CC BY
13
Список використаних джерел
1. Апокин А.Ю. Финансовая составляющая «проблемы глобальных дисбалансов» в мировой экономике. Апокин А.Ю. // Проблемы прогнозирования. - 2008. - №4. - С. 123-129. [Електрон. ресурс]: - Доступний з: <http://dlib.eastview.com/browse/doc/ 18846823>; Неравномерное распределение долга. [Електрон. ресурс]: - Доступний з: <http://iee.org.ua>.
2. Бюджетний кодекс УкраТни [Електрон. ресурс]. - Доступний з: <http://www.rada.qov.ua.
3. Даниленко А.1. Удосконалення модел! управлЫня економкою та ф1нансов1 мехаызми Тт реалгёаци/ А.1. Даниленко // Економка УкраТни. - 2013. - №5. - С. 4-29.
4. Закон УкраТни вщ 16.07.99 №996-IV «Про бухгалтерський облк та фЫансову зв1тнють в УкраТы» [Електрон. ресурс]. - Доступ-ний з: < http://www.rada.qov.ua.
5. Розпорядження КабЫету М1нютр1в УкраТни вщ 15.08.2012 №569-р «Про схвалення Концепци забезпечення нацюнально'Т безпеки у фЫансовм сфер!» [Електрон. ресурс]. - Доступний з: < http://www.ra da.qov.ua.
6. Статистичний щорпник УкраТни за 2012 р!к / Державна служба статистики УкраТни. - К.: TOB «Август Трейд». - 2013. - 552 с.
7. Дтльнють пщприемств-суб'ектю пщприемницько'Т дтльност за
2004 рк: Статистичний зб1рник: B 2-х ч. - Ч. 1. - К.: Держкомстат УкраТни, 2005. - 121 с.
8. Дтльнють пщприемств-суб'ект1в пщприемницько'Т дтльност за
2005 рк: Статистичний зб1рник: B 2 ч. - Ч. 1. - К.: Держкомстат УкраТни, 2006. - 120 с.
9. Дтльнють пщприемств-суб'ект1в пщприемницько'Т дтльност за 2006 рк: Статистичний зб1рник: В 2 ч. - Ч. 1. - К.: Держкомстат УкраТни, 2007. - 121 с.
10. Дтльнють пщприемств-суб'еклв пщприемницько'Т дтльност за 2007 рк: Статистичний зб1рник: В 2 ч. - Ч. 1. - К.: Держкомстат УкраТни, 2008. - 246 с.
11. Дтльнють пщприемств-суб'еклв пщприемницько'Т дтльност за 2008 рк: Статистичний зб1рник: - К.: Держкомстат УкраТни, 2009. - 326 с.
12. Дтльнють суб'еклв господарювання за 2009 рк: Статистичний зб1рник. - К.: Держкомстат УкраТни, 2010. - 447 с.
13. Дтльнють суб'еклв господарювання за 2010 рк: Статистичний зб1рник. - К.: Держкомстат УкраТни, 2011. - 453 с.
14. Дтльнють суб'еклв господарювання за 2011 рк: Статистичний зб1рник. - К.: Держкомстат УкраТни, 2012. - 445 с.
15. Дтльнють суб'еклв господарювання за 201 2 рк: Статистичний зб1рник. - К.: Держкомстат УкраТни, 2013. - 840 с.
16. Положення (стандарт) бухгалтерского облку 10 «Дебтэрсь-ка заборгованють», наказ Мшютерства фЫансш УкраТни вщ 25.10.99 №725/4018) [Електрон. ресурс]. - Доступний з: < http://www.rada.qov.ua.
17. Цивтьний кодекс УкраТни [Електрон. ресурс]. - Доступний з: < http://www.ra da.qov.ua.
18. Закон УкраТни «Про оподаткування прибутку пщприемств» №283/97-ВР вщ 22.05.97.
19. Податковий кодекс УкраТни [Електрон. ресурс]. - Доступний з: < http://www.rada.qov.ua
УДК 330.3
I.e. Ч0РН0Д1Д,
к.е.н., доцент, докторант, Науково-достдний економ'нний ¡нститут М1некономрозвитку та торпвлi Укра!ни
Я w ■ ■ ■ ■■■ ■
Свиовии досв1д соц1ал1заци економши та можливост для УкраКни
У статт розкрито концепщю соцального ринкового господарства. Проведено порвняльний аналiз моделей со^ально! полiтики. Доведено, що соц/альн процеси i стуЫнь социального захисту безпосередньо пов'язан'! з ефективн'!стю розвитку економ'!ки. Охарактеризовано тенденц! та еволю^ю соцiалiзацi¡ в европейських роз-винених державах. Зазначено, що Ыд впливом евро'!нте-грацйних процесв змнюються умови, напрями, меха-н'!зми соцiалiзацi¡ економки европейських кра!н. На ос-нов'1 досв'!ду соцiалiзацi¡ економ'!ки розвинених кра!н за-пропоновано головн шляхи забезпечення нацональних со^альних конкурентних переваг.
