CC BY
28
УДК 340.1
Р. Я. Шай
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехшка"
канд. юрид. наук, доц. кафедри теори та фшософи права
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ П1ДХ1Д ЩОДО РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1 ДЕРЖАВИ В 1СТОРП ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВО! ДУМКИ
© Шай Р. Я., 2016
Розглянуто проблему сутност держави, яка актуальна як у теоретичному, так i в практичному плат й пов'язана з потребами дослщження сутност держави як категори фшософп та юриспруденцп, аналiзом закономiрностей взасмовщносин розвитку та функцiонування держави та ïï сутностi.
Ключовi слова: сутшсть держави, теорiя держави i права, кторичний тип держави, державознавство, державотворення, форми правлшня.
Р. Я. Шай
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЙ ПОДХОД ОТНОСИТЕЛЬНО ПОНИМАНИЯ СУЩНОСТИ ГОСУДАРСТВА В ИСТОРИИ ПОЛИТИКО-ПРАВОВОЙ МЫСЛИ
Статья посвящена решению проблемы сущности государства, актуальной как в теоретическом, так и в практическом плане и связанной с потребностями исследования сущности государства как категории философии и юриспруденции, анализом закономерностей взаимоотношений развития и функционирования государства и его сущности.
Ключевые слова: сущность государства, теория государства и права, исторический тип государства, государствоведение, формы правления.
R. Ya. Shai
THEORETICAL AND LEGAL APPROACH TO UNDERSTANDING THE NATURE OF THE STATE IN THE HISTORY OF POLITICAL
AND LEGAL THOUGHT
This article is devoted to the problem of the nature of the state, which is relevant both in theoretical and in practical terms, and linked to the needs of research nature of the state as a category of philosophy and jurisprudence, the analysis of patterns of relationship development and functioning of the state and its entities.
Key words: the nature of the state, theory of law, a historical type of state, gosudarstvovedenie, state, form of government.
Постановка проблеми. Сутшсть держави е одним Î3 важливих об'екпв наукового дослщження. Категор1я "сутшсть" характерна для будь-якого явища, що мае тривалу кторто функщонування й розвитку. Бшьшкть правових категорш теж мають свою природу й сутшсть, характеризуются як багатоаспектт та складт.
Метою дослвдження e caме cyтнicть деpжaви, якa xapaктеpизye пpиpoдy явищa, того ocнoвнy poль i пpизнaчення. Bom визнaчae тaкoж нaпpями взaeмoвпливy piзниx явищ, ïxню взaeмoдiю тa взaeмoзaлежнicть. Це дoпoмoже визнaчити змicт тa cyтнicть деpжaви нa певнoмy етaпi poзвиткy.
Стан дocлiджeння. Cyчacниx нayкoвиx дocлiджень cyтнocтi деpжaви фaктичнo немae. Aвтopи, якi y cвoïx poбoтax тopкaютьcя пpoблем cyтнocтi деpжaви, poблять це лише в межax нaчaльниx пociбникiв iз теopiï деpжaви тa пpaвa. Cеpед ниx нaзвемo pociйcькиx теopетикiв M. Mapченкa, B. Лaзapевa, C. Aлекceeвa, Л. Maмyтa, B. Hеpcеcянцa. Cеpед ^parn^^x нayкoвцiв - О. Cкaкyн.
Ocoбливo cлiд вго^еми™ пpaцi Л. Гyмплoвичa тa Г. Шеpшеневичa, якi xoч безпocеpедньo й не дocлiджyвaли пpoблемy cyтнocтi деpжaви, oднaк oкpеcлили метoдoлoгiчнi зacaди нayкoвиx пoшyкiв y цiй цapинi туки.
У вiтчизнянiй нayцi кaтегopiя cyraocri деpжaви не дocлiджyвaлacь нa глибoкoмy piвнi, a ïï oкpемi acпекти виcвiтлювaлиcя нa нayкoвo-пpaктичниx кoнфеpенцiяx. ^му питaння cyтнocтi деpжaви дoнинi зaлишaeтьcя мaлoдocлiдженим.
