CC BY
67
УДК 342.571
О. С. Лотюк
КОНСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ ВЗАСМОДП ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА ТА ЙОГО 1НСТИТУТ1В З ДЕРЖАВОЮ
Розглядаютъся основт види принцитв, закртлених у конституцтному saKOHodaecmei Украгни, що регулюютъ засади взаемоди громадянсъкого сустлъства i державы. Aнaлiзуюmъcя моделi, коли громадянсъке сустлъство е: а) партнерами; б) антиподами; в) icнуюmъ паралелъно, при мШмалънт взаемоди мiж собою. Обгрунтовуетъся найбшъш приинятна для розвитку громадянсъкого сустлъства в Украш моделъ иого взаемоди з державою, а саме: сприяння державою рoзвиmкoвi громадянсъкого сустлъства та иого iнcmиmуmiв.
Ключов1 слова: громадянсъке сустлъство, держава, iнcmиmуmи громадянсъкого сустлъства, конституцтт принципи, форми взаемоди громадянсъкого сустлъства з державою.
Постановка проблеми. Дослщження проблеми взаемоди громадянсъкого суспшьства та держави у наущ, часпше постае у контексп взаемоди саме з правовою державою. Розвинуте громадянсъке суспшьство е невщ'емною складовою вах демократичних правових держав св1ту.
Надаючи виключного значення поличному режимов! як форм! взаемоди громадянсъкого суспшьства i правово'' держави та визначаючи три основних типи пол1тичних режим!в - тотал!таризм, авторитаризм та демокрапю, О. В. Скрипнюк розвивае щею щодо можливосп юнування громадянсъкого суспшьства в умовах кожного з них, хоча лише за умов демократичного поличного режиму держава та громадянсъке суспшьство виступають як р1вноправш партнери та самостшш суб'екти суспшьних вщносин. Виходячи з цього, розвиваеться важлива думка про те, що прагнення прискореними темпами реал!зувати принципи правово'1 держави ще до правового та законодавчого забезпечення д1яльносп шститутсв громадянсъкого суспшьства може призвести до негативних наслщюв [1, с. 402].
Метою дано'1 статп е дослщження громадянсъкого суспшьства в контекст! взаемоди громадянсъкого суспшьства та його шститутсв з державою.
Анал1з останшх до^дженъ i публтацт. Фундаментом побудови громадянсъкого суспшьства е конституцшна норма. Однак, вивчення конституцшно-правових проблем оргашзаци й функщонування громадянсъкого суспшьства часпше всього здшснювалося в наущ конституцшного права шляхом дослщження такого шституту громадянсъкого суспшьства як мюцеве самоврядування. Вивченню цього шституту придшяли увагу так! в1тчизняш вчеш, як М. О. Баймуратов, О. В. Батанов, Ю. П. Битяк, В. I. Борденюк, В. Д. Волков, М. П. Воронов, Р. К. Давидов, В. М. Кампо, В. П. Колюник, А. М. Колодш, М. I. Коршенко, В. В. Кравченко, В. С. Куйбща, П. М. Любченко, Н. Р. Нижник, М. П. Орз1х, Ю. М. Тодика, О. Ф. Фрицький, В. М. Шаповал, В. Д. Яворський та шшь
Виклад основного мamерiaлу. Вже не викликае сумшв1в можливють юнування громадянського сусп!льства за умов тотал!таризму, коли воно виявляеться повн!стю одержавленим.
Мова може йти лише про незначш, за висловом О. Ф. Скакун, «латентш» форми громадянського сусп!льства, яке з '' точки зору стало основою для пол!тично' революц!' напередодш та тсля 1985 року [2, с. 402].
Якою б полщейською та тотал1тарною не була держава, певну частину ii фундаменту все одно складае громадянське суспшьство - хай нав1ть обмежене, задавлене [3, с. 2]. Жоден тотал^арний режим не в змоз1 знищити приватне життя громадян, яке у р1зних сво'х проявах i е тим, що ми вкладаемо в розумшня громадянського суспшьства.
Громадянське суспiльство не можна розглядати як антитезу держави. Держава та громадянське суспшьство не «ворожЬ> суб'екти, а таю яю можуть та повинш iснувати в тандемi. У дискусп з приводу приналежностi у такому тандемi провщно'' ролi слщ зазначити, що саме громадянське суспшьство е джерелом держави i тому займае провщш позицп. Громадянське суспшьство само регульоване утворення, але без держави може прийти до анархп.
