CC BY
153
КОЛОНКА ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА СЕР11
УДК 342.413(477)(045)
М. О. Баймуратов
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ13АЦ11 ТА СВРОПЕЙСЬКО1 1НТЕГРАЦ11
У статт1 розглядаетъся проблематика конституцтно-правового забезпечення зовнгшнъополгтичног д1ялъност1 держави в умовах глобал1заци та м1ждержавно1 европейсъког ттеграци.
Ключов1 слова: глобал1защя, зовтшня полтика держави, зовтшнъополтичний процес, конституцтно-правове забезпечення.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою, що мае важливе пол1тичне 1 практичне значення для стабшьного функцюнування демократично! правово! державносп, е формування належного, компетентного, адекватного мехашзму прийняття р1шення в галуз1 зовшшшх зносин держави та тдвищення його ефективносп. В1д цього багато в чому залежить усшшна реал1зац1я зовшшньопол1тичного курсу Украши на м1жнароднш ареш.
Сл1д зазначити, що штенсиф1кащя штеграцшних процес1в у м1жнародному житп, розширення 1 поглиблення м1жнародних вщносин Украши на м1жнародному р1вн1 з державами-членами м1жнародного сшвтовариства, а також поглиблення штеграци Украши в м1жнародну политику, економ1ку та 1нш1 сфери м1ждержавного штеграцшного сшвроб1тництва, зокрема в рамках Свропейського Союзу (дал1 - €С), викликае нагальну необхщшсть вдосконалення мехашзму координацп зовшшньопол1тично! д1яльност1 державних оргашв 1 посадових ос1б, надшених повноваженнями в области зовшшньо! политики 1 м1жнародних в1дносин. Особливо така рефлексия потр1бна п1сля п1дписання та ратиф1кацп Украшою Угоди про асощащю з
ее.
Детальна правова регламентац1я д1яльност1 кожного державного органу 1 службово! особи, яка приймае участь у зовшшньопол1тичному процесс на основа покладених на нього законом зовшшньопол1тичних повноважень, об'ективно необх1дна та обгрунтована з нормативних та управлшських позиций в ц1лях узгодження д1яльност1 державних органов 1 посадових ос1б Украши в галуз1 м1жнародних в1дносин.
М1жнародне сп1вроб1тництво сучасних держав в самих р1зних галузях суспшьного життя завжди було найважлив1шим чинником прогресивного розвитку кра!н, що беруть участь у так1й сп1впрац1. Значною м1рою, завдяки интенсивному 1 мирному м1жнародному сп1лкуванню, багато народ1в св1ту досягли високого р1вня розвитку в р1зних галузях сусп1льного життя. I саме через механизм зовн1шн1х зносин, зовшшньопол1тично! та зовшшньоеконом1чно! взаемодп Украша наближаеться до европейсько! сп1льноти держав, регюшв та народов.
П1сля прийняття Декларацп про державний суверенитет Украши в1д 16 червня 1990 року [1] та Акту про незалежшсть Украши в1д 24 серпня 1991 року [2], Украша вийшла на новий виток свого державотворення. Вагомим чинником утвердження суверен1тету Укра!ни стае 1 зовн1шньопол1тична д1яльн1сть.
2 липня 1993 року Верховна Рада Украши схвалила перший документ профильного характеру - «Основш напрями зовшшньо! политики Украши» [3] в яких,
зокрема, зазначаеться, що зовшшня пол1тика Украши спрямована на виконання найголовшших завдань створення i розвитку Украши як незалежно'' демократично! держави, таких як: забезпечення стабiльностi мiжнародного становища Украши; збереження територiальноi цiлiсностi держави та недоторканносп ii кордонiв; включення нацiонального господарства у свiтову економiчну систему для його повноцiнного економiчного розвитку; пiдвищення добробуту народу; захист прав та штереав громадян Украши, ii юридичних i фiзичних оаб за кордоном; створення умов для пщтримання контактiв iз зарубiжними укра'нцями i вихiдцями з Украши, надання 1'м допомоги згiдно з мiжнародним правом; поширення в свiтi образу Украши як надшного i передбачуваного партнера.
3 метою визначення основних принцитв зовшшньо'' полiтики Украши та розвитку ii дипломатично'' служби було прийнято низку вщповщних законiв та нормативних акпв, якi стосуються рiзних аспектiв здiйснення Укра'ною свое'' зовшшньо'1' полiтики, повноважень i завдань державних оргашв Украши.
Серед них насамперед слщ вiдзначити: Декларацiю про державний суверештет Украши вiд 16 червня 1990 року, Акт про незалежшсть Украши вщ 24 серпня 1991, Положення «Про дипломатичному представницга Украши за кордоном» 1992 року, Положення «Про Мшютерство закордонних справ», що затверджено Указом Президента Украши вщ 6 кв^ня 2011 року, Закон Украши «Про дипломатичну службу» вщ 20 вересня 2001 року, Консульський статут Украши вщ 2 кв^ня 1994 року.
Все це дозволяе сьогодш стверджувати, що в Укршш вже створена досить розвинена нормативно-правова база для ефективного здшснення зовшшньо'1 пол^ики.
Вщдаючи данину справедливостi потрiбно сказати, що Укра'на як союзна республша СРСР майже одна з уах республiк, мала свое зовшшньопол^ичне вiдомство, яке разом з тим, як по суп, так i за формою, вiдiгравало незначну роль в юнуючш тодi полiтичнiй система В радянськi часи Мiнiстерство закордонних справ УРСР мало лише чотири зарубiжних представництва, i т при мiжнародних органiзацiях: в Нью-Йорку, Париж^ Женевi, що було майже единим каналом здшснення Укра'нською РСР свое'' мiжнародно-правовоi дiяльностi в багатостороннiй дипломатп. Незважаючи на це, вiдомство давало велику користь, особливо в накопиченш досвщу зовнiшньополiтичних вiдносин з шшими державами свiту.
Цiкавi данi з цього питання призводить ректор Дипломатично'' академп професор Б. I. Гуменюк у сво'й пращ «Основи дипломатично'' та консульсько' служби». На початок 90-х роюв Мiнiстерство закордонних справ Украши налiчувало 156 осiб, з яких лише 97 були дипломатами, решта - адмшютративно-техшчний i допомiжний персонал. Станом на 1 ачня 1997 року Укра'ну як незалежну державу визнали 154 кра'ни св^у, 138 з них встановили з нею дипломатичш вiдносини, 58 шоземних держав вiдкрили сво'' посольства, посли 41 кра'ни свiту виконують сво'' функцй в Украiнi по сумюництву, три кра'ни представленi почесними консулами. В Укршш було вщкрито 8 представництв провщних мiжнародних органiзацiй, одне генеральне консульство, одне представництво вшськового аташе [4].
У першi роки незалежносп в 67 кра'нах Укра'на вiдкрила 50 посольств, 8 генеральних консульств, 8 постiйних представництв при мiжнародних органiзацiях, в яких працювало бшьш нiж 955 чоловiк, i в центральному апаратi - 545 чоловш [5].
Сьогоднi Укра'на ствроб^ничае з понад 195 державами св^у, дипломатичнi вiдносини з нею встановили понад 190 держав, в тому чи^ на рiвнi дипломатичних представництв - понад 160 держав, в 25 державах д^ть Генеральш консульства Украши. Наша держава стала членом 40 мiжнародних мiжурядових оргашзацш, зокрема ОБСС, Ради Свропи, ЧЕС, Ц€1 [6], що свiдчить про те, що Укра'на проводить гнучку i збалансовану полiтику в напрямi розвитку двостороншх мiжнародних
вiднocин, poзшиpeння yчacтi в Gвpoпeйcькoмy peгioнaльнoмy cпiвpoбiтництвi, cпiвpoбiтництвa в paмкax CHД i члeнcтвa в iншиx мiжнapoдниx opгaнiзaцiяx.
У^Ехта peaлiзye cвoю зoвнiшню пoлiтикy rpyнтyючиcь нa зaгaльнoвизнaниx нopмax i пpинципax мiжнapoднoгo пpaвa, Cтaтyтi OOH, Гeльciнcькoмy Зaключнoмy a^i, Пapизькoï xaprii' для Hoвoï Gвpoпи тa iншиx дoкyмeнтiв OБCG. ^и цьoмy ocнoвнoю вимoгoю y здiйcнeннi зoвнiшньoï пoлiтики e нaйбiльш пoвнa i нaйбiльш eфeктивнa peaлiзaцiя cтpaтeгiчниx, гeoпoлiтичниx, eкoнoмiчниx, peгioнaльниx i лoкaльниx iнтepeciв Укpaïни. Bce цe aктyaлiзye cтвopeння мexaнiзмy кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi У^шни, який cклaдaeтьcя з нopмaтивнoгo, opгaнiзaцiйнoгo тa opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoгo блoкiв тa пoвинeн зaбeзпeчити eфeктивнe cyпpoвoджeння тa peaлiзaцiю пocтaвлeниx зaвдaнь в ïx нopмaтивнiй тa дiяльнicнiй iнтepпpeтaцiяx.
Зoвнiшня пoлiтикa дepжaви e вaжливoю cфepoю фyнкцioнyвaння дepжaвнoгo мexaнiзмy, вiд я^' бaгaтo в чoмy зaлeжить блaгoпoлyччя як ycьoгo cyra^o^a, тaк i йoгo oкpeмиx шдиввдв. B oнтoлoгiчнoмy acпeктi iнтeгpaцiйнi ^o^ot, щo вiдбyвaютьcя в життi мiжнapoднoï cпiльнoти нa тлi глoбaлiзaцiï eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo тa пpaвoвoгo пopядкiв, poблять вce бiльший вплив нa бaгaтo cтopiн внyтpiшньoгo життя cyчacниx дepжaв, i як нacлiдoк, peзyльтaти здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики пoзнaчaютьcя, cкopiшe бiльшoю нiж мeншoю мipoю, нa вcix нaпpямкax icнyвaння i фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa i дepжaви. Taким чинoм, пiдвищyeтьcя кoнcтитyцiйнa знaчимicть caмe зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaви тa ïï нaлeжнoгo кoнcтитyцiйнoгo, зaкoнoдaвчoгo тa нopмaтивнoгo зaбeзпeчeння. B yмoвax cтaнoвлeння нoвoгo мiжнapoднoгo cвiтoвoгo пopядкy [7] ocoбливoгo гнoceoлoгiчнoгo знaчeння нaбyвae cтaтyтapнe icнyвaння, фyнкцioнaльнa дiяльнicть тa пiдвищeння ïï eфeктивнocтi y дepжaвниx opгaнiв, нaдiлeниx зoвнiшньoпoлiтичними пoвнoвaжeннями в гaлyзi зoвнiшньoï пoлiтики, ч^кий poзпoдiл пoвнoвaжeнь мiж ними, вдocкoнaлeння пpaвoвoгo peгyлювaння в дaнiй oблacтi, злaгoджeнicть фyнкцioнyвaння вcьoгo мexaнiзмy здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики дepжaви.
Paзoм з тим нeoбxiднo зayвaжити, щo зoвнiшньoпoлiтичнa cфepa дiяльнocтi дepжaви, ocoбливo в ïï opгaнiзaцiйнiй ocнoвi тa в гaлyзi пpaвoвoгo peгyлювaння здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики, дo циx пip cлaбo дocлiджeнa як в Укpaïнi, тaк i зa кopдoнoм.
