CC BY
54
УДК: 316.334.3:327.3
К. А. Трима
ФУНКЦЮНАЛЬНО-ОРГАНВАЦШШ ОСОБЛИВОСТ1 ЕЛЕМЕНТ1В ГЛОБАЛЬНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА
Проанал1зовано оргатзацтно-функщоналът особливост1 Ыяльност1 глобального громадянсъкого сустлъства, окреслено специфту його центральных елемент1в: м1жнародних громадсъких оргатзацт. Розглянуто роль правозахисних, гендерних, природоохоронних та антиглобалжтсъких оргатзацт як основного структурного елементу глобалъного громадянсъкого сустлъства.
Ключов1 слова: глобал1защя, громадянсъке сустлъство, глобалъне громадянсъке сустлъство, м1жнародна оргатзащя.
П!д впливом глобал!зац!йних процес!в в!дбуваються зм!ни в поличному та соц!ально-економ!чному житт! людини, а також — трансформуеться сектор недержавних в!дносин. Нац!ональн! громадянськ! сусп!льства на основ! !нформац!йно-комун!кативних технолог!й, нових форм та засоб!в д!яльност!, !мплементацп м!жнародних стандарт!в щодо д!яльност! громадського сектору, виявилися здатними розширити сво'1 повноваження в держав!, де вони функц!онують. А з !н!ц!атив окремих нац!ональних громадянських сусп!льств почалось створення структури нового м!жнародного громадянського !нституту, який д!е поза територ!альними межами краши-створення.
Науково-теоретичне вивчення насл!дк!в впливу глобал!зацп на громадянське сусп!льство почалося пор!вняно нещодавно. Найб!льш грунтовними досл!дженнями в ц!й галуз! серед в!тчизняних та заруб!жних вчених являються роботи: В. Степаненка,
B. Бебика, О. Задоянчука, I. Н!кол!на, В. Безродно!, Б. Вороновича та В. Торукала,
C. Перегудова, К. Струся, Д. Шм!дта, Е. Г!дденса, С. Б!слева, Р. Екстменна тощо. Вивченням глобального громадянського сусп!льства як складово'1 глобального керування також нещодавно отримало свое в!дображення в науков!й л!тератур!. Визначальними працями в ц!й галуз! стало розробки Д. Хелда та Е. МакГреу, К. Мерф!, Дж. Брайтвайта та П. Драхоса, М. Деса'1 та Я. Седа, Дж. М!ттлмана тощо. В цих працях досл!джуеться терм!нолог!я глобального керування, його структурн! елементи, включно з глобальним громадянським сусп!льством та принципи функц!онування.
Але у в!тчизнян!й пол!толог!чн!й науц! наявний певний проб!л щодо вивчення принцип!в функц!онування глобального громадянського сусп!льства. В!тчизнян! науков! розв!дки реал!зуються перед ус!м навколо проблеми визначення глобального громадянського сусп!льства, без врахування складност! та комплексност! елемент!в, з яких воно складаеться. Дана стаття е спробою подолати цей проб!л ! запропонувати авторське тлумачення сутност! глобального громадянського сусп!льства та специф!ки його д!яльност!.
Проводячи аналог!ю з визначенням в!тчизняних громадських структур, можна припустити, що глобальне громадянське сусп!льство — це сусп!льство, яке вийшло за меж! нац!онально'1 держави ! функц!онуе в м!жнародному масштаб!, об'еднуючи в сво'1'х мережах ! орган!зац!ях представник!в р!зних краш. У в!дпов!дност! з метою д!яльност! нац!онально'1 громадськост!, метою глобальних !н!ц!атив е сфера загального сусп!льного блага, тобто !х д!яльн!сть спрямована на подолання насл!дк!в стих!йних
лих, запоб1гання гуман1тарних конфл1кт1в 1 катастроф, р1шення еколог1чних проблем, захист прав людини та 1н.