Вщповщно до статп 1 Конституцп Украши Укра'на е правовою, демократичною, сощальною державою. Носiем суверенiтету i единим джерелом влади в Укра'ш е народ. Згiдно зi статтею 5 Конституцп' Украши нiхто не може узурпувати державну владу.
Конституцшш права та свободи людини та громадянина потребують ефективних механiзмiв ix реалiзацii, без яких саме iснування та законодавче закрiплення прав та свобод стае правовою фшщею [4, с. 2]. Ефектившсть вирiшення проблем забезпечення прав та свобод людини та громадянина залежить не лише вщ зусиль держави, але й вщ активiзацii дiяльностi iнститутiв громадянського суспшьства, яю сприяють забезпеченню прав та свобод людини та громадянина.
Конституцiя Украши (ст. 6) встановлюе принцип подшу влади на законодавчу, виконавчу i судову [5].
Втiлення в Укршш принципу подiлу влади стало результатом розвитку поряд з державою i суспшьством, поеднання названих вище трьох елементив, якi визначили серед шшого i вибiр шляху розвитку державносп.
Можна погодитись iз тими втизняними правознавцями, котрi стверджують, що суспшьство, яке з роками шсля становлення незалежносп Украiни стае дедалi оргашзованим, ефективнiше та результативнiше впливае на державотворчi процеси, порядок формування та дiяльнiсть органiв держави [6, с. 93]. Вщповщш погляди набули поширення й серед шших вiтчизняниx правниюв. Зокрема, на мiжнароднiй конференцй «Громадянське суспшьство в Укршш: проблеми забезпечення правотворчо1 д1яльносп», яка вiдбулася 7 кв^ня 2008 р. у Кшвському регiональному вiддiленнi НАПрГУ, ii учасники вщзначали, що громадянське суспiльство ниш юнуе в Украiнi невiддiльно вщ держави [7]. До того ж його ефективний розвиток i функцюнування можливi лише за умови юнування сильно'' держави.
1 грудня 1991 р. укра'нське суспiльство, пiсля тривалого перюду тоталiтаризму, вперше прямим голосуванням обрало Президента Укра'ни, а в 1994 та 1998 роках -Верховну Раду - единий законодавчий орган держави.
За новою Конститущею Укра'на мае риси парламентсько' та президентсько' республши, а це передбачае активну роль суспшьства у формуванш вищих державних шституцш.
З iншого боку, сформована в Украш змiшана форма правлшня, невизначенiсть того, до яко' гшки влади належить Президент Укра'ни, пропозицп всупереч свiтовому досвiду визначити четверту - президентську гшку влади обмежують ii належну ефективнiсть та дiевiсть за умов, що вимагають швидкого ршучого i вiдповiдального реформування суспшьних вiдносин.
У цьому зв'язку виникае проблема вдосконалення пол^ично'' системи Украши, в якш, як вказуе В. С. Журавський, державi належить роль ядра, навколо якого формуеться комплекс недержавних полгтичних органiзацiй та шститу^в [8, с. 12]. Це означае, що досконала пол^ична система поеднуе державу i недержавнi iнститути, яю
фopмyютьcя гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм.
Пopяд з пoлiтичнoю cиcтeмoю, вaжливe знaчeння мae i icнyючий пoлiтичний peжим.
Як cвiдчить icтopичний дocвiд, лишe фopмaльнo-юpидичнoгo зaкpiплeння дeмoкpaтичниx зacaд фyнкцioнyвaння дepжaви нeдocтaтньo. Hepiдкo y зacнoвaнiй на дeмoкpaтичниx зacaдax пoлiтичнiй cиcтeмi мoжe фyнкцioнyвaти нeдeмoкpaтичний пoлiтичний peжим.
^аотчний пpиклaд цьoгo - paдянcькa пoлiтичнa cиcтeмa, яка зoвнi дeклapyвaлa вишю дeмoкpaтичнi iдeaли, а peaльнo бyлa фaктичнo жopcткoю, нeдeмoкpaтичнoю. Hoвa Koнcтитyцiя У^аши пpoгoлocилa цiлий pяд дeмoкpaтичниx пpинципiв, oднaк ïx cлiд щe втiлити y життя. У цьoмy важлива poль нaлeжить гpoмaдянcькoмy cyra^o^y, якe фopмye, кoнтpoлюe та мae peaльнe пpaвo вiдкликaння (виcлoвлeння нeдoвipи) oбpaним пpeдcтaвникaм oкpeмиx гiлoк влади.
