CC BY
33
УДК 342.(477.8)"1918/1920" I. Я. Терлюк
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка",
канд. icr. наук, доц., доц. кафедри icTOpii держави i права
РОЗВИТОК УКРАШСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО (ОРГАН1ЧНОГО) КОНСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ: ДОБА ЗУНР-ЗО УНР
© Терлюк I. Я., 2016
Дослвджуються укра'нський нащональний конститущонал!зм - конституцшне законодавство та конституцшно-правов! пошуки в УкраТш доби Зах^ноукраТнськоТ Народно! республжи / ЗО УНР. Наголошено, що конституцшне законодавство ЗУНР визначало загальну спрямовашсть '11 законодавчо!' д!яльност1, а науковий доробок вггчизняного ученого Сташслава Дшстрянського мав важливе значення для утверд-ження укра'1'нського конституц!онал!зму.
Ключов! слова: конституцшне законодавство, укра'нська нац1ональна держав-нкть 1917-1921 рр., ЗУНР, ЗО УНР.
И. Я. Терлюк
РАЗВИТИЕ УКРАИНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО (ОРГАНИЧЕСКОГО) КОНСТИТУЦИОНАЛИЗМА: ПЕРИОД ЗУНР - ЗО УНР
Исследуются украинский национальный конституционализм - конституционное законодательство и конституционно-правовые поиски в Украине периода Западно-Украинской Народной республики / ЗО УНР. Подчеркивается, что конституционное законодательство ЗУНР определяло общую направленность ее законодательной деятельности, а научный потенциал отечественного ученого Станислава Днистрянского имел важное значение для утверждения украинского конституционализма.
Ключевые слова: конституционное законодательство, украинская национальная государственность 1917-1921 гг., ЗУНР, ЗО УНР.
I. Ya. Terlyuk
UKRAINIAN NATIONAL DEVELOPMENT (ORGANIC) CONSTITUTIONALISM: TIMES ZUNR THIRTY UPR
The Ukrainian national constitutionalism - constitutional law and constitutional and legal searches in Ukraine of West Ukrainian People's Republic period / thirty UPR is studied. It is noted that the constitutional legislation ZUNR determines the overall direction of its legislative activities and scientific achievements of the Ukrainian scientist - Stanislav Dnistrianskyi were essential for the establishment of Ukrainian constitutionalism.
Key words: Constitutional law, Ukrainian national statehood of 1917-1921, ZUNR, with the UPR.
Постановка проблеми. У сучасному цившзованому свт оптимальною вважаеться та державна система, в межах я^' сощально-полггичний устрш i найзначущiшi суспшьт ввдносини
будуються в!дпов!дно до теоретично! модел! конституционализму. Вважають, що конституц!онал!зм охоплюе теор!ю конституц!!, а також !стор!ю та практику конституцшного устрою, основаного на зах!дних л!берально-демократичних ц!нностях. Конституц!онал!зм як сусп!льно-пол!тичне явище сьогодн! не !дентиф!куеться лише з якоюсь одн!ею конкретною нац!ею чи народом. Разом з тим (за П.Стецюком) у кожн!й демократичн!й держав! можуть творити до певно! м!ри свою нац!ональну модель конституц!онал!зму. Основою (фундаментом) тако! модел! стануть вироблен! багатол!тньою св!товою практикою функц!онування конституц!йно! держави конкретн! !де!, узагальнення й докт-рини [1, с. 172]. I якщо останн! умовно в!дпов!дають !нтересам й духу нац!!, то (за Вс. Речицьким) належать до сфери орган!чного конституц!онал!зму [2].
3-пом!ж перших практичных (тут ! дал! курсив наш - 1.Т.) зразюв укра!нського нац!онального (орган!чного) конституц!онал!зму, що з'явилися у час нац!онально-демократично! революц!! початку XX стол!ття, конституц!йне законодавство й конституц!йно-правов! пошуки в 3УНР мають особливе значення, насамперед виразна нац!онально-демократична !деолопя, що панувала в Украгнсъкш Республщ галичан (термш С. Макарчука) [3]. I! реал!зац!я певною м!рою позначилася на пошуку ! вттленн! !дей конституц!онал!зму в конституцшно-правових актах, а вщтак - на процес! творення державност! та особливостях державного буд!вництва. Саме ця обставина зумовлюе необх!дн!сть звернення до тогочасного досвщу укра!нського нац!онального конституц!онал!зму. Це актуал!зуеться як потребою зд!йснення конституц!йно! реформи, яка сьогодн! фактично тривае в укра!нському сусп!льств!, так ! загалом необх!дн!стю розум!ння нац!онального державотворчого процесу в аспект! сьогодення.
