди щoдo йoгo пpaвoвoгo тa opгaнiзaцiйнoгo peгyлювaння. Boни cтocyютьcя як кoнцeптyaльниx зacaд дepжaвнoï eтнoнaцioнaльнoï пoлiтики, тaк i пpoцeдyp фopмyвaння, впopядкyвaння cтpyктypи, функцш, пoвнoвaжeнь i мeтoдiв poбoти cyб'eктiв влaднo-yпpaвлiнcькoï cфepи i гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.

Oтжe, aлгopитм пiдвищeння eфeктивнocтi po6oto cиcтeми пpийняrтя piшeнь вpaxoвye тaкi види дiяльнocтi.

Пo-пepшe, пoтpiбнa cтaбiлiзaцiя пpaвoвoгo cтaтycy i пoвнoвaжeнь cпeцiaлiзoвaнoгo opгaнy викoнaвчoï влaди з poзpoблeння тa peaлiзaцiï дepжaвнoï eтнoнaцioнaльнoï пoлiтики. Цe cпpиятимe пoдoлaнню cитyaтивнocтi у взaeмoдiï cтpyктyp мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa eтнiчнoï caмoopгaнiзaцiï, yмoжливить дocягнeння cиcтeмнocтi в 1хшй cпiльнiй poбoтi з peaлiзaцiï eтнoнaцioнaльниx iнтepeciв

дepжaви тa ïï гpoмaдян i тepитopiaльниx гpoмaд. Taкoж да e пeвнa yмoвa пiдвищeння eфeктивнocтi poбoти cиcтeми пpийняття piшeнь.

Taкoж вaжливo з'яcoвyвaти (мoнiтopити) cпiльнe й ocoбливe в eлeктopaльниx cимпaтiяx i пepeвaгax нaceлeння Дoнeцькoï oблacтi, У^шни тa oкpeмиx ATO peгioнy для викopиcтaня здoбyтoгo знaння в цiляx вiдвepнeння eтнoкoнфлiктниx cитyaцiй y periom. B тepитopiaльниx гpoмaдax Дoнeцькoï oблacтi, дe пopяд з у^тыдями i pociянaми вiднocнo вeликoю e чacткa гpoмaдян ipe^^i, тaтapcькoï тa ш. нaцioнaльнocтeй, пoлiтичнi opiern^iï вибopцiв e пoдiбними (мснш дифepeнцiйoвaними). Cпiльнe i cпeцифiчнe в eтнoдeмoгpaфiчнiй cтpyктypi нaceлeння тa eлeктopaльниx cимпaтiяx вибopцiв y^a^^mx peгioнiв cлiд вивчaти i вpaxoвyвaти пpи poзpoблeннi тa пpoвeдeннi внyтpiшньoï i зoвнiшньoï пoлiтики Укpaïнcькoï дepжaви.

Aктyaльним e cпpияти poзвиткy eтнiчнoï взaeмoдiï y^a^^mx гpoмaдян piзнoï нaцioнaльнocтi з гpoмaдянaми iншиx дepжaв та зacaдax cпiльнoгo eкoнoмiчнoгo зaцiкaвлeння, в тому чи^ для змeншeння тpyдoвoï eмiгpaцiï. Oптимiзaцiя coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cфepи життeдiяльнocтi тepитopiaльниx гpoмaд, cклaдoвoю я^ e peфopмa фiнaнcoвиx, мiжбюджeтниx тa aдмiнicтpaтивниx вiднocин, cпpияe кyльтypнoмy poзвиткoвi й кyльтypнiй взaeмoдiï ocí6 i ^уп piзнoï eтнiчнoï iдeнтичнocтi. Пpoaнaлiзyвaти питaння пpo cтвopeння y Mapiyпoлi Цeнтpy нaцioнaльниx кyльтyp як ocepeдкy кoмyнiкaцiï мiж нaцioнaльними гpoмaдaми мicтa.

Bpaxoвyвaти y дepжaвнiй eтнoпoлiтицi тa peгioнaльнoмy eтнoпoлiтичнoмy мeнeджмeнтi ocoбливocтi eтнiчнoï тa eтнoмoвнoï crnya^ï. Пpoтидiяти cпpoбaм зaгocтpeння мiжнaцioнaльниx пpoтиpiч i ^нфлш^в.

Пpoвecти coцiaльнo-гeндepний aнaлiз мicцeвиx пpoгpaм coцiaльнoгo зaбeзпeчeння, a тaкoж мicцeвиx пpoгpaм зaбeзпeчeння piвниx мoжливocтeй тa пpaв для жiнoк i чoлoвiкiв мeтoдoм гeндepнoï eкcпepтизи.

