CC BY
13
HgHgBgBERBHgffifl
Г.М. ФИЛЮК,
д.е.н., професор, Ки'вський нацональний университетiм. Тараса Шевченка,
В.П. ФЕЩЕНКО,
к.е.н., Ки'вський на^ональний университетiM. Тараса Шевченка
Особливосп реал1зацм конкурентно! полггики V кражах з трансформацшною економтою
Розкрито специфiчнi риси конкурентно1 полпики у кранах пострадянського простору, показанi ¡'¡' спiльнi ознаки та вд-мнносTi. Визначен нститу^ональн основи реалiзацil конкурентно1 полтики у кранах пострадянського простору. Показана вiдмiннiсть конкурентно1 политики у кранах СНД i розвинутих кранах у сучасних умовах.
Ключов! слова: глобапзац/я, конкурентний порядок, конкурен^я, монопопзаця, конкурентна полтика, антимоно-польн органи, антимонопольний контроль, транзитивна економка.
Г.М. ФИЛЮК,
д.э.н., профессор, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко,
В.П. ФЕЩЕНКО,
к.э.н., Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Особенности реализации конкурентной политики в странах с трансформационной экономикой
Раскрыты специфические черты конкурентной политики в странах постсоветского пространства, показаны ее общие признаки и различия. Определены институциональные основы реализации конкурентной политики в странах постсоветского пространства. Показано отличие конкурентной политики в странах СНГ и развитых странах в современных условиях.
Ключевые слова: глобализация, конкурентный порядок, конкуренция, монополизация, конкурентная политика, антимонопольные органы, антимонопольный контроль, транзитивная экономика.
The paper exposes specificaspectsofcompetitionpolicyatthe post-Soviet countries and show sitscommon features and differences. institutional basis of implementing competition policyin post-Soviet countries are defined. Thed if ferencein competition policy in the CIS countries and the developed countries in the modern world is shown.
Keywords: globalization, competitive order, competition, monopolization, competition policy, competition authorities, competition control, economy in transition.
Постановка проблеми. Одним ¡з найважливших напря-MiB розвитку ринково! економки е формування розвинутого конкурентного середовища. Особливо це питання актуалiзу-еться для кра'1'н, економка яких тривалий час формувалася в умовах тотально' монополи держави в уах сферах життя сус-птьства. Адже кра'ни з розвинутими ринковими вщносинами мають уже неодноразово апробований на практик механ1зм пщтримання та розвитку конкуренцп на внутршньому ринку, натомють для кра'н, як в юторичному вим1р1 нещодавно стали
на шлях ринкових перетворень, таке завдання все ще зали-шаеться невиршеним. 3 огляду на це виникае необхщнють удосконалення стратеги конкурентно! пол1тики кожно! держави, запровадження нових, цив^зованих принцитв ведення суб'ектами господарювання конкурентно' боротьби.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми засвщ-чуе, що у зарубiжнiй науковм лiтературi висвгглюються окре-мi питання конкурентно!' полiтики, якi, однак, не претендують на охоплення всього спектру проблем. Зокрема, таю вiдомi
© Г.М. ФИЛЮК, В.П. ФЕЩЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (165)/2015 3
економюти, як Т. Шарп, Д. Одретч, Ж. Галло, Дж. Крейкрофт, С. Буш, Д. Сван, сво' прац присвятили питанням антимонопольного регулювання угод про фксацю цЫ. Пробле-ми регулювання при встановленн цЫ, як перешкоджають функцюнуванню конкуренци, е предметом дослщження О. УЬ льямсона, К. Маккола. Питання щодо проведення ефектив-но' антимонопольно' полгтики в умовах цЫово' дискримЫаци розглядаються К. Едвардом, Ф. Арща, Д. Тернером. Водно-час ус ц дослщження присвячен реал1зацИ' тих чи ¡нших аспекта конкурентно' пол¡тики у кра'нах з усталеними ринко-вими вщносинами, тод¡ як досв¡д кра'н Центрально' та Схщно' Бвропи чи кра'н пострадянського простору залишаеться поза увагою дослщниюв, ¡ лише в окремих випадках аналву-еться конкурентна пол™ка одн¡eí кра'ни. На нашу думку, для формування ново' концепци конкурентно' полггики в Укра'-н важливе теоретичне ¡ практичне значення матиме порв-няльний анал¡з и зд¡йснення саме в цих кра'нах, як¡ за рядом показник¡в е дуже схожими з нашою.
Метою статт е з'ясування особливостей формування конкурентно'' пол™ки у кра'нах, як не завершили ринков¡ перетворення, вивчення прогресивного досвщу и реал¡зац¡í.
Виклад основного матерюлу. Розбудова соц^льно' ринково' економ¡ки у кра'нах Балти, Центрально' та Схщно'' Бвропи, а також ¡нших кра'нах пострадянського простору передбачала проведення виважено' економнно' пол¡тики, спрямовано' на створення та змЫу довгострокових рамко-вих умов дтльност економ¡чних суб'eкт¡в через модифка^ю як¡сних показник¡в господарсько' д¡яльност¡ (вщносин влас-ност¡, конкуренци, ф¡нансовоí, валютно'' та зовншньоеконо-м¡чноí систем). Серед основних елементю модел¡ соцвльно-економнних трансформац¡й поряд з утвердженням правово' держави та приватно'' автономи, становлення грошового порядку, запровадження соц^льного порядку та ринково-комфортно'' соц¡ально'' полггики дослщники виокремлюють також формування конкурентного порядку. Конкурентний порядок передбачае наявнють простору для розвитку ¡нди-вщуальност шляхом заохочення та захисту конкуренци, зо-крема зд¡йснення контролю за об'еднаннями (злиттями), не-допущення зловживання монопольною владою тощо.
