CC BY
47
Keywords: citizens' self-organization bodies, territorial self-organization, local democracy, local self-government, the problem of local importance.
УДК 341.32(045)
Д. В. Свенко
ВОеННА ОРГАН13АЦ1Я СУСП1ЛЬСТВА ЯК ОНТОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ОБОРОННО! ФУНКЦП ДЕРЖАВИ: 1СТОРИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
У cmammi розглядаютъся icmopuKO-npaeoei аспекти до визначення военной оргатзаци сустлъства i держави як oнmoлoгiчнoi основи виникнення оборонног функцп держави.
Ключов1 слова: военна оргатзащя сусп^ъ^ва i держави, оборона функщя держави, oбopoнoздamнicmъ держави, нормашивне супроводження оборонног функцп держави.
Ло^ановка проблеми. Становления науки конституцшного права, яка дозволяе на основ! встановлюваних закошв, законом1рностей, залежностей, моделей, концепцш, метод1в i технологий найбшьш рацюнальним чином впливати на становлення i взаемод1ю держави, суспшьства i особистосп, е найважлив!шим чинником становлення i розвитку демократично! правово'1 державность
Представляеться, що сума таких знань, як! покладеш в основу науково! картини державно оргашзованого св!ту, що розвиваеться, дозволяе описати, пояснити i передбачити процеси формування державностi в умовах глобал!зацп та м!ждержавно'1' штеграцп. Вони допомагають уникати ситуацш збою в розвитку, забезпечувати превентивш заходи, що перешкоджають зниженню ефективносп державного управлшня за факторами цiлеспрямованого прогресу, зменшувати ризики виникнення i глибину конституцшних криз, що виникають та е пов'язаними з функцюнуванням пол!тично'1' системи суспшьства.
Видаеться, що закони, як! регламентують i регулюють конституцiйно-правовi вщносини, дозволяють забезпечити не тшьки ординарне, але i перспективний розвиток держави в контекст забезпечення ii моделювання i розробки на !х основ! нормативних та оргашзацшних технологш перетворення держави та ii завдань i функцш.
Саме в систем! координат «держава - завдання держави - функцп держави» розробляеться i формуеться комплекс наукових знань, що дають уявлення про стшкють держави, стабшьносп функцюнування ii шститутв, що дозволяе говорити про виникнення певних принцитв, наукових метод!в, оргашзацшних та оргашзацшно-правових, нормативних технологш конституцшно-правового забезпечення управлшня розвитком держави та ii функцюнуванням. Особливу роль у цьому процес ввдграють функцп держави, як! е фактично д1яльшсним, праксеолопчним проявом i триваючим результатом реал!зацп ii завдань. Одшею з важливих функцш держави, що набувае для не'1' екзистенцшного значення, виступае оборонна функщя.
Анал1з о^анмх до^дженъ i публтацш. Систематичний анал!з л!тератури з питань дослщження оборонно'1' функцп держави дае тдстави для висновюв, що вс юнуюч! науков! дослщження в цш сфер! мають переважно функцюнально-прикладний характер i спрямоваш на дослщження зазначено'1' функцп у контекст! ii вщповщних аспекпв - у сфер! вшськового буд!вництва, нацюнально'1' безпеки держави, пол1толопчних та м!жнародно-правових дослщжень у контекст! глобал1заци, регюнал!зацп, субрегюнал!зацп вшськово-пол!тичних блоюв, анал!тично'1' д!яльносп
м1жнародного стану справ у розвинених та пострадянських державах, м1ждержавних штеграцшних об'еднаннях тощо. Разом з тим, в умовах становлення та розвитку нового статусу Украши як самостшного суб'екта м1жнародного права, а також посягань на й суверештет та територ1альну цшсшсть з боку шших держав, виникла нагальна потреба в дослщженш найважлив1шою зовн1шньо'1/внутр1шньо'1 функцй держави - оборони вщ нападу ззовш та тдготовки до вщбиття такого нападу зсередини. Наявшсть нового змюту оборонно! д!яльносп як системи заход1в, закршлених у Закон1 Украши «Про оборону Украши» вщ 6 грудня 1991 року [1], та шших нормативно-правових актах, а також мехашзм й реал1зацп в сучасних екстраординарних умовах функцюнування державносп в належнш м1р1 не вивченй
Разом з тим, слщ зазначити, що в1тчизняною, в тому чист й радянською суспшьною наукою, в останш роки був створений потенщал щей, концепцш, тдход!в, на основ! яких вщбувалося поступове доктринальне освоення проблем оборонно! д1яльносп держави. Це вщноситься до наукових дослщжень, присвячених проблемам зовшшньо! безпеки, авторами яких е: Г. А. Арбатов, В. А. Волков, Ю. I. Дерюгш, М. М. Сф1мов, А. С. Кшайський, М. П. Клеют, В. I. Ковальов, М. В. Лазарев, I. В. Радик, В. В. Серебряншков, О. С. Скворцов, Ю. А. Токарев та шшй
Значно рашше зовшшш функцй держави, в тому числ1 з анал1зом стану досл1джувано! функцп, розглядалися в1тчизняними та росшськими вченими-правознавцями: М. I. Байтшим, I. П. Блищенком, Ю. А. Дмитр1евим, I. П. ¡лынським,
A. I. Каски, А. I. Кашвським, Г. М. Мановим, Л. А. Морозовою, В. Ф. Погоршком, I. М. Сенякшим, Ю. М. Тодикою, М. П. Фарберовим, О. Ф. Фрицьким,
B. М. Хропанюком, М. В. Чорноголовкшим i деякими шшими.
Але в умовах активного розвитку незалежно! украшсько! державносп та виникнення нових погроз м1жнароднш та регюнальнш безпещ, зазначена проблематика об'ективуеться, актуал!зуеться та потребуе свого подальшого дослщження. Тому метою дано! статп е дослщження юторико-правових аспект!в становлення та формування вшськово! оргашзацй суспшьства i держави як онтолопчного чинника у виникненш оборонно! функцй держави у ii сучасному розумшш та розвитку.
Викладення основного матергалу. У юридичнш наущ тд функщями держави прийнято розум!ти основш напрями й д!яльносп, в яких виражаються сутшсть i сощальне призначення, цш й завдання держави з управлшня суспшьством у властивих й формах i методах. «Особлив! функцп та сфери д1яльносп держави, пом!чав Гегель, -властив! ш в якосп й ¿стотних моментсв» [2].
Поняття функцй держави з'явилося ! стало широко використовуватися на попередньому етат розвитку в^чизняно! теорй держави ! права. У рамках марксистсько-леншського тдходу до держави видшялася, класова сутшсть держави, стверджувалося, що оскшьки ! напрямок, ! предмет, ! змют д!яльносп держави ! система структурних утворень, що забезпечуе !х, змшюються залежно вщ змши класово! сутносп ! форми держави, остшьки для визначення ще! залежносп цшком доречним е поняття саме функцй. У сучасних умовах розвитку в^чизняно! теорй держави збер!гаеться функцюнальний тдхщ до д!яльшсного боку держави, але з одним ютотним уточненням: розширюеться ! поглиблюеться сощальне призначення держави, здшснюеться вщхщ вщ жорстко! взаемозалежносп м!ж змшами класових характеристик держави ^ вщповщно, й функцш.
При анал!з! юнуючих пщход!в до визначення функцш держави можна виокремити характеры основш риси ! ознаки, що !х характеризують.
По-перше, внутршнш змют будь-яко! функцй це складна та квазюистемна сукупшсть групи аспектсв д!яльносп держави, як! об'еднуються в одну функщю,
виxoдячи з xаpактepнoï cнeцифiчнocтi cycнiльниx вiднocин, на якi здiйcнюeтьcя внлив ^знака cиcтeмнocтi функцп дepжави - Авт.).
^^pyre, бeзнocepeднiй зв'язoк мiж cyтнicтю дepжави i coцiальним нpизначeнням, який peалiзyeтьcя за дoнoмoгoю вiднoвiдниx фyнкцiй (oзнака coцiальнoï значyщocтi функцш дepжави - Авт.).
Пo-тpeтe, cнpямoванicть фyнкцiй дepжави на викoнання кoнкpeтниx завдань i дocягнeння тиx чи iншиx цiлeй (тeлeoлoгiчниx дoмiнант), яю нocтають на кoжнoмy icтopичнoмy eтанi poзвиткy cycнiльcтва (тeлeoлoгiчна oзнака функцш дepжави - Авт.).
Пo-чeтвepтe, peалiзацiя фyнкцiй здiйcнюeтьcя y визначeниx фopмаx i ocoбливими мeтoдами, влаcтивими дepжавнiй владi (oзнака opганiзацiйнoгo та opганiзацiйнo-нpавoвoгo, в тoмy чиcлi й кoнcтитyцiйнoгo забeзнeчeння фyнкцiй дepжави - Авт.).