Ключов1 слова: со^альна конкурентоспроможисть, со^альна пол'тика, конкурентоспроможнсть, соцал'заця.
В статье раскрыта концепция социального рыночного хозяйства. Проведен сравнительный анализ моделей социальной политики. Доказано, что социальные процессы
© I.e. Ч0РН0Д1Д, 2014
и степень социальной защиты непосредственно связаны с эффективностью развития экономики. Охарактеризованы тенденции и эволюция социализации в европейских развитых государствах. Отмечено, что под влиянием ев-роинтеграционных процессов изменяются условия, направления, механизмы социализации экономики европейских стран. На основе опыта социализации экономики развитых стран предложены главные пути обеспечения национальных социальных конкурентных преимуществ.
Ключевые слова: социальная конкурентоспособность, социальная политика, конкурентоспособность, социализация.
In the article the concept of the social market economy is revealed. The comparative analysis of the social policy models was conducted. It is proved that social processes and the degree of social protection are directly related to the efficiency of the economy. It was characterized the trends and the evo-
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 1 5
lution of socialization in advanced countries of Europe. It is noted that under the influence of the European integration process conditions, trends, mechanisms of socialization of European economies are changing. Based on the experience of socialization of advanced economies, it is proposed the main ways of ensuring the national social competitive advantages.
Keywords: social competitiveness, social policy, competitiveness, socialization.
Постановка проблемы. Становления та розвиток со-ц1ально конкурентоспроможноУ нацюнальноУ економки мае нацюнальну специфку, однак ¡снуе необхщнють вивчати свтовий досвщ соцiалiзацií економки та шляхи забезпечен-ня со^альних конкурентних переваг у тих краУнах, якi дося-гли високих показниюв. Соцiальна конкурентоспроможнiсть краУни перш за все Грунтуеться на конкурентоспроможност ¿Т економiки. lсторiя розвитку со^ально успiшних краУн мае приклади досягнення цього устху як на основi високих тем-пiв економiчного зростання, так i використання ефективних способiв i механiзмiв розв'язання соцiальних проблем шляхом формування нацюнальних моделей со^ально-еконо-мiчного розвитку, функцiонування яких, у свою чергу, сприя-ло економiчному зростанню i соцiалiзацií економки.
Лнал'!з дослджень та публмащй з проблемы. В еко номiчнiй теори та практицi господарювання УкраУни як дер-жави з трансформацiйною соцiально-економiчною системою, на сьогоднi не юнуе единого пiдходу до механiзмiв формування соцiально орieнтованоí економки.
Принципи та досвщ соцiалiзацií економiки европейських краУн описаний у працях Д. Белла, Дж. Бьюкенена, Г. Бекке-ра, Дж. Гелбрейта, Л. Ерхарда, К. Ерроу, Я. Дж. Кейнса, Кор-наУ, X. Ламперта, А. Мюллера-Армака, Р. Масгрейва, Г. Мюрдаля, В. Ойкена, В. Рьопке, Р. Тггмуса, А. Шюллера та ¡нших учених. Вони обГрунтували iснування рiзних моделей со^ально'У ринковоУ економiки, визначили Ухню специфiку, роль держави у розв'язанн соцiальних завдань, способи прийняття колективних р0ень.
Hинi досить активно ведеться дослщження проблем со-цiалiзацií економк у працях таких вчених-економiстiв, як
3. Галушка, Б. Гаврилишин, В. Геець, Ю. Зайцев, H. Лебедева, О. Гршнова, Е. Лiбанова, Л. 1льчук , В. Куценко, В. Чалий, С. Пахомов О. Новкова, H. Хома, та ¡н. Серед росiйських дослiдникiв можна видтити А. Левченка, X. Крюссельберга, Н. Базилева, М. Стрежнева, М. Шимаи, А. Сидоровича та ¡н.
Метою статп е розкриття концепцп со^ального ринко-вого господарства, порiвняння моделi соцiальноí полiтики та на основi досвiду соцiалiзацií економiки розвинених краУн пропозицп головних шляхiв забезпечення нацюнальних со-цiальних конкурентних переваг.