Тим часом науков¡ дослщження з ц¡e'' проблематики, звгш м¡жнародних орган¡зац¡й щодо стану розвитку конкурентного середовища у цих кра'нах та роль держави у забезпеченн ефективно'' трансформаци ринкових структур в умовах глоба-лваци демонструють в¡дчутн¡ здобутки в цм сфер¡ кра'н Балти, Центрально'' та Схщно'' Бвропи ¡, навпаки, значне вщставання та наявн¡сть ¡стотних проблем у кра'нах СНД. Показовим, на наш погляд, у даному випадку е той факт, що за ¡ндексом «ефектив-нють товарних ринюв» та суб¡ндексом «ефективн¡сть антимонопольно'' полгшки» кра'ни Балти та ЦСБ перебувають у перш¡й половин¡ рейтингу, а ва кра'ни СНД - у друпй. Б¡льше того, за субЫдексом «ефективн¡сть антимонопольно'' пол¡тики» Укра'на перебувае в останн¡й десятц¡, займаючи 136 позиц¡ю (¡з 144 кра'н, як брали участь у рейтингу) [1, с. 468].
Конкурентна пол™ка кра'н Балти та ЦСБ практично не вщрвняеться в¡д европейсько'. Це зумовлено ¡нтеграцвю у 2004 ¡ 2007 роках б¡льшост¡ цих кра'н до Бвропейсько-го Союзу, що вимагало гармоызаци 'х нац¡ональних законо-давств з европейським. Ут¡м, аналв досв¡ду реал¡зац¡'' конку-
рентно' пол™ки у окремих ¡з цих кра'н, дозволяе виокремити деяк¡ '' особливостг
- захист прав споживач¡в, зокрема, контроль над дотриман-ням закону про споживч¡ кредити; усунення заборонених поло-жень з контракт¡в, як укладаються м¡ж п¡дприeмствами ¡ спо-живачами; ¡нформування споживач¡в ¡ дтових людей про 'хн права та обов'язки; контроль над виконанням закону про без-пеку продукци та процесом тестування продукт¡в. Такий тдхщ характерний, зокрема, для конкурентно' полгшки Польщ¡;
- превентивний контроль за процесами цЫоутворення на монопольних ринках. Так, наприклад, в Угорщиы, ф^ми-монопол¡сти зобов'язан¡ завчасно оголошувати ц¡ну на но-ву продукцю Це означав, що р¡шення, обов'язков¡ для ви-конання, можна приймати лише в одному випадку - при розгляд¡ «завчасно оголошуваних цн» Под¡бний превентивний зах¡д спрямовано на запоб^ання необгрунтованому зростанню цЫ на монопол¡зованих ринках;
- винятки щодо угод мж суб'ектами господарювання, як сприяють рац¡ональн¡ш¡й орган¡зац¡'' виробництва або збу-ту, технолог¡чному або економнному прогресу, п¡двищенню конкурентоспроможност¡, охорон навколишнього природного середовища. Вони е характерними для б¡льшост¡ кра'н ЦСБ;
- контроль за наданням державних птьг та державно' до-помоги, яка передбачае: 1) передання контролю над бюджет-ною пщтримкою суб'eкт¡в нац¡онального ринку до вщповщних орган¡в БС; 2) обов'язкове затвердження р¡шення про видЬ лення коштв нац¡ональним антимонопольним органом; 4) запровадження системи штрафв на недобросовюних бенефЬ циар¡в; 5) введення системи постмних перев¡рок ц¡льового використання наданих державою коштв; 6) запровадження мониторингу надання державно' допомоги [2, с. 15-16].
Дослщжуючи особливост¡ становлення та розвитку конкурентно' полгшки у кра'нах пострадянського простору, необхщно також пщкреслити наявн¡сть певних здобутк¡в. По-перше, у кра'нах СНД за короткий строк було створено нормативно-правову базу. Протягом 1991-1994 рокв у б^ьшост пострадянських держав було прийнято антимонопольн закони, а в 2000-х роках до них було внесено змЫи вщповщно до вимог глобалваци та соц¡ально-економ¡чного розвитку кра'н. По-друге, регулювання питань, пов'язаних з антимонопольним контролем, припи-ненням недосконало' конкуренц¡'' та захистом прав споживачв, зд¡йснюeться спец¡ально створеними органами у рамках нацю-нальних законодавств (див. табл.). По-трете, анал¡з нацюналь-них законодавчих акт¡в дае пщстави для висновку про сп¡льн¡сть основних завдань державних антимонопольних органв кра'н СНД: державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства; розробка ¡ здмснення заходв щодо попе-редження, обмеження та припинення монопольно' дтльност та недобросов¡сно'' конкуренци; сприяння формуванню ринкових вщносин на основ¡ розвитку конкуренцп та пщприемництва; захист законних ¡нтереав громадян (споживачв) в¡д прояв¡в моно-пол¡зму ¡ недобросов¡сно'' конкуренци.
