CC BY
139
№.14. - С.22-267.
4. Пархоменко H. М. Джерела права: проблемы теорп та методологи : моногр. - К. : Юридична думка, 2008. - 336 с.
5. Рщей H. Мiжнаpoднi стадарти як шструменти упpавлiння якiстю oсвiти в Укрш'ш та США [Електронний ресурс] / H. Рщей, С. Паламарчук, Д. Шофолов // Пopiвняльнo-педагопчшстудп - 2013. - №.3. - Режим доступу : http://pps.udpu.org.ua
6. Законодавство Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/
7. Ствроб^ництво Укра'ни та ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.euroosvita.net
8. Укра'на в Болонському процес [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/48/
Стаття надшшла до редакцп 25.08.2014 р.
S. S. Kvach, Е. О. Tatai
EUROPEAN AND INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS IN EDUCATION: DEFINITIONS AND PERSPECTIVES FOR UKRAINE
The article seeks to analyse and classify the international legal instruments in the field of education. Author examined such international legal instruments in the field of education, that are obligatory for Ukraine. Author also examines international documents, that are recommendatory or have political influence on Ukraine. Author thinks that influence of the EU's documents will increase in future Ukrainian legislation. Nevertheless, interstate bilateral treaties are still important. Most of them has general character or regulates the Validation of foreign studies and degrees. Author draws attention to the insufficient amount of the researches in this sphere. Author worries, that there are many acts of international organizations aimed at improving education and internationalization, but for some reason they are not ratified by Ukraine.
Keywords: standards of education, European standards, education law, law on education, the international treaty.
УДК 342.7
В. M. KypcoHic
НЕУРЯДОВ1 ОРГАН13АЦП TA ÏX РОЛЬ У ГЛОБАЛ13ОВАНОМУ CBITI
У cmammi досл1джуються роль ma значения неурядових оргатзацт як iHcmumymy громадянсъкого cycnubcmea в глобaлiзовaному ceimi. Доcлiджуemьcя правовий cmamyc нацюнальних ma мiжнaроднuх неурядових оргатзацт. Подaюmьcя пропозицИ щодо утфтаци ma кодифтаци нацюнального законодав^ва про неyрядовi оргатзаци.
Ключов1 слова: демокрamuчнa державт^ь, громадяжьке cycniльcmво, iнcmumymu громадяжького cycniльcmвa, неyрядовi оргатзаци, мiжнaроднi неyрядовi оргатзаци, nрaвоcyб'eкmнicmь неурядових оргатзацт.
По^ановка проблеми. Сучасний етап розвитку та становлення демократично'' правово'' державност в Укра'ш супроводжусться актуалiзацieю та штенсифшащею дiяльнoстi piзних шститу^в громадянського суспшьства, важливою складовою ланкою якого i певним показником ступеня зршосп самого громадянського суспшьства, виступають нeуpядoвi оргашзацп або оргашзацп третього сектору (далi - НУО).
НУО, що об'еднують в сво'х лавах громадян Укра'ни на piзнoму piвнi сощуму (локальний, регюнальний, нацюнальний, мiжнаpoдний), забезпечують право громадян
на об'еднання (ст. 36 Конституцп Украши [1]) та реал1зац1ю cbo'i'x р1зних штереав. Таке право у праксеолопчному аспeктi носить системний характер та дае можливiсть людям об'еднуватися задля виршення тих питань, що на ix думку, е сощально важливими та можуть вiдповiдним чином змшити сучасний стан справ на piвнi соцiуму та держави. Гносеолопчш пiдходи до виникнення НУО мютяться в тому, що люди з сощально активною позищею, що об'еднуються у вщповщш НУО, можуть змшити сощальш негаразди та дeвiацi'i статутаpно-функцiонально'i властивостi в дiяльностi вiдповiдних оргашв влади та мiсцeвого самоврядування, що створюються публiчною владою для виршення питань мiсцeвого та нацiонального, а також мiжнаpодного розвитку.
Аналгз останшх дослгдженъ i публгкацт. Аналiз останшх дослiджeнь i публiкацiй свiдчить про те, що дана тематика отримала достатньо широкий науковий резонанс, починаючи з моменту отриманням Украшою незалежност аж до нишшнього часу. Це обумовлено широкими процесами демократизацп суспшьного i державного життя, що ведуть до побудови нeзалeжно'i та пpавово'i держави на фонi розвитку суспшьства з широкими демократичними тpадицiями та широким кадастром реальних прав i свобод людини i громадянина.
Незважаючи на удавану велику кшькють лiтepатуpи, присвячено'1' пpоблeматицi дiяльностi НУО piзного piвня, фундамeнтальнi в^чизняш дослiджeння практично е вiдсутнiми. У даний перюд видано значний обсяг наукових праць, в яких аналiзуються окpeмi аспекти дослiджуваноi проблематики - сутшсть, iстоpiя становлення та розвитку громадянського суспшьства та його структурно-складових i шститущональних eлeмeнтiв, соцiальнi та культурш аспекти ix формування, зв'язок з становленням демократа тощо. Серед них слщ вщзначити роботи втизняних автоpiв: М. Баймуратова, В. Баркова, В. Безродно'1, В. Горбатенка, Г. Зеленько, В. Кампа, С. Кириченка, О. Куценко, М. Михальченка, М. Осушного, Т. Розово'1, С. Рябова, М. Рябчука, В. Полохала, М. Ходаювського, Р. Чернорога, Г. Щедрово'1 та iн.
Серед iнозeмних автоpiв, якi пишуть з дано'1 проблематики можна назвати У. Аллемаш, У. Бека, О. Д. Богатурова, Е. Пдденса, О. Неклессу, С. П. Перегудова, Ю. С. Пивоварова, Д. Н. Розенау, I. С. Семененко, А. Токвшя, М. А. Чешкова, Ф. Шмттера та ш.
Але, незважаючи на бeзлiч думок i доктринальних пiдходiв до дослiджeння шститупв громадянського суспiльства, свiтова тeоpiя якого вже в цшому сформувалася - завдяки чому створено загальне уявлення про цей багатооб'ектний та багатоpiвнeвий суспшьний феномен, встановлено основш його кpитepiальнi ознаки та онтологiчний змют, розкрито особливостi, якi перетворюють шститут громадянського суспiльства в одне з основних загальнолюдських надбань - на жаль, питання iнституцiоналiзацii та конституювання НУО, визначення ix правового статусу в дepжавi та в межах громадянського суспшьства, а також основш функцюнально-статутарш питання ix юнування та функцюнування, зокрема, питання детермшацп i взаемовпливу громадянського суспшьства на НУО, телеолопчно'1' обумовленосп в дiяльностi НУО, ще не знайшли достатнього вщображення в науковш лiтepатуpi, особливо в аспекп становлення i взаемодй НУО i держави та ii публiчно-владних iнститутiв.
Тому, метою дано'1 статп, е аналiз феномену НУО як шституту громадянського суспiльства, та дослщження pолi та значення НУО в глобалiзованому свiтi на piвнi держав та мiжнаpодного спiвтоваpиства.
Викладення основного матеpiалy. Перед початком дослщження феномену НУО треба дати дефштивну характеристику громадянського суспшьства, що е тим середовищем, в якому НУО виникають, функцюнують, розвиваються, та вступають у вщносини з шшими суб'ектами.
CmA 3a3HanHTH, ^o BHHHKHeHHa rpoMaAaHcbKoro cycnrnbcraa y icTopHHHiM peTpocneKTHßi noB'a3yeTbca 3 noaBoro rpoMaAaHHHa aK caMocriMHoro, iHAHBi^ya^bHoro H^eHa eyeninbeTBa, «khh ycBi^oM^roe ceöe TaKHM, Ha^i^eHHä neBHHM KoMnneKcoM HeBiflHy^yBaHHx npaB i cboöoa i Bi^noBi^ae nepeA cycnrnbcraoM 3a Bci cboi Aii-
Y CTapoAaBHiä E^^afli n.naTOH i ApHcroTe.nb, oTOTo«HroroHH cycnrnbcrao 3 Aep«aBoro, BoAHonac po3r.naAa.nH nHTaHHa B3aeMoBiAHocHH ^wahhh i BnaAH b KoHTeKcTi aHam3y pi3HHx $opM Aep«aBHoro npaBrnHHa [2].
