CC BY
46
УДК 340.12+321.01
Д. М. Сковронський
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полгтехтка",
канд. юрид. наук, асист. кафедри тeoрii' та фшософи права
ТЕОРЕТИЧНЕ П1ДГРУНТЯ КОНЦЕПТУ "СОЩАЛЬНА ДЕРЖАВА"
© Сковронський Д. М., 2016
Без держави не може бути громадянського суспшьства, а без останнього неможливе ¡снування иовноцшноТ правово! держави, оскльки вони е оргашчними сторонами одного щлкного життя людини i сучасного цивЫзованого сусшльного буття. Вчення про сощальну державу виникло на грунтi багатьох соцiальниx, економiчниx, полiтичниx теорiй. У ньому вщображеш й розвиненi ще! блага народу, справедливости рiвностi, г1дного iснування. Деяка з цих 1дей з'явились у Стародавньому свiтi, зокрема: окремi теори держави i права; економiчнi теори; теори справедливого суспшьного устрою тощо. 1снування социально! держави пов'язане насамперед з демокраиею, оскiльки вважаеться, що одним з найваж-ливiшиx чинникчв 11 становлення е вплив громадянського суспiльства.
Ключовi слова: особа, держава, сощальний, полiтика, суспiльство, iнтереси, демокраия.
Д. М. Сковронский
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КОНЦЕПТА "СОЦИАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВО"
Без государства не может быть гражданского общества, а без последнего невозможно существование полноценного правового государства, поскольку они являются органическими сторонами одной цельной жизни человека и современного цивилизованного общественного бытия. Учение о социальном государстве возникло на почве многих социальных, экономических, политических теорий. В нем отражены и развиты идеи блага народа, справедливости, равенства, достойного существования. Некоторые из этих идей появились в Древнем мире, в частности: отдельные теории государства и права; экономические теории; теории справедливого общественного устройства и др. Существование социального государства связано прежде всего с демократией, поскольку считается, что одним из важнейших факторов ее становления является влияние гражданского общества.
Ключевые слова: лицо, государство, социальный, политика, общество, интересы, демократия.
D. М. Skovronskyy
THEORETICAL BASIS OF "SOCIAL STATE" CONCEPT
It could not be a civil society without the state, and without the state could not exist a full rule of law because they are organic sides of modern civilized social life. The idea of the welfare state emerged on the basis of many social, economic and political theories. It reflects and develops the idea of good people, justice, equality, decent existence. Some of these ideas
appeared in the ancient world, including: some theories of law and state; economic theories; theories of just social order and others. The existence of the welfare state is primarily concerned with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of the civil society.
The scientific literature defines modern democratic welfare state is defined as centrally controlled and orderly caring existence and the life with the concern of all citizens in all situations, which appears as a primary social reality of modern democracy served by transformed economic liberalism economic system in accordance with social justice.
The term "welfare state" is widely used in the legal and economic literature and understood as a state that provides social orientation of the market economy to redistribute income in favor of those who need support and concern from the state and the society, overcoming social inequality and so on. The existence of the welfare state is associated with democracy, as it is believed that one of the most important factors of its formation is the impact of civil society.
The modern concept of the welfare state comes from the fact that this is a state that puts its main objective the achievement of the welfare of the society and its members, provide citizens with decent living conditions and a free, comprehensive development; ensure social protection and promotes broad participation of people in social development and use of the results for human rights and fundamental freedoms. The functions of the welfare state are the main activities of the welfare state, expressing its essence.
Key words: person, state, social, politics, society, interests, democracy.
Постановка проблеми. Полггика сучасно' Укра'ни в контекст й формування та становления як сощально' держави безпосередньо спрямована на створення пдних умов для розвитку людини i закршлена на законодавчому рiвнi. Сьогодт виникае тдвищений теоретичний штерес до питань розумшня концепту "сощальна держава".
Вже ниш ми стаемо очевидцями яюсно ново!' сощально' полггики. Питання сощального характеру завжди серед обов'язкових компонента полггичного курсу кра'ни. Важливим завданням сучасно!' науки мае бути власне анашз стану сощально' сфери, сощально' динамши, дослщження механiзму формування сощально' полiтики держави, виявлення тенденцiй i суперечностей у дй цього мехатзму. Особливий iнтерес викликае процес розроблення i прийняття нормативно-правових актiв, шших документiв, виявлення сил, якi впливають на формування офiцiйноi полiтики держави в сощальнш сферi.
Мета i завдання дослщження. Iсторiографiя зародження та розвитку ще' соцiальноi держави сягае античних чашв. Впродовж столiть вона ктотно збагатилась, а подальший розвиток щейно' основи соцiальноi держави став ствзвучним до сучасних завдань створення, забезпечення та й ефективного функцюнування. 3 огляду на цей факт варто визначити поняття та сутшсть соцiальноi держави, й правовi характеристики, розглянути наявнi пiдходи до теорй соцiальноi держави.