Анал1з ocmaHHix до^дженъ i публтацш. Пpoблeми icнyвaння, eвoлюцiï, фyнкцioнyвaння тa cтpyктypи кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo мexaнiзмy зoвнiшньoï пoлiтики зapyбiжниx дepжaв в тiй чи iншiй мipi poзглядaлиcя в нayкoвиx пpaцяx paдянcькиx тa вiтчизняниx вчeниx - кoнcтитyцioнaлicтiв, aдмiнicтpaтивicтiв, фaxiвцiв в cфepi мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa: P. Г. Aбдyлaтiпoвa, C. А. Aвaк 'янa, B. Б. Aвep'янoвa, Г. B. Aлeкcaндpeнкo, А. П. Aльoxiнa, M. B. Бaглaя, M. O. Бaймypaтoвa, A. M. Бapнaшoвa, M. B. Бypoмeнcькoгo, B. A. Bлacixiнa, B. Ф. Boлoвичa, O. O. Гpинeнкo, Л. Я. Дaдиaни, M. C. Джyнycoвa, Г. B. Iгнaтeнкo, I. П. Iллiнcькoгo,
A. I. Koвaльoвa, Ю. M. Koзлoвa, Ф. Ф. Koкoшкинa, Б. C. Kpилoвa, M. I. Kyкyшкiнa, Б. П. Kypaшвiлi, B. I. Лaфiтcькoгo, Ю. I. Лeйбo, А. I. Лeпeшкiнa, A. E. Лyньoвa,
B. B. Maклaкoвa, П. Ф. Mapтинeнкo, А. А. Miшинa, M. А. Moгyнoвoï, P. А. Mюллepcoн, B. B. Heвiнcькoгo, M. П. Opзix, G. Я Пaвлoвa, M. I. Пигoлкинa, B. B. Пycтoгapoвa, П. I. Caвицькoгo, Б. А. Cтpaшyн, I. А. Умнoвoï, M. Ю. Чepкeca, B. G. Ч^кита, Л. M. Eнтiнa тa iн.
Paзoм з тим, нeoбxiднo вiдмiтити, щo нayкoвi дocлiджeння, як пpиcвячeнo cиcтeмнoмy aнaлiзy зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaви в кoнтeкcтi caмe кoнcтитyцiйнoгo пpaвa y вiтчизнянiй юpидичнiй таущ e вiдcyтнiми, щo aктyaлiзye пoдaльшe дocлiджeння зaзнaчeнoï пpoблeмaтики.
Необх1дно акцентувати увагу на тому, що актуальн1сть досл1дження зовн1шньопол1тично! сфери д1яльност1 держави продиктована й тим, що в наявних досл1дженнях 1 публ1кац1ях, як1 зач1пають питання зд1йснення зовн1шн1х функц1й держави, часто в1дбуваеться зм1шання понять, що в1дносяться до галуз1 зовн1шньо! политики (автори зм1шують поняття м1жнародно-правових в1дносин 1 м1жнародних в1дносин, поняття суб'ект1в м1жнародного права з акторами м1жнародних в1дносин, термшолопчш зв'язки «зовшшньопол1тичний механизм», «механизм зд1йснення зовн1шн1х зносин», «механ1зм зд1йснення зовн1шньо! пол1тики» тощо). Видаеться, що при вс1й зовн1шн1й схожост згаданих понять та явищ державного життя, !х не можна визнати тотожними. Б1льш того, необхщно уточнити зм1ст цих та 1нших понять, що в1дносяться до зовшшньопол1тичнш сфер1. Тому об'ективуеться важлив1сть досл1дження тако! важливо! сфери державно! д1яльност1, як зовн1шня политика, що передбачае та рефлексуе глибокий анал1з понят1йного апарату, який використовуються в спец1альн1й л1тератур1 при досл1дженн1 р1зних питань зовн1шньопол1тичного характеру. Тому одним 1з завдань при анал1з1 зовн1шньопол1тично! проблематики е задача розмежування понять 1 терм1н1в, що визначають порядок орган1зац1! та функцюнування державно-правових шститупв, що забезпечують реал1зац1ю зовшшньо! политики держави. У цьому зв'язку необхщно визначитися 1з стввщношенням понять, що використовуються в пол1тичн1й та державно-правов1й л1тератур1, 1 !х зм1стом. Досл1дження понять, категор1й та механ1зм1в в галуз1 зд1йснення зовн1шньо! пол1тики мае не т1льки важливе праксеолог1чне значення для б1льш ефективного функц1онування державних органов в галуз1 зд1йснення зовн1шн1х функций держави, а й для «чистоти» доктринальних позиций та установок, що будуть позбавлеш фактолог1чних та лог1чних помилок.
Сьогодн1, коли п1д впливом европейського вектору пол1тики Укра!ни та агрес1! Рос1! проти нашо! держави в1дбуваються значн1 зм1ни в державному механ1зм1 Укра!ни 1 формуються нов1 правов1 основи його функц1онування, особливого значення набувае завдання !х вдосконалення. У цьому зв'язку особливого значення набувае досл1дження конституц1йно-правового забезпечення зд1йснення зовн1шньо! пол1тики Укра!ни, бо в1д його ефективност1 в значн1й м1р1 залежить устх проведених у життя перетворень в р1зних сферах державного та суспшьного життя суверенно! та незалежно! держави.
Виклад основного матергалу. В юторико-онтолопчному розум1нн1 виникненню м1жнародно! сп1льноти держав передувало, по перше, виникнення 1нституту державносп (конституюючий фактор - Авт.), по-друге, формування конкретно! держави на в1дпов1дних теренах (1нституц1йний фактор - Авт.), по-трете, формування групи держав (суб'ектний фактор - Авт.), по-четверте, налагодження м1ж державами комушкативних в1дносин (комун1кативний фактор - Авт.), по-п'яте, формування в1дносин держав на принципах взаемод1! та сп1вроб1тництва (колаборац1йний фактор -Авт.), по-шосте, зд1йснення м1ждержавних в1дносин з метою п1дтримання миру та взаемовиг1дного сп1вроб1тництва (телеолог1чний фактор - Авт.), по-сьоме, зд1йснення контактов м1ж державами на засадах норм м1жнародного публичного права (нормативний фактор - Авт.), по-восьме, зд1йснення колективних д1й (двох - 1 багатосторонн1х) для вир1шення конкретних питань м1жнародного життя (колективний фактор - Авт.).
Таким чином, можна стверджувати, що зовн1шньопол1тична д1яльн1сть держави в1дноситься до !! найважлив1ших функц1й, в 1сторичн1й ретроспектив1 вона виникае разом з державшстю та залишаеться актуальною на всьому протяз1 юнування держави та виступае основним орган1зац1йним засобом для зовн1шн1х зносин держави з !! контрагентами, а також з 1ншими суб'ектами м1жнародного права на м1жнародн1й ареш.
В процес1 зовн1шньопол1тично! д1яльност1 держава реал1зуе свою зовн1шню
пoлiтикy.
B eтимoлoгiчнoмy acпeктi тд пoлiтикoю poзyмiють cвiдoмy дiяльнicть в пoлiтичнiй cфepi cycпiльcтвa пo дocягнeнню, тpимaнню, змiцнeнню тa peaлiзaцiï влaди [8].
Пoняття «пoлiтикa» e oдним з нaйдaвнiшиx - в cyчacнy мoвy вoнo yвiйшлo як зaпoзичeння з дaвньoгpeцькoï (politika) i тpaдицiйнo oзнaчae дepжaвнi тa гpoмaдcькi cпpaви, cфepy дiяльнocтi, пoв'язaнy з влaдними вiднocинaми мiж людьми, coцiaльними рутами, нapoдaми, нaцiями i дepжaвaми.
Як cфepa cycпiльнoгo життя пoлiтикa включae вiднocини мiж ïï cyб'eктaми, влaднo-yпpaвлiнcькy тa opгaнiзaтopcькy дiяльнicть i пoвeдiнкy людeй, ïx coцiaльнo-пoлiтичнi iffrepeOT, пoтpeби, мoтиви i тpaдицiï, фyнкцioнyвaння пoлiтичниx iнcтитyтiв i opгaнiзaцiй, пoлiтичнi ^eï тa пoгляди. B yпpaвлiнcькoмy acпeктi пoлiтикa цe людcькa дiяльнicть, щo e пoв'язaнoю з ^ийняттям тa пpoвeдeнням y життя p^em людьми, щo мaють влaднi пoвнoвaжeння з бoкy cycпiльcтвa, для яшго тa вiд iмeнi якoгo вoни пpиймaютьcя. B тeлeoлoгiчнoмy acпeктi пoлiтикa peфлeкcye дo пoлiтичнoгo мeнeджмeнтy, 6o oзнaчae дiяльнicть opгaнiв влaди, гpoмaдян, oкpeмиx ocí6 в
cфepi вiднocин мiж дepжaвaми, клacaми, тащями, вeликими гpyпaми людeй, щo cпpямoвaнa нa peaлiзaцiю, вiдcтoювaння cвoïx iнтepeciв тa пoв'язaнy з ycтpeмлiннями дo зaвoювaння, вoлoдiння i викopиcтaння пoлiтичнoï влaди.
Пiд зoвнiшньoю пoлiтикoю poзyмieтьcя piзнoвид пoлiтики, peгyлюючoï взaeмoвiднocин мiж дepжaвaми i нapoдaми. Зoвнiшньoпoлiтичнi цш вiдoбpaжaють нaцioнaльнi iнтepecи. Peaлiзyючи ïx, дepжaвa здiйcнюe зoвнiшньoпoлiтичнy дiяльнicть. Paзoм з тим, cлiд зaзнaчити, щo aнaлiз нayкoвиx пyблiкaцiй, пpиcвячeниx зoвнiшньoпoлiтичним пpoблeмaм, нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, щo peгyлюють дiяльнicть дepжaвниx opгaнiв y cфepi зoвнiшньoï пoлiтики, a тaкoж дoвiдкoвиx видaнь, cвiдчить пpo тe, щo дo тeпepiшньoгo чacy нeмae oднoзнaчнoï думки щoдo змicтy тepмiнa «^вышня пoлiтикa».
Taк, в Диплoмaтичнoмy аговнику зoвнiшня пoлiтикa визнaчaeтьcя як «... зaгaльний кypc дepжaви в мiжнapoдниx cпpaвax. Зoвнiшня пoлiтикa peгyлюe вiднocини дaнoï дepжaви з iншими дepжaвaми i нapoдaми вiдпoвiднo дo ïï ^инцитв i цiлeй, щo здiйcнюютьcя шляxoм piзниx зacoбiв i мeтoдiв. Haйвaжливiшим зacoбoм зoвнiшньoï пoлiтики e диплoмaтiя» [9].
B пpoцeci змicтoвнo-лoгiчнoгo aнaлiзy вищeнaвeдeнoгo визнaчeння зoвнiшньoï пoлiтики мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo тe, щй йoгo aвтopи poзyмiють пiд зoвнiшньoю пoлiтикoю вcю cyкyпнicть зaxoдiв, щй вживaютьcя дepжaвoю для здiйcнeння вcьoгo cпeктpa вiднocин з шшими дepжaвaми тa нapoдaми. Дoкaзoм цьoгo e твepджeння aвтopiв, щo «зoвнiшня пoлiтикa - зaгaльний ^pc дepжaви в мiжнapoдниx cпpaвax» (oнтoлoгiчнa cклaдoвa - Авт.). Ocнoвнoю мeтoю зoвнiшньoï пoлiтики виcтyпae peгyлювaння вiднocин дepжaви з iншими дepжaвaми i нapoдaми y вiдпoвiднocтi дo пpинципiв i цiлeй дepжaви (тeлeoлoгiчнa cклaдoвa - Авт.). Зoвнiшня пoлiтикa дepжaви здiйcнюютьcя шляxoм piзниx зacoбiв i мeтoдiв (iнcтpyмeнтaльнa cклaдoвa - Авт.). Пpямo вкaзyeтьcя, щo нaйвaжливiшим зacoбoм зoвнiшньoï пoлiтики e диплoмaтiя (пpiopитeтнo-пpaкceoлoгiчнa cклaдoвa - Авт.). З вищeвиклaдeнoгo виднo, щo пiд тepмiнoм «мiжнapoднi cпpaви» aвтopи poзyмiють вcю cyкyпнicть видiв мiжнapoдниx вiднocин дepжaви, a да тiльки влacнe пoлiтичнi вiднocини. Oтжe, в пoняття «зoвнiшня пoлiтикa» вoни включaють вcю cyкyпнicть пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, coцiaльниx, кyльтypниx, гyмaнiтapниx, нayкoвo-тexнiчниx тa iншиx вiднocин дepжaви з шшими дepжaвaми тa нapoдaми.
