CC BY
25
УДК 340:12
О. I. Колич
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полгтехтка", здобувач, асист. кафедри тeoрii та фiлocoфii права
ГЕНЕЗИС УКРА1НСЬКО1 ПОЛЕМ1ЧНО1 TE4II ТА II ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦ1Й
© Колич О. I., 2016
Проанал!зовано ¡сторичш умови становления поле]шчно1 течн. Розглянуто причини прийняття Берестейсько'1 унн та 11 наслщки для укра'шського сусшльства кшця XVI - початку XVII столггтя. Здшснено анал!з впливу полем!чно1 боротьби на формування фшософсько-правових ¡дей в Украшь
Ключов! слова: Берестейська ушя, полем!чна лггература, фшософсько-правов1 ¡де'1, природне право, р1вшсть.
Е. И. Колыч
ГЕНЕЗИС УКРАИНСКОГО ПОЛЕМИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЕГО ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫХ КОНЦЕПЦИЙ
Проанализированы исторические условия становления полемического течения. Рассмотрены причины принятия Брестской унии и ее последствия для украинского общества конца XVI - начала XVII века. Проанализировано влияние полемической борьбы на формирование философско-правовых идей в Украине.
Ключевые слова: Брестская уния, полемическая литература, философско-правовые идеи, естественное право, равенство.
O. I. Koluch
THE GENESIS OF THE UKRAINIAN POLEMICAL FLOW AND ITS IMPORTANCE FOR THE FORMATION OF THE PHILOSOPHICAL-LEGAL CONCEPTS
The article analyzes the historical conditions of the polemical current formation. The causes of the Brest Union adoption and its consequences for the Ukrainian society at the end of XVI - the beginning of the XVII century are analysed. It analyses the impact of the polemical struggle on the formation of the philosophical and legal ideas in Ukraine.
Key words: the Brest Union, the polemical literature, philosophical and legal ideas, natural law, equality.
Постановка проблеми. Проблематика Берестейсь^' унй 1596 року посадае значне мгсце не лише у вивчент юторй украшського народу, але i польського та росшського. 1сторичний аспект унй та ii' насладив висвплений у великш кшькосп наукових праць. Проте у питаннях унй гсторики не можуть дшти однакових висновюв та пoглядiв, i визначення рoлi ^ei важливoi поди для Украши дoci е cпiрним, оскшьки це питання являе собою конгломерат як релтйних, так i нацioнальниx та пoлiтичниx проблем.
Зoкpемa, oднieю iз aктyaльниx пpoблемaтик e дocлiдження фiлocoфcькo-пpaвoвиx iдей y пoлемiчнiй лiтеpaтypi тa вплив пoлемiчнoï течи m фopмyвaння вiтчизнянoï ф^^фи пpaвa.
Мета poбoти - пpoaнaлiзyвaти ^ичини yтвopення пoлемiчнoï течи, ïï poзвитoк тa вплив пoлемiчнoï лiтеpaтypи та фopмyвaння фiлocoфcькo-пpaвoвиx iдей в Укpaïнi.
Стан дocлiджeння. Пoлемiчнy лiтеpaтypy, a тaкoж пеpедyмoви тa нacлiдки Беpеcтейcькoï yniï дocлiдженo y нayкoвиx ^au^x кyльтypoлoгiв (Б. Бiлик), icтopикiв (П. Б^гау^ E. Biнтеp, M. ^ушев^кий, Д. Дopoшенкo, T. Земеpoвa, H. Пoлoнcькa-Bacиленкo, M. Cемчишен, I. Cкиpдa), фiлocoфiв (Я. Бoндapчyк, О. Maльчевcький), пoлiтoлoгiв (C. Гелей, C. Pyrap, О. Юpиcтoвcький), a тaкoж пpaвникiв. У cтaттi пpoaнaлiзoвaнo poль пoлемiчнoï лiтеpaтypи y poзвиткy ф^^ф^то-пpaвoвиx iдей в Укpaïнi, a вщгак - для пoдaльшoгo деpжaвoтвopення тa пpaвoтвopення.
Виклад <)сн<)вних пoлoжeнь. !дея yнiï не бyлa нoвoю, i yже в XI cт. po6km cпpoби oб'eднaння цеpкoв, якi poздiлилиcя y 1054 p. нa гатолицьку тa пpaвocлaвнy.
Haпpикiнцi 1589 p. aбo нa пoчaткy 1590 p. ептотоп Львiвcький Гедеoн Бaлaбaн пеpший пopyшив питaння пpo yнiю. Hacлiдкoм тaeмнoï кoнфеpенцiï y Белзi y 1590 p. 6ув лиcт дo кopoля, в якoмy eпиcкoпи зaявляли пpo cвoю згoдy визнaти влaдy пaпи. Cпpaвy збеpiгaли y великш тaeмницi, i нaвiть не вш eпиcкoпи знaли пpo пеpегoвopи з кopoлем [11, с. 387-389].
Haйвaгoмiшi пpичини yклaдення yniï тaкi: щея oб'eднaння цеpкoв тa xpиcтиян п^ля poзкoлy 1054 p.; yкpaïнcькi ептотопи poзpaxoвyвaли нa зpiвняння y пpaвax пpaвocлaвниx тa кaтoликiв y cклaдi Pечi Пocпoлитoï; yнiя пoвиннa бута cпpияти змiцненню зв'язкiв iз Шльщею тa зменшенню впливу Mocкви; пpaвocлaвнi eпиcкoпи 6ули незaдoвoленi втpyчaнням бpaтcтв y cпpaви Цеpкви; вище пpaвocлaвне дyxoвенcтвo пpaгнyлo звiльнитиcя вiд пiдпopядкyвaння cxiдним пaтpiapxaм, якi дедaлi бшьше пiдтpимyвaли бpaтcтвa; веpxiвкa пpaвocлaвнoгo дyxoвенcтвa пpaгнyлa piвнocтi iз кaтoлицькими eпиcкoпaми, якi мaли пpaвo зaciдaти в cенaтi тa пiдпopядкoвyвaлиcя Пaпi Pимcькoмy, i лише чacткoвo кopoлю; кеpiвництвo Pечi Пocoлитoï ввaжaлo вipy ^те^^^ьним чинникoм, який змiцнюe деpжaвy, i вбaчaлo в yнiï пеpеxiдний етaп дo чиcтoгo кaтoлицизмy.
Iнiцiaтopaми укгадення yniï з yкpaïнcькoгo бoкy cтaли пpaвocлaвнi eпиcкoпи Гедеoн Бaлaбaн тa Iпaтiй Пoтiй, a тaкoж впливoвi yкpaïнcькi мaгнaти. У жoвтнi 1596 p. в Беpеcтi бyлo пpoведенo цеpкoвний co6op для oбгoвopення пш^ння унй, й нa цьoмy co6opí вiдбyвcя poзкoл пpaвocлaвнoï цеpкви, Г. Бaлaбaн вiдмoвивcя вiд iдеï ymï й пiдтpимaв князя К. Ocтpoзькoгo в йoгo виcтyпax пpoти cтвopення oб'eднaнoï цеpкви. Пpoте пеpешкoдити oфopмленню yнiï вoни не мoгли. Змкт Беpеcтейcькoï yнiï (1596 p.): 1. Пpaвocлaвнa i кaтoлицькa цеpкви oб'eднaлиcя в гpекo-кaтoлицькy (yнiaтcькy). 2. Унiaтcькa цеpквa збеpiгaлa пpaвocлaвнi oбpяди, цеpкoвнo-cлoв'янcькy мoвy, пpaвo нa митpoпoличy тa eпиcкoпcькi кaфедpи, пpaвo нa oдpyження нижчoгo дyxoвенcтвa. 3. Унiaтcькa ^p^a визнaвaлa звеpxнicть Пaпи Pимcькoгo, учення кaтoлицькoï цеpкви. 4. Унiaтcьке дyxoвенcтвo зpiвнювaлocя в пpaвax iз гатолицьким, звiльнялocь вiд cплaти пoдaткiв. 5. Шляxтa тa мiщaни, якi ^ийняли yнiю, тaкoж зpiвнювaлиcя в пpaвax iз кaтoликaми, нaбyли пpaвa oбiймaти пocaди в деpжaвниx i мкькта ypядax [8, с. 87].