Незважаючи на певн розходження у р¡внях економ¡чного розвитку кра'н СНД ¡ особливост¡ здмснюваного на нацю-нальному р¡вн¡ регулювання конкурентних вщносин, ус чин-н нац¡ональн¡ антимонопольн¡ закони м¡стять положення, як регулюють угоди м¡ж господарюючими суб'ектами. Як правило, нацюнальним законодавством кожно' кра'ни заборо-
MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ CУЧACHOI EKOHOMIKÈ
Iнcтитyцiйнe peгyлювaння кoнкypeнцiï в ^arnax пocтpaдянcькoгo пpocтopy
Kpa'rna Aнтимoнoпoльний opгaн Зaкoнoдaвчi aкти
1 2 3
Aзеpбaйд- жaнcькa Pеcпyблiкa Miнicтеpcтвo екoнoмiчнoгo poзвиткy ^o 2OO1 poкy - Деpжaвний гамгтет з aнтимoнoпoльнoï пoлiтики тa пiдтpимки пiдпpиeмництвa] Зaкoн пpo aнтимoнoпoльнy дiяльнicть, 1993 fei змiнaми тa дoпoвненнями], Зaкoн пpo недoбpocoвicнy кoнкypенцiю, 1995 (зi зм^ми тa дoпoвненнями]
Pеcпyблiкa Bipменiя Деpжaвнa кoмiciя пo зaxиcтy екoнoмiчнoï кoнкypенцiï Pеcпyблiки Bipменiя (pa^ix^ -Miнicтеpcтвo пpoмиcлoвocтi тa тopгiвлi) Зaкoн пpo зaxиcт екoнoмiчнoï кoнкypенцiï, 2OOO
Pеcпyблiкa Бiлopycь Miнicтеpcтвo екoнoмiки PБ (paнiше -Miнicтеpcтвo пiдпpиeмництвa тa iнвеcтицiй, Miнicтеpcтвo пo aнтимoнoпoльнiй пoлiтицi, Деp-жaвний кoмiтет PБ пo aнтимoнoпoльнiй пoлiтицi, Koмiтет PБ пo aнтимoнoпoльнiй пoлiтицi) Зaкoн пpo пpoтидiю мoнoпoлicтичнiй дiяльнocтi i poзвитoк кoнкypенцiï, 2O13, Зaкoн пpo пpoтидiю мoнoпoлicтичнiй дiяльнocтi
i poзвитoк кoнкypенцiï, 1992
Гpyзiя Aгентcтвo кoнкypенцiï (paнiше - Aгентcтвo вiльнoï тopгiвлi i кoнкypенцiï пpи Miнicтеpcтвi екoнoмiчнoгo poзвиткy, Aгентcтвo кoнкypенцiï i деpжaвниx зaкyпiвель, Деpжaвнa aнтимoнoпoль-нa cлyжбa пpи Miнicтеpcтвi екoнoмiки, Упpaвлiння з питaнь aнтимoнoпoльнoгo pегyлювaння) Зaкoн пpo кoнкypенцiю, 2O12, Зaкoн пpo кoнкypенцiю i втьну тopгiвлю, 2OO5
Pеcпyблiкa Kaзaxcтaн Aгентcтвo Pеcпyблiки Kaзaxcтaн пo зaxиcтy кoнкypенцiï (дo ¿OOB poкy Aгентcтвo пo pегyлю-вaнню пpиpoдниx мoнoпoлiй, зaxиcтy кoнкypенцiï тa пiдтpимцi мaлoгo бiзнеcy] Зaкoн пpo кoнкypенцiю, 2OOB (зi змiнaми тa дoпo-вненнями], Зaкoн пpo кoнкypенцiю тa oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi, 2OO6 (втpaтив ^лу), Зaкoн пpo недoбpocoвicнy кoнкypенцiю, 199B (втpaтив cилy]
K/ipn/^^ Pеcпyблiкa Деpжaвне aгентcтвo aнтимoнoпoльнoгo pегyлю-вaння пpи Уpядi Kиpгизькoï Pеcпyблiки Зaкoн пpo кoнкypенцiю, 2O11 Зaкoн пpo oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi, poзвиткy тa зaxиcтy кoнкypенцiï, 1994
Pеcпyблiкa Moлдoвa Paдa пo кoнкypенцiï (дo 2O12 po^ - Гoлoвне yпpaвлiння з aнтимoнoпoльнoï пoлiтики i poзвиткy кoнкypенцiï пpи Miнicтеpcтвi екoнoмiки тa pефopм) Зaкoн пpo кoнкypенцiю, 2O12 (нaбpaв чиннocтi 2O13 poкy] Зaкoн пpo oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi i poзвиткy кoнкypенцiï, 1992 (втpaтив чиннють), Зaкoн пpo зaxиcт кoнкypенцiï, 2OOO (втpaтив чиннicть]
Pociйcькa Федеpaцiя Федеpaльнa aнтимoнoпoльнa cлyжбa PÔ Зaкoн пpo зaxиcт кoнкypенцiï, 2OO6, Зaкoн пpo кoнкypенцiю i oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi нa тoвapниx pинкax, 1992
Pеcпyблiкa Taджикиcтaн Aнтимoнoпoльнa cлyжбa пpи ypядi Pеcпyблiки Taджикиcтaн (paнiше - Miнicтеpcтвo екoнoмiки тa зoвнiшнix екoнoмiчниx зв'язкiв] Ïpo ^н^ен^ю тa oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi нa тoвapниx pинкax, 2OO6
Pеcпyблiкa Узбекиcтaн Деpжaвний гамтет пo демoнoпoлiзaцiï, poзвиткy кoнкypенцiï тa пiдпpиeмництвa (paнiше - Гoлoвне yпpaвлiння з aнтимoнoпoльнoï тa цiнoвoï пoлiтики) Зaкoн пpo кoнкypенцiю, 2O11 (зi змiнaми тa дoпoвненнями]
Укpaïнa Aнтимoнoпoльний кoмiтет Укpaïни Зaкoн пpo зaxиcт кoнкypенцiï, 2OOO (зi змiнaми тa дoпoвненнями) Зaкoн пpo oбмеження мoнoпoлicтичнoï дiяльнocтi тa недoпyщення недoбpocoвicнoï кoнкypенцiï у пiдпpиeмницькiй дiяльнocтi, 1992 (втpaтив чиннють)
Литвa, Лaтвiя, Ecтoнiя Paди пo кoнкypенцiï Зaкoни пpo кoнкypенцiю, 2OO1
Pœepeno: cклaдeнo aвтopaми на ocнoвi aнтимoнoпoльниx зaкoнoдaвcтв кpaïн.