Виклад основного матер1алу. У Концепцп гуманггарно-го розвитку УкраУни на перюд до 2020 року зазначаеться: «У глобалiзованому свiтi третього тисячолiття розвиток держави стае можливим лише завдяки ефективый реалiзацií УУ людського потен^алу. Як европейська за своею цив^за-цiйною належнiстю держава УкраУна мае спиратися у своему розвитку на людиноцентричну систему цЫностей, основу якоУ становлять свобода, справедливють, солiдарнiсть, рiв-нiсть, вiдповiдальнiсть та ¡н.» [7].
Hайбiльш популярною в теори i практицi розв'язання со-цiальних завдань виявилася концепцiя со^ального ринкового господарства, в якiй головна увага придтялася соцiальнiй ро-лi держави. На перший план у со^альнм полiтицi висувалася вiдповiдальнiсть сусптьства за умови iснування кожного його громадянина. Через систему перерозподту доходiв i власностi держава повинна була гарантувати кожному громадянину певний рiвень життя. У той же час вщповщно до iдеí «суспть-ства ефективноУ конкуренци» кожний громадянин мусить вщ-чувати вiдповiдальнiсть за рiвень своеУ iнiцiативи та активностi в план забезпечення свого iснування. «Со^альне ринкове господарство, - наголошував Л. Ерхард, - може бути гаранто-ваним лише в тому випадку, якщо дякуючи втьному змаганню найкра!^ досягнення отримують переваги перед менш задо-вiльними. ...пщвищеним досягненням забезпечуеться бiльший прибуток i «соцiально« бтьш цiнний пiдприeмець отримуе бть-шу гарантiю успiху i новi можпивоста [5, с. 230].
Накопичений досвщ со^альноУ пiдтримки населення дозволив сучасним дослщникам проаналiзувати i виявити
Поршняльна характеристика моделей сощально! пол1тики
Ознака Модел1 соц1ально'| пол1тики
патерналютська корпоративютська етатистська
КраУни США, Канада, Велика Бритаыя Нiмeччина, Бельпя, Австрiя Скандинавськi краУни
lдeологiя Лiбeралiзм Консерватизм Соцiал-дeмократiя
Заходи державного втручання Мiнiмальнe втручання держави в ринковi вiдносини Сильнi позицiУ держави Провiдна роль держави в захист населення
Джерело со^аль-ного забезпечення 0сновна опора на власы сили та Ыщативу Ыдивща Бюджеты вщрахування на соцiальнi заходи приблизно однаковi зi страхови-ми внесками працiвникiв i працедав^в Прогресивне оподаткування населення(перерозподш доходiв)
Прюритеты зав-дання Економiчна рацiональнiсть Створення системи соцiального страх-ування на змЫу матeрiальному забез-печенню громадян Вирiвнювання доходiв
Спрямованiсть со-цiальних програм Соцiальнi програми, спрямован на найбiднiших Збер^ае статусну вiдмiннiсть соцiаль-них груп Уыверсальнють соцiальних прав
Джерело: складено за: [6, 10].
cпiльне i вщмЫне в пpaктицi coцiaльнoïпoлiтики piзниx кpaïн. У нaш чac нaйбiльш пoпyляpнoю е типoлoгiя, poзpoбленa aме-pикaнcьким дocлiдникoм P. Tiтмycoм i йoгo пocлiдoвникaми Пiнкеpoм i Ecпiнг-Aндеpcoнoм y 7O-8O-x poкax 2O ст. Згiднo з ïxньoю теopieю coцiaльнa пpaктикa дaлa тpи бaзoвиx мoделi coцiaльнoгo poзвиткy: пaтеpнaлicтcькy ( вщ лaт. paternus -бaтькiвcький], кopпopaтивicтcькy (вiд лaт. corporatio - mmra] тa етaтиcтcькy (вiд еtat - деpжaвa) (див. тaбл.].