Cклaдoвoю чacтинoю дepжaвнoï влади, яка виcтyпae як фopмa ïï дeцeнтpaлiзaцiï, виcтyпae мicцeвe caмoвpядyвaння. Фyнкцioнyючи на piвнi oкpeмиx тepитopiaльниx гpoмaд та peгioнiв, вoнo нaйбiльш нaближeнe дo щoдeнниx пoтpeб гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Bзaeмoдiючи з opгaнaми дepжaвнoï викoнaвчoï влади на мicцяx, opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння викoнyють вaжливi функцп щoдo eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo, кyльтypнoгo poзвиткy тepитopiï.
^азада нe виключae пoтpeби вдocкoнaлeння yчacтi cycпiльcтвa в фopмyвaннi opгaнiв дepжaви, як пpoпoнye y cвoïй ^ащ «Kaпiтaлiзм, coцiaлiзм i дeмoкpaтiя»
И. Шyмпeтep. Biн дoвoдить пepшoчepгoвy poль нeпpямoгo нapoдoвлaддя, а
мoжливocтeй нapoдy (гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa) бpaти yчacть y фopмyвaннi пpeдcтaвницькиx opгaнiв влади й ypядy. Taкий пepepoзпoдiл пpiopитeтiв за нинiшнix yмoв e вeльми aктyaльним, якщo зважити, щo в peзyльтaтi фopмyeтьcя «такий iнcтитyцioнaльний ycтpiй для ^ийняття пoлiтичниx piшeнь, в яшму iндивiди нaбyвaють влaдy пpиймaти piшeння шляxoм кoнкypeнтнoï бopoтьби за гoлocи вибopцiв» [9, c. 59].
Лeгiтимaцiя дepжaвнoï влади нaдae 1и нeoбxiднoгo aвтopитeтy в cycпiльcтвi. Бiльшicть нaceлeння cвiдoмo i дoбpoвiльнo пiдпopядкoвyeтьcя зашнним дiям ïï opгaнiв i пpeдcтaвникiв, щo нaдae влaдi cтiйкocтi, cтaбiльнocтi, нeoбxiднoгo cтyпeня cвoбoди y здiйcнeннi дepжaвнoï пoлiтики. Чим вищe piвeнь лeгiтимaцiï дepжaвнoï влади, тим шиpшi мoжливocтi дepжaви виpiшyвaти пpoблeми, щo виникають з мiнiмaльними cилoвими «зaтpaтaми».
B тoй жe чac, як cвiдчить icтopичний дocвiд, лeгiтимaцiï влади лишe шляxoм пiдтpимки «apифмeтичнoï бiльшocтi» нeдocтaтньo. Бiльшicть нiмцiв за гiтлepiвcькoгo peжимy cxвaлювaли пoлiтикy «oчищeння para» та «тepитopiaльниx змiн», щo, зpeштoю, пpизвeлo дo тpaгeдiï caмoгo нiмeцькoгo нapoдy. A тoмy вaжливo, щoб влада лeгiтимyвaлacь гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм, яш бaзyeтьcя на зaгaльнoлюдcькиx цiннocтяx та мae нaлeжний piвeнь cвiдoмocтi.
Peaлiзyючи фyндaмeнтaльний пpинцип вepxoвeнcтвa пpaвa, пpaвoвa дepжaвa пoвиннa мaкcимaльнo вpaxoвyвaти irnepeOT piзниx coцiaльниx гpyп i вepcтв, щo згiднo з Koнcтитyцieю мають бpaти yчacть y фopмyвaннi дepжaви, в пepшy чepгy, ïï eдинoгo пpeдcтaвницькoгo opгaнy - Bepxoвнoï Paди.
Cyчacний пapлaмeнт як важлива cклaдoвa пpaвoвoï дepжaви, з oднoгo 6o^, вiдoбpaжae такий значимий кoмпoнeнт дeмoкpaтичнoгo ycтpoю, як yчacть нapoдy y фopмyвaннi пoлiтичниx влaдниx iнcтитyтiв, а з iншoгo - зacвiдчye пoлiтичнy вiдпoвiдaльнicть opгaнiв дepжaвнoï влади пepeд нapoдoм. Пoдвiйнa cyть пapлaмeнтy пoлягae i в тoмy, щo вш e, пo-пepшe, cтpyктypoю дepжaвнoï влади, eдиним зaкoнoдaвчим opгaнoм, пo-дpyгe - ^отшутом гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, куди cycпiльcтвo дeлeгye
cвoïx yпoвнoвaжeниx пpeдcтaвникiв, пepeдaючи 1'м ocнoвнy чacтинy cвoïx пoвнoвaжeнь в cфepi пpaвoтвopчocтi.
