CC BY
47
УДК 340.15 О. В. Пулим
старший науковий сшвробггник наукового центру Сухопутних вшськ Збройних сил Украши, канд. ктор. наук, доц.
АГРЕСИВНА СУТН1СТЬ ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВНОГО КЕР1ВНИЦТВА РОС11 ПРОТИ УКРА1НИ (1СТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
© Пулим О. В., 2016
ПроаналГзовано сучасну полГтичну дГяльнГсть державного керГвництва Роси та и агресивну сутнГсть, що спрямована проти Украши. Серед суттевих чинникГв полГтики Кремля, як! загрожують нацГональнГй безпецГ, суверенГтету I незалежностГ Украши, -посягання на державний суверенГтет та ТТ територГальну щлГснГсть.
ПолГтичне керГвництво РосГйсько! Федерацн з метою лГквГдацн Украши як самостшноТ незалежноТ держави розв'язало так звану "гГбридну" вГйну, створюе на територи Украши антидержавнГ, антиправовГ сепаратистсько-бандитськГ формування. 3 метою дискредитацн Украши як держави 3М1 РосГТ ведуть активну, нГчим не прикриту брехливу пропаганду.
КлючовГ слова: агресГя, полГтика, вГйна, сепаратизм, пропаганда, мГжнародне право, права людини, злочин, тероризм.
А. В. Пулым
АГРЕССИВНАЯ СУЩНОСТЬ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВЕННОГО РУКОВОДСТВА РОССИИ ПРОТИВ УКРАИНЫ (ИСТОРИКО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ)
Проанализировано современную политическую деятельность государственного руководства Российской Федерации, ее агрессивную сущность, направленную против Украины. Современная политико-стратегическая деятельность руководства РФ угрожает национальной безопасности, суверенитету и независимости Украины. Политическое руководство России ведет открытую идеологическую-диверсионную пропаганду, направленную на подрыв национально-государственного суверенитета Украины, нахально вмешивается в ее внутренние дела, нарушает ее территориальную целостность.
Политическое руководство Российской Федерации с целью ликвидации Украины как самостоятельного независимого государства развязало так называемую "гибридную" войну, создает на территории Украины антигосударственные, антиправовые сепаратистско-бандитские формирования. С целью дискредитации Украины как государства СМИ России ведут активную, открытую лживую пропаганду.
Ключевые слова: агрессия, политика, война, сепаратизм, пропаганда, международное право, права человека, преступность, терроризм.
А. V. Pulym
ON AGGRESSIVE POLICY IN A STATE RULING OF RUSSIA AGAINST UKRAINE (HISTORICAL LEGAL ASPECT)
The author analyses the contemporary political activity of Russian Federation state rulers and its aggressive character forwarded against the Ukraine. Modern politically strategic activity of Russian authorities is a direct threat to national security, sovereignty and independence of Ukraine. Russian political authorities maintain public ideologically subversive propaganda directed to the destruction of national sovereignty of Ukraine, intolerant intervention in state affairs, infringement of territorial integrity, annexion of Crimean peninsula, launching a war so called 'hybrid war' on the east of Ukraine.
The political authority of Kreml is training, educating, finance and equip separatists and terrorist groupings, criminal groups and organizations on the East of Ukraine, that primarily are aimed to force scare, public genocide, to annex these and other territories to Russia.
Key words: aggression, policy, war, separatism, propaganda, international law, human rights, crimes, terrorism.
Постановка проблеми. Серед проблем, яю ниш надзвичайно актуальт для Украши, -агресивна полигска росшського державного кер1вництва проти нашо! кра!ни, суттсть яко! полягае у тотальному руйнувант економ!чно!, сощально! структури сустльства, матер!ально-техтчно! та цившьно! шфраструктури Украши, знищенш й вшськово-економ1чного потенщалу, а в перспектив! анексй й територш й лшщдаци й як суверенно!', незалежно! держави. Росшське кер!вництво веде добре сплановану, послщовну, потужну шформацшно-пропагандистську вшну, спрямовану передушм на вдеолопчне панування в шформацшнш сфер!. Як результат, захищаючи агресивну полггику Кремля, росшсью 3MI оголосили на увесь свгг, що не Рошя, а Укра!на розв'язала "пбридну" вшну. На територй РФ проходять спещальну тдготовку сепаратистсько-терористичш формування, як1 матер1ально i техн1чно забезпечуються з метою оргатзацй проведення терорис-тичних операцш i ведення "г!бридно!" в!йни на територй Украши.
Важливим стратег!чним напрямом агресивно! пол!тики пут!нського кер!вництва е створення на територ!! Укра!ни потужних сепаратистсько-терористичних формувань, д!яльн!сть яких спрямована на дестабЫзащю пол!тично! ситуац!! в Укра!т, п!дрив економ!чно! та вшськово! могутност! держави.
Отже, сучасна полггична д!яльн!сть рос!йського державного кер!вництва та чггко спланована i ведеться проти Украши з метою лшвщацй!! як незалежно! суверенно! держави.
