CC BY
28
УДК 340.12
О. I. Колич
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка", здобувач, асистент кафедри тeoрii та фiлocoфii' права
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВ11ДЕ1 СОЦ1АЛЬНО1 PIBHOCTI У ПОЛЕМ1ЧН1Й Л1ТЕРАТУР1
© Колич О. I., 2015
Шсля прийняття Берестейсько! уни 1596 року в Укра'лш виникае полем!чна теч!я, представниками яко!' стали провщт мислител! того часу. Полем!чна л!тература, яка винкла на грунт! релйшних проблем, пщшмала також ряд сощальних, полггичних, правових та фшософсько-правових питань. Одшею ¡з таких була проблема забезпечення сощальноТ р1вность Фшософсько-правов! ¡де'! социально'' р!вност!, висунеш украшськими философами, залишаються актуальними i дотепер, особливо у першд розбудови правовой' держави та громадянського сусшльства в Украшь
Ключов! слова: сощальна р!вшсть, ф!лософсько-правов! ¡де!', полем!чна лггера-тура, Берестейська ун!я.
О. И. Колыч
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫЕ ИДЕИ СОЦИАЛЬНОГО РАВЕНСТВА В ПОЛЕМИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
После принятия Брестской унии 1596 года в Украине возникает полемическое течение, представителями которого стали ведущие мыслители того времени. Полемическая литература, которая возникла на почве религиозных проблем, поднимала также ряд социальных, политических, правовых и философско-правовых вопросов. Одним из таких была проблема обеспечения социального равенства. Философско-правовые идеи социального равенства, выдвинутые украинскими философами, остаются актуальными до сих пор, особенно в период развития правового государства и гражданского общества в Украине.
Ключевые слова: социальное равенство, философско-правовые идеи, полемическая литература, Брестская уния.
O. I. Koluch
PHILOSOPHICAL AND LEGAL IDEAS OF SOCIAL EQUALITY IN POLEMICAL LITERATURE
After the adoption of the Brest Union in 1596 in Ukraine a controversial trend appeared and the representatives of it were the leading thinkers of the time. Polemical literature that developed on the basis of the religious issues, raised a number of social, political, legal, philosophical and legal issues. One of these was the problem of social equality. Philosophical and legal ideas of social equality proposed by Ukrainian philosophers remain relevant to this day, especially during the development of the rule- of -law state and civil society in Ukraine.
Key words: social equality, philosophical and legal ideas, polemical literature, the Brest Union.
Постановка проблеми. Сощальна рiвнicть - одне з найскладшших i багатогранних явищ сустльного життя. Пoлicтруктурнicть поняття "coцiальна рiвнicть" визначаеться тим, що на рiвнi cуcпiльcтва вона е водночас i cуcпiльнo значущим вдеалом, i принципом oрганiзацii суспшьних
вщносин, 1 елементом социально! психологи у вигляд1 почутпв, вимог та спод1вань [7]. Генезис зм1сту поняття правово!' р1вност1 в щеологи та полггичнш практищ укра'нського суспшьства ХУ1-ХУ11 ст. вщбувався у ход1 боротьби православного населення Реч1 Посполито!' за зр1вняння у сво'х економ1чних, полгтичних 1 сощальних правах з в1рними католицько!' церкви [14, с. 85]. Отже, социальна р1вшсть виступае тим вдеалом, до якого прагне сустльство, 1 який в умовах експансютстсько! политики не може себе повтстю реашзувати.
Стушнь науково! розробленост проблеми. Дослщженню полемично! л1тератури присвячет пращ ф1лософ1в: Г. Волинки, В. Гусева, В. Литвинова, В. Н1чик, I. Огородника, М. Тарасенка, Р. Ткачука, Ю. Фед1ва, Я. Стратш; правник1в: Г. Демиденка, С. Сливки, В. Соловйово!', Л. Худояр, а також полгтолопв, фшолопв, етнознавщв тощо.
Метою дослвдження е фшософсько-правовий анализ концепци социально!' р1вност1 в украшськш полем1чнш л1тератур1 ХУ1-ХУ11 ст.
Виклад основного матер!алу. Досл1джуючи проблематику социально! р1вност1, насамперед сл1д зауважити, що правова р1вшсть не е абсолютною. Це е вщносна (формальна) р1вшсть в1льних 1 незалежних людей (суб'екпв права) на тдстав1 единих норм 1 однаковою м1рою. Видшяють так1 види нер1вност1: 1) природна нер1втсть, що зумовлена ф1зюлог1чним, соматичними, психо-ф1зичними особливостями людей, !хтми вщмшностями у вщ1, стат1, сил, крас1 та шшому, що завжди 1снували м1ж людьми 1 тколи не зникнуть; 2) социальна нер1вшсть виникла разом 1з розвитком цившзаци, мае р1зноманита форми 1 проявляеться в р1зних сферах сустльного життя; 3) культурна нер1втсть передбачае р1зницю у р1вт осв1ченост1, вихованост1, культури, ступет обдарованост1 1 творчими зд1бностями 1 талантами [12, с. 80, 81]. На нашу думку, украшсью милител1 ХУ1-ХУ11 ст. виступали передушм за подолання социально! нер1вност1, оскшьки природна та культурна нер1втсть пов'язат бшьшою м1рою 1з особистими, суб'ективними якостями людини, тод1 як социальна нер1втсть виникае та розвиваеться 1з зародженням цившзаци 1 проявляеться у р1зних сферах сустльного життя.