Мета статл. Простежити процес еволюц!! конституц!йного законодавства й конституц!йно! думки часу !снування 3УНР / 3О УНР, виокремити його напрями й особливост!.
Стан дослвдження. Констатуемо довол! масивну й грунтовну !стор!ограф!ю укра!нських нац!ональних державних формац!й 1917-1921 рр., у як!й !стор!я 3УНР займае ч!льне м!сце. Т!льки упродовж останн!х рок!в вона збагатилася численними працями як "чистих" !сторик!в (С. Макарчук, В. Павлишин, М. Литвин, К. Науменко та !н.), так ! !сторик!в права (Б. Тищик, М. Кобилецький, Т. Подковенко та !н.). Чимало з них е авторами праць, що безпосередньо чи опосередковано стосуються питань конституц!онал!зму й конституц!йного буд!вництва 3УНР (напр., Н. Ефремова, М. Мацькевич чи Н. Стецюк та !н.). Ут!м, погоджуемося з М. Чубатою, яка, досл!джуючи питання про автентичн! та неавтентичн! тексти "Тимчасового Основного 3акону" в!д 13 листопада 1918 року, зазначила, що, незважаючи на майже стор!чний пер!од досл!дження конституц!йного законодавства 3УНР, чимало аспект!в ц!е! багатогранно! проблеми ще й сьогодн! залишаються малодосл!дженими та дискус!йними ! потребують грунтовн!шого вивчення [4, с. 50]. Справд! ж бо, в означен!й проблематиц! ще залишаеться чималий !нтелектуальний ресурс.
Виклад основних положень. Першим програмним документом конституцшного характеру, що в!дображав прагнення зах!дних укра!нц!в нов!тнього часу до вт!лення у життя укра!нсько! нац!онально! державно! !де!, стала Прокламац!я Укра!нсько! Нац!онально! Ради (дал! - УН Рада) в!д 19 жовтня 1918 р. Вона м!стила вимогу п!дготувати й ухвалити конституц!ю, яка б гарантувала громадянам новопостало! на зах!дних етн!чних територ!ях Укра!нсько! держави пряме, р!вне, таемне виборче право на основ! пропорцшно! виборчо! системи, а також нац!онально-культурну автоном!ю, доповнену представ-ництвом в!д нац!ональних меншин [5, с. 244]. Певною м!рою ц! !де! було продубльовано у в!дозвах УН Ради 1 листопада 1918 року, а через в!с!м дн!в на зас!данн! УН Ради визначено назву новоутворено! укра!нсько! держави - 3ах!дноукра!нська Народна Республ!ка (3УНР).
Першою спробою укласти конституц!ю як ц!л!сний документ з метою "покликання в життя Галицько! Держави" був проект п!д назвою "Устр!й Галицько! Держави". Його п!дготував наприк!нц! жовтня 1918 р. С. Дн!стрянський, професор Льв!вського ун!верситету ! на той час депутат австр!йського парламенту [6, с. 59-60].
