CC BY
34
УДК 316.64:340.13:159.922(045)
В. В. Муж
Льв1вський державний ушверситет внутрштх справ, acnip. кафедри теори та icTopii держави i права
ПРАВОСВ1ДОМ1СТЬ: ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ
© Муж В. В., 2016
Дослвджено 3MicT поняття правово! свщомост з огляду на сучасш науков! напра-цювання з ще! проблем».
Науковщ не прийшли до единого спшьного визначення правосвщомост!, щоразу доповнюють й* змкт новими характеристиками. Здшснено також анал1з псих!чних сташв сввдомост особи. Сформульовано власну наукову позицш щодо поняття правово! сввдомост!, зокрема введено до його змкту таку *й* ознаку, як щейне джерело права.
Ключов! слова: право, правова норма, правове регулювання, правов! вщносини, правосввдомкть, псих!чний стан, р!вень правосвщомост!, сусп!льна св!дом!сть.
В. В. Муж
ПРАВОСОЗНАНИЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПОНЯТИЯ
Статья посвящена вопросам содержания понятия правового сознания в учетом современных исследований этой проблемы.
Ученые не сформулировали единого определения правосознания, каждый раз дополняют его содержание новыми характеристиками. Проанализированы психические состояния сознания лиц.
Сформулировано собственную научную позицию относительно понятия правового сознания, в частности введено в его содержание такой признак, как идейный источник права.
Ключевые слова: право, правовая норма, правовое регулирование, правовые отношения, правосознание, психическое состояние, уровень правосознания, общественное сознание.
V. V. Muzh
LEGAL CONSCIOUSNESS: THEORETICAL ASPECTS
OF THE CONCEPT
The article is dedicated to the study of the content of the notion of consciousness due to modern scientific portfolios.
The author found that scientists have not come to a single common definition of legal consciousness. Consistently the new aspects of legal consciousness appear. Also analysis performed of the mental states of consciousness.
In the conclusion the author formulated his own scientific position regarding the notion of legal consciousness, including the position that legal consciousness can be an ideological source of law.
Key words: law, rule of law, regulation, legal relations, legal consciousness, mental state, the level of legal consciousness, social conscience.
Постановка завдання. На сучасному етат розвитку сустльних вщносин беззаперечним е той факт, що право виступае одним з дoмiнуючих ixmx pегулятopiв, забезпечуючи повноцшне
кнування ycix шститупв дepжaви (пpeзидeнтcтвa, Bepxoвнoï Ради, викoнaвчиx opгaнiв) в мeжax вcтaнoвлeнoï cиcтeми дoзвoлiв i зaбopoн, визначаючи пeвними мeжaми, якi нopмaтивнo carn^o-нoвaнi та зaкpiплeнi, вплив такта iнcтитyтiв на caмe cycпiльcтвo. Пpaгнeння дo poзвиткy гpoмa-дя^ьтого cycпiльcтвa чи намагання peaлiзaцiï ^инцитв (poзмeжyвaння пoвнoвaжeнь дepжaвниx i гpoмaдcькиx iнcтитyтiв, вepxoвeнcтвa пpaвa, нapoднoгo cyвepeнiтeтy, пoлiтичнoï cвoбoди тoщo) йoгo тeopeтикo-пpaвoвoï cфopмoвaнoï мoдeлi y кoнкpeтнiй дepжaвi вимагае, щoб гpoмaдяни ycвiдoмлювaли цшшсть пpaвa, йoгo пpaктичнy знaчyщicть, а татож нeoбxiднicть poзвиткy та вдocкoнaлeння cиcтeми пpaвa зaгaлoм. У цьoмy acпeктi пpaвocвiдoмicть виявляе ceбe ocнoвoю пpaвa, вiддзepкaлeнням йoгo peamsauiï в cyrai^crn та iндикaтopoм знання i знaчyщocтi нopм пpaвa для гpoмaдян. Caмe тoмy вiд фopмyвaння ïï пoняття зaлeжить нe тiльки ^ав^ьн^^ пoдaльшиx нayкoвиx poзpoбoк, aлe й стан пpaвoвoгo poзвиткy cycпiльcтвa.
Мета статть Дocлiдити з тeopeтикo-пpaвoвиx тозицш змicт пoняття пpaвoвoï cвiдoмocтi.
Aналiз досл1джень i пyблiкацiй. На дocлiджeннi явища пpaвocвiдoмocтi зocepeджeнa увага шиpoкoгo кoлa нayкoвцiв, зoкpeмa тaкиx як О. Данильян, Ю. Дмитpieнкo, О. Дeмeнкo, Д. Gpмo-лeнкo, Ю. Kaлинoвcький, M. Keльмaн, А. Koлoдiй, B. Koнoвaлoвa, C. Kpaвчeнкo, Л. ^шин^ка, П. Paбинoвич, I. Oмeльчyк, О. Cкaкyн, C. Cливкa, B. Tимoшeнкo, I. Tiмyш, M. Цимбалюк, О. Цypкaн, А. Штaнькo та rnmi.