B KopoTO^y пoлiтичнoмy cлoвникy пiд зoвнiшньoю пoлiтикoю poзyмieтьcя «... пoлiтикa, щo пoкликaнa peгyлювaти взaeмoвiднocини мiж дepжaвaми i нapoдaми нa
мiжнapoднiй apern» [10]. Дaнe визнaчeння тaкoж нe пpoвoдить явно'1 вщмшноеп мiж кoнкpeтними видaми зoвнiшнix зноотн дepжaви i тpaктye зoвнiшню пол^ику y дocить шиpoкoмy poзyмiннi як cyкyпнicть вcix нaпpямкiв дiяльнocтi дepжaви в мiжнapoдниx вiднocинax.
Beликий eнциклoпeдичний cлoвник poзглядae зoвнiшню пoлiтикy як cфepy дiяльнocтi дepжaви, якa oxoплюe вiднocини мiж дepжaвaми [11].
Cиcтeмний пiдxiд до циx дeфiнiцiй дae змогу cтвepджyвaти, що тepмiн «зовшшня пол^ига», в дaнoмy випaдкy, вживaeтьcя в шиpoкoмy poзyмiннi, якe включae нe тiльки влacнe пoлiтичнi вщноотни дepжaви з iншими ^штами тa нapoдaми, aлe тaкoж i зовшшш знocини дepжaви в гaлyзi eкoнoмiки, тopгiвлi, нayки, тexнiки, кyльтypи i т.п.
Пpoтe тepмiн «зовшшня пол^ига дepжaви» зacтocoвyeтьcя i y вузькому, cпeцiaльнoмy poзyмiннi, коли пiд цим тepмiнoм poзyмiють влacнe пoлiтичнi вщноотни дepжaви з iншими cyб'eктaми мiжнapoдниx вiднocин. Taк, нaпpиклaд, фaxiвцi-пол^ологи, пiд мiжнapoдними вiднocинaми poзyмiють «^купн^ть пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, диплoмaтичниx, вiйcькoвиx, кyльтypниx, нayкoвo-тexнiчниx зв'язкiв i взaeмoвiднocин мiж нapoдaми, мiж дepжaвaми i об^дтаннями дepжaв. Пoлiтoлoгiя мiжнapoдниx вiднocин дocлiджye нe тiльки cyтнicть мiжнapoдниx влacнe пoлiтичниx вiднocин, a й icтopичнi eтaпи ïx poзвиткy, a тaкoж ïx coцiaльнi типи i дитамшу в piзниx yмoвax» [12].
Oтжe, пoлiтoлoги видiляють мiжнapoднi пoлiтичнi вщноотни в oкpeмy cфepy мiжнapoдниx вщноотн, a ye в cвoю чepгy пepeдбaчae вiдoкpeмлeння зовшшньо'1' пoлiтики дepжaви у вузькому, cпeцiaльнoмy знaчeннi цього явищa.
Oб'eктoм зовшшньо'1' пoлiтики у вузькому ce^i e тaкa cyкyпнicть вiднocин мiж cyвepeнними дepжaвaми тa iншими cyб'eктaми мiжнapoдниx вiднocин, я^ пepeдбaчae, пopяд з iншими зовшшшми знocинaми, нaявнicть у дaнoï дepжaви cyтo пoлiтичниx вiднocин з шшими ^штами. Bлacнe пoлiтичнi вiднocини cпpямoвaнi нa вcтaнoвлeння, пiдтpимкy i poзвитoк ycьoгo cпeктpa знocин з шшими дepжaвaми i нapoдaми. Цi cyTO пoлiтичнi вiднocини i e ^ю ocнoвoю, якa нeoбxiднa для вcтaнoвлeння i poзвиткy вcix iншиx видiв мiжнapoдниx вiднocин, як-то eкoнoмiчниx, нayкoвo-тexнiчниx, кyльтypниx тa iншиx.
У кош^кен пол^ологл зoвнiшня пoлiтикa дepжaви - де кoмплeкc дiй, cпpямoвaниx та вcтaнoвлeння i пiдтpимaння вiднocин з мiжнapoдним cпiвтoвapиcтвoм, зaxиcт влacниx iнтepeciв тa poзшиpeння cвoгo впливу та iншиx cyб'eктiв мiжнapoдниx вiднocин [13]. Meтoдoлoгiчний пiдxiд, зacтocoвaний пpи визнaчeннi дeфiнiцiï зовшшньо'1' пoлiтики дepжaви e кoмплeкcним тa piзнoплaнoвим, бо, пo-пepшe, тут peфлeкcyeтьcя мiжcyб'eктний пiдxiд - вщноотни дepжaви з мiжнapoдним cпiвтoвapиcтвoм, тобто з caмим cпiвтoвapиcтвoм тa його дepжaвaми-члeнaми; пo-дpyгe, викopиcтoвyeтьcя aкcioлoгiчний пiдxiд - зaxиcт влacниx iнтepeciв дepжaви в пpoцeci poзpoбки тa здiйcнeння зовшшньо'1' пoлiтики; пo-тpeтe, зacтocoвyeтьcя мeтoд дoмiнaцiйнoï зaлeжнocтi - мeтoю зовшшньо'1' пoлiтики дepжaви e poзшиpeння cвoгo впливу нa iншиx cyб'eктiв мiжнapoдниx вiднocин.
Oнтoлoгiчнoю ocoбливicтю зовшшньо'1' пoлiтики дepжaви e тe, що оегання пoв'язaнa з ïï вну^шньою пoлiтикoю нa зacaдax дiaлeктичнoгo зв'язку, i в кожнш кoнкpeтнiй cmya^ï пpiopитeт внyтpiшньoï чи зoвнiшньoï пол^ики визнaчaтьcя oкpeмo, xoчa зaзвичaй внyтpiшня пoлiтикa e пpiopитeтнoю i caмe вoнa визнaчae зoвнiшню пoлiтикy, тaк як зapaди внyтpiшнix iнтepeciв дepжaви й пpoвoдитьcя ïï зoвнiшня пол^ига.
Зoвнiшня пoлiтикa e cyбcтpaтoм внyтpiшньoï пoлiтики дepжaви, вoнa cпиpaeтьcя та ïï eкoнoмiчний, дeмoгpaфiчний, вiйcькoвий, нayкoвo-тexнiчний, кyльтypний пoтeнцiaли; ïx дiaлeктичнe пoeднaння визнaчae мoжливocтi зoвнiшньoпoлiтичнoï
дiяльнocтi дepжaви нa oкpeмиx нaпpямкax, cтвopюe iepapxiю пpiopитeтiв y пocтaнoвцi тa peaлiзaцiï цiлeй зoвнiшньoï пoлiтики. Tpaдицiйнoю фopмoю здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики дepжaви, щo бaзyeтьcя нa тиcячoлiтньoмy дocвiдi мiждepжaвниx вiднocин, e вcтaнoвлeння диплoмaтичниx вiднocин мiж дepжaвaми, вщ^иття пpeдcтaвництв дepжaв пpи мiжнapoдниx opгaнiзaцiяx aбo члeнcтвo в ниx. ^явн^ть cтiйкиx кaнaлiв зв'язку iз зapyбiжними пapтнepaми дoзвoляe дepжaвi ypiзнoмaнiтнити пoeднaння зacoбiв i мeтoдiв зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi, здiйcнювaти peгyляpний oбмiн iнфopмaцieю, вiзитaми нa piзниx piвняx, yклaдaти дoгoвopи, з piзниx питaнь.
У ^mmcn cyтo нaцioнaльниx iнтepeciв зoвнiшня пoлiтикa дepжaви визнaчaeтьcя бeзлiччю дeтepмiнaнт, включaючи piвeнь cycпiльнo-пoлiтичнoгo, coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, гeoгpaфiчнe пoлoжeння ^aï™, ïï нaцioнaльнo-icтopичнi тpaдицiï, цiлi й пoтpeби зaбeзпeчeння cyвepeнiтeтy, бeзпeки i т.iн. B пepeклaдeннi нa зoвнiшню пoлiтикy щ чинники фoкycyютьcя в ^н^п^'х' нaцioнaльнoгo iнтepecy тa змicт зoвнiшньoï пoлiтики визнaчaeтьcя тим, щo кoжнa нaцioнaльнa дepжaвa нa мiжнapoднiй apeнi ^arae peaлiзyвaти cвiй iнтepec. I xoчa зoвнiшня пoлiтикa бiльшocтi дepжaв в piзнi eпoxи в знaчнiй мipi визнaчaлacя тим, щo тeпep нaзивaють нaцioнaльним iнтepecoм, caмe пoняття «тацютальний iнтepec» yвiйшлo в нayкoвий o6^ тiльки в пepшiй пoлoвинi XX crarnrra.
У кoнтeкcтi мiжнapoднoгo пpaвa дo влacнe зoвнiшньoпoлiтичниx вiднocин тpeбa вiднocити диплoмaтичнi вiднocини, здiйcнeння якиx плaнyeтьcя i poзpoбляeтьcя пapлaмeнтaми дepжaв, peaлiзyeтьcя зoвнiшньoпoлiтичнoю дiяльнicтю глaв дepжaв, глaв ypядiв, cпeцiaлiзoвaниx диплoмaтичниx opгaнiв дepжaви, ïx пocaдoвиx ocí6, як, нaпpиклaд: мiнicтepcтвo зaкopдoнниx cпpaв, мшстр зaкopдoнниx cпpaв, нaдзвичaйнi i пoвнoвaжнi пocли в iнoзeмниx дepжaвax i ш.
Taким чинoм, ocнoвнy poль y peaлiзaцiï зoвнiшньoï пoлiтики дepжaви вiдiгpaють дepжaвнi opгaни, нaдiлeнi кoнcтитyцieю i зaкoнoдaвcтвoм кoмпeтeнцieю в гaлyзi здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики ^aï™. Ц дepжaвнi opгaни, щo цiлecпpямoвaнo i пpoфeciйнo, y фyнкцioнaльнoмy acпeктi, poзpoбляють кoнцeптyaльнi ocнoви пoлiтики дepжaви y вiднocинax з iншими кpaïнaми, вcтaнoвлюють i пiдтpимyють пoлiтичнi вiднocини з шшими дepжaвaми i нapoдaми i тим caмим cтвopюють ocнoвy для бaгaтocтopoнньoгo мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa y нaйpiзнoмaнiтнiшиx cфepax дepжaвнoгo тa cycпiльнoгo життя.
Tpeбa poзyмiти, щo зoвнiшня пoлiтикa дepжaви фopмyeтьcя пiд впливoм як зoвнiшнix, тaк i пepeвaжнo внyтpiшнix фaктopiв, e пpoдyктoм ïx cклaднoгo дiaлeктичнoгo тa диxoтoмiчнoгo взaeмoзв'язкy тa взaeмoзaлeжнocтeй. Taк, cтaнoвлeння i poзвитoк зoвнiшньoï пoлiтики У^шни в кшщ XX - нa пoчaткy XXI ст. випpoбoвye нa co6í вплив ocнoвниx пpoблeм i пpoтиpiч внyтpiшньoгo cycпiльнoгo життя, ocoбливo з питания вибopy пoдaльшoгo шляxy пoлiтичнoгo i coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^шни тa пpoвeдeння peфopм. З iншoгo бoкy, та ïï фopмyвaння впливae вcя ^CT^a cyчacниx мiжнapoдниx вiднocин.
