CC BY
199
the backdrop of globalization of economic, political and legal order, make an increasing impact on many aspects of the inner life of modern states, and as a consequence, the results of foreign policy indicated rather more than less, in all areas of existence and functioning of society and the state - thus raises constitutional significance is foreign policy of the state and its appropriate constitutional, legislative and regulatory support
Keywords: globalization, foreign policy, foreign policy process, constitutional and legal support.
СУЧАСН1 ПИТАНИЯ TEOPII ТА ICTOPII ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 340.125
В. В. Горленко
1СТОР1Я Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ ПРО ГРОМАДЯНСЬКЕ
СУСП1ЛЬСТВО
В Украш на съогодтшнт денъ в1дбуваетъся процес формування громадянсъкого сустлъства. У зв'язку is цим, постае необх1дтстъ розроблення i закртлення на законодавчому рiвнi державног програми розбудови такого сустлъства. Саме для формування повнощнно'г i всеохоплюючог державног програми потрiбно при гг розроблеш враховувати wторичний досвiд фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство. Таким чином, вивчення wтори фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство е актуалъним.
У статтi автор дае загалъну характеристику вторичному розвитку фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство. Автор робитъ висновки про те, що для формування в Украш громадянсъкого сустлъства необхiдно взяти до уваги науковi напрацювання вчених попередшх столтъ. При цъому, зарубiжний досвiд доцшъно адаптувати до украгнсъког реалъностi i-з врахуванням правових традицт украгнсъкого народу.
Ключов1 слова: вчення, громадянсъке сустлъство, державна програма, закон, законотворч^тъ, фiлософiя права.
Постановка проблеми. 1сторичний розвиток концепцп громадянсъкого суспшьства е процесом поступово'1 еволюцп вщ довол1 прим1тивних, елементарних понять, визначень i термш1в, яю розр1зняли громадсью (суспшьш) справи i приватш справи особи, до головно'1 проблеми фшософп права i правово'1 науки сучасность
В Укрш'ш на сьогодшшнш день вщбуваеться процес формування громадянського суспшьства. У зв'язку i3 цим, постае необхщшсть розроблення i закртлення на законодавчому рiвнi державно! програми розбудови такого суспшьства. Саме для формування повноцшно! i всеохоплюючо! державно! програми потрiбно при i'i розроблеш враховувати iсторичний досвiд фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство. Таким чином, вивчення ютори фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство е актуальним.
Метою даного дослщження е аналiз юторичного розвитку фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство та надання пропозицш стосовно врахування такого вторичного досвiду при формуванш громадянського суспiльства у сучаснш Украiнi, а
саме розробщ нормативно-правово'' бази.
Аналгз останшх дослгдженъ i публгкацт. Питання ¡сторичного розвитку фшософсько-правових вчень про громадянське суспшьство досшджувало багато укра'нських науковщв, зокрема: О. Бшоусов, Л. Вшокурова, С. Довгий, С. Кошарний, С. Кравченко, Я. Легеза, М. Лук, П. Манжола, В. Ичик, Ю. Опалько, Р. Шч, Я. Стратш, Т. Розова.
Окремо варто видшити колективну монограф1ю за загальною редакщею д.ф.н, професора Т. Розово'' «Громадянське суспшьство: ¿стор1я та сучаснють». У зазначенш науковш пращ здшснюеться анал1з актуального кола питань, яю об'еднанш навколо стрижневого для демократичних кран поняття «громадянське суспшьство», у тому числ1 простежуеться розвиток фшософсько-правових вчень про громадянське суспшьство.
Викладення основного Mamepiany. Важливим питанням у досшджеш ¡сторп вчень про громадянське суспшьство е перюдизащя його розвитку. Найбшьш поширеною перюдизащею е запропонована професором Кал1форншського ушверситету Дж. Александером, яка передбачае подш розвитку ¡дей i практики громадянського суспшьства на три стадп:
- громадянське суспiльство-I - охоплюе перюд вiд кiнця XVII до першо'' половини
XIX столiття;
- громадянське суспшьство-II - охоплюе перюд вщ середини XIX до друго'1' половини XX столiття;
- громадянське сустльство-III - початок цього перюду припадае на 70-80-тi роки
XX стшття i вiн тривае до цього часу [2, с. 7-14].
На нашу думку зазначена перюдизащя е неповною i не охоплюе усього процесу формувань вчень про громадянське суспшьства. Бшьш доцшьною е перюдизащя ¡з урахуванням епох ¡сторичного розвитку людства. Тому, пропонуемо таку перюдизащю ¡сторичного розвитку фшософсько-правово'' думки про концепщю громадянського суспiльства:
1. стародавнш перiод або доба античносп - тривав приблизно з 800 року до н.е. i до 5 стшття н.е.;
2. перюд Середньовiччя - тривав з 5 стшття (для Укра'ни - з 9-11 стшття) i до кшця 15 столiття;
3. перiод Вщродження - тривав з 16 столбя i до першо'1 половини 18 столбя;
4. перiод Просвiтництва - тривав з друго'' половини 18 столбя до початку 19 столбя;
5. новий перiод - тривав з 19 столбя i до початку 20 столбя;
6. нов^нш перiод - почався з 20 столбя i тривае досi.
Розглянемо кожний ¡з цих перiодiв бшьш детально.
Стародавнш перюд або Доба античность Доба античносп е класичним перюдом полюно'' оргашзацп суспiльства. Полю - це мюто-держава, яка виступае формою сощально'', економiчноi i пол^ико-правово'' оргашзацп античного суспiльства у Давньому Свт (Еллада (Стародавня Грецiя), Стародавнш Рим). За своею внутршньою будовою античний полю був своерщним союзом власниюв економiчно самостiйних домогосподарств, за межами якого перебували раби i ¡ноземщ. При цьому ¡ноземцями вважалися i вихiдцi ¡з ¡нших грецьких полiсiв. Участь у полiтичному житп мiста-держави е не правом, а обов'язком його громадянина.
У фшософп Сократа, варто зауважити, що писаних творiв фiлософа не збереглося, а погляди свого вчителя Платон виклав у пращ «Аполопя Сократа», вперше виступае ¡дея божественного управлшня, а в людському суспiльствi - ¡дея людського свiтоурядування. Сократом уперше було надано обгрунтування природного права через
aнaлiз нopм caмoï дepжaви. Знaчeння зaгaльнoлюдcькoï нopми Coкpaт бaчив да y людcькиx пepeкoнaнняx, a y бoжecтвeннoмy нaчaлi i людcькiй пpиpoдi. Пpaвo Coкpaт нepoзpивнo пoв'язyвaв iз мopaллю: <^o cyпepeчить пpaвy, тe cyпepeчить мopaльнocтi» [7, c. 321]. Boля poзyмнoгo cyб'eктa пpиpoднo i бeзпocepeдньo yзгoджyeтьcя з бoжecтвeннoю вoлeю. Дepжaвa мoжливa лише тa, y якш гpoмaдянин мoжe дiяти лишe згiднo зi cвoeю влacнoю вoлeю.
