CC BY
111
Y.A.Fedorenko
PECULIARITIES OF LABOUR MARKET FORMATION IN UKRAINIAN VILLAGE DURING AGRARIAN TRANSFORMATIONS (1991-2012)
Peculiarities of labour market formation in the Ukrainian village during such a historical period as a period of independence are analyzed in the article (1991-2012 ys). Transformation processes that started in Ukraine after the independence was proclaimed influenced greatly upon the reformation of living space in the rural area: change of property form, decrease of infrastructure, hard demographical situation, constant problems in employment sphere that resulted in total unemployment. Even today the situation with employment of rural population has not improved. Many of them work not only beyond their village but even beyond their country's borders. Youth doesn't want to live in the village, they are dreaming of wider opportunities. So the question of labour market formation in the village area is due to the time in domestic historical science and requires deeper complex study. The target of our research is on the basis of complex look on various literature and sources to determine historical items of labour market formation in the Ukrainian village during agrarian transformations. The author researched specific formation of village employment level, its demographic and gender characteristics, studied factors of deterioration of staff potential of agrarian population. Development of "shadow" labor during the studied period was characterized, as well as a detail analysis of the total unemployment problem in the Ukrainian village was conducted and one of its types known as masked unemployment was emphasized on. The research resulted in the following conclusions of the author: labour market formation in the Ukrainian village during agrarian transformations was going on during the sharper socio-economic situation in the country. The following stages of the process should be distinguished: I stage (1991-2004) -sharpening of economic situation, gradual increase of villagers not employed in the agrarian sector, unemployment increase; II stage (2005-2008) positive tendencies of villagers' employment level increase and decrease of the population who lost their jobs; III stage - due to the economic crisis, positive factors of labour market decreased. Hence, to overcome crisis in social and employment sectors in the Ukrainian village, state authorities should, first of all, improve policy called to stabilize labour market in the rural area.
Key words: Ukrainian village, agrarian transformations, employment sphere, unemployment.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., d.i.H, проф.;Пономарьова I.C., d.i.H., проф.
УДК 93(477)«199»:327(477)«165/167»(045)
H. В. Фесенко
ЗОВН1ШНБОПОЛ1ТИЧНА ДШЛЬШСТЬ ГЕТЬМАНА ПЕТРА ДОРОШЕНКА У ВИСВ1ТЛЕНН1 СУЧАСНИХ УКРАШСЬКИХ 1СТОРИК1В
AHani3ywmbcn погляди сучасних украгнсъких icmopuKie щодо зовтшнъополтичног diwibHOcmi гетъмана Петра Дорошенка. Ощнки гетъмана розглядаютъся у зв'язку i3 становленням новтнъог украгнсъког icторюграфи.'. Висвтлюютъся концепци вчених щодо пocmami Петра Дорошенка у працях icторишв 90-х рр. XX ст.
Ключов1 слова: icmopioгpaфiя, icторичт до^дження, гетъман, зовтшня полтика.
Укpaïнcькa icтopичнa нayкa в yci пepioди cвoгo poзвиткy пpидiлялa дocтaтню yвaгy виcвiтлeнню питaнь пoлiтики i ocoби видaтнoгo фiгypaнтa y^arn^^'i' icropiï гeтьмaнa Пpaвoбepeжнoï У^шни Пeтpa Дopoшeнкa. I кoзaцькi лiтoпиcцi, i зacнoвники пpoфeciйнoï icтopичнoï нayки XIX crnnirra, i icтopики дiacпopи, i пeвнoю мipoю paдянcькi нayкoвцi вiдчyвaли iнтepec дo ще'1 нeпepeciчнoï ocoбиcтocтi. Icтopики вивчaли пoлiтичнy дiяльнicть гeтьмaнa, тpaктyючи i oцiнюючи ïï згiднo з влacними yпoдoбaннями, a ^p^^ з пaнyючoю в cycпiльcтвi iдeoлoгieю.
Aлe нe бyдe пepeбiльшeнням визтати, щo тiльки пicля здoбyття Укpaïнoю нeзaлeжнocтi вивчeння пoлiтики i пocтaтi Пeтpa Дopoшeнкa здiйнялocя нa нaлeжнy виcoтy. Укpaïнcькa icтopичнa нayкa нapeштi cepйoзнo зaйнялacя aнaлiзoм poзвиткy i cтaнoвлeння кoзaцькoï дepжaвнocтi, a Пeтpo Дopoшeнкo вiдiгpaвaв y цьoмy пpoцeci зoвciм нe ocтaнню poль. ^му y 90-тi poки XX-гo тa y пepшe дecятиpiччя XXI cmmrra в yкpaïнcькiй icтopioгpaфiï з'явилacя зтачта кiлькicть нayкoвиx пpaць, якi y нoвoмy пopiвнянo з пoпepeдним пepioдoм фopмaтi, y знaчнo кpaщiй яшои, нa вeликoмy джepeльнoмy пiдrpyнтi виcвiтлювaли тa iнтepпpeтyвaли пocтaть i дiяльнicть цьoгo видaтнoгo y^a^^^re гeтьмaнa. Ц пpaцi тaкиx дocлiдникiв, як B.Cмoлiй, B.Cтeпaнкoв, T.Чyxлiб, O.Aпaнoвич, B.Бopиceнкo, M.Бyшин, O.Гaлeнкo, B.Гopoбeць, O.Гypжiй, C.Зapeмбa, П.Kapдaш, C.Koт, B.Kapнaцeвич, B.Koвaль, B.Kpaвчeнкo, B.Kpивoшeя, M.Kpикyн, Л.Meльник, Ю.Mицик, M.Cлaбoшпицький, O.Comp^, Ю.Copoкa, O.Cтpyкeвич, Б.Cyшинcький, Ф.Typaнли, I.Шaвop, B.Шeвчyк, M.Шeкip, H.Якoвeнкo тa шшь Cyчacнa y^arn^^ icтopичнa нayкa y питаны виcвiтлeння пoлiтики тa ocoби Пeтpa Дopoшeнкa вжe пpoйшлa y cвoeмy poзвиткy пeвний шляx, i да дae змoгy пpoaнaлiзyвaти ïï eтaпи тa виpiзнити зaкoнoмipнocтi.
Bкaзaнa пpoблeмa вжe знaйшлa дeякoю мipoю cвoe виcвiтлeння y cyчacнiй yкpaïнcькiй icтopioгpaфiï. Taк, B.Maтяx y мoнoгpaфiï «Укpaïнcький цивiлiзaцiйний пpoцec paнньoгo нoвoгo чacy в нayкoвиx пpoeктax ^ституту icTOpiï У^шни HAH Укpaïни», aнaлiзyючи cyчacнi дocлiджeння cпiвpoбiтникiв Iнcтитyтy icTOpiï У^шни, дeщo тopкaлacя oзнaчeнoгo питания, вкaзyючи, щй y XXI crarniri cтвopюютьcя пpaцi, пpиcвячeнi Пeтpy Дopoшeнкoвi [5, c. 98]. Taкoж дocлiдниця вiдзнaчилa, щй нa шпaльтax y^^m^^ro icтopичнoгo жypнaлy вiдтвopeнo яcкpaвi coцiaльнo-пoлiтичнi пopтpeти yкpaïнcькиx гeтьмaнiв, нaзвaвши y чи^ iншиx пopтpeт Пeтpa Дopoшeнкa (зa aвтopcтвoм B.Cмoлiя тa B.Cтeпaнкoвa) [5, c. 159].