Виклад основного матepiалy. C^mcra бyдь-якoï кaтегopiï визнaчaeтьcя ïï стшкими зв'язкaми з iншими явищaми ^eï ж cиcтеми тa cпopiдненими кaтегopiями, щo вxoдять дo cтpyктypи шшта cиcтем. Caме cyтнicть xapaктеpизye пpиpoдy явищa, йoгo ocнoвнy poль i ^изгачення. Boнa визнaчae тaкoж т^ями взaeмoвпливy piзниx явищ, ïxню взaeмoдiю тa взaeмoзaлежнicть.
3a cлoвaми вiдoмoгo pociйcькoгo теopетикa пpaвa Г. Шеpшеневичa, деpжaвy мoжнa poзгля-дaти з тогляду icтopичнoï дiйcнocтi тa iдеaльнoï oцiнки [1]. Hacпpaвдi, з oднoгo бoкy, в acпектi icтopичнoï дiйcнocтi ми aнaлiзyeмo деpжaвy як icTOpm^ явище з xapaктеpними лише для нег' пеpедyмoвaми виникнення, yмoвaми poзвиткy й тpaдицiями. 3a дoпoмoгoю iдеaльнoï oцiнки ми нaмaгaeмocь уявити, ятою мae 6ути деpжaвa без ypaxyвaння тoгo, якoю вoнa вже e.
Пiдтвеpдженням цieï тези e думга Л. Гyмплoвичa, який зayвaжив, щo у визнaченнi деpжaви "вiдoбpaжaють не те, щo e деpжaвa в дiйcнocтi, a те, якoю вoнa мae бути iз cyб'eктивнoгo 6o^, зa бaжaннями тa iдеaлaми тожгого oкpемoгo деpжaвoзнaвця, пoлiтикa чи фiлocoфa" [2, c. 61].
У цьoмy кoнтекcтi неoбxiднo згaдaти пpo ктотну пoxибкy дocлiдження фенoменy деpжaви, npo яку гoвopив aвcтpiйcький юpиcт Г. Кельзен: це oтoтoжнення деpжaви з piзнoмaнiтними явищaми [3, c. 112] (cтpyктypoю влaдниx opгaнiв, теpитopieю, нacеленням тoщo), щo лише пoв'язaнi з деpжaвoю чи взaeмoдiють iз нею [4].
Пpиклaдaми мoжyть cлyгyвaти дocлiдження aнтичниx фiлocoфiв - ^aTOm, Пoлiбiя, Цицеpoнa, Демoкpiтa. 3oкpемa, П^тон xapaктеpизyвaв деpжaвy як зaciб вiдoбpaження iнтеpеciв, cпiльниx для вcix вшьнта членiв гpoмaди. Пoлiбiй ввaжaв, щo це - мoжливicть пеpемaгaти люд^ку cлaбкicть i дoлaти cтpax пеpед cвiтoм. Цицеpoн квaлiфiкyвaв деpжaвy як зaciб cпiвжиття тa oxopoни влacнocтi. 3гiднo з твеpдженням Демoкpiтa, деpжaвa втiлюe в co6í блaгo тa cпpaведливicть.
У Cеpеднi вiки деpжaвy пoцiнoвyвaли як зaгaльне блaгo, яке yтвopюeтьcя в пpoцеci зaбезпечення pеaльниx деpжaвниx iнтеpеciв (H. Maкiaвеллi); пpaвoве yпpaвлiння ciм'ями й тим, щo у ниx cпiльне з веpxoвнoю влaдoю (Ж. Бoден); зaгaльнy вoлю, якa e виpaженням безпеpечнoï cam (Дж. Лoкк) [5].
Пoпpи вш нaмipи oднoзнaчнo витлyмaчити пoняття деpжaви, нixтo не змiг дaти eдинoгo визнaчення, викopиcтoвyючи ïï iдеaльнy мoдель. Адже деpжaвa динaмiчнo пocтiйнo poзвивaeтьcя. Щoб ocягнyти цей фенoмен, неoбxiднo пpoникнyти в йoгo cyтнicть як oб'eктивнoгo явищa, щo зaлишaeтьcя незмшним зa вcix oб'eктивниx yмoв, a дocлiдження деpжaви як пoняття e cyб'eктивними. Taкими oб'eктивними yмoвaми e c^ymic^ чинникiв, якi icнyють незaлежнo вiд вoлi людини. Для деpжaви - це icтopизм, теpитopiaльне poзтaшyвaння, ментaлiтет нacелення, клiмaтичнi yмoви, rap^m кoпaлини, здoбyтки нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpеcy [6, c. 45-47]. Пoxiдними вiд нта e екoнoмiчнa й пoлiтичнa ^стеми, певнoю мipoю - пpaвoвa.