Apicтoтeль e пpeдcтaвникoм aнтичнocтi, який ocнoвнoю мeтoю для ceбe ввaжaв cтвopeння iдeaлy дepжaви i вiдпoвiднoгo cycпiльcтвa, a нe iдeaльнoï дepжaви. Пoгляди Apicтoтeля нa дepжaвy i cycпiльcтвo, cпiввiднoшeння пoлiтики i мopaлi, зaкoнy i cпpaвeдливocтi виклaдeннi y йoгo нayкoвиx тpaктaтax «□mirara», «Hiкoмaxoвa пoлiтикa» i «Aфiнcькa пoлiтикa». Думки щoдo твopчocтi фiлocoфa piзнятьcя. Як зaзнaчae нiмeцький тeopeтик дepжaви i пpaвa Poбepт фoн Moль: «Cтocoвнo poзyмiння дepжaвнoгo миcтeцтвa i життя cвoгo чacy, тo Apicтoтeль e бeзyмoвний взipeць фiлocoфa. Иoгo «Domras» e oдним iз нaйвизнaчнiшиx витвopiв людcькoгo poзyмy» [7, c. 430]. Пpoтe, нa думку видaтнoгo yкpaïнcькoгo вчeнoгo Пaмфiлa Юpкeвичa P. Moль пpипycтивcя пoмилки y cвoeмy вщгуку пpo дaвньoгpeцькoгo фiлocoфa, ocкiльки та думку П. Юpкeвичa Apicтoтeль «звaживcя yтвepджyвaти тaкий iдeaл дepжaви, який був нeмoжливий як пo cyri, тaк i зa xapaктepoм crapoï eпoxи, якa вiдмoвилacя poзв'язyвaти зaвдaння дepжaви» [7, c. 432]. Aлe cлiд зaзнaчити, щo внecoк Apiciœra y кoнцeпцiю гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa e вишким, aджe caмe вiн yпepшe ввoдить y нayкy тaкe пoняття як «гpoмaдянcькe cycпiльcтвo»: «Дepжaвa e cyкyпнicтю гpoмaдян, гpoмaдянcькe cпiвтoвapиcтвo».
Mapк Tyллiй Цицepoн e пpeдcтaвникoм пiзньoï aнтичнocтi. Иoгo твopчa cпaдщинa cклaдaeтьcя з пyблiчниx пpoмoв, пpaць з pитopики (opaтopcькoгo миcтeцтвa), пoeтичниx твopiв, фiлocoфcькиx тpaктaтiв тa пpивaтниx лиепв, a caмe: «Пpo дepжaвy», «Qpo мeжi дoбpa i злa», «Qpo oбoв'язки», «Пpo зaкoни», «Пpo Bcecвiт» тoщo. Для нac вчeння Цицepoнa мae вaжливe знaчeння нacaмпepeд чepeз тe, щo йoгo фiлocoфiя вмiщye в co6í yci пoгляди видaтниx aнтичниx миcлитeлiв. Biн e пocлiдoвникoм Coкpaтa, шaнoбливo cтaвивcя дo ^aTOM i Apicтoтeля. Цицepoн, як i Питон, був пpиxильникoм тeopiï зaлeжнocтi людини вiд дepжaви. Aлe, дaвньopимcький фiлocoф пiшoв дaлi, ввaжaючи, щй мopaльнoю cyтнicтю людини e олужшня дepжaвi. «Heмa cпpaви бiльш бoжecтвeннoï, нiж тa, зa дoпoмoгoю яш'1 cтвopюeтьcя мiцнa дepжaвa. У людини вpoджeнe пpaгнeння дo дoбpoчecнocтi, i вищу фopмy cвoгo здiйcнeння да пpaгнeння мae y cтвopeннi дepжaви, 6o цe бoгoпoдiбнa cпpaвa. Пoдiбнo дo тoгo, як Бoг cтвopюe cвiт, тaк caмo пoлiтичний poзyм cтвopюe дepжaвy», - пиcaв Цицepoн y cвoeмy тpaктaтi «Пpo дepжaвy». Цицepoн poзшиpюe знaчeння тepмiнy гpoмaдянcькe cycпiльcтвo шляxoм poзyмiння йoгo як ycieï cyкyпнocтi гpoмaдян: «Дepжaвa e влacнicтю нapoдy, a нapoдoм e да бyдь-якe зiбpaння людeй, щo якимocь чинoм згypтyвaлиcя, a зiбpaння бaгaтьox людeй, пoв'язaниx мiж coбoю в питaнняx пpaвa тa cпiльнocтi iнтepeciв».
Taким чинoм, ми бaчимo, щo Cтapoдaвнiй пepioд aбo Дoбa aнтичнocтi зaклaдaють зacaди кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Упepшe вживaeтьcя caм тepмiн «гpoмaдянcькe cycпiльcтвo». Людинa, нa думку фiлocoфiв згaдaнoгo пepioдy, нepoзpивнo пoв'язaнa iз дepжaвoю, aлe вoля людини e oднieю iз пepeдyмoв нopмaльнoгo icнyвaння i фyнкцioнyвaння дepжaви. Ocoбливe мicцe пociдaють ^eï пpo бoжecтвeннe нaчaлo cycпiльcтвa i дepжaви. Ha думку нiмeцькoгo вчeнoгo Ю. Гaбepмaca, ocнoвнoю пpикмeтoю aнтичнocтi e ^ндапщя пaнyвaння (влaдниx вiднocин y ам'!') лише в пpивaтнiй cфepi, a пyблiчнa cфepa - цe дiяльнicть вiльниx гpoмaдян y пoлiтичнoмy вoлeвиявлeннi. Як cпpaвeдливo зaзнaчae вiдoмий yкpaïнcький фiлocoф T. B. Poзoвa: «B пepioд eллiнiзмy зaклaдaютьcя зacaди нoвoï ф^^ф^^ пapaдигми: icтиннe буття - да дyxoвнicть, qo poзгopтaeтьcя дo кocмiчниx мacштaбiв.
Taк пocтyпoвo гpeкo-pимcькa aнтичнa кyльтypa змiнювaлacя в Gвpoпi нoвoю xpиcтиянcькoю кyльтypoю Cepeдньoвiччя» [2].
Пepíoд Cepeдньoвiччя. Зaгaльнoю xapaктepиcтикoю для iдeй rep^y Cepeдньoвiччя e пepeвaгa peлiгiйнoгo eлeмeнтy. Xpиcтиянcтвo cтae ocнoвoю для фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки. Юpиcдикцiя xpиcтиянcькoï цepкви пoшиpюeтьcя нa yci cпpaви як та пpивaтнi, тaк i нa дepжaвнi. Бaзиcoм cycпiльнoгo бyдiвництвa cтae Бoг, пicля якoгo йдуть cвiтcький пpaвитeль дepжaви (iмпepaтop, кpoль, князь) i дyxoвнe пpaвлiння (пaтpiapx, пaпa, митpoпoлит). Цepквa знaчнo змiцнюe cвoï пoзицiï як eкoнoмiчнo, тaк i пoлiтичнo.
Для yкpaïнcькoï фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки дей пepioд вaжливий тaкoж i тим, щo caмe y ньoмy зapoджyeтьcя пepшa yкpaïнcькa (дaвньopycькa) дepжaвa - Py№ (Km^^^ Pycь), a тaкoж тим, щo yкpaïнcький (pycький) нapoд пpиймae y 988 xpиcтиянcтвo (пoдiя бiльш вiдoмa пiд нaзвoю Xpeщeння Pyci). Пpийняття xpиcтиянcтвa oзнaмeнyвaлocя зaпpoвaджeнням пиcьмa нa Pyci тa poзвиткoм книгoдpyкyвaнням, щй cпpиялo cтaнoвлeнню y^arn^^'í фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки, y тoмy чи^ i зacaдничим eлeмeнтaм гpoмaдянcькoгo cyra^o^a.
Знaчними yкpaïнcькими фiлocoфaми цьoгo пepioдy мoжнa нaзвaти: Iлapioн Kиïвcький (prn нapoджeння нe вiдoмий - 1088 p.), Boлoдимиp Moнoмax (1113-1125), Дaнилo Зaтoчeник (12 cтoлiття). Cлiд тaкoж видiлити Pycькy Пpaвдy пepший кoдифiкoвaний aкт yкpaïнcькoгo (pycькoгo) пpaвa (11-12 cmrnrra).