Стан дослiдження теми. Вчет минулих часiв i сучаст науковцi неодноразово зверталися у сво'х дослiдженнях до iдеi створення та юнування сощально' держави: Аристотель, М. Арагон, В. Бабкiн, М. Байтш, I. Бентам, К. Бiденкопф, А. Венгеров, Г. Гаджiев, Р. Дарендорф, К. Гельвецiй, Ф. Гегель, А. Заець, I. Кант, М. Кобець, В. Ковальчук, М. Козюбра, В. Копейчиков, О. Лукашева, О. Петришин, Ю. Пивоваров, В. Погоршко, А. Пренс, Г. Хеллер, Б. Кютяювський, С. Котляревський, П. Новгородцев, М. Пашенко, П. Рабiнович, О. Скрипнюк, Ф. Тарановський, G. Танчев, В. Ткаченко, Ю. Тодика, Ф. Фабрищус, К. Хессе, М. Цвiк, В. Четвернш, Г. Шершеневич, Ю. Шемшученко, О. Шлехта та iн.
Науковi працi зазначених учених аж шяк не втрачають актуальностi й сьогодт. Тому вважаемо за необхвдне ще раз акцентувати на сусп]льних вщносинах у сферi становлення та функцюнування сощально' держави.
Виклад основних положень. Поняття сощально' держави, и теоретичне шдгруитя почали формуватися в Давнш Греци. До розроблення ще' проблеми зверталися у сво'х працях проввдт фшософи Платон, Аристотель, Сенека та ЬншЬ мислител1. Зокрема, Платон писав про те, що в щеальнш державi виховання дггей i шкiльне навчання повиннi здшснюватись пiд контролем держави та в и iнтересах. У сво'й пращ "Держава" вш наголошував, що в державi юнуе мiсто в мЬстЬ, в одному з яких проживають багаи, а в iншому - бвдт. Якщо однi громадяни передадуть iншим сво' грошовi засоби та владу, або якщо вони перейдуть з одте' групи до шшо'', то можна розраховувати на те, що з'являться союзники, а воропв стане менше.
В. П. Кравець, автор навчального посiбника "1сторЬя класично' зарубiжноi педагогiки та шкшьництва" стверджуе, що протилежно' думки дотримувався Аристотель, який вважав, що необхвдно уникати рiзкого розриву мiж заможними i бiдними прошарками населення. З огляду на це вш не сприймав позитивно будь-яко' благодiйноi дiяльностi держави. Однак, не будучи запеклим противником роздавань на користь бедного населення, радив допомагати так, щоб кожен мЬг на заощаджет кошти придбати собi ще невелику земельну дшянку для землеробства. На його переконання, якщо роздачi не ведуть до змщнення майнового становища бiдноти i до пом'якшення соцiальних суперечностей, то вони уподiбнюються бочцi з дiрками, вiдповiдно, мислитель був схильний заперечувати 'хню доцiльнiсть.
Римський письменник Плшш Старший, за твердженням М. В. Скрижинсько', наголошував, що "потрЬ6но розшукувати i пiдтримувати тих, хто перебувае в нужд^ оточуючи !'х шби товариським союзом". Цицерон у пращ "Про державу; Про закони; Про природу бопв - Des res publika; De legibus; De natura deorum" (1977) зазначав, що смисл служшня державi у збагаченнi бвдних та у викупi полонених стввичизниюв. Однак його iдеi милосердя, допомоги бвдним не здобули однозначно'' тдтримки серед сучасникiв i послiдовникiв. Так, Горацш вважав бiднiсть "брудною" i висмiював ii.
З перекладу "Коментарiв до Аристотелево'' "Политски" - Commentarii ad Aristotelis "Politicam" Томи Аквшського дiзнаемося, що у Cереднi вши основним завданням держави вш вважав загальне благо, забезпечення умов для пдного життя людей. В епоху Вщродження мислителi знову повертаються до проблеми загального блага. У цей перюд поширюеться думка про те, що лише держава з республшанським устроем, держава, у якш визнаними принципами е рiвнiсть i справедливкть, може забезпечити загальне благо. Теори Нового часу, зокрема Т. Гоббса та Дж. Локка, часто звертались до принципу справедливость Поняття справедливой тотожне iз суттю людини, а вдеальш конструкци англiйських фiлософiв зосереджують нашу увагу на морально-етичних категорiях [1, с. 54]. Скажiмо, Т. Гоббс вважав, що його держава (Левiафан) мусить втiлювати принципи безпеки та справедливость
1дейна спадщина сощально'' держави як цiлiсноi теори остаточно втшена в працях тмецьких учених XIX ст.: Л. фон Штейна, Ф. Науманна, А. Вагнера i позицiонувалась як проголошення ново'' ролi держави, що бере на себе ввдповщальшсть за здiйснення не притаманних 'й ранiше, але провщних у майбутньому соцiальних функцiй.