Мета дослщження. Анал!з сутност! агресивно! полггики Рос!! проти Укра!ни !"! складових -"г!бридно!" та !нформац!йно! вшни.
Стан досл!дження. Деяк! аспекти агресивно! полггики Рос!йсько! Федерац!! проти Укра!ни, сутност!, форм ! метод!в "пбридно!" в!йни, !нформац!йно-пропагандистсько! агрес!! рос!йських 3MI як важливо! складово! в!йськово-пол!тично! стратег!! Рос!! розглядались в публ!кац!ях Л. Волкотруба, О. Воловича, О. Друзя, О. Левченка, Е. Магди, M. Пашкова, M. Пол!ковського, А. Притули, А. Рачка, Ю. Радковеця, Р. Ткачука, М. Треб!на, А. Шумського. В!ддаючи належне цим та !ншим авторам, вкажемо на те, що немало проблем, пов'язаних з агресивною пол!тикою РФ щодо Укра!ни, потребують поглибленого анал!зу.
Виклад основного матер!алу. Ф1лософ!я сучасно! росшсько! пол!тико-правово! стратег!! м!стить увесь комплекс вдей, основою яких е мешанська роль спас!ння цив!л!зац!! п!д епдою
вели^' тa непoдiльнoï' Pociï. Kpaïни, яю не пiдтpимyють цi iдеï aбo вiдкpитo ïx вiдкидaють, кpемлiвcьке кеpiвництвo зapaxoвye дo вopoжиx, з якими отд веcти бopoтьбy y вcix нaпpямax. Ha думку бaгaтьox вичизнянта i зapyбiжниx фaxiвцiв, B. Путш пocтaвив зa метy пoвеpнyти co6í пaнyвaння нaд кpaïнaми кoлишньoгo ^юзу, poбить cпpoби тpaнcфopмyвaти нaявнy пoляpнicть cвiтy i мiжнapoднy cиcтемy [1, c. 5].
B пoлiтичнiй cтpaтегiï pociйcьке кеpiвництвo знaчнy yвaгy ^идтяе cвoïй вiйcькoвo-теxнiчнiй мoгyтнocтi. Aнaлiзyючи cyraicib cyчacниx Збpoйниx cил Pociï, вш^товий екcпеpт Б. Левик cтвеpджye, щo кpaïни CHД, i ocoбливo члени OДKБ... пiд кеpiвництвoм Pociйcькoï Федеpaцiï, якa зa нoвoï' Biйcькoвoï дoктpини "дoтpимyeтьcя зacтocyвaння вiйcькoвoï cили зa бyдь-якиx oбcтaвин. Boнa cпpямoвaнa та yтвopення бiльш тicнoгo вoeннoгo ^юзу eвpaзiйcькиx кpaïн у paмкax ШOC тa зacнyвaння cвoepiднoгo блoкy "HATO для Aзiï" [2, c. 126]. Pocm^ra Федеpaцiя веде aктивнy пoлiтичнy дiяльнicть, cпpямoвaнy нa нaв'язyвaння cвoï'x пoлiтичниx пpoгpaм iншим кpaïнaм. Bcя фiлocoфiя зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi Pociï пoбyдoвaнa нa пoлiтикo-iдеoлoгiчнoмy шoвiнiзмi, пpo щo cвoгo чacy пеpекoнливo пиcaв Ф. Енгельа Як зaявив мiнicтp зaкopдoнниx cпpaв Укpaïни П. Kлiмкiн: "Без згоди Mocкви жoдне piшення OБC€ yxвaлити немoжливo" [3, c. 9]. ^жгого paзy pociйcькa делегaцiя m зaciдaннi OБCG блoкye тi пpoекти piшень, якi ш невигiднi. Cеpед cyттeвиx чинникiв, якi зaгpoжyють нaцioнaльнiй безпецi, cyвеpенiтетy i незaлежнocтi Укpaïни, - пocягaння нa ïï деpжaвний cyвеpенiтет тa ïï теpитopiaльнy цiлicнicть. У cтaттi 1 Koнcтитyцiï Укpaïни визта-ченo, щс Укpaïнa - cyвеpеннa i незaлежнa, демoкpaтичнa, coцiaльнa, пpaвoвa деpжaвa [4]. Kaтегopiя "cyвеpенiтет" вкaзye нa oзнaкy деpжaви, вiдoбpaжae cyтнicнy xapaктеpиcтикy влaди деpжaви, ïï пoлiтикo-екoнoмiчнoï' незaлежнocтi, теpитopiaльнoï' цiлicнocтi.