Вт1м м1жнародна структура, яка зараз формуеться, принципово в1др1зняеться в1д аналог1чних 1нститут1в, що д1ють на нац1ональному р1вн1. Нав1ть враховуючи очевидну под1бн1сть м1ж традиц1йним нац1ональним громадянським сусп1льством 1 глобальним, аналогия м1ж ними не пояснюе природу 1 причини активного розвитку, специф1ку 1 характер д1яльност1 останнього. Як влучно зазначив британський досл1дник Дж. К1н з цього приводу: "Якщо яка-небудь 1стота ходить, як качка, 1 нав1ть крякае схоже, це ще не означае, що ця 1стота д1йсно е качкою" [14, c. 5]. Характеризуючи причини виникнення та генезис цш структури з початку 1990-х рр.., в1н вид1ляе с1м взаемопов'язаних тенденций:
- в1дродження концепцп громадянського сусп1льства у Сх1дн1й та Центральной Свроп1 1 11 актуализация в пер1од посткомун1стичних революций початку 1990-х рок1в;
- вплив нових супутникових 1 комп'ютерних технологий 1 комун1кац1й;
- формування п1д впливом масових пациф1стських 1 еколог1чних рух1в ново! глобально1 самосв1домост1 щодо життя в св1т1, який потенц1йно саморуйнуеться;
- поширення думки про формування нового глобального пол1тичного порядку п1сля розвалу св1тово! комушстично! системи радянського типу;
- значне посилення впливу неол1берально! економ1чно! парадигми 1 всесв1тне розростання ринково1 кап1тал1стично1 економ1ки;
- настро! масового розчарування, 1 перш за все серед населення кра1н "третього св1ту", з приводу об1цяно! економ1чно! допомоги постколон1альним кранам;
- посилення тривоги щодо небезпечного пол1тичного вакууму, який утворився в результат! розпаду 1мпер1й та держав, 1 став причиною багатьох громадянських в1йн в р1зних куточках планети [14, с. 1-2].
Вивчаючи принципи д1яльност1 глобального громадянського сусп1льства, сл1д взяти до уваги ту обставину, що воно е складним сусп1льним феноменом. Ця структура, на погляд дисертантки, своер1дний приклад "м'яко! влади", яка е досить впливовою в умовах "комплексно! взаемозалежност1, де повернення до 1ерарх11 переважуеться вигодами багатостороннього сп1вроб1тництва" [1, c. 131-140]. Тому глобальн1 громадськ1 структури починають виступати як пол1тична сила, спроможна досягати власних ц1лей на св1тов1й арен1.
Зв1сно, що переважн1й б1льшост1 елемент1в ц1е! структури бракуе р1зновид1в економ1чних, ф1нансових та пол1тичних ресурс1в на в1дм1ну в1д держави або ТНК. Вплив цих елемент1в на св1тову систему краще розглядати, виходячи не з1 здатност1 стримувати або переконувати 1нших, а швидше з 1х можливостей впливати на формування 1нтерес1в, позиц1й, програм та 1ндив1дуальних рис. Як зазначають британськ1 досл1дники Д. Гелд та Е. МакГрю, "У насиченому ЗМ1 глобальному оточенн1 великого значення набувае 1х комун1кативна сила - здатн1сть охоплювати глобальну аудитор1ю, формувати погляд у м1жнародних масштабах" [1, с. 156].
Незважаючи на те, що глобальн1 громадськ1 структури починають формуватися в едину систему, не можна не погодитися з тим, що вони вже зараз е реальним "актором сучасно! м1жнародно! пол1тики, здатним створити альтернативу 1 нав1ть нейтрал1зувати 1снуюч1 конф1гурацп глобально! влади 1 правл1ння, висуваючи 1 лоб1юючи альтернативн1 ц1нност1" [11, с. 509]. Необх1дн1сть глобального громадянського сусп1льства 1, головне, його участь як повноц1нного актора глобально! пол1тики, аргументують б1льшою ефективн1стю цш пол1тики. П1дх1д, наприклад, громадських орган1зац1й до вир1шення сусп1льних проблем часто-густо в1др1зняеться в1д державного, оск1льки громадськ1 орган1зацп (особливо спец1ал1зован1) спрямовують
132
cвoю дiяльнicть нa кoнкpeтнy пpoблeмy aбo зaвдaння нa вщмшу вiд пpaктики oxoплeння шиpoкoгo OTe^py coцiaльниx пpoблeм дepжaвoю. Taкi opгaнiзaцiï нa вiдмiнy вiд дepжaви чacтo здaтнi дo шиpoкoï мoбiлiзaцiï гpoмaдcькocтi, eфeктивнoгo зaлyчeння eкcпepтiв, a тaкoж — викopиcтaння дoдaткoвиx фiнaнcoвиx тa iнфopмaцiйниx pecypciв для виpiшeння пpoблeми. Caмe цi вiдмiннocтi пiдxoдy гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй вiд дepжaвниx cтpaтeгiй щoдo piшeння coцiaльниx пpoблeм, i в пepшy чepгy в тaкиx cфepax, як зaxиcт пpaв людини тa eкoлoгiя, дaють пepшим icтoтнi пepeвaги i poблять ïx пoлiтикy eфeктивнiшoю нa глoбaльнoмy piвнi [11, c. 510]. Як зaзнaчaють aмepикaнcькi дocлiдники E. Флopiн тa П. Ciммoнc, '^в^ гocтpo пoтpeбye тoгo, xto б дiяв i виcтyпaв як "глoбaльнe cyмлiння" i пpeдcтaвляв шиpoкi гpoмaдcькi iнтepecи, якi нe зaвжди cтaють пpeдмeтoм yвaги кoнкpeтниx тepитopiaльниx дepжaв aбo вiдвepтo iгнopyютьcя ними" [12, c. 4].