Конституц!йний проект С. Дн!стрянського м!стив !дею мирного конституц!йного переходу Сх!дно! Галичини, П!вн!чно! Буковини ! 3акарпаття в!д Австро-Угорщини до Галицько! Держави, ! складався з двох частин (розд!л!в), под!лених на артикули та параграфи. У першому розд!л! -"Основн! закони" - автор дае дек!лька фундаментальних положень (принцип!в конституц!йного
лaдy): 1) пoлoження пpo деpжaвнy теpитopiю як eднicть yкpaïнcькиx етнoгpaфiчниx земель, яку визнaчae як "yci злучет землi, зacеленi cпoкoнвiкy yкpaïнcьким нapoдoм y межax тепеpiшньoï aвcтpo-yi^p^^i' мoнapxiï"; 2) пoлoження пpo те, щo caме yкpaïнcький нapoд m cвoïй теpитopiï здiйcнюe нapoднy влaдy, a iншим нapoдaм, якi пpoживaють y Гaлицькiй деpжaвi, нaдaeтьcя пpaвo "нapoднoï caмoyпpaви"; 3) пoлoження ^o ocнoвнi пpaвa i cвoбoди гpoмaдян Гaлицькoï Деpжaви, зoкpемa пpo cвoбoдy думки, вipи, нayки, пpеcи, пpaвo вiльнoгo "плекэння cвoeï нapoднocтi тa мoви". Дpyгий poздiл -"Hapoдний ycipm" - мicтить тpи чacтини ("Hapoднa Paдa", "Cтapiйшинa Hapoднoï Paди", "Hapoднa Упpaвa"), дae зaгaльнy xapaктеpиcтикy opгaнiзaцiï opгaнiв деpжaвнoï влaди й yпpaвлiння i пеpедбaчae фaктичнo cтвopення Гaлицькoï деpжaви y фopмi пapлaментcькoï pеcпyблiки. Зaкoнoдaвчa влaдa мaлa нaлежaти Hapoднiй Paдi, яку бyлo oбpaнo нa Hapoднoмy Збopi 18 жoвтня 1918 p. Дo ïï craa^ пpoпoнyвaлocя ввеcти вcix пapлaментcькиx тa cеймoвиx пocлiв-yкpaïнцiв, oбpaниx вiд Гэличини тa Бyкoвини, з пiзнiшим кooптyвaнням пpедcтaвникiв ^op^^ Укpaïни тэ пpедcтaвникiв нaцioнaльниx меншин, якi пpoживaють m теpитopiï зaxiднoyкpaïнcькиx земель. Hapoднa Paдa мэлэ б викoнyвaти "...зaкoнoтвopчy влacть y цiлiй деpжaвi нэ вcix пoляx пyблiчнoгo i пpивaтнoгo пpaвa" тэ пiдгoтyвaти oдним iз пеpшиx пpoект зaкoнy пpo вибopи дo пapлaментy (Hapoднoгo Coймy) нэ зacaдax "...зaгaльнoгo, piвнoгo, тaeмнoгo й безпocеpедньoгo пpaвa гoлocyвaння з пpoпopцiйним зacтyпництвoм для нaцioнaльниx меншocтей". Bикoнaвчa влэдэ мэлэ нэлежэти Уpядy - Hapoднiй Упpaвi, дo cклaдy я^ говинт були yвiйти шicть yпpaв: Bнyтpiшня Упpaвa, Зaгpaничнa Упpaвa, Biйcькoвa У^эвэ, Kyльтypнa Упpaвa, Oбopoтoвa Упpaвa, Cyдoвa Упpaвa. Kеpiвники цта мiнicтеpcтв мэли б пpизнaчaтиcя пapлaментoм. Haпpикiнцi Пpoектy пoдaнo двэ вaжливi пoлoження ^o piвнicть ycix гpoмaдян Гaлицькoï Деpжaви пеpед зaкoнoм i пpo те, щo цей дoкyмент (Koнcтитyцiя) e тимчacoвим тэ дie дo "пocтaнoви нoвoгo ycтpoю чеpез Hapoдний ^йм, oбpaний пo зaгaльнoмy, piвнoмy, безпocеpедньoмy тэ тaйнoмy вибopчoмy пpaвy" [тэм caмo, c. 61-64].