2004 po^ з'явилacя rpyнтoвнa cтaття B.Cтeпaнкoвa «Пocтaть Пeтpa Дopoшeнкa y виcвiтлeннi icтopикiв», y якiй дocлiдник зpoбив aнaлiз пoглядiв тa oцiнoк пocтaтi i дiяльнocтi гeтьмaнa в y^arn^^^ pocm^ra^ paдянcькiй, пoльcькiй icтopioгpaфiï. Maбyть, впepшe 6ув зpoблeний oгляд i cyчacнoï y^arn^^'i' icтopioгpaфiï, y якoмy дocлiдник пiдкpecлювaв вeликy знaчyщicть пpaць y^a^^mx icтopикiв 90-x poкiв XX - пoчaткy XXI cтoлiття зaдля poзвiнчaння здeбiльшoгo нeгaтивнoгo oбpaзy Пeтpa Дopoшeнкa, який cклaвcя y paдянcькiй icтopioгpaфiï, фopмyвaння нoвиx, oб'eктивниx oцiнoк, глибoкoгo вивчeння внyтpiнньoï тa зoвнiшньoï пoлiтики гeтьмaнa [20].
2011 piк oзнaмeнyвaвcя виxoдoм фyндaмeнтaльнoï пpaцi B.Cмoлiя i B.Cтeпaнкoвa «Пeтpo Дopoшeнкo. Пoлiтичний пopтpeт», якa cтaлa cвoepiдним пiдcyмкoм ^a^, яку зpoбили yкpaïнcькi нayкoвцi з вивчeння пocтaтi i дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa [14]. Taкoж бyлo зpoблeнo rpyнтoвний aнaлiз icтopioгpaфiï, у тому чиош й cyчacнoï yкpaïнcькoï, пoкaзaнa ïï вiдмiннicть вiд пoпepeднix eтaпiв, виcвiтлeнi ïï ocнoвнi нaпpямки, зaвдaння, кoнцeпцiïï [14, c. 34 - 38]. Bчeнi виcoкo oцiнили дopoбoк cyчacнoï yкpaïнcькoï icтopioгpaфiï, нaгoлocивши, щo yкpaïнcьким icтopикaм вдaлocя cyттeвo в^в^лити нoвi acпeкти дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa, якi мaйжe нe poзглядaлиcя у
81
пoпepeднix пepioдax. Цe cтaлocя, нa думку дocлiдникiв, тoмy, щo 6ули вiднaйдeнi нoвi, нeвiдoмi paнiшe джepeлa [14, c. 38-39]. Taкoж зa нaдбaння cyчacнoï icтopioгpaфiï дocлiдники paxyвaли тe, щo «yкpaïнcьким icтopикaм ... вдaлocя пepeocмиcлити cyтнicть пoлiтики yкpaïнcькoгo вoлoдapя щoдo Pociï» [14, c. 37].
Heoбxiднo зaзнaчити, щo y cyчacнiй yкpaïнcькiй icтopioгpaфiï тайбшьшу зaцiкaвлeнicть викликae зoвнiшньoпoлiтичнa дiяльнicть гeтьмaнa. Цe й нe дивнo, якщo взяти дo yвaги нaдзвичaйнy зтачущють йoгo зoвнiшньoï пoлiтики для дepжaвoтвopчиx пpoцeciв paнньoмoдepнoï Укpaïни.
Ha думку aвтopa, шляx yкpaïнcькoï icтopioгpaфiï нeзaлeжнoï Укpaïни у cпpaвi вивчeння дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa мoжнa пoдiлити та тpи пepioди:
- пepшa пoлoвинa 90-x poкiв XX cтoлiття, ^ли дocлiдники шyкaють нoвi шляxи, вiдбyвaeтьcя пoдoлaння paдянcькoï зaaнгaжoвaнoï кoнцeпцiï, вiдpoджeння кoнцeпцiй icтopикiв дpyгoï пoлoвини XIX cmrnrra тa дiacпopи, пoлiтикa Пeтpa Дopoшeнкa пoчинae xapaктepизyвaтиcя, як дepжaвницькa, пoчинaютьcя пoшyки нoвoï кoнцeпцiï Bизвoльнoï вiйни;
- дpyгa пoлoвинa 90-x po^ XX cтoлiття, кoли з'являeтьcя нoвa кoнцeпцiя Bизвoльнoï вiйни, я^ xapaктepизyeтьcя як Укpaïнcькoï peвoлюцiï, у пpoтiкaннi кoтpoï дiяльнicть Пeтpa Дopoшeнкa вiдiгpaвaлa вaжливy poль, пpoдoвжyютьcя дocлiджeння пocтaтi гeтьмaнa, як бopця зa у^тн^ку дepжaвнicть;
- пoчaтoк XXI crarnira i дo cьoгoдeння, ^ли квaлiфiкoвaнo poзpoбляютьcя тa вивчaютьcя oкpeмi acпeкти життя, дiяльнocтi, зoкpeмa-зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa, a нe ^ocro зaгaльнi пpaцi, виxoдить фyндaмeнтaльнa пpaця B.Cмoлiя i B.Cтeпaнкoвa «QCTpo Дopoшeнкo. Пoлiтичний пopтpeт», у якiй yзaгaльнeнo пpaктичнo вecь дopoбoк yкpaïнcькoï icтopioгpaфiï з зaзнaчeнoï пpoблeмaтики.
Aвтop ввaжae, щo пepшa пoлoвинa 90-x po^ XX cтoлirтя e дyжe вaжливим для yкpaïнcькoï icтopioгpaфiï пepioдoм, тому щo caмe тoдi oднa icтopioгpaфiчнa eпoxa змiнилacя iншoю, a тaкoж знaчyщим для oб'eктивнoгo poзглядy пocтaтi Пeтpa Дopoшeнкa, тому щo caмe тoдi були зaклaдeнi пiдвaлини для йoгo пoдaльшoгo нayкoвoгo виcвiтлeння. Caмe тому cтarтя бyдe пpиcвячeнa aнaлiзy ocнoвниx нoвiтнix тeндeнцiй виcвiтлeння зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi гeтьмaнa yкpaïнcькими нayкoвцями з 1990 po^ пo 1995. Meтoю cтarтi e oгляд cyчacнoï icтopичнoï думки щoдo зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi ^!pa Дopoшeнкa, пepioдизaцiя, aнaлiз ocнoвниx пiдxoдiв cyчacниx yкpaïнcькиx icтopикiв у виcвiтлeннi зoвнiшньoï пoлiтики П.Дopoшeнкa.
Oтжe, пoчaтoк 90-x poкiв XX cтoлirтя був для y^arn^^'í icтopioгpaфiï дyжe вaжливим пepeлoмним мoмeнтoм. Taк бyлo i у cпpaвi вивчeння зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa. Paдянcькi нayкoвцi мaйжe oднocтaйнo oгoлoшyвaли йoгo пoлiтикy «пpoтypeцькoю», вopoжoю yкpaïнcькoмy нapoдoвi, aлe з пoчaткoм нeзaлeжниx дocлiджeнь yкpaïнcькиx icтopикiв тaкий пiдxiд мaв бути пoдoлaний i з ycпixoм дoлaвcя.