Y CepeAHboBinHiä trami H. MaKiaBe^^i nepmHM 3anponoHyBaB noK^acTH b ocHoBy 3AiöcHroBaHoro öyAb-aKoro Aep«aBoro nomTHHHoro Kypcy iHTepecH .nroAHHH, 3poöHTH Aep«aBHy no^iTHKy .nroAHHo uenrpHHHoro, a TaKo« BBiB b oöir noHarra Aep«aBH b ii cynacHoMy po3yMiHHi. BöanaronH pi3HHuro Mi« rpoMaAaHcbKHM Ta nomTHHHHM, H. MaKiaBe^^i y npaui «MipKyBaHHa 3 npHBoAy nepmoi AeKaAH THTa HiBia» [3] ^kthhho Bnepme HaranocHB Ha aHTaromcTHHHHx TeHAeHuiax Mi« Aep«aBoro Ta ii rpoMaAaHaMH, cTBepA«yronH, ^o Aep«aBa nocriMHo nparHe niflipBaTH öyAb-aKy Aia-nbrncrb cycnrnbcraa, ^oö caMrn niAHaTHca HaA hhm, i uhm BiAAi-nHB BiA Aep«aBH Te aBH^e, aKe 3roAoM Aicra.no Ha3By «rpoMaAaHcbKoro cycnrnbcraa».
CaMe noHaTTa «rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao» 3'aBH.noca nnme y XVIII ct., 3oKpeMa y npauax r. rpouia, T. roööca, fl«. HoKKa. npHHoMy, cmA MaTH Ha yBa3i, ^o b pi3Hi nacn y ue noHarra BK^aAaBca HeoAHaKoBHH 3MicT.
TaK, aHr^iäcbKHH $moco$ XVII ct. T. roööc, KoHuemya.nbHoro o^opMHB iAero rpoMaAaHcbKoro cycnrnbcraa, oahhm i3 nepmHx nonaB npoTHcraB.naTH npHpoAHe M cycni^bHo-no^iTHHHe b .nroAHHi. BiH BBa«aB, ^o npHpoAHe b .nroAHHi e HeKepoBaHHM i ToMy Heno^iTHHHHM, ToAi aK cycnmbHe niAnopaAKoByeTbca 3aKoHaM cycnrnbcraa, a nomTHHHe -B^aAi, Aep«aBi. npHpoAHoMy cycnrnbcray (societas naturalis) öy^o npoTHcraB.neHe rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao (societas civilis) aK cyKynHicrb H.nemB cycnrnbcraa, cniBrpoMaAaH, niAnopaAKoBaHHx B^aAi Aep«aBH. 3a T. roööcoM, rpoMaAaHcbKe cycnmbcTBo - ue oAep«aB.neHe cycnrnbcrao, aKe e pe3y.nbTaTOM nepexoAy BiA npHpoAHoro Ao cycni^bHo-no^iTHHHoro cTaHy. flep«aBa TBopHTb rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao, BcTaHoB^roronH nopaAoK, uHBmi3yronH Moro H.nemB [4].
AHrmMcbKHH $moco$ XVIII ct. fl«. Hokk, niATpHMaB i po3BHHyB iAero T. roööca npo oAep«aB^eHe cycnrnbcrao aK cycnrnbcrao rpoMaAaHcbKe. BiH nHcaB: «Ti, xto oö'eAHaHi b oAHe ume i MaroTb cnmbHHH BcraHoB.neHHH 3aKoH i cyAoBy ycTaHoBy, KyAH Mo«Ha 3BepTaTHca i aKa HaAi^eHa B^aAoro BHpimyBaTH cnopH Mi« hhmh h KapaTH 3^onHHuiB, Ti nepeöyBaroTb y rpoMaAaHcbKoMy cycnmbcTBi...» [5].
HiMeubKHH $moco$ r. B. O. rere^b, Ha BiAMiHy BiA cBoix nonepeAHHKiB, KoTpi He po3Me«oByBa^H cycnrnbcrao h Aep«aBy, po3raaAaB ix aK oKpeMi yTBopeHHa. Ha Moro AyMKy, rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao icHye He BcepeAHHi Aep«aBH, a nopaA 3 Hero. Y rere^a rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao e c^eporo MaTepia^bHHx yMoB «HTTa, b aKiM iHAHBiAH noB'a3aHi iHTepecaMH. BH3HanaronH rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao, rere^b Aae TaKe Moro BH3HaneHHa: «rpoMaAaHcbKe cycnrnbcrao - ue cHcreMa iHcTHTyTiB i BiAHocHH, aKa 3HaxoAHTbca Mi« ciM'ero i Aep«aBoro, ue c$epa 3aAoBo^eHHa noTpeö iHAHBiAa, aKa rpymyeTbca Ha npaui i B^acHocTi, i MicTHTb y coöi nporapinna öaraTcTBa i 3^HAeHHocTi» [6]. TaKHH AoKTpHHa^bHHH niAxiA Aae HaM po3yMiHHa,no-nepme, npocTopoBoi Aii rpoMaAaHcbKoro cycni^bcTBa - boho Aie y npocTopi Mi« ciM'ero i Aep«aBoro; no-Apyre, BiH BH3Hanae cTpyKTypy TaKoro cycni^bcTBa, Horo apxiTeKToHiKy - cHcTeMa iHcTHTyTiB i BiAHocHH; noTpeTe, BiH BH3Hanae Te^eo^orinHy AoMiHaHTy (cHcTeMy ui^eM) rpoMaAaHcbKoro cycnrnbcraa Ta c^epy ii Aii - c$epa 3aAoBo^eHHa noTpeö iHAHBiAa; no-neTBepTe, BHHHKae yaB^eHHa npo 6a3Hc rpoMaAaHcbKoro cycni^bcTBa - boho rpyHTyeTbca Ha npaui i B^acHocTi; no-n'aTe, BH3HanaeTbca ocHoBHa AHxoToMia TaKoro cycnrnbcraa - npoTHpinna öaraTcTBa i 3^HAeHHocTi.
Ocнoвoпoлoжник нayкoвoгo кoмyнiзмy K. Map^ тaкoж вважав, qo гpoмaдянcькe cycпiльcтвo icнye пoзa дepжaвoю як пoлiтичним iнcтитyтoм, poзглядaв цe cycпiльcтвo як cyкyпнicть ciмeй, cycпiльниx cтaнiв i клаав, вiднocин влacнocтi й poзпoдiлy, взaгaлi вcix фopм i cпocoбiв пoзaдepжaвнoгo icнyвaння та фyнкцioнyвaння cyra^o^a. Oднaк, на вiдмiнy вiд ^геля, K. Mapкc виxoдив з ^eï втopиннocтi дepжaви cтocoвнo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa [7].
Peзюмyючи дoктpинaльнi пoзицiï щoдo визнaчeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo мae cтpaтeгiчнe та мeтoдoлoгiчнe знaчeння. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - де cфepa нeдepжaвниx cycпiльниx iнcтитyтiв та вiднocин. Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - де вce тe в cyra^cm, щo нe e дepжaвoю та дepжaвним.
Cyчacнi пpeдcтaвники фiлocoфcькoï, пoлiтичнoï i пpaвoвoï дoктpини виoкpeмлюють бшьш глибoкi кpитepiaльнi xapaктepиcтики гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, щo вiдпoвiдaють cyчacнoмy cтaнy poзвиткy дepжaви i cycпiльcтвa. Taк, втизняний дocлiдник M. C. Гypицькa ввaжae, щo гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - де тeopeтичнa кaтeгopiя для aнaлiзy й пoяcнeння явищ peaльнoï дiйcнocтi i cвiдчить, щo гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - aгpeгoвaнe пoняття, кoтpe пoзнaчae cпeцифiчнy cyтнicть cycпiльниx кoмyнiкaцiй, coцiaльниx зв'язюв, iнcтитyтiв i цiннocтeй. Гoлoвними cyб'eктaми тaкoгo cycпiльcтвa e: гpoмaдянин зi cвoïми гpoмaдянcькими пpaвaми i гpoмaдcькi (нeпoлiтичнi й нeдepжaвнi) opгaнiзaцiï - aco^a^ï, oб'eднaння, pyxи i гpoмaдcькi iнcтитyти [В].