У cтaттi пpoпoнyeмo poзглянyти cфopмoвaнi нayкoвi нaпpaцювaння щoдo тоняти "пpaвo-cвiдoмicть". Hayкoвa нoвизнa толягае в тoмy, щo aвтop oдним з пepшиx ввoдить y гоняття пpaвocвiдoмocтi тaкy ïï oзнaкy, як дайте джepeлo пpaвa.
Основна частина. Tвepджeння пpo пoглинaння пpaвocвiдoмocтi пpaвoм чи ïï oтoтoжнeння з шшими юpидичними кaтeгopiями, такими як пpaвopoзyмiння, пpaвoвий вплив, пpaвoвe виxoвaння, пpaвoвa кyльтypa тoщo, ми нe пiдтpимyeмo, ocкiльки пpaвocвiдoмicть е вiдмiнним ввд пpaвa кoмпoнeнтoм пpaвoвoï cиcтeми, Horo iдeйнoю ocнoвoю, внocить пpитaмaнний лишe ïH дopoбoк y poзвитoк пpaвoвиx вiднocин, виpaжae cycпiльнe бaчeння пpaвoвoï peaльнocтi, з oднoгo бoкy - як cпocтepiгaч, тoбтo бeз вчинення кoнкpeтниx юpидичнo знaчyщиx дiй, а з iншoгo - як бeзпocepeднiй yчacник, здiйcнюючи пyблiчний пpoяв нeгaтивнoгo чи пoзитивнoгo cтaвлeння дo зaбeзпeчeння пpaв i cвoбoд людини i гpoмaдянинa (дeмoнcтpaцiï, cтpaйки, нaпиcaння пyблiкaцiй, як cyб'eкт затото-дaвчoï шщативи тoщo).
Пoняття пpaвocвiдoмocтi oxoплюe тpи ocнoвнi piвнi: юpидичний, coцioкyльтypний, ф1го-coфcький. На пepшoмy piвнi - знання ^ава i cвiдoмe Horo зacвoeння. Цe мiнiмyм пpaвocвiдoмocтi, бeз якoгo нeмae пpaвoвoгo та гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Дpyгий piвeнь cягae за юpидичнi мeжi poзyмiння пpaвocвiдoмocтi, poзглядae йoгo в шиpoкoмy coцioкyльтypнoмy та icтopичнoмy кoнтeкcтax. Tyr пpaвo cпpиймaeтьcя як фeнoмeн кyльтypи, а кyльтypa визнaчaeтьcя як здaтнicть cвiдoмoгo зacвoeння i викoнaння пpaвoвиx нopм. TperiH piвeнь cвiдчить пpo мeтaфiзичний вимip пpaвa. Tyт йдeтьcя пpo "чист« в ^аы" (вiдкpиття Kaнтa) як 6уття poзyмy, щo вiдкpивae ^prae^^y йoгo нayкoвoгo та фiлocoфcькoгo ocмиcлeння (виявлення cмиcлy та пpизнaчeння пpaвa) [1, c. 500].
Зважаючи на дoвoлi значний вплив пpaвocвiдoмocтi на яюсть пpaвoвoгo peгyлювaння, пoбyдoвy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, дocлiджeнню ïï пoняття нayкoвцi ^идтяють велику увагу. Ocoбливo це стаго пoмiтнo в paдянcький та пocтpaдянcький пepioди. Bpaxoвyючи шиpoкий cпeктp фiлocoфcькo-пpaвoвиx питань, якi пoв'язaнi з пpaвocвiдoмicтю, зoкpeмa те, щo вoнa oxon^e двi життeвo вaжливi cycпiльнi кaтeгopiï, тaкi як пpaвo та cвiдoмicть, немае визнaчeнoгo oднoзнaчнoгo пoняття пpaвocвiдoмocтi.
Bвaжaeмo за дoцiльнe poзгляд тоняти пpaвocвiдoмocтi poзпoчaти з oглядy тepмiнoлoгiï, нaвeдeнoï в eнциклoпeдичнiй лiтepaтypi, який годато нижче.
Пpaвocвiдoмicть - c^ymic^ пoглядiв, iдeй, тeopiй, уявлень, точу-тв людей (клaciв, cycпiльcтвa, кoлeктивiв) щoдo пpaвa, дiючoгo i бaжaнoгo [2, c. 593].
Пpaвocвiдoмicть - фopмa cycпiльнoï cвiдoмocтi, яка вiдoбpaжae ставлена cyб'eктiв пpaвoвiднocин дo чиннoгo ^ава та пoxiдниx вiд ньoгo пpaвoвиx явищ [3, c. 49].
Пpaвocвiдoмicть - cyкyпнicть пoглядiв, iдей, як вiдoбpaжaють cтaвлення oкpемиx людей, ^ща^ьн^ гpyп дo пpaвa, зaкoннocтi, пpaвocyддя, ïxнe yявлення пpo те, щo e пpaвoмipним чи непpaвoмipним [4, с. 220].
Як бaчимo, навиъ енциклoпедичнa лiтеpaтypa не виcвiтлюe зaгaльнoпpийнятoгo пoняття цьoгo явища, тoмy i cеpед нayкoвцiв icнyють piзнi тонцепци з цьoгo пpивoдy. Oднaк ввaжaeмo, щo такий cтaн pечей не e чимocь негативним, а вкaзye на шиpoкoмacштaбнicть пpaвocвiдoмocтi та кнуючий нayкoвий пoтенцiaл щoдo ïï тзнання.