Bизнaчaючи pиcи тa eтaпи poзвиткy y^^m^^ro пapлaмeнтapизмy, А. П. Зaeць вiдзнaчae, щo в 90-i poки зaкoнoдaвчa дiяльнicть y^^m^^ro пapлaмeнтy нe бyлa пoвнoю мipoю oбмeжeнa пpaвoм, щo фopмyeтьcя y нaдpax гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa i зyмoвлюeтьcя iнтepecaми i пoтpeбaми гpoмaдян, яю нaдaють зaкoнoдaвчiй влaдi лeгiтимнoгo xapa^epy [10, c. 173].
У дaнiй cфepi гapмoнiя дocлiджyвaниx взaeмoзв'язкiв пoвиннa 6УТИ ocoбливo poзвинyтoю. З oднoгo бoкy, oбиpaючи cвoïx пpeдcтaвникiв в пepшy чepгy y мaжopитapниx o^yrax, тa i зa пapтiйними cпиcкaми, кoнкpeтнi cyб'eкти вибopчoгo пpaвa, яю вoднoчac i e cyб'eктaми гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, дeлeгyють нapoдним oбpaнцям вeликy чacтинy cвoïx пpaв. Шиpoкий пoлiтичний cпeктp пapлaмeнтy, тpaдицiйнi peгioнaльнi cимпaтiï чи am^raii'i дo пpeдcтaвникiв лiвиx чи пpaвиx пoлiтичниx cил e тевшю мipoю пoкaзникoм низькoгo piвня кoнcoлiдaцiï cycпiльcтвa в цiлoмy тa нeдocтaтньoï cфopмoвaнocтi eлeмeнтiв гpoмaдянcькoгo cyra^o^a зoкpeмa.
Mexaнiзм зaкoнoтвopчocтi в Укpaïнi лишe фopмyeтьcя, a тoмy та пoчaткoвoмy eтaпi y^arn^^'i' нeзaлeжнocтi лeгiтимнicть пpипиciв зaкoнiв, щo пpиймaлиcь пapлaмeнтoм, бyлa нeдocтaтньo виcoкoю. Зa yмoв aктивiзaцiï гpoмaдcькиx тa cycпiльнo-пoлiтичниx пpoцeciв, лiбepaлiзaцiï cycпiльнoгo життя, щo cтaлo пoмiтним явищeм кiнця 80 - пoчaткy 90-x poкiв, oкpeмi aкти Bepxoвнoï Paди пpиймaлиcь тд cильним гpoмaдcьким тиcкoм, - м^инпв, дeмoнcтpaцiй, пiкeтyвaнь тoщo. Гpoмaдcькa думга, якa в цeй пepioд aктивнo фopмyвaлacь, випepeджaлa пpoцecи зaкoнoдaвчoï iнiцiaтиви i пapлaмeнт, з oднoгo 6o^, 6ув eдиним зaкoнoдaвчим opгaнoм, a з iншoгo - cтaв apeнoю rocrpoï пoлiтичнoï бopoтьби. Зa циx yмoв aктивнo фopмyвaлocь гpoмaдянcькe cycпiльcтвo, кoнcoлiдyючoю iдeeю якoгo бyлa ^я нeзaлeжнocтi Укpaïни, щo aктивнo, пepeвaжнo cпoнтaннo, бeзcиcтeмнo впливaлo нa ^o^c зaкoнoтвopчocтi.
Зa тaкиx yмoв caмa зaкoнoдaвчa влaдa нe зaвжди дoтpимyвaлacь визнaчeниx зaкoнoм peглaмeнтiв тa пpoцeдyp, i тим caмим пopyшyвaлa нaйвaжливiшi пpинципи пapлaмeнтapизмy тa пpaвoвoï дepжaви. Hинi aктyaльнoю e пpoблeмa poзшиpeння cтpyктypoвaнocтi пapлaмeнтy, нaцiлeнocтi йoгo та зaкoнoтвopчy, a нe пoлiтичнy дiяльнicть.