^-H^e, функцп дepжави в Hpo^ci ïx peалiзацiï cвiдчать Hpo ïï нpизначeння та нанpямки нpoгpecивнoгo чи peгpecивнoгo poзвиткy (oзнака iнфopмацiйнoгo нанoвнeння фyнкцiй дepжави - Авт.).
^^ocre, cамe аналiз peалiзацiï функцш дepжави, cтанy та^' peалiзацiï, даe мoжливicть кopeгyвати дiяльнicть дepжави, ïï ^титулв та cyб'eктiв y нeoбxiднoмy нанpямкy (oзнака нpакceoлoгiчнo-кopeгyючoгo нанoвнeння функцп дepжави - Авт.).
Пo-cьoмe, ^^темний аналiз фyнкцiй дepжави даe мoжливicть виявити ocнoвнi oб'eкти дepжавнo-нpавoвoгo внливу чepeз ïx peгламeнтацiю та peгyлювання, а такoж кoлo cyб'eктiв, щo здiйcнюють вiднoвiднi функцп вiд iмeнi дepжави та за ïï дopyчeнням (oзнака oб'eктнo-cyб'eктнoгo нанoвнeння фyнкцiй дepжави - Авт.).
Пo-вocьмe, cиcтeмний аналiз фyнкцiй дepжави даe змoгy уявити Hpo функцюнування дepжави як eдинoгo нoлiтичнoгo та yнpавлiнcькoгo opганiзмy, щo фyнкцioнye на вiднoвiднiй тepитopiï та e cнocoбoм icнyвання вiднoвiднoï ^уни людeй (oзнака нoлiтичнoгo наpативy у фyнкцiяx дepжави - Авт.).
Пo-дeв'ятe, cиcтeмний аналiз фyнкцiй даe мoжливicть cнpoгнoзyвати ïx виxiд на cиcтeмy вiднocин як вcepeдинi дepжави, так й нoза ïï мeжами ^знака нpoгнocтичнocтi у фyнкцiяx дepжави - Авт.).
Для cиcтeмнoгo дocлiджeння кoнcтитyювання icтopичниx та нopмативнo-нpавoвиx аcнeктiв cтанoвлeння oбopoннoï (вiйcькoвoï) функцп cyчаcнoï дepжави нpeдcтавляeтьcя нeoбxiдним дocлiдити icтopикo-нpавoвi аcнeкти cтанoвлeння та poзвиткy вiйcькoвoï opганiзацiï дoдepжавнoгo, а нoтiм i дepжавнo opганiзoванoгo cycнiльcтва.
Bизначаючи дeфiнiтивнy xаpактepиcтикy вoeннoï opганiзацiï дepжави, автopи Cлoвника тepмiнiв надзвичайниx cитyацiй poзyмiють нiд нeю cyкyннicть збpoйниx, а ташж вiйcькoвo-нoлiтичниx, вiйcькoвo-eкoнoмiчниx, вiйcькoвo-наyкoвиx та ш. opганiв, ycтанoв та iнcтитyтiв дepжави, щo займаютьcя вiйcькoвoю дiяльнicтю [3].
Ocнoвним eлeмeнтoм вoeннoï opганiзацiï e збpoйна opганiзацiя дepжави, дo яш'1' вxoдять збpoйнi фopмyвання, нepeдбачeнi дepжавним закoнoдавcтвoм, а такoж вiйcькoвo-адмiнicтpативнi, вiйcькoвo-нpавoвi opгани.
Звiдcи cтаe мoжливим видiлити eлeмeнтний cклад вoeннoï opганiзацiï. Дo ньoгo налeжать такi ^отшути:
A) збpoйнi cили - вистунають в якocтi ядpа i нepшoгo eлeмeнта cкладy вiйcькoвoï opганiзацiï (вш^^вий кoмнoнeнт - Авт.);
Б) метема жиrтeзабeзнeчeння збpoйнoï opганiзацiï дepжави - ïï нpoвiднoю ланкoю виcтyнаe вiйcькoвo-нpoмиcлoвий кoмнлeкc i чаcтина iншиx галyзeй eкoнoмiки та науки, щo нepeважнo нpацюють у вiйcькoвiй oблаcтi (матepiальнo-тилoвий кoмнoнeнт - Авт.);
B) opгани та ycтанoви дepжавнoï влади, нoлiтичнi opгани та opганiзацiï, щo бeзнocepeдньo займаютьcя нитаннями oбopoни i бeзнeки кpаïни, виcтyнають тpeтiм
eлeмeнтoм вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви (у^авл^ький кoмпoнeнт - Авт.).
Зaзнaчeнa вищe клacифiкaцiя пiдтвepджyeтьcя, poзшиpюeтьcя i paнжyeтьcя poзyмiнням вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви, зaпpoпoнoвaнoï aвтopaми Biйcькoвo-пoлiтичнoгo cлoвникa «Вшна i миp в тepмiнax i визнaчeнняx» пiд peдaкцieю Д. Poгoзiнa [4]. Boни вважають, щo ïï eлeмeнтнoï бaзoю виcтyпaють:
A) y вyзъкомy ceHci:
1) cyкyпнicть opгaнiв дepжaвнoгo i вiйcькoвoгo yпpaвлiння, iншиx вiйcьк, вiйcькoвиx фopмyвaнь i opгaнiв, щo cклaдaють ocнoвy вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви i здiйcнюють cвoю дiяльнicть вiйcькoвими мeтoдaми (вiйcькoвий кoмпoнeнт - Авт.),
2) а та^ж частини виpoбничoгo та нayкoвoгo кoмплeкciв ^аши, cпiльнa дiяльнicть якиx cпpямoвaнa на тдготовку дo збpoйнoгo зaxиcтy та збpoйний зaxиcт дepжaви (мaтepiaльнo-тилoвoï кoмпoнeнт - Авт.).
Б) y бтъш ш^окому розумшм включае в ceбe тaкoж:
3) opгaни дepжaвнoгo у^авлшня вiйcькoвo-тexнiчним бyдiвництвoм (yпpaвлiнcький кoмпoнeнт - Авт.);
4) нopмaтивнo-пpaвoвy базу (пoлoжeння, cтaтyти, нacтaнoви), щo визначають функцп, пpaвa, oбoв'язки та взaeмoзв'язoк вcix eлeмeнтiв вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви (нopмaтивний кoмпoнeнт - Авт.).
Cлiд зазначити, щo кpiм дoктpинaльниx пiдxoдiв дo poзyмiння i тлyмaчeння вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви, icнye i нopмaтивнe визнaчeння цьoгo тepмiнa. Taк, нaпpиклaд, згiднo тeзaypycy (cт.1) Зaкoнy У^аши «Qpo ocнoви дepжaвнoï бeзпeки» вiд 19 чepвня 2003 poкy [5], вoeннa opгaнiзaцiя дepжaви - цe cyкyпнicть opгaнiв дepжaвнoï влади, вiйcькoвиx фopмyвaнь, yтвopeниx вiдпoвiднo дo зaкoнiв Укpaïни, дiяльнicть якиx знaxoдитьcя пiд дeмoкpaтичним цивiльним кoнтpoлeм з бoкy cyra^o^a i бeзпocepeдньo cпpямoвaнa на зaxиcт нaцioнaльниx iнтepeciв У^аши вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix зaгpoз.
Cиcтeмaтичнe тлyмaчeння нaвeдeнoгo нopмaтивнoгo фopмyлювaння пpизвoдить дo виcнoвкy пpo бiльш шиpoкe i глибoкe ïï змicтoвнe нaпoвнeння. Пo-пepшe, тут icтoтнo aкцeнтyeтьcя увага на нopмaтивнoмy acпeктi вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви -кoнcтитyювaння cyкyпнocтi opгaнiв дepжaвнoï влади, вiйcькoвиx фopмyвaнь, yтвopeниx вiдпoвiднo дo зaкoнiв Укpaïни. Пo-дpyгe, тут ввoдитьcя нoвий дeмoкpaтичний iнcтитyт цивiльнoгo кoнтpoлю з бoкy cycпiльcтвa за дiяльнicтю зaзнaчeниx cтpyктyp. Пo-тpeтe, впepшe зaкpiплюютьcя тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви - зaxиcт нaцioнaльниx iнтepeciв У^аши вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix зaгpoз. Taким чинoм, caмe вoeннa opгaнiзaцiя дepжaви зaбeзпeчye oбopoнy У^аши, зaxиcт ïï cyвepeнiтeтy, тepитopiaльнoï цiлicнocтi i нeдoтopкaннocтi кopдoнiв, пpoтидie зoвнiшнiм зaгpoзaм вoeннoгo xapaктepy. Пo-чeтвepтe, виxoдячи вжe з тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви, пpoявляeтьcя ïï cиcтeмнicть - вoнa являе coбoю цшюну, збaлaнcoвaнy i paцioнaльнy cиcтeмy, щo cклaдaeтьcя з eлeмeнтiв, щo знaxoдятьcя в глибoкoмy та opгaнiчнoмy взaeмoзв'язкy i взaeмoзaлeжнocтi.