Aгpеcивне втopгнення Pociï нa зaкoннy теpитopiю Укpaï'ни нa пpaктицi пpизвелo дo пopyшення ïï теpитopiaльнoï' цiлicнocтi. Haгaдaeмo, щo 31 тpaвня 1997 p. пiдпиcaний "Дoгoвip пpo дpyжбy, cпiвpoбiтництвo i пapтнеpcтвo мiж Укpaïнoю i Pocieю". Цей дoкyмент зaпoчaткyвaв вcтaнoвлення цивiлiзoвaниx мiждеpжaвниx взaeмин мiж oбoмa кpaïнaми. Пiдпиcaний, paтифiкo-вaний Деpжaвнoю Дyмoю й cxвaлений paдoю Pocrn^^ Федеpaцiï дoгoвip пpoгoлoшye: "Bиcoкi Дoгoвipнi Cтopoни вiдпoвiднo дo пoлoжень Cтaтyтy OOH, - зaключнoгo aктy Hapaди з безпеки i cniвpoбimнuцmвa в Ceponi noвaжaюmь mepumopiaльнy цiлicнicmь oднa oднoï i niдmвepджyюmь нenopyшнicmь icнуючux мiж нuмu кopдoнiв" [5, c. 427]. Bкaжемo й та те, щo ^инцип теpитopiaльнoï' цiлicнocтi тa непopyшнocтi кopдoнiв cфopмyльoвaнo у Зaключнoмy aктi HБCG 1975 p., це, зoкpемa, пiдкpеcлюe, щo "деpжaви-yчacницi poзглядaють як непopyшнi ва кopдoни oднa oднoï', тaк i кopдoни вcix деpжaв у €вpoпi, i тoмy вoни будуть yтpимyвaтиcя зapaз i в мaйбyтньoмy ввд бyдь-якиx зaзixaнь нa цi кopдoни" [6, c. 96]. Укpaï'нa у cвoïй пoлiтикo-пpaвoвiй дiяльнocтi cybopo дoтpимyeтьcя вcix aктiв мiжнapoднoгo пpaвa. Haшa деpжaвa бyквaльнo з дня пpoгoлoшення yклaлa yгoдy зi вciмa деpжaвaми-cyciдaми пpo pежим взaeмнoгo кopдoнy i ^o poзвитoк миpнoï' cпiвпpaцi m кopдoнax.
Pociйcьке пoлiтичне кеpiвництвo фaктичнo пicля пpoгoлoшення незaлежнocтi Укpaïни тав'язуе ïh вигiднi для PФ пoлiтикo-екoнoмiчнi пpoгpaми.
Baжливим елементoм aгpеcивнoï толпики Pociï е тaк звaнa геoпoлiтичнa cтpaтегiя Kpемля. Пicля пpoгoлoшення незaлежнocтi Укpaï'ни i ïï opieнтaцiï та eвpoпейcькi демoкpaтичнi, пoлiтикo-пpaвoвi, екoнoмiчнi, coцiaльнi цiннocтi, пpaгнення вxoдження в GC, pociйcьке кеpiвництвo cпpийнялo це як "тимчacoвo втpaченi теpитopiï'", веде голигаку, cпpямoвaнy нa пiдпopядкyвaння Kиeвa cвoïм геoпoлiтичним, екoнoмiчним iнтеpеcaм. Пкля пpиxoдy дo влaди B. Пупта взятo кypc нa "пpиpyчення "Укpaïни", без якoï, як зaзнaчив та пoчaткy 90-x aмеpикaнcький пoлiтoлoг Збкгев Бжезiнcький "вoccтaнoвление импеpcкoгo величия" Pociï немoжливе. Ha деpжaвнoмy piвнi pocrn^^ кеpiвництвo пoчaлo фopмyвaти oбpaз Укpaïни як деpжaви, якoï' нacпpaвдi не iœye (failed state) i ^гадш^го пapтнеpa, з яким кpaще не мaти cпpaви. З цieю метою pocrn^^ кеpiвництвo oгoлocилo Укpaï'нi гaзoвy вiйнy в 2006 i 2009 porax, a тaкoж пpoвoкaцiï в ^иму iз зaxoпленням oб'eктiв беpегoвoï iнфpacтpyктypи cилaми Чopнoмopcькoгo флoтy, вмшу диcкpедитaцiю yкpaïнcькoï дiйcнocтi pociйcькими телекaнaлaми. Зaxoпивши Kpим, Pociя poзпoчaлa a^ira^ дiяльнicть, ocoбливo в Дoнецькiй i Луган^кт oблacтяx, щoб вiд'eднaти щ зaкoннi теpитopiï вiд Укpaïни. Bci цi aнтиyкpaï'нcькi, aнтидеpжaвнi дiï' з 6o^ aгpеcopa cпpямoвaнi нa cтвopення i фyнкцioнyвaння нa
тepитopiï Укpaïни нeзaкoнниx вoeнiзoвaниx збpoйниx фopмyвaнь тa нaмaгaння викopиcтaти ïx в iffrepecax гeoпoлiтичнoï cтpaтeгiï Pociï [7, c. 261].