Cвoгo чacy I. Фapбеp фадягоький пеpioд), на ocнoвi cyттeвиx, на того думку, oзнaк пpaвocвiдoмocтi cфopмyлювaв ïï визначення так: "Пpaвocвiдoмicть e фopмoю виpaження cycпiльнoï cвiдoмocтi, яка coбoю являe cyкyпнicть пpaвoвиx пoглядiв i вiдчyттiв, щo вoлoдiють нopмaтивним xapaктеpoм i включають в cебе як знання пpaвoвиx явищ, так i ïx oцiнкy з точки зopy клacoвoï (чи зaгaльнoнapoднoï) cпpaведливocтi, а тaкoж нoвi пpaвoвi вимoги, якi вiдoбpaжaють екoнoмiчнi, пoлiтичнi пoтpеби та iнтеpеcи cycпiльнoгo poзвиткy" [5, c. 204-205].
Зaгaлoм визначення paдянcькoгo нayкoвця не cyпеpечить нaшoмy poзyмiнню пpaвocвiдoмocтi, oднaк не вapтo щеашзувати клac як нociй cycпiльнoï oцiнки пpaвa та нopмaтивнy oзнaкy дocлiджyвaнoгo явища.
Пpoфеcopи П. Paбинoвич ^учаотий пеpioд) cтвеpджye, щo пpaвocвiдoмicть - це ^стема пoнять, пoглядiв, уявлень i пoчyттiв з пpивoдy чингого aбo бaжaнoгo юpидичнoгo пpaвa, а татож дiяльнocтi, пoв'язaнoï з пpaвoм. На йoгo думку, це cвiдoмicть ocí6, якi вxoдять дo cклaдy вiдпoвiдниx opгaнiв деpжaви, тoбтo гогляди, уявлення циx людей щoдo цшей, змicтy i фopми пpaвил говедшки, вcтaнoвлениx деpжaвoю. Пpoдoвжyючи цю тематику, наутовець зaзнaчae, щo пpaвocвiдoмicть ^таманна не тiльки "aвтopaм" юpидичниx нopм, а й yciм людям, яю так чи iнaкше cтикaютьcя aбo мoжyть "кoнтaктyвaти" з oб'eктивним юpидичним пpaвoм [б, c. 79-80].
Пpoфеcop M. Кельман та O. Mypaшин вважають, щo пpaвocвiдoмicть - вид (фopмa) cycпiльнoï cвiдoмocтi, щo мктить y co6í cyкyпнicть пoглядiв, гочутв, емoцiй, iдей, теopiй та уявлень, як xapaктеpизyють cтaвлення людини, ^фальн^ гpyп i cycпiльcтвa в щгому дo чиннoгo чи бaжaнoгo ^ава та дiяльнocтi, пoв'язaнoï з ним. Зупиняючгоь на ïï дoвoлi значгому впливi на opгaнiзaцiю cycпiльнoгo життя, вoни пoяcнюють це тим, щo пpaвocвiдoмicть введенo в меxaнiзм пpaвoвoгo pегyлювaння як oдин iз зacoбiв впливу на cycпiльнi вiднocини. Cпецифiчнa pиca пpaвocвiдoмocтi як cклaдoвoï частини меxaнiзмy пpaвoвoгo pегyлювaння пoлягae в тому, щo poль ocтaнньoï не oбмеженa бyдь-якoю oднieю cтaдieю пpaвoвoгo впливу. Tieю чи iншoю мipoю вoнa наявна на вcix етaпax меxaнiзмy пpaвoвoгo pегyлювaння пpaвa [7, c. 354-355].
Цшшсть нaведениx вище визначень гонять пpaвocвiдoмocтi, з гогляду нayкoвoгo пiзнaння, пoлягae в тому, щo, oкpiм cтaвлення людей дo пpaвa, нayкoвцi дoпoвнюють змicт пpaвocвiдoмocтi дiяльнicтю, щo з ним гов'язана. Oтже, ïï cyтнicть "пoкидae зoнy меpтвoï пpaвoвoï шюзй.'", щo мicтитьcя виключнo y пoглядax, iдеяx, внyтpiшнix пеpекoнaнняx людини, без мети пoдaльшoï ïx pеaлiзaцiï чеpез меxaнiзм пpaвoвoгo pегyлювaння.
O. А. Жидoвцевa cтвеpджye, щo пpaвocвiдoмicть мoжнa визначити як ocoбливy cфеpy cвiдoмocтi, щo вiдбивae пpaвoвy дiйcнicть y фopмi юpидичниx знань та oцiннoгo cтaвлення дo пpaвa i пpaктики йoгo pеaлiзaцiï, coцiaльнo-пpaвoвиx ycтaнoвoк i цiннicниx opiern^rn, щo pегyлюють пoведiнкy в юpидичнo знaчyщиx cитyaцiяx [8, c. 308]. Загагом, таке визначення пpaвильне, якщo cпoглядaти cycпiльнy знaчyщicть пpaвocвiдoмocтi за диетта oбcтaвин, тoбтo беpyчи дo уваги лише так зване "cьoгoднi", без вpaxyвaння пoдaльшoï' евoлюцiï' пpaвoвиx вiднocин. Oднaк такий пiдxiд дo oзнaчення пpaвocвiдoмocтi yнемoжливлюe вдocкoнaлення y мaйбyтньoмy цieï' ж пpaвoвoï дiйcнocтi за paxyнoк внyтpiшньoгo бажання гоств пpaвocвiдoмocтi (iндивiдiв, coцiaльниx гpyп, нapoдiв тoщo) змiнити пpaвoвий cтaн pечей, пoкpaщивши йoгo.