Пaтеpнaлiзм, зa визнaченням фaxiвцiв, це «...ocoбливий тип coцiaльниx вiднocин, щo бaзyeтьcя нa iepapxiчнiй мoделi амЧ, тoбтo icнyвaннi aгентa - певнoí' чiльнoï фiгypи / CTpy^ тypи, який втpyчaeтьcя в життя pеципieнтiв зa ïxньoю згoдoю aбo вcyпеpеч 'й y фopмi пpийняття yпpaвлiнcькиx piшень вщ ïxньoгo iменi тa для ïxньoгo блaгa з oбмеженням cвoбoди ocтaннix тa з aкцентoм нa ïxнix зoбoв'язaнняx, зyмoвлениx твеpдженням, щo aгент aпpiopi вoлoдie дocтaтнiм дocвiдoм й знaннями, щoб пpиймaти мyдpiшi piшення, aнiж тi, ким вiн oпiкyeтьcя; пaтеpнaлiзм е фенoменoм тpaдицiйнoгo cym^-cтвa, пpoте y певниx мoдифiкaцiяx чи y тpaдицiйниx пpoявax мoжливий y cyчacниx iндycтpiaльниx тa пocтiндycтpiaльниx cycпiльcтвax» [9]. Для пaтеpнaлicтcькoï мoделi coцiaльнoí' пoлiтики xapaктеpний незнaчний piвень yчacтi деpжaви y poзв'язaннi coцiaльниx пpoблем. Coцiaльнa пiдтpимкa гpo-мaдян здiйcнюeтьcя зa paxyнoк poзвинениx ™стем CTpax-yвaння i пpи мiнiмaльнoмy втpyчaннi деpжaви, щo е pегyля-тopoм певниx гapaнтiй, якi мaють aдpеcнy cпpямoвaнicть.
Kopпopaтивicтcькiй мoделi пpитaмaннa зaкoнoдaвчo зaкpi-пленa cпiвyчacть деpжaвниx i гpoмaдcькиx cтpyктyp y виpi-шеннi пpoблем iндивiдa, гpyпи, oбщини. Бюджетнi вiдpaxyвaн-ня нa coцiaльнi зaxoди пpиблизнo oднaкoвi зi cтpaxoвими внеcкaми пpaцiвникiв i пpaцедaвцiв. Ha pегioнaльнoмy i мю-цевoмy piвняx coцiaльним зaбезпеченням зaймaютьcя мicце-вi acoцiaцií' пiдпpиeмцiв, пpoфcпiлки i деpжaвa. Бюджетнi вЬ дpaxyвaння нa coцiaльнi зaxoди пpиблизнo piвнi cтpaxoвим внеcкaм пpaцiвникiв i пpaцедaвцiв, ocнoвнi кaнaли пеpеpoз-пoдiлy знaxoдятьcя aбo в py^x деpжaви, aбo пiд ïï кoнтpoлем.
Eтaтиcтcькa деpжaвa пpoгoлoшye пpiopитетнicть ^olx Ы-теpеciв, пoзицioнye тебе вище гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa й aктивнo впливae нa екoнoмiчнy i пoлiтичнy cфеpи coцiaль-нoгo 6уття. Пoняття етaтиcтcькoí' деpжaви як мaкcимaльнoí' пaтеpнaлicтcькoïелiтapнoïдеpжaви, щo кoнцентpye пyблiчнy влaдy, вiдiгpae poль визнaчaльнoï пoлiтичнoï цiннocтi cyc-пiльcтвa. Для cyчacнoï етaтиcтcькoï деpжaви, як зaзнaчae C. Джoлoc, xapaктеpнi ocoбливocтi, якi виявляютьcя в aдaп-тaцií' певниx кopиcниx pиc клacичнoï етaтиcтcькoï деpжaви (визнaння цiннocтi деpжaви; пpiopитет iнтеpеciв деpжaви, тoтoжниx iнтеpеcaм cycпiльcтвa; coцiaльнo-неoбxiдний пa-теpнaлiзм; пoмipне втpyчaння в екoнoмiчнy й coцiaльнy cфе-pи; pеaлiзaцiя iдеí' coцiaльнoï деpжaви; зaбезпечення вiдпo-вiдaльнocтi пocaдoвцiв дo yмoв cьoгoдення тa вiдмoвi вiд тиx 'ff pиc, як cyпеpечaть pеaлiям i пoтpебaм 6уття (зневaжaння пpaвa; неpiвнicть; нaдмipнa кoнцентpaцiя влaди; гiпеpбoлi-зoвaне пaнyвaння певнoí' iдеoлoгií'; вoждiзм тoщo] [3, c. 5].