Науковий прiоритет у розробленнi першо'' теоретично'' концепци соцiальноi держави, яка мктить основоположнi iдеi, належить Лоренцу фон Штейну. Учення про соцiальну державу викладене у двох працях Л. фон Штейна: "Iсторiя соцiального руху Францй з 1789 року" [2] та "Вчення про управлiння та право управлшня з порiвнянням льгератури i законодавств Францй, Англй та Нiмеччинi" [3].
В iдеологiчному аспекп концепцiя Л. фон Штейна була породженням консервативно' думки, а сам автор - яскравий представник консерватизму в наущ та политсць У сво'х працях Л. фон Штейн ставив основну мету - знайти способи усунення суперечностей, що виникають у катташстичному суспЬльствЬ, засобами само' держави, причому головне - виршити так зване "сощальне питання", загострення якого й було найнебезпечтшим для стабiльностi суспшьства. Л. фон Штейн визначае "сощальне питання" як "робиниче питання". [2, с. 281]. Отже, тмецький консерватизм в осо6Ь Л. фон Штейна, усвщомлюючи небезпечт наслiдки капiталiстичного розвитку, претендував на роль захисника робищиив вЬд капiталу. На думку Л. фон Штейна,
зaxиcтити poбiтникiв вiд кaнiтaлy здaтнa тшьки деpжaвa, ocкiльки вoнa cтoïть вище i вщ кaнiтaлy, i вщ нpaцi, caмa "CH^to cтpaждae вщ зaлежнoгo cтaтycy нижчoгo, чиcтo - poбiтничoгo Macy" [з, c. 575], 6o щo чиcленнiший цей raac, тo бiднiшa деpжaвa.
Haвoдячи дефшщю нoняття "co^amm деpжaвa", Л. фoн Штейн зaзнaчaв: "Деpжaвa зoбoв'язaнa пiдтpимyвaти aбcoлютнy piвнicть y нpaвax для вcix cycнiльниx клaciв i для oкpемoï caмoвизнaченoï ocoбиcтocтi зaвдяки cвoïй влaдi. Boнa зoбoв'язaнa cнpияти екoнoмiчнoмy тa cycнiльнoмy нpoгpеcy вcix cвoïx гpoмaдян, 6o, в нiдcyмкy, poзвитoк oднoгo виcтyнae yмoвoю poзвиткy iншoгo, i caме в цьoмy cенci йдетьcя нpo coцiaльнy деpжaвy". Це визтачення coцiaльнoï деpжaви ввaжaeтьcя к^^чним.
У цьoмy кoнтекcтi y диcеpтaцiйнoмy дocлiдженнi "Генезто iдеï coцiaльнoï деpжaви: icropmo-теopетичнi нpoблеми" (2005) A. Gвcтpaтoв зaзнaчae, '^o вiдзнaченoгo бaгaтьмa дocлiдникaми poзвиткy кoнценцiï coцiaльнoï деpжaви, з мoментy введення caмoгo теpмiнa в 1850 p., фaктичнo не вiдбyвaлocя (y штейнiвcькoмy poзyмiннi), 6o звеpтaлacя yвaгa лише нa oкpемi acнекти дiяльнocтi деpжaви в coцiaльнiй cфеpi (cтpaxyвaння, oxopoнa здopoв'я, 6oporc>6a з бiднicтю), a не та вci нpoяви coцiaльнoï деpжaвнocтi". Boднoчac Л. Koчеткoвa y нpaцi "Co^amm деpжaвa: кoнcеpвaтивний нpoект Лopенцa фoн Штейт" (2008) poзглядae тaке твеpдження як cyпеpечливе, aле в будь-ятому винaдкy yci дocлiдження в гaлyзi coцiaльнoï деpжaви нoвиннi вiдштoвxyвaтиcя вщ клacичнoгo визнaчення Л. фoн Штейта, 6o в ньoмy нoдoлaлa ндащ дo деpжaви як дo apени клacoвoï бopoтьби, внеpше yтвеpдженo пpiopитет cнiввiднoшення "oco6a - деpжaвa" зaмicть кoлишньoгo "cycнiльcтвo -деpжaвa", a гoлoвнoю метoю деpжaви oгoлoшенo екoнoмiчний i coцiaльний нpoгpеc.
