CC BY
217
end, in the Hetmanate was put into effect a decree of the Little Russian Collegium «On new form of proceedings».
Judicial reform provoked fierce opposition of the Russian government in Ukraine, which by means of intrigue and reports of ousted from power by its P. Polubotko contributed to his arrest and the consequent death of hetman.
Keywords: Cossack Hetman State, Pavlo Polubotok, judicial reform, wagon, Little Russian Collegium, General military court, assessors.
УДК 341.225.5
О. С. Блшська
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ М1ЖНАРОДНО1 МОРСБКО1 ПРАВОСУБ'еКТНОСТ1 УКРА1НИ
Стаття присвячена досл1дженню правовой природи м1жнародно1 морськог правосуб'eKmHOcmi як категори загальног м1жнародно1 правосуб'ектност1 Украгни. 3 метою встановлення cymноcmi мiжнародног морськог правосуб'eкmноcmi держави до^джено та проаналiзовано профшьне законодавство Украгни.
Ключов1 слова: правосуб'екттсть, мiжнародна правосуб'екттсть, мiжнародна морська правосуб'екттсть.
Постановка проблеми. На сучасному етат становления Укра!ни як незалежно!, суверенно! европейсько! держави важливого значення набувае !! затвердження на св1товш ареш в якост морсько! д1ездатно'1 держави. Це детермшуеться тим, що за сво!ми природними умовами Укра!на е державою, в якш е вс можливосп для устшного розвитку морсько! галуз1 промисловость
Таким чином, питання, пов'язане з виконанням Укра!ною сво!х повноважень у сфер1 використання простор1в Св1тового океану та морського дна, а саме визначення м1жнародно! морсько! правосуб'ектноси Укра!ни стае вкрай актуальним.
Аналгз остантх до^джень i публтацш. Необхщно констатувати, що на жаль в юридичнш л1тератур1 термш «м1жнародна морська правосуб'ектшсть» широко не використовуеться. В законодавста Укра!ни його також немае. Цьому стану юнуе низка обумовлюючих причин - першою з них е недосконалють нормативно-правово! бази, яка регламентуе та регулюе морську галузь; другою - певний брак наукових дослщжень в цш сферь В м1жнародному морському прав^ як i в м1жнародному публ1чному прав^ галуззю якого воно е, юнують лише теоретично-доктринальнi конструкцп, що характеризують юридичну природу, тдстави та межi вщповщно! правосуб'ектностi.
Для визначення феномену мiжнародно! морсько! правосуб'ектност досить корисним було вивчення роб^ з мiжнародного публiчного права i мiжнародного морського права. Вихiдну базу тут склали роботи втизняних та росшських дослiдникiв - М. О. Аношкша, М. О. Баймуратова, Ю. Г. Барсегова, К. А. Бекяшева, М. В. Буроменського, О. М. Вилегжанша, С. А. Гуреева, В. М. Гуцуляка,
0. О. Ковальова, В. В. Колесника, О. Л. Колодкша, В. А. Корзуна, Н. Л. Малахово!,
1. М. Мiхiно!, Ю. В. Мшальченко, C. B. Молодцова, A. B. Овлащенка, I. В. Рачкова, В. Ф. Сидорченка, C. B. Черниченка, I. I. Яковлева та ш. Вщповщне вщношення до дослщжувано! проблематики через визначення загально! правосуб'ектностi держави мають пращ зарубiжних захiдних вчених, таких, як А. О. Адеде, А. Бойл, Е. Браун Вайс, А. Валлат, М. Джейшс, Р. Дженншгс, Дж. Юркпатрш, I. В. Караман, Б. Квятковска, X. В. Лшдпсре, М. Нордквют, Дж. Нойес, Р. Ос^ханьсю, Б. Оксман, У. Райзман,
Ш. Розеине, Т. Тревес, Дж.Чарш, А. Чейз, С. Швебсль, Г. EpixccoH та iH.
Вщповщш доктринальш конструкци профшьно"1 npaBOcy6'eKTHOCTi можуть бути розтзнаними, iдентифiкoвaними та побудованими на ocнoвi положень диcеpтaцiйниx дocлiджень таких aвтopiв, як Д. К. Бекяшев, H. О. Брехова, G. Г. Лаверичев, В. Л. Мixeeв, Н. Р. Мубш, С. G. Наитов^а, Д. А. Пaтpiн, B. В. Ралько, I. Г. Черемних та ш.
Метою даног cmammi е розкриття змicтy мiжнapoднoi мор^ко' пpaвocyб'eктнocтi Украши та з'яcyвaння ocoбливocтей ii cyтнocтi. Наукова новизна дocлiдження полягае, нacaмпеpед, у зaлyченнi уваги науково'1 гpoмaдcькocтi до феномену мiжнapoднoi мор^ко!' пpaвocyб'ектнocтi Украши.
Викладення основного Mamepiany. В наущ мiжнapoднoгo права е олушна думка про немoжливicть aнaлiзy проблем мiжнapoднoi пpaвocyб'ектнocтi без використання пiдxoдiв, icнyючиx в зaгaльнiй теори права щодо poзyмiння поняття «пpaвocyб'ектнicть» [1, c. 85]. Пpaвocyб'ектнicть е одшею з caмиx диcкyciйниx правових категорш. В юpидичнiй нayцi ще й доа не дocягнyтo единого погляду щодо визначення такого бaгaтoacпектнoгo поняття.
Так, профе^р С. С. Але^еев вважав, що категори «^уб'ект права» та «пpaвocyб'ектнicть» за cвoiм змicтoм cпiвпaдaють. На його думку, пpaвocyб'ектнicть включае два ocнoвниx cтpyктypниx елемента: по-перше, здaтнicть мати права та нести обов'язки (правоздатшсть), по-друге, здатшсть caмocтiйнo здiйcнювaти права та обов'язки ^ездатшсть) [2, c. 138-139].
Профешр О. О. Кpacaвчикoв стверджував, що пpaвoздaтнicть виcтyпaе у виглядi загально1 ocнoви, яка визначае xapaктеp та oбcяг прав, що можуть знaxoдитиcь у вoлoдiннi даного cyб'ектa, але правове поняття пpaвocyб'ектнocтi cклaдaетьcя iз двox ocнoвниx понять: правоздатност! та дiездaтнocтi [3, c. 37-39].
Роадоький теоретик права В. К. Бабаев, розглядаючи пpaвocyб'ектнicть iндивiдiв, видшяе в нiй три cтpyктypниx елемента: правоздатшсть, дiездaтнicть та делiктoздaтнicть [4, c. 417].
Видатна paдянcькa доошдниця Р. О. Xaлфiнa визначае пpaвocyб'ектнicть як передумову yчacтi у пpaвoвiднocинax [5, c. 117].
Таким чином, на думку бшьшоеп вчениx-cпецiaлicтiв загально1 теори права, пpaвocyб'ектнicть - це здатшсть учаотика кoнкpетниx вiднocин виступати в якocтi cyб'ектa права, тобто мати права i обов'язки вщповщно до норм права, взaгaлi здiйcнювaти cвoi cyб'ективнi права та обов'язки, нести юридичну вщповщальшсть за невиконання чи неналежне виконання cвoix обов'язюв.
Пoгoджyючиcь з положеннями загально1 теори права вщноото пpaвocyб'ектнocтi, cпецiaлicти мiжнapoднoгo права викopиcтoвyють ix з певними модифшащями.
В загальному poзyмiннi мiжнapoднa пpaвocyб'ектнicть poзглядaетьcя, як юридична здатшсть ошби бути cyб'ектoм мiжнapoднoгo права.
В^чизняний дocлiдник Г. А. Анцелевич визначае мiжнapoднy пpaвocyб'ектнicть як дiяльнicть cyб'ектiв мiжнapoднoгo права в його cфеpi [6, c. 26].
Профешр М. О. Баймуратов cпpaведливo вважае, що мiжнapoднa пpaвocyб'ектнicть е оотовною ознакою cyб'ектa мiжнapoднoгo пyблiчнoгo права, вона виявляетьcя у нaявнocтi прав i oбoв'язкiв, вcтaнoвлениx звичаевими i дoгoвipними нормами мiжнapoднoгo права. На його думку, мiжнapoднa пpaвocyб'ектнicть мютить у coбi ряд елементiв, що xapaктеpизyють cyб'ектa мiжнapoднoгo права: право виступати на мiжнapoднiй apенi вщ cвoгo iменi; право вcтyпaти у вщноотни з iншими cyб'ектaми мiжнapoднoгo права; право брати yчacть у створенш норм мiжнapoднoгo права; «тдпадаемють» пoведiнки cyб'ектa пiд дiю норм мiжнapoднoгo права; визнання cyб'ектa мiжнapoднoгo права в якocтi такого шшими cyб'ектaми мiжнapoднoгo права та
iншi [7, c. 68].
Дepжaвa, як ocнoвний (пepвинний) cyб'eкт мiжнapoднoгo пpaвa пoвиннa вiдпoвiдaти тaким мiжнapoднo-пpaвoвим кpитepiям, як: тepитopiя, нaceлeння, ypяд aбo пyблiчнa влaдa (aпapaт влaди), cпpoмoжнicть вcтyпaти y знocини з шшими дepжaвaми. Kpiм тoгo, нeвiд'eмнoю пoлiтикo-юpидичнoю влacтивicтю дepжaви тa ïï пyблiчнoï влaди e cyвepeнiтeт, щo являe coбoю тepитopiaльнy цiлicнicть дepжaви, вepxoвeнcтвo ïï пyблiчнoï влaди та cвoïи тepитopiï, ïï нeзaлeжнicть вщ iншиx cyб'eктiв мiжнapoднoгo пpaвa тa caмocтiйнicть yчacтi y мiжнapoдниx вiднocинax.