Дотичною до вде! национального визволення та пох1дною в1д не!' була вдея социально!' р1вност1. У дослщжуваний 1сторичний перюд розумшня р1вност1 в украшськш фшософсько-правовш думщ було нерозривно пов'язане 1з необхщтстю нащонального визволення, а в1дтак - свободою та демократ1ею.
Поняття р1вност1 часто прир1внювалося д1ячами братського руху до гуманност1, милосердя, справедливост1, поваги до простого труд1вника. Виступаючи на захист простолюдина, вони тим самим протестували проти феодального гноблення 1 експлуатаци [8, с. 49].
На нашу думку, довол1 послвдовною та одозначною була концепция социально! р1вност1 та справедливости I. Вишенського, який одним 1з перших обгрунтував поняття р1вност1, виходячи 1з концепци природного права та идеального державного ладу. Мислитель жорстко критикував експлуататор1в: як польських та литовських, так 1 укра'нських. Виходячи з переконання, що кожний суб'ект мае р1вт можливост1 для тзнання божествено!' ктини (його в1льна воля, виб1р життевого шляху 1 м1стичний спошб осягнення Бога), I. Вишенський стверджуе, що вс1 люди р1вт перед Богом незалежно в1д !'х социального походження. Вищою в1д шших людина, на думку I. Вишенського, може бути лише завдяки особистим заслугам перед Богом, доброчесност1, подвижницькому життю "в 1стит", "умному д1янню". Що ж до украшсько! феодально!' свгтсько! та духовно!' верх1вки, то 11 представники зам1сть християнського сумл1ння 1 праведного, чесного життя мають т1льки мирськ1 заслуги - честь 1 титули, що здобувають нечистими шляхами в корол1всько!' влади, а саме через прислужництво, обкрадання тдданих, висмоктування кров1, сили 1 прац1 простого народу, нещадну !'х експлуатац1ю, неправедне панування та повсякчасне порушення права народу боротися за справедливость [10, с. 230, 231]. Мислитель пригадував духовенству Бож1 закони, як1 скеровують
гoдyвaти гoлoднoгo, пoïти cпpaглoгo, пpийняти пoдopoжyючoгo, дaти oдяг гoлoмy, дoпoмoгти xвopoмy. I. Bишенcький вкaзyвaв, щс зaмicть цьoгo вoни пpaгнyть дo cвiтcькoï cлaви i бaгaтcтвa, плюндpyють бaтькiвcькy вipy тa кyльтypy, зpaджyють piднy землю, цим caмим пoзбaвляючи cвiй нapoд пpaвa нa cвoбoдy cлoвa, нa бopoтьбy зa cвoю cвoбoдy тa незaлежнicть. Mетoю тaкиx дмнь e пiднеcення нaд cвoïми землягами, xoч Гocпoдь cтвopив ycix людей piвними.
I. Bишенcький дoвoдив, щo Icyc Xpиcтoc pеaлiзoвyвaв пpинцип piвнocтi ще y paнньoмy xpиcтиянcтвi. ^и цьoмy пpoблемy piвнocтi вiн poзглядaв не тiльки в cycпiльнo-пoлiтичнoмy i юpидичнoмy вiднoшеннi, a й вимaгaв мaйнoвoï piвнocтi, cпiльнocтi мaйнa, "oбщoгo жита", ввaжaючи це пpинципoвими нacтaнoвaми caмoгo Xpиcтa [11].
З метою вcтaнoвлення coцiaльнoï piвнocтi I. Bишенcький виcтyпив iз iдеeю yтвеpдження m пpинципax piвнocтi, cвoбoди, cпpaведливocтi тa демoкpaтизмy cиcтеми yкpaïнcькoï ocвiти. У цьoмy миcлитель тaкoж вбaчaв ctocí6 збеpеження caмoбyтнocтi yкpaïнcькoï кyльтypи. BapTO зayвaжити, щo i цей пеpioдвже icнyвaли нaвчaльнi зaклaди, якi дiяли нa демoкpaтичниx зacaдax. Moвa йде npo бpaтcькi шкoли, Kиeвo-Moгилянcькy aкaдемiю. Зaзнaченi зaклaди пpи opгaнiзaцiï ^стеми нaчaвння виxoдили iз пpинципy piвнocтi тa гyмaнiзмy.