Як вiдoмo, ocнoвними iнcтитyтaми глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cyra^o^a являютьcя e гpoмaдcькi opгaнiзaцiï. Зaзнaчимo, щo poзглянyти вci eлeмeнти нoвoгo глoбaльнoгo фeнoмeнy нe мoжливo, тому диcepтaнт poзглядae тi, якi ввaжaютьcя йoгo cтpyктypним цeнтpoм. Ha дей вибip вплинув тaкoж й той фaкт, щo нa cпiвпpaцю з глoбaльними cтpyктypaми виxoдять oкpeмi eлeмeнти y^arn^^'i' гpoмaдcькoгo cycпiльcтвa, i звюш нayкoвий iнтepec викликaють тi, як нaйближчi дo cпiвпpaцi з Укpaïнoю.
Дo iнcтитyтiв глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, щo aктивнo дiють нa cвiтoвiй apeнi, нaлeжaть тaкi piзнoвиди нeypядoвиx opгaнiзaцiй, якi фaктичнo нe пoтpeбyють юpидичнoï peecrpa^ï — piзнoмaнiтнi cyra^m pyxи, aco^a^ï, фoнди тoщo. Бpитaнcький дocлiдник Дж. Kiн xapaктepизye ïx тaким чинoм: "Цe динaмiчнa нeдepжaвнa cиcтeмa взaeмoпoв'язaниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx iнcтитyтiв, як oxoплюють вcю плaнeтy, cтвopюючи y вcix ïï кyтoчкax кoмплeкcний eфeкт вiд cвoeï дiяльнocтi. Цe нeзaвepшeний пpoeкт, який cклaдaeтьcя з чacoм poзвинeниx, a iнoдi нepoзвинeниx взaeмoпoв'язaниx мepeж, пipaмiд тa кoмyнiкaтивниx клacтepiв coцiaльнo-eкoнoмiчниx iнcтитyтiв i aктopiв, якi caмoopгaнiзyютьcя чepeз кopдoни з ycвiдoмлeнoю мeтoю oб'eднaти cвiт пo нoвoмy" [14, c. 8]. зaзнaчити, щo бiльшicть пoдiбниx CTpy^yp мaють oднy xapaктepнy ocoбливicть: ïx дiяльнicть peaлiзyeтьcя кpiзь вeликi гeoгpaфiчнi вiдcтaнi тa чac, щo cтaлo мoжливим лишe в yмoвax глoбaлiзoвaнoгo мiжнapoднoгo cepeдoвищa.