Taк, M. О. Бaймypaтoв cepeд eлeмeнтiв cyвepeнiтeтy дepжaви видiляe нacтyпнi:
- тepитopiaльнy цiлicнicть, кoтpa oзнaчae, щo нixтo нe впpaвi змшити тepитopiю дepжaви бeз згoди та тe дepжaвнoï влaди aбo ïï нapoдy;
- тepитopiaльнe вepxoвeнcтвo, щo oзнaчae, щo нa тepитopiï дepжaви дiють зaкoни тiльки iieï дepжaви;
- нepoздiльнicть дepжaвнoï влaди, щo включae визнaння вciмa гiлкaми влaди вepxoвeнcтвa зaкoнoдaвчoï влaди, щo фopмye cиcтeмy opгaнiв дepжaви i визнaчae ïxrn пoвнoвaжeння;
- нeзaлeжнicть дepжaвнoï влaди як y cepeдинi ^шни вiд бyдь-якиx фiзичниx i юpидичниx ocí6, тaк i зoвнi, та мiжнapoднiй apeнi вiд iншиx дepжaв i мiжнapoдниx opгaнiзaцiй [7, c. 72].
BapTO зaзнaчити, якщo дepжaвa oбмeжeнa в cyвepeнiтeтi, тo вoнa oбмeжyeтьcя i в oбcязi мiжнapoднoï пpaвocyб'eктнocтi. Cyвepeнiтeт дepжaви e фyндaмeнтoм ïï мiжнapoднoï пpaвocyб'eктнocтi.
Miжнapoднa пpaвocyб'eктнicть дepжaви e yнiвepcaльнoю, тoбтo дepжaвa вoлoдie пpaвocyб'eктнicтю в пoвнoмy oбcязi тa з мoмeнтy виникнeння. Taкoж пpaвocyб'eктнicть дepжaви мae oб'eктивний xapa^ep - вoнa icнye нeзaлeжнo вщ вoлeвиявлeння iншиx cyб'eктiв мiжнapoднoгo пpaвa. В мiжнapoднoмy пpaвi нe iraye нopм, qo нaдiляють пpaвocyб'eктнicтю пepвиннi cyб'eкти пpaвa, e лишe нopми, щo пiдтвepджyють нaявнicть пpaвocyб'eктнocтi з мoмeнтy ïx виникнeння.
Oбcяг мiжнapoднoï пpaвocyб'eктнocтi дepжaви зaлeжить вiд пoлoжeння кoнкpeтнoï дepжaви y мiжнapoднoмy cпiвтoвapиcтвi, a тaкoж ïï пoтeнцiйниx мoжливocтeй. Miжнapoднa пpaвocyб'eктнicть дepжaви cклaдaeтьcя з нacтyпниx eлeмeнтiв:
- npaвoздamнicmъ - здaтнicть дepжaви мaти пpaвa i ^сти юpидичнi oбoв'язки. 3a пpинципoм cyвepeннoï piвнocтi вci дepжaви вoлoдiють piвнoю пpaвoздaтнicтю. Дo пpaв, пepeлiчeниx в piзниx мiжнapoднo-пpaвoвиx джepeлax нaлeжaть: пpaвo нa caмoвизнaчeння, пpaвo та нeдoтopкaнicть cвoeï тepитopiï i вшьда викopиcтaння в нaцioнaльниx iнтepecax cвoïx пpиpoдниx бaгaтcтв тa pecypciв, пpaвo нa caмooбopoнy пpoти збpoйнoгo нaпaдy, пpaвo cтвopювaти paзoм з шшими дepжaвaми мiжнapoднi opгaнiзaцiï тa ш. 3гiднo з Дeклapaцieю пpo ^инципи мiжнapoднoгo пpaвa 1970 poкy [8], ^жта дepжaвa зoбoв'язaнa пoвaжaти пpaвocyб'eктнicть iншиx дepжaв i дoтpимyвaтиcя пpинципiв мiжнapoднoгo пpaвa.
- дieздamнicmъ, щo oзнaчae caмocтiйнe здiйcнeння дepжaвoю cвoïx пpaв i oбoв'язкiв. Зaлишaючиcь зa юpидичнoю фopмoю piвнoпpaвними нa мiжнapoднiй apeнi, дepжaви нa пpaктицi мaють piзний oбcяг мiжнapoднoï дieздaтнocтi, щo oбyмoвлeнo пoлiтичними, eкoнoмiчними, вoeнними тa iншими фaктopaми. Haпpиклaд, згiднo з Koнвeнцieю пpo зaxиcт Чopнoгo мopя вiд зaбpyднeння 1992 poкy, яга paтифiкoвaнa Укpaïнoю 4 лютoгo 1994 po^, дoгoвipнi cтopoни зoбoв'язyютьcя зaпoбiгaти зaбpyднeнню мopcькoгo cepeдoвищa Чopнoгo мopя з нaзeмниx джepeл peчoвинaми i мaтepiaлaми, пepeлiчeними в Дoдaткy I дo Пpoтoкoлy, a тaкoж ycyвaти тaкi зaбpyднeння [9].
- дeлiкmoздamнicmъ - здaтнicть ^сти юpидичнy вiдпoвiдaльнicть зa вчинeнi пpaвoпopyшeння. Cтaття 31 Koнвeнцiï OOH з мopcькoгo пpaвa 1982 poкy, щo paтифiкoвaнa Укpaïнoю 3 чepвня 1999 po^ визнaчae: «Дepжaвa пpaпopy ^ce мiжнapoднy вiдпoвiдaльнicть зa 6удь-яку ш^ду aбo збитки, зaпoдiянi пpибepeжнiй дepжaвi в peзyльтaтi нeдoтpимaння яким-нeбyдь вш^^вим кopaблeм aбo iншим дepжaвним cyднoм, eкcплyaтoвaним y нeкoмepцiйниx цiляx, зaкoнiв тa пpaвил пpибepeжнoï дepжaви, щo cтocyeтьcя пpoxoдy чepeз тepитopiaльнe мope, aбo пoлoжeнь Koнвeнцiï, aбo шшж нopм мiжнapoднoгo пpaвa. Taким чинoм, вci дepжaви пoвиннi cyмлiннo викoнyвaти cвoï мiжнapoднi зoбoв'язaння. У paзi пopyшeння мiжнapoднo-пpaвoвиx зoбoв'язaнь дepжaвa як cyб'eкт мiжнapoднoгo пpaвa ^ce мiжнapoднo-пpaвoвy вiдпoвiдaльнicть, нeзaлeжнo вiд того, який ïï opгaн aбo пocaдoвa ocoбa cвoeю пoвeдiнкoю зaвдaли ш^ду мiжнapoднoмy пpaвy» [10, c. 26].
Pociйcький дocлiдник П. H. Бipюкoв видiляe дoдaткoвi xapaктepиcтики ocнoвниx cyб'eктiв мiжнapoднoгo пpaвa:
- вoни e кoлeктивними фopмyвaннями. Дepжaви, нaпpиклaд, мaють тaкi eлeмeнти opгaнiзaцiï, як влaдy i aпapaт yпpaвлiння;
- бepyть yчacть в poзpoбцi i пpийняттi мiжнapoдниx нopм. Дoгoвipнa пpaвoдieздaтнicть e нaйвaжливiшим eлeмeнтoм мiжнapoднoï пpaвocyб'eктнocтi [11, c. 26].
Baжливoю пpaвoвoю кaтeгopieю y cфepi peaлiзaцiï дepжaвoю cвoïx cyвepeнниx пpaв e юpиcдикцiя. Ha думку вiдoмoгo фaxiвця-мiжнapoдникa I. I. Лу^шу^, вoнa e пpoявoм cyвepeнiтeтy дepжaви тa oзнaчae дepжaвнy влaдy, ïï oбcяг i cфepy дп [12, c. 330].
В таущ мiжнapoднoгo пpaвa poзpiзняють тaкi види юpиcдикцiï: 1) зa oбcягoм -пoвнy тa oбмeжeнy; 2) зa xapaктepoм влaди - зaкoнoдaвчy, виштавчу й cyдoвy; 3) зa cфepoю д^' - тepитopiaльнy i eкcтepитopiaльнy.
У мeжax cвoeï тepитopiï дepжaвa в cилy тepитopiaльнoгo вepxoвeнcтвa здiйcнюe пoвнy юpиcдикцiю. А oбмeжeнa юpиcдикцiя здiйcнюeтьcя дepжaвoю, нaпpиклaд, y мeжax кoнтинeнтaльнoгo шeльфy тa виняткoвoï eкoнoмiчнoï зoни.
G зaгaльнoвiдoмим, щo юpиcдикцiя дepжaви пoвиннa здiйcнювaтиcя з дoтpимaнням iмyнiтeтiв згiднo пpинципy cyвepeннoï piвнocтi. Cyтнicть iмyнiтeтy дepжaви пoлягae y тому, щo в cилy piвнocтi, жoднa дepжaвa нe мoжe здiйcнювaти cвoю влaдy нaд iншoю дepжaвoю. У тeopiï тa пpaктицi дepжaв poзpiзняють нacтyпнi види iмyнiтeтy: cyдoвий iмyнiтeт, щo oзнaчae нeпiдcyднicть дo cyдy iншoï дepжaви; iмyнiтeт вщ пoпepeдньoгo зaбeзпeчeння пoзoвy; iмyнiтeт влacнocтi, щo oзнaчae пpaвoвий peжим нeдoтopкaнocтi дepжaвнoï влacнocтi нa тepитopiï iншoï дepжaви; iмyнiтeт вiд пpимycoвoгo виштання cyдoвoгo piшeння, кoтpий oзнaчae, щo бeз згoди дepжaви нe мoжнa здiйcнити пpимycoвe викoнaння cyдoвoгo piшeння, винeceнoгo пpoти ни cyдoм iншoï дepжaви; iмyнiтeт вiд зacтocyвaння пpaвa iнoзeмнoï дepжaви пo вiднoшeнню дo yгoд зa yчacтю дepжaви.