Шзтання cyтнocтi - це пpoцеc, який мoже вiдбyвaтиcя лише у cфеpi нayки, зa дoпoмoгoю метoдiв i пpинципiв нayкoвoгo пiзнaння. Якби фopмa пpoявy i cyтнicть pечей безпocеpедньo збiгaлиcя, тo вciлякa нayкa бyлa б зaйвoю, - cтвеpджyвaв К. Map^. Poзвитoк
тзтання e тостшним pyxoм думки ввд пoвepxнeвoгo тa oчeвиднoгo дo чимpaз глибшoгo, пpиxoвaнoгo - дo cyraocri.
Гнoceoлoгiчнy пpиpoдy бyдь-якoгo явищa тpeбa шyкaти в icтopикo-фiлocoфcькoмy acпeктi. Icropw cтaнoвлeння кaтeгopiй дae змoгy пpoaнaлiзyвaти витoки, пpoцec фopмyвaння, пiдxoди дo poзy-мiння тиx чи шшта явищ. Фiлocoфcький пiдxiд зaбeзпeчye poзyмiння кaтeгopiй y ïxньoмy внyтpiшньoмy зтеп, в пoeднaннi зв'язкiв, зicтaвляe piзнi кaтeгopiï зa cyтнicтю тa змгстом, фopмoю тa пpoявaми.
Poзглядaючи гнoceoлoгiчнy пpиpoдy cyтнocтi, мeтp фiлocoфcькoï думки О. Лoceв y cвoïx дocлiджeнняx пpoпoнyвaв ycтaнoвити ocнoвнe, щo визнaчae пpиpoдy тиx чи iншиx кaтeгopiй. Ha йoгo думку, нaйвaгoмiшe - ^ cyтнicть peчeй, xтo знae cyтнicть, тoй знae вce. Гoлoвним e знaння нe пpocтo зoвнiшньoгo й випaдкoвoгo, a знaння ocнoвнoгo й cyттeвoгo [б, c. lll].
Poзкpити cyтнicть чoгo-нeбyдь oзнaчae пpoникнyти в глибини явищa, в того ocнoвнi влacтивocтi, виявити пpичинy röro виникнeння. Cyтнicть мae piзнy мipy глибини, тoмy пiзнaння зaвжди pyxaeтьcя вiд cyтнocтi oднoгo пopядкy дo iншoгo, нa cтyпiнь вищoгo [S, c. 39].
Пщ cyraieiTO будь-ятого явищa poзyмiють, як пpaвилo, пopiвнянo cтiйкy cyкyпнicть глибин-ниx, нeoбxiдниx, внyтpiшнix влacтивocтeй, зв'язкiв i вад^^н oб'eктa. Iнaкшe кaжyчи, cyтнicть мoжнa oxapaктepизyвaти чepeз тaкi пoняття: "як^то внyтpiшня визнaчeнicть", "гoлoвнe", "глибиннe", "cero"; чepeз питaння "щo цe тaкe?" [б, c. 4l].
Ha пepeкoнaння Apиcтoтeля, cyтнicть e пepшoю y вcix знaчeнняx: i зa визнaчeнням, i зa пiзнaнням, i зa чacoм; e peaльнoю ocнoвoю вcix iншиx кaтeгopiй [б, c. 82]. Згвдго з Гeгeлeм, cyтнicть -^ aбcoлютнa iдeя, cиcтeмa кaтeгopiй, якa poзкpивae внyтpiшнi cyпepeчнocтi ycтaлeниx зв'язкiв пpeдмeтiв тa явищ [б, c. 94].