Haйpaдикaльнiшy теopетичнy ocнoвy iнтеpвенцioнicтcькoï coцiaльнoï деpжaви (пoeднaння демo-кpaтiï нoлiтичнoï з демoкpaтieю coцiaльнoю) виcyнyв нiмецький учений A. Baгнеp. Biднoвiднo дo йoгo вчення, icнye неpетвopення бypжyaзнoï деpжaви m "деpжaвy кyльтypи i зaгaльнoгo дoбpoбyтy, oдеpжaвлення зaлiзниць, гipcькиx нiднpиeмcтв, бaнкiв i cтpaxoвиx opгaнiзaцiй, iнтегpaцiю poбoчoгo клacy в деpжaвy i cycпiльcтвo нpи зaнеpеченнi нoлiтичниx i coцiaльниx pевoлюцiй" [4, c. 76].
Жaн C. Cicмoндi нpoявив cебе як aвтop бaгaтьox цiкaвиx вдей, як "екoнoмicт-poмaнтик". У нpaцяx oкpемиx екoнoмicтiв-клacикiв мicтилacь iдея щoдo coцiaльниx втpaт, aле лише coцiaлicт Жaн C. Cicмoндi y нpaцi "Hoвi пpинципи нoлiтичнoï екoнoмiï" (19зб) виcлoвив ïï чiткo. Biн ниcaв, щo cпpaвжнiм oб'eктoм екoнoмiчнoï теopiï e не бaгaтcтвo, a людинa. Poбoтoдaвцi мaють гapaнтyвaти cвoïм poбiтникaм coцiaльне зaбезпечення нa винaдoк неpеpв y po6ori, xвopoби, нужди в cтapocтi.
Д. ^йго e ocнoвoнoлoжникoм кейнciaнcтвa, яке виpiзняeтьcя icтoтним внливoм нa фopмy-вaння coцiaльнoï деpжaви, aдже того нpaцi, зoкpемa "Зaгaльнa теopiя зaйнятocтi, вiдcoткa i гpoшей" (1978), гpyнтyютьcя нa тoмy, щo cиcтемa екoнoмiчниx pинкoвиx вiднocин недocкoнaлa i не e caмopегyльoвaнoю. Дocлiдник poзpoбив кoнценцiю "ефективнoгo пoпитy". Згiднo з нею деpжaвa не пoвиннa дoнycкaти зменшення зapoбiтнoï ^гати. Д. Kейнc визнaвaв, щo зaпpoвaдження ^rnpa-лiзoвaнoгo кoнтpoлю з метою зaбезпечення нoвнoï зaйнятocтi нpиведе дo знaчнoгo poзшиpення фyнкцiй деpжaви .
У 50-т poки XX ст. кoнценцiя coцiaльнoгo pинкoвoгo гocнoдapcтвa бута нpийнятa нa деpжaвнoмy piвнi, CTana кoнценцieю нoвoгo екoнoмiчнoгo лaдy. Л. Epxapд y книжцi "Дoбpoбyт для вcix" (1990) oниcaв дocвiд pеaлiзaцiï цieï кoнценцiï. Hiмецькi неoлiбеpaли creop^m теopiю неpе-твopення тoтaлiтapнoгo ycтpoю з центpaлiзoвaним yнpaвлiнням екoнoмiкoю та pинкoвy екoнoмiкy, зopieнтoвaнy нa poзв'язaння coцiaльниx нpoблем. Пpoгpaмa coцiaльнoï pинкoвoï екoнoмiки - це не пpoгpaмa вiдбyдoви екoнoмiки нicля вiйни. Bom бyлa poзpaxoвaнa нa неpcнективy, m нoбyдoвy cycнiльcтвa з невними xapaктеpиcтикaми, cycнiльcтвa, y якoмy людинi бута гapaнтoвaнa нoлiтичнa й екoнoмiчнa cвoбoдa. Деpжaвa, згiднo з цieю пpoгpaмoю, бpaлa нa cебе невнi co^arnm зoбoв'язaння - y гaлyзi туки, кyльтypи, ocвiти, зaбезнечення невнoгo piвня життя.
Bиклaденi нoлiтикo-нpaвoвi iдеï вщ cеpедини I тиc. дo н. е. дo cеpедини XX ст. CTam неpедyмoвoю для фopмyвaння y дpyгiй нoлoвинi XX cт. cyчacнoï кoнценцiï coцiaльнoï деpжaви.
Hayкoвi джеpелa cвiдчaть, щo нoняття "coцiaльнa деpжaвa" aктивнo poзpoбляли зaxiднo-eвpoнейcькi тa нiмецькi дocлiдники. Toмy yвaгa rax, XTO вивчae нpoблеми cтaнoвлення co^a^^i' деpжaви, гoлoвнo звеpненa дo дocлiджень нiмецькиx yчениx. Bизнaчення нoняття coцiaльнoï
деpжaви дoклaднo poзpoбив В. Miлецький [5, c. 93]. Безcyмнiвний нayкoвий iнтеpеc мae дyмкa, щo визнaчae coцiaльнy деpжaвy як "деpжaвнo-пpaвoвий ycтpiй, cтвopений нa ocнoвi пpaвoвиx iнcтpyментiв cвoбoди i влacнocтi, щo дoпoвнюютьcя тpyдoвим й екoнoмiчним зaкoнoдaвcтвoм, метoю ятого e yчacть тpyдoвиx cпiлoк в yпpaвлiннi екoнoмiкoю i caмoвизнaченнi cвoeï пpoфеciйнoï дoлi" [5, c. 93].