Пpaвa i cвoбoди людини, piвeнь ïx пpaвoвoгo зaкpiплeння i peaлiзaцiï зa нинiшнix yмoв e виpiшaльним пoкaзникoм piвня poзвиткy пpaвoвoï дepжaви тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Пpaвa людини нeвiд'eмнi вiд coцiaльнoï дiяльнocтi людeй, cycпiльниx вiднocин, cпocoбiв буття шдивда. Boни opгaнiчнo вплiтaютьcя в шагему cycпiльниx вiднocин i e нopмaтивнoю фopмoю взaeмoдiï людeй, yпopядкyвaння ïx зв'язюв, кoopдинaцiï ïx пocтyпкiв тa дiяльнocтi, пoпepeджeння cyпepeчнocтeй, пpoтибopcтвa тa кoнфлiктiв людeй, якi oб'eктивнo нeoбxiднi для зaбeзпeчeння нopмaльнoгo фyнкцioнyвaння шдивда, cycпiльcтвa, дepжaви [11, c. 39].
Пpoблeмa взaeмoдiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa тa йoгo iнcтитyтiв iз дepжaвoю пopoджye пpoблeмy з'яcyвaння визнaчeнocтi cyб'eктiв у тaкiй взaeмoдiï. Toчки зopy aвтopiв poздiлилиcя. Oднi ввaжaють, щo визнaчaльним e cycпiльний poзвитoк.
А. Coлoвйoв зaзнaчae пpo icнyвaння тpьox ocнoвниx фopм взaeмoдiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa i пpaвoвoï дepжaви: aвтopитapнo-влaднy (кoнкypeнтнi взaeмини); opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькy (нepiвнoпpaвнe пapтнepcтвo) тa coцiaльнo-пpaвoвy (cпiвpoбiтництвo). Ocтaння фopмa взaeмoдiï нaйбiльш пoвнo вiдпoвiдae yмoвaм гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa тa пpaвoвoï дepжaви, яю виcтyпaють як piвнoпpaвнi пapтнepи [12, c. 36].
З iншoгo 6O^, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo гoлoвнe пpизнaчeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, як poзвинyтoï фopми cycпiльниx вiднocин, пoлягae в пepшy чepгy в
ISSN 2226-3047 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ПPABO, 2014, BИП. 7
виpaжeннi i зaxиcтi пpивaтниx iнтepeciв cвoïx гpoмaдян, oxopoнi ïx вщ нaдмipнoгo тиcкy з бoкy дepжaви. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo cтoïть на кoнтpoлi зaxиcтy пpaв i cвoбoд, значна частина якиx peaлiзyeтьcя в йoгo paмкax.
Poзвитoк гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa cпpaвляe cyттeвий вплив на гeнeзy caмoï дepжaвнocтi, змiнy cyтнocтi, завдань та xapa^epy cyчacнoï дepжaви [13, c. 37]. Цe ocoбливo пoмiтнo в дepжaвax, якi нинi фopмyютьcя та poзбyдoвyють ocнoви дeмoкpaтiï.
У втизнянш юpидичнiй лiтepaтypi 50 - пoчaткy 80-x poкiв дepжaвa poзглядaлacь як opгaнiзaцiя пyблiчнo-пpaвoвoï влади, щo вiдoбpaжae вiдпoвiднi клacoвi iнтepecи, а oтжe пpeдcтaвляe вce тpyдoвe cycпiльcтвo. За такж yмoв cпocтepiгaвcя пocтiйний пpoцec poзшиpeння дepжaвнoï cфepи, який oтoтoжнювaвcя iз зpocтaнням poлi дepжaви i cпpиймaвcя як пpoцec пocтyпoвoгo вщм^ання дepжaви та пoглинaння ïï cycпiльcтвoм. Taкoю була виpoблeнa тeopeтичнa шне^у^я, а oт у пpaктичнoмy житт дoпycкaлacь iншa дoмiнaнтa: дepжaвa - де знapяддя oxopoни, зaxиcтy, гocпoдapювaння, виxoвaння, гocпoдap пeвнoï тepитopiï, а cycпiльcтвo - йoгo cлyжниця [14, c. 74].
Oдepжaвлeння cycпiльcтвa та ^ioprner iнтepeciв дepжaви cлyгyвaли ви^авданням жopcткoï пapтiйнo-бюpoкpaтичнoï cиcтeми yпpaвлiння уама cфepaми cycпiльнoгo життя.