^щ зaзнaчити, y мiжнapoднo-пpaвoвiй пpaктицi нeмae eднocтi y пoглядax вiднocнo oбcягy i cфepи зacтocyвaння iмyнiтeтy. В таущ мiжнapoднoгo пpaвa y зв'язку з цим видiляють двi тeopiï poзyмiння iмyнiтeтy дepжaви: aбcoлютнoгo тa oбмeжeнoгo (фyнкцioнaльнoгo) iмyнiтeтy. Згiднo з тeopieю aбcoлютнoгo iмyнiтeтy дepжaви, iмyнiтeт бaзyeтьcя нa iмпepaтивнoмy пpинципi мiжнapoднoгo пyблiчнoгo пpaвa - cyвepeннoï piвнocтi дepжaв. У cфepi мiжнapoднoгo ^mareoTO пpaвa дepжaвa нe втpaчae влacтивocтeй cyвepeнa, пpoдoвжye кopиcтyвaтиcь пpинципoм aбcoлютнoгo iмyнiтeтy. У якocтi cпaдщини вщ CPCP в Укpaïнi дie ^инцип aбcoлютнoгo iмyнiтeтy. Пpoтe y бiльшocтi ^шн пoшиpeнa тeopiя oбмeжeнoгo (фyнкцioнaльнoгo) iмyнiтeтy. Iï змicт пoлягae в тому, щo, якщo дepжaвa, д^чи як cyвepeн, зaвжди мae iмyнiтeт. Aлe якщo
дepжaвa дie в якocтi ^Marao'i ocoби, нaпpиклaд, y зoвнiшньoeкoнoмiчнiй cфepi, тo вoнa нe вoлoдie iмyнiтeтoм.
Iмyнiтeт yкpaïнcькиx дepжaвниx мopcькиx cyдeн зaкpiплeний нe тiльки y нopмax мiжнapoднoгo зaкoнoдaвcтвa, aлe i y внyтpiшньoгo, a caмe вiдпoвiднo дo cтaттi 18 Koдeкcy Topгiвeльнoгo Mopeплaвcтвa Укpaïни (KTMУ): «Ha cyднa, щo пepeбyвaють y дepжaвнiй влacнocтi, ^ мoжe 6ути нaклaдeнo apeшт чи cтягнeння бeз згoди opгaнy, який здiйcнюe yпpaвлiння мaйнoм, щo пepeбyвae y дepжaвнiй влacнocтi, якщo щ cyднa викopиcтoвyютьcя виключнo для нeceння дepжaвнoï cлyжби» [13].
Miжнapoднe мopcькe пpaвo e oднieю з нaйдaвнiшиx гaлyзeй мiжнapoднoгo пpaвa, йoгo пiдcиcтeмoю. Питaння визнaчeння мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi для cпeцiaлicтiв мopcькoï нayки зaлишaeтьcя й дoci aктyaльним. Як i зaзнaчaлocя, нayкoвцями poзглядaютьcя лишe юpидичнi кoнcтpyкцiï, acпeкти мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб ' eктнocтi.
В я^ст! тaкиx acпeктiв мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi вiтчизняний дocлiдник О. M. Шeмякiн, видiляe здaтнicть cyб'eктa мiжнapoднoгo мopcькoгo пpaвa, з oднieï cтopoни, пiдпaдaти пiд вплив нopм мiжнapoднoгo мopcькoгo пpaвa, з iншoï -мaти мiжнapoднi пpaвa i oбoв'язки в cфepi викopиcтaння Cвiтoвoгo oкeaнy тa мopcькoгo днa, i з тpeтьoï - 6ути yчacникoм тaкиx мiжнapoдниx мopcькиx пpaвoвiднocин [14, c.
13].
У мiжнapoднoмy мopcькoмy пpaвi тaк, як i в мiжнapoднoмy пpaвi, cклaдoвoю чacтинoю якoгo вoнo e, пepвинними тa eдиними cyвepeнними cyб'eктaми визнaютьcя дepжaви. Toмy мiжнapoднa мopcькa пpaвocyб'eктнicть влacтивa 1'м y cray caмoгo фaктy ïx icнyвaння. З мoмeнтy виникнeння вoни e нociями cyвepeнниx пpaв i oбoв'язкiв та мopi, вcтyпaють y пpaвoвiднocини з пpивoдy викopиcтaння Cвiтoвoгo oкeaнy тa мopcькoгo днa.
Дocлiджyючи фeнoмeн мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi Укpaïни, нeoбxiднo звepнyтиcя дo пpaвoвoï бaзи, щo peглaмeнтye дaнe питaння.
Taк, Koнcтитyцiя У^шни 1996 poкy в cт. 1 пpoгoлoшye Укpaïнy cyвepeннoю i нeзaлeжнoю, дeмoкpaтичнoю, coцiaльнoю, пpaвoвoю дepжaвoю, a ч. 1 ст. 2 пepeдбaчae, щo cyвepeнiтeт У^шни пoшиpюeтьcя та в^ ïï тepитopiю [15].
Учacть дepжaви y тopгoвeльнoмy мopeплaвcтвi зaкpiплeнa y cт. 3 KTMУ: «Дepжaвa здiйcнюe peгyлювaння тopгoвeльнoгo мopeплaвcтвa чepeз цeнтpaльний opгaн викoнaвчoï влaди, щo зaбeзпeчye фopмyвaння тa peaлiзye дepжaвнy пoлiтикy y cфepax мopcькoгo i piчкoвoгo тpaнcпopтy, iншi цeнтpaльнi opгaни викoнaвчoï влaди тa нaцioнaльнy кoмiciю, щo здiйcнюe дepжaвнe peгyлювaння y cфepi тpaнcпopтy» [13].
Дocить щгавим пpeдcтaвляeтьcя питaння пpo cпiввiднoшeння юpидичнoï cили мiжнapoдниx дoгoвopiв i aктiв внyтpiшньoдepжaвнoгo зaкoнoдaвcтвa y cфepi мiжнapoднoгo мopcькoгo пpaвa. В Дeклapaцiï ^o дepжaвний cyвepeнiтeт У^шни 1990 po^ впepшe 6ув пpoгoлoшeний «пpiopитeт зaгaльнoвизнaниx нopм мiжнapoднoгo пpaвa пepeд нopмaми внyтpiшньoдepжaвнoгo пpaвa» (Poздiл X) [16]. 3гiднo з ч. 2 cт. 19 3aкoнy У^шни «Пpo мiжнapoднi дoгoвopи Укpaïни» вiд 29 чepвня 2004 po^, якщo мiжнapoдним дoгoвopoм Укpaïни, який нaбpaв чиннocтi в ycтaнoвлeнoмy пopядкy, вcтaнoвлeнo iншi пpaвилa, нiж ri, щo пepeдбaчeнi y вiдпoвiднoмy a^i зaкoнoдaвcтвa Укpaïни, тo зacтocoвyютьcя пpaвилa мiжнapoднoгo дoгoвopy [17]. Ha кoнcтитyцiйнoмy piвнi дaнe питaння зaкpiплeнo y ст. 9 Koнcтитyцiï У^шни тaким чинoм: «Чиннi мiжнapoднi дoгoвopи, згoдa нa oбoв'язкoвicть якиx нaдaнa Bepxoвнoю Paдoю Укpaïни, e чacтинoю нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни. Уклaдeння мiжнapoдниx дoгoвopiв, якi cyпepeчaть Koнcтитyцiï Укpaïни, мoжливe лишe пicля внeceння вiдпoвiдниx змш дo Koнcтитyцiï Укpaïни» [15]. Oтжe, y внyтpiшньoмy пpaвoпopядкy мiжнapoдний дoгoвip, oбoв'язкoвий для Укpaïни, нe мoжe cyпepeчити Koнcтитyцiï Укpaïни. Taким чинoм,
У^шта визнae для ceбe пpимaт мiжнapoднoгo пpaвa, aлe в oбмeжeнoмy oбcязi.
Пepшими мiжнapoднo-пpaвoвими дoкyмeнтaми щoдo у^ф^ци пpaвoвoгo peжимy пpocтopiв Cвiтoвoгo oкeaнy e Koнвeнцiï OOH з мopcькoгo пpaвa, вiдoмi як Жeнeвcькi кoнвeнцiï, qo yxвaлeнi нa кoнфepeнцiï OOH в Жeнeвi 29 кв^ня 1958 poкy: 1) пpo вiдкpитe мope 2) пpo тepитopiaльнe мope тa пpилeглy зoнy; 3) пpo кoнтинeнтaльний шeльф i 4) пpo pибaльcтвo й oxopoнy живиx pecypciв вiдкpитoгo мopя. У^шта e cтopoнoю тpьox кoнвeнцiй, a caмe: пpo вiдкpитe мope; пpo тepитopiaльнe мope тa пpилeглy зoнy; пpo кoнтинeнтaльний шeльф. Ïx пpийняття мaлo вaжливe знaчeння для пoдaльшoгo пpoгpecивнoгo poзвиткy мiжнapoднoгo мopcькoгo пpaвa. Пepшa кoнвeнцiя y cт. 1 пiд тepмiнoм «в^^ите мope» poзглядae yci чacтини мopя, якi нe вxoдять ш в тepитopiaльнe мope, нi y внyтpiшнi вoди будь-я^ дepжaви [18]. B^^rne мope дocтyпнe для вcix нapoдiв, i жoднa дepжaвa ^ мoжe пpeтeндyвaти нa пiдпopядкyвaння я^сь йoгo чacтини cвoeмy cyвepeнiтeтy. Cвoбoдa вiдкpитoгo мopя включae для пpибepeжниx тa нeпpибepeжниx дepжaв cвoбoдy cyднoплaвcтвa, pибaльcтвa, cвoбoдy пpoклaдaти пiдвoднi кaбeлi тa тpyбoпpoвoди, здiйcнювaти пoльoти гад вiдкpитим мopeм (cт. 2). У вщ^итому мopi cyднo пiдпopядкoвyeтьcя виключнш юpиcдикцiï дepжaви, пiд пpaпopoм я^ плaвae (cт. 6). Taкoж зaзнaчeнo, щo вiйcькoвi тa дepжaвнi cyднa кopиcтyютьcя пoвним iмyнiтeтoм вiд юpиcдикцiï будь-я^ iншoï дepжaви (cт. 8, 9). У Koнвeнцiï виpiшeнi пстгання, пoв'язaнi з юpиcдикцieю нaд члeнaми eкiпaжy y випaдкy зiткнeння cyднa чи iншoгo iнцидeнтy y вщ^итому мopi, бopoтьбoю з paбoтopгiвлeю тa пipaтcтвoм. Уci дepжaви, вiдпoвiднo дo cт. 14, зoбoв'язaнi cпpияти пoвнoю мipoю знищeнню пipaтcтвa y вщ^итому мopi тa в iншиx мicцяx, щo знaxoдятьcя зa мeжaми юpиcдикцiï будь-я^ дepжaви.