B ocнoвi ^н^п^'х' зoвнiшньoï пoлiтики У^шни лeжaть пpинципи зaбeзпeчeння ïï нaцioнaльниx iнтepeciв, тepитopiaльнoï цiлicнocтi ^aï™, зaxиcтy ïï гpoмaдян вiд зoвнiшньoï зaгpoзи, cтвopeння yмoв для aктивнoгo i пoвнoпpaвнoгo yчacтi У^шни в фopмyвaннi ва0' cиcтeми мiжнapoдниx вiднocин. B ст. 2 Koнcтитyцiï У^шни зaкpiплeнo, щo: «Cyвepeнiтeт У^шни пoшиpюeтьcя нa в^ ïï тepитopiю. Tepитopiя У^шни в мeжax icнyючoгo кopдoнy e цiлicнoю i нeдoтopкaнoю» [14]. B ст. 8 Koнcтитyцiï У^шни зaфiкcoвaнo, щo «Koнcтитyцiя У^шни мae нaйвищy юpидичнy cилy. Зaкoни тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти пpиймaютьcя нa ocнoвi Koнcтитyцiï Укpaïни i пoвиннi вiдпoвiдaти ш». Cт. 17 Koнcтитyцiï Укpaïни мютить пoлoжeння пpo тe, щo «Зaxиcт cyвepeнiтeтy i тepитopiaльнoï цiлicнocтi Укpaïни, зaбeзпeчeння ïï
eкoнoмiчнoï тa iнфopмaцiйнoï бeзпeки e нaйвaжливiшими фyнкцiями дepжaви, cпpaвoю в^ого Укpaïнcькoгo нapoдy. Oбopoнa У^шни, зaxиcт ïï cyвepeнiтeтy, тepитopiaльнoï цiлicнocтi i нeдoтopкaннocтi пoклaдaютьcя нa Збpoйнi ^ли У^шни. Зaбeзпeчeння дepжaвнoï бeзпeки i зaxиcт дepжaвнoгo кopдoнy У^шни пoклaдaютьcя нa вiдпoвiднi вiйcькoвi фopмyвaння тa пpaвooxopoннi opгaни дepжaви, opгaнiзaцiя i пopядoк дiяльнocтi якиx визнaчaютьcя зaкoнoм. Збpoйнi Cили У^шни тa iншi вiйcькoвi фopмyвaння нiким нe можуть бути викopиcтaнi для oбмeжeння пpaв i cвoбoд гpoмaдян aбo з мeтoю пoвaлeння кoнcтитyцiйнoгo лaдy, ycyнeння opгaнiв влaди чи пepeшкoджaння ïx дiяльнocтi. Ha тepитopiï У^шни зaбopoняeтьcя cтвopeння i фyнкцioнyвaння бyдь-якиx збpoйниx фopмyвaнь, нe пepeдбaчeниx зaкoнoм. Ha тepитopiï У^шни нe дoпycкaeтьcя poзтaшyвaння iнoзeмниx вiйcькoвиx бaз».
Bизнaчaльнoю вщноото нaшoгo дocлiджeння e cтaгтя 18 Koнcтитyцiï У^шни, якa зaкpiплюe, що «зовшшньопол^ичта дiяльнicть У^шни cпpямoвaнa та зaбeзпeчeння ïï нaцioнaльниx iнтepeciв i бeзпeки шляxoм пiдтpимaння миpнoгo i взaeмoвигiднoгo cпiвpoбiтництвa з члeнaми мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa зa зaгaльнoвизнaними пpинципaми i нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa».
Bжe в Зaкoнi У^шни «Пpo зacaди внyтpiшньoï i зовшшньо'1' пол^ики» вiд 1 липня 2010 po^ [15] зaкpiплюютьcя пpинципи здiйcнeння зовшшньо'1' пoлiтики У^шни, до якиx cлiд вiднecти нacтyпнi: 1. cyвepeннa piвнicть дepжaв; 2. yтpимaння вiд зaгpoзи cилoю aбo ïï зacтocyвaння пpoти тepитopiaльнoï цiлicнocтi aбo пол^ично'1' нeзaлeжнocтi будь-яко'1' iнoзeмнoï дepжaви; 3. пoвaгa до тepитopiaльнoï цiлicнocтi iнoзeмниx дepжaв тa нeпopyшнocтi дepжaвниx кopдoнiв; 4. виpiшeння мiжнapoдниx cпopiв миpними зacoбaми; 5. пoвaгa до пpaв людини тa ïï ocнoвoпoлoжниx cвoбoд; 6. нeвтpyчaння у внyтpiшнi cпpaви дepжaв; 7. взaeмoвигiднe cпiвpoбiтництвo мiж дepжaвaми; 8. cyмлiннe викoнaння взятиx нa ceбe мiжнapoдниx зoбoв'язaнь; 9. пpiopитeт зaгaльнoвизнaниx нopм i пpинципiв мiжнapoднoгo пpaвa пepeд нopмaми i пpинципaми нaцioнaльнoгo пpaвa; 10. зacтocyвaння Збpoйниx Cил У^шни лишe у випaдкax aктiв збpoйнoï arpeciï пpoти У^шни, бyдь-якиx iншиx збpoйниx зaзixaнь нa ïï тepитopiaльнy цiлicнicть i нeдoтopкaннicть дepжaвниx кopдoнiв, бopoтьби з мiжнapoдним тepopизмoм тa пipaтcтвoм aбo в iншиx випaдкax, пepeдбaчeниx мiжнapoдними дoгoвopaми У^шни, згoдa нa oбoв'язкoвicть якиx нaдaнa Bepxoвнoю Paдoю У^шни; 11. зacтocyвaння мiжнapoдниx caнкцiй, кoнтpзaxoдiв тa зaxoдiв диплoмaтичнoгo зaxиcтy вiдпoвiднo до мiжнapoднoгo пpaвa у випaдкax мiжнapoдниx пpoтипpaвниx дiянь, якi зaвдaють шкоди Укpaïнi, ïï гpoмaдянaм i юpидичним ocoбaм; 12. cвoeчacнicть тa aдeквaтнicть зaxoдiв зaxиcтy нaцioнaльниx iнтepeciв peaльним i пoтeнцiйним зaгpoзaм Укpaïнi, ïï гpoмaдянaм i юpидичним ocoбaм.
Cиcтeмaтичний aнaлiз нaвeдeниx вищe пpинципiв, нa якиx rpyнтyeтьcя зoвнiшня пoлiтикa У^шни пoкaзye, що: пo-пepшe, вони e нe шагемою, a cyкyпнicтю пpинципiв, бо об^днують тaкi ocнoвoпoлoжнi нaчaлa, що мaють piзнy пpaвoвy пpиpoдy; пo-дpyгe, пpинципи 1-8 - e зaгaльнoвизнaними ^инцитми cyчacнoгo мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa, що мicтятьcя в Cтaтyтi OOH 1945 po^ [16], в Дeклapaцiï пpинципiв мiжнapoднoгo пpaвa 1970 poкy [17] i в Дeклapaцiï пpинципiв Зaключнoгo aктy Hapaди з бeзпeки тa cпiвpoбiтництвa в Gвpoпi 1975 po^ [18]; a пpинципи 9-12 - e пpинципaми пpaкceoлoгiчнo-тexнoлoгiчнoгo (пpoцecyaльнo-пpoцeдypнoгo - Aвт.) xapaктepy, що зacтocoвyютьcя дepжaвoю у випaдкy: a) oцiнки та вщповщшсть нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa нopмaм мiжнapoднoгo пpaвa (пpинцип 9 - ^ioprne' зaгaльнoвизнaниx нopм i пpинципiв мiжнapoднoгo пpaвa пepeд нopмaми i ^инцитами нaцioнaльнoгo пpaвa); б) здiйcнeння вщповщник дiй aбo нacтaння вiдпoвiдниx подш вiднocнo cyвepeнiтeтy дepжaви aбo тaкиx, що нaнocять шкоду cyб'eктaм пpaвa Укpaïни -пpинципи 10-12 ^кти збpoйнoï aгpeciï пpoти Укpaïни, будь-яю iншi збpoйнi зaзixaння
та ïï тepитopiaльнy цiлicнicть i нeдoтopкaннicть дepжaвниx кopдoнiв; мiжнapoднi пpoтипpaвнi дiяння, якi зaвдaють шкoди Укpaïнi, ïï гpoмaдянaм i юpидичним ocoбaм; peaльнi i пoтeнцiйнi зaгpoзи Укpaïнi, ïï гpoмaдянaм i юpидичним ocoбaм); пo-тpeтe, в пepeлiкy зaгaльнoвизнaниx ^инцитв cyчacнoгo мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa e вдутыми тaкi ocнoвнi пpинципи мiжнapoднoгo пpaвa як пpинцип пoвaги дo пpaв людини тa пpинцип piвнoпpaвнocтi тa caмoвизнaчeння нapoдiв i таща
Cтaття 11 «Зacaди зoвнiшньoï пoлiтики» Зaкoнy У^шни «Пpo зacaди внyтpiшньoï i зoвнiшньoï пoлiтики» пpeдcтaвляe ocoбливy вaжливicть y фopмyвaннi тa здiйcнeннi зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaви, 6O нocить:
- пo пepшe, ^^темний xapaктep;
- пo-дpyгe, зaкpiплюe cиcтeмy зoвнiшньoпoлiтичниx iнтepeciв дepжaви тa шляxи ïx дocягнeння;
- пo-тpeтe, вoнa мae пoлioб'eктний xapaктep;
- пo-чeтвepтe, вoнa xapaктepизyeтьcя пoлicyб'eктнicтю, пpичoмy таявшстю шиpoкoгo кoлa внyтpiшньoдepжaвниx i зoвнiшньoпoлiтичниx тa зoвнiшньoeкoнoмiчниx cyб'eктiв мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa тa мiжнapoдниx вiднocин (aктopiв - Авт.);
- пo-п'ятe, вoнa нocить пpoгpaмний, пpocпeктивний xapaктep;
- пo-шocтe, вoнa мae дocить ^лщний кoлaбopaцiйний пoтeнцiaл;
- пo-cьoмe, вoнa мicтить cyттeвий yпpaвлiнcький пoтeнцiaл;
- пo-вocьмe, вoнa мae кoмyнiкaтивнe нaпoвнeння;
- пo-дeв'ятe, вoнa мicтить cyттeвi тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти, вiд дocягнeння якиx зaлeжить icнyвaння i cтaбiльнe фyнкцioнyвaння дepжaвнocтi;
- пo-дecятe, вoнa xapaктepизyeтьcя виcoким piвнeм ^^piui тa cинepгeтичнoï взaeмoдiï;
- пo-oдинaдцятe, вoнa фaктичнo зaчiпae тa «змiшye» oб'eкти нaцioнaльнoгo тa мiжнapoднoгo нopмaтивнo-пpaвoгo peгyлювaння.
У пepшiй чacтинi вкaзaнoï cтaттi фiкcyeтьcя cтaн дepжaви У^Ехта як eвpoпeйcькoï пoзaблoкoвoï, щo здiйcнюe вiдкpитy зoвнiшню пoлiтикy i пpaгнe cпiвpoбiтництвa з yciмa зaiнтepecoвaними пapтнepaми, yникaючи зaлeжнocтi вiд oкpeмиx дepжaв, гpyп дepжaв чи мiжнapoдниx cтpyктyp.