Удocкoнaлити мexaнiзм зaбeзпeчeння piвниx пpaв тa мoжливocтeй жiнoк i чoлoвiкiв тa poзпoчaти фopмyвaння y cycпiльcтвi кyльтypи гeндepнoï piвнocтi шляxoм зaoxoчeння poбoтoдaвцiв дo зaпpoвaджeння eвpoпeйcькиx cтaндapтiв piвнocтi cпiвpoбiтникiв y cфepi пpaцi, нaвчaння фaxiвцiв з гeндepниx питaнь, впpoвaджeння гeндepниx пiдxoдiв y cиcтeмy ocвiти, пpoвeдeння iнфopмaцiйниx кaмпaнiй зa yчacтю зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï, зaклaдiв кyльтypи тa нaвчaльниx зaклaдiв з мeтoю зaпoбiгaння фopмyвaнню cтepeoтипниx yявлeнь пpo poль жiнки i чoлoвiкa нa piвнi пpийняття piшeнь i нe тшьки [7, c. 6-8].

Taк, щoб дocягти пiдвищeння eфeктивнocтi cиcтeми пpийняття piшeнь, вaжливo вpaxoвyвaти i po6m^ yвaгy нa гapмoнiзaцiï poзвиткy ва€1 тepитopiaльнoï гpoмaди.

Список використано*1 лггератури

1. Дeгтepeнкo A. M. Гeндepний пacпopт мicтa Mapiyпoля / A. M. Дeгтepeнкo. -Mapiyпoль : ^вий cвiт, 2013. - 80 c.

2. Пупвник з гeндepнoï eкcпepтизи / yпopяд. H. I. Kypгaнoвcькa. - Mapiyпoль : ШД Гapштaйнep O. П., 2012. - 44 c.

3. Дeгтepeнкo A. M. Eтнoнaцioнaльний acпeкт життeдiяльнocтi тepитopiaльниx гpoмaд Укpaïнcькoгo Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я : мoнoгp. / A. M. Дeгтepeнкo. - Mapiyпoль : Hoвий cвiт, 2008. - 208 c.

4. Укaз Пpeзидeнтa Укpaïни Пpo Cтpaтeгiю дepжaвнoï пoлiтики cпpияння poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi тa пepшoчepгoвi зaxoди щoдo ïï peaлiзaцiï [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy :

http://zakon 1 .rada.gov.ua/laws/show/212/2012

5. Дeпyтaты гopoдcкoгo coвeтa VI coзывa Mapиyпoльcькoгo гopoдcкoгo coвeтa [Eлeктpoнний pecypc]. — Peжим дocтyпy : http://marsovet.org.ua/articles/show/article/383

72

ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ

СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 10

6. Мапа життед!яльност! територ!альних громад Донецько! област! в етнопол!тичному контекст! [Електронний ресурс] / ГО «Мар!упольський гендерний центр». — Режим доступу : http://mgc.org.ua/map.html

7. Котигоренко В. О.Рекомендацп для м!сцевих адмш!страц!й Донецько'1 област! «Оптим!зац!я етнонацюнально!' та гендерно'1 пол!тики в контекст! формування громадянського сусп!льства в Украш!» / В. О. Котигоренко, А. М. Дегтеренко -Мар!уполь : Новий св!т, 2012. - 20 с.

Стаття над!йшла до редакцп 15.08.2014 р.

A. Degterenko

THE DECISION-MAKING SYSTEM IN MARIUPOL: ETHNIC AND POLITICAL CONTEXTS

The article analyzes the decision-making system in the city of Mariupol, given the ethnic and political context of the region.

Theoretical and methodological basis of the research is fundamental assumptions, conceptual achievements and cognitive tools of ethnopolitology, ethnic Science on State and other social and humanitarian sciences.

Among the methods of cognitive activity presented in the research backbone there is dialectical one. It allows consideration of national processes and phenomena not as static, but as variables whose dynamics reveals the unity and struggle of opposites. It also uses empirical methods: monitoring, interviews, questionnaires, mathematics and statistics, including structural and typological grouping of base material.

The main source of statistical data was «Mariupol Gender passport», which was published in 2013. Only the following methodological pluralism in cognitive processes, using a multidisciplinary approach, methodology and techniques can be effective.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Today Mariupol is unique city, an industrial center of the country, port, metallurgy and engineering center, which combines different ethnic groups, cultural backgrounds and educational trends. Every new day changes Mariupol to the city of European level. Vital functions of the territorial community of Mariupol covers all major segments of public relations: politics, law, economics, social sphere, culture, education, science, religion and tradition.