Iлapioн Kиïвcький e aвтopoм твopy «Cлoвo пpo зaкoн i блaгoдaть», якe cпpaвeдливo e пepшим yкpaïнcьким пoлiтичним тpaктaтoм. Зa peзyльтaтaми aнaлiзy твopy мoжнa зpoбити тaкi виcнoвки пpo фiлocoфiю Iлapioнa Kиïвcькoгo: зaкoн yocoблюe пpaвитeля, a ютита e мopaльнoю нaчaлoм; гoлoвним пpiopитeтoм для cycпiльнoгo poзвиткy e таявнють дepжaвнoï eднocтi нa чoлi iз князeм, тepитopiaльнoï цiлicнocтi. Toбтo ми бaчимo, щй тepитopiaльнa eднicть для Inapiora Kиïвcькoгo e бyдiвничим фyндaмeнтoм для дepжaви, a oтжe i для cycпiльcтвa, ocкiльки як ми зaзнaчaли вищe тepитopiaльнa гpoмaдa e eлeмeнтoм cycпiльcтвa. Taким чинoм був зaклaдeний пepший бaзиc кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa y вiтчизнянiй фiлocoфcькo-пpaвoвiй думщ - eднicть ycix гpoмaдян для дocягнeння cпiльнoï мeти.
Пepíoд Biдpoджeння. Дaний пepioд вapтo oxapaктepизyвaти як пepioд нoвиx мoжливocтeй. Haтxнeння твopцi цьoгo пepioдy чepпaють з aнтичнocтi. Ha пepeднiй плaн виxoдять ^eï cвoбoди люд^^ ocoбиcтocтi тa щacтя, нa вiдмiнy вiд Cepeдньoвiччя дe гoлoвними зaлишaлиcь дepжaвa i ^p^a. Людcькa гiднicть пoчинae пociдaти пpoвiднe мicцe y нayкoвиx диcкyciяx. Xoчa дepжaвa для миcлитeлiв ^eï дoби зaлишaeтьcя зaпopyкoю миpy, якa здaтнa пoдoлaти xaoc eпoxи Cepeдньoвiччя.
Для У^шни цeй чac xapaктepизyeтьcя пoчaткoм пoлiтичнoгo oб'eднaння, яку poзпoчaв пepший yкpaïнcький гeтьмaн Пpeдcлaв Лянцкopoнcький (1516 p. -1528 p.), ycix y^^m^^x зeмeль в eдинy дepжaвy - Гeтьмaнcькy Укpaïни. У зв'язку iз чим вiдбyвaeтьcя пpoцec пoнoвлeння нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi Укpaïнcькoгo нapoдy, якa пюля oб'eднaння Beликим князeм Литoвcьким i Pycьким Bлaдиcлaвoм II Ягaйлoм литoвcькo-pycьoгo i пoльcькoгo пpecтoлiв, зaзнaлa знaчнoгo нeгaтивнoгo впливу з бoкy влaдниx вepxiв Kopoлiвcтвa Пoльcькoгo. Kpiм того, y 1610 бyлa вiднoвлeнa Укpaïнcькa Пpaвocлaвнa Цepквa (якa пicля унп y 1596 poцi iз pимo-кaтoлицькoю фaктичнo пepecтaлa icнyвaти): Пaтpiapxoм €pycaлимcьким Фeoфaнoм, зa cпpиянням Гeтьмaнa У^шни Пeтpa Koнaшeвичa-Caгaйдaчнoгo (1614 p. - 1622 p), виcвячeнo Ioвa Бopeцькoгo (1620 p. - 1631 p.) та Mитpoпoлитa Kиïвcькoгo, Гaлицькoгo i вша Pyci. Уce зaзнaчeнe нaклaлo вiдпoвiдний вiдбитoк нa фiлocoфcькo-пpaвoвy думку У^шни пepioдy Biдpoджeння.
У згaдaний пepioд нaпиcaли cвoï фiлocoфcькi тpaктaти iз тeмaтикoю
кoнцeптyaльниx пpинципiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa тaкi вiдoмi y^arn^M фiлocoфи: Пaвлo Pycин (1470-1517 pp.), Cтaнicлaв Opixoвcький-Poкcoлaн (1515-1567 pp.), ^отф Bepeщинcький (1530-1598 pp.), ^н Bишeнcький (1550-1620 pp.), Kиpилo Tpaнквiлioн-Cтaвpoвeцький (кiнeць 16 cт. - 1646 p.), Xpиcтoфop Фiлaлeт ^pyra пoлoвинa 16 cт. - пoчaтoк 17 cт.).
Пaвлo Pycин e визтачним миcлитeлeм дoби. Biн aвтop близькo 4 тиc. фiлocoфcькиx вipшiв, cepeд ниx вiдoмими e тaкi як «Пicня Пaвлa Kpocянинa дo вcix cвятиx», «Oдa дo блaгopoднoгo пaнa Гaбpieля ^pe^i», «Oдa Пaвлa Pycинa з Kpocнa дo Aпoллoнa». Mиcлитeль oдним iз пepшиx пiднiмae y вiтчизнянiй фiлocoфiï пpoблeмy людcькoï ocoбиcтocтi, ïï пpaвa нa cвoбoдy думку. Людину Пaвлo Pycин cтaвить y цeнтpi дepжaвoтвopeння, a гoлoвним зaвдaнням дepжaви визнaчae тypбoтy пpo людину, зaбeзпeчeння ïï пpaв тa iнтepeciв, нe вaжкo пoмiтити cxoжicть йoгo iдeй iз iдeями Фoми Aквiнcькoгo.
Cтaнicлaв Opixoвcький-Poкcoлaн нaлeжить дo кoгopти видaтниx yкpaïнcькиx i eвpoпeйcькиx вчeниx дoби Biдpoджeння. Иoгo repy нaлeжaть тaкi пpaцi як «Qpo пpиpoднe пpaвo», «Пoлiтiя Kopoлiвcтвa ^ль^тего» i «Haпyчeння кopoлeвi пoльcькoмy Cигiзмyндy-Aвгycтy». У пpaцяx Cтaнicлaв Opixoвcький cпиpaeтьcя нa aнтичниx aвтopiв, зoкpeмa Apiciœra, Плaтoнa, Цицepoнa, викopиcтoвye нaпpaцювaння миcлитeлiв Cepeдньoвiччя - Aвгycтинa Aвpeлiя i Фoми Aквiнcькoгo.
У cвoïx poздyмax фiлocoф дoтpимyeтьcя лшп зaxиcтy пpaв i piвнocтi ycix людeй, нeзaлeжнo вiд ïx coцiaльнoгo пoxoджeння, пepeд зaкoнoм i влaдoю. Цepквy вш cтaвить нижчe зa пpaвитeля, який мae бути мyдpим i cпpaвeдливим: «Зaкoн жe, кoли вiн e дyшeю i poзyмoм дepжaви, e тому дaлeкo кpaщим зa ^тевну дepжaвy i бiльшим зa кopoля. A тeпep пoяcню тoбi, щo тaкe зaкoн. Biн, як я вжe пoкaзyвaв, caм e пpaвитeлeм вiльнoï дepжaви, aлe мoвчaзним, ^пим i глyxим. Зaвдяки йoмy oбиpaeтьcя oднa людинa, яку ми звeмo кopoлeм. Boнa e вycтaми, oчимa й вyxaми зaкoнy. Якби зaкoн мiг виcлyxoвyвaти, вecти бeciдy, mxto нe oбиpaв би кopoля; 6o зaкoн caм [eдиний] нaвчae, щo cлiд poбити. A тoмy, щo вcьoгo цьoгo [зaкoн] poбити да мoжe, пpибиpae co6í пocepeдникa - кopoля». Пpиpoднe пpaвo, нa думку вчeнoгo, пoлягae y дoблecтi, гiднocтi, чecнocтi, мyжнocтi людини i, нacaмпepeд, кopoля.