Пpoте, як вiдoмo, oтpимaти "зaкoннy cвoбoдy" миpним шляxoм не вдaлocя, a вiдтaк кoнcтитyцiйнi зacaди нoвocтвopенoï Укpaïнcькoï деpжaви визнэчэв cxвaлений УH Paдoю "Tимчacoвий ocнoвний зaкoн пpo деpжaвнy caмocтiйнicть ^parn^^x земель бyвшoï Aвcтpo-Угopcькoï мoнapxiï" (13 лиcтoпaдa 1918 p.) [див.: 5, c. 244]. У ньoмy зaкpiплювaлocя веpxoвенcтвo й cyвеpенiтет нapoдy, який мэв здiйcнювaти ïx чеpез cвoï пpедcтaвницькi opгaни, oбpaнi нэ ocнoвi зaгaльнoгo, piвнoгo, пpямoгo, тaeмнoгo гoлocyвaння зэ пpoпopцiйнoю cиcтемoю. Bибopчим пpaвoм нaдiлялиcя yci гpoмaдяни незэлежто вiд нaцioнaльнocтi, вipocпoвiдaння тэ CTari. Тэким пpедcтaвницьким opгaнoм мэв ^гати Coйм (Cейм), a дo того oбpaння веpxoвнy (зaкoнoдaвчy) влэду товиннэ булэ здiйcнювaти У^э^^та Haцioнaльнa Paдa. Bикoнaвчa влэдэ вiддaвaлacя Деpжaвнoмy Cекpетapiaтy (ДC). Геpбoм ЗУHP cтaв зoлoтий лев нэ cиньoмy пoлi, oбеpнений y пpaвий бiк (пoтiм тpизyб), пpaпopoм - cиньo-жoвтий. Зaтвеpдженo печэтку Деpжaви.
Koнcтитyцiйне зaкoнoдaвcтвo ЗУHP cпpиялo злaгoдженoмy фyнкцioнyвaнню opгaнiв влэди i yпpaвлiння pеcпyблiки. У цьoмy cенci виняткoвoгo знэчення нэбувэе Зaкoн '^po тимчacoвy aдмiнicтpaцiю oблacтей Зaxiднoyкpaïнcькoï Hapoднoï Pеcпyблiки" (16 лиcтoпaдa 1918 p.), щo cтaв пpaвoвoю ocнoвoю дiяльнocтi Деpжaвнoгo Cекpетapiaтy ЗУHP, якoмy пiдпopядкoвyвaлиcя вci opгaни aдмiнicтpaтивнoï влэди нэ мicцяx.
Cтpyктypнo Деpжaвний Cекpетapiaт cклaдaвcя з гoлoви (пpезидентa Paди Деpжaвниx Cекpетapiв) тэ 14 деpжaвниx cекpетapiв. Ocтaннi вiдaли oкpемими гэлузями деpжaвнoгo yпpaвлiння: внyтpiшнiми cпpaвaми, вiйcькoм, шляxaми, "cкapбними cпpaвaми", тopгiвлею i пpoмиcлoвicтю, пoштoю й телегpaфoм, ocвiтoю й вipocпoвiдaнням, cyдiвництвoм, земельними cпpaвaми, гpoмaдcькими poбoтaми, пpaцею й cycпiльнoю oпiкoю, cycпiльним здopoв'ям, зaкopдoнними cпpaвaми. Дo Деpжaвнoгo Cекpетapiaтy тaкoж вxoдив пpиpiвняний дo cекpетapiaтy Xapчoвий кoмiтет (видш). Bтiм, нaпpикiнцi лиcтoпaдa 1918 p. УH Paдa cкopoтилa кiлькicть cекpетapcтв дo 10. Koжний cекpетapiaт мэв cвoю президт, дo я^ вxoдили гoлoви ycix eiddrnie, з якта вiн (cекpетapiaт) cклaдaвcя [Тэм caмo, c. 217-219]. Чиcельнicть пеpcoнaлy oкpемиx cекpетapcтв булэ незнaчнoю i не пеpевищyвaлa 12 ocí6. Львiвcький icropm, aвтopитетний фaxiвець з icтopiï ЗУЮ O. Пэвлишин ввэжэе, щo це були пеpевaжнo yкpaïнцi з в^тав^тою фaxoвoю ocвiтoю i дocвiдoм po6o™ в пpoфiльниx ycтaнoвax в aвcтpiйcькy дoбy [7, c. 13].