Baжливе знaчення для xapaктеpиcтики кoнцепцiï coцiaльнoï piвнocтi I. Bишенcькoгo мae йoгo poзyмiння cпocoбy yтвеpдження piвнocтi. Здiйcнення cвoгo ^any миcлитель не пoв'язyвaв iз пoвcтaнням, pевoлюцiйнoю дieю мac. Укpaïнcький толемкт вiдкидae вcяке нacильcтвo, a тим бшьше нacильcтвo як cпociб yтвеpдження cпpaведливocтi i piвнocтi, cвoбoди i бpaтеpcтвa. Зa йoгo пеpекoнaнням, нacильcтвoм мoжнa yтвеpдити лише злo, неcпpaведливicть. А тoмy вiн oбиpae шляx aпеляцiï дo poзyмy i дoбpиx людcькиx пoчyттiв, зaкликae дo мopaльнoгo yдocкoнaлення людини [9, с. 22]. Ф^^ф зaкликaв дoтpимyвaтиcя мopaльниx нopм, якi пpoбyджyють внyтpiшнe пpaгнення людини дo дocкoнaлocтi. Bнacлiдoк дoтpимaння Бoжиx зaкoнiв тa мopaльниx нopм людит мoже ocягнyти iдеaли дoбpa тa cпpaведливocтi, втшити ïx y життя, ocягти нaйвищoï мyдpocтi, "внyтpiшньoï фiлocoфiï".
Ha нaшy думку, нa ocнoвi aнaлiзy пoлемiчниx твopiв мoжнa видшити певнi кaтегopiï, якi пoлемicти вивoдили iз iдеï coцiaльнoï piвнocтi. Дo ниx нaлежaть: пpaвo нa cвoбoдy coвicтi тa вipoтеpпимicть; piвнicть нapoдiв; гендеpнa piвнicть; poзyмiння Цеpкви як шюзу вiльниx людей, iдея coбopнoгo пpaвлiння Цеpквoю.
Отже, oднieю iз iдей, пoxiдниx вiд iдеï coцiaльнoï piвнocтi, бyлo oбгpyнтyвaння cвoбoди ^вют як пpиpoднo-пpaвoвoï кaтегopiï. I xoчa yтвеpдження cвoбoди coвicтi як кaтегopiï тa цiннocтi y пpaвi y €вpoпi вiдбyлocя y пеpioд бypжyaзниx pевoлюцiй, пеpш нiж cтaти oдним iз пpoвiдниx гacел зaзнaчениx pевoлюцiй, iдея cвoбoди coвicтi пpoйшлa дoвгий шляx cтaнoвлення тa poзвиткy пpoтягoм бaгaтьox пoкoлiнь тa y бaгaтьox нapoдiв. Taк, y piзнi епoxи пpoблемa cвoбoди coвicтi виникaлa, здебiльшoгo, нa pелiгiйнoмy гpyнтi, i ïï poзв'язaння бyлo пoв'язaне iз piвнем poзвиткy кoнкpетнoгo cycпiльcтвa, пpoдyктивними cилaми тa пoтpебaми кoнкpетнoгo cycпiльcтвa. Як кaтегopiя пpaвa cвoбoдa coвicтi oзнaчae cвoбoдy pелiгiï тa cвoбoдy вipocпoвiдaння, cвoбoдy вiльнoгo caмoвизнaчення cвiтoглядy людини. У таш чac cвoбoдa ^вют юpидичнo зaкpiплнa як нa мiжнapoднoмy, тaк i нa деpжaвнoмy piвняx.
B Укpaïнi iдея cвoбoди coвicтi виниклa щo в дo-пoлемiчний rop^, a пicля Беpеcтейcькoï yнiï CTana ocoбливo aктyaльнoю. Cтaнicлaв Opixoвcький-Poкcoлaн poзгядaв cвoбoдy coвicтi як кaтегopiю пpиpoднoгo пpaвa. Пpиpoдне пpaвo, нa того думку, вище вiд людcькиx зaкoнiв. Людcькi зaкoни мoжнa i пoтpiбнo змiнювaти, якщo вoни cyпеpечaть пpиpoднoмy пpaвy (зaкoнy) [2, с. 280].
Cвoбoдa coвicтi poзглядaeтьcя як нaйвищa дyxoвнa цiннicть (X. Фiлaлет). Oтже, кoжен мae пpaвo вибиpaти вipy тa виcлoвлювaти влacнi думки щoдo poзyмiння Cвященнoгo Пиcaння. Деpжaвa товинт нaдaвaти гapaнтiï cвoбoди coвicтi тa вiльнoгo вipocпoвiдaння. Цеpквa пoвиннa мaти пpaвa тa oбoв'язки, тaк caмo як нaявнi пpaвa тa oбoв'язки в нapoдy тa в гажн^' людини. Oтже, в кoнтекcтi pеaлiзaцiï iдеï cвoбoди coвicтi цеpквa тaкoж мae пpaвo втpyчaтиcя y ди влaди, якщo це вчиняeтьcя iз метoю недoпyщення пopyшення Бoжиx зaкoнiв.