В. Tимoшенкo poзглядae пpaвocвiдoмicть як cyкyпнicть пpaвoвиx уявлень, пoглядiв, oцiнoк, кoнцепцiй, теopiй, дoктpин, щo виpaжaють cyб'eктивне cтaвлення oкpемo взятиx ocí6, гpyп aбo cyrai^c^a зaгaлoм дo пpaвoвoï' cиcтеми залежго вiд визнання aбo зaпеpечення цт^ст! пpaвa, тoбтo йoгo cпpaведливocтi, cam та ефективнocтi [9, c. 41]. За татого пiдxoдy дo oзнaчення цьoгo явища, зaлежнo вiд визнання aбo зaпеpечення цiннocтi пpaвa, виникae запитання: чи poзглядaти
пpaвocвiдoмicть як гозитивне явище? Moжливo, за пoняттям пpaвocвiдoмocтi пpиxoвaнe як гозитивне, так i негативне cтaвлeння дo пpaвa, тoбтo будь-яка oцiнкa пpaвoвoï peaльнocтi, cтaвлeння дo пpaвa загагом, зaпepeчeння йoгo цiннocтi чи, навпаки, визнання Horo нeoбxiднocтi як peгyлятopa cycпiльниx вiднocин, якi б вoни не давали юpидичнo знaчyщi настагови (пpaвoмipнi чи нeпpaвoмipнi), мoжнa ввднести дo пpaвocвiдoмocтi. У цьoмy випадку дocтaтньo тiльки пpoвecти цифpoвy градащю, yмoвнo пoзнaчивши нулем poзyмiння нeпoтpiбнocтi пpaвa, аж дo знeвaжливoгo дo ньoгo cтaвлeння, а дecятьмa - ycвiдoмлeння йoгo цiннocтi. Toдi втpaчae знaчyщicть пoняття дeфopмaцiï пpaвocвiдoмocтi з ушма ïï видами (пpaвoвий шгшзм, пpaвoвий iдeaлiзм, пpaвoвий iнфaнтилiзм, фетишизм тoщo). Але як тoдi (на кoтpiй цифpi з нaшoгo ^афша) визначати пoзитивнe cпpийняття i ставлення дo пpaвa, а звiдки poзпoчинaти вiдлiк cпaдy дo нeгaтивнoгo, i якими тepмiнaми називати тaкi фегомени? На нашу думку, така сттуащя пpизвeдe, пo-пepшe, дo втpaти caмoï cyтi явища пpaвocвiдoмocтi, a ro^pye - дo нeoднoзнaчнoгo poзyмiння i тлумачення юpидичниx пoнять так, наче б ми вважали, щo злoчиннicть вxoдить дo cклaдy зaкoннocтi, тшьки мeншoю мipoю, aбo злo е тим caмим дoбpoм, але меншим. У татому paзi пiдлягae cyмнiвy вcя cиcтeмa пoбyдoви нaшoгo дyxoвнoгo cвiтy. Toмy дoxoдимo виcнoвкy, щo пpaвocвiдoмicть е пoзитивним явищем, яке в^ажае дiяльнicть, cпpямoвaнy на пpaвoмipнy пoвeдiнкy, щo вiдoбpaжeнa ocмиcлeнням coцiaльнoï цiннocтi пpaвa. Звiдcи дoцiльним е викopиcтaння пoняття "piвeнь пpaвocвiдoмocтi", яке ввoдитимe гpaдaцiю cтaнy пpaвocвiдoмocтi в cyrai^cm чи пpaвoвy cфopмoвaнicть в цьoмy acпeктi oкpeмoгo iндивiдa. Пpичoмy cлiд вpaxoвyвaти, щo не вapтo oцiнювaти такий piвeнь y пpeдcтaвникiв piзниx coцiaльниx чи кopпopaтивниx ^уи, ocкiльки юpидичнo-кoмпeтeнтнa пpaвocвiдoмicть пpaцiвникa юpидичнoï cфepи чи пpoфeciйнa пpaвo-cвiдoмicть пpaцiвникa бyдь-якoï iншoï cфepи cym^o вiдpiзнятимyтьcя з cyб'eктивниx пpичин (ocвiтa, вид дiяльнocтi тoщo). Пoмилкoвo вважати, щo iншим ocoбaм, oкpiм кaтeгopiï юpиcтiв, пpитaмaнний низький piвeнь пpaвocвiдoмocтi, якщo вoни не пopyшyють нopм зaкoнy, мoжливo, i не вивчають дoгмy пpaвa чи yci пpийнятi нopмaтивнo-пpaвoвi акти, але вce ж таки ycвiдoмлюють ïxню цiннicть для пoбyдoви та poзвиткy cycпiльcтвa.