Bнacлiдoк yклaдення унй' yтвopилacя Укpaïнcькa ^ra-raranm^^ цеpквa, якa cтaлa cвoepiдним raparn^ нaцioнaльнoï iдентичнocтi yкpaïнцiв тa чинита oпip пoкaтoличенню. Ушя зaпoчaткyвaлa бopoтьбy пpaвocлaвниx iз гpекo-кaтoликaми, a pелiгiйнi cyпеpечнocтi в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi зaгocтpилиcя. Oбiцянoгo зpiвняння пpaв пpaвocлaвниx тa кaтoликiв в pезyльтaтi yniï не вiдбyлocя.
Cтaнoвище Укpaïнcькoï пpaвocлaвнoï цеpкви пicля пiдпиcaння Беpеcтейcькoï yniï 1596 p. пoгipшилocя. Цеpквa poзкoлoлacя та yнiaтcькy, яку визнaвaв пoльcький ypяд, тa пpaвocлaвнy, якa фaктичнo CTana нaпiвлегaльнoю: кopoль Cигiзмyнд III видaв yнiвеpcaл, вiдпoвiднo дo якoгo тa чacтинa пpaвocлaвнoгo дyxoвенcтвa, якa не пpийнялa yniï, бyлa пocтaвленa пoзa зaкoнoм. Hoвocтвopенiй гpекo-кaтoлицькiй цеpквi пеpедaвaлacя чacтинa мaйнa пpaвocлaвнoï цеpкви, зoкpемa, caмi цеpкви тa мoнacтиpi. Пpиxoдcькi шкoли зaкpивaли. Biдбyвaлocя oбмеження пpaв пpaвocлaвнoï шляxти тa мiщaн, яким зaбopoнялocя пpaцювaти у мaгicтpaтax.
Пoчинaлocя велике пpoтиcтoяння, щo пеpетвopилo Беpеcтейcькy yнiю, зaдyмaнy як шст-pyмент пopoзyмiння, нa cимвoл poзбpaтy, вopoжнечi й нacильcтвa. Унiя не oб'eднaлa Укpaïнy, a нaвпaки, poз'eднaлa ïï [2, c.189].
Bapтo зayвaжити, щo yкpaïнcьке cycпiльcтвo cпpийнлo yнiю дoвoлi неoднoзнaчнo. Пpaвocлaвнi ввaжaли yнiю iнcтpyментoм пoкaтoличення й oпиpaлиcя 'й ще декшьга cтoлiть. Пpoте yнiя raimara бyлa гapaнтyвaти збеpеження yкpaïнcькoï цеpкви y cклaдi Kиïвcькoï митpoпoлiï, a тaкoж зaбезпечити yпpaвлiнcькy, кyльтypнy тa oбpядoвy aвтoнoмiï. Toмy yнiя мaлa тaкoж i бaгaтo пpибiчникiв. ^мт^я дo унй' y деякиx ^ед^^ни^ yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa пiдcилювaлacя тaкoж y зв'язку iз вaжким cтaнoвищем Пpaвocлaвнoï цеpкви, cпpичиненим зaлежнicтю вiд Koнcтaнтинoпoльcькoгo пaтpiapxaтy, який зaлежaв вiд Typеччини, a тaкoж yтвopенням y 1589 p. Mocкoвcькoгo пaтpiapxaтy, який xorá пiдкopити co6í Cxiднy Gвpoпy.
Шетлення pелiгiйнoгo гнiтy викликaлo мoгyтнiй пpoтеcт з бoкy piзниx веpcтв y^a'ti^^ro cycпiльcтвa [3, c. 43]. B yмoвax пoлiтичнoгo i вipocпoвiднoгo пpoтиcтoяння нa yкpaïнcькиx земляx з'явилacя пoтpебa вiдcтoювaти iнтеpеcи yкpaïнцiв тими говими зacoбaми, якi дoci були мaйже недocтyпними - глacнicтю, звеpненням дo гpoмaдcькoï думки. Poзгopнyлacя лiтеpaтypнo-пyблiциcтичнa твopчicть нaцioнaльнo-пoлiтичнoгo i цеpкoвнo-pелiгiйнoгo змicтy [13, c. 45]. Укpaïнcьке cycпiльcтвo пoдiлилocя нa двi чacтини, якi пpoтиcтoяли oднa oднiй y pелiгiйниx питaнняx тa впoдoбaнняx, i oдним iз безпocеpеднix нacлiдкiв цьoгo cтaлo yтвopення пoлемiчнoï течй y лiтеpaтypi.
Шлем^ пеpшoгo деcятилiття пicля Беpеcтейcькoгo coбopy мaлa велике знaчення тoмy, щo вoнa yтoчнилa xapaктеp, глибину poзxoдження мiж пpaвocлaв'ям тa кaтoлицизмoм, a тaкoж пpoтеcтaнтизмoм [1, c. 171]. Пoлемiчнa лiтеpaтypa здебiльшoгo тopкaлacя пигань pелiгiйнoгo життя, pефopми цеpкви, are в кoнтекcтi цта пpoблем пopyшyвaлиcя i пoлiтичнi питaння [5, c. 29]. Фiлocoфcькo-пpaвoвa дyмкa в Укpaïнi y пеpioд пicля Беpеcтейcькoï унй' poзвивaлacя y двox ocнoвниx нaпpямax: ^mmro-теoлoгiчнoмy, aбo влacне пoлемiчнoмy: I. Bишенcький, З. Koпиcтенcький, П. Morana, I. Пoтiй, П. Crapra, Г. тa M. Cмoтpицькi, B. Cypaзький, X. Фiлaлет тa шш^ тa кyльтypнo-ocвiтньoмy: I. Бopецький, Л. тa C. Зизaнiй, Ю. Porara^^, K. Cтaвpoвецький. Звичaйнo, цей годи e дoвoлi yмoвним, ocкiльки велига чacтинa дyxoвенcтвa не вiдмежoвyвaлa тебе вiд cвiтcькoгo cвiтoглядy Biдpoдження тa Pефopмaцй, a мaйже вci cвiтcькi ocoби були вipyючими i кня дiяльнicть вiдбyвaлacя вiдпoвiднo дo pелiгiйниx кaнoнiв тa зaпoвiдей. Bapтo зayвaжити, щo cвiтcькi думки щoдo тoгoчacниx cycпiльниx пpoцеciв виcлoвлювaли i дyxoвнi ocoби. Bcеpединi теoлoгiчнoгo нaпpямy тaкoж видiлилиcя двa нaпpями: з oднoгo бoкy дo пoлемiки дoлyчилиcь пpoтивники унй' тa pефopм Пpaвocлaвнoï цеpкви (I. Bишенcький, C. Зизaнiй, З. Koпиcтенcький, П. Moгилa, M. Cмoтpицький, X. Фiлaлет), a з iншoгo -пpиxильники цеpкoвнoï унй' (I. Потш, П. Cкapгa).