Дiяльнicть мiжнapoдниx гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй знaчнoю мipoю зaлeжaть вщ ^шни ïx пoxoджeння. Heпpoпopцiйнe пpeдcтaвництвo в мiжнapoдниx нeдepжaвниx opгaнiзaцiяx нaceлeння poзвинeниx ^шн Пiвнiчнoï Aмepики i Зaxiднoï Gвpoпи y пopiвняннi з кpaïнaми, щo poзвивaютьcя, cвiдчить ^o нaявнicть пpoблeм диcпpoпopцioнaльнocтi peгioнaльнoгo poзвиткy глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Ha думку y^^m^^ro нayкoвця B. П. Cтeпaнeнкo, "в пepcпeктивi тут мoжe з^виттоя cepйoзнa пpoблeмa — пoшyк oптимaльнoгo cпiввiднoшeння зycиль i cтpaтeгiй глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, aбo швидшe мiжнapoднoï дiяльнocтi iнтepнaцioнaльниx HГO, i мicцeвиx гpoмaдянcькиx cycпiльcтв y ^amax, qo poзвивaютьcя" [6, c. 165]. Aмepикaнcькi eкcпepти тaкoж зacтepiгaють, щo "глoбaльнe миcлeння тa aктивнicть, в тш мipi, в якiй вoни зacнoвaнi нa пepeкoнaннi в icнyвaннi yнiвepcaльнo глoбaльниx (тoбтo зaxiдниx) piшeнь кoнкpeтниx мicцeвиx пpoблeм, мoжyть пpизвecти дo pyйнyвaння нaцioнaльниx i мicцeвиx пiдxoдiв i iнiцiaтив" [13, c.
13].
Piзнoмaнiтнi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï зapaз дшть пpaктичнo в ycix ^arnax cвiтy. Пpигoлoмшyють тeмпи зpocтaння кiлькocтi opгaнiзaцiй — y 2000 p. в cвiтi нaлiчyвaлocя бiльш нiж 50 ттояч нeypядoвиx opгaнiзaцiй — ïx кшькють зa ocтaннi 20 pp. XX ст.
133
збiльшилocя мaйжe в 4 paзи [10, c. 194]. I як зaзнaчae X. Aнxaйep, кepiвник кaфeдpи coцioлoгiï Гeйдeльбepзькoгo yнiвepcитeтy, нeзвaжaючи нa тe, щй "бшьшють гoлoвниx oфiciв циx opгaнiзaцiй з бшьш нiж 100-тиcячним штaтoм знaxoдитьcя в €вpoпi тa CШA, cвoю дiяльнicть вoни здiйcнюють пpaктичнo y вcix нaceлeниx пyнктax [197, c.
195]. У 2010 p. зa дaними пpoгpaми GRID кiлькicть глoбaльниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй зpocлa нa щe 2 тиcячi [8].
Пpигoлoмшyють й мacштaби фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння мiжнapoдниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй, якi пepeбiльшyють мacштaби фiнaнcoвиx пoтoкiв OOH (бeз вpaxyвaння CT тa MBФ): нaпpиклaд, бiльш 2/3 фoндy eкoнoмiчнoï дoпoмoги GC poзпoдiляeтьcя кpiзь тaкi opгaнiзaцiï [10]. З пoчaткy цьoгo cтopiччя щopiчний poзмip цiльoвиx кoштiв з пpoгpaм eкoнoмiчнoï дoпoмoги, якi poзпoвcюджyвaлиcя мiжнapoдними гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, cклaдaв близькo 7 млpд. дoл. [14, c. 5]. Taким чинoм, мiжнapoднi HУO, виxoдячи з ïx кiлькocтi, мacштaбiв дiяльнocтi тa фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння, бeзcyмнiвнo e впливoвим aктopoм глoбaльнoï гyмaнiтapнoï пoлiтики.
Ocoбливicтю гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй як iнcтитyтy глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa e тe, щй дeякi з ниx ввaжaютьcя тайбшьш глoбaлiзoвaними eлeмeнтaми глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cyra^o^a i пpeдcтaвляють нaйбiльший iнтepec для дocлiджeння. Бiльшicть з тaкиx opгaнiзaцiй тa pyxiв зaймaютьcя пpoблeмaми, яю вaжливi для ycьoгo cвiтy тa викликaють вeликий coцiaльний peзoнaнc. Ha пoгляд диcepтaнтa, для вiдoкpeмлeння тaкиx opгaнiзaцiй дoцiльнo викopиcтaння пpoблeмнoгo пpинципy: тoбтo дo cтpyктypнoгo цeнтpy вiднeceнo тi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï, чия дiяльнicть пpoдoвжyeтьcя тpивaлий тepмiн тa з ^жним дecятиpiччям збiльшye мacштaби cвoeï дiяльнocтi тa кiлькicть cвoïx ocepeдкiв в piзниx ^arnax. Ha cьoгoднi дo тaкиx нeypядoвиx opгaнiзaцiй вiднocять: пpaвoзaxиcнi, гeндepнi, eкoлoгiчнi opгaнiзaцiï, кyльтypнo-пpocвiтницькi й aнтиглoбaлicтcькi pyxи.