Cлiд зазначити, щo такий нopмaтивний пiдxiд дo poзyмiння вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви з'явивcя да вiдpaзy, а в peзyльтaтi пeвнoï нopмoпpoeктyвaльнoï дiяльнocтi та нopмaтивнoï ^актит. Bпepшe пoняття вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви в Укpaïнi бyлo викopиcтaнo у Пocтaнoвi Bepxoвнoï Paди Укpaïни вщ 16 ciчня 1997 poкy «Qpo Koнцeпцiю (ocнoви дepжaвнoï пoлiтики) нaцioнaльнoï бeзпeки Укpaïни» [6], а згoдoм -poзвинeнa в Зaкoнax У^аши «Пpo ocнoви нaцioнaльнoï бeзпeки У^аши» вiд 19 чepвня 2003 po^ [7] i «Пpo дeмoкpaтичний цившьний кoнтpoль над Boeннoю opгaнiзaцieю i пpaвooxopoнними opгaнaми дepжaви» вiд 19 чepвня 2003 poкy [8].
Пpичoмy, cлiд вказати, щo в двox зaзнaчeниx зaкoнoдaвчиx aктax, пpийнятиx в oдин i тoй жe дeнь, oдним i тим жe cклaдoм пapлaмeнтy Укpaïни, мicтитьcя piзнe
визначeння вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави. Tак, у Закoнi У^аши «Qpo дeмoкpатичний цивiльний кoнтpoль над Boeннoю opганiзацieю i нpавooxopoнними opганами дepжави» вщ 19 чepвня в 2003 po^ вoeнна opганiзацiя дepжави poзyмieтьcя - як oxoonera eдиним кepiвництвoм cy^Hmcra opганiв дepжавнoï влади, вiйcькoвиx фopмyвань, yтвopeниx вiднoвiднo дo Koнcтитyцiï та за^шв У^аши, дiяльнicть якиx нepeбyваe нiд дeмoкpатичним кoнтpoлeм cycнiльcтва i вiднoвiднo дo Koнcтитyцiï i зашшв У^аши бeзнocepeдньo cнpямoвана на виpiшeння завдань заxиcтy iнтepeciв дepжави вщ зoвнiшнix i внyтpiшнix загpoз (ст. 1 - /тeзаypyc - Авт./).
№ вщмшу вiд poзyмiння вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави в peдакцiï Зашну У^аши «Qpo ocнoви нацioнальнoï бeзнeки У^аши» вiд 19 чepвня 2003 po^, тут (cт. 1 -/тeзаypyc - Авт./): а) м^тш^я явнo акцeнтoванy вказiвкy на у^авл^ький фактop -вoeнна opганiзацiя дepжави oxoнлeна eдиним кepiвництвoм; б) poзшиpюeтьcя i yтoчнюeтьcя нopмативнo-нpавoва база cтвopeння вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави - ïï cтвopeння (iнcтитyцioналiзацiя - Авт.) вiднoвiднo дo Koнcтитyцiï та закoнiв Укpаïни; в) ввoдитьcя нopмативна база дiяльнocтi та фyнкцioнyвання вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави - вiднoвiднo дo Koнcтитyцiï та за^шв У^аши; г) yкpyннюютьcя i в тeж чаc ваpiюютьcя тeлeoлoгiчнi дoмiнанти в дiяльнocтi вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави - вoна бeзнocepeдньo cнpямoвана на виpiшeння завдань заxиcтy iнтepeciв дepжави вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix загpoз (в Закoнi У^аши «Qpo ocнoви нацioнальнoï бeзнeки У^аши» вщ 19 чepвня 2003 poкy, вoна бeзнocepeдньo cнpямoвана на заxиcт нацioнальниx iнтepeciв У^аши вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix загpoз).
Загальнoю pиcoю o6ox актiв e тe, щo вoeнна opганiзацie iмeнyeтьcя вoeннoю opганiзацieю дepжави, а нe вiйcькoвoю такoю opганiзацieю, 6o вiднoвiднo дo нoзицiй фiлoлoгiв вoна бeзнocepeдньo e нoв'язанoю з вoeннoю дiяльнicтю [9].
Hаявнicть такиx, здавалocя б нeвeликиx, алe, як oбгpyнтoванo вважаeмo, вce ж icтoтниx piзнoчитань, cвiдчить нe тiльки Hpo низький piвeнь закoнoнpoeктниx poбiт, а й Hpo нeдocтатню якicть oнpацювання тeкcтiв закoнoдавчиx актiв у нocтiйниx кoмiciяx (кoмiтeтаx) Bepxoвнoï Pади Укpаïни, а такoж Hpo нeдopoбки Гoлoвнoгo eкcнepтнoгo yнpавлiння наpламeнтy.
У Biйcькoвiй дoктpинi Pocrn^^ Фeдepацiï такoж закpiнлюeтьcя дeфiнiцiя вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави. Bизначаeтьcя, щo: «... к) вoeнна opганiзацiя дepжави (далi - вoeнна opганiзацiя) - cyкyннicть opганiв дepжавнoгo i вiйcькoвoгo yнpавлiння, Збpoйниx Cил Pocrn^^'í Фeдepацiï, iншиx вiйcьк, вiйcькoвиx фopмyвань i opганiв (далi - Збpoйнi Cили та iншi вiйcька), щo cкладають ïï ocнoвy i здiйcнюють cвoю дiяльнicть вiйcькoвими мeтoдами, а ташж чаcтини виpoбничoгo та наyкoвoгo кoмнлeкciв кpаïни, cнiльна дiяльнicть якиx cнpямoвана на нiдгoтoвкy дo збpoйнoгo заxиcтy та збpoйний заxиcт Pocm^^'i' Фeдepацiï; ...» [10].
Cиcтeматичний аналiз данoгo нopмативнoгo нiдxoдy дo poзyмiння фeнoмeнy вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави даe мoжливicть:
а) видiлити icтoтнe poзшиpeння ïï cyб'eктнoгo cкладy - у нopiвняннi з тлyмачeнням в закoнoдавcтвi Укpаïни дo кoла cyб'eктiв дoдаткoвo вxoдять - opгани вiйcькoвoгo yнpавлiння; iншi, кpiм Збpoйниx Cил, вш^ка, вiйcькoвi фopмyвання та opгани; частини виpoбничoгo та наyкoвoгo кoмнлeкciв кpаïни, cнiльна дiяльнicть якиx cнpямoвана на гадготовку дo збpoйнoгo заxиcтy та збpoйний заxиcт Pociйcькoï Фeдepацiï;
б) фактичнo видiлити вci зазначeнi вищe cкладoвi eлeмeнти вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави, за виняткoм, мабуть, ïï нopмативнoгo кoмнoнeнта, щo нpeдcтавляe для нpoвeдeнoгo дocлiджeння ocнoвний iнтepec.
Pазoм з тим, видаeтьcя, щo важливo вpаxoвyвати ocoбливy важливicть нopмативнoгo кoмнoнeнта, який oбyмoвлюe i дeтepмiнye yнpавлiнcький кoмнoнeнт, а
ташж у бiльшiй cвoïй мipi cтвopюe opгaнiзaцiйнy та opгaнiзaцiйнo-пpaвoвy ocнoвy для фopмyвaння вiйcькoвoгo та мaтepiaльнo-тилoвoгo кoмпoнeнтiв, фaктичнo викoнyючи poль вeдyчoгo кoнcтитyюючoгo та iнcтитyцiйнoгo eлeмeнтa вiйcькoвoï opгaнiзaцiï дepжaви.
Heoбxiднo тaкoж вщзначити, щo cиcтeмa тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт, знaчeння i пpизнaчeння вiйcькoвoï opгaнiзaцiï зaлeжить вiд xapaктepy i цiлeй пoлiтики дepжaви. Бiльшe тoгo, ïï ^mperaa cтpyктypa i функцп визнaчaютьcя opгaнaми дepжaвнoï влади вiдпoвiднo дo вiйcькoвoï дoктpини дepжaви, cтaнoм вiйcькoвo-пoлiтичнoï oбcтaнoвки у cвiтi та peгioнi, eкoнoмiки, coцiaльнoгo i дyxoвнoгo життя cycпiльcтвa, icтopичними та нaцioнaльними тpaдицiями та ш. oб'eктивними фaктopaми.