Зapoдження пoлемiчнoï бopoтьби мiж кaтoликaми тa пpaвocлaвними, a згoдoм - i yнiaтaми, вiдбyлocя незaдoвгo дo yклaдення Беpеcтейcькoï унй'. Poзпoчaлacя ця бopoтьбa iз cyпеpечoк пpo те, якa вipa e icтиннoю, a якa - cxизмaтичнoю, тoбтo poзкoльницькoю. У 1586 p. вийшoв твip кaтoликa-пoлякa Бенедикта Геpбеcтa '^к^д вipи pимcькoï ^pra^', a y 1587 p. - голь^того pимo-кaтoлицькoгo cвященикa Петpa Crapra '^po eднicть Цеpкви Бoжoï". У цта твopax мicтилacь нищiвнa цитата Пpaвocлaвнoï цеpкви, y дiяльнicть ято' тиpaнiчнo втpyчaютьcя вiзaнтiйcькi iмпеpaтopи, a тaкoж виcлoвлювaлиcь дoкopи вищoмy дyxoвенcтвy чеpез зapoзyмiлicть. Bиxiд iз вaжкoгo cтaнoвищa Пpaвocлaвнoï цеpкви П. Crapra вбaчaв y eднaннi з Pимoм. Mиcлитель ввaжaв кaтoлицькиx eпиcкoпiв ^ямими пocеpедникaми мiж Бoгoм тa людьми, зa якими вipнi пoвиннi cмиpеннo iти тa не дoпycкaти твпъ думки пpo кpитикy ïxнix дй. Ha фoнi бopoтьби iз пpaвocлaв'ям П. Cкapгa тopкнyвcя i деякю iншиx питaнь, не пoв'язaниx з pелiгieю. Одним iз тaкиx буго питaння мoви. Tеoлoг пиcaв, щo ще не бyлo aкaдемй, де би фiлocoфiя, бoгocлoв'я, лoгiкa чи iншi вiльнi нayки виклaдaлиcя cлoв'янcькoю мoвoю. Iз тaкoю мoвoю немoжливo cтaти ученим. Звiдcи i неущго, i xибнi пoгляди.
П. Crapra cвoïми тpaктaтaми змycив пpaвocлaвниx дiячiв-пиcьменникiв зaглибитиcя в icтopiю, poзвитoк гpoмaдcькoï думки, щoб нa нaлежнoмy piвнi веcти пoлемiкy, зacвoюючи вoднoчac xyдoжнiй дocвiд eвpoпейcькoï кyльтypи. cпpияючи збеpеженню нaцioнaльнoï тa pелiгiйнoï caмoбyтнocтi. Biзaнтiйcькa iдеoлoгiчнa i кyльтypнa пapaдигмa вcтyпилa в cyпеpечнicть iз зaxiднoeвpoпейcькими cвiтoглядними тa еcтетичними opieнтиpaми [2, c.195].
Пеpшoю вщговвддю П. Cкapзi був '^люч цapcтвa небеcнoгo" Геpacимa Cмoтpицькoгo, нaпиcaний у 1587 p. тa '^po едину icтиннy пpaвocлaвнy вipy" 1588 p. Bacиля Cypaзькoгo. Mиcлителi зaxищaли дoгми Пpaвocлaвнoï цеpкви тa ^шикув^и iнcтитyт пaпcтвa, a тaкoж говий гpигopiaнcький кaлендap.
Фaктичнo в oдин чac нa apенi пoлемiчнoï 6opotc^ з'являютьcя двi видaтнi пocтaтi: yнiaт Iпaтiй Пoтiй тa пpaвocлaвний дiяч Cтефaн Зизaнiй. У 1595 p. вийшoв тpaктaт I. Пoтiя "Ушя aльбo виклaд apтикyлiв дo з'едточення гpекiв з кocтелoм poмcьким нез'eднaниx". Mиcлитель oпиcyвaв cтaнoвище pycькoï цеpкви тa взaeмини мiж дyxoвенcтвoм тa миpянaми. У cвoïx твopax I. Штш виcвiтлювaв влacне пpaгнення вщговити кoлишню eднicть гpекiв тa Pимy, i вбaчaв у цьoмy cmcrnm xpиcтиянcькoï pелiгiï зaгaлoм.
У в^тав^ь нa пoлемiчний тpaктaт I. Шия oпyблiкoвaнo твip "Kaзaння" (1595 p.) C. Зизaнiя, у якoмy yкpaïнcький миcлитель зaxищaв Пpaвocлaвнy цеpквy тa кpитикyвaв пaпy pимcькoгo.
Moжнa зpoбити виcнoвoк, щo iз caмoгo пoчaткy пoлемiчнoгo пpoтиcтoяння, ще дo пpийняття Беpеcтейcькoï yнiï, вже бyлo пopyшенo низку пpoблемниx питaнь, cтocoвнo якта згoдoм poзпo-чaлacь пoлемiчнa бopoтьбa.
У жoвтнi 1596 p. у м. Беpеcтi бyлo пapaлельнo пpoведенo двa coбopи: yнiaтcький тa пpaвocлaвний. Cпiльнoгo coбopy yнiaтiв тa пpaвocлaвниx тaк i не вiдбyлocя. Xoч oбидвi cтopoни пpиïxaли у Беpеcтя, пpoте кoнcенcycy щoдo cпiльнoгo зaciдaння не дocягли. 8 жoвтня poзпoчaлиcя двa coбopи. Koжен iз нта пpoгoлocив cвoю легiтимнicть тa зacyдив вiдcтyпникiв. Укpaïнa годь лилacя m двa тaбopи: пpaвocлaвний тa yнiaтcький. Caме у пpoцеci пoшyкy вщтовщ нa зaпитaння пpo те, який co6op був легiтимний, i виникта пoлемiчнa лiтеpaтypa.
Пpийняття Беpеcтейcькoï yniï не пpинеcлo бaжaнoгo cпoкoю тa oб'eднaння цеpкoв. Пoльcький ypяд тa кopoль фaктичнo визнaвaли лише yнiaтcькy цеpквy. Пpoте вiдpaзy пicля пpийняття yнiï yнiaти зiткнyлиcя iз ви^итою вopoжнечoю з бoкy пoльcькoгo дyxoвенcтвa тa кеpiвництвa. Kopoлiвcький yнiвеpcaл ввд 15 гpyдня 1596 poкy взaгaлi не згaдye пpo пpaвo yнiaтcькиx eпиcкoпiв зaciдaти у Cенaтi, xoчa це питaння пopyшyвaв нaвiть mm i звеpтaвcя iз ним дo кopoля.
Hевдoвзi пicля Беpеcтейcькoгo сттоду виявивcя веcь тpaгiзм yкpaïнcькoï Унiaтcькoï цеpкви. Koли пoляки пoбaчили, щo Беpеcтейcькa унм не випpaвдaлa ïxmx нaдiй i щo yкpaïнцi не тшьки не cтaли пoлякaми, aле нaвiть не зpoбилиcь кpaщими гpoмaдянaми пoльcькoï деpжaви, вoни втpaтили вcякий iнтеpеc дo цieï yнiï [4, с. 72]. Пpoте це пpизвелo дo тoгo, щo yкpaïнcькa Kaтoлицькa цеpквa не cтaлa пoв'язaнoю iз пoльcьким ypядoм, a cтaлa гoлoвним зaбopoлoм yкpaïнcькoï нapoднocтi пpoти пoлoнiзaцiï. Це вoнa, влacне, й вpятyвaлa Гaличинy вiд нaцioнaльнoï cмеpти [7, с. 33].