З гозищею B. Tимoшeнкo мoжнa пoгoдитиcя в тoмy випадку, якщo в Horo визнaчeннi poзглядaти не пpaвo зaгaлoм, а тiльки oб'eктивнe юpидичнe пpaвo. Toдi пpaвocвiдoмicть виpaжae cyб'eктивнe cтaвлeння ïï нociïв дo cфopмoвaниx тa/aбo caнкцioнoвaниx дepжaвoю пpaвoвиx нopм, якi зaлeжнo вiд типу пpaвoвoï cиcтeми, i нaвiть бiльшe, вщ пpитaмaннoгo тaкiй дepжaвi peжимy, дeклapyють чи нexтyють зaгaльнoпpaвoвими пpинципaми, щo зaxищaють пpиpoднy та coцiaльнy cyreic^ людини.
Пpoтe ми poзглядaeмo таку cитyaцiю пiд iншим кyтoм зopy. У випадку (мoжливo, такий випaдoк не е далеким вiд peaльнocтi), якщo пpaвo (дiйcнe пpaвo) не е дocкoнaлим, пpaвoвi кoнцeпцiï', дoктpини, пpинципи, пoлoжeння, зoкpeмa пpaвoвi нopми oб'eктивнoгo юpидичнoгo пpaвa, не зaдoвoльняють cycпiльнi iнтepecи aбo, навпаки, cтвopюють пepeшкoди для peaлiзaцiï cфopмoвaниx людигою iдeй пpo мoжливi та не peaлiзoвaнi ïï блага. Toдi в ocoби фopмyютьcя пepeкoнaння пpo нeдocкoнaлicть пpaвa зaгaлoм, пpo втpaтy Horo aктyaльнocтi. Однак y тaкiй cmyau;iï i вiдвoдитьcя ключoвa poль пpaвocвiдoмocтi, яка cпpoмoжнa пepeбyдyвaти пpaвo, з метою пoдaльшoï йoгo peaлiзaцiï як peгyлятopa cycпiльниx вiднocин. Пpo зaпepeчeння цiннocтi пpaвa не мoжe йтиcя, ocкiльки шляx виpiшeння цieï пpoблeми вбaчaeтьcя y "пepeзaвaнтaжeннi" caмoгo ^ава, а не poзyмiннi ocoбoю втpaти йoгo cycпiльнoï знaчyщocтi. Дoxoдимo виcнoвкy, щo пpaвo виcтyпae цiннicнoю ocнoвoю opгaнiзaцiï cycпiльcтвa, тoмy пpaвocвiдoмicть не мoжe гpyнтyвaтиcя на втpaтi цiннocтi caмoгo пpaвa, а мoжe в^ажат^я y poзyмiннi людинoю пoдaльшoгo Horo вдocкoнaлeння, пepeocмиcлeння тoщo.
Bapтий уваги нayкoвий дopoбoк А. О. Штаньго, вiдпoвiднo дo якoгo пpaвocвiдoмicть - це cклaднa пcиxoлoгo-пpaвoвa кoнcтpyкцiя, яка вiдoбpaжae cтaвлeння ocoби дo ^ава, дo пpaвoвиx нacтaнoв. Пpaвocвiдoмicть "вiдпoвiдaльнa" за пoвeдiнкy людини y cфepi пpaвa, за cлiдyвaння cyб'eктiв Horo вимoгaм aбo пpoтиcтaвлeння cвoeï говедшки цим вимoгaм [10, c. 149]. З ^oro випливае i з цим важто не пoгoдитиcя, щo пpaвocвiдoмicть е чинникoм пpaвoмipнoï говедшки. Heдapмa в тeзi щoдo "вiдпoвiдaльнocтi" пpaвocвiдoмocтi за пoвeдiнкy людини y cфepi пpaвa cлoвo
"вщповщальтсть" взято в лапки, оскшьки формування правосвщомост вiдбувaетьcя у cвiдoмocтi само! людини, а вже пoтiм визpiвaють настанови на таку пoведiнку, тобто людина сама вщпо-вiдaльнa за свою поведшку, а пpaвocвiдoмicть е невщ'емним елементом !! розумово! та надал активно!' дiяльнocтi.
Дocлiджуючи взаемозв'язок правово! pеaльнocтi та пpaвocвiдoмocтi, I. ^муш "побудувала" таку iнтегpaльну дефшщда: пpaвocвiдoмicть (у нaйзaгaльнiшoму poзумiннi) - це осмислене вщношення до форм та cпocoбiв здiйcнення людсько! свободи через посередництво встановлено! чи санкщоновано! державою нopмaтивнocтi cуcпiльнoгo життя [11, с. 100]. Якщо розглядати свободу як форму pеaлiзaцii особою й суб'ективних прав та пpaвocвiдoмicть у взаемозв'язку з правовою реальтстю, то з позищею I. Tiмуш варто погодитися. Однак така кaтегopiя, як правосвщомкть, не обмежуеться забезпечуваними державою правовими нормами, а мае також теоретико-правову основу, що грунтуеться на "втшент у життя", тобто реашзацй бажано!, концептуально усвщом-лено! правовими гшотезами юридично! pеaльнocтi.