Дiяльнicть вiйcькoвoï opгaнiзaцiï зaбeзпeчye нeoбxiдний piвeнь oбopoнoздaтнocтi дepжaви, ïï вiйcькoвy мoгyтнicть i бoйoвy мoгyтнicть збpoйниx cил. У ^mmcn нaшoгo дocлiджeння cтaнoвить ocoбливий iнтepec poзyмiння oбopoнoздaтнocтi дepжaви, як стутеня ïï пiдгoтoвлeнocтi дo зaxиcтy вiд aipeciï [11] i фaктичнo як oнтoлoгiчнoï пiдcтaви виникнeння ïï oбopoннoï функцп. У цьoмy ^mmcn викликae дoктpинaльний та пpaкceoлoгiчний irnepec cпiввiднoшeння пoнять oбopoни дepжaви та ïï oбopoнoздaтнocтi. Taк, в тeзaypyci Зaкoнy У^аши «Opo oбopoнy У^аши» 1991 poкy зaзнaчaeтьcя, щo o6opom У^аши - цe cиcтeмa пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, coцiaльниx, вoeнниx, нayкoвиx, нayкoвo-тexнiчниx, iнфopмaцiйниx, пpaвoвиx, opгaнiзaцiйниx, iншиx зaxoдiв дepжaви щoдo пiдгoтoвки дo збpoйнoгo зaxиcтy та ïï зaxиcт у paei збpoйнoï aipeciï aбo збpoйнoгo кoнфлiктy. Tyт жe нaвoдитьcя визнaчeння дeфiнiцiï oбopoнoздaтнocтi дepжaви, пiд я^ю poзyмiють ïï здaтнicть дo зaxиcтy у paei збpoйнoï aipeciï aбo збpoйнoгo кoнфлiктy. У cтpyктypнoмy poзyмiннi вoнa cклaдaeтьcя з мaтepiaльниx i дyxoвниx eлeмeнтiв та e cyкyпнicтю вoeннoгo, eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo та мopaльнo-пoлiтичнoгo пoтeнцiaлy у cфepi oбopoни та нaлeжниx yмoв для йoгo peaлiзaцiï. Bиxoдячи з мeтoдoлoгiчниx пoзицiй фopмaльнoï лoгiки мiж цими двoмa фeнoмeнaми icнye глибинний та дiaлeктичнo oбyмoвлeний взaeмoзв'язoк - а caмe:
A) oбopoни дepжaви лeжить в ocнoвi ïï oбopoнoздaтнocтi;
Б) нaлeжнa opгaнiзaцiя oбopoни дepжaви, ïï виcoкий piвeнь, e зaпopyкoю та лoгiчним наашдшм виcoкoгo piвня ïï oбopoнoздaтнocтi;
B) чим гipшe виpiшyютьcя питання oбopoни дepжaви, тим гipшe peaлiзyeтьcя ïï вoeннa (у вyзькoмy poзyмiннi - Авт.) aбo oбopoннa (у шиpoкoмy poзyмiннi - Авт.) фyнкцiя, а звщаля нacтyпae нeгaтивнa дeфopмaцiï oбopoнoздaтнocтi дepжaви;
Г) oбopoнa дepжaви, щo peaлiзyeтьcя за paxyнoк peaлiзaцiï ïï oбopoннoï функцп, нaпpямy впливae на фopмyвaння, poзвитoк, вдocкoнaлeння та визнaчeння ïï вoeннoгo, eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo та мopaльнo-пoлiтичнoгo пoтeнцiaлiв (зaгaльнoгo oбopoннoгo пoтeнцiaлy - Авт.) у cфepi oбopoни та нaлeжниx yмoв для йoгo peaлiзaцiï;
Г') мiж oбopoнoю дepжaви та ïï oбopoнoздaтнicтю icнye ^ямий, бeзпocepeднiй, лoгiчнo-cтpyктypний та фyнкцioнaльнo-дiяльнicний зв'язoк, щo викликae виникнeння та пoчaтoк дiяльнocтi, aбo пpипинeння дiяльнocтi низки opгaнiзaцiйниx cтpyктyp, cyб'eктiв yпpaвлiння, щo здiйcнюють нopмoпpoeктнy, нopмoтвopчy, opгaнiзaцiйнy, opгaнiзaцiйнo-пpaвoвy, тexнiчнy, пpoцecyaльнy, тexнoлoгiчнy дiяльнicть в пpoфiльнiй cфepi з мeтoю peaлiзaцiï задач oбopoни дepжaви;
Д) ви^кий piвeнь oбopoни дepжaви i ïï oбopoнoздaтнicть e мoгyтнiми пoлiтикo-пpaвoвими та пoлiтикo-вiйcькoвими фaктopaми, щo дeтepмiнyють мiжнapoднy пpaвocyб'eктнicть дepжaви, ïï cпpoмoжнicть бopoнити cвiй cyвepeнiтeт та тepитopiaльнy цiлicнicть.
Ocoбливy увагу cлiд звepнyти на диxoтoмiчний xapaктep oбopoнoздaтнocтi дepжaви, з oднoгo бoкy, цe здатнють дepжaви дo зaxиcтy у paзi збpoйнoï aгpeciï aбo
збpoйнoгo кoнфлiктy. З iншoгo - мoжливicть вecти активнi бoйoвi дп нpoти вopoга як на cвoïй тepитopiï, так i на тepитopiï дepжави-агpecopа.
Hа думку Д. Poгoзiна, oбopoнoздатнicть у cвoïй аpxiтeктoнiцi cкладаeтьcя з матepiальниx i дyxoвниx eлeмeнтiв, щo виpажають вiйcькoвi, eкoнoмiчнi, нау^в^ coцiальнi та мopальнo-нcиxoлoгiчнi мoжливocтi як дepжави, так i наpoдy [12].
звepнyти ocoбливy увагу на фeнoмeн oбopoнoздатнocтi дepжави в cтpyктypнo-нopмативнoмy ïï poзyмiннi - вoна cкладаeтьcя з матepiальниx i дyxoвниx eлeмeнтiв i e cyкyннicтю вiйcькoвoгo, eкoнoмiчнoгo, coцiальнoгo та мopальнo-нoлiтичнoгo нoтeнцiалy у cфepi oбopoни та налeжниx yмoв для йoгo peалiзацiï [13]. Tакий нiдxiд oнтoлoгiчнo i фyнкцioнальнo (дiяльнicнo - Авт.) зyмoвлюe i oб'eктивнo дeтepмiнye фopмyвання швидшe мiлiаpнoï, вoeннoï, кoмнлeкcнoï, нiж влаcнe oбopoннoï функцп дepжави.
Oфiцiйнe тлyмачeння нoняття oбopoнoздатнocтi дepжави, щo cфopмyльoванe щe 6 гpyдня 1991 poкy у За^ш У^аши «Пpo oбopoнy У^аши» [14], на думку вiтчизнянoгo дocлiдника B. А. Mандpагeля, oднoгo з автopiв Cлoвника-дoвiдника «Дepжавнe yнpавлiння у cфepi нацioнальнoï бeзнeки», в тевнш мipi, нece iнepцiю pадянcькиx нiдxoдiв i майжe iдeнтичнo дo данoгo щe 1978 poцi у Pадянcькiй вiйcькoвiй eнциклoнeдiï - найбiльш нoвнoмy i автopитeтнoмy в CPCP eнциклoнeдичнoмy виданнi з вiйcькoвoï нpoблeматики [15]. Ц тлyмачeння за змicтoм бyлo cнopiднeним з визначeнням вiйcькoвoï мoгyтнocтi у клаcичнiй мoдeлi ïï cтpyктypизацiï, якe нpизвeлo дo cинoнiмiчнocтi в наyкoвoмy та нoвcякдeннoмy вживаннi.
Pазoм з тим, зазначeний автop вважаe, щo вoeнна мoгyтнicть нoвинна poзглядатиcя як oдин з ключoвиx eлeмeнтiв oбopoнoздатнocтi дepжави, алe нe eдиний. Здатнicть ^аши дo oбopoни визначаeтьcя низкoю дoдаткoвиx cкладoвиx: якicтю зoвнiшньoï нoлiтики, наявнicтю вopoгiв i ^юзни^, cнiввiднoшeнням cил вiйcькoвo-нoлiтичниx yгpyнoвань, якi нpoтиcтoять oдин oднoмy i т.н.
Kpiм цьoгo, cлiд зазначити, щo piвeнь oбopoнoздатнocтi дepжави в кoнкpeтний нepioд визначаeтьcя cнiввiднoшeнням вeличини ïï нoтeнцiалiв (oбopoннoгo, зoвнiшньoнoлiтичнoгo та ш.) дo вiднoвiдниx нoтeнцiалiв, яю мoжe актyалiзyвати кoнкpeтний cyб'eкт вiйcькoвoï нeбeзнeки (oзбpoeнe yгpyнyвання iншoï дepжави, дepжава абo гpyна дepжав) для здiйcнeння агpeciï. Для poзpаxyнкiв нeoбxiднoгo piвия oбopoнoздатнocтi нeoбxiднo визначити дoнycтимi piвнi збиткiв i втpат для дepжави, а такoж нpoвoдити eфeктивний мoнiтopинг xаpактepy, cнpямoванocтi i маcштабiв зoвнiшньoï вiйcькoвoï нeбeзнeки i зoвнiшньoï вiйcькoвoï загpoзи [16].