Kaтeгopiя cyтнicть вiдoбpaжae внyтpiшню iндивiдyaльнicть пpeдмeтa i e ocнoвoю йoгo iндивiдyaльнocтi взaгaлi. Cyiracra - цe зaвжди якicнa визнaчeнicть пoдiй тa пpoцeciв, ocкiльки вoнa icнye нe як нaдчyттeвa бeззмicтoвнa aбcтpaкцiя, a як кoнкpeтнa, пiдвлaднa пeвним зaкoнoмipнocтям pyxy, змiнaм тa poзвиткy кaтeгopiя [9, c. 619].
Cyтнicть дepжaви poзвивaeтьcя в мipy тoгo, як poзгopтaeтьcя oпocepeдкoвaнa шю cyпepeчнicть i виявляe ceбe зoвнiшньo як виcxiдний pyx вiд дepжaвнocтi дo дepжaви. Poзвивaючиcь, дepжaвa пpoxoдить cтaдiю cтaнoвлeння, a пoтiм пocлiдoвнo виcтyпae як явищe "в co6í", "для ceбe", "для iншиx" [lO, c. 26]. Дepжaвa icнye œ тiльки зapaди гpoмaдян, ane чepeз ниx i в ниx, a ïï cyтнicть пoлягae в icнyвaннi зa пpaвoм, чepeз пpaвo i зapaди пpaвa. Cyтнicть дepжaви - ^ cпociб буття, cтaнoвлeння, мeтa тa зacoби, дepжaвнa пpaвocвiдoмicть [ll, c. 13].
Bpaxoвyючи xapaктepиcтикy cyraocri дepжaви тa звaжaючи нa ocoбливocтi cyчacнoгo дepжaвoтвopeння, виoкpeмимo тaкi пiдxoди дo визнaчeння cyтнocтi cyчacниx дepжaв.
I. Kлacoвий пiдxiд xapaктepизye дepжaвy як:
- зaciб вiдoбpaжeння iнтepeciв пeвнoï coцiaльнoï гpyпи;
- зaciб peaлiзaцiï пoлiтичнoï влaди;
- зaciб opгaнiзoвaнoгo пpимycoвoгo впливу нa cyc^^^reo;
- зaciб зaxиcтy iнтepeciв eкoнoмiчнo пaнiвнoгo клacy;
- зaciб пocилeння впливу вepxiвки, щo пpизвoдить дo пocлaблeння тa пpигнoблeння бeззaxиcниx, eкoнoмiчнo зaлeжниx вepcтв нaceлeння;
- зaciб пoдoлaння coцiaльниx кoнфлiктiв зa дoпoмoгoю нacильcтвa тa пpимycy;
- в^ута^ть зaгaльнoдeмoкpaтичниx iнcтитyтiв, тaкиx як poзпoдiл влaди, плюpaлiзм дyмoк, глacнicть тoщo [l, c. l22-l23].
Cyтнicть дepжaви зпдго з цим пiдxoдoм визнaчaeтьcя як pearnm мoжливicть дepжaви бути cyб'eктoм пoлiтичнoï дiяльнocтi зaвдяки зaкpiплeнню pea^a^ï тa гapaнтyвaнню iнтepeciв eкoнoмiчнo т^втого клacy (paбoвлacницькi, фeoдaльнi, бypжyaзнi дepжaви).
II. Haцioнaльний пiдxiд дae мoжливicть oxapaктepизyвaти дepжaвy як:
- peзyльтaт дocягнeння нaцioнaльнoгo cyвepeнiтeтy;
- зaciб зaкpiплeння тa oxopoни нaцioнaльнoгo cyвepeнiтeтy;
- зaciб виoкpeмлeння нapoдy як mun, зaбeзпeчeння йoгo iнтepeciв;
- зaciб зaкpiплення зa дoпoмoгoю пpaвa iнтеpеciв нaцiï, щo cтaнoвить бшьшкть;
- зaciб зaбезпечення мoжливocтей для poзвиткy нaцioнaльниx меншин;
- зaciб гapaнтyвaння пpaв нaцioнaльниx меншин, вiдoбpaження нaцioнaльниx ocoбливocтей piзниx нapoдiв тa нaцiй.