ненo уз^д^е^ ди кoмпaнiй, cпpямoвaнi нa oбмеження aбo ycyнення кoнкypенцiï нa pинкy. Зoкpемa, нaйнебезпечнiши-ми для кoнкypенцiï ввaжaютьcя «гopизoнтaльнi yгoди», тoбтo у^ди мiж кoнкypyючими пiдпpиeмcтвaми, пpo:
- вcтaнoвлення мoнoпoльнo виcoкиx aбo мoнoпoльнo низькиx цiн i тapифiв, a тaкoж ïx пiдтpимкy, визнaчення yмoв пpидбaння aбo pеaлiзaцiï тoвapiв ^ая, Aзеpбaйджaн, Ka-зaxcтaн, Kиpгизiя];
- cпoтвopення pезyльтaтiв тopгiв, ayкцioнiв, ган^ав, тенде-piв (Aзеpбaйджaн, Бiлopycь, Kaзaxcтaн, Kиpгизiя, Pociя, Укpaïнa];
- poзпoдiл pинкiв зa теpитopiaльним пpинципoм, зa o6-cягoм пpoдaжy aбo зaкyпiвель, зa acopтиментнoю oзнa-кoю pеaлiзoвaниx тoвapiв, зa кoлoм пpoдaвцiв aбo пoкyп-цiв (Aзеpбaйджaн, Бiлopycь, Kaзaxcтaн, Kиpгизiя, Pociя, Укpaïнa];
- oбмеження дocтyпy нa pинoк для ^ix^x гocпoдapюю-чиx cyб'eктiв aбo ïx ycyнення з pинкy (Aзеpбaйджaн, Бiлopycь, Kaзaxcтaн, Pociя, Укpaïнa];
- вiдмoвy вiд yклaдaння дoгoвopiв з oкpемими пpoдaвця-ми aбo пoкyпцями (Aзеpбaйджaн, Kиpгизiя, Pociя, Укpaïнa];
- ¡стотне обмеження конкурентоспроможност¡ ¡нших суб'eкт¡в господарювання без об'ективно виправданих на те причин (Укра'на, Рос¡я, Б¡лорусь).
Слщ також зауважити, що для законодавств Азербайджану, Бторуа, Грузи, Киргизи, Молдови та Рос¡'' характерним е визнання забороненими за певних умов вертикальних угод мж господарюючими суб'ектами. Як правило, ця заборона поширюеться на таю: 1) один з учасниюв займае дом¡нуюче становище на ринку, а ¡нший е його постачальником або за-мовником; 2) результатом угоди е або може бути обмеження конкуренци на ринку. Але при цьому в ряд¡ кра'н СНД допус-каються вертикалью угоди мж п¡дприeмствами - за умови, що позитивний соц^льно-економнний ефект вщ них пере-вищуватиме негативы наслщки для конкуренци.
Посилення глобальних тенденцм, актив¡зац¡я експанси ТНК на територю кра'н з транзитивною економкою змушують 'х уряди вдаватися до компромку - «пом'якшення» контролю над злиттями при жорсткост¡ санкц¡й за порушення закону. Проте, треба мати на уваз^ що регулювання ринково' поведЫки за-вжди ускладнюеться дефщитом у правозастосовних орган¡в ¡нформаци про внутршы фактори, як¡ визначають рвень затрат, про ц¡л¡ й ринков¡ стратеги компан¡й. Послаблення контролю над структурою ринку вимагае активваци роботи з аналЬ зу цЫово' та догов¡рно'' пол¡тик, як виникають внасл¡док злитт¡в великих компанй Сл¡д погодитися, що таке завдання е досить складним методолог¡чно та витратним (за часом та обсягами використовуваних ресурса) для держави та бвнесу [3, с. 5].