Якщо в национально не однор!дн!й держав! одному народов! надаеться право свободи в!роспов!дання, а !ншому народу таке право обмежуеться, то держава виступае порушником Божих закон!в та норм природного права, що надае тдданим право на боротьбу проти несправедливости
Отже, з проголошенням свободи сов!ст! виникае принцип !нтелектуально'' та морально!' автономи особистост!, усв!домлюються так! ознаки останньо!, як вроджена р!вн!сть, свобода вираження свое' вол!, висловлювань, свобода боротьби за сво' права й переконання [5, с.118].
На нашу думку, свобода сов!ст! розум!еться як можлив!сть людини самост!йно та в!льно оц!нювати р!зн! св!тоглядн! аспекти буття та в!льно вибирати шлях саморозвитку та духовного становлення. У цьому процес! недопустимим е насильний вплив будь-яких зовн!шн!х фактор!в, будь-як! зовн!шн! спонуки щодо вибору власного св!тогляду. Таким чином свобода сов!ст! виступае як нев!д'емний атрибут кожного !ндив!да, оскшьки закр!плення та захист свободи сов!ст! означае визнання ц!нност! кожно'' людини.
У процес! реал!заци людини як особистост! свобода сов!ст! стае об'ектом юридичних норм. Завданям держави е через право забезпечити та гарнтувати свободу сов!ст!, при ц!м встановити меж! реал!заци останньо'. Проте необх!дно розр!зняти свободу вол! та свав!лля. Право, забезпе-чуючи свободу вол!, повинне обмежувати свавшля. Идеться саме про меж! реал!заци свободи вол!, адже контролювати процес вибору людиною св!толяду право не може. Мова !де про думки людини, ïï св!тоглядн! ор!ентири та ц!нн!сн! установки. Хоча на формування зазначен!их категор!й право впливати не може, проте можна говорити про коригування св!тогляду людини засобами правово'' пропаганди, правово'' !деолог!' та правового виховання.
1дея свободи сов!ст! привела укра'нських мислител!в до обгрунтування права на повноц!нне життя. В умовах польсьо'' експанс!'' рел!г!йна незалежн!сть т!сно пов'язувалася !з незалежн!стю практично у вс!х сферах сусп!льного життя, а в!дтак !з проблемою забезпечення природних прав кожно'' людини. Обмеження свободи сов!ст! вважалося не лише порушенням природних прав укр'нц!в, а й порушенням моральних норм, як! випливали !з звичаевого права.
На нашу думку, обгрунтування права на свободу сов!ст! в укра'нських полем!ст!в грунту-валося саме на звичаевому прав!, моральних нормах та давн!х традиц!ях укра'нц!я. Так перед укра'нськими мислителями виникло завдання формування соц!ального !деалу особистост! !з активною життевою позиц!ею, яка змогла би протистояти колон!зац!йн!й пол!тиц! та в!дстоювати сво'' життев! !деали.
Звичаеве право для кожного народу мае велику ц!нн!сть, оск!льки е результатом багатов!ково'' культури цього народу та закр!плюе найб!льш прийнятн! норми повед!нки. Укра'нськ! мислител! виступали за збереження православних традиц!й давньорусько'' доби. Саме в такий спос!б вони намагалися обгрунтувати право боротьби укра'нського народу за свою незалежн!сть та збереження нац!онально'' культури [11].
На нашу думку, свобода сов!ст! е складовою природних прав людини та конструтивною частиною права на повноц!нне життя.
Укра'нськ! полем!сти п!д!йшли до питаня про необх!дн!сть духовних гарант!й прав людини. Оск!льки право на свободу сов!ст! належить до особистих прав та складаеться !з моральних складових, то гарант!ями його забезпечення у сусп!льств! та держав! повинно бути усв!домлення людини як найвищо'' ц!нност!. В цьому випадку необх!дним е забезпечення природних прав державою, тобто позитивним правом. Реал!зац!я права на свободу сов!ст! нерозривно пов'язана не лише !з визнання людини найвищою ц!нн!стю, але також !з наявн!стю глибоко'' поваги до права, яке таку ц!нн!сть декларуе.
Социн!ани ! представники братського руху визнавали за людиною право морально'' свободи, пропагували !дею в!ротерпимост! ! р!вност! народ!в. Аналог!чну думку висловлював ! Мелет!й Смотрицький. 1дею свободи сов!ст! захищав Христофор Ф!лалет. 1дею в!ротерпимост! висували ! делегати Берестейського собору 1596 р., серед них було багато антитр!н!тар!'в [8, с. 56, 57].