Як зaзнaчae Mrnaräo Гpyшевcький, "пpaвocлaвнi, виcтyпaючи з ц^ю cилoю пpoти yniï, пiдчеpкyвaли бшьше пoвaжaннe cвoe дo кaтoлицькoï ^pRm, як cтapoï, opгaнiзoвaнoï, oпеpтoï m тpaдицiяx, нiж дo yнiaтcькoгo нoвoтвopy. З кaтoлицькoï cтopoни дуже недoбpим oкoм дивилиcя нa змaгaння yнiaтcькoï epapxiï вiдмежyвaти cвoю цеpквy ввд лaтинcькoï, зaбезпечити yнiaтcькiй цеpквi caмocтiйне i piвнopядне cтaнoвище з лaтинcькoю, як дpyгoï кaтoлицькoï цеpкви ШльщьЛитви... Cинoди 1643 i 1644 p. винеоли pяд пocтaнoв, нaзвичaйнo вopoжиx для yнiaтcькoгo дyxoвенcтвa, якi йшли вcyпеpеч вciм poзпopядженням i бaжaнням pимcькoï кypiï... Ha Cинoдi 1643 p. лaтинcьке дyxoвенcтвo пocтaнoвилo, щo yнiaтcькi eпиcкoпи не пoвиннi пpетендyвaти нa пpaвa i пpеpoгaтиви еп^^^в лaтинcькиx... Boнo зaбopoнялo yнiaтcькoмy дyxoвенcтвy жaдaти деcятин вiд yнiaтcькoï люд^сти i cтpимyвaти ïï вiд дaвaння лaтинcькoмy дyxoвенcтвy" [6].
Пicля двox беpеcтейcькиx coбopiв 1596 p. m пoчaткy 1597 poкy виxoдить книга П. Crapra "Oпиcaння i o6opom coбopy pycькoгo Беpеcтейcькoгo". Ця ^an^ зa бoгocлoвcьким змicтoм нaближенa дo пoпеpедньoгo тpaктaтy "Пpo eднicть ^pcraa Бoжoгo" (1596 p.), i y нш aвтop дoвoдив легiтимнicть у^т^того coбopy.
Hе зaлишaлиcя ocтopoнь i пpедcтaвники пpaвocлaвнoï cтopoни. У 1597 p. виxoдить oдин iз нaйвизнaчнiшиx пoлемiчниx твopiв "Aпoкpиcиc" Xpиcтoфopa Фiлaлетa. Aвтop вiдтoювaв чиннicть пpaвocлaвнoгo coбopy тa ввaжaв гpекo-кaтoлицькиx eпиcкoпiв вiдcтyпникaми. Ha нaшy думку, знaчення "ATO^TO^y" пoлягaлo не лише у того бoгocлoвcькo-теoлoгiчнoмy змicтi. Aвтop твopy чиго виcлoвлювaв cвoю гpoмaдянcькy пoзицiю, a тaкoж зaxищaв пpaвa пpocтoгo нapoдy.
Mиcлитель вiдcтoювaв думку пpo piвнicть ycix людей ^з^еж^ вiд cтaнoвoï пpинaлежнocтi. Biдпoвiднo дo пpинципy piвнocтi X. Фшвлет тлyмaчив вiднocини мiж мoнapxoм тa нapoдoм як тaкi, щo пoвиннi гpyнтyвaтиcя нa нopмax пpиpoднoгo пpaвa, дoбpoвiльнiй згoдi тa нopмax пpaвa. Toмy дiï мoнapxa тa влaди пoвиннi вiдoбpaжaти вoлю нapoдy тa пpaгнення пiддaниx. Hеoбxiднoю yмoвoю мoгyтнocтi тa cили деpжaви X. Фшвлет ввaжaв неyxильне дoтpимaння зaкoнiв вищими opгaнaми влaди тa rapamró пpaв тa cвoбoд нapoдy i кoжнoï людини. I нaвпaки, нiвелювaння пpaв тa cвoбoд пiддaниx, нopм зaкoнy, злoвживaння влaдoю пiдpивaють деpжaвy тa ведуть дo ïï зaнепaдy. Це, cвoeю чеpгoю, пpизвoдить дo незaдoвoлення нacелення, пеpеpocтae в oбypення. Пiддaнi мaють пpaвo зaxищaти cвoï cвoбoди. Якщo yкpaïнcький нapoд гоки щo oбмежyвaвcя лише вимoгaми, то пpoдoвження пopyшення йoгo пpaв мoже мaти нacлiдкoм збpoйне пoвcтaння, i у цьoмy винa мoжнoвлaдцiв. Oтже, X. Фiлaлет пocтaвив вимoгy зaбезпечення cпpaведливoгo зaкoнy, якoгo пoвиннi дoдеpжyвaтиcя як мoнapx, тaк i нapoд.
X. Фiлaлет, cпиpaючиcь нa теopiю пpиpoднoгo пpaвa гpoмaдян, дoгoвipнoгo пoxoдження деpжaви i пpинцип oбмеження мoнapxiчнoï влaди зaкoнoм, зaпеpечyвaв ycякий aбcoлютизм як cвiтcькoгo мoнapxa, тaк i Шпи Pимcькoгo [13, с. 49].
Як бaчимo, pелiгiйнa пpoблемaтикa у X.Фiлaлетa неpoзpивнo пoв'язaнa iз cycпiльнo-пoлiтичнoю. Для миcлителя ocнoвним бyлo питaння cycпiльнo-пoлiтичниx нacлiдкiв pелiгiйниx пoдiй тa вiднocин.
Haйpaдикaльнiшi пoгляди нa cyra Цеpкви тa шляxи виxoдy iз кpизи виcлoвлювaв aфoнcький чеpнець ^н, який був poдoм iз Bишнi нa Гaличинi. Iвaн Bишенcький е aвтopoм пaлкиx пocлaнь дo eпиcкoпiв, якi пoкинyли бaтькiвcькy вipy, тa дo cвoïx землякiв. У cвoïx твopax миcлитель виcвiтлюe пpичини дyxoвнoгo тa мopaльнoгo зaнепaдy нa yкpaïнcькиx земляx. Cвoepiднoю вiдпoвiддю нa ipa^a™ П. Cкapги тa I. Пoтiя були твopи "Пopaди щoдo oчищення Цеpкви Xpиcтoвoï" тa "Пиcaння дo yтекшиx вiд пpaвocлaвнoï вipи eпиcкoпiв", якi вийшли вiдpaзy пicля пpийняття Беpеcтейcькoï унй.
Tвopчicть I. Bишенcькoгo являе coбoю cyкyпнicть пocлaнь, дiaлoгiв, звеpнень. Цi твopи вiдзнaчaлиcя демoкpaтизмoм тa paдикaльнicтю iдей. У цен^ yвaги фiлocoфa - людинa тa ïï pеaльнi, пpocтi життeвi пpoблеми тa пеpеживaння.
Mиcлитель виcтyпaв зa зaбезпечення piвнocтi кoжнoï людини, i та ocнoвi цьoгo пpинципy видшяв тaкi пpинципи coбopнocтi цеpкви, як безпocеpедньo piвнicть, cмиpення, щедpicть, дoбpoзич-ливicть, недoпycтимicть пиxaтocтi; piвнicть цеpкoв, якi yпpaвляютьcя кoлективнo (coбopнo) тa визнaють нaд coбoю влaдикy Xpиcтa. Mиcлитель кpитикyвaв як aбcoлютнy дyxoвнy влaдy (тoбтo влaдy Пaпи), тaк i aбcoлютнy влaдy cвiтcькиx пpaвителiв. I. Bишенcький кpитикyвaв ycю iepapxro феoдaльнoгo cycпiльcтвa. Ocкiльки Бoг вищий ввд ycix кopoлiв тa пpaвителiв, тo пpaвитель вищий вiд cвoïx пiддaниx лише зaвдяки влaдi, ятою нaдiлив йoгo Гocпoдь. Oдеpжaвши ввд Бoгa влaдy, глaвa деpжaви не мae пpaвa кopиcтyвaтиcя нею m влacний poзcyд, 6o цим пopyшye Бoжi зaкoни. Bлaдy нaдae Гocпoдь не для тoгo, щoб чинити беззaкoння тa cвaвiлля, a для того, щoби втiлювaти у життя Иoгo зaкoни тa cвятy вoлю. З цieï пoзицiï' I. Bишенcький виcлoвлюe cвoe бaчення пpaвocyддя тa cyдoвoï cиcтеми: cyд пoвинен oxopora™ зaкoн, пpaвa тa cвoбoди гpoмaдян.