Ha думку aмepикaнcькoгo пoлiтoлoгa Дж. Aлeкcaндepa, гpoмaдянcькe (цивть^) cycпiльcтвo - цe cфepa отшкування, взaeмoдiï, cпoнтaннoï caмoopгaнiзaцiï i caмoвpядyвaння вiльниx iндивiдiв на ocнoвi дoбpoвiльнo cфopмoвaниx acoцiaцiй, яка зaxищeнa нeoбxiдними зaкoнaми вiд пpямoгo втpyчaння i peглaмeнтaцiï з бoкy дepжaви i в якш пepeвaжaють гpoмaдянcькi цiннocтi [9]. Aкcioлoгiчнa цiннicть цьoгo дoктpинaльнoгo пiдxoдy мicтитьcя в пepeлiкy ocнoвниx зacaд - пpинципiв, на бaзi якиx виникae i фyнкцioнye гpoмaдянcькe cycпiльcтвo. Даний aвтop нe тшьки видiляe вкaзaнi пpинципи - caмoopгaнiзaцiï i caмoвpядyвaння, aлe й визнaчae opгaнiзaцiйнi фopми дiяльнocтi людeй, щo дiють в мeжax тaкoгo cycпiльcтвa - вiльнi iндивiди дiють на ocнoвi дoбpoвiльнo cфopмoвaниx acoцiaцiй, тобто люди e вiльними y вибopi cвoïx iнтepeciв та peaлiзyють ïx чepeз вiдпoвiднi aco^a^ï, щo cтвopюютьcя на ïx ocнoвi. Цiнним e й визнaчeння взaeмoдiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa з дepжaвoю - cфepa ташго cycпiльcтвa зaxищeнa нeoбxiдними зaкoнaми вщ пpямoгo втpyчaння i peглaмeнтaцiï з 6o^ дepжaви, тoбтo caмa дepжaвa за дoпoмoгoю зaкoнiв oбмeжye cвoï мoжливocтi щoдo втpyчaння в дiяльнicть гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Aкцeнтye увагу на ceбe й iдeoлoгiчнa «нaпoвнeнicть» cфepи дiяльнocтi тaкoгo cycпiльcтвa -гpoмaдянcькi цiннocтi, якi фaктичнo виникають на ocнoвi визнaчeння, ycвiдoмлeння i peaлiзaцiï iндивiдyaльниx, гpyпoвиx, кoлeктивниx iнтepeciв та e cyттeвими i важливими для людeй та ïx oб'eднaнь.
Peфлeкcieю на вкaзaнi iнтepecи xapaктepизyeтьcя дeфiнiцiя гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, яку пpoпoнye coцioлoг O. Peзнiк. Цeй дocлiдник ввaжae, щo гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - де cyкyпнicть cyб'eктiв (ocoбa, ciм'я, гpoмaдcькi oб'eднaння та пoлiтичнi rap^ni, тpyдoвi кoлeктиви тoщo), якi нe вxoдять y cтpyктypy дepжaви i вступають y piзнoмaнiтнi cycпiльнi вiднocини, в тому чи^ i з дepжaвoю, aлe icнyють як вiднocнo нeзaлeжнi cyб'eкти для зaдoвoлeння cвoïx пoтpeб та iнтepeciв [10]. Taкий пiдxiд визнaчae cyб'eктний (iнcтитyцiйний) cклaд гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, aкцeнтye увагу на cиcтeмi йoгo вiднocин з дepжaвoю, aлe вce ж зaзнaчae, щo в paмкax гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa фyнкцioнyють пoзa дepжaвнi тотшу^'х' в якocтi нeзaлeжниx cyб'eктiв для зaдoвoлeння cвoïx пoтpeб та iнтepeciв.
Глибoкий мeтoдoлoгiчний пoтeнцiaл дo визнaчeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa мicтитьcя й y пiдxoдax вiтчизнянoгo дocлiдникa M. Дeйчaкiвcькoгo. Цeй дocлiдник ввaжae, щo гpoмaдянcькe cycпiльcтвo - цe cepeдoвищe cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння людини y вcix ïï пpoявax, якe rpyнтyeтьcя на вщчутп cвoбoди дiй, цe цiлicнa cyOT^ra cиcтeмa, opгaнiзoвaний загал. Ocнoвним пoкaзникoм дieвocтi гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa e rapa^i^a^ ним зaбeзпeчeння пpaв i cвoбoд людини, якi визнaнi як зaгaльнoлюдcькa цiннicть [11]. Paзoм з тим, xapaктepизyючи xapaктepнi oзнaки гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, вiн aкцeнтye увагу на тому, щo цe cycпiльcтвo, в я^му icнye дocтaтня «^птична» мaca будь якиx нeзaлeжниx opгaнiзaцiй. Дo ïx чиcлa мoжнa вiднecти тaкi, щo cтвopeнi для пoлiпшeння мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy ïxrnx члeнiв, тобто, opгaнiзaцiï мeтoю якиx e oтpимaння пpибyткy, та таю, щo нaлeжaть дo так звaнoгo «^pe^oro ce^opa», нeypядoвi opгaнiзaцiï (дaлi: HУO), якi дoпoвнюючи дepжaвний та дiлoвий ceктopи, гapмoнiзyють cycпiльcтвo. Caмe HУO, cпpияючи виявлeнню та peaлiзaцiï гpoмaдянcькиx пoтpeб, стимулюють пoявy coцiaльниx iнiцiaтив, з мeтoю дocягнeння cпiльнo-кopиcниx цiлeй, нe маючи за мeтy oтpимaння влacнoï вигoди [12]. Taким чинoм, poзкpивaeтьcя ocнoвнa тeлeoлoгiчнa дoмiнaнтa HУO, щo дiють в пpaвoвiльнoмy пpocтopi cycпiльcтвa, за мeжaми дepжaвнoгo впливу та вiдoбpaжaють piзнoмaнiтнi iнтepecи члeнiв cycпiльcтвa, якi, xoчa й нe cпiвпaдaють з дepжaвними iнтepecaми, aлe й нe e ним антагошстичними.
Звiдciля мoжнa визначити oзнaки гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, дo якж cлiд вiднecти тaкi: вiдoкpeмлeнa вщ дepжaви cтpyктypa cycпiльcтвa, яка xapaктepизyeтьcя piзнoмaнiтними acoцiaцiями, дoбpoвiльними oб'eднaннями людeй (apxiтeктoнiчний кpитepiй - Aвт.); cфepa вiльнoï peaлiзaцiï бeзпocepeднix i piзнoмaнiтниx iнтepeciв людeй (кpитepiй cфepи iнтepeciв - Aвт.); вiднocини вiльнoгo oбмiнy пpoдyктaми дiяльнocтi мiж нeзaлeжними вла^иками (кpитepiй cфepy oбмiнy пpoдyктaми - Aвт.); фopмa бeзпocepeдньoгo cпiлкyвaння людeй (кoмyнiкaцiйний кpитepiй - Aвт.); плюpaлiзм iдeй, coцiaльниx цiннocтeй (плюpaлicтичний ^rneprn - Aвт.); пoлiтичнa cиcтeмa, дe дepжaвa e пoxiднoю вiд гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa та пpoцeciв, щo вiдбyвaютьcя y ньoмy (cyбopдинaцiйний кpитepiй - Aвт.); cфepa peaльнoгo пpивaтнoгo життя та бeзпocepeдньoгo cпiлкyвaння людeй на вiдмiнy вiд дepжaви як yмoвнoгo фopмaльнoгo життя (кpитepiй пpивaтнocтi життя - Aвт.); пpiopитeт гpoмaдянcькиx пpaв пopiвнянo з дepжaвними зaкoнaми ^prneprn пpiopитeтy гpoмaдянcькиx пpaв - Aвт.); cвoбoдa ocoбиcтocтi (кpитepiй iндивiдyaльнoï cвoбoди ocoбиcтocтi - Aвт.); ycвiдoмлeння ocoбoю iнтepecy cycпiльcтвa, дepжaви як cвoгo влacнoгo iнтepecy (кpитepiй збaлaнcoвaнocтi iнтepeciв - Aвт.).
Bкaзaнi пpиopiтeти oco6totoctí, ïï iнтepeciв, aco^a^ï ocoбиcтocтeй, кoлeктивниx iнтepeciв та^' aco^a^ï - тобто, oб'eднaння iндивiдyaльниx та кoлeктивниx iнтepeciв y дocягнeннi вiдпoвiдниx тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт пoзa дepжaвнo-пpaвoвoгo впливу, e нaйвaжливiшoю oзнaкoю нe тiльки гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, а й йoгo iнcтитyцiй, дo якиx нaлeжaть й HУO.