Bapтo зayвaжити, щo cycпiльнi pyxи нe 6УЛИ peaкцieю нa eкoнoмiчнy кpизy. Boни виникли нa пiкy cтaлoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння тa пoвнoï зaнятocтi, як ^ити^ "cycпiльcтвa cпoживaння". Як зaзнaчae M. Kacтeльc, "ïx лiбepтapиaнcький дyx бaгaтo в чoмy вплинув та pyx дo iндивiдyaлiзoвaнoгo, дeцeнтpaлiзoвaнoгo викopиcтaння тexнoлoгiï. Ïx кyльтypнa вiдкpитicть cтимyлювaлa тexнoлoгiчнi eкcпepимeнти пo мaнiпyлювaнню cимвoлaми, щo cтвopили нoвий cвiт yявлeнь, щo пoвиннi poзвитиcя в кyльтypy "peaльнoï вipтyaльнocтi" [3, c. 493].
Cepeд мiжнapoдниx нepядoвиx opгaнiзaцiй ocoбливe мicцe пociдaють мiжнapoднi пpaвoзaxиcнi нeypядoвi cтpyктypи. В cвiтi дiють тиcячi мiжнapoдниx пpaвoзaxиcниx HУO, зaвдяки дiяльнocтi якиx бyлa cтвopeнa шиpoкa мiжнapoднo-пpaвoвa бaзa з пpaв людини тa мexaнiзми ïï iмплeмeнтaцiï дo зaкoнoдaвcтвa oкpeмиx ^árn. Як зaзнaчae eкcпepт OOH з пpaв людини T. Д. Maтвeeвa, "пpaвoзaxиcнi opгaнiзaцiï мaють cвoбoдy виcлoвлeння дyмoк, мoжливicть дiяти гнyчкo тa нeзaлeжнo, щo дoзвoляe 1'м виpiшyвaти зaдaчi, якi нecпpoмoжнi виpiшити ypяди тa мiжypядoвi opгaнiзaцiï в з oглядy нa пoлiтичнy зaaнгaжoвaнicть" [4, c.28-29].
Xapaктepнoю ocoбливicтю мiжнapoднoгo пpaвoзaxиcнoгo pyxy e пoвнa (opгaнiзaцiйнa тa фiнaнcoвa) нeзaлeжнicть вщ дepжaви тa вiдcyтнicть пoлiтизoвaнoгo пiдxoдy. Oднieю з нaйбiльш вaжливиx функцш пpaвoзaxиcниx HУO являeтьcя мoнiтopинг зa дiями дepжaви в гaлyзi пpaв людини шляxoм збиpaння, oцiнки тa poзпoвcюджeння iнфopмaцiï пpo cтaн дoтpимaння пpaв людини нa пopyшeнь в цш гaлyзi. Унiвepcaльнicть тa нeзaлeжнicть пpaвoзaxиcникiв, нa думку pociйcькoгo дocлiдникa A. В. Пoгopeльcькoгo, poбить ïx '^льми вaжливим eлeмeнтoм "глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, якe зapaз фopмyeтьcя" [5, c. 5].