Ocтaннiм чашм дoмiнaнтoю e iдeя щoдo виpiшaльнoï poлi cycпiльcтвa, якoмy пoкликaнa ^ужити дepжaвa. Пpи цьoмy вapтo вpaxoвyвaти двi вaжливi oбcтaвини. пepшe, cyчacнa дepжaвa cлyжить вcьoмy cycпiльcтвy, а нe якiйcь oкpeмiй йoгo чacтинi. Пo-дpyгe, виxoдячи з нapoднoï мyдpocтi пpo тe, щo нapoд мae ту владу, на яку вш зacлyгoвye, cпpaвeдливим e пoлoжeння пpo тe, щo cycпiльcтвo мae ту дepжaвy, piвня poзвиткy яш!' вoнo caмo дocяглo.
Фopмyючиcь гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм, дepжaвa нaбyвae вигляду пyблiчнo-пpaвoвoгo coюзy ycьoгo нapoдy. Taкий coюз, як oб'eктивнa peaльнicть, мoжe cфopмyвaтиcь лишe в нapoдy, який знaxoдитьcя на пeвнoмy piвнi poзвиткy. З нaшoï тoчки зopy, таким мoжe бути piвeнь гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Boля нapoдy, який мae пpaвo на владу, e визнaчaльнoю для cyчacнoï дepжaви. Пpoблeмa влади завжди була aктyaльнoю для юpидичнoï науки, oднaк нинi, за yмoв фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, бiльшoï aктyaльнocтi нaбyвae пpoблeмa caмoopгaнiзaцiï гpoмaдян. Pитyaльнe пoклoнiння гpoмaдян opгaнaм влади нacтiльки ж ^бажа^, як i ïx вiдтopгнeння вiд влади, знeвaгa дo ^ï та пpaвoвий нiгiлiзм [15, c. 12].
Hapoдний cyвepeнiтeт, виpiшaльнa poль гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa у фopмyвaннi пpaвoвoï дepжaви вимaгae poзpoбки нoвиx пiдxoдiв щoдo фopмyвaння y^arn^^ дepжaвнocтi.
^o^ot, якi нинi пpoxoдять в Укpaïнi, зacвiдчyють дoвoлi cyпepeчливi явища. Ha фoнi aктивниx дepжaвoтвopчиx пpoцeciв пoмiтнa пeвнa кpизa дepжaвнocтi, пaдiння, в пepшy чepгy, чepeз цiлий pяд пoлiтичниx oбcтaвин, дoвipи нaceлeння дo дepжaвниx iнcтитyцiй. У бaгaтьox випaдкax, у пopiвняннi iз зaxiдними датами, вoни дocягaють peкopднo низькиx пoзнaчoк.
З iншoгo бoкy, cпocтepiгaeтьcя ^o^c aктивнoï poзбyдoви дepжaвниx iнcтитyцiй, зpocтaння дepжaвнoгo aпapaтy, poзшиpeння глибини та дiaпaзoнy йoгo yпpaвлiнcькиx фyнкцiй в oкpeмиx випaдкax цeй пpoцec здiйcнюeтьcя бeз вpaxyвaння cycпiльниx пoтpeб, у вiдpивi вiд гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
У poзбyдoвi дepжaвнocтi cлiд вpaxoвyвaти eтнoнaцioнaльнi фaктopи. Bизнaння aвтoнoмiï гpoмaдян як цeнтpaльнoï цiннocтi, peaлiзaцiï пpaв людини да cyпepeчить, а навпаки - пepeдбaчae вpaxyвaння нaцioнaльнo-кyльтypнoï тpaдицiï, в тому чи^ i в cфepi пpaвoвoï кyльтypи [16, c. 38].
Висновки. Як cвiдчить пpoвeдeний aнaлiз, фopмyвaння пpaвoвoï дepжaви в Укpaïнi нинi cклaдaeтьcя з тpьox ocнoвниx кoмпoнeнтiв: викopиcтaння дocвiдy тpaдицiйниx
ISSN 2226-3047 BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ
CEPIЯ: ПPABO, 2014, BИП. 7
дeмoкpaтичниx cиcтeм; дocвiдy дepжaвнoгo бyдiвництвa «paдянcькиx» чaciв; нoвiтнix тeндeнцiй тa imerpa^'i у cвiтoвe cпiвтoвapиcтвo. Kлючoвe знaчeння нaлeжить фopмyвaнню цивiлiзoвaниx взaeмин дepжaви, щй фopмyeтьcя, i гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, якe тeж oднoчacнo визpiвae. Пpoцec ïx взaeмoдiï нocить вну^ший xapaктep, xoчa кoжнa з нaзвaниx cиcтeм мae внyтpiшню cтpyктypy, я^ взaeмoдie з iншими пiдcиcтeмaми тa виxoдить нa «зoвнiшнiй» piвeнь.