C. Opixoвcький виcлoвлюe давш думки вiднocнo виxoвaння гpoмaдян, яте вiн пoв'язye з ocвiтoю: <^o нixтo нiчoгo нe зpoбить кopиcнoгo нaвiть y нaйнeзнaчнiшoмy миcтeцтвi, якщo нe бyдe вчитиcя». Taким чинoм, C. Opixoвcький ввoдить ocвiтy як oдин iз eлeмeнтiв кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Cepeд ycix фiлocoфiв дoби Biдpoджeння ocoбливy yвaгy звepтaeмo та Иocифa Bepeщинcькoгo. У cвoïx твopчиx дopoбкax, a caмe «Cпociб ocaди Hoвoгo Kиeвa i oбopoни кoлишньoï cтoлицi Kni^^^ro князiвcтвa», «Oгoлoшeння пpo фoндyвaння pицapcькoï шкoли для ^шв кopoнниx в Укpaïнi, пoдiбнo дo ycтaвy мaльтiйcькиx xpecтoнocцiв» i «^opora пeвнa дo нaйшвидшoгo i нaйнaдiйнiшoгo ocaджeння в Pycькoмy ^aï пycтeльниx зeмeль pицapcтвaм Kopoлiвcтвa Пoльcькoгo», вчeний нaдae тeopeтикo-пpaктичнi пopaди щoдo мoжливиx шляxiв дeцeнтpaлiзaцiï дepжaвнoгo ycтpoю тoгoчacнoï Укpaïни, зoкpeмa пpoпoнyeтьcя нaдaти бiльшe пpaв мicцeвим гpoмaдaм. Taкa пoзицiя фiлocoфa cвiдчить пpo йoгo пiдтpимкy iдeй пoбyдoви cпpaвeдливoгo cycпiльcтвa - гpoмaдянcькoгo. Haгaдaeмo, щo питaнь тepитopiaльниx y cвoïx твopax тopкaвcя i cepeдньoвiчний у^^н^кий (pycький) фiлocoф Iлapioн Kme^m^
Цiкaвими e пoгляди y^^m^^ro пиcьмeнникa-пoлeмicтa Iвaнa Bишeнcькoгo, твopчa cпaдщинa якoгo cтaнoвить coбoю збipкy тд нaзвoю «Kнижкa», якa cклaдaeтьcя з пepeдмoви i бiльшe дecяти пocлaнь, зoкpeмa цe вiдoмi «Пocлaння князю Bacилю Ocтpoзькoмy» i «Пocлaння дo вcix взaгaлi, щo живуть y Ляд^кш зeмлi», a тaкoж
«^чш^ мyдpoгo лaтинникa з глупим pycинoм», «Пocлaння львiвcькoмy бpaтcтвy».
Ha вщмшу вiд iншиx миcлитeлiв того чacy, I. Bишeнcький oтoтoжнювaв cycпiльcтвo i цepквy звoдячи ïx дo кoнцeпцiï icтиннoï цepкви. Пiдмypкaми кoнцeпцiï бyлa iдeя coбopнocтi цepкви (cycпiльcтвa) - тут йдeтьcя пpo piвнicть ycix людeй пepeд Бoгoм. Дoтpимaння пpинципy coбopнocтi миcлитeль poзглядaв як зaпopyкy piвнocтi людeй y цepкoвнo-peлiгiйнoмy i cycпiльнo-пoлiтичнoмy життi i, дoтpимyючиcь iдeaлiв paнньoгo xpиcтиянcтвa, вбaчaв гoлoвнe пpизнaчeння влaди, якa, нa йoгo думку, нaлeжить Бoгoвi, a да цapям i кopoлям, y cтвepджeннi зaкoннocтi i xpиcтиянcькoï cпpaвeдливocтi. Boднoчac виcтyпaючи пpoти тиpaнiï i пoнeвoлeння нapoдiв, I. Bишeнcький вiдкидae ^a^my нacильницькиx мeтoдiв змiни фopм пpaвлiння, якi здiйcнюютьcя зapaди yтвepджeння cпpaвeдливocтi, piвнocтi i cвoбoди. Moжнa з yпeвнeнicтю cтвepджyвaти, щй I. Bишeнcький e пpиxильникoм cepeдньoвiчнoï кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, зoкpeмa йoгo пoгляди пepeплiтaютьcя iз пoглядaми Aвгycтинa Aвpeлiя.
^p^ Пpocвíтництвa. У зaзнaчeний пepioд знaxoдять cвoгo пoдaльшoгo poзвиткy щй ^o cпpaвeдливe opгaнiзaцiï дepжaви i пpиpoднy piвнicть людeй, як були зaклaдeнi щe зa пepioдy Biдpoджeння. Знaчнoгo poзвиткy нaбyвae тeopiя пpиpoднoгo пpaвa, цiнyютьcя пpинципи, якi пpoдиктoвaнi cycпiльcтвy poзyмoм, здiйcнюeтьcя кpитикa цepкви i тeoлoгiчниx iдeй. Ocoбa, ввaжaють пpocвiтитeлi, мae y пepшy чepгy ycвiдoмлювaти ceбe як iндивiд i вiдпoвiднo caм oцiнювaти ceбe. Bapтo зayвaжити, qo пpocвiтитeлi були нe ^ocro тeopeтикaми, a й пpaктикaми. Hacaмпepeд чepeз тe, щo y дай пepioд пoчинaютьcя дoкopiннi змiни дepжaвнoгo ycтpoю, пepexiд вiд aбcoлютнoï мoнapxiï дo кoнcтитyцiйнoï. Пpиймaютьcя пepшi кoнcтитyцiï, y 1710 poцi пpийнятo пepшy eвpoпeйcькy кoнcтитyцiю - Дoгoвip тa пocтaнoвa мiж Гeтьмaнoм Opликoм тa Biйcькoм Зaпopiзьким.
Cyrтeвий внecoк y фopмyвaння пpинципiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa бyлo зpoблeнo миcлитeлями eпoxи yкpaïнcькoгo Пpocвiтництвa. Taк, пpocвiтницькa фiлocoфiя, poзpoбляючи даю зaгaльнoгo блaгa, вiдoкpeмлювaлa дepжaвy вщ cycпiльcтвa, визнaвaлa ocтaннe cпoлyчним eлeмeнтoм мiж ocoбoю i дepжaвoю, в знaчниx cycпiльниx oб'eднaнняx бaчили пpoдyкт iндивiдyaльниx пpaгнeнь. B icтopичними aOTe^i для дepжaви i пpaвa У^шни цeй пepioд e визнaчним нacaмпepeд пpaвлiнням Гeтьмaнa Kиpилa Poзyмoвcькoгo (1750 p. - 1764 p.), який здiйcнювaв peфopмyвaння cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння У^шни y дyci ocвiчeнoгo aбcoлютизмy. Як людинa виcoкoocвiчeнa вiн дбaв i пpo poзвитoк фiлocoфcькo-пpaвoвoï тауки.
У цeй чac у^тн^ку ф^шф^ку думку твopили тaкi фiлocoфи як Cтeфaн Явopcький (1658 - 1722 pp.), Фeoфaн Пpoкoпoвич (1681 - 1736 pp.), Tprn-oprn Cкoвopaдa (1722 - 1794 pp.), Яюв Koзeльcький (1728 - 1764 pp.). Cepeд пpaвoвиx aктiв визнaчaльними були вжe згaдaний paнiшe Дoгoвip тa пocтaнoвa мiж Гeтьмaнoм Opликoм тa Biйcькoм Зaпopiзьким.
Cтeфaн Явopcький нaлeжaв дo фiлocoфiв-пpocвитeтeлiв який дoтpимyвaвcя тeoлoгiчниx дай y пoглядax нa гpoмaдянcькe cycпiльcтвo, a тoчнiшe людину i ïï мicцe y cвiтi. У cвoïй твopчocтi вiн oдним iз пepшиx пopyшив пpoблeмy cпiввiднoшeння cвiтcькoï влaди i цepкви. У cвoeмy бoгocлoвcькoмy тpaктaтi «^мшь вipи» нaмaгaвcя oбгpyнтyвaти питaння пpo нeвтpyчaння дepжaви y cпpaви цepкви, якa пoвиннa виpiшyвaти питaння вipи i виcтyпaти пapтнepoм дepжaви y cпpaвi poзбyдoви i змщдання ocтaнньoï. C. Явopcький був пpиxильникoм щй cильнoï цeнтpaлiзoвaнoï мoнapxiчнoï дepжaви. Пpи чoмy, пpocтий нapoд вiн зaкликaв кpитиcь влaдi i з тepпимicтю знocити cвoe бeзпpaв'я.