Ha деpжaвнy cлyжбy в yci лэнки деpжaвнoгo меxaнiзмy пpиймaли (чи зэлишэли нэ cвoïx мicцяx) ycix, xto тoгo бэжэв, незaлежнo вiд нaцioнaльнocтi, xoчa cтaвилacя вимoгa - craacra пpиcягy нэ вipнicть
дepжaвi тa зoбoв'язaтиcь нe зaпoдiювaти ш жoднoï шкoди. He мoгли 6ути cлyжбoвцями дepжaвнoгo aпapaтy ocoби, зacyджeнi зa кpимiнaльнi злoчини, пpocтyпки ^ora гpoмaдcькoгo пopядкy, мopaлi чи зa кopиcтoлюбcтвo; нeдieздaтнi ocoби; нeoплaтнi бopжники, пpoти якиx пopyшeнa кpимiнaльнa cпpaвa; ocoби, щo cвoeю пoвeдiнкoю "викликaють пyблiчнe згipшeння" [8, c. 17G-171].
1 гpyдня 1918 poкy пpeдcтaвники ЗУHP пiдпиcaли yгoдy з Диpeктopieю пpo oб'eднaння, яку yxвaлилa УH Paдa (Haцioнaльнa Paдa ЗУHP) 3 шчня, a Диpeктopiя - 19 ciчня 1919 poкy. Угoдy буго пpoгoлoшeнo y Kиeвi 22 шчня 1919 poкy. Toгo ж дня в^бу^я Koнгpec Tpyдoвoгo Hapoдy, який фaктичнo cтaв ycтaнoвчими збopaми oб'eднaнoï Укpaïни. Диpeктopiя пepeдaлa влaдy Koнгpecoвi, який yxвaлив зaгaльнi зacaди opгaнiзaцiï дepжaвнoï влaди. Oднaк peaлiзyвaти Акт Злуки нe вдaлocя. Уpяди o6ox yкpaïнcькиx pecпyблiк, вpaxoвyючи peaльнy гeoпoлiтичнy cитyaцiю, визнaли зa дoцiльнe збepeгти пoвнoвaжeння зaxiднoyкpaïнcькoгo ypядy й aдмiнicтpaцiï y мeжax тepитopiaльнoï aвтoнoмiï - 3axidHoï Oблаcmi УНР.
Xoч тaкe piшeння cпoдoбaлocя нe вciм гвлицьким пoлiтикaм i зaгaлoм мaлo пoзнaчилocя нa внyтpiшнix дepжaвoтвopчиx пpoцecax зaxiднoyкpaïнcькoï дepжaви, caм фaкт злуки був вiдпoвiднo вiдoбpaжeний y кoнcтитyцiйнoмy зaкoнoдaвcтвi ЗУHP. Зoкpeмa, в yxвaлeнoмy УH Paдoю 8 квiтня 1919 p. Зaкoнi пpo гpoмaдянcтвo i пpaвoвий cтaтyc чyжинцiв ("Пpo пpaвo гopoжaнcтвa (гpoмaдянcтвa) нa Зaxiднiй oблacтi Укpaïнcькoï Hapoднoï Pecпyблiки"). Згiднo з цим Зaкoнoм кoжнa ocoбa, якa y дeнь йoгo oгoлoшeння нaлeжaлa дo oднieï з гpoмaд кpaю, ввaжaлacя гpoмaдянинoм ЗO УHP. Piшeння ^o нaдaння гpoмaдянcтвa чужинцям пpиймaв Дepжaвний Ceкpeтapiaт. B oкpeмoмy пapaгpaфi Зaкoнy вкaзyвaлocь, щo гpoмaдяни Haдднiпpянcькoï Укpaïни - УHP - e тими caмими гpoмaдянaми ЗO УHP. Iнoзeмцi тa ocoби бeз гpoмaдянcтвa нaбyвaли cтaтycy гpoмaдянинa пicля п'яти po^ пocтiйнoгo пpoживaння нa тepитopiï Pecпyблiки [5, c. 241].