Bиcтyпaючи 17 квггня 2015 poкy пepeд pociянaми, B. Путш нaзвaв Пiвдeннo-Cxiднy Укpaïнy "Hoвopocieю": "Шльзуя^ eщe цapcкoй тepминoлoгиeй, я xoчy cкaзaть, чтo этo жe нe Укpaинa, этo Hoвopoccия. Boт этoт Xapькoв, Дoнeцк, Лyгaнcк, Hикoлaeв, Oдecca - oни в цapcкиe вpeмeнa нe вxoдили в cocтaв Укpaины, a были пepeдaны eй пoзжe. Зaчeм этo быго cдeлaнo, я нe знaю" [S, c. 34]. BapTO зayвaжити, щo дeякi cyчacнi pociйcькi icтopики, cпиpaючиcь m iдeю, зaпoчaткoвaнy щe в чacи icнyвaння цapcькoï Pociï, пpaгнyть дoвecти, щo pociйcький нapoд i того дepжaвнicть нe мeнш дaвнi, тж yкpaïнcький. Дo тoгo ж "дeякi pociйcькi icтopики взaгaлi твepдили, щo Kиïвcькa Pycь - цe pocrn^ra дepжaвa. Maeмo нa yвaзi I. Гiзeля, M. Kapaмзiнa, M. ^год^ тa iн." [9, c. 267].
Ц нiчим нe пpикpитa фaльcифiкaцiя. Зaгaльнoвiдoмo: Xapкiвщинa aбo Cлoбoжaнщинa, a тaкoж бiльшa чacтинa Лyгaнщини тa Дoнeччини нiкoли дo cклaдy "Hoвopociï" нe вxoдили.
Зaзнaчимo, щo y ^иму тa нa oкyпoвaниx тepитopiяx Дoнбacy cьoгoднi cпoтвopюють icтopiю: пвлять нe тiльки пiдpyчники з icTOpiï тa кyльтypи Укpaïни, a й бyдь-якi книги, нaпиcaнi yкpaïнcькoю мoвoю. Як зayвaжye O. Boлoвич "Haвiть y poки нiмeцькoï oкyпaцiï в Укpaïнi шкiльнa пoчaткoвa ocвiтa бута пepeвeдeнa нa yкpaïнcькy мoвy, виxoдилo 363 пepioдичнi yкpaïнoмoвнi видaння. У 1941-1943 porax y Xapкoвi дpyкyвaлacя щoдeннa гaзeтa "Hoвa Укpaïнa", в якш пyблiкyвaли cтaттi Шeвeльoвa. Дo бepeзня 1942-гo нa пepшiй шпaльтi цieï гaзeти був зoбpaжeний тpизyб. Гoлoвнoю ж мicькoю гaзeтoю Луган^та бyлo yкpaïнoмoвнe "Hoвe життя"...[8, c. 34].
З мeтoю зaгapбaння цта зaкoнниx тepитopiй Укpaïни кpeмлiвcькe кepiвництвo aктивнo викopиcтoвye aбcoлютнo нeпpaвдивy iнфopмaцiю щoдo нaцioнaльнoгo, coцiaльнoгo, eкoнoмiчнoгo i кyльтypнoгo "пpитecнeния" гpoмaдян pociйcькoï нaцioнaльнocтi, зaбopoни ïx нaцioнaльнoï, мoвнoï' i кyльтypнoï iдeнтичнocтi. Пoлiтичнe кepiвництвo PФ i вci ЗMI вeдyть aктивнy пiдгoтoвкy ceпapaтиcтcькo нaлaштoвaниx eлeмeнтiв, ïx щeдpo фiнaнcyють i cтвopюють m тepитopiï cxoдy Укpaïни нeзaкoннi oзбpoeнi фopмyвaння з мeтoю дecтaбiлiзaцiï cmyau;iï в Укpaï'нi. Pociйcькe кepiвництвo пpoвoдить пoлiтикy, cпpямoвaнy нa нaв'язyвaння нapoдy Укpaïни, який cтaв жepтвoю arpeciï, пaнiкy i знeвipy y влacнi cили. Цe пpaгнeння дecтaбiлiзyвaти cитyaцiю, тpимaти нaшy дepжaвy в гостший нaпpyзi, з мeтoю дeмopaлiзyвaти як нaceлeння зaгaлoм, тaк i yчacникiв ATO. З цieю мeтoю бута poзв'язaнa тaк звaнa "гiбpиднa вит". Oтжe, пoлiтикa кepiвництвa Pociйcькoï Фeдepaцiï щoдo Укpaïни e вiдкpитo aгpecивнoю.
Aгpeciя [лaт. aggressio вiд aggredior] - нaпaдaю - пpoтипpaвнe зacтocyвaння cили oднieю дepжaвoю пpoти iншoï. У пpийнятoмy Гeнepaльнoю Acaмблeeю OOH y 1974 p. "Bизнaчeннi arpecii"" зaзнaчeнo: "Aгpeciя e зacтocyвaнням збpoйнoï cили дepжaвoю пpoти cyвepeнiтeтy, тepитopiaльнoï нeдoтopкaннocтi aбo пoлiтичнoï нeзaлeжнocтi iншoï дepжaви, aбo будь-яким iншим читом, нecyмicним зi Cтaтyтoм Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй" (cт. 1) [10, c. 12]. A^ecmm пoлiтикa pociйcькoгo кepiвництвa cпpямoвaнa пepeдyciм нa лiквiдaцiю Укpaïни як нeзaлeжнoï', caмocтiйнoï тa cyвepeннoï дepжaви.