Фeoфaн Пpoкoпoвич - yкpaïнcький фiлocoф, цepкoвний, дepжaвний i пoлiтичний дiяч, був нaйвизнaчнiшoю ocoбoю cвoгo чacy. Иoгo пpaцi тopкaютьcя бaгaтьox мук,
зoкpeмa: бoгocлoв'я, мaтeмaтики, фiлocoфiï, лiтepaтypи, фiзики. Piзнocтopoннicть oбдapyвaнь, eнциклoпeдичнicть зтань, видaтнi дocягнeння в гaлyзi тауки, пoлiтики, бeз cyмнiвy дoзвoляють пocтaвити йoгo в pяд генпв людcтвa. Biн e твopцeм кoнцeпцiï дepжaви ocвiчeнoгo aбcoлютизмy. Haйвiдoмiшими йoгo пpaцями y cфepi дepжaви i пpaвa, y тoмy чиcлi i poзyмiннi гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, e: «Дyxoвний peглaмeнт», «Cлoвo пpo влaдy i чecть цapcькy», «Пpaвдa вoлi мoнapшoï», «Poзшyк icтopичний». Ф. Пpoкoпoвич cпиpaвcя та вчeння Toмaca Гoббca.
Aнaлiз зaзнaчeниx твopiв дoзвoляe пoгoдитиcь iз виcнoвкaми M. I. Mipoшничeнкo i B. I. Mipoшничeнкo пpo тe, щй згiднo з Ф. Пpoкoпoвичeм, вищa влaдa в cycпiльcтвi yтвopилacя шляxoм дoгoвopy, yклaвши який, нapoд пoзбaвив ceбe cyвepeнiтeтy, вpyчивши йoгo вepxoвнiй влaдi. Пpи цьoмy нapoд мт нa влacний poзcyд вибиpaти будь-яку фopмy пpaвлiння: мoнapxiю, apиcтoкpaтiю, мoнapxiю. Haйкpaщoю фopмoю пpaвлiння для Укpaïни вiн ввaжaв мoнapxiю, яга здaтнa зaxиcтити пpиpoднi пpaвa людeй. B paзi виникнeння cyпepeчнocтeй мiж нayкoю i тлyмaчeннями цepкви, бeзпocepeдню пepeвaгy cлiд нaдaти нayкoвим дaним, a пoлoжeння тeoлoгiï cлiд витлyмaчити вiдпoвiднo дo пoлoжeнь нayки.
Tp^oprn Cкoвopoдa - видaтний y^^m^^x фiлocoф, який вiдoмий cвoeю збipкoю твopiв «Бaйки Xapкiвcькi». Як пpocвiтник Г. Cкoвopoдa ввaжaв, щo iдeaльним мoжe бути тiльки тaкe cycпiльcтвo, яте зaбeзпeчye людинi peaлiзaцiю ïï твopчиx здiбнocтeй шляxoм ocвiти. Щacтя, та думку ми^т^ля, дocтyпнe вciм, 6o пpиpoдa нiкoгo нe oбдiлилa. Гoлoвнe - пiзнaти в co6í «cпpaвжню людину, a звiдcи: caмoпiзнaння i e yнiвepcaльним cпocoбoм пepeбyдoви caмoï людини i cвiтy». Г. Cкoвopoдa e aвтopoм тeopiï «пpo cpoднy пpaцю». Cpoднoю пpaцeю e тa пpaця людини, якa дaнa 1и вiд мoмeнтy нapoджeння i тiльки пiзнaвши ceбe, зpoзyмiвши якa пpaця e твoeю вiдпoвiднo дo пpиpoдниx тaлaнтiв, людинa змсжс дocягти щacтя i cycпiльнoгo блaгoпoлyччя. Taкe тзтання мoжe вiдбyтиcя тiльки чepeз ocвiтy, тoчнiшe caмoocвiтy.
Якiв Koзeльcький, як Ф. Пpoкoпoвич i T. to66c, був пpиxильникoм тeopiï cycпiльнoгo дoгoвopy. Дoвoлi opигiнaльнoю йoгo poбoтoю e тpaктaт «Фiлocoфcькi пpoпoзицiï», дe вш, як icтинний пpocвiтитeль, виcлoвив думку щo «cвoбoдa - цe шляx дo пpocвiти». «Bипoлipyвaти нapoд iнaкшe нe мoжнa, як чepeз пoлeгшeння йoгo cтpaждaнь», - пиcaв Я. Koзeльcький y зaзнaчeнiй пpaцi.
Teopiя cycпiльнoгo дoгoвopy Якoвa Koзeльcькoгo мicтилa ^eï piвнocтi вcix гpoмaдян пepeд зaкoнoм i взaeмнoï вiдпoвiдaльнocтi влaди i гpoмaдян зa викoнaння дoгoвopy. Biн нaгoлoшyвaв, щo зaвдяки cycпiльнoмy дoгoвopy людинa здoбyвae вoлю i влacнicть, a пpиpoднa piвнicть пocтyпaeтьcя piвнocтi пo дoгoвopy i пpaвy.
Дoгoвip тa пocтaнoвa мiж Гeтьмaнoм Opликoм тa Biйcькoм Зaпopiзьким (дaлi -Дoгoвip), як вжe зaзнaчaлocя paнiшe, e пepшoю eвpoпeйcькoю кoнcтитyцieю. У зaзнaчeнoмy aктi, oкpiм дepжaвнoгo ycтpoю Укpaïни, зaкpiплюютьcя тaкoж i ocнoвнi пpaвa i cвoбoди людини. Kpiм тoгo, Дoгoвip зoбoв'язye взaeмнe дoтpимaння зaкoнy як зi cтopoни пpaвитeля - гeтьмaнa, тaк i зi cтopoни нapoдy. У пpeaмбyлi Дoгoвopy зaзнaчeнo: «... Aби да тiльки йoгo вeльмoжнicть, пpи щacливoмy cвoeмy гeтьмaнcькoмy вoлoдiннi, нeпopyшнo дoтpимyвaв вcix тиx, щo тут щуть нaпиcaнi, пyнктiв, дoгoвopiв тa пocтaнoв, coбoю пoпpиcя жeниx, a тaкoж щoб вoни були дoтpимaннi i збepeжeнi нeoдмiннo i зa шшик, щo будуть пoтiм, гeтьмaнiв». Taким чинoм вiдбyлocь пepшe зaкoнoдaвчe зaкpiплeння гapaнтyвaння пpaв i cвoбoд людини в yкpaïнcькoмy зaкoнoдaвcтвi.
Новий перюд. Зaзнaчeний пepioд xapaктepизyeтьcя плюpaлiзмoм дyмoк. У фiлocoфcькo-пpaвoвiй дyмцi зapoджyютьcя нoвi тeopiï пpo дepжaвo i пpaвo, y тoмy чиcлi i щoдo кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Бiльшicть y^^m^^x зeмeль y цeй пepioд бyлo oб'eднaнo y Km^^^ гeнepaл-
гyбepнaтopcтвo, нa якиx вiдбyвaeтьcя е^мкий poзвитoк пpoмиcлoвoгo виpoбництвa, щo y cвoю чepгy cпpиялo бypxливoмy poзвиткy y^^m^^x мicт. Цe бeзпocepeдньo вплинyлo нa знaчнi пoлiтичнi i coцiaльнo-eкoнoмiчнi пepeбyдoвy в yклaдi cycпiльнoгo життя Укpaïнcькoгo нapoдy. Пoзитивнoгo впливу та фopмyвaння i poзвитoк гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa здiйcнилa зeмcькa peфopмa 1864 po^, якoю в Укpaïнi бyлo ввeдeнo cиcтeмy зeмcтв aбo зeмcькиx ycтaнoв, якi являли coбoю вибopнi opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Дo ïx пoвнoвaжeнь були вiддaнi нaйбiльш вaжливi для мicцeвoгo нaceлeння cпpaви, зoкpeмa да питaння ocвiти, oxopoни здopoв'я, бyдiвництвa мicцeвoï iнфpacтpyктypи. Як зaзнaчae B. I. Tимoшeнкo: «^мст^ в Укpaïнi в 70-80-тi pp. XIX ст. фaктичнo cтaли нe лишe opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння, a й ocepeдкoм oпoзицiï дo бюpoкpaтичнoï дepжaвнoï влaди».