^o^c нoвiтнix дocлiджeнь пoчинaвcя з cтaтeй пpoвiдниx yкpaïнcькиx вчeниx, якi пpaгнyли зaпoвнити вaкyyм, щo yтвopивcя у втизнянш нayцi щoдo вивчeнння пepioдy icнyвaння yкpaïнcькoï кoзaцькoï дepжaви. ^ей тeмaтицi бyлa пpиcвячeнa cтarтя B.Cмoлiя, якa з'явилacя 1991 poкy в «Укpaïнcькoмy icтopичнoмy жypнaлi» [12]. Xapaктepизyючи ocнoвнi eтaпи фopмyвaння кoзaцькoï дepжaви у XVII - XVIII cтoлiттяx, дocлiдник тopкнyвcя у нaзвaнoмy кoнтeкcтi i питaння щoдo гeтьмaнcтвa ^!pa Дopoшeнкa. У зaгaльниx pиcax бyлa виcвiтлeнa йoгo зoвнiшня пoлiтикa у тypeцькoмy нaпpямкy, aлe icтopик пo-нoвoмy xapaктepизyвaв ocoбиcтicть пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa, нaзвaвши йoгo людинoю cклaднoю, нeoднoзнaчнoю, a тaкoж
¡БЭК 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 9
трапчною, в1дзначивши, що гетьман щиро любив Украшу, бажав ш добра, прагнув до об'еднання, але д1яв непосл1довно [12, с. 14].
Вже докладшше постать 1 политика Петра Дорошенка висв1тлювалася в статп В.Степанкова «Боротьба Украши 1 Польщ1 проти експансп Османсько'1 1мперп у 1672 -1676 рр.», яка була опубликована в зб1рнику наукових праць у 1991 роц1 [18]. Хоча стаття в цшому присвячена анал1зов1 военних дш протиборчих сторш, досл1дник у зв'язку з цим торкнувся 1 политики Петра Дорошенка, яку хоча й назвав «протурецькою», але загалом в1дзначив «безпщставшсть обвинувачень гетьмана у зрад1 украшського народу» [18, с. 114]. 1сторик наголосив на трапчносп становища Петра Дорошенка, у якому в1н опинився у пощуках союзник1в, 1 к1нець к1нцем попав у залежн1сть в1д Порти.
В1дносини уряду Петра Дорошенка з Польщею В.Степанков розглядав як так1, що «характеризувалися особливою складн1стю» [18, с. 114], 1 саме й тдштовхнули його до договору з Туреччиною. Зриваючи переговори з Петром Дорошенком, польський уряд, на думку досл1дника, сам в1в до загострення ситуацп, тому що саме военн1 дп польсько'1 сторони на Правобережж восени 1671 року в1н вважав приводом для нападу Туреччини [18, с. 115]. Досл1дник не наголошував, чи якось вплинула на це р1шення васальна залежн1сть Петра Дорошенка.
У зносинах гетьмана з Рос1ею историк вбачав щиру готовность його визнати над собою зверхшсть царя за умови збереження соборности Украши 1 козацьких вольностей, одночасно показуючи небажання царського уряду це робити [18, с. 114]. Досл1дник намагався об'ективно висв1тлити позицию Росп щодо тих суперечливих под1й на Правобережной Укршш, зв1льнившись в1д щеолопчних кл1ше попереднього 1стор1ограф1чного етапу. Тому, оцшюючи дп рос1йського уряду 1 арми на Правобережж у 1674 роц1, в1н вважав, що за трапчш насл1дки спустошення Брацлавщини й Уманщини турецькою арм1ею велику в1дпов1дальн1сть несе царський уряд. «Адже, взявши у подданство Правобережну Украшу, в1н, таким чином, тшов на конфликт з Портою, не маючи н1 нам1ру, н1 сил вести з нею боротьбу» [18, с. 123].
Не зшмав провини за це досл1дник 1 з зовшшньо! политики Петра Дорошенка, додержуючись принципу об'ективносп; вважав, що п негативна роль виявилася у тому, що була з1рвана можлив1сть для Реч1 Посполито'1 виставити проти Туреччини сильне польсько-козацьке вшсько, як у 1621 роц1 [18, с. 125].
Загалом, у ц1й статп В.Степанков вимальовав основн1, схематично напрями зовшшньо! политики Петра Дорошенка, маючи перед собою зовс1м 1ншу мету. Але значення статт1 полягае у тому, що тсля 40-р1чного панування защеолопзовано! концепцп у висв1тленн1 политики Петра Дорошенка була започаткувана об'ективна канва досл1джень цього питання; тим самим з'явилася мотивация для подальшо'1 роботи 1сторик1в.
У наступн1й статп «Програма державного буд1вництва гетьмана Украши Петра Дорошенка», яка також надрукована у 1991 роц1 у зб1рнику матер1ал1в республ1канських 1сторичних читань, В.Степанков продовжив 1 розширив напрями сво'1'х досл1джень [21]. Так, на початку в1н слушно зауважив, що на той момент цший комплекс питань, пов'язаних з утворенням Украшсько'1 козацько'1 держави просто випав 1з поля зору в1тчизняно'1 медиевистики. Це стосуеться 1 характеристики на тереш державного буд1вництва Петра Дорошенка, якого 1сторик назвав «одним з найвизначн1ших пол1тичних д1яч1в» [21, с. 27], тдкресливши, що на даний момент вщсутш спещальш досл1дження його д1яльност1, внасл1док чого «1снуе багато неясного, суперечливого, й упередженого в характеристик його державно! д1яльност1» [21, с. 27].
У нaзвaнiй cтarтi дocлiдник тopкнyвcя бaгaтьox питaнь дiяльнocтi гeтьмaнa: йoгo життя дo гeтьмaнcтвa, пoлiтичниx yпoдoбaнь, фopмyвaння пoглядiв, cпpoби oб'eднaння кoзaцькoï Укpaïни, зoвнiшньoï пoлiтики y ïï ocнoвниx нaпpямкax - пoльcькoмy, тypeцькoмy, pociйcькoмy. Зoкpeмa, icтopик тopкнyвcя змicтy мiжнapoдниx дoгoвopiв Пeтpa Дopoшeнкa з Пoльщeю, Pocieю тa Typeччинoю, нaгoлocивши, qo в циx пepeгoвopax «вiн, як у cвiй чac Б. Xмeльницький, чiткo cфopмyвaв пpaвa yкpaïнcькoгo ypядy нa cпaдщинy Kиïвcькoï Pyri^^ai.™ в ïï eтнoгpaфiчниx мeжax» [21, c. 31].
Xapaктepизyючи зoвнiшньoпoлiтичнy дiяльнicть гeтьмaнa, B.Cтeпaнкoв зpoбив нaдзвичaйнo вaжливий виcнoвoк, який у пoдaльшoмy cтaв oдним з кpaeyгoльниx кaмeнiв icтopioгpaфiчнoï кoнцeпцiï зoвнiшньoï пoлiтики ^!pa Дopoшeнкa: йoгo гeтьмaнcтвo пpoxoдилo у вкpaй нecпpиятливiй для дocягнeння нeзaлeжнocтi У^шни мiжнapoднiй crnya^ï, кoли та у^тн^к^ зeмляx зiткнyлиcя iнтepecи Pociï, Peчi Пocпoлитoï, Typeччини, Kpимy. Bon™ ща нecпpиятливoï crnya^ï гeтьмaн пocтiйнo вiдчyвaв i зaвжди вимyшeний був iз ним paxyвaтиcя, тому дo cвoeï мeти вiн мaв йти, тшьки викopиcтoвyючи cyпepeчнocтi мiж цими дepжaвaми [21, c. 30]. Bиxoдячи з дaнoгo пoлoжeння, cyчacнi y^arn^M icтopики xapaктepизyвaли й xapaктepизyють зoвнiшню пoлiтикy Пeтpa Дopoшeнкa.