У 1599 p. oпyблiкoвaнo твip "Aнтикpизиc" I. Пoтiя, який був ввдговвддю нa "Aпoкpизиc" X. Фiлaлетa. У 1608 p. виxoдять "€pеci" тa "Гapмoнiï'" I. Пoтiя, зa якi ïx aвтopa кpитикyвaли пpaвocлaвнi.
У пpaвocлaвнoмy тaбopi у цей чac видiляютьcя нoвi видaтнi oco6totoctí, тaкi як Mелетiй Cмoтpицький тa Зaxapiя Koпиcтенcький.
Haвидaтнiшим твopoм M. Cмoтpицькoгo cтaв "Tpенoc, aбo плaч eдинoï' cвятoï вcеленcьoï aпocтoльcькoï' cx^toï цеpкви" 1610 p. У пеpшiй чacтинi твopy aвтop вiд iменi пpaвocлaвнoï' цеpкви звеpтaeтьcя дo rax, xto звлишив бaтькiвcькy вipy, зoкpемa дo eпиcкoпiв, якi пеpейшли m cтopoнy yнiï. У нacтyпниx чacтинax M. Cмoтpицький cпpocтoвyвaв пoгляди ^тали^кта тa yнiaтcькиx дiячiв, детaльнo aнaлiзyвaв вiдмiннocтi у дoгмaтax тa oбpядax у цеpквax. Ha зaкiнчення aвтop пoдaв кaтеxизм пpaвocлaвнoгo вipoвчення.
У 1619-1622 pp. виxoдить "Пaлiнoдiя, aбo книгa oбopoни" З. Koпиcтенcькoгo, щo cтaлa cвoepiднoю pеaкцieю пpaвocлaвниx та pелiгiйнi пpoблеми. Mетa твopy - зaбезпечити тa yзaгaльнити poзyмiння пpaвocлaвними пpичин тa нacлiдкiв Беpеcтейcкoï уни для Kиïвcькoï митpoпoлiï. З. ^п^тен^кий у cвoeмy твopi збиpae дoкaзи нa кopиcть пpaвocлaв'я, вoднoчac нaмaгaeтьcя
довести хибшсть унн та католицизму. Свою думку автор аргументуе i3 богословського та кторичного ракyрсiв.
У першш чвеpтi XVII ст. pелiгiйна полемша, що так активно вирувала на зламi cтoлiть, як форма боротьби зникала, пoвoлi набуваючи ознак богословсько-апологетичних дослщжень кoжнoï 3i cтopiн окремо. Суперечка перейшла на piвень догматичних poзбiжнocтей мiж християнським Сходом та Заходом. Очевидно, шшого результату пoлемiчнoï боротьби за тих умов гoдi було й чекати [13, с. 53-54].
В украшськш лiтеpатypi XVI-XVII ст., oкpiм pелiгiйнoï проблематики, були вщображет проблеми cycпiльнo-пoлiтичнi та державно-правов! Пpoвiднi yкpаïнcькi дiячi, якi висловлювали cвoï погляди не лише у лгтературних трактатах, але i тд час пpocвiтницькoï роботи у братствах, школах та вищих навчальних закладах, проповщували 1де!', якi вiдпoвiдали на нoвi запити украшського народу. Так, X. Фшалет був прихильником республшанського державного устрою. З. Копистенський вщстоював право кoзакiв на участь у виршент державних та церковних питань. I. Борецький розглядав козацтво як силу, що може захистити та вщстояти шереси украшського народу. Стефан та Лаврентш Зизанн закликали народ боротися iз неcпpаведливicтю, вимагали права на свободу совкт^ вважали необхщтстю вiдoкpемлення церкви вiд держави, дотримувались гyманicтичних пoзицiй та розглядали людину як найвищу цшшсть.
У 1632 р. митрополит Петро Могила заснував Киево-Могилянську академiю, яка здiйcнила вагомий внесок у становлення та розвиток украшсько!' фiлocoфcькo-пpавoвoï, ф]лософсько!' та полпично!' думки. Киево-Могилянська академiя виникла на базi Ки1'всько1' братсько!' школи, засновано!' у 1615 р. Кшвським братством. У 1632 р. Ктвська братська школа об'едналася iз Лаврською школою, в результат чого утворилася Киево-Братська кoлегiя. Пicля прийняття Гадяцького трактату 1658 р. колегн надавався статус академн, i пiд назвою Киево-Могилянська академм заклад дiяв вiд 1659 до 1817 року. Академн судилося стати спадкодавицею фактично yciх украшських вищих навчальних закладiв через ïï випycкникiв та викладачiв.
У стшах академiï зiбpалиcя пpoвiднi yкpаïнcькi науковщ та миcлителi, гpoмадcькi дiячi, духовенство, просвгтники. Зразком для академiï стали захвдш цеpкoвнi колегн, проте за орга-нiзацiею навчання заклад був загальнонащональним вишем, де навчалися представники yciх пpoшаpкiв украшського cycпiльcтва та шоземщ.
Особливе значення у тогочасних умовах мало вивчення фiлocoфiï, icTOpiï, права. Це сприяло осмисленню й узагальненню традицш духовного життя, тднесенню та розширенню гyманicтичних засад [13, с. 55].
Важливе мкце серед дiячiв Киевo-Мoгилянcькoï академiï займае Петро Могила. Мислитель був прихильником iдеï нацioнальнo-визвoльнoï pевoлюцiï в Украш та вiднoвлення yкpаïнcькoï деpжавнocтi. Мpiею П. Могили була незалежна вщ Pociï та Пoльщi Украша, на чoлi якoï мае бути виcoкoocвiчений володар, який дбае про громадян, освиу, закoннicть, мирну зoвнiшню политику. Правитель повинен бути вiдданим християнином, який отримав владу вщ Бога та звиуе перед ним, а також прислуховуеться до думки Церкви.
П. Могила е автором приблизно двадцяти пoлемiчних та богословських твopiв, серед яких "Амфoлoгioн", "Gвхoлoгioн", "Православне cпoвiдання", "Зiбpання кopoткoï науки про артикули вipи православних кафоличних християн", "Лiтoc" та iншi. Мислитель виступив з iдеею pефopмацiï та вдосконалення Пpавocлавнoï церкви, пiдвищення ocвiтньoгo р]вня духовенства, а також запропонував укладення "Унiвеpcальнoï унй", тобто пpавocлавнo-yнiатcькoгo Собору, функщею якого повинно було стати примирення укра1нського народу та забезпечення еднocтi yкpаïнcькoï Церкви.
Збiльшення наукового пoтенцiалy Киевo-Мoгилянcькoï академй, а вщтак - ïï впливу на украшське cycпiльcтвo не могло залишитися непoмiченим. Влада Pociйcькoï iмпеpiï', намагаючись укршити cвoï пoзицiï та змiцнити росшську державу, пропонуе викладачам та випускникам Академн висою ypядoвi та церковш посади. Подаючи певне мicце у державнш iеpаpхiï, такi люди не могли постшно займати нейтpальнi суспшьно-полгтичш пoзицiï, i з часом змушет були висловлюватися на пiдтpимкy тогочасного полгтичного режиму. Такi миcлителi дoвoлi активно розвивають державно-правову та фшософсько-правову проблематику, зокрема, висловлюють iдеï
cтocoвнo того, ятою пoвиннa бути мoнapxiя, як пoвиннi бути opгaнiзoвaнi струнки деpжaви тa Цеpкви тoщo, чим ктотго збaгaтили yкpaïнcькy фiлocoфcькo-пpaвoвy думку. У цьoмy плaнi дoвoлi яcкpaвoю бyлa дiяльнicть Феoфaнa Пpoкoпoвичa i Cтефaнa Явopcькoгo.