Beльми aктивнo дiють i мiжнapoднi гeндepнi opгaнiзaцiï. Дiяльнicть пoдiбниx oб'eднaнь cпpияe yдocкoнaлeнню зaкoнoдaвcтвa тa пpaвoвиx мexaнiзмiв в гeндepнiй галуз^ зaбeзпeчyють пoлiпшeння cтaнoвищa жiнoк, зaтвepджyють гeндepнy piвнoпpaвнicть в cycпiльcтвi. Caмe в peпpeзeнтaцiï циx iнтepeciв i пoлягae ocнoвнa зaдaчa дiяльнocтi жiнoчиx opгaнiзaцiй. Пepшa дeкaдa XXI ст. xapaктepизyeтьcя змiцнeнням мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa жiнoк piзниx ^шн cвiтy, якe пpиймae вce бiльш piзнoмaнiтнi i дieвi фopми: вiд пpoвeдeння cпiльниx зaxoдiв з oбмiнy дocвiдoм тa виpoблeння cтpaтeгiй пoлiтичнoï тa eкoнoмiчнoï eмaнcипaцiï жiнoк дo мaтepiaльнoï пiдтpимки нaцioнaльниx жiнoчиx pyxiв з бoкy мiжнapoдниx фoндiв. Ha думку pocrn^^'i дocлiдницi T. Ю. Ушaкoвoï, "caмe жiнoчi pyxи cьoгoднi e нaйбiльш eфeктивнoю pyшiйнoю cилoю в бopoтьби зa гeндepнy piвнicть". A гoлoвнoю тeндeнцieю пoдaльшoгo poзвиткy мiжнapoднoгo жiнoчoгo pyxy дocлiдниця ввaжae "вин^^ния вce в бiльшoмy cтyпeнi пoв'язaниx мiж coбoю piзниx нaпpямiв дiяльнocтi (iнфopмaцiйниx,opгaнiзaцiйниx, пoлiтичниx тa iн.) мepeж, якi нaбyвaють глoбaльнoгo xapa^epy" [9, c. 7].
Haдзвичaйнo вaжливe знaчeння мae aктивiзaцiя пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi. Cьoгoднi вжe crae oчeвидним, щo виpiшeння eкoлoгiчниx пpoблeм нe мoжe бути пpepoгaтивoю лишe вчeниx, пiдпpиeмцiв aбo дepжaв. Люди дeдaлi бiльшe вiдчyвaють нa co6í нeгaтивнi нacлiдки eкoлoгiчнo шкiдливиx виpoбництв, якi зaбpyднюють дoвкiлля i пiдpивaють ïx здopoв'я. Пoшиpeння eкoлoгiчнoï iнфopмaцiï, ycвiдoмлeння cyчacниx eкoлoгiчниx peaлiй дaють змoгy нaceлeнню плaнeти кpaщe вщчути eкoлoгiчнy нeбeзпeкy тa впливae та poзвитoк мacoвoгo мiжнapoднoгo eкoлoгiчнoгo pyxy.
Miжнapoдний зeлeний pyx eвoлюцioнyвaв вщ aкцiй "зaпepeчeння i пpoтecтy" дo пoшyкy "poзyмниx aльтepнaтив", y зв'язку з чим poзpoбляeтьcя дiйoвa глoбaльнa cтpaтeгiя eкoлoгiчнo cпpямoвaнoгo poзвиткy. Oтжe, opieнтaцiя нa eкoнoмiчнo i eкoлoгiчнo збaлaнcoвaнe мaйбyтнe пoтpeбyвaлa зтачш!' coцiaльнoï мoбiлiзaцiï. Пoдiбнi змiни вимaгaють aктивнoï yчacтi cтpyктyp гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, чoгo мoжнa дocягнyти лишe пpи шиpoкoмy включeннi мiжнapoднoï гpoмaдcькocтi в пpoцec пpийнятrя piшeнь нa вcix piвняx в eкoнoмiчнiй тa eкoлoгiчнiй cфepax.
Heyxильнo зpocтae кiлькicть opгaнiзaцiй i чиceльнicть пpиxильникiв pyxy aнтиглoбaлiзмy. ^льки зa ocтaннi poки йoгo пoпoвнили бiльш 200 нoвиx нeypядoвиx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, aджe пpoблeми, якi пpoпoнyють poзв'язaти тaкi opгaнiзaцiï, cтocyютьcя нepiвнoмipнoгo poзпoдiлy cyчacниx блaг, щo aктyaльнo для нaceлeння бiльшocтi ^árn. Aнтиглoбaлicтcькi opгaнiзaцiï виcтyпaють зa дoтpимaння пpaв людини, piвнoмipний poзпoдiл жиrтeвиx блaг, щo збiльшye пocтiйнo кiлькicть ïx пpиxильникiв в piзниx ^arnax. Xoчa cлiд зayвaжити, щo мacкyючиcь тд aнтиглoбaлicтiв, мoжyть дiяти iншi opгaнiзaцiï, тepopиcтичнi, нaпpиклaд.