Koнвeнцiя пpo тepитopiaльнe мope y cт. 1 зaкpiплюe cyвepeнiтeт пpибepeжнoï дepжaви нaд ïï тepитopiaльними вoдaми i пoвiтpяним пpocтopoм нaд ними [19]. Ця кoнвeнцiя мicтить низку нopм пpo пpaвoвий cтaтyc дaнoгo пpocтopy тa мeтoди вимipювaння йoгo шиpини (cт. 3-13). C^ 14 визнaчae пpaвo вcix дepжaв, як пpибepeжниx, тaк i rax, щo нe мaють виxoдy дo мopя, миpнoгo пpoxoдy чepeз тepитopiaльнe мope, a тaкoж пpaвилa миpнoгo пpoxoдy cyдeн пiд iнoзeмним пpaпopoм. У cт. 19-20 мicтятьcя пpaвилa щoдo здiйcнeння кpимiнaльнoï тa цивiльнoï юpиcдикцiï пpибepeжнoï дepжaви cтocoвнo cyдeн, щo здiйcнюють миpний пpoxiд чepeз ïï тepитopiaльнe мope. Kpiм тoгo в кoнвeнцiï зaкpiплeнi пoлoжeння щoдo пpaвoвoгo cтaтycy пpилeглoï зoни (cт. 24).
Tpeтя кoнвeнцiя впepшe визнaчилa пoняття кoнтинeнтaльний шeльф, вcтaнoвилa йoгo мiжнapoднo-пpaвoвий peжим. Cт. 2 Koнвeнцiï пpo кoнтинeнтaльний шeльф пpoгoлocилa: «Пpибepeжнa дepжaвa здiйcнюe нaд кoнтинeнтaльним шeльфoм cyвepeннi пpaвa в цiляx poзвiдки й poзpoбки йoгo пpиpoдниx бaгaтcтв» [20]. Цi пpaвa e виключними, rnxTO i нi з якж yмoв нe впpaвi здiйcнювaти вкaзaнi дп бeз згoди та тe пpибepeжнoï дepжaви. Пpoтe y ст. 3 зaзнaчeнo, щo пpaвa пpибepeжнoï дepжaви нa кoнтинeнтaльний шeльф нe тopкaютьcя нi пpaвoвoгo cтaтycy пoкpивaючиx вoд як вiдкpитoгo мopя, нi пpaвoвoгo cтaтycy пoвiтpянoгo ^ocropy нaд вoдaми. Poзвiдкa кoнтинeнтaльнoгo шeльфy i poзpoбкa йoгo пpиpoдниx бaгaтcтв нe пoвиннi cтвopювaти пepeшкoди cyднoплaвcтвy, pибaльcтвy aбo oxopoнi живиx pecypciв мopя, a тaкoж нe пoвиннi cтвopювaти пepeшкoд кaпiтaльним oкeaнoгpaфiчним aбo iншим нayкoвим дocлiджeнням, щo викoнyютьcя з мeтoю пyблiкaцiï. Пpибepeжнa дepжaвa мae пpaвo в тaкиx цiляx бyдyвaти вiдпoвiднi cпopyди й ycтaнoвки, cтвopювaти нaвкoлo ниx зoни бeзпeки дo 500 м (cт. 5). C^ 6 Koнвeнцiï визнaчae, щo poзмeжyвaння кoнтинeнтaльнoгo шeльфy cyмiжниx aбo poзмiщeниx oднa пpoти iншoï дepжaв здiйcнюють шляxoм yклaдaння мiжнapoдниx угод. Одтак, пicля пpийняття згaдaниx кoнвeнцiй pяд aктyaльниx питaнь щoдo вcтaнoвлeння шиpини тepитopiaльнoгo мopя,
кoнтинeнтaльнoгo шeльфy зaлишилиcь нeвиpiшeними.
Poзглядaючи питaння мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi, звepнyтиcя й дo тaкoгo знaчимoгo мiжнapoднo-пpaвoвoгo aктy як Koнвeнцiя OOH з мopcькoгo пpaвa 1982 po^, щo e вiдoмoю як «Koнcтитyцiя oкeaнiв». Boнa мae yнiвepcaльний xapa^ep, peгyлюe пpaктичнo вci acпeкти викopиcтaння Cвiтoвoгo oкeaнy i мopcькoгo дта - вcтaнoвлeння пpaвoвoгo cтaтycy й peжимy piзниx кaтeгopiй мopcькиx пpocтopiв, зaxиcт тa збepeжeння мopcькoгo cepeдoвищa, мopcькi нayкoвi дocлiджeння, бeзпeкa мopeплaвcтвa, вpeгyлювaння cпopiв тoщo. Koнвeнцiя paтифiкoвaнa 3aкoнoм Укpaïни «Пpo paтифiкaцiю Koнвeнцiï Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй з мopcькoгo пpaвa 1982 poкy тa Угоди пpo iмплeмeнтaцiю Чacтини XI Koнвeнцiï Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй з мopcькoгo пpaвa 1982 po^» вiд 03.06.1999 po^ [21]. Пicля нaдaння згоди Bepxoвнoю Paдoю У^шни нa oбoв'язкoвicть вкaзaнoï Koнвeнцiï, вoнa cтaлa чacтинoю нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa У^шни (ч. 1 ст. 9 Koнcтитyцiï Укpaïни). Biдoмo, щo Koнвeнцiя OOH з мopcькoгo пpaвa 1982 poкy i Жeнeвcькi кoнвeнцiï 1958 poкy e бeзcтpoкoвими мiжнapoднo-пpaвoвими aктaми, збepiгaють cвoю юpидичнy чиннicть для ïxrnx дepжaв-yчacниць. Одтак, згiднo зi cт. 311 Koнвeнцiï з мopcькoгo пpaвa 1982 po^, вoнa мae пepeвaжнy cилy y вiднocинax мiж дepжaвaми-yчacницями пepeд Жeнeвcькими кoнвeнцiями з мopcькoгo пpaвa 1958 po^ [10]. Koнвeнцiя мicтить пoлoжeння, щo дoпoвнюють пoлoжeння Жeнeвcькиx кoнвeнцiй з мopcькoгo пpaвa 1958 po^, a тaкoж ввoдить нoвiтнi нopми тa iнcтитyти, якi вiдoбpaжaють cyчacнi тeндeнцiï в ocвoeннi Cвiтoвoгo o^a^. Bapтo зaзнaчити, в yмoвax мнoжиннocтi peжимiв мopcькиx пpocтopiв, oбcяг пpaв дepжaви-yчacниць Koнвeнцiï нe e oднaкoвим.
Bнyтpiшнi вoди. Koнвeнцiя OOH з мopcькoгo пpaвa y cт. 8 зaзнaчae: «вoди poзтaшoвaнi y бш бepeгa вiд виxiднoï лшп тepитopiaльнoгo мopя, cклaдaють чacтинy внyтpiшнix вoд дepжaви» [10]. Boни e чacтинoю дepжaвнoï тepитopiï, нa яку пoшиpюeтьcя ïï cyвepeнiтeт тa юpиcдикцiя в пoвнoмy oбcязi. Пpaвoвий peжим внyтpiшнix мopcькиx вoд peгyлюeтьcя нopмaми Koнcтитyцiï Укpaïни, Koдeкcy тopгoвeльнoгo мopeплaвcтвa Укpaïни, 3aкoнy У^шни «Пpo дepжaвний кopдoн Укpaïни» вiд 4 лиcтoпaдa 1991 po^, 3aкoнy У^шни «Пpo мopcькi пopти Укpaïни» вiд 17 тpaвня 2012 poкy тa iншиx зaкoнoдaвчиx aктiв i нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв пiдзaкoннoгo xapaктepy.
Taк, cтaття 6 Укpaïни «Пpo дepжaвний кopдoн Укpaïни» дo внyтpiшнix вoд
У^шни вiднocить тaкi вoди: мopcькi вoди, poзтaшoвaнi в бiк бepeгa вiд пpямиx виxiдниx лiнiй, пpийнятиx для вщлшу шиpини тepитopiaльнoгo мopя Укpaïни; вoди пopтiв Укpaïни; вoди зaтoк, бyxт, губ i лимaнiв, гaвaнeй i peйдiв, бepeги якиx пoвнicтю нaлeжaть Укpaïнi; icтopичнi вoди; oбмeжeнa лiнieю дepжaвнoгo кopдoнy чacтинa вoд piчoк, oзep тa iншиx вoдoйм, бepeги якиx нaлeжaть Укpaïнi [22]. Kpiм тoгo, у cт.cт. 1417 вкaзaнoгo зaкoнy визнaчaeтьcя зaгaльний пopядoк тa пeвнi oбмeжeння пpи зaxoджeннi iнoзeмниx нeвiйcькoвиx cyдeн тa вт^^ви^ кopaблiв у внyтpiшнi вoди i пopти Укpaïни. Бiльш дeтaльнe визнaчeння тaкoгo пopядкy нaдaeтьcя у нopмax Пpaвил плaвaння i пepeбyвaння в тepитopiaльнoмy мopi, внyтpiшнix вoдax, та peйдax тa в пopтax У^шни iнoзeмниx вiйcькoвиx кopaблiв, зaтвepджeниx пocтaнoвoю Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни вiд 16 тpaвня 1996 poкy № 529 [23]. Пpaвoвий peжим пopтiв в Укpaïнi peгyлюeтьcя нopмaми 3aкoнy Укpaïни «Пpo мopcькi пopти Укpaïни» вщ 17 тpaвня 2012 poкy [24] тa poздiлoм IV «Mopcький пopт» Koдeкcy тopгoвeльнoгo мopeплaвcтвa Укpaïни. Biдпoвiднo дo cтaтi 85 Koдeкcy тopгoвeльнoгo мopeплaвcтвa Укpaïни, iнoзeмнe cyднo пщ чac пepeбyвaння в мopcькoмy пopтy зoбoв'язaнe дoтpимyвaти чинниx зaкoнiв i пpaвил Укpaïни, щo cтocyютьcя бeзпeки пopтy i cyднoплaвcтвa, митнoгo, пpикopдoннoгo, caнiтapнoгo (фiтocaнiтapнoгo) peжимiв, лoцмaнcькoгo пpoвeдeння, бyкcиpyвaння, pятyвaльниx poбiт, якipнoï стоянки тoщo [13].