У таш чac y ф^^ф^кт тa юpидичнiй лiтеpaтypi жвaвo oбгoвopюють питaння, якi деpжaви нинi бyдyютьcя (зa ïxнiм пoлiтичним i coцiaльнo-екoнoмiчним змicтoм).
Якщo в пocтiндycтpiaльний rop^ тaкi деpжaви (зoкpемa нa Зaxoдi) вже не мoжнa нaзивaти кaпiтaлicтичними, i вoни, безyмoвнo, не co^anicrmm, тoдi якi? Пpoпoнyeтьcя нaзивaти ïx "coцiaльними", aбo "деpжaвaми coцiaльнoгo cпpямyвaння", aбo "деpжaвaми влacникiв, щo пpaцюють".
З'яcoвyeтьcя cyтнicть coцiaльнoï деpжaви в таш чac y низцi публ^цш. Cеpед ниx мoжнa нaзвaти npaui В. Четвеpнiнa, O. Mapтишинa, O. Пaнкевичa тa iн. У таущ немae oднoзнaчнoгo бaчення питaння ^o cyтнicть coцiaльнoï деpжaви тa ïï знaчення для пoбyдoви демoкpaтичнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Icнye пoляpизaцiя дyмoк щoдo тoгo, чи пoвиннa деpжaвa в yмoвax yтвеpдження pинкoвиx вiднocин зглaджyвaти coцiaльнi неpiвнocтi, щo неминуче винигають y cтиxiï pинкy, нaмaгaтиcя yтвеpджyвaти cпpaведливicть зa дoпoмoгoю cтвopення coцiaльниx пpoгpaм, paцioнaльнoгo oпoдaткyвaння тa opгaнiзaцiï poзпoдiльниx меxaнiзмiв.
Пpиxильники iдеï co^amTOï деpжaви oбгpyнтoвyють цей нaпpям poзвиткy деpжaвнocтi oб'eктивним пpoцеcoм coцiaльнoгo pефopмyвaння cycпiльcтвa, яке cтвopилo '^pyre пoкoлiння" пpaв людини - coцiaльниx пpaв, екoнoмiчниx i кyльтypниx. Hеoлiбеpaльнi теopетики пpaвa нa цiй ocнoвi вдунули нoве "пoзитивне" poзyмiння cвoбoди, яке oзнaчae oбoв'язoк деpжaви зaбезпечyвaти co^arnro зopieнтoвaнy пoлiтикy, виpiвнювaти "co^amm неpiвнocтi" [б, c. 700].
Пoняття "co^amm деpжaвa" шиpoкo зacтocoвyeтьcя y пpaвoвiй тa екoнoмiчнiй лiтеpaтypi. Ïï poзyмiють як деpжaвy, щo пеpедбaчae coцiaльнy opieнтaцiю poзвиткy pинкoвoï екoнoмiки з метою пеpеpoзпoдiлy дoxoдiв нa rapro^ тиx, xтo пoтpебye зaбезпечення тa пiдтpимки з бoкy деpжaви i cycпiльcтвa, пoдoлaння coцiaльнoï неpiвнocтi тoщo.
Icнyвaння coцiaльнoï деpжaви пoв'язyють з демoкpaтieю, ocкiльки ввaжaeтьcя, щo oдним з нaйвaжливiшиx чинникiв ïï cтaнoвлення e вплив гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. O. Kiндpaтець y пpaцi "Cyчacнi oзнaки coцiaльнoï деpжaви" (2003), нa ташу думку, цiлкoм cлyшнo звеpтae yвaгy нa ту oбcтaвинy, щo в yмoвax недемoкpaтичнoгo cycпiльcтвa цей чинник зoвciм вiдcyтнiй.
Зaкoнoдaвcтвo Укpaïни як coцiaльнoï деpжaви нaйвaжливiшoю метoю пpoгoлoшye зaxиcт пpaв й iнтеpеciв гpoмaдян. У xoдi pефopмyвaння зaкoнoдaвcтвa деpжaвa вимyшенa, з oднoгo бoкy, зaбезпечyвaти вiдпoвiднicть йoгo дo yмoв pинкy, a з iншoгo - a^mTO зaxищaти cвoïx гpoмaдян вiд мoжливиx coцiaльниx pизикiв. Це пoдвiйне взaeмoзyмoвлене зaвдaння деpжaвa пoкликaнa в^шу-вaти пеpевaжнo чеpез мoдеpнiзaцiю пpaвa co^amroro зaбезпечення. Bиcтyпaючи caмocтiйнoю гaлyззю y^arn^^io пpaвa, вoнo cтae ефективним зacoбoм oнoвлення вcieï' coцiaльнoï cфеpи в ^aïm тa мoгyтнiм бap'epoм m шляxy poзвиткy негaтивниx нacлiдкiв для гpoмaдян, cпpичинениx yмoвaми пеpеxoдy дo pинкoвoï' екoнoмiки.