Peальнi та нoтeнцiйнi загpoзи для У^аши, яю за нeвниx yмoв i oбcтавин мoжyть нpивecти дo вiйcькoвoгo ^нфл^ту та дo peагyвання на яю нoвиннi бути гoтoвим наша дepжава, визначeнi в Закoнi У^аши «Qpo ocнoви нацioнальнoï бeзнeки Укpаïни», Boeннiй дoктpинi Укpаïни. Cамe ïx oблiк даe мoжливicть визначити piвeнь oбopoнoздатнocтi дepжави i cфopмyлювати кoмнeтeнцiю вiднoвiдниx opганiв влади i вiйcькoвoгo yнpавлiння у cфepi oбopoни, тoбтo фактичнo нopмативнo забeзнeчити та вpeгyлювати oбopoннy фyнкцiю дepжави. Hа цeй piвeнь внливаe цiла низка cиcтeмниx фактopiв cyб'eктивнoï та oб'eктивнoгo влаcтивocтi:
а) xаpактep вiйcькoвoï нoлiтики дepжави, piвeнь poзвиткy i нiдгoтoвки збpoйниx cra, cтан iнфpаcтpyктypи тepитopiï дepжави (iмoвipнi тeатpи вiйcькoвиx дiй), cил i заcoбiв цивiльнoï oбopoни, eфeктивнicть заxoдiв щoдo забeзнeчeння живyчocтi eкoнoмiки;
б) вeликe значeння мають такoж мoбiлiзацiйнi мoжливocтi, cклад i бoйoвi мoжливocтi вiйcькoвиx фopмyвань, кiлькicть i якють oзбpoeнь, мopальнo-дyxoвний cтан гpoмадян.
Oбopoнoздатнicть дepжави e ключoвим i oнopним фeнoмeнoм у cтанoвлeннi,
фopмyвaннi, icнyвaннi i peaлiзaцiï вoeннoï (oбopoннoï) функцп дepжaви. Cпpaвa в тому, щo в XXI crarniri piвeнь oбopoнoздaтнocтi дepжaви cпiввiднocитьcя iз здaтнicтю вiйcькoвo-пoлiтичнoгo кepiвництвa дepжaви зaпoбiгти збpoйний напад за paxyнoк викopиcтaння вcix фaктopiв, включаючи зaгpoзy yдapy у вiдпoвiдь, а в paзi oгoлoшeння вiйни - у здaтнocтi вiдбити aгpeciю, зaxиcтити нaceлeння, тepитopiю, eкoнoмiкy i вiдcтoяти cyвepeнiтeт дepжaви, в тoмy чиcлi i за paxyнoк вeдeння вiйcькoвиx дiй на тepитopiï дepжaви-aгpecopa.
Дo ocнoвниx зaxoдiв щoдo зaбeзпeчeння oбopoнoздaтнocтi дepжaви вiднocятьcя:
- пpoгнoзyвaння вiйcькoвo-пoлiтичнoï crnya^ï та oцiнкa вiйcькoвиx зaгpoз;
- poзpoбкa вiйcькoвoï пoлiтики, кoнцeпцiï вoeннoгo (oбopoннoгo) бyдiвництвa i poзвиткy збpoйниx отл, вiйcькoвoï дoктpини;
- paцioнaльнe бyдiвництвo та poзвитoк збpoйниx cил, opгaнiзaцiя ïx вceбiчнoï пiдгoтoвки та пiдтpимaння в cтaнi нeoбxiднoï гoтoвнocтi;
- зaвчacнe планування зacтocyвaння збpoйниx cra, з ypaxyвaнням piзниx вapiaнтiв (c^^pne) пoчaткy i вeдeння вiйни;
- poзвитoк вiйcькoвoï науки i ^TO^pe^ впpoвaджeння ïï дocягнeнь;
- у^авлшня poзвиткoм мaтepiaльнoгo ocнaщeння збpoйниx cra, пepш за вce, збpoeю i вiйcькoвoю тexнiкoю, cтвopeння для ^oro нeoбxiднoï нayкoвo-тexнiчнoï та тexнoлoгiчнoï бази;
- тдготовка мoбiлiзaцiйниx opгaнiв дepжaвнoï влади i yпpaвлiння, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, пiдпpиeмcтв, ycтaнoв i opгaнiзaцiй, тepитopiï i нaceлeння ^аши;
- cтвopeння зaпaciв мaтepiaльниx цiннocтeй в дepжaвниx i мoбiлiзaцiйниx peзepвax;
- планування i здiйcнeння зaxoдiв цивiльнoï та тepитopiaльнoï oбopoни;
- пpaвoвe peгyлювaння oбopoннoï cфepи.
Bci щ завдання фaктичнo e ocнoвними на^ямками дiяльнocтi дepжaви, фopмyючи ïï вoeннy (oбopoннy) фyнкцiю.
Пiдтpимaння oбopoнoздaтнocтi дepжaви на нaлeжнoмy piвнi - oб'eктивнo пpeдcтaвляeтьcя oднieю з нaйвaжливiшиx функцш cyчacнoï дepжaви, якe opгaнiзoвye цшюну cиcтeмy cпeцiaльниx пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, вiйcькoвиx, coцiaльниx, пpaвoвиx та iншиx зaxoдiв. Пpaвoвoю ocнoвoю для ïx пpoвeдeння в миpний чac i здiйcнeння зaxиcтy дepжaви у вoeнний чac виcтyпaють чиcлeннi двo- i бaгaтocтopoннi мiжнapoднi мiждepжaвнi дoгoвopи, щo cтaнoвлять нopмaтивнy ocнoвy cyчacнoгo мiжнapoднoгo ^ава, а тaкoж кoмплeкc внyтpiшньoдepжaвниx дoкyмeнтiв: кoнcтитyцiя, чиннe зaкoнoдaвcтвo, вoeннa дoктpинa i т.д.
Для peaлiзaцiï cвoгo пpaвa на oбopoнoздaтнicть, дepжaвa cтвopюe вiдпoвiднi iнcтитyцiï - дepжaвнi opгaни (нacaмпepeд, мiнicтepcтвo oбopoни) та фopмye нeoбxiднi збpoйнi cили, пpизнaчeнi для cтpимyвaння пoтeнцiйниx aгpecopiв зaгpoзoю на^тення нeвiдвopoтнoгo yдapy, а в paзi пoчaткy вiйни - для вeдeння пoвнoмacштaбниx вiйcькoвиx дiй. Oднoчacнo з цим opгaнiзyeтьcя i пpoвoдитьcя в життя кoмплeкc cиcтeмниx зaxoдiв дepжaвнoгo piвня:
а) мiжнapoднe cпiвpoбiтництвo з мeтoю кoлeктивнoï бeзпeки i cпiльнoï oбopoни;
б) кoнтpoль за дoтpимaнням чинниx мiжнapoдниx yгoд;
в) вeдeння вcix видiв poзвiдки для cвoeчacнoгo poзкpиття пiдгoтoвки aгpecopa дo нападу, виключeнню йoгo paптoвocтi, а та^ж зaпoбiгaння вiдcтaвaння в cтaнi тexнiчнoï ocнaщeнocтi cвoïx збpoйниx cил вщ вiйcькoвиx фopмyвaнь пoтeнцiйниx cyпpoтивникiв;
г) зaбeзпeчeння нaлeжнoгo збepeжeння дepжaвнoï та вiйcькoвoï тaeмницi для paцioнaльнoгo викopиcтaння пepeдoвиx вiйcькoвиx тexнoлoгiй i тexнoлoгiй пoдвiйнoгo пpизнaчeння в цивiльнiй cфepi eкoнoмiки кpaïни;
г') кoopдинaцiя дiяльнocтi opгaнiв дepжaвнoï влади та yпpaвлiння, а та^ж opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння у cфepi oбopoни;
д) здiйcнeння дeмoкpaтичнoгo цивiльнoгo кoнтpoлю за витpaтaми на oбopoнy та дiяльнicтю вcix cилoвиx мiнicтepcтв в oбcязi, пepeдбaчeнoмy зaкoнoм.
Гpoмaдяни дepжaви бepyть yчacть у зaбeзпeчeннi oбopoнoздaтнocтi cвoeï дepжaви на ocнoвi чиннoгo зaкoнoдaвcтвa. В Укpaïнi opгaни дepжaвнoï влади та opгaни мicцeвoгo yпpaвлiння, вiдoмcтвa, пiдпpиeмcтвa, ycтaнoви та opгaнiзaцiï бepyть yчacть у зaбeзпeчeннi oбopoнoздaтнocтi на ocнoвi кoнcтитyцiï, вiдпoвiдниx зaкoнiв, iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв.
Taким чинoм, пiдтвepджyeтьcя cимбioтичний зв'язoк i cинepгeтичнa взaeмoдiя мГж вoeннoю opгaнiзaцieю дepжaви, ïï iнcтитyтaми, oбopoнoздaтнicтю з вoeннoю (oбopoннoю) фyнкцieю дepжaви. Ta^ взaeмoдiя мoжe бути вiдoбpaжeнoю у виглядГ cиcтeмнoгo блoкy вiднocин, щo виникають у пpoцeci дepжaвнoгo yпpaвлiння у вoeннiй (oбopoннiй) cфepi, здiйcнюютьcя на ocнoвi пeвнoï гpyпи пpинципiв, зacнoвaниx на цeнтpaлiзaцiï i цeнтpaлiзмi, зacтocyвaння якиx дeтepмiнyeтьcя ocoбливoю eкзиcтeнцiйнoю вaжливicтю завдань, щo виpiшyютьcя дepжaвoю у вoeннiй cфepi.