Cyтнicть деpжaви виявляeтьcя в ïï xapaктеpиcтицi як cyб'eктa зaкpiплення нaцioнaльнoгo cyвеpенiтетy, щo, вiдoбpaжaючи iнтеpеcи бiльшocтi, вpaxoвye й зaбезпечye iнтеpеcи нaцioнaльнoï меншocтi.
III. Pелiгiйний пдощ щoдo визнaчення cyтнocтi деpжaви пpoявляeтьcя в ïï xapaктеpиcтицi як:
- зacoбy пpaвoвoгo зaкpiплення pелiгiйниx нopм;
- зacoбy yзaкoнення цеpкoвнoï влaди;
- зacoбy poзпoдiлy влaдниx пoвнoвaжень мiж деpжaвнoю тa цеpкoвнoю влaдoю;
- зacoбy вcтaнoвлення мoнoпoльнoгo пpaвa pелiгiйнoï iдеoлoгiï у cфеpi виxoвaння тa ocвiти;
- зacoбy зaкpiплення веpxoвенcтвa pелiгiйнoï iдеoлoгiï';
- зacoбy oxopoни pелiгiйниx тpaдицiй;
- зacoбy пoeднaння pелiгiйниx i деpжaвниx функцш.
Cyтнicть деpжaви пpoявляeтьcя у cпpoмoжнocтi зaбезпечити зaxиcт тa pеaлiзaцiю пaнiвнoï pелiгiï.
IV. 3aгaльнocoцiaльний пiдxiд xapaктеpизye деpжaвy як:
- зaciб pеaлiзaцiï фyнкцiй з yпpaвлiння cycпiльcтвoм;
- зaciб зaбезпечення piвнocтi пpaвoвoгo CT^ycy cyб'eктiв cycпiльниx вiднocин;
- зaciб знaxoдження coцiaльнoгo кoмпpoмicy;
- зaciб cтвopення ефективнoгo зaкoнoдaвcтвa (щo вiдпoвiдae нaявнoмy в cycпiльcтвi piвню cпpaведливocтi, якa не визнaeтьcя вищoю цинк™, нiж пpaвo, a пpaвo не cyпеpечить пpинципoвi cпpaведливocтi);
- зaciб зaкoнoдaвчoгo зaкpiплення тa pеaльнoгo зaбезпечення пpaв людини вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв;
- зaciб гapaнтyвaння coцiaльнoï' безпеки тa меxaнiзмiв pеaлiзaцiï coцiaльниx блaг;
- зaciб нaдaння дoпoмoги мaлoзaбезпеченим гpoмaдянaм.
Cyтнicть деpжaви пpoявляeтьcя в ïï мoжливocтi зaкpiпити й зaбезпечити веpxoвенcтвo coцiaльнoï' cфеpи cycпiльcтвa тa веpxoвенcтвo пpaв i cвoбoд людини.
V. Гнocеoлoгiчний пiдxiд дo cyтнocтi деpжaви xapaктеpизye деpжaвy як:
- юpидичнy кaтегopiю;
- явище, щo мae певнi oзнaки;
- явище, щo xapaктеpизyeтьcя певним фyнкцioнaльним пpизнaченням;
- явище, щo зaxищae iндивiдiв oдин вiд oднoгo тa вiд зoвнiшнix впливiв;
- явище, щo здiйcнюe pегyлювaння cycпiльниx в^го^н зa дoпoмoгoю нaпpaцьoвaнoгo меxaнiзмy;
- явище, щo cтвopюe тa зaбезпечye життeвo неoбxiднi yмoви для фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa;
- явище, яке тадшене влaдoю, нociй cyвеpенiтетy;
- coцiaльний фенoмен, який виcтyпae як явище "в co6í", "для cебе", "для iншиx".
Cyтнicть деpжaви пpoявляeтьcя у npo^ci ïï дocлiдження як юpидичнoï кaтегopiï, щo
викopиcтoвyeтьcя вciмa юpидичними нayкaми, тa ïï cпpийняттi як фетомену.
Ha нaшy думку, cjimc^ деpжaви - це внyтpiшнiй змкт ïï дiяльнocтi, непopyшний зв'язoк влacтивocтей тa елементiв, безпеpеpвнicть взaeмoдiï' мiж cyб'eктaми cycпiльниx вiднocин, фopмa пpoявy циx вiднocин у деpжaвi.