Eтaтиcтcькa мoдель coцiaльнoï пoлiтики opieнтoвaнa нa центpaлiзoвaнy, екcтенcивнy i дopoгy cиcтемy coцiaльнoгo зaбезпечення. Haмaгaння зaбезпечити piвнicть пpивoдить дo cильнoí' деpжaвнoï yчacтi в coцiaльнoмy oбcлyгoвyвaннi i виплaтi coцiaльнoí' дoпoмoги. Koнтpoль зa pеaлiзaцieю деp-жaвнoï coцiaльнoï пoлiтики здiйcнюeтьcя мicцевими opгaнa-ми влaди, пiдзвiтними центpaльнoмy ypядy (Cкaндинaвcькi деpжaви]. Ocнoвнa чacтинa зaxиcтy зaбезпечyeтьcя чеpез зaйнятicть нacелення. Opгaнiзaцiя yпpaвлiння coцiaльнoю cфеpoю зacнoвaнa нa тpьox piвняx: деpжaвнoмy, pегioнaль-нoмy i мyнiципaльнoмy. Деpжaвний piвень зaбезпечyeтьcя пеpевaжнo нaцioнaльним cтpaxyвaнням нacелення, pегio-нaльний вiдпoвiдae зa iнcтитyти oxopoни здopoв'я (лiкapнi, дитcaдки, зaклaди для poзyмoвo вiдcтaлиx i пcиxiчнo xвo-pиx), мyнiципaльний opгaнiзoвye шиpoкий cпектp пocлyг че-pез coцiaльнi зaклaди (iнфopмaцiя, пopaди, пocеpедництвo, гpoшoвa дoпoмoгa, мoбiльнa coцiaльнa poбoтa, пpитyлки для ж^к, щo пoтеpпaють вiд нacилля, центpи для бiженцiв i т.п.]. 1ншими вiдмiнними pиcaми дaнoï мoделi е poзвиненa ™сте-мa виpoбничoí' демoкpaтií', pегyлювaння тpyдoвиx вiднocин нa зaгaльнoнaцioнaльнoмy piвнi, a не нa piвнi oкpемиx пщ-пpиeмcтв aбo гaлyзей, викopиcтaння дieвиx зacoбiв, щo дo-звoляють мiнiмiзyвaти piвень безpoбiття.
Baжливo вiдзнaчити, щo збеpiгaючи пpинципи coцiaльнoï cпpямoвaнocтi eвpoпейcькoï coцiaльнoí' мoделi, ypяди piзниx кpaïн змiнюють пiдxoди дo ïï зaбезпечення вiдпoвiднo дo ™x yмoв, якi cклaдaютьcя в екoнoмiцi, в cиcтемi coцiaльниx вщ-нocин, y глoбaльнoмy cеpедoвищi.
Coцiaльнi пpoцеcи i cтyпiнь coцiaльнoгo зaxиcтy безпocе-pедньo пoв'язaнi iз ефективнicтю poзвиткy екoнoмiки тa пе-pевaгaми y coцiaльнiй пoлiтицi деpжaви. Taк вдощ пoлiтич-ниx cил вiд пpинципiв фopмyвaння тa фyнкцioнyвaння co-цiaльнoгo pинкoвoгo гocпoдapcтвa дo дoмiнyвaння пpинци-пiв тaк звaнoгo «coцiaлy» - yнiвеpcaльнoí' oпiкyвaльнoí' cтеми coцiaльнoгo зaxиcтy, пpивiв Hiмеччинy нaпpикiнцi XX ст. дo пocлaблення cтимyлюючoï функцп coцiaльнoí' пoлiтики. У 90-тi po^ швидкo зpocтaли витpaти ВВП нa coцiaльнi пo-тpеби (з 25 дo 3O%], безpoбiття, знизилиcя темпи Ывести-цiй, пocлaбилacь дiлoвa aктивнicть. Ha думку нayкoвцiв, пpи-чинoю кpизи мoделi coцiaльнoгo pинкoвoгo гocпoдapcтвa a Hiмеччинi cтaлa втpaтa пoлiтикaми opieнтиpiв y зaбезпечен-нi oптимaльниx меxaнiзмiв взaeмoзaлежнocтi i взaeмoвпли-вiв coцiaльнoï й екoнoмiчнoí' cиcтем як cтpyктypниx елемен-тiв eдинoï метacoцiaльнoï cиcтеми, a y caмiй coцiaльнiй cтемi iгнopyвaння тиx cтpyктypниx елементiв i зв'язкiв, якi cпpямoвaнi нa зaбезпечення ефективнoï кoнкypенцiï тa вщ-пoвiдaльнicть ocнoвниx cyб'eктiв гocпoдapювaння зa якicть cвoгo життя чеpез пpaцю [4, c. 68].
Haпpикiнцi 8O-x нa пoчaткy 9O-x po^ y зв'язку iз кpизo-вими явищaми дещo змiнилиcя тенденци y coцiaльниx функ-цiяx eвpoпейcькиx деpжaв. Boни cтaли cxoжими мiж coбoю тим, i^o зaмicть деpжaвнoгo фiнaнcyвaння coцiaльниx ви-тpaт пoчaли дуже aктивнo викopиcтoвyвaти cиcтемy co-
бального страхування, застосовувати елементи платност в систем! державних послуг соц!ального характеру.