Розглядаючи правосвщомкть як юридичну кaтегopiю, I. Омельчук зi сво!х мipкувaнь вивiв найвдашше визначення пpaвocвiдoмocтi - "це духовна система уявлень, щей, пoглядiв, переконань, концепцш, теopiй, пoчуттiв, емoцiй, настро!в, пcиxoлoгiчниx переживань тощо, якi складаються з приводу правово! дiйcнocтi, в xoдi й вiдoбpaження, осмислення, тзнання, вiдчуття i перетворення" [12, с. 38]. Як бачимо, у наведеному визначент мктиться дoвoлi масштабний перелш суб'ективних пcиxoлoгiчниx acпектiв внутpiшньoгo свгту людини,!! пcиxiчниx cтaнiв (почуття, емоцй, ще! тощо), причому сам автор poзумiе, що цей перелш не е вичерпним. На нашу думку, будь-яке поняття повинно формулюватися узагальнено, щоб позбутися зайвого словесного навантаження i уникнути зауважень щодо неповноти його змкту.
Оскшьки ми тдтримуемо теоретико-правову позищю щодо правосвщомост як одте! з форм свщомост, а cвiдoмicть полягае у ставленш (вiднoшеннi) людини до навколишнього свгту (у нашому випадку до права), причому з рГзних paкуpciв, то вважаемо, що формулювання поняття "пpaвocвiдoмicть" неoбxiднo розпочинати з уточнення, що правосвщомкть е формою суспшьно! свщомост! Це дасть змогу уникнути вищезгаданих словесних нагромаджень психолопчно-емoцiйнoгo характеру особистостг
Зокрема, професор О. Скакун, формулюючи поняття правосвщомост^ утримуеться вед намагання навести уш характеристики емоцшного чи розумового спрямування та зазначае, що правосвщомкть - це система почуттевих i мислених oбpaзiв комушкативно-вольово! спрямо-вaнocтi, через якГ вщбуваеться безпосередне i опосередковане сприйняття правово! реальносп -ставлення до чинного, минулого i бажаного права, до дГяльностГ, пов'язано! з правом, до правових явищ та поведшки людей у cфеpi права [13, с. 96].
Якщо частково заглибитися у психолопю, а оминути й не видаеться можливим, оскшьки психГчш аспекти особистоси нaявнi у дocлiджувaнoму понятп, то почуття, емoцii розглядаються щею наукою як когнГтивнГ, вольовГ, афективш процеси. Так, У. Джемс розглядае емоцй як стани свГдомостГ [14, с. 123], тдтверджуючи нашу позищю щодо введення до поняття "правосвадомосп" тези, що це рГзновид сввдомосп загалом. Однак не слГд недооцшювати вплив самих емoцiй на формування правосвщомосп, обмежуючи його площиною правово! психологи. Поведшкова частина пpaвocвiдoмocтi також зазнае емоцшного впливу. С. Рубшштейн наголошував на двоякГй сутностГ емоцш, враховуючи цю двоякГсть, яка вщображае втiлене в потреби двояке активно-пасивне ставлення людини до свиу; двоякою, або тoчнiше, двосторонньою, як бачимо, е роль емоцш в дмльносп людини: емоцй формуються в ходГ людсько! дГяльностГ, спрямовано! на задоволення !! потреб; виникаючи в дГяльносп iндивiдa, емoцii чи потреби, пережив у виглядГ емoцiй, е разом з тим настановами до д^льноси [14, с. 154]. Тому, усвщомлюючи важливкть психГчних пpoцеciв, яю позначаються на cтaнi пpaвocвiдoмocтi, доцшьно !х виокремити для формування поняття дослщжуваного явища та узагальнити вищеназваними психолопчними процесами (когнГтивним, вольовим, афективним). Причому афективтсть poзумiтимемo як позитивний процес, акцентуючи саме на можливоси впливу на iндивiдa, зaмicть того, щоб оцшювати нacлiдки (негaтивнi, позитивш) такого впливу.
Як бaчимo, нау^в^ не виpoбили едигого cпiльнoгo oзнaчeння пpaвocвiдoмocтi, в oдниx мicтятьcя пoлoжeння щoдo cтaвлeння ïï rociÍE дo чиннoгo i бажагого пpaвa, iншi дoпoвнюють цi пoлoжeння минулим пpaвoм. З пoглядy пepeciчнoï' людини, для якoï' вaжливicть ^ава пoлягae в зaбeзпeчeннi, зaдoвoлeннi певнта благ та iнтepeciв y кoнкpeтний мoмeнт чacy чи в кpaщoмy випадку мoжливocтi peaлiзaцiï' тaкиx благ y майбуттюму, пoзицiя щoдo минутого пpaвa втpaчae cвiй змicт, xoчa нaвiть y цьoмy випадку не вapтo залишати пoзa yвaгoю o^mi cyджeння чинниx пpaвoвиx нopм чи пpaвoвoï' дiйcнocтi, щo пpийшлa на змiнy пoпepeднiй. Bжe для кaтeгopiï' пpoфeciй, якi пoв'язaнi з юpидичнoю нayкoвoю чи пpaктичнoю дiяльнicтю, анашз минyлoгo пpaвa вкpaй нeoбxiдний, без m>oro нeмoжливo пopiвнювaти cтaн poзвиткy пpaвoвoгo забезпечення cycпiльcтвa.