C. Явopcький стшв нa пoзицiяx зaxиcтy iнтеpеciв i aвтopитетy Пpaвocлaвнoï цеpкви, ви^гов-лювaвcя пpoти мoжливocтi пiдпopядкyвaння цеpкoвнoï влaди aдмiнicтpaтивнoмy aпapaтy. Bвaжaв, щo у деpжaвi цеpкoвнa тa cвiтcькa влaдa пoвиннi бути piвнoпpaвними. Пicля пеpеïздy дo Mocкви митpoпoлит C. Явopcький нaпoлегливo тa пocлiдoвнo oбcтoювaв вдею неoбxiднocтi зaбезпечення piвнoпpaвнocтi цеpкoвнoï тa cвiтcькoï влaди, a тaкoж ïxньoï cпiвпpaцi зaдля дoбpa деpжaви. Mиcлитель дaв змoгy Петpy I зpoзyмiти те, щo iмпеpiя великoю мipoю cвoïм ycпixoм зoбoв'язaнa Цеpквi, i ^praa мoже дoпoмaгaти втшенню у життя pефopм, якщo ypяд ïï пiдтpимyвaтиме.
Cxoжoï думки щoдo CTaycy Цеpкви у деpжaвi дoтpимyвaвcя Ф. Пpoкoпoвич. У 1705 p. миалитель нaпиcaв icтopичнy дpaмy "Boлoдимиp", в якш змaльoвye кapтинy xpещення Pyci тa виcвiтлюe знaчення xpиcтиянcьвa для ^pam^^ro cycпiльcтвa. У твopi пpocлiдкoвyeтьcя виpaженa пaтpioтичнa cпpямoвaнicть, Kиïв ф^шф тpaктye як "дpyгий Gpycaлим".
Ha ocнoвi вчень зaxiднoeвpoпейcькиx миcлителiв, зoкpемa Toмaca Гoббca тa Гyгo Гpoцiя, Ф. Пpoкoпoвич poзpoбив низку фiлocoфcькo-пpaвoвиx иa деpжaвнo-пpaвoвиx кoнцептiв. Mиcлитель був ^^ильни^м пpиpoднoгo пpaвa тa теopiï cycпiльнoгo дoгoвopy. Ha вiдмiнy вщ T. Гoббca, який ввaжaв, щo людинa e злoю вiд пpиpoди, a людcьке cycпiльcтвo пеpебyвae у пocтiйнoмy cтaнi вiйни вcix ^ora вcix, Ф. Пpoкoпoвич виcлoвлювaв думку ^o те, щo людcькa шв^ть e нaйбiльшим дapoм пpиpoди, i caме вoнa змyшye людину твopити дoбpo. Бoжий зaмиcел paзoм зi здopoвим глyздoм, a тaкoж злoм тa зoвнiшнiми зaгapбникaми cпoнyкaли людей дo cтвopення деpжaви, гoлoвним зaвдaнням якoï e зaбезпечення, oxopoнa тa зaxиcт пpaв, cвoбoд тa iнтеpеciв людини. Гpoмaдяни деpжaви пoвиннi пiдкopятиcя мoнapxoвi тa дoтpимyвaтиcя зaкoнiв. Caме нa циx пpинципax гpyнтyeтьcя теopiя ocвiченoгo aбcoлютизмy, яку poзpoбив Ф. Пpoкoпoвич. У твopi "Пpaвдa вoлi мoнapшoï" (1722 p.) aвтop виcлoвлюe cвoe бaчення пoлiтичнoгo iдеaлy - aбcoлютнa мoнapxiя, нa чoлi я^ caмoдеpжaвець, "фiлocoф нa тpoнi".
Зaгaлoм дo нac дiйшлo близькo 140 пoлемiчниx твopiв. Iз ниx мaйже 80 нaпиcaли yнiaтcькi тa ^толи^ю дiячi тa близькo 60 - пpaвocлaвнi. Пoлемiчнa лiтеpaтypa являe coбoю не лише певний етaп poзвиткy y^arn^^^ пиcемcтвa, aле й ф^^фи, i, зoкpемa, oкpемий етaп poзвиткy фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки.
Baжкo пеpеoцiнити зтчення пoлемiчнoï течiï для yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa. Hезвaжaючи нa yтиcки тa екcпaнciю, y^arn^ у лiтеpaтypнo-пyблiциcтичнiй фopмi змoгли дoвеcти влacнy caмoбyтнicть, iдентичнicть, нaявнicть нaцioнaльнoï' ^де!^ a згoдoм - п^няттая нa нaцioнaльнo-визвoльнy бopoтьбy, у якiй влacнa iдеoлoгiя мaлa дaлекo не ocтaннe знaчення.
Щ^ тяжчим cтaвaв пoльcький гнiт, то бшьше yкpaïнcький нapoд виявляв cвoю вoлю звiльнитиcя вiд ньoгo. Cелянcькi пoвcтaння, щo ïx пiдтpимyвaли кoзaки, були для Пoльщi cтpaшнoю пеpеcтopoгoю, якoï' вoнa не зpoзyмiлa, не вpaxyвaлa зpocтaння знaчення кoзaцтвa. HaCTyn пoльcькoï деpжaви, вcебiчне змiцнення впливу пoльcькoï кyльтypи, згipдливе cтaвлення толяюв дo yкpaïнcькoï кyльтypи, "xлoпcькoï" вipи, "xлoпcькoï" мoви - вcе це не cпpиялo денaцioнaлiзaцiï й мacoвiй acимiляцiï, влacтивиx нapoдaм, якi визтють cвoю меншoвapтicть, a нaвпaки: тд тиcкoм cильнiшиx cyciдiв yкpaï'нcький нapoд зaгapтoвyeтьcя дo бopoтьби зa cвoe нaцioнaльне "я", не втpaчae cвoeï' нaцioнaльнoï caмocвiдoмocти i, зa невеликими винятгами, не зpiкaeтьcя cвoeï нaцioнaльнocтi, xoч зa цю твеpдicть дoвoдилocя дopoгo плaтити - вiдмoвoю вщ пoлiтичниx тa гpoмaдянcькиx пpaв. Укpaï'нcький нapoд piшyче бopетьcя зa cвoю Цеpквy, зa cвoe пpaвo, зa cвoю мoвy [11, с. 421].
У xoдi бopoтьби пpoти yniï Укpaïнcькa пpaвocлaвнa цеpквa фopмyeтьcя як нaцioнaльнa, a ïï нayкoвими, кyльтypними тa ocвiтнiми ocеpедкaми cтaють бpaтcтвa тa бpaтcькi шкoли, Ocтpoзькa aкaдемiя, Kиeвo-Moгилянcькa aкaдемiя.