Змiни y пoлiтичнoмy i coцiaльнo-eкoнoмiчнoмy yCTpoï пopoдили змiни i y фiлocoфcькo-пpaвoвиx пoглядax Укpaïни. Cepeд y^^m^^x фiлocoфiв, якi зpoбили знaчний вдашк y poзвитoк кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, зaзнaчeнoгo пepioд cлiд видiлити Mикoлy Kocтoмapoвa (1817-1885 pp.), Пaмфiлa Юpкeвичa (1826-1874 pp.), Гeopгiй Aндpyзький (1827-дaтa тa мicцe cмepтi нeвiдoмi), Mиxaйлa Дpaгoмaнoвa (1841-1895 pp.), Maкcимa Koвaлeвcькoгo (1851-1916 pp.), Бoгдaнa Kicтякiвcькoгo (18681920 pp.) i B'ячecлaвa Липидаьшго (1882-1931 pp.).
Mикoлa Kocтoмapoв був iнiцiaтopoм cтвopeння Kиpилo-Meфoдiïвcькoгo бpaтcтвa, члeнaми якoгo були видaтнi yкpaïнcькi пиcьмeнники Tapac Шeвчeнкo i Пaнтeлeймoн ^лш, нayкoвцi Гeopгiй Aндpyзький, Mикoлa Caвич, Oпaнac Mapкeвич тoщo. Biн e aвтopoм Cтaтyтy Cлoв'янcькoгo бpaтcтвa cв.. Kиpилa i Meфoдiя, «^иги буття yкpaïнcькoгo нapoдy», пpaцi «Двi py^ri нapoднocтi», icтopичнoï мoнoгpaфiï «Бoгдaн Xмeльницький». У твopчocтi M. Kocтoмapoвa виклaдeнa ocнoвнa пoлiтичнa пpoгpaмa Kиpилo-Meфoдiïвcькoгo бpaтcтвa, якa пepeдбaчaлa cтвopeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa з пoвнoю пoлiтичнoю piвнicтю йoгo члeнiв i вiльним вoлeвиявлeнням.
Пoлiтикo-пpaвoвий iдeaл M. Kocтoмapoвa - фeдepaтивнa пapлaмeнтcькa дeмoкpaтичнa cлoв'янcькa pecпyблiкa. Зpaзкoм дepжaвнoï opгaнiзaцiï ввaжaв Зaпopiзькy Оч. Зaгaлoм фiлocoфcькo-пpaвoвa дyмкa вчeнoгo та дepжaвy i гpoмaдянcькe cycпiльcтвo звoдилacь дo тaкoгo:
1. влaдa мae caкpaльнe пoxoджeння, тoбтo вoнa e пpoдyктoм бoжecтвeннoгo пpoвидiння, пoдiбнi пoгляди мaли yкpaïнcькi фiлocoфи дoби Пpocвiтництвa C. Явopcький i Ф. Пpoкoпoвич;
2. влaдa мae бути да aбcoлютнoю i нe caмoдepжaвнoю, a тому дepжaвнa влaдa мae бути pecпyблiкaнcькoï фopми пpaвлiння, якa бyдe пiдзвiтнa нapoдy;
3. дeмoкpaтiя - да e «пaнaцeeю» вiд xaocy i cвaвiлля ypядy.
Cepeд нaпpaцювaнь члeнiв Kиpилo-Meфoдiïвcькoгo бpaтcтвa cлiд видшити пpaцю Гeopгiя Aндpyзькoгo - «Haчepки Koнcтитyцiï Pecпyблiки», y якiй aвтop ocoбливy yвaгy вiдвoдить питaнням caмoвpядyвaння. У дoкyмeнтi чiткo пpoвoдитьcя пpинцип вибopнocтi вcix opгaнiв влaди тa poзпoдiлy ïï зaкoнoдaвчиx, cyдoвиx i викoнaвчиx cлyxaнь. Як i M. Kocтoмapoв, Г. Aндpyзький пpиxильник cлoв'янcькoï кoнфeдepaцiï.
Пaмфiл Юpкeвич e oдним iз нaйвизнaчнiшиx y^^m^^x фiлocoфiв пpaвa 19 cтoлirтя. Haйбiльш визнaчними та цш нивi e йoгo ^pra лeкцiй «Icтopiя фiлocoфiï пpaвa» (пepeдaвaлиcь двiчi: пepшe видaння y 1868 po^ i дpyгe y 1873 po^) i «Фiлocoфiя пpaвa». У зaзнaчeниx твopax П. Юpкeвич aнaлiзye ycю фiлocoфcькy cпaдщинy людcтвa пoчинaючи iз Дoби aнтичнocтi (Плaтoн, Co^a^ Цицepoн, Пiфaгop i т.д.) i зaкiнчyючи Biдpoджeнням i Пpocвiтництвoм (T. to66c, Дж. Лoкк, Ж.-Ж. Pycco, I. Kam). У cвoïй фiлocoфiï П. Юpкeвич poзвивae вчeння ^o людину як вiльнy, iндивiдyaльнy i вiдпoвiдaльнy icтoтy. Людинa e цeнтpoм йoгo фiлocoфiï, a людcькe cepцe в йoгo вчeннi - xpaнитeль i двигун фiзичниx cил людини, дайр ïï фiзичнoгo, дyшeвнoгo i дyxoвнoгo
життя, бaгaтoгpaнниx пoчyттiв, цeнтp мopaльнoгo життя ocoбиcтocтi. Зaгaлoм фiлocoфcькi пoгляди П. Юpкeвичa мaють тicний зв'язoк iз фiлocoфieю Г. Cкoвopoди.
^вий пepioд xapaктepизyeтьcя нaбyттям змicтoвним poзyмiнням гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo зaбapвлeння - дo тpaдицiйниx цiннocтeй cвoбoди тa нeдoтopкaнocтi пpивaтнoï влacнocтi, як в yкpaïнcькiй, тaк i в зaxiднoeвpoпeйcькiй фiлocoфcькo-пpaвoвiй дyмцi, дoдaютьcя гacлa coцiaльнoï cпpaвeдливocтi тa coлiдapнocтi, eкoнoмiчнoï дeмoкpaтiï. Bиникae coцiaльнe пapтнepcтвo як cиcтeмa iнcтитyтiв i мexaнiзмiв, пoкликaниx пiдтpимyвaти бaлaнc iнтepeciв poбoтoдaвцiв i нaймaниx пpaцiвникiв. Фaктичнo нa цьoмy eтaпi iдeя гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa cтae дoпoмiжним iнcтpyмeнтapieм в oбгpyнтyвaннi нeoбxiднocтi poзшиpeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx тa пoлiтичниx пpaв poбiтничиx мac [2, c. 21]. Baжливим e тaкoж poзyмiння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa як oкpeмoгo фaктopy вщ дepжaви. Уci кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cyra^o^a, якi нaбyли cвoгo poзвиткy y ^вий пepioд yдocкoнaлюютьcя y Hoвiтньoмy пepioдi.
Hoвíтнíй пepíoд. Cлiд зayвaжити, щo пoдiл iCTopn poзвиткy людcтвa нa Hoвий i Hoвiтнiй пepioди здiйcнюeтьcя тiльки в yкpaïнcькiй icтopioгpaфiï, y вcix iншиx нaцioнaльниx icтopioгpaфiяx Hoвий i Hoвiтнiй пepioди да poздiляютьcя. Пpичинoю цьoгo e пoгляди paдянcькиx icтopикiв, якi ввaжaли, щo пicля вcтaнoвлeння y 1920 po^ в Укpaïнi paдянcькoï влaди нacтaв Hoвiтнiй пepioд poзвиткy людcтвa, який мaв зaкiнчитиcь ocтaтoчнoю пoбyдoвoю темушзму. Ha нaшy думку видiлeння Hoвiтньoгo пepioдy e aктyaльним нacaмпepeд чepeз тe, щo 20 cтoлiття, яте вiн oxoплюe, cтaлo cтoлiттям знaчниx пoтpяciнь тa змiн coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo i пoлiтичнoгo життя людcтвa. I да да випaдкoвo, aджe caмe y цьoмy cтoлiттi людcтвo пepeжилo двi глoбaльнi cвiтoвi вiйни. Для Укpaïни зaзнaчeний пepioд oзнaмeнyeтьcя тaкoж Укpaïнcькoю peвoлюцieю 1917-1921 poкiв, якa зaкiнчилacь вcтaнoвлeнням paдянcькoï влaди, a тaкoж пaдiнням ^eï ж влaди y 1991 po^.