Як правило, законодавства кра'н СНД забороняють дм гос-подарюючого суб'екта (або групи оаб), що дом¡нуe на ринку, якщо вони призводять або можуть призвести до обмеження конкуренци та (або) обмеження ¡нтересю ¡нших господарюю-чих суб'ектв чи ф¡зичних ос¡б. У бтьшост випадк¡в заборо-няються так¡ дм п¡дприeмства (або групи ос¡б), як¡ займають дом¡нуюче становище на ринку:
- обмеження обсяпв виробництва або продажу товара з метою створення дефщиту на ринку або пщвищення ц¡н (Азербайджан, Б¡лорусь, Груз¡я, Казахстан, Киргизт, Молдова, Рос¡я, Узбекистан, Укра'на);
- зумовленкть укладання угод прийняттям контрагентом до-даткових зобов'язань, не випдних для нього або таких, як за своею природою або за торговими та ¡ншими чесними звичая-ми п¡дприeмницько'' дильност не стосуються предмета договору (Азербайджан, Бторусь, Казахстан, Киргиз¡я, Молдова, Рост);
- дискрим¡нац¡я одних контрагент¡в порвняно з ¡ншими (Азербайджан, Груз¡я, Киргизт, Молдова, Рос¡я, Узбекистан, Укра'на);
- пщтримання, або п¡двищення ц¡н для одержання монопольного прибутку (Азербайджан, Бторусь, Узбекистан);
- створення перешкод для доступу на ринок потенц^льних конкурента (Азербайджан, Бторусь, Грузт, Казахстан, Киргизт, Молдова, Рост, Узбекистан, Укра'на);
- встановлення монопольно високих або монопольно низьких цЫ (Грузт, Рост, Укра'на);
- необгрунтоване скорочення або припинення виробництва товарв, на як е попит (Азербайджан, Рост);
- необгрунтована вщмова вщ укладання договору з пев-ними покупцями (Азербайджан, Рост) [184, с. 119-120; 190, с. 74-75].
Тим часом треба вказати, що формально законодавствами бтьшосп кра'н СНД господарююч суб'екти не переслщуються за монопольне становище на ринку - забороняеться лише зло-вживання дом¡нуючим або монопольним становищем. Ще одним важливим завданням антимонопольно' пол¡тики у кра'нах СНД е недопущення монопол¡зац¡'' товарних ринюв внасл¡док проце-с¡в злиття ¡ поглинання, тобто контроль за концентрацию ринк¡в. У кра'нах СНД необхщною умовою зд¡йснення великих операцм об'еднавчого характеру е отримання попередньо' згоди на кон-центрац¡ю в антимонопольному орган При цьому критери «великих» операц¡й, як¡ пщлягають нотифкаци, вар¡юються по кра'нах (вщ балансово' вартост¡ актив¡в до частки на ринку компани, що поглинаеться ¡ншою або приеднуеться до не'). Головна причина вщмови з боку антимонопольного органу в наданн згоди на кон-центрац¡ю полягае у збтьшенн частки на ринку одного господа-рюючого суб'екта в результат об'еднання компан¡й, що призво-дить до посилення його впливу н ринок та обмеження конкуренци.
0днак, незважаючи на вагом¡ здобутки, конкурентна полЬ тика у кра'нах СНД мае низьку ефективнють, оск¡льки не за-безпечуе зростання конкурентоспроможност¡ кра'ни, тобто здатнють наци створювати ¡ п¡дтримувати середовище, в яко-му виникае конкурентоспроможний б¡знес. Ут¡м, саме за ци-ми параметрами кра'ни СНД вщстають в¡д кра'н Балти та ЦСБ. Загальновизнаною е також значна вщмЫнють у глибин¡ па-д¡ння та швидкост¡ господарського одужання окремих кра'н.
Значною м^ою, це зумовлено рвними моделями пост-соцвлютичних трансформац¡й, як¡ обрали постсоцвлютич-н кра'ни. Так, кра'ни Балти та ЦСБ вщдали перевагу л^е-рально-буржуазый модел¡ трансформаций заснован¡й на розвитку вщносин регульовано' ринково' економ¡ки, що характеризуемся прискореною ринковою трансформацию, саморегуляц¡eю ринково' економ¡ки, звернення до принципа соц¡ально-ор¡eнтованого ринкового господарства, сутте-вим реформуванням ринкових вщносин в умовах, не адекват-них швидкому переходу до л¡берально-буржуазно'' системи. Для кра'н СНД на початку 90-х роюв XX ст. характерною бу-ла кримЫально-олгархнна модель буржуазно' трансформаций яка грунтувалася на кримЫально-корпоративнм л^ералЬ заци, в¡дродженн¡ др^нобуржуазних в¡дносин, шоков¡й терапи, саморегуляци ринково' економки, збереження значних пере-житюв бюрократично' планово' системи [4, с. 3]. На сьогодн економ¡чн¡ системи постсоцвлютичних кра'н - учасниць СНД, як зазнають процесу глибоко' трансформаций е деЫституцЬ онал¡зованими: 'х попередый ¡нституц¡йний «каркас» зруйно-вано, а новий ще не вибудувано, осктьки це завжди нелегкий ¡ тривалий процес [5, с. 239]. Крм того, розвиток ринкових в¡дносин у цих кра'нах впираеться у недосконалють полгтич-них ¡нституц¡й, г¡пертрофован¡сть бюрократичних процедур, неповноту на недосконалють законодавчо' бази. Своею чер-гою, це пояснюе наявн¡сть у них сптьних проблем.