Пoгoджyeмocя з M. Maцькeвичeм, щo пicля Акта Злуки i пepeтвopeння ЗУHP та Зaxiднy oблacть УHP бyлo yxвaлeнo низку iншиx вaжливиx зaкoнiв, пpeдмeтoм пpaвoвoгo peгyлювaння якиx були кoнcтитyцiйнo-пpaвoвi вiднocини, a caмe: гpyпa зaкoнiв, якими peглaмeнтyвaлacь poбoтa УHP ^po видiл УHP, дoпoвнюючий Cтaтyт, ^o cпociб oгoлoшeння зaкoнiв тa poзпopяджeнь, пpo нeдoтopкaннicть члeнiв УHP, 4 ciчня 1919 p.), зaкoни ^o ocнoви шкiльництвa y ЗУHP (13 лютого 1919 p.), Зeмeльний зaкoн для ЗУHP (14 квiтня 1919 p.) тa iншi aкти i дoкyмeнти нopмaтивнoгo xapaктepy [9, c. 258].
Baжливoю cклaдoвoю кoнcтитyцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa ЗУHP-ЗO УHP були зaкoни, cпpямoвaнi нa вдocкoнaлeння пoлiтичнoï cиcтeми дepжaви - "Пpo вибopи дo ^йму Зaxiднoï oблacти Укpaïнcькoï Hapoднoï Pecпyблiки" i "Пpo cкликaння Coймy Зaxiднoï oблacти Укpaïнcькoï Hapoднoï Pecпyблiки". Цими нopмaтивними aктaми визнaчaвcя пopядoк oбpaння тa дiяльнocтi нoвoгo пapлaмeнтy (вибopи плaнyвaлиcя нa чepвeнь 1919 p.). Ta^ згiднo з пpийнятим УH Paдoю вибopчим зaкoнoм (14 квггня 1919 p.), oднoпaлaтний Ceйм мэли oбиpaти гpoмaдяни нa ocнoвi зaгaльнoгo, piвнoгo, пpямoгo вибopчoгo пpaвa тaeмним гoлocyвaнням. Aктивнe вибopчe пpaвo нaдaвaлocя гpoмaдянaм, кoтpi дocягли 2G po^, пacивним вибopчим пpaвoм кopиcтyвaлиcя ocoби вiд 28 poкiв.
Зaкoн peглaмeнтyвaв opгaнiзaцiю вибopчoï кaмпaнiï. Зoкpeмa, yтвopювaлиcя вибopчi oкpyги тa дiльницi. OCT^m збiгaлиcя iз ciльcькими гpoмaдaми. Haceлeнi пункти з пoнaд 2 rac. вибopцiв пoдiлялиcя нa дeкiлькa дшьниць. Гoлocyвaння нa вибopчiй дiльницi тpивaлo дoти, дoки нe пpoгoлocye ocтaннiй вибopeць. Bcтaнoвлювaвcя iнcтитyт "мyжiв дoвip'я" (гpoмaдcькиx cпocтepiгaчiв) - пpeдcтaвникiв гpoмaдcькocтi, пoлiтичниx пapтiй тoщo. Boни мвли пpaвo бути пpиcyтнiми пiд чac вибopiв тa пiдpaxyнкy гoлociв.
Дeпyтaтiв (пocлiв) нaлeжaлo oбиpaти зa нaцioнaльнo-пpoпopцiйнoю cиcтeмoю, тoбтo зa кoжнoю нaцioнaльнicтю, зaлeжнo вiд кiлькocтi нaceлeння. Буга визнaчeнa пeвнa кiлькicть дeпyтaтiв. Ц гapaнтyвaлo вciм нaцioнaльним мeншинaм, нeзaлeжнo вiд пepeбiгy вибopчoï кaмпaнiï, пpaвo мaти cвoïx пocлiв y пapлaмeнтi. З 22б дeпyтaтiв Ceймy yxpam^ мaли oбpaти 16G, пoляки - 33, eвpeï - 27, тмщ - б. Цe нaвiть дaвaлo нaцioнaльним мeншинaм бiльшe мaндaтiв (бб cпiввiднocнo дo 16g yкpaïнcькиx), шж зa пpoцeнтним cпiввiднoшeнням нaцioнaльниx can y дepжaвi, дe yкpaïнцi cтaнoвили 75 % нaceлeння. У зв'язку з цим дocлiдники пiдкpecлюють, щo тaкoгo дeмoкpaтичнoгo нa дepжaвнoмy piвнi зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx мeншин y вибopax зaкoнoдaвчиx opгaнiв, пo cyri, нe знaлa i нe зтае дoнинi cвiтoвa вибopчa пpaктикa [8, c. 178].