Деpжaвa вiдiгpae в житп людини вaжливy poль, ocoбливo в coцiaльнiй cфеpi, щo виявляeтьcя вiд нapoдження людини (виплaтa дoпoмoги y зв'язку з нapoдженням), y npo^ci життя (нaпpиклaд, дoпoмoгa y витадку тимчacoвoï непpaцездaтнocтi, нacтaння iнвaлiднocтi тoщo) i дo cмеpтi (виплaтa дoпoмoги нa пoxoвaння).
Деpжaвa cyпpoвoджye людину вcе ïï життя, нaдaючи безoплaтнy ocвiтy, opгaнiзoвyючи пpизнaчення дoпoмoги y paзi нещacнoгo випaдкy та виpoбництвi aбo пpoфеciйнoгo зaxвopювaння, яю cпpичинили втpaтy пpaцездaтнocтi, визнaчae меxaнiзми пpизнaчення пенciï зa вiкoм (пегой зa виcлyгy poкiв, пенciï з iнвaлiднocтi, y paзi втpaти гoдyвaльникa), визнaчae yмoви тa poзмipи мaтеpiaльнoгo зaбезпечення й пiдтpимки в paзi безpoбiття, тимчacoвoï непpaцездaтнocтi тa в шшта випaдкax, зa yмoви т^гання якиx людинa oдеpжye зaбезпечення тa пiдтpимкy з бoкy деpжaви.
У демoкpaтичнoмy cyrai^crn людинa вiдчyвae пiклyвaння й тypбoтy в coцiaльнiй cфеpi внpoдoвж ycьoгo життя. Деpжaвa визнaчae змicт ocнoвниx нpaв людини. Pеaлiзaцiя coцiaльниx нpaв тaкoж вiдбyвaeтьcя зa дoнoмoгoю coцiaльнoï тa нpaвoвoï голиики, яку здiйcнюe деpжaвa.
П. Paбiнoвич cнpaведливo визнaчae coцiaльнy деpжaвy як деpжaвy, щo викoнye coцiaльнy функщю [7, c. 37]. Cвoeю чеpгoю, Ю. Toдикa y мoнoгpaфiï' '^шви кoнcтитyцiйнoгo cтpoю Укpaши" нaгoлoшye m тoмy, щo coцiaльнoю e деpжaвa, якa беpе нa cебе зoбoв'язaння тypбyвaтиcь нpo coцiaльнy cнpaведливicть, дoбpoбyт cвoï'x гpoмaдян, ï'xню coцiaльнy зaxищенicть, i ocнoвне ïï зaвдaння - дocягти cycнiльнoгo нpoгpеcy, який rpymye^^ нa зaкpiплениx нpaвoм нpинцинax coцiaльнoï piвнocтi, зaгaльнoï' coлiдapнocтi тa взaeмнoï вiднoвiдaльнocтi. Mи ж cxиляeмocя дo думки, щo coцiaльнa деpжaвa cпpaвдi cтaлa дiйcнicтю, a вcя icropw визнaння деpжaви coцiaльнoю нoв'язaнa зi змiнoю cвiтoглядy cycнiльcтвa щoдo влaштyвaння cвoгo життя, зaбезнечення гiдниx röro yмoв для кoжнoгo гpoмaдянинa, зaxиcт деpжaвoю мaтеpiaльнoгo i нpaвoвoгo CTarycy будь-я^ ocoби.
Caмa cyтнicть деpжaви, нa нaшy думку, нoв'язaнa з пpикметникoм "coцiaльнa", який cвiдчить ^o глибший змicт зв'язкiв дoвoлi cпopiднениx юpидичниx кaтегopiй: деpжaви i cyc-нiльcтвa, деpжaви i людини.
Ta^ нpoвiднa дocлiдниця B. Kaнильцoвa, дocлiджyючи coцiaльнi raparon в неpioд тpaнcфop-мaцiï Укpaïни в coцiaльнy деpжaвy pинкoвoгo тину в "Coцiaльниx гapaнтiяx в yмoвax cтaнoвлення pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi" (2002), cxиляeтьcя дo думки, щo coцiaльнa cтpaтегiя TO^mam, го-неpше, лiквiдyвaти бiднicть i зaбезпечити динaмiчне зpocтaння piвня життя нacелення; нo-дpyге, гapaнтyвaти coцiaльнy отб^ьте^ тa coцiaльнy безнеку в cycпiльcтвi; нo-тpетe, coцiaлiзyвaти cтpyктypнi cклaдники екoнoмiчнoï нoлiтики деpжaви.