1. У радянський перюд в ус¡х колишн¡х республ¡ках СРСР монополвацт сегмент¡в народного господарства мала п-пертрофований характер, що ускладнювало процес регу-лювання ринкового середовища за класичними схемами, як¡ сформувались ¡ були перев¡рен¡ практикою у розвинутих кра'нах. Незважаючи на вомнадцятирнну ¡сторю переходу в¡д адм¡н¡стративно-командно'' економки до ринково', у багатьох кра'нах - учасницях СНД переважае капрал об¡гу
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
(тoбтo гpoшoвий i тoвapний], щo вiдпoвiдae етaпy йoгo пеp-вicнoгo нaгpoмaдження. ^м чacoм ще не cтвopенo yмoви для фyнкцioнyвaння пpoдyктивнoí' фopми гапталу. Bнacлi-дoк глибoкoï cиcтемнoí' ^изи пocтiйнo пеpеpoзпoдiляють-cя пpaвa влacнocтi, a тaкoж мaють мicце вкpaй неpiвнoмip-ний пеpеxiд дo pинкoвиx вiднocин; нaтypaлiзaцiя екoнoмiчниx зв'язкiв гocпoдapюючиx cyб'eктiв; poзшиpення тoвapooбмiнy нa ocнoвi бapтеpy; poзpaxyнoк з пpaцiвникaми пiдпpиeмcтв влacнoю пpoдyкцieю; введення piзниx гpoшoвиx cypoгaтiв; кpимiнaлiзaцiя екoнoмiчнoгo життя. Caме в цьoмy пpoявля-eтьcя ^osp^^c^ тpaнcфopмaцií' екoнoмiки циx кpaïн.
2. Ha cyчacнoмy етaпi мiнливi yмoви екoнoмiчнoгo життя вcеpединi деpжaв, пocилення впливу cвiтoвoгo pинкy тa неoбxiднicть гapмoнiзaцií' ïx aнтимoнoпoльниx зaкoнoдaвcтв зyмoвлюють неoбxiднicть пocтiйнoгo вдocкoнaлення aнти-мoнoпoльнoгo pегyлювaння у paмкax зaгaльнoï' екoнoмiчнoï пoлiтики, a тaкoж вимaгaють вiдoбpaження pядy пoлoжень aнтимoнoпoльнoгo зaкoнoдaвcтвa i кoнкypентнoгo пpaвa у зaкoнoдaвcтвax, якi нaлежaть дo iншиx галузей пpaвa (в тому чи^ кoнcтитyцiйнoгo, фiнaнcoвoгo, гocпoдapcькoгo].
3. Пpaктичнo для вcix кpaïн xapaктеpним е низький piвень кoнкypентнoí' кyльтypи тa iншиx зaxoдiв щoдo aдвoкaтyвaння кoнкypенцií'. Зapyбiжнi нayкoвцi пеpекoнyють, щo кoнкypентнi opгaни ^afa з пеpеxiднoю екoнoмiкoю пoвиннi не вiдклaдaти фopмyвaння у cycпiльcтвi пpoкoнкypентнoí' cвiдoмocтi, oчiкy-ючи, дoки буде зaпpoвaджене зaкoнoдaвcтвo (як це вiдбyвa-лocь у бтых^^ poзвинyтиx кpaïн], a зaймaтиcя питaннями непpимycoвoгo cпpияння кoнкypенцií'. Tим чacoм дocить пo-шиpенoю е думга пpo те, щo зaпpoвaдження i cпpияння пo-cилюють oдне oдне i щo вiдклaдaння зaпpoвaдження пpaвил кoнкypенцií' нa мaйбyтнe мoже пocлaбити cпpияння ганку-pенцiï cьoгoднi. Bpештi-pешт, як пpaвилo, apгyменти бyвa-ють пеpекoнливiшими, якщo тoй, xтo ïx виcлoвлюe, «тpимae в pyцi цiпoк». Haпpиклaд, cпpияння кoнкypенцií' шляxoм пpo-ведення пеpегoвopiв зa cxемoю пpивaтизaцïí, cпpиятливoю для кoнкypенцïí, буде ycпiшним, якщo кaндидaти oтpимaють дoзвiл opгaнy влaди з питaнь кoнкypенцïí нa yчacть в ayкцioнi.
Cлiд тaкoж пiдкpеcлити нaявнicть певниx вiдмiннocтей у пщ-xoдax дo фopмyвaння тa pеaлiзaцï'' кoнкypентнoï пoлiтики у cyc-пiльcтвax кpaïн з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю тa з pинкoвoю ега-нoмiкoю. Ие пpетендyючи нa пoвнoтy викгаду, вiдзнaчимo тaке.
Пo-пеpше, у ^annax iз тpaнзитивнoю екoнoмiкoю pинкoвi ^титути е нaбaгaтo cлaбшими, нiж у poзвинyтиx. У пеpшиx з ниx «нaдлишкoвa» кoнкypенцiя неpiдкo е «гаменем ^o™-кaння» для гpyп, яю, здiйcнюючи тиcк нa кoнкypентiв, ведуть бopoтьбy зa збеpеження пpивiлеïв, ycпaдкoвaниx вiд пoпе-pедньoï екoнoмiчнoï ^стеми.
Пo-дpyге, як пpaвилo, у ^annax з пеpеxiднoю екoнoмiкoю «пpoзopicть» пpoцедyp i пiдпopядкoвaнicть opгaнiв деpжaв-нoï влaди е меншoю, нiж у poзвинyтиx ^ai^ax. Це мae ícto™í нacлiдки для зaпpoвaдження кoнкypентнoгo зaкoнoдaвcтвa тa фopмyвaння пpoкoнкypентнoï cвiдoмocтi у cycпiльcтвax. Opгaни деpжaвнoï влaди ^ann пеpшoгo типу менше пoiн-фopмoвaнi пpo пpинципи кoнкypенцïí, не мaють cтимyлiв i зoбoв'язaнь звiтyвaти зa ^oí ди пеpед гpoмaдcькicтю, a ^o-дi й зoвciм i^opy^i^ пopaди фaxiвцiв з питaнь кoнкypенцïí.