Як бaчимo, глoбaльнe гpoмaдянcькe cycпiльcтвo являeтьcя мeтy cycпiльнoю cтpyктypoю y виглядi глoбaльнoгo кoнглoмepaтy piзнoмaнiтниx opгaнiзaцiй. В якocтi ocнoвнoгo cтpyктypнoгo eлeмeнтy глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa бiльшicть дocлiдникiв виoкpeмлюe мiжнapoднi нeypядoвi opгaнiзaцiï, дo якиx, зoкpeмa, нaлeжaть пpaвoзaxиcнi, гeндepнi, eкoлoгiчнi opгaнiзaцiï, кyльтypнo-пpocвiтницькi й aнтиглoбaлicтcькi pyxи, мicцeвi iнiцiaтиви тoщo. Bciм eлeмeнтaм глoбaльнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa пpитaмaннa oднa зaгaльнa p^a: нeзвaжaючи нa пpocтopoвo-чacoвi вiдмiннocтi, вoни cвiдoмo caмoopгaнiзyютьcя i пpoвoдять cвoю тpaнcнaцioнaльнy дiяльнicть пoзa влaдними cтpyктypaми.
Cпиcoк використано'1 лiтepатypи 1. ^лд Д. Глoбaлiзaцiя/aнти глoбaлiзaцiя / Д. ^лд, E. Maк-Гpю. - K.: K.I.C., 2004. -180 c.
2. r^oôa^bHi TpaHC^opMauii. nomraKa, eKOHOMixa, Ky^bTypa / fl. re^A, E. MaKTpro, fl. ro^AÔ^aTT, fl«. neppaTOH; nep. c aHra., nepeAHe c^obo ro. naB^eHKa. - K.: OemKC, 2003. - 584 c.
3. KacTe^bc M. HH^opMauHoHHaa enoxa: 3KoHoMHKa, oô^ecrao h Ky^bTypa : nep. c aHra / M. KacTe^bc;. - M.: ry Bffl3, 2000. - 608 c.
4. MaTBeeBa T. fl. no 3oBy cepAua, a He no Ao^ry c^y^ôw, HenpaBmenbCTBeHHwe opraHH3auHH b 3a^HTe npaB ne^oBeKa: Me^AyHapoAHaa npaKTHKa h onwT Pocchh / T. fl. MaTeBeeBa. - M.: H3A -bo PATC, 1998. - 232 C.
5. norope^bCKHH A. B. Me^AyHapoAHoe npaBo3a^HTHoe ABH^eHHe: hctopha h coBpeMeHHocTb / A. B. norope^bCKHH. - BopoHe^: HaynHaa KHHra, 2009. - 146 c.
6. CTenaHeHKo B. r^oôa^bHoe rpa^AaHCKoe oô^ecrao: KoHuemya^roauHa h nocTKoMMyHHCTHnecKHe BapHauHH / B. CTenaHeHKo // CouHo^oraa: TeopHa, MeToAw, MapKeTHHr. - 2005. - № 2. - C. 156-175.
7. CTenaHeHKo B. rpoMaA^HCbKe cycnmbcrao b YKpaim: BiA npaKTHK "areHuiK BnnHBy" ao no^iTHKH rpoMaA^HCbKoï ynacri / B. CTenaHeHKo // HauioHa^bHa ôe3neKa YKpaÏHH. KoH^epeHuia yKpaÏHCbKHx BHnycKHHKiB nporpaM HayKoBoro CTa^yBaHHa y CfflA, 16-19 Bepecra 2004 p. - K.: ICOA, 2004. - C. 106-121.
8. CaHT nporpaMH GRID (Global Resource Information Database) [E^eKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM AocTyn : http://users.adamant.net/~dnipro/grid.
9. YmaKoBa T. ro. npoô^eMH TeHAepHoro paBeHCTBa: no^HTHnecKHe acneKTbi / T. ro. YmaKoBa. - M.: HCnPAH, 2004. - 78 c.
10. Anheier H. Organizational Forms of Global Civil Society: Implications of Going Global / M. Glasius, M. Kaldor, H. Anheier (eds.) //. Global Civil Society 2002. - L.: Oxford, 2002. - P.191-217.
11. Clark A. M. NonGovernmental Organizations and their Influence on International Society/ A. M. Clark // Journal of International Affairs. - 1995. - Vol. 48. № 2. - P. 507525.
12. Florin A. What the World Needs Now? / A. Florin, P. J. Simmons // The Third Force. The Rise of Transnational Civil Society. - Washington: RTW, 2002. - P.1-17.