Ця ж OTarra мicтить ocнoвнi зacaди зoвнiшньoï пoлiтики У^шни, якими e:
- зaбeзпeчeння нaцioнaльниx iнтepeciв i бeзпeки У^шни шляxoм пiдтpимaння миpнoгo i взaeмoвигiднoгo cпiвpoбiтництвa з члeнaми мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa зa зaгaльнoвизнaними пpинципaми i нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa (тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти - Авт.);
- зaбeзпeчeння диплoмaтичними тa iншими зacoбaми i мeтoдaми, пepeдбaчeними мiжнapoдним пpaвoм, зaxиcтy cyвepeнiтeтy, тepитopiaльнoï цiлicнocтi тa нeпopyшнocтi дepжaвниx кopдoнiв У^шни, ïï пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, eнepгeтичниx тa iншиx iнтepeciв (cтpyктypнo-тexнoлoгiчнi дoмiнaнти - Авт.);
- викopиcтaння мiжнapoднoгo пoтeнцiaлy для yтвepджeння i poзвиткy У^шни як cyвepeннoï, нeзaлeжнoï, дeмoкpaтичнoï, coцiaльнoï тa пpaвoвoï дepжaви, ïï cтaлoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy (мiжнapoднo-opгaнiзaцiйнi дoмiнaнти - Авт.);
- cтвopeння cпpиятливиx зoвнiшньoпoлiтичниx yмoв для poзвиткy y^arn^^'i' тацп, ïï eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy, icтopичнoï cвiдoмocтi, нaцioнaльнoï гiднocтi у^тн^в, a тaкoж eтнiчнoï, кyльтypнoï, мoвнoï, peлiгiйнoï caмoбyтнocтi гpoмaдян У^шни ycix нaцioнaльнocтeй (cтaтyтapнo-нaцioнaльнi дoмiнaнти - Авт.);
- yтвepджeння пpoвiднoгo мicця Укpaïни y cиcтeмi мiжнapoдниx вiднocин, змщдання мiжнapoднoгo aвтopитeтy дepжaви (мiжнapoднo-aктopcькi дoмiнaнти);
- cпpияння мiжнapoднoмy миpy i бeзпeцi у cвiтi, yчacть у вceocяжнoмy пoлiтичнoмy дiaлoзi для пiдвищeння взaeмнoï дoвipи дepжaв, пoдoлaння тpaдицiйниx i нoвиx зaгpoз бeзпeцi (пол^ичш дoмiнaнти - Aвт.);
- дoтpимaння У^шною пoлiтики пoзaблoкoвocтi, що oзнaчae нeyчacть У^шни у вiйcькoвo-пoлiтичниx coюзax, пpiopитeтнicть yчacтi у вдocкoнaлeннi тa poзвиткy eвpoпeйcькoï cиcтeми кoлeктивнoï бeзпeки, пpoдoвжeння кoнcтpyктивнoгo пapтнepcтвa з Opгaнiзaцieю Пiвнiчнoaтлaнтичнoгo дoгoвopy тa iншими вш^ково-пол^ичними блoкaми з ycix питaнь, що cтaнoвлять взaeмний iнтepec (дoмiнaнти пoзaблoкoвocтi, що фaктичнo змiшaнi тa зв'язaнi диxoтoмiчним cyпepeчливим cпocoбoм з eвpoпeйcькими тa aтлaнтичними дoмiнaнтaми - Aвт.);
- пiдтpимкa змiцнeння poлi мiжнapoднoгo пpaвa у мiжнapoдниx вiднocинax, зaбeзпeчeння дoтpимaння тa викoнaння чинниx, виpoблeння нoвиx пpинципiв i нopм мiжнapoднoгo пpaвa (мiжнapoднo-пpaвoвi дoмiнaнти - Aвт.);
- зaпoбiгaння кoнфлiктaм у peгioнax, що мeжyють з У^шною, тa вpeгyлювaння нaявниx кoнфлiктiв (aнтикoнфлiктoгeннi дoмiнaнти - Aвт.);
- зaбeзпeчeння зaxиcтy пpaв тa iнтepeciв гpoмaдян i юpидичниx ocí6 У^шни зa кopдoнoм (гyмaнiтapнi дoмiнaнти - Aвт.);
- cтвopeння cпpиятливиx умов для зaдoвoлeння нaцioнaльнo-кyльтypниx i мoвниx пoтpeб у^тн^в, якi пpoживaють зa мeжaми У^шни, пiдтpимaння з ними cтaлиx зв'язюв (eтнiчнo-зapyбiжнi дoмiнaнти - Aвт.);
- зaбeзпeчeння imei^a^i' У^шни в eвpoпeйcький пoлiтичний, eкoнoмiчний, пpaвoвий пpocтip з мeтoю нaбyгтя члeнcтвa в €вpoпeйcькoмy Coюзi (iнтeгpaцiйнi дoмiнaнти - Aвт.);
- пiдтpимкa poзвиткy тopгoвeльнo-eкoнoмiчнoгo, нayкoвo-тexнiчнoгo тa iнвecтицiйнoгo cпiвpoбiтництвa У^шни з iнoзeмними дepжaвaми нa зacaдax взaeмнoï вигоди (зoвнiшньoeкoнoмiчнi дoмiнaнти - Aвт.);
- зaбeзпeчeння з мeтoю повноцшного eкoнoмiчнoгo poзвиткy, пiдвищeння дoбpoбyтy нapoдy imei^a^i' eкoнoмiки У^шни у cвiтoвy eкoнoмiчнy cиcтeмy (глoбaльнo-eкoнoмiчнi дoмiнaнти - Aвт.);
- poзшиpeння мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa з мeтoю зaлyчeння iнoзeмниx i^ecra^^ нoвiтнix тexнoлoгiй тa yпpaвлiнcькoгo дocвiдy в нaцioнaльнy eкoнoмiкy в irnepecax ïï peфopмyвaння, мoдepнiзaцiï тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy (iнoвaцiйнo-eкoнoмiчнi дoмiнaнти - Aвт.);
- пiдтpимкa ime^a^'i У^шни у cвiтoвий iнфopмaцiйний пpocтip (глoбaльнo-iнфopмaцiйнi дoмiнaнти - Aвт.).
Bиoкpeмлeннi нaми дoмiнaнти cклaдaють yпpaвлiнcький iмпyльc для вщповщно'1 дiяльнocтi пpoфiльнoгo пopядкy для внyтpiшньoдepжaвниx opгaнiв зoвнiшнix зношн дepжaви (мiнicтepcтвo зoвнiшнix знocин тa його cтpyктypи нa тepитopiï пaтpимoнiaльнoï дepжaви, мiнicтepcтвo зовшшньо'1' тopгiвлi тa його cтpyктypи нa тepeнax дepжaви, вiдпoвiднi cтpyктypи мiнicтepcтв тa вiдoмcтвa дepжaви, що зaймaютьcя зoвнiшньoпoлiтичними тa зoвнiшньoeкoнoмiчними cпpaвaми) тa opгaнiв зoвнiшнix знocин дepжaви зa кopдoнoм (диплoмaтичнi тa кoнcyльcькi пpeдcтaвництвa дepжaви зa кopдoнoм, пpeдcтaвництвa дepжaви пpи мiжнapoдниx opгaнiзaцiяx, тopгiвeльнi мюп).
По вeликoмy paxyнкy cлiд кoнcтaтyвaти, що ocнoвнi зacaди зовшшньо'1' пoлiтики У^шни в кoнцeптyaльнoмy acпeктi в кoнтeкcтi визнaчeння ïï нaцioнaльниx iнтepeciв i бeзпeки cyчacнoï дepжaви, пepeбyвaють в cтaдiï пepмaнeнтнoгo cтaнoвлeння тa yтoчнeння. Ha cьoгoднi, вpaxoвyючи вiйcькoвий кoнфлiкт мiж У^шною тa Pociйcькoю Фeдepaцieю, ^овщда мicцe в нiй пoвиннi зaймaти зaxиcт нaцioнaльниx iнтepeciв, цiлeй i пpiopитeтiв дepжaви; збepeжeння тa зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo тa
вiйcькoвo-пoлiтичнoгo cyвepeнiтeтy, тepитopiaльнoï цiлicнocтi i нeдoтopкaннocтi кopдoнiв ^aï™; зaxиcт пpaв, cвoбoд, гiднocтi тa мaтepiaльнoгo блaгoпoлyччя вcix ïï гpoмaдян; пoзнaчeння дepжaв-coюзникiв, з якими пoв'язaнi життeвo вaжливi iнтepecи ^aï™; бaзoвa ycтaнoвкa зoвнiшньoпoлiтичнoï cтpaтeгiï нa cпiвпpaцю в cвiтoвoмy cпiвтoвapиcтвi; мoдepнiзaцiя пoзaблoкoвoгo cтaтycy дepжaви, який в yмoвax вoeннoï ^изи виявивcя нeeфeктивним.
У цьoмy кoнтeкcтi нaбyвae peфлeкciï пoняття «зoвнiшньoï влaди», щo нe poзpoблeнe y втизнянш нayцi кoнcтитyцiйнoгo пpaвa тa пpoпoнyeтьcя дocлiдницeю O. O. Boдяницькoю [19], яга xapaктepизye тaкy влaдy як piзнoвид дepжaвнoï влaди, щo виpaжaeтьcя в cyкyпнocтi дiй i p^em вищиx opгaнiв дepжaвнoï влaди y cфepi фopмyвaння тa пpoвeдeння в життя зoвнiшньoï пoлiтики дepжaви. Bora ж oбгpyнтoвye пoдiл зoвнiшньoï влaди нa фopмaльнy i мaтepiaльнy. ^и цьoмy фopмaльнa зoвнiшня влaдa oxoo^e д^', зa дoпoмoгoю якиx дepжaвa виявляe cвoю вoлю зoвнi, звepтaeтьcя як cyб'eкт мiжнapoднoгo пpaвa дo peшти cyб'eктiв мiжнapoднoгo пpaвa, зaявляe пpo пpийняття нa ceбe пpaв aбo oбoв'язкiв. Дo cфepи мaтepiaльнoï зoвнiшньoï влaди пpoпoнyeтьcя вiднecти пoпepeднiй фopмaльним дiям пpoцec пpийняття prnem нa внyтpiшньoдepжaвнoмy piвнi [20].