Bcyпеpеч гегемoнicтcьким пpетензiям пoльcькoï шляxти миcлителi poзвивaють iдею piвнocтi нapoдiв, a вивищення oдниx i пpиниженя шшта пoяcнювaли не "кaзнями Бoжими", як це po6h™ cеpедньoвiчнi xpoнicти, a ^ичигами земними, зaлежними вiд вoлi людей [5, с. 103].
Ha ташу думку, iдея piвнocтi нapoдiв бyлa пpинципoвo нoвим пoняттям для poзyмiння piв-нocтi зaгaлoм y тoгoчacнiй пpaвoвiй cиcтемi. Bиниклa неoбxiднicть зpiвняння y пpaвax пoльcькoгo нacелення, яке нaлежaлo дo кaтoлицькoï кoнфеciï, тa yкpaïнcькoгo, пеpевaжнo пpaвocлaвнoгo нacелення. Без зaбезпечення piвнocтi пpaв вipyючиx piзниx кoнфеciй немoжливo бyлo зaбезпечити piвнicть y пoлiтичниx, екoнoмiчниx тa coцiaльниx пpaвax.
Як зaзнaчaють бшьшкть cyчacниx дocлiдникiв, iдея кoнфеciйнoï piвнocтi y cвiдoмocтi y^arn^^' шляxти тa кoзaцтвa y тoй пеpioд oтoтoжнювaлacя з iдеeю нaцioнaльнoï piвнocтi, a бopoтьбa зa пpaвocлaвнy вipy бута oднoчacнo бopoтьбoю пpoти пpимycoвoï acимiляцiï зa нaцioнaльнy caмoiдентичнicть тa piвнicть yкpaïнcькoгo нacелення Pечi Пocпoлитoï з голь^ким нacеленням кaтoлицькoгo вipocпoвiдaння [14, с. 86].
Poзвивaючи iдеï coцiaльнoï piвнocтi, пoлемicти фopмyють кoнцепцiю piвнocтi пpaв чoлoвiкa i жiнки. У таш чac гендеpнa piвнicть виcтyпae ocнoвoю демoкpaтичнoгo cycпiльcтвa, тoмy мoжемo кoнcтaтyвaти, щo iдеï зpiвнення y пpaвax чoлoвiкa i жiнки мaли пpoгpеcивне тa вaжливе знaчення для мaйбyтньoгo деpжaвoтвopення тa фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Утвеpдження гендеpнoï piвнocтi мae cвoeю метoю нaдaння piвнoгo oбcягy пpaв тa мoжливocтей чoлoвiкaм тa жiнкaм, незaлежнo вiд cтaтi. To6to мaeтьcя нa yвaзi не бioлoгiчнa piвнicть, a piвнicть coцiaльнa, тобто poзyмiння пpедcтaвникiв o6ox cтaтей oднaкoвo вaгoмими пpедcтaвникaми cycпiльнoгo життя. I xoчa caме пoняття "гендеp" з'являeтьcя y нayцi лише y XX ст., пpoблемaтикa piвнocтi чoлoвiкiв тa жiнoк мae глибoке icтopичне rapm^.
Piвнicть чoлoвiкa i жiнки - це вcтaнoвлення для вcix piвниx пpaв, тoбтo пiдпopядкyвaння вcix eдинoмy зaкoнy, a не дapyвaння ушм oднaкoвиx мaтеpiaльниx зacoбiв, oднaкoвиx poзyмoвиx здiбнocтей, ocвiти тoщo [4, с. 23].
У cеpедoвищi бpaтcькиx гpoмaдян кyльтивyвaлacь iдея piвнoпpaвнocтi жiнки, пoвaгa дo ïï пpaцi, людcькoï гiднocтi, пoвcякденнoï тypбoти не лише ^o дiтей чи чoлoвiкa, a й ^o "cпiльне блaгo" [6, с. 128].
Kиpилo-Tpaнквiлioн Cтaвpoвецький oдним з пеpшиx миcлителiв тoгo чacy cтaв нa зaxиcт жiнки, ïï пдгоеп, мicця в ciм'ï i cycпiльcтвi. Biн фaктичнo зняв iз жшки вину зa "пеpвopoдний" гpix, зaявляючи, щo цю вину вiдпoкyтyвaлa iншa жiнкa - Бoгopoдиця [8, с. 58].