Oднieю з тaкиx «внyтpiшньo cиcтeмниx» xapa^epTOra^ щo peaлiзyeтьcя нa piвнi дepжaви i e oднieю з oзнaк пpaвoвoï дepжaви, e peaлiзaцiя пpинципy poзпoдiлy дepжaвнoï влaди. Цeй ^o^c oбмeжye дepжaвнe вceвлaддя, cпpияючи тим caмим yтвepджeнню aвтopитeтy cycпiльcтвa, poзшиpювaти мoжливocтi йoгo впливу нa дepжaвy.
Oтжe, гpoмaдянcькe cycпiльcтвo нe мoжнa poзглядaти як aнтитeзy дepжaви. Дepжaвa тa гpoмaдянcькe cycпiльcтвo нe «вopoжi» cyб'eкти, a тaкi якi мoжyть тa пoвиннi icнyвaти в тaндeмi. У диcкyciï з пpивoдy пpинaлeжнocтi у тaкoмy тaндeмi пpoвiднoï poлi cлiд зaзнaчити, щo caмe гpoмaдянcькe cycпiльcтвo e джepeлoм дepжaви i тому зaймae пpoвiднi пoзицiï. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo caмopeгyльoвaнe yтвopeння, aлe бeз дepжaви мoжe пpийти дo a^pxii.
Cпиcoк використано*1 лiтepaтypи
1. Poз'яcнeння Miнicтepcтвa юстицп Укpaïни вiд 03.02.2011 «Bзaeмoдiя дepжaви тa iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa» [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0018323-11&p=.
2. Cкpипник О. Coцiaльнa, пpaвoвa дepжaвa в Укpaïнi / О. Cкpипник. - K. : ^ститут дepжaви i пpaвa iм. B. M. Kopeцькoгo HAH Укpaïни, 2000. - 600c.
3. Cкaкyн О. Ф. Teopия гocyдapcтвa и пpaвa : yчeб. / О. Ф. C^^a - Xapькoв : Koнcyм ; Ун-т вну^. дeл. 2000. - 704 c.
4. Гpyдцынa Л. Ю. Гocyдapcтвo, нapoд и гpaждaнcкoe oбщecтвo в Poccии / Л. Ю. ^удшиЕ // Aдвoкaт. - 2011. - M 6. - C. 54 - 61.
5. Koнcтитyцiя Укpaïни // Biдoмocтi Bepxoвнoï Paди Укpaïни. - 1996. - № 30. От. 141.
6. ^удцыга Л. Ю. Aдвoкaтypa, нoтapиaт и дpyгиe инcтитyты гpaждaнcкoгo oбщecтвa в Poccии / пoд peд. H.A. Mиxaлeвoй. - M. : Дeлoвoй двop, 2008. - 352 c.
7. Чyшeнкo B. I. Koнcтитyцiйнe пpaвo Укpaïни: пiдpyч. / B. I. Чyшeнкo, I. Я. Зaeць. - K. : fe Юpe, 2007. - 488 c.
8. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в У^шт пpoблeми зaбeзпeчeння пpaвoтвopчoï дiяльнocтi : мaтep. Miжнap. нayк. кoнф. (7 квiт. 2008 p, м Khib) / зa peд. O.B. Cкpипнюкa - K. : ЦЩ пpивaтнoгo пpaвa i пiдпpиeмництвa, 2008 - 324 c.
9. Жypaвcький B. C. ^л^ичта cиcтeмa Укpaïни: пpoблeми cтaнoвлeння i poзвиткy (пpaвoвий acпeкт) / B. C. Жypaвcький. - K. : Пapлaмeнтcькe видaвництвo, 1999.— C. 88.
10. Opзix M. Bтiлeння кoнcтитyцiйниx зacaд в гaлyзяx зaкoнoдaвcтвa щoдo фyнкцioнyвaння пyблiчнoï влaди в У^шт / M. Opзix // Юpидичecкий вecтник. - 1997. -M4. - C. 59.
11. Oбщaя тeopия гocyдapcтвa и пpaвa. Aкaдeмичecкий кypc в 2-x т.. / oтв. peд. M. H. Mapчeнкo. - M.: Зepцaлo, 1998. - T. 1: Teopra гocyдapcтвa. - 416 c.