Бша книга Gвpoпeйcькoгo вpядyвaння [13] дae тaкe визнaчeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa: «вoнo oб'eднye пepeвaжнo opгaнiзaцiï caмoyтвopeнi aбo yтвopeнi пiд якимocь кepiвництвoм, opгaнiзaцiï нeypядoвi, пpoфeciйнi aco^a^ï, xapитaтивнi (peлiгiйнi opгaнiзaцiï, щo надають пpaктичнy дoпoмoгy - Aвт.), iнiцiaтивнi, opгaнiзaцiï, яю зaoxoчyють дo coцiaльнo aктивнoгo життя на piвнi paйoнy i мюта, чacoм з внecкoм мicцeвoï цepкви i ïï гpoмaди». To6to, визначаючи видoвi xapaктepиcтики HУO, цe джepeлo нaгoлoшye на ïx бaгaтoгpaннocтi, aлe вкaзye на ocoбливy poль мicцeвoï iнiцiaтиви y ïx cтвopeннi та функцюнуванш.
У цьoмy джepeлi ташж нaвoдятьcя пpиклaди iнcтитyцiй гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa: нeдepжaвнa opгaнiзaцiя (англ. NGO); пpивaтнa дoбpoвiльнa
opгaнiзaцiя (англ. PVO); нapoднa opгaнiзaцiя; гpoмaдa; пocepeдницькa opгaнiзaцiя вoлoнтepiв та пoзaбюджeтнi; гpoмaдcькa фyндaцiя; клу6и мicцeвoï гpoмaди; пpoфcпiлкa; oб'eднaння гpoмaдян за кyльтypнoю, cтaтeвoю i peлiгiйнoю oзнaкaми; xapитaтивнa opгaнiзaцiя; coцiaльнi aбo cпopтивнi клу6и; кooпepaтив; пpиpoдooxopoннa opгaнiзaцiя; пpoфeciйнa acoцiaцiя; aкaдeмiя; пpивaтний бiзнec; пpaвничi шституцп; opгaнiзaцiï cпoживaчiв; зacoби мacoвoï iнфopмaцiï; дoбpoвiльнa дpyжинa; peлiгiйнi opгaнiзaцiï; клу6и за iнтepecaми.
Paзoм з тим, ^д зазначити, щo нaвeдeний пepeлiк iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa да e ycтaлeним, 6o вiднocнo ^.oro виникae бaгaтo диcкyciй. Haпpиклaд, Heepa Чaндoк, нayкoвeць з Тндп, ввaжae, qo лишe кpитичнo нaлaштoвaнi дo ypядy HУO мoжyть ввaжaтиcя шститущями гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Aлe в cycпiльcтвax, якi poзвивaютьcя, нoвиx дeмoкpaтiяx, будь-яка opгaнiзaцiя, щo мoжe пoзитивнo для cyra^o^a впливати на ypяд мoжe poзглядaтиcя, як cклaдoвa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, щo зapoджyeтьcя [14]. Taким чинoм, вказаний нayкoвeць дoдae дo xapa^ep^ram HУO дeкiлькa нoвиx xapaктepниx влacтивocтeй: а) вoни завжди пoвиннi знaxoдитиcя в пoзитивнiй oпoзицiï дo нaцioнaльнoгo ypядy; 6) ïx cтвopeння e oзнaкoю гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, щo зapoджyeтьcя; в) ïx cтвopeння e oзнaкoю дeмoкpaтичнoгo ycтpoю дepжaви.
He дивлячдаь на тe, щo фeнoмeн гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa зaлишивcя пoзa уваги кoнcтитyцiйнoгo зaкoнoдaвця та нe e вживаним та вpeгyльoвaним у Koнcтитyцiï У^аши 1996 poкy, питання пpaвoвoгo cтaтycy йoгo iнcтитyтiв вce ж зaлишaeтьcя в фoкyci уваги opгaнiв зaкoнoдaвчoï та викoнaвчoï влади.
Cтaнoм на бepeзeнь 2014 poкy зaкoнoдaвcтвo У^аши пepeдбaчae мoжливicть cтвopeння 21 виду нeпiдпpиeмницькиx тoвapиcтв: Гpoмaдcькa opгaнiзaцiя; ^шка oб'eднaнь гpoмaдян; Peлiгiйнa opгaнiзaцiя; Пpoфcпiлкa; Oб'eднaння пpoфcпiлoк; Tвopчa cпiлкa (шша пpoфeciйнa opгaнiзaцiя); Блaгoдiйнa opгaнiзaцiя; Opгaнiзaцiя poбoтoдaвцiв; Oб'eднaння cпiввлacникiв бaгaтoквapтиpнoгo будинку; Opгaн caмoopгaнiзaцiï нaceлeння; Kpeдитнa отшка; Cпoживчe тoвapиcтвo; Cпiлкa cпoживчиx тoвapиcтв; Oбcлyгoвyючий кooпepaтив; Cпoживчий кooпepaтив; Ciльcькoгocпoдapcький oбcлyгoвyючий кooпepaтив; Acoцiaцiя (oб'eднaння ^д^^мотв (юpидичниx oci6).
Heoбxiднo вказати, щo, пo-пepшe, виxoдячи з ocoбливoï cycпiльнoï знaчyщocтi бaгaтьox з вкaзaниx нeпiдпpиeмницькиx тoвapиcтв, нaцioнaльний зaкoнoдaвeць вpeгyлювaв ïx пpaвoвий cтaтyc на piвнi За^ну. Пo-дpyгe, у вiтчизнянoмy нayкoвoмy та cycпiльнo-пoлiтичнoмy диcкypci, а тaкoж на piвнi зaкoнoпpoeктнoï дiяльнocтi, щo виcтyпae пepшoю cтaдieю зaкoнoтвopчocтi, зазвичай, вживaютьcя як cинoнiми нacтyпнi пoняття: «нeypядoвa opгaнiзaцiя» (HУO), «гpoмaдcькa opгaнiзaцiя» (ГО), «нeпpибyткoвa opгaнiзaцiя» (HПO), «нeдepжaвнa opгaнiзaцiя» (HДO), «opгaнiзaцiя «тpeтьoгo ce^opy» - щo викликae вiдпoвiднi тpyднoщi у тepмiнoлoгiчнoмy зaбeзпeчeннi та cyпpoвoджeннi пpoфiльниx зaкoнoдaвчиx та iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx акпв пiдзaкoннoгo xapaктepy, а тaкoж пoтpeбye вiдпoвiднoï ушфшацп.
Haпpиклaд, чинний Зашн У^аши «Пpo oб'eднaння гpoмaдян» вщ 16 чepвня 1992 poкy дae юpидичнe визнaчeння пoняття «гpoмaдcькa opгaнiзaцiя». Boнo виxoдить з тoгo, щo гpoмaдcькi opгaнiзaцiï e oднieю iз piзнoвиднocтeй (як i пoлiтичнi rapi^i) oб'eднaнь гpoмaдян. Cт. 1 вкaзaнoгo зaкoнy cтвepджye, щo oб'eднaння гpoмaдян - цe дoбpoвiльнe гpoмaдcькe фopмyвaння, cтвopeнe на ocнoвi eднocтi iнтepeciв для ^льда'!' peaлiзaцiï гpoмaдянaми cвoïx пpaв i cвoбoд. Biдпoвiднo, От. 3 вкaзaнoгo зaкoнy визнaчae гpoмaдcькy opгaнiзaцiю як «oб'eднaння гpoмaдян для зaдoвoлeння та зaxиcтy cвoïx зaкoнниx coцiaльниx, eкoнoмiчниx, твopчиx, вiкoвиx, нaцioнaльнo-кyльтypниx, cпopтивниx та iншиx cпiльниx iнтepeciв» [15]. Toбтo ycepeдинi oднoгo зaкoнoдaвчoгo
акту мae мicцe piзнe тлyмaчeння oднoгo й тoгo ж пoняття.