B opгaнiзaцiï' шкш i пoшиpеннi ocвiти не вiдcтaвaли i кaтoлики-yнiaти. Kиïвcький митpoпoлит Im™ Пoтiй, щo caм був виcoкoocвiченoю людинoю, зacнyвaв кaтoлицькy кoлегiю у Birnm тa кaтoлицькy шкoлy в Беpеcтi. Mитpoпoлит Bеньямин Pyтcький вживaв зaxoдiв у 1624 p., щoб
зacнyвaти py^^ cемiнapiю, з якoï вийдуть кaдpи ocвiченoгo дyxoвенcтвa. Щoби пoпyляpизyвaти нaвчaння cеpед шиpoкиx нapoдниx мac i нaблизити ïx дo poзyмiння oбpядiв, yкpaïнцi-кaтoлики видaють книжки, шкшьш пiдpyчники мoвoю, нaближенoю дo нapoднoï. Aктивнy poбoтy в цьoмy нaпpямi poзгopнyли o. Bacилiяни, якi в 20-30-т poки XVII cт. мaли вже 20 мoнacтиpiв i мaйже cтiльки ж шкiл. Oднieю з пеpедyмoв poзвиткy cемiнapiï B. Pyтcький ввaжaв зaбopoнy пеpеxoдити нa лaтинcький oбpяд. Mитpoпoличa cемiнapiя в Kиeвi, xoч i не викoнaлa cвoгo зaвдaння тaк, як це плaнyвaв ïï iнiцiaтop i eпиcкoпaт yнiaтcькoï Цеpкви ('^o6 дo не'' з ycix чacтин Pycи люди шляxетcькoгo cтaнy i гpецькoгo oбpядy ^crnam cвoïx xлoпцiв для нaвчaння дoбpиx нayк i cвoeï piднoï вipи, щo в нiй нapoдилиcь"), are зaлишилacя як iнcтитyцiя, щo в кpaщиx oбcтaвинax cтaлa б для y^a'ti^rax кaтoликiв тим, чим CT^a Moгилянcькa Aкaдемiя для пpaвocлaвниx [12, c. 125].
Як зaзнaчae O. Maльчевcький, пpaвocлaв'я зaгaлoм yкpaïнцi тpaктyвaли як piднy вipy, щo вiдpiзнялa ïx вiд пpедcтaвникiв iншиx етнociв (пеpедyciм мycyльмaн-тaтap i пoлякiв-кaтoликiв). A толя Беpеcтейcькoï уни пpaвocлaвний тpaдицioнaлiзм певнoю мipoю cпpияв poзмежyвaнню мiж yкpaï'нцями тa бiлopycaми. Biдбyлacя тpaнcфopмaцiя пpaвocлaв'я в yкpaïнcькy нaцioнaльнy pелiгiю -pелiгiю, щo cпpиялa нaцioнaльнiй кoнcoлiдaцiï'. Цiй тpaнcфopмaцiï знaчнoю мipoю cпpияв coюз пpaвocлaвнoгo тpaдицioнaлicтcькoгo дyxoвенcтвa з кoзaцтвoм, щo cклaвcя в 10-20-т poки XVII ст. Koзaцтвo в тoй чac фaктичнo cтaлo пpoвiднoю coцiaльнoю cилoю y^arn^^io нaцioгенезy, a пpaвocлaвне дyxoвенcтвo нaдaвaлo цьoмy пpoцеcoвi pелiгiйнo-iдеoлoгiчне зaбезпечення [10, c. 124].
У таутовш лiтеpaтypi, пеpедyciм пpaвocлaвнoгo cпpямyвaння, пpийняття iepapxaми yniï poзглядaли як aкт не лише цеpкoвнoï зpaди, a й нaцioнaльнoï'. Caмy ж yнiю тpaктyвaли як зaciб пoкaтoличення й oпoлячення yкpaïнцiв, мoвляв, вoнa cлyгyвaлa пеpеxiдним мicткoм мiж пpaвocлaв'ям тa кaтoлицизмoм. Oднaк, нa думку cyчacниx дocлiдникiв, тaкий пiдxiд не зoвciм кopектний. Звичaйнo, з бoкy кaтoликiв, cпpaвдi, були тaкi нaмipи тa cпoдiвaння. Aле не в пpaвocлaвниx влaдик, якi пiшли нa yнiю. Boни вiдcтoювaли cвoï' кopпopaтивнi iнтеpеcи, щo були не менш нaцioнaльними, тж кopпopaтивнi iнтеpеcи ^pam^ra'' шляxти, мiщaнcтвa чи кoзaцтвa. Пpoте yнiaти, твopячи pycькy (фaктичнo ^pam^Ry) цеpквy, незaлежнy вiд cxiдниx i мocкoвcькиx пaтpiapxiв й aвтoнoмнy в межax кaтoлицькoï цеpкви, зiткнyлиcь з piзкoю пpoтидieю пoлiтичнo aктивниx веpcтв yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa. Пpетендyючи нa нaцioнaльне лiдеpcтвo, вoни вбaчaли в пocиленнi пoзицiй цеpкoвнoï iepapxiï oбмеження cфеp cвoïx впливiв [9, c. 83].
Bapтo зayвaжити, щo бiльшicть пpедcтaвникiв yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa cпpиймaли yнiaтiв як зpaдникiв, вщступниюв бaтькiвcькoï вipи. Toмy тa чacтинa yкpaï'нцiв, щo пiдтpимaли yнiю, гостиго пoвиннi були дoвoдити cвoю нaцioнaльнy нaлежнicть дo pycькoгo нapoдy i те, щo вoни не oпoлячилиcя. Taк, пpaвocлaвне дyxoвенcтвo, iдyчи та yнiю, вимaгaлo збеpеження звичнoгo для yкpaïнцiв oбpядy тa тpaдицiй.
Пoкaзoвo, щo yнiaти дуже чiткo poздiляли мocкoвcький нapoд, тoбтo pociян, i нapoд pycький, пiд яким poзyмiли жителiв yкpaïнcькиx земель. Пpинaймнi ^pam^ra пpaвocлaвнi тpaдицioнaлicти не вiдмежoвyвaли cебе тaк piзкo вiд pociян. Bpештi-pешт, це пpивелo ïx дo тaк звaнoï '^a^pocrn^^'' ]де!'", якa пеpедбaчaлa eднicть cxiднocлoв'янcькиx земель y межax eдинoï Pyci. Унiaти ж тaкy eднicть зaпеpечyвaли i poзглядaли Py^ як oкpемy етнiчнy, кoнфеciйнy тa пoлiтичнo aвтoнoмнy oдиницю, якa товинта opieнтyвaтиcя нa кaтoлицький Зaxiд [9, c. 84].
У pезyльтaтi пpийняття Беpеcтейcькoï' yniï тa виникнення пoлемiчнoï лiтеpaтypи icтoтнo aктивiзyвaлocь нaцioнaльнo-кyльтypне життя в Укpaïнi. Bиниклa низкa вдей, пpoгpеcивниx для фopмyвaння нaцioнaльнoï cвiдoмocтi. Oднieю iз тaкиx бyлa щея пoлiкoнфеciйнoï деpжaви i тащ'', тобто чи нaцioнaльнy пpинaлежнicть визнaчae вipa.
Зaгaлoм, пpедcтaвники yнiaтcькoгo дyxoвенcтвa були пpиxильникaми iдеï' демoкpaтизaцiï таци. Пpoте цю тенденцiю cтpимyвaли тoгoчacний гган кoнфеciйнo-пoлiтичнoï бopoтьби, aдже y ^^ильни^в yнiï не бyлo тaкoï poзшиpенoï демoкpaтичнoï бaзи, як y пpaвocлaвнoгo дyxoвенcтвa, пpибiчникaми якoгo були мiщaни, шляxтa тa кoзaцтвo. Цi oбcтaвини змyшyвaли yнiaтiв визнaти, щo вoни не e eдиними пpеcтaвникaми Pyri^^ai™, i ïxra кoнфеciя не e oбoв'язкoвoю oзнaкoю пpинaлежнocтi дo ^pam^ra'' нaцiï. Oтже, зaвдяки yniï в Укpaïнi фopмyeтьcя нoве пpoгpеcивне уявлення пpo мoжливicть фyнкцioнyвaння пoлiкoнфеciйнoгo cycпiльcтвa.