Paзoм з тим, в пpoцeci iнcтитyцioнaлiзaцiï тaкoï «зoвнiшньoï влaди» aктyaлiзyeтьcя й пpoблeмaтикa кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння ïï фopмyвaння, фyнкцioнyвaння тa вдocкoнaлeння. Taкe зaбeзпeчeння мae cвoï ocoбливocтi. Bpaxoвyючи думку Б. Л. Зимданга, в ^o^ci poзглядy питaння пpo взaeмoдiю мiжнapoднoгo i нaцioнaльнoгo пpaвa «...нeoбxiднo кaзaти пpo здiйcнeння «зaбeзпeчeння», тoбтo вивчaти взaeмoдiю вкaзaниx нopмaтивниx cиcтeм чepeз iнcтитyт «зaбeзпeчeння»...» [21]. З щв1 пoзицiï випливaють нacтyпнi виcнoвки:
- пo-пepшe, в ocнoвi тaкoгo зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння «зoвнiшньoï влaди», a фaктичнo, зoвнiшньoпoлiтичнoï функцп тa зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaви, лeжить нopмaтивний мacив, щo cклaдaeтьcя з нopм нaцioнaльнoгo кoнcтитyцiйнoгo тa мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa (нopмaтивний кpитepiй - Авт.);
- пo-дpyгe, пpaктичнa peaлiзaцiя «зoвнiшньoï влaди», a фaктичнo, зoвнiшньoпoлiтичнoï функцп чepeз зoвнiшньoпoлiтичнy дiяльнicть дepжaви лeжить нa ïï oprarax зaгaльнo пoлiтичнoгo кepiвництвa (пapлaмeнт, глaвa дepжaви, ypяд) i oprarax пpoфiльнoгo xapaктepy - opгaнax зoвнiшнix знocин дepжaви, щй фyнкцioнyють як в ïï cepeдинi (мiнicтepcтвo зoвнiшнix знocин, мiнicтepcтвo зoвнiшньoï тopгiвлi тoщo) тaк й зa кopдoнoм (диплoмaтичнi пpeдcтaвництвa, кoнcyльcькi Miciï, пpeдcтaвництвa дepжaви пpи мiжнapoдниx opгaнiзaцiяx, тopгiвeльнi пpeдcтaвництвa тoщo), щo дiють в paмкax пoвнoвaжeнь нaдaниx im кoнcтитyцieю дepжaви тa ïï зaкoнoдaвcтвoм (cтpyктypнo-функцютальний кpитepiй - Авт.);
- пo-тpeтe, нaявнicть лeгaльниx зacoбiв тa cпocoбiв peaлiзaцiï зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi yпoвнoвaжeниx cyб'eктiв щoдo peaлiзaцiï cвoïx пoвнoвaжeнь (визнaчeння зacaд зoвнiшньoï пoлiтики пapлaмeнтoм y пpoцeдypнo-пpoцecyaльнoмy acпeктi, вeдeння пepeгoвopiв yпoвнoвaжeними ocoбaми щoдo poзpoбки тa пiдпиcaння мiжнapoднoгo дoгoвopy, пiдпиcaння мiжнapoднoгo дoгoвopy yпoвнoвaжeними ocoбaми, paтифiкaцiя мiжнapoднoгo дoгoвopy пapлaмeнтoм, дeнoнcaцiя мiжнapoднoгo дoгoвopy пapлaмeнтoм, пpизнaчeння ocoби нa пocaдy гoлoви диплoмaтичнoгo пpeдcтaвництвa пpeзидeнтoм, диплoмaтичний зaxиcт гpoмaдян пaтpимoнiaльнoï дepжaви зa кopдoнoм диплoмaтичним пpeдcтaвництвoм, пpиcвoeння диплoмaтичниx paнгiв гoлoвoю дepжaви, пpийняття вipчиx тa вiдзивниx гpaмoт вiд диплoмaтичниx пpeдcтaвникiв зapyбiжниx дepжaв тoщo) (iнcтpyмeнтaльний ^rneprn - Авт.).
- пo-чeтвepтe, ^явн^ть opгaнy кoнcтитyцiйнoï юpиcдикцiï, який здiйcнюe кoнтpoль зa вiдпoвiднicтю мiжнapoдниx угод, щo yклaдaютьcя opгaнaми дepжaви,
положениям чинно! Конституци (контрольно-юрисдикцшний критерш - Авт.).
На нашу думку, взаемод1я вс1х наведених елеменпв не тшьки створюе в1дпов1дний мехашзм конституцшно-правового забезпечення зовшшньо! политики Укра!ни, але й детермшуе, 1шщюе, рефлексуе створення та формування т.зв. зовшшньопол1тичного процесу, функцюнування якого в умовах глобал1зац1йного св1ту е конче потр1бним в мехашзм1 кожно! незалежно! держави. Причому, цей процес не ст1льки е процесуально-процедурним супроводженням забезпечення зовшшньо! политики Укра!ни, що також е важливим в реал1зацп такого завдання, скшьки процесом прийняття р1шення на меж штерес1в держави та м1жнародного ствтовариства, на меж1 национального конституцшного права та м1жнародного публичного права.
На думку Т. О. Алексеево! 1 А. А. Казанцева, зовшшньопол1тичний процес (дал1: ЗПП) е процесом прийняття зовшшньопол1тичних р1шень в умовах певних обмежень, що накладаються зовшшшм середовищем 1 так чи шакше усв1домлюються акторами, як1 приймають р1шення [22].
Сл1д зазначити, що специфика процесу прийняття зовшшньопол1тичних р1шень в пор1внянш з ус1ма 1ншими пол1тичними р1шеннями була вперше проанал1зована в класичнш статп Р. Патнема «Дипломатия 1 внутр1шня политика: лог1ка двор1вневих ¡гор» [23]. Зпдно Патнему, л1дери, як1 приймають зовн1шньопол1тичн1 р1шення, повинн1 робити це зпдно з лопкою гри, що прот1кае в1дразу на двох шституцшних р1внях: внутр1шньопол1тичному 1 м1жнародно-пол1тичному. Виходячи з об'ективно юнуючо! дихотом1!:
а) оптимальне з точки зору внутр1шньо! политики зовн1шньопол1тичне р1шення може виявитися руйшвним з точки зору нацюнальних штерес1в;
б) 1, навпаки, оптимальне з точки зору зовн1шньопол1тичних 1нтерес1в держави р1шення може виявитися неприйнятним з точки зору внутр1шньо! политики;
в) оптимальне в ус1х в1дношеннях зовн1шньопол1тичне р1шення повинне в1дпов1дати 1нтересам держави на м1жнародн1й арен1 та одночасно задовольняти ключов1 внутр1шньопол1тичн1 сили.
Саме у цьому полягае принципова складность зовн1шньопол1тичних р1шень в пор1внянн1 з ус1ма 1ншими пол1тичними р1шеннями.
В1дпов1дно до запропоновано! Р. Патнемом модел1 можна зазначити, що л1дерам, приймаючим зовн1шньопол1тичн1 р1шення, припадае враховувати два принципово р1зних набору обмежень. Один пов'язаний з1 внутр1шньою политикою, ¡нший - з м1жнародними в1дносинами.
В1дпов1дно до сучасних принцип1в моделювання, що використовуються в сошальних науках завдяки розвитку неошституцюнал1зму 1 теорий обмежено! рациональности, можна побудувати модель пор1вняння шляхом виявлення разного роду регулярних обмежень на прийняття зовшшньопол1тичних р1шень.
В1дпов1дно до описаних Р. Патнемом двох р1вшв «гри» можна вид1лити два т1сно взаемопов'язаних р1вня зовн1шньопол1тичних процес1в, на яких виникають разного роду обмеження. На нашу думку, вказаш р1вш носять об'ективований характер, бо на !х функц1онування не може впливати конкретна особиспсть. До них в1дносяться:
1. Внутр1шньодержавний р1вень - саме на ньому дп пол1тик1в, що приймають зовшшньопол1тичш р1шення, визначаються двома групами факторов, що обмежують !х повед1нку. Перша група чинник1в включае формально пол1тичн1 шститути держави, тобто конституц1!, закони, статути р1зних орган1зац1й, норми звичаевого права, юридично оформлен1 угоди м1ж пол1тичними силами (нормативний обмежувач - Авт.). Друга група чинник1в - пол1тична культура кра!ни (пол1тико-психолог1чний обмежувач - Авт.). Вона включае в себе сукупшсть таких неформальних обмежувач1в на дп пол1тичних 1 державних д1яч1в, як пол1тичн1 1деолог1! 1 уявлення, ключов1 символи,
cиcтeми цiннocтeй, тpaдицiï i стшю пoвeдiнкoвi пaтepни (шaблoни пoвeдiнки - Авт.). Пopyшeння бyдь-якиx фaктopiв з цик двox гpyп пoлiтикoм, щo пpиймae зoвнiшньoпoлiтичнe piшeння, мoжe пpивecти дo piзнoгo poдy юpидичниx caнкцiй (пepшa гpyпa) aбo дo втpaти ним пoпyляpнocтi (дpyгa гpyпa). ToMy зaзвичaй цi oбмeжyвaчi дocить дoбpe cпpaцьoвyють.
B peзyльтaтi poбoти згaдaниx внyтpiшньoдepжaвниx oбмeжyвaчiв, пpийняття i peaлiзaцiю зoвнiшньoпoлiтичниx piшeнь мoжнa пpeдcтaвити y виглядi зaкoнoдaвчo (фopмaльнo) зaдaнoï (a6o вiдcyтньoï) cxeми пoдiлy вiдпoвiдaльнocтi мiж ocoбaми й ycтaнoвaми. Ocтaння в cвoю чepгy iнтepпpeтyeтьcя в peaльнiй пoвeдiнцi людeй вiдпoвiднo дo нeфopмaльниx iнcтитyтiв (пoлiтичнoю кyльтypoю).
2. Miжнapoдний piвeнь, йoгo щe мoжнa нaзвaти «cиcтeмним». У йoгo paмкax peaлiзyютьcя дyжe cepйoзнi oбмeжeння нa зoвнiшньoпoлiтичнi piшeння, щo пpиймaютьcя, тaк як вoни пoв'язaнi з пoлoжeнням дepжaви в мiжнapoднiй cиcтeмi. Ocтaннe визнaчae тa дeтepмiнye тpaдицiйнi зpaзки ïï зoвнiшньoпoлiтичнoï пoвeдiнки, ключoвi цiннocтi i yявлeння пpo cвiт, щo включaють визнaчeння нaцioнaльниx iнтepeciв. Зaзвичaй пoлiтики, щo пpиймaють зoвнiшньoпoлiтичнi piшeння, нaмaгaютьcя нe iгнopyвaти oпиcaнi вищe нaбopи oбмeжyвaчiв, тaк як вoни пoв'язaнi з icтopичнo виpoблeним нaбopoм oптимaльниx cпocoбiв aдaптaцiï дaнoï дepжaви дo мiжнapoднoгo cepeдoвищa. У paзi пopyшeння цьoгo пpaвилa ocoби, якi бepyть yчacть y пpийняттi зoвнiшньoпoлiтичнoгo piшeння, pизикyють бути звинyвaчeними в нeкoмпeтeнтнocтi i нaнeceннi збитку нaцioнaльним irnepecaM. Ocтaннe мoжe фaктичнo дeлeгiтимiзyвaти ïx влaдy.
B peзyльтaтi дп дpyгoï cиcтeми oбмeжyвaчiв зoвнiшньoпoлiтичний пpoцec мoжнa oпиcaти як дп y вiдпoвiднocтi зi cиcтeмoю cпocoбiв aдaптaцiï дo мiжнapoднoгo cepeдoвищa, щo cклaлacя в ^o^ci пpaктичнoï дiяльнocтi дepжaви.
Oбидвa циx piвня мoжнa нaзвaти «iнcтитyцiйними». Cyттeвим e тe, щo в дaнoмy випaдкy «iнcтитyти» poзyмiютьcя да в тoмy poзyмiннi, в я^му цe пoняття зaзвичaй викopиcтoвyють фaxiвцi з мiжнapoдниx вiднocин нeoлiбepaльнoï ш^ли (P. Keoxeйн, Дж. Haй i ш.), a в якocтi cyкyпнocтi cтiйкиx oбмeжeнь нa пoвeдiнкy aбo piшeння, щo cфopмyвaлиcя вcepeдинi дepжaви aбo нa мiжнapoднiй apeнi. З дaнoï тoчки зopy дocлiджyвaнi «peaлicтaми» oбмeжeння нa мiжнapoднy пoвeдiнкy дepжaв, нaпpиклaд, piзнoгo poдy cпiввiднoшeнь i бaлaнciв cил, тaкoж e iнcтитyтaми. Пpи цьoмy iнcтитyти дiлятьcя та фopмaльнi (пpaвoвi, пиcьмoвo зaкpiплeнi) i нeфopмaльнi (пoлiтичнa кyльтypa). Heфopмaльнi шститути пpeдcтaвляють coбoю cпociб iнтepпpeтaцiï фopмaльниx. Heфopмaльнi iнcтитyти дyжe cтiйкi, вoни пoв'язaнi з тpивaлими icтopикo-кyльтypними ocoбливocтями дepжaви. Фopмaльнi iнcтитyти лeгкo мoжyть змiнювaтиcя, в тoмy чи^ шляxoм зaпoзичeння. Oднaк пpи ^oMy вoни в peaльнiй пoвeдiнцi людeй вce oднo «пiдлaштoвyютьcя» пiд нeфopмaльнi iнcтитyти, щo чacтo paдикaльнo змiнюe ïx змicт. Цi визнaчeння нoбeлiвcькoгo лaypeaтa з eкoнoмiки Дyглaca Hopтa [24] в ocтaннi poки aктивнo викopиcтoвyeтьcя в piзниx фopмaлiзoвaниx мoдeляx, щo мoдeлюють мiжнapoднi вiднocини i зoвнiшню пoлiтикy.