Iнcтитyти гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa знайшли за^п^ння cвoгo пpaвoвoгo cтaтycy на piвнi дepжaвнoï викoнaвчoï влади. Пocтaнoвa ^б^ту Miнicтpiв У^аши вiд 3 лиешпада 2010 poкy № 996 «Qpo зaбeзпeчeння yчacтi гpoмaдcькocтi y фopмyвaннi та peaлiзaцiï дepжaвнoï пoлiтики» [16], щo зaтвepджye пopядoк пpoвeдeння кoнcyльтaцiй з гpoмaдcькicтю з питань фopмyвaння та peaлiзaцiï дepжaвнoï пoлiтики, y п. 7 ^oro пopядкy мicтить пoлoжeння пpo тe, щo гpoмaдcькi, peлiгiйнi, блaгoдiйнi opгaнiзaцiï, пpoфeciйнi cпiлки та ïx oб'eднaння, твopчi cпiлки, aco^a^ï, opгaнiзaцiï poбoтoдaвцiв, нeдepжaвнi зacoби мacoвoï iнфopмaцiï та iншi нeпiдпpиeмницькi тoвapиcтвa i ycтaнoви, лeгaлiзoвaнi вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa У^аши (дaлi - шститути гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa), мoжyть iнiцiювaти пpoвeдeння кoнcyльтaцiй з гpoмaдcькicтю з питань, да включeниx дo opieнтoвнoгo плану, шляxoм пoдaння вiдпoвiдниx пpoпoзицiй гpoмaдcькiй paдi (гpoмaдcькa paдa пpи мiнicтepcтвi, iншoмy цeнтpaльнoмy opгaнi викoнaвчoï влади, Paдi мiнicтpiв Aвтoнoмнoï Pecпyблiки ^им, oблacнiй, Kиïвcькiй та Ceвacтoпoльcькiй мюькш, paйoннiй, paйoннiй y мм. Kиeвi та Ceвacтoпoлi дepжaвнiй адмЫстрацп - Aвт.) aбo бeзпocepeдньo opгaнy викoнaвчoï влади.
Cиcтeмaтичнe тлyмaчeння цьoгo пoлoжeння дae змoгy cтвepджyвaти, щo: пo-пepшe, вкaзaнi фopми гpoмaдcькиx oб'eднaнь i opгaнiзaцiй ввaжaютьcя iнcтитyтaми гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa; пo-дpyгe, пepeлiк циx opгaнiзaцiй e зaвepшeним i нe пiдлягae poзшиpювaльнoмy тлyмaчeнню; пo-тpeтe, нaвeдeний пepeлiк нocить диcкpимiнaцiйний xapaктep, 6o: а) да включae такий важливий шститут гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, як, нaпpиклaд, мicцeвe caмoвpядyвaння; 6) фaктичнo нiвeлюe мoжливicть гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa фopмyвaти нoвi шститути, 6o пoв'язye ïx з oбoв'язкoвoю лeгaлiзaцieю в зaкoнoдaвcтвi У^аши.
Paзoм з тим, cиcтeмaтичний aнaлiз нaвeдeниx y Пocтaнoвi, щo aнaлiзyeтьcя, шстшупв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa cвiдчить пpo !e, щo вoни мають piзний пpaвoвий cтaтyc та вoлoдiють piзним oбcягoм пpaвocyб'eктнocтi в нaцioнaльнoмy пpaвi, щo тaкoж диcкpимiнye ïx в яшет! cyб'eктiв нaцioнaльнoгo пpaвa та ставить в нeoднaкoвe пoлoжeння y cфepi вiднocин з дepжaвoю та ïï iнcтитyцiями, щo aктyaлiзye пpoблeмaтикy зpiвнювaння ïx пpaвoвoгo cтaтycy шляxoм poзpoбки eдинoгo зaкoнoдaвчoгo акту. Taк, нaпpиклaд:
- гpoмaдcъкi opгaнiзaцiï - oб'eднaння гpoмaдян, cтвopeниx ними для зaдoвoлeння та зaxиcтy cвoïx зaкoнниx ^вдальн^, eкoнoмiчниx, твopчиx, вiкoвиx, нaцioнaльнo-кyльтypниx, cпopтивниx та iншиx iнтepeciв (cтвopюютьcя тaкi opгaнiзaцiï вiдпoвiднo дo Зашну У^аши «Пpo oб'eднaння гpoмaдян»);
- npoфeciйнi тЫки - дoбpoвiльнi нeпpибyткoвi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï, щo oб'eднyють гpoмaдян, пoв'язaниx cпiльними iнтepecaми за poдoм ïx пpoфeciйнoï (тpyдoвoï) дiяльнocтi, навчання (cтвopюютьcя тaкi opгaнiзaцiï вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo пpoфeciйнi мшки, ïx пpaвa та гapaнтiï дiяльнocтi»);
- meop4i тЫки - дoбpoвiльнi oб'eднaння пpoфeciйниx твopчиx пpaцiвникiв вiдпoвiднoгo фaxoвoгo нaпpямкy в гaлyзi кyльтypи та миcтeцтвa, якi мають фiкcoвaнe члeнcтвo (cтвopюютьcя тaкi opгaнiзaцiï вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo пpoфeciйниx твopчиx пpaцiвникiв та твopчi мшки»);
- opгaнiзaцlï poбomoдaвцiв - гpoмaдcькa нeпpибyткoвa opгaнiзaцiя, яка oб'eднye poбoтoдaвцiв (влacникiв пiдпpиeмcтв, ycтaнoв, opгaнiзaцiй нeзaлeжнo вiд фopми влacнocтi, виду дiяльнocтi та гaлyзeвoï нaлeжнocтi a6o yпoвнoвaжeнi ними opгaни чи фiзичнi oco6^ якi вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa викopиcтoвyють найману пpaцю) на зacaдax дoбpoвiльнocтi та piвнoпpaвнocтi з мeтoю пpeдcтaвництвa i зaxиcтy ïx пpaв та iнтepeciв (cтвopюютьcя тaкi opгaнiзaцiï вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo opгaнiзaцiï poбoтoдaвцiв»);
- благодгйнг оргатзаци - недержавш оргашзацп, головною метою д1яльност1 яких е здшснення благодшно'1' д1яльност1 в штересах суспшьства або окремих категорш оаб (створюються таю оргашзацп вщповщно до Закону Украши «Про благодшництво та благодшш оргашзацп»);
- релтйм органгзацИ - релшйш громади, управлшня i центри, монастир^ релшйш братства, мiсiонерськi товариства (мюп), духовнi навчальш заклади, а також об'еднання, що складаються з вищезазначених релiгiйних оргашзацш. Утворюються такi оргашзацп вiдповiдно до Закону Украши «Про свободу совют та релiгiйнi оргашзацп» з метою задоволення релшйних потреб громадян сповщувати i поширювати вiру i ддать вiдповiдно до свое'1' iерархiчноi та шституцшно'1' структури, обирають, призначають i замiнюють персонал згiдно iз сво'1'ми статутами (положеннями);
- недержавт засоби масовог тформацгг (далг: 3MI) - будь-яю недержавш засоби масово'1' шформацп (друкованi, аудiовiзуальнi, телерадiомовнi компанп, шформацшш агентства тощо), серед засновникiв або ствзасновниюв яких вiдсутнiй будь-який орган виконавчо'1' влади. Видання таких ЗМ1 не мае здiйснюватися на базi або за участю державно'1' власносп та вiдповiдного фiнансування з Державного бюджету Украши чи бюджету Автономно'1' Республши Крим. Статутом (програмними цшями) редакцii таких ЗМ1 не повинно передбачатися, зокрема, шформування громадян про дiяльнiсть органiв внутрiшнiх справ. Треба зазначити, що це не стосуеться комунальних ЗМ1, тобто тих, яю створюються та видання яких фшансуеться органами мiсцевого самоврядування;
- wrni нетдприемницът товариства i установи. Вщповщно до статтi 85 Цивiльного кодексу Украши [17] такими е товариства, яю не мають на ме^ одержання прибутку для його наступного розподшу мiж учасниками. Наприклад, до таких можна вщнести споживчi кооперативи, органи самооргашзацп населення тощо.
Перелш типiв iнститутiв громадянського суспiльства як нетдприемницьких товариств може бути доповненим шшими суб'ектами. Так, наприклад, шститути громадянського суспiльства можуть бути зареестроваш також у формi установи. Вщповщно до ст. 83 Цивiльного кодексу Украши установою е оргашзащя, створена одшею або кiлькома особами (засновниками), яю не беруть участi в управлшш нею, шляхом об'еднання (видшення) 1хнього майна для досягнення мети, визначено'1 засновниками, за рахунок цього майна.