Висн<>вки. У кiнцi XVI - m пoчaткy XVII cт. в Укpaïнi poзгopтaeтьcя iделoгiчнa бopoтьбa мiж пpедcтaвникaми пpaвocлaвнoï тa yнiaтcькoï цеpкoв. Tвopи пpaвocлaвниx тa yнiaтcькиx aвтopiв, у якта oбгoвopювaлиcя пpoблемнi pелiгiйнi питвння, щo виникли у pезyльтaтi oб'eднaння цеpкoв Беpеcтейcькoю yнieю 1596 p., oтpимaли зaгaльнy нaзвy - пoлемiчнa лiтеpaтypa.
Пoгляди нayкoвцiв нa пеpедyмoви, нacлiдки, poль i знaчення Беpеcтейcькoï yнiï дo нaшиx днiв зaлишaютьcя дoвoлi пoляpними. Toмy ми cпpoбyвaли кpитичнo oцiнити внеcoк у poзвитoк yкpaïнcькoï фiлocoфcькo-пpaвoвoï думки пpедcтaвникiв як yнiaтcькoï, тaк i пpaвocлaвнoï чacтини yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa.
Caмa iдея oб'eднaння цеpкoв не бyлa нoвoю для yкpaïнcькoгo нapoдy. Ha нaшy думку, зaдyм cтвopення eдинoï yкpaïнcькoï Цеpкви був дoвoлi кoнcтpyктивним не лише у pелiгiйнoмy плaнi, aœ тaкoж i для yкpaïнcькoгo деpжaвo- тв пpaвoтвopення. Ддже нв pелiгiйнoмy rpyrní неoднopaзoвo вiдбyвaлиcя poзкoли вcеpединi y^a^^^re нapoдy, cтикaлиcя aнтaгoнicтичнi cили, щo неминуче пpизвoдилo дo знеcилення y^arn^^ деpжaви тв ïï деcтaбiлiзaцiï', a штли - нaвiть дo poзбaлaнcyвaння cycпiльcтвa тв йoгo глибoкoï' ^изи, щo cтaвaлo ocoбливo небезпечним в yмoвax iнoземнoï' екcпaнciï'.
Пiдпиcaння Беpеcтейcькoï yniï 1596 p. не дaлo бaжaниx нacлiдкiв. Haвпaки, cитyaцiя ще бшьше ycклaднилacя, в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi cтaвcя poзкoл. Ta чacтинa yкpaïнцiв, якi пеpейшли та бiк yniï, вбвчвючи у нiй шляx дo pелiгiйнoï caмocтiйнocтi, зiткнyлacя iз вopoжим cтaвленням тв неcпpийняттям кoнcеpвaтивнoï, пpaвocлaвнoï чacтини. Taк poзпoчaлocя pелiгiйне пpoтиcтoяння, яке пеpейшлo у тлку толемшу.
Пpoте pелiгiйне пpoтиcтoяння мaлo не лише негативт для y^a^^^re cycпiльcтвa нacлiдки. Пoлемicти m зacaдax глacнocтi пoчaли вiдcтoювaти iнтеpеcи y^a^^^re нapoдy, йoгo caмoбyтнicть, iдентичнicть, вipy тв пpaвa. Koжнa зi cтopiн, нaмaгaючиcь змiцнити влacнi гозици, дбвта ^o збшьшення cвoгo впливу чеpез cпpияння poзвиткy ocвiти, a тaкoж чеpез пoбyдoвy шкш. Bищезaзнaченi тенденцiï' вщгрвли ввжливу poль не лише для тoгoчacнoгo cycпiльcтвa, are i для пoдaльшoгo poзвиткy y^arn^^ деpжaви, кyльтypи тв туки. Ha гашу думку, пoлемiчнa течiя двлв пoштoвx для нoвoгo, pенеcaнcнoгo пiднеcення у poзвиткy фiлocoфcькo-пpaвoвиx iдей тв уявлень ^o деpжaвy i пpaвo.
1. БЫШ Б. Kyльmypoлoгiя: нaвч. тЫб. для cmyд. вuщ. нaвч. 3am. I Б. Быт - К.: КИИГА, 2004. -408 c. 2. Бiлoyc П. B. Icmopiя yкpaïнcькoïлimepamypu XI-XVIII cm.: нaвч. тЫб. I П. B. Бiлoyc. - К.: BЦ "Aкaдeмiя", 2009. - 424 c. 3. Бoндapчyк Я. Бopomьбa К.-B. Ocmpoзькoгo з Бepecmeйcькoю утею 159б poKy I Я. Бoндapчyк II Hayкoвi 3anucKu [Haцioнaльнoгo yнiвepcumemy "Ocmpoзькa aкaдeмiя"]. Cep.: Фiлocoфiя. - 2008. - Bun. 4. - С. 37-4Б. 4. Bmmep E. Biзaнmiя ma Purn, y бopomьбi 3a У^тну I Eдyapд Bmmep; nep. з нш. - Пpaгa: Buдaвнuцmвo Юpiя Tuщeнкa, 1944. - 222 c. Б. Гeлeй С. Д. Пoлimoлoгiя [meKcm]: нaвч. nocí6. I С. Д. Гeлeй, С. M. Pymap. - 8-e вnepepoб. ma дon. - К.: "Цeнmp yчбoвoï лimepamypu", 2012. - 348 c. б. Гpyшeвcькuй M. Icmopiя Укpaïнu-Pycu. T. VIII. Poздiл VIII. - К, 199Б. - 85б c. - [Eлeкmpoннuй pecypc]. - Peжuм дocmyny: http:IIlitopys.org.uaIhrushrusIiur80803.htm 7. Дopoшeнкo Д. Пpaвocлaвнa цepквa в мuнyлoмy i cyчacнoмy жummiyкpaïнcькoгo нapoдy I Дмumpo Дopoшeнкo. - Бepлiн: дpyкapня E. Bixmpa, 1940. -71 c. 8. Зeмepoвa T. Ю. Icmopiя Укpaïнu I T. Ю. Зeмepoвa, I. M. Cкupдa. - X.: ФOП Cniвaк B. Л., 2012. - 832 c. 9. Maльчeвcькuй O. Фopмyвaння нaцioнaльнoï cвiдoмocmi npeдcmaвнuкaмu УГКЦ (тжць XVI - nepшa тл. XVII cm.) I O. Maльчeвcькuй II Te3u звimнoï нayкoвoï кoнфepeнцiï фiлocoфcькoгo ф-my. - Львiв: Buдaвнuчuй цeнmp ЛHУ iмeнi Iвaнa Фpaнкa, 2008. - Bun. Б. -С. 83-8б. 10. Maльчeвcькuй O. M. Kyльmypoлoгiчнi acneKmu yкpaïнcькoгo нaцioгeнeзy (XVI - nepшa noлoвuнa XVII cm.) I O. M. Maльчeвcькuй II Bien. Львiв. ун-my. Cep. Фiлocoф. нayкu. - 200б. - Bun. 9. -С. 117-12б. - C. 124. 11. Пoлoнcькa-Bacuлeнкo H. Icmopiя Укpaïнu: y 2 m. T. 1 Дo cepeдuнu XVII cmoлimmя I H. Пoлoнcькa-Bacuлeнкo. - К.: Лuбiдь, 1992. - б40 c. 12. Ceмчuшeн M. Tucячa poюв у^шть^ кyльmypu: Icmopuчнuй oгляд кyльmypнoгo npo^cy I Mupocлaв Ceмчuшeн. - 2-гe впд, фomomun. - Кшв: Дpyгa pyKa; Pocmoв нa Дoнy: Фeнuкc: Гpaмnyc Эйm, 1993. - ББ0 c. 13. Юpucmoвcькuй O. I. Hapuc icmopiï noлimuчнoï думкы: нaвч. nocí6. I Opecm Юpucmoвcькuй. -Львiв: OлIC-nлюc, 2001. - 272 c.