Пo-тpетe, у бiльшocтi кpaïн з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю внacлiдoк пpoведенoï лiбеpaлiзaцiï у cфеpi екoнoмiки тa ¡н-
веcтицiй, yтвopилиcя зaiнтеpеcoвaнi гpyпи, |щэ лoбiюють в opгaнax деpжaвнoï влaди певнi зaxoди з метoю вiднoвлен-ня втpaчениx пpивiлеïв. Toмy фopмyвaння пpoкoнкypентнoï cвiдoмocтi в cycпiльcтвi мae вiдiгpaти вaжливy poль у пеpе-кoнaннi opгaнiв влaди, щo зaймaютьcя pегyлювaнням ега-нoмiчниx пpoцеciв тa iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi, yтpимyвaтиcя вщ pеaлiзaцï'' зaxoдiв, як мoжyть зaвдaти шгади кoнкypенцiï.
I, пo-четвеpте, щo е не менш вaжливим, у бтых^^ кpaïн ¡з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю внacлiдoк oбмеженocтi pеcyp-ciв icнye пpoблемa зaбезпечення ефективнoï poбoти вдом-cтвa з питaнь зaxиcтy кoнкypенцïí. У poзвинyтиx кpaïнax тaкi oбмеження знaчнoï poлi не вiдiгpaють.
Bиcнoвки
Aнтимoнoпoльнa пoлiтикa кpaïн ¡з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю не е чимocь ocoбливим, cпецифiчним, a фyнтyeтьcя нa теopе-тичнoмy бaзиci cвiтoвoï екoнoмiчнoï думки тa пpaктичнo pеaлi-зyeтьcя нa ocнoвi aдaптaцï'' пpoгpеcивнoгo cвiтoвoгo дocвiдy в цм cфеpi дo cпецифiчниx нaцioнaльниx yмoв. Пpи вcьoмy piз-нoмaнiттi нaцioнaльниx ocoбливocтей мoжнa виoкpемити тpи ocнoвниx «клacичниx» елементи aнтимoнoпoльнoгo pегyлю-вaння, влacтивиx як кpaïнaм з pинкoвoю екoнoмiкoю, тaк i кpa-ïнaм з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю. Ц елементи визнaчaють-cя ocнoвними cyчacними видaми oбмеженoï дiлoвoï пpaктики i являють co6oki cyкyпнicть нopм, cпpямoвaниx нa: 1] пoпеpед-ження i пpипинення aнтикoнкypентниx (oбмежyвaльниx] yгoд; 2] ycyнення злoвживaнь дoмiнyючим cтaнoвищем нa pинкy; 3] кoнтpoль зa пpoцеcaми екoнoмiчнoï кoнцентpaцiï. Bкaзaнi елементи визнaчaють cyтнicть aнтимoнoпoльнoгo зaкoнoдaвcтвa C0A, кoнкypентнoï пoлiтики кpaïн GC, a тaкoж кpaïн Aзiï, Лaтин-Aмеpики, Cxiднoï eвpoпи, CИД.
Гoлoвними вiдмiннocтями у pеaлiзaцï'' кoнкypентнoï пoлiти-ки у кpaïнax poзвинyтoгo pинкy тa у кpaïнax, якг не зaвеpши-ли екoнoмiчнi пеpетвopення, е тaкi: a] у бiльшocтi пpoмиcлoвo poзвинyтиx кpaïн кoнкypентне зaкoнoдaвcтвo зacтocoвy-eтьcя виключнo дo пpивaтниx cyб'eктiв гocпoдapювaння, a у кpaïнax з пеpеxiднoю екoнoмiкoю - дo деpжaвниx opгaнiв (зoкpемa, й тиx, яю здiйcнюють pегyлювaння];б] у кpaïнax з ycтaленими pинкoвими вiднocинaми кoнкypентнa пoлiтикa пoкликaнa пiдтpимyвaти «пpaцюючy» (ефективну) ган^ен-цгю, a в кpaïнax з тpaнзитивнoю екoнoмiкoю (у тoмy чи^ й Укpaïнi] нaйвaжливiшим íí зaвдaнням е фopмyвaння кoнкy-pентнoгo cеpедoвищa; в] у тpaнзитивнiй екoнoмiцi пpoбле-мa кoнкypентнoï пoлiтики е нaдзвичaйнo cклaднoю i ще не ocмиcленoю у кoнцептyaльнoмy плaнi.
Пеpcпективи пoдaльшиx нayкoвиx дocлiджень пoв'язaнi з визнaченням функцгй деpжaви у cфеpi pеaлiзaцï'' кoнкypент-нoï пoлiтики нa нaднaцioнaльнoмy piвнi. Aдже в yмoвax глoбa-лiзaцï'' мoжливocтi деpжaви впливaти нa екoнoмiчнi пpoцеcи, якг вiдбyвaeтьcя у межax íí нaцioнaльниx кopдoнiв, cyттeвo пo-cлaблюютьcя. Зaгocтpення кoнкypентнoï бopoтьби виpoбникiв зa pинки збуту, зa cфеpи впливу тa нaйбiльш випдне вклaден-ня кaпiтaлy, якг вiдбyвaютьcя нa фoнi пoдaльшoï кoнцентpaцïï виpoбництвa i кaпiтaлy, пpизвoдять дo poзпoдiлy глoбaльнoгo pинкy мгж мiжнapoдним мoнoпoлiями i THK. Иaцioнaльнi aн-тимoнoпoльнi вiдoмcтвa виявляютьcя неcпpoмoжними пpo-тиcтoяти poзмивaнню кoнкypенцï'' як мoжливoмy pезyльтaтy xвилi мегaзлиттiв. Глoбaлiзaцiя веде дo poзмивaння i знецi-
нення регулюючих фунщй держави, зниження рвня управляя соцвльними, ¡нформацмними та ¡ншими процесами. У сво'й д¡яльност¡ нацюнальна держава змушена функцюнува-ти у тому пол™ко-правовому простор¡ ¡ застосовувати таю методи ¡ засоби, як диктуються зобов'язаннями, як¡ вона бере на себе перед наднац¡ональними ¡нститутами.