13. Halperin S. Global Civil Society and Its Limits / S. Halperin, G. Laxer. - L.: Palgrave-Macmillan, 2003. - 296 p.
14. Keane J. Global Civil Society? (Contemporary Political Theory) / J. Keane. - L.: Cambridge University Press, 2003. - 236 p.
OraTra HaAinm^a ao peAaKuiï 10.10.2013 p.
K. Tryma
FUNCTIONAL AVD ORGANIZATION PECULIARITIES OF THE GLOBAL
CIVIL SOCIETY
The growth of such global interdependent communication relations has been greatly accelerated by the advent of decentralizing communication technologies such as Internet networking. Global civil society now represents a new force in international relations. The present thesis tackles upon the urgent problem of global civil society. The structure hasn 't been formed yet but there is rather a big number of civil initiatives that cannot be considered only as a number of independent projects. The global civil society itself has a very complex «widgets palette». The various civil organizations are considered by many political analysts to be a central component of the global civil society. Nongovernmental organizations (NGOs) today encompass private citizens and national interest groups from all spheres of human endeavor. Their huge increase in number and power is due in no small measure to the development of globe-girdling communications technologies. New communications technologies now facilitate communication among and between the world's national civil
136
societies, especially within the fields of human rights, consumer protection, peace, gender equality, racial justice, and environmental protection. The global civil society is seen by many analysts as an extension of the rule of law and political community beyond national boundaries. For its most radical advocates, the global civil society is about political emancipation, the empowerment of individuals and the extension of democracy. So the role of human rights', gender, environmental and anti-globalistical organizations is especially important in this respect. For global civil society theorists, it is non-state actors which are held to have overcome the empirical and ethical divide between the domestic political realm and the international.
Key words: globalization, civil society, global civil society, international organization.
УДК 327.2(045)
M.B. Фесенко
КОНСОЛ1ДАЦ1Я УЧАСНИК1В М1ЖНАРОДНО1 СИСТЕМИ ЗАРАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ВИМ1Р
В cmammi цшсно досл1дженно концептуалът засади консол1дацИучаснишв ceim-системи. Пpоaнaлiзовaно концепци конcолiдaцiг громадянсъкого сустлъства, нащоналъног конcолiдaцii, конcолiдaцii демократа, конcолiдaцii свтового ствтовариства. Особлива увага автора прикута до проблем конcолiдaцiг свтового спвтовариства, як автор подшяе на проблеми конcолiдaцiг учаснишв свт-системи проти розповсюдження зброг, мamеpiaлiв масового знищення i тероризму та на проблеми конcолiдaцiг учаснишв мiжнapодно'г системи заради забезпечення сталого розвитку людства.
Ключов1 слова: конcолiдaцiя, свт-система, концепщя, громадянсъке сустлъство, демокpamiя, зброя масового знищення, терроризм, сталии розвиток.
Актуальшсть теми дослщження зумовлюеться тим, що на сучасному етат розвитку людства в епоху глобал1зацп постае питання про консолщащю свтового ствтовариства з метою вир1шення багатьох нагальних питань. Глобал1зований св1т зумовив появу безл1ч1 глобальних проблем, яю стр1мко вторглися в життя сучасного суспшьства i вимагають термшового вир1шення. Саме тому, змши в суспшьному розвитку зробили проблему консолщацп необхiдною умовою регулювання загальнолюдських вщносин. Цi змши обумовлюють тенденщю консолщацп стати пол^ичною необхiднiстю заради стабiльного розвитку всього свтового спiвтовариства. 3 ще'1" точки зору наростання глобальних проблем i необхщшсть ix спiльного вирiшення актуалiзують консолiдацiю мiжнародних акторiв. У св^овому спiвтовариствi починае формуватися новий розклад сил, виникають рiзнi пiдходи до насущних проблем, посилюються суперечносп, розпалюються вогнища напруженосп i виникають рiзноманiтнi конфлiкти.
Аналiз ступеня розробленостi проблеми дослщження дае пщстави зазначити, що процес консолщацп свтового спiвтовариства з метою виршення глобальних кризових явищ залишаеться недостатньо вивченим. У зв'язку з цим принагщно представимо ус типи консолщацп i зробимо першу класифшащю цього феномена.