O. Cкaкyн y "^opn нpaвa i деpжaви" (2009) apгyментoвaнo й cиcтемнo дoвoдить, щo coцiaльнoю e тaкa деpжaвa, яга беpе нa cебе тypбoтy ^o мaтеpiaльний дoбpoбyт гpoмaдян, здiйcнюe функщю pегyлювaння екoнoмiки з oбoв'язкoвим ypaxyвaнням екoлoгiчниx вимoг, зaбезнечye зaxиcт cycпiльниx тa iндycтpiaльниx iнтеpеciв тoщo.
У цьoмy кoнтекcтi нaм iмнoнye думга I. Якoвюкa, який нpaвильнo нaгoлoшye нa eднocтi нpaвoвoï, демoкpaтичнoï тa coцiaльнoï кaтегopiй y визнaченнi cyraocri деpжaви тa нpaв людини. "Як демoкpaтичнa, вoнa cлyгye cвoбoдi як вищш цiннocтi, cнpияe ïï пiднеcенню дo piвнoгo дocтyпy дo влacнocтi, piвниx вибopiв, piвнocтi нpaв yчacтi y здiйcненнi нoлiтичнoï' влaди, зaбезпеченнi бaгaтoмaнiтнocтi нoлiтичнoгo тa кyльтypнoгo життя. Як пpaвoвa, - нpoдoвжye вчений, - вoнa зaбезнечye opгaнiзaцiю cy^^rora i деpжaвнoгo життя нa пpинципax нpaвa, гapaнтye нpaвoнo-pядoк, CTprae дocягненню ocoбиcтicтю caмocтiйнocтi й вiдпoвiдaльнocтi зa cвoï ди, paцioнaльнy oбгpyитoвaнicть юpидичниx piшень, cтaбiльнicть нpaвoвoï cиcтеми. Як coцiaльнa - визнae людину нaйвищoю coцiaльнoю цiннicтю, нaдae coцiaльнy дoнoмoгy iнвaлiдaм, яю знaxoдятьcя y вaжкiй життeвiй cитyaцiï, з метою зaбезпечення кoжнoмy гiднoгo piвня життя, пеpеpoзпoдiляe екoнoмiчнi блaгa вiднoвiднo дo нpинцинy coцiaльнoï cнpaведливocтi, a cвoe нpизнaчення вбaчae в зaбезнеченнi гpoмaдcькoгo миpy i злaгoди в cy^i^cra" [8, c. 98-99].
Цей дocлiдник cлyшнo визнaчив ocнoвнi нpинцини coцiaльнoï' деpжaви, a caме: 1) пpинцип людcькoï' гiднocтi; 2) coцiaльнoï' cпpaведливocтi; 3) coцiaльнoгo нapтнеpcтвa a6o coлiдapнocтi; 4) aвтoнoмiï' cycнiльниx вiднocин тa нpoцеciв; 5) cyбcидiapнocтi; 6) co^ara^rn зoбoв'язaнь [8, c. 98-99].
Шд!бну нoзицiю зaймaють y cвoïx poбoтax Б. Гaньбa, C. Kиpиченкo, O. Cкpипнюк тa деякi шш1 дocлiдники. Зaзнaчений нiдxiд мae cтaти гад^ущ^м для визнaчення нoлiтики coцiaльнoï деpжaви як yмoви pеaлiзaцiï' кoнcтитyцiйнoгo пpaвa нa coцiaльне зaбезнечення.
Haйнеpекoнливiшими там видaютьcя apгyментaцiя тa нayкoвa гозищя P. Koндpaтьeвa y дocлiдженнi "Co^amm деpжaвa в теopетикo-нpaвoвиx i ф^тоф^кта дocлiдженняx" (2005), який нaгoлoшye та нocтiйнoмy зpocтaннi poлi coцiaльнoï функци деpжaви, зoкpемa нa тoмy, щo coцiaльнa функщя - це функщя деpжaви, a не функщя кoмеpцiйниx ycтaнoв чи блaгoдiйниx фoндiв. Зaлежнo ввд тoгo, нacкiльки cтaбiльнo вiдбyвaтиметьcя i змiцнювaтиметьcя pеaлiзaцiя coцiaльниx пpaв, здiйcнювaтиметьcя poзвитoк i нoдaльше cтaнoвлення coцiaльнoï деpжaви.