Cвoгo чacy Mитpoпoлит A. Шeптицький нaгoлocив: "Якoю б ш бyлa Pociя, вoнa дoбpoвiльнo те зpeчeтьcя cвoeï' влaди нaд Укpaïнoю, ane якщo Укpaïнa xoчe жити вшьним життям, тo мycить oбoв'язкoвo вiдoкpeмитиcя вiд Mocкви, пoвиннa ^гати нeзaлeжнoю дepжaвoю, шyкaти co6í ^юзниюв cepeд iншиx вiльниx нapoдiв"[11, c. 15].
Peзyльтaтoм aгpecивнoï' пoлiтики Kpeмля e aнeкciя чacтини ïï тepитopiï, нaпpиклaд, Kpимy, i вeдeння тaк звaнoï' "гiбpиднoï'" вiйни, пoшиpeння i пoглиблeння ceпapaтизмy. "Укpaïнa мae cпpaвy, -пишe aнглiйcький жypнaлicт Б. Bгiтмope, - з пpинизливим втpyчaнням Mocкви в ïï пoлiтикy. Бo Kpeмль нaпoлягae нa cвoeмy пpaвi диктyвaти змicт Koнcтитyцiï'" [12, c. 42].
Poзглядaючи взaeмoвiднocини мiж дepжaвaми, нiмeцький фiлocoф I. Kaнт зaявляв: "Жoднa дepжaвa нe пoвиннa шляxoм нacильcтвa втpyчaтиcь в пoлiтичнe бyдiвництвo i yпpaвлiння iншиx дepжaв" [13, c. 262]. Hiмeцький миcлитeль ввaжaв, щo втpyчaння cтopoннix дepжaв oзнaчae пopyшeння пpaв нeзaлeжнoгo нapoдy. Ta^ y cвoïй peдaкцiйнiй cтaттi бpитaнcькe видaння "The Economist" пpямo пiдкpecлилo, щo B. Пyтiн зaдiяв cam, якi пpoцвiтaють нa iдeï вшни i нaцioнaлiзмy. I, як peзyльтaт, "Cxiднa Укpaï'нa пepeтвopилacя нa гнiздo злoчинцiв i здиpникiв. Boни ш мoжyть
пoшиpювaти pocrn^^ цивiлiзaцiю, як плaнyвaв Путш, 6o вoни здaтнi лише ^годити aнapxiю" [14, c. 39]. У poзв'язaнiй Pocieю гiбpиднiй вiйнi ^оти Укpaïни вaжливим чинникoм виcтyпae пoлiтичнa cтpaтегiя Kpемля. Як зaзнaчae гaзетa "Гoлoc Укpaïни": "Бoйoвi дiï ще й мaють елемент cилoвoгo тюку нa пoлiтичнi piшення oфiцiйнoгo Kиeвa. Пpи цьoмy pеaлiзyeтьcя пapaлельний вapiaнт пpиведення дo влaди в Укpaïнi cвoïx, пpopociйcькиx, вacaлiв будь-якими cпocoбaми" [15, c. 39]. B пoлiтичнiй cтpaтегiï Kpемля icтoтнy poль вiдiгpae cепapaтизм. Ця пoлiтикa pociйcькoгo кеpiвництвa cпpямoвaнa пеpедyciм нa пoлiтикo-iдеoлoгiчнy opгaнiзaцiйнo-теxнiчнy, iнфopмaцiйнy, мopaльнo-пcиxoлoгiчнy пiдтpимкy cепapaтиcтcькoгo pyxy i теpopиcтiв нa Cxoдi Укpaïни.
Щo являе coбoю cепapaтизм? Cепapaтизм (вiд лaт. separatus - вiдoкpемлення, oкpемий) - пoняття, пpoтилежне дo пoняття пpaвa нa caмoвизнaчення, oraira.™ являе coбoю явище, cпpямoвaне m ввддшення, пocягaння нa цiлicнicть деpжaви тa, тим caмим, нa пopyшення нopм мiжнapoднoгo пpaвa. Oтже, cепapaтизм у poзyмiннi пpaгнення дo в^^е^ента вiд деpжaви, в якiй не вiдбyвaeтьcя ущемлення в пpaвax певгого нapoдy тa тим caмим пopyшення ïï теpитopiaльнoï' цiлicнocтi, пoвинен ввaжaтиcя злoчинoм. Cепapaтиcти в будь-який мoмент мoжyть пеpеoдягти cвoï'x coлдaт в ^paik^^ фopмy, зpoбити oбcтpiл m кaмеpy pociйcькoгo TБ, пoкaзaти це cвiтy i пiти зaчищaти Укpaï'нy вiд "фaшиcтiв". У цьoмy raam pociйcькi ЗMI пpoявляють виcoкy araramc^ i фaнтaзiю.
Якi ж coцiaльнo-екoнoмiчнi, мopaльнo-пcиxoлoгiчнi нacлiдки пoлiтики Kpемля?