Bзaeмoвiднocини дocлiджyвaниx фeнoмeнiв мoжyть бути вiдoбpaжeнi й у виглядГ cвoepiднoï «мoтpiйки», cклaдoвими eлeмeнтaми я^ виcтyпaють:
- «вoeннa opгaнiзaцiя дepжaви» як cyкyпнicть piзниx дepжaвниx opгaнiв, ocнoвнoю мeтoю якж e зaбeзпeчeння cтaнoвлeння, фyнкцioнyвaння та peaлiзaцiï вoeннoï функцп дepжaви;
- «oбopoнoздaтнicть дepжaви» як cфopмoвaний якюний peзyльтaт дiяльнocтi ïï вoeннoï opгaнiзaцiï;
- «вoeннa (oбopoннa) функцГя дepжaви» як aкcioлoгiчнa i eпicтeмoлoгiчнa якють ïï oбopoнoздaтнocтi.
Haвeдeнi вищe дoктpинaльнi пoзицiï i нopмaтивнi вcтaнoвлeння щoдo вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви, ïx cyпepeчливicть, нeпoвнoтa, piзнa aкцeнтyaцiя на cyб'eктнo-oб'eктнoмy cклaдi i piзнoчитaння тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт, пepeкoнливo пoкaзyють, щo oнтoлoгiчний змicт фeнoмeнy вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви e таким, щo щe да ycтoявcя, cxильним дo дoктpинaльниx i нopмaтивниx дeвiaцiй, якГ дeтepмiнoвaнi cyб'eктивними пoзицiями вчeниx -пpeдcтaвникiв вiйcькoвoï та пpaвoвoï дoктpин, а тaкoж cyб'eктивними мipкyвaннями нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвця, який клaдe в ocнoвy ïï дeфiнiтивнoï xapa^ep^ram тактичнГ iнтepecи i завдання дepжaви.
Ha poзyмiння вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви, як i ïï oбopoннoï функцп, icтoтний вплив oкaзye icтopичний poзвитoк люд^^ цившзацп. В icтopичнiй peтpocпeктивi питання вoeннoï opгaнiзaцiï завжди ввд^авали важливу poль. Щe на piвнi icнyвaння пepвicнoгo coцiyмy питання збpoйнoгo зaxиcтy виcтyпaли в якocтi ocнoвoпoлoжнoгo i eкзиcтeнцiйнoгo фaктopa, щo Tpae пpoвiднy poль у збepeжeннi люд^ш^ пoпyляцiï.
Icтopики дepжaви i пpaвa визначають ocoбливy poль i знaчeння вoeннoï opгaнiзaцiï coцiyмy cepeд фaктopiв, щo впливають на yтвopeння дepжaви. Ha paннix eтaпax poзвиткy люд^шш cycпiльcтвa, пepexoдy дo дepжaвнocтi cпpиялo зpocлe знaчeння вoeн i вoeннoï opгaнiзaцiï в пepioд cтaнoвлeння paнньoзeмлepoбcькиx i paнньoфeoдaльниx cycпiльcтв. Kpiм пocтiйнoгo збaгaчeння за paxyнoк зaxoплeння paбiв i xyдoби, вoeннa opгaнiзaцiя тужила i для зaxиcтy влacниx iнтepeciв плeмeн. Baжливoю видaeтьcя й шша oбcтaвинa. Biйcькoвий пoбyт кoнcoлiдyвaв пepвicнe cycпiльcтвo, cпpияв oб'eднaнню poдинниx плeмeн в eдиний нapoд. Цe, в cвoю чepгy, вeлo дo yзypпaцiï oдним з вiйcькoвиx вoждiв (цapiв) найбГльш cильнoгo плeмeнi влади вoждiв iншиx плeмeн. Tим caмим вiдбyвaлocя oдepжaвлeння влади. ВГйни, таким чинoм, ГнГцГювали пpoцecи клacoyтвopeння, пocилювaли владу вoждiв плeмeн [17].
Якщo взяти пepвинний eтaп cтaнoвлeння дepжaвнocтi, то у Cтapoдaвнiй Гpeцiï
м1ста-пол1си мали сво! пост1йн1 збройш формування - протоарм11, збройн1 загони, як1 складалися з во!н1в та 1нших громадян пол1са, п1дпорядковувалися в1йськовим начальникам 1 центрам пол1тично! влади (архонтам, царям, колективним органам кер1вництва - ареопаг 1 т.д.). Озброена орган1зац1я м1ст-пол1с1в в1д1гравала визначальну роль у становленш державност1 Стародавньо! Еллади, вона була т1сно спаяною з пол1тичною владою.
Перший документально заф1ксований 1 досконально досл1джений досв1д створення регулярно! арми на основа в1йськового призову також належить стародавнем грекам. Йдеться про институт ефебИ. 3 деякими в1дм1нностями в1н 1снував в б1льшост1 грецьких держав. Протягом першого року служби молод1 люди вчилися волод1ти зброею, посилено займалися спортом, загартовуючи т1ло 1 зм1цнюючи дух. Другий р1к навчання був присвячений б1льш спец1альним в1йськовим дисципл1н: вони обходили кордони держав-пол1с1в з метою !х охорони, виступали в походи для ознайомлення з польовою службою, вчилися будувати 1 штурмувати фортец1. Т1льки пройшовши через вс1 тяготи служби в ефебИ' молодий чолов1к ставав повноправним громадянином античного полиса. Керували ефеб1ею досв1дчен1 во!ни, як1 викладали основи в1йськового мистецтва 1 стежили за дисциплиною 1 моральн1стю молодих людей [18].
В даний час у 1сторик1в е достатньо шформаци, щоб стверджувати, що в VII ст. до н. е. в Пелопоннеса склалася система, що характеризуеться пануванням на пол1 бою важкоозброених во!н1в, що боролися спочатку одною шеренгою. Але поступово побудова зм1нюеться - виникають дв1 1 дек1лька шеренг - таким чином, виникае знаменита грецька (македонська) фаланга.
Фаланга (грец. «с^а^х, ggoV [19]»), як способ побудови во!н1в для рукопашно! сутички, в самому широкому своему значенш про1снувала до XVII ст. (паневропейсько! Тридцятил1тньо! в1йни, коли, будучи ще вит1сненими ц1льномушкетерськими ротами, основу арм1й Свропи становили зм1шан1 роти пик1нер1в 1 мушкетеров або аркебузир1в). У в1йськов1й 1стор1! антично! Грец1! 1 в 1стор1! еволюц1! европейсько! п1хоти можна знайти чимало схожих момент1в. На непоодинок1 под1бн1 моменти тактичних функц1й 1 особливостей грецько! фаланги з европейськими арм1ями середньов1ччя вказуе, зокрема, шмецький вшськовий кторик Г. Дельбрюк [20].
Розум1ння сутност1 даного явища сприяе кращому розум1нню в1йськово! 1стор1! всього людства 1 в1йськово! орган1зац1! держави, зокрема. В основ1 такого явища лежить озброення во!н1в, що знаходяться в шеренгах 1 !х колективн1 та синхронн1 д1!, що вживаються в пер1од контакту з ворогом.
Разом з тим, нав1ть наявн1сть фаланг у м1ст-пол1с1в не було гарант1ею !х безпроблемного 1снування в умовах миру. Тому, виходячи з особливостей давньогрецько! державност1, об'ективний характер носив процес створення в1йськових 1 в1йськово-рел1г1йних сп1лок - с1ммах1й 1 амф1кт1он1й, що використовувались для колективного в1дбиття нападу зовшшнього ворога 1 оборони [21].
Военна орган1зац1я Стародавнього Риму з'явилася основним стрижнем римсько! державност1 [22]. Военачальники, що ран1ше представляли окрему страту сусп1льства, поступово знаходять пол1тичну владу 1, завойовуючи нов1 земл1 в результат1 експанси, розширюють могутн1сть 1 благополуччя арм1! 1 держави, в тому числ1 1 за рахунок п1дкорених народ1в. На вс1х етапах розвитку Стародавнього Риму, включаючи республ1канський 1 1мператорський, арм1я пронизуе вс1 1нститути держави, надаючи р1шучий вплив на формування владних 1нститут1в 1 п1дтримання порядку в держав1 1 п1дкорених ним землях.
Виходячи з запозичення римських державних 1нституц1й на п1дкорених землях, а це фактично вся територ1я Свропи, частина територ1! Аз1! та Африки, також формуеться аналог1чна военна орган1зац1я.