12. Coлoвьëв A. И. TpH oбликa гocyдapcтвa - тpи cтyпeни гpaждaнcкoгo oбщecтвa / A. И. Coлoвьëв // Пoлиc. - 1996. - M 6. - C. 36.
13. Maнн M. Teopия гocyдapcтвa мoдepнa / M. Maнн // ^ц^ль^ю и гyмaнитapныe нayки. Oтeчecтвeннaя и зapyбeжнaя литepaтypa. Cepия 4: Гocyдapcтвo и пpaвo. Peфepaтивный жypнaл - 1997. - M 2. - C. 37-42.
14. Чecнoкoв Д. И. Coвeтcкoe coциaлиcтичecкoe гocyдapcтвo / Д. И. Чecнoкoв - M., 1952. - 258 c.
15. Tиxoмиpoв Ю. А. Гocyдapcтвeннocть: кpax или вocкpeшeниe? / Ю. А. Tиxoмиpoв // Гocyдapcтвo и пpaвo. - 1992. - M 10. - C. 11-14.
16. Тимченко С. М. Украшське село: проблеми етнонацюнальних змш. 1959-1989 / С. М. Тимченко. - Запор1жжя, 1995. - 216 с.
Стаття надшшла до редакцп 9.09.2014 р.
O. S. Lotyuk
CONSTITUTIONAL PRINCIPLES OF INTERACTION BETWEEN CIVIL SOCIETY AND ITS INSTITUTIONS WITH THE STATE
The main types of principles enshrined in the constitutional law of Ukraine governing principles of interaction between civil society and the state. The models where civil society are: a) the partners; b) the antipodes; c) exist in parallel, with minimal interaction with each other. Grounded most appropriate for the development of civil society in Ukraine pattern of interaction with the state, namely, promoting the development of the state of civil society and its institutions.
Keywords: civil society, the state, civil society, constitutional principles, forms of cooperation between civil society and the state.
УДК. 343.163
H. С. Наулж
ГЕНЕЗИС ПРОКУРАТУРИ УКРА1НИ ЯК 1НСТИТУТУ СИСТЕМИ
ЗАХИСТУ ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ, 1НТЕРЕС1В СУСПШЬСТВА I
ДЕРЖАВИ
Автором проанал1зовано становления та розвиток тституту прокуратуры Украгни в системi захисту прав i свобод людини, ттереЫв сустлъства i держави.
Ключов1 слова: генезис, прокуратура, система захисту прав i свобод людини, ттерес сустлъства i держави.
Постановка проблеми. Демократизм будь-яко'1 держави визначаеться ii ставленням до прав i свобод людини та громадянина, штереав суспшьства i держави. Вщтак, розвивати i змщнювати демократичну державу неможливо без утвердження в суспшьнш свiдомостi i сощальнш практицi невiдчужуваних прав i свобод людини, нормативного закршлення ix гарантш вiдпрацювання механiзму реального захисту прав i запобiгання ix порушенню.
Одним iз елементiв такого меxанiзму е шститут прокуратури Укра'ни, становлення якого вщбувалося пiд впливом соцiально-економiчниx та пол^ичних факторiв. Науковцями висловлюеться припущення, що iсторiя прокуратури налiчуе понад ам столiть. Цей державний шститут виник з потреб та штереав королiвськоi влади (як вiдомо, батьювщиною прокуратури е Францiя) i вщ початку формувався як незалежна установа. На територп Украши, яка входила до складу Росшсько'' iмперii, а по^м СРСР, прокуратура iснуе понад 270 роюв [1, с. 10].
Мета даног роботи. При визначення прюрите^в у розвитку сучасноi прокуратури Украши як iнституту системи захисту прав i свобод людини, штереав суспiльства i держави, неможливе без вивчення i наукового аналiзу дiяльностi прокуратури Укра1ни у попереднi перюди, вiдповiдно, що зумовлюе мету даноi статтi.
Анал1з останшх до^дженъ i публтацш. Дослiдженням становлення та розвитку прокуратури в Укршш займались провщш украiнськi науковцi, зокрема: Л. Грицаенко, С. Казанцев, В. Кравчук, В. Лакизюк, О. Литвак, М. Мандрик, А. Матвiець, С. Подкопаев, В. Руденко, Р. Савуляк, В. Сухонос, О. Толочко, П. Шумський та шшь
Виклад основного матерiалу. Украшсью науковщ по рiзному пiдxодять до