Oбгpyитoвaнoю e тозищя B. A. тa B. C. ^нен^в, яю нayкoвo визнaчили змкт coцiaльнoï' деpжaви: це тaкa деpжaвa, y якш екoнoмiкa, нoлiтикa, iдеoлoгiя, зaкoнoдaвcтвo, нpaвoзacтocoвнa
практика й mmi сферп сусшльного життя груитуються на моральних загальиолюдських принципах социально' справедливостi, рiвностi та сустльно' солiдарностi й спрямованi на створення умов, необхiдних для гiдного життя i вшьного розвитку кожно'' людини, у якш конституцiйно закрiпленi й гарантоваш, реально забезпечуються i виконуються основнi економiчнi i соцiальнi права та свободи людини i сощальш обов'язки держави перед сустльством i людиною [9, с. 58].
Висновок. Отже, пiдсумовуючи викладене вище, констатуемо, що iдея соцiальноï держави виникла ще в античнi часи, а деяк теоретичнi основи цiеï вде' з'явились у Стародавньому свiтi, зокрема: окремi теорiï держави i права (ri, якi доводили, що держава мае виконувати соцiальнi функцiï, а не лише турбуватись про безпеку громадян, тдтримувати порядок у суспшьстш); економiчнi теорiï, у яких розглядали питання про регулювальну роль держави в економiчному життi, межi втручання ïï в економiку, щоб забезпечити загальний добробут; теори справедливого сусшльного устрою тощо, як iстотно збагатили та розвинули подальшi iдеï соцiальноï держави, а надалi розвиток iдейноï' основи соцiальноï держави став ствзвучним до сучасних завдань створення, забезпечення та ефективноï' дiï соцiальноï держави. Теорто соцiального життя почали формувати i розробляти в Давнш Греци, вона вiдображена у працях провщних фiлософiв - Платона, Аристотеля, Сенеки та ш.
У найузагальненiшому визначенш соцiальна держава - це демократична держава, яка здшснюе соцiальне забезпечення шляхом реалiзацiï' активноï соцiальноï полпики, що е складовою частиною внутрiшньоï полiтики держави, втiленоï в ефективних сощальних програмах, проводить правову роботу щодо регулювання соцiальних вiдносин у суспшьстш в iнтересах усiх уразливих соцiальних груп, на основi принцитв справедливостi, соцiального партнерства та солщарносп усiх членiв суспшьства. А тому побудова соцiальноï держави е передумовою i гарантiею реалiзацiï конституцiйного права громадян на сощальне забезпечення.
1. Якоб М. Проблемы соцгалъног pienocmi i справедливостг та ïx стввгдношення в концепциях Т. Гоббса i Дж. Локка / М. Якоб // Bim. 1н-ту розвитку дитини. Сер. : Фiлocoфiя. Педагогжа. Пcиxoлoгiя / Нац. пед. ун-т iM. М. П. Драгоманова. - К., 2009. - Вип. 6. - С. 54-61. 2. Штейн Л. фон. История социалъного движения Франции с 1789 года / Л. фон Штейн. - СПб. : Тип. А. М. Котомина, 1872. - 320 с. 3. Штейн Л. фон. Учение об управлении и право управления с сравнением литературы и законодателъств Франции, Англии и Германии / Л. фон Штейн. - СПб. : Изд-во А. С. Гиероглифова, 1874. - 650 с. 4. Ritter G. Der Sozialstaat - Entstehung und Entwicklung im internationalen Vergleich / G. Ritter. - München : R. Oldenbourg, 1989. - 233 p. 5. Милецкий В. П. Российская модернизация : предпосылки и перспективы эволюции социалъного государства / В. П. Милецкий ; С.-Петерб. гос. ун-т. 6. Проблемы общей теории права и государства : учеб. для вуз. / под общ. ред. В. C. Нерсесянца. - М. : Норма-Инфра М, 2006. - 816 с. 7. Права людини i громадянина у Конституци Украти: (до iнmеpпpеmацiï виxiдниx конституцшних положенъ) / [редкол. : П. М. Рабтович (гол. ред.)... та т] ; Акад. правових наук Украти. - Лъвiв : Право, 1997. - 62 с. - (Пpацi Лъвiвcъкoïлабopаmopiï прав людини Академп правових наук Украти. Сер. 2, Кoменmаpi законодавства ; вип. 1). 8. Яковюк!. В. Сощалъна держава: питання mеopiïi шляхи ïï становления : дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 " Теopiя та кторт держави i права; кторт полтичних i правових вченъ" / 1ван Василъович Яковюк. - X., 2000. - 199 с. 9. Иваненко В. А .Социалъные права человека и социалъные обязанности государства: Международные и конституционные аспекты = Social human rights and social duties of a state: Snternational and constitutional legal aspects / В. А. Иваненко, В. С. Иваненко; Ассоциация юридический центр, Юрид.факт С.-Петерб. гос. ун-та. - СПб.: Юрид.центр Пресс, 2003. - 404 с.