У mam poзвиткy кoнcтитyцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa ЗУЮ oкpемo вapтo згадэти ще oдин кoнcтитyцiйний пpoект вiдoмoгo пpaвoзнaвця C. Днicтpянcькoгo пiд нaзвoю "Koнcтитyцiя Зaxiднo-Укpaïнcькoï Hapoднoï Pеcпyблiки", який вш poзpoбив уже нaпpикiнцi 1920 p. Aвтopитетний yкpaïнcький пpaвoзнaвець O. M^oœrno cтвеpджye, щo вiн не мэв aнaлoгiв y cвiтoвoмy кoнcтитy-цioнaлiзмi [Див. дoкл.: 10, c. 187-207] нacaмпеpед чеpез нaйдетaльнiше юpидичне poзpoблення взaeмoвiднocин нaцiй i нapoдiв y мэйбугаш деpжaвi. Зoкpемa, пoвним пpaвoм нэ caмoвизнaчення y межax ЗУЮ C. Днicтpянcький нaдiляв лише ^pam^Rm нapoд як нociя теpитopiaльнoгo cyвеpенiтетy, opгaнiзoвaнoгo нэ "пpocтoмy пpинципi eднocтi" yкpaïнцiв (§126). Уci нaйвищi ocoби в ЗУHP мэли бути y^ai^n^^ Увеcь деpжaвний меxaнiзм, cклaд вищта i мicцевиx opгaнiв влэди, вибopчy cиcтемy тoщo пpoпoнyвaлocя вибyдoвyвaти в^гов^^ дo cпiввiднoшення нaцioнaльниx гpyп y нacеленнi ЗУHP. Укpaïнcький нapoд мэв здiйcнювaти нaцioнaльнy влэду, a iншi нapoди визнaвaлиcь "caмocтiйним пpaвoвим cyб'eктoм" i oтpимyвaли "пpaвo нэ нaцioнaльне yпpaвлiння вiдпoвiднo дo пpaвa y^a^^^re нapoдy нэ caмoвизнaчення" (§41).
Пpoте нэ чac пiдгoтoвки ocтaнньoгo пpoектy вченoгo як ЗУHP, тэк i YHP вже пpипинили icнyвaння. ^му кoнcтитyцiйнi пpoекти C. Днicтpянcькoгo були лише втшенням y^arn^^ пoлiтикo-пpaвoвoï' думки, xoчa й cпpaвили знэчний вплив нэ пpaктичнy дiяльнicть opгaнiв деpжaвнoï влэди ЗУHP, a тaкoж cпpияли poзвиткy yкpaïнcькoгo кoнcтитyцioнaлiзмy.
Bиcнoвки. Koнcтитyцiйне зaкoнoдaвcтвo ЗУHP cтaлo oдним з пеpшиx пpaктичниx зpaзкiв нoвiтньoгo y^a^^^re нaцioнaльнoгo (opгaнiчнoгo) кoнcтитyцioнaлiзмy, a кoнcтитyцiйнo-пpaвoвi пoшyки в ЗУHP, пеpедoвciм нэушвий дopoбoк Cтaнicлaвa Днicтpянcькoгo, збaгaтили як впчизняний, тэк i cвiтoвий кoнcтитyцioнaлiзм. Poзpoбляючи кoнcтитyцiйнi экти ЗУHP, ïï кеpiвники пpoдoвжyвaли тpaдицiю "пеpшoï'" УОТ y питaннi poзбyдoви пpaвoвoï' деpжaви. Деpжaвa нaмaгaлacя cтвopити oднaкoвi у^ви щoдo екoнoмiчнoгo тэ кyльтypнoгo poзвиткy як y^arna^, тэк i ^еди^ни^ нaцioнaльниx меншин. Гoлoвним opieнтиpoм y зaкoнoдaвчiй дiяльнocтi ЗУHP, зoкpемa poзвиткy ïï кoнcтитyцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa, визнaчaлиcя зaгaльнoлюдcькi цiннocтi. Пpoте гoлoвнa зacлyгa ЗУОТ тэ iншиx пеpшиx y говггню дoбy нaцioнaльниx деpжaвниx фopмaцiй, нэ нэшу думку, пoлягae, нacaмпеpед, y пле^нт caмoï' iдеï' нaцioнaльнoï' деpжaви. Haйвaжливiше, щo 1м y cклaдниx yмoвax вдaлocя зpoбити, - визнэти, зoкpемa нэ кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoмy piвнi, ^эвэ y^a^^^re нapoдy мэти cвoю деpжaвy, cвoю кyльтypy тэ мoвy. Boни зacвiдчили, щo iдея y^am^^ деpжaви - це pеaльнicть, i зэ неï' тpебa бopoтиcя.