Ha iнoзeмнi тopгoвi cyднa - yci cyднa, кpiм вiйcькoвиx i викopиcтoвyвaниx для пyблiчниx цiлeй (oxopora yзбepeжжя, pибooxopoнa i т.п.), яю знaxoдятьcя y внyтpiшнix мopcькиx вoдax пpибepeжнoï дepжaви, пoшиpюeтьcя кpимiнaльнa, цившьта й aдмiнicтpaтивнa юpиcдикцiя пpибepeжнoï дepжaви. Пpoтe нa пpaктицi, в млу двocтopoннix мiжнapoдниx yгoд щoдo мopcькoгo тopгoвeльнoгo cyднoплaвcтвa, пpибepeжнa дepжaвa yтpимyeтьcя вiд здiйcнeння кpимiнaльнoï юpиcдикцiï вiднocнo члeнiв eкiпaжy iнoзeмнoгo cyднa y нacтyпниx випaдкax: якщo вчинeнi ними злoчини нe пopyшyють миp i дoбpий пopядoк; якщo тaкe втpyчaння нe e мiжнapoдним зoбoв'язaнням пpибepeжнoï дepжaви; тa якщo нe мae вiдпoвiднoгo пpoxaння дepжaви пpaпopa cyднa. Пpибepeжнa дepжaвa y мeжax внyтpiшнix вoд peгyлюe cyднoплaвcтвo тa pибaльcтвo, нaдae дoзвiл нa зaйняття будь-яким пpoмиcлoм тa пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь.
Tepитopiaльнe мope. Cтaття 2 Koнвeнцiï 1982 poкy зaзнaчae: «Cyвepeнiтeт пpибepeжнoï дepжaви пoшиpюeтьcя зa мeжaми ïï cyxoпyтнoï тepитopiï i внyтpiшнix вoд, a y випaдкy дepжaви-apxiпeлaгy - ïï apxiпeлaжниx вoд, нa пpилeглий мopcький пoяc, щo нaзивaeтьcя тepитopiaльним мopeм» [10]. Згiднo зi cтaттeю 3 Koнвeнцiï кoжнa дepжaвa мae пpaвo вcтaнoвлювaти шиpинy cвoгo тepитopiaльнoгo мopя дo мeжi, щo да пepeвищye 12 мopcькиx миль. Kpiм тoгo, Koнвeнцiя мicтить бiльш poзгopнyтi (y пopiвнянi з Koнвeнцieю 1958 po^) нopми вiднocнo пpaвoвoгo cтaтycy дaнoгo пpocтopy, мeтoдiв вcтaнoвлeння виxiдниx лiнiй тa пpaвилa щoдo миpнoгo пpoxoдy. Cтaття 21 пepeдбaчae: «Пpибepeжнa дepжaвa мoжe пpиймaти y вiдпoвiднocтi дo нopм ^eï Koнвeнцiï тa iншиx нopм мiжнapoднoгo пpaвa зaкoни й пpaвилa щoдo миpнoгo пpoxoдy чepeз тepитopiaльнe мope вiднocнo вcix нижчeнaвeдeниx питaнь aбo дeякиx з ниx: a) бeзпeки cyднoплaвcтвa i peгyлювaння pyxy cyдeн; b) зaxиcтy нaвiгaцiйниx зacoбiв i oблaднaння, a тaкoж iншиx cпopyд aбo ycтaнoвoк; c) зaxиcтy кaбeлiв i тpyбoпpoвoдiв; d) збepeжeння живиx pecypciв мopя; e) зaпoбiгaння пopyшeнню pибaльcькиx зaкoнiв i пpaвил пpибepeжнoï дepжaви; f) збepeжeння нaвкoлишньoгo cepeдoвищa пpибepeжнoï дepжaви i вiдвepнeння, cкopoчeння й збepeжeння пiд кoнтpoлeм ïï зaбpyднeння; g) мopcькиx нayкoвиx дocлiджeнь i гiдpoгpaфiчниx зйoмoк; h) зaпoбiгaння пopyшeнню митниx фicкaльниx, iммiгpaцiйниx aбo caнiтapниx зaкoнiв i пpaвил пpибepeжнoï дepжaви» [10]. Пpибepeжнa дepжaвa нaлeжним чинoм пyблiкye тaкi зaкoни тa пpaвилa, яю e oбoв'язкoвими для iнoзeмниx cyдeн, здiйcнюючиx пpaвo миpнoгo пpoxoдy чepeз ïï тepитopiaльнe мope. Cтaття 13 Зaкoнy У^шни «Пpo дepжaвний кopдoн У^шни» peглaмeнтye: «Mиpний пpoxiд чepeз тepитopiaльнe мope У^шни здiйcнюeтьcя з мeтoю йoгo пepeтинaння бeз зaxoджeння y внyтpiшнi вoди У^шни aбo з мeтoю пpoxoдy y внyтpiшнi вoди i пopти У^шни чи виxoдy з ниx y вiдкpитe мope. Пpoxiд ввaжaeтьcя миpним, якщo пpи цьoмy нe пopyшyeтьcя м^, a тaкoж пpaвoпopядoк aбo бeзпeкa Укpaïни. Iнoзeмнi нeвiйcькoвi cyднa, здшотюючи миpний пpoxiд, пoвиннi пpямyвaти звичaйним нaвiгaцiйним кypcoм aбo кypcoм, peкoмeндoвaним кoмпeтeнтними opгaнaми Укpaïни, a тaкoж мopcькими кopидopaми aбo вiдпoвiднo дo cxeм пoдiлy pyxy. Mopcькi кopидopи i cxeми пoдiлy pyxy вкaзyютьcя нa мopcькиx кapтax, щo пyблiкyютьcя y вcтaнoвлeнoмy пopядкy. Kaпiтaн iнoзeмнoгo нeвiйcькoвoгo cyднa, якe пopyшилo пpaвилa миpнoгo пpoxoдy, нece вiдпoвiдaльнicть згiднo з зaкoнoдaвcтвoм У^шни» [25]. Mиpний пpoxiд вiйcькoвиx кopaблiв y тepитopiaльнoмy мopi У^шни здiйcнюeтьcя y пopядкy, вcтaнoвлeнoмy Kaбiнeтoм мiнicтpiв Укpaïни. Огаття 20 Koнвeнцiï 1982 poкy зoбoв'язye пiдвoднi чoвни тa iншi пiдвoднi тpaнcпopтнi зacoби йти нa пoвepxнi тa пiдiймaти cвiй пpaпop y тepитopiaльнoмy мopi [10]. У paзi пopyшeння тaкиx пpaвил кoмпeтeнтнi opгaни У^шни мaють пpaвo вимaгaти нeгaйнo пoкинyти тepитopiaльнe мope згiднo зi cтaттeю 30 Koнвeнцiï. Moжливicть здiйcнeння пpибepeжнoю дepжaвoю юpиcдикцiï щoдo
iнoзeмниx cyдeн, якi викoнyють м^ний пpoxiд, зaлeжить вiд ïx пpинaлeжнocтi дo тopгoвeльниx cyдeн i дepжaвниx, eкcплyaтoвaниx в кoмepцiйниx цiляx (ст. ст. 27 тa 28 Koнвeнцiï) aбo дo вiйcькoвиx кopaблiв тa iншиx дepжaвниx, eкcплyaтoвaниx в нeкoмepцiйниx цiляx (cт.cт. 29-32 Koнвeнцiï). Cтocoвнo цивiльнoï юpиcдикцiï ч. 1 cт. 28 Koнвeнцiï вcтaнoвлюe: «Пpибepeжнa дepжaвa да пoвиннa зупиняти iнoзeмнe cyднo, щo пpoxoдить чepeз тepитopiaльнe мope, aбo змiнювaти йoгo кypc з мeтoю здiйcнeння цивiльнoï юpиcдикцiï щoдo oco6^ якa пepeбyвae нa бopтy cyднa» [10]. Aлe щoдo тaкoгo cyднa пpибepeжнa дepжaвa впpaвi вжити зaxoди cтягнeння aбo apeшт з будь-яш'1 цивiльнoï cпpaви тiльки пo зoбoв'язaнняx aбo в cилy вiдпoвiдaльнocтi, взято!' aбo нaкликaнoï нa ceбe цим cyднoм пiд чac aбo для мытого пpoxoдy. Пpибepeжнa дepжaвa тaкoж впpaвi вiдпoвiднo дo cвoïx зaкoнiв вживaти зaxoди cтягнeння aбo apeштy зa цивiльнoю cпpaвoю щoдo iнoзeмнoгo cyднa, якe пpoxoдить чepeз тepитopiaльнe мope пicля виxoдy з внyтpiшнix вoд.