Учacники Miжнapoднoï нayкoвo-пpaктичнoï кoнфеpенцiï, якa вiдбyлacя 10 гpyдня 2014 p. в ^ев^ кoнcтaтyвaли, щo cитyaцiя iз дoтpимaнням пpaв тa cвoбoд людини згачто ycклaднилacя у зв'язку з пoдiями 2014 p. у ^иму тa нa пiвденнoмy Cxoдi. B yмoвax пopyшення теpитopiaльнoï цiлicнocтi !a деpжaвнoгo cyвеpенiтетy пopyшенi пpaвa i cвoбoди деcяткiв i coтень ттояч людей". Дiти тa дopocлi cтpaждaють вiд бoйoвиx дiй i теpopиcти пocтiйнo oбcтpiлюють житлoвi будинки, ди^дки, лiкapнi, a миpниx жителiв викopиcтoвyють як живий щит.
Haйбiльше пoтеpпaють вiд пopyшення ïxнix пpaв i cвoбoд люди, якi живуть у зoнi бoйoвиx дiй a6o зaзнaли oкyпaцiï тa не мaють змoги oдеpжaти зapoбiтнy плaтy, пенciï', пpидбaти пpoдyкти xapчyвaння, пoзбaвленi елементapниx блaг цивiлiзaцiï' - oпaлення, електpoенеpгiï', вoди" [16, c. 180-181]. Зayвaжимo, щo бiльшicть нacелення cxoдy Укpaïни, яке пеpебyвae нa теpитopiï вoeнниx дш, пoзбaвленo вcix пpaв людини, нacaмпеpед пpaвa нa життя. "Пoгpoзи життю, викpaдення, кaтyвaння, зaмaxи нa життя, мaють мicце з бoкy ^opo^^^x нaймaнцiв тa cепapaтиcтiв щoдo миpнoгo нacелення. Бoячиcь зa cвoe життя, люди змушет зaлишaти cвoï будинки, cвoю гocпoдapкy i тiкaти в iншi oблacтi Укpaïни. Cтaнoм m тpaвень 2015 poкy, oфiцiйнa кшьюсть внyтpiшньo пеpемiщениx oci6 cягнyлa мaйже 1 млн 500 тиc. oci6" [17, c. 62]. BapTO взяти дo yвaги cлyшнy думку M. Пoлiкoвcькoгo пpo те, щo: "Pociйcький iмпеpiaлiзм нa чoлi з диктaтopoм B. B. Пyтiним, зpyйнyвaвши чинну стрему мiжнapoднoï' безпеки, пеpетвopивcя у гoлoвний, aктyaльний виклик-нaйбiльшy, pеaльнy зaгpoзy cyчacнoмy cвiтoycтpoю"[18, c. 29]. I дaлi вчений вкaзye, щo aгpеcивнa пoлiтикa pociйcькoгo кеpiвництвa cпpямoвaнa пеpедyciм нa зacтocyвaння piзнoмaнiтнoï, зoкpемa й вaжкoï збpoï пpoти Укpaïни; фopмyвaння, пiдгoтoвкy i зacлaння збpoйниx бaнд, poзвiдyвaльнo-дивеpciйниx гpyп, pегyляpниx чacтин a6o нaймaнцiв, якi зacтocoвyють збpoйнy cилy [18, c. 29].
Haшa деpжaвa cybopo дoтpимyeтьcя нopм мiжнapoднoгo пpaвa щoдo пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa, щo гapaнтyeтьcя Koнcтитyцieю Укpaïни тa в^тав^е мiжнapoдним пpaвoвим aктaм (Зaгaльнiй деклapaцiï пpaв людини 1948 p., Miжнapoднoмy пaктy пpo гpoмaдянcькi i голгричт пpaвa 1966 p., Koнвенцiï npo зaxиcт пpaв людини i ocнoвoпoлoжниx cвoбoд 1950 p. Taк, в^тав^го дo ст. 1 Зaкoнy Укpaïни "Пpo ocнoви нaцioнaльнoï' безпеки Укpaïни" нaцioнaльнa безпекa -зaxищенicть життeвo вaжливиx iнтеpеciв людини i гpoмaдянинa, cycпiльcтвa i деpжaви, зa якoï зaбезпечyютьcя cтaлий poзвитoк cycпiльcтвa, cвoeчacне виявлення, зaпoбiгaння i нейтpaлiзaцiя pеaльниx тa пoтенцiйниx зaгpoз нaцioнaльним iнтеpеcaм у piзниx cфеpax" [7, c. 259].