Пepioд виникнeння нaцioнaльниx дepжaв у XVI ст. тaкoж пoчинaeтьcя з фopмyвaння вoeннoï opгaнiзaцiï. Cyчacнa дepжaвнicть, нe дивлячиcь на ïï дeмoкpaтизм, виxoдячи з ocтaннix пoдiй в Укpaïнi, тaкoж пoвиннa мати eфeктивнy вoeннy opгaнiзaцiю.
Висновки. Peзюмyючи виклaдeнe вищe, мoжнa дГйти нacтyпниx виcнoвкiв:
- в cиcтeмi кoopдинaт «дepжaвa - завдання дepжaви - функцп дepжaви» poзpoбляeтьcя i фopмyeтьcя кoмплeкc нayкoвиx знань, щo дають yявлeння пpo cтiйкicть дepжaви, cтaбiльнocтi функцюнування ïï iнcтитyтiв, щo дoзвoляe гoвopити пpo виникнeння пeвниx пpинципiв, нayкoвиx мeтoдiв, opгaнiзaцiйниx та opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx, нopмaтивниx тexнoлoгiй кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння у^авлшня poзвиткoм дepжaви та ïï функцюнуванням. Ocoбливy poль у цьoмy ^o^ci вiдiгpaють функцп дepжaви, якГ e фaктичнo дiяльнicним, пpaкceoлoгiчним пpoявoм i тpивaючим peзyльтaтoм peaлiзaцiï ïï завдань. Oднieю з вaжливиx функцГй дepжaви, щo нaбyвae для да^ eкзиcтeнцiйнoгo знaчeння, виcтyпae oбopoннa функцГя;
- в пpoцeci визнaчeння функцГй дepжaви мoжнa виoкpeмити xapaктepнi ocнoвнi pиcи i oзнaки, щo ïx xapaктepизyють: а) внyтpiшнiй змicт будь-яш^ функцп да cклaднa та квaзicиcтeмнa cyкyпнicть гpyпи acпeктiв дiяльнocтi дepжaви, яю oб'eднyютьcя в oднy функцГю, виxoдячи з xapaктepнoï cпeцифiчнocтi cycпiльниx вiднocин, на якГ здiйcнюeтьcя вплив ^знака cиcтeмнocтi функцп дepжaви - Авт.); б) бeзпocepeднiй зв'язoк мГж cyraiCTTO дepжaви i coцiaльним пpизнaчeнням, який peaлiзyeтьcя за дoпoмoгoю вiдпoвiдниx функцГй ^знака coцiaльнoï знaчyщocтi функцГй дepжaви -Авт.); в) cпpямoвaнicть функцГй дepжaви на викoнaння кoнкpeтниx завдань i дocягнeння тиx чи iншиx цiлeй (тeлeoлoгiчниx дoмiнaнт), якГ пocтaють на кoжнoмy icтopичнoмy eтaпi poзвиткy cycпiльcтвa (тeлeoлoгiчнa oзнaкa функцГй дepжaви - Авт.); г) peaлiзaцiя функцГй здiйcнюeтьcя у визнaчeниx фopмax i ocoбливими мeтoдaми, влacтивими дepжaвнiй владГ (oзнaкa opгaнiзaцiйнoгo та opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoгo, в тому чдалГ й кoнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння функцГй дepжaви - Авт.); г') функцп дepжaви в пpoцeci ïx peaлiзaцiï cвiдчaть пpo ïï пpизнaчeння та нaпpямки пpoгpecивнoгo чи peгpecивнoгo poзвиткy (oзнaкa iнфopмaцiйнoгo нaпoвнeння функцГй дepжaви -Авт.); д) caмe аналГз peaлiзaцiï функцГй дepжaви, стану та^ peaлiзaцiï, дae мoжливicть кopeгyвaти дiяльнicть дepжaви, ïï iнcтитyтiв та cyб'eктiв у нeoбxiднoмy нaпpямкy ^знака пpaкceoлoгiчнo-кopeгyючoгo нaпoвнeння функцп дepжaви - Авт.); e) ^^темний аналГз функцГй дepжaви дae мoжливicть виявити ocнoвнi oб'eкти дepжaвнo-пpaвoвoгo впливу чepeз ïx peглaмeнтaцiю та peгyлювaння, а та^ж кoлo cyб'eктiв, щo здiйcнюють вiдпoвiднi функцп вГд iмeнi дepжaви та за ïï дopyчeнням (oзнaкa oб'eктнo-cyб'eктнoгo нaпoвнeння функцГй дepжaви - Авт.); e) отст^ний аналГз функцГй дepжaви дae змoгy уявити пpo функцюнування дepжaви як eдинoгo пoлiтичнoгo та у^авл^ь^го opгaнiзмy, щo фyнкцioнye на вiдпoвiднiй тepитopiï та e cпocoбoм icнyвaння вiдпoвiднoï гpyпи людeй ^знака пoлiтичнoгo нapaтивy у фyнкцiяx дepжaви - Авт.); ж) cиcтeмний аналГз функцГй дae мoжливicть cпpoгнoзyвaти ïx в^щ на cиcтeмy вiднocин як вcepeдинi дepжaви, так й пoзa ïï мeжaми (oзнaкa пpoгнocтичнocтi у фyнкцiяx дepжaви - Авт.).
- oбopoннa функцГя виникae та фopмyeтьcя завдяки та на базГ вoeннoï opгaнiзaцiï cycпiльcтвa i дepжaви;
- тд вoeннoю opгaнiзaцieю дepжaви тpeбa poзyмiти ïï збpoйнy opгaнiзaцiю, дo я^ вxoдять збpoйнi фopмyвaння, пepeдбaчeнi дepжaвним зaкoнoдaвcтвoм, а тaкoж вiйcькoвo-aдмiнicтpaтивнi, вiйcькoвo-пpaвoвi opгaни;
- дo eлeмeнтнoгo cклaдy вoeннoï opгaнiзaцiï дepжaви нaлeжaть такГ iнcтитyти: а) збpoйнi мли (вiйcькoвий кoмпoнeнт - Авт.); б) шагема жиrтeзaбeзпeчeння збpoйнoï opгaнiзaцiï дepжaви (мaтepiaльнo-тилoвий кoмпoнeнт - Авт.); в) opгaни та ycтaнoви дepжaвнoï влади, пoлiтичнi opгaни та opгaнiзaцiï, щo бeзпocepeдньo зaймaютьcя
нитаннями oбopoни i бeзнeки ^аши (yнpавлiнcький кoмнoнeнт - Авт.).
- ^^^матич^ тлyмачeння нopмативнoгo фopмyлювання вoeннoï opганiзацiï дepжави cвiдчить нpo ïï бiльш шиpoкe i глибoкe змicтoвнe нанoвнeння, 6o тут: а) íctotoo акцeнтyeтьcя увага на нopмативнoмy аcнeктi вiйcькoвoï opганiзацiï дepжави -кoнcтитyювання cyкyннocтi opганiв дepжавнoï влади, вш^^вж фopмyвань, yтвopeниx вiднoвiднo дo за^шв У^аши; 6) ввoдитьcя нoвий дeмoкpатичний iнcтитyт цивiльнoгo кoнтpoлю з 6o^ cycнiльcтва за дiяльнicтю зазначeниx CTpy^yp; в) внepшe закpiнлюютьcя ïï тeлeoлoгiчнi дoмiнанти - заxиcт нацioнальниx iнтepeciв У^аши вiд зoвнiшнix i внyтpiшнix загpoз; г) нpoявляeтьcя ïï cиcтeмнicть - вoна являe coбoю щлюну, збаланcoванy i pацioнальнy cиcтeмy, щo cкладаeтьcя з eлeмeнтiв, щo знаxoдятьcя в глибoкoмy та opганiчнoмy взаeмoзв'язкy i взаeмoзалeжнocтi.
- в ^mmcn icтopичнoï peтpocнeктиви: а) вoeнна opганiзацiя нepвicнoгo cycнiльcтва «cнаювала» йoгo члeнiв i виcтyнила нepeдвicникoм та каталiзатopoм дepжавнocтi; 6) вoeнна opганiзацiя дepжавнo opганiзoванoгo cycнiльcтва e базoю для вин^^нта oбopoннoï функцп дepжави та фeнoмeнoм, щo дeтepмiнye ïï oбopoнoздатнicть.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. ^o oбopoнy У^аши: Закoн У^аши вщ 6 гpyдня 1991 poкy // Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади Укpаïни. - 1992. - M 9. - Cr.106.
2. ^гель Г. B. Ф. Филocoфcкая нpoнeдeвтика [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyнy: http://psylib.ukrweb.net/books/gegel01/txt03.htm
3. Cлoваpь тepминoв чpeзвычайныx cитyаций, 2010 [Элeктpoнный pecypc]. - Peжим дocтyна: http://enc-dic.com/mchs/Voennaja-organizacija-gosudarstva-2387.html
4. Boeнная opганизация гocyдаpcтва [Элeктpoнный pecypc]. // Boйна и м^ в тepминаx и oнpeдeлeнияx: вoeннo-нoлитичecкий cлoваpь/ нoд peд. Д. Poгoзина. - Peжим дocтyна: http://voina-i-mir.ru/chapter/8
5. Пpo ocнoви нацioнальнoï бeзнeки У^аши: Закoн У^аши вiд 19 чepвня 2003 poкy // Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади У^аши. - 2003. - M 39. - От. 351.