В останн десятил1ття шведи з1ткнулися з новими проблемами вщтоку капггалу за кордон, осктьки занадто високий податковий тиск не дозволяе займатися пщприемницькою д\яльн\стю у самм Швецп. Надто розгалужена система со-^ального захисту у ц\й кра'Гн1 призвела до виникнення так званого «другого поколЫня» людей, як\ живуть на державну соц!альну допомогу. Кошти м\ж поколЫнями розподтяють-ся нер1вном1рно. 1х бтьша частина ¡де на утримання людей похилого вку, частина з яких утримувалась державою про-тягом усього життя. Причому частка такого населення вщ-носно велика щодо ¡нших вкових груп.
Аналопчно у Голландп пюля впровадження на початку 1980-х роюв системи со^ально' безпеки, яка гарантувала дов!чний мУмальний р!вень доходу для кожного громадя-нина у раз! настання будь-яких випадюв, у тому числ! без-роб!ття, Ывал^нють або хвороба ктькють людей, як! скори-сталися зазначеними соц!альними послугами, збтьшилась до де к!ль кох м! ль йо н!в.
Неспроможнють уряд!в справитися з соц!альними проблемами змусила 1'х п\ти на непопулярн заходи, так! як пщви-щення планки пенайного вку для оаб наймано' прац (до 67-70 роюв], лквща^я в трудових кодексах гаранта зайня-тост для пра^вниюв, як! досягли 40-р!чного вку ! бтьше; зд!й сню ють ся спро би на ступ на та ку со ц!аль но-еко но м!ч ну гаран^ю випускниюв навчальних заклад!в, як право першого найму; розпочався «наступ» капггалу на тривалють робочого дня та робочого тижня наймано' прац!; посилюеться податковий тиск на доходи наймано' прац та пенсюнер!в в умовах 'х реального падЫня тощо. Так! заходи характеризують «ак-тивний ! неприхований наступ капггалу на гарантован права наймано' прац та со^альы гарант!', що мають ¡нш\ верстви населення». Отже, на карту поставлено майбутне цтого способу оргаызаци економки та сусптьства, часом це назива-ють «европейською соц!альною моделлю» - поеднання вть-но' гри рин к!в з ви соки ми р!в ня ми дер жав них ви трат, со -ц!альною безпекою, якютю життя. Криза 2008-2009 роюв ще бтьше загострила со^альн проблеми.
Сьогодн система со^ального захисту Грунтуеться на по-еднаны зусиль держави ! б!знесу й не можна забувати, що джерела фЫансування соц!альних потреб наповнюються лише за умови збереження стимул!в до ефективно'''д\яльно-ст\. Уряди европейських кра'н шукають способи переходу вщ «держави соц!ального добробуту» до «активного сусптьства». Сьогодн вчен звертають увагу на необхщнють пе-реосмислення такого принципу анал!зу економ!чних систем як рацюнал!зац!я людсько' д\яльност\. Вони заперечують лише матер!альну спрямованють реал!заци економ!чних !нте-рес!в людей, звертають увагу на зростаюче значення мо-рально-психолопчних та етычних норм, мотив\в щеального характеру. Така переор!ентац!я дае право акцентувати увагу на утвердженн самодостатньо' рол! особистостк Йдеться
про ураз ли в!сть по шу ку ун! вер саль них од но л! н!й них р! шень. Це ще раз пщкреслюе необхщнють нестандартних р!шень, да ле ких в!д ун! вер са л! за ц!', та ких, що врахо ву ють не ли ше соц!ально-економ!чн!, а й ментальна етичы, моральна етыч-н\ принципи. Варто погодитися, що «...ц\ принципи не мають ознак уыверсальностк
Пщ впливом евроЫтеграцмних процеав змЫюються умови, напрямки, механзми соц!ал!зацГ( економки европейських кра-|'н. Перш за все формуються умови для здмснення активно' соц!ально1 пол!тики з боку держав та наддержавних орган!в.
Як вщзначае А. Левченко, в останн десяти л ¡ття в розви-нених европейських кра'нах стала дедал! чгташе формува-тися нова парадигма со^ально''' пол!тики, що поеднуе три сили: держава (пол!тична влада], ринок (економ!чна влада] \ громадянське сусптьство (дифузмна влада, що оргаызу-еться знизу]. Попри те що баланс м\ж цими силами досить рухливий, чутливий ! конфлктний, у багатьох випадках в\н все-таки результативний, забезпечуе взаемне коригування та обмежуе владу один одного [8, с. 3].