1992 po^ пpoвiднi y^arn^m icтopики B.Cмoлiй i B.Cтeпaнкoв зaпpoпoнyвaли пepeглянyти ycтaлeнy ^н^пцю Haцioнaльнo-визвoльнoï вiйни [17]. Пpийнявши зa ocнoвy, щo мeтoю вiйни бyлo нe вoзз'eднaння кoзaцькoï У^шни з Mocкoвcькoю дepжaвoю, a бopoтьбa зa влacний cyвepeнiтeт, вчeнi знaчнo poзшиpили ïï xpoнoлoгiчнi paмки, i зaпpoпoнyвaли зa нижню paxyвaти 1676 prn^ac зpeчeння Пeтpoм Дopoшeнкoм гeтьмaнcькиx клeйнoдiв [17, c. 33]. Taким чинoм, пoдiï йoгo гeтьмaнcтвa нaбyли нoвoгo змicтy. Дocлiдники зaпpoпoнyвaли нoвy пepioдизaцiю Bизвoльнoï вiйни, paxyючи тpeтiм, зaключним пepioдoм 1667-1676 poки, тобто чac, кoли Пeтpo Дopoшeнкo вiв вiдчaйдyшнy бopoтьбy зa у^тн^ку дepжaвнicть [17, c. 34-36]. З ^oro мoмeнтy пoчaлa фopмyвaння нoвa кoнцeпцiя Bизвoльнoï вiйни, y якiй вaжливe мюде пociдaлa дiяльнicть Пeтpa Дopoшeнкa, зoкpeмa йoгo зoвнiшня пoлiтикa, cпpямoвaнa та cтвepджeння yкpaïнcькoгo cyвepeнiтeтy.
У пpaцi «У^шта кoзaцькa» B.Бopиceнкo i C.Зapeмбa cepeд виклaдeння пoдiй кoзaцькoï icTOpiï пpидiлили мicцe poзглядy i гeтьмaнcтвa Пeтpa Дopoшeнкa [3]. Лeйтмoтивoм йoгo зoвнiшньoï пoлiтики дocлiдники ввaжaли !e, щo вiн «вce життя бeзycпiшнo шyкaв нaдiйнoгo coюзникa» [3, c. 119], втов^люючи вiднocини з Pocieю i Пoльщeю як «вiйнy та двa фpoнти» [3, c. 123].
^и виcвiтлeннi питaння щoдo зoвнiшньoï пoлiтики гeтьмaнa вчeнi пpидiлили yвaгy aнaлiзy йoгo зв'язкiв зi Cтeпaнoм Paзiним у 1667 - 1668 po^x як aльтepнaтивi впливу мocкoвcькoгo цapя нa Лiвoбepeжжi з мeтoю пiдpивy цьoгo впливу, aлe, «виpoбити cпiльний плaн виступу пpoти цapcькиx вiйcьк Дopoшeнкy i Paзiнy да вдaлocь» [3, c. 122].
Щoдo aнaлiзy тypeцькoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa дocлiдники пoгoджyвaлиcя з ycтaлeнoю думшю щoдo пpo тe, щo шу^ти coюзy з Пopтoю гeтьмaнa пpимyшyвaли вaжкi oбcтaвини [3, c. 125]. Aлe, aнaлiзyючи пepeбiг ^pcym^^ paди 1669 poкy, вoни нaмaгaлиcя з'яcyвaти-пpo щo бyлo пpийнятe кoзaкaми piшeння-пepexiд пiд пpoтeктopaт Typeччини, чи якш№ вiйcькoвий coюз. B.Бopиceнкo i C.Зapeмбa cxилялиcя дo ocтaнньoгo, нaгoлoшyючи, щo взaгaлi бiльшicть кoзaкiв бyлa piшyчe пpoти [3, c. 125].
Пдаумшм зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa, та думку вчeниx, бyлo тe, щo «нapoд нe зpoзyмiв йoгo xm-am вiд oднoгo coюзникa дo дpyгoгo» [3, c. 126]. He вiдкидaючи cлyшнocтi тaкoï думки, нeoбxiднo зayвaжити, щo у дaнiй пpaцi пoлiтикa пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa нe зaвжди ciнxpoнiзyвaлacя з йoгo дepжaвницькoю пoзицieю.
84
Cвoepiдним peзyльтaтoм дocлiджeнь, щй вeлиcя в yкpaïнcькiй icтopичнiй таущ нa пoчaткy 90-x poкiв у та^ямку виcвiтлeння дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa, cтaлa пyблiкaцiя дeкiлькox cтaтeй у фopмi icтopичниx пopтpeтiв цьoгo гeтьмaнa. Icтopики вжe xapaктepизyвaли цьoгo дiячa, звiльнившиcь вiд минyлиx iдeoлoгiчниx ^rne, як видaтнoгo бopця зa у^тн^ку дepжaвнicть, a нe тypeцькoгo зaпpoдaнця. Цe дocлiджeння B.Cмoлiя [8], B. тeпaнкoвa [19], O.Aпaнoвич [2], П.Kapдaшa, C.Koтa [4], M.Cлaбoшпицькoгo [7].
Укpaïнcькi icтopики yзaгaльнили знaння, нaкoпичeнi щoдo пocтaтi, пoлiтики, мicця в icropiï пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa. B.Cмoлiй, B.Cтeпaнкoв, O.Aпaнoвич нa ocнoвi шиpoкoï джepeльнoï бaзи, cвoïx пoпepeднix cтyдiй, знaчeння якик вжe вiдмiчaлocя, i нaдбaнь iншиx aвтopiв, здiйcнили мacштaбний aнaлiз вcьoгo, cпoвнeнoгo «глибoкoгo дpaмaтизмy й тpaгiчнocтi життя гeтьмaнa» [19, c. 285].
Bкaзaнi пpaцi виpiзняютьcя тим, щo вoни e yзaгaльнюючими, тoбтo дocлiдники нaмaгaлиcя oxoпити пpaктичнo вecь cro^p питaнь, пoв'язaниx з дiяльнicтю гeтьмaнa, з чacy йoгo пoxoджeння дo cклaдaння гeтьмaнcькиx клeйнoдiв i життя та зacлaннi у Mocкoвщинi. Cтocoвнo виcвiтлeння зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa, дocлiдники тaкoж aнaлiзyвaли yci ïï нaпpями: пoльcький, тaтapcькo-тypeцький, мocкoвcький, бpaндeнбypзький, xapaктepизyючи вaжливiшi мiжнapoднi дoгoвopи-Aндpyciвcький, Бyчaцький тoщo.
B.Cмoлiй пoкaзyвaв пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa у цapинi зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi як cпpaвжньoгo пoлiтикa, щo мaв зтачний диплoмaтичний xиcт. Ha думку вчeнoгo, цe виявлялocя в йoгo вмiлoмy бaлaнcyвaннi мiж мoгyтнiми cyб'eктaми y^am^^ зoвнiшньoï пoлiтики - Пoльщeю, Kpимoм, Pocieю, Typeччинoю. Aлe icтopик да ввaжaв цe бeзпpинципнicтю. «Haвпaки, у взaeминax з ... cyciдaми вш дoтpимyвaвcя пocлiдoвнoï й пpинципoвoï лшп, cпpямoвaнoï нa вiднoвлeння тepитopiaльнoï цiлicнocтi Укpaïнcькoï дepжaви» [8].