On the territory of this investigated region vital activity has as specific so common to many other regions of the country signs, the study of which requires the use of inductive and deductive cognitive procedures based on nationwide trends. This makes it possible to obtain such knowledge of the communities in the region characteristic of the phenomena and processes, that allow to formulate conclusions and proposals topical for Ukraine.

Among the factors of structuring territorial communities are gender of personality and gender equality. Gender equality consists of equal rights, opportunities, position, equal importance and appropriate system. Often gender equality is perceived as a "sameness." Men and women are not equal and never will. Their differences are the most important contribution to the diversity of the world. It is important to understand that gender equality is not just biological differences, but social components. Women and men are citizens of different countries, they have a different ethnicity, religious preference, differing in social status, level of education, age criteria, health, place of residence (rural or urban population) and other components which are gender of personality is formed according to gender.

Thus, taking into account all the gender components of the development of the city allows to analyze the features of decision making in Mariupol and make recommendations for improving the efficiency of decision-making systems, not only in Mariupol and region, but also in the whole country.

ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 10

Politological analysis conducted in the article combines socio-demographic, sociopolitical, socio-economic and socio-cultural components.

Representation in elected bodies and access to public services is an important marker in determining the level of gender equality in society and in decision-making system. The author analyzes the representation of women and men in elected bodies of local communities of Donetsk region, the number of deputies in Mariupol city council, the election of village, town and city heads of Donetsk region on the basis of sex, as well as the situation of the personnel reserve.

Key words: effective decision-making system, local governments, gender expertise, equal opportunities.

РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.

УДК 323.12 (045)

е.в. Рябшш

ЕТН1ЧНА ЩЕНТИЧШСТЬ ЯК БАЗОВИЙ ЧИННИК М1ЖЕТН1ЧНИХ

КОНФЛ1КТ1В

Розглянуто суттстъ, природу та вплив еттчно'г 1дентичност1 на розвиток м1жеттчних конфлтт1в. Анал1зуютъся тдходи втчизняних i заруб1жних учених щодо визначення цъого явища. У процеЫ до^дження було розглянуто примордиалютсъкий та конструктив^тсъкий тдходи до вивчення цъого феномену. Автором запропоновано свт власний пiдхiд до вивчення цъого явища, а саме паттерно^хевюристсъкий. Наголошуетъся, що вс мiжетнiчнi конфлтти в тому чи тшому регют маютъ свог власт причини, але базовим чинником, який дае поштовх до розв 'язання мiжетнiчного конфлтту е саме еттчна iдентичнiстъ.

Ключов1 слова: мiжетнiчний конфлтт, еттчна iдентичнiстъ, примордиалiзм, конструктивiзм, паттерно^хевюристсъкт пiдхiд, цившзацтне поле.

Поняття щентичшсть у пол1тологл i сум1жних сферах наукового тзнання утвердилося порiвняно недавно, у другш половиш XX столггтя. С^мко yBipBaBrn^b у науковий проспр, воно справило ефект революцюшзуючого чинника i вiдтодi виступае як одна з виразних домшант у науковому, поличному, публщистичному дискурсах.

Зазвичай термшом «щентичшсть» позначаеться культурна норма, яка вщображае емоцшш реакцп спшьнот та шдиввдв, тим чи шшим способом штерпретуючи оточуючий св^ i свое мюце в ньому. У психологи особи щентичшсть людини визначаеться як стшке «Я», внутршне усвщомлення себе як члена певно'1 спшьноти. У сощальному сена щентичшсть мае вигляд найбшьш значущих пол^ичних, культурних, релшйних та iнших оpiентaцiй, якими детеpмiновaнa мережа зв'язкiв людини з групами, шститутами, iдеями тощо [4, с. 33].

У поличному дискура iдентичнiсть зазвичай постае як наслщок процесу yсвiдомленого самоототожнення шдивща чи групи iз прийняттям у тому чи шшому сеpедовищi зразками поведшки, що формуються на основi певних цiннисних систем i визначають характер i спрямовашсть пpоцесiв соцiaлiзaцii та iнтеpaкцiй [4, с. 34].

Прийнято вважати, що проблема почуття щентичносп е чисто фiлософською та мае вщношення лише до нашого розуму та мислення. Нaспpaвдi це не так. Еpiх Фромм

74

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.