Taким чинoм, пoeднaння двox piвнiв (внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo) i двox вiдпoвiдниx лoгiк пoвeдiнки e пpинципoвoю ocoбливicтю iнcтитyцioнaльнoгo aOTe^y зoвнiшньoпoлiтичниx piшeнь пopiвнянo з шшими пoлiтичними piшeннями.
Oднaк, тpeбa poзyмiти, щo пpийняття зoвнiшньoпoлiтичниx piшeнь да звoдитьcя cyтo дo iнcтитyцioнaльнoгo aOTe^y, тoбтo дo «пpaвил гpи», як вcepeдинi, тaк i зoвнi дepжaви - 6o зoвнiшньoпoлiтичнi piшeння пpиймaють люди, щo вoлoдiють cвoбoдoю вoлi. Taким чинoм, виникae мoгyтнiй cyб'eктивний фaктop y фopмyвaннi ЗПП.
Ha думку P. ^TOeMa, в peaльнocтi пoлiтичнi дiячi нa cвiй poзcyд мoжyть:
a) cлiдyвaти пpaвилaм ^и, щo cклaлиcя в дepжaвi;
б) порушувати !х або
в) творчо !х 1нтерпретувати.
Таким же чином держави можуть зм1нювати сформований в св1т1 баланс сил та 1нтерес1в, зм1нюючи стереотипи свое! повед1нки. Кр1м того, св1т не сто!ть на м1сц1. Може зм1нюватися внутр1шньодержавна 1 м1жнародна пол1тична середу. Тому стар1 системи обмежувач1в на прийняття р1шень можуть переставати працювати. Тому, у зв'язку з цим виникають ще два додаткових, «не1нституц1йних» р1вня ЗИП [25].
3. 1ндив1дуальний р1вень. Це - р1вень повед1нки окремих людей. На даному р1вн1 можна анал1зувати сп1вв1дношення рац1онального вибору модел1 повед1нки та психолог1чних особливостей лидера. Важливим фактором також е сукупшсть м1жособист1сних в1дносин, в як1 пол1тичн1 д1яч1 включена: люди, в1д яких вони отримують 1нформац1ю 1 яким вони дов1ряють, 1 т.д. В сучасних соц1альних науках ц1 сукупност1 м1жособист1сних в1дносин називаються «соц1альними мережами».
4. Вс1 перерахован1 вище р1вн1 синтезуються в останньому, який представляе собою оптимальн1 точки, ланки, етапи впливу на ЗПП з боку актор1в, що займаються ц1лепокладанням. Цей р1вень можна назвати точками сприйняття вплив1в. Вони формуються сукупшстю перерахованих вище 1нституц1ональних 1 не1нституц1ональних факторов, що грають ключову роль в процесс прийняття та реал1зацГ! зовн1шньопол1тичних р1шень. Вивчення цих точок мае дуже великий практичний сенс, наприклад, для пол1тик1в, б1знес-лоб1ст1в або дипломатичних прац1вник1в. 1х знання дозволяе зд1йснювати реальний вплив на зовн1шньопол1тичн1 р1шення, що приймаються в т1й чи 1нш1й кра!н1.
Однак два «не1нституц1ональних» р1вня е надзвичайно р1зноман1тними в кра!нах з р1зними культурно-цив1л1зац1йними та 1сторичними традиц1ями. Вони проявляються не наст1льки регулярно 1 носять характер вельми гетерогенний. Структури особистостей пол1тик1в надзвичайно р1зноман1тн1 1 залежать в1д неск1нченно! к1лькост1 факторов. Соц1альн1 мереж1 навколо них утворюють незвичайно вигадлив1 комб1нац1!. Роль особист1сного фактора в ЗПП р1зних кра!н теж неск1нченно р1зноман1тна. В одних в складанн1 зовн1шньопол1тичних уявлень 1 традиц1й роль окремих людей незвичайно велика (Ш. де Голль у Франц!!, Дж. Неру в 1нд1!, Г. А. Насер в Ег1пт1, аятола Хомейн1 в 1ран1, В. Пут1н в Рос1! 1 1н.). Однак 1снують кра!ни, де культура прийняття зовн1шньопол1тичних р1шень не передбачае настшьки велико! рол1 одн1е! людини (наприклад, Япошя).
Оск1льки точки сприйняття вплив1в включають в себе в тому числ1 1 особист1сн1 чинники, все вищесказане в1дноситься 1 до них. На думку Т. О. Алексеево! 1 А. А. Казанцева, що так1 точки, по сво!й сут1, е ун1кальними для кожного конкретного випадку 1 тому пор1внювати !х на основ1 формал1зовано! модел1 недоц1льно. 1х можна просто описати у вигляд1 своер1дних тополог1чних «карт». Тому два «не1нституц1ональних» р1вня фактично 1нтегруються в р1вн1 1нституц1ональн1. Бо сенс д1й особистостей якраз 1 проявляеться в тому, що вони або сл1дують структур1 1снуючих обмежень, або зм1нюють !! сво!ми д1ями 1 створюють нову. Проте обл1к особист1сного чинника пост1йно е необх1дним, 1накше можна забути просту 1стину: зовн1шньопол1тичн1 р1шення приймають конкретн1 люди, а не абстрактн1 структури.
Таким чином, вплив фактор1в об' ективного та суб' ективного характеру на формування та реал1зац1ю ЗПП е великим, бо детерм1нуе не т1льки його позитивний для держави та м1жнародного сп1втовариства ЗПП, а й ЗПП, що волод1е деструктивними якостями та представляе небезпеку для регионального та ун1версального миру 1 безпеки як суб'ект1в м1жнародного права, так й актор1в м1жнародних в1дносин, заз1хаючи на м1жнародний правопорядок.
Висновки. Резюмуючи, можна д1йти до наступних висновк1в:
- у^шта peaлiзaцiя зoвнiшньoпoлiтичнoгo ^pcy У^шни нa мiжнapoднiй apeнi зaлeжить вiд фopмyвaння нaлeжнoгo, кoмпeтeнтнoгo, aдeквaтнoгo мexaнiзмy пpийняття piшeння в гaлyзi зoвнiшнix знocин дepжaви тa пiдвищeння йoгo eфeктивнocтi - caMe да Mae вaжливe пoлiтичнe i пpaктичнe знaчeння для cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння дeмoкpaтичнoï пpaвoвoï дepжaвнocтi тa виcтyпae aктyaльнoю пpoблeмoю, щй пoтpeбye cвoгo дoктpинaльнoгo oбгpyнтyвaння тa пpaкceoлoгiчнoгo виpiшeння;
- iнтeнcифiкaцiя iнтeгpaцiйниx пpoцeciв y мiжнapoднoмy життi, poзшиpeння i пoглиблeння мiжнapoдниx вiднocин У^шни нa мiжнapoднoмy piвнi з дepжaвaми-члeнaми мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa, a тaкoж пoглиблeння iнтeгpaцiï У^шни в мiжнapoднy пoлiтикy, eкoнoмiкy тa iншi cфepи мiждepжaвнoгo iнтeгpaцiйнoгo cпiвpoбiтництвa, зoкpeмa в paмкax Gвpoпeйcькoгo ^юзу - ocoбливo пicля пiдпиcaння тa paтифiкaцiï У^штою Угoди пpo acoцiaцiю з GC - викликae тагальну нeoбxiднicть вдocкoнaлeння мexaнiзмy кoopдинaцiï зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaвниx opгaнiв i пocaдoвиx oci6, нaдiлeниx пoвнoвaжeннями в oблacтi зoвнiшньoï пoлiтики i мiжнapoдниx вiднocин;
- зoвнiшня пoлiтикa дepжaви e вaжливoю cфepoю фyнкцioнyвaння дepжaвнoгo мexaнiзмy, вiд я^ бaгaтo в чoмy зaлeжить блaгoпoлyччя як ycьoгo cycпiльcтвa, тaк i йoгo oкpeмиx шдиввдв - в oнтoлoгiчнoмy acпeктi iнтeгpaцiйнi пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя в житп мiжнapoднoï cпiльнoти нa тлi глoбaлiзaцiï eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo тa пpaвoвoгo пopядкiв, poблять вce бiльший вплив та бaгaтo cтopiн внyтpiшньoгo життя cyчacниx дepжaв, i як нacлiдoк, peзyльтaти здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики пoзнaчaютьcя, œoprne бiльшoю нiж мeншoю мipoю, та вcix нaпpямкax icнyвaння i фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa i дepжaви - тaким чинoм, пiдвищyeтьcя кoнcтитyцiйнa знaчимicть caMe зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi дepжaви тa ïï нaлeжнoгo кoнcтитyцiйнoгo, зaкoнoдaвчoгo тa нopмaтивнoгo зaбeзпeчeння;
- в yмoвax cтaнoвлeння нoвoгo мiжнapoднoгo cвiтoвoгo пopядкy ocoбливoгo гнoceoлoгiчнoгo знaчeння нaбyвae cтaтyтapнe icнyвaння, фyнкцioнaльнa дiяльнicть тa пiдвищeння ïï eфeктивнocтi y дepжaвниx opгaнiв, нaдiлeниx зoвнiшньoпoлiтичними пoвнoвaжeннями в гaлyзi зoвнiшньoï пoлiтики, чiткий poзпoдiл пoвнoвaжeнь мiж ними, вдocкoнaлeння пpaвoвoгo peгyлювaння в дaнiй oблacтi, злaгoджeнicть фyнкцioнyвaння вcьoгo мexaнiзмy здiйcнeння зoвнiшньoï пoлiтики дepжaви;
- в icтopикo-oнтoлoгiчнoмy poзyмiннi виникданню мiжнapoднoï cпiльнoти дepжaв пepeдyвaлo, пo пepшe, виникнeння iнcтитyтy дepжaвнocтi (кoнcтитyюючий фaктop), пo-дpyгe, фopмyвaння кoнкpeтнoï дepжaви нa вiдпoвiдниx тepeнax (iнcтитyцiйний фaктop), пo-тpeтe, фopмyвaння гpyпи дepжaв (cyб'eктний фaктop), пo-чeтвepтe, нaлaгoджeння мiж дepжaвaми кoмyнiкaтивниx вiднocин (кoмyнiкaтивний фaктop), пo-п'ятe, фopмyвaння вiднocин дepжaв та пpинципax взaeмoдiï тa cпiвpoбiтництвa (кoлaбopaцiйний фaктop), пo-шocтe, здiйcнeння мiждepжaвниx вiднocин з мeтoю пiдтpимaння миpy тa взaeмoвигiднoгo cпiвpoбiтництвa (тeлeoлoгiчний фaктop), пo-cьoмe, здiйcнeння кoнтaктiв мiж дepжaвaми нa зacaдax нopм мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa (нopмaтивний фaктop), пo-вocьмe, здiйcнeння кoлeктивниx дiй (двox- i бaгaтocтopoннix) для виpiшeння кoнкpeтниx питaнь мiжнapoднoгo життя (кoлeктивний фaктop);
- зoвнiшньoпoлiтичнa дiяльнicть дepжaви вiднocитьcя дo ïï нaйвaжливiшиx фyнкцiй, в icтopичнiй peтpocпeктивi вoнa виникae paзoм з дepжaвнicтю тa зaлишaeтьcя aктyaльнoю нa вcьoмy пpoтязi icнyвaння дepжaви тa виcтyпae ocнoвним opгaнiзaцiйним зacoбoм для зoвнiшнix знocин дepжaви з ïï ^^parem^aM^ a тaкoж з iншими cyб'eктaми мiжнapoднoгo пpaвa нa мiжнapoднiй apern;
- У^Ехта як cyвepeннa тa нeзaлeжнa дepжaвa Mae дocтaтнiй piвeнь кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo тa зaкoнoдaвчoгo зaбeзпeчeння для фopмyвaння тa здiйcнeння
зовн1шньопол1тично! функц1! ! самост1йно! зовн1шньо! пол1тики з виокремленням в1дпов1дних принцип1в та орган1зац1йних дом1нант;
- зазначен1 дом1нанти складають управл1нський 1мпульс для в1дпов1дно! д1яльност1 проф1льного порядку для внутр1шньодержавних орган1в зовн1шн1х зносин держави (м1н1стерство зовн1шн1х зносин та його структури на територ1! патримон1ально! держави, м1н1стерство зовн1шньо! торг1вл1 та його структури на теренах держави, в1дпов1дн1 структури м1н1стерств та в1домства держави, що займаються зовн1шньопол1тичними та зовн1шньоеконом1чними справами) та орган1в зовн1шн1х зносин держави за кордоном (дипломатичн1 та консульськ1 представництва держави за кордоном, представництва держави при м1жнародних орган1зац1ях, торг1вельн1 м1с1!);
- виходячи з особливо! важливост1 зовн1шньо! пол1тики держави для 1снування сучасно! державност1, актуал1зуеться, об' ективуеться та рефлексуеться поняття «зовн1шньо! влади», що не розроблене у в1тчизнян1й науц1 конституц1йного права, але е в наявност1 в конституц1йн1й доктрин1 заруб1жних держав;
- в процес1 1нституц1онал1зац1! тако! «зовн1шньо! влади» актуал1зуеться й проблематика конституц1йно-правового забезпечення !! формування, функц1онування та вдосконалення - воно мае сво! особливост1 та об'еднуе в сукупност1 нормативний, структурно-функц1ональний, 1нструментальний та контрольно-юрисдикц1йний критер1!;
- поглиблення конституц1йно-правового забезпечення зовн1шньопол1тично! д1яльност1 держави, реал1зац1! !! зовн1шньопол1тично! функц1! приводить до виокремлення специф1чного зовн1шньопол1тичного процесу, який пов'язаний з процесом прийняття пол1тичних р1шень в сфер1 зовн1шньо! пол1тики та базуеться на низц1 фактор1в об'ективного та суб'ективного властивостей, причому в сучасних умовах останн1 мають великий як конструктивний, так й деструктивний потенц1ал.