Kpимiнaльнa юpиcдикцiя пpибepeжнoï дepжaви зa зaгaльним пpaвилoм, щo м^тш^я у cтaтi 27 Koнвeнцiï, мoжe здiйcнювaтиcя нa бopтy iнoзeмнoгo cyднa в цiляx apeштy будь-я^ ocoби aбo пpoвeдeння poзcлiдyвaння у зв'язку з будь-яким злoчинoм, cкoeним та ïx бopтy пiд чac миpнoгo пpoxoдy лишe у тaкиx випaдкax: якщo нacлiдки злoчинy пoшиpюютьcя та пpибepeжнy дepжaвy; якщo злoчин мae тaкий xapaктep, щo пopyшye cпoкiй у ^árni aбo дoбpий пopядoк у тepитopiaльнoмy мopi; якщo кaпiтaн cyднa, диплoмaтичний aгeнт aбo ^муль^^ пocaдoвa ocoбa дepжaви пpaпopa звepнeтьcя дo мicцeвoï влaди з пpoxaнням пpo нaдaння дoпoмoги; якщo тaкi зaxoди нeoбxiднi для пpипинeння нeзaкoннoï тopгiвлi нapкoтичними зacoбaми aбo пcиxoтpoпними peчoвинaми. У випaдкy, якщo тopгoвeльнe aбo дepжaвнe cyднo, щo eкcплyaтyeтьcя в кoмepцiйниx цiляx, викoнye м^ний пpoxiд, cлiдyючи з внyтpiшнix вoд, нa тaкиx cyднax влaдa пpибepeжнoï дepжaви впpaвi вживaти бyдь-якi зaxoди для apeштy aбo пpoвeдeння poзcлiдyвaння. Дo вжиття тaкиx зaxoдiв та бopтy cyднa влaдa пpибepeжнoï дepжaви нa пpoxaння кaпiтaнa пoвиннa пoвiдoмити диплoмaтичнoгo aгeнтa aбo кoнcyльcькy пocaдoвy ocoбy дepжaви пpaпopa cyднa. У випaдкax нaдзвичaйнoï тepмiнoвocтi цe пoвiдoмлeння мoжe бути зpoблeнo в той чac, кoли вживaють вкaзaнi зaxoди. Cтocoвнo iнoзeмниx вiйcькoвиx кopaблiв тa дepжaвниx cyдeн, щo eкcплyaтyютьcя в нeкoмepцiйниx цiляx, нeoбxiднo зaзнaчити, щo пiд чac миpнoгo пpoxoдy вoни мaють iмyнiтeт вiд цивiльнoï тa кpимiнaльнoï юpиcдикцiï пpибepeжнoï дepжaви. Зaвдaння шкoди aбo збиткiв тaкими cyднaми у peзyльтaтi нeдoтpимaння ними зaкoнiв i пpaвил пpибepeжнoï дepжaви щoдo миpнoгo пpoxoдy чepeз тepитopiaльнe мope e пiдcтaвoю для мiжнapoднo-пpaвoвoï вiдпoвiдaльнocтi дepжaви пpaпopa.
Пpилeглa зoнa. У вiдпoвiднocтi дo cтarтi 33 Koнвeнцiï 1982 poкy у зoнi, пpилeглiй дo ïï тepитopiaльнoгo мopя, яга нaзивaeтьcя пpилeглoю зoнoю, пpибepeжнa дepжaвa мoжe здiйcнювaти кoнтpoль, нeoбxiдний: a) для зaпoбiгaння пopyшeнню митниx, фicкaльниx, iммiгpaцiйниx aбo caнiтapниx зaкoнiв i пpaвил у мeжax ïï тepитopiï aбo тepитopiaльнoгo мopя; b) для пoкapaння зa пopyшeння вищeзгaдaниx зaкoнiв i пpaвил, вчинeнe в мeжax ïï тepитopiï aбo тepитopiaльнoгo мopя [10]. 3a зaгaльним пpaвилoм, пpилeглa зoнa нe мoжe пoшиpювaтиcь зa мeжi 24 мopcькиx миль вщ виxiдниx лiнiй, вiд якиx вимipюeтьcя шиpинa тepитopiaльнoгo мopя. В yкpaïнcькoмy зaкoнoдaвcтвi визнaчeння тaкoгo пpocтopy та cьoгoднiшнiй дeнь e вiдcyтнiм.
Виключта eкoнoмiчнa зoнa. 3гiднo зi ^гаттею 55 Koнвeнцiï виключнa eкoнoмiчнa зoнa являe coбoю ocoбливий paйoн, який знaxoдитьcя зa мeжaми тepитopiaльнoгo мopя, пpилягae дo ньoгo тa пiдпaдae пiд ocoбливий пpaвoвий peжим, згiднo з яким пpaвa i юpиcдикцiя пpибepeжнoï дepжaви тa пpaвa i cвoбoди iншиx дepжaв peгyлюютьcя вiдпoвiдними пoлoжeннями щв1 Koнвeнцiï [10]. Ha нaцioнaльнoмy piвнi питaння здiйcнeння юpиcдикцiï У^шни у виключнiй (мopcькiй) eкoнoмiчнiй зoнi У^шни
peгyлюeтьcя Зaкoнoм У^шни «Пpo виключну (мopcькy) eкoнoмiчнy зoнy У^шни» вщ 16 тpaвня 1995 poкy [25]. Огаття 4 Зaкoнy визнaчae cyвepeннi пpaвa тa юpиcдикцiю Укpaïни: «cyвepeннi пpaвa щoдo poзвiдки, poзpoбки i збepeжeння пpиpoдниx pecypciв як живиx, тaк i нeживиx y вoдax, щo пoкpивaють мopcькe днo, та мopcькoмy днi тa в йoгo нaдpax, a тaкoж з мeтoю yпpaвлiння цими pecypcaми i щoдo здiйcнeння iншиx видiв дiяльнocтi пo eкoнoмiчнiй poзвiдцi тa poзpoбцi зaзнaчeнoï зoни, y тoмy чиcлi виpoбництвy eнepгiï шляxoм викopиcтaння вoди, тeчiй i вiтpy; юpиcдикцiю, пepeдбaчeнy вiдпoвiдними пoлoжeннями цьoгo Зaкoнy тa нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa, щoдo cтвopeння i викopиcтaння штyчниx ocтpoвiв, ycтaнoвoк i cпopyд, здiйcнeння мopcькиx нayкoвиx дocлiджeнь, зaxиcтy тa збepeжeння мopcькoгo cepeдoвищa; iншi пpaвa, пepeдбaчeнi цим Зaкoнoм, iншими зaкoнoдaвчими aктaми У^шни тa зaгaльнoвизнaними нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa. Cyвepeннi пpaвa тa юpиcдикцiя У^шни щoдo мopcькoгo днa виключнoï ^op^^i) eкoнoмiчнoï зoни i йoгo нaдp peaлiзyютьcя вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa У^шни ^o кoнтинeнтaльний шeльф тa Koдeкcy У^шни пpo нaдpa [26]».
Koнтинeнтaльний шeльф. Cтaття 76 Koнвeнцiï 1982 po^ зaзнaчae: «Дo кoнтинeнтaльнoгo шeльфy пpибepeжнoï дepжaви вxoдять мopcькe днo i нaдpa пiдвoдниx paйoнiв, щo пpocтягaютьcя зa мeжi ïï тepитopiaльнoгo мopя нa вciй дoвжинi пpиpoднoгo пpoдoвжeння ïï cyxo^raoï тepитopiï дo зoвнiшнix мeж пiдвoднoï o^aï™ мaтepикa aбo нa вiдcтaнь 200 мopcькиx миль вщ виxiдниx лiнiй, вiд якж вiдмipюeтьcя шиpинa тepитopiaльнoгo мopя, ^ли зoвнiшня мeжa пiдвoднoï o^aï™ мaтepикa нe пpocтягaeтьcя нa тaкy вiдcтaнь» [10].
Heoбxiднo звepнyти yвaгy та той фaкт, щo пpaвa пpибepeжнoï дepжaви нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi да зaчiпaють пpaвoвoгo cтaтycy пoкpивaючиx вoд i пoвiтpянoгo пpocтopy нaд ними. Biдпoвiднo cтaттi 77 Koнвeнцiï пpибepeжнa дepжaвa здiйcнюe нaд кoнтинeнтaльним шeльфoм cyвepeннi пpaвa з мeтoю йoгo poзвiдки й poзpoбки йoгo пpиpoдниx pecypciв. У зв'язку з цим пpибepeжнa дepжaвa мae пpaвo бyдyвaти вiдпoвiднi cпopyди й ycтaнoвки тa cтвopювaти нaвкoлo ниx зoни бeзпeки (дo 500 м). Bизнaчeння тpacи для пpoклaдeння тpyбoпpoвoдiв нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi здiйcнюeтьcя зa згoдoю пpибepeжнoï дepжaви (cтaття 79). Kpiм того, пpибepeжнa дepжaвa нaдae дoзвiл та пpoвeдeння бypильниx poбiт нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi, нa бyдyвaння ycтaнoвoк, штyчниx ocтpoвiв. Taкoж, згiднo зi ст. 210 Koнвeнцiï cxopoнeння в мeжax тepитopiaльнoгo мopя тa виключнoï eкoнoмiчнoï зoни aбo нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi нe здiйcнюeтьcя бeз чiткo виcлoвлeнoгo пoпepeдньoгo cxвaлeння пpибepeжнoï дepжaви, я^ мae пpaвo дoзвoляти, peгyлювaти i кoнтpoлювaти тaкe cxopoнeння пicля нaлeжнoгo poзглядy цьoгo питaння з шшими дepжaвaми, нa якиx тaкe cxopoнeння мoжe нeгaтивнo пoзнaчитиcя чepeз ï^e гeoгpaфiчнe пoлoжeння [10]. У^шта здiйcнюe cвoï cyвepeннi пpaвa щoдo poзвiдки й poзpoбки, збepiгaння пpиpoдниx pecypciв, як живиx, тaк i нeживиx нa мopcькoмy днi, щo yтвopюe кoнтинeнтaльний шeльф У^шни тa y йoгo нaдpax вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa У^шни пpo кoнтинeнтaльний шeльф i Koдeкcoм У^шни пpo нaдpa.
Biдпoвiднo дo ч. 1 cт. 13 Koнcтитyцiï Укpaïни, зeмля, ïï нaдpa, aтмocфepнe пoвiтpя, вoднi тa iншi пpиpoднi pecypcи, якi знaxoдятьcя в мeжax тepитopiï Укpaïни, пpиpoднi pecypOT ïï кoнтинeнтaльнoгo шeльфy, виключнoï ^op^^i) eкoнoмiчнoï зoни e oб'eктaми пpaвa влacнocтi Укpaïнcькoгo нapoдy [15]. Огаття 4 Koдeкcy У^шни пpo нaдpa вiд 27 липня 1994 po^ пpoгoлoшye: «Haдpa e виключнoю влacнicтю нapoдy У^шни i дaютьcя тшьки в кopиcтyвaння. Угoди aбo дп, якi в пpямiй aбo пpиxoвaнiй фopмi пopyшyють пpaвo влacнocтi Укpaïнcькoгo нapoдy нa нaдpa, e дадшотими» [26].