Зayвaжимo, щo Pociя cвiдoмo пopyшye щ мiжнapoднo-пpaвoвi aкти. Taк у pезoлюцiï Генеpaльнoï Acaмблеï OOH 2657 (XXV) вГд 9 гpyдня 1970 p. пiдкpеcленo, щo цивГльне нacелення чи oкpемi цившьт ocoби не мaють бути oб'eктaми pепpеcaлiй". У paзi cеpйoзниx пopyшень мiжнapoднoгo пpaвa тд чac збpoйниx кoнфлiктiв деpжaви-yчacницi зoбoв'язyютьcя вживaти неoбxiдниx зaxoдiв щoдo зaxиcтy cвoeï теpитopiaльнoï' ^nicroCTi й пpaв людини у тугому
сшвробггнищш з ООН" [19, с. 117]. Зазначимо, що Украша суворо дотримуеться цих вимог. Агресивна полгтика i практика росшського керГвництва щодо Украши е, по суп, злочином i ïï керГвники повиннi бути притягнуп до кримiнальноï вiдповiдальностi як вiйськовi злочинцi. Pезолюцiя Генеральноï Асамблеï ООН "Про видавання та покарання вшськових злочинщв" вiд 13 лютого 1946 р. рекомендувала всiм членам ООН... зробити все можливе для арешту та вислання вiйськових злочинцiв, що перебувають на ïx територи, де вони вчинили злочини, для суду та покарання. Отже, сепаратистсько-терористичш угруповання е злочинними формуваннями, а ïx росшсью керiвники, згiдно з нормами мiжнародного прав, виступають вiдкрито, як злочинщ.
Суворо дотримуючись норм мiжнародного права, Украïна у своïй як внутршнш, так i зовнiшнiй полггищ керуеться законом.
Так, роздiл XX Кримшального кодексу Украïни визначае кримшальну вiдповiдальнiсть за злочини проти миру, безпеки людства та мiжнародного правопорядку.
Отже, сучасна полгтика росiйського керiвництва щодо Украïни е агресивною, анти-украïнською i антиправовою, антигуманною, за суттю злочинною.
Висновки. Входження Украши в европейський полгтико-правовий простiр розвинених демократичних краш - процес складний i суперечливий. Вирiшуючи полiтичнi, економiчнi, правовi та iншi проблеми, Украша постала перед необxiднiстю захисту своеï незалежностi, суверенiтету, демократичних i нащональних цiнностей вiд агресивного вторгнення Роси, анексiï Криму та захисту своеï' територiальноï цiлiсностi на Сxодi.
Агресивна суттсть полiтики Pосiï щодо Украши спрямована, по-перше, на дестабшзащю соцiально-економiчноï та полiтичноï' ситуацiï в Украшг З цiею метою Pосiйська Федеращя веде так звану неоголошену вшну; по-друге, росiйське полiтичне керiвництво прагне повернути собi панування над колишшми крашами Радянського Союзу. В цьому аспект Украïнi вiдводилась особлива роль; по-трете, вся фшософ1я зовнiшньополiтичноï дiяльностi Pосiï побудована на великодержавному шовшзм^ месiанськiй ролi в спасiннi свiтовоï цивiлiзацiï; по-четверте, з метою лжввдаци Украïни як самостiйноï держави, Росшська Федеращя вiдкрито проводить полiтику порушення ïï територiальноï цiлiсностi, створення в Украт атмосфери страху, полiтики, недовiри i негативного ставлення населення до влади; в цьому аспекп активно i цшеспрямовано проводиться iнформацiйно-пропагандистська вшна ЗМ1 Pосiï проти Украши; по-п'яте, важливим чинником, складовою агресивноï полггики Кремля е створення в Украш антиукраïнського, антинацiонального сепаратистського руху з метою поступового вiдторгнення спочатку схщних, а потГм i шших регютв ввд Украïни i приеднання 1'х до Pосiйськоï Федерацiï; по-шосте, соцiальними наслiдками агресивноï' полгтики росшського керiвництва е порушення прав i свобод десятюв, сотень i тисяч людей, як опинились в зот бойових дш; сотт тисяч громадян змушет залишити своï оселi й тшати в ГншГ регГони Украïни. А скГльки загиблих, калГк, тисяч m в чому не винних страждають на нервово-психГчш та ГншГ захворювання; по-сьоме, бГльшГсть краï'н свГту осудили агресора, вжито заходГв щодо введення економГчних та Гнших санкцГй проти Pосiï, яка опинилась у мГжнароднш морально-полГтичнГй iзоляцiï'. I навпаки, Украшу тдтримують насамперед найрозвиненГшГ демо-кратичш держави в ïï боротьбГ з агресором.
Агресивна полгтика росГйського керГвництва щодо Украï'ни, та ïï народу - це злочин i ri, хто ïï проводить, повинш бути притягнуп до вГдповГдальностГ й постати перед мГжнародним судом. У боротьбГ з агресором високий героï'зм, патрютизм, мужнГсть проявляють солдати, сержанти, офщери Збройних сил, захищаючи свою Батьювщину.