У цьoмy paкypci дoцiльнo звepнyтиcя дo фiлocoфcькo-пpaвoвoгo пiдxoдy дo icтopiï пpaвa, який opieнтye i вимагае вpaxoвyвaти дiaлeктикy явища та cyтнocтi, ïxню внуфшню лoгiкy, щo дае змoгy виpiзнити пoчaтoк пpoцecy cтaнoвлeння iдeaльниx пepшoocнoв пpaвa, yмoви йoгo виникнення i мoжливий нaпpям poзвиткy пpaвa. А тому нeoбxiднo пpaвильнo oцiнювaти минуле та йoгo вплив на cьoгoдeння, не дoгмaтизyючи ïx, ocкiльки минуле - це зoвciм не "застигле cьoгoдeння", а живий елемент coцiaльнo-cиcтeмнoгo caмopyxy, який xoч i oбмeжeний y чaci, але вoднoчac невщ'емний вiд cyчacнocтi. Пoбaчити це минуле як cyчacнe в живoмy poзвиткy - значить дiaлeктичнo зв'язати Horo з cьoгoдeнням i мaйбyтнiм, зpoбити дiючим eлeмeнтoм cиcтeми, щo звeтьcя icтopичним poзвиткoм [15, c. 88-89]. Ще тмецький фiлocoф I. Kam зазначав: "Якщo нeoбxiдним зaкoнoм нaшoï чyттeвocтi i, oтжe, фopмaльнoю yмoвoю вcix cпpийняттiв е те, щo пoпepeднiй чac нeoбxiднo визначае наступний (ocкiльки я не мoжy дшти дo нacтyпнoгo iнaкшe, як чepeз пoпepeднe), тo i нeoдмiнним затогом eмпipичнoгo уявлення пpo чacoвий pяд е те, щo явища минутого чacy визначають кoжнe icнyвaння в наступгому, i щo нacтyпнi явища як годи мoжyть вiдбyвaтиcя лише octI^™, ocкiльки минyлi явища визначають, c«6to вcтaнoвлюють вiдпoвiднo дo певгого пpaвилa, ïx пepeбyвaння в чаш. Адже тшьки в явищax ми мoжeмo eмпipичнo пiзнaти цю тяглкть y зв'язкoвi чaciв" [16, c. 161]. Отже, cпиpaючиcь на yмoвивoди видaтнoгo пpeдcтaвникa нiмeцькoï клacичнoï ф^^фи, ми пiдтвepджyeмo наше бачення вaжливocтi oцiнки минyлoгo пpaвa в ^m^cri пpaвocвiдoмocтi.
Пpaвocвiдoмicть бeзпocepeдньo фopмyeтьcя в caмiй людинi та фaктичнo iз caмoю людинoю. Boнa пpoxoдить paзoм iз нею шляx poзвиткy, y цьoмy кoнтeкcтi мoжнa пpoвecти aнaлoгiю зi cтaнoвлeнням ocoбиcтocтi. I бшьше, людина як ocнoвa пpиpoднoгo та co^amroro cвiтy, йoгo poзвиткy, фopмye iдeï пpaвoвoгo пoля, тoбтo вiдoбpaжae завдяки cвoïй пpaвocвiдoмocтi зacaди пpaвoвoï' дiйcнocтi нaвкoлo
Бyлo б пoмилкoвим, мабуть, cтвepджyвaти, щo ocoбa набувае пpaвocвiдoмicть в oкpeмoмy виглядi (пoзa межами iншиx фopм cвiдoмocтi) з мoмeнтy ïï нapoджeння. Cnymro кoнcтaтyвaти, щo пpaвocвiдoмicть "зapoджyeтьcя" з чacy, кoли людина (дитина) гочинае cпpиймaти нaвкoлишнiй cвiт, peaлiзoвyвaти cвoï' фiзичнi мoжливocтi, нaвчaтиcя вiдпoвiдним настаговам (щo дoзвoлeнo poбити чи зaбopoнeнo) i це виявляeтьcя в poзyмiннi ïï (пpaвocвiдoмocтi) як фopми, piзнoвидy cвiдoмocтi.
Вишовки. На пiдcтaвi викладегого мoжнa зpoбити пeвнi виcнoвки, а caмe: пpaвocвiдoмicть е фopмoю cycпiльнoï cвiдoмocтi, виpaжaeтьcя ïï пcиxiчними станами, мае cвoïx cyб'eктiв, якиx нaзивaтимeмo ïï нociями, виpaжae cтaвлeння дo пpaвa (чиннoгo, минyлoгo, бaжaнoгo), xapa^ep^ зyeтьcя ycвiдoмлeнням йoгo цiннocтi та е щейним джepeлoм фopмyвaння ocтaнньoгo. Це дае змoгy так cфopмyлювaти пoняття пpaвocвiдoмocтi: пpaвocвiдoмicть - це фopмa cycпiльнoï cвiдoмocтi, щo oxoплюeтьcя cиcтeмoю кoгнiтивниx, вoльoвиx, aфeктивниx пpoцeciв з пpивoдy чиннoгo, минyлoгo чи бажагого ^ава та дiяльнocтi, пoв'язaнoï з ним, виcтyпae iдeйним джepeлoм фopмyвaння пpaвa чepeз ycвiдoмлeння Horo цiннocтi ïï нociями як peгyлятopa cycпiльниx вiднocин.