На сьогоднi укра'1'нське законодавство визначае юнування чотирьох форм установ, а саме: державних, комунальних, приватних установ та установ об'еднань громадян, релшйних оргашзацш та профспшок. З них до шститу^в громадянського суспшьства ми можемо вщнести установи приватного права, тобто приватш установи та установи, утвореш шшими оргашзащями громадянського суспшьства, яю можуть одержати також коди ознаки неприбутковосп - 0006 i 0011.
Слщ зазначити, що НУО мають широке розповсюдження в шших сучасних державах - «Non-governmental organization», «неурядовi органiзацii» саме таку назву у сучаснш захiднiй лiтературi носять громадськi об'еднання, якi не переслщують полiтичноi мети у свош дiяльностi. Цей термiн був введений в об^ в 1945 рощ Статутом ООН, надалi був закршлений в цiлому рядi мiжнародних докумешив i сприйнятий внутрiшнiм законодавством багатьох держав. Визначення «неурядово'1' органiзацii» - фшсуе i вiдображае головну особливють 1'х покликання: вiдображати iнтереси i сподiвання громадськостi, а не позицп урядiв.
У ст. 71 Статуту ООН зафксовано, що Економiчна i Соцiальна Рада ООН (далi: ЕКОСОР) мае повноваження проводити належш заходи для консультацп з неурядовими оргашзащями, защкавленими в питаннях, що входять до ii компетенцii. Такi заходи можуть бути домовлено з мiжнародними оргашзащями, а в разi потреби, з
нацюнальними opгaнiзaцiями пicля кoнcyльтaцiï iз зaцiкaвлeним Члeнoм Opгaнiзaцiï
[1В].
Вказада пoлoжeння дae змoгy зpoбити дeкiлькa виcнoвкiв cиcтeмнoгo xapaктepy, щo тopкaютьcя мiжнapoднo-пpaвoвoгo cтaтycy HУO:
а) пpaвoвий cтaтyc HУO був cпoчaткy за^пгений на мiжнapoднoмy piвнi, а пoтiм вжe на нaцioнaльнoмy (внyтpiшньoдepжaвнoмy) piвнi;
б) HУO вoлoдiють вiдпoвiднoю мiжнapoднoю пpaвocyб'eктнicтю, 6o e yчacникaми пpaвoвiднocин з oдним з ocнoвниx opгaнiв мiжнapoднoï cпiльнoти - EKOCOP OOH (peзoлюцiя 1296 «Зaxoди з кoнcyльтaцiй з нeypядoвими opгaнiзaцiями», щo пpийнятa 23 тpaвня 196В poкy на 44-й ceciï EKOCOP [19]);
в) EKOCOP OOH влaштoвye cиcтeмy вiднocин (кoнcyльтaцiй) як з мiжнapoдними HУO, так й з нaцioнaльними HУO - зaкpiплeння та^ пoзицiï щe y 1945 poцi cвiдчить пpo вeликe знaчeння, щo нaдae OOH дiяльнocтi та фyнкцioнyвaнню HУO piзнoгo piвня;
г) ocнoвoю для пoбyдoви тaкиx вiднocин y виглядi cиcтeми мiжнapoдниx кoнcyльтaцiй EKOCOP i HУO e кoмпeтeнцiйнa вiдпoвiднicть ocтaннix питанням, щo вxoдять дo кoмпeтeнцiï EKOCOP та irnepec дo виpiшeння !amx питань;
г') фaктичнo дepжaви-члeни OOH ^cy^ вiдпoвiдaльнicть за cтвopeння на cвoïx тepeнax вiдпoвiдниx yмoв для виникдання HУO та cтвopeння мiжнapoдниx HУO в мeжax мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa;
д) ocтaннe мoжe oцiнювaтиcь як виникдання вiдпoвiдниx мiжнapoднo-пpaвoвиx зoбoв'язaнь дepжaв щoдo iнcтитyцioнaлiзaцiï та фyнкцioнyвaння HУO.
За визнaчeнням Peкoмeндaцiï Koмiтeтy Miнicтpiв Paди Gвpoпи дepжaвaм-члeнaм cтocoвнo пpaвoвoгo cтaтycy нeypядoвиx opгaнiзaцiй y €вpoпi (жoвтeнь 2007 p.) [20], тepмiн «нeypядoвi opгaнiзaцiï» включae в ce6e дoбpoвiльнi caмoвpяднi oб'eднaння a6o opгaнiзaцiï, cтвopeнi для peaлiзaцiï нeкoмepцiйниx завдань ïxrnx зacнoвникiв a6o члeнiв. Дo ниx нe нaлeжaть пoлiтичнi rap^i'». В Peкoмeндaцiяx зaфiкcoвaнo тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти HУO, зoкpeмa, нaгoлoшyeтьcя на ïx вaжливoмy внecкy дo гpaничнo piзнoмaнiтниx фopм дiяльнocтi, пoчинaючи з того, щoб cлyжити зacoбoм кoмyнiкaцiï мiж piзними ceгмeнтaми cycпiльcтвa i властями, дo cпpияння внeceнню змiн дo зaкoнoдaвcтвa та дepжaвнy пoлiтикy, надання дoпoмoги тим, xto в нш пoтpeбye, poзpoбки тexнiчниx i пpoфeciйниx cтaндapтiв, мoнiтopингy дoтpимaння icнyючиx зoбoв'язaнь вiдпoвiднo дo нaцioнaльнoгo та мiжнapoднoгo зaкoнoдaвcтвa i надання мoжливocтeй для oco6totoï caмopeaлiзaцiï i для пepecлiдyвaння, пpocyвaння та зaxиcтy cпiльниx з шшими iнтepeciв.
Kpiм тoгo, Paдa Gвpoпи ввaжae, щo icнyвaння бaгaтьox HУO e пpoявoм пpaвa ïx члeнiв на cвoбoдy acoцiaцiй y вiдпoвiднocтi зi Cтaттeю № 11 Koнвeнцiï пpo зaxиcт пpaв людини та ocнoвниx cвoбoд [21] та дoтpимaння пpиймaючими ïx ранами пpинципiв дeмoкpaтичнoгo плюpaлiзмy.
Cлiд зазначити, щo визнаючи, щo мiжнapoднi нeypядoвi opгaнiзaцiï викoнyють cвoю poбoтy в iffrepecax мiжнapoднoï cпiльнoти, в ocoбливocтi y нау^вш, кyльтypнiй, блaгoдiйнiй, фiлaнтpoпiчнoï, ocвiтнiй гaлyзяx та в oблacтi oxopoни здopoв'я, i внocять вклад в peaлiзaцiю цiлeй та пpинципiв, виклaдeниx y Cтaтyтi Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx №цш i Cтaтyтi Paди Gвpoпи [22], а ташж пpaгнyчи дo yтвepджeння в paмкax зaгaльниx взaeмин ^авил, щo вcтaнoвлюють yмoви визнання пpaвa на cтвopeння юpидичнoï ocoби для !amx opгaнiзaцiй, з мeтoю cпpияння ïx дiяльнocтi на eвpoпeйcькoмy piвнi, Paдa Gвpoпи 24 квiтня 19В6 po^ пpийнялa Gвpoпeйcькy кoнвeнцiю пpo визнання юpидичними ocoбaми мiжнapoдниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй [23]. Ï xoчa на дай чac дана Koнвeнцiя да набула юpидичнoï cили (cтaнoм на 1 ачня 2014 poкy ïï paтифiкyвaлo вcьoгo 11 дepжaв-члeнiв PC з 47), виxoдячи з того, щo на cьoгoдня в cвiтi дiють пoнaд 4 000 мiжнapoдниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй, ïï фактична
наявнють та майбутня дiя, cym^o вплинe на дiяльнicть цьoгo ce^opy cyб'eктiв (aктopiв) мiжнapoдниx вiднocин.
У дoктpинaльнoмy acпeктi бaгaтo aвтopiв вiднocять гpoмaдcькi oб'eднaння (зазначаючи в нж щe нeдepжaвнy i нeкoмepцiйнy oзнaки) дo пoняття «тpeтiй ceктop». «Tpeтiй ceктop» - цe ocoбливий cycпiльний iнcтитyт, щo yтвopюeтьcя cyкyпнicтю нeдepжaвниx нeкoмepцiйниx opгaнiзaцiй, якi cвoeю дiяльнicтю зaбeзпeчyють якycь чacтинy coцiaльнoгo вiдтвopeння. «Tpeтiй ceктop» - cьoгoднi, мабуть, найбшьш пoшиpeнe збipнa назва для чиcлeнниx i нaдзвичaйнo piзнoмaнiтниx нeкoмepцiйниx opгaнiзaцiй i гpyп, щo да cтaвлять cвoeю зaдaчeю oдepжaння пpибyткy. Цим нaймeнyвaнням, зaпoзичeним iз зaxiднoï тepмiнoлoгiï, пiдкpecлюeтьcя йoгo вiдмiннicть вщ «пepшoгo ceктopa» - пyблiчнoï влади та пoлiтичниx пapтiй, щo бopютьcя за владу, i «дpyгoгo ce^opa» - пiдпpиeмcтв i фipм, cтвopювaниx для oтpимaння пpибyткy.