l. Cmeцюк П. ^o дeфiнiцiю " кoнcmumyцioнaлiзм" I Пempo Cmeцюк. II Bicmm Львiвcькoгo yнiвepcumemy. Cepiя юpuдuчнa. - Львiв. - 2GG4. - M З9. - C. l7l-l8G. 2. Peчuцькuй Bc. ^ocmi цiннocmi кoнcmumyцioнaлiзмy [Eлeкmpoннuй pecypc] II КРИХИКА. Cmammi. 4u^o l-2, 2Gll. -Peжuм дocmyny: http:IIkrytyka.comIcmsIfront_content.php?idart=lGl8 Йoгo ж. Зapoджeння i poзвumoк yкpaïнcькoгo opгaнiчнoгo кoнcmumyцioнaлiзмy [Eлeкmpoннuй pecypc] II Пpaвa Людини в У^тт. Iнфopмaцiйнuй nopmaл Xapкiвcькoï npaвoзaxucнoï гpynu. - Peжuм дocmyny: http:IIkhpg.org.index.php?id=lЗ6З60З2Зl З. Maкapчyк C. Укpaïнcькa Pecnyблiкa гaлuчaн. Но'pucu npo ЗУНР I C. А. Maкapчyк. - Львiв: Cвim, l997. - l92 c. 4. Чyбama M. B. Koнcmumyцiйнe зaкoнoдaвcmвo ЗУНР: дo numaння npo aвmeнmuчнi ma m aвmeнmuчнi me^mu "Tuмчacoвoгo ocнoвнoгo зо^ну" вiд 1З лucmonaдa l9l8 poку I M. B.Чyбama II Чaconuc Kuïвcькoгo yнiвepcumemy npaвa. - 2Gl4. - M З. -C. 48-51. 5. Tepлюк I. Я. Haцioнaльнe у^шть^ дepжaвomвopeння 1917-1921 pp.: icmoprno-npaвoвuй нapuc I I. Я. Tepлюк. - Львiв: Buд-вo Tapaca Coporn, 2GG7. - 26G c. 6. Cmeцюк П. Cmaнicлaв Днicmpянcькuй як кoнcmumyцioнaлicm I Пempo Cmeцюк. - Львiв, 1999. - 2З2 c. 7. Пaвлuшuн О. Й. Фopмyвaння i дiяльнicmь npeдcmaвнuцькux opгaнiв влaдu ЗУНР - ЗО УНР (жoвmeнь 1918 - чepвeнь 1919pp.): aвmopeф. ... шнд. icmop. ноук I О. Й. Пaвлuшuн. - Львiв, 2GG1. - 19 c. 8. TuщикБ. Зaxiднo-Укpaïнcькa Hapoднa pecnyблiкa (1918-192З). Icmopiя дepжaвu i npaвa I Бopuc ^щт. - Львiв: Tpiaдa-nлюc, 2GG4. - З92 c. 9. Maцькeвuч M. Koнcmumyцiйнe зaкoнoдaвcmвo ЗУНР: icmopuкo-npaвoвi acneкmu I Muкoлa Maцькeвuч II Пpaвo Укpaïнu. - 2G11. - M 2. - C. 255-261. 1G. Mupoнeнкo О. M. Bumoкu yкpaïнcькoгo peвoлюцiйнoгo кoнcmumyцioнaлiзмy 1917-192G pp. Teopemuкo-мemoдoлoгiчнuй acneкm: мoнoгpaфiя I О. M. Mupoнeнкo. - K, 2GG2. - 26G c.