Ha жaль, y дaний чac нa нaцioнaльнoмy piвнi cпeцiaльнe зaкoнoдaвcтвo пpo кoнтинeнтaльний шeльф вдаутда. Oкpiм тoгo вкpaй пpoблeмним для У^шни e питaння
дeлiмiтaцiï кoнтинeнтaльнoгo шeльфy з cyciднiми кpaïнaми - Pociйcькoю Фeдepaцieю тa Pyмyнieю. Укpaïнa i Pyмyнiя ^и oбгoвopeннi лшп кopдoнy в Чopнoмy мopi poзiйшлиcя в юpидичнoмy визнaчeннi cтaтycy yкpaïнcькoгo ocтpoвa Змпний, кoтpий pyмyнcькa cтopoнa xoтiлa пoзнaчaти як cкeлю, бeз пpaвa нa тepитopiaльнi вoди, a y^a^^ra - як ocтpiв, iз пpaвoм нa тepитopiaльнi вoди. У зв'язку цим 16 вepecня 2004 poкy Pyмyнiя звepнyлacя в Miжнapoдний cyд OOH iз пpoxaнням poзмeжyвaти мopcький кopдoн з Укpaïнoю, у тoмy чиcлi кoнтинeнтaльний шeльф i виняткoвi eкoнoмiчнi зoни. 3 лютoгo 2009 poкy cyд пpийняв oднoгoлocнe piшeння, в я^му пiдтвepдив y^rn^^^ пpинaлeжнicть ocтpoвa Змпний тa нaявнicть y^m^^^x тepитopiaльниx вoд нaвкoлo ocтpoвa. Oднaк зa вкaзaним piшeнням Змпний нe мoжe ввaжaтиcя чacтинoю пpибepeжнoï лшп Укpaïни у визнaчeннi cepeдиннoï лшп пiд чac дeлiмiтaцiï кoнтинeнтaльнoгo шeльфy тa виключнoï eкoнoмiчнoï зoни. Taким чинoм, нacтyпним eтaпoм виpiшeння тaкoгo питaння e пiдпиcaння вiдпoвiдниx двocтopoннix yгoд мiж дepжaвaми, в якиx дoкyмeнтaльнo бyдe зaфiкcoвaнa лiнiя poзпoдiлy кoнтинeнтaльнoгo шeльфy. Пoдiбний кoнфлiкт icнye мiж Pocieю тa Укpaïнoю в Aзoвo-Kepчiнcькiй a^aTOpií, щo ввaжaeтьcя нaйcклaднiшим у виpiшeннi нa cьoгoднiшнiй чac.
Biдкpитe мope. У вiдпoвiднocтi дo cтarтi 87 Koнвeнцiï 1982 poкy cвoбoдa в^^итого мopя включae: cвoбoдy cyднoплaвcтвa; cвoбoдy пoльoтiв; cвoбoдy пpoклaдaти пiдвoднi кaбeлi i тpyбoпpoвoди; cвoбoдy бyдyвaти штучш ocтpoви тa iншi ycтaнoвки, ям дoпycкaютьcя вiдпoвiднo дo нopм мiжнapoднoгo пpaвa, iз дoтpимaнням cyвepeнниx пpaв пpибepeжнoï дepжaви, якщo тaкa дiяльнicть вiдбyвaeтьcя нa ïï кoнтинeнтaльнoмy шeльфi; cвoбoдy pибaльcтвa, з дoтpимaнням вимoг Koнвeнцiï щoдo збepeжeння живиx pecypciв вiдкpитoгo мopя; cвoбoдy нayкoвиx дocлiджeнь, з дoтpимaнням вимoг Koнвeнцiï щoдo пpoвeдeння тaкиx дocлiджeнь тa cyвepeнниx пpaв пpибepeжнoï дepжaви у мeжax кoнтинeнтaльнoгo шeльфy. Ha вiдкpитe мope, мopcький пpocтip з мiжнapoднo-пpaвoвим peжимoм, пpибepeжнa дepжaвa нe мoжe пoшиpювaти cвiй cyвepeнiтeт. У вiдкpитoмy мopi cyднa тa ocoби нa ïx бopтy пoвиннi пiдкopятиcя юpиcдикцiï дepжaви cвoгo пpaпopa. Toбтo дepжaвa, зa зaгaльним пpaвилoм, мoжe здiйcнювaти юpиcдикцiю тiльки у вiднoшeннi cyднa cвoгo пpaпopa. Bиключeннями згiднo з Koнвeнцieю 1982 poкy e випaдки бopoтьби з пipaтcтвoм (cт.cт. 100-107), paбoтopгiвлeю (cт. 99), нeзaкoннoю тopгiвлeю нapкoтичними тa пcиxoтpoпними peчoвинaми (cт. 108), нecaнкцioнoвaним paдioмoвлeнням з вiдкpитoгo мopя (cт. 109). У вiдпoвiднocтi дo cтarтi 110 Koнвeнцiï, вiйcькoвi кopaблi, щo зycтpiли у вiдкpитoмy мopi iнoзeмнe cyднo, зa нaявнicтю poзyмниx пiдcтaв, в пpaвi пiддaти да cyднo дoглядy. Cлiд зaзнaчити, щo вiйcькoвi кopaблi вiдпoвiднo дo cтaттi 95 Koнвeнцiï кopиcтyютьcя у в^д^итому мopi пoвним iмyнiтeтoм вiд юpиcдикцiï я^ б тo нe бyлo дepжaви, кpiм дepжaви пpaпopa. ^ax^ 111 peглaмeнтye пpaвo пepecлiдyвaння пo гapячиx cлiдax: «Пepecлiдyвaння пo гapячиx cлiдax iнoзeмнoгo cyднa мoжe бути poзпoчaтo, якщo кoмпeтeнтнi влacтi пpибepeжнoï дepжaви мaють дocтaтнi пiдcтaви ввaжaти, щo цe cyднo пopyшилo зaкoни i пpaвилa Щ€1 дepжaви. Ta^ пepecлiдyвaння пoвиннo poзпoчaтиcя тoдi, ^ли iнoзeмнe cyднo aбo oднa з йoгo шлюпoк знaxoдитьcя у внyтpiшнix вoдax, в apxiпeлaжниx вoдax, в тepитopiaльнoмy мopi aбo пpилeглiй зoнi дepжaви, якa пepecлiдye, i мoжe тpивaти зa мeжaми тepитopiaльнoгo мopя aбo пpилeглoï зoни тiльки зa yмoви, якщo вoнo нe пepepивaeтьcя» [10]. Пpaвo пepecлiдyвaння пo гapячиx cлiдax зacтocoвyeтьcя тaкoж щoдo пopyшeнь у виключнiй eкoнoмiчнiй зoнi aбo нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi, включaючи зoни бeзпeки нaвкoлo ycтaнoвoк нa кoнтинeнтaльнoмy шeльфi, пopyшeнь зaкoнiв i пpaвил пpибepeжнoï дepжaви, зacтocoвниx вiдпoвiднo дo Щ€1 Koнвeнцiï вiднocнo виключнoï eкoнoмiчнoï зoни aбo кoнтинeнтaльнoгo шeльфy, включaючи тaкi зoни бeзпeки. Taкe пpaвo мoжe здiйcнювaтиcя лишe вiйcькoвими кopaблями aбo вiйcькoвими лiтaльними aпapaтaми, чи
шшими cyднaми aбo лiтaльними aпapaтaми, якi мaють чiткi зoвнiшнi зтаки, якi дoзвoляють poзпiзнaти ïx як тaкi, щo пepeбyвaють нa ypядoвiй cлyжбi, i yпoвнoвaжeнi для ^eï мeти. Пpипиняeтьcя пpaвo пepecлiдyвaння пo гapячиx cлiдax, як тiльки пepecлiдyвaнe cyднo вxoдить в тepитopiaльнe мope cвoeï дepжaви aбo в тepитopiaльнe мope будь-я^ тpeтьoï дepжaви. Kpiм тoгo, Укpaïнa зaкpiпилa пpaвo пepecлiдyвaння пo гapячиx cлiдax y тaкиx нaцioнaльниx aктax: п. 6 ст. 28 Зaкoнy Укpaïни «Пpo дepжaвний кopдoн Укpaïни» тa cт. 19 Зaкoнy Укpaïни «Пpo виключну ^op^^) eкoнoмiчнy зoнy». Висновки. Peзюмyючи, мoжнa дiйти нacтyпниx виcнoвкiв:
- Укpaïнa, як нeзaлeжнa мopcькa дepжaвa e пoвнoпpaвним члeнoм мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa, вoлoдie мiжнapoднoю, a тaкoж мiжнapoднoю мopcькoю пpaвocyб'eктнicтю y пoвнoмy oбcязi;
- ^и визнaчeннi кaтeгopiï мiжнapoднoï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi ми нaтpaпляeмo нa кoлo пpoблeм:
A) icнyвaння пeвниx пpoгaлин в нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi щoдo визнaчeння дeфiнiцiï мopcькoï пpaвocyб'eктнocтi дepжaви в ïï нaцioнaльнoмy тa мiжнapoднoмy aOTe^ax;
Б) icнyвaння пeвниx пpoгaлин в нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi щoдo вcтaнoвлeння пpaвoвoгo peжимy тaкиx вaжливиx мopcькиx пpocтopiв як тepитopiaльнe мope i кoнтинeнтaльний шeльф;
B) гocтpoю пpoблeмoю для Укpaïни e нeвизнaчeння мopcькиx кopдoнiв з двoмa cyciднiми кpaïнaми: Pyмyнieю i Pociйcькoю Фeдepaцieю, щo cтaнoвить знaчнy зaгpoзy нaцioнaльнiй бeзпeцi Укpaïни i мoжe aктивiзyвaти пpoблeми вiйcькoвoгo, eкoнoмiчнoгo, пpaвoвoгo, eкoлoгiчнoгo, дeмoгpaфiчнoгo тa coцiaльнoгo xapaктepy.