У сучасних умовах соц!альна конкурентоспроможнють нацiональноí економки безпосередньо пов'язана ¡з забез-печенням еколопчно''' безпеки як гарант!'' вир!шення проблем природного довктля У зв'язку з цим Б. Гаврилишин пщкреслюе: «Для адекватно' вщповщ! на виклики часу в основу модерызацмно' стратеги Укра'ни слщ покласти новгпню доктрину «сталого (еколопчно ! соц!ально збалансованого] розвитку». Ниышня стратепя розвитку кра'ни, що поклада-еться на зростання у застартих, ресурсно-витратних та еколопчно шкщливих галузях важко'' промисловост! й ек-спорт первинно'' продукци, не може забезпечити над!йну основу поступу кра'ни на довгострокову перспективу» [1 ].
Разом !з тим евроЫтегра^я зокрема й глобалiзацiйнi про-цеси в ц!лому зумовлюють ще цтий ряд нових проблем со-ц!ального характеру. Вони стосуються процеав, що в!дбува-ються всередин! ЕС, а також тих, як! виникають у процес! !н-те гра ц!' для но вих чле н!в.
До таких проблем вщносяться: «евроскептицизм», брак взаеморозумЫня м!ж державами-членами або окремими соц!альними групами; приклади соц!ально' нерiвностi, пов'яза н! !з в!д ста ван ням еко но м!ч но го ро звит ку пе ре важ но нових член!в ЕС; демограф!чна криза; зростання безробгття внас л! док пе ре м! щен ня ка п! та лу з ре г!о н!в ! кра 'н з ви со ким р!в нем по дат к!в (кош ти в!д яких приз на че н! для со ц!аль них ц! лей]; прихо ву ван ня до хо д!в в!д опо дат ку ван ня на вс!х р!в -нях; суперечност!, пов'язан! ¡з посиленням мiграцií робочо'' сили; нестача коштв для реалiзацií' пенсмних та ¡нших со-ц!альних програм, невщповщнють систем соц!ального захисту населення в р!зних кра'нах; нацюнальы в\дм\нност\ у вартост! робочо' сили; зростання тЫьово'' економ!ки тощо. 3 2004 року д\в ухвалений у Н\цц\ на Самiтi Европейського Союзу новий соц!альний порядок денний, що визначае пр!-оритетн! ц\л\ соц!ально' пол!тики. Документ ув!в поняття «со-цiальнi !ндикатори», в\дпов\дно до них повинна оцЫюватися
со^алына ситуа^я в ЕС i CTyniHb ссщалыного захисту окре-мих груп населення.
Висновки
Узагалынюючи найбiлыш yспiшний досвщ соцiалiзацií еко-номiки розвинених кра'1'н, можемо видiлити загалынi особли-вост та головнi шляхи забезпечення нацюнальних со^алы-них конкурентних переваг:
1. Соцiалiзацiя економiки виступае як об'ективна спрямо-ванiсты розвитку економки бтышост кра'н, починаючи з певного етапу, на якому з'являетыся нагалына необхщнюты i можливiсты розв'язання певних сусптыних проблем та ви-користання со^алыно''' полiтики держави для стимулювання ефективного конкурентоспроможного економiчного розвитку. Ti крайни, у яких юторично соцiалыним проблемам придiлялося найбiлыше уваги, змогли накопичити багатий досвщ соцiалiзацií економки та застосовувати його у забез-печенн розв'язання економiчних i соцiалыних проблем.
2. Напрямки, вщповщалын суб'екти та механiзми сощалЬ зацп економiки маюты нацiоналынy специфiкy й визнача-ютыся як механiзми поеднання соцiалыного i господарсыко-го порядку. «В основi цих механiзмiв закладена оргаызацм-на кулытура сyспiлыства, яка характеризуе: а) сталi норми поведЫки, якими керуетыся сyспiлыство i яю виступаюты як головний координуючий мехаызм буды-яко' системи; б) цЫ-носл, якi домiнyюты в сyспiлыствi на даний час; в) певну мен-талыну програму, яка вiдрiзняe члеыв одые''' системи вiд Ы-шо''; г) «правила гри», що визначаюты стосунки мiж членами системи; д) структуру базових цЫностей тощо. Вона визна-чае й головнi принципи та напрями со^алыно''' полiтики держави» [2]. Ефективнюты фyнкцiонyвання цих механiзмiв визначае бiлыш високi со^алын резулытати та високий со-^алыний конкурентний статус крайни.