1. Гречин К. Hoeimni виклики загрози европейсъкш безпещ / К. Гречин. - Аудиторгя. -2015. - № 37. - 10-16 грудня. - С. 5. 2. Волкотруб Л. В. Збройт сили Украти та ïx ocnoeni функци / Л. В. Волкотруб. - Держава i право. - 2015. - Сер. Юридичт науки. Вип. 68. -С. 122-132. 3. Сидоренко С. ОБСС: крок до знищення // Юридичний в^ник Украти / С. Сидоренко. - 2015. - № 49(1088). - 12-19 грудня. - С. 9. 4. Конститущя УкраХни eiд
28 чepвня 1966p. // Biдoмocmi BepxoвнoïPaдu Укpaïнu. - 1996. - M 3O. - Cm. 141. 5. Дoгoвip npo дpyжбy, cniвpoбimнuцmвo i napmнepcmвo мiж Укpaïнoю i Pociйcъкoю Фeдepaцieю / Зaкoн Укpaïнu M 13/98-BP вiд 14.O1.98 // Eлeкmpoннuй pecypc. - Peжuм дocmyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643OO6. 6. Бaймypamoв M. О. Miжнapoднe nyблiчнe npaвo: niдpyчнuк / M. О. Бaймypamoв. - X.: Oдicceй, 2OO8. - 7O4 c. 7. Чopнuй P. Пpoблeмu кpuмiнaлънo- npaвoвoï oxopoнu нaцioнaлънoï бeзneкu Укpaïнu / P. Чopнuй // Пpaвo Укpaïнu. -2O13. - M 1O. - С. 257-264. 8. Boлoвuч О. "Укpaïнcъкuй œim" "Pyccкuй мup"/ О. Boлoвuч // BÍÜУкpaïнu. - 2O15. - M O3(173). - С. 32-37. 9. Бoйкo I. Гaлuцъкo-Boлuнcъкa дepжaвa (1199-1349pp.): вiд князiвcmвa дo кopoлiвcmвa /1. Бoйкo //Пpaвo Укpaïнu. - 2O13. - M 1O. -С. 265-274. 1O. Пonyляpнa юpuдuчнa eнцuклoneдiя / ^л. aвm.: B. K. Гiжeвcъкuй, B. B. Гoлoв-чeнкo, B. С. ^в^ъ^шй (rnep.) ma m. - K.: Юpiнкoм hmep, 2OO3. - 528 c. 11. Kyшк H. Cлyгa Бoжuй / H. ^лык // Ocвima Укpaïнu. - 2O15. - M 47-23 лucmonaдa. - С. 14-15. 12. Whitmore B. Aгpeciя Пуmma npomu Укpaïнu i ^лъ^^ш Угoдu / B. Whitmore // Гйpm нaцiï. - 2O15. -M 3. - С. 4O-42. 13. Kaнm И. K вeчнoмy м^у / Иммaнyuл Kaнm. Coчuнeнue в шecmu moмax: тд oбщ. peд. B. Ф. Acмyca u дp. - M.: Мы1^ъ, 1966. - T. 6. - 743 c. 14. ^m^ poзnaдy блyкae Pocieю // Гйpm нaцiï. - 2O15. - M 3. - С. 38-39. 15. Щo cmpuмye Пуmma вiд нacmyny нa Дoнбaci? // Гйpm нaцiï. - 2O15. - M 3. - С. 39. 16. Cкpunнюк О. Пpaвa людuнu в У^иМ в cyчacнux yмoвax: тшук нoвux мexaнiзмiв ymвepджeння ma зaбeзneчeння ^a мamepiaлaмu) Miжнapoднoï нayкoвo-npaкmuчнoï кoнфepeнцiï / О. Cкpunнюк // Пpaвo Укpaïнu. - 2O15. -M 4. - С. 179-184. 17. Цeбeнкo С. Б. Пpaвa людuнu y дoкyмeнmax yкpaïнcъкux npaвocлaвнux цepкoв, npuйняmux y nepюд aгpeciï зi cmopoнu Pocm^^i' Фeдepaцiï щoдo Укpaïнu (2O14-2O15 pp.) / С. Б. Цeбeнкo // Дepжaвa в yмoвax нaдзвuчaйнoгo, вoeннoгo cmaну ma/чu вiйcъкoвoï o^na^ï: icmopiя i cyчacнicmъ (npaвoвi acneкmы): Чemвepma Bcey^. нayк. iнmepнem-кoнфep. / Bun. 4 / Tepлюк I. Я. (yклaдaч) / ШПП Haц. ун-m "Лъвiвcъкa noлimexнiкa". - Лъвiв: Лiгa-Пpecc, 2O15. - С. 61-64. 18. Пoлiкoвcъкuй M. Ф. Пpaвoвi фopмu npomuдiï Укpaïнu Pocíü^кш aгpecïï y гiбpuднiй вшт / M. Ф. Пoлiкoвcъкuй // Дepжaвa в yмoвax нaдзвuчaйнoгo, вoeннoгo cmaну ma/чu вiйcъкoвoï o^yna^ï: icmopiя i cyчacнicmъ (npaвoвi acneкmu): Чemвepma Bcey^. нayк. iнmepнem-кoнфep. / Bun. 4 / Tepлюк I. Я. (yклaдaч) / ШПП Haц. ун-m "Лъвiвcъкa noлimexнiкa". - Лъвiв: Лiгa-Пpecc. - С. 29-33. 19. Ляcкoвcъкuй B. I. Пpaвoвa peглaмeнmaцiя збpoйнux кoнфлiкmiв нa cyчacнoмy emani ma ocoблuвocmi зacmocyвaння в нш мiжнapoднoгo гyмaнimapнoгo npaвa / B. I. Ляcкoвcъкuй // Юpuдuчнi нayкu. - 2O13. - M 5. - С. 11-124.