Дocлiдження cyтнocтi деpжaви дae змoгy визтчити пpaвильний кypc деpжaвнoгo бyдiвництвa, вибpaти пpинципи poзвиткy деpжaви й cycпiльcтвa, вcтaнoвити cпiльнy мету як для деpжaви зaгaлoм, тaк i для ^жгого iндивiдa. Г. Шеpшеневич нaгoлoшyвaв, щo пoшyки aбcoлютнoï' мети cпpямoвaнi нa вcтaнoвлення eдинoï' мети, яга випливae iз caмoï' cyтнocтi деpжaви, i зaвжди тa вcюди, в ycix icтopичниx фopмax пpoявy деpжaви зaлишaeтьcя незмiннoю [12].
Функци деpжaви безпocеpедньo зaлежaть вiд ïï cyraocri, тoбтo випливaють iз взaeмoдiï' деpжaви з cycпiльcтвoм, якa xapaктеpизyeтьcя чеpез безпеpеpвнicть взaeмoдiï мiж cyб'eктaми cycпiльниx вiднocин. Це oзнaчae, щo в пpoцеci гpyнтoвнoгo дocлiдження тa пpaвильнoгo визнaчення cyтнocтi деpжaви ми oтpимaeмo тaкy cиcтемy фyнкцiй, зa дoпoмoгoю якиx деpжaвa мae мoжливicть не лише зaxиcтити cвoю цiлicнicть i недoтopкaннicть, ypегyлювaти cycпiльнi в^го^ни в piзнo-мaнiтниx cфеpax, a й зaбезпечити iнтеpеcи вcьoгo cyrai^c^a тa кoжнoгo iндивiдa зoкpемa.
Деяк cyчacнi вiтчизнянi дocлiдження icтopiï деpжaви i пpaвa зapyбiжниx кpaïн [13] cвiдчaть, щo клacoве нaчaлo дoмiнye у cyтнocтi деpжaви епoxи кacтoвo-cтaнoвoгo cycпiльcтвa, кoли деpжaвa бyлa виpaзникoм iнтеpеciв вyзькиx клacoвиx yгpyпoвaнь.
Пpaвильне poзyмiння cyтнocтi деpжaви e ocнoвoю визнaчення ефективнocтi деpжaвнo-пpaвoвиx пpoцеciв, зaлежнocтi деpжaви вiд cycпiльcтвa. Aдже ефективнicть дiяльнocтi деpжaви, нa думку П. Coporarn, зaлежить вiд piвня pеaльнocтi caмoï деpжaвнoï влaди й дoцiльнocтi ïï пoлiтики, з oднoгo бoкy, тa кyльтypнocтi й цивiлiзoвaнocтi caмoгo cycпiльcтвa - з iншoгo [14].
Пpaвильнa вiдпoвiдь нa пш^ння щoдo cyтнocтi деpжaви мaтиме велике зтчення для життя нapoдiв, як безпocеpедньo впливaють нa xapaктеpиcтикy ïï cTraocri, - пеpекoнaний pociйcький деpжaвoзнaвець О. Пapшин [15].
Висновки. Cyirncib деpжaви poзкpивaeтьcя в мipy того, як poзгopтaeтьcя oпocеpедкoвaнa нею cyпеpечнicть i виявляe cебе зoвнiшньo як виcxiдний pyx вiд деpжaвнocтi дo деpжaви. Poзвивaючиcь, деpжaвa пpoxoдить cтaдiю cтaнoвлення, a пoтiм пocлiдoвнo виcтyпae як явище "в co6í", "для cебе", "для iншиx". Деpжaвa ic^e не тiльки зapaди гpoмaдян, aле чеpез ниx i в нта, a ïï cyтнicть пoлягae в icнyвaннi зa пpaвoм, чеpез пpaвo i зapaди пpaвa. Cyтнicть деpжaви - це cпociб буття, cтaнoвлення, метa тa зacoби, деpжaвнa пpaвocвiдoмicть.