Список використано*1 лггератури
1. Beльяминoв Г. M. Meждyнapoднaя пpaвocyбъeктнocть I Г. M. Beльяминoв II Coвeтcкий eжeгoдник мeждyнapoднoгo пpaвa. 1986. - M.: Hayкa, 1987. - C. 85.
2. Aлeкceeв C. C. Oбщaя тeopия пpaвa: в 2-x т.. T. II I C. C. Aлeкceeв. - M. : Юpид. лит., 1982. - C. 138-139.
3. Kpacaвчикoв А. А. Юpидичecкиe фaкты в coвeтcкoм гpaждaнcкoм пpaвe I А. А. Kpacaвчикoв. - M., 1958. - 360 c.
4. Бaбaeв В. K. Пpaвoвыe oтнoшeния I В. K. Бaбaeв. II Oбщaя тeopия пpaвa : кypc лeкций I В. K. Бaбaeв. - H. Hoвгopoд, 1993. - 564 c.
5. Xaлфинa P. А. Oбщee yчeниe o пpaвooтнoшeния I P. A. Xaлфинa. - M. : Юpид. лит., 1974. - 340 c.
6. Aнцeлeвич Г. A. Meждyнapoднoe мopcкoe пpaвo I Г. А. Aнцeлeвич. - M. : Cлoвo, 2004. - 400 c.
7. Бaймypaтoв M. О. Miжнapoднe пpaвo : п^уч. I M. О. Бaймypaтoв. - X. : Одютей, 2002. - 672 c.
8. Дeклapaция o пpинципax мeждyнapoднoгo пpaвa, кacaющиxcя дpyжecтвeнныx oтнoшeний и coтpyдничecтвa мeждy гocyдapcтвaми в cooтвeтcтвии c Уcтaвoм Opгaнизaции Oбъeдинeнныx Haций: пpинятa Гeнepaльнoй Accaмблeeй OOH 24 oктябpя 1970 гoдa [Элeктpoнный pecypc]. - Peжим дocтyпa : http:IIzakon4.rada.gov.uaIlawsIshowI995_569
9. Koнвeнцiя пpo зaxиcт Чopнoгo мopя вщ зaбpyднeння вiд 21.04.1992 poкy (paтифiкoвaнa Укpaïнoю 04.02.1994 p.) [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy : http:IIzakon4.rada.gov.uaIlawsIshowI995_065.
10. Koнвeнцiя OOH з мopcькoгo пpaвa 1982 poкy (paтифiкoвaнa вщ 03.06.1999 p.) IIMiжнapoднi кoнвeнцiï Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Haцiй, щo cтocyютьcя мopeплaвcтвa : дoвiд. - О. : Фeнiкc, 2006. - 238 c.
11. EnproKOB n. H. Me^flynapoflHoe npaBO : yneG. nocoG. / n. H. EnproKOB. - M. : MpHCTt, 2000. - 416 c.
12. HyKamyK H. H. Me^flyHapoflHoe npaBO. OG^aa nacTb : yneG. / H. H. HyKamyK. - M. : Bo^Tepc KnyBep, 2005. - 432 c.
13. KofleKc ToproBenbHoro MopennaBcTBa YKpaïHH. 3aKoH YKpaïHH «npo MopcbKi nopTH YKpaïHH». - K. : na^HBofla A.B., 2014. - 160 c.
14. ffleMAKÎH O. M. MopcbKe npaBo : HaBH. nociG. / O. M. ffleM^Km. - X. : OflicceH, 2010. -344 c.
15. KoHcTHTyum YKpaïHH Bifl 28.06.1996 poKy // BifloMocri BepxoBHoï PaflH YKpaïHH. -1996. - № 30. - CT. 141.
16. npo flep^aBHHH cyBepeHiTeT YKpaïHH: ^eK.napauia BepxoBHoï PaflH YKpaïHH Bifl 16.07.1990 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny : http://zakon.rada.gov.ua/go/55-12.
17. npo Mi^HapoflHi floroBopH YKpaïHH: 3aKoH YKpaïHH Bifl 29.06.2004 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1906-15.
18. KoHBeHuia npo BiflKpHTe Mope Bifl 29.04.1958 poKy (HHHHa 3 30.09.1962 p.) [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_180.
19. KoHBeHuia npo TepHTopia^bHe Mope Ta npH.ner.ny 3oHy Bifl 29.04.1958 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_178.
20. KoHBeHuia npo KoHTHHeHTa^bHHH me^b^ Bifl 29.04.1958 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM flocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_179.
21. npo paTH^iKauiro KoHBeHuiï OpraHi3auiï OG'eflHaHHx HauiH 3 MopcbKoro npaBa 1982 poKy Ta YroflH npo iMnneMeHTauiro HacTHHH XI KoHBeHuiï OpraHi3auiï OG'eflHaHHx HauiH 3 MopcbKoro npaBa 1982 poKy: 3aKoH YKpaïHH Bifl 03.06.1999 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/728-14
22. npo flep^aBHHH KopfloH YKpaïHH: 3aKoH YKpaïHH Bifl 04.11.1991 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1777-12.
23. npo 3aTBepfl^eHHa npaBH^ n^aBaHHa i nepeGyBaHHa b TepHTopia^bHoMy Mopi, BHyTpimHix Boflax, Ha peHflax Ta b nopTax YKpaïHH iHo3eMHHx BiHcbKoBHx KopaGmB: nocTaHoBa KaGiHeTy MiHicTpiB YKpaïHH № 529 Bifl 16 TpaBHa 1996 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/529-96-%D0%BF
24. npo MopcbKi nopTH YKpaïHH: 3aKoH YKpaïHH Bifl 17 TpaBHa 2012 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4709-17/page
25. npo BHK^roHHy (MopcbKy) eKoHoMiHHy 3oHy: 3aKoH YKpaïHH Bifl 16.05.1995 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/162/95-%D0%B2%D1%80
26. KofleKc YKpaïHH npo Haflpa Bifl 27.07.1994 poKy [E^eKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM flocTyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 .
CTaira HafliHm^a flo peflaKuiï 7.07.2014 p. O. S. Blinska
THE PROBLEMS OF DEFINITION THE INTERNATIONAL MARITIME LEGAL PERSONALITY OF UKRAINE
This article investigates the legal nature of international maritime legal personality as a category of international legal personality of Ukraine. Its main purpose is to determine the essence of international maritime legal personality by analyzing the legislation of Ukraine.
Ukraine as an independent maritime state is a full member of the international community has an international as well as international maritime legal personality in its entirety.
To determine the category of the International Maritime personality we encounter on a range of issues:
a) there are certain gaps in national legislation to determine the definition of maritime personality State in its national and international aspects;
в) there are certain gaps in national legislation establishing the legal regime of important maritime spaces as the territorial sea and the continental shelf;
c) acute problem for Ukraine is undetermined maritime borders with two neighboring countries: Romania and the Russian Federation, which represents a significant threat to the national security of Ukraine, and can intensify problems of military, economic, legal, environmental, demographic and social issues.
Keywords: legal personality, international legal personality, international maritime legal personality.
УДК 342.25; 342.34; 352.001.36
С. Ф. Вишневський
СИСТЕМА ФУНКЦ1Й ОРГАН1В САМООРГАН13АЦП НАСЕЛЕНИЯ: ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ТЕОР11
У cmammi досл1джуються основн функци оргатв самооргатзацИ населения як суб'ект1в мюцевого самоврядування в Украш, теоретичт та практичт проблемы ix реaлiзaцii. Визначено м^це функцт оргатв самооргатзаци населення в cиcmемi функцт м^цевого самоврядування. Визначен i проaнaлiзовaнi основн критери класифтацп функцт оргатв самооргашзаци населення, а також надана обхрунтована характеристика системи функцт цих cуб'eкmiв м^цевого самоврядування, до^джуеться взаемозв'язок мiж окремими функщями, мехатзм ixреaлiзaцii.
Результати до^дження дають змогу iнcmиmуцiонaлiзувamи органи самооргашзаци населення в Украш у вiдповiдноcmi до мiжнaродно-прaвовиx cmaндaрmiв у гaлузi м^цевого самоврядування.
Ключов1 слова: органи самооргашзаци населення, mериmорiaльнa самооргашзащя, локальна демокрamiя, мшцеве самоврядування, питання мicцевого значення.
Постановка проблеми. Прийнятий у 2001 р. Закон Укра'ни «Про органи самооргашзаци населення», сприяв змщненню правового статусу оргашв самооргашзаци населення (дал! - ОСН), удосконаленню порядку i'x оргашзацп та д1яльносп, визначивши ix одшею з форм участ члешв територ1альних громад сш, селищ, мют, райошв у мютах у виршенш окремих питань мюцевого значення (частина перша ст. 3 Закону). Така законодавча фшсащя функщонально" рол! ОСН дае тдстави ощнювати ix не лише в аспект! актив1заци територ1альних громад, а i розглядати як функщональний елемент д!евосп конституцшного ладу.
Вперше за перюд конституювання шституту мюцевого самоврядування (дал! -МСВ) в Укрш'ш свого спещального законодавчого закршлення набув окремий суб'ект системи МСВ. Це, з одного боку, свщчить про особливу роль ОСН в процес становлення МСВ в Укрш'ш та вир!шення питань мюцевого значення. Адже ОСН - це единий суб'ект системи МСВ в Укрш'ш статус якого врегульовано окремим законом. З шшого боку - про актив1защю уваги держави до життед1яльносп людини за мюцем безпосереднього проживання, прагнення створити оптимальш нормативно-правов! умови для самооргашзаци жшешв.
Aнaлiз останшх до^джень i публтацп. У в1тчизняшй конституцшно-правовш наущ е чимало публшацш щодо ОСН, ix повноважень та правового статусу кер1вниюв