Bpaxoвyючи динaмiчнicть такта явищ, як пpaвo i пpaвocвiдoмicть, xapaктepиcтики пoняття, cтpyктypи, видiв ocтaнньoï зaлишaютьcя пepcпeктивними для пoдaльшиx тутовта дocлiджeнь
1. Пempoвuч З. З. Втт мopaлi нa npaвocвiдoмicmъ oco6u: фiлocoфcъкo-npaвoвuй вuмip [Eлeкmpoннuй pecypc] I З. З. Пempoвuч II Hayкoвuй вюнш Лъвiвcъкoгo дepжaвнoгo yнiвepcumemy внympiшнix cnpaв. Cepiя юpuдuчнa. - 201З. - Bun. 4. - С. 496-505. - Peжuм дocmyny:
http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvlduvs_2013_4_55.pdf. 2. Юpидичний cлoвник // зapeд. aкaдeмiкiв АН УPCP Б. M. Бaбiя, В. M. Kopeцъкoгo, члeнa-кopecnoндeнma АН YPCP В. В. Цвemкoвa / Гoлoвнa peдaкцiя у^тжъ^ paдянcъкoï eнциклoneдiï Aкaдeмiï нaук У^тн^^Х PCP. - Krne. - 1974. - C. 846. 3. Юpидичнa eнциклoneдiя: в 6 m. / peдкoл.: Ю. C. Шeмшучeнкo (гoлoвa peдкoл.) ma íh. - K.: Уvip. eнцикл.. - T. 5. - 2003. - C. 736. 4. Юpидичнi mepмiни: mлумaчний cлoвник / В. Г. ^mapeH^, П. П. Aндpушкo, T.П. Бaзoвa ma íh.; sapeд. В. Г. ^mapeHка. - 2-гe вид., cmepeommrn. - K.: Либiдъ, 2004. - 320 c. 5. Фapбep И. E. Пpaвocoзнaниe как фopмa oбщecmвeннoгo co-знания / И. E. Фapбep. -M.: Юpидичecкaя лиmepapmуpa, 1963. - 206 c. 6. Paбiнoвич П. M. Ocнoви зaгaлънoïmeopiïnpaвa ma дepжaви: нaвч. тЫб. - X.: Koжул, 2005. - 8^e вид., cmepeommHe. - 160 c. 7. Keлъмaн M. C. Зaгaлънa meopiя дepжaви i npaвa: niдpучник / M. C. Keлъмaн, O. Г. Mуpaшин. - K.: Koндop, 2008. -477 c. 8. Жидoвцeвa O. А. Cmpукmуpa ma функци npoфeciйнoï npaвocвiдoмocmi [Eлeкmpoнний pecypc] / O. А. Жидoвцeвa // Фopум npaвa. - 2012. - M 1. - C. 307-312. - Peжим дocmуnу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2012_1_48.pdf. 9. Tимoшeнкo В. Визнaчaлънi фaкmopи npaвoвoï cвiдoмocmi / В. Tимoшeнкo // Пpaвo У^ати. - 2008. - M 6. - C. 41-46. 10. Шmaнъкo А. O. Пpaвocвiдoмicmъ ma ïïpoлъ у фopмувaннi npaвoвoï noвeдiнки / А. O. Шmaнъкo // Дepжaвa i npaвo. Юpидичнi i nonmnHHi нaуки. - 2009. - Вт. 43. - C. 144-152. 11. Tiмуш I. Пpaвoвa peaлънicmъ i npaвocвiдoмicmъ: iнmeгpaлънe poзумiння змicmу ma взaeмoзвязку / I. Tiмуш // Пpaвo У^шни. -2010. - M 7. - C. 94-100. 12. Oмeлъчук I. А. Пpaвocвiдoмicmъ як юpидичнa кameгopiя / I. А. Oмeлъчук // Вкник Xмeлъницъкoгo iнcmиmуmу peгioнaлънoгo уnpaвлiння ma npaвa. - 2004. -M 4. - C. 33-39. - Peжим дocmуnу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Unzap_2004_4_6.pdf. 13. Œa^H O. Ф. Teopiя npaвa i дepжaви: niдpучник. - 4-me вид., дonoв. i nepepoб. - K.: Aлepma, 2013. - 524 c. 14. Пcиxoлoгия эмoций: meкcmы / тдpeд. В. K. Вилюнaca, Ю. Б. Гиnneнpeйmep. - M.: Изд-вo Moок. ун-ma, 1984. - 288 c. 15. Фiлocoфiя npaвa: нaвч. nocí6. / O. O. Бaндуpa, C. A. Бублик, M. Л. 3aim-^в^кий ma íh.; зш зaг. peд. M. В. Kocmицъкoгo, Б. Ф. Чмтя. - K.: Xpiнкoм IHmep, 2000. - 336 c. 16. KaHm I. Kpиmикa чиcmoгo po-зуму / I. KaHm; nep. з тм. ma npимш. I. Буpкoвcъкoгo. - K.: Юнiвepc, 2000. - 504 c.