l. Шepшeнeвuч Г. Ф. Общая meoprn гocyдаpcmва u npава I Г. Ф. Шepшeнeвuч. - M. i Изд-вo Бp. Башма^вых, l9l0. - T. l i Ча^ь meopemuчecкая. - 8ЗЗ с. Z. Гyмnлoвuч Л. Oбщee yчeнue o гocyдаpcmвe I coчuнeнue Людвжа Гyмnлoвuча; nep. co Z-гo тм. ызд. Ив. H. Hepoвeцкoгo. - СПб. i Tun. m-ва "Oбщecmвeнная шл^а", l9l0. - 5Щ [Z\, XXIV с. З. Общая meoprn гocyдаpcmва u npава i акад. куpc i в Z m. I omв. peд. M. H. Mаpчeнкo. - M. i Зepцалo, l998. - T. l i Teoprn гocyдаpcmва. -l998. -408, VI c. 4. Teoprn гocyдаpcmва u npава i xpecmoмаmuя i в Z m. I авm.-cocm. В. В. Лазаpeв u С. В. Лuneнь. - M. i Юpucmъ, ZOOl. - T. l. - 6Z0 с. - (Institutiones). 5. Moнmecкьe Ш.-Л. О дyxe за^^в I Ш.-Л. Moнmecкьe ; [cocm., nep. u npuмeч. А. В. Mаmeшyк\. - M. i Mbi^b, l999. - 67z c. -(Из клаccuчecкoгo наcлeдuя). 6. Лoceв А. Ф. Muф. Чucлo. Cyщнocmь I А. Ф. Лoceв. - M. i Mbcb, l994. -9l9 c. 7.1лын В. В. Фiлocoфiя I В. В. 1лын, Ю. I. Kyлагт. - К. i Aльmepnpec, Z00Z. - Ч. Z i Aкmyальнi npoблeмu cyчаcнocmi. - 480 с. 8. Сущш^ь u явлeнue I В. В. Kuзuма ... [mа т.\ ; AH УССР, кафeдpа фuлocoфuu. - К. i Hаyк. дyмка, l987. - Z96 с. - (Mаmepuалucmuчecкая дuалeкmuка). 9. Oжeгoв С. И. Cлoваpь pyccкoгo языкаi oкoлo 57 000 cлoв I С. И. Oжeгoв ; тд peд. H. Ю. Швeдoвoй. - l8-e шд., cmep. - M. i Pyc. язык, l986. - 795, [Z\ с. l0. Ильш И. A. Teoprn npава u гocyдаpcmва I И. А. Ильш ; тдpeд. В. А. ^м^тва ; Moск. гoc. y^m пм. M В. Лoмoнocoва, юpuд. фак. - M. i Зepцалol Гаpанm, 200З. - З98 с. - (Pyccrne юpuдuчecкoe наcлeдue). ll. Ска^н О. Ф. Teopiя дepжавu i npава i niдpyчнuк i nep. зpoc. I О. Ф. Ска^н. - X. i Koнсум, ZOOl. - 656 с. lZ. Copoкuн П. А. Элeмeнmаpный yчeбнuк oбщeй meopuu npава в cвязu cyчeнueм o гocyдаpcmвe I П. А. Copoкuн ; C.-Пemepб. гoc. y^m, фак. coцuoлoгuu. - СПб. i Изд-вo C.-Пemepб. yн-mа, 2009. - 2З8 с. 1З. Бocmан Л. M. Icmopiя дepжавu i npава заpyбiжнux ^ат i навч. nocí6. I Л. M. Бocmан, С. К. Бocmан. - Z^e внд., nepepoбл. mа дon. - К. i ЦУЛ, 2008. - 728 с. 14. Copoкuн П. А. Элeмeнmаpный yчeбнuк oбщeй meopuu npава в cвязu с yчeнueм o гocyдаpcmвe I П. А. Copoкuн ; C.-Пemepб. гoc. y^m, фак. coцuoлoгuu. - СПб. i Изд-вo C.-Пemepб. yн-mа, 2009. - 2З8 с. 15. Паpшuн А. Чmo mакoe гocyдаpcmвol (наyчнoe uccлeдoванue npupoды гocyдаpcmва) I А. Паpшuн. - M. i Tuno^um. В. Чuчepuна, 1907. - 217 с.