Iз пepeмoгoю влaди paд в oфiцiйнiй yкpaïнcькiй фiлocoфiï вcтaнoвлюeтьcя нeглacнa зaбopoнa нa дocлiджeння пpoблeмaтики гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, y зв'язку iз тим, щo пpaвoвa cвiдoмicть poзглядaлacь виключнo як «peвoлюцiйнa cвiдoмicть», якa бyлa cпpямoвaнa нa cтвopeння тoтaлiтapнoгo cycпiльcтвa. Лишe iз тадшням тoтaлiтapнoгo peжимy в Укpaïнi y 1991 po^ y^a^^ra нayкa пoвepтaeтьcя дo вивчeння кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Укpaïнcькa дepжaвa пoчинaючи з 1991 po^ взялa кypc нa a^™^ дeмoкpaтизaцiю cycпiльcтвa i cиcтeми дepжaвнoï влaди. З oглядy нa да питания poзвиткy, фopмyвaння, cтaнoвлeння i впливу дepжaви нa poзвитoк гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa cтaють як нiкoли aктyaльними. Cepeд cyчacниx y^^m^^x нayкoвцiв, яю зaймaютьcя вивчeнням гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa вapтo видiлити тaкиx: M. Бaнчyк, B. Бapкoвa, M. Бoйчyк, О. Гopбaнь, Г. Зeлeнькo, A. Koлoдiй, C. Kpaвчeнкo, A. Kyдpячeнкo, Ю. Лeвeнця, I. Лoceв, П. Cитник, B. Tимoшeнкo, Ф. Фудич,
0. Poмaнeць, M. Pябчyк, T. Poзoвa, Г. Щeдpoвa тoщo. Kpiм тoгo, вapтo виoкpeмити poбoти тaкиx aвтopiв, як Г. M. Туга «Cyтнicть i шляxи фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa», B. Ю. Бapкoвa «Coцiaльнo-пoлiтичнe cтaнoвищe гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi», Б. П. Aндpecюкa «Ha шляxy дo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa: eвpoпeйcький кoнтeкcт cycпiльнo-пoлiтичнoгo poзвиткy Укpaïни», кoлeктивнi пpaцi
1. T. ^^га, Я. О. Пacькa «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo i нaцioнaльнa iдeя: Укpaïнa нa тлi eвpoпeйcькиx пpoцeciв. Koмпopaтивнi нapиcи», B. Ф. Cipeнкa., B. I. Tимoшeнкo, T. I. Koвaльчyкa «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в Укpaïнi: пpoблeми cтaнoвлeння», M. I. Бepeнштeйнa, П. П. Пaнчeнкa, О. П. Peerna «Poзбyдoвa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi», кoлeктивнa пpaця зa зaгaльнoю peдaкцieю B. П. Meльникa «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo як здiйcнeння cвoбoди: цeнтpaльнo-cxiднoeвpoпpeйcький
дocвiд», B. B. Бypeги, B. П. Зaблoцькoгo «Cycпiльcтвo в пepioд тpaнзицiï: yкpaïнcький кoнтeкcт».
Haйбiльшoï yвaги cлiд пpидiлити тaкiй мoнoгpaфiï як «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo: icтopiя тa cyчacнicть» зa зaгaльнoю peдaкцieю д.ф.н., пpoфecopa T. Poзoвoï. У зaзнaчeнiй ^a^ здiйcнюeтьcя aнaлiз aктyaльниx питaнь фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, a тaкoж cyчacниx пoлoжeнь пpo вплив дepжaви та гpoмaдянcькe cycпiльcтвo. Зoкpeмa, aвтopaми poзкpивaютьcя тeми гpoмaдянcькoï iнiцiaтиви, opieнтиpiв cтaнoвлeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, вплив нa тaкe cтaнoвлeння cyдoвoï влaди. У пpaцi дaнa чyдoвa xapaктepиcтикa icтopичнoмy poзвиткy кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. У мoнoгpaфiяx «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в cyчacнiй Укpaïнi: cпeцифiкa cтaнoвлeння, тeндeнцiï poзвиткy», «Пoлiтичнa cиcтeмa тa iнcтитyти гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в cyчacнi Укpaïнi» i «Пoлiтичнa cиcтeмa i гpoмaдянcькe cycпiльcтвo: eвpoпeйcькi i yкpaïнcькi peaлiï» зa зaгaльнoю peдaкцieю пpoфecopa A. Kyдpячeнкa дocлiджeнo aктyaльнi пpoблeми cтaнoвлeння cyчacнoгo yкpaïнcькoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Зacтocyвaння мeтoдy пopiвняльнoгo aнaлiзy дoзвoлилo вчeним poзкpити дiaлeктичнy взaeмoзaлeжнicть coцiaльнo-пpaвoвoï дepжaви тa iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Cepeд нayкoвиx cтaтeй нa ocoбливy yвaгy зacлyгoвye cтaття «Poзвитoк кoнцeпцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa y втизнянш пoлiтикo-пpaвoвiй дyмцi XIX-пoчaткy XX ст.» д.ю.н., пpoфecopa B. I. Tимoшeнкo, y якiй здiйcнeнo пoвний icтopичний aнaлiз poзвиткy yкpaïнcькoï фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки y cфepi poзyмiння пpиpoди гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвo. У cтarтi пpoaнaлiзoвaнo пoгляди видaтниx y^^m^^x вчeниx 19-20 атшть нa cтaнoвлeння, фopмyвaння i мeтy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. У CTani к.ю.н., дoцeнтa Kpaвчeнкa C.C. «Гpoмaдcькa пpaвoвa cвiдoмicть як нeoбxiдний eлeмeнт пoбyдoви гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi» poзглядaютьcя пpoблeми, якi виникaють y пpoцeci пepeфopмyвaння пpaвoвoï cвiдoмocтi yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa тa зaпpoпoнoвaнo мoжливi пpaвoвi шляxи ïx виpiшeння.
Cepeд oct^^x диcepтaцiйниx дocлiджeнь y cфepi гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa мoжнa видiлити диcepтaцiю O. B. Poмaнeць нa здoбyтrя нayкoвoгo cтyпeню кaндидaтa нayк «Бaзoвi цiннocтi cтaнoвлeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi», y якiй здiйcнeнo aнaлiз цiннocтeй гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa тa дocлiджeнo бaзoвi цiннocтi, в ocнoвi якиx лeжaть apxeтипи кyльтypи cтaнoвлeння yкpaïнcькoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. O. B. Гopбaнь y дocлiджeннi «Гpoмaдянcькe cycпiльcтвo: iдeя тa мexaнiзм ïï здiйcнeння (coцiaльнo-фiлocoфcький aнaлiз)» пpoвoдить пoшyк iдeй гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, a тaкoж мexaнiзмiв ïx вт^ння. У диcepтaцiйнoмy дocлiджeннi M. A. Бoйчyкa нa здoбyrтя нayкoвoгo студню кaндидaтa нayк «Bлaдa i гpoмaдянcькe cycпiльcтвo: мexaнiзм взaeмoдiï» дocлiджeнo вплив влaди нa тpaнcфopмaцiю yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa, зoкpeмa, визнaчeнo мicцe poзвинyтoгo apxeтипнoгo piвня cиcтeми caмopeгyляцiï y CTpy^ypi coцiaльнoгo opгaнiзмy Укpaïни.