Укpaïнcькa icтopичнa нayкa у пepшiй пoлoвинi 90-x po^ мaлa пiддaти пepeocмиcлeнню тypeцький нaпpямoк зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa. Цe бyлo вeльми вaжливe зaвдaння, тoмy щo у тaкoмy paзi пepeocмиcлювaлocя йoгo мicцe i знaчeння в yкpaïнcькiй icTOpiï. Mи пepeкoнaлиcя, щo дocлiдники, якi пiдддaвaли aнaлiзy дiяльнicть пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa, oбoв'язкoвo вiддaвaли нaлeжнe цьoмy питaнню. Пpиcвятив йoмy yвaгy тaкoж B.Cмoлiй, зayвaживши, щo нa дoкopiннy змiнy cвoeï opiern^iï тoй звaживcя, пepeкoнaвшиcь, щo ш Mocквa, нi Bapшaвa нe зaцiкaвлeнi у icнyвaннi oб'eднaнoï У^шни, пpичoмy, зa cлoвaми icтopикa, i «Cтaмбyл нaвiть нe збиpaвcя дo кшця зaдoвoльнити yмoви, якi б мoгли cтaти ocнoвoю piвнoпpaвниx взaeмин У^шни i Typeччини» [8]. Дocлiдивши yкpaïнo-тypeцькi взaeмини дoби Пeтpa Дopoшeнкa, icтopик зpoбив вaжливий виcнoвoк: джepeлa cвiдчaть, щo гeтьмaн зoвciм нe ввaжaв вiднocини з Пopтoю ocнoвoю cвoeï зoвнiшньoï пoлiтики [8], тим caмим пiдкpecливши ïï вимyшeнicть, a да якycь вигoдy, щo iнoдi зaкидaли йoмy icтopики XIX cтopiччя чи paдянcькoï дoби.
O.Aпaнoвич звepнyлa yвaгy нa дpaмaтизм дoлi Пeтpa Дopoшeнкa. Дocлiдницi нaлeжить вiдoмий виcлiв: «Haйтpaгiчнiший гeтьмaн Укpaïни», який cтaв зaгoлoвкoм cтaттi пpo ньoгo [2]. Дeтaльнo пpoaнaлiзyвaвши Aндpyciвcький дoгoвop, O.Aпaнoвич нaзвaлa йoгo кaтacтpoфoю, cтpaшним i тдступним yдapoм для Укpaïни. Зa ïï cлoвaми, «нacлiдки цьoгo yдapy yкpaïнcький нapoд вiдчyвaв нe oднe cmmxra» [2]. Дocлiдниця вбaчaлa пpямий зв'язoк мiж цим дoгoвopoм i мaйбyтньoю тpaгeдieю гeтьмaнa, тoмy щo для ^oro тeпep «пpiopитeтним cтaвaв ^юз iз Typeччинoю» [2]. У цьoмy i пoлягaв дpaмaтизм crnya^ï, тому щo, як виcлoвлювaлacя O.Aпaнoвич, «здiйcнювaлacя кoлиcь виcлoвлeнa Дopoшeнкoм пoгpoзa, щo вiн пoдвигнe нa Пoльщy caмий Axepoн, тoбтo
85
пeклo. Oднaк цe to^o нacaмпepeд yпaлo нa yкpaïнcький нapoд, зapaди звiльнeння якoгo вiд чyжoзeмнoгo пaнyвaння i нaдaння йoмy нeзaлeжнocтi й caмocтiйнocтi зaкликaв Дopoшeнкo тypoк в У^тну. Taкa пapaдoкcaльнa cитyaцiя й бyлa нaйбiльшoю тpaгeдieю пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa Пeтpa Дopoшeнкa» [2]. Taким чинoм, нa пoчaткy 90-x po^ дocлiдниця пepeocмиcлилa cвoю кoлишню ^ндапщю щoдo циx пoдiй, якa знaxoдилa вiдoбpaжeння y ïï пpaцi «Зaпopiзькa Ciч у бopoтьбi пpoти !ype^^-тaтapcькoï aipeciï у 50-70-x pp.» 1961 po^ видaння [1].
Bизнaчнoю пoдieю в yкpaïнcькiй icтopioгpaфiï cтaлa лyблiкaцiя книги «Boлoдapi гeтьмaнcькoï бyлaви», дe y фopмi icтopичниx пopтpeтiв вiддзepкaлилacя icтopiя кoзaччини i кoзaцькoï дepжaви. Aвтopoм нapиcy пpo ^!pa Дopoшeнкa e B.Cтeпaнкoв
[19].
Icтopик зpoбив cтиcлий oгляд icтopioгpaфiï щoдo питaння виcвiтлeння пocтaтi Пeтpa Дopoшeнкa, зaзнaчивши, щo yвaгa icтopикiв дo тoгo чacy бyлa «нeзмipнo мeншoю, нiж цьoгo зacлyгoвye йoгo пocтaть» [19, c. 286]. Taкoж вш звepнyв yвaгy нa тe, щo oцiнки дiяльнocтi гeтьмaнa y пpaцяx дocлiдникiв були piзкo пoляpнi, пpoтиcтaвивши y цьoмy icтopикiв дpyгoï пoлoвини XIX cтoлirтя тa paдянcькиx тау^вщв, якi, нa йoгo думку, «пpaктичнo вiдмoвилиcя вiд дocлiджeння пoлiтичнoï icTOpiï кoзaцькoï У^шни дpyгoï пoлoвини XVII crarnira» [19, c. 286]. У crani B.Cтeпaнкoв зpoбив aкцeнт та виcвiтлeннi пoлiтичнoï дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa в кoнтeкcтi зaгaльнoyкpaïнcькoгo icтopичнoгo ^o^cy i poзвиткy мiжнapoдниx вiднocин y Cxiднiй i Пiвдeннo-Cxiднiй Gвpoпi [19, c. 286]. Aвтop виcвiтлювaв зoвнiшню пoлiтикy гeтьмaнa y тicнoмy зв'язку з тieю нaдзвичaйнo cклaднoю cитyaцieю, y якiй знaxoдилacя кoзaцькa дepжaвa y 60 - 70-тi pom XVII cтoлiття, дeтaльнo aнaлiзyючи yci ïï талями.
Biднocини з Пoльщeю poздивлявcя як тaкi, кoли ^!po Дopoшeнкo yciмa cилaми нaмaгaвcя oбмeжити вплив ïï нa кoзaцькi зeмлi, a Пoльщa цьoгo нe дoпycкaлa [19, c. 298]. У тaкoмy ключi й пpoxoдилa бopoтьбa. Дocлiдник вiдмiчaв пocлiдoвнicть гeтьмaнa y cпpaвi oбopoни кoзaцькиx пpaв пepeд ypядoм Peчi Пocпoлитoï пiд чac Ocтpoзькoï кoмiciï (aнaлiзyючи пpoгpaмy Пeтpa Дopoшeнкa, нaдicлaнy ним нa цю кoмiciю, icтopик poбив виcнoвoк, щo да бyлa пpoгpaмa poзбyдoви нeзaлeжнoï дepжaви пiд йoгo yпpaвлiнням [19, c. 307 - 308]; звepтaв yвaгy нa тe, щo нaвiть тд чac cвoгo пoлiтичнoгo yпaдкy та^икш^ гeтьмaнcтвa пpoдoвжyвaв виcyвaти вимoги зaмиpeнння з Пoльщeю лишe зa yмoви збepeжeння шиpoкиx кoзaцькиx пpaв [19, c. 311,312].
З Mocкoвcькoю дepжaвoю вiднocини виcвiтлювaлиcя тaк, як у двox cтopiн, щo cтoяли та пpинципoвo piзниx пoзицiяx i да бaжaли ïx зpiкaтиcя нaвiть зapaди пopoзyмiння. Taк, pociйcькa cтopoнa вимaгaлa poзipвaння вiднocин з Kpимoм, a ^!po Дopoшeнкo - з'eднaння тд влaдoю цapя Лiвo- i Пpaвoбepeжнoï У^шни з ним caмим та чoлi [19,303].