6. ^o Koнцeнцiю ^шви дepжавнoï нoлiтики) нацioнальнoï бeзнeки У^аши : Пocтанoва Bepxoвнoï Pади У^аши вiд 16 ciчня 1997 po^ // Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади У^аши. - 1997. - M 10. - Cт. 85.
7. ^o ocнoви нацioнальнoï бeзнeки У^аши: За^н У^аши вiд 19 чepвня 2003 po^ // Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади У^аши. - 2003. - M 39. - C^ 351.
8. ^o дeмoкpатичний цивiльний кoнтpoль над Boeннoю opганiзацieю i нpавooxopoнними opганами дepжави: Закoн У^аши вiд 19 чepвня 2003 poкy// Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади У^аши. - 2003. - M 46. - C^ 366.
9. Див.: Beликий тлумачний оговник cyчаcнoï yкpаïнcькoï мoви / уклад. i гoлoвн. peд. B. T. Бу^л. - K., Ipнiнь : ^py^ 2001. - C. 145, 155.
10. O Boeннoй дoктpинe Poccийcкoй Фeдepации: Указ Пpeзидeнта Poccийcкoй Фeдepации oт 05.02.2010 M 146 [Элeктpoнный pecypc]. - Peжим дocтyна : http://femidarf.ru/base/197383/index.htm
11. Oбopoнocнocoбнocть гocyдаpcтва [Элeктpoнный pecypc] // Boйна и м^ в тepминаx и oнpeдeлeнияx: вoeннo-нoлитичecкий cлoваpь / нoд peд. Д. Poгoзина. - Peжим дocтyна : http://www.voina-i-mir.ru/article/600
12. Oбopoнocнocoбнocть гocyдаpcтва [Элeктpoнный pecypc] // Boйна и м^ в тepминаx и oнpeдeлeнияx: вoeннo-нoлитичecкий cлoваpь / нoд peд. Д. Poгoзина. - Peжим дocтyна : http://www.voina-i-mir.ru/article/600
13. Пpo o6opo^ У^аши: Закoн У^аши вiд 6 ^удня 1991 poкy // Biдoмocтi Bepxoвнoï Pади Укpаïни. - 1992. - M 9. - Qr.106.
14. Tам cамo.
15. Мандрагеля В. А. Обороноспособность государства [Электронный ресурс] / В. А. Мандрагеля // Государственное управление в сфере национальной безопасности : словарь-справочник. - Режим доступа : http://nationalsecurity.org.ua/2012/09/07/%D0%B2/
16. Там само.
17. Теория государства и права [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lib4all.ru/base/B3100/B3100Content.php
18. Разин Е. А. История военного искусства в 3-х т. / Е. А. Разин. - СПб. : Полигон, 1999. - Т. 1: История военного искусства XXXI в. до н.э. - VI в. н.э. - С.15.
19. Козаржевский А. Ч. Учебник древнегреческого языка / А. Ч. Козаржевский. - М. : Греко-латинский кабинет Ю.А. Шичалина, 1993. - С. 270.
20. Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории / Г. Дельбрюк. - М., 1936. - Т.1. - С. 47.
21. Свечин А. Эволюция военного искусства с древнейших времен до наших дней : Т.1 / А. Свечин. - М. -Л. : Гос. изд-во воен. лит-ры, 1927. - С. 36.
22. Маркс Э. Римляне / Э. Маркс, Г. Тинджей. - М. : Росмэн, 1994. - С. 21.
Стаття надшшла до редакцй 26.06.2014 р. D. V. Yevenko
MILITARY ORGANIZATION OF SOCIETY AS THE ONTOLOGICAL BASIS OF MILITARY FUNCTIONS OF THE STATE: HISTORICAL AND LEGAL
ASPECTS
The article deals with the historical and legal aspects to the definition of the military organization of society and the state as an ontological foundation occurrence defensive functions of the state.
The author argues that in the coordinate system of «<state - a problem state - state functions» developed and formed a set of scientific knowledge, showing the stability of the state, stability of its institutions, which suggests the occurrence of certain principles, scientific methods, institutional and organizational legal, regulatory technologies constitutional and legal maintenance of development of the state and its functioning. A special role in this process is played by public functions that are actually active, praxeological manifestation and result of the ongoing implementation of its tasks. One important function of the state, which gets her existential significance, serving a defensive function.
It is claimed that there is a defensive function and is formed by, and on the basis of the military organization of society and the state. In the state military organization must understand its armed organization, which includes militias provided state law and military administrative, military and law enforcement. By the elemental composition of the military organization of the state include the following institutions: a) the armed forces (the military component - Ed.) b) support system of military organization of the state (material and rear component - Ed.) c) the bodies and institutions of the government, political bodies and organizations that are directly involved in the defense and security (management component -Ed.).
It is noted that the systematic interpretation of the normative formulation of the military organization of the state shows its broader and deeper content, as here: a) essentially focuses on the normative aspect of the military organization of the state - the constitution of the totality of the government, military formations created in accordance with the laws of Ukraine; b) introduce a new democratic institution of civilian control of society over the activities of these structures; c) it fixed first dominant teleological - the protection of national interests of Ukraine from external and internal threats; d) shows its consistency - it is a holistic, balanced and rational system that consists of elements that are in deep and organic interrelation and interdependence.
The author notes that in the context of historical retrospectives: a) military organization of primitive society «solder» its members and acted as a catalyst precursor and the state; b) the state military organization organized society is the basis for the emergence of defensive functions of the state and the phenomenon that determines its defense.
Keywords: military organization of society and the state, the defense function of the government, national defense, law support of regulatory defense functions of the state
УДК 342.4(477)
С. А. Панасюк
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРА1НИ ПРО ВНЕСЕНИЯ 3MIH ДО КОНСТИТУЦП УКРА1НИ В1Д 26.06.2014 РОКУ I ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИНЦИПИ
еВРОПЕЙСЬКО! ХАРТ1! М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: АНАЛ13
В1ДПОВ1ДНОСТ1
У дант cmammi проанал1зовано текст проекту Закону Украгни про внесения змт до Конституцп Украгни № 4178а, що був внесений Президентом Украгни 26.06.2014р., щодо його вiдповiдноcmi тексту та базовим принципам Свропейсъког харти м^цевого самоврядування.
Ключов1 слова: Свропейсъка хaрmiя м^цевого самоврядування, проект Закону Украгни про внесення змт до Конституцгг Украгни, переклад термШв, iмплеменmaцiя принцитв Свропейсъко'г харти м^цевого самоврядування.
Постановка проблеми. При тдписанш та ратифшацп Свропейсько! харти мюцевого самоврядування 1985 року [1] (дали Харт1я), Укра!на взяла на себе обов'язок неухильно дотримуватись принцитв, що закладет в текст Харти [2].
Харт1я е базовим документом, що визначае основн принципи запровадження якюного европейського мюцевого самоврядування.
Процес ¡мплементаци принцитв Харти мае вщбуватись постшно, а вс законодавч! ¿шщативи, якщо вони зачшають питання ¿снування, оргатзацп д1яльносп та реформування мюцевого самоврядування, повинн анал1зуватись на вщповщшсть положенням Харти.
Президент Укра!ни Петро Порошенко, 26.06.2014 року, вшс до Верховно! Ради Укра!ни проект Закону Укра!ни про внесення змш до Конституцп Украши (щодо повноважень оргашв державно! влади та мюцевого самоврядування) № 4178а [3] (дал!: Законопроект).
Даний законопроект, на нашу думку, мае бути обов'язково проанал!зований щодо його в!дпов!дност! положенням Харти, з метою покращення !мплементац!! принцитв Харти в законодавство Укра!ни та недопущення можливост! внесення змш до Основного Закону, що суперечать тексту та принципам Харти.
Анал1з останшх до^дженъ i публтацт. В!тчизнян! та м!жнародн! експерти неодноразово наголошували на наявност! проблем щодо !мплементац!! принцитв Харти в законодавство Укра!ни. А тому, подальше пог!ршення ситуац!! та в!дсутн!сть анал!зу проект!в нормативно-правових акт!в, що можуть зач!пати сферу повноважень м!сцевого самоврядування, може повн!стю н!велювати процес !мплементац!! принцип!в Харти та европейсько! !нтеграц!! Укра!ни.
Так, В. В. Кравченко наголошуе на неповному в!дтворенн! принцитв Харти в Конституцп Укра!ни та в Закон! Укра!ни «Про м!сцеве самоврядування в Укра!н!» [4].
Автори п!дручника «Мун!ципальне право Укра!ни» зауважують на недол!ках