Список використаних джерел
1. The Global Competitiveness Report 2014-2015. // Режим доступа: http:// http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompe titivenessReport_2014-15.pdf. - С. 468.
2. Саморукова А. Формирование конкурентной среды в экономике Румынии / А. Саморукова // Проблемы теории и практики управления. - 2006. - №10. - С. 14-20.
3. Соколова И. Антимонопольная политика ведет к повышению конкурентоспособности / И. Соколова // Конкуренция и рынок, 2004. - №23.
4. Бузгалин А., Колганов А. Сравнительный анализ экономических систем? Методология и теория / Бузгалин А., Колганов А. // Вестник Московского университета. - Серия Экономика. - 2002. - №3-6.
5. Гражевська Н.1. Економны системи епохи глобальних змЫ: Мо-нографт / Гражевська Н.1. - К.: Знання, 2008. - 491С.
С.Г. ДРИГА,
д.е.н., професор, головний науковий сЫвробтик, Науково-досл/дний економ/чний iнститут М/некономрозвитку i торг/вл Украни,
I.e. Г0РД1ЙЧУК,
асп/рантка, Науково-досл/дний економ/чний iнститут Мнекономрозвитку i торг/вл Украни
Полггико-економ1чний аспект «державно-приватного партнерства»
У статт розглядаеться сп/впраця м/ж державними установами та приватними п/дприемствами, opганiзацiями, що с-нуе в сучасн/й Укран б'тьше п'ятнадцяти рок/в. Але вона тривалий час являла собою безсистемний, хаотичний процес, отримувала суперечливу оцнку, а тому особливоi уваги до п анал/зу з боку пол/тик/в, вчених i практик/в не проявлялося.
Ключов1 слова: держава, приватний кап/тал, економ/чнi iнтереси, компром/с ¡нтереав, державно-приватне партнерство, пол/тико-економ/чна категор/я, каптал/зац/я соц/ально-економ/чних в/дносин.
С.Г. ДРЫГА,
д.э.н., профессор, главный научный сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины,
И.С. Г0РДИЙЧУК,
аспирант, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
Политико-экономический аспект «государственно-частного партнерства»
В статье рассматривается сотрудничество между государственными учреждениями и частными предприятиями, организациями, которое существует в современной Украине более пятнадцати лет. Но оно длительное время представляло собой бессистемный, хаотичный процесс, получало противоречивую оценку, а поэтому особого внимания к его анализу со стороны политиков, ученых и практиков не проявлялось.
Ключевые слова: государство, частный капитал, экономические интересы, компромисс интересов, государственно-частное партнерство, политико-экономическая категория, капитализация социально-экономических отношений.
S.G. DRIGA,
doctor of science ¡n economics the SRIE at the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
IS. HORDIICHUK,
graduate student Ministry of economic development and trade of Ukraine
The political-economic aspect of «public private partnership»
In this article discusses the cooperation between public agencies and private enterprises, organizations exist in modern Ukraine for more than fifteen years. But it is a long time was a haphazard, chaotic process, receive conflicting assessment, and therefore special attention to its analysis from policy makers, scientists and practitioners are not manifested.
Keywords: the state, private capital, economic interests, a compromise of interests, public-private partnerships, political-economic category, the capitalization of socio-economic relations.
Постановка проблеми. У всьому свт вщбуваються значил ¡нституцмы змЫи в галузях, як ранше переважно пе-ребували в державой власност й державному управлЫнк електроенергетиф, автодорожньому, залЯичному, кому-нальному господарствах, мапстральному трубопровщному транспорту морських та аеропортах тощо. Уряди багатьох держав делегують приватному бЯесу в тимчасове дов-го- або середньострокове користування об'екти цих галу-зей, залишаючи за собою право регулювання ¡ контролю 'х дтльностк Тим самим вщкриваються можливост конструктивно' взаемоди бЯесу ¡ структур держави, як в сучасному
св¡тов¡ е невщ'емною умовою нормального функцюнування ринково' економки.
Концепцт державно-приватного партнерства отрима-ла велику популярнють у сучасному пол™ко-економнному дискурск Однак, незважаючи на широке використання цього терм1ну, його чггкого визначення у свгговм практик немае. У™ р^ы форми державно-приватного партнерства досить устшно реал^уються в багатьох кра'нах, де накопичений значний досвщ його регулювання.
Характер ц° взаемоди, методи та и конкретн форми сут-тево вщрвняються в залежност вщ зртосп ¡ нацюнальних
8 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 2 (165)/2015
© С.Г. ДРИГА, I.e. Г0РДЙЧУК, 2015