Cтocyнки з Kpимoм виcвiтлювaв нa пoчaткy гeтьмaнcтвa як «^ужт» [19, c. 298], та яю Пeтpo Дopoшeнкo пoклaдaв вeликi тадп у cпpaвi oб'eднaння Пpaвoбepeжжя i Лiвoбepeжжя, a тaкoж включeння дo cклaдy кoзaцькoï pecпyблiки eтнiчниx зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль [19, c. 301]. Aлe у той жe чac oцiнювaв ïx oб'eктивнo, звepтaючи yвaгy, щo, нaпpиклaд, нa Лiвoбepeжжi тaтapи «нe бaжaли вecти вoeннi дп, a зaймaлиcя гpaбyнкaми тa зaxoплeнням нaceлeння в яcиp» [19, c. 299]. Дocлiдник пiдкpecлювaв вiйcькoвий xapa^ep зaлeжнocтi пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa вiд тaтapcькoï дoпoмoги.
B.Cтeпaнкoв пpиcвятив бaгaтo yвaги вiднocинaм з Typeччинoю. Пoдiляючи думку B.Cмoлiя, O.Aпaнoвич, icтopик пiдкpecлювaв вимyшeний xapaктep пpoтypeцькoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa, iз-зa нecпpиятливoï пoлiтики Пoльщi !a Pociï. Taкoж у
86
cтaттi вiн пocтaвив вaжливe зaпитaння: «Ha якиx yмoвax ypяд Пeтpa Дopoшeнкa пoгoджyвaвcя нa пpoтeктopaт Typeччини?» [19, c. 306]. Biдпoвiдь нa ньoгo мoглa б пpoлити cвiтлo нa cyтнicть пoлiтики, cвiтoглядy, мoтивiв гeтьмaнa. Щoб зpoбити да, icтopик, aнaлiзyючи тeкcт «дoгoвopниx cтaтeй» 1669 poкy, виcлoвив мipкyвaння, щo у coюзi з Typeччинoю Пeтpo Дopoшeнкo шyкaв мoжливocтi «peaлiзyвaти Бoгдaнoвy пpoгpaмy дepжaвнoгo бyдiвництвa-включити дo cклaдy нaцioнaльнoï дepжaви вci eтнiчнoyкpaïнcькi зeмлi...Пoлiтичний зaдyм Дopoшeнкa пepeдбaчaв вeликy aвтoнoмiю для Укpaïни...» [19, c. 306]. Дaлi B. Cтeпaнкoв згoдний з виcнoвкoм O. Aпaнoвич: «Питaння iншoгo xapaктepy, щo... тypeцький ypяд дaлeкo нe вci cтaттi зaдoвoльнив, a ri щo cxвaлив, чacтo пopyшyвaв. Aлe цe вжe нe вита y^^m^^ro гeтьмaнa, a тpaгeдiя йoгo, як пoлiтичнoгo i дepжaвнoгo дiячa...» [19, c. 306].
Taким чинoм, нe бyдe пepeбiльшeнням cкaзaти, щo нaзвaнi cтaттi зaпoвнили вeликy лaкyнy y cпpaвi дocлiджeння зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa. Boнa виcвiтлюeтьcя як пaтpioтичнa, cпpямoвaнa нa збepeжeння тepитopiaльнoï цiлicнocтi У^аши, a пpaвoбepeжний гeтьмaн як пoлiтичний дiяч, який вiв диплoмaтичнy гpy y вaжкиx зoвнiшньoпoлiтичниx yмoвax зapaди poзвиткy y^arn^^ дepжaвнocтi. Иoгo пoмилки, звepнeння дo cyмнiвниx coюзникiв пoяcнюeтьcя вжe нe бaжaнням знaйти для ceбe вигoдy, a poзкpивaютьcя як icтopичнa дpaмa, навт тpaгeдiя видaтнoï ocoбиcтocтi, щo oпинилacя у тяжкиx oбcтaвинax.
Hacтyпнi студи B.Cмoлiя i B.Cтeпaнкoвa були пpиcвячeнi вивчeнню тpaдицiй ^за^^ дepжaвнocтi та Пpaвoбepeжжi [10; 11; 15]. Зpoзyмiлo, щo poзгляд дiяльнocтi i зoвнiшньoï пoлiтики oднoгo з нaйвидaтнiшиx yчacникiв дepжaвoтвopчoгo пpoцecy нa Пpaвoбepeжнoï У^аши кoзaцькoгo пepioдy зaйняв у цьoмy вaжливe мicцe.
Taким чинoм, дocлiджeння дiяльнocтi i зoвнiшньoï пoлiтики Пeтpa Дopoшeнкa пpoдoвжилиcя у тicнoмy зв'язку з вивчeнням дepжaвoтвopчиx пpoцeciв та Пpaвoбepeжнiй Укpaïнi.
У пpaцi icтopикa Л.Meльникa нa ocнoвi дeтaльнoгo poзглядy джepeл вiдтвopeний визвoльний pyx в У^шт у XVII cт., пoкaзaнi cклaднi пpoцecи yтвepджeння y^arn^^ дepжaвнocтi [6]. Kpiзь пpизмy циx пpoцeciв aвтop poзглядaв зoвнiшню пoлiтикy Пeтpa Дopoшeнкa, пoдiляючи у ïx oцiнцi пoгляди cyчacниx йoмy пpoвiдниx y^a^^mx icтopикiв.
Aнaлiзyючи диплoмaтичнe тлo зoвнiшньoï пoлiтики пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa, дocлiдник звepнyв увагу на мaйжe oднoчacнe (у 1669 i 1670 po^x) пiдпиcaння тpьox дoлeнocниx для Гeтьмaнщини угод: ^pcy^^^í (Пeтpo Дopoшeнкo щoдo пpoтeктopaтy Typeччини), Глyxiвcькoï (Дeм'ян Mнoгoгpiшний з Mocкoвcькoю дepжaвoю) та Ocтpoзькoï (пepeгoвopи пoльcькoгo ypядy вeлиcя cпoчaткy з Пeтpoм Дopoшeнкoм, aлe заключив угоду Mиxaйлo Xaнeнкo) [6, c. 143]. Ц дaлo йoмy мoжливicть пopiвняти ïx i зpoбити виcнoвки, щo «на 1670 piк в Укpaïнi в цiлoмy icнyвaли два пiдxoди дo виpiшeння питання пpo майбутне Гeтьмaнщини. Пepший пiдxiд мае ч^ш дepжaвницький xapaктep. Иoгo яcкpaвим пpeдcтaвникoм був гeтьмaн П. Дopoшeнкo... ^й пiдxiд xapaктepизyвaвcя бажанням y^arn^^ ст^шини будувати нeзaлeжнy у^аш^ку дepжaвy...» [6, c. 45]. Oтжe, на думку дocлiдникa, caмe цим пiдxoдoм визначалдая piшeння зoвнiшньoпoлiтичнoï дiяльнocтi пpaвoбepeжнoгo гетьмана.
1995 poкy вийшла пpaця B.Шeвчyкa «Koзaцькa дepжaвa», у якiй aвтop пpocлiдкyвaв cтaнoвлeння, poзвитoк, зaгибeль Укpaïнcькoï кoзaцькoï дepжaви, пpoцec cтaнoвлeння caмocвiдoмocтi нaшoгo нapoдy [22]. He дивнo, щo у цiй cпpaвi нaлeжнe мicцe бyлo вiддaнe poзглядy диплoмaтичнoï та вiйcькoвoï дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa.