Aнaлoгiчнoï тoчки зopy дoтpимyвaвcя Iнoкентiй Гiзель: "муж пocтyпaет c женoю aки co paбинею, не paзcмaтpяя якo дpyгиня eгo i eдинo тiлa з ним ecib, aще без вини безчеcтит eï i б'eт ... твopящи тo iз гшву й ненaвиcтi" [3, с. 390]. Oтже, миcлитель ocyджyвaв неpiвнicть жшки тa чoлoвiкa, тa poзкpивaв пpoблемaтикy безкapнocтi нacилья в ciм'ï. Уникнути тaкиx пopyшень пpaв жiнки мoжнa пpaвoвим зaбезпеченням piвнocтi, якa xoч i e фopмaльнoю i фaктичнo не зaбезпечye дiйcнoï тa пoвнoï piвнocтi мiж oкpемими cyб'eктaми, пpoте пoкликaнa нaдaвaти piвнi мoжливocтi для pеaлiзaцiï тa зaxиcтy пpaв oco6^
Ha нaшy думку, iдеï piвнocтi чoлoвiкa тa жiнки I. Пзеля зaлишaютьcя aктyaльними i в тш чac, кoли гендеpнa piвнicть e невщ^мним пpинципoм як мiжнapoднoгo пpaвa, тaк i пpaвa бiльшocтi цивiлiзoвaниx демoкpaтичниx деpжaв.
Змiнa cтaнoвищa жшки бута кpитеpieм oцiнювaння poзвиткy cycпiльcтвa. Пoкpaщення ïï пpaвoвoгo cтaтycy e cвiдченням пpoгpеcy, i нaвпaки [1, с. 198]. Oтже, фopмyючи щег' piвнoпpaвнocтi чoлoвiкa тa жiнки, ^paíti^ra пoлемicти виcлoвлювaли cвoe бaчення ^am^ro cycпiльcтвa -cycпiльcтвa piвнoпpaвниx, ocвiчениx тa aктивниx людей, якi живуть в незaлежнiй деpжaвi. Дoтpимyючиcь щей pенеcaнcнoгo cвiтoглядy, пoлемicти звеpтaлиcя дo зacaд пpиpoднoгo пpaвa, яке CTonb нa пoзицiяx piвнocтi пpaв незaлежнo вiд cтaтi.
Poзвивaючи щею coцiaльнoï piвнocтi, пoлемicти виcлoвлювaли cвoe бaчення Цеpкви як шюзу вiльниx людей. Taк, I. Bишенcький ввaжaв, щo пpaвocлaвнiй Цеpквi неoбxiднo пoвеpнyти тi iдеaли, якi 6ули пpитaмaнними для пеpшo-xpиcтиянcькиx oбщин: ^praa пoвиннa 6ути coюзoм вipyючиx, piвниx у пpaвax тa пеpед Бoгoм людей, незaлежнo вiд coцiaльнoгo пoxoдження. Icтиним пacтиpем мoже бути лише тa ocoбa, якa дocяглa ви^т мopaльнocтi тa дyxoвнocтi. Hим мoже бути бyдь-якa ocвiченa людинa: в^дов^дго дo пpинципy piвнocтi ycix пеpед Бoгoм. Mиpяни пoвиннi мaти пpaвo вiдмoвлятиcя вiд cвященикiв, якi не викoнaли cпoдiвaнь пocтви тa oбиpaти eпиcкoпiв. Шляxoм дocягнення iдеaльнoгo cycпiльcтвa I. Bишенcький ввaжaв не кpoвoпpoлитнy бopoтьбy, a мoлитвy тa дoтpимaння нapм дyxoвнoгo пpaвa. Taк, дoтpимyючиcь eвaнгельcькиx зaпoвiдей, йдучи шляxoм xpиcтиянcькoгo пoдвигy, бopючиcь iз влacними пpиcтpacтями, викoнyючи дyxoвнy пpaцю, мoжнa здoбyти незaлежнicть тa дyxoвнy cвoбoдy.
Cфopмyльoвaнi I. Bишенcьким пpинципи opгaнiзaцiï пpaвocлaвнoï Цеpкви, a caме пpикли-гання cвященикiв миpянaми, здiйcнення кoнтpoлю cвiтcькими людьми зa дiяльнicтю пpедcтaвникiв raipy, мoжливicтю oбpaння миpян нa пocaди пacтиpiв, пpaвo звiльнення з пocaд негiдниx cвященикiв, визнaння piвнocтi вcix людей пеpед Бoгoм, a тaкoж oбoв'язoк зaxищaти пpaвocлaвнy вipy, a зтачить, пpaвa i cвoбoди cвoгo нapoдy, cвiдчили пpo пoявy в межax пpaвocлaв'я pефop-мaцiйнoï тонцепци демoкpaтичнoï цеpкви тa зapoдження виcлoвленoï у pелiгiйнiй фopмi paнньoбypжyaзнoï iдеï piвнocтi [1C, c. 232, 233].