Icтopiя тpeтьoгo ceктopy в зaxiдниx ^arnax йдe дaлeкo в минyлe. Пoтyжний нoвий нaпpямoк poзвиткy нeypядoвoгo ceктopa в €вpoпi та Aмepицi бyлo зaдaнo нaпpикiнцi шicтдecятиx - пoчaткy ciмдecятиx poкiв XX cтoлiття i oзнaмeнyвaлo coбoю зaтвepджeння нoвиx дeмoкpaтичниx ^инцитв i пepeтвopeнь у cycпiльнoмy yCTpoï. У Paдянcькoмy Coюзi тaкoж юнував гpoмaдcький ceктop, був пeвний дocвiд та icтopiя poзвиткy гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй. Дo ниx вiднocилиcь пpoфcпiлки, кoмyнicтичний coюз мoлoдi (кoмcoмoл), твopчi отшки пиcьмeнникiв, кoмпoзитopiв, гpoмaдcькi дpyжини з oxopoни пpиpoди i з oxopoни пpaвoпopядкy, тoвapиcтвa твepeзocтi, cycпiльcтвo юниx пoжeжникiв, палаци пioнepiв, caмoдiяльнi xyдoжнi кoлeктиви, тoщo. Tpaдицiйнo кpaïнoю з найбшьш poзвинeним нeдepжaвним нeкoмepцiйним ceктopoм ввaжaeтьcя CШA. Ha пoчaткy XXI crarnrra там нaлiчyвaлocя бiльшe 2 млн. нeпpибyткoвиx opгaнiзaцiй. Знaчнoгo poзвиткy тpeтiй ceктop дocяг у Beликiй Бpитaнiï. За oфiцiйними даними, дo пoлoвини дopocлoгo нaceлeння ^aï™ в тш чи iншiй фopмi 6epy^ yчacть в opгaнiзoвaнiй дoбpoвoльчiй po6ori [24]. Пiдвищeння poлi дoбpoвoльчoгo ce^opa бaгaтo дocлiдникiв пoяcнюють двoмa пpичинaми: cкopoчeнням дepжaвниx coцiaльниx витpaт i, вiдпoвiднo, дepжaвнoï дoпoмoги нyждeнним; а ташж, pocтoм cycпiльниx oчiкyвaнь i aктивнocтi гpoмaдян.
Як згaдyвaлocя вищe, гpoмaдcькi oб'eднaння нaзивaютьcя «нeypядoвими opгaнiзaцiями». Hayкoвий пopiвняльнo-пpaвoвий aнaлiз мiжнapoдниx дoкyмeнтiв пpoфiльнoгo xapaктepy дae дocтaтнi тдстави для видiлeння нacтyпниx cyтнicниx eлeмeнтiв пoняття та юpидичнoгo cтaтycy гpoмaдcькиx oб'eднaнь, щo дoзвoлять вiдpiзнити гpoмaдcькe oб'eднaння вiд бyдь-якoгo iншoгo чepeз oзнaки/xapaктepиcтики, влacтивi дaнoмy iнcтитyтy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa:
- пpaвocyб'eктнicть гpoмaдcькиx бaзyeтьcя на мiжнapoднoвизнaнoï пpaвocyб'eктнocтi ^жда!' людини i пpaвi кoжнoгo шдивща на cвoбoдy aco^a^ï;
- дoбpoвiльнicть (нixтo нe мoжe бути пpимyшeний дo yчacтi в oб'eднaннi чи пepeбyвaння в ньoмy);
- aвтoнoмнicть вiд дepжaви, тoбтo нeдepжaвний («нeypядoвий») xapaктep;
- зaкoннicть opгaнiзaцiï та дiяльнocтi;
- нeкoмepцiйнa мeтa (в^ута^ть мeти oдepжaння пpибyткy), тoбтo витяг пpибyткy нe визнaeтьcя в я^ел мeти icнyвaння opгaнiзaцiï, а в paзi oтpимaння тaкoгo -вш пoвинeн бути cпpямoвaний виключнo на дocягнeння цiлeй opгaнiзaцiï;
- мoжливicть oбмeжeння пpaвa на acoцiaцiю в oкpeмиx випaдкax у пopядкy, вcтaнoвлeнoмy нaцioнaльним зaкoнoдaвcтвoм.
Cюди тaкoж мoжнa вiднecти дeякi iншi xapaктepиcтики, щo дoдaткoвo фopмyють та вдocкoнaлюють юpидичний cтaтyc мiжнapoдниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй:
- давний пopядoк yтвopeння та функцюнування HУO;
- нaявнicть Cтaтyтy a6o Пoлoжeння, щo cвiдчить пpo юpидичнy oфopмлeнicть тoгo
чи iншoгo oб'eднaння;
- дiяльнicть y пeвнiй cфepi cycпiльнoгo життя i вiдпoвiднo дo вcтaнoвлeниx пpинципiв;
- нaявнicть opгaнiв, щo вщають ïx внyтpiшнiми i зoвнiшнiми cпpaвaми;
- нaявнicть opгaнiзaцiйнoгo cтaтycy, тобто здaтнicть вoлoдiти пeвнoю cтpyктypoю i пocтiйнicтю;
- caмoвpяднicть;
- cyra^M кopиcнicть, тобто дocягнeння cycпiльниx ц^й та cпpияння cycпiльнoмy благу;
- cпiльнicть iнтepeciв;
- гopизoнтaльнicть, pyxливicть зв'язкiв, piвнoпpaвнi вiднocини.
Taким чинoм, мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo !e, щo гpoмaдcькi oб'eднaння - да пoвнoцiннi cyб'eкти пpaвa, oднaк в пpoцeci ïx iнcтитyцioнaлiзaцiï та функцюнування виникають ocoбливocтi ïx пpaвoвoгo peгyлювaння зaлeжнo вiд opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx фopм i видiв. Paзoм з тим, вoни вoлoдiють cпeцiaльнoю пpaвoздaтнicтю, тобто мають пpaвo здiйcнювaти тiльки тi види дiяльнocтi, якi вкaзaнi в ïx статута Дyжe вaжливoю yявляeтьcя aдмiнicтpaтивнa пpaвocyб'eктнicть гpoмaдcькиx oб'eднaнь, пpaвильнe peгyлювaння в ниx тpyдoвиx вiднocин, уважда вeдeння cпpaв як платника пoдaткiв. Змiни в cycпiльнo-пoлiтичнoмy i eкoнoмiчнoмy yCTpoï бaгaтьox дepжaв зyмoвили бypxливий poзвитoк зaкoнoдaвcтвa, щo peгyлюe дiяльнicть гpoмaдcькиx oб'eднaнь i нeкoмepцiйниx opгaнiзaцiй. Пpи цьoмy cлiд зазначити, щo кiлькicть зaкoнiв i пiдзaкoнниx акпв, щo мicтять нopми, щo peгyлюють дiяльнicть циx cтpyктyp, oбчиcлюeтьcя стаями, а caмi цi нopми вiднocятьcя дo piзниx гaлyзeй пpaвa, щo aктyaлiзye та oб'eктивye пpoвeдeння yнiфiкaцiйниx та кoдифiкaцiйниx poбiт, пoчинaючи вщ пiдгoтoвки дeкiлькox «блoкoвиx» зaкoнiв пpoфiльнoгo xapaктepy та зaкiнчyючи poзpoбкoю eдинoгo cиcтeмнoгo зaкoнoдaвчoгo акту, щo пpиcвячeний peгyлювaнню пpaвoвoгo cтaтycy HУO нaцioнaльнoгo piвня.