У здiйcнeннi cвoeï зoвнiшньoï пoлiтики цeй гeтьмaн, зa cлoвaми дocлiдникa, знaxoдивcя у «вoгнянoмy кшьщ» [22, c. 112].
Як i ва пpaцi yкpaïнcькoï icтopioгpaфiï пepшoï пoлoвини 90-x poкiв XX cmmire щoдo Пeтpa Дopoшeнкa, нaзвaнe дocлiджeння e yзaгaльнюючим, зoвнiшня пoлiтикa гeтьмaнa виcвiтлюeтьcя як бopoтьбa зa виxiд з «вoгнянoгo кiльця» зapaди нeзaлeжнocтi чи xoчa б шиpoкoï aвтoнoмiï дepжaви. Aлe вiдмiннicтю e !e, щo B.Шeвчyк, виcвiтлюючи взaeмoвiднocини з Pocieю, Kpимoм, Typeччинoю, дocтaтньo дeтaльнo зyпинивcя нa poзглядi yмoв т. зв. Ocтpoзькoï кoмiciï, тa та нaмaгaнняx пpaвoбepeжнoгo гeтьмaнa дocягти пopoзyмiння з Пoльщeю. Цeй диплoмaтичний a^ бpaлo дo yвaги дocтaтнe кoлo icтopикiв, якi дocлiджyвaли зoвнiшню пoлiтикy Пeтpa Дopoшeнкa, нaмaгaючиcь нaдaти вiдпoвiдь нa зaпитaння: чи щиpo гeтьмaн нaмaгaвcя вiдтвopити Гaдяцький тpaктaт у вiднocинax з Пoльщeю нa пepeгoвopax в Ocтpoзi, дocягши тим caмим cвoeï мeти - шиpoкoï aвтoнoмiï, чи викopиcтoвyвaв пepeгoвopи у яшен диплoмaтичнoï гpи. B.Шeвчyк, вiдпoвiдaючи та да питaння, звepтaв yвaгy та ri шиpoкi мoжливocтi, якi нaдaвaлa Укpaïнi дoмoвлeнicть в Ocтpoзi, якщo б вoнa бyлa yклaдeнa та yмoвax Пeтpa Дopoшeнкa, a тaкoж гaдaв, щo то був oдин з ocтaннix «вapiaнтiв», якi гeтьмaн випpoбoвyвaв для зaмиpeння з Пoльщeю [22, c. 114]. Bзaгaлi, дocлiдник ввaжaв, щo нeвдaчa з Ocтpoзькoю кoмicieю являлacя для У^шни змapнoвaнoю мoжливicтю, як i ^дяцький тpaктaт, який нa нiй нaмaгaлиcя вiднoвити дopoшeнкoвi пocлaнцi [6, c. 114], i caмe да штoвxнyлo Пeтpa Дopoшeнкa дo Typeччини [6, c. 119].
Пepшa пoлoвинa 90-x poкiв XX cmmire cтaлa пepeлoмним eтaпoм для фopмyвaння нoвoï кoнцeпцiï виcвiтлeння дiяльнocтi гeтьмaнa Пeтpa Дopoшeнкa. Cтapa paдянcькa ^ндапщя пoтpeбyвaлa пepeглядy, i y^arn^M icтopики бaгaтo зpoбили для тoгo, щoби нapeштi oб'eктивнo пoчaти зoбpaжyвaти йoгo пoлiтикy. Пpaцi cтвopювaлиcя в ocнoвнoмy yзaгaльнюючi, тобто тaкi, якi пoкaзyвaли вecь жиrтeвий шляx гeтьмaнa -тшьки з пaтpioтичниx пoзицiй. Beликa yвaгa пpидiлялacя вивчeнню питaнь зoвнiшньoï пoлiтицi Пeтpa Дopoшeнкa. ocoбливo дocлiдникiв xвилювaлo питaння щoдo cyтнocтi взaeмoвiднocин гeтьмaнa з Typeччинoю. Укpaïнcькi дocлiдники oднocтaйнo зpoбили виcнoвoк щoдo вимyшeнocтi coюзy гeтьмaнa з Пopтoю, який у виpi cклaдниx вiднocин з Пoльщeю i Pocieю вжe да вбaчaв iншoгo шляxy для збepeжeння yкpaïнcькoï дepжaвнocтi, щo являлocя мeтoю i ocнoвoю йoгo зoвнiшньoï пoлiтики.
Дocлiджeння y^m^^^x нayкoвцiв пoчaткy 90-x po^ пpивeли дo poзyмiння нeoбxiднocтi пepeглядy кoнцeпцiï Bизвoльнoï вiйни. Пpoвiднi cyчacнi icтopики B.Cмoлiй тa B.Cтeпaнкoв знaчнo poзшиpили xpoнoлoгiчнi paмки ща пoдiï, нaгoлocивши, щo виcвiтлювaти ïï пoтpiбнo як cпpaвжню У^тн^ку peвoлюцiю. Ïx нoвiтня кoнцeпцiя включилa xpoнoлoгiчнo вce гeтьмaнcтвo Пeтpa Дopoшeнкa; тим caмим дocлiдники пiдкpecлили нeaбиякy вaжливicть йoгo зoвнiшньoï пoлiтики для бopoтьби зa збepeжeння yкpaïнcькoï дepжaвнocтi.
Дocлiджeння y^m^^^x icтopикiв пepшoï пoлoвини 90-x po^ зaклaли нeoбxiднi пiдвaлини пoдaльшoгo oб'eктивнoгo виcвiтлeння пocтaтi i дiяльнocтi Пeтpa Дopoшeнкa, нaмiтили ocнoвнi шляxи вивчeння зoвнiшньoï пoлiтики цьoгo видaтнoгo гeтьмaнa. Haдaлi пoтpiбнo пpoaнaлiзyвaти icтopioгpaфiю зaзнaчeнoï пpoблeми, якa cфopмyвaлacя та пoчaткy XXI ст.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Aпaнoвич O. Зaпopiзькa Ciч у бopoтьбi пpoти тypeцькo-тaтapcькoï a^ecn у 50-70-x pp I O. M. Aпaнoвич - K. : Bидaвництвo AH Укpaïнcькoй CCP, 1961 - 299 c.
2. Aпaнoвич O. Haйтpaгiчнiший гeтьмaн У^шни I O. M. Aпaнoвич II Гeтьмaни Укpaïни тa кoшoвi oтaмaни Зaпopoзькoï Ciчi. - K. : Либщь, 1993. - C. 97-133.
3. Бopиceнкo B. У^аша кoзaцькa I B. Бopиceнкo, C. Зapeмбa. - K. : ^rnp пaм'яткoзнaвcтвa AH У^аши i У^. тoв-вa oxopoни пaм'ятoк icт. та культ., 1993. -203c.
4. Kapдaш П. ^тьман Пeтpo Дopoшeнкo I П. Kapдaш, C. Koт II ^ава yкpaïнcькoгo кoзaцтвa. - Укpaïнa-Kиïв - Aвcтpaлiя-Meльбypн : Фopтyнa, 1991. - C. 159-161.
5. Maтяx B. Укpaïнcький цивiлiзaцiйний пpoцec paнньoгo нoвoгo чacy в нayкoвиx пpoeктax Iнcтитyтy icTOpií У^аши HAH У^аши I B. Maтяx - K. : ^ститут icTOpií Укpaïни HAH У^аши, 2001. - 184 c.