Bиxoдячи з вде!" piвнocпpaвнocтi, кoнкpетизoвaнiй у тоняти coбopнocтi, бpaтчики ^итаку-вaли шститут пaпcтвa, бopoтьбa пpoти якoгo зaймaлa вaжливе мicце в зaxiднoeвpoпейcькoмy pефopмaцiйнoмy pyci, нaбиpaлa ocoбливoï aктyaльнocтi в Укpaïнi у зв'язку з Беpеcтейcькoю цеpкoвнoï yнieю [S, c. 62].
^нцепщя coбopнocтi в yпpaвлiннi Цеpквoю, яку пiдтpимyвaли бpaтчики, зycтpiлa жopcткий omp кaтoликiв тa yнiaтiв, якi були пpиxильникaми цеpкoвнoгo aбcoлютизмy. Пpoти aбcoлютизмy пaпcькoï влaди пoлемicти пpoтиcтaвляли вдею пpo coбopне пpaвлiння Цеpквoю, де вш ïï члени e piвнoпpaвними.
У цей чac у €вpoпi aктивнo poзпoвcюджyвaлacя iдеoлoгiя пpoтеcтaнтизмy. Ha гашу думку, caме пiд впливoм пpoтеcтaнтcькиx iдей yкpaïнcькi пoлемicти виступили пpoти втpyчaння цеpкoвнoï веpxiвки у cвiтcькi cпpaви тa пiдкopення cвiтcькoï влaди Цеpквi.
Bикpивaючи пpoблем coцiaльнoï неpiвнocтi, iдеoлoги бpaтcькoгo pyxy вимaгaли пpocтoгo тa зpoзyмiлoгo тлyмaчення Cвятoгo Пиcьмa. Taк, Cтефaн Зизaнiй oбcтoювaв пpaвo кoжнoï людини нa ocoбиcте cтaвлення дo вipи.
Ha гашу думку, iдея coбopнoгo пpaвлiння Цеpквoю тa poзyмiння Цеpкви як шюзу вiльниx людей мaлa дoвoлi глибoкий пiдтекcт. Tвopи тoгoчacниx миcлителiв, cкеpoвaнi пpoти yнiï, мaли нa мет не cтiльки дoведення "irm^cn" пpaвocлaвнoгo oбpядy, як iз пoзицiй pефopмaцiйнoгo cвiтo-гляду зaкликaли дo збеpеження кyльтypнoï вiкoвoï caмoбyтнocтi yкpaïнcькoгo нapoдy, йoгo звичae-вoгo пpaвa, зacтеpiгaли yкpaïнцiв вiд pелiгiйнoï, a згoдoм i пoвнoï acимiляцiï. Kpитикyючи гато-лицькi дoгмaти тa oбpяди, големкти виcтyпaли пpoти cycпiльнo-пoлiтичниx iдей ymï. Пpoте вapтo зayвaжити, щo толемкти тaк caмo гocтpo кpитикyвaли й пpaвocлaвнy цеpквy, виcвiтлюючи rapTO-тoлюбcтвo тa невiглacтвo oкpемиx ïï ^ед^^ни^. Як cлyшнo зayвaжye M. Зaйцев, пoлемiчнa лiтеpaтypa пoбеpеcтейcькoгo пеpioдy бута фенoменoм зiткнення двox cвiтoглядниx течш. Koжнa зi cтopiн мaлa cвiй пoгляд нa мaйбyтнe Pycькoï ^p^m гpекo-кaтoлики - вiднoвити цеpкoвнy eднicть, a тaкoж пpилyчити pycькy кyльтypy дo нaдбaнь Зaxiднoï' Gвpoпи; пpoпoвiдники пpaвocлaвнoï вipи poзвинyти тicнi взaeмини з нoвoyтвopеним Mocкoвcьким пaтpiapxaтoм [13, c. 103].
Висн<>вки. Oтже, yкpaïнcькi миcлителi пiдiйшли дo poзyмiння co^a^roï piвнocтi як неoбxiднoï cклaдoвoï' демoкpaтичнoгo cycпiльcтвa, у якoмy кoжнa ocoбa e цiннicтю. Toмy i co^arnrn piвнicть як пpaвoвa кaтегopiя e кpитеpieм тa пpинципoм пpaвoвoï' деpжaви, cиcтеми пpaвa
тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Aкcioлoгiчний cтaтyc coцiaльнoï piвнocтi пiдкpеcлюe неoбxiднicть нaявнocтi тaкoï деpжaви тa пpaвoвoï cиcтеми, яга б не лише пpoгoлoшyвaлa, a й pеaльнo зaбезпе-чyвaлa oнтoлoгiчнi cклaдoвi piвнocтi, тoбтo piвний oбcяг пpaв тa мoжливocтей для кoжнoï ocoби.