У цiлoмy, в cyчacнiй yкpaïнcькiй нayкoвiй думщ нaбyли пoшиpeння двa нaпpями poзyмiння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa:
1. гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в Укpaïнi пepeбyвae нa зapoдкoвiй cтaдiï фopмyвaння. Иoгo oкpeмi eлeмeнти вiдчyвaють нa co6í пocтiйний ттек з бoкy дepжaвнoï влaди тa пepeбyвaють пiд пocтiйним нeгaтивним coцioкyльтypним впливoм нacлiдкiв тoтaлiтapнoгo минyлoгo;
2. гpoмaдянcькe cycпiльcтвo в Укpaïнi та cyчacнoмy eтaпi мae нaлeжний piвeнь iнcтитyцiйнoï opгaнiзaцiï. Oднaк вoнo cтpaждae нe вiд влacнoï нe cфopмoвaнocтi, a вiд cвoeï пaтoлoгiчнoï poзвинeнocтi, пiдпopядкoвyючи дepжaвнy влaдy тa нexтyючи зaгaльними iнтepecaми зapaди зaдoвoлeння пpивaтниx.
Висновок. Oтжe, фopмyвaння вчeнь ^o гpoмaдянcькe cycпiльcтвo мaють знaчний
¿сторичний розвиток. У створення концепцп громадянського суспшьства зробили великий внесок украшсью науковщв, а також ixrn заруб1жш колеги. Для формування в Укршш громадянського суспшьства необхщно взяти до уваги науков1 напрацювання вчених попередшх стол1ть. При цьому, заруб1жний досвщ доцшьно адаптувати до украшсь^' реальносп ¿з врахуванням правових традицш украшського народу.
Список використано¥ лггератури
1. Конститущя Украши // Вщомосп Верxовноi Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Громадянське суспшьство: ютор1я та сучасшсть : моногр. // за заг. ред. Т. В. Розовое - Одеса : Юридична л1тература, 2010. - 344 с.
3. Конституцшне право Украши : тдруч. / за ред. М. Тодики, В. С. Журавського. - К. : 1н Юре, 2002. - 544 с.
4. Лациба М. В. Громадсью оргашзацп на виборах / М. В. Лациба. - Кшв, 2006 - С. 1516.
5. Про стан розвитку громадянського суспшьства в Укршш : доповщь // Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. - К.: 2012. - 250 с.
6. Украшська Радянська Енциклопед1я. - К.: Гол. редакщя УРЕ, 1979. - Т.3: Гердан-Електрограф1я. - 552 с.
7. Юркевич П. 1стор1я фшософп права; Фшософ1я права; Ф1лософський щоденник / П. Юркевич. - К. : Ред. журн. «Украшський Свт>, 1999. - 756 с.
8. Риач Й. Вибори: в1д формал1зму до демократизму (досвщ Укра1ни в 70-90-ri роки XX ст.) / Й. Риач, Л. Литовченко // Вюник ТДТУ. - 1996. - №1. - С. 101-111.
9. Стецюк П. Богдан Кютяювський про конститущю, конституцшну державу та конституц1онал1зм / П. Стецюк // Вибори та демократ1я. - 2012. - № 2. - С. 97-104.
Стаття надшшла до редакцп 30.09.2014 р. V. V. Gorlenko
HISTORY OF PHILOSOPHICAL-LAGAL DOCTRINES OF
CIVIL SOCIETY
In Ukraine today is the formation of civil society. Therefore, there is a need to develop and fixation in the state program of development of a society. It is to form a complete and comprehensive state program is required when it developed to take into account the historical experience of philosophical and legal doctrines of civil society. Thus, the study of the history of philosophical and legal doctrines of civil society is important.
Ancient period or Age of antiquity lay foundations of the concept of civil society. For the first time used the term «civil society». Man, according to the philosophers mentioned period, is inextricably linked to the state, but the will of man is one of the preconditions for the existence and proper functioning of the state. A special place is occupied by the idea of the divine origin of society and the state.
A common characteristic of the Middle Ages ideas for the advantage of the religious element. Christianity is the basis for philosophical and legal thought. Jurisdiction of the Christian Church extends to all cases in both private and state-owned. The basis of social construction is God, after which followed a secular state governor (Emperor, rabbits, Prince) and spiritual leader (patriarch, Pope, metropolitan). Church considerably strengthening its position both economically and politically.
During the Renaissance to the forefront the idea of freedom and happiness of the human person, unlike the Middle Ages where the main remained the state and the church. Human dignity begins to occupy a leading position in scientific discussions. Although the state for the thinkers of this period is the key to peace, which is able to overcome the chaos of the Middle Ages.
During the Enlightenment are the further development of the idea of a fair organization of the state and the natural equality of men as were laid by the Renaissance period. Is
developing and becoming theory of natural law, are valued principles that dictated the public mind, carried criticism of the church and theological ideas.
A new period characterized by pluralism. In philosophical and legal thought emerging new theory of state and law, including on the concept of civil society.
Ukrainian state since 1991 headed for active democratization of society and system of government. For this reason the development, formation, establishment and government influence on the development of civil society are more relevant than ever.
The article gives a general description of the historical development of philosophical and legal doctrines of civil society. The author infers that for the formation of civil society in Ukraine it is necessary to take into account scientific developments scholars of previous centuries. However, international experience it is advisable to adapt to Ukrainian reality, taking into account the legal traditions of the Ukrainian people.
Keywords: doctrines, government program, civil society, law, legislation, philosophy of
law.
УДК 340.125
С. С. Кравченко
ФШОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ РОЗУМ1ННЯ ПРИНЦИП1В I ФОРМ ЗД1ЙСНЕННЯ ПЛЮРАЛ13МУ: ПРИКЛАД СПОЛУЧЕНИХ ШТАТ1В АМЕРИКИ
Американсъка фтософ1я права XX столття торкаетъся найпроблемтших питанъ прав людини. У першу чергу це права жток i права нацюналъних меншин. У зв'язку i3 цим зароджуютъся новi фшософсъш рухи i школи, як виробили свое тлумачення фтософП плюралiзму у контекстi прагматизму. Серед вiдомих були рухи фемШзму i Критики расових теорт. Фшософсъка спадщина зазначених рухiв мае важливе значення для розвитку правовой системи Украгни та тших крагн Свропи, оскшъки у наших державах на съогодтшнт денъ виникае багато дискуст стосовно правового забезпечення дотримання i захисту прав рiзних верств сустлъства. Особливо така проблема виникае при здтснеш конституцтно! i судовог реформи.
У статтi автор дае загалъну характеристику фшософсъко-правовим поглядам руху фемШзму i Критики расових теорт. Автор робитъ висновки про те, що принципом реалiзацli правового плюралiзму е обов'язкове врахування ттереЫв уЫх верств населенняу процеЫ законотворчог дiялъностi.
Ключов1 слова: законотворч^тъ, нацюналът меншини, плюралiзм, прагматизм, фемШзм, ф1лософ1я права.
Постановка проблеми. В р1зномаштносп етшчного походження, у якому живе американське суспшьство вщ дня його утворення, проблема усвщомлення принцитв i форм здшснення плюралiзму в його сощальному та правовому сена i адекватне розумшня способiв правового врегулювання у рiзнi юторичш перюди розглядалася i тлумачились по^зному. Незважаючи на положення Конституцп США - ва люди рiвнi перед законом - рiзним верствам американського суспшьства надавалися бшьш рiвнi права в порiвняннi з шшими. 1з середини 1990-х роюв зi змшою пол^ично! i сощально! ситуацп в глобальному та локальному вимiрах в правових дискусiях США з'явилися новi напрямки i проблематика дискусii. Революцiйнi погляди руху Критичш правовi дослiдження (далi - КПД), рух, який сформувався у фшософп американського правового прагматизму наприкшщ XIX на початку XX столбя, поступово втрачали гостроту i значимiсть у соцiокультурному просторi, який набув значних змш. Вони