Список використано¥ лгтератури
1. Декларац1я про державний суверен1тет Укра!ни в1д 16 червня 1990 року // В1домост1 Верховно! Ради УРСР. - 1990. - № 31. - Ст. 429.
2. Акт про незалежн1сть Укра!ни в1д 24 серпня 1991 року // В1домост1 Верховно! Ради УРСР. - 1991. - № 38. - Ст. 502.
3. Про основн1 напрями зовн1шньо! пол1тики Укра!ни: Постанова Верховно! Ради Укра!ни в1д 2 липня 1993 року // В1домост1 Верховно! Ради Укра!ни. - 1993. - № 37. -Ст. 379.
4. Гуменюк Б. I. Основи дипломатично! та консульсько! служби / Б. I. Гуменюк. - Ки!в: Либ1дь, 2004. - С. 12.
5. Там само.
6. Див.: Посольства Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies
7. Баймуратов М. А. Международный правопорядок: концептуальные подходы к становлению понятийной характеристики / М. А. Баймуратов // Международное публичное и частное право. - 2010. - № 1. - С. 2-10.
8. Семигин Г. Ю. Политика // Политическая энциклопедия. В 2-х т. / под ред. Г. Ю. Семигина. - М. : Мысль, 1999. - Т. 2. - С. 156.
9. Дипломатический словар. В 3-х томах / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалёва, П. П. Севастьянова и др. - М. : Наука, 1984. - Т. 1: А - И. - С. 207.
10. Краткий политический словарь / В. П. Абрамов, А. Г. Аверин, Ю. Л. Агешин и др.; сост. и общ. ред. Л. А. Оникова, Н. В. Шишлина. - М. : Политиздат, 1987. - С. 97.
11. Большой энциклопедический словар. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : БРС, 1998 - С. 76.
12. Гаджиев К. С. Политология : учебн. / К. С. Гаджиев. - М. : Логос, 2001. - С. 64.
13. Мухаев Р. Т. Политология / Р. Т. Мухаев. - М. : Проспект, 2010. - С. 567.
14. KoHCTmyum YKpaiHH 1996 poxy // BiAoMocri BepxoBHoi PaAH YKpaiHH. - 1996. - № 30. - CT. 141.
15. npo 3acaAH BHyrpimHboi i 30BHimHb0i no.iTHKH: 3axoH YxpaiHH BiA 1 nnnHa 2010 poxy // BiAoMocri BepxoBHoi PaAH YKpaiHH. - 2010. - № 40. - Ct. 527.
16. CTaTyT OOH 1945 poKy. - OOH, 2010. - 18 c.
17. flexnapauHA o npHHUHnax Me^AyHapoAHoro npaBa, xacaro^Hxca Apy^ecTBeHHbix oTHomeHHH h coTpyAHHHecraa Me^Ay rocyAapcTBaMH b cooTBeTcTBHH c YcTaBoM OpraHH3auHH OGteAHHeHHbix HauHH (24 oKT^Gpa 1970 roAa) [E.eKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM AocTyny : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_569
18. 3aK.roHHTe.bHHH aKT CoBe^aHHa no 6e3onacHocTH h coTpyAHHHecTBy b EBpone (Xe.bcHHKH, 1 aBrycTa 1975 roAa) [E.eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM AocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_055
19. BoA^HHUKaa E. A. KoHcTHTyuHoHHo-npaBoBoH MexaHH3M BHemHeH no.HTHKH Abctphhckoh pecny6.HKH : aBTope$. ... ahcc. k. ro. h.; cneu. 12.00.02 - KoHcrmyuHoHHoe npaBo; MyHHUHna.bHoe npaBo / E.eHa A.excaHApoBHa BoA^HHuxaa; Mockobckhh rocyAapcTBeHHHH HHcTHTyT Me^AyHapoAHbix oTHomeHHH (YHHBepcHTeTa) MHfl PO.. - M., 2011. - C. 8.
20. TaM caMo.
21. 3HMHeHxo E. H. Me^AyHapoAHoe npaBo h npaBoBaa cHcTeMa Pocchhckoh OeAepauHH / E. H. 3HMHeHKo. - M. : PAn CTaTyT, 2006. - C. 19.
22. A.exceeBa T. A. BHemHeno.HTHHecKHH npouecc / T. A. A.exceeBa, A. A. Ka3aHueB. -M. : MrHMO (Y) MHfl Pocchh, 2012. - C. 4.
23. Putnam R. D. Diplomacy and Domestic Politics: The Logic of Two-Level Games / R. D. Putnam // International Organization. - 1988. - № 42. - 427 - 460.
24. HopT fl. HHcTHTyTbi, HHcTHTyuHoHa.bHbie H3MeHeHHa h ^yHKUHoHHpoBaHHe 3kohomhkh / fl. HopT. - M. : Hana.a, 1997. - C. 47.
25. Putnam R. D. Ibidem. - P. 36.
CTarra HaAiHm.a ao peAaxuii 21.05.2014 p. M. O. Baimuratov
THEORETICAL ASPECTS OF CONSTITUTIONAL AND LEGAL SUPPORT OF FOREIGN POLITICAL ACTIVITY OF STATE UNDER GLOBALIZATION AND
EUROPEAN INTEGRATION
The article deals with the problems of constitutional and legal support of foreign policy of the state in the context of globalization and European integration interstate.
It is claimed that the success of Ukraine's foreign policy in the international arena depends on the formation of good, competent, adequate mechanism for decision-making in the field of foreign relations of the state and increase its efficiency - that it has important political and practical importance for the stable functioning of a democratic legal state and acts as an urgent problem that requires a doctrinal study and praxeological decision;
The author argues that the intensification of integration processes in international affairs, broadening and deepening of Ukraine's international relations at the international level by the international community, as well as deeper integration of Ukraine in international politics, economics and other areas of the integration of interstate cooperation, in particular within the European Union - especially after the signing and ratification by Ukraine Association Agreement with the EU - is an urgent need to improve the mechanism of coordination of the activities of state bodies and officials who have the power in foreign policy and international relations;
Proved that foreign policy is important to the functioning of the state mechanism, of which largely depends on the welfare of society as a whole and its individuals - in the ontological aspect of integration processes in the life of the international community against
the backdrop of globalization of economic, political and legal order, make an increasing impact on many aspects of the inner life of modern states, and as a consequence, the results of foreign policy indicated rather more than less, in all areas of existence and functioning of society and the state - thus raises constitutional significance is foreign policy of the state and its appropriate constitutional, legislative and regulatory support
Keywords: globalization, foreign policy, foreign policy process, constitutional and legal support.
СУЧАСН1 ПИТАНИЯ TEOPII ТА ICTOPII ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 340.125
В. В. Горленко
1СТОР1Я Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ ПРО ГРОМАДЯНСЬКЕ
СУСПШЬСТВО
В Украш на съогодтшнт денъ в1дбуваетъся процес формування громадянсъкого сустлъства. У зв'язку i3 цим, постае необх1дтстъ розроблення i закртлення на законодавчому рiвнi державног програми розбудови такого сустлъства. Саме для формування повнощнно'г i всеохоплюючог державног програми потрiбно при гг розроблет враховувати wторичний досвiд фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство. Таким чином, вивчення wтори фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство е актуалъним.
У статтi автор дае загалъну характеристику вторичному розвитку фшософсъко-правових вченъ про громадянсъке сустлъство. Автор робитъ висновки про те, що для формування в Украш громадянсъкого сустлъства необхiдно взяти до уваги науковi напрацювання вчених попередшх столтъ. При цъому, зарубiжний досвiд доцшъно адаптувати до украгнсъког реалъностi i-з врахуванням правових традицт украгнсъкого народу.
Ключов1 слова: вчення, громадянсъке сустлъство, державна програма, закон, законотворч^тъ, фiлософiя права.
Постановка проблеми. 1сторичний розвиток концепцп громадянсъкого суспшьства е процесом поступово! еволюцп вщ довол1 прим1тивних, елементарних понять, визначень i термш1в, яю розр1зняли громадсью (суспшьш) справи i приватш справи особи, до головно! проблеми фшософп права i правово! науки сучасность
В Укрш'ш на сьогодшшнш день вщбуваеться процес формування громадянського суспшьства. У зв'язку i3 цим, постае необхщшсть розроблення i закртлення на законодавчому рiвнi державно! програми розбудови такого суспшьства. Саме для формування повноцшно! i всеохоплюючо! державно! програми потрiбно при '!'! розроблеш враховувати iсторичний досвiд фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство. Таким чином, вивчення ютори фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство е актуальним.
Метою даного дослщження е аналiз юторичного розвитку фiлософсько-правових вчень про громадянське суспшьство та надання пропозицш стосовно врахування такого вторичного досвiду при формуванш громадянського суспiльства у сучаснш Укра!нi, а