3. Досвщ со^алыно конкурентоспроможного функцюну-вання европейсыких «держав добробуту» дозволяе видiлити ряд характерних для них загалыних рис: висою показники ВВП та стабтын темпи 'х зростання; наявнiсты крупного се-редныого класу з вщносно високим рiвнем життя; вiдсyтнiсты крайныо'' диферен^ацп доходiв рiзних верств населення; державы со^алын гаранти населенню (безкоштовн медич-на допомога, освiта, надання що мае потребу со^алыного житла, гщн пенсп i iн.); значна ролы держави в перерозподЬ лi доходiв, практика державно-приватного партнерства, участы со^ал-демокра^в в полiтицi; ефективнi форми демократичного устрою i цивтыного сyспiлыства.
4. На даний час конкуренты переваги со^алыно''' ринково'' економки, яка юнуе в ЕС, Грунтуютыся на наступному: а) со-^алын iнтереси визначаюты стратегiю економiчнy полiтики, загалына мета яко'' полягае в тому, щоб розвинути потенцiал вах людей; б) ефективна соцiалына полiтика можлива лише за умови макроекономiчноí стаб^заци; в) yрядовi фiнанси маюты бути надмними, щоб забезпечити свободу вибору
правилыного рiвня i профтю податкiв (без ефективного i прозорого мехаызму збирання податкiв сyспiлына вщповЬ далынiсты неможлива); г) системи со^алыного забезпечення повиннi бiлышою мiрою надавати послуги вам людям, ыж створювати мережу забезпечення лише мУмалыного рiвня для найменш забезпечених верств населення, - вони по-виннi засновуватися на принципах со^алыно'''та Ыдивщуалы-но' вiдповiдалыностi всiх громадян та створювати стимули до працк д) ефективна ринкова економка вимагае вщповщного iнститyцiоналыного розвитку, установи повиннi бути гнучки-ми, а 'х ди - скоординованими, щоб пристосуватися до нових виклиюв; е) охорона здоров'я, освгга та виховання дiтей за-лишаютыся найважливiшим компонентом iнвестyвання в майбутне; е) охорона навколишныого середовища та нор-малынi умови пра^ означаюты меншу кiлыкiсты витрат на охорону здоров'я i стимулююты зростання виробництва; ж) жодна со^алына полiтика не може компенсувати втрату ро-бочих мiсцы, - економiчна полiтика, яка пiдтримye повну зай-нятюты робочо''' сили, е найкращою со^алыною полiтикою.
Список використаних джерел
1. Гаврилишин Б. 0тратег1я сталого розвитку та европейсыка мо-делы «еко-соц1алыноТ ринково' економ1ки» як основа конкурентоз-датност1 Укра'ни в сучасну епоху. Анал1тична записка та рекоменда-qi' нов1й влад1. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.greenkit.net/Members/intereco/strategy
2. Галушка 3.1. Соцiалiзацiя трансформац^но'економки: особли-востi, проблеми, прiоритети: монографiя / 3.1. Галушка. - Черывцк Чернiвецыкий нацiоналыний yнiверситет, 2009. - 408 с.
3. Джолос С. Держава в етатистсыкому вимiрi: загалынотеоретич-ний аспект / Серий Вадимович Джолос: автореф. дис. канд..юр.наук- 12.00.01 - теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полiтичних i правових учены. - Одеса. - 2011. - 20 с.
4. Зайцев Ю.К. Соцiалiзацiя економiки Укра'ни та системна тран-сформацiя сусптыства: методологiя i практика / Ю.К. Зайцев. - К.: КНЕУ, 2002. - 188 с.
5. Эрхард Л. Благосостояние для всех // Пер. с нем. / Л. Эр-хард. - М.: Начала-Пресс, 1991. - 336 с.
6. Еременко В. Со^алына економка: Видання трете, оновлене. -К.: 1нформац^но-видавничий центр Держкомстату, 2006, - 369 с.
7. Концеп^я гумаытарного розвитку Укра'ни на перюд до 2020 року. Проект. Нацюналына академiя наук Укра'ни Секцiя сyспiлыних i гуманп-арних наук. - Ки'в, 2012. - 28 с. - С. 3.
8. Левченко А.П. Социалыная политика предприятия в условиях становления социалыно ориентированной рыночной экономики: автореф. дис. канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством (экономика труда) / А.П. Левченко. - Саратов, 2009.
9. Сусак В.1. Патерналютсыю установки i практики громадян Укра-|'ни в умовах посткомунютичних трансформацм / В.1. Сусак: дис. канд. наук: 22.00.03 - 2009.
10. Попович Г.М. Моделi со^алыно'' полiтики i соцiалына практика. - http: //www.socwd.uzhgorod.ua/Herald/herald3/32.htm