1. Aндpycяк I. П. Пpaвoвi мexaнiзмu зaбeзneчeння гeндepнoï piвнocmi в Укpaïнi I. П. Aндpycяк // Birnrn Haцioнaлънoгo yнiвepcumemy "Лъвiвcъкa noлimexнiкa". Юpuдuчнi науш. - 2014. - M S0?. -С. 197-201. 2. Bcmyn дo фiлocoфïï: Icmopuкo-фiлocoфcъкa nponeдeвmuкa: niдpyчнuк /Г. I. Boлuнкa, B. I. Гyceв, I. B. Oгopoднuк, Ю. О. Фeдiв; зс peд. Г. I. Boлuнкu. - K.: Buщa шк.., 1999. - 624 c. 3. Гiзeлъ I. Mup з Бoгoм чoлoвiкy /1. Гiзeлъ. - K., 1669. - 56? c. 4. Даш^в^ка О. P. Пpuнцun гeндep-нoïpiвнocmi: noняmmя, вumoкu i poлъ на cyчacнoмy emani poзвumкy cycniлъcmвa О. P. Даш^в^ка // Пopiвнялънo-aнaлimuчнe npaвo. - 2014. - M 5. - С. 20-23. 5. Icmopiя фiлocoфiï Укpaïнu: niдpyчнuк / M. Ф. Tapaceнкo i m. - K. : Лuбiдъ, 1994. - 416 c. 6. Kaшу6с M. Cmaнoвлeння peнecaнcнoгo cвimoглядy в y^am^^ дyxoвнiй кyлъmypi / M. Kaшуба // Bicmm Лъвiвcъкoгo yнiвepcumemy : зб. наук. npaцъ: Cepiя: Фiлocoфcъкi науш. 1999. - 1999. - Bun. 1. - С. 124-129. ?. Лeвкyлuч B. B. Mopaлънo-emuчнuй ma npaвoвuй змicm кameгopiï "piвнicmъ " [Eлeкmpoннuй pecypc] // Myлъmuвepcyм. Фiлocoфcъкuй aлъмaнax: [збipнuк нау^вт npaцъ] / гoл. peд. B. B. Ляx. - K.: У^^н^шй цeнmp дyxoвнoï кyлъmypu, 2004. - Bun. 39. - С. 116-130. - Eлeкmpoннuй pecypc. -[Peжым дocmyny]: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_39/Levkul_1.htm S. Mamкoвcъкa О. B. Лъвiвcъкe бpamcmвo: кyлъmypa i mpaдuцiï. Kimцъ XVI - nepшa noлoвuнa XVII cm. / Bcmyn. Cлoвo I. B. Па^ав^-кoгo; Xyдoж. oфopмлЛ. B. Пpuймu / О. B. Mamкoвcъкa - Лъвiв: Kaмeняp, 1996. - ?1 c. 9. HiчuкB.M. Biд Buшeнcъкoгo дo Cкoвopoдu: з icmopiï фiлocoфcъкoï думкм на Укpaïнi XVI - XVIII cm. /
B. M. Шчш - K.: Hayк. думка. - 141 c. 10. Шчш B. M. ^мам^тт mapeфopмaцiйнi iдeïна У^аШ (XVI - noчamoк XVII cm.) / B. M. Hiчuк, B. Д. Лumвuнoв, Я. M. Cmpamm; вiдn. peд. B. C. Гopcъкuй; AH У PCP. h-m фiлocoфiï. - K.: Hayк. думка, 1990. - 3S4 c. 11. Oгopoднuк I. Icmopiя фiлocoфcъкoï думкм в У^ат: куpc лeкцiй /1. B. Oгopoднuк, B. B. Oгopoднuк. - K.: Buщa ш^ла, 1999. - 543 c. Eлeкmpoннuй pecypc. - [Peжым дocmyny]: http://pidruchniki.ws/00000000/filosofiya/istoriya_ filosofskoyi_dumki_v_ukrayini_-_ogorodnik_iv. 12. Пpoблeмu npaвocвiдoмocmi oco6u: навч. тЫб. /
C. С. Слтка, О. B. Гpuщyк, T. З. Гapacuмiв [ma т.] / за peд. О. M. Балт^^ï. - Лъвiв: ЛъвДУBC, 2010. - 50S c. 13. ^ачук P. Пoлeмiкa Meлemiя Cмompuцъкoгo iз Inamieм Пomieм y кoнmeкcmi cycniлънo-кyлъmypнux oбcmaвuн ктця XVI - noчamкy XVII cmoлimъ / // Hayкoвi ^anucrn Haцioнaлънoгo yнiвepcumemy "Ocmpo-зъка aкaдeмiя ". Cepiя "Фiлocoфiя ". - Ocmpoг, 200S. - Bun. 4. -С. 95-104. 14. Xyдoяp Л. B. Пoняmmя npaвoвoï piвнocmi в yкpaïнcъкiй noлimuкo-npaвoвiй думщ XVI-XVIII cm. Л. B. Xyдoяp // 4aconuc Kuïвcъкoгo yнiвepcumemy npава. - 2011. - M 3. - С. S5-S9.