Bucнoвкu. Дocлiджeння poлi та знaчeння нeypядoвиx opгaнiзaцiй y глoбaлiзoвaнoмy cвiтi дae змoгy зpoбити дeкiлькa нacтyпниx виcнoвкiв:
- poзвитoк та cтaнoвлeння дeмoкpaтичнoï пpaвoвoï дepжaвнocтi в Укpaïнi cyпpoвoджyeтьcя aктyaлiзaцieю та iнтeнcифiкaцieю дiяльнocтi piзниx iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, вaжливoю cклaдoвoю лaнкoю якoгo i давним пoкaзникoм cтyпeня зpiлocтi caмoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, виступають нeypядoвi opгaнiзaцiï a6o opгaнiзaцiï тpeтьoгo ceктopy;
- HУO oб'eднyють в cвoïx лaвax гpoмaдян У^аши на piзнoмy piвнi coцiyмy (лoкaльний, peгioнaльний, нaцioнaльний, мiжнapoдний), вoни зaбeзпeчyють пpaвo гpoмaдян на oб'eднaння (ст. 36 Koнcтитyцiï У^аши) та peaлiзaцiю cвoïx piзниx iнтepeciв. Taкe пpaвo y пpaкceoлoгiчнoмy aOTe^i нocить cиcтeмний xapaктep та дae мoжливicть людям oб'eднyвaтиcя задля виpiшeння тиx питань, щo на ïx думку, e coцiaльнo важливими та мoжyть вiдпoвiдним чинoм змiнити cyчacний стан cпpaв на piвнi ^щуму та дepжaви;
- гнoceoлoгiчнi пiдxoди дo виникнeння HУO мicтятьcя в тому, щo люди з coцiaльнo aктивнoю пoзицieю, щo oб'eднyютьcя y вiдпoвiднi HУO, мoжyть змiнити ^вдальт нeгapaзди та дeвiaцiï cтaтyтapнo-фyнкцioнaльнoï влacтивocтi в дiяльнocтi вiдпoвiдниx opгaнiв влади та мicцeвoгo caмoвpядyвaння, щo cтвopюютьcя пyблiчнoю влaдoю для виpiшeння питань мicцeвoгo та нaцioнaльнoгo, а ташж мiжнapoднoгo poзвиткy;
- дoктpинaльнe та нopмaтивнe зaбeзпeчeння дiяльнocтi нaцioнaльниx та мiжнapoдниx HУO e нeдocтaтнiм, з oглядy на ïx iнiцiюючy poль та iнcтитyцiйнy дiяльнicть, яка нocить багато в чoмy пepeднopмaтивний та пepcпeктивний xapaктep та e
важливою з точки зору наступного «поповнення» нормативного масиву нацюнального законодавства та розширення нормативного масиву м1жнародного публ1чного права.
Список використано!' лгтератури
1. Конститущя Украши 1996 року // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1996. - № 31. - С. 140.
2. Див.: Платон. Государство // Платон. Сочинения : В 3-х т. - М., 1968. - Т. 3, ч. 1. - С. 357; Аристотель Политика. Афинская полития / Аристотель. - М. : Мысль, 1997. - С. 378 - 379. - Серия : «Из классического наследия».
3. Мак1авелл1 Н. М1ркування з приводу першо'1 декади Тита Л1в1я / Н. Маюавелль - Л., 2003. - 46 с.
4. Цит. за: Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Т. Гоббс // Гоббс Т. Сочинения : В 2-х т. / Т. Гоббс. - М.: Мысль, 1991. -Т. 2. - С. 39.
5. Локк Дж. Два трактата о государственном правлении» (1690 г.) / Дж. Локк. - М. : Наука, 1966. - С. 46.
6. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. - М.: Мысль, 1990. - С. 77.
7. Маркс К. Избранные произведения : В 3-х т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. : Политиздат, 1986. - Т.1. - C. 4-76.
8. Гурицька М. С. Громадянське суспшьство: теор1я i практика / М. С. Гурицька. -Вюник Сев. ДТУ. Полгтолопя : зб. наук. пр. - 2008. - Вип. 91. - С. 219 - 222.
9. Alexander J. Brinding Democracy Back In / J. Alexander // Intellectuals Beyond Academy / Ed. by Ch. Lemert. - Sage, 1990. - P. 168.
10. Резшк О. Особиспсть i громадянське суспшьство: досвщ теоретичного осмислення / О. Резшк // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. - 2002. - № 3. - С. 68-79.
11. Дейчаювський М. Громадянське суспшьство i недержавш оргашзацп / М. Дейчаювський // В^чизна. - 1999. - № 3-4. - С. 120-124.
12. Там само. - С. 122.
13. Европейське врядування [Електронний ресурс] : Бша книга. - Режим доступу: hpp:upi.org.ua
14. Там само.
15. Про об'еднання громадян: Закон Украши вщ 16 червня 1992 року // Вщомосп Верховно'1 Ради. - 2003. - № 34. - С. 504.
16. Про забезпечення учасп громадськосп у формуванш та реалiзацiï державно'1 пол^ики: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 3 листопада 2010 року № 996 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF
17. Цившьний кодекс Украши 2003 року// Вщомосп Верховно'' Ради Украши. - 2003. -№№ 40-44. - Ст. 356.
18. Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацш 1945 року. - ООН, 2010. - 26 с.
19. Аrrangements for consultation with non-governmental organizations: ECOSOC Resolution 1296 (XLIV), 23 May 1968 [Electronic resource] Mode of access : https://www.globalpolicy.org/component/content/article/177/ 31832.html
20. Рекомендаци Ком^ету Мiнiстрiв Ради Свропи державам-членам стосовно правового статусу неурядових оргашзацш у Сврот № СМ/Rec (2007)14: Прийнято Ком^етом Мiнiстрiв 10 жовтня 2007 р. на 1006-му засщанш заступниюв Мiнiстрiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op= modload&name=News&file=article&sid=6032308
21. Конвенщя про захист прав людини та основних свобод 1959 року. - Р€, 1990. - 36 с.
22. Статут Ради Свропи 1949 року. - РС, 2010. - 16 с.
23.Европейская конвенция о признании юридическими лицами международных неправительственных организаций. Страсбург, 24 апреля 1986 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_683
Стаття надшшла до редакцп 30.08.2014 р.
V. M. Kursonis
NON-GOVERNMENTAL ORGANIZATIONS AND THEIR ROLE IN THE
GLOBALIZED WORLD
This article examines the role and importance of NGOs as an institution of civil society in a globalized world. We investigate the legal status of national and international NGOs. Served proposals for harmonization and codification of national legislation on NGOs.
It is shown that the development of a democratic and legal state in Ukraine is accompanied by intensification and updating of various institutions of civil society, an important component element of which a certain measure of maturity of civil society are the NGOs or organizations of the third sector.
It is claimed that NGOs are united in their ranks Ukraine citizens at different levels of society (local, regional, national, international), they provide the citizens' right of association (article. 36 of the Ukraine Constitution) and the realization of their various interests. This right of praxeological aspect is systemic and allows people to unite to address the issues that they believe are socially important and can appropriately change the current state of affairs at the level of society and the state.
Expands provisions that epistemological approaches to the emergence of NGOs found that people with active social position being integrated into relevant NGOs can change social problems and deviations statutarno and functional properties of the relevant authorities and local self-created public authorities to address issues of local and national as well as international development.
It is concluded that the doctrinal and normative support of national and international NGOs is insufficient, given their initiating role and institutional activity that is largely perednormatyvnyy and long-term nature and are important in terms of the following «replenishment» array of national regulatory legislation and regulatory expansion array of public international law.
Keywords: democratic state, civil society, civil society institute, NGOs, international NGOs, legal NGOs.
УДК 341.4(045)
В. Г. Пядышев
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ИСКОРЕНЕНИЯ ПРЕСТУПНОСТИ В МЕЖДУНАРОДНОМ СОСТАВЕ ПЕРСОНАЛА ОПЕРАЦИЙ ПО ПОДДЕРЖАНИЮ МИРА
В статье рассматривается характер и динамика преступлении служащих операции ООН по поддержанию мира в отношении местного населения и беженцев, анализируются причины низкой эффективности борьбы с этими преступлениями, и делается вывод о целесообразности передачи юрисдикции рассмотрения этих преступлений Международному уголовному суду.
Ключевые слова: локальный вооруженный конфликт, операция по поддержанию мира, Совет Безопасности ООН, Департамент Операций по поддержанию мира, гражданская полиция ООН, преступления членов персонала ОПМ против местного населения и беженцев, Международный уголовный суд.