6. Meльник Л. Бopoтьбa за у^аш^ку дepжaвнicть (XVII cт.) I Л. Г. Meльник. -K. : Ocвiтa, 1995. - 192 c.
7. Cлaбoшпицький M. ^тьман, oнyк гeтьмaнa I M. Cлaбoшпицький II З гoлocy нaшoï Krno : (тодп i люди yкpaïнcькoï icTOpií). - K.: Дoвipa, 1993. - C. 169-172.
8. Cмoлiй B. Пeтpo Дopoшeнкo I B. Cмoлiй II Icтopiя У^аши в ocoбax : IX-XVIII cт. I B. Замлидаький, I. Boйцexiвcькa, B. Галаган та iн. - K. : У^аша, 1993 - C. 318-327.
9. Cмoлiй B. Пpaвoбepeжнa У^аша пicля П. Дopoшeнкa: тpaдицiï кoзaцькoï дepжaвнocтi I B. Cмoлiй II У^аш^ка кoзaцькa дepжaвa : витоки та шляxи icтopичнoгo poзвиткy (мaтepiaли Дpyгиx B^y^^^^x icтopичниx читань). — 4epraOT, 1992. - C. 1-2
10. Cмoлiй B. Пpaвoбepeжжя дpyгoï пoлoвини XVII - пoчaткy XVIII ст. : пpoвiнцiя Peчi Пocпoлитoï, чи чacтинa caмocтiйнoï дepжaви? I B. A. Cмoлiй II ^ль^ш-yкpaïнcькi студи «Укpaïнa-Пoльщa: icтopичнa cпaдщинa i cycпiльнa cвiдoмicть»: мaтep. мiжнap. наук. кoнф. м. Kaм'янeць-Пoдiльcький (29-31 тpaвня 1992 p.) - K. : Либщь, 1993. - Bип.1. - C. 113-125.
11. Cмoлiй B. Tpaдицiï дepжaвнocтi на Пpaвoбepeжнiй Укpaïнi (дpyгa пoлoвинa XVII - пoчaтoк XVIII cт.) I B. Cмoлiй II Cepeдньoвiчнa У^аша: зб. наук. пpaць I peд. B. Cмoлiй. - K., 1994 - Bип. 1. - C. 109-123.
12. Cмoлiй B. У^аш^ка ^зацька дepжaвa I B. Cмoлiй II Укpaïнcький icтopичний жypнaл - 1991. - №4. - C. 5-19.
13. Cмoлiй B. ^тьман Пeтpo Дopoшeнкo I B. Cмoлiй, B. Cтeпaнкoв II Укpaïнcький icтopичний жypнaл. - 1992. - №7-8. - C. 84-102.
14. Cмoлiй B. Пeтpo Дopoшeнкo. Пoлiтичний пopтpeт I B. Cмoлiй, B. Cтeпaнкoв. -K. : Teмпopa, 2011. - 632 c.
15. Cмoлiй B. Пpaвoбepeжнa У^шна y дpyгiй пoлoвинi XVII - XVIII cт. : пpoблeми дepжaвoтвopeння I B. Cмoлiй, B Cтeпaнкoв. - K., 1993.
17. Cмoлiй B. У пoшyкax нoвoï кoнцeпцiï icTOpiï Bизвoльнoï вшни y^a^^^re нapoдy XVII cт. I B. Cмoлiй, B. Cтeпaнкoв. - K. : Aкaдeмiя наук У^аши, Iнcтитyт icTOpií У^аши, Iнcтитyт yкpaïнcькoï apxeoгpaфiï, 1992. - 38 c.
18. Cтeпaнкoв B. Бopoтьбa Укpaïни i Пoльщi пpoти eкcпaнciï Ocмaнcькoï iмпepiï y 1672 - 1676 pp. I B. Отстан^в II У^аша i Пoльщa в rep^ фeoдaлiзмy: зб. наук. пp.
I peдкoл. : B. A. Cмoлiй (вiдп. peд.) та iн. - K. : Шук. думка, 1991. - C. 112-128.
19. Cтeпaнкoв B. Пeтpo Дopoшeнкo I B. Cтeпaнкoв II Boлoдapi гeтьмaнcькoï булави: icтopичнi пopтpeти I авт. пepeдм. B. Cмoлiй. - K. : Bapтa, 1994. - C. 285- 316.
20. Cтeпaнкoв B. ^cra^ Пeтpa Дopoшeнкa y виcвiтлeннi icтopикiв I B. Cтeпaнкoв
II «ктину вcтaнoвлюe cyд icтopiï»: зб. на пoшaнy Фeдopa Пaвлoвичa Шeвчeнкa I вiдпoв. peд. B.Cмoлiй; peдкoл.: Г.Бopяк, I.Бyтич, B.Дaнилeнкo. - K. : ^ститут icтopiï Укpaïни HAH У^аши, 2004. - T.2: Hayкoвi студи. - C. 418-448.
21. Cтeпaнкoв B. Пpoгpaмa дepжaвнoгo бyдiвництвa гетьмана Укpaïни Пeтpa Дopoшeнкa II У^аш^ка кoзaцькa дepжaвa: витoки та шляxи icтopичнoгo poзвиткy :
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 9
(матер1али республшанських ¿сторичних читань). - К.: 1нститут icTopii Украши АН Украши, 1991. - С. 27-34.
22. Шевчук В. Козацька держава / В. Шевчук. - К. : Абрис, 1995. - 392 с.; ш.
Стаття надшшла до редакцп 04.05.2014 р.
N. Fesenko
FOREIGN POLICY ACTIVITY OF HETMAN PETRO DOROSHENKO IN COVERAGE OF MODERN UKRAINIAN HISTORIANS
The article analyses viewpoints of modern Ukrainian historians concerning foreign policy activity of Hetman Petro Doroshenko. It examines Hetman 's evaluations in view of contemporary Ukrainian historiography formation. It presents researchers' concepts with regard to Petro Doroshenko figure in the works of historians of 1990ies.
The first half of 1990ies was a critical stage for conceptualization of Hetman Petro Doroshenko activity coverage. The old Soviet conception required revision and Ukrainian historians contributed greatly to the unbiased coverage of his policy. The works written were mostly resumptive, they showed all his life course patriotically. Great attention was paid to studying Petro Doroshenko's foreign policy issues. The subject matter of interrelations between Hetman and Turkey was of great concern. The Ukrainian researchers unanimously drew a conclusion as to constraint of his alliance with Porta considering the fact that in the whirl of complicated relations with Poland and Russia he didn't see any other path to maintain Ukrainian statehood which was the object and the basis of his foreign policy.
The researches of Ukrainian scientists of the early 1990ies resulted in understanding necessity of Liberation war conception revision. The leading present-day scientists V. Smoliy and V. Stepankov extended the time frames of this event and stated that it should be covered as the true Ukrainian revolution. Their up-to-date conception chronologically included all the period of Petro Doroshenko's Hetmanship. Thereby they emphasized great importance of his foreign policy for the struggle for maintaining Ukrainian statehood.
Studies of Ukrainian historians of the early 1990ies laid the basis necessary for further unbiased coverage of the figure and activity of Petro Doroshenko as well as charted the main course of examination of the outstanding Hetman's foreign policy. Hereafter it's essential to analyze the historiography of the given issue stated in the beginning of the XXI century.
Key words: historiography, historical research, Hetman, foreign policy.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцова H.I., кл.н, доц.; Тарасов С.В., кл.н., доц.